МОВА ЄДИНА · с. 5сторінка оригіналу ↗
ЗАГОВОРИМО ПО-РІДНОМУ!
Слово Просвіти, №69 за 2000 рік
Одним з пріоритетних завдань школи на сучасному етапі розвитку українського суспільства є розвиток інтересу до вивчення української мови, літератури, історії, фольклору, живопису, музики — всього, що називаємо культурою рідного народу. Донедавна правильне і гарне українське мовлення було ознакою вченихлінгвістів, письменників або вчителівсловесників. Однак нині ситуація змінюється. Запорукою цього є перехід більшості шкіл, у тому числі й тієї, де я працюю, на викладання українською мовою, що сприяє розширенню кола її вжитку. Щоб досягти належного рівня мовленнєвої культури і грамотності учнів не тільки на уроках, а і в суспільному житті, треба застосовувати всі можливі засоби навчально-виховного впливу на мовців. Педагогічний колектив нашої школи обрав три напрямки у цій нелегкій діяльності: урок, виховний позакласний захід, позакласна робота засобами позашкільних культурно-освітніх та наукових закладів. Усі вчителі школи досконало володіють літературною, а більшість — літературною вишуканою, українською мовою і власним багатим милозвучним мовленням заохочують учнів вивчати рідну мову. Урок мови, літератури — дійство, до якого кожен учитель готується, як до відкритого уроку для найповажніших і найприскіпливіших гостей. У кожній паралелі функціонують класи з поглибленим вивченням української мови, де учні вчаться досконало володіти мистецтвом мовлення. У старших класах на уроках мови здається, що це не в школі, а серед студентів першого курсу філологічного факультету. Учні опановують мистецтво позитивних результатів у розвитку грамотності. Але не було б поглибленого вивчення мови, якби школярів не спонукала цікавість до таїни мовних глибин, яку їм прищеплюють учителі, використовуючи можливості позакласної роботи. Кожен учитель-мовник обрав напрямок позакласної діяльності, який йому найбільш до вподоби іде він може виявити себе з найкращого боку. Валентина Василівна Конош започаткувала у школі, а потім залучила школярів міста та жителів мікрорайону до конкурсу «Майстер української мови», що розвиває грамотність усного і писемного мовлення учнів, створює здоровий дух змагання, а отже, підвищує рівень знань, вдосконалює, організовує, привчає до самоосвіти і розвиває культуру у спілкуванні та у взаємостосунках. Лариса Василівна Журенкова заволоділа серцями здібних і творчо обдарованих учнів, їхніх батьків та вчителів школи, створивши клуб шанувальників поезії «Перші ластівки». Кілька років члени клубу збирали, шліфували, компонували свої твори. І ось нарешті у березні 1999 року побачив світ шкільний альманах на 180 сторінках «Перші ластівки». До збірника увійшли найкращі, на погляд редакційної колегії, поезії учнів та вчителів школи. Щоб залучити якнайбільше дітей до творчості, клубівці підготували «Свято шкільної поезії», на якому звучали вірші, проза, пісні, з’явився на світ і виконується на найбільших зібраннях «Гімн школи». Діти приходять до клубу, виростають, ідуть у світ, а поезія їхніх сердець, частка душі залишається у школі і зберігається на заповітних сторінках колективної книги. Раїса Іванівна Солодовникова — чарівна господиня нетрадиційного уроку, на якому можна зустрітися з піснею у виконанні сімейного ансамблю, тріо бандуристів, шкільного ансамблю народної пісні, з народною вишивкою, кухнею, порозгадувати дотепні загадки, кросворди, самим поінсценізувати. Людмила Петрівна Переверзєва — шевченкознавець, господиня кімнати «Шевченко — поет і художник». Найрізноманітнішими засобами пропагує Шевченкове слово. Учні з любов’ю поповнюють кабінет експонатами, що розповідають про життя і творчість Т. Г. Шевченка. Учителька очолює відповідальну роботу з організації Шевченківських святу школі. Щороку кілька класів виїздять на екскурсію по Шевченківських місцях рідного краю, щоб не тільки почути, а й побачити місця, які «сходив Тарас малими босими ногами». Ольга Іванівна Пилінко керує науково-пошуковим товариством старшокласників «Рідне слово». Члени його підготували конференцію «Шевченко в Черкасах», на якій виступили самі з повідомленнями та слухали старшого наукового працівника обласного краєзнавчого музею Павла Сосу з цієї ж теми. Наслідком інтегрованої науково-дослідницької роботи з матеріалами обласного архіву стала робота учениці 11 класу Вікторії Бондаренко «Розвиток культури на Черкащині наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття», з якою юна дослідниця взяла участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт Малої академії наук. Крім неї, ще шість робіт написали учні 10— 11 класів і провели їх захист на засіданні Малої академії наук при Черкаському обласному інституті післядипломної перепідготовки педагогічних працівників. Однією з найкращих була робота учениці 11-Б класу Алли Павлової «Інтимна лірика Василя Симоненка». Цікавою і практично невичерпною є дослідницько-пошукова робота, яку проводять учителі Любов Дмитрівна Андрійчук та Світлана Олександрівна Оль-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
