ЦІКАВО ЗНАТИ · с. 16сторінка оригіналу ↗
ПРО АНЕКДОТИ
Слово Просвіти, №68 за 2000 рік
індіанських племен. В один дорогий готель приїхав індіанець, який був одягнений у традиційний костюм племені чероки. Адміністратор дивиться на нього із певним сумнівом, потім підсовує реєстраційний бланк і співчутливо каже: — Ось тут поставиш хрестика. Чероки добросовісно малює хрестика, а потім, через кому, малює поруч іще одного. — А це що означає? — запитує адміністратор. — Ступінь доктора філософії, який я одержав у Гарварді, — серйозно відповідає чероки. «Крокодил» тоді працював проти США, тому й вимушений був захищати індіанців. Отже, білий адміністратор був зображений дурнем, із почуттям своєї вищості він дивився на індіанця. Він думав, що індіанець обов’язково повинен бути неграмотним. Так йому, дурневі, й треба! А потім російсько-радянська імперія програла «холодну війну». Її примусив капітулювати Рейган. Російські танки було забрано із Афганістану і Східної Європи, а комуністи почали гратися в демократію. Горбачов вивісив лозунг: «Плюралізм і гласність!». І це йому (й імперії) вилізло боком. Горбачов думав, що колоніальні народи його імперії безперестанку лаятимуть Леніна-Сталіна і на цій темі зашкаляться. А народам все одно, хто очолює імперію, їм не подобається сама імперія. І як тільки їм дали можливість заговорити, вони почали говорити про свободу і незалежність. Російсько-радянська пропаганда швидко зорієнтувалась у ситуації, поміняла напрямок і замість Заходу зробила своєю головною мішенню і саму ідею незалежності, і носіїв цієї ідеї — патріотів і націоналістів із Прибалтики, Грузії, України... Те саме зробила російськорадянська сатира, бо вона — невід’ємна частина імперської пропаганди. Погортайте, дорогий читачу, «Крокодил» 1991 року (року, коли розвалювався СРСР) і побачите, як судомно і знавісніло старалася російськорадянська сатира опорочити і висміяти ідею незалежності народів. Але цю велику ідею ніхто не зможе висміяти. Смішними і нікчемними виглядали і сам «Крокодил», і його автура. Радянський Союз розпався, але це не означає, що померла імперія. Так звана Російська Федерація — це всього лише Російська імперія в мініатюрі. Якщо до цього додати те, що по-справжньому незалежними стали тільки країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія), а країни СНД залишилися під впливом Росії, то можна сказати, що Російська імперія не розпалася. Живою залишилася й імперська пропаганда, яка тепер передусім спрямована проти народів, які хочуть справжньої незалежності і свободи. Анекдоти — одна із форм сатири, а сатира — форма пропаганди. Тому тільки дуже наївна людина може думати, що розказування анекдотів про представників різних націй породжене із бажання розсмішити. Пригадуєте анекдот про білого адміністратора? Там симпатії автора анекдота були на боці індіанця. А тепер розгорнемо на 421 сторінці збірник анекдотів «Роги і копита» (Москва—Київ, НКП — Атика, 1994) і прочитаємо: Чукча розписується — ставить три хрестики. — Що це означає? — запитують у нього.
Адреса «Слова Просвіти»: 01001, Київ-1, завулок Музейний, 8. Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, тел. 228-01-30.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
