Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
ПОДІЇ, ФАКТИ, КОМЕНТАРІ · с. 7сторінка оригіналу ↗

КОЗІВСЬКІЙ «ПРОСВІТІ» ВИПОВНИЛОСЬ 100 РОКІВ

Слово Просвіти, №77 за 2000 рік

12 вересня 1900 року в Козові на Тернопільщині було засновано читальню «Просвіти». На загальних зборах обрано головний провід у складі Павла Свистуна — священика, Миколи Олійника, Тимка Михайлиці та інших, усього одинадцять членів. Тоді ж, на початку століття, у більшості сіл нашого краю було створено читальні «Просвіти». Однак треба зазначити, що першу читальню «Просвіти» було відкрито в селі Денисові у 1877 р., а в селі Таурові — у грудні 1895-го. «Просвіта» мала великий авторитет, була другою впливовою силою після Церкви. Вона організовувала святкування визначних дат українського народу, як, наприклад, Шевченківські дні. У кожній читальні були бібліотеки з українськими книгами і, в першу чергу, «Кобзар» Тараса Шевченка, «Історія України», діяли хори, драматичні гуртки, які ставили українські п’єси, передплачувались українськомовні газети і журнали. У вихідні і святкові дні селяни масово збирались у читальнях, де слухали читця, який уголос читав газету чи статтю із журналу, цікаву книжку. Особливо селяни любили слухати «Кобзаря» Тараса Шевченка. Почергово в селах «Просвіта» організовувала фестини — своєрідні свята художньої самодіяльності, спортивні змагання, молодіжні розваги. При сільських осередках «Просвіти» діяли спортивні організації молоді: «Пласт», «Січ», «Луг», у яких виховувалося молоде покоління в національному дусі. Кожен селянин мав за честь бути членом «Просвіти». З ініціативи «Просвіти» скрізь по селах утворюються споживчі кооперативи, кредитні спілки. Споживчі кооперативи створюють свої торговельні підприємства, господарські об’єднання, які стають сильними конкурентами євреямкрамарям: особливо євреям-шинкарям. Церква і «Просвіта» ведуть активну боротьбу проти пияцтва і поширення його серед громадян. Селяни починають купувати товари в кооперативі, корчми обминають, бо є читальня «Просвіти», де можна цікаво провести час. Крамарі і корчмарі розорюються і виїжджають із сіл і містечок. Так же утворюються кредитні спілки, де за невеликий відсоток можна позичити гроші. Це сприяло розвитку селянських господарств і розоряло лихварів, які позичали гроші під великі відсотки і часто розорювали селян. Таким чином «Просвіта» сприяла розвиткові тісних гармонійних взаємин між селянством та інтелігенцією, пробуджувала національну свідомість у селянських масах. Вона підготувала ґрунт для створення корпусу Українських січових стрільців, які відіграли особливу роль у національному визвольному русі 1917—1920 років. Після Першої світової війни на західноукраїнських землях, окупованих Польщею, було відновлено діяльність «Просвіти». У Козовій 15 липня 1924 року головою «Просвіти» обрано Василя Чаплю, секретарем — Симеона Стеця, членами правління — Данила Гроп’яка, Михайла Стеця, Івана Солтиса, Петра Федорчака. У 1930-х роках Товариство продовжувало свою патріотичну діяльність. Тут було створено молодіжну організацію «Пласт», керівником якої обрали Миколу Трофим’яка. Козівська «Просвіта» виховала таких діячів, як Володимир Ґерета, Лев Зацний, Михайло Солтис. Вона була попередницею славної Української постанської армії (ОУН-УПА), яка вкрила себе невмирущою славою в боротьбі за незалежність України. Не випадково більшовицький режим у 1939 році після захоплення Західної України заборонив «Просвіту», а її діячів було репресовано і знищено. Аналогічно вчинив і гітлерівський режим у 1941 році. «Просвіту» було заборонено, а багато її членів заслано у концентраційні табори. Козівську «Просвіту» було відновлено 5 лютого 1989 року. В усіх селах створено первинні осередки, а при всіх школах створені учнівські осередки «Молодої Просвіти». Теперішні просвітяни продовжують традиції старої «Просвіти» і беруть активну участь у розбудові незалежної України, впроваджуючи в життя українську національну ідею. Дмитро Федик, голова Козівської районної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка ЛИСТОПАД, Ч. 11 (77), 2000 РІК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин