Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
ЯК ПАРОСТЬ ВИНОГРАДНОЇ ЛОЗИ · с. 10сторінка оригіналу ↗

БОГ, МОЛИТВА, ГРІХ, ХРАМ, РАЙ, ПЕКЛО, СПОВІДЬ...

Слово Просвіти, №64 за 1999 рік

Мабуть, багато з вас скажуть, що ці слова мають релігійний зміст. Так, справді, вони сповнені у прямому значенні релігійного змісту, їх чуємо на Богослужбі, читаємо у церковних книжках, а проте... вони дохристиянського походження (нагадаємо, що християнство як державна релігія Київської Русі було запроваджено 988 року). До 988 року в Україні-Русі панувало вірування, яке називають багатобожжям, а ще — поганством, або ж язичництвом. Значення слова «багатобожжя» зрозуміле без пояснень. Чи не так? Справді, наші предки поклонялися багатьом богам, бо ж вірили не в самого Бога-Творця, а в плоди його творіння: небо, сонце, вітер, дощ, грім, блискавку тощо. Пращури вшановували бога неба — Сварога, бога Сонця — Дажбога, бога Вітру — Стрибога, бога дощу, грому, блискавки — Перуна та інших їм подібних уособлень явищ природи, небесних світил, проявів людської діяльності. Чому давнє вірування називалося ще поганством? Виявляється, це слово латинського походження: paganus — селянин. «Поганська віра» дослівно означає «сільська віра». Це тому, що християнство ширилося спочатку в містах, а в селах люди довгий час трималися старої віри. Причому так було скрізь, куди приходила нова віра. Отож, уже в Римській імперії (IV ст. н. е.) поганином латиняни називали не лише мешканця села, але й кожного нехрещеного. Греки таку людину іменували варваром. Первісно це ймення стосувалося людей, що говорили незрозумілою для греків мовою. Згодом у слові варвар розвинулося значення «чужинець, негрек, також — некультурна, груба, жорстока людина». Саме з таким значенням це слово засвоїла українська мова через французьку аж у XVII ст. А на терені давньої Русі-України в розумінні «нехристиянин» поширилося слово язичник, відповідно про віру казали язичництво. Хоча язичництво (по-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин