Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«ПРОСВІТА»: 1868—2000 · с. 8сторінка оригіналу ↗

НУ ЩО Б, ЗДАВАЛОСЯ, СЛОВА...

Слово Просвіти, №78 за 2000 рік

Саме ці слова Тараса Шевченка найчастіше згадувалися 9 листопада на святкуванні Дня української писемності та мовив Українському домі, яке було організоване Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Т. Шевченка. У своєму вступному слові голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» Павло Мовчан наголосив на значенні заходу і святості слова, на тому, що історія нашого письменства має дуже глибоке коріння. «Нас відлучали від історії, від слова, від пісні. Привчали до думки, що наші національні першопочатки в XVI столітті», — сказав промовець. Павло Мовчан також відзначив, що чимало державців сьогодні небайдужі до ситуації, яка склалася в Україні навколо проблем культурного будівництва. ародовецький рух у Закарпаття прийшов із Галичини та Буковини у 80-х роках ХІХ століття. Тут на літературномовній основі його започаткував Л. Чопей, а вже з самого початку нового століття тими ідеями перейнялися і активно понесли вжиття духовні отці Ю. Жаткович та А. Волошин, громадсько-політичний діяч Г. Стрипський. І коли в 20—30 роки в умовах Чехословацької Республіки розпочалося національно-культурне відродження краю, засвітилися нові особистості патріотів — брати Юлій та Михайло Бращайки, В. Гренджа-Донський, Ю. Ревай, А. Штефан, Д. Климпуш, Ю. Химинець, а з Прикарпаття — І. Панькевич, В. Бірчак та інші. На самім початку 60-х років ХІХ століття це був суто культурницький, а згодом і політичний рух, що виник серед молодої української інтелігенції під впливом ідей та творчості Т. Шевченка, М. Шашкевича, П. Куліша, М. Костомарова, Марка Вовчка, Ю. Федьковича. Тисячолітнє відчуження нашого краю від матірної землі угорськими завойовниками вже вкотре, але на іншому історичному витку поставило перед його кращими синами завдання пошуку та відтворення різнопланових зв’язків із рідною землею, які з часом переконливо засвідчили нашу мовно-культурну спорідненість, однакові традиції, психологічний склад мислення людей, єдині підвалини як дохристиянської, так і нинішньої епохи. Серед суспільно-політичного життя 20—30-х років найгостріше стояло питання виборення автономії Підкарпатської Русі в складі ЧСР. Залишилося тільки ГРУДЕНЬ, Ч. 12 (78), 2000 РІК Присутніх привітав віцепрем’єр-міністр України, академік НАН України Микола Жулинський. Він оголосив вітання Президента України Леоніда Кучми та прем’єр-міністра Віктора Ющенка. Микола Жулинський працювати на ниві національнокультурного просвітництва. Праця розгорталася трьома основними напрямками: 1) діяльність народовецького театру, драматичних гуртків та гуртків художньої самодіяльності; 2) прилучення народовецької молоді до проблем національного розвитку; 3) переорієнтація навчання учнівської та студентської молоді краю за українським правописом. Активно велась пропаганда народної пісні шляхом створення та діяльності міських і сільських хорів. проаналізував небезпроблемне становище в культурі, розповів про програму реформи добробуту, в якій пріоритет відводиться гуманітарній сфері. В його виступі прозвучала тривога за те, що в умовах глобалізації планематірного пня, будемо всіма силами поборювати і взиваємо всіх, щоби назву русин-українець все і всюди уживати. Заявляємо, що будемо стояти непохитно за права свого рідного слова і якнайгостріше осуджуємо становище тих обществ і партій, що виступають проти нашої народної мови лише тому, що мова нашого підкарпатського-руського народа є українською, та котрі насилу хотять проти засад демократизму і культурного націоналізму нав’язати нашому народові чужий йому великоруський язик».

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин