Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
У ЧИЇЙ КРАЇНІ ЖИВЕМО? · с. 9сторінка оригіналу ↗

РЕСТАВРОВАНИЙ ПАМ’ЯТНИК «ПРОМЕТЕЙ» У ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКУ МОЖЕ ЗАЛИШИТИСЬ ІЗ СТАРОЮ СИМВОЛІКОЮ. ХТО БЕРЕ ЗА ЦЕ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ?

Слово Просвіти, №72 за 2000 рік

Укрсовтрударм Сталину, копия — Ревкому. «Очень рад, что взяли 158 млн. пудов... что выделили три полка и четыре эскадрона Укрсовтрударму... Совет: 1) Охранять готовый уголь... 2) Охранять соль и, занимая по одной волости вокруг Донбасса, полками и эскадронами, осуществлять разверстку полностью... 3) Осуществлять роботу Укрсовтрударма ежедневно подвезенного хлеба, угля. Ленин. 18.11.1920». І така «программа» не одна. «Членам Совета Труда и Обороны. Июнь 1920 (після поразки в Польщі та походу на Кавказ. — О. С.). 1) Войскам Кавказского фронта идти пешком через всю Украину... (в каждую волость из 1900 в Украине) заходить дважды для выполнения, а затем проверки выполнения следующих задач: — сбор продовольствия... — крестьяне лично отвечают за выполнение продовольственных и других заданий власти... за невыполнение — расстрел... — полный сбор оружия... за несданное оружие — расстрел или работы в копях (шахтах). 3) В «упорных» волостях и селах воинские части либо организуют «третье посещение», либо остаются на постой подольше, для наказания и исправления. Председатель Совета Обороны В. Ульянов (Ленин)». Та хіба це все? І такі накази та репресії в Україні тоді, коли вона ще мала свій національний уряд. Задовго до створення «Союзу»... Отак єзуїтські теорії втілились у таку ж практику грабування України. Та волелюбна її козацька вдача відповіла опором. Україна вибухнула повстаннями, створювалися навіть повстанські республіки. Отакі, як Гуляйпільська геніального народного полководця Нестора Махна. І Ленін був змушений загравати з ним, даючи водночас потаємні накази своїм емісарам — Каменєву, Раковському, Йоффе. Зокрема 7—8—25 травня 1919 року. От один із них: «С войсками Махно временно надо быть дипломатичными. Ленин». Та коли махновці, взявши перекопські твердині, проклали червоним шлях до Криму, їх оточили і піддали нищенню... І при тім Ленін спокушав українців «Всемирной Федеративной Республикой» («Письмо к рабочим и крестьянам Украины» від 28.12.1919 року). Те, що тут наведено, є лише часточкою численних документів підступності і тиранії донедавна панівного радянського тоталітаризму. Він уславлював себе на віки, всіявши Україну тисячами пам’ятників вождям і вождикам. Ми зобов’язані дати всім їм історично об’єктивну оцінку. На початку своєї «епохи» вони самі виявили таку саму оцінку російському царату. Так, у Петрограді на пам’ятнику імператорові Олександру ІІІ (скульптор Пауло Трубецкой) викарбували слова осуду поета Дем’яна Бєдного: Мой сын и мой отец при жизни казнены. А я пожал удел бессмертного бесславья. Торчу здесь пугалом чугунным для страны, навеки сбросившей самодержавье. І ми не повинні просто і всуціль нищити пам’ятки тоталітаризму. Треба примусити їх «заговорити» їхньою мовою. Тобто неспростовною мовою їх же документів. Уривки з «прямомовніших» треба опублікувати, вкарбувати їх на стелах поряд з пам’ятниками. Перетворивши тим самим їх у пам’ятки тієї «епохи». І хай отаким чином вони самі себе звинувачуватимуть і судитимуть. Пріоритетне «право» на це передовсім, звичайно ж, має самозваний «вождь мирового пролетариата» Ленін. І починати цю справедливу і повчальну справу треба у столиці відродженої незалежної України — у Києві. Олесь СИЛИН, заслужений архітектор, заслужений діяч культури України, головний експерт Всеукраїнського Фонду імені Олеся Гончара, Почесний член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури У 1920 році більшовицькі емісари Росії встановили в нашому місті пам’ятник представникам народів України, які воювали на боці російських більшовиків, допомагаючи їм колонізувати ідалі Україну, і загинули під час громадянської війни. Про це свідчить навіть мова, якою накреслені імена жертв. Назва цьому пам’ятнику — «Прометей». За стародавньою грецькою міфологією, Прометей — син богів, котрий свідомо, під загрозою бути жорстоко покараним, переступив їхню заборону і віддав вогонь людям. За що був негайно покараний богами — прикутий ланцюгами до скелі в горах Кавказу. Посланий богами кат-орел щодня йому, за висловом Т. Шевченка, «довбе ребра й серце розбиває». Та жорстокому катуванню врешті-решт настав кінець. Прометей був визволений, а кат-орел повергнутий вдячними людьми в образі Геракла. Подвиг Прометея тисячоліттями шанувався в пам’яті народній як символ самопожертви борця-мученика заради людського добра. Виникає логічне запитання: що символізує «Прометей» як пам’ятник загиблим більшовикам в Україні? Отже, треба розібратися «хто є хто», де тут «боги», а де їхня «жертва»? Який вогонь несли українському народові ті, чиї імена сіріють на постаменті пам’ятника? Як на мою думку, то більшовики несли в Україну спопеляючий вогонь. За роки їх панування в Україні ними або з їхньої вини загинуло щонайменше 30 мільйонів населення — під час громадянської війни, червоного терору, репресій, розкуркулення, голодоморів, депортацій, локальних війн тощо. Чим далі заглиблюєшся в суть символів пам’ятника, тим безглуздіше він виглядає. Пізніше, після Другої світової війни, більшовики додали на постаменті ще ряд жертовних імен, які «визволяли» місто, тобто Україну, від фашистських окупантів для другого окупанта, ім’я якому — СРСР. Про тих, хто проливав українську кров, чи й іншу, за інтереси російської імперії, наш національний великий пророк Тарас Шевченко так сказав: Не за Україну, А за її ката довелось пролить Кров добру, не чорну. Довелось запить З московської чаші московську отруту! Тепер, коли пам’ятник реставрується, необхідно переглянути його символи з позицій сучасної незалежної України. Необхідно звільнитись від отої «московської отрути». Для цього пропонуються такі заходи: 1. Поверженому орлу під ногами скульптури Прометея додати ще одну голову, щоби кат-орел мав вигляд двоголового — символ імперської політики Росії всіх часів. 2. Звільнити постамент від російськомовних написів з усіх чотирьох боків. 3. На трьох боках постаменту встановити рельєфні зображення історичних визвольних подій в Україні в такій послідовності: Східний — козацька визвольна доба гетьманування Б. Хмельницького, І. Виговського та І. Мазепи. Південний — визвольна боротьба українського народу в добу великої смути — громадянської війни 1918—1921 років. Західний — визвольна боротьба Української Повстанської Армії у Другій світовій війні й повоєнний час 1938—1952 років. Північний — титульний (хоча логічніше розвернути його на 180 градусів). Накреслити: «Прометей. Пам’ятник борцям за незалежну Україну». У запропонованій композиції реставрованого пам’ятника скульптура Прометея символізуватиме борця за незалежну Україну, який розірвав ланцюги кайданів неволі на руках і ногах колонізованого народу, поверг під ноги імперського двоголового орла і підняв високо над собою світло смолоскипа — символ вільної, незалежної самостійної України. Якщо реставратори не внесуть таких змін у символіку пам’ятника «Прометей», то він залишиться як нагадування про те, що «Не за Україну, а за її ката довелось пролить кров добру...» А мешканці міста ніколи не погодяться з тим, щоби на них засобами горепам’ятників продовжувала впливати імперська думка і воля, що український народ не вартий мати самостійну державу. Залишити пам’ятник «Прометей» без такої корекції в його символіці означає принизити народ України в його одвічній боротьбі за своє визволення. Хто візьме відповідальність за це приниження? Олександр ЧЕРЕДНИЧЕНКО, член ради міського товариства «Просвіта», м. Дніпродзержинськ Вельмишановна редакціє! Національно свідома частина громадськості міста Дніпродзержинська стурбована тим, що обласна і міська влада підготовку до святкування 250- річчя міста веде у замкненому колі, не залучаючи до цієї справи політичні партії національно-демократичного спрямування й громадські товариства. На зовнішнє оформлення міста, в центральній його частині, виділяється багато коштів, проте внутрішній його зміст залишається незмінним! Дніпродзержинськ — колоніальне місто! Його назва, площі, вулиці і провулки зберігають назви і символи Російської імперії та комуністичної сатанинської ідеології. Підтвердження цьому — зберігання пам’ятників вождям так званої соціалістичної революції, культурно-побутового та музейного фондів. В адміністративних, промислових, навчальних закладах і установах панує російська мова. Вся міська преса і радіо працюють на русифікацію населення. Всі газети в місті російськомовні! Благаю: втручайтесь у справи нашого міста. З пошаною і надією. О. ЧЕРЕДНИЧЕНКО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин