ПРОСВІТЯНСЬКЕ ЖИТТЯ · с. 5сторінка оригіналу ↗
ПОВЕРНЕННЯ о. ВАСИЛЯ МЕЛЬНИКА В УКРАЇНУ
Слово Просвіти, №68 за 2000 рік
У 1999 році виповнилося 100 років від дня народження о. Василя Мельника (літературний псевдонім Лімниченко) — поета, прозаїка, просвітянина, громадського діяча. Народився він у с. Небилова на Івано-Франківщині. Його душпастирська діяльність була пов’язана з Тернопільщиною. У 1923 році був рукопокладений на священика і направлений парохом у Зарваницю на Теребовлянщині. У 1926 році Василя Мельника переведено на парафію в с. Звенигород біля Бучача. До складу парафії входило й село Зелене, де він трудився до весни 1944 року. Крім виконання душпастирських обов’язків, був активним просвітянином. Брав діяльну участь у роботі первинних осередків «Просвіти» сіл своєї парафії, а навіть протягом дев’яти років очолював Бучацьку повітову філію Товариства. При наближенні радянських військ до Галичини із родиною виїжджає на Лемківщину, а звідси до Словаччини і через Чехію — до Німеччини, де трудився до останніх днів свого життя. Помер Василь Мельник 8 березня 1949 року і похований у Мюнхені. На пропозицію обласного товариства «Союзу українок» (голова Марія Гром’як), голова обласної держадміністрації Василь Коломийчук видав розпорядження про відзначення в області ювілею поета. Зокрема передбачено ознайомлення широкої громадськості із життям, творчістю і громадською діяльністю ювіляра: телеі радіопередачі, статті й нариси у періодиці, які б висвітлювали життя, трудову і громадську діяльність та творчість поета. А також проведення науково-практичних конференцій, святкових академій. Ці заходи мають особливе значення тому, що ім’я Василя Мельника в роки московсько-більшовицької окупації України було відоме лише небагатьом, свідомо замовчувалося й було забороненим. Йому було приклеєно ярлики: «зрадник батьківщини», «лютий ворог народу», «український буржуазний націоналіст»... А як повертається ім’я о. Василя Мельника в Україну? Його син Андрій, нині громадянин США (Чикаго), передав і особистий архів батька в Інститут літератури АН України (Київ), і кошти на видання його книг. Ліля Гром’як упорядкувала і підготувала до друку, а тернопільське видавництво «Астон» видало книгу «Віднайти себе у житті» (1997). Нещодавно вийшла повість для молоді «Верховинець» (1999). У Тернополі було проведено науково-практичну конференцію, приурочену до ювілею В. Мельника. Вона всебічно висвітлила життєвий і творчий шлях та громадську діяльність славного земляка. Учасники конференції оглянули виставку першодруків, численних рукописів, світлин, листів о. Василя Мельника-Лімниченка. Конференції, академії, інші урочистості відбувалися на Бучаччині та родинному місці В. Мельника Калушчині на Івано-Франківщині.
Богдан ГОЛОВИН, заслужений працівник народної освіти України, член Національної спілки журналістів України
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
