Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
ПОДІЇ, ФАКТИ, КОМЕНТАРІ · с. 5сторінка оригіналу ↗

СКРИПКА — ТО НЕБЕСА, А НЕБЕСА — ТО ДОСКОНАЛІСТЬ

Слово Просвіти, №64 за 1999 рік

Вінниччина, як і кожен куточок України, багата на талановитих музикантів. Саме вона дала світові Миколу Леонтовича, Петра Ніщинського, Родіона Скалецького... Її мальовнича тиха природа надихала Петра Чайковського... Часи змінюються, але музика і прагнення до досконалості — вічні. І найсприятливіший ґрунт для зерен музичної культури — дитячі душі. Одним із найцікавіших колективів у місті є школа-студія юних скрипалів «Віоліно», створена у 1995 році при Вінницькому палаці дітей та юнацтва. Протягом чотирьох років школа-студія провела ряд гастрольних поїздок по області: в Тульчин, Немирів, Жмеринку, Калинівку. Побувала й у сусідньому обласному центрі Хмельницькому та в Польщі. Оленці Галай усього п’ять років, а вона вже серйозно захопилася грою на скрипці. Пустотлива, галаслива і занадто жвава дівчинка може годину-дві займатися зі своєю вчителькою Оксаною Юріївною Янчик. За півроку після зустрічі цих двох творчих особистостей юна скрипалька досягла успіху. Не так давно вона отримала диплом міжнародного реріхівського педагогічного фестивалю мистецтв «Орфей». Їй подобається виступати, чути аплодисменти, але вона вміє і працювати. А от мрія у неї зовсім серйозна: — Я хочу навчитися так грати, як Оксана Юріївна, хочу такий самий концертний костюм і смичок з білим «волосом». Для Оленки її вчителька — то «музична мама». А в цієї матусі є, крім Оленки, ще цілий ансамбль юних скрипалів «Віоліно». Найбільша гордість Оксани Юріївни — 17-річна Тонечка Швидюк, запрошена на навчання до Швейцарії, до академії Ієгуді Менухіна. Цілий місяць вона складала екзамени і відмінно пройшла всі тури. Вона виконувала дуже складний твір — «Циганські наспіви» Пабло Сарасате. А тепер пише своїй наставниці Оксані Юріївні листи, розповідає про навчання, цікаві гастролі. І неодмінно дякує за невтомну працю, за перші уроки і перші звуки улюбленого інструмента. П’ятеро вихованців «Віоліно» відмінно склали іспити і вступили до Вінницького музичного училища імені М. Леонтовича, багато з них — лауреати обласних конкурсів. Марина Бєлякова і Катя Стельмащук — конкурсу «Юний віртуоз», а Максим Грінченко став дипломантом міжнародного конкурсу «Маленький принц». Сама Оксана Янчик після закінчення музучилища, а потім і Львівської консер- Школа-студія «Віоліно» ваторії знайшла своє покликання у вихованні обдарованих дітей. — Я іноді відчуваю себе Пігмаліоном, — усміхається вона. — Ліплю з них скрипалів, які ладні за музику віддати все. Я так мрію про школу скрипалів... Як бачимо, мрії закоханих у музику людей подібні. П’ятирічна Оленка мріє про успіх, обіцяючи «музичній мамі» не «фальшувати, грати чисто-чисто». А її вчителька мріє про те, щоб якнайбільше музично обдарованих дітей могли безплатно навчатися гри на одному з найвитонченіших інструментів. Поки що у студії, яка діє при палаці дітей та юнацтва, 15 скрипалів. Вони не лише вчаться розуміти музику, душу скрипки, гри на фортепіано, а ще й англійської мови. Бо ж сподіваються на майбутні закордонні гастролі. А незабаром ще й позмагаються в конкурсі «Юний композитор». Наймолодша Оленка Галай музики ще не створює, зате слова до музичних п’єс пише. Вірніше, наспівує — голос у неї чудовий, а слух — абсолютний. ...На звітному концерті найбільшу прихильність публіки здобули виступи наймолодших п’ятирічних «віоліночок» — вони виконували прості речі ще не зовсім упевнено, але з великим хвилюванням і старанністю. Два сімейні дуети — матерів і синів Оксани та Юрка Янчиків, а також Тетяни та Максима Грінченків — показали високий клас виконавської майстерності. Юні віртуози продемонстрували все, чого навчилися за чотири роки. Спочатку звучала класика Вівальді, Бетховена, Баха, а відтак сучасних композиторів. Учасники ансамблю зуміли передати душу чарівного інструменту, дарували відповідний настрій високого і чистого хвилювання. Пропагуючи своїми виступами класичну і сучасну музику, приваблюючи все нових і нових прихильників справжнього мистецтва, дитячий колектив став одним зі світлих острівців духовності у місті. Звичайно, створення школи скрипалів — рожева мрія керівника студії Оксани Янчик. Бо, де вони, меценати? Це проблема не лише Вінниці. І все ж невтомна скрипалька поки що домагається хоча б студійного якісного запису концерту юних талантів. Досягнення досконалості — ось що хвилює Оксану Юріївну. Адже ідеальне виконання — це небеса майстерності, це щастя скрипаля і педагога... Любов ДОБРИНСЬКА, м. Вінниця

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин