Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

`…д!-L l=л,ш*% Š`p`qnb` c-kj`

Слово Просвіти, №69 за 2000 рік

Гілку верби від Тараса з неволі Везли на Вкраїну, на самольоті, Вона почала проростать поволі Серцем зеленим В своїм клопоті. Через мотори і хмари-гори Кинула пагони, як у діброву, В радіаційні важкі простори Сипала жовту пергу медову, Прагла земля у її озонах, Не зів’ядала в ядерних зонах. Гілка вербова, зеленолиста, Віком розкована, Чиста й росиста! Вкрила мотори з їхнім горінням, Промітала зорям Шляхи смугасті. У моїм саду зачепилась корінням, Щоб мені ночами Плакать у щасті. * * * Один у другого питаєм: Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм. А покидаємо діла... Тарас Шевченко * * * Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Так, поет мучився і конкретним несправедливим влаштуванням цього світу, і концептуальним, філософським змістом життя. Вину ж за цю несправедливість він не завжди перекладав на чужі плечі. Отже, визнавав і свою причетність до колективної вини, але, як ніхто, розпізнавав носіїв зла у цьому світі. Непроста Шевченкова муза, хоч, на перший погляд, доступна. Поезія Шевченка — універсальна, її сприймають люди із різними інтелектуальними можливостями. Все в ній взаємопов’язане, має свій внутрішній зміст, свої закони розвитку і саморозвитку, свої несподівані глибини, несподіване закорінення в культурологічні пласти національної свідомості. Взяти хоча б людей із понівеченою людською долею, на якій своє тавро поставив невідомо хто — (чи сам Господь, чи Доля, чи соціальне Зло?) Долі їхні — незвичайні... Ніби якось так сталось у житті-бутті, що вони стражденні, але не обізлені. Якщо вони й нарікають на долю, то ніби в півсили, зважаючи на якісь незалежні від них обставини, на життя у вищій інстанції. Ці люди, як і Шевченкова муза, мають часом на собі знак всепрощення. Вони возвисились до всепрощення, вони існують поміж Богом і життям... Вони — камені Бога.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин