Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
МАЛІ МІСТА УКРАЇНИ · с. 14сторінка оригіналу ↗

ВСІ УКРАЇНЦІ, ДОРОСЛІ І ДІТИ, — ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ «СЛОВО ПРОСВІТИ»! ПРОСВІТЯНИ! ЦЕ — ВАША ГАЗЕТА, ВОНА ПРО ВАС І ДЛЯ ВАС! НАШ ІНДЕКС 30617. ПЕРЕДПЛАТНА ЦІНА НА РІК — 7,32 грн. ПОНАД УСЕ ЦІНУЄМО ДІАЛОГ І ЗАВЖДИ ПОДІЛЯЄМО ДУМКИ СВОЇХ АВТОРІВ!

Слово Просвіти, №64 за 1999 рік

Не менш багаті відомості про минуле наших міст, ніж літописи, ховають і старовинні грамоти. З однієї з них, підписаної польським королем Сиґізмундом I Старим у 1537 році, ми довідуємося, що село Лукове в Холмській землі дарується сандомирському каштелянові Станіславові Мацейовському, братові краківського єпископа Самуеля Мацейовського. Ця звістка є першою згадкою про волинське містечко Луків, яке з середини XVI століття аж до Другої світової війни носило інше ім’я, надане йому першими власниками, – Маціїв. Слід сказати кілька слів і про самого власника Лукова – Станіслава Мацейовського. Усі польські довідники визначають Мацейовських як шляхетську родину, широко відому в історії Польщі. Щодо самого Станіслава Мацейовського, то він займав у середині XVI століття посаду сандомирського каштеляна, а пізніше – двірського коронного маршалка. Захоплювався Мацейовський і поезією – «був славний мовою, писав гладенькі вірші». Але повернімося до історії Лукова, названого на честь нових власників Ма-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин