Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

28 червня — День Конституції України • Чи знаємо ми наші закони? • Чи правильно їх тлумачимо? • Чи дотримуємось у житті?

Слово Просвіти, №72 за 2000 рік

«Считаются с теми, кто знает свои права», — так лаконічно й чітко називається стаття в «русской всеукраинской» (саме так!) газеті «Донецкий кряж» від 11— 18 травня 2000 р. голови Донецького обласного відділу Російського руху (Русского движения) України Володимира Філатова, яка претендує на юридичне роз’яснення буцімто ущемлених прав росіян, і зокрема права на користування російською мовою. Справді, «умом Россию не понять». І росіян, і «русскоязычных украинцев», — на такому своєму статусі наполягає пан Філатов. Завважмо насамперед: йдеться не про товариство, як, скажімо, громадське об’єднання представників будь-якої з інших нацменшин, а саме «движение», себто здвиг, рух, рушення, а щоб було ще більш зрозуміло, то — качання прав. Цитую «Донецкий кряж»: «С некоторых пор русский язык стал постепенно изгоняться из систем образования и воспитания, делопроизводства, телеи радиоэфира…», — і хочу на Донбас, хочу нарешті в рідномовне середовище. Бо в Києві мене звідусюди атакує чужа різка мова агресора, і такою вона буде ще довго, аж поки вогонь шовінізму не перестане палити ненаситну утробу москаля. Бувають такі години, що скільки не перемикай канали телебачення, а з екрана телевізора лунає лише російська мова, скільки не лови по радіоприймачу, а, крім «Люкс-ефем», нічого рідного не вловиш. Отож, оскільки авторитетна всеукраїнська газета стверджує вищецитовану дивовижу, то я хочу в Донецьк. Відпочити змученою душею тероризованого українця. Сарказм. Однак у відповідь на це, м’яко кажучи, неправдиве твердження розгортається ціла серія вельми своєрідних роз’яснень і закликів, що дуже схожі на заклики до громадянської непокори. Як, на думку пана Філатова, і, головне, чому, на якій підставі він поєднує в одному правовому контексті ігнорування, войовниче неприйняття, як це видно з наведеної цитати, і прямий заклик, як це побачимо далі, до саботування першої частини ст. 10 Конституції України, а саме: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України», наголошую від себе — на всій території України! — та неправомірне, перебільшено-довільне трактування останньої частини цієї статті, яку тільки автор і наводить у газеті: «В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України»? З одного боку, отже, лише качання прав, без натяку на якісь обов’язки перед державою та її Основним Законом, а з другого — «повинність» титульної нації перед традиційно, — от уже справді «так історично склалося», — розперезаною меншиною без жодних прав у своїй державі? Виходить, за паном Філатовим, що так. Але так більше не буде. Передчуваючи цей недалекий час, вони лементують на випередження подій. Та ні їхні бундючні «рушення», ні буцімто апеляції до європейських правових структур не зарадять амбіціям великоросів-шовіністів, бо ці амбіції не мають під собою правових підстав, вони базуються на звичній для цього типу «совєтікусів» брехні, пере- o!%д%"›е…… …= “. 2

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин