«ПРОСВІТА»: 1868—2000 · с. 8сторінка оригіналу ↗
ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ В ЛУГАНСЬКУ
Слово Просвіти, №78 за 2000 рік
Просвітянами Луганська 9 листопада було проведено низку заходів, присвячених Дню української писемності та мови. Святковий вечір відбувся в обласному медико-біологічному ліцеї. Організаторами його були Луганське міське об’єднання Товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка та адміністрація ліцею (директор — доктор біологічних наук, соросівський професор Богдан Романюк). Вечір розпочався з Господньої молитви, яку прочитав священик храму Царя Христа Луганської парафії УГКЦ отець Михаїл. Натхненно прочитали ліцеїстам свої поезії члени Національної спілки письменників України Ганна Гайворонська, Ярослав Кремінський, Олекса Півень. Цікавими розповідями про історію української писемності та мови поділилися директор першої в Луганську українськомовної школи № 59 Юрій Принь та голова обласної організації КУНу Володимир Кук. Студенти ліцею виступили з театралізованими інсценівками, присвяченими долі рідної мови та актуальній проблемі її утвердження як державної. Вони ж провели серед своїх товаришів кілька конкурсів на краще знання мови. Урочистий захід відбувся також в обласному ліцеї Луганського педуніверситету завдяки старанням активної просвітянки, викладача української мови та літератури Оксани Колесникової.
Юрій КИСЕЛЬОВ, м. Луганськ патців поет Петро Скунць. А серед представників старшого покоління першими розкріпостились і піднялися з колін Ю. Керекеш, І. Черничко, Г. Мандзюк, М. Опрендик, А. Сюч. За їхнім прикладом у громадськополітичне життя активно включились Магдалина та Олексій Лишаки, І. Вірван, Н. Пашко, М. Бандусяк, Ф. Сас та інші. Це завдяки їм було створено Закарпатське відділення Всеукраїнського товариства української мови, розпочато вивчення історії України, створено ініціативну групу з підготовки спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку в Ужгороді, яку очолив І. Черничко. Пізніше в роботу народовецького руху, ініційованого старшим поколінням, включились О. Пайкош, І. Небесник, С. Кохан, П. Свереняк, І. Товт, І. Шандор, Є. Васько, М. Шваб та інші. Немало сил було витрачено народовцями на легалізацію громадської організації «Просвіта», створеної ще в травні 1920 року і забороненої спочатку коричневими (листопад, 1938), а потім і червоними (листопад, 1944) ворогами української нації. Серед підрозділів, що були створені при ній у 1990 році, активно запрацювала й комісія «Громадських ініціатив», яка за ініціативою І. Небесника згодом була перейменована «Народовцем». Сьогодні з гордістю відзначаємо, що справ, які брав на вирішення протягом останніх десяти років цей невеликий за кількістю учасників осередок, вистачило б на цілу епоху. Михайло МОГОРИТА, відповідальний секретар Закарпатського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
