Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
ЗАКОН ПРО МОВИ · с. 13сторінка оригіналу ↗

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ ПРИ СЕЙМІ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ Структура

Слово Просвіти, №76 за 2000 рік

Надаючи мені необхідну документацію для цієї статті (за що висловлюю сердечну подяку), співробітниця Державної комісії литовської мови пані Юратє Пальонітє похвалилася новим, ще сигнальним видавничим примірником — товстелезним словником радіоелектроніки... Щоб наочніше представити діяльність урядових органів литовської мови, спробую передати таку схему: ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ ПРИ СЕЙМІ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ СТРУКТУРА Голові безпосередньо підпорядкована: — мовна інспекція — начальник — заступник — інспектори — упорядники мови районних та місцевих органів адміністрації (53). Голова та заступник координують свою діяльність із членами (мовознавцями, науковцями, викладачами вищих шкіл) (21), Координаційною радою з мовних програм — Групою мовних програм — іншими закладами. Заступникові підпорядковані референти (3) та консультанти (3). З консультантами та групою мовних програм взаємодіють пункти консультацій з питань мови по телефону. Безпосередньо Раді мовних експертів підпорядковані термінологи, лексикографи, граматики, фахівці з питань вимови та наголосу. ГОЛОВА Члени (мовознавці, науковці, викладачі вищих шкіл) Референти Консультанти * * * Пункти консультацій з питань мови по телефону Координаційна рада мовних програм Група мовних програм Інші заклади Рада мовних експертів Термінологи Лексикографи Граматики Фахівці з питань вимови та наголосу Не втратив чинності прийнятий Верховною Радою Литовської РСР 23 листопада 1989 року, а 29 січня 1991 року доповнений та змінений Верховною Радою Литовської Республіки Закон ЛР про національні меншини, де сформульовані, зокрема, такі положення: С т а т т я 1. Литовська Республіка, керуючись принципами рівноправності народів та гуманізму, для всіх національних меншин, що проживають на її території, гарантує вільний розвиток, заявляє про повагу до кожної народності та мови. Будь-яка дискримінація раси, національності, мови або з інших мотивів, що пов’язані з національністю людини, забороняється й карається згідно з законами, встановленими Литовською Республікою. С т а т т я 2. Держава однаково охороняє всіх громадян Литовської Республіки. Литовська Республіка, зважаючи на інтереси національних меншин, згідно з положеннями та порядком, встановленим законами, гарантує: право на державну підтримку плекати національну культуру та освіту; право на навчання рідною мовою, при цьому створення умов для функціонування дошкільних закладів, уроків та загальноосвітніх шкіл, а також груп, факультетів, філіалів у вищих школах, які готують вихователів, учителів та інших фахівців, необхідних для задоволення потреб національних меншин; право на пресу та інформацію рідною мовою; право визнавати будь-яку релігію або не визнавати жодної, виконувати рідною мовою релігійні обряди та національні ритуали (і т. д. — подаю тільки ті положення, що стосуються нашої теми. — Н. Н.). С т а т т я 4. У місцевих установах та організаціях адміністративних територіальних одиниць, де компактно проживає якась національна меншина, поруч із державною мовою вживається мова тієї національної меншини (місцева). С т а т т я 5. В адміністративних територіальних одиницях, що згадані у статті 4, інформаційні написи, поруч з литовською мовою, можуть бути й мо- До речі, в селах Айренай, Ґейсішкес, а також довколишніх біля них селах досі компактно проживають українці, що були переселені сюди, на Віленщину, ще на початку XX століття з Берестейщини у зв’язку з будівництвом там царською владою артилерійського полігону. Старше покоління ще зберегло навіть виразні діалектні риси українських говірок, а от молодше — на очах асимілюється... Спілка юристів-поляків запропонувала — з посиланням на Європейську хартію реґіональних або національних меншин — доповнити статтю 4 згаданого Закону таким реченням: «Кожний представник національної меншини має право вільно й безперешкодно усно чи в письмовій формі вживати мову своєї нацменшини як у приватному житті, так і в громадських місцях і отримати відповідь тією ж мовою». Що це означало б у реальному житті? Формально, наприклад, українці також мали б право вимагати офіційні написи українською мовою, вимагати вживання по всій Литві української мови, знання її, а також вимагати офіційної відповіді українською мовою. Адже українці становлять у Литві один відсоток усього населення, а в місцях компактного проживання — значно більше. Не кажучи вже про інші національні меншини... По суті, це означало б заперечення статусу державної литовської мови. Редактор російськомовної газети «Эхо Литвы» Васілій Ємельянов, у свою чергу, заявив: «Нельзя урезать права национальных меньшинств и идти вразрез с международными соглашениями. А они очень четко и ясно показывают товский язык надо знать». Цитую ці висловлювання за публікацією в тій же-таки газеті «Эхо Литвы» (№ 105, 2 червня 1998 р.), названою промовисто: «Нев ладах с реальностью. Еще раз о проекте поправок к Закону о национальных меньшинствах». Виявилося, «не в ладах с реальностью» була я, бо наприкінці згадуваної дискусії висловилася на захист позицій державної литовської мови, яку потрібно знати, поважати також представникам національних меншин, бо конфлікти та непорозуміння виникають саме через це. Адже в західноєвропейських країнах такого роду проблеми не загострені, бо громадяни різних країн, як правило, вільно володіють одразу кількома мовами. Дозволю собі процитувати частину своїх міркувань так, як вони надруковані в уже згаданій публікації «Эхо Литвы»: «Вспомним, как насильственно навязывали нам русский язык, и никто ни словечка не мог сказать против. И мы все прекрасно владели русским языком. И специалисты, и неспециалисты. Тогда из нас никто не осмеливался заикнуться о каком-то там праве литовцев употреблять на своей земле свой язык, как и украинцам на их земле. А сейчас, пожалуйста, и русские очень хорошо помнят международные статьи, и поляки. А может быть, давайте мы сначала вспомним о правах исторически обиженных народов, особенно бывшего Советского Союза? Нацменьшинства должны быть заинтересованы в укреплении литовского языка как государственного, ибо это означает укрепление государства. А кто же может быть не заинтересован, что-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин