Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
ГАЗЕТА І ЧИТАЧІ · с. 7сторінка оригіналу ↗

В ЗАКОНІ БОЖОМУ ЗНАЙТИ...

Слово Просвіти, №72 за 2000 рік

Український народ споконвіків був і є високоморальним. Проте обставини, в яких йому доводилось і доводиться виживати, надзвичайно складні. Упродовж століть українську мову, пісню, театр, книжку таврували, забороняли, нехтували ними, не визнавали самостійними. Таких же тортур зазнала і українська церква. Розіп’ята всіма «володарями» України. Ось чому сьогодні просвітяни, змінивши стосовно нинішніх вимог лише форми і методи своєї діяльності, продовжують відроджувати традиції, історію, звичаї великого, волелюбного, мудрого українського народу. Це визнавали навіть російські сатрапи. Сам Петро І перед сенатом стверджував: «Малороссийский народ и зело умен, и зело лукав: он яко пчела любодельная, дает российскому государству и лучший мед умственный, и лучший воск для свещи российского просвещения, но у него есть и жало. Он будет волом подъяремным и светочью российского государства, но коль скоро посягнут на его свободу и язык, то из него вырастут драконовы зубы!..» Зауважте — «лучший мед умственный и лучший воск для свещи»! За словами Івана Огієнка, культурний вплив України відбився у Москві «на будівлі, на малюванні, на одежі, на співах, на музиці, на звичаях, на праві, на літературі і навіть на самій московській мові». Так, московити привласнили собі українські шедеври Києво-Печерську, Почаївську лаври, «Києво-Печерський патерик», п’єси Ф. Прокоповича, світову славу Гоголя, Чехова, Вернадського, композиторів Бортнянського, Березовського, Веделя, архітектора Зарудного і багатьох інших українців. Після приєднання Київської митрополії до Московського патріарху «всім просвітнім справам українського духовенства прийшов край». І сьогодні, на жаль, хоч наша «Просвіта» адресувала Урядові, Верховній Раді звернення, але українські лаври продовжують належати Московській патріархії, а УПЦ МП, протестантські, католицькі споруди ростуть, як гриби, в Україні. Ось чому і змушені нагадувати собі — «хто ми, чиїх батьків діти», про власну гідність і гордість за свою Вітчизну. Статут Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка — правонаступника «Громади» (1860 р. — початок ХХ ст.), «Просвіти» (1868 — 1939), Товариства української мови імені Т. Шевченка (1989 — 1991) — серед низки завдань якраз і має на меті піднесення духовності українського народу, утвердження в суспільстві релігійної та громадянської злагоди. У виконанні своїх статутних завдань просвітяни Тернополя неодмінно передбачають участь священнослужителів, які благословляють кожний захід. Разом з церквами міста проводимо цікаві та змістовні літературно-мистецькі вечори: «Різдво Христове», «Великодня родина», «Весілля в Україні», свята Андрія, Маланки, Миколая, Михайла, «Українські вечорниці», «Великий піст», «Радість Зелених свят» та інші. Зворушують просвітян своєю яскравістю, неповторністю, високою майстерністю виставки з наступними назвами: «Чудодійна нитка старовини» — вишиття власної родини; «Стоїть Великдень на сторожі душі» — писанки, крашанки мого родоводу; «Паска ладна нівроку» — печена самостійно, з мамою, з бабусею; «Калита» — прісна і весела та багато інших. Вечори запитань і відповідей: «Любов, як смерть, — велика сила, від неї вищий тільки Бог», «Право на життя і смерть», «Сповідь — спасіння душі», «Не хлібом єдиним живе людина», «Моє містечко — Божий рай», «Не шукай скалки в оці брата свого» та інші проходять жваво, збагачують присутніх знаннями. Плідно співпрацюємо з міськими дитячими церковними хорами, Марійськими дружинами, молодіжною організацією «Українська молодь — Христові». З ними щорічно ходимо до Зарваниці або Гошева. Беремо участь у церковних чуваннях. Несемо до людей у первинних осередках, парафіях Слово Боже в піснях, віршах, вертепних дійствах, театралізованих сценках. Зразковий дитячий театр «Дивосвіт» ЗОШ № 22 має в репертуарі «Мати-наймичку» Тараса Шевченка, «Фараони» та концертну програму «Україно, ти моє життя й любов». Науково-практичні конференції, присвячені просвітителям Андрею Шептицькому, Йосифу Сліпому за участю їхніх рідних дають змогу ознайомитися зі шляхетністю і величчю духа самозречених душпастирів, вселяють упевненість у собі, любов, віру і надію — триєдність найвеличнішої форми співіснування на Землі, спонукають до творчих і плідних роздумів, учинків. Незабутньою була конференція на тему «Історія Греко-католицької церкви на Тернопільщині», яку ми провели разом з інтелігенцією, облархівом, за участю реабілітованих отців Миколи Шаварина, Михайла Шевчишина, ілюстрована архівними матеріалами, світлинами, котрі зберегли тернопільські родини. Лише фрагментарно можна зупинитися на співпраці з пластунами, екскурсійним бюро, спортивними школами, дитячим центром народної творчості, екологічними організаціями, партіями, бібліотеками, засобами масової інформації. Так, разом з обласною Асоціацією жінок проведено благодійну зустріч з інвалідами, які знайшли своє місце в житті. Первинні осередки бібліотек міста проводять книжкові виставки «Стежками заповідей Божих», тематичні зустрічі з письменниками, поетами, художниками, композиторами «Бог — усім нам суддя». Просвітяни Марта Чопик, Василь Дерій видали книжечки для дітей, Надія Опалко — «Митрополит Андрей: меценат, просвітитель», Дарія Чубата — «Триєдність». В газеті «Тернопіль вечірній» щомісячно друкуємо рубрику «Медична абетка» (ведуча Д. Чубата), в якій висвітлюємо питання духовності, публікуємо інтерв’ю зі священиками. Рубрики «Берегиня», «Калина», «Юність», «Право і закон» та інші в міських та обласних газетах друкують дописи просвітян. Сприяємо розповсюдженню часопису «Божий сіяч». Музеї етнографії ВПУ-11, «Козацької слави» ЗОШ № 14 та Б. Лепкого ЗОШ № 17 разом з «Пластом» проводять пізнавально-просвітницькі зустрічі, які збагачують знаннями з історії України, писемності, побуту. По радіо і телебаченню виступаємо на релігійні свята, з нагоди Днів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка. Щорічно проводимо «Поминальні години» біля пам’ятника Тарасові Шевченку. До 2000-річчя Різдва Христового плануємо впорядкувати цвинтарі, організувати пересувну виставку церковно-богословської та історичної літератури, конкурси «Вертепів», фестивалі згідно зі спільними з місцевою владою заходами. Дарія ЧУБАТА, голова Тернопільського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин