Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
ДЕРЖАВНА СПРАВА · с. 2сторінка оригіналу ↗

ПРОГРАМА «ГЛИБИННІ РЕЗЕРВИ НАЦІОНАЛЬНОГО САМОРОЗВИТКУ В УМОВАХ СУЧАСНОСТІ» g=*-…че…… . o%ч=2%* …= “. 1

Слово Просвіти, №74 за 2000 рік

Зрозуміло, що за умов таких перекручень годі й думати про побудову соціально ефективних економічних структур. Так звана капіталістична система взагалі сповідує вирішальну роль капіталу і відповідного йому ринку. Однак форми та зміст капіталу трактуються в усьому світі по-різному. Окрім грошей і матеріальнотехнічних цінностей, останнім часом світовою економічною думкою визнаються такі чинники як «людський капітал», «інформаційний ресурс», «соціальнопсихологічний потенціал» тощо. Ми вже знаємо, чим закінчилась боротьба цих двох, скажемо, ідеологічно протилежних систем. Знаємо також і основні негативи системи-переможниці, в якій панує відверто споживацький спосіб життя. Отже, все більше здогадуємось, що в світі ніколи не існували, не існують в наш час і, мабуть, ніколи не існуватимуть соціально-економічні системи, які хоча б наближались до ідеальних, тобто були б максимально ефективними. Це поки що «системи в собі», тому що людство достатньою мірою ще не володіє знаннями об’єктивних закономірностей свого розвитку. Загальна та всі спеціальні теорії систем наголошують передусім на необхідності наявності в певних структурах, що здатні бути системними, всезагального інтегруючого зв’язку. В соціально-структурному вимірі таким зв’язком виступає загальнонаціональна мета. А своєю найвищою метою український народ проголосив побудову власної, справедливої у соціальному відношенні і економічно високорозвиненої держави. Таким чином, у більш конкретному плані цілями національного рівня є досягнення справжнього політико-економічного суверенітету на шляхах ефективної праці та повного забезпечення прав кожного громадянина. Саме така цільова орієнтація мислення, поведінки і діяльності людей, що забезпечують суспільний розвиток, закономірно може і повинна стати всеоб’єднуючим, політично консолідуючим та економічно інтегруючим чинником в українській незалежній державі. Жодна психічно здорова людина, яка прагне жити на якісно достойному рівні, принципово не може заперечити такої, гуманістично та соціально наповненої національної мети. Поняття незалежності в нашому суспільстві дістало, на жаль, навіть негативного відтінку. Головна причина цього — відсутність всебічно обґрунтованої цільової концепції незалежного розвитку на власнодержавному рівні. Адже ніхто ні до, ні після проголошення суверенітету не виступав з такою концепцією публічно. І взагалі немає ніяких відомостей про існування чи розробку цілісної концепції нашого розвитку хоча б у науково-проблематичному плані. Часто лунають суто риторичні запити: незалежність від чого або від кого? Без сумніву, треба було б знати, від чого кожна держава завжди буде об’єктивно залежати та як, по можливості, уникати небажаної залежності в оптимальному режимі розвитку. Таким чином, справжня національна незалежність, або державна самостійність, принципово можлива лише за умов наявності в даній людській спільноті методологічно повної (самодостатньої) соціально-економічної структури, системоутворюючого та системоутримуючого чинників. Та для того, щоб ця системна структура ефективно розвивалась, вона повинна бути зінтегрованою у відповідному напрямку. Така інтеграція стосується передусім трудових зусиль громадян даного суспільства, тобто це проблеми СЕРПЕНЬ, Ч. 8 (74), 2000 РІК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин