Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
ПРОСВІТЯНСЬКЕ ЖИТТЯ · с. 5сторінка оригіналу ↗

РЕЗОЛЮЦІЯ мітингу на вшанування 82-ї річниці подвигу Героїв Крут

Слово Просвіти, №68 за 2000 рік

29 січня 2000 р. м. Київ Ми, учасники велелюдного мітингу, зібравшись у чергову річницю на могилі юних Героїв Крут, які в 1918 році віддали своє життя за волю України, схиляємо голови перед героїзмом молоді, що своїм подвигом утвердила силу й міць українського духу. Сподіваємося, що та велика Любов до України, яка надихала їх, стане духовною основою життя українства. Вшановуючи пам’ять Героїв Крут, закликаємо: 1. Підтримати реформаторські дії Президента України та Прем’єр-міністра України, спрямовані на соціально-економічний прогрес держави, поліпшення життя українського народу, утвердження Української державності. Звертаємося до Президента та Уряду України з пропозиціями: — активізувати патріотичне виховання молоді на героїчних прикладах української історії, зокрема Героїв Крут; — твердо й послідовно вести політику на консолідацію та згуртування українського суспільства через утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя; — упродовж цього року повернути українському народові його духовні святині — Києво-Печерську та Почаївську лаври; — спеціальним Указом встановити 29 січня Днем Мужності та вшанування пам’яті Героїв Крут із занесенням його до календаря національних дат. Верховній Раді України: — визнати вояків Української Повстанської Армії воюючою стороною, яка боролася за волю України. Київській міській держадміністрації: — перейменувати у Печерському районі вулицю Січневого повстання на вулицю Героїв Крут; — упродовж року перейменувати вулиці, майдани, установи, названі іменами провідників російського шовінізму і тоталітарного режиму, прибрати символіку неіснуючої держави. на наше містечко — хоч і на Півдні та глибинка! Розпочала свою діяльність семінарія з 1874 року. До 1917 року в ній було підготовлено понад тисячу вчителів початкової школи. З її стін вийшли такі діячі освіти, педагогіки та української літератури, як Я. Чепіга-Зеленкевич, засновник і видавець першого в Україні педагогічного журналу «Світло» — Г. Шерстюк. Закінчив цю семінарію і наш незаслужено забутий поет-земляк, письменник, драматург Спиридон Черкасенко. Все це заперечує відому тезу про те, клубу була, на жаль, покійна завідувачка бібліотеки, член Товариства «Просвіта» Людмила Миколаївна Костюк. У виїзних засіданнях клубу брала участь працівниця бібліотеки Л. Демиденко з власними літературними композиціями. Звертаючись до людей, викладач коледжу О. Жмурко завжди пробуджує в них іскорку надії на гідне життя в оновленій Україні. А закінчуються такі засідання концертом української пісні, підготовленим викладачами та студентами місцевого педагогічного коледжу. Слухачам запам’яталися виступи викладачів В. Корнафель, Т. Бектеєвої, П. Антонової, С. Молчанової, подружжя Джумиг, пісні у виконанні студента педколеджу В. Шумського, юних просвітянок Оксани Корнафель та Олександри Котлярової. За рік просвітяни здійснили більше десяти виїздів у міські робітничі колективи та сільську місцевість із лекціями і концертами. «Просвіта» підготувала і провела зустрічі з миколаївським співаком і композитором В. Малихіним. Спільно з районною владою була проведена велика робота по створенню пам’ятного барельєфа Т. Г. Шевченку, автор якого — заслужений художник України, скульптор Ю. Макушин. На відкритті гранітного монумента поету в день Незалежності України були присутні голова обласного об’єднання Товариства «Просвіта» М. Загородній та миколаївський поет Валерій Бойченко. Гортаючи документи, спілкуючись із краєзнавцями, ми по-новому поглянули на своє степове містечко. В останній чверті ХІХ століття Новий Буг не дуже відрізнявся від новоутворених південних міст Одеси і Миколаєва. І саме тоді на Півдні виникла потреба в учительських початкових класах. Тому, коли постало питання, де відкрити учительську семінарію, вибір властей упав що Південь був позбавлений як культурної, так і національної традиції. Дуже комусь хотілося за радянських часів, щоб так і було. Наприкінці ХІХ століття у Новому Бузі проживало близько 18 тисяч мешканців, створювалися заклади культури та освіти. У 1898 році почала працювати церковнопарафіяльна школа, перетворена з часом на двокласну міністерську. Через рік газета «Одесские новости» повідомляла, що Новобузька читальня діє. На початку ХХ століття городяни мали три театри. Один — при учительській семінарії, два міських. Літній міський театр уміщував 800 глядачів. Ставилися вистави з української класики. У 1913 році театр навіть виїздив на гастролі по Херсонщині. Було поставлено дві вистави за п’єсами Спиридона Черкасенка. Діяв хор, відбувалися концерти скрипалів, вокалістів. У місті діяло шість церков, синагога, семінарська церква, костьол, бібліотека. У 1905—1907 роках активно діє Миколаївська «Просвіта», організована М. Аркасом (1852—1909), українським композитором, а також автором першої в Україні «Історії України-Руси» українською мовою. Під керівництвом М. Аркаса Товариство розгорнуло досить плідну роботу, незважаючи на нещадну самодержавну систему «проволочек», цькувань і переслідувань та нерозуміння миколаївських обивателів, які якщо й не засуджували, то дуже боялися виявляти будьякі виразні симпатії до української культури і мови. Просвітянська традиція нашого міста пов’язана з ім’ям Спиридона Федосійовича Черкасенка, який прислужився «Просвіті», працюючи в театрі Садовського. У 1918 році Черкасенко укладає читацькі букварі для українських шкіл. Із же рік, як у Новобузькому районі діє об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка. У грудні 1998 року ініціативна група у складі О. Репіхович, О. Жмурка, І. Корнафеля, А. Мироненка, С. Кузьменко, В. Бондар провела установчі збори, на яких, серед організаційних питань, були визначені основні напрямки роботи. За короткий час створено Шевченківський клуб при районній бібліотеці. Перше засідання присвятили 185-й річниці від дня народження Кобзаря. Душею ПРИЧЕТНІ ДО ІСТОРІЇ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин