Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«ПРОСВІТА»: 1868—2000 · с. 2сторінка оригіналу ↗

ТЕРНІЇ ДЛЯ МОВИ НА ТЕРЕНАХ ЛУГАНЩИНИ

Слово Просвіти, №77 за 2000 рік

Чи відповідає чинному законодавству України реальне становище державної мови в Луганській області? Проаналізуємо ситуацію мовою фактів. Результати ще загальносоюзного перепису населення 1989 року свідчать, що 51,9 відсотка населення області, тобто абсолютну більшість, становлять українці. Близько половини їх мешкає у містах обласного підпорядкування, зокрема в Луганську. І разом з тим — переважна більшість шкіл (у Луганську — 58 з 60) російськомовні. На жаль, звичайно не користуються державною мовою в офіційному спілкуванні вищі посадові особи Луганської області. Домінуючою мовою засобів масової інформації, особливо друкованих, є також російська. Вона переважає й у виданнях, офіційно зареєстрованих як двомовні українсько-російські. Не краща ситуація на книжковому ринку, який майже всуціль заповнений ширспоживчою російськомовною друкованою продукцією (ясно, що ринок є ринок, але ж має бути певне державне регулювання в гуманітарній сфері). Сьогодні населення Луганщини, особливо молодь, поступово усвідомлює необхідність вивчення української мови, вбачаючи в цьому важливий чинник досягнення життєвого успіху. Як приклад можна навести цифри, що ілюструють хід і результати вступу до Луганського педуніверситету цього літа. Спеціальності «Російська мова та література» вже немає, є тільки «Російська мова й література та художня культура» заочної форми навчання («Ракурс», 26. 07. 2000 р.). Натомість, на спеціальність «Українська мова та література», разом з додатковими спеціальностями, набрано аж шість академічних груп. Не лише прагматичний бік справи примушує українську громадськість Луганщини турбуватися про долю рідної мови. Адже мова є могутнім джерелом духовності нації, берегинею її історії та культури. Терени Луганської області — це історичні землі Кальміуської паланки Війська Низового Запорізького та Слобідського козацтва. Але упродовж трьох останніх сторіч вони зазнавали посиленої русифікації спочатку царською, а потім — більшовицько-комуністичною владою. І, попри це, саме з Луганщиною пов’язані імена славетних творців української культури — Бориса Грінченка та Володимира Сосюри (чи не пора нарешті назвати іменами світочів нашого краю обласну універсальну наукову бібліотеку та обласну бібліотеку для юнацтва?). Тільки неухильне упровадження української мови як державної в усі сфери суспільного життя Луганської області дасть нам надію на відродження духовності народу, його історичної пам’яті та національної свідомості. Адже не існує ніякої «культури Донбасу», а тим більше особливої «донецької» мови. Культура може бути лише національною. Державна мова є також важливим чинником національної безпеки, виокремлюючи націю-носія мови від сусідніх народів. Відповідно до Конституції України наша держава унітарна, а норми, зафіксовані в Конституції, — норми прямої дії. Отже, положення статті 10 обов’язкові для виконання на всій території держави. Аналогічно звучить, наприклад, стаття 68 Конституції Російської Федерації: «1. Державною мовою в Російській Федерації на всій її території є російська мова. 2. Республіки мають право встановлювати свої державні мови (але не області. — Ю. К.)... 3. Російська Федерація гарантує всім її народам право на збереження рідної мови, створення умов для її вивчення та розвитку» (переклад мій. — Ю. К.). Як бачимо, в Російській Федерації не існує проблем з державним статусом мови титульної нації. В Україні, й зокрема в Луганській області, їх також не повинно бути, адже громадяни України всіх національностей є єдиним Українським народом (з великої літери), як зазначено у Преамбулі Конституції України. Відтак українська мова має стати надійною запорукою національної державності, громадянського миру, міжетнічного миру, міжетнічної злагоди, всебічного розвитку культури, високого рівня духовності. Юрій КИСЕЛЬОВ, голова Луганського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин