ЯК ПАРОСТЬ ВИНОГРАДНОЇ ЛОЗИ · с. 10сторінка оригіналу ↗
ЯК ВІТАТИСЯ?
Слово Просвіти, №64 за 1999 рік
Юні друзі «Слова Просвіти»! З сьогоднішнього числа нашої газети спеціально для вас почнемо уроки української мови. На цих уроках ви не будете відповідати, але, сподіваємося, будете думати, а своїми роздумами поділитеся з ровесниками. На цих уроках, звичайно, будуть домашні завдання, але їх зовсім не обов’язково виконувати, тільки в тому разі — якщо вони вас зацікавлять і ви самі захочете звернутися до редакції зі своїми запитаннями.
Кажуть: «Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть». Своїм привітанням під час зустрічі люди бажають одне одному не лише доброго дня, ранку чи вечора, а й здоров’я, добра. Незалежно від настрою — гарний чи сумний, а тим більше — незалежно від доброї чи несприятливої погоди, зустрічаючись зі знайомими, вітатися треба обов’язково. Кожен послуговується зручними для себе формами вітання. Однак, коли чуємо від підлітків: привіт, салют, хочеться нагадати і про загальновживані в Україні форми привітання. Вітаються здебільшого словами: доброго ранку, добридень (доброго дня), доброго вечора, здрастуйте, а до близьких знайомих ще й звертаються на ім’я та по батькові, приязно усміхаючись: Вітаю Вас, Миколо Павловичу!, Доброго здоров’я, Галино Дмитрівно! Існує багато етикетних формул, які своєю первинною семантикою виражають доброзичливість: будьте щасливі; Боже, поможи; дай, Боже, щастя тощо. Своє привітання чоловік може супроводити легким поклоном, жінка — плавним нахилом голови, а молодь має трохи нижче вклонятися старшим. Вітаючись навіть із ровесниками, намагайтесь уникати фамільярності, жаргонних і вульгарних слів. Не слід надто галасливо виявляти свої почуття, але негарно й вітатися між іншим. Недарма ж говорять: «Яке «помагайбі», таке й «доброго здоров’я». У сільській місцевості існує добра традиція вітатися з людьми незалежно від близькості знайомства, чого не скажеш про місто. Інколи доводиться бути свідком неприємної ситуації: підліток, зайшовши до ліфта, не вітається з сусідами. Таким хочеться порадити: спробуйте подивитися у вічі сусідам і щиро усміхніться при цьому, вимовте приязно чарівне слово: «Добридень!» — і чудовий настрій і сусіду, і вам забезпечено на весь день. За сучасним етикетом, першим вітається молодший зі страшим, учень з учителем, дитина з дорослим. А як поводитися в цьому разі з ровесниками? Хто має вітатися першим: лідер з аутсайдером, королева краси з сіренькою мишкою, спортсмен-двієчник з хирлявим відмінником чи навпаки? Як підказує здоровий глузд, першим вітається завжди той, хто ввічливіший і вихованіший! Дотримуючись етикету, який виробив український народ, ми передусім засвідчуємо свою вихованість, шанобливість і уважність до співрозмовника, привітність, приязнь, прихильність, доброзичливість, делікатність, тобто риси, віддавна притаманні нашому народові. Пам’ятайте народну мудрість: «Сказав язик голові: «Добрий день», а голова відповіла: «Як ти поведешся добре, то й мені буде добрий день».
ганство) та християнство — два різні вірування, а проте для передачі деяких понять вони користуються спільними словами, вкладаючи в них різний зміст. Наприклад слово Бог. Пригадаймо богів поганської віри. Митрополит Іларіон, або ж Іван Огієнко, у книзі «Дохристиянські вірування українського народу» наводить аж 20 дохристиянських богів і дає пояснення щодо кожного з них. За християнськими віруваннями Бог — один, хоча й являється у трьох іпостасях (подобах): Бог-Отець, Бог-Син та Бог-Дух. У такому розумінні слово Бог навіть пишеться по-особливому — з великої літери. Первісно слово Бог прийшло до нас з Південного Сходу в дуже давні часи, бо ж слова того самого кореня є в санскриті, у перській та інших давніх мовах. І скрізь воно має спільне значення: «податель добра, багач, багатство». Слово Бог настільки міцно увійшло в нашу мову, що не поступилося грецькому theos, що мало б засвоїтися після прийняття християнства.
Чи знаєте ви, що слово Бог входить до складу багатьох виразів мовного етикету, як-от: Бійся Бога — вираз, що вживається як застереження, прохання не робити, не казати чого-небудь. Бог з ним — вираз на означення згоди, примирення, прощення. Боже, поможи — уживається як вітання з побажанням успішної роботи. Ради Бога — означає: дуже прошу, будь ласка. Сподіваємося, ви користуєтесь у повсякденному спілкуванні багатьма такими виразами. Напишіть нам про них. Чи завжди ви розумієте зміст таких етикетних виразів, чи використовуєте їх, не замислюючись? Чекаємо ваших листів!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
