Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
БУДИНОК З ЛЕВАМИ · с. 15сторінка оригіналу ↗

Дмитро ГОРБАЧОВ, Паола УТЕВСЬКА

Слово Просвіти, №64 за 1999 рік

Продовження. Початок у ч. 9 за 1999 рік ВІЛЬНОДУМЕЦЬ 80-ті роки — пора прозрінь і розчарувань Левицького. Просвітительські балачки Катерини скінчилися закріпаченням тисяч селян, скасуванням автономії України. Яке там уже вольтер'янство, коли 1775 року відтято голову та четвертовано Пугачова. Дворянство іще довго тремтітиме з переляку навіть від однієї згадки про пугачовщину. Минуть роки, і, прочитавши книгу Радіщева «Подорож із Петербурга до Москви», Катерина скаже: «Він бунтівник гірший за Пугачова». Під ту пору в Левицького з'явилося чимало нових друзів. У гостинному домі Безбородька він зустрічався з диригентом придворного хору, своїм земляком Полторацьким, Миколою Львовим — поетом, перекладачем, ботаніком і музикою, інженером і графіком, архітектором, почесним членом Академії мистецтв, членом Російської Академії з дня її заснування. Він полонив серця і душі всіх, хто його знав. Навколо нього — найталановитіші люди того часу: поети — Хемніцер, Державін, Капніст, Дмитрієв; композитори Д. Бортнянський і Є. Митрофанов. Жаданим гостем у цьому гурті був і Дмитро Левицький. Доля звела художника і з Миколою Івановичем Новиковим. Це був письменник, пристрасний публіцист, активний борець проти кріпосництва, захисник самобутності національної російської культури. І — непримиренний ворог Катерини ІІ. У своєму журналі «Трутень» він уперто і невтомно полемізує з журналом «Всякая всячина», редактором і автором багатьох матеріалів якого була сама цариця. Але це не лякало гострого пера Новикова. Він висміював лицемірну гру імператриці в «освіченого монарха». Згодом Дмитро Левицький потоваришував з синами Радіщева, з родиною Воронцових. Але таке товариство художника не до вподоби цариці, всі вони здаються їй підозрілими. От хоч би й Воронцови. Пускають по руках карикатури на Катерину, що роздаровує своїм фаворитам землі, селян, палаци, казенні гроші. Вона не забула, що саме представник роду Воронцових єдиний не присягнув їй того дня, коли вона стала російською імператрицею, заявивши, що хоч і не поважає Петра ІІІ, та поважає закон честі, і поки той живий, ламати присяги не буде. Двоюрідний брат найближчої подруги імператриці — Катерини Воронцової-Дашкової Артемій Воронцов також аж ніяк не був зразком вірнопідданості. — У мене не тільки ім'я, а й вдача дідова, — жартував Воронцов. Він був онуком страченого за царювання Анни Іоанівни Артемія Волинського. — Буйна ви голівонька, — усміхався Левицький, малюючи друга. Обидва, звісно, не здогадувалися, що іще буйнішою голівонькою буде хрещеник Воронцова — Олександр Пушкін. Капніст писав уїдливі сатири на чиновництво і вельмож: Бери, большой тут нет науки, Бери, что только можно взять. На что ж привешены нам руки, Как не на то, чтоб брать. Усіх цих людей імператриця небезпідставно вважала вільнодумцями, її особистими недругами, людьми вкрай небезпечними. «НАТЮРМОРТ» Живопис поєднує кілька жанрів: пейзаж — зображення природи; портрет — зображення людини; сюжетно-тематична картина — зображення подій з життя народу або окремої людини та натюрморт — зображення предметів. Буває, що художник ставить собі за мету створити композицію з різних речей, які говорять самі за себе. Буває й інакше, коли майстер, відтворюючи певні предмети, прагне розповісти про вдачу людини, якій вони належать. Дмитро Левицький уникав сухозлотиці в парадних портретах, навіть у портретах цариці. Та одного разу свідомо вдався до надмірного зображення пишнот. Критичне ставлення художника до тодішніх звичаїв і подій при дворі позначилося на портреті Ланського, молодого фаворита старіючої Катерини. Червоновогненний мундир генерал-аншефа, котрий ніколи не воював; вищі ордени; сила-силенна офіційних регалій; стрічки, коштовності. Левицький скомпонував пишний, блискучо-мерехтливий натюрморт, деталі якого характеризують

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин