НАШОГО ЦВІТУ ПО ВСЬОМУ СВІТУ · с. 11сторінка оригіналу ↗
БАРВИСТИЙ РУШНИК МИСТЕЦЬКОЇ ДОЛІ ЯРОСЛАВА БАБУНЯКА
Слово Просвіти, №70 за 2000 рік
Народився Ярослав Ілярійович Бабуняк 2 січня 1924 року в селі Вербів Бережанського району на Тернопільщині, у просвітянській сім’ї. Мати Ольга — родом зі Львова — своїми колисковими дала Ярославові перші уроки співу. Батько — Ілярій — уродженець села Тростянець цього ж району, працював директором школи у Вербові, стояв біля джерел культурного будівництва на селі, був диригентом знаного не лише в повіті у 20—30 роках чоловічого церковного хору. Помітивши в сина музичні здібності, зацікавленість до хорової справи, батько часто брав його та дочку Ірину на концерти. Освіту хлопець здобув у Вербівській школі, а продовжив навчання разом із сестрою Іриною в Бережанській гімназії, куди у 1939/1940 навчальному році було переведено його батька професором співу. У Бережанській гімназії тоді панував культ мистецтва. Тут свого часу диригував хором Денис Січинський. Зі стін Бережанської гімназії вийшло багато визначних духовних провідників, науковців, журналістів, письменників, політиків, громадських діячів. У Бережанській гімназії батько Ярослава Ілярій Бабуняк керував гімназійним хором, який щонеділі співав Службу Божу в церкві Святої Трійці. Тут Ярослав розпочав свої перші кроки як диригент. Про свій дебют не без теплого гумору Ярослав згадує у статті «Мій спомин», уміщеній у книзі «Бережанщина в спогадах емігрантів» (1993). Під куполами церкви Святої Трійці у 1995 році Ярослав Бабуняк, як уже знаний диригент, відспівав Службу Божу із своїм всесвітньо відомим хором більш ніж через півстоліття, під час перших відвідин незалежної України. Після закінчення гімназії і музичних студій, які отримав від батька та кобзарябандуриста Анатолія Білецького, Ярослав продовжив студії у Львові. У 1942 році Ярослав співав у професійному хорі Остапа Осташевського при Інституті народної творчості у Львові. Мистецьким керівником хору був Микола Колесса, який мав великий вплив на Ярослава і бачив у ньому майбутнього диригента. Маючи гарний голос (тенор), Ярослав брав участь у професійному хорі «Бурлака» Тараса Лозинського як соліст, співак-бандурист. І хто знає, як склалася б доля Ярослава Бабуняка, якби не війна. Зі зброєю в руках і бандурою на плечі разом зі своїм другом бандуристом Володимиром Юркевичем Ярослав Бабуняк 1943 року пішов у світ, як і багато юнаків Західної України, у складі Першої української дивізії Української Визвольної Армії поїхав на вишкіл і своєю незвичайною зброєю — дзвінкоголосою багатострунною бандурою піднімав дух вояків. Згодом, по закінченні війни, опинився в Італії. Тут, в італійському полоні, не спочивала душа митця. У таборі незабаром почало розвиватися культурне життя. Уже у травні 1945 року з групи гарних молодих співаків-ентузіастів був створений хор «Бурлака». Серед перших засновників (Мирон Лозинський, Володимир Стасишин, Володимир Домашовець, Степан Гумінілович — він же став диригентом хору) був і Ярослав Бабуняк. Своїм мистецтвом прагнули підкріплювати дух полонених співвітчизників.
Згодом молода пара переїхала до Манчестера, де проживало більше українців. Тут, у Манчестері, продовжує вишиватися рушник мистецької долі Ярослава Бабуняка. А основою, на якій великі майстри народжують чудо, плекають велике диво, для маестро Ярослава була українська земля, рідна пісня, любляча кохана дружина-українка, дві доньки Романа і Роксана, син Ярослав (учасник хору «Гомін»), а згодом і п’ятеро внуків та двоє правнучат. Бог дав Ярославу Бабуняку не тільки мистецький дар, а й вічний неспокій душі. В тому ж, 1949 році молодий емігрант організовує мішаний хор, у якому співала дружина Тамара. «Це було, — не без гордості згадує Тамара Бабуняк, — у концертному залі «Алберт Голл». Ярослав провів декілька репетицій хору, репертуар якого складався з двох пісень: «Із-за гори кам’яної» М. Леонтовича та «Щедрик» К. Стеценка. Виступ був дуже успішним і увінчався першим місцем. Мішаний хор невдовзі замінився на чоловічий, біля колиски якого стояв мистецьким керівником і багатолітнім диригентом Ярослав Бабуняк. Народжений на Великдень 1949 року, цей колектив всесвітньо знаний як хор «Гомін». Українська пісня міцно згуртувала навколо нашого краянина емігрантів з багатьох міст і сіл Великої Британії. Півстоліття без будь-якої платні за це він шліфував і шліфує майстерним помахом своєї диригентської палички, всім серцем і душею та любов’ю до України диво-голоси учасників хору, які за сотні кілометрів з різних міст з’їжджаються до Манчестера на репетиції — і теж за власний кошт. І теж з любові до України. З любові до України хор і дарує світові чар української пісні. Про український хор «Гомін» з подивом висловлюється британська преса: «Це направду чудовий дар хору «Гомін» в 10-ліття СУБу (Союзу українців Британії. — Авт.). Кожний українець може бути сміло гордим з нашого репрезентаційного хору і його блискучого успіху».
свого імені на Міжнародному Валійському фестивалі 1955 року, у 1956 році учитель солоспіву професор Гіндлі Тейльор рекомендує Ярослава Бабуняка на пробу голосу до Королівської опери «Ковент гарден». Наш земляк, українець, емігрант Я. Бабуняк успішно витримав випробування. Однак залишився вірним українській пісні і хору. З 1964 року Ярослав Бабуняк бере хор «Гомін» під своє постійне крило і починає інтенсивно працювати, готуючись з ним до Міжнародного фестивалю в Лянгохлені (Валія). 9 липня цього ж року на очах у 30-тисячної публіки, де змагались у своїй майстерності двадцять чотири хори світу, «Гомін» здобуває перше місце і отримує Єдиний Міжнародний трофей із рук принцеси Маргарити — сестри королеви Англії. За свою півстолітню діяльність хор «Гомін» завоював світову славу, багато трофеїв, сертифікатів, грамот. Він є лауреатом восьми міжнародних знаменитих фестивалів, у тому числі в Лондоні, Единбурзі, Кембріджі, Валії, Монтре (Швейцарія). З великим успіхом співав у найбільшому залі Лондона у присутності королівської родини. Хор є репрезентативною мистецькою одиницею Союзу українців у Великій Британії. Під диригентурою Ярослава Бабуняка хор успішно концертував, збираючи рясні оплески вдячних глядачів і слухачів у багатьох країнах світу. У 1995 році спільно з львівським хором «Гомін» здійснив мистецьке турне по Україні, де в Києві до них прилучився і київський «Гомін». За плечима хору — систематичні церковні відправи, постійні виступи на шевченківських ювілеях, у Парижі — на честь ювілею «Просвіти», концерт, присвячений жертвам голодомору 1933 року в Україні, 80-річчю січового стрілецтва та інші; виступ на ІІІ Світовому конгресі вільних українців у найпрестижнішій концертній залі Нью-Йорка «Карнегі Голл», участь в урочистому концерті української духовної музики у 1988 році, присвяченому 1000-літтю Хрещення України-Руси, що відбувся в Лондоні і який
1999 рік став ювілейним як для хору, так і для його головного диригента Ярослава Бабуняка, співака і бандуриста. Союз українців у Великій Британії на межі тисячоліть відзначив 50-річчя свого репрезентаційного хору «Гомін», а маестро Ярослав Бабуняк, який вивів хор на вершину світової слави, — своє 75-річчя. Все життя і діяльність Ярослава Бабуняка — приклад вірного служіння Україні, українській пісні, українському хоровому мистецтву, мистецтву гри на національному інструменті — бандурі.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
