ІНФОРМАЦІЯ, ЛИСТИ, ПОДІЇ · с. 6сторінка оригіналу ↗
ПОКИ СОНЦЕ ЗІЙДЕ...
Слово Просвіти, №76 за 2000 рік
Олекса ЮЩЕНКО
На вулицях наших міст Києва, Львова, Тернополя багато книжок, але всі вони — російськомовні, а тематика їх здебільшого детективна та сексуальна. Українських книжок, як кажуть, — не знайдеш зі свічкою. Добре хоч, що у Львові щорічно проходить форум видавців, всеукраїнський ярмарок книги, в якому беруть участь понад 350 видавців та підприємств книжкової торгівлі. Що ж відбувається: книжки видаються, а на полицях їх майже нема? А все через те, що в діючому законодавстві книготоргівля прирівнюється до торгівлі промисловими чи продовольчими товарами. Від неї вимагають сплати податків — плати за право на торгівлю, патенти, такі ж ставки за оренду приміщення і т. д. Пригадаймо ситуацію, коли років три тому у Верховній Раді слухалося питання «інформаційного простору». На трибуні виконуючого обов’язки міністра інформації запитали, чому занепадає торгівля книгами. Він заявив, що до книгарні такі ж вимоги, як і до крамниці різних товарів... Тут потрібне розуміння саме урядовими колами наявної проблеми. Книгу продовжують ставити в один ряд із горілкою, тютюном, ковбасою... Таке становище, зокрема, і в нас на Тернопільщині. Обласне Товариство «Просвіта», під егідою якого працює книжкове товариство «Підкова», протягом багатьох років зверталося до місцевої влади з проханням надати приміщення під книгарню. Нам було нагадано лише, що «приміщення купує той, хто має гроші». Міського голову п. Кучеренка просили надати хоч якусь підтримку книжковим кіоскам, що працюють у мікрорайонах... На це прохання реакція була своєрідна: «Про те, що десь немає книгарні, скарг не надходило». Інший високопоставлений чиновник на прохання про переміщення книжкового кіоску заявив: «Кіоски будемо зносити, книжок і так ніхто не читає». А ще штрафи за торгівлю в недозволеному місці! На сьогодні підтримки потребує книготоргівля. Рентабельність її дуже низька. Роздрібна торгівля ледве зводить кінці з кінцями. Одне слово, шановні державці, «поки сонце зійде, роса очі виїсть».
Василь ЖЕРЕБУХ, м. Тернопіль
ГРАФ, ЛЬОТЧИК, ПИСЬМЕННИК
У Французькому культурному центрі (Institut Fransais L’Ukrain) з великим успіхом проходить документальна виставка, присвячена життю і творчості видатного письменника, художника і льотчика Антуана де Сент-Екзюпері (1900—1944). Надзвичайний інтерес викликають рідкісні високопрофесійні фотографії, де увічнено короткий, але такий стрімкий, мов блискавка, життєвий шлях автора всесвітньо відомих творів «Нічний політ», «Планета людей», «Лист до заручника», «Цитадель», сатирично-філософської казки «Маленький принц» та багатьох інших. Маємо змогу побачити світлини батьків письменника, його сестер, улюбленого брата Франсуа, його друзів, колегльотчиків, а також його чарівну дружину Консуело. Дивуєшся тільки: де він знаходив час для літературної праці? Адже робота і цивільного, і військового пілота (тим паче, льотчика-випробувача!) вимагає цілковитої, абсолютної самовіддачі. Мимоволі зринають у пам’яті рядки з юнацьких віршів Олеся Гончара, палкого прихильника і однодумця Антуана де Сент-Екзюпері: Співуча стріло! Як і ти, Прожити б хотів життя. Вперед блискавицею йти, Не знати назад вороття. Глибока, щиросердна подяка організаторам цієї небуденної події в мистецькому житті Києва!
Л. О.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
