Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
СВІТ ЖІНКИ · с. 13сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №73 за 2000 рік

Слово Просвіти, №73 за 2000 рік

ж у вас з’явиться так звана «маска вагітності» — її у народі ще звуть «орлом», бо темні плями під очима нагадуть два крила, — не побивайтеся. Після пологів вони неодмінно зникнуть, а поки що «маска» дасть привід комусь вам сказати: мабуть, у тебе народиться орел! Або: буде дівчинка! Ач, як спиває мамину красу! А ви будьте спокійна і уважна до себе: починається п’ятий місяць, дивовижний час, коли ви матимете змогу не лише подумки звертатися до дитини, а й чути її. Очікувано, але й несподівано — дитя заб’ється. Малюк привітає вас своїм першим порухом, враження від якого ні з чим не порівнювані. Ви відчуватимете віднині, як йому, — рухи можуть бути спокійними, швидкими, а то й наполегливими, коли йому щось не подобається. Ви зможете «розмовляти» зі своєю дитиною, приклавши руку до живота, — вона відповість вам кількома поштовхами. Іще: малюк вам дасть зрозуміти, що йому не подобається шум, задуха, ваша збудженість, — він починає битися наполегливіше, наче благаючи вас повернутися туди, де спокій і тиша, а ви весела і врівноважена. Віднині ваша «перекличка» постійна. Якщо ж плід затихає і мовчить цілу добу — треба негайно звернутися до лікаря. Одначе йне «штурхайте» його зайвий раз, аби він вам відповідав, — малюк робить те, що йому належить: багато спить. І бачить сни. Можливо, що сниться йому минуле вашого роду, сняться сни про прийдешнє. Спить — посопує... На шостому місяці плід починає дихати, він уже майже готовий до того, щоб мислити, бачити, чути, він — відчуває. Ви можете разом з малюком почати музичні вечори — ненародженим подобається музика Вівальді, Моцарта, Гріга... Та й ваше серце почуватиметься спокійніше під прекрасні мелодії, а певний ритм вашого серця для нього — найсолодший. Ви, мабуть, звернули увагу на те, що я часто пишу про серце. Так, у період вагітності ваше серце перестає бути просто насосом, який помпує кров і жене її жилами, забезпечуючи фізіологічне життя. Серце вагітної стає годинником, який відлічує радісні і тривожні хвилини буття, зав’язаного в лоні. Воно — джерело тепла і любові, що зігрівають дитину. Врешті, перша мова, якою мама звертається до дитяти, це мова серця, мова любові. Недарма понад усе, згодом, коли дитина народиться і виросте, цінуємо ми сердечні стосунки між сином і матір’ю, сердечну любов дочки до старої матусі... Під серцем носимо дитя, наче під сонцем, і перші, почуті нами його слова сказані просто в серце... Тож відкриймо наші серця нашим ненародженим дітям! І, дбаючи про раціон, не забудьмо, що не шлунок, а саме серце слухає дитина, в ньому шукає пристанку його маленьке серденько зі своїми важкими питаннями: «Чи бути мені? Чи любиш мене, мамо?». Тепер малюк уже хоче, аби ви говорили до нього і про нього. Говоріть про малюка з батьком, звичайно ж, радісно, — йому буде приємно. Він відчує, що його люблять і чекають з нетерпінням. До речі, саме в цей час він може запам’ятати голос батька, щоб пізнати його після народження. Популярну літературу обійшов такий факт: у 1986 році в США створили школу навчання дітей внутрішньоутробного періоду життя, в яку ходили 700 майбутніх батьків і матерів. Один з батьків цієї школи досить часто прикладав щоку до живота і звертався до дитини: «Маля, я твій тато!». Після народження син одразу почав пізнавати цю батькову фразу і переставав плакати, почувши її. Доведено, що батьки, які спілкувалися з дітьми до народження, одразу можуть заспокоїти маленького плаксу... Все це свідчить про те, що варто подбати, аби маля тішилося від навколишнього оточення, від голосів та інтонацій, які воно чує, від вашого до нього ставлення. 7. ВАЖКА ЧИ НІ НОША ТВОЯ? Шостий-сьомий місяці вагітності — це той час, коли ваш стан уже неможливо не помітити. Ви ще продовжуєте працювати, отже, перебуваєте на очах у людей, — варто подбати, щоб у вашому гардеробі з’явилася сукня чи костюм спеціального крою, яка личила б вам і освіжала вас. Ваша усмішка, лагідний настрій, рівний голос, спокійні жести нададуть вам такої чарівності, що не поступатиметься тій порі, коли ви були стрункою, але звичайною. Безперечно, і ваші колеги уважніші до вас, толерантніші. Злих людей уникайте. Якщо ж хтось, незважаючи на ваш стан, хоче вас «дістати», — не вступайте в суперечки. Час усе розставить на свої місця... Якщо вам здається, а лікар також підтримує вас у цьому, що ваше самопочуття буде кращим, коли ви побудете вдома, — то ви можете взяти відпустку: як відомо, вагітній щорічна відпустка надається за її заявою незалежно від стажу роботи в даному закладі, організації, на підприємстві. Коли ж відпустка по вагітності і пологах настає в той час, коли ви перебуваєте в черговій відпустці, то остання переривається, і використати її ви зможете за своїм бажанням. Взагалі ж, — радимо вам обов’язково звернутися в цей час до юриста і дізнатися, які права і привілеї надає держава вагітній і матері новонародженого. Згодом вам буде не до юридичних консультацій, а потреба в них може виникнути. Тож заведіть собі спеціальний зошит і занотуйте в нього ті параграфи і статті законів, які вам назве юрист: про відпустку по вагітності і пологах, післяпологову та додаткову відпустку, відпустку по догляду за дитиною, збереження трудового стажу і робочого місця іт. д. Часу на це ви затратите небагато, а спокій і впевненість у завтрашньому дні збережете. У цьому ж зошиті ви вже можете записати, що буде необхідним новонародженому. Як правило, у кожній жіночій консультації є перелік «посагу» новонародженого. Але ніхто точно не знає, що є у вас у господарстві, як ви збираєтеся використати ті чи інші речі. Ось і настала пора підрахувати, що ви зможете купити, що, можливо, подарують батьки, що перепаде у спадок від старших дітей. Але сторінку з позначкою «для малюка» ви вже можете поволі заповнювати. До речі, про цей зошит. Повірте, він — незамінний. Шкода, якщо ви не завели його раніше, але й тепер не пізно. Запишіть у ньому дату, коли вперше здогадалися, що ви — при надії. Занотуйте час відвідування жіночої консультації. Записуйте прізвища лікарів, з якими мали справу. Якщо пережили якісь ускладнення — скажімо, перебували в лікарні по збереженню вагітності, робили обстеження, погано себе почували, приймали якісь ліки, — зазначайте це записом у щоденнику вагітності. Це — не додаток до вашої картки в лікарні. Це — спостереження, які вам стануть за знахідку пізніше, коли виникнуть ті чи інші суперечності. А ще — зазначте там, коли відчули перший порух вашої дитини, перший її поштовх. Чи бачили сни про неї. Власне, це буде ваша книжка про дитину, де поруч із звичайними, необхідними речами зазначатимуться й такі, які ви пам’ятатимете упродовж життя і, цілком можливо, знадобляться й самій дитині. Отож тепер, коли тільки починається відпустка, вам захочеться зробити своєрідну «ревізію» свого господарства, надати домові тих рис, які найбільше зроблять його схожим на гніздечко. Байдуже, скільки у вас кімнат, — ви все одно вже нагледіли найзатишніший, найсвітліший куточок для малого, але поки що зайняті іншим. Гляньте, чи є у вас у господарстві емальоване відро з накривкою, бак чи каструля для виварювання пелюшок. Емальована кружка. Дві каструльки. Кілька пляшечок з позначкою грамів. Якщо є, підготуйте їх і зберіть в окремому місці, — потім не доведеться поспіхом купувати зайві речі. Відведіть у своїй господарчій шафі поличку, де їх, вимиті і викип’ячені, ви поставите. І забудьте про них до тої пори, поки знадобляться. Адже ви, мабуть, дотримуєтеся того правила, що зарані нічого не варто готувати. Що ж, можливо, це правильно. Але, як відомо, всі експромти готуються заздалегідь. То чому ж так, між іншим, не тримати в господарстві метрів десять марлі, вату, світлу байку, кількоро метрів полотна. Колись усе знадобиться... Отож, з самого початку вагітності варто бути тою господарочкою, що пташить, складає нитку до нитки, ложку до чашки — «на господарстві все знадобиться...». Можливо, що ваш чоловік і родина захочуть освіжити квартиру ремонтом. Це прекрасно, але хай роблять це без вас, щоб не вийшло так, як в однієї моєї знайомої, яка доклеїла шпалери і викликала «швидку» — дитя народилося восьмимісячним. І хоч усе владналося, і донька її наздогнала своїх ровесників, не варто ризикувати, — дитина повинна бути у вашому лоні стільки, скільки їй належить. У своїй оповіді ми зумисне не пишемо про такі ускладнення, як ранній та пізній токсикоз у вагітних, загроза зриву та зрив вагітності, неправильне лежання плоду, передчасне народження. Все це носить назву медичних випадків, і вирішувати їх, у кожному індивідуальному випадку, лікарям. Яку б яскраву статтю чи книжку ви не прочитали, якою б не були упевненою в собі, та не варто ризикувати з першого до останнього дня вагітності. І якщо у вас виникають болі внизу живота, паморочиться голова, з’явилися набряки, — негайно поспішайте в лікарню. Вірте, що найкращий друг вашого дитяти і ваш особистий на цей період життя — лікар! Ми ж із вами і далі ведемо лише довірчу бесіду подруг, як і домовлялись. Сьомий—восьмий місяці вагітності — особливі. Ви вже знаєте, що носите в собі цілком життєздатну істоту. І якщо навіть станеться так, що з якихось причин дитина народиться дочасно, вона житиме. Лікарі зроблять усе, аби дитина жила. Івона житиме, бо вже здатна дихати, бачити, її можна годувати, — словом, ростити. Є, безперечно, багато нюансів, що потребують роз’яснень медиків у кожному випадку, і ми не будемо заглиблюватися в них. Ми скажемо про інше, поклавшись на власний досвід. Змінюється ваше спілкування з дитиною. До цього терміну ваша ноша була легкою, майже непомітною. Тепер ви відчуваєте і своє обважніле тіло, і вагу дитини інакше. Маленький божок всередині вас стає диктатором: він задає вам ритм життя і ходи, звички і уподобання, йому може вадити ваш голосний сміх, він може розсердитися на вас, коли ви надмірно чимось захопитеся чи на щось різко відреагуєте, він тонко відчуває ваше оточення і дає зрозуміти вам, що з вами наодинці чи в колі близьких йому найкраще... Власні незручності і відчуття поволі відступають на другий план і одного дня ви зрозумієте, що сама Природа вчить вас майбутньому материнству: терплячість, терпіння, поміркованість, змобілізованість, рішуче впокорення власних пристрастей поволі заволодіють вами. Безперечно, це дуже нелегко, особливо коли до цього ви жили так, як вам подобалося. Ви відчуєте, що самі стали предметом борінь, — не лише з вашої душі, але й із тіла вибирають те, що необхідне йому, дитяті. Не опирайтесь. Не плачте безпричинними слізьми, не нарікайте — так треба. Природа не може віддати дитину в слабкі руки. Вона готує вас до того часу, коли безпомічне, крихітне тільце опиниться віч-на-віч зі світом, де ви — головна заступниця. Берегиня. Якщо тепер, коли ви ходите важкою, ви зможете відчути все те, що загрожує дитині, ваша інтуїція або чуття його потреб — назвіть як хочете — закріпиться у вашій душі, розумі і серці, вам буде набагато легше ростити дитину, відчувати, що їй потрібно, а що ні. Це ваша дитина, і вже тепер вона попереджає вас про ту небезпеку, якої хотіла б уникнути, народившись. Достойно витримайте ці випробування, і все буде гаразд. А своя ноша, як відомо, сама несе вгору... Отож, іде останній місяць вагітності. Орієнтовно, разом із лікарем, ви вже вирахували дату народження своєї дитини. Це дуже просто: до першого дня останніх місячних додати сім днів і відрахувати назад три календарні місяці. Той день, на який вказують обрахунки, і буде днем народження вашої дитини. Але цілком можливо, що це станеться на тиждень раніше або на кілька днів пізніше. Ви й самі з кожним днем відчуваєте, що скоро народите. Живіт стає кругліший і нижчий, малюк озивається сильнішими поштовхами — йому теж тісно, він уже готується до зустрічі з вами. І неодмінно повідомить про свій прихід — десь за тиждень-другий перед пологами ви відчуєте, що ваші тривоги вляглися. Вам навіть дихати стало легше — живіт не підпирає кожен ваш подих. Ви вдихаєте на повні легені і — раптом — розумієте: він уже хоче народжуватися! Готовий до цього. А ви відчуваєте, що — скучили за ним, як не скучали ще ні за ким у своєму житті. За ці 280 (чи трохи менше) днів ви звикли до його існування у вас під серцем. Спочатку ви відчували його, як хвилю тепла, як дивну свою забаганку. Потім — як маленького хороброго завойовника, пташку завбільшки з жолудь, яка гніздиться всередині вас і якій ви радо підкоряєтесь, бо знаєте, що то не примхи, а життєві потреби маленької істоти; згодом, коли вже стільки мрій перемріяно, планів передумано, що аж здаються вони міражем, — воно озвалось до вас поштовхом і постало в образі дитяти всередині вас; ви його поїли, годували, говорили до нього, втішали і втішались ним, ростячи у своєму лоні, а воно теж часу не гаяло: не тільки вас і ваших ближніх переконало у своєму існуванні, але й навчило чекати себе. Його — очікують, а ваше бажання зустрічі з ним сильніше острахів і фізичного випробування, що попереду. І одного ранку ви прокидаєтеся від передчуття вашої зустрічі. Дитя в дорозі до вас — бажане, кохане, незаміниме! Тільки воно потрібне сьогодні вам, і даремно всі хвилюються інколи більше, ніж ви самі: все буде добре! Ви знаєте точно, бо носили своє дитя в любові і народите його з радістю. Хай у цей день буде все добре і прихильне до вас і Бог благословить вас на святу вашу роботу — народини дитяти. ЛИПЕНЬ, Ч. 7 (73), 2000 РІК g=*-…че…… …= “. 14

Продовження статті з попередньої сторінки — фрагмент сторінки

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин