Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«ПРОСВІТА»: 1868—2000 · с. 3сторінка оригіналу ↗

НЕСТИ КНИГУ І СЛОВО

Слово Просвіти, №77 за 2000 рік

Проблеми виховання підростаючого покоління на засадах моральності та духовності глибоко хвилюють діячів Херсонської обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта». Набуває розвитку робота з обдарованими дітьми та активною молоддю. Побачили світ п’ятий альманах дитячої та юнацької творчості «Чиста криниця», перший альманах молодих літераторів Херсонщини «Покоління» ХХІ» тощо. Відбулася друга обласна звітно-виборна конференція «Молодої Просвіти». Обрано нову обласну раду молодих просвітян Херсонщини, яку очолила Наталія Мудролюбова — вісімнадцятирічна редакторка єдиного на півдні держави українськомовного дитячого журналу-іграшки «Ірина». На конференції було схвалено проект подальшої діяльності «Молодої Просвіти» Херсонщини та календарний план роботи на 2001 рік. І молодим був, і завзятим! кий письменник», 1964). Вони поповнили дані «Літопису життя і творчості М. Коцюбинського» («Наукова думка», 1965). Життя і творча біографія Михайла Потупейка — це боротьба за утвердження української національної ідеї, небайдуже ставлення до літературного процесу. Запам’яталися читачам і літературознавцям його ґрунтовні рецензії «Франківськими стежками» на роман Р. Іваничука «Шрами на скалі», на романи Г. Колісника «Прелюди Гоголя» та «Осії Гоголя» та ін. Систематично М. Потупейко виступає у пресі на громадсько-політичні та літературно-мистецькі теми. Високу оцінку отримав його роман-трагедія «У лабетах смерті» («Дніпро», 1984). Критика цей роман назвала одним із кращих творів на тему голодомору. Скажімо, Анатолій Шпиталь наголошував: «Роки (1988—92), коли писався твір, — то час становлення України. Припустимо, що цей роман вийшов би... у 1987 році. Я не можу уявити сили потрясіння читачів. Але художній твір такої потужності і такої відкритості буде завжди своєчасним». Невтомний працівник на просвітянській ниві, письменник, громадський діяч — Михайло Потупейко завжди на своїй дорозі. Тільки метафорично можна сказати, що він своїх доріг не обирав. Досвід його життєвих доріг — приклад для наслідування молодими просвітянами. В. О. У більшості районів області пройшли звітно-виборні конференції первинних та районних організацій Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Хочеться відзначити наполегливу працю «Просвіти» Бериславського, Калангацького, Білозерського, Генічеського, Голопристанського та Іванівського районів. Відчутна стурбованість просвітян про те, чим заповнюється ефірний простір на хвилях радіо та на каналах телебачення, якими газетами та журналами наповнюють кіоски і лотки, як безкарно поширюють свій вплив на маси антидержавні сили, як протягом дев’яти років незалежності України деякі наші можновладці ігнорують рідну мову тощо. Обласна рада Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка неодноразово зверталася із заявами до відповідних керівників із закликом повернутися обличчям до своїх безпосередніх обов’язків у захисті прав українців та державної мови на теренах власної держави згідно зі статтями Конституції України та постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2000 року за № 1004. І хоча херсонські просвітяни зробили немало, проте без реальних кроків до співпраці з боку облдержадміністрації у розв’язанні зазначених вище та багатьох інших проблем говорити про співпрацю рано. Олег ОЛЕКСЮК, виконуючий обов’язки голови Херсонської обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка ЛИСТОПАД, Ч. 11 (77), 2000 РІК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин