НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ · с. 4сторінка оригіналу ↗
ЩЕ ЗА КІЛЬКА ТИСЯЧОЛІТЬ ДО ЕЛЛАДИ ТА РИМУ...
Слово Просвіти, №75 за 2000 рік
Коли ми з Олексієм Трачуком несли чернівецьким вокзалом реконструйовані за результатами археологічних знахідок трипільські керамічні амфори, корчаги та глечики, бувалі у світах буковинці захоплювались: «Ой, яка красива грецька кераміка!». — Та ні, — відповідали, — наша, трипільська, за кілька тисячоліть до з’яви Еллади та Риму творена... І справді, ще в VI—IV тисячоліттях до нової ери розквітла висока землеробська цивілізація в межиріччі Дніпра, Бугу, Дністра, Дунаю. Знала колесо, плуг, металургійне, керамічне виробництва, ткацтво. Приручила коня, тура (вола). Вирощувала жито, пшеницю, ячмінь, горох, бобові. Будувала міста площею в сотні гектарів з населенням у десятки тисяч люду. Керована Кремлем «общєсовєтськая» історична наука, вражені «уесесерівським» комплексом, з дозволу сказати, вітчизняні вчені намагалися всіляко замовчати досягнення трипільців, їхні міста (перші в Європі, до слова) вважали «протомістами» за умови, що й сьогодні поселення, в кілька разів менші площею та населенням, і в нас, і в усьому світі іменуються містами. Трипільською, від назви села на Київщині, де Вікентій Хвойка вперше розкопав її залишки, назвали культуру вчені. А ще були на наших землях Черняхівська, Зарубинецька культури. Письмові згадки про скіфів-орачів, скіфів-землеробів, царських скіфів залишив світові Геродот. Расинами (синами Бога Ра), гадаю, іменувалися пращури. З часом «а» було замінено на «у». Під ім’ям русинів відомі ми були Європі
ВЕРЕСЕНЬ, Ч. 9 (75), 2000 РІК аж до XX сторіччя після Р. Х. в Карпатах та Західній Україні. — Попри різні в різних краях, джерелах та епохах назви, зміну самоназв, наші предки, засновники хліборобської цивілізації на континенті споконвік заселяли землі Північного Причорномор’я, і ми, їхні нащадки, є автохтонами на рідній землі, — доходимо згоди з головою Всеукраїнського товариства «Коло — Ра» Олексієм Трачуком. Це саме він з товаришкою привіз нещодавно до Чернівців на Міжнародний науковий конгрес «Українська історична наука на порозі XXI століття» згадані вище керамічні вироби, і не тільки привіз. Разом із ентузіастами зі студій реконструкції трипільської кераміки в київський школі № 66, в селі Уляники Кагарлицького району на Київщині за археологічними даними власними руками відтворили глиняні шедеври наших далеких пращурів. У щойно згаданому селі на правому березі Дніпра, за ідеєю пана Олексія, підтриманою Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, Національною академією наук, інститутами археології та історії
України, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Київською облдержадміністрацією, розпочалося спорудження історико-археологічного культурно-просвітницького комплексу, де буде представлено діючу модель поселень хліборобів Трипільської культури, бронзового віку та літописної княжої доби. У поселеннях учасниками проекту буде відтворено житлові, виробничі, громадські споруди, реконструйовано ремесла, знаряддя праці, традиції, побут наших предків. Комплекс матиме готель для туристів та приїжджих науковців, науково-музейний центр з бібліотекою, актовим залом, заклади громадського харчування, магазин сувенірних виробів. Житлові будинки працівників комплексу будуть стилізовані під трипільські будівлі. І то не завдасть незручностей їхнім мешканцям, ще сім тисячоліть тому трипільці мали дво-, навіть триповерхові будинки. Експериментальною чи «живою» археологією найменуються нині у світі подібні моделі ознайомлення землян зі своїм минулим. За чотири роки планує перетворити задумане, запроектоване в реалії товариство «Коло — Ра». Побажаймо успіхів небайдужим расинам. Тим же з читачів, хто захоче долучитися до проекту як партнер чи інвестор (проект задуманий як прибутковий за рахунок туристичної, виробничої та сільськогосподарської діяльності), сповіщаємо контактні дані: 03040, м. Київ, вул. Деміївська, 45а, кв. 78, Олексію Трачуку, тел./факс ([контакт приховано]. Сергій КОВАЛЬ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
