Емблема «Просвіта»Prosvita.DigitalWissen · Menschen · Zukunft
← Archiv von «Slovo Prosvity»

Слово Просвіти, №29 за 1996 рік

24 S. · 24 Einträge · PDF auf Wikimedia Commons ↗ · CC BY 4.0

Maschinelle Übersetzung aus dem Ukrainischen. Zitate, Namen und Zahlen mit der Originalseite abgleichen. 14 von 24 Einträgen werden auf Ukrainisch angezeigt, während ihre Übersetzung aktualisiert wird.

Der Text wurde aus dem PDF gewonnen und automatisch in Beiträge geteilt. Die Grenzen mancher Beiträge sind redaktionell nicht geprüft: Ein Eintrag kann mehrere Beiträge, nur einen Teil eines Beitrags oder einen Serviceblock (zum Beispiel einen Abo-Hinweis) enthalten. Primärquelle ist die Zeitungsseite im PDF.

Seite · S. 1Originalseite ↗

Text bei der Erkennung beschädigt — lesen Sie die Originalseite

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

КУ 31 3 з. МУ - а оз КЗ - З за ССо Зв й е. 4 - - о -- "ЗУ ЕК | ра Дь Ж | Ю, зі з - КБ ке « с СО) ЖДВаС». ра о «ар | 5 чо Б - Бе о а б. В зе б о Б ста | п Ес і з А-РОЕ Ітаде То Р Один артетснів 9 зв адавовов з в веди нан вюшжаабв ово ово зейншнуиозфй й жо вовотоо з Зо бо Г. бо М М і г, | з гі й я мів з З ОХ З З ц. У К сно о М Же - з З 4 З 9 5 о із і5іє 13 Ху до З З 5 У З к з З | З ово 3 4! З і й зі і 411: 1 п вання ци чо х «уз. и чач З оз Зк АКА! ЯН 4 5 з З СКеРКЕ НК У 8 Ж яр хо З ЧК КУ Х М З З 9; б «59555 Ка УЮ З 5 У 4 і, и ть о чи чч ю М чом и а б я НЕ о бю - но Чо голоба сказаб жаби, 157277 родний Пабло -о яка б биупобидалма диманімно природним яд У, Р" ці | «росія. », на2- з - крицінської є дента - а ннаний-писюнонаннй інно чи нини нене НЕОН НИ ГНЕ ЗБЕ Ск, і шків ьо ач МВ " єче р б лм маорааль- нами складу й і сприяла дрозбитку нашамх тЕорчмх начал» . |
Seite · S. 2Originalseite ↗
А ЕЕ р орооной РР о жи 040040 с || ние A tal conclusión llegaron los participantes de la conversación «a la mesa redonda» ТРАСА» ЗіНнИіШІМОГ 1НІО con los miembros de Prosvita en el Ministerio de Educación de Ucrania. En efecto, este encuentro dio inicio a un ciclo de actividades de la Junta Central de la Sociedad Panucraniana Prosvita junto con los ministerios y departamentos de Ucrania, con el objetivo de hacer realidad el artículo 10 de la Ley Fundamental. El encuentro lo encabezaron el presidente de la Sociedad, diputado popular Pavlo Movchan, y el ministro de Educación Mykhailo Zghurovskyi, quien señaló que se alegra «esperando lineamientos concretos del programa de acciones para resolver aquellos problemas que se plantearon ante los educadores». Prosvita estuvo representada por miembros de la Junta Central: los profesores Ivan Yushchuk y Anatolii Pohribnyi, director de la editorial, Stylno z BR, aceptó la propuesta de «Prosvity». «Veselka», Yarema Hoian, diputados populares Ivan Popesku, Mykola Zhupynskyi, Kyiak, profesor Andrii Buriachok, miembros de Prosvita de Kyiv, Yurii Ilnatkevych. En la labor de la «mesa redonda» fueron invitados los directores del Instituto de la Lengua Ucraniana de la Academia Nacional de Ciencias de Ucrania y del Instituto de Ucrainística, los profesores Oleksandr Taranenko y Petro Kononenko, así como representantes de todos los medios de comunicación en lengua ucraniana de la capital. Taras P. Movchan, diputado popular, presidente de la Sociedad Panucraniana Prosvita, al iniciar la conversación dijo: «Este serio interés por el problema lingüístico está plenamente justificado; por eso la situación puede llegar a desgarrar por completo Ucrania, o bien seremos sabios y haremos todos los esfuerzos para crear nuevas normas de vida de la lengua y para cumplirlas. Por ello, los principios normativos deben ser dominantes. Un programa estatal de desarrollo de la lengua ucraniana, en cuya creación trabajan los miembros de Prosvita y que se aplica en otros 8 países, entre ellos Francia, es absolutamente necesario. Por supuesto, no es posible sin la elaboración de nuevos medios educativos según los nuevos principios de la nueva política lingüística estatal». Solo con esfuerzos comunes podemos dar a nuestro programa un contenido real, hacer todo lo necesario para que funcione en la vida cotidiana. Ya hoy está claro que los documentos que elabora el Ministerio de Educación deben corregirse conforme a la base normativa que contienen los artículos de la Constitución. Hoy ponemos fin a la inercia, y espero que nuestra conversación concluya con la adopción de recomendaciones sumamente necesarias para la educación ucraniana. Hoy la idea nacional ucraniana y la ideología estatal ucraniana tienen garantía constitucional. Durante varios años, a partir de 1993, en torno al artículo 10 de la Constitución (ya entonces apareció el primer proyecto) se libraron batallas por Ucrania o contra Ucrania. Quiero hablar de las consideraciones de la Dirección Central, que se reunió en vísperas de nuestro encuentro. La lengua ucraniana, como lengua estatal, es la lengua de la administración pública. Debe funcionar en la legislación, en la actividad judicial, en la educación, en la cultura y en los medios de comunicación de masas. Nuestro programa está orientado a elaborar una política estatal en el ámbito de la lengua ucraniana mediante una regulación jurídica, que prevea la creación de actos normativos y, en particular, la puesta en marcha de programas a largo y corto plazo de distintos niveles. Para una actividad plena de nuestra lengua tenemos una historia suficiente, una cantidad suficiente de argumentos históricos y, lo principal, Creación del Consejo Coordinador, que 6 ї Derecho constitucional se dedicó a elaborar nuevos programas de enseñanza, libros de texto de la nueva generación, un sistema único de formación de especialistas en lengua ucraniana, la introducción del curso de lengua ucraniana en las instituciones de educación superior que hasta ahora no tienen tal curso, y muchas otras cosas; todo esto es aquello a lo que aspiramos en nuestra conversación común. Mykola Zhulynskyi, diputado popular, académico, director del Instituto de Literatura de la Academia Nacional de Ciencias de Ucrania ... conflictos ... congresos ... chocarán con la base legislativa Ley sobre las lenguas ... ucraniana ... Resolución del Consejo de Ministros de Ucrania n.º 4 sobre el programa de desarrollo de la lengua ucraniana ... de nuestra juventud ... hasta el año 2000 «PROSVITA»: 1868-1996 LA LENGUA ES MÁS QUE LA SANGRE, CUANDO SE TRATA DE LA IMPLANTACIÓN DE UN CARÁCTER ADMINISTRATIVO Y DE LA RESPONSABILIDAD DE LOS FUNCIONARIOS POR EL INCUMPLIMIENTO DE LA NEGLIGENCIA ignorar la LENGUA ESTATAL EN EL CUMPLIMIENTO DE SUS DEBERES OFICIALES Hasta el día de hoy, en realidad, no ejercemos ninguna influencia estatal sobre quienes no se preocupan por la lengua. Solo tenemos argumentos morales. Por eso la situación es tan difícil hoy. Por ello pienso que debemos actuar con planes concretos, para no bajar los brazos. Cuando comparamos nuestra situación con la rusa, donde se creó el Consejo bajo la Presidencia para la lengua rusa y se aprobó un programa especial, para cuya ejecución se asignaron 10 mil millones de rublos rusos, surge la pregunta: ¿y qué tenemos nosotros? Estoy convencido de que necesitamos un programa estatal «Lengua ucraniana». Y debe prever todas las medidas para el desarrollo de la lengua ucraniana como lengua estatal, y su cumplimiento debe ser controlado a nivel de la Presidencia; si los funcionarios no están obligados a cumplirlo, nada cambiará en los medios de comunicación de masas, en los lugares. Debemos trabajar en la propuesta de crear un Consejo de Asuntos Lingüísticos bajo la Presidencia, preparar todo un paquete de decretos legislativos que regulen el uso de la lengua estatal en todos los ámbitos. Mucho dependerá del Ministerio de Educación, donde nos encontramos hoy, en cuanto a la enseñanza de la lengua ucraniana en todos los niveles. Debemos hacer todo lo posible para que nuestra ortografía ucraniana en la nueva redacción sea completada antes de fin de año y presentada para su examen al Gabinete de Ministros. Oleksandra Savchenko, viceministra de Educación: - En cuanto a la propuesta de crear un consejo bajo la Presidencia, considero que es muy oportuna Ante todo, quisiera llamar su atención sobre los parámetros en los que se centra la atención de mis colegas. En primer lugar, se trata de la red de instituciones de enseñanza general que funcionan como escuelas de habla ucraniana. Estos son los hechos: en los últimos 5 años aumentó en 1 millón el número de alumnos que estudian en lengua ucraniana. En los años 1995–1996 el porcentaje de estos niños era del 8,6 % del total de alumnos. ¿Qué contribuye a una cobertura más amplia de la enseñanza en lengua ucraniana para los niños? El 90 % de los nuevos tipos de escuelas, que gozan de gran autoridad en la sociedad, son de habla ucraniana. Incluimos en el «Reglamento sobre los nuevos tipos de instituciones de enseñanza» un apartado que establece que estas se abren únicamente como ucranianas. Personal docente. El año pasado nos faltaban 1192 profesores de lengua ucraniana; hoy, 347. Estos son dos de los cambios organizativos más importantes en la red, si no incluimos para su apoyo a todos... las condiciones previas en la dotación de personal. En la dotación metodológica para este año hay más de 20 cursos de lengua, literatura, historia, cultura y oficios en lengua ucraniana para los centros pedagógicos. El profesor de la asignatura debe no solo dominar la lengua ucraniana, sino también llevar en sí el respeto hacia ella y hacia la historia de su pueblo. La enseñanza de la lengua ucraniana aumentó en 23 146 [...] asignatura. Para este año, uno por año... Prosvita... (fragmento ilegible) ... preguntas sobre ... «Prosvita» está llamada a ... de Ucrania ... como especial ... deben ... SOBRE EL ARTÍCULO 10 DE LA CONSTITUCIÓN EN TODAS LAS RAMAS DE LA EDUCACIÓN UCRANIANA A través de la función del funcionamiento de la lengua ucraniana como lengua estatal en todos los tipos de instituciones que imparten educación secundaria. Este es el ámbito en el que deben unirse los esfuerzos de las estructuras estatales y de las organizaciones civiles. En el trabajo posterior debemos prestar atención a aquellas regiones y zonas donde la lengua ucraniana aún no ha alcanzado la posición debida. - 4 - y de- RR CHY uychanitinne h HUKA MY NIS erstvo de EDUCACIÓN SI /rbovane «TONO» ...en particular, se amplía la red de jardines de infancia de habla ucraniana, se crea literatura especial para niños de edad preescolar y primaria ...: escuelas, literatura para el niño contemporáneo y también para los educadores Víktor Andrushchenko, primer viceministro de Educación. — La adopción de la Constitución nos plantea una serie de contradicciones: hay que pensar, por ejemplo, en el artículo 10, sobre cómo aplicar los mecanismos... Podemos proponer a la sociedad conservar también otras exigencias de la Ley Fundamental sobre la unidad, la concordia y el desarrollo armonioso. «Los fundamentos conceptuales de la educación», que el Ministerio antes, y que ahora son justamente criticados, serán, por supuesto, complementados. La educación humanitaria se imparte en lengua ucraniana —primera disposición de estos fundamentos— y, segunda, que su base es la idea nacional. Esto es lo que ya se ha hecho, pero aún queda mucho por hacer. Tendremos en cuenta todas las observaciones críticas expresadas en nuestra dirección. Elaboramos nuevos programas, nuevos estándares, preparamos libros de texto, y cada universidad debe crear también manuales, en lengua estatal. Esta es la tarea fundamental, que veo así: el libro de texto como estándar. Luego, la antología, el programa, el diccionario: todo ello en conjunto. Ejemplo: el trabajo del profesor Semkiv, de Leópolis, que creó el complejo «Politología». En enero de 1997 celebramos un seminario sobre la creación de un complejo de este tipo, «Lengua ucraniana»; invitamos a los miembros de Prosvita a sumarse a su discusión. Oleh Donii, director del Instituto de Investigaciones Sistémicas: — Quisiera centrarme en aquellos problemas en los que hoy necesitamos ayuda. Actualmente está prácticamente terminada la preparación para la edición de libros de texto de todas las disciplinas. Utilizamos todos los libros de texto que se elaboraron en Ucrania. Se trata de un conjunto completo de libros de texto del ciclo humanitario para la enseñanza primaria superior. Por ejemplo, tenemos ocho abecedarios alternativos. No a todos ellos les ha tocado en suerte publicarse con tirada masiva, pues se dejan sentir las dificultades financieras. Los libros destinados a la enseñanza media ya editados: el Ministerio de Educación nos debe 40 millones de grivnas, lo que ha puesto en peligro la existencia de las 24 editoriales que trabajan con nosotros. De ellas, 6 son editoriales estatales. Las editoriales trabajan en los libros de texto, y hoy se plantea la cuestión de la calidad de su contenido. Con frecuencia, el libro de texto que se nos ofrece no tiene alternativa. Por ejemplo, antes de su edición comenzamos a trabajar en la «Lengua ucraniana» para las escuelas de las minorías nacionales, pues hasta 1990 estas escuelas utilizaban únicamente su lengua materna y el ruso. En Ucrania, la situación de estas escuelas exigía un complejo de libros de texto, y la tarea se realizó en un plazo de once años. Ahora terminamos este trabajo, y para ello se necesita la ayuda de escritores. Por eso, los que escribieron estos libros, nos sentimos agradecidos a la Fundación de Renacimiento, que nos ayuda a realizar su edición. Hay un gran número de personas que están dispuestas a ayudar en la creación de tales libros de texto nacionales. Petro Kononenko, profesor, director del Instituto de Ucrainología: no se ha prestado atención a estos problemas, y es necesario que las autoridades supervisen en todas las instituciones educativas estatales cómo se cumple esta disposición. 1041 Esto es universal y formal, y también es una cuestión de educación. Pero la lengua ucraniana no es solo una asignatura de enseñanza. Todavía no es una forma de educación. El maestro puede dar la clase y cambiar a la lengua estatal. La enseñanza de todas las asignaturas puede impartirse no en la lengua materna, sino en ucraniano. quiero dirigirme a los diputados del pueblo: adopten una decisión sobre la aplicación de los artículos de la Ley fundamental y su implementación práctica en la vida. Es necesario realizar una verificación de todos los rectores, decanos y jefes de cátedra sobre el dominio de la lengua estatal. Imagínense que no dominan la lengua estatal (...) ¡y enseñan! Hasta ahora, los libros de texto (...) en el material contemporáneo publicar libros de texto y M, ? . nuestra joven (...) Así, hoy no se creará la lengua ucraniana (...) «(...) educación», dirigiéndome al ministerio, propongo cuidar de que en cada escuela, en cada aula, haya simbología nacional. Para concluir, propongo insistir en que la lengua ucraniana (...) en el mundo. Boletín (...) «Derzhava». Taras Kyiak, diputado del pueblo, profesor: cómo la conciencia influye en la lengua y la lengua en la conciencia. La persona está obligada a asimilar la lengua junto con la leche materna. Hemos descuidado un problema tan importante como la educación preescolar. Tenemos niños bilingües que, en clase, la niña habla en ucraniano, pero se encuentra en una atmósfera rusohablante. Hoy necesitamos con urgencia sistemas terminológicos en lengua ucraniana. Recordemos a los abnegados de los años treinta: (...) sistemas terminológicos (...) diccionario de informática (...) necesarios (...) Los editoriales estatales deben someter a expertise el uso de la lengua estatal. ¿Por qué (...) problema (...) se convertirá en (...) Anatolii Pohribnyi, profesor Del Ministerio de Educación depende mucho. (...) puntos en los que quise detenerme Por FIEVEVIS, ISI, en Gu S) K ry ni SUM LP 3 Ninguno X nNOkKO ZM, m RRET tersto sino Gounm IrEAA» yuIvav aRikKsoUrIS)NI NI ASU Ta akonolpavstva Yi irshe nITOSVOSHD -eh | . iii | Ni pe » nir i rotsek y Kkratn «I4F2IN "TI: Mi novu rayu | (76 MO Tche i KPIYLKUIO 11 Ro rOooshokpOoOSSNYKIYVPNYSHLO | Ukrayinsk 1. u IPIKOPI M inshyprini PoTtiTetslokoi "17; Teiychyu: pryk chy TeTTAI ITY I pinIS y chy I. | 4 1 tnerdzhuyu SHO Ii SO Ts i ZzyTsISO Ts kola shcho Y Minni FitsiI no STotysStykoO tso SVIDCHYT U KHO KOVv! , " / 5 U Dnipri nizvnehetstyi chu 1. 0 i SD 4 R HI O 7 NIDSOTKOa ( udentskykh ukrainskykh ru! - - 7 3 | A Shcho zh 10)! S) tetet.vy ny et! SHPonOo 3( | ba medi R z V reroyak. | b 1 umo TsI ( » Zh net vchOMOM i 4 POKHRMIKMULlSKh VIDSOTOK Tykh Ii A MY z tsoO u KRY y; iz K. ("m Shchu zh ii | «ICHchNNINNI | ' | "1 | SA UK I PAK i PI uppy i S) i . i ) - Te Ti .i "U i «IK tu MT y. i |) Rie 1 ete'yvo i ' . in ke) ochYoONnnNYa UKropi che! ory o m «orUedni knichim MECH (Opoki «FIndr Garome! i) profesor RO director del Instituto de Ucrania um M KOKH MOA um - M M u" F Lmu ob'iednavshy 5 usiplia 3

Maschinelle Übersetzung

Seite · S. 3Originalseite ↗

Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen

respecto a la Constitución, debemos pensar en cómo hacer que funcione el artículo 10, que bajo el número 73 no ha funcionado. Existe un peligro sustancial que se esconde en la formalidad de la implementación. En particular, ¿cuál es el estatus de las escuelas ucranianas? Cuando en los primeros grados comenzaron a enseñar en ucraniano, la escuela ucraniana este centro lo escribe solo después de 10 años. Por lo tanto, tenemos informes, pero no vemos resultados. Si los maestros descuidan el idioma ucraniano en la escuela, entonces la esfera de la vida pública y la comunicación deben llevarse a cabo en el idioma estatal. Se debe introducir el idioma ucraniano en la esfera de la educación estatal en general. En las facultades especiales, con cada año, este curso llamado 'Lengua de negocios' se reduce. Y el Ministerio lo ha dejado a la deriva. Sin duda, se necesita un programa estatal en el campo del idioma ucraniano, y nuestro instituto está listo para participar en su desarrollo. Es necesario el apoyo estatal en la publicación de una serie de diccionarios académicos, y a nosotros todavía nos queda muy poco para el idioma. La Administración Estatal de la ciudad de Kyiv inició una serie titulada 'Biblioteca del funcionario estatal', que es necesaria. Sería bueno que obtuviera un pedido estatal. Yurii Hnatkevych, presidente de la asociación regional de Kyiv de Prosvita: - Debemos despolitizar en gran medida el problema lingüístico, introducirlo en el cauce de la pedagogía, los problemas de la comunicación lingüística. Es necesario desarrollar una concepción absolutamente clara del Ministerio: real, y detrás de ella debe haber un control absolutamente claro, en particular, de personal: alguien en el Ministerio debe responder personalmente. Pensemos en los derechos de los niños ucranianos, que tienen un derecho constitucional, internacional y, en general, ¡un derecho! Yerema Hoian, director de la editorial 'Veselka': - Quisiera que hoy acudiéramos a los órganos legislativos para otorgar al libro ucraniano los derechos que ya debería tener. El libro ucraniano debe protegerse como parte del fundamento estatal. ¡Nuestra editorial paga 22 impuestos diferentes a varios fondos! Si al menos nos liberaran de un impuesto, sería más fácil para el libro. Apelo con una propuesta a Oleksandra Yakivna: reúnanos a los editores y construiremos este programa, este estrato vivificante que nos dará nuevas perspectivas. Es una cuestión muy importante la educación preescolar. En 5 años, 'Veselka' ha publicado 600 libros, con una tirada total de cinco millones, en idioma ucraniano el 97 por ciento, y el resto, el 3 por ciento, en el idioma de las minorías nacionales. Los escritores, junto con los miembros de Prosvita, deben crear libros de texto, aquí está como ejemplo Dmytro Hryhorovych Bilous, aquí presente. Su libro 'Dyvo kalynove' es un constructor, un libro que funciona en las escuelas. ¡Creemos juntos libros que despierten la fibra nacional! Y recientemente, de Dmytro Bilous, salió un nuevo libro 'Chary barvinkovi'. Aquí está la juventud y el trabajo de nuestra gente. Aquí están presentes nuestros diputados, y me dirijo a ellos con la petición de aprobar una ley sobre publicidad gratuita obligatoria del libro ucraniano; el pueblo no sabe dónde están estos libros. El Ministerio necesita nuestra ayuda, debemos crear el terreno sobre el cual llevarán a cabo las medidas. Estamos comenzando a trabajar en el programa 'Libro ucraniano para los niños ucranianos', buscamos mecenas; este es nuestro trabajo concreto para ayudar al Ministerio de Educación. Ivan Hopesku, diputado popular: - Quiero recordar que el objetivo de nuestra reunión es la elaboración de un programa para la implementación de la política lingüística. Al mismo tiempo, hay que determinar qué tipo de política lingüística se lleva a cabo, y la respuesta la dan la Constitución de Ucrania, la Ley de idiomas, la Ley sobre minorías nacionales. La Constitución no escribe sobre la política lingüística, esto es el artículo 10 sobre el idioma. Si vamos por este camino, elaboraremos una concepción que armonice la sociedad, citando las palabras del poeta Nikita Stanescu, quien dijo sobre el idioma: 'Mi idioma es mi idioma. Y el idioma es el árbol de mi vida. Todo árbol que no da fruto se corta y se arroja al fuego'. Vasyl Hozhaman, subdirector del departamento de nacionalidades y migración de la Administración Estatal de la ciudad de Kyiv: - Es agradable que nuestra 'mesa redonda' se desarrolle en una atmósfera de trabajo, impregnada de preocupación por nuestro Estado. Quisiera que nos dirigiéramos al Ministerio de Justicia con la propuesta de desarrollar e introducir en la legislación una Ley sobre la responsabilidad por la violación de la Ley de idiomas. Vale la pena cuidar también la Ley sobre el apoyo al libro ucraniano. Debería haber comenzado a funcionar precisamente ahora. Preocupa el estado de nuestro espacio informativo, porque hasta ahora nuestra radiodifusión no es ucraniana. Pediría que nos dirigiéramos a la oficina de patentes para que todos los nombres de los productos se presenten en idioma ucraniano. Ha llegado el momento de que todos los problemas aquí mencionados sean atendidos por un Comité Estatal, es hora de crearlo. Porque el idioma es ese código genético de la nación, sin el cual no habrá ni cultura ni Estado. Stanislav Nikolaenko, diputado popular, miembro del Partido Socialista: - Durante los últimos tres años he mantenido útiles discusiones políticas con Pavlo Movchan. Creo que las continuaremos hoy. Ante todo, quiero decir que nuestra Comisión de Educación y Ciencia se posiciona positivamente ante la condición de Estado del idioma ucraniano, porque es uno de los signos fundamentales de la condición de Estado. Trabajemos seriamente en las regiones del Sur y del Este en la educación superior. En la familia. En la televisión. Cuidemos la asignación de fondos para nuestros programas. Mykhailo Zhurovskyi, ministro de Educación de Ucrania: - Estimados participantes de la 'mesa redonda', he obtenido una gran satisfacción de la conversación de hoy. Quiero decir que ahora tenemos muchos problemas, especialmente con la educación superior; son problemas objetivos y subjetivos. Digamos, no pudimos proporcionar de inmediato libros de texto a la escuela secundaria y a la superior. Decidimos comenzar por la secundaria, y ahora hemos pasado a la superior. De lo que ustedes han dicho aquí, quiero resumir las siguientes cosas. Primero: el papel y el lugar del Ministerio de Educación. En los últimos tres años hemos elegido otra estrategia: pasar de los deseos románticos a la elaboración de un sistema de mecanismos que nos permitieran en nuestra esfera realizar lo que nos daría la oportunidad de trabajar en el plano político. Hasta ahora trabajábamos en el plano educativo-metódico. Ustedes no han oído, no han visto conflictos locales en esta cuestión. El Ministerio de Educación ha hecho de estos enfoques sistémicos generales. Quiero destacar solo algunos de ellos: considerábamos que el idioma vendría a través del respeto al Estado, a través del amor al idioma, introducíamos aquellos mecanismos que actúan. Ustedes, que ya recuerdan el entorno educativo, saben que antes en nuestras escuelas había un examen obligatorio en forma de dictado. Lo que es insuficiente para la detección de conocimientos del idioma ucraniano. comprendieron, con esta orden suya introdujeron un examen en forma de redacción. La redacción elimina el desconocimiento de la lengua, la literatura, la historia y la cultura. Este es un enfoque de alcance sistémico que abarcó a todos los escolares de Ucrania. Se introdujo un examen obligatorio de lengua ucraniana para los aspirantes a instituciones de educación superior, y esto son 120 mil jóvenes que cada año ingresan a las universidades. No afecta solo a aquellos que residen en Ucrania menos de tres años, pero el porcentaje de tales es pequeño. PROSVITA: 1868-1996. Un punto adicional muy importante es el enfoque sobre el uso de la simbología estatal al realizar actos solemnes, lo cual exigimos en todas las regiones. Entre otras cosas, con respecto a los criterios de acreditación, introdujimos la certificación de todos los niveles de enseñanza de la lengua ucraniana. Lo hicimos de inmediato. Introducción de la simbología estatal en todas las instituciones educativas. Se ha introducido una educación de varios niveles, donde, por ejemplo, para el grado de bachiller son 270 horas de lengua, literatura, cultura e historia ucraniana. Este es el mínimo. Se ha emitido una orden sobre el estudio de la Constitución. Ahora todos los niños estudian la Constitución, incluidos los artículos de los que se habló en nuestra conversación. Se han desarrollado y se están implementando conceptos de educación nacional y humanitaria. Ahora, en el Gabinete de Ministros, se encuentra en proceso de aprobación un documento sobre la inclusión de cláusulas sobre el dominio de la lengua estatal en los contratos con los directores de instituciones educativas. Se pueden nombrar toda una serie de medidas, sin embargo, quiero decir que el Ministerio como órgano estatal no puede trabajar ni por métodos de partido ni por métodos de organización pública. Nos guiamos por la metodología educativa. Pero aún queda mucho por hacer, y esta cooperación nos ha dado mucho, como esta reunión de hoy con los miembros de Prosvita. El Ministerio de Educación está abierto a este trabajo y muy interesado en él. RECOMENDACIONES de los participantes de la mesa redonda "La lengua estatal de Ucrania en el sistema educativo", realizada por el Ministerio de Educación de Ucrania y la Sociedad Panucraniana Prosvita Taras Shevchenko el 18 de octubre de 1996. Tras debatir los problemas y las vías de implementación del artículo 10 de la Constitución de Ucrania en el sistema educativo, los participantes de la mesa redonda consideran necesario: 1. Preparar una nueva redacción de la Ley sobre lenguas en Ucrania, que consolidara a nivel estatal las bases legislativas del Estado respecto a la situación lingüística tras la adopción de la Constitución de Ucrania. 2. Desarrollar y aprobar por el Gabinete de Ministros de Ucrania un nuevo programa estatal de desarrollo y protección de la lengua ucraniana como lengua estatal de acuerdo con la Constitución de Ucrania. 3. Crear bajo el Gabinete de Ministros de Ucrania una comisión especial de control sobre el cumplimiento de las normas constitucionales en la esfera del desarrollo, uso y protección de la lengua ucraniana y las lenguas de las minorías nacionales en Ucrania. 4. Que el Ministerio de Educación, en el curso de la ejecución de la Resolución del Gabinete de Ministros de Ucrania No. 950 del 14.08.1996, al certificar a los trabajadores y directores de todos los eslabones y niveles del sistema de instituciones educativas, prevea como condición obligatoria el dominio y uso por parte de ellos de la lengua estatal. 5. Que el Ministerio de Educación prepare y apruebe un documento normativo que obligue a los directores de todos los niveles educativos a tomar medidas para el cumplimiento estricto del artículo 10 de la Constitución de Ucrania, señale la inadmisibilidad de la violación del derecho de los ucranianos a estudiar en su lengua materna ucraniana y prevea la creación de un sistema de control sobre el cumplimiento de este documento en las instituciones y centros educativos de todas las formas de propiedad. 6. Que el Ministerio de Educación prepare y apruebe un documento normativo que aclare claramente que en las instituciones educativas de todos los tipos y formas de propiedad con lengua de enseñanza no estatal, las actividades educativas y extraescolares es deseable realizarlas en la lengua estatal de Ucrania. 7. Que el Ministerio de Educación, conjuntamente con las autoridades locales, revise el estatus de enseñanza en el territorio de Ucrania en las instituciones con lengua de enseñanza no estatal donde la cantidad de niños de nacionalidad ucraniana sea superior al 20 por ciento. 8. En las escuelas con lengua de enseñanza estatal no permitir la apertura de clases paralelas con otra lengua de enseñanza. La admisión a los primeros grados de las instituciones de educación secundaria debe realizarse solo de acuerdo con su red predeterminada en cada localidad de Ucrania, lo que debe corresponder a la composición nacional de la población. 9. Que el Ministerio de Educación, en cumplimiento de la Resolución del Gabinete de Ministros de Ucrania No. 200 del 12.02.1996 y la carta instructiva del Ministerio de Educación No. 1/9-104 del 22.07.1993, otorgue licencias a las instituciones de educación secundaria de nuevo tipo (gimnasios, liceos, colegios) solo como instituciones con lengua de enseñanza estatal, y a aquellas que ya recibieron licencias pero funcionan en una lengua no estatal, obligarlas a pasar gradualmente, comenzando desde el año académico 1997/1998, a la enseñanza y educación en la lengua estatal. 10. Tomar medidas efectivas para el cumplimiento estricto, durante la acreditación de las instituciones de educación superior de I-IV niveles de acreditación, del requisito de enseñanza en ellas en la lengua estatal. Desarrollar y discutir conjuntamente con organizaciones públicas, sociedades pedagógicas y consejos de rectores de universidades un proyecto de reglamento sobre la implementación de la lengua estatal a partir de 1997 en el sistema de formación de especialistas con educación superior. 11. Que el Ministerio de Educación introduzca correcciones en los conceptos desarrollados de educación en el sistema nacional de educación, educación humanitaria, estándar estatal de educación secundaria general y el proyecto del Plan de Estudios Básico de la escuela de educación general, reforzando en ellos la orientación hacia la idea nacional, el estudio de la Constitución de Ucrania, la educación en el respeto hacia ella y el cumplimiento estricto del artículo 10. 12. Que el Ministerio de Educación acelere el desarrollo del estándar estatal de la rama educativa del proyecto del Plan de Estudios Básico "Lengua ucraniana como estatal" y realice su amplia discusión en el sistema de educación y en los medios de comunicación. 13. Que el Ministerio de Educación inicie en las revistas científico-pedagógicas y científicas-metodológicas profesionales, y en el semanario "Osvita Ukrainy", secciones especiales sobre el cumplimiento del artículo 10 de la Constitución de Ucrania. 14. Que el Ministerio de Información inicie en la radio y la televisión un ciclo de programas de radio y televisión sobre los problemas de la implementación de la lengua estatal en todas las esferas de la vida de la sociedad. 15. Que las editoriales estatales y no estatales amplíen la publicación en lengua ucraniana de literatura artística, de divulgación científica y de referencia para niños y adultos. 16. Pedir al Instituto de Lingüística A. O. Potebnia de la Academia Nacional de Ciencias de Ucrania que, conjuntamente con la Academia de Ciencias Pedagógicas de Ucrania, durante los años 1996-1997 investigue la cuestión sobre los plazos óptimos para el inicio del estudio de la lengua rusa en las escuelas con lengua de enseñanza estatal y prepare propuestas al respecto para el Ministerio de Educación. 17. Pedir al Gabinete de Ministros de Ucrania que facilite la publicación y el suministro específico a todas las estructuras estatales de la literatura de la serie "Biblioteca del servidor público". 18. Pedir al Gabinete de Ministros de Ucrania que no permita la disminución de la financiación de la educación en el presente año, ya que esto puede conducir a procesos irreversibles de destrucción de la rama educativa. 19. Al Ministerio de Educación, colaborar activamente en el contexto de la implementación del artículo 10.1 de la Constitución de Ucrania con la Sociedad Prosvita, involucrando a sus representantes y especialistas en el trabajo del Colegio del Ministerio de Educación, en la preparación de documentos normativos y demás.

Maschinelle Übersetzung

Seite · S. 4Originalseite ↗

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

Ї бе гнути коліна ні перед Сходом, ані перед Заходом гакий лейтмотив проведі ного 111 ПТЩОФТНЯ 25 УЧОСТЮ ЕТ геукраїнського говариства «Проспріта» ім Тараса Шепченка та Міністерства культури 1: мистецтв Україши Круглого столу шодо апровад ження статті 10 Конституції У країни в мої сфери культу риного життя держави Оскільки хлібом насушним кожної культури є саме мова анацтіа рідна українська культура тині живиться едебільші оерзацом, пипеченим у москооських великоїмперських ідеологічних печах, у нагальності проведення такого зи: ХОДУ сУМНІВатИиСся не ДОВОДИТЬСЯ У ньому взяли участь, окрім просвітян 1 працівників Міністерства, визначні діячі культури та ліоди, причетні до її гворення Скликання круглого столу» переслідувало Основну мету -- розробити ПИзЗк У ІАХОДІВ задля того, аби вивести українську культуру 3 | стану провінцімйного шароварно-гопаківського ширужитку На рівень, гідний нашої великої європеийської держави Мініс герство культури та мистептв провадить відпОВІДНУ роботу. Але без широкої підтримки громадськості успіхів сподіватися годі Проблеми культури сьогодні вписуються з контекст загальнодержавних, зазначив відкриваючи зібрання, голова ВУТ Просвіта» Павло Мовчан. Усі сталисвідками того, в яких муках народжувалася нова Конституція України А особливо важко далася її стаття 10 -- про державність української мови И аби вона не залишилася голослівною декларацією, потрібно формувати відпОВІДНУ Національну ідеологио, якої ще не маємо і без якої не існує жодна держава. Тож «Просвіта» з участю рід дних відомств розробляє задля цього Шизко ЗХОДІРЕ 1|всконцентрованому виг- ЛЯДІ 1) ьСя в розробці конце! сої цільової програми «УКРОЇПСІ за до 2010 року» Подібні програм ІСНУЮТІ р ДИОТІ УЖ в багатьох країнах світу, зокрема и у Росії. Якщо нинішня Верховна Гада не спроможеться їі: прийняти, доведеться упозати па підтримку Президента Без фінансового забезпечення матимемо лише безпредметну риторику и демагогію Але якщо дотепер культура у бюджеті держави числилася за видатковою частиною, то пропонований проект рекомендацій передбачає залучення додаткових кошітів, зокрема и за рахунок додаткових податкових надходжень від зарубіжних згастролерів» І тому подібне й спрямування їх на розвиток рідної культури, податковий тиск на яку, на противагу, пропонується зменшити до розумного мінімуму. Перший заступник міністра культури і мистецтв України Михайло Затаревич, продовжуючи розмову, зазначив, що ситуація в цій ралузі суспільного життя складна й неоднозначна. 31 100 державних театрів, які діють в Україні, тільки 60 ставлять україномовні вистави, а з 30 госпрозрахункових аж 3 (три!!!) україномовних Невтишні справи и із книговиданням 1989 року в УРСР видавалося 4 книжки з розрахунку на душу населення, а 1995 -- лише 1,3, 1 це без розшигсррування -- якою мовою Наводилися у виступи итїнші цифри, інколи оптимістичиі, але особливих підстав для оптимізму немає культурне обличчя наших міст спотворене іноземною рекламою, як у найвідсталіиши колонії, цей процес ніким не контрольований: біОоліотечні фонди не пока браком коштів, КНИЖКОВІ ятки вгиниькються Ввід ми ькогробриого, ПОВНЮІОТЬСЯ здебільш російськомовного чтива.. Ї хоча М Захареє вич запевнив присутніх, що працівники Мішстерства стовідсотково користуються державною мовою, уже з порога цієї повам-- пої установи на привітання «Добрий день вахтер байду же киВбрає «Зздрас це! Па зауваження, чому не відповідає українською А сдалась мне зта ваша мова Зайве, мабуть, нагаду мовою. зневажливо відпоВвіІДає пдти, що тейитр починається таки не 3 вішаюка а за люб яаної віДПОВІДІ На вітання Пропозиції, вироблені зібранням, втілюватимемо в життя за велітшням серця вапевнив Михайло Захаревич | законів Кон ГИСТУЧЦІЇ України доповни» Голота Проспіти вет 10) Мовчан Композитор «Ієся Дичко зупинилася нап ги племах у роатиської музичної 1 КУЛОЖНЬОЇ оо ОВД | Ї | наших спенпах зчоста Ж: пІД БУГ) міїУлуУ ЛУВР ГІ пу ЕИнНСЬьЬКІ Іі Мелодика МР)ДИ Мр! Гехтуємои " креїнериогюо класикоюо надмір У схиллочись перед змі хідДноОоЮю Директор молодіжного україномовного пісенного феї рИРЗ1В ОВИА? "Червона | У раї Гарає Мельнійк порушив проблеми його органі ай ци | провед ния, наголосивши на потреорії ни зуариїйї! | БАКРІ З СТа її уУугуУ АГАТ НОГО л п уршого вико делта "І ашиомальної музично я У О (5 ом З Х З СА Ю оо С Ї УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУР НЕ ВТРАЧАТИ ВЛАСНЕ ОБЛИЧЧЯ знаний ікКадемліїї ГГ Мельника ТУ!| бува по викладе ння російського мовою 5 мг зичних навчальних закладах, творчість видатних українських композиторів Березовського, Бортнянського декотрі запопадливі викладачі трамі ують чомусь як визначне явище ростиської духовної культури, віДдСсУТНЯ ий методика оцінки мистецьких заходів з погляду іх потріоност Українській державі, культура не може бути поза політикою, кожна держава неде власну культурну полттику на першому плані має бути трансляція культури, а в нас це розірвана ланка іІснУЄ система замовчування на тел боаченні Ні ведеться оподаткування зару ОЇЖНОЇ КУЛЬТУ ри, надходження рід ЧОГО МОЖжЖНа булоб використати для рІДНО: КУЛЬТУРИ (Філіп Каркоров ДЛЯ прикладу, щорічно витятає з України мільйон доларів), ГОДІ фінансувати а державного бюджі Гу СУМНІВНОЇ вартості заходи азразка Таврійс ьких ШОоЮю С плов янського Та інших ба зарів Генеральний директор та художній керівник Національної опери Анатолій М от ренк о переконаний шо саме Не рховна Рада України ганізатором у мовному плані 1 самі ере гепер наймогутнішим дезор- мову пролягає голо-.ний ВОДОДІЛ миє пер жавниками и антидержавниками ПИ сова проблема -- йдбсолютно Кк: найперш від позиції керівника Член Спілки пис! ім Спрітга порушив ор пеми мови оперних грова | п агі 14 і 1! І енників України Мак- і г п; (и ДОСВІД Слід упроваджуват який ї працюовав Націона?ть Тараса Шоепчента кЖкКоО ОГІаНУВЕЄ5І. и 1 Ї алІМС Г) ІТНЛІМСЬьЬнГН зви - і універси г; Мені | ШО ПОМ 5ТЯ ГИМІИ. кто казав | ; укладали контр Ккту. державі) мовуУ. НІ пеї ко! усім ставало відразу іо ЗА гасі рольним процес в ХХ 1() контро ТО | 0! Ї Є | -- Так О»М Україні " - Ніхто |МмМОоОВвВУ афіш | | ІТТ Олі Погріо0ниц констатував професор Йти | - - ні їі -ій Р і І Режисер Басиль Вовкун стур' зопаний ти? прерулорнцам гозаїнської еліти щоВвнаснесії ворені ядро у крам Р чі 1; - маємо інтелект, але не можеми пого пере | 1 Гі | вести у рати є ПІ гарностї | наши провінцій! ІСТЬ "то і п з най- | хуторянство зчаста виставляємо за | | "5 Г г- | НИ ) вищі досягнення панує ПОВСЮДНО НОСІ ІГЛАастТі пу ї зи Ї У 14 ки по ОСВОСННІ СВІТОВОГО М М ( еціва | аТтеній 1 нав язують комплекси НІ ПОВНОЦІННИХ гам зРеобХІДНО порівнянні з ншими культум ми неоохід надати можливієсті ниницньому МОЛОД - Прямо з ЧР кий ПОКОЛ2ЛІННЮМЮО ЩІ ПОУТИСЬ 7 МИС ТЯ Ір ІЗІ, У І раїне і інформ тпиним прог гір необхідно вже ЗхХиИ шати перлінською і ГІНОЇїО гребра розвива і 1 Оільогі тивно меценатство добрі ДІМНИС Р 1 ЕІ ми | пропозицій надіишил ВІД ГеФеРІЄ | НІС)ГО) пиректореа б | І омора (ул | І ТУР ЧОГА 11 і | | «11 0С і гертит ни переохол і | 11 К БТУПВПИ Н уикраІнсьЬь! МТ ввести поплату викладач: навчальних іа ІЛІВ за дДдОТримання украї поумОВНОГО еї СТА цит дання вироби А МОВНІ СІ Пі дарти для ВСІХ глапулей КкумльтуУурИ ШО пришвидшило о перекладацьку працю над дефіцитними пі тТрзУЧНИКкКамИиИ хпаспорти на рно-т роя РУ " ри рру і7| г) ГЦ | ТРУ "Кп, | ЖИГИ ! 10О0мгуме і іч ї Р 4 ДІ Сб, | |" "МИТ І І і ( рун | - чу "иа РІ ЗОЕРАРЕ? "РТУТІ » Т Ра чі іго Пп ВІ ти | «і (| ІТАСГурогумо ТИ -Ї ігь ЕРПІВ ї ері ІДМті Ті грец | 1 ії -Мо"дІ і | РІ рувІНЗИ |. і8оО Мок і "КИ у країни НИ СрЕОУувВах | гран крах Р ї г Ї | . и сам! БОРУ , й. "ФЇНби ; М. і І і МІ і і м підДРУ Ро Р. є В Трореви 2 І 1 ; Пк || ІПпОНОЛЬН ли, ся й ДТ | Вал щі ЛО) Й Ро їі оте Грунтовним конкре гним окреся й с ННЯ п ІНСХІЮ Є ИХОД конувдо"мІ?)В-Ю з'я| грі кр М - жо - и гууппвпи( гуті МУСЧНМОИМАа МІ і, М ПпО2Ит ура М ци, Мей ЛИО Ро) 1 (тує Для ( пи І ( ника Який ТУТАЛІМ за 7 Ва? и на штпталрьі іх НАШОЇ газети Народний а рт ми говарис І ріс Ті ри сбВвіІа Григе Укр і и ві СН Праві яДРЕЦ булат Спте зедливо обурився, що коли оговорюються проб теми ро ІЙСЬКОЇ МОВИ, ВСІ найвищі чрез ставники 1 шої влади голерутюуті Ті зібран - Д ри зву НИНІ РЕУГООКНІМОНМУГіь» Я корумпив, ОТО (Її і ДОЮО і 1», ри адже С "З ТИСТИЧНу| громадянин п не хоче. ми вирооляєму пу, ІСІ і І ПИ ЗДУ пте РЕ РАК національні ї І НІ ЗОХІДНО ЗОДИТИ 1 Мітети за систу української мови при Президенті аб, Кабінеті МИин ри Своїми міркуваннями щодо порупренуу ПРУТ і ПОДІЛИСІМСЯ ї кКтОор ІМ атральнимо АТ: би! " імені | рерру А, й . го Яросди диритен іван "МО МОма Риївськ крайової Просвіти» Кри Гнаткевич На- цура і Й і | і Ї 14 1 І - т алеї , вистав, зазначивши, що остання україн гузичну що виробляється у на! Ру | ГІД а го народу рівені опо ГІ Гу м'со 4 г гптаціональній рик 12 ПОВИННІ! ОУГИ країномовними неоожжі дн! ІМТ у А | у М ії бачим НавіДдОУуЛася ще 19У)5 року герміново приєди у мукає; уріцо, МІ жЖниародном комі" | І 11 іо | МАЇ СТОЛІТТЯ Професор Олекс нер Пономарів 122 венції з авторських прав, шо МЕНШИМИ ВІ л) | інське Е.І МІЧЕ нув увагу на те, що маємо найвищого рівня потис «пІратської» Продукції і спридяті ПТО ьтуУр'я світову оперну класику в перекладах МІ замовленням на вігчизняту ї Я Я ДР Рильського, М. Лукаша, яку злочинно Проблеми оіоліотечної справи взчорашньог | | | позав іІгГнНОруємо А Лючія, для прикладу, україкомовної преси були наріжними у ви ПІНЬО українською мовою краще звучить, аніих гупі начальника Головного управління 8.Г - що - - | і м РЕКОМЕНДАЦІЇ | алі «круглого столу» Міністерства культури і мистецтв україни та ба | У| Всеукраїнського товариства «ПРОСВІТА» їмені Тараса Шевченка по! щодо впровадження 10-1 статті Конституції України в усі сфери | ць ніс суспільного життя У - к ОЮЮІ | На виконаоОння Постанови Кабінету прав споживачів» дпя стягнення штро її цях санікіії Й п ! і | і УМ Ж з Міністрів України від 14 серпня 1996 року зо | за ігнорування державної (офіційної) мови при | Г цій | Ї Мо950 «Про атестацію державних служоровцій склоданні інструкцій щодо правил користування | органів вВиКОНОВчО! впОдИ» Міністерству купьтутоварами широкого ажитку | Ж | ри | мистецтв України із зопученням Фахівців 6. Законодавчо обумовити державні ВУТ «ПРОСВІТА» провести отестацію персона-фінансове заохочення (податкові пільги, пери | п обов'язкового вільного володіння |користуванпідтримку) роботи тих державних театріо Укроїни лк | и ня державною (офіційною) пТетіТете (в тому числі юного глядача з отепьжсями) аб Т | З 2 Вважати за необхідне Міністерству куль стовлять спектаклі українською мовою Ів о нім | | | я й іїь . Я Й - 4 Ї М и гури | мистецтв Укроїни здійснити заходи з Укроїні 40 відсотків таких теотрів - російськомовні! щ | метою переведення всіх новчольних закладів у / УРЯДОВІ України Мініс герству закордон кпа і | | сфер! культури на державну мову навчання них справ України послідовно здійснювоти | рам " Керівникам навчальних культосвітніх закладів | укроїнсько-російських |польських, рум кі | | і, 7 | Ї "РІ рок 4 РИ добирати кадри но конкурсній контроктити інших) міждержавних угодах метрич , 1 і-й " | "14 і З основі обов'язково з урахуванням державної культурну попітику щодо н | і - 5 Т! і -РІУ І ' і і і ілоби виклодання порушення природного прово країни | 3 Просити Кабінелз Міністрів України но имоОНнНнНАО ЮІДНОГЮг УКрОТїІнНнсСькою рик) доти Міністерству культури ї мистецтв України передбачити створення системи ефе! | , ( Р Р 1 ч ЦІПЬОДВУ фінансову допомогу для зобезпемення контропи а виконані | - " | | їі ь б М Ї і ії її | 1| з ант україномовними новчальними прогромами правової орми 1 кої ж політики на! Без і ю чо ПІДРУЧНИКОМ И, довіІДКОВОЮ ПпПТературою, мето дотримуватися, захищаючи націонопьі рава Ма ЧІ / : и чафо - дичними посібниками вищі то спеціальні середні укрИїнців щодо заодовопенна їхніх | риродлни ТАРУ іль | - м навчальн! заклоди системи Мініс герство Ккулпьтурно-духовних та реліпиних потреб 1 У А КО Украї" чої 1 4 Про: ПИ Й шоноОльму раду 3 ПИТОНІї 8 Звег ги по , за імАК «Де і. . - лерикерневи Гоїноь "І кпопа - | і " | У " Р | тепорочення:! р нам щіниИ" НОДОВОТИ мих культурно-розваж Ппьних зокпопії - віл мо М і країного . телерадіокомпомти ПРОСВІТА 45 хвилин 4 хівців '9 МУЦеНІЧНОЇ української масони 1О| І | у кубьто -- - рірного касу щотижня для ново! прогроми У За юнути увогу У Ди а ' У | ; рн м РА Т, Р г ""Теї То ПИ ЧТ | | 11 ше і Ніч 1 чо «Мова державно лова офіційна необхідність приєднамі |Укр ПнидДоОи» ІРО) і ьм б й її зі «й " Таї ї сп УЗ , ч' | | Ж ч З б "У Во» ІТИ Ні ГП) Ж ЦІНИ А е Тер 1 умор Кк Стіні І нти Щодо захист автор ши | і "ТТ у; І | г | «муВОТИ гранслпяцію 1МДІО"ВІ убЛльмі | рекломноїі сити Кабіі У «їі Ї ї 1| ч Ч гротйк і СТУ Мк РУМИМИ "р "1 Укро І р - | Її іні" М ії - "й продукці державною мовою ні лені / 1) ЗВІДПОВІПНУ І Їси ай РОЛИ ек" й 1 зибмійзнійььо о ОД , п | ж і І ГА і | ' . че | ЗІД УТкіївА ( фірм ПО «СКУ Тео ри б Ди. ребрі |іААїТ У куп інн "Ї пі ації Р - зите Гі і й Х ех зжипбвоанни ноукрописовкої мови у засодброк трої МАЄШ 50 З 1Д1« 4 ТУ ДІ і - Ю Ця рда | ; З ? юбання рок нама нО! ГП дмкці СстигувОїИи ПІДНИЦІОМ І ізапи й Ре РА І 1 11 .-! У асо | | ом"Теї ТеТ в | а К І | і М податки їзОпровадиюити ЗІНОНСОГІ і МАУЛПИ| ча ГОНОЇ Р им Ю 1 й ре | | - х . ІІ -| ЦО "чи он рома 5 "М -и Пр понувоО ти Уряд ТЕТ Ук СУБ | 00) І ЦеЕОТк( ач 11) "ЧТ " | че і ! й ч Пбач | , ДАМОТКІВ0 ОЗСГІМСІ! ч М "ТУТ КІ 1 | ькоОоь - ' 5 - ца | уки ІноОмеоО2 20 му Зуд'У о уааПтьнму " и дер, КРИДІК ( КІВ м. | 14 АА ькКІ»1СіІї 11 1-ГО ч М ; У - ук й ; Го й 1 1 ь ь чу по пу! АТ б ТТ» є "4 Ті БІС ЗДЕСЬ КоООВАЮІАЛЬЄЧ СЕРБИ САЛА і і | | 1 | У АЗК у «в Роеклпамні ВИОІСКИи, | кпоОмАнІі цімитио | ГАОНІШ ія у 4 і рам , У " її | і ії ї к 4 С) й ТОДІ і їі ім 1 | ік ГІС | Її ії м ї ї | "б | і і Гук ка ж Ч і СрРЇ ! 11 р Л | 1 пери. німа | | ж 1 і і лів ч І | і у мТеви І | і | () | . а і 1 м я - У ріс) прі і | | и | Гі і г ЛА ІТ ».| | А І й і ОПН ри ПРА ння наноразаннн вінці І ГП) щі. Рей сені чо Р ці кан -е . 53 и мий" -- |
Seite · S. 5Originalseite ↗

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

(лово ПРОСВІТИ Ю і " і Ірражк вити» М ! І . 1 АТ | | рмо Іі - і к у М у | і іч . сена 10 ЛІ | м і і її | пуггу ГУ І їПОДПИ | | | і "ристпа іТОАМ 11 | РАД ї те ІА ОА ГАМ М і | чіІк і і ки Прим чених М 1 РИМ х ор ЧИ - -. ПРІАНІЇ 1 іь1) У кі грА М іі ори гри; «ро А 11 Мн | КУЛЬТУ «пистепти України 5 пжтуе МерміІЛІ РОЦАХ ріруїкх 10 ІЇькУРА» аіХОЛ У мін 'ьР. ЧІВЬ випесснии пілОМм'М ол " ії.) '| Іі укр но юьким пень оп рення мтатї ри лізайни ОСНОПНиИХ ЖИ М ІНСТИ ТУЦІ укрошіи Ок ри у іх 1б І ЛІОТьЬСЯ МОВПНОГ 1 КУЛЬТУРНОЇ ки в держоані М 1 рер ПДЛЛА;О КА БУРИ у ЧИ! І) голопи 11 пред іпимки оласних органнаацім ЦУ І | |ренспіта!: леми Головної Ради 1! Цен 1ЗпАБІ і 4 |Ірамління іобории і рік | і 11 к, І ч М 1 І рРОнция ІІрезмалєнта Кк лОопмоту МИМ гріиз Украпгім, Під міПОоЛлІТИкИиИ і виклада ГУАЛЄНІІ М 11 м АРІ і ЛІ ВОРЕРІКЕІВОИКОЛІВОВІ ПАрЛЬ рр мар ТЛО Ікар | |ООСМІТМ р1мМлЛИ Мі арчНИмМ резон ВИК і крарютноько м улЬСтТ КИ жо бажає лалі МмИритиєся їн іже: 1рІП|м: пам ; рР1РИ НОГО «"РРІЄМ У аі . ій "б! б потоптанії ям Сгетуерь пи ни куУуЛЬТУДрИ 54 ото поалІіІзОВЯНнННИ М Ір м 1 | іх Пік ІІОСВІТИЮ Пи 1 у | кКлика рода рЛріХ сиприммоти пане ри 111 їУ ІХІА аїнижимИи кими и р І | г. І) РІС РО» ХВ ІіІКТІОИПНЯГО І у РР ИНІВІ ч ПО ЛЮ одек і | гуке"рЕТІ ЗА Украни МТусим пироомт и ІМУННУ «Є МТС , хисту уУКкКрОпіІСськоОї мови Одним |з крім ХИСсНниИХх ЧИНИ НОМІЮ ї мас стати дер- - І | | ЛІ кі | прог і МЕ. 9 Українська «ЗКУ ЕТА " «ВИЙ пок у сіє ПОВИ ИМмМ НІ положеннями ззекту якої й ознайомив ГгОЛОВа Това- | | У І|АсУ М КОМ ких заходів стане | мері 11 У. ПОКОМИ ЛАТ АЛЯ істерств | ВІДОМОСТІ ібройних Сил У затим. владних груктур усіх рив о Пілімеїй ЛОО пла Кучми привітав високе апйня керіпник служби Президента | манттариї см ПОЛІТИК МІ іаєнлі ри МІРІ а «ПРОСВОЯЧІ я ПОРА ВЖЕ СТАВИТИ ПИТАННЯ РУБА: ЯКЩО, ЧИНОВНИКУ, НЕ ЗНАЄШ ДО ВЛАДИ ТОБІ ЗАСЬ: МОВИ, лимчими оснопами держ потпореним вим . і рр РЕЧИ М С РОН 1 ерорнію ура Палі рої рі АІруНиоІ м спІГОоОГгАМаАНЙ ррезузрни КО)ЖІЇОГО . М гр "РР ЗІНЕНІНІНУ і МІрАТК У лк попиНнИО сС0 сАнупати р нео рОзи «нувати псїхо Па! місі) У | Рок і "'оОГез ВоГелі М, «(рормоо пр! У Р У ІПОМІОМОЛЬНИХ 1 шили м у інтеграції У ша помилках ОГО "пА'ЗВріРРУ: овріїх пзає мОоони НН лОк сопіалюних за пданбн паї ститопе спіхггтОПпОарнс тво мусимо вчитися, враховутоми поцтомальним задля цього й маємо піп ОМІдНИ карії КО | стагті Конституци 3. Ккреме- дімотІсСТь статистика, наведена оптимі му якщо вже мусимо опи» гатистику КІАБКІСТІ україномовних учні шикля збільшилась р попередіим напчальним роком ріс МІ ПЕСЛНІ м1АР ЛО ап жЖжали почамьнота рати у 1 Р | поринимно иСТьоОгОо на |» піДдСОТКА Українську мову впожатоть ріІдДноОТО ТІЛЬКИ 50 ПІіІДСОТКІВ ресПОоПденті? ве осукроїськотго опитупан пя, російську -- 38. Про те, що школи мають бути україноморпними, сказали «так» лише 19 відсоткіп респондеини в Гож заклик про-переходити «ЗІдА паціональното романтизму до національного прагматиз»- чу» шпидлшо од лукавого, як | піДпОНВІДЬ МОГО і зали про то, що в оточенні П1ре шидємта переважах україеська мова. Г олепідтпердження протилежного лунає па кожному Кроці 3) ЛЄГКОЇ руки ЛХеотда Кучми під час інавгураціи ної президентсьпромови почалося угортання процесів укропизації Хяк Орутально пасміхнуласт холя пад Україного, піднісши ти Геперального прокурора, який пе полодіє державного |Іе дивно, що й заповзятливим чзмипновиик від СЯНУ Й ДО Доту силкуються паслідупати чаиновника-зверхника. Настав час уже поставити питання руба: чзипновнтикові, який ігнорує державну мову, не місце серед провідників народу | якщо ше тямить вивчити українську мову, ТО Чи улатен він зрозуміти прагнення цього Пат роду і вести його шляхетними стежками А мон я іа ЗАПИТАННЯ ки )Ї МОГО) та «ОбІЦЄПОНЯТНОМ» ХАЙ ІДе вправляється Михайлівським. Саме в конче потрібен гам. І ХУ тором кадрових питаннях мам прагматичний піІДХІД, а Пе романтичне мріяння про те, що він, цей ЧИНОПНИИК, умімить своє айтиукраїшське нутро 1868-1996 і | | ДЯ Р і4О ПрміррмИ чррерурє»у|кИРА м ДАО рук" ром р АЛААИ | рірк цуроюшізупаю плота К нІнСІікКоОЇ Просвіти» /Орій Гнаткевич, тема доповід! помтралміа ііі! « протим у «АТроДл ми статті 10 ІмМ«»ГХ? конституції ппронмадя МР України» (текст ПОДа! мо у цьому ЧмелІ газети род | Народними депутоал Україи, керіпник «Хепутаатськом групи «їТозалежинйі» ПОАдДИМ Гетьман прийшог до учаснимикий чорашния з «31 к «Чи стане Україна (Бесіди капйдидагом Ккилимииком) подарунками китами приймалаєь Конституція Украшти» То про СОЦІОЛЬНОГО хержанвою (» конституцію (|нлософевких наук ІОрієм паклад ПИДОФОМния пореданийм аптором кимги Оули лІаЛОЇ 1 По ь Всеукраїнській «Просвіти», |! презейтовані учасникам конференції. По гадав народний депутої учасникам кожфреренйції про події ттєї буремної почи з 27 на 28 червня, коли приймалася є гатти 19 Коиституци Академік Микола Жулинськитуже вкотре наголосив па На! альній потребі створення Ради з української мови При Президенті України. Політика утверджетпя української мови повинна стати загальнодержавною, з ВІДПОВІДНИМИ ПРрограмами й фінансуванням. Не можна в слиній державі порозумітися різними мовами. Суспільство має бути як на ціональний оргашам Проблеми остіти, «парадності» у роботі мовної комісії при Кабінеті Миистрів порушив професор днатолій Погрібнни. Потрібепи Закон про державну мову в Україні, як то практикується в багатьох розвинених крашах. І треба бути свідомими того, що загроза їде не лише від піших МОВ: панує правописний хаос у засобах масової іпформації, існує загроза культурно-мовного регіоналізму. Це тези з виступу директора Інституту української мови ПАРІ України Олександра Тараненка Самостійної держави без єдиної Помісної Церкви не збудувати, -- з цими словами письменниці Катерини Мотрич не погодитись важко, Нам підсувають чужі схеми історії. | юні цербери, які ходять коло влади, оберігають повід української мови, -- цей діагноз поставив голова Львівської «Просвіти» Роман Лубківський 1 як засіб захисту запропонував «азмперському тиску чинити державний опір», вдаватися, коли потрібно, до розумного радикалізму, виступив 1 проти політичного русинізму на Закарпатті, який живиться зі сторони Роси і поширився на україшьську діаєподзу ( лерач'імії м Т|ОЛАьИ ІДАЛЛИРІХ «рати "курух із і пистіаніїя пех НУуРГчОГО акарпаторусского народа» |ПеобОжідно на оопиті пирішити долю у крани вкого паспорта у світлі статті 10 м'отипи пипчення, користування чи тио рупанми м лержайної мови механтюами пплиту шолоО стану справ у депжанттти ПОЛІТИЦІ й Украши стали предметом пиступу Кирила Є теценка. Готуймо, згуртовуймо наши сили до нових пиборів, - лунає полум яке слово голови Проводу ОУН зт стягу Степана їзандери полІпИмеб «"ТаЗІЛЛННО Слапи Стецько -- Міосковсько море нак залипаг газети, журнали, промови московських ПОПІЮ Боротьба за душу украшської нації триває, але ми зуміємо відстояти Пп Голова Одеської «Простіти», професор Долодимир Гарбарчук переконаним, що Президент не виконує своїх функцій як гарант дотримання Конституції. | якщо ми маємо бодай якесь україське радіо, 10 українського телебачення як такого немає |ІПпким по контромоється використання ефірного часу місцевими мас-медіа Зовсім пе застосовуємо економічних важелів впливу начужомовіу інформаційну продукцію Голова ДАніпропетровського об'єднання «Просвіта» Володимир Заремба окреслив проблеми просвітян у цьому зруси- «рікованому краї. 1994 року українці пережили стрес віл заяви Леоншда Кучми про другу мову в Україні -- російську, і від цього не можемо отямитись 1 дотепер. Та мусимо домагатися, аби україшцям в Україші жилося не гірше, аніж нашим землякам у Канаді, -- завершив свій виступ професор Смехсанар Пономарів. Щоби співпраціовати з владою конструктивно, -- підсумував голова ВУТ «Просвіта» Павло Мовчан, -- Товариство залишає за собою контролюючі функції. Ми рекомендуватимемо до складу національної ради 3 питань мови та її регіональних відділів споїх людей. Резомоцііо з численними доповнення» ми копференція ухвалила одноголосно. Наступного дия Всеукраїнське товариство «Просвіта» провело в Запоріжжі виїзне засідання Головної ради та Всеукраїнську наукову конференцію на тему «Наслідки зростіищення та мовна 1 демографічна ситуація Півдня України і Кубані». еВ Їй "КІ іг МІ) ніСбіуксо1вО0)7 11 і Й у 10) рії | і М я вона" | 1 дек ТТ -ьТ РИ і і Фі! І | р Ї у «РА П ж рем Її кі 11 Й ї (1С , К 10 і І у рмИ Ї і і-14 ові І ГИ і і г Рре я 1 | | і У ії кі | і Ї | і я і і і Ісунреміні м - ї РАДОН 44 іі | ї І АК "М | | | і Дерд'дяУ, я ї , Ї і; ї п і » і | | | 1 | 311 ! | че І УС 1 ли Сі | | і і 1) ї | Й І і " ї і | і: ДРТ | | | Їм І | | Ї і | і 1 | 1Ї | і | " і по і є КІ і і | 1 1 | | і | "рргеріта і ДЛеГ) і 1 Д СТ я МЛІ СУТІ - У Кк ра КС) 111 І. | С у СТОНОВИЩУ " радити лиш | У Терб(врії,р ДЦ нок Шентральні правліІнни 1 пУї | І ГУ НІТС) і | б п 1 Й ; | м 1 созерпебі | сефрім км! р оргонами держої Ди і ) -к«(иИЖ їі) 14 вені СПІЛЬНІ терці, і нс) кр і римаОмни ої Ге: ) 5 і РіО "о аро1І, Ї | детьтегі Кої ім ТУ У | п 4 серпня 1996 р за Мо 950 «Гір |) м ) ра /» г ДАЛЕЕ З . ІОНІВ НИкКО і і 1 І ІНСІАА НРК) 15 и сті ері, і , ' п Ї г 11 яТ і АІТСТї» і | у СТ ССО | аконавчих СТІ КТУЇ і ий у і і уп ін жеіе) гупання - р м я 1 ї і ЗСІГЬ | у І змінній Де! а .Ф'ім ик ІТ '| і У кі Піни Гру і "А! 1 | і | а їі кує Їум МОРІ МОЇ 141ю | 11) і Р кі Йой і | Й і ГОЖжО Оу т! ь к ле ПИ Ї і і рій і | - іч РАМ у «! і ІА орм , і і КІ ст 10 РАІ | рт | НіДСМАСТІ Ї у рі, уШоОЙНН і РАНА ' '| гл рем . ) держо! І бу щ ий КІІДІОмі конкуТеЕСНІМ СХ і і м і ' "| ГІГІ ЗОГОЇ їм РЕЗОЛЮЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ І ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬ- ТУРНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ» ср впжипОонНИ державної тет Її. рим" навчальному 3 рос Ти М мі го Мініс грів УКРОЇїНИ іти Під КОНТРОЛІ єстоеЗУПечення Ук ОЗСіІінНнОмоОВНИМИІ ПО90 Юа ) С13чЧОЛЬНЮИМАЛИ моОтТеє ерреріце Лк Де 1 рУучНиЇ й етодичними ПпОСІОмМмиИикКоОоОмМИ ВИЩІ Й | 1) і -1еїЇ 1-4 цпачагьн пкподи У коОі НІ ОеЄГЮ0Д нормативний доОокумено л"Г нкТетеїтеї і |на) Ом 21219 інків УСІ ПОНОКкК СИли ОСВІТИ неухильно виконувати 1 у СТОТТК Кк і УЧЦ Щ пикКклЛОДОМНІ -1івр «ер: її ( | Тато СТ і дата І семи КкОНТтООМА ) ВиєкКоонНОНННІ Рі ДОК У МАЄ І "ДА ОН 101) к ГІС ДІ ЛЮ р Ні ІсУнІНІЙ іні викон іч 1) 1 І1С)8 М К і | КА оїв Мо 200 від 2207 1993 р. видо і і п нов 1Ї ьнО0) НИХхоОНВІ Р (І ік ПОД КА "Теї:Теїно му |ЛАнНО ЗІіЯМ шиейнка. КОЛеД комі "Пиши ік акпадоі з держаовною мовою навчанні неон Мі | рірі ж іже Отримати іленоз3! мніКцЦІОНУЮТРТІ недержовною мовою Пи ьїе): СОТ! РЛС іти на викладоння держовномо упротиву позбавити іх держав РР Р, | ПІ у Я" г1ь451с1| но Ді р КкіПькКІСТтЬь ДІТЕЙ ня про ловними СТОТтУГ ррьок Д|ІрМІ!І кІїННОМ) МОНО Те -«С)нІнНА а яки» Ук | | ПрІСЬКО! НОПШІОРнНОГЛЬьЬЬНОХ ТІ ПО а ДаТВА У Д НІДСОТКІВ, ТО З боронити В ІПКОПО» державною мовою навчання відкривати поро педрдьзії кКклоОко 4 ро ИСЬКОМ щаопвою викла ання я1а ій кОРекКтини у ре ТеТеїятії НІ МЛіни ТЕ Ос пОмМА СС ПІТ концепцію пихопваання кониєепцію гум зннторимої усіити, КОНнИиепціюЮ держаовного стом ЦОНОГІ у Терен! «Те г і редньої і Х ВІТИ, прог кі базовогс нОовВчОпьмоГгоОо ГП ра ТІ а пПбачивши йо них чІкКу ук рон ь КС !| | К(А«СужПпипИиИм моОВНИМА КОМГПО орієнтайшю но конкретну модель національної школи нтОм ОУДдДЬ-'ЯКО!І етТнІЧНІО)Ї України І ЮУПИ ІН При ОД україн ько ШІКОПО і кримськота СьЬКОЮ, ПОЛЬСЬКОк) ГО| іГОУЗЬьКОЮ ЗОСІЙСЬКОЮ га іншими мовами викладання) рієнтувати ья М. | ІДОЧНИ РОД См рераніб ПпруиховОпіни нНОШІСНнНОПЬНО СВІДОМ ішольно одаптопваного і ГОТОВОГО ДО важкої праці вільного громадянино Укроїнської держави то цивченінмя | ноухипльне дотримання 10)-| СТОТТІ СО ПИПРУЩІНІ України іно ком'илексні використання Ббозової гапуз Укроїнознавство ней і "и, тетгь їі ПОДОТ КІ не РПІЙИЬС Мі | 10 "идОоими Дю мч (2 ОВвчОЇпьнНОоО"мМмМеГтОДдиИичнНоО пиРогС УЮ»! Доти ЦЕ ІЛ ЬРІМ я СОкКЛОДІВ І г Тара вті Тоь: КЛОСІВ запровадити начіонОопьну СИСТему фрінаОм! опо"економічних стимулів щодо випуску навчальної літератури для новчатлі НО'ОСПВІТНІХ І(ОКЛОДІЮО Одноча! но запроводити 30 вІДСОТКОВИМ попатковишм податок на ростиєсє комовну розво коОЛльну ГИ еро гуру - ри уТм«нУ, МІСТИКОУ ж Те уч ну петектинви тощо « тимУупюЮ в ІТИ ВИПУСК ДІ ЗВІДКОВОЇ "ратури, словників ММ онЦУк б педичних ТО гецтаознавчих видане укбооаіноОомоОвВниИх пПІДОрМАУНИКТВ я всіх новчапльних ЗОКЛОДІВ па ДОПОМОГОЮ СІЛО ТКОВвиХх ГАТТ! примнятТи ВІДП ВІДНУ І; станову ші по ержовно Її унормупані резлиацни кій території пержави не менш 50 ВІДСОТКІВ аУДІО ВІЗУаЛЬНОЇ ПОДУКЦ ТеТаї"Таї пержавною мовою Для КІ МААсСь кої автономі передоасчити 1 рму реалізачі не нше 40 в псоткіз Ззописів українською мопокю го десять ВвІіДсСоткії кримськототорською. У виподкох порушоення І Ї сх ганови Уряду Укра ні о порушників застосовувати ШТ 'Ф і; санкції, доТНГеСУТІ кошти Ппропорціино реантодип Ти Аліж місцевими т держовними соподжетами ДЛя потреор КУПІ У| рі ТО ОСВІТИ, і тимуі МіІВНОІТ і 11) СВ і дення М онцертно- гострольної! ДІЯЛЬНОСТТ)О|Ь| ТВОчих копективій ТО окремих виконавців державною мовою череі піІДВИЩО ННЯ « уку ПНОГО ПОДОТКу но | С, ОІДСОТКІВ У виподку ігнорувоння укроОїнської мови Кошти НО ровляти м місцевий Ооюджет на ПІДТРИМКУ Тер тТераці: куПпь гури Д 3 зупропонуват 77 МЛіни терс га АЧГ гури цта Укроїни наказом закріпити Г1СУГ1С Вініє кіні й ФОНДІВ БІіІБПпІОТек С) рохунок р АлАТ СВОЇМ норми ОЮДдЖ тних коштів не мМмоОнНшШЕ 70 ВІДСОТКІВ Ддержов 50 пату на періодичні виданни НС КААЗНАЦІТ Є 510) ПІДСОТКІВ Це р кайною мовою Реопі ЗСЦІЯ нашонанпьної ною мОВОК Та ром унок місцевих бюджетів ЗІДСОТКІВ, Перед ОІ(0ЛІОТОЧНОЇ КУПІ гурної ПОПІТИКИ оезпосередньо залежить бід ПОДОТкКоОпоОгОо стиму повоОмня з ррцй ьКОЇ кммГИ і - - - росити РМаціонопьну роду з питані тепогбОчОнній і родіомовпення надовати ТС пери ІДИ компа! "11 І 1 УС) КАР їв. 4 5 «ПмпПИі і і «рірі ТАТ! О - Мово дер оСсу щотижня для ново! програми коОвбнНС мопао офФфіІЦІИнНО Для піІдеміицю ми купьтури п вдететії ДПОДІО І їі пебачення пважати зо ДОцільне ( 110 ІрАР рі Пп умі Д лоОорлпенннні м ержавному комітет родіомовланиня (телебачення пддіп культури мовланіня, піД РОТИ коди дДосбіДЧенінхХх мобознайбцій для прослухопу РОДІО і ЗОніній ВСЇХ тепепередач з ноступним аналізом відхилень від норм мовлення то надання рекомендацій дикторам ! ведучим програм: Докорінно змінити характер теперодіомовлення для дтей таюнацтво Виховання громадянинао-патріото можливо Тільки но національному ПІДГРУНТ 6. Вважати необхідним законодавчо унормувати трансляцію аудіО-візУуд льної рекпамної продукції державною мовою не менше 70 відсотків ефірного часу. Зо перевищення піміту вживання неукроїнської мови у засобах гранслювання рекламної! інформаці стягувати піДдВИиШЕені ПОДОТКИ запровадити рінамсов! СтТИкмуУПИ) Запропонувати Урядові України 00-від откКоВву у країномовну ЗуУдіО "ВПУ Льну пекламну продукцію заохочувати ПподоОткоВими вивіСКИ, рекламни ЩИТИ | планшети, назви торговельних та інших ЗОКЛОДІВ виконаних мовою, додаОтково оподатковувати для пої іовйнення міІСЦевого бюд: ЗОкКПОДІЕ РИ іКкОористовувати Закон Укроїни «Про намет ІПТ рофних ПИ ЛІЗГОЛАм Рекламні недержавною «ету на підтримку культурних прав і Тер 4З1І1о ДІ для СТА піч анкціи За нору вання цер» 18нНО! |ОФІЦІМ! Теїії складанні іІнсСТтрукцім цодо провил оваріва ширк нАОНИ Ом кори гувониня кого вжитку 7. Враховуючи той факт, що в ношім національні прова РІ зибіЛпьшШе порушук ТЬСЯ і ме українців щодо одержоанни освіти РІДНОЮ МОВОЮ ! ЗОДІ вопення їх природних культурно духовних потреб тощо сяк нІДЄ М СОІТІ ДОД ОПІКУЄТЬ Опомами НнОЦцІОНОЙГЬНИХ я декпаротивними про меншим, кнагопьно виматати від Веї хОВнОЇ Ради Укроїни в зОокоОомо давчому порядку привести зозночену проблему У ВІДПОВІДНІСТЬ до норм міжнародного права | 8 Звожоючи на незадовільну демогрофічну Ситуацію в Україні через Чорнмо- ОильСську КОТОК грофу та ЄКОЛОГІЧ МУ) кри ЗУ З багатьох репонах Укроїни, що спровокувало гонденції б генотичному фОНД! нації о токож вра кОпвуючиИи чІТКУ гонденцію до зростоння мІгГроціи мих ПОТОКІВ У к| ОПНУ 3 рахунок сне українців і ВмАЛОГОТИ ОІД У ) "йду ТИЙ «ої Про! рами мії рОцІМми І! ПОПІТИКИ ІШОДдДО отнічних укроіїнмнців зе ат! ківщину Нимагати ЗВІД оподних СТруктур нарештт розпочати викомомни державної про праоми «І. тет! пора 2000» 9 Зпвернутис й ДО Пре імдДомтТО України із проханням якномшвидше аТеіневн.,о1аї укроїми ькКоОІ ПОЇ арнення розглям у ти піДдгоОТтТОВПпОоНнИн Г. шари ІДС «| Геїет пІТО проект Ді ржанвної ШПЬОВОЇ прогроми "Украї ІСЬКО МОД0 212 і своїм Указом затвердити її Реолізація такої стано могутнім СОЦІОЛЬНИМ ракто мації, стимулом розчомтку купьтурних, правових, економічних 1 тм РІ Тьу«і міра м аїдносин о Україні | ГаТеї рами ромо КОН оОпДдОЦІ ою ст
Seite · S. 6Originalseite ↗

Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

и ЕЕ о і - чо . 1 - чл че б б ч "о ль т чи на и Р ЗУ п кн , о бю ч лу Че ін чі чі "би о маю о ОН, р Р м чи ьо З Ле -Габі б ск | б | б Чьь - йо Усе, за що ми боремося, відбувається ', - Чу - г. - Н Р ча - т іч «В її 6 5 Муз й , і А -я ень про -б'| Р о Конституції чинитимуть поши супротив впровадженню статті 102 Ше всі, звичайно, але переважна більшість. Чим його можна пейтралізутвати / СУП ротив може мати ПОЛІТИЧНЕ 1 псеихологічне походжентия Є пачальниосй, які вважають, що Україна даремно ВІДОКрРОМИЛЯСЯ ВІЛ Роси 1 мусить з нео рано чи пізно знову об єднатися. Ллє такі, ЯКІ ВВОажЖ ОО ТЬ ЩО Україна може бути лише частково украшомовногю, а о й манйим повиистю рос иськомовноїо їх лозунт УСІМ ДІ Юре БВІДОМИТІ «НУ, какая ра зища ?! » "Якщо ми приглянемося до нинішньої МОВНОЇ ПОЛІТ ШО і МОВНОЇ ПОВеДІНКкКИ Нашого ріийшцого керівництва, То Пі бачтмо: воно | досі нас переконує, що Україна може бути напівросійськомовною державою або поділенпою у мовному відДНОШшШеЙйнІ На ДВІ-гри Зони так не кажуть, але вони так мовчать. Самі перепшоти на ЛІОДЯХ І Па скранах на державну мову, але СВОЇХ навколо нас, є складової буремного їсто- У підлеглих до цього не закликають Мов- ричного процесу, які зламав хребет тоталітарній системі, перекроїв карту Європи, збурив розум 1 змінив напрямок мислення десятків мільйонів ліодей. Ми зробили те, що здавалося зовсім неймовірним, - здобули самостійну державу А тепер ми зупинилися у поступі Повільно втілюються економічні реформи, незмінюється іа краще життя більшості людей. Просвітян хвилює та обставина, що ми виборювали Україну, а реально будується держава типу «взагалі», яка нагадує скоріше ще одну російську. Тож мусимо зосередитися і чітко визначити, як нам далі діяти. «Просвіта» бачить кищевою метою своєї діяльності такі позиції. повно втлення вжиття конституцишої норми про державність української мови, українське національномовне відродження та перетворения У країни у державу з високим рівнем культури спілкування. Детатізупо їх: І) усі посадові особи, насамперед керівники різних рівнів у різних регіонах України 1 суспільних сферах повинні віЛльНО | ВОЛОДІТИ українською мовою 1 вміти користуватися нею на службі; 2) усі українці, які користуються українською мовою лише у побуті, повинні змінити ставлення до СВОЄЇ МОВИ 1 почати користуватися нею в громадських місцях 1 на службі, 3) зрусифіковані україни та представники інших національностей повинні оволодіти українською мовою на репродуктивному (активному) рівні, аби користуватися нею на службі та втобуті у разі потреби. Просвітяни прагнуть, аби всі в українській державі могли вільно корис гуватися українською мовою. Це є нашою кінцевою метою. Тому ми мусимо визначи: ги етапи ії шляхи п ДОСЯГНЕННЯ, ГОЛОВИЙ об єкти нашого впливу "Нам слід вибити із рук опонештів тезу про раси 1ьстісииутО украйни заЦцІПО», довівши до людей наші гасла. Одним із найважливіших засобів нейтралізації суті ротиву впровадженню статті 10 мають бути правильно 1 зрозуміло побудовані та доки дені ло сУСПТІЛІС ГА гасла Пригадаймо, Я їх вміло користувалися гаслами біЛльШОовики С аме нашими гаслами ми повитт показа ГИ, ЦО ВІДНОСИИЙИ НРрНМУЄ ЩОДО ВМИННЯ | користуватия українського мовою стосується головним чином службової сфери керівни в, начальників ца змання мор», яко передбачатиме знания пе лише російської, але й володіння украї ською МОНОГМО Гр СТАТИ ном 7 пригоді Яащо говорити про завдання перішого стошу «украйизаці», то такими прлори гстами є керіишики реишгих рими Та иа сктита Україну зрусифі'кували начальники Вони мусять П 1 дерусикфрікувати А дл рого вони повИНИ САМА Лерук и ГРОМ В СА при мий, обволодДдіТИ Держ ІНИОЇО МОНАКО) Щ егКО га ОмМОН До речі, гасло 54 Ви оку КУ їБТУру ммопного сті лЛкування, користупатися нею "Пи ляв, як хочете. А тим часом, як свідчать СОЦІОЛОГІЧНІ дослідження, питома вага людей, які української мови не зпають | нею зовсім ше користуються, за часи пезалежності значно зросла Я ставліо далеко не риторичне питания. Чи зрушиться з місця впроваджетня статті 10, якщо Президент, Прем'єр і його міністри, пасамперед міністри освіти, культури, оборони, внутрішніх справ, юстиції не дадуть ВвІДПОВІДНИХ ВКазіВОЮ «ДОНиЗУ». Відповідь тут однозначна. Прийняття конституційної норми про державність української мови без вказівок і нагадувань «зверху» жодного нижчого начальника ні до чого не зобов'язує. «Просвіта» нібито домовилася з деякими міністрами про змшу курсу у їх мовній політиці. Але до кайця вірити ім не Доводиться ДОТИ, ДОКИ наші Президент 1 Прем'єр чітко не визпачать курс па паціональне відродження 1 не поставлять перед своїми міністрами завдання, яке стане відОМИМ 1 зрозумілим усьому суспільству. Гож слід визначити і другий спосіб нейтралізації супротиву впровадженню статті 10. Він полягає у повсякчасному, наполегливому, систематичному, невтомному намаганні переконати П резидента і Прем'єра перейти у мовному питашні па наш бік. Але перейти не просто власним прикладом, а з допомогою голос-по заявленої позиції ї ПИСЬМОВО ВИСЛоОВЛеної вказівки. Зричайно, впливати слід на нача льтипсїв нижчих рівнів, але коефіцієнт корисної дії від такого впливу буде пизьким. Адже у пас так мало начальників, у яких болить за нашу мову серце У нашого вищого керівництва включно з Президентом для зміни курсу є так багато аргументів, що у цих немає підстав для сумитвів 1 вагань Зрозуміло, що крок для них це не простий. Але свого часу вони зробили ще складиши троки Хіба міг раніше уявити ПТеонад Кучма, чи Папло Лазаренко, чи папіть сам Олександр Мороз, що у їх кабітетах о стоятиме пе Ілліч ії червоний прапор з серпом 1 молотом, а затїх спиного над гризубом р синьОосжОовгИм прапором писітимуть портрети Т.О Шерченка 1 Мру шести ького їі що вони піді матимуться з місця, коли у присутності Голови СБУ виконуватимуть «Ще не вмерла кто пам було під силу проголосити частково зруйнувати ПАЙМОГУТНЯІ ШУ робити атома її гами Сігатьох КОмМУПІСТОИ, про0- незалезснїсть, ІМПНІЮ, гриматися незалежною державого протягом п'яти повернути обличчям до 1 Ір ЛІС ТіСОІ МОП ом ифікопаних |) рРДЛАТОХ МОм Президента, Прем'єра 1 багатьох іших витих пачальнитв, то марвчити нашої мопп нижчих начальників, Осзуморіо, є проблемою шо підласється вирішенню, С для шого Об єїктити перелумопи У 161) І|уРО ТьТАСО МО МІ Гу СТО п ІПо-пераии М крайни володиоть усі її громодяни за луже несуттєвими винитсами Мається ал ЧчЧ'иИкІ фак пасииноОгО нОотТОЛІНОяЯ МОМОТО І пра ДО, ПполоОд я мопино рОЦеЄтогО ГИ 1 репродуктивним Рецептипнио полодиоть ПРО ШЛЯХИ НЕ спротиву впроваджен | «а Же ника. Конституція для чиповіика -- аеннйнаннниннй чн у / со А1ЙСрІсСоОМОВНІ українською мовоїо навіт» росій сь пепутати віслючно з Сергієм І мирі ю. ово рити вип досконало 1 шридко не може і повністю розуміє своїх коле! по парла! А, гу , читає украши ькі газети слу ле Заауні: А від рецептивного ( па ивного)? до рі пре: дуктивного ( активного) володіння 0, х крок. С лише одна умова практика | усному о спіЛКУуУВаННні Порі ням о пепідготовлені промови нашого При зиде нга раніше і тепер. Це ж велика різниця | По друте У кратська Мова ( ОдиЗВкю ) Україна - не Прибалтика, 10 рОСІЙСЬІСОЇ за: пя обид- де для російськомовного нас є пен | ва рівні ОВОЛОДІННЯ місцевою мовою " доволі складною проб темою У на( Д Мо багатьох російськомовних українська мова Оула ІїХ рІДНОГЮ МОВОГ У ДИТИНСТВІ вони втилися пею у школі, а інколи користу" готься нео 1 тепер По-третє. Дуже часто люди не кори пу ються українською не тому, що й зовсІм ме знають чи не люблять, а тому, що у НИХ виробився певний пстхологічнио стандарт (Шасто такі особи не хочуть виглядати село ками, «жлобами», «білими воронами» Вони ще не відчули, і ім ще зверху Пе анна сказали, що будується ше просто держава, а саме україшськамч Притадуєте, Як ДОВГО дивувалася суддя, яка судила «Вечірку» за позовом Шмарова, коли від неї Віталій Карпенко зажадав вести процес держав" ною мовою. А відтак виявилося, що вона змогла провести процес доволі пристойною українського Широка пропаганда 1 роз яснення наукових положень про проблеми мовного спілкувиня і вивчення державної мови може значною мірою зменшити спротив «українізації українців». Ми мусимо, очевидно, змішити агітаційну тактику замість загальної вербальної пропагатди 1 агітації за українську мову слід практикувати роз'яснення того, як це можна 1 як це слід зробити практично в конкретних умовах Пад час моєї багаторічної роботи викладачем 1 завідувачем кафедри іноземних мов у політехнічному інституті я бачив, як важко дається вивчення шоземних мов Наукою 1 практикою доведено, що продуктивність вивчення друтої мови за лежить від трьох факторів здібностеїї, мотиву та методики вивчення. Виявляється, що абсолотно вирішальним фактором тут є мотив. Немає мотиву -- пе навчить вас мови найпрекраєнииий викладач з на икращим підручником Звідси випливає, що будь-яка агітація матиме сеїе лише тоді, КОЛИ у держати діятиме мотив чи система мотивів. Лише мотив матиме вплив їа державного чинов- ЇЇ о пе мотив. Мотив для їього, як маіцімум, ніннннннюььно кох вказівка, як максимум, гроши і посада Оскільки вказівки може давати лише ма чальство, то об єктом нашого по ПИСИВУ (1 атаці мусять стати пе пересічними обива тель 1 навіть не пересічний начальник, а пачальними вищого морядку, рим ВИДИ М ( начальник, тим сильнішим має бути пли агітаційний вилив на нього. Президетт Прем'єр-Міністр, міни гри, голови обла НИХ 1 мИиськиИх АДМІНІС гурамім 1 кл 4 ІХ перші асту пики ось, власне, і вся обойма тих. у ким треба працювати Пише ВКкамоку яго тата гиВиих документів. розроблені, підписали! | по ншестаншях М І ЗХОїСТИ ГУЦІЇ є« «Просвіти» | Маю на увазі Пе . 4 Комплекс норма- ЯКІ мають бути | «ЄПУЩені в ОПИ ЗУ ЛО о і прийняттям | керівникам «УЛ відвідати івипме керівни поп ПІВ томі рУмии іПгалаших ПпроОсКтТами ЛАОКУМмеСйТИЙ ЧЕРВНІ. про п ПА е2ЄМЯ гатті 10 у МДОМеСтТОаХх хи репективи впро "П"Ддпорядкопанитх ІМ І«АЛулях ПОЛА МОЛІ ІС питали шицого поря У пиманочити ери Волив ма к ріг ПІТ1Улз «КОНТ Є МИ о Ог СеПроОти ти Кк ГАТТ ТІ І () ДИОАДИ А МО ПИТУЦИЙ перетягнути їх п "ерекоОмати у тпеобхі ІінОСТІ «ОкУМмеоПтТІр ЛОГО Ми итралізаці ПТО А ""ИГТяЯ ЛИВО ОМ" ЛОСМІї| (ук Її 1 КОЛ ДІТіїх і Зір титр це не ті ПИ поділ ме, ЛИ еко ЙТРАЛІЗАЦІ ню статті 10 псування, допомога, ате й запекла боротьба з чиновІШКками у межах закону, Врротьга -- ЦЕ ГОС гра критика, тиксетувантя РР 4 нядолроюуратури Б.онституціного Суду СУДОВІ ПОЗОВИ Очевидно, ам ловед - ожини арени започат ІСУ ВАТИ СІ рио СГ У ДОВИХ ПОЗОВІВ про» ІЛІСНИХ ПОРУШНИКІВ ЧИННОГО ГІ закоподавества, яке регулює мовний юю ялагм, та тих посадових обі 10, ЯКІ зухвало порушують гарантовані Конститу шєю пра: ва людини. Наведу приклад, яким « одночасно пору пр пробле Му МОВНОГО режиму в українській ВИЩІЙ школі Зро ЗУМІЛО, ЩО ДОКИ ) 01 ТЬШОСТІ ВУЗІВ підгОТтОВКА срахівців ВИЩОЇ кваліфікації вестиметься Пи С 1|ИСЬКОГО МОВОЮ, українське нашопально мовне вІДРОДЖеННЯ | У країна ятс держава не відбудуться. Проте у наших вузах ще пічого 1 не починалося у зівська громадс ькість зрозуміла мовчання Мипстерства освіти так, що у вищій школі все еостанстся ПпОо-прежиєему»ь, У вузах державною МОВОЮ ВСДУТЬ Заняття лице викладачі з яскраво вираженою націонал. демократичною політичною орієнта цієтучиву! - «Нормальниє Люді» ведуть навчальний процес державною мовою Російської Фе- мовою У краши, дивляться скоса. А тим часом українська молодь, яка закінчує українські школи на периферії 1 притжиджає ВУЧІНТИСЯ У МІСТО, Має право на навчання рідною мовою | якщо п права будуть і далі зухвало порушуватися ми повинні знайти нові ефективні методи вплім ву на ректорів вузів 1 керівництво Міністерства освіти. Такі методи знайти неважко. Важче зносити таку ганьбу, як порушення прав україщів в Україні на навчашня рідною мовою Впровадженшю української мови у ВІПЦІЙ ШКОЛІ перепткоджають ряд об'єктив: цих причий, насамперед відсутність КОШТІВ на видания нових підручників НИЗЬКИЙ культурини рібень В) ІЗСЬКОГО ВІИКЛА: дацького корпусу Проте викладають же націонал-демократи при ростиських підручниках, а є Випадки, КОЛИ ШОВІНІСТИ та так звані 4) країнци» викладають російською при українських підручниках Справа не у підручниках, а у ДІДСУТНОГІ . шткої ліші Мішістерстває Вузівські ВИХ ладачі в оди голос твердять, Що хто, школи їм не говорив про необхідність врикладання державною мовою "еможліво не нагадати про фінансоїх забезпечення впровадаяєння стати І0 СдДо0рі притлади участі у ЦІМ справі дер" жавних Пещодавно "РІРУЗВОРНО грацін ; 4 російсько відОУуЛася презентація го укроїнського слорника діловою спілкування» із серії «ріОлІоте м слу і бовця », виданого за фінани овою допомого я СТВО" ські столичної адмишсетрації С добра Іде рення Фонду деру сифікаци україн вузів. До нього мої пи б залучитися 1 д , 1 діаспора, ї Ооханесмени патріоти | отоїтР Перм ДЗ крем ькКИМми патріотами ( Мч «а, ЯКА (и зв язані: тиків. ЯКЩО ПпОМО ОВОЛОДІЄ МасоюЮю п насампере «Пух шпдентом та його най РИ мим оточецням. Найпростиш Оу я П ОСИ ДЄНТ Із Прем «ром гоори Де ну пий орган, яким відповідав би за держ мовну політику. Про це давно говор | ба ( пряму пати їх о НА гакий ба нпадапичайно складна пробл гаки тоддається вігришентю 1 ро Поліпичне значення цього кри Оутиього україни може більшим, аніж це може задатися М: М поглял «лечи понесе ра Ом у нам" ко Українська плада важки Кока украоїшеького національного відро ус па гору круту крем яную покаже віл Проти багато залежатиме ВІЛ и єдності | наполегливості "М М рам'" ІС семократів, від розумінтя їхнам" М РТ, Р рр ра м 1) | оман Юрій ГНА КЕВИ голова Київської крамово! «Про 2 29 ожину квот і й хи В районі нь |. А ЛЬ нон Па ДІ чн дерапи анатих, Хто веде ного державпоюц) | олійні. «нійшеочанаьсяї чанвато о о йо ооо
Seite · S. 7Originalseite ↗

Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen

ESPACIO INFORMATIVO: BALUARTES ESTATALES PERDIDOS

Conseguirlos, como lo atestiguó la última de la serie de «mesas redondas» de Prosvita, celebrada el 22 de noviembre en la sala de conferencias de la Casa del Cine con la participación del Consejo Nacional de Ucrania para la Televisión y la Radiodifusión, el Comité Estatal de Televisión y Radio y el Ministerio de Información de Ucrania, habrá que hacerlo con lucha. La situación en este ámbito es más que amenazante: una oleada de productos extranjeros de baja calidad de la cultura de masas ha inundado la televisión y las publicaciones periódicas impresas; el idioma ucraniano ha sido desplazado de la emisión televisiva, y lo que se hace pasar por ucraniano no resiste ninguna crítica; entre la dispersión de periódicos y revistas en los quioscos, los pocos ejemplares en ucraniano miran con tristeza; los cuadros, entregados en alma y corazón a la idea nacional, son desplazados de los medios de comunicación, y sus lugares son ocupados por un relevo que habla «surzhyk»... Pero para mantener una conversación sustancial sobre un giro brusco hacia lo nacional, muchos directores de los «medios de comunicación» ucranianos deben empezar, ante todo, por sí mismos. «Nuestra legislación no regula las normas de las proporciones lingüísticas», declara el primer vicepresidente de la Compañía Nacional de Televisión de Ucrania, miembro del Consejo Nacional de Televisión y Radiodifusión, Ivan Mashchenko, como si en el Estado no existiera la Ley Fundamental que proclamó la estatalidad del idioma ucraniano. Y causa una enorme sorpresa su declaración de que «los idiomas cercanos no se doblan». ¿Bajo qué criterios se determina esta cercanía? ¿Y por qué precisamente el ruso goza en tal caso de privilegios especiales? Miremos las cosas de forma realista: ¿habría permitido Rusia algo similar en su emisión televisiva? Pero a nosotros, al parecer, se nos permite. «Ustedes en Prosvita van a dar consejos», se indignó el señor funcionario ante los contraargumentos. Hubo otra sorpresa en esta reunión: su mueca de la horda la demostraron los «señores» Aleksieiev y Rychahov. El primero, en rango de diputado popular de Ucrania y vicepresidente de la Comisión de la Rada Suprema de Ucrania para cuestiones de garantía legislativa de la libertad de expresión y los medios de comunicación, se refirió a las discrepancias de las leyes y se burló de Ucrania en un ucraniano selecto: dónde más, decía, hay un Estado en el que dos tercios de la población hablen un idioma extranjero, «debemos mantenernos sobre los principios del derecho», es decir, seguir el camino habitual, consintiendo al pequeño ruso rusificado, en contra de los intereses nacionales... Y el segundo diputado, Rychahov, declaró de inmediato que «pertenece a las personas que no comparten los puntos de vista de los presentes» y se puso a regañar a Prosvita: «En EE. UU. los racistas organizaron el Ku Klux Klan, y en Ucrania los sacerdotes greco-católicos en el siglo pasado formaron una organización análoga: Prosvita». Y cuando la reunión pidió a los chovinistas que abandonaran la sala, su calma fingida se convirtió en rabia. Así se fueron, escupiendo saliva, los bastardos del ministro zarista moscovita Valúiev. Y la conversación volvió a un cauce constructivo. Sorprende la posición de los directivos del Consejo Nacional de Televisión y Radiodifusión, quienes, sabiendo de antemano sobre las convicciones chovinistas de ambos diputados populares, los invitaron a la «mesa redonda»... Y ellos mismos podrían haber arruinado el trabajo. O incluso querían hacerlo... El vicepresidente del Consejo Nacional de Ucrania para la Televisión y la Radiodifusión y uno de los moderadores de la «mesa redonda», Mykola Slobodian, señaló justamente al inicio de la conversación que «no se trata de una confrontación, sino de que en la casa ucraniana todos estén cómodos. El idioma ucraniano debe ser el principal en la televisión ucraniana». El moderador de la «mesa redonda» por parte de Prosvita, el profesor Oleksandr Ponomariv, se detuvo en los errores lingüísticos que suenan en la emisión televisiva y constató que los asuntos con el idioma ucraniano en la televisión ucraniana están mucho peor que bajo la antigua Unión. Debemos hablar sobre la cultura del idioma. Es precisamente lo que les falta a los locutores y presentadores de programas. Nos imponen estereotipos sobre que el Este de Ucrania es una «población rusoparlante». Da la impresión de que Ucrania sigue siendo una colonia de Rusia. El redactor jefe del periódico «Vechirnii Kyiv», V. Karpenko, no pudo evitar los problemas de la salida de las publicaciones periódicas. Que la prensa ucraniana está hoy en sus últimas bocanadas no le causa dudas a nadie. La gente no tiene fondos para la suscripción. Se reducen las ya escasas plantillas de periodistas. Tenemos en Ucrania cerca de cuatro mil publicaciones, de las cuales las ucranianas se pueden contar con los dedos. Sale en Ucrania el periódico «Telenedelia», ¿y por qué no «Teletyzhden»? No todo depende de una legislación imperfecta, sino de la posición de los directivos. Tenemos una política tal que la emisión televisiva estatal se vende a compañías privadas de otros idiomas. Se estrechó la esfera de uso del idioma ucraniano después de la conocida tesis del Presidente sobre el bilingüismo. El cumplimiento del artículo 10 debe ponerse sobre rieles estatales. Es necesario crear en el Estado un comité para la implementación del idioma ucraniano (estatal). «Los Levitan no nacen todos los días, al igual que los Boiko ucranianos. Hay que buscarlos y pulir su habilidad profesional», señaló Volodymyr Horpenko (decano de la facultad, Instituto de Teatro de Kyiv). «Y nosotros en el instituto, en cambio, tenemos una lucha por la profesión de locutor y presentador. En el primer curso solo se han aceptado 7 estudiantes, lo cual es claramente insuficiente. ¿Qué hacer, cómo actuar? Se necesita profesionalismo. Tenemos el idioma más atractivo del mundo, pero no podemos transmitir su belleza». «Si en los años 20-30 el renacimiento ucraniano fue fusilado, ahora es eliminado por el capital extranjero», está convencido el director de «Ukrtelefilm», Leonid Muzhuk. «Si seguimos declarando los derechos de las minorías nacionales y olvidándonos de la nación indígena, el asunto se detendrá al nivel de los años 20. Las réplicas sobre la creación de una especie de 'policía' lingüística que resonaron aquí no carecen de fundamento. La rusificación se llevó a cabo por la fuerza. Es necesario que el Estado declare un curso revolucionario hacia la desrusificación. En primer plano deben estar la mentalidad de la nación, los intereses económicos del pueblo indígena. Debe llevarse un control estricto de la emisión por parte del Consejo Nacional de Televisión y Radiodifusión, y a los infractores del régimen lingüístico se les deben aplicar sanciones de multa. A nivel de gobierno es necesario lograr que todo el capital que llega a Ucrania esté respaldado por el interés nacional». En nombre de los editores de libros presentes, el director de la editorial «Veselka», Yarema Hoian, llamó a desplegar en los medios de comunicación una amplia publicidad del libro ucraniano. El profesor Oleksandr Ponomariv puso en duda tales investigaciones, señalando que el 98 por ciento de los jóvenes de Donetsk, tras otra encuesta, incluso de habla rusa, se pronunció a favor de la estatalidad del idioma ucraniano. La especialista principal del Ministerio de Educación, Neonila Shynkaruk, presentó dos propuestas: revivir en la televisión la transmisión de las olimpiadas de idioma ucraniano; introducir teleclases de literatura ucraniana, centrando la atención principal en los nuevos nombres que regresan de la oscuridad del olvido y las prohibiciones ideológicas. Bohdan Bileichuk, en nombre de la Administración del Presidente, aseguró que se está preparando un decreto correspondiente sobre el cumplimiento de la política lingüística. Para que se produzcan cambios a mejor con la introducción de la lengua estatal en la vida pública, debe existir la voluntad política de los altos mandos. Ante todo, hay que preocuparse por el 80 por ciento de los ucranianos. El Presidente de Ucrania debe emitir un decreto sobre el paso obligatorio de los funcionarios públicos al idioma ucraniano. Estas son palabras del discurso del miembro de Prosvita de Járkiv, Anatolii Zdorovyi, quien por su fidelidad a la idea ucraniana cumplió 7 años en el gulag comunista. El jefe del departamento de lengua y educación de Prosvita, Volodymyr Kuzmenko, demostró con el ejemplo de un chiste que se puede ser un gran especialista y no saber lo elemental, algo que observamos a menudo también entre nuestros dirigentes. De nuevo estadísticas. Esta vez de Mykhailo Pohrebinskyi, director del Centro de Estudios Políticos y Conflictología de Kyiv. Y de nuevo un clavo en el ataúd de la idea nacional. En Kyiv, supuestamente, el 27,1 por ciento de los ciudadanos tiene preferencias por el idioma ucraniano, el 72,9 por el ruso, y en la región de Kyiv la proporción es inversa. ¿Acaso no se avivan los ánimos correspondientes en la legislación pertinente? Y se plantearán preguntas concretas a cada ministro y dirigente del más alto rango. El científico Maksym Vakulenko llamó a promover el legado de los científicos ucranianos. Andrii Topachevskyi, jefe de la Dirección de Formación del Fondo Cinematográfico del Ministerio de Cultura y Artes de Ucrania, presentó una propuesta: dirigirse al Gabinete de Ministros para que encargue a los ministerios y departamentos la elaboración de actos sublegales sobre la implementación del idioma ucraniano, y entonces aplicar la voluntad estatal a aquellos que ignoren su cumplimiento. El secretario responsable de la Sociedad Prosvita, Mykola Nesterchuk, ante el reproche de que las recomendaciones tienen un carácter coercitivo, respondió con un contraargumento: en el documento todavía hay poca fuerza, y no hay que olvidar que se respeta precisamente a los fuertes. Por lo tanto, es gratificante que ya a nivel del Presidente se plantee la cuestión de la creación de un Comité Estatal de Política Lingüística y que los esfuerzos de los miembros de Prosvita puedan dar resultados positivos en un futuro próximo. Y debemos multiplicar nuestras fuerzas para cruzar ese Rubicón tras el cual el proceso de consolidación del Estado ucraniano y del idioma ucraniano en él se volvería irreversible. ¡Así que conquistemos paso a paso nuestros bastiones perdidos!

Maschinelle Übersetzung

Seite · S. 8Originalseite ↗

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

Й ій .Ю ! м м ї . 1 Мч | 4.7 і Р іі; уд 7 Йі б ? те | ей г | У "Чі 11 Р Її Гр у ж'яко і Рей і є і ж і -7е, МТД КР бу г о ДЛ ср Мих М. -- ! АТ Ї . статок -ї " «ПО ХМ Р , - м. а "Я А Ли цій а ий об т ди з Зк бі Р мол Р варистпа зростищення та мопна 1 ДОМОЇ расфічна ситуація І Педня У країни 1 куба! п», пропедена 16 тевипадкопа просвмтянських заходів останнього часу Саме па цих етнічних україшських теренах, зависловом голови «Просвіти» Павла Мовчана, «ситуація пайбільш загрожема» пайОільш окупований північним сусідом і чи не пайорутальшше дискредитоване попяття національногідої Чиновник витрактовує демократио як уседозволенисть і Ттопче найсвятше -- душу української нації, й мову. Обличчя наці -- культура - у занепаді, хоча саме через неї ми могли 6 утвердитись у національного, утверджуточи єтику праці, Японія виросла в могутню економічно процвітаточу державу Мусимо відкинути як хибну ідею про те, що спочатку треба піднімати економіку, а відтак культуру ви Віталій Воловик. Він ознайомив усіх з історією краю, зазначивши, що за всієі гостроти 1 суперечливості оцінок минулого, перекреслювати її було б гріхом перед пам'ятто. Яким би романтичним не було замилування старовиною, цифри, наведені сьогодення, попри обтічність їх оцінок, не дають жодних підстав для радості. Колонізаторський каток проїхав по душах нащадків запорожців, стоптавши живі паростки національного. Ї недостатньо діє влада на місцях, про що й засвідчили вигуки з залу: «ганебним виступ». За частоколом цифр гіркої правди-таки не заховати. НОЇ відзначив: «Таке враження складається, що ми під окупаційним режимом. У нас немає політичної еліти, зате є морально-культурна руїна. Ми рухаємося не в бік украшізації, а швидше навпаки. У владних структурах ведуть діловодство українською мовою, але цього замало Треба птдтпмати рейтинт мови. Релігійна ситуація в краї загрозлива: московська панівна тут церква україиства, а комултиєті».. православія до 2000-ліття Різдва Христового Москва намітила провести саме в Запоріжжі, чому слід активно протистояти. до відродження інституту козацтва слід активтише братися й «Просвіт» «ІА СИТУАЦІЯ ПОРУБІЖЖІ ЛдЛЕРЖАВИ ЗАГРОЖЕННА.. » Науково-практична конференція То «Просвіта» «Наслідки листопада серед в Запоріжжі, шиаки подібних Саме тут інформаційний простпр сріті. І саме з Аби статті нової Конституції не зали: шились дидактичними, мусимо наповнити їх реальним змістом. У цьому напрямку й працює Товариство «Просвіта», практи: куючи питань утверджения української мови як державної в нашому посттотамтарному СУСПІЛЬСТВІ проведення «крутлих столів» з Папло Мовчан ознамомив числен- них присутих у замі з напрацьованими документами найвиразніше втлились у жавної цільової програми «українська мова до 2010 року» останнього часу, ЯКІ проек | 1 дер- Вітав високе зібрання застутипик голо-обласної державної адміністрації промовцем про стан Тому й здебільшого виступаючі стара- лисьокреслити шляхи відроджен-ня краю, звичайно ж, у контексті загальноукраїнському. Проблеми тут занадто серйозні, аби підходити до них схоластично, дотримуючись лише букви. Основним завданням поставили собі виокремити больові точки. Мусимо сходитися масово і частіше. А коли не виходить діяти з низів, діймо через верхи, аби розбурхати процеси, -- заклично розпочав свій виступ голова КУПту Іван Драч. - Коли не згуртуємо національно-демократичні виборів, знову матимемо те, що маємо. Мусимо мобімзовуватися. сили до Заступник голови Запорізької облас- «Просвіти» Костяпнтип Лямцев виступає проти на виборах агітує за Всесвитию конференція Заступник голови Донецької «Просвіти» Марія Олійник порушила миизку аналогічних проолем свого грусифікованого краю. Ми скрупульозно підраховуємо відсотки укрантціив, забуваючи, що вже є Українська держа: ва, яка має свого Конституцію. ГИиттання потрібно ставити руба коли, в якому торміит перейдемо ма украмомовниий режим життя І хоча шовінізм передає ться як спадок, процес украпизаці ме зупини ги Голова Івано-"Франкяської «Простити» Степай Шулепа окреслив конкретне запданти» кожен проспитямим поОнинеМм а безпочити 20 голосів на вмоораох !' кози же що с гра -щ --. ЧТРОСВОЧІИ ГО: 1868-1996 з 0 ПЛИНИ 040 р Слово ПРОСВІТ у ЗАПОРОЖЖЯ, СЛАВНИЙ КРАЙ, ЩЕ ВЕРНЕТЬСЯ НАШ ЗВИЧАЙ згуртуємось переможемо А Президент повинен видати указ, що з І вересня нового навчального року всі школи переходять на україшомовний режим, 1 знайшлася б якась жменька крикутів, а назагал процес цей тривав би спокійно й успішно Причиною шташих поразок голова УКРП Степаї Хмара назвав наш м який характер, який не чинив спротиву антиукраїнській агресивності. Треба сказати гірку правду ситуація парадоксальна: за 5 років Україна зрівнялася з найвідсталішими країшами СсІМІТУ Для нації винесений вирок смерті В Українській державі немає української влади. Не можемо позбутися комплексу малороса. Ми бідкаємося про національтш меншини більше, ніж вони самі того хХо- «ГгУуТь Х про украшштів в укра забу МИ Хай меншини самі творять свою культуру, а ми їм допоможемо. Якщо Мойсей сорок років водив народ по Шустелі, нам ЬОЇ виділив часу набагато менше Голова АДтиптропетровської «Просвіти Володимир Заремба обнародував метаморфози влади лаконічно: райком зачинений, усі пишли в райвиконком. Тепер сидять компартіиці під ненависєтим ім українським національним прапором Я свято вірю, що ми подолаємо всі проблеми, -- ОПТИМІСТИЧНО ДИВИТЬСЯ В завтрашни день України голова Проводу ОУН! з-під стягу Степана Бандери, голова КУН Слава Стецько. -- Японія, Корея по війні були на лопатках, а 0 як гиднялися. Ми зробимо Украшу одітею з найзаможнипших країн. Треба наполегливо й терпляче перевиховувати українську людину, прищепмовати їи любов до української мови. Цю мобов може прищепити мати. Греба виховувати на кращих моральних засадах минулого повий тип українця. Зупинившись на проблемах загальнокримських, заступник голови Всекримської «Просвіти» Сергій Савченко наголосив, що всі школи, незалежно від мови навчання, повинні бути українськими за ідеологією. Службовці повинт розуміти, що вони є державними модьми, тому треба покінчити з дисидентством на державній службі. Треба виходити на контакт з владою не на рівні взаємозвинувачениь, -- упевнений заступник голови Харківської «Просвіти» Анатолій Здоровий. -- Ми впровадили практику постіЙНОДІЮЧИХ спільних нарадусіх національно-демократичних органцізацій 1 обираємо уповноважених, які ведуть діалог з можнопладцями. Відімені 30-тисячної громади птросвітян Тернопільщини вітав запоріжців голова обласного об'єднання Богдан Головин. Він відзначив велику роль церкви в просвітницькій роботі, зупитившись на визначних постатях князів церкви - Сембратовича, Шептицького Запоріжжя з Гернопіллям єднає славетна людина -- лицар-запорожець Дмитро Вишниевецький, який стояв біля витоків козацтва На посягання Росії потрібно відповідати такими ж контрзаходами: 600 гисяч україшців теж управі вимагати від уряду Федерації свосі автономи Щя теза із виступу керівника Одеської «Просвіти» професора Володимира Гарбарчука Запорожжя -- ПОїСТИЙТУ Обожестпенна шомля. Спасибі Всевишньому за ці спа-семи острови, яким є Хортиця, 1 до яких ІПХТтОоО1ІЄ лооеретьсм ІРР ЗНО, З ху мах полум'яце слово письменниці Катерини Мотрич. - Пітьма завжди дотримувалася законів нипщения. За тими законами вонапризвела до Чорнобиля. Їле, можли по, останими бі за паші українські думи | Мортиця ОСТрІМ к« пятоОГгоОо Гооргія живить козацььни ду Кк ПпОЛЬНнНОСТІ | с» махай стане вит нашою духошною мекикото ВА ом КОМИ ка Ана ла ОАНОгГО загаромика вистояла ї дала Украпи не - Р! Володимира Їїпастока, пітавп морантим голо зва Чоернізоцької «ПТростати Миктор Косяченко., Шлях у світ широкий дали композиторові 1 МОГО ПІСНЯМ батько-руковинешь 1! мати -- РОДОМ | 3 Запоріжжя Професор Федір Гурченко 159 Запоріжжя, автор підручника з їстори україни, нагадав, щ! 93 відсотки українців голосували за самоститу державу, аотже и за українську школу, за нацюональшу ідето, тож наше завдання повернути добуте ТОДІ Ще один із діагнозів наших негараздів установлений професором Олександром Пономаревим: нам нав язують тезу про поліетнічність України, хоча ми моноетнічна нація. До резолюції необхідно дода ги и ВИМОГУ ДО ПТре иденга -- усунути украшножерів Боделана в Олесі й Полякова в Ддопецьку з посад адмпніистрацімй Украшти голів державних Народний артиг | | ригорім Булах запропошував внести до резолююмми конф ренції заборону Рлчег ррезроїою комтари п пункт про Без падмірного оптимізму, а зважено иро умо праци дативім Я БатьківВшини професор Запорізького упверситету Віктор Чабаненко Народний депутат Михайло Ратушітлий нагадав відомі слова Івана Франка про те, що й донині «українцем в Україні Оз гиважко». завдання просвітянина пол яп ас не лише в Тому щоби поястовати світі) країну, але и впливати змінювати ситуац І Тахадбс тву окремих дему гай гії немає меле комуніс і Симоненко з 1 рибу - ни парламенту нахабно заявляє, що трера виводити українські окупаційні війська з «русского» Севастополя Нашональнатдея -- це пе лише українська пісня и Шевченко, але й українські двигуни. У трет тисячомття Україша не ввімде на козацькому човні, але на суперсучаєних гоелікоптерах. І треба просвітянам поясіповати людям, чому пепраціоє економіка, чому немає платні. Катерина взяла Січ без жодного пострілу. Ми ж, просвітяни акликабв і націоналісти-бандерівці скажемо на весь голос: ви й так більше не візьмете!! Гідна підтримки пропозиція професора Андрія Бурячка: оскільки перепис населення в Україні 1989 року оуп сфальсифікований, необхідно провести цю всеукраїнську акцію наступного Голова Запорізької міської «Просвіти» Дмитро Симоненко нагадав, що Міосковськийм патріархат готує провокацнпо - проведення в Запоріжжі міжнародної конференції московського православ м у січни наступного року до 2-го тиИСЯчЧОмМІТТЯ Різдва Христового, тобто під релипиним прикриттям планує антиукраїнським захід. Тому потрібно змагати за Помісту Християнську церкву в України Висловлюючи подяку колегам за «патріотичним десант» голова Запорізького об'єднання Говариства «Просвіта» Гарій Калайда окреслив коло проблем у краї, понівеченому московським царизмом 1 його наступийками - комуністами. У Бердянську і досі немає жодної української школи Газета «Запорізька правда» вже виходить з ростиськомовним додатком Ми приїхали, аби вирштувати загаль: нодержавит проолеми, з урахуванням репональних осорлипостем, 1 щобри донести до уряду, до Президента спільно вироблений документ. Ми завершуємо процес об слнання патштомалїчльночхемокра гичних сил, аби єдиним срронтом дати ВІДСІЧ антитукраїнським силам. На цій ВЗИСОКІіМ ПТО ТІ підсумував били конференцію голова «| гростіти» Павло Мопчан конференція ухвалила резомоциіо, в ЯКИЙ наголошено коріштого етносу Ма порушення х пран українців -- у своїм лержавші та чадекларовано зраликальні лахоли - МИЛИ "МИМОГИ ЛО пМЛлалНОИх ( груктур задля гакого ганеоного Примнягтм ЧІТКОЇ ПУ МОГ ИКОИ Пе АО ОРГАН Й МХ украшція па свого Батькімици им | ЛЯГАй того дня стану реченм Іі програми мигрещінмної ПпОонороВі НМ МИТИ ДА учасників заходу до підніжжя монумента Кобза-вищий «Заповіт! НАДІЙНИЙ ДВИГУН ЗАПРОПО- НУЮТЬ ВАМ В «МОТОР СІЧІ» "Продукція акціонерного товариства користуг пься незмінним попитом у 80 країнах світу, 00 упевнено крокує в ногу з часом 1 ВвІДПОВІДає Найвищим вимогам оксплуатаци Запорізьке підприємс ГВО їотор Січ» є одним із найбільших у світі 1 єдиним в Украї виробником авіаційних двигунів У ДАЛЯ «Ітаків | вертТольотів найрізноманітнішого використання Ніс | Гм ОМІ1В ОЧОЛЮЄ пен ее професійним колектнигв олова правлинмтно генеральним директор, ; уктор гехничних нсуг ІК ДЕ МА президент Мжрегональної асоціації преозмим! ОВЦІЙ 3 ячеславВ ! | | 1 ПІ С тенйніз пі 0 Мем , ДУКЦІЄЇ зупинився і |! їх НОГО потужного Гптгатнтта нлустри ГОЛОЇ || РІ1Ї шапвод ) і рї-ьЬкиИм мотоОробрулдівнийм почав 1916 року з виробництва ертикального шестициліндрового мотора водям ХОоОдДжЖеноин и - є ка-М | 100» 11 рено Вв геї ер ужетсторичний шлях до роогвинтових І сі 15 роореактивних ЧІОА ІВІЗ ВИСОКИМ ІРО )Рі Урі ага БІАМОІНнННИМмМИ еристиками ступенем де! експлуатаційними хара О0 « «НУМОчЧИ 1 ) ( пешалі ані заводів оГржукениніму У НОЬїХ м" ОБОХ О А «ГУ | С гор С14Ч» виготовля! пів сучасних та паминих, економачних двигунів - від на- ИМеОНШИХ ПУСКОВИХ ДО | ГУЖНИХ силових УСсТтановок намомьашциюиєхмх у світ ЛМТаК)В ри счаїі») 1 Мрія вертольоти М1-26 акціонерне товариства га його керівництво ВБВіданам!: ні: нешодавно кпжнародноюмв Та 00 узчеснийМм ДИПЛОМИ "1 сФакі 61 СИМІ ЗЛОМ чари ІілЬНнОГО Й! еКоОНОМИЧИ "о « ння ча еф Кк ТИН! . х А льне оКоі)А1О0МмМИЧАУНО кри Кк ( ра спалу вироорницті 11! х С СМІСО) піуазнанкні | | 1:14 і І НО . х Південної! рпикансесї ІСТОМ Бірманти чі гувуоживало ке ло 19594 року Пі ГАМООКУ кризу 1 завдяки ( грімком) вихо» ЛУ | 1 ТІ«7| із) рі ІБіІ( ПЕебо Оу ЧА НОМ ЛЯ проживання МІСТОМ Х ІА ее МИ працюємо на перспективу, відзначив В. Богуслаєю моди підна кращого життя ти. М ахуманмоєсм Москви удлпічі дешев іппажаємоо що дІПШОЇ арпм' зуто ) зомсу авіаканям хх до аніж до Києва 115111 окКоОноОміКк кушать Пі 120 ас харів Українсько ми 1с редити рівени супроти чари чари гисяч у США спонукає А серио ших розд мап | 5 Гадаю слі узяти цю інформацію д уваги її рламентаріям . щі о персп З пон у орптади хивч. країні чить гиви птлаприємства " її М ПродукКціМ ного вкран НОоООХІАНа найперш як стратегічна, про що св! хоча О той фак? ЩО Росія ВІДНОВИЛА свого часу поставки газу Україні сам завдяки обОмінові на двитуми Мотор Січі» Й у побуті українців не кові розм пропишуться пооутові прилади виготов чено в Запорі кжіІі ССП уратори бензопил памнльїніл кампи - асору увієну СОКОВІлНнИМмМОЛКИ (Прикраси фініфФТМУ м чам «'нкоОМм ЧУДОВИМ й рпрі 5 1 НИ харумок нашим хелегаци отрималми мі ск Ок їх « рІвинка ДЕРУУВОВОДІ МИС ТАМ ипрою) -і Знайшлосьчимало охочих й мУПпумо ПИ! виродрдинич чмкосСстТті ОФномо РАМИ й хі, ко корепвина, та інструмент в малих ру 7 чи. . уне 11 НОЮ) «пранням "о «п УК1РАМІЄ? " «УКОЛ | , ч 4) ДМА пциважено піл розумним гпискомі Рк. Ам ми «правимоєя аппоїи прем , . и 3 лим зу миимо лише кермо лержамттм Пі «с вати в надійних руках 1 віл упевем «мли долається слі М Золодими? | «жеї - з г 3 У
Seite · S. 9Originalseite ↗

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

/ « ск о- ПЕР б те -- ДЕРЕ: о жа РЕКОМЕН ДАЦІ Ї НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВА- РИСТВА «ПРОСВІТА» ім ТАРАСА ГА МОВНА І ДЕМОГРАФІЧНА СИТУ АТ кучосно вкром незадоОоб0ітьнНоа мовно М І у і гмотціа Пів ща України скПОПОСЯ Ук їм СС піІДОВНОГТО ппесєпрям паного ростиСського держою ТеТА! вмоциду ОТНОЦИДУ 0 ПОЛ су мАОйпнНоО-КУПьЬТУриа го нишеєНнняе ВС! іде кім СЬКОГО но Цих переноаж Те ьТА ПявЛІ Й отриво ІОІ ПОСОХОГІЛА ІМ УмМеУЇ усифікаоції Вдопо ПІДА зпипо ОБбільшобицько РОСІЯ Тетете продовжується тапоноймтими» Су сУАЮАм нара жа пІДОяМИКОМИ Є рм КО ТО Ю роміПОВО опю Україні ьКОЇ нації Турбуючис С) Д ОО) ОПІКУЮУЧИСЬ могопьними проби: «лами зро0ере кенноз ДдуУХОВНОГ ГОЇї орофФфонлу нороду Укроїни делеготи комференції пропоную! ь || Виконуючи Постанову Кабінету Мінистрив Укроїни ВІД 14 оерпня 1996 1996 року зо Мо950 «Про атестацію державних є пужбовців органив аиконавчо: аладни», викОнОВчиИм панкам державно: плоди Укроїни 13 залученням рохівців бУТ «ПРОСВІТА» провести атестацію персоно-: пу гкерівникій ух панок! рівнів ОРГОнОВ ЗМКОНОВЧОЇ аполи. держовніих у« танов : ОРГОНІВ міс цедрої апади, ПіДПриємств ЗОКПОДІВ ОСОГТИ ! КУ пьтури шодо обов'язкового вільного воподіння ! корис туванна державною (офіційною| мовою 2 Вимаготи від Міністерство ОСВІТИ пругого 199/ У Ю ра "і ніатВчальнот БОКУ к пькІіСТЬ УЧНІВ ьких місць У загольмноосвітніх школах гімназіях, ПІЦенХ ВІДЛОЇ таТаТе ДО на ШОН .1ь131,|Р1 о складу насе пення питання про укроінс ькми закладів 2 не кротни Розгпануї ей виовним СТОТУ тих ноОовбчОГПьЬКІИХ держаовнок мовою навчання, 8 якмя КІЛЬЮЄСТЬ птем української чмаашонопьност перевищує 50 ВІДСОТКІВ Зоборонити «иОну практику біІДКрИТТЯ а м ООСІИСЬКОМОВНИХ кпосів у школах З ук роОтнськоою ШЕВЧЕНКА «НАСЛІДКИ ЗРОСІЙЩЕННЯ півдня УКРАЇНИ І КУБАНІ» В школах з державною ме «МАОВОМЮО мовою новч! пнІніЯ або націонмольних татар то імших народів) вою викподоммя меншин кримських розпочинати пивйвчоння рости: ької мови ЯК МО щемногї і не раннтиеє зго кЛоОсСу 3. У ході виконання Постанови Кабінету Миністрів України Чо 950 ВІД 1408 1996р передбачити Отех тацію персоналу ! насамперед керівників моїх пОонмок та ріймів державних установ, піДПрРиємств, шакладів Міністерству освіти | Міністерству культури ! мистецтва но предмет володіння | користування державною мовою 4 Зотаердити нормативний документ, акий зобов'язував би керівників усіх ЛОНО" системи освіти вжити заходів щодо неухипьної орієнтації на виконання 10-ї статті Конституції, акозавши на недопустимість порушення права українців на навчання рідною українською ховою то передбачивши створення системи контролю за виконанням цього документо 8 установах | закладах ОСВІТИ всіх форм фінансування о Но виконання Постанови Кабінету Міністрів Мо200 від 22.0/ 1993 р видавати піцензії середнім навчально-виховним закло-г дам нового типу ( пмназіям, Піцеям, коледжам) лише як закладам з державною мовою навчанвиховання. Тї! з них, як! вже отримали піцензії, але функціонують недержавною мовою, слід зобов'язати перейти на викладання державною мовою, а в розі спротиву - позбаамти їх державних піцензій. 6 Внести корективи у розроблені Міністерством Освіти концепції виховання, концепцію гуманітарної освіти, концепцію стан" дарту загальної середньої освіти, проект ни 1 РР на РА и -. й - . " ? о п 7 пиння з яр чи АщУ "и РН У чні рою "п Р й «ль Рон г "ТР а т Ук же ля . оч з «рр -аож жов бом м С . Р чи " - - -і шо тео зів ВБоче му -ч і - - "-Шт» в вай и Фотолітопис «Просвіти» 1 - йа А бі б рать Ра -ноії С. | п по Р до ом я Р осно чо Зі би яв в йо ою т і " РИ ринок. «ПРОСВОЧІ у»: 1868-1996 ана не ПЕС... базового "ТьтоМ Тел: ного ппану, поредбаочийши п ЧІТКУ орієнтацію на вивчонни К Он гитУцИ на ноуж нПпьне нин України, виховання поваги де ної потримання 10 | СТОТТІ Кон титуції ТО на пмко ристання а ОПпОЇ папу м «Україно ТЕТе Т1Тец рі1е), ГОЗОТОХ науково" 7 Запровадити 0 мотодичних бриданнях, подогогічних ТО піДПОРЯДКО поні х Міністер тоу "тості, спешальня руорики під Назоою «ч І 0 М Стат о Кон титУуці г життя» 8 Оголосити відкритий конкуре ме єтве з української мови 19 середніх заоклодів рення пітератури для дошкільних ! ОСВІТИ, зокрема 3 чедоржавною мовою навчан" підручників нм 9 Розробити і обговорити спільно з громадськими організаціями, Педогогічними товориствоми, радами ректорів ВУЗІВ проект упровадження укроїнської мови з 199/ року в підготовку спеціалістів з вищою ОСВІТОЮ 10. Активно співпрацювати у контекст! впровадження 10-ї статті Конституції З «Просвітою», залучаючи її представників ! фахівців до участі у роботі Колегії Міністерства освіти, у підготовці нормативних документів 11 Звернути увагу Національного банку, Міністерство фінансів, Міністерство статистики, Міністерства юстиції, Міністерства інформації України щодо безумовного виконання 10-ї статті Конституції України при формуванн! національних баз даних (безпаперові технології), формуванні національної україномовної! банківської мережі, обов'язкове виконання кредитно-фінансової документації державною мовою, вимоготи без винятків заповнення стотистичної звітності офіційною мовою держави (застосовувати штрафні санкції до порушників). 12 Підтримати і надалі надавати постійну фахову допомогу державним адміністраціям усіх рівнів та органам місцевого самоврядування в Запорізькій | області стосовно розробки та активного впровадження державної цільової програми «Українсько мова». "го 9 я - - чої ФО в'к б і об 7», зб і ин чу Чан ге у "и , чув поту Лі КУ "Й чб ії Ру У у дов о Р гу 7 зон аа ан ; а, й я зм чі ро ру жна "о є о Фі їй. нн АЛ п'ю М 5 -ол КМ чі мі м ан (ним 0 у АКЦІОНЕРНИЙ БАНК БРОКБІЗНЕСБАНК Висловлюємо подяку Акціонерному банку «Брокбізнесбаню» за допомогуувиданні нашої газети. 1. Заступник голови Донецької «Просвіти» Марія Олійник. 2. Свято родини в дитячому садку Алмазного заводу м. ГТОлтави. 1990 рік. 3. Голова Івано-Франківської «Просвіти» Степан Шулепа. 4. Голова Житомирської «Просвіти» Анатолми Журавсь- кий 31 своєю КкОЛегоїо
Seite · S. 10Originalseite ↗

Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen

Prosvita: 1866-1996 HARKIVSKI TRUDY I DNI Se cumple el sexto año de restauración de la independencia del Estado de Rus-Ucrania. La Rada Suprema aprobó la Constitución y se introdujo la unidad monetaria nacional, la grivna. Pero ¿han cambiado las condiciones de vida de los ucranianos, de un pueblo que hasta hace poco era oprimido y colonizado? Lamentablemente, no nos hemos convertido en dueños de nuestra tierra. El poder, la economía, las finanzas y los medios de comunicación siguen en manos de extranjeros, de la misma administración colonial, que ahora se llama estatal. Pero si la administración colonial creaba al menos cierta apariencia de respeto hacia los «nativos», la «administración estatal» ni siquiera considera necesario hacerlo. Continúa el saqueo del Estado, la criminalización del aparato estatal de funcionarios y, sobre todo, de los órganos de protección de los derechos. Y si antes de 1991 teníamos un sistema administrativo de mando, ahora tenemos un sistema administrativo-criminal. No se cumplen las leyes estatales. Y hay motivos para temer que tampoco se cumpla la Constitución, especialmente los artículos que se refieren a los derechos de los ucranianos. En estas condiciones vivimos y debemos trabajar. De ello se derivan las direcciones de nuestra actividad. 1. Actividad de protección de los derechos. Consiste en defender nuestros intereses nacionales y sociales y en proteger a personas concretas de la arbitrariedad de la administración neocolonial. Exigimos el traslado de todas las instituciones educativas estatales no obligatorias a la lengua estatal de enseñanza; la adecuación del número de instituciones obligatorias con lengua estatal de enseñanza a la composición demográfica de la población; la publicación de un periódico municipal en ucraniano; el traslado de la información en la región a la lengua estatal y la reorientación de los canales de televisión y radio estatales hacia la emisión en ucraniano. Deseamos tener también tiempo de emisión en el canal de televisión de Járkiv, pero, por ahora, nuestros esfuerzos son en vano. Métodos de nuestro trabajo: apelaciones, artículos en periódicos, piquetes, solicitudes. Sin embargo, solo podremos defender plenamente nuestros intereses sociales y nacionales cuando el poder... Ucrania será en ucraniano Y, sin embargo, la piedra sigue cayendo y horadando. En gran medida, después de nuestras declaraciones se tambaleó el sillón bajo el ucranianófobo Kushnariov. «Prosvita», junto con el Partido Democrático y la Unión de Presos Políticos y Reprimidos, entregó al presidente de la Rada Suprema, Oleksandr Moroz, cerca de 120 hechos de abuso de la posición de servicio. Para proteger a personas concretas de la arbitrariedad de las autoridades, en «Prosvita» se creó un grupo de protección de derechos encabezado por Z. Manzhalii. 2. Actividad editorial y de agitación y propaganda Con grandes sacrificios, con fondos ocasionales, editamos el periódico para niños y maestros «Zhuravlyk». Las autoridades municipales y regionales se negaron a apoyar el periódico en lengua ucraniana Prosvita. Cabe señalar que esto ocurrió no después de nuestras declaraciones sobre la inadecuación del alcalde a su cargo y la corrupción de los funcionarios, sino mucho antes. Somos incapaces de competir con los medios de comunicación masiva antiucranianos de desinformación. Editar un periódico político propio es un lujo grande. Un medio eficaz de trabajo agitacional y propagandístico puede ser la fabricación y distribución masiva de folletos. Hemos publicado 26 [números], con una cantidad total de más de 200 mil ejemplares. 3. Trabajo bibliotecario Tenemos una biblioteca propia, creada principalmente con el apoyo de ucranianos estadounidenses y canadienses. Una nueva iniciativa, que por primera vez en Ucrania inició Prosvita de Járkiv, son las bibliotecas temporales en los distritos rurales, en particular en Derhachi, Chuguiv y Zolochiv. También tenemos pequeñas bibliotecas (20–50 unidades) y las entregamos a institutos y unidades militares. El trabajo bibliotecario en Prosvita lo lleva con diligencia R. Tverdojlib. Por cierto, varios cientos de ejemplares de «Zhuravlyk» los envía a otras regiones del este y el sur de Ucrania. 4. Trabajo metodológico docente y de conferencias A ello pertenecen la labor de conferencias, las intervenciones de nuestros activistas en reuniones, conferencias y asambleas. Solo B. Fik impartió gratuitamente 48 conferencias. En Prosvita se crearon cursos de estudios ucranianos para maestros de escuelas primarias y para subdirectores de educación, sobre la base del centro científico-metodológico del distrito de Kyiv, cursos de recalificación de maestros- matemáticos, cursos de estudio de la lengua inglesa. Organiza y trabaja activamente en estos cursos. Kapustina. 5. Trabajo organizativo Además de los cursos mencionados, organizamos un grupo de defensa de los derechos humanos y bibliotecas itinerantes. Tomamos parte activa en el Congreso de veteranos y en la Hermandad de veteranos de la intelectualidad ucraniana. En la ciudad de Shebekino, óblast de Bélgorod, hemos organizado la enseñanza de estudios folklóricos (etnografía) en lengua ucraniana en una de las escuelas y tenemos la intención de hacerlo en otras dos. Nuestro coro «Sutsvittia» ofreció dos conciertos benéficos en Shebekino, en la casa de inválidos y en la casa de cultura. Se completa la creación, en Prosvita, de una sección histórico-arqueológica. Ya se ha organizado y ha comenzado su actividad «Joven Prosvita». 6. Coordinación de esfuerzos y colaboración con otras organizaciones La Prosvita de Járkiv colabora con muchas organizaciones ucranianas, incluidas las no locales. Recibimos literatura variada de Estados Unidos, Canadá y Australia. Nos envían gratuitamente ... ejemplares del periódico del Partido Republicano Conservador Ucraniano «Vísnyk», 100 ejemplares del periódico «Slovo Prosvity» y 10 ejemplares del periódico de la OUN «Neskorena natsia». A todos ellos les expresamos nuestro sincero agradecimiento. Con las organizaciones de Járkiv mantenemos relaciones amistosas con la Hermandad de veteranos, la Unión de presos políticos y represaliados, el Partido Demócrata y la Unión de oficiales. En general, colaboramos con todos los que lo desean y aspiran a ello. Durante seis años hemos intentado establecer relaciones de trabajo con la administración regional y municipal. Con la regional esto se logró periódicamente; con la municipal, aparte de conversaciones, no salió nada. Al parecer, con los «nativos» la administración municipal no quiere tener nada que ver. En cambio, trabaja bien contra nosotros. Basta con mencionar la erección del monumento a Kúkov, quien firmó la orden de deportación de todos los ucranianos; se derribaron 37 stands de periódicos en el jardín de T. Shevchenko, que pertenecían a Prosvita y al Rukh; la terca negativa a cambiar los nombres de las calles que perpetúan la memoria de nuestros verdugos, así como la negativa a dar a las estaciones de metro recién construidas y a las calles los nombres de figuras nacionales ucranianas. Para los programas ucranianos la administración municipal no tiene dinero, pero sí lo tiene para la inauguración de un museo de la cantante moscovita Klavdia Shulzhenko. 5 Es característico que el genocidio del pueblo ucraniano, llevado a cabo por el imperio moscovita-bolchevique, continúe en el Sur de Ucrania en todas las esferas: económica, política, social y espiritual. Detengámonos en los rasgos característicos del etnocidio. En las regiones del sur, la población ucraniana sigue siendo integrada en la cultura y la lengua rusas, como minorías nacionales que viven en los territorios del Sur. Así, en la óblast de Odesa, de 30 periódicos el único en ucraniano es «Chornomorski novyny». En los quioscos de periódicos ya hace 5 años que no hay periódicos centrales ucranianos, y los libros han desaparecido de los estantes de las tiendas; han sido desplazados por literatura y libros de texto en ruso. Los programas de televisión, en su mayoría publicidad, se emiten en ruso. En los museos, en las salas de conciertos y en las excursiones no oirá usted la lengua ucraniana. Así pues, (sistema OSIG) ... en Ucrania la situación se diferencia de la educación en 8 gobernaciones rusas. Así, en 199 BO o Zapor kki ip 10/-y shy Solo ONE... (el fragmento es ilegible) Tilki ... Esta parte del texto, tal como aparece en la capa de texto del PDF, está tan deteriorada por el reconocimiento óptico de caracteres que no es posible reconstruir de forma fiable el contenido original. Las frases aparecen fragmentadas, con letras sueltas y palabras cortadas que no permiten establecer un sentido coherente, por lo que una traducción fiel y completa resulta imposible sin inventar contenido. Sin embargo, se pueden distinguir algunos fragmentos reconocibles: menciones a escuelas con enseñanza en ucraniano y en ruso en Mykolaiv, Odesa y Berdiansk; la cifra de dos escuelas ucranianas en Odesa; la referencia a que en casi 20 centros de educación superior de Odesa la docencia no se imparte en la lengua estatal, pese a que los planes estatales preveían su paso al ucraniano a partir de 1996; datos sobre el uso de la lengua en Mykolaiv (2 % ucraniano, 54 % solo ruso); un apartado titulado «¿Nueva diáspora del sur?»; y una sección final sobre la financiación de Prosvita, que depende exclusivamente de activistas, y sobre las acciones de opositores políticos en torno a la organización. Por favor, si puede proporcionar una versión más legible del artículo o una imagen de mejor calidad, realizaré la traducción completa. cantan o nos ayudan de forma voluntaria. Nos gustaría que se ofreciera más gente como ellos. No todos los miembros de la Junta trabajaban por igual, pero había un núcleo sólido sobre el que se sostenía el trabajo. Se trata de Yu. Kapustina, V. Ovid, H. Tverdokhlib, P. Zdorovyi, L. Fik, O. Lypovyi y otros. Expreso un profundo agradecimiento a nuestros activistas N. Strilchenko, A. Pylypenko, S. Tytarenko, A. Pishchenko, y a Shohorilova. Con M. Manusa y muchos otros que trabajan con abnegación, el presidente de la asociación distrital de Sonyachnokutske, V. Kibkalo, y el vicepresidente de la Prosvita de Kyiv, Ivanytska, presidenta, y Chumak, presidente de la asociación de Derhachi, y S. Ivasiutiak. Siempre encontrábamos comprensión y apoyo por parte de la Junta Central, y recibíamos de ella ayuda considerable para resolver los problemas. Por ello expresamos sincera gratitud a su presidente, el diputado popular de Ucrania Pavlo Movchan, y al secretario responsable M. Y. Sterchuk: Y. Nuestras tareas prioritarias para el próximo período son: 1. Exigir que durante 1–2 años se traslade la enseñanza de los centros de educación superior y de otros centros educativos a la lengua estatal. 2. Exigir de manera constante que el número de escuelas con enseñanza en ucraniano se ajuste a la composición demográfica de la población. 3. Trasladar toda la informática de Járkiv y de la región a la lengua estatal. 4. Elegir para todos los niveles del poder a ucranianos nacionalmente conscientes, los más conscientes. Anatolii KINDRATENKO, presidente de la asociación regional de Járkiv de la Sociedad Panucraniana Prosvita Taras Shevchenko Oleksasєadс ZRESHI - ral Stooriechnni ch-2uk ia: 79d. sekretar Odesi S0OAF2s U ko goche"ch zProsvita im. FU

Maschinelle Übersetzung

Seite · S. 11Originalseite ↗

Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen

CADA PASO Hojeo las páginas de la memoria y rescato esto o aquello del torrente impetuoso de los acontecimientos. ¡Cómo empezamos! Notas 21 del «Diario» «Todavía queda muy lejos la Sociedad de la Lengua Ucraniana en Ucrania, en Vyshhorod. Todavía nos duele como un fuego: nuestra lengua, nuestra cultura antigua... quedan huérfanas en manos de los fabricantes del aguardiente ideológico, paisanos, eso sí. Y ellos, incansablemente, nos difaman, nos pegan etiquetas que, en los largos años de la mezcla nacional y social, se convirtieron en tópicos gastados...» Sin embargo, actuábamos en el campo de la educación de Prosvita. Después de 1985 comenzó a deshelarse la vida nacional; en 1988, con grandes esfuerzos, logramos la apertura de la primera escuela de habla ucraniana en la ciudad una coraza en el alma Desde el 1 de enero de 1989, incluso el comité raional, por orden de arriba, «pasó» al idioma ucraniano. Y el 4 de febrero, por fin, formamos la Asociación Raional de Vyshhorod de la TUM Taras Shevchenko. De inmediato introdujimos una página en el periódico raional «En la vanguardia de la perestroika: ¡Lengua materna!». Algunos empezaron a llevarse la mano al corazón: ¿por qué la lengua y no la conciencia? ¿El honor? Primero nos apoyaron los maestros. Tras agotadoras discusiones logramos la apertura de un jardín de infancia de habla ucraniana (¡el primero de cinco!). Iniciamos la verdadera celebración de los días de Shevchenko. Notas 31 del «Diario» «En cuanto la naturaleza brotó, vamos a Hnidyn, en la región de Boryspil. Sabemos que allí se organiza una escuela nacional ucraniana bajo la dirección de Valentyna Strilko, donde a plena capacidad volverán a funcionar los tesoros milenarios de la nación» En mayo vamos a visitar al inolvidable Iván Honchar. Nos visitaban con frecuencia poetas y escritores: Volodymyr Zabashtanskyi, Petro Zasenko, Dmytro Cherednychenko, Raísa Ivanchenko. El viento de la libertad nos inspira a realizar acciones inauditas hasta entonces. A mi propuesta de unir literatura, música e historia se suma el director de la escuela, Anatolii Cherniakhivskyi, que hasta hoy es activista de Prosvita. Y ahora estoy ante una clase donde están los maestros, la dirección y los niños en la lección «El rushnyk ucraniano»: y hasta hoy se me agita el alma. Desde el mismo comienzo de su gestión, la organización se pronunció a favor de una colaboración constructiva con el comité raional del PCU, y además a este simplemente no le quedaba adónde ir. Le propusieron incluir en la dirección a una persona suya. Las contradicciones entre el TUM y el comité raional comenzaron el 17 de agosto de 1989, cuando nosotros, según la opinión del mismo comité raional, cometimos una cosa inaudita y profundamente destructiva: casi con toda la composición de la conferencia raional del TUM formamos una organización raional del Rux Popular, y a mí me eligieron copresidente. Las esperanzas del comité raional de que el TUM se volviera dócil se desvanecieron. (ВІТ Р РА і ти с нн нів рання не чан нн п-- - й о - м о - вні ианннінанни тних ібнаннінннеськноній -- РР «ПРОСВЯ КЕР ОР РУБ Р й ПРА нені: ПОН ЕР ПОЛІТИЧНИЙ La Sociedad de la Lengua Ucraniana comenzó a ser desgarrada. El día antes de la conferencia raional del TUM sucedió algo inaudito en Ucrania: el comité raional, con toda su fuerza «de combate», ingresó en la Sociedad. Dos de sus representantes-delegados debían volver a torcer el timón de la organización en la dirección necesaria. Por mayoría de votos los directores de la discordia fueron apartados de la dirección; algunas filiales nos vimos obligados a excluir de la organización raional por violación del Estatuto. Después de esto contra la dirección y el presidente comenzaron primitivas insinuaciones en la prensa local. La cima de la «colaboración» del TUM con el comité raional fue la payasada descarada de la negativa a registrar a nuestros candidatos a diputados por parte de la comisión electoral bajo la dirección de la secretaria del comité raional Valentyna Mykhaliuk. Además de la mencionada camarada, en la comisión entraron «simples miembros del PCUS, además un miembro del PCUS y a la vez contador, otro sin partido, un contable, dos komsomoltsi». ¡Qué amplio espectro de la ciudadanía, no?! Nuestra actividad (TUM–Rux) de ninguna manera encajaba en el modelo acogedor-partocrático de la perestroika en el raión, así que comenzaron a ensuciarnos en todos los medios de información. Especialmente se desenfrenó la agencia OBS («una vieja dijo»). El inspirador es el mismo comité raional. «Prosvita» no puede ser apolítica. Cada paso del prosvitiano es político, porque sin política la nación está muerta. Merece especial atención la forma en que organizábamos los primeros mítines en Vyshhorod, Nuevi Petrivtsi y Dimer (1989–1990). ¡Cuánta agitación había en aquel inolvidable tiempo! El 11 de febrero de 1990, en el mitin celebrado por primera vez bajo la bandera azul y amarilla en Nuevi Petrivtsi, mientras pronunciábamos nuestros discursos, de pronto aparecieron en el cielo helicópteros que empezaron a dar vueltas y a maniobrar de un lado a otro, tratando de ahogar la palabra de verdad, la cual, sin embargo, logramos transmitir a nuestros paisanos. Mucha energía y empeño se invirtieron en el frente de la lucha por la Independencia poco antes del 1 de diciembre de 1991. Octavillas, mítines, conversaciones, disputas, discusiones, amenazas. Causaban gran impacto entre la gente las noticias sobre el Holodomor y sobre los bienes del pueblo saqueados por la comuna y escondidos en bancos extranjeros. Por fin, ¡la Victoria! El saludo característico de aquellos días: «¡Slava Ukrainí! ¡La URSS ha muerto!» Sonrisas, abrazos, besos. 2 de diciembre. Moscú atónita ante la separación de Ucrania. Ucrania fue reconocida por Polonia, Hungría, Canadá. El presidente L. Kravchuk prestó juramento de lealtad a Ucrania. El mundo entero se llenó de rumores sobre la Ucrania libre. En 1991–1994 me tocó trabajar como subjefe de la Organización Regional de Kyiv del RUKH. Sin embargo, no rompí con la región de Vyshhorod. Entre los acontecimientos importantes recuerdo el desmantelamiento en Vyshhorod, a partir de noviembre de 1992, de un monumento bolchevique de siete toneladas, y un año después, por iniciativa de «Prosvita» de Kobariv, se renombró el prospecto Lenin como prospecto Taras Shevchenko. Como siempre, en marzo participamos activamente en la conmemoración del aniversario de nuestro Profeta. No se debe olvidar los desacuerdos y conflictos que de vez en cuando surgían en el movimiento nacional-democrático. Esos complicaciones y disputas surgían sobre todo por falta de cultura política, y a veces también general, y por la inspiración de elementos negativos de los órganos conocidos. Lo que nos afectaba era que el Rух Народний de Ucrania no se convirtió en un techo común para todas las organizaciones nacionaldemocráticas, en un frente nacional ucraniano único, con una dirección única. Esto se hizo notar durante las elecciones a la Rada Suprema de 1994 y a los consejos de todos los niveles. La ausencia de unidad permitió a los eternos ayer de siempre manipular la situación y, en última instancia, frenar en la mayoría de las regiones el proceso de transformación del movimiento de liberación nacional en un movimiento nacionaldemocrático. En el distrito de Vyshhorod, sin embargo, logramos desbancar de la silla a los candidatos comunopartocráticos a diputados de la Rada Suprema. El presidente del consejo municipal resultó ser un candidato apoyado por nosotros. En otoño de 1994 la conferencia me eligió presidente de la junta de la asociación distrital. Sin los activistas de Prosvita no se realiza ningún acto en la ciudad ni en el distrito. El 9 de marzo de 1995, con nuestra participación, en Vyshhorod se conmemoró a nivel regional el aniversario de Taras Shevchenko, el cuarto y el quinto aniversario de la Independencia. Los activistas de Prosvita organizaron exposiciones del artista Borys Shcherbyna y una velada en memoria de Bohdan Khmelnytskyi en la escuela secundaria núm. 3. Logramos publicar el «Calendario histórico del distrito de Vyshhorod» con motivo del 1050.º aniversario de la ciudad. Sin embargo, los principales esfuerzos del activo de la asociación distrital se dirigían a resolver los problemas lingüísticos. Junto con la organización distrital del Congreso de la Intelectualidad Ucraniana se creó la «Comisión de protección de la lengua materna». Aquí nos apoyaron la administración estatal distrital y el consejo municipal. Problemas, problemas. Los educadores se preocupan especialmente por la reducción del programa «Ucrania XXI siglo» (programa estatal nacional «Educación» 1992). Nuestra tribuna fue el periódico del Consejo municipal «Vyshhorod». Se plantea el problema urgente de renombrar calles y plazas. Así, por decisión del Consejo municipal de Vyshhorod de fecha 20.04.95, a propuesta de la asociación regional de Prosvita, 16 calles recibieron nombres ucranianos (en particular, I. Mazepa, P. Kalnyshevskyi, M. Hrushevskyi, B. Jmelnytskyi, Volodymyr Monomaj, Sviatoslav, V. Symonenko). La resolución del Consejo municipal provocó la resistencia del «internacionalismo salvaje» procedente de la antigua nomenclatura partidista. PANI ENN nn vn oo oo o zhe inninechnannoin nyia in a El asunto de la renombración se arrastra ya desde hace año y medio. Por cierto, el poder regional se lava las manos, el poder de distrito se ríe para sus adentros, y el municipal ni hace ni deshace. Este es solo un hecho de inacción de las autoridades de todos los niveles. Cabe recordar, por cierto, que solo en la región de Kyiv, una de las 25, no se celebró una reunión regional conjunta con motivo del 5.º aniversario de la Independencia. Soñamos con crear nuestro propio «Museo de las luchas nacionales ucranianas por la libertad» de Prosvita, y luego filiales suyas en cada pueblo y centro educativo. El poder no se ha entusiasmado mucho con esta idea. Y en los museos de la región de Vyshhorod tampoco hay, por ahora, ningún documento sobre la Revolución nacional-democrática ucraniana de 1989–1996. Más aún, los participantes de todos los levantamientos y movimientos nacional-liberadores siguen sin ser rehabilitados. Alguien espera que los rojo-pardos todavía regresen. Ahí está la causa de la parálisis del poder ucraniano. Soñamos con ganarnos el dinero por nuestra cuenta. Sabemos cómo. En la asociación regional de Prosvita hay especialistas de nivel europeo, digamos, en informática y electrónica o en el ámbito de la educación. Pero ¿cómo superar la terrible presión fiscal comunista-feudal? Nos inquieta la agresión de la cultura extranjera. Así que no puedo dejar de mencionar en mis notas a quienes, todos estos años, lucharon por nuestra dignidad humana, por la dignidad nacional y por la estatalidad. De forma desinteresada y abnegada, sin escatimar fuerzas ni energía. Hoy siguen en «Prosvita»: Ivan Melnyk, Anatolii Klymenko, Leonid Butkevych, Mykola Vitchenko, Halyna Dmytrenko, Volodymyr Romaniv, Mykola Herasymchuk, Tetiana Dyba, Liudmyla Lebid, Larysa Pavlenko (de Vyshhorod), Viktor Vansovych, Petro Senko (pueblo Novi Petrivtsi), Ivan Honchar (pueblo Havrylivka); Ivan Kozemiaka (Yasnohorodka); Vasyl Nyzhnyk (pueblo Khotenivka), Mariia Levchenko (Novosilky); Larysa y Volodymyr Bubyri (Katiuzhanka); Serhii Duniak (Demydiv), los funcionarios de la administración estatal distrital Mariia Demianchuk y Mykola Symonenko; el redactor del periódico «Vyshhorod» Mykola Serhiichuk. Aprovecho para recordar la magnífica idea del Presidente de Checoslovaquia Václav Havel: crear una Mafia Mundial del Espíritu. Las personas benéficas, desinteresadas, capaces de sacrificarse en nombre de una idea siempre han sido pocas, pero encarnan en sí mismas la Conciencia humana en la lucha contra toda violencia y todo sometimiento. Por eso honor y gloria a quienes hoy ya realizan esta idea en el terreno prosvitiano del Estado de Ucrania. Oleksandr DROBAJA, presidente de la junta directiva de la Asociación Raional de Vyshhorod «Prosvita» Taras Shevchenko, vicepresidente de la junta directiva de la Asociación Regional de Kyiv «Prosvita» BEE «DZVIN SEVASTOPOL» La comunidad ucraniana de Sebastopol logró ciertos éxitos en la consolidación de la estatalidad ucraniana. En el haber de los miembros de Prosvita en tierra de Crimea: - organización, en el ámbito municipal, de conciertos y veladas dedicados a Taras Shevchenko, Lesia Ukrainka e Ivan Franko; representaciones del «Vertep» en escuelas y empresas de la ciudad; celebración de vechornytsi (veladas tradicionales) en Navidad, Pascua y los días de Pentecostés (Zelені свята); - organización de una biblioteca ucraniana, de una escuela dominical y de un círculo teatral, y de cursos de lengua ucraniana; - apoyo al coro popular ucraniano y a los conjuntos «Chervona Kalyna» y «Veselka»; - reparación y equipamiento del local y de la sala de actos de Prosvita; - creación de un centro informático propio; - publicación sistemática y mensual del periódico «Dzvin Sevastopolia», de más de 1000 ejemplares, que se distribuyen a través de los quioscos de Crimea; - realización de la campaña electoral de agitación para la Rada Suprema de Ucrania, en la que el candidato de Prosvita obtuvo el 9 por ciento de los votos de los electores del distrito electoral Leninskyi, el más reaccionario de Ucrania; - organización y participación en todos los actos dedicados al Día de la Independencia de Ucrania; - estrecha colaboración y apoyo a la Armada de Ucrania; - preparación para la imprenta de una colección de poemas de poetas ucranianos que viven y crean en Sevastópol; preparación y difusión, a través de los medios de comunicación, de más de veinte declaraciones sobre cuestiones candentes de la actualidad; - organización y celebración de los exámenes de ingreso de los aspirantes sevastopolenses a las universidades de Ternopil y Leópolis. Esta lista de nuestras buenas obras, realizadas con carácter voluntario, puede PIT s - b PER nn p- -- re продовжити. → continuar. Todos ellos fueron posibles gracias al apoyo moral y material de los patriotas de Ucrania, en particular de las regiones de Leópolis e Ivano-Frankivsk. Hoy la Prosvita de Sebastopol es una organización con la que cuentan todas las fuerzas políticas de la ciudad, la administración, y los horizontes de trabajo se amplían. Se intensifica la propaganda chovinista procedente de Rusia. Para 100 000 ucranianos de Sebastopol todavía no tenemos ni nuestro propio jardín de infancia, ni escuela; a nivel estatal falta comprensión de la necesidad de garantizar los derechos de los ucranianos, y por eso no hay ayuda. Pero con la fuerza y la fe de que conseguiremos lo nuestro, no nos lo prestarán. Confiamos en el apoyo de la opinión pública ucraniana consciente y pedimos que se sumen a nuestra labor, en la medida de sus posibilidades, a financiar nuestras actividades y, ante todo, el periódico «Dzvin Sevastopolia». Confiando en la ayuda, comunicamos nuestros datos bancarios: cuenta corriente 3141592 en el Ukrsotsbank de Sebastopol. MFO 324195, código OKPO 22288102. Al hacer la transferencia, es deseable indicar la anotación «Para “Dzvin Sevastopolia”». Pedimos que se sumen a esta causa benéfica los empresarios que son patriotas de nuestro Estado, que comprenden plenamente la necesidad y la oportunidad de tal ayuda. Mykola Huk, presidente de la Sociedad Municipal de Sebastopol Prosvita im. Taras Shevchenko, redactor del periódico «Dzvin Sevastopolia» Sucedió que los miembros de la asociación municipal de Mariúpol de la Sociedad Panucraniana Prosvita im. T. Shevchenko primero se toparon casualmente con ciertos hechos en el trabajo del museo local de estudios regionales, y luego decidieron reunirse con sus directores para discutir algunas cuestiones sobre la actualización de las exposiciones, el plan de trabajo de conferencias del museo, el cumplimiento de la «Ley de lenguas», etc. ¿a quién? ¿Por qué cobra el sueldo el personal de esta red en la periferia? ¿Quién anulará las exigencias e instrucciones de los ideólogos soviéticos y dará siquiera una mínima libertad a los trabajadores de los museos para rehacer las exposiciones más absurdas del pasado de hoy y crear otras modernas y objetivas, con materiales y rótulos correspondientes en lengua estatal? Por último, ¿quién dará permiso TODAVÍA «ОКТЯБРЬСКАЯ ЗПОПЕЯ»? ...se revelaron cosas extrañas: prácticamente todas las salas del museo, y especialmente las de orientación sociopolítica, no solo no se han renovado desde comienzos de los años 80, sino que nadie tiene intención de hacerlo. Se alega que no hay fondos necesarios, y nadie permitirá corregir la situación por algún camino simplificado, 60 Y la exposición, el contenido y la forma de cada rincón e incluso de cada inscripción deben ser previamente diseñados en maqueta y acordados con Donetsk y Kyiv. Nadie tiene derecho a retirar ni renovar ningún objeto expuesto ni inscripción sin permiso de la comisión de fondos. ¡Así se exhibe en el museo de Mariupol! El camarada Lenin casi a tamaño natural y toda la «epopeya de octubre», Vissarión Bielinski y su «papel», cuelgan numerosos banderines de los vencedores del «socialista-competencia» y mucho más de lo mismo. En cambio, prácticamente no hay ni una sola inscripción en lengua ucraniana, ni exposición alguna sobre el 5.º aniversario de la Independencia de Ucrania. Incluso en el plan de trabajo de conferencias no hay ni una sola palabra sobre Ucrania. Escribimos esta carta no con el propósito, por supuesto, de denigrar a nuestro museo o a sus trabajadores de forma personal o colectiva (aunque sí hay observaciones y reclamaciones concretas). Consideramos necesario plantear este problema en toda su magnitud, a nivel oficial, en el siguiente sentido: ¿para quién trabajan hoy los museos? ¿Para la URSS, para el PCUS, para Moscú o todavía para ... y realizar una purga de los depósitos de fondos. De... de la propaganda bolchevique, para facilitar el trabajo en ellos y liberar espacio para reunir otros materiales, documentos, publicaciones periódicas y objetos expositivos que reflejen la historia verdadera y la actualidad? Cabe señalar, de paso, que en Mariúpol apareció otro museo, inaugurado en noviembre de 1994 por los comunistas del distrito Ordzhonikidzevskoho en la sala de lectura de la biblioteca infantil del combinado «Azovstal». Y como «Prosvita», que durante casi 6 años se reunía en esta misma sala, protestó contra este espectáculo arcaico, con el apoyo del comité ejecutivo del distrito, a «Prosvita» la expulsaron sin ningún pudor de ese local. En verano se reunían al aire libre, y ahora no hay dónde reunirse ni trabajar. En cambio, el museo se completa con nuevos materiales sobre el abuelito Lenin. Al dirigirnos con esta carta, tenemos la esperanza de que tanto las organizaciones de «Prosvita» como los corresponsales, periodistas y radiodifusores se interesen por el funcionamiento de los museos en distintos lugares de Ucrania y se sumen a la difusión de este problema y a su solución. A. MOROZ, presidente de la Asociación Urbana de Mariúpol de la Sociedad Panucraniana Prosvita Taras Shevchenko (VUT)

Maschinelle Übersetzung

Seite · S. 12Originalseite ↗

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

| Обгрунтування проблеми то її ЗМІСТ Державна цільова програмо «Українська мова» (долі - Програма) розроблена з метою реалізації статей 10 та ЇЇ Конституції Укроїни Відповідно до Основного Закону українська мова є державною мовою України, засобом міжнаціонального спілкування в Україні Українська мово в Укроїні повинна виконувати важливу роль у забезпеченні консолідації, єдності ! культурного розвитку українського народу, у співробітництві зі світовим товариством У зв'язку з утвердженням української! державності з метою припинення зросійщення, яке ще продовжується, українській мові необхідно забезпечити підтримку ! захист на загальнодержавному рівні, що стане могутнім соціальним фактором консолідації нації, стимулом розвитку культурних, правових, економічних | політичних відносин в Україні. Грограма передбачає зміцнення позицій української мови також за межами України, що сприятиме зростанню авторитету нашо! держави на світОвІЙ ОРені Основною метою Програми є - духовне відродження й оновлення України, - формування державної політики у сфері української мови; -- розвиток, підтримка та захист української мови як національної мови титульної нації | державної мови в Україні, - підвищення статусу української мовив сучасному українському і міжнародному освітньому просторі, в духовному ! культурному збагаченні українського народу; - розвиток, зміцнення й утвердження позицій укроїнської мови як засобу міжнаціонального спілкування в Україні; - розширення функцій української мови та розробка комплексних заходів для пропаганди укроїнської мови ! культури в засобах масової інформації. Зазначено основна мета втілюється І рограмою в таких розділах: - Українсько мово як державно мова України. Державна політико у сфері української мови. - Українсько мово як ноціонольно мово титульної укроїнської ноції - ОСНОВО 7 духовної / художньої культури. - Поширення української мови у світі - основний засіб утвердження Укроїни як світової впливової держови. Стаття 10 Конституції України проголошує 1. Державною мовою в Україні є українсько мова. 2. Держава забезпечує всебічний розвиток ї функціонування української мовив усіх сферах суспільного життя на вай території Укроїни. 3. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Для сучасної постколоніальної мовної ситуації в Україні характерний розвиток процесів, які негативно впливають на стон української мови, що зазнала багатовікового гноблення | доведена майже до повного знищення: - сфера функціонування укроїнської мови не набула відповідного рівня; мільйони людей не можуть повною мірою використовувати її в галузі управління, ОСВІТИ, культури, інформотики, у війську, судочинСтВі 1 т. Д,, - незважаючи на державну сомостиність Укроїни, | далі скорочується обсяг ділової кореспонденції українською мовою, Зміна форм | методів упровління в умовах пере ходу до ринкової економіки ТО у зв'язку 3! статусом Укроїни як незалежної держови не забезпечено новими стандортаоми |! правиломи ДІЛОВО! кореспонденциі! діловодство то архівної! справи, - катастрофічно скорочується пмдоОнім и вими укроїнською мовою, значно амемити пись їх тиражі, технічно книго українською мовою є рідкістю, різко « коротився випум" сермозних наукових | художніх ПУОСПИКСМОМ ее нн сно то 009 рим росла З - - ПЕРИНХ Р. ня си ож и ти з че -- - | й щ ааненнннанананнинниненаннінни сяє ПАН т, знак коневі ПР . - Р ониненннннннннннаноюннийвхсучхо" ць ж укроїнською мовою, однією з причин гакого стану єте, що державні та приватні видавництва перепрофілювались на кон'юнктурні видання; -- перекладна література не відповідає потребам сучасного українського суспільства; - відсутня нормалізаційна робото: створення г: поширення норм укроїнської літературної мови не відповідає потребам сучасного суспільства, - не вирішено питання викладання української мови | літератури у вузах, не здійснюється перехід на викладання українською мовою в навчальних закладах центральних, південних та СХІДНИХ областей України та в столиці, існуюча навчально-методична література не відповідає сучасним вимогам; розбудова української вищої школи ! українського війська дос! здійснюється головним чином державною мовою Російської Федерації; -- відсутня налагоджена система пропаганди української мови в засобах масово! інформації, в середній ! вищій школі, у Збройних Силах України, в професійних сферах. Ці та інші проблеми набули особливої гостроти, що може призвести до соціального загострення у суспільествіІ. Така критична мовна ситудція вимагає прийняття на державному рівні термінових заходів, а саме - розробки ! реолізації державної прогроми, яка повинна стати основою сучасної мовної політики. Українська мова -- національне но-дбання українського суспільства, воно повинна охоронятися та підтримувотися державою. Мовна політика як ОДНО ІЗ складових частин державної політики має бути спрямована на забезпечення оптимального функціонування української то інших мов в усіх сферах життя суспільство, їх подальшого розвитку То взаємодії. Українська мова, виконуючи інтеграційну функцію, є важливим чинником зміцнення державності, забезпечення культурного та економічного розвитку нашої кроїни. Українська мова як державна мово в Україні: - має особливий політико-правовий статус на території Укроїни, користується спеціальною підтримкою | турботою суспільства та держави, - виконує функцію міжнаціонального спілкування в держові, - є мовою державного управління |! використовується в офіційному, Усному письмовому спілкуванні, 8 Діяльності законодавчих, виконавчих | судових органів, в освіті, науці і культурі, У війську | засобах масової інформації, економічній сфері Прогромо спрямована но створення то становлення мовної політики, здійснюваної насамперед шляхом правового регулювання, що передбачає створення закон!ві нормативних правових актів у мовній сфері, зокрема розробку ! прийняття Закону про українську мову, склодоння довгострокових | короткострокових програм різних рівнів (державних, обласних, місцевих), нормування й удосконоленни кмлопної ДІЯЛЬНОСТІ Державно політика України у мовнім сфері базується на принцип! рівност усіх моб незалежно від '!х провового статусу. а також чисольнос т ! корактеру розсе Застосування мов 8 |0 Конституції України | мм какомом побинні рути створені умови дл пення ноСІО мопи Україні зпдно Ст пизночоється Окремим законом гормонтимох є щаємодії україи зКОїМОбмМ 1 аиїмми мовами в Україн! укр 1ррІС) мононаціо нами чо держ ПАТ! українці становлять понад 7090 усього населення, але те, що відбувається тепер умовній сфері, негативно позначається на стані ії шляхах розвитку української мови Мовна культура в засобах масової інформації, в публічних виступах но різних рівнях, в художній літературі і журналістиці, в побуті не відповідає сучасним вимогом. Використання української мови В Усіх сферах суспільного життя Є значно меншим порівняно з відсотком українців в Україні, окремі високопосадові особи відверто гнорують українську мову з високих трибун ! у спілкуванні з підлеглими Вирішення всього комплексу завдонь, порушених у Програмі, неможливе без опори на фундаментальні! науков! дослідження. Через брак кадрів | Фінансів не забезпечується необхідний обсяг рівень науково-дослідної роботив галузі укроїнської мови. В результаті не вистачає словників, довідників, науково-популярно! птераотури про українську мову і культуру, дуже мало публікується пам'яток української писемності і культури, творів української класично! літератури Укроїнська мова є Основою усної народної творчості, книговидання, театру, кіно, гелебачення і радіо, естради. Осердям української національної художньої культу: ри єукроаїнська літературо Черезлітературу людина з дитячих років оволодіває нормоми української мови. Класичні твори пітератури формують моральні! цінності, естетичний смак, внутрішню культуру, 9 також культуру мови Останнім часом спостерігаються небезпечні тенденції комерціалізації культури ! літератури, внаслідок чого спровжн! ху" дожні цінності ПІДМІНЮЮТЬСЯ масовою псевдокультурою, яка руйнує моральні основи суспільства, викривляє пптературні норми укроїнської мови У таких умовах нодзвичойно важливо здійснити академічне видання твор'в класиків української літератури, що мати: ке загальнонаціональне значення. Такі видання сприятимуть збереженню |! дослідженню багатств українсько! літературної мови. Необхідні також загальнодоступні видання СВІТОВОЇ! КЛаСИКИ українською мовою Повинен бути розроблений ! здійснений проект масової народної бібліотеки кло: сичних творів давньої української літератури та літописів. Необхідно повернути художнє слово но радіо і телебачення, на естраду, проводити конкурси читців - маоистрів художнього слова, театральні концертні фестивалі української класики й української нородної! ПІСНІ Для реалізації пропонованої Програми необхідно використовувати не тільки тродиційн! полігрофічні, але й нойновіш! електронні засоби Реальна грамотність населення | культура мови В суспільств! вирішальним чином залежать від того, як поставлене вивчення української мови !: літеротури в загольноосвіТніх заоклодох усіх Тигів ТО військових училищах Стан викладання української мови ацілому по Ук раїні є акром НОЗОДОВІЛЬНИМ Випускники ЦІКІЙ 1! НОВІТЬ вуЗто не моють неоОхідних інаніь | НОПпиИчЧОКк з орфографії пумктуації, СТиліСсТтИкИи, усного мовлення, ДІЛОВОГО СПпІЛКУВОННЯ | ПИСЬМО Загальний рівень іжньсСі громотни сті | мовної купьтури в Ооготьох виподкох низьким, абни стапи мебние читоти К-ЬСОГОДНІЦІНЯТ МНнезо пожна Укроїна утвордиться в своїми державност лише тоді, копи вступні екзо лені м середні йМшшШІ ТО ВвІЙйСЬКОЮГ закполи Аа ет 1 мтори держовин (1 удуть складати ся державною ІАОВОЮ, ВОНО ж СтОне кловою освіти. Якісне поліпшення навчан» ня на базі використання нових програм, підручників НОВОГО ПОКОЛІННЯ | технолпогіи -- нових навчальних Один з пріоритетних напрямків Програми На розвиток ! стОн укроїнської мови кають величезний вплив засоби масової інформації В цій сфері функціонування українсько! МОВИ є особливо серйозні проблеми. Основні з них - різке зниження загальної! мовно! купьтури, порушення граматичних 1 пексичних норм, які забезпечують правильність, ТОЧНІСТЬ, образність і художню цінність ПИСемноОіІ ТО УСНОЇ мови Багато газет і журнолів, телебачення | ОрОДІО не мають міри у використанні жаргонних |! вупьгарних Слів, русбизмів, інших запозичень ІЗ західного світу Засоби масової інформації повинні бути зразком писемної та усної мови для слухачів і глядачів, але теперішнім іх рівень веде до різкого зниження МОВНОЇ! і ЗОГОЛЬної культури пюдей, особливо молоді КЛайже зникли Освітні передоч! на телебаченні | радіо з проблем української мови Гоширення укрОїнсько: мови В їяАШмХ країнох СВІТУ Є вогомим зміцнення авторитету Укроїни но міжнародній арені, важливим напрямком міжнародної політики нашої держави Отже, для цього потрібно створювоти державні центри укроОїнської лови 3а кордоном, проводити цілеспрямовану політику В ГОЛУЗІ мови 30 чинником вивчЄння поширення укроїнсько! купьтури межами держави. Зусилля, спрямовані ме піІДТРримку функціонувоння української мови в ІНШИХ Крдїнох розширення сфери т використання у СВІТ! сприятимуть розв'язанню багатьох проблем України посиленню її політичного впливу включенню інОЗемМмЦціВ у безпог ередній контакт 03 чам Ом: 3 українськими ромодянами пенню 3 нашими ду» овними 1 купе ту рними ЧцінноОСТЯМмМИ Вихід укроінк ькОо! мови В широким СВІ ВІДПОВІДОЄ нтересам України ПІДВИЩУЄ ефективн сть 1! економічно! іі дип кюматично! корінним уково-техі ІЧНОЇ, КУ пьтуУрної ДІЯЛЬНОСТІ, Сприяє підВИЩеннюЮ престижу нашо: держави Аналіз стану укрОїнсько!ї мови СВІДЧИТЬ, що триво ж НІ тенденці! вт стоновленні та розвитку, ПРе що йшлосі вище, зослуговуютт найпильнішо! УВОГУ 7 оломі негативм! боку держовми ! кмОожуть бути ПОД шляхом послідовно! реалізаці" державних заходів, об єднаних у Єдину зогальнодеР жавну програму // Основні мето ! завдання Про- грами че вч мово сфе! й - | Укроп «ькОМО8О мА держо Державмчо тео, Укра/чи ТО/Л ТЕО У укра нСька '"Ю Ох новною метою цьо - розд пм Пс грами ( - аїшнкати 1 мозаніхк Ох пектів Є! НІОПОЛІ ТИМ смтуації в різних ООПОнНАОА Укроїми ч вивчення впливу проце? і ре» я мовну ПОВедДдінку прОМАІДяЯ м розробео ре 11 апьних механізмів ТО 'Х реапом є Р і підвищеОння ропі укрод'мч ьо! мов» нацонагьнам дентифіаци пмайвлонна можливе? держович Ь неяДдержаоаре! чи. шиксово аптерюу ак пидтрнмкю рмо тку мм? ніськом "У Р мово бо умеОовох Гм СД мч ий » СКОРУСАЛїКИ Га ч ьо) мм те чі чу , Ми і ч й й . Пк «к . ч Іде" «
Seite · S. 13Originalseite ↗

Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen

Para la realización de estas tareas es necesario resolver la definición de los principios básicos de la política estatal en el ámbito de la lengua ucraniana, que garanticen la creación de condiciones para su funcionamiento normal y su desarrollo como lengua nacional del pueblo ucraniano y como lengua estatal, medio de comunicación interétnica, para la interacción óptima de la lengua ucraniana como lengua estatal con las lenguas de las minorías nacionales, incluyendo el aprendizaje y el uso creativo de la experiencia de otros países en el campo de la política lingüística; creación y perfeccionamiento de la legislación vigente en Ucrania en el ámbito lingüístico; - elaboración de un sistema jurídico que garantice el funcionamiento efectivo y el desarrollo de la lengua ucraniana, de actos legislativos que regulen el uso de la lengua ucraniana en la informática, la actividad editorial, los medios de comunicación masiva, los órganos ejecutivos estatales de todos los niveles y la Rada Suprema de Ucrania, la correspondencia comercial, así como la responsabilidad por la violación de estas normas en la producción impresa, la informática, los medios de comunicación masiva, el cine y la televisión, la publicidad y la educación; -- elaboración de medidas que ayuden, al completar los fondos de las bibliotecas científicas y técnicas, con literatura en lengua ucraniana y con literatura especializada sobre la lengua ucraniana (diccionarios, libros de consulta, etc.), así como medidas para ordenar la actividad de los archivos y el uso de la información; creación de un sistema de documentos que sirva a la actividad económica de los sujetos del mercado, a la gestión administrativa y a la autogestión ciudadana; -- estudio sistemático del estado y del funcionamiento de la lengua ucraniana en los diversos ámbitos de actividad en todo el territorio de Ucrania 2 Lengua ucraniana, lengua nacional del pueblo ucraniano, base de su cultura artística y espiritual 2 |. Investigaciones científicas en el campo de la lengua ucraniana y de la cultura de la lengua El objetivo de este apartado del Programa de Renacimiento, formación y desarrollo de la lengua ucraniana literaria en todos sus estilos funcionales, la formación de una actitud cuidadosa hacia las tradiciones lingüísticas; la educación de una actitud consciente hacia la lengua como valor nacional y cultural, y la elevación de la cultura lingüística de la sociedad. Para alcanzar este objetivo es necesario resolver las siguientes tareas: - organización de emisiones y publicaciones periódicas sobre la lengua ucraniana en los medios de comunicación de masas; - preparación y publicación en tiradas masivas de diccionarios de distintos tipos y finalidades; - ampliación y profundización de las investigaciones en el ámbito de la fonética, el léxico, la terminología y la formación de palabras; - realización de trabajo normativo en el ámbito de la lengua ucraniana; elaboración de los fundamentos teóricos de la cultura de la lengua, creación de manuales y libros de texto sobre cultura lingüística, realización de investigaciones sociológicas y sociolingüísticas sobre las particularidades lingüísticas de distintos grupos de población en todas las regiones de Ucrania; - activación del estudio de la lengua de la literatura artística como componente importante de la cultura nacional; - apoyo a las investigaciones en el ámbito de la historia de la lengua ucraniana y sus dialectos a la luz del desarrollo de la opinión pública mundial, la ciencia y la educación; - publicación de monumentos de la escritura ucraniana de distintos períodos históricos; - publicación de literatura científico-popular sobre la lengua ucraniana; - creación de sistemas automatizados complejos y bancos de datos de distintas direcciones de la ucrainística; - preparación de cuadros científicos y docentes para la lengua ucraniana en el sistema de aspirantura y doctorado. 22 La lengua ucraniana como base de la cultura artística y espiritual del pueblo ucraniano «PROSVITA»: 1868-1996 El objetivo principal de este apartado es la mayor difusión posible del acceso de las personas a los valores de la literatura artística del pueblo ucraniano, sobre todo de la poesía y el folclore, la educación del gusto artístico y del sentido de la palabra, y la elevación del nivel de la cultura espiritual de la sociedad. Para alcanzar este objetivo es necesario resolver lo siguiente: - apoyo a las investigaciones de la literatura artística ucraniana, el folclore y la cultura espiritual; - preparación y publicación de ediciones académicas de las obras de los clásicos de la literatura ucraniana; - incorporación de las tecnologías de la información más recientes en el ámbito de las ciencias humanitarias, formación de bancos y bases de datos sobre la cultura nacional, edición de discos compactos, sobre todo con grabaciones de obras de la literatura clásica ucraniana y de obras de autores prohibidos en su momento por el régimen comunista; - edición masiva de las mejores obras de la literatura nacional, sobre todo de los clásicos; - realización de actividades creativas, científicas, educativas y de otro tipo, orientadas a una mayor incorporación de las personas a las riquezas de la lengua ucraniana; - formación de investigadores de la literatura ucraniana en el sistema de aspirantura y doctorado. 23. La lengua ucraniana como asignatura en el sistema de educación secundaria y superior. En el sistema educativo, la lengua ucraniana ocupa un lugar especial: en distintas condiciones sociolingüísticas, en todo el territorio de Ucrania debe funcionar como lengua materna del pueblo ucraniano, como lengua estatal de Ucrania y como lengua de comunicación interétnica. El objetivo principal de la subdivisión es crear una base científica moderna sobre el contenido y los métodos de enseñanza de la lengua ucraniana, y dominar los conceptos más novedosos de la enseñanza de otras lenguas. Para alcanzar este objetivo, en el sistema educativo es necesario resolver las siguientes tareas: - evaluación del nivel de enseñanza y dominio de la lengua ucraniana en las escuelas y universidades de Ucrania; - elaboración de un programa de investigaciones científicas prioritarias sobre la metodología de enseñanza de la lengua ucraniana en escuelas y universidades ucranianas y no ucranianas; - creación de un Sistema Único de Educación Lingüística; - creación de programas educativos y libros de texto de nueva generación de lengua ucraniana para diferentes categorías de alumnos y estudiantes de todos los tipos de centros educativos; - elaboración de estándares educativos estatales de lengua ucraniana; - perfeccionamiento del sistema de formación de estudiantes en las escuelas pedagógicas y universidades de Ucrania y de recualificación de los profesores de lengua ucraniana de escuelas y universidades; - fortalecimiento del control de la calidad de la enseñanza de la lengua ucraniana; - creación de un centro de coordinación para la PREPARACIÓN y reciclaje de profesores de lengua ucraniana sobre la base de las principales universidades de Ucrania; - introducción del curso de lengua ucraniana en las facultades de ciencias naturales de las universidades y en los centros técnicos de enseñanza superior, elaboración de los programas y manuales correspondientes. 24 La lengua ucraniana en los medios de comunicación de masas: El objetivo principal de este apartado es la ACTIVIDAD orientada a observar las normas de la lengua literaria ucraniana contemporánea en los medios de comunicación de masas, a regular el proceso espontáneo de préstamos e innovaciones en la LENGUA, a elevar, mediante los medios de comunicación de masas, la cultura lingüística general de los ciudadanos, a educar en ellos el respeto por la lengua ucraniana y a difundir la lengua ucraniana en el extranjero mediante los medios de comunicación de masas. Para alcanzar esta meta es necesario resolver las siguientes tareas de nivel ELEVACIÓN DEL DOMINIO DE LA LENGUA UCRANIANA por parte de los periodistas que trabajan en los medios de comunicación de masas, de la prensa electrónica, mediante la organización de conferencias prácticas, cursos permanentes, escuelas, seminarios, festivales y servicios de consulta; - provisión a los trabajadores de los medios de comunicación de masas de diccionarios, literatura metodológica y de divulgación científica que refleje las tendencias del desarrollo de la lengua ucraniana contemporánea, edición de literatura científica sobre la lengua de los medios de comunicación de masas, restablecimiento del sistema de programas radiofónicos y televisivos permanentes sobre los problemas actuales de la lengua ucraniana, - organización en los medios de comunicación de masas de un amplio debate sobre los problemas actuales del estado contemporáneo de la lengua ucraniana, - creación de un «código de conducta lingüística» para los trabajadores de periódicos, revistas, televisión, radiodifusión y agencias informativas y publicitarias, que contenga las normas éticas y estéticas de la actividad lingüística en los medios de comunicación, - creación de un consejo científico-experto sobre la cultura de la lengua ucraniana adjunto al Comité Estatal de Televisión y Radiodifusión de Ucrania. III. La lengua ucraniana en el mundo La difusión de la lengua ucraniana en el mundo responde a los intereses nacionales y estatales de Ucrania, aumenta la eficacia de la actividad económica, científico-técnica, cultural y diplomática, y contribuye al fortalecimiento del prestigio de nuestro Estado en la comunidad mundial. El programa de apoyo estatal al estudio de la lengua ucraniana fuera de Ucrania prevé: - la coordinación de las actividades dirigidas a difundir la lengua y la cultura ucranianas en el extranjero; - la garantía de una política orientada al uso de la lengua ucraniana junto con otras lenguas en las organizaciones internacionales (ONU, UNESCO, Consejo de Europa); - el suministro de información en lengua ucraniana sobre nuestro Estado a los ciudadanos de otros países; - la apertura de centros estatales ucranianos de ciencia y cultura en otros Estados, en primer lugar en aquellos donde existe una gran diáspora ucraniana; - la elaboración de un sistema para el estudio de la difusión de la lengua ucraniana en el mundo; - la elaboración de programas regionales de lengua ucraniana para la diáspora ucraniana; - la elaboración de la base contractual y jurídica para el estudio de la lengua ucraniana en otros Estados; - la realización de una política coordinada con otros Estados con el fin de formar un espacio educativo común; - el apoyo a nivel estatal a la celebración de conferencias conjuntas y seminarios dedicados a la enseñanza de la lengua ucraniana y la cultura en otros países; la organización de olimpiadas escolares y estudiantiles, concursos, etc.; - el establecimiento de cuotas especiales y becas para que jóvenes de otros países estudien en centros de educación superior ucranianos, incluidas las academias militares; - la realización de investigaciones interculturales, así como de estudios de la lengua ucraniana en comparación con otras lenguas; - el fortalecimiento del papel de los medios de comunicación en la difusión de la lengua ucraniana, la organización de concursos de radio, cine, televisión y video sobre la lengua ucraniana; - la elaboración de la teoría de los complejos didácticos de lengua ucraniana para extranjeros. Sistema de medidas del programa Con el fin de implementar el Programa se prevé llevar a cabo, en los tres apartados del Programa, las siguientes medidas: Primer apartado - política estatal lingüística y su garantía jurídica; funcionamiento de la lengua ucraniana como lengua estatal Segundo capítulo: investigaciones científicas en el ámbito de la lengua ucraniana y la cultura de la expresión oral, – la lengua ucraniana como base de la cultura artística y espiritual del pueblo ucraniano, – la lengua ucraniana en el sistema de la educación media y superior; – la lengua ucraniana en los medios de comunicación de masas, – la lengua ucraniana en el ejército y en los establecimientos militares. Tercer capítulo: – organización y realización de la certificación de los docentes en el sistema de la educación media y superior, en las escuelas militares, – preparación y perfeccionamiento de la cualificación de los docentes, – la lengua ucraniana para los compatriotas que residen en el extranjero; – la lengua ucraniana como medio para familiarizar a los extranjeros con la cultura, la historia y las tradiciones de Ucrania, – difusión de la lengua ucraniana en el extranjero a través de los medios de comunicación de masas. V. Financiación del Programa La fuente principal de financiación del Programa es el presupuesto estatal. Las dimensiones y las fuentes de financiación del Programa se determinan anualmente al formar el presupuesto. VI. Mecanismos de realización del Programa Los mecanismos principales de realización de las medidas del programa son: – la creación de la base legislativa y normativa del funcionamiento de la lengua ucraniana y el perfeccionamiento de la existente, – financiación presupuestaria; – la cooperación con organizaciones estatales y civiles, así como con empresas de todas las formas de propiedad, – la creación de un órgano estatal que sea responsable de la política lingüística en el Estado. VII. Eficiencia socioeconómica del programa La concepción de apoyo estatal a la lengua ucraniana en Ucrania y más allá de sus fronteras, expuesta en el Programa, corresponde a los intereses estratégicos del Estado ucraniano. La realización de las medidas previstas por el Programa contribuirá al renacimiento socioeconómico y espiritual de Ucrania, al fortalecimiento de la autoridad de nuestro Estado en el mundo contemporáneo, al desarrollo y la difusión de la literatura y la cultura ucranianas, a la afirmación de las posiciones de Ucrania en la ciencia, el arte, la educación, el comercio, el emprendimiento, el turismo y los sistemas de información internacionales e interétnicos. Un mayor desarrollo y el uso óptimo de la lengua ucraniana en todas las esferas de su funcionamiento conducirán al renacimiento y al crecimiento de la riqueza espiritual y al fortalecimiento económico de la joven Estado ucraniano. IV. Dirección de la ejecución del Programa y control de su cumplimiento Las formas y métodos de dirección de la ejecución del Programa serán determinados por el cliente estatal. El cliente estatal del Programa, partiendo de los fondos asignados a la ejecución del Programa, precisará anualmente los indicadores metas, los gastos, las medidas programáticas y el mecanismo de ejecución del Programa. Aprobado por el Consejo Principal de la Sociedad Panucraniana Prosvita Taras Shevchenko el 15 de noviembre de 1996 año, Kyiv

Maschinelle Übersetzung

Seite · S. 14Originalseite ↗
Slovo Prosvity - emo mA 1 g ya 1 5 ? 1 rr . zoanbioch y . vu En su gran mayoría, y por paradójico que parezca, son maestros, educadores, esas personas a quienes el Estado les debe quizás más que a nadie, y que, al igual que los campesinos, saben muy bien que sin siembra no habrá cosecha. Por eso, según sus posibilidades, procuran sembrar: trabajar en silencio, sin agitación innecesaria. Uno de los ejemplos más brillantes En un momento difícil, Prosvita llegó a su próximo congreso. Por un lado, es el primer congreso que se celebra en un Estado independiente, cuya Rada Suprema, en nombre del pueblo ucraniano, como se dice solemnemente en el Preámbulo, finalmente aprobó la Constitución: la Ley Fundamental de Ucrania. Por otro lado, aunque en la misma parte de la Ley se afirma que fue adoptada con el fin de «garantizar los derechos y libertades de la persona y las condiciones dignas de su vida», con el fin de «fortalecer la concordia civil en la tierra de Ucrania», los derechos y libertades de la persona, y mucho más las condiciones dignas de vida, todavía están muy lejos de su garantía real. De ahí que siga siendo muy problemática también la tesis sobre la concordia civil en la tierra ucraniana. ¿Y acaso nuestra «Prosvita», que en sus orígenes fue la «Sociedad de la lengua ucraniana», no es un ejemplo elocuente de ello? En lugar del crecimiento de las filas de la Sociedad y de la ampliación de su influencia sobre la opinión pública y social que se esperaba en los tiempos eufóricos de la «revolución de las canciones», se produjo una reacción en cadena de fragmentación en numerosos partidos y partidillos, y en diversos tipos de organizaciones civiles de alcance estrictamente específico y sectorial. Algunos incluso piensan que a «Prosvita» le ha llegado la hora de disolverse definitivamente en esta abigarrada corriente de formaciones civiles. Sin embargo, por ejemplo, en nuestra Bukovina hay suficientes personas que no solo consideran posible realizar en «Prosvita» su vocación ciudadana, sino que también están convencidas de que precisamente a esta Sociedad le corresponde desempeñar un papel consolidador en los procesos de renacimiento espiritual y nacional-estatal. ...tres décadas atrás hay ejemplos en nuestra Bukovina: un colectivo de los primeros entusiastas, el coro «Homin Bukovyny», que cuenta con más de treinta integrantes de distintas edades. Durante este año jubilar para nuestro Estado, se presentó, entre otros lugares, en todas las zastavas fronterizas de la región. Además, es un invitado frecuente en las aldeas y centros educativos del territorio. Por su aporte al desarrollo del movimiento educativo en Bukovina, su director, veterano de la UPA y preso de los campos de concentración estalinistas, Sviatoslav Melnychuk, recibió el Premio regional de literatura y arte que lleva el nombre de S. Vorobkevych. Parece significativo también otro hecho. Como resultado de los mencionados procesos diferenciadores, la organización regional de «Prosvita» quedó sin su órgano impreso. El periódico «Chas», creado bajo su égida, se «independizó» de la Sociedad. Por ello, por iniciativa del conocido escritor, el difunto Mykhailo Ivasiuk, la dirección propuso reanudar la publicación de una revista para niños y la juventud escolar. En los tiempos de la ocupación boyarsko-rumana del territorio, los ucranianos de Bukovina editaban, además de la revista «Samostiina dumka», también «Ukrainsku lastivku», en cuya redacción participó Oleh Olzhych, uno de los más destacados científicos-arqueólogos, investigador del lejano pasado de nuestra tierra. Los fundadores de la «Lastivka» finalmente restablecida fueron la «Prosvita» regional junto con la administración regional de educación y la redacción de la revista. El primer número de la «Lastivka» bucovina, con la bendición de la luminosa memoria de Oles Honchar, apareció en 1993. Al año siguiente, la revista cumplió con el nombre de trimestral, saliendo en cuatro números separados. Sin embargo, la inflación creciente, la escasez de patrocinio, las dificultades de distribución de la publicación en condiciones de falta de dinero en las aldeas y entre el magisterio hicieron que en 1995 la revista saliera ya en dos números dobles, y además en este... ya en 1996. Sin embargo, durante este tiempo la revista se ganó partidarios, alegrando no solo a los jóvenes, sino también a los lectores mayores, y despertó en estos últimos entrañables recuerdos de los lejanos años de la infancia, cuando en tiempos de dominación extranjera «Ukrainska Lastivka» —predecesora de nuestra publicación— era una especie de abecedario y libro de lectura, con el que en las familias ucranianas los padres enseñaban a sus hijos la lengua materna. «Estoy muy conmovida —escribió a la redacción Olimpiia Tarko, una buquinka de edad avanzada—, de haber vivido para ver de nuevo el librito llamado «Lastivka», porque mi padre me suscribía a esa «gacetilla» con ese nombre en los años 1932–1933». El estímulo para seguir trabajando en la edición de la revista fueron también las respuestas favorables de los Estados Unidos y Canadá. El boletín «Vidhuknitsia» del Consejo Mundial de Coordinación Educativa y Formativa de la SKU escribió sobre la aparición de nuestra publicación: «Vemos el deseo de ofrecer un buen material para la lectura y la educación. Sin duda merece el apoyo de nuestro magisterio de la diáspora, así como también dentro de Ucrania, para fortalecer a nuestro pueblo único y la catedralidad del nuevo Estado». «Su «Lastivka», —escribía desde TUM— Chicago Dmytro Hrushetskyi— ha hecho nido bajo nuestro «techo». Es tan encantadora, esa ristra de versitos, pensamientos y sentencias, que «Encabezada» por el cuento de la célebre Sofiia Maidanska, nuestra conocida violinista de sus actuaciones en Chicago. Y al final de la ristra, nuestro tierno compositor y cantante Pavlo Dvorskyi. ¡Y todo esto para los buquinkos! Y surgió el más famoso buquinko: nuestro inolvidable, nativo, querido creador de belleza, Volodymyr Ivasiuk!». Pero encontramos el mayor apoyo moral en el hecho de que ya muchas escuelas de la ciudad y de los distritos de la región muestran el deseo de colaborar con la revista: no solo la distribuyen, sino que también la utilizan en las clases y en el trabajo extraescolar. Como resultado, los propios alumnos comenzaron a escribir para la revista. Y para ellos la sección permanente «Mala mystetska akademiia» (MaMmA) aspira a ser una buena maestra y consejera, en particular para quienes buscan su lugar en la creación literaria y artística. R ...de la originalidad de la revista «Ластівці», en la que tienen cabida secciones con título fijo, a cargo de maestros, historiadores del arte y escritores: «Я люблю мою Русь- Україну», de Yu. Fedkovych; «Мово рідна, слово рідне», de S. Vorobkevych; «Візьми з собою пісню», de V. Ivasiuk; «Захочеш і будеш», de O. Olzhych. El último número de la revista correspondiente a 1995 está dedicado en gran medida a dos legados de la literatura ucraniana que nos dejaron a todos T. Shevchenko e I. Franko. Entre las publicaciones de Franko, suena especialmente actual su llamado a un trabajo perseverante, sin «pustomelstvo» (palabrería vacía): su «Carta a la juventud galicianoucraniana», que ya cumplió УКОВЦІ, 90 años de existencia. Tales son, en líneas generales, los resultados y los planes de la redacción de «Lastivka». Solo que si podrá sostenerse en los horizontes bucovinos, aunque no estaría de más que se elevara hacia lo panucraniano e incluso transoceánico. Pues en ese torrente incontenible de literatura rusófona de lo más variopinta difícilmente se ven en los mostradores siquiera las publicaciones ucranianas más sólidas. No se sabe si alguien cobra a esta «literatura» los impuestos que en un Estado independiente corresponden. Y a «Lastivka» le piden el impuesto sobre las ganancias. ¿Cuáles ganancias, cabe preguntar, con una tirada de tres mil ejemplares? Pues sin apoyo de patrocinadores es imposible editar los números siguientes de la revista. A veces uno se pregunta: ¿será que esto se ha establecido a propósito, para extinguir los últimos restos de entusiasmo en esos chiflados que siguen empeñados en trabajar por la palabra materna, base de nuestra cultura, espiritualidad y estatalidad? Algo así viene a la mente cuando se escucha la transmisión desde la sala de sesiones de la Rada Suprema, la misma en la que se aprobó el artículo 10 de la Constitución: «El Estado garantiza el desarrollo multifacético y el funcionamiento de la lengua ucraniana en todas las esferas de la vida pública en todo el territorio de Ucrania». ¿Pero acaso la sala de la Rada Suprema está en algún lugar fuera de esta norma? ¿Son excepciones a este punto que tantos diputados nacionales ignoren la lengua estatal? Sin embargo, ¿para qué excepciones, si en esa misma Constitución el artículo 105 exige el conocimiento de la lengua estatal al Presidente, y el artículo 76 concede el derecho a no pensar en ello a los diputados y a quienes se disponen a serlo, habiendo vivido en Ucrania solo 5 años y apenas alcanzada la edad de 21 años? Así que cabe preguntar: ¿por qué lengua se preocupaban más nuestros diputados al aprobar la Constitución? ¿Por la estatal o por el 19.º de los «idiomas de comunicación internacional», al que no piensan renunciar? Así es, «Lastivka» ucraniana, «Zhuravlyky», «Dzvonyky» y «Veselky»... Viktor KOSIACHENKO, presidente de la Prosvita bucovina En el firmamento de la cultura ucraniana brilla una de las estrellas más luminosas, no solo de la ucraniana, sino también de la mundial. Entre los grandes actores y cantantes de este siglo, junto a los nombres de Chaliapin, Caruso y Eleonora Duse, figura el nombre de la genial cantante ucraniana SOLOMIYA Andriivna Krushelnytska, cuya abnegación y entrega a la música del canto clásico, junto con un talento natural extraordinario, la llevaron a la altura de las mejores voces del mundo. Krushelnytska fue acogida con entusiasmo durante sus giras por Leópolis, San Petersburgo, Varsovia, Viena, Buenos Aires y Nueva York. El crítico italiano Marotti escribió sobre nuestra compatriota: «Es una artista eternamente dotada y culta, llena de sensibilidad artística y de talento. Habla y canta en ucraniano, ruso, polaco, alemán, francés, italiano y español». En todo el siglo, Solomiya Krushelnytska fue el símbolo de la perfección y de la inigualable belleza en el arte musical del mundo. Su soprano lírico-dramático, que abarcaba casi tres octavas, fue un fenómeno único en la ópera. El gran poeta italiano G. Carducci escribió que allí donde pasaba Krushelnytska «florecen las rosas y cantan los ruiseñores». Más de un pueblo ha cantado a esta mujer ucraniana a través de la voz de sus poetas, y al menos tres de ellos —el ucraniano, el italiano y el polaco— la consideran su cantante nacional. Durante su gira de 1902 por San Petersburgo, Solomiya Krushelnytska actuó en el palacio imperial. El zar Nicolás II, que la tomó por italiana, le pidió que cantara en su lengua materna. Con el odio que le llenaba el corazón, cuando en el palacio sonó la inmortal canción ucraniana, se elevó al cielo, según la expresión de Dmytro Pavlychko, «en ondas luminosas de octavas». El zar respiraba como un monstruo agonizante, pero la sonrisa de Solomiya en aquel instante era, como una lanza, elocuente y firme. ¡Su canción no podía ser matada! La cantante nació el 23 de septiembre de 1872 SOLOD año en el pueblo de Biliavyntsi, distrito de Buchach, en la región de Ternópil. Estudió en el Conservatorio de Leópolis, donde también terminó su trayectoria vital como profesora (murió el 16 de noviembre de 1952). Regresó a Leópolis en 1939, tras la muerte de su esposo, Cesare Riccioni, que había sido alcalde de la ciudad italiana de Viareggio, donde vivió durante mucho tiempo. El lugar que ocupa la eminente cantante en la historia del arte operístico lo determinó el destacado musicólogo italiano R. Cartopaes: «En los escenarios operísticos del mundo reinaban cuatro hombres: Battistini, Caruso, Titto Ruffo y Chaliapin. Y solo una mujer, escribe, logró alcanzar su altura y estar a la par de ellos. Esa mujer fue Solomiia Krushelnytska». Y en estos días, cuando comienza la cuenta atrás de la inmortalidad, vale la pena recordar a Solomiia Amvrosiivna Krushelnytska, eminente cantante, gloriosa hija de su pueblo, con una palabra pausada y tranquila. Yurko NADZBRUCHANETS ЕР - - щ--- і щ Р. чию 'Ж'о'і-е'ооїиооо Ви.

Maschinelle Übersetzung

Seite · S. 15Originalseite ↗

Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen

Del 22 al 24 de octubre, en Luhanshchyna, en la ciudad de Sievierodonetsk, se celebró la conferencia científica práctica regional «Metodológicos y prácticos problemas de la educación y la crianza humanitaria en el sistema nacional de educación». El iniciador del evento fue el vicerrector del Instituto Tecnológico de Sievierodonetsk, Yosyp Stentsel. Cabe decir que Y. Stentsel hizo muchos esfuerzos para que la conferencia se desarrollara sobre principios democráticos. La conferencia tuvo lugar y, lo más importante, adoptó decisiones orientadas a la reestructuración radical del sistema educativo. Solo es importante que el Ministerio de Educación esté interesado en ello. De la intervención de la subjefa de la administración de educación humanitaria, L. Luhaninа, quedó claro que a esto le impiden las reformas en el propio Estado. Transmito las opiniones de la intervención de la estimada Tetiana Petrivna. La causa del bajo nivel de educación es la disminución del nivel de vida. Entre los estudiantes aparece la apatía. La comprensión de la idea estatal se ve obstaculizada por las peripecias políticas. Es comprensible que, cuando hay falta de voluntad para hacer algo, siempre se encontrará una causa. Una caracterización realmente objetiva del estado de los asuntos en el ámbito de la educación la dieron los corresponsales: Olha Kriazhych, corresponsal del periódico «Evrika» de la ciudad de Sievierodonetsk, y Kateryna Kryzhna, en el proceso de enseñanza y crianza. No se puede dejar de estar de acuerdo con la opinión de O. Chesha. Durante la discusión de esta dirección se expresaron varias ideas en su intervención. Sí, hace tiempo que surgió la necesidad de un consejo. cambio radical del sistema educativo, en particular de su humanitarización, pero únicamente sobre la base de la escuela nacional ucraniana. Pues no es ningún secreto que el viejo sistema totalitario todavía ejerce una gran influencia sobre la sociedad y, lo que es más peligroso, sobre la generación en crecimiento de los ciudadanos ucranianos. Es muy lamentable que, en 5 años de independencia del Estado, ni los organismos estatales ni la ciencia pedagógica hayan logrado elaborar un concepto integral de educación y crianza nacional. Duele constatar que últimamente se intenta reemplazarlo por el concepto de educación del ciudadano de Europa, del mundo, del Universo... Al mismo tiempo se olvida que para el ucraniano Europa comienza con Ucrania. Quizás sea porque los funcionarios estatales —los timoneles de las reformas educativas— ellos mismos desprecian a Ucrania, su cultura y su lengua. Una prueba convincente de ello: la serie de «mesas redondas» que organizó la Sociedad Panucraniana Prosvita en los ministerios y organismos sobre la aplicación del artículo 10 de la Constitución de Ucrania. Sorprende, pero es un hecho, que el primer punto de las resoluciones fuera la exigencia de la Sociedad: a los funcionarios estatales en sus puestos de trabajo 0 EDUCACIÓN NACIONAL: DIRECTRICES PRIORITARIAS DEL AVANCE — profesor de la escuela secundaria n.º 14 de Sievierodonetsk, y Oleksandr Cheshkov, jefe del departamento analítico del Congreso de Nacionalistas Ucranianos. Es muy alentador que O. Cheshkov lograra poner, por así decirlo, todo «con la cabeza hacia abajo». La idea principal del orador: el Estado debe subrayar que la educación es una prioridad estratégica del desarrollo social. Hoy, sin embargo, esto está lejos de la verdad, y algunas disposiciones de la Ley de Educación desempeñan un papel completamente opuesto al que se les asigna. Entre ellas: la subordinación de las instituciones educativas a los órganos de poder locales; la atribución a la administración de los centros de enseñanza de derechos para formar los planes de estudio; la concesión de derechos para convertir escuelas en gimnasios, colegios, liceos, etc., conservando el mismo cuerpo docente, formas y métodos de enseñanza, lo que en muchos casos tiene un carácter puramente especulativo; la existencia de hecho legalizada de centros de enseñanza privados sobre la base de los estatales, etc. Además, para los colectivos pedagógicos de las instituciones educativas, los colectivos estudiantiles, la sociedad civil, las administraciones estatales y los órganos de autogobierno local debe garantizarse el derecho a voz consultiva en la gestión de la educación, así como el derecho a iniciativas dirigidas a perfeccionar- hacer uso de la lengua estatal. Y dado que el desprecio por la Ley Fundamental del Estado es un fenómeno masivo, la conferencia adoptó la siguiente resolución: «...Para los cargos directivos de las instituciones educativas se designarán especialistas que dominen la lengua ucraniana, y se tendrá en cuenta esto en la certificación de los trabajadores del sistema educativo. Un docente no puede aspirar a la categoría superior sin conocimiento de la lengua ucraniana». Por cierto, la concepción nacional de la enseñanza y la educación tampoco es algo tan complicado. Basta con ser patriota de Ucrania al elaborar sus disposiciones básicas. Podemos tomar como ejemplo cualquier Estado y veremos que todas ellas (las concepciones) se fundamentan en principios nacionales. Sin duda, la conferencia constituyó un paso significativo en la formación del pensamiento pedagógico ucraniano. Pues durante su labor se examinaron las bases científico-metodológicas y jurídicas de la humanización y humanitarización de la educación, los problemas de la aplicación de las disposiciones básicas de la concepción de la educación de los niños y la juventud en el sistema educativo nacional, los problemas socio-pedagógicos y psicológicos de la reforma del sistema educativo nacional y el papel social del docente en la reforma de la educación en Ucrania. Valentyna Pavytska 1868-1996 UNA CANCIÓN MÁGICA QUE DA ALAS AL ALMA Nacida en suelo nacional, la canción de Vitalii Lazarenko es sincera y melodiosa. El artista, con su propia mirada, se muestra muy atento también con la palabra poética. Quizá por eso con él colaboran con gusto poetas tan conocidos como Mykola Karpenko, Danylo Konometko, Anatolii Kychynskyi, Lilia Budzhurova y Halyna Khmalovska. Ojalá que esta primera colección del talentoso poeta y compositor llegue a ser Otro amuleto de la palabra ucraniana ¡en Crimea!», así reaccionó el conocido cantante, Artista Popular de Ucrania, laureado con el Premio Estatal Taras Shevchenko, Vasyl Zinkevych, ante la salida a la luz de la colección de canciones de Vitalii Lazarenko. El título de esta colección lo dio la canción «Hasta que amemos Ucrania», escrita junto con el poeta Danylo Kononenko. Felicitamos a los autores por la publicación de la colección y ofrecemos a los lectores que se familiaricen con las palabras y la melodía de esta canción. Melodía de Vitalii Lazarenko: versos de Danylo Kononenko El sol acaricia el viburno, el viento mece los robles. ¡Hijo mío, hija querida! ¡Ama a Ucrania siempre! Estribillo: Tu lengua, la melodiosa, la canción de tu madre, el arco iris, ¡hijo mío, hija querida, no la olvides! Lejos, en la estepa, la alta encina, las voces sonoras de la estepa. ¡Hijo mío, hija querida, lleva a Ucrania cerca del corazón! Estribillo En la hora severa e inquieta ¡toca las campanas de alarma! ¡Hijo mío, hija querida, defiende a Ucrania de sus enemigos! Estribillo. NUESTRA ALMA Se recuerdan las asambleas fundacionales, hace siete años, de la Sociedad Municipal Prosvita de Lubny, en la región de Poltava. Fue la primera después de la Sociedad Panucraniana Prosvita Taras Shevchenko. Entonces llegaron del comité municipal del partido de Lubny y del ayuntamiento distinguidos funcionarios para dar consejos partidistas sobre cómo debía trabajar mejor la Sociedad, para que no sembraran entre los habitantes de Lubny sentimientos nacionalistas. Después, muchas veces, los miembros del Consejo de la Sociedad tuvieron que recorrer las altas instancias del partido y los órganos estatales de la ciudad, donde los funcionarios comunistas no respetaban la lengua materna y pronunciaban discursos en lengua rusa en los pueblos de la región. Comenzó una verdadera guerra por la lengua materna, pues la ciudad de Lubny estaba completamente rusificada. No nos permitían entrar en los despachos de los primeros y segundos secretarios, alegando su ocupación; no querían escucharnos en el departamento de educación del distrito y de la ciudad, pero nosotros acudíamos, insistíamos, para cambiar los letreros con nombres rusos por los ucranianos en las tiendas, farmacias, bibliotecas y casas de cultura. Nos llamaban nacionalistas y bandidos. Un poco se alivió la situación cuando en el comité ejecutivo municipal se creó una comisión para garantizar la aplicación de la Ley de Ucrania «Sobre las lenguas en Ucrania». La encabezó el vicepresidente del comité ejecutivo municipal de Lubny, de principios, A. Korabliov. Muchos altos funcionarios tuvieron que sonrojarse cuando los convocaron a las sesiones de la Comisión y les exigieron que la Ley, aprobada por la Rada Suprema, se cumpliera sin falta. Sin embargo, en siete años no se ha cumplido. Hoy, a partir de la propia Rada Suprema, algunos diputados no saben que ellos son los representantes del pueblo de Ucrania en el órgano legislativo supremo y que deben dominar la lengua estatal. En vano se les considera ciudadanos de Ucrania. Nos parece que el Gabinete de Ministros, que debe velar por la «Ley sobre las lenguas», es demasiado blando en sus acciones y permite que los ministros, directores y funcionarios la desprecien. La comisión del comité ejecutivo municipal puede exigir a los directores de empresas, instituciones, departamentos de cultura y comercio, con influencia administrativa, hasta la destitución de su cargo, a quienes no cumplan las leyes de Ucrania. No estaría de más tomar como ejemplo a nuestros vecinos letones, no tan lejanos, donde la Ley sobre la lengua es muy clara: si no conoces el letón, no puedes ser ciudadano de Letonia. El artículo 10 de nuestra Constitución nos permite ahora a nosotros, los miembros de Prosvita, exigir con más éxito el cumplimiento de la Ley «Sobre las lenguas en Ucrania». Hablando en sentido figurado, tenemos derecho a preguntar: ¿Eres ciudadano de Ucrania? Si lo eres, respeta la Constitución de nuestro Estado. La Sociedad Panucraniana Prosvita Taras Shevchenko de la organización municipal y distrital de Lubny exige que en Ucrania suene una sola consigna: «Ucrania es nuestra patria; en ella vive un solo pueblo, el ucraniano, que respeta una sola lengua estatal: ¡la ucraniana!». Petro Mostovyi, presidente de la organización municipal y distrital de Lubny de Prosvita

Maschinelle Übersetzung

Seite · S. 16Originalseite ↗

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

С т по ет пеннввнннн о Ран а нн р нн на НЕННЯ ра ОА ННЯ ЯКР.499 (4 - РрЕРЖ АВ АФІАЦЯОІ АЛЬ А -- зно В А р с УРОК СЬОМИЙ. ПОБУДОВА ДЕР- ЖАВИ І НАШЕ ЖИТТЯ Держава - цеаналогія сім'ї, дебатько г мати є гарантами її існування. Батько і мати виступають у ролі влади й управлінців, що забезпечують злагоду шляхом виховання членів сім'ї на моральних і естетичних цінностях нації, злагоджену працю членів сім'ї, охорону дому 1 майна від нечесних людей 1 сусідів, що зазіхають на добро 1 благополуччя сім. Коли ж у сім'ї появляються пияки, марнотратники, нероби (фактично, зрадники ідеалів сім'ї), сім'я губить орієнтири, настає біда. Тут ніхто не виграє, навіть зрадники. Люди без честі нікому не потрібні, вони подібні до собак, які кусають своїх господарів Тому про таких у народі кажуть: «Все одно здохне під тином, як собака, не залишивши доброї пам'яті навіть своїм дітям». Держава -- величезна сім'я, що складається з великої кількості сімей зі своїм життям. Щоб у державі був лад, цілеспрямована робота всього о суспільства, забезпечувався захист інтересів народу, функції батька і матерів ній виконує державна влада. А щоби в державній владі було менше зрадників інтересів народу, прорахунків в управлінні, щоби діяв взаємний контроль за виконанням наказів народу, народи історично дійшли висновку, що державна влада повинна складатись із трьох гілок законодавчої -- у вигляді обраного народом парламенту; виконавчої -- в особі Президента, що обирається всіма громадянами держави, 1 уряду, що формується Президентом; судової, що також створюється демократичним шляхом Усі гілки влади -- незалежні, але державний віа усі повинні тягнути водну сторону, а не як лебідь, рак і щука у відоміЙ байці А тому всі без винятку повинні бути підпорядковані ОСНОВ- НОМУ ЗАКОНОВІ -- КОНСТИТУЦІЇ Не кріслові, не посаді, не телефонному праву, якбулов СРСР Думаю, арозуміло, чому комуністи 1 соціалісти у Верховній Раді України не хотіли цивілізованої Конституції, хочуть жити за телефонним правом Закон і люди, що його виконують, Є орієнтиром на шляху до добробуту і злагоди для всіх громадян держави Якщо народ не пильний, то при владі можуть поивитися зрадники. недбальці,. маєфіо 1 ' просто пройдисвіти, які використовують владу в своїх або "тужих інтересах Наступає біда для держави, для кожної сім 1, ПпОЧИНОаєтТьЬСсСЯя кровопролиття, появ- іяються труми, каліки, злидні, біженці Згадайте нед: згадайте недавнє, як у кожній сім'ї хви лювалися, щоби син не потрапив до Афтанстанму Подивітьє я на Чечню -- правителям імперії ме сподобалось.) що Дудаєв не скорився Для чеченців і про стогоО росіинимиа ЗОНИ СПОТІі, меру ь | визискують гроши на ведення пійни ім плач матерів «ВИ шіиГгибплими 1110) синами, горе Жінок І! діІтТем, Сиріт о обох сторін" Лля того. щоби захиститись від тієї біди, в демокра гичних критнах Існує Ро влиаДди» писрвіТЛЮЄ ЖжЖИТТИ Де жави. Том, де преси «ро р Ю вільма преса, пика превдипо І. |. о р і - нара -- ч- в «наморднику», для народу лихо Для нас, українців, усвідомити це дуже важливо тому, що нас протягом десятиліть привчали до диктатури пролетаріату -- «влади робітників 1 селян». Фактично ж при владі був ЦК КИПІРС, а не рядові комуністи, робітники і селяни. Ми за рознарядкою обирали ради з токарів, слюсарів, доярок, ланкових, голів колгоспів 1 партеліти Вдумаймося, хіба у Верховній Раді чи інших радах займаються доїнням корів чи слюсарною справою? Парламенти займаються управлінням, розробкою законів, правил поведінки всіх у державі. А оскільки вони не мали відповідної освіти, то, як манекени, за командою піднімали руки. Та й верхівці КПРС освічені люди були не потрібні -- боялися спротиву, їх нищили / Через відсутність відпПовІДальнОоСтТІ перед виборцями (нас привчали боятися керівництва, яке ми «обирали») не було роботи для накопичення багатства, а відбувався розпродаж природних ресурсів або вони просто марнувалися Хто ) коли звітував перед народом чи виборцями за продаж народного добра" Де ці гроші, трильйони доларів за продане?! | Згадайте, щоби створити ілюзію великої роботи задля досягнення «світлого майбутнього», шукали ворогів у себет по всьому світу. Скільки навиробляли літаків, танків, отруйних речовин та іншо" го брухту! Тепер тратимо гроші на їх знезаражування, на гасіння черютвецької, комсомольської, чорнобильської хвороб, що спалахують сьогодні як наслідок такої «діяльності». А скільки нудьгує без діла військових пілотів, - гОТУуУВали іх більше, ніж усі країни світу А гадготовка Одного пілота обходиться в такі кошти, за як! можна утримувати педінститут із 2 тисячами студентів Приклад протилежний. Переможена, зруйнована Німеччина Розумний народ цієї країни в 1949 році обрав олій цлером 72-річного доктора Аденауєре (там парламентарій має 2--3 вищі ОСВІТИ, гам ціняться розум, 8 Ре обіцянки" ця" цянки, з якими виступає кандидат У депутати, і коЖНИЙ, ХТФ йде в парлямент, думає, щоби після герміну перебоування там ЙОМУ Не П повели виборці услід, а залишитись шанованою людиною). Аденауєр 'ч помічниками мм 15 років вивели НШмеччину за добробу- том громадян у першу Пп яттірку держав спіту Нині маючи м - г Тай РУ БОЇ послав Ікробі | Є пРІЄ, - 'Х понеСс ПМ алежну Україну, яку ГІ жертви 1 стражедання, що поОСсто українці протягом голіть), СЮ ку ОПИДдУужнІіСсєт05О ДО До ржавотворення, "| "АТ і шр пам прищеплювали, ми перету» рити паї ; "Є»кК поамент і ради ІМшШИХх рівно в у притуя 4 дли пПІДНИЦІЄ НІНІ кваліфіхк ДИЛИ «ОМ дознволиємо СнОТМ голосом на пвио0орах користу ватися резу п гатами сво ; прамі корумпованим елементам м хжрапм, ше пиднио по ророті Ддепуї ТІВ. ЛПКІ спокКкІНМоО «ПОГЛИдИїОЇ пк нас обкраднитюм т |іІлЛьки Оодимимо реченням М рІм ГрІХ 141 13 мдпопІДНО ДО ЄДдДМИОГО 7 рисру "Г-ЙГУЄТЬСРМ МИМО у ДдОМ| ГІ ІІро укцианим смт р ) 1993 році з нашої кишені викрадено понад трильйон карбованців : поставлено на грань банкрутства лікеро-горілчану, тютюнову, кондитерську промисловості. За ці гроші тоді можна було купити 20 млн гонн нафти, щоби працювали транспорті заводи Ось чим обертаються некомпетентність або нечесність депутата парламенту, якого ми обрали Якщо хочемо цивілізовано жити 1 добра нащадкам, ми повинні озброїтись загальнонаціональною стратегією розбудови України-держави. Нихто за нас цього не зробить. Також маємо чітко сказати росіянам, грекам, євреям, полякам та іншим, що якщо хочуть дружно жити на загальних умовах із українцями на українській землі, то вони повинні разом будувати незалежну демократичну Україну -- наш спільний дім. Тим, хто тягне в СНД, а фактично в Російську тгмперію, що знищила 30 млн. українців ми також повинні чітко сказати, що сьогодні Україна -- не СРСР за колючим дротом, не колгосп, із якого безпаспортний колгоспник не міг виїхати в сусіднє місто, 1 якщо комусь Україна та її громадяни не подобаються, то, будьте добрі, їдьте в свої історичні батьківщини з миром. А для заражених російським імперським шовінізмом слід нагадати історію 50-літньої давності 1 сьогодення Весь військовий кулак СРСР, підступництво 1 зрада холуїв не могли протягом понад 10 років подолати 10--15 тисяч вояків УПА, що боролись за незалежність України. Чечня, менша од Полтавської області, провчає імперіалістів, які зазіхають на свободу чеченського народу. Сьогодні в Україні не менше мільйона патріотів, які захищатимуть незалежність зі зброєю в руках, а коли настане важкий час для Батьківщини, то їх стане вп'ятеро більше. То вже буде не Чечня, а щось страшніше. Політологи прогнозують: якщо виникне війна, То до 2000 року в Україні залишиться 9 млн чоловік, а в Росії -- 36 мли. чоловік Я ж думаю, що громадяни України це розуміють, розуміють це 1 перип особи держави. Президент Л. Кучма та Прем'єр- Міністр П. Лазаренко, які обрані народом демократичним шляхом, яких Європа І Америка зустрічають як рівних, не здатні бути будь-чиїми васалами, як це було в минулому, коли українське керівництво було на рівні ганчірки перед дверима Усі ми із посткомуністичного суспільства: і патріоти України, 1 ті, що ще не позбулися меншовартості, 1 ті, що заражені шовінізмом, тож повинні усвідомити, що кожна нація хоче мати свою державу Це природнє бажання, як бажання кожного мати свій власний дім, і ніхто цьому не повинен заважати Єврейський народ через 2 тисячі років рідВОЮВав СВОЮ державу І сьогодні кожен єврей анає, що вій не безбатченко, що в нього є історична батьківщина, яка мого зігріє і захистить у тяжкий для нього час Держава Ізраїль, навіть малесенька Сан- Маріно -- це держави, побудовані на національній ідеї. Тобто Ізраїль -- це держава свреїв, Італія -- це де ржава італійців, а не росіян, ке українців, не євреїв, не німців. Так 1 демократична Україна -" Це держава українців І|ІПпОВИНМ на вона розбрудовуватиєсь на асадах української національної ідеї, яка є за СВОЄЮ СУТТЮ антниідеєю нищення українського народу Вона несе в собі національне відродження великого, ниеного ВвІКЯаМИ народу, 4 також розвиток незалежної України в економічному науково-технічному, соціальному ВІДНОШЧКІЄМНІ до рівни політичному Пров РЙ шованих країи спіІТУ Причому цем .) уморічним розвиток України повинем консолідувати всіх на Ооааї їстори ПУТеї пам'яті яку ро нис С ралисєм м герти україтисько МОВИ, ІАЦІО спі НО поерочемуну неможливим розвиток без ЯКОЇ шаш она ної кУ.ЛЬьЬ ТУРИ громадської дум КИ." ГИ МИХ культурних о обливостей тичні 1 градицій нироду Україна, як і Миніст ) ОСОВІТ ОВ М ІОВОрИу ри « 101 РореЮ висловив у резонне «мі ТеТегері ор ТеЕНАГ нАИоОсСІВічМ шо! у центрі Української маціомальноя махо 11 | і і й | Ки " " 1 гувин Ра "я дає рн у іі ТІ Р | ПЕР нн МЕЕЕНЕНИННи мн с-. РР шани нин нь ан ПЕР шо ан ій -- пикнюю - зані - зи ЕР Р - НИ жен ній шанс рр і зане РИН п- РДА еннананнни ананниннияя - національно свідомяЯ, високопрофестина 1 морально адорова людина, що з пдністю ставиться До ніших Націй, й но 1 творчо працює на себе ії на добробут своє! держави України. Думаю, що кожний батько і дід пишалися 6, якби діти й онуки несли в собі кращі здобутки нашого давнього українського наролу І дуже прикро чути з Москви і від росіяк, яю: живуть В Україні, що С? ремління любити свою незалежну Україну ! виховуватись на українській національній ідеї -- це щось погане, націоналізм, бандерівщина. А коли росіяни люблять Росію, то це грактується патріотизмом, не нашоналізмом, не єльцинщиною Де ж логіка? Знову наведу думку письменника Ізратля Клейнера, що відчув на СОФІ 1 гоніння, і геноцид, а, значить, наорався розуму. Цей письменник трактує Націоналізм, що позбавлений шовінізму, расизму, національної винятковості, Є ніщо інше, як патріотизм, природним стан для кожної нормальної людини» Українська національна їдея -- Це напрямок, який повинен згуртувати нашу націю й усіх громадян України на створення правової, демократичної України, де б кожний громадянин жив вільно 1 б достатку, незалежно ВІД національної приналежності Іншого шляху немає, 1 підтвердженням цього є сусідня Польща Скажіть матері-польці піти під Москву чи іншу державу -- вона вам очі видри" пає Бо добре знає, що тільки незалежна Польща пригорне її дітей, що Тільки в незалежній Польщі її діти не будуть гарматним м'ясом у війнах за чу імперські інтереси. Навіть колишній комуніст -- Президент Кваснєвский бачить добробут польського народу в приєднант до цивілЛІЗОВаНноЇї Європи и НАТО. країн, як: розвивають дІіисСноО рівноправні міжде ржавні ВІДНОСИНИ На засадах Гельсінських Уутод І! принципах ООН. І будують такий європейський дім, де у кожної нації є свой незалежна держава, мова, звичаї, співпрацюють в усіх галучях, не ордурюючи одне Одного, | ХОДЯТЬ, ІзЗдЯтТь Одне до ОДНОГО ВІДПОВІДНО аз законами, нНк Дорі СУСІДИ Підписав ЦІ УГОДИ 1 Брежнєв. Але коли , ЯявиЛлиИСсьЬ лтоди як! в СРСЕ поширювали Де Гельсінкі, їх почали судити, кидати в порми, психліКарні, відправляти на заслання. Комуністична верхівка ховала ІДеЇ Гельсінкі від народу У сімдесяті роки майже всі Члени Української Гельсінської Групи були засуджені ОЇ ПЬШІЄ як На з 0 років ув'язнення (М. Руденко Л Лук'яненко Ч ререцар:т | Михайло і Богдан Горині, В Красівський, С) Шеоевченко й інші). « ЦІЄЇ Групи вийшли організатори трьох парти Народного руху України, Української республік ІнськОої Парті, Демократичної партії України. Вони дуже бага зробили дДЛли проголошені Нашої незалежності Пому цим партіям 1 Д довІрЯТтИ Й УСІЛ КОїХ піІДТРрИМУВАТИ бони Мн зрадить |Те піІДТВердило житі Р ауР; ДЦІНЛЬНІСТЬ Гож даванмте гу орки) т ПУ мі ги дійсно правову державу Укгоа Ніл піІДЙТВердимо, ШІ ми також р "Мн НЄЛАТ! Тр ки ум'рі НИ "учені Гук мІА ДІ ни прабатьківщини Грояні І росіяни як! живуть о Україн ПО виніп зрозу міІТИ що. будуючи разом українцями Україну НнОНИ ГОМеЕїГ )о) а) зр у РО і Рікі пери гворення імперської цивіІЛІЗОВа М у сержаву е О і росіяни жили поемлюеьки Л НС! ра 10) 788 5Оненгіо)01О0о1А1 МАО кіучемоО дорра собі 1 СспОїм дітим ще ТІЛЬКИ «4ССМУ працювати для наши ом о доброд0ру - ЛИ дДУутте прискіпливо виомратни наші м х щепутатів, контроськова ти повіІДатТЬТ У ДрОССТ У виборчих КОМІСІММ, ШІЄМОі ерж.ав- |» їі Лі Гу сАРАРИ1«»рА ре М» кА Др Ка ор ОТ 7 пеіко "РРУПИРІЇ ВРІВО 11 -4т7ь я |У ме МЕС і | і. О | 3 чі! І ч У КІ .іІРІРІ р хан Доном ке нам | Юрій ЖУК професодг, м. Полтава ГОНОРАР ЗА ПУБЛІКАЦІЇ АВТОР ПЕРЕДАЄ У ФОНД ГАЗЄТИ во'стжиеь з о чор
Seite · S. 17Originalseite ↗

Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

ни - й --ю р ни й ж нт о - ма що ит г; - 1 б - "б че « о ельгюло о оч поь м оч ж с б - чім » - шою ай ов "а - б. Ті "т. о А віч б АЗИ с--.. 090 39 -о "НН :-: .. З НН :; Кор. Пане Посол, ви перебуваєте в Україні два рокі! /. звичойно, стали трішки ; можете ОЦІНИТИ ЖИТІЄ наше не ХиянИиноОмМ, лише в економічних параметрах /! задовольняє Ває культурне життя столі щі? Д Відмарович' - 9 радий, що повинен уворити про культурне, а не соціальне буття Києва Протягом мого тут перебування я хотів якомога ширше ознайомитися з в гони життям столиці Та те, що я -- це лише невеличка його частина ПІЗНОВ, Бо говорю про те, що мене цікавить, ! Ті заходи, куди мене запрошували 1 театрал Мене дуже захопив український театр, я постійний відвідувач Національно! опери | хочу зауважити, що рівень оперних та бапетних вистав європейський | що мене дивує особливо, то це те, що, незважаючи на економічні обставини, цей театр здійснив кілька прекрасних прем єр, - зокрема опера «Анна Ярославна, королева Франції» та балет «Фрески Софії Київської» Високого рівня є театр Івана Франка, роайська драма імені Лесі Українки Також захоплює мене | театр оперети Талановито працю" ють режисери ! актори, на економічні Труднощі незважаюни Якщо говорити про літературне життя, то. Справа в тому, що я теж письменник ! -ооаю, як нал важко в Хорватії в цьому -- перехідному періоді жити В добу комунізму ми мали гроші, але не було вол! Тепер маємо волю, але не маємо грошей, Які давала держава | це спричинило видавни: коли не чу кризу А найстрашніше, письменники працюють В СТІЛ, сподіваючись ні на книгу, ні на гонорар | це, врешті, відбивається на духовності кожного народу Я бачу на сторінках «Літературно! України» - а це для мене важливе джерело, - як автори шукають видавця, ! хоч видав: ництва українські в скруті, книги виходять А серед них ті, які мають фундаментальне, базове значення, як, наприклад, «Історія української літератури ХХ сторіччя», чоти" рьохтомник про українську літературу у СВІТОВОМУ контексті, нові видання Т Шевчен: ка | про Шевченка, нова книга | Драча Існують літературні журнали, хоч про" блеми їхні нікудине поділися 4 передплачую часописи «Слово ї час», «Слов'янське віче», журнал іноземної літератури «Всесвіт» Мені подобається й те, що українське телебачення теж не забуває про літературу ! ПР9 письменників. Я говорю про літературу, Що виходить українською момою. Літературу, що друкується російською, не дуже добре знаю А газети, так само, як і в нас у Хорватії, Різні за своїм спрямуванням Добре, ЩО є рубрики, присвячені культурі, наприклод, у «Голосі України» та «Вечірньому Києві» А ще мене дуже ціковиТЬь образотворче мистецтво Мені здається, що у Києві не бракує гарних виставок -- як колектиних, Ток ан бково ПРОСВІТИ М а Рак і, п, п ( ьогодні ми репрезентуємо нопу рубри - ку «Візитна картка». П життя розпочинає на сторінках «СП» роамопа Любові Голоти а Дуро Відмаровичем. Як ви самі переконаєтеся, ГТос чом орватії в Україні Пан Посол людина неординарна: слідкує за українським літературним процесом | вра- Ліна Вінграновський достойні Нобелівської премії, Микола жає. Костенко та що цитує Леніна, роздумуючи про націоналізм, | є членом «Хорпатскої Матіци», зорієнтованої на національну ідеологію; пише документальний поетичний «Київський щоденник» | перекладає на хорватську «Собор» О. Гончара. Отож, анайомтеся, -- и індивідуальних, - від авангардистських до класичних Українські художники шукають свого шляху г авангард, ! поставангард, - / це дуже цікава ситуація. На жаль, я мало знайомий із сучасною архітектурою, дизайном, але думаю, що інтелектуальне наповнення для їх розвитку є Кор.: Пане Посолі Вивчаючи українське життя / аналізуючи інформацію, Ви не могли залишити поза увагою мовну проблему, яка досить гостра. Я думаю, що Вашу державу ця проблема теж не обминуло Д Відморович: - Мовна проблема в дуже делікотне питання Щоб відповісти на нього в повному обсязі, треба би провести великий симпозіум Бо це історичне, але й політичне коріння Ми знаємо, що мова є умовою самоїдентифікації народу Але історія для України створила специфічні умови Вони в тому, що частина українців, | серед них інтелігенції, розмовляє російською | вважає це нормою | ця проблема поставлена перед державою дуже серйозно: як зробити українську мову державною -- Конституція України це вирішила ія не маю що додати Але я можу сказати про сво! відчуття щодо цього факту По-перше, Україна повинна позбутися проблеми двомовності Ми, соціологи, знаємо, що через мову де процес асиміляції Конкретно в Україні це відбувалося через русифікацію | виник той феномен, що частина українців, вважаючи російську мову своєю рідною, не вважає себе росіянами Вони називають себе українцями ! це проблема для науковців дуже цікава 4 спідкую за тим, як це вирішиться в Україні Друге Як досягти того, аби українська мова стала державною на всій території України? Я знаю, що письменники справляються зі своєю частиною завдання Але вони повинні мати підтримку Бо мова повинна утвердитися в усіх точних науках, в науково-дослідницькій, фаховій літературі, стети основою життєдіяльності культури Третє Чи мовна проблема не порушить національної гармонії і як досягти, вирішуючи кловне питання? більшовицький режим через мову робив денаціоналізацію України | це схоже на хорватські проблеми, бо ми теж маємо велику проблему - проблему суржика У нас в Хорватії суржик звався сербсько-хорватською мовою КЛи повинні визволитися від ПСИХОЛОГ чного тиску цього суржика, так само як і тут, в Україні. У нас цей шлях важчий, ніж у вас, боа нас значно більші комплекси, - менша різниця між двома мовами Кор.: Сьогодні Ви петь «Слова Просвіти», видання Всеукросінського товариства «Просвіта», масово! громадської організації, що Існує майже 130 років. Чи Існує подібно організація В Хорватія Д Відморович: Така організація у Хор: Україні 7 питання має не лише навіть частина ьо р9зич191 4 А АРЯЙК - - и а - затії існує і називається «Матца Хорватско п завдання просвіти! ельство народу, зби реження традицій, підвищення рівня освіти народу. Ця організація була заборонено як націоналістична в 1971) році, а віднОВЛенноО з 1990 році Вона веде дуже велику видавничу діяльність ! має свої представництва всюди в Хорватії та в хорватській Ддіастер' Кожне з цих представництв працює як самостійна організація, яка веде культурнопросвітницьку роботу за цільовими програмами. «Матіца Хорватска» має свої два часописи 1 дуже гарну літературну газету. На сьогодні це найзначніша наша організація, яку підтримує держава, яка є оберегом всього кращого, народного Мені здається, що існує подібність між нашими організаціями, існує великий простір для співпраці, і було б добре, аби ми змогли організувати зустріч наших керівників. Я сам член «Матіци Хорватекої» і міг би сприяти цьому. Кор.: Ми з вдячністю приймемо цю доломогу, а зараз хочу запитати ось про що. часто такі організації, як наши, звинувочу"- ють в націоналізмові. 4 тим часом національно ідеологія -- це єдиний вихід У нашій ситуації, адже і українсько, і хорватсько людність не мали можливості жити повноцінним національним життям... Д. Відморович: Ви знову задали питання не з легких . Мені здається, найважливіше зрозуміти -- що є націоналізм... Це запитання теоретичне і має дуже чутливі Політичні наслідки. На нього можливо відповісти у кілька способів: політики, які схильні ДО інтернаціоналізму, негативно ставляться до націоналізму. Я належу до генерації, яка добре пам'ятає праці Леніна, Маркса, Енгельса Оскільки в Україні є багато таких, які читали Ленін, наведу тут його слова: Леніна писав, що треба відокремлювати нації, які пригноблювались, від націй, які пригноблювали й згоден з цією дефініцією, хоча й не більшовик Проблема націоналізму в Хорватії дуже актуальна. Ми - молода держава в національному ренесансі А, окрім того, у нас йшла визвольна національна війна | тому ми повинні пильнувати, щоб наш націоналізм не переступив ту межу, за якою починається негатив -- расизм, шовінізм. Бо ці явища можуть викликати у нас проблеми, відкинути нас, як націю, в гетто Ми хочемо бути відкритими для всіх культурних, духовних, наукових впливів інших націй, зберігаючи самобутність та самоїдентифікацію Бо заразусвіті існує течія універсальної уніфікації, що дуже нівелює маленькі етноси На жаль, ми це відчуваємо в мові, музиці для молодих, ставленні до етнографічної спадщини - це дуже небезпечна ситуація Ось погляньте -- перед вами дуже об'ємна червона книга Це «Словник іншомовних слів». Це ті слова, Які за незначний історичний час увійшли в хорватську мову, і ось ця велика книга потрібна, аби можна було читати наукову літературу, бо це книго -- вдвічі об'ємніша, ніж словник хорватської мови. | зараз слід ставити питання так нам потрібен націоналізм, аби ми визволили нашу мову від такого колоніального становища | чи ми не залишимося без нашої етнографії, без нашого фольклору? А ми його повинні зберегти | мені здається, що я цим сказав про своє ставлення до націоналізму з точки зору мого маленького народу Ми проти екстремізму, проти шовінізму, -- але існує така народна хорватська приказ: ка: «Кохай своє, а чуже шануй» Бо не шануватимеш чужого, коли своє не любиш Кор. Пане Посол, Ви говорите палко як пост і точно, як письменник. Отож, чи є час пери бування б Києпі благодатна для Вашої я гу ТРРЯ Д. Відмарович Дякую за це запитання 4 улаю бути скромним | скажу Вам, як українці, що Україна на СЬОГОДНІШНІЙ день має найсильнішу в Європі поєзію Це феном Часу Я переконанми, Іо копи 6 Микопа Вінграновський, Ліна Костенко, Іван Драч були 6 перекладені на іноземні мовби, То удостоїлися би Нобелівської премії. / якщо навіть не отримають ціє! премії, то всеодно увімдуть у СВІТОВУ клосику Греба активніше, наполегливіше пропагувати вашу поєзію Це стосується і хорватської літератури Нас світ знав крізь Югославію, а вас крізь Родянський Союз На практиці це значило, що ми були в тіні сербської мови | сербської че й |. . уч Ч' ь з ке но пр у Ч б оч б - ч « чи в.о ніч - м м РА до й і юч і як б КА зу ї плн й У од а м -, щі А | и, те я - й й о ек і п г " іч - у ч-г Ром "и і в -У т . м - ь 5 зи "Р оч жо чо - як АР и чо ето з п я" поч - "і РА о У КА Ач є Я Аз «ера мк; ча Чи пи ел " і і чи З і Мо о ол, Ла " ч і о, о я и їв -- - чі М ча ню єї ча А Ро го Р, Чо "я ч "и "з з нн "рн зує ІЧ | Ф - б вія йно Пончо Й "м " б 5» і я "ов Її - М. ль В й ля у б прімя б ї, р б чик " й баг - б НИЄ аб я ін ру чу й "м й чн б б в чи і. ов Ярек 0 Ре теро яз; й ть й ча ча м а З , вч ба клеї "ГО - П. я Б б МА з Р фн У «я - чім, «ой я чан ЧА У З ча и Сч "я" ь їз і ть Лю У Гумаї а Ак» «іі "Да ре Я и "КУ НО 1» ї жен й Ю ю п! чер ДО Воя 4 фазбенвь нь В й" ь культури, а ви -- В Тіні Російської мови | культури. Що стосується мене особисто, тоя належу до другої ліги хорватської літератури, т я це підкреслюю. Поруч з такими іменами, як Драгутин Тадіанович, Славко Міхалич, Златко Томичач, Дубравко Хорватич та іншими великими хорватськими письменниками це моє -- друге місце для мене дуже важливе В Спілці письменників Хорватії мене знають як фахівця з літератури хорватської діаспори. Але в Києві я також пишу і поезію, і вже створив книгу, яку хочу назвати «Київський щоденник». Мрію, щоб її переклали українською мовою 1 тут видали. А з пані Швачко, яка є викладачкою Національного університету імені Тараса Шевченко 1 пані Форитич ми перекладаєло на хорватську мову збірку поезій з творів Миколи Вінграновського, Ліни Костенко, Івана Дроача та Дмитра Павличка, аби їх представити хорватській публіці Ми закінчуємо перекладати книгу Івана Дзюби «Кавказ» Тобто я хочу вам сказати, що кожну вільну хвилину використовую так, щоб краще ознайомитися з українською культурою, зробити якнайбільше для культурних, духовних, просвітницьких зв'язків між нашими народа" ми Я можу сказати, що ми вже переклали частину роману «Собор» Олеся Гончара, який було надруковано в хорватській пітературній газеті, потім Вірші | СТОТТЮ Леоніда Талалая, прозу Бикова Дуже добре, що тут, у Києві, вийшла антологія сучасної хорватської воєнної лірики, про яку писав Леонід Талалай у вашій газеті Сподіваюся, що наша розмова буде не пише початком нашого знайомства, але м більш тісних контактів між просвітянами та іхніми хорватськими колегами Кор.: Дякую Вам на доброму слові т режи Ру Й й, Р Ру Р "й й чи нь ль Роо що - - й і - "| качаю кл -ь - ооо о а ложа ії че отни ч Р М « т: Р -- уа чо Тл Ло М - кл м ки, З ки а нь б Ди Га іч чт. ч | у і - чл "аю чи, и че і п че Лю | кл б і вче - т " нь ке я алко В, і чн тн і п "т. 1 - - чт - іч, , б - Ж чи чл. сту тік М. - - '- Ма чи чі - ч Чи он - че - а 4 и - а З - . - З Чя " ч. ом і - кн ь і й - ач чі Ми, - - 1 "- - Й -, ч ал . "іа . ки "У М чолі » | "й . -. ї чо
Seite · S. 18Originalseite ↗

Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

т - ї - «РАЙ - Шановний) пане Конова чинений Ваш нинішній приїзд до Києва? -- Ми з дружиною Марією прибули в У країнл ювілейних заходах з нагоди )0 річчя від дня народження видатного письменника, поета публщиста, редактора і маляра, громадсько-поліТтичнОоОГгоО дДІЯЧа Івана Багряного Довелося побувати в Сумах 1 Охтирці, де він народився 2 жовтня 1907 року 1 прожив молоді літа, почав літературну ДІЯЛЬНІСТЬ... -- ... де Й понині живуть його родичі. -- Так. нам пощастило зустрітися з родиною його брата Федора. У святкуванні ювілею письменника на батьківщині взяв участь : його син Борис. А в Суми з нами їздила донька Ївана Багряного Роксолана, яка живе в Німеччині. Вона розповіла учасникам святкувань про життя й громадсько-політичну діяльність СВОГО батька. А Галина Багряна, дружина, не змогла приїхати через хворобу Вона мешкає в Новому Ульмі, де похований аби взяти участь у письменник В Німеччині живе й їхній син Нестор... Крім бажання взяти участь у ювілейних заходах, привели мене до Києва и суто видавничі турботи. Оскільки готуємо до видання збірник історії Української Революційно-Демократичної Партії, біля витоків якої стояв Іван Багряний, потрібно уточнити деякі моменти з редактором Григорієм Карпенком. А видрукувати її поголився пан Осип Зінкевич у видавництві «Смолоскип» -- Парадоксально, але факт: про видатного українського письменника Івана Багряного на Заході знають поки що більше, ніжв Україні, хоча тутвидано чи не більшість Його творів, єкранізовано роман «Сад Гетсиманський » -- Про Івана Багряного ми ДІЙСНО більше знаємо, оскіЛлЬКИ ПИСЬМеННИКк ДОвгий час жив на семи рації, п Німеччині Ми всі читали Й знаємо його твори так як вони часто виданались І перевидарвались у діаспорі. В Україні ж вони появилися ДесяЯти ЛІТ остання роки ПІСЛЯ лише п амовчування, український читач недавно дістав змогу познайомитися з романами «Тигролови», «Сад Гетсиманський»... 3 відомих причин про життя самого Багря «миогонаного одтькоощина брмуломалоріІдомо лонславна, пого гут назишали То колаборантом, то фашистом 1 таке то пбиес. Що ЦОзу уміло, ме рідДдПпОПІДаєЄ ДІЙСНОСТІ Я власне очи скарбником Фунлації імені вано 1»! м ного, яка провадить аночіну зоботу щодо представником (ОпУЛИрИ зації Й видання творів пило МІС (пика, цпори ікупрання ного ІПоОрчОї спадщини - Ви особі ТО АНІ Тії Іална заг! ого 7 Якою пін був люднниою 7 . Гак, я анмай Галина Їй! римого КоОчо штмачно молодшим мл |" ЬоОїоО у пепие по лин зн занажинниси чо не Р - ПР 0 -- -- вини -- члся 9 простора сущо | | (ові ПРИСВІТІ ОЛЕКСІЙ КОНОВАЛ (ЧИКАГО, США), ГОЛОВА СЕРЕДОВИЩА УРДП, СКАРБНИК ФУНДАЦІЇ ІМЕНІ ІВАНА БАГРЯНОГО: «ЗІ СПИСКІВ ЛАУРЕАТІВ ПРЕМІЇ НОБЕЛЯ ІВАНА БАГРЯНОГО, ЙМОВІРНО, ВИКРЕ- СЛИЛА ТІЛЬКИ ПЕРЕДЧАСНА СМЕРТЬ» |) | І | р МІСНІНІ екіно і Ли | ( | | | | ї В | 70) УКРатїнських ві: ||| ЗІ еми в ІТТ Сі / І (7 ( ( О) ОО Я - Ї | іі і |) рик ()1)Ї | | | ОД У М с)0 сл Н емокр б Україні Ої ЇМОЛОЛІ. | ПпІСЛ | ОХ ства з романом сад Гетсиманський апропонували Нобелівській комісії ро: тянУТИ ИОГОоО ТВОоОрчІСТЬ ЯК Ппретендента на їтайирестижнішу в світі ПпреміІЮ Я написав про це Іванові Багряному. Л Ввід комісії ми отримали піІста, В ЯКОМУ ПОВІ ЛОМЛЯЛОСЯ що вони зацікавилися гпорами пропонованого автора До речі що тоді вже побачили світ його французькою, німецькою англійською, голландською, датською мовами. Але в скорому часі письменник помер 1 ми повідомили про це Нобелівському комітетові. Тож, ЦіЛКОмМ ймовірно, зі списків лауреатів премії Шобеля Івана Багряного викреслила тільки передчасна смерть, 1 ми змушені були припинити цю справу. . -- Слід нагадати, премію присуджують лише живим авторам -- Їнині живий Олександр Солженшщин, якого нахто тоді ще не знав, Дістав ЦЮ премію аж через 15--20 років опісля -- за «Архіпелаг ГУЛАГ». Їван Багряний, як бачимо, писав про те жахіття набагато раніше. Можливо, саме Бін міг Стати володарем премії. Треба було, щоби її інші організації підтримали акцію, вис" тупили з відповідними рекомендаціями Власне, існує кореспонденція з закликами до українських громад Австралії, Канади провадити відповідну роботу. А щодо запитання - ЯКОЮ ЛЮДИНОЮ був Іван Багряний ? -- можна відДПОВІСТИ коротко: працьовитою. Дружина переслала всі Його архіви, вони чималі за обсягом. Я читав майже всі його листи й 3 Л1Да ТИ Книги що Нобелівську ( Ії і т 1 ї М | | і | К | 14 М рей | | М - 1 Г) 1 | | "бі я. ь 5 (, | 1) | 01) Ї МО | І 1 | І у 1; рі ІРе | | - Р) - М бі а і й. «й регент (3 їі ЧИ М г) НТД 0 І І ра раї З - й че» аг о г «ПОЇ гу ч- - 3 жах С -б б ПП - Ом найомив його з міст ПОЗУ» й р 38 Б є 2 | Й й «ще ВІН Не О0ояЯявсСЯя НІ зго 3 | 2 | й й О0 МІ |) РА Є Ч Р Рій й С ху Ї, ОМ.ЛЯЧИСЬ 13 ПУОЛІЦИСТИЧНИМІ ' 1// ІВ Р. Ба рянО!: О | ОР ІДУ КИЙ ГІНГЯТУ | Г| г М й Ї і ) Ї / Р і | Ї ! С. Ії її. 1! Р | г і і ї ї О і Р Ї і ГОМ «ПП уб ШИН ТИкКИЬ "РРГ ЬЛІЄНІРІ Й АХ: Г/Ї. сії НИ ВИД ІВНИЦТВОоОМм к ( 7О 0) | Кк им 3 "р НЛацієЮ Імені Ї я на Ба! ряного Цього -Км і М ь Арк ді М Х і В Іасне мІеНІ МАО, у і довелося збирати 1 З, КЯ М « . | чч Фу «4 уклалати цю публіцистику статті пам Іети реф 1 Ір УНІЙШЛИ статі Кеї, Є Сі Док 11 ПОЛІТИЧНОГО ку ре ЛО ч 7 фуга пло 7 - ьч М х М . 1 | З 5 4 зр чарок я» -яю її Р РА ,, г. Чей . . і 7 М "че, і в -к» Ми -ео я аль - жи ка 1 че б - ж» и Ся що - їз 5 кури лм ФУ ІЧ У "пумез в ВЕ яч » а чаї яр спрямутання Зокрема п знаменита «ЧОМУ я нехочу повертатися до СССР?» 1946 року Й Р три? й РР ЧТ, альо мк, ро чі Мв сана Ше неоднозначно РО Р реч ни у Зргу Н | беогонасюамюм осмос о коооарооо б | в. Р Зоо ливу ном УР рос ВОЮ о ОТО сприйнята як в Україні, так і за п межа З 5 ю ми У цій своїй праці письменник З У А 5 з ОВОдИтТЬ слова. ЯК! ЗнНа05Оть ниатпаам НЯТЬ Ми ре М 2 чимало українців старшого покоління з діаспори: «Я вернуся до своєї Вітчизни міЛлЬЙОНамМИи СВОЇХ Оратів | сестер, що перебувають тут, в Європі, 1 там, по сибірських концтаборах коли Віль | Акалем тоталітарна кривава більшовицька СИСТ Йог ма буде знесена так, як І Коли НКВС піде вслід за гестапо червоний російський фашизм щезне так як щез фашизм німецький... Коли нам представник українському народові буде повернені Української Н г право на свободу І незалежність в ім я З християнської правди і справедливос т» -- Не всі українці повернутися на рідну віІДроджується як самостина держава попі Письменникам найбільше: вони повертаються у В тчизні Чимало з хоча б своїм полум яним словом ьтузі | твори багатьох ІЗНИХ РОЗСІЯНІ ПО ЧИСІЄМ ітератури та миг . . них зарубіжних часописах Гукласти Том уже ствог «Публіцистики» обсягом сторінок було справою нє з Леских -- Мені пощастило зібрати ТОДІ гіТЛлеріцськоа Коли Ір І Й і 4 ї - й на жаль, АМОГ.ЇЙ зем.ю М и? пошасти.тое У И Ріс () 1.7є ралі тона М кару роРЕ ЧО статей, що ся В ВІСТЯХ» відс тків друкува «Українських «Нашій боротьо!» «Молодій Украй «Наших т. Ші ПОЗИЦІЯХ», «МИ ЩІ попернемось» «Ро І ЦИХ Дниих » «Пром геїь. Дехто висловлюю «Ти У ко | ви і . . вийшла 0 ще одна ка кни ЧТ ІК жаль шоянеподавпримтток робив ( І ОрінОк На ВІСІМОСО г й . ) | | У роботі м лкнигою допетОося кори наАТнНеОм и Кк арх | Мі)! аниИ» Кк г
Seite · S. 19Originalseite ↗

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

-- ж - - ен - з - шніх Де А ередуманс» Багряний |і сам був чудовим м ляром рай Кадри кадри українського народу руугогУ С | Данила ІШумук бо гу мас кажуть мистцем. Для при « в Україні, що вони тепер перебувають «Хжраїн о.током 1Ч.|Їьо ТВаси кали боман з Гигролови» «автор у комсомолі, УТПИ Же компартії, алене є Гонка УК аїиською й англінськОЮ МО ілюстрував сам. У власному оформленні переконаними комсомольцями. ; . Збириниик о пошану Григорія о пновидаві книги для дітей козаки «Про комуністами, бо вступили до тих кита зь до 70- річчя композитора елек та Павлика мандрівника» 1 є Геле-організаціям, аби ятосЬ вибитися в житті, яю | Багуяйного, їіміпі книги. На о сон Сбигінали тих малюнків досі здобути вищу освіту, мати посаду збоому зАмункУ «сруплаці вмданния азберугаються у мен 11а Багряного накимулиєйм насамперед м ати українських м родних піСсснь Як юлтина неординарна Іпан Ба/г- 1.) Москви, радіо аж розпинмалоси. як ТИ Ганни Шерей. ТПОЛОПОЮ Фундації від 1982 | ряний, цілком ймовірно, мав Цікаве смієш посягати на наши кадри? Це віддані року" юоктор Ллнатоямим їмсий. Діє філія оточення, зокрема літературниє Та мис системі тілом 7 душею люди!!! -. суунлації У Канал! гецьке? Водночас і в діаспорі ПІДНЯЛИ галас: Яке місій ча й У ДУ МКІ ІОСІЛАЛ( Вінналежав ло Спілки чисьменників як сміє казати, що наші кадри там, юрчість Іва іагряного в контексті у діаспорі. А що небув людиною замкну - серед совітів? Це ж зрадники, комунисти, укра нє чи СВІ ГОМОГ "еросту рий 7. ЧИ гою. СсніІдДчЧИтьЬ обширна його сепістолярна вони не здатні будувати Українську дер" чажемо говорити, що всі творі! пи: вменспадщина. Добре було б, якби хтось узявжаву і їх треба знищувати. «Їван Багряний цнка на СсьОГА | зібрані, вВпОРЯдкоОвани ся за п впорядкування й видання Вважаю, відповідав їм, що Й за німецької окупації видані? що ця робота не з легких. Серед тих, ІЗ багато людей довели, що хоча Й були Георчість вилана повністю. Загальким листувави я ван Багряний, такі відомі комуністами, але водночас 1 патріотами секількість томів ВИЗНачЧИТИ СХ адно, бо | письменники, як Улас Самчук, Тодось своєї землі. У цьому яскреве гвори пи пллиси окремими кийгами. А (усьмачка Леонід Полтава, багато пересвідчуємося тепер, коли "багато шоло СВ гопого контексту го серед представників гворчої інтелігенції з усіх КОЛИШНІХ СОМСОМОЛЬЦІВ, комуністів стаунсьменіистк56! а української еми рації Там куточіО В ДТаспориії Окремі листи зархіву ли справжніми патріотами України. Є Багряний: найпопуляришиим у чужинев я готував до друку для чгасописів Канади. патріотами, вважаю, президенти Леонід кому СВІТ 4 переглядав, для прикладу, А в «Українських вістях» видрукувана Кравчук і Леонід Кучма. То неє злочином іспанські СЄНЦИкТОГМ" ат | зустрічав там серія листів, у яких письменник висловбути українським комуністом, головне, пого ім я Її вори письменника видашт в люоюпавсвоє ставлення до церкви, зокрема щоби рн дбав про свою державу. 90 зарубіжжі! «ільномними тиражами Рои російської церкви В Україні. ВІДСОТКІВ колишніх комсомольців і ман «Тигролови» айглійськОЮ МОВОЮ -- Був віІН ЛЮДИНОЮ віруючою? комуністів, на мою думку, можуть бути побачив світ У СПА, Канаді, Англи, а - Так, Їван Багряний був віруючим. старалися примусово повернути з таборів корисними для розбудови України. А тидтак цаигЛлІЙСЬКОГО перекладу був пере- Але казав, що НІКОЛИ не ПІШОВ би для переміщених в Європі на радянізовану там, звичайно, знайдеться десять ВІДСОТКІВ з кладений на "М! мецьку датську, о сповідатися до російського священика, батьківщину. Багряний написав уже згаяничарів, яких тягнутиме до Москви чи М і сьлландську МОМ | зміг прислужитись бо з Москви нас понад 300 років причодуваний памфлет «Чому я не хочу ще деінде 1 ЯКІ вважають, що в сусіда | «А учням ШКІЛ 9 уразок чистого кохання щали: спорБіДдали втому головна причина, повертатися до СССОРІВ перекладений завжди краще. Іван Багряний любив повія Твори Багряного ми гають 1з захопленмщоми стали хохлами, а не українцями. В англійською, іспанською й італійською торювати, що У своїй хаті своя й правда. сур Я Га нам. їх ВИСОКО оцінила німСЦЬкКа, Украни має бути українська національна мовами, в якому нагадав світові про ті І треба дбати про неї І бути господарем, а лій Ж американська Франц ДРС ІСПпОнсСькА церісва, порторював ВІМ. безчинства, що їх продовжувала насаднечекати, що хтось прийде 1 буде щось за У критика За мотивами «Тигролорір» май -- Ще на початку розмови Ви торкну-жувати комуністична влада в Україні, до Ш нас робити. , | | Же із намір ЗНЯТИ фільм аме рикан ькиЙй лися теми неоднозначного ставлення ДО - такимчином висловив протест проти приес Нарешті, хоча й із великими потуга- Що. | зн З Голлівуд. А роман «Сад Гетсиманський», ПОСТЕТІ Івана Багряного представників мусової репатріації. Він, власне, став Ми, утверджується своя правда в нашому | «2 Ззаду на думку критиків, вважається найкрарізних ПОЛІТИЧНИХ таборів. І якщо ніби провідником, захисником сотень спільному домі, ім'я котрому -- Україна. о им У доробку письменника |(ідне мІСЦеЄ зрозум Іле ставлення до НЬОГО тисячтих людей. А після цього був напи- Ідеально було б, якби Й Києві, СТОЛИЦІ "Рі -4 посілає творчість Івана Багряного п у заангажованих на будівництво комунізму саний вірш «Кадри». незалежної держави, був споруджений 7 КО Я контексті загоальни україни ької літератури ОртоОдоксів, то викликають подив, мМ яко Нагадаю, що в діаспорі діяло декілька Пантеон Слави видатних українців. Іван Р | - Над оформ ІРННЯМ КНИГ ПАаСкКІЛЬКИ КОЖУуУЧИ, бдезпіДСТавні звинувачення ПИСЬ: партій, ЯКІ створили Українську Багряний, гадаю, зайняв би там СВОЄ б Й відомо, працютан « РРАТаКЕТИГИЙ; графік ЯКІВ хченника деко трими діаспорними Національну Раду (УНР). Український гіДНе місце. | у Гитиадовський, ЗОК ря ма нИОГгО оформ тенині патріотами в симпатіях ДО ТтнНХхоже уряд в екзилі задумувався як противага З Дей справді було бідеально. Наразі їв Україні вийш.та книг аї я, Тюдина біжить КОМУНІСТІЗ радянському урядові в Україні, який Ж радіймо, що Іван Багряний повертається і , над прірвою» -- вай Багряний свого часумаввеликі вони називали маріонетковим, безголо- В Україну своїми творами. І книги пись- Є . За життя автора згадуваний теп» не неприємності, ЩО й відображено У ЙОГО сим і безправним. І вважали, що лише менника є найвищим пам'ятником йому. М вилавапся, вій побачив сії після його | пуУуСбЛІЦИСТИЦІ Як ви знаєте, ПІСЛЯ ВІЙНИ | они репрезентують права українців. І Й й Р смерті. ЛА щодо оформлення кимт го Іван нас, людей зі СХІДНИХ областей України, ось 1948 року Іван Багряний сказав, що Розпитував Володимир ГЕРМАН ор спринегтанвсанчавнесовивчтчачнннввничо о нини сис з о: зоною - цнижку цю рецензують уже не Треба було дуже сумлінно обмірковувати добір захоплюючу книгу роман про Ве! труднощі та | навських Крижанівська із Рочестера в США. Не "ЗР їх аперше, бо її видання від 1993 матеріалів, щоби не поминути найсуттєвішого | невдачі, які довелося перебороти, поки книжка пиш її княжим матеріальним пожертвам, але й у ь | року вже третє 30 чергою гіє тут автор зумів вибрати справді! те, що впродовж появилася на СВІТ | діишла до читача Особливо особистим наполегливим старанням В Укроїні м | треба відкривати наново ВІКІВ бупо провідною СИЛОЮ нашого народу цікава була 6 ця історія, коли говорити про завдячує свою появу 60 тисяч примірників пре-її вартостей, а просто відсвіжити їх у СВІДОМОСТІ клеч - тобто лицарську відвагу, чесність, вІрмість діаспорні видання, ЯКІ появлялися в умовинах красних легенд Константини Малицької «Гарфа тих хто вже з нею був знамомий Бо ж знамомі та книгу носія й поширювача духовних відщІрвання ВІД рідної! землі та завжди майже пеїлі», 30 тисяч накладу оповІДаннНЯ віДОМОЇ з нею численні ве теплі пиховники, ну й звичам надбань М раїни Двадцять чотири оповіДанняЯ, стораннями тільки зацікавлених одиниць При авторки героя УПА, Богдани Світлик - Марії-но, юні читочі у діаспорі, вже 8!Д першого написані чітко, живо Те зрозуміло для нескладненадто великій уваз: заголу громадянства Дмитренко «Учителька» ! врешт! 15 тисяч видачня 1954 року Ото» пригадаймо собі ного ДИТЯЧОГО еприймання, ПОДІЛен! на Три Отже, в першу чергу треба підкреслити, що примірників «ІМеча ї КНИГИ» Щоправда, 8 ЦІЙ автор, рслодимир Барагура педогої курнапіс тематичні розділи Першим - «ГПа полі слави» мистецьке оформлення книжечці дали два роботі помогли меценатці немало посини, ЯКИХ 10 письменни? Ссобпиво 8 домимн Я! це про Подвити української зброї в період ВІД справжніх знавці наших історичних «реалім» - вона зуміла виховати у вірності українським співредактор | опісля ДОВГОЛІТНІЙ редактор жур боротьби з поповцями до змагань УПА. Другий Петро Андрусів та Михайло Михалевич й, ідеалам Але все ж кІЛЬКакратн! поїздки в Україну нату для дптей є Веселі у» - видання і раїнсь! ого розділ «ГІє ргаменіт і: кКкнИигО» розповідДОє про оформлення книжки річ зовсім не другорядне та ВСІ труднощі післяколоніальної економіки, як! - Народного Союзу «Свобода довепося поконати при цьому ДІЛ", г це ПОДВИГ «Веселка» просвічувала шлях укро!нськугм ніяк не з буденних. Завдяки ім київська | словоукроїнської правди 15 тисячам української І | )є | 1954-му було пизночним чинником у реліпино дітвори. А на неї вже чигали з усіх станків | (Володимир барагура: «МЕЧ ! КНИГА», дешеві, розкладові, російськомовн! видання мОціональному вихованн українськи» дтем но посСепеннях крізь часи май є ПОВНОЇ ВІДО! ремлпеност! від Материї а аж до чосу, коли | Історичні оповідання, Київ, 1993) Оце ж ці ДІТИ з3ЧЯ недовгий уже час переберуть тра змову доступними творч! 19 животворні | | п а ан дов аа БУ, І ЧИМ кермо молодої Держави "! треба їм добре ів язки їз рідною землею Тит заслуги "Веселюм» знати, на яких основах та куди вони її поведуть та її редокторів (крил Бболодимиро барагури, но історичні хвилини постання таких незрушимия бо ЗУ викликає враження про книжку яна | приходить думка: а скільки ж більше добро початках Богдано Гошовського та Романо Заво пам'ятників нашо! духовності, як «Повість давніх ПеРмзми погляд» та в великій мір! рішає те, як | зазнапи 6 нашідіти -- ї в Україні, | по несходимих довимо) просто незміримі, беручи до уваги ще В піт» Нестора та «Острозька Біблія» Там теж спринме текст читоч, особливо МОпоОдиЙ, та просторах східної діаспори, і таки В нашій ДОДОТКУ високий мистець! лад та виховний рівень уміщені «мов; картини із життя киїаських бурсаків скільки залишиться у мого СВІДОМОСТІ 13 ЦІЄЇ діаспорі, акби так не одна пані Марія видоння акий воно удержувало постійно у розділ! «Велетні на верхів ях? рдеться про поро Про високий мистецьким рівень вим" Крижанівська, а куди більше наших громадян Можна не сумніватися, що довголітній редаї цікаві моменти з життя наших трьох найбільших ді Д Чо «зані. особливе об едмення поважного віку схотіло скористатися її прикла: тор такого журналика знав доклодно " весь Тараса Шевченко, Івана Франка те дес о ачаюрий рацівники Літературні для Дітей | домі? Якби теж єхотіли вкласти свій нелегко матеріал, на якому повинні виростати Діти М? Українки Автор зосереджується головно на їх ЗЛОД РА членом якого є автор куже | здобутий за все життя гріш у найважливіше свідомих українців, знав теж | тадлниці ПІДХОДУ ? молодих літах, щоби МОПОЛ! з тс в еУачеея п ка підприємство -- у розбудову Духовної України, об матеріслом до дитичсї душі. Недаром зе подібностей між собою та тими, хто повинен ПА історія «к'еля і книги» така 1954 року | без неї | Державо не встоїться виховав дві влосні дочки в дусі всіх громадяме» стати прикладом но ее життя. Великим запає чо книжку видавництво Спілки Українсько! Українські працівники літератури для дітей І Ши ьо відомостей про історич! обставини, про пегля- ЛАоподі «На варті» у Торонто, друге видання молоді мають ще чимало подібних повновартісних Тематика збірєеи оповідамь для Д'ТЄМ та мо ди героїв ЦИ» оповідань вплетений зручно у появилося 1980-го у видавництві відомого діячо | творів для номшлит дітей -- тільки 6 знайти для них ПОД «Меч | С а з істор! буття 10 розповідь дії та в діалоги Дитина, слідкуючи зе нашої культури Олександра Моха, який, незва меценатів , - їсіниїаО пазят з ) | мими із ЗОЧИ авпенням, засвоює собі рівночасно жаючи на всі труднощі, переніс своє видавництво А поки що бажаємо многих ще то щасливих майже без труду ЗОЛИКУ КЛЬКОГУ потрібних | «Добра кмижка» Із княжого Львова у діаспорну літ достойним | авторові, | меценатці «Меча | сУГі ; іпьтурм машого мороду З цими предме тами треба б С ба бупо в першу черг" познайомити мом ршу черту та рівночосно починає ввожати їх столицю - Торонто і там теж довгі роки продов моподе покопінна бо пізнання це перший та відомостей 5 ТКА | | книги» Хан їхнім приклад знаходить все більше необиідний єтупінь до духового споріднення своїм власним здобутком, же ЩО є чати: У уровня й вницьку міІСІЮ маслідників, щоб сталили мечі характерів ново- Відмутть єдності із якою небудь вартістю мою ЇЙ впосного світу уявм, мрії! аз сумніву, Цем Мо о ружа одначе, ТРЕТІ сучасне видан го ПОКОЛІННЯ, щоб живили їх все нові Те ТА Матеріал був незвичайно широ ий ачаосу задум удався авторов! повміСТЮ | ч да а о вже дуже давно вичерпані! книги - на скріплення безсмертя Народу! «ей акий зопишався "на вивчення Каже старе патинське призами я що «мають аа ій чергу У зам попайлоси вже В Прбінознавства після СспПОВНеНтУ ьсія вмМмМОоЇ книжечки свою ДОЛ" оправа Зв ми ніс: лю а Я пр Р можливило "пого подоа Леся ХРАПЛИВА-ЩУ?Р, 0 трибун іно ОЙ Ро абльжений чої книжки можна 6 написати другу, не менші Дь , відомо меценатко Пані Марія З Тар Торомто (Канада) ПОН нів ежиннннннннввннннннннннно лееенннучнн ОНЕНИННИННННХНАНННН НО ПА РНИНИ бе и БЕРЕ ній - РР - а ий - зони ци
Seite · S. 20Originalseite ↗

Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

гій и дів | п Григорій Колкник Я працював на кіНнОСТтуДІ мені Довженка Надходив ювілей Гоголя. Подумалося, як прикро мало зоздано цьому, одному з перших геніально обдарованих українців, котрий так палко. пона увесь світ, промовив про свій народ, про Україну Я почав вивчати життя Миколи Васильовича Яновського Уявть Собі, Їталія Містечко Альбано Гоголь, який уже створив не лишень «Ревізора», а й написав | опублікував перший том «Мертвих душ». Він заслужено має титул громадянин світу! Перепочиваючи неподалік від Рима, він тримає на колінах книгу. яку б ви думали? «Исторія Малой Росси Дмитрия Бантьша Каменского» (Часть І). Так мені відкрилося, що Гоголь, попри те, що такі ненаписав багототомної! істори України, яку збирався створити, постино готувався до цього і мав на це право, бо, як на мене, був одним з найважливіших наших істориків. Гоголь повів мене. Його увагаий повага до живої душі нашого народу, иого невмирущості, любові до пісні, обряду, своєрідності вдачі, родоводу. Згадаймо «Тараса Бульбу»! Кор. -- Гак, мивслюбимо цю повість Г. КО -- Для когось «Тарас Бульба» повість Ось, погляньмо Четвертачастина історії Бантиша-Каменського Манкфрест про скасування Запорозької (чі «Божиею милостию Мьг Екатерина вторая, Императрица и дсамодержавица Всероссийская, и прочая, и прочая, и прочая..» Січ зруийиновано. «Со истреблением на будущее время самого названия запорожских козаков». Царі не тільки видавали маніюфести Вони силою змушували дотримуватися іх Уживання слова «запорожець» прирівнювалось до зневаги царя! Не менше І що ж? Відповідь відома -- у 1835 році, тобто всього через шість десятків літ, один з синів свого народу публікує повість «Тарас Бульба» , закохує в своїх героїв людей різно! віри ! різних національностей, І ЗВІДТОДІ ЧИ ПОСМІЄ ХТОСЬ сказати, що Бульба бандит? Далебі Кор. -- Переконливо Віримо, що один з ваших навчителів юсторії Гоголь. зрадьте, будьте ласкаві, ваш секрет, хто -- другий? Г. Ко -- Той, без чиєї творчост и історичних знань ми з вами не шукали б істини, говорячи цією мовою. . Кор. -- Шевченко? Г. К- -- Звичайно Тарас Григорович Шевченко Ужиймо гайдамаки! Що скресає найперш? Гонта? Залізняк? Умань? Дві тисячі паль уздовж доріг по Львів, на яких виставлено голови козаків? Ні Саме слово «гайдамаки» асоціюється зіменем людини, котра очистила його, зберегла для нащадків. «Все иде, все минає, і краю немає » Знайте, що і таке було! Знайте, але і про ціну крові не забувайте ніколи Сьогодні «історія України-Руси» Грушевського, юторія Бантиша-Каменського, лппописи Величка ! Рігельмана, Кониський Скальковськимй, Боплан, ктори Карамзина, Соловйова. десятки інших можуть належати кожному Але наші чи тачі мусять знати про те, що якщо у іхній оселі, удома є бодай дві книги -- «Кобзар» | повкті Гоголя, такому Ддомові належать ключівід усього набутку нашого родоводу, ключі до юмтори народу, до якого мають честь належати ! ваш син, І ваша донька. Залишається не так уже и багато -- навчити їх бути уважними до діда, прадіда чи бабусі Бо тут частка вашого роду у поняті народ Улітку директор видавництва «Український письменник» Вадим Петрович Скомаровський отримав писта з Горлівки З Донбасу. «Шановний ім'ярек! Заше видавництво випустило у сві сторичним роман У продажу нема надішліть. Учень сьомого класу» Якось-то я їхав у трамваєї ' побачив парубчака із стриженою гоповою и козацьким оселедцем. «Ось зблизька », сказав я собі Голова у нього видапася мені справжньою, гордою, з уважними очима Його оселедець був кращим, ніж у моторного парубка Енея, котрим ним горілку затдав Цей пе не тіІЛьКИ не заїдав Думаю, у нього пора великого читання пазнавання Світу |! модо сподобалася мені, було трохи жаль Бім ВОРІО, спокійними р ТОВ ВАГ ж (СУ 11 рим КіМТИ нота жо аа - РАНИ т о кРЯЗЬ ПРИЗ/У СТОЛЯТЬ З Р | ча «дю Гб 1 Рам о фр Фа б ми "й ть с чего чу" ел. А «й» М Ро р. ТА і) ч є -ч т "то ДИТЯ дай. чн ці -- "ні рт м ЧУ - й Проросійська | газета «Теленседсля» словом «борзотисца» О. Боброва взллася пояснитигромадянам України, сто зображений на українських грошах. Вдаючись до спатажних заголовків, на зразок «Лицар ордена Туди», називаючи київських князів «братовбивцями» чи намагаючись (змалити образ Івана Фрамка, господін Бобров, а зним і «Теленеделя», переслідують очевидну мету: скомпрометувати гривню, принизити тих, хто є уособлен - ням національного дугу, незалежности, державности української нації Наша редакція не збирається палемизу- вати з Бобровим, -- ні українська, мі | роспіська історія чи література ме знають такого історикат письменника, як, власне, т чін нс знає історії тпа | дітератури, що й засвідчив своглій ЛО ую у це живе, що зоветься, зчужого голосу Га" вінт є чужим. Один доро театральщину, Другим, генеральські чужим Голос спимйм ЧОЛОВІК, упавши в проголошує себе гетьманом! вельми бусатий, начепив погони і походжає генералом від козаків! |оСсподи роже ти мій! Я ретельно прогорнув кроніки |! чфФапорожців реєстрових козаків |! МОЖжУпригадати єдиного генерала колоних Кк речі пникова! ОГО того, котрого поспапа ІП им''ператорм кбоме неРТтТит У Є ТЕМ) 3 ТЬ У МЛ И|ТОМ геріДдеїмоеа КІР іенерап і чект:і. ПОНІЯТТЯ ріеХ УМА РІЇ «І Ре | ОГОПІ» СТО ери іТтиябоОомі Козацька АП "ДІРУТА кл ріс ЦІМ ч ру Р ч публікаці али. 00. вочснидь, невідомо, що ук- ому разнський журнал «Дніпро» 1990-й рік розпочав публікацією роману Григорія Колісника «Мазспа --гєтьман». У тому ж році письменницьке видавництво друкує цей твірокремою кмиготюо А через п'ять років ' Українськ ти пПпИиСьЬЛлСсСНнИйк випускає роман «Тризна», -- властиво логічно завершення доби, позчачсеної ттииіки ми особистоєті я гої, якими для українців були Іван Мазспа та наказнийш чернігівський полковник Павло Палуботко Цікаво, що спонукало тписьменнима у скази ти О, метістеріиш ні часи спродтувитти поверни ТО намлі пам'ять ) Ї році істіОри М постаті, старанно замовчувати вістор : Як постукали ці люди а ссрис астор Що покликало до тако: роостти Си раво мілишатюфіттьє я есттьнаИМм ТІ | 4/1 сьогодні, наприкінці двадцятого СТОЛІТТЯ | бити ми вчимо НОашиИХхХ пюдей повермут аа крані є кторичним розвиток назад, у ем: тнадц | Рі Увібратися в широкі, як синє Мор ) З р й ровари"? КЛапинові жупани: (ЬОГОД озиватись До пюденм КОС МОХ ПОЧИМИРУЇМ 1 І ч я "Ч'дерна енергетика Метали, яких не Оєї род 18 рівними гТе"рж 11 Кіа м ди азотна киспота аби ус бупи КУРГЬТУ | х Кк) гри дом. ОоСап! Ко 1 і М їм кал ДВ к:) РАСТОІ | МЛ ТоІ рими Км ГО і УР й Те 'ьвото вої дз ПО ту Ццені0Ї й | та поставив знак запитанмним надписаюєс це" мпиний рум старо . Пе ч Ї . "т ЩО ГІ ДИМ т | і | | ок РіГУ 4ПіВ і | І й ч | Ї її 4 і М арог І А! г) М 1 у і Р зій мкс - і зно Слово ПРОСВІТ купюрами, звпичаймно, але роман надр у / вали. Думаю, на запитання "м (о це?? ГОМРУ КИ упишньому цені узору ГОДІ вІДПОВЮТИ ІСЬОГОдДНІ ЩО ми з вами за народ / бепика смута упала на наші голови з несподіваної волі з чужої паски, з гроша ДЯДІ Сема Погляньмо, цензури буцімто нестало"? Нестало | книг Немає кіно, кінотеатри прислужують блуду Українські газети пед ве животіють ХТО Ж розба! атів ? Заслужен пюди, кращі сини, ті, хто сіяв і жав" Чи хто досліджував живу душу народу, МОГО історію / Боровся з це нзурою/ хто ревним трудом ічІ КОЮ ПОЗИЦІЄЮ зберігав могутнє батьківське слово? Далебі! Не сини -- сим ки Синки яким наплювать на те, хто вони КІачхать, якою моОВОЮ ВОНИ Ннаюрвчені ГОВОрити. | розтерти ім, чи у графі пашпорта стоятиме «українець» Їхня нацюнальнють «багаті?» Гречкосії поки що ростуть Пишуть директорам листи Шукають Власного голосу. Хоч уже й бичать лоби. Вже думають І завдання преси допомогти ім у цьому, показуючи гіДну дорогу, дорогу уперед, а не назад! Ось чому ми повинні вчитись історії, ВСьЬОЇ О ТОГО, ЩО запрограмувало ! день ниніШнІЙ, ! День приидешній Українцям соромитися нного копи потрібно, народ був вомовничим Пізніше -- заповзятим трударем. Сьогодні, під час пошуку ктини, чико мусимо знати бодай вхи Кор одна зних гетьман Мазепа? І.К Без сумніву. Я вже говорив, що Гоголь був одним з перших громадем всесвіту. Раптом з'ясувалося - засто років до нього, ще Один наш земляк був таким знаменитим, що втрапив у Поле порда, сера Байрона Кор іван Степанович Колединсь 74717) у гетьманств! Мазепа? Чому Він зацЦкавив Вас, яким ВІДГУК Знайшов у башти душі? Ї К. Щоб ВІДПОВІСТИ На запитання, я написав роман Мазепа -- це пюбов до України понад усе, навіть на краю могили. Коли ти вже однією ногою 8 труні т раптом довідуєшся про велику твоги батьківщин Фр од. гій ПОДІОНІ загрозу твоєму народ; і зостанніх сип робиш одчаймдушні зусилля щоб оберегти і зберегти їх. . Мазепа -- це красень, це лицар королівського ВИШКОЛУ Людина глибоких знань знавець оагатьо»х МОВ ЧОПОВІк рідксного нмлагнетичного темпераменту Гого Мазепу, якого я полюбив, написав Байрон. Пригадуєтє Воронимй, гнаним пострілами і жа ошматтям Орли р; ПІНИ ПО ОбОї хх неї на СОФІ не вершника з гопе ТІЛО | іниИимМиИ за спиною руками Тоскаче у вчність, Д жо гетьманстве інамениТтниийи коханець » | ОСЬРУТУ ГІОКОЙМСОНОУИІ і вати "Р ЖТетіТеї ли Іван з Мазе т нє! ПОГИСОЮМЙЬ '1| В. інНінНІЯ | | А їз кожним ударом копит ГО и, «ЩІ рипася ор мокрим круп )! пупьсува натужне. перемо ти! перемос - | | не Був Ом | СОДОЇ причмокуванням меті них НК С1СПОКОЇїВ КОРІ РІ Ї ик 1! ту ри иИхиИи | СР їй ЗІ, кінь і 8ИИІШО і Тетаї рт | г и Те й Їй чу ) . і ' ж сі . й я ' 4 й . , | яд" й І її 1 г: | Прим і | юОтри ОД "т Ж ..І ру РрРСРРИ " чи. . прех Кк ОЇ / . ! Кк | | у М и і " | че ч Кк 1) . Рі І М 1 ь " ч
Seite · S. 21Originalseite ↗

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

- плн оо РТ (дово ПРОСВІТИ що ж пін сам, він -- Мазепа? Нетакий уже зм ІмоЛлоОдим, цоб марнувати часу пюгюЮ емихо упхах, хоча вік поки що !| не анамивея на ньому, прийшлатша пора | далі ми бачимо Мазепу в Москві Він, Мазепа посСоп Сірка | гетьмана Пвобережжя, гетьмана реєстрових козаків Самоимловича, кілька днів чекає години, щоб стати на очі царю Петру |, врешті, ця мить долі Івана Степановича Колединського настає Його допущено І . ВІН, заціпенівши від цікавості, зрить. . Цар | Петро з цікавктю розглядає козака-посла Морока полягала в тому, що потрібно Оуло все реєстрове козацтво Украйни Підпорядкувати одній булаві Сірко умовив Дорошенка покласти клейнод гетьманства (Том згодився віддати булаву Герою, про що и оповіщено Самойловича, а Самомлович, через Мазепу, сповіщає Петрові Олекайовичу Романову Хоч мктя Мазепи і не мала доброго (продовження, бо Дорошенко урешті віІДМОВИВСЯ віддавати булаву 1 гетьманщина змушена була відбирати її КРОДЗЬ УЯПРИЗЛХМ СУ ОЛЯУПЬ ій іній, | свом обязательства в 1708, ему бьло тогда 84 года Онсталп приверженцем Карла ХІІ короля Швеции Царь отправил спом во иска против него, столица его странь бьшта обзята ми розрушена ИЙ сам он Овбіл повешен в виде чучепа. Мазепа после битвь под Полтавою спасся в Валахим Й оттуда перешел в Бендерь), где вскоре и скончался Так закончилась его карьера в 1/09 году» Ось який Мазепа. «Предал свой обязательства» у вісімдесят чотири роки! Повстав проти палко: дружби! Віддав тридцять возів золота, щоб у захист Україні привести одчайдушне військо шведів! Мазепа -- це вічне СиНнІОСТВО, а воно, як відомо, не зупинялося не зупинятиметься ніпередчим Адже воно - вища позначка, тавро, коли хочете, вірності людській спільноті, до якої нас додали батьки. То хто ж він? Якщо 1! зрадник, то кого? Несамовитого реформатора, котрим постеляв велику Росію від моря Білого по море Чорне Подумаймо, могло бути інакше?! Що доброго мало вийти із союзу печать що реформаторам не кОПперечує ніХТО, навіть сердечним друг Петро Опекамйович дає Івану Степановичу добрячої о пяпаса! Щоб знав, що думати, а що говорити вголос! Далі всяк знає Бобров та ші, що б вони нечинили, сьогодні вже не спроможні розпяти нове шельмування, нову анафему Мазепа ізнов належить українському народові як один з мого достойних синів, як один з найбільших вождів, ревзувати вчинки котрого не дано нікому все закарбувала сама сторія, яка належить кожному | сьогодні, коли наша юторія у кожному домі, коли ми відкрили для себе стільки нових знань, історичної інформації, коли чико усвідомили, що «Їоанн Мазепа, зайшлимй у вмиюсь, лежить на кладовищі у Варниці, що неподалік Бендер», не вІДДамоО нашому гетьману належного? -- Тетьману -- наш доземний уклін. Миколі Гоголю -- наша велика шана. |«О0ГО, Розмову провела Любов ГОЛОТА силою, сподіялась важлива для Івана Степановича рм. Він не тільки втрапив в орбіту російського царя, він зазнайомився з ОДНІЄЮ з найцікавіших і найскладніших особистостей свогочасу. Ось де годилося потрудитись, не жаліючи сил та інтелекту- І він сповнив це Спершу зробився навчателем синів гетьмана Самоиловича, монархії та демократичного, виборного устрою? Могутніший не міг податися слабкішому, єдинодержавний -- обраному, молодшими -- вельми старому. Тож наш Ян, Жан, Іоанн, в гетьманстві Мазепа, почувши з перших уст про загрозу Украйні, про те, що чекає на не! необавці, Художник Василь Лопата А полонечих запорожців у дар ханові дорога ж - через запорозькі вольнос п' От а | | одчайдушно заперечує царю: «Но сие івполювати посланця ! привезли на См, озив'їх, молодих козаків, на очі царю. невозможно!» отримує царственний жест, коли там батьком життя г: смерті був Але ж том, хто ставав ; зменитий кошовим Сірко'Як водилося, незамінимим У І ДИН ванні присуд привязапи до роздумах моподого анебного стовпа лам чекає доля, доки царя гзамого хміЛЬНИМ гкажуть пюди, що СИМ ЧОПОВІКОМ столом, не МІГ бути Фо. Не вперше чекає Мазепа просто собі цікавою . жити чи не жити, вижити чи «податись ПЮДдИнОоЮю --ніким! Вже случаю О. то була кторична хвилина пішли подарунки царя пвоє людей, рідккних, незвичних, мали Раптом запроторили побачити один одного Героим, воїн,який Тетьмана Самоиловича незнав поразок 1 наш 31 аньоблі ии Їван Ніс Сибір і|дивнобуло 3 відчуттям в серці, що Він не випадком О, якби вольними рожденнийм В Ук раїні яко: одне Вічне гопосами козаки не шастя панів багато. по три гетьмани настановили на водночас Польським. Турецьким, чи, як "Тетьманство друга мовлено Буджацьким. Ї, звюно, од МОсковії царя! Такі вже ми Іван рко серед кошових ВІЙСЬКО Такими були, | такими Запорозького посів мкце найпочесніше Ж зосталися по Як Богдан Хмельницьким на гетьманстві СЬОГОДНІ здобув титуп Будівничого, зробився у віках Мазепа -- гетьман Вчителювання ча гетьманом над гетьманами, так само й іван Дмитрович СІРІ О здобув право скінчилося просто називатися Героєм Бін б 'вКкоОшовим якого царственин ОЇ! "льки Запорожжя не знало ні До НЬОГО, ні, ТИМ здобувши Обулаву, гетьман Мазепа наказав схопити своїх учнів (один вже був полковником, ВвОНОМ відважним! ) Самомловиченків похапали та и відрубали голови. За що? Чому? А думай що хоч Гетьманство Мазепи 3168/ року по 1/08 Царювання Петра єдинодержавно з 1686 по 1/25 рік пак, опісля зявився з дверем церкви Батько, то Лв ж порожці і почали кричати волю І все | виходило на одне то " Скарати на шию!» Повкити Дто «За давнім звичаєм!» Значить, забити костирями Мазепа сторопів. Три тисячки горлянок одностайно вимагали страти Здається, Він уперше одвів очі від кошового, ковзнув по рядах | знову прикипів оком до ока КОШОВОГО Сірко звузив Повіки | піДВОДИТЬ руку, щоб здійняти шапку Ляк перед тим, що Батько невдоволений, що може скористатися з права кладу поклавши перед собою шапку, кине на неї клейнод "Ошового. Гіронюся гомін | тиша-тиша! Уа ПОГЛЯДИ зійшлися на шапці КОШОВОГО Доба МАР поле Д той СТОЇТЬ із шапкою в руції не кладе 1! промовила не лишень Перед собою. Вже за повної уваги й тиші, ПРО НОВУ косію; «ач коли слухають уа тридцять вюм куренів, продавню традиційно Рта! РОЛИ РУ РЕ | ; ї т Фо ти - І й ЛО Лю і " - Г| чу нео же Ре " й - "я - й. й'й - "-'ао і ч - чі АР ре о "І ? р й Г. дн й Р - "ої Ки - - " . й ча пе бп я М 3. - - сої Я з - - пи ї г -. б, то "ромовив «Ні браття, ні Такоговатажного КОЗацьку Україну "9ЛОВіка позбавляти життя просто СвіДЧеннЯя и нори, сторикс "Мудро. Одпустімо його. Бог милостив. СТеїТЯ 8 'ч | бібліографічному словнику відДОмМИХ, знаменитих івидатних урни сей чоловік ще прислужиться нашій баня ЗвІПчИзнії» Промовивши своє слово, "ШОВИЙ п | Р Дносить шапку, старанно ; | осСтей всіх віків "Ладає під її краї оселедця -- гордкть особисто Ода - ВІТУ, 7-7 Спершу на слово кошового !' У!» КА ей ПОвВІЛа гробова тиша Та урешті зринуло видрукувсе 7 році Ось кає «"Тодіодпуєтімо Да! Одпустмо вчи рент на ого Маз ; ТЕ й вона, у перекле зепу їк "Наступне слово вкрив «Мазепа російську Жан дворянин!) поляк, рожден В Украйне Стапслужить козакам, которьне вьірали его свомм предводителем. он сошелся с царем Петром, кКОТОрому верно служил ЗА 24 лет Но пределп кто Кьодностайнеть рішеннія стає такою М. ДІ, коли вимагали страти пий Одв'язують Випробування тю смерті відс гупило, але із стовпа пд зовам інший чоловік. СІрко СИ ла на серце Ма зепі Ось воно, амозаб Ума Ш впчизні! До зреченогс Гі До ага "у Ття "Ні длей. Ні жінік Мі Один плькиИ "бр З1СТ80 з холостьби, яке стоїть на "ЯПТау Ір "ароду оберігаючи мого Душу дл ПУ
Seite · S. 22Originalseite ↗
EL MISTERIO DE LA PRIMERA Y DE LA SEGUNDA VENIDA Casi dos mil años espera el planeta, pues Él prometió volver a venir. Profetas y sabios escuchan y contemplan las señales; los cristianos sinceros leen con esperanza y humildad los versículos de las revelaciones evangélicas. No cesan las disputas: ¿quién es en realidad Jesucristo? ¿Una leyenda? ¿Una invención? ¿Solo el rey de los judíos, profeta y sanador? ¿O simplemente una figura histórica única, dotada de poder milagroso? ¿Misterio o realidad? Solo los que están revestidos de la «coraza de la fe» saben que Él es la Luz, Aquel que fue «antes de todos los siglos», cuyo origen no alcanza la mente más profunda, sino que se comprende con un alma perfecta. Que Él participó en la creación del mundo visible e invisible, y que nuestro planeta fue, es y será bajo su diestra. Que Él descendió temporalmente, solo por 33 años, del olimpo celestial a la tierra pecadora para salvarla de la perdición, de una nueva catástrofe como en los tiempos de Noé. Sobre su aparición sabían ya desde mucho antes los magos; los profetas lo anunciaron de palabra y por escrito, y esperaban, pero solo los elegidos lo reconocieron de inmediato. Los sabios, guiados por las señales celestes, supieron de su Primera Venida: vieron su estrella en el oriente y llegaron a Belén para postrarse ante el futuro Salvador. Abriendo sus tesoros, sacaron como dones para el Señor: oro, incienso y mirra. El Nuevo Testamento cuenta poco sobre la infancia de Jesús. Menciona solo algunos momentos importantes. Los relatos se orientan más a mostrar cómo el mundo espiritual lo esperaba: unos con adoración y alegría, otros con miedo y odio. Cuando al Niño se le cumplieron ocho días, lo llevaron a Jerusalén para hacer lo que ordenaba la Ley de Moisés: la circuncisión. Nadie prestó atención a los forasteros; solo la profetisa Ana, de 84 años, se inclinó ante la Criatura reconociéndola, y el anciano justo Simeón inclinó con alegría su cabeza cana. Al justo se le había prometido que no moriría antes de ver al Cristo del Señor. Tomando al niño en brazos, profetizó: «Ahora, Señor, despides en paz a tu siervo, según tu palabra, porque han visto mis ojos tu salvación, que preparaste ante la faz de todos los pueblos: luz para iluminar a los gentiles y gloria de tu pueblo Israel». Luego vino la huida de la joven María y de José con Jesús a Egipto, ante el rey Herodes, que estaba furioso; después, el regreso, y la narración breve y lacónica de la visita de Jesús, de doce años, al templo de Jerusalén, adonde iba cada año con sus padres. Tras recorrer el largo camino de regreso a casa, María y José solo por la tarde notaron que entre la multitud de peregrinos no estaba el Hijo. Volvieron a Jerusalén; Él estaba sentado entre los maestros, les preguntaba algo y les respondía, asombrando a los mayores con su profunda sabiduría. A la pregunta de su Madre de por qué había hecho así, respondió de modo significativo: «¿Por qué me buscabais? ¿No sabíais que debo ocuparme de los asuntos de mi Padre?». Jesús escogió a doce discípulos entre el pueblo sencillo. Les transmitió el conocimiento y el poder de sanar a los enfermos, de expulsar de los poseídos a los espíritus malignos, de llevar al hombre solo aquellos conocimientos que necesita en su vida terrenal para ganar el derecho al cielo. Pues esos conocimientos están muy dosificados y son sencillos. Recordó una vez más a los tentados la prohibición de Dios de no comer los frutos del Árbol del Conocimiento del bien y del mal, que reveló el enemigo de Dios y del hombre, el príncipe de las tinieblas, prometiendo que serían «como dioses». Y eso sucedió: los hombres, al abrir por sí mismos los conocimientos secretos que el Creador había ocultado, perdieron pronto su esencia angélica original y en verdad se hicieron «como dioses». Los frutos de aquel árbol son la brujería, la profecía, la adivinación, la astrología, los horóscopos, el curanderismo, toda clase de prodigios y señales que el hombre tanto ama desde los tiempos de Adán y Eva hasta hoy. El Creador no permitió a su amada criatura penetrar en los misterios de la creación, en los secretos de su invisible esencia. En la Sagrada Escritura, este pecado se llama el más grave, y precisamente por esta desobediencia el hombre perdió el paraíso terrenal, el verano eterno, los dones y las mercedes del Padre celestial, la Gracia, y se creó a sí mismo un infierno en la tierra, con condiciones naturales crueles, elementos, trabajo penoso, hambre, frío, guerras, enfermedades, desgracias y toda clase de pruebas. El pago por la llave de los conocimientos misteriosos y cósmicos resultó ser amargo. La humanidad se aficionó tanto a aquellos frutos prohibidos y entró tan en contacto con los espíritus de las tinieblas, que olvidó al Padre celestial y su destino terrenal. Jesús vino precisamente a destruir esa conexión y a devolver la oveja perdida de la tierra, de la fuente inmunda y turbia, al manantial transparente, cuyo origen es el Padre celestial. Para aquella batalla difícil e nunca vista, Jesús envió a sus apóstoles. Eran mucho más de doce. En el Evangelio según San Lucas se habla de setenta, a quienes el Maestro envió de dos en dos a cada ciudad y pueblo, diciendo: «La mies es mucha, pero los obreros son pocos; rogad, pues, al Señor de la mies que envíe obreros a su mies. ¡Id! Mirad que os envío como corderos en medio de lobos; no llevéis bolsa, ni alforja, ni sandalias, y no saludéis a nadie en el camino. Y en la ciudad en que entréis y os reciban, comed lo que os pongan delante. Sanad a los enfermos que haya allí y decidles: "Se ha acercado a vosotros el Reino de Dios"». Cuando los setenta apóstoles regresaron y con alegría informaron que hacían todo como Él había mandado, que «hasta los demonios se nos someten en tu nombre», Jesús respondió: «Veía a Satanás caer del cielo como un rayo. He aquí que os he dado potestad para pisar serpientes y escorpiones y sobre todo el poder del enemigo; nada os dañará. Pero no os alegréis de que los espíritus se os sometan, sino alegraos de que vuestros nombres están escritos en el cielo». Tan lacónico y tan vasto, tan rico, para comprender lo que Yo... Así pues, lo sabía todo ya a sus 12 años; veía todo aún antes de lo que hizo Satanás, que en el cielo, vencido por la soberbia, fue arrojado a la tierra. Esperaba su tiempo sin imponerse. Él mismo da respuesta a la eterna pregunta del hombre: ¿en nombre de qué vino el Señor? Vino del cielo, su patria celestial, a salvar del perecimiento a la humanidad que, como en los tiempos de Noé, se hundía en la inmundicia y el pecado. Esta vez el Creador decidió no destruir a su creación, sino salvarla. Dio la verdadera fe, el cristianismo, por la cual el hombre que había caído bajo el poder de Satanás renace y recibe de nuevo el Reino de Dios, entregando a su Hijo Unigénito, a Aquel que, como está dicho, apareció «antes de todos los siglos». Dio a la humanidad valores espirituales inestimables, recordando ante todo que el último... primero en el cielo y, al revés, Él indicó a los hombres cómo deben ganarlos: señaló el camino y la puerta por la que se entra, que debe ser estrecha, y por ese camino hay que avanzar manteniéndose solo en el lado derecho. Con sencillez y brevedad reveló el mayor de los misterios del destino humano después de la muerte física, cuando en el hombre comienza la vida incorpórea. Sí, este es el Sermón de la Montaña, que una vez más convence de que nuestras medidas terrenales son un espejismo o, con frecuencia, una nada real. El poder humano en la Tierra, la fuerza y la grandeza no tienen en su mayoría continuación en el Cielo. Y la humillación, la deshonra, la penuria, la aflicción y la vergüenza en la patria terrena se convierten en alegría y bienaventuranza en la celestial. Era difícil para el hombre comprender estos misterios cuando la fe estaba viva y era poderosa. Y para el hombre actual, al que le ha sido arrebatada, destruida y deformada, comprenderlo es aún más difícil. Sin embargo, quienes estaban inscritos en el Libro de la Vida siempre acogieron estas revelaciones con gusto y cambiaron los tesoros terrenales por los celestiales. En nuestra tierra también hubo muchos que renunciaron a sus riquezas, las repartieron entre los pobres, se retiraron a los monasterios o se unieron a las filas de los mendigos. Muy pocas personas adineradas, sobre todo en la actualidad, creerán en las palabras de Jesús: «¡Ay de vosotros, los ricos, porque ya tenéis vuestro consuelo!». Él golpeó las tinieblas y, según atestiguan las fuentes cristianas, encerró en el infierno al mismo príncipe de las tinieblas, y a sus ángeles los dejó en el espacio entre el Cielo y la Tierra, en lo que se llama el Cosmos, o en el purgatorio, en los dominios de los peajes del más allá. Prometió volver cuando llegue el tiempo. Ya se ha derramado sobre la humanidad la séptima copa de la ira de Dios, cuando toque la trompeta el último de los siete ángeles. Sobre su Segunda Venida preguntaban con frecuencia los discípulos, y Jesús respondió que de aquel día no saben ni los ángeles en el cielo ni el Hijo, sino solo el Padre; los exhortó a estar atentos, vigilantes y a orar sin cesar, porque aquello sucederá de forma inesperada. Con claridad delineó las señales previas a su Segunda Venida, sentado en el monte de los Olivos, frente al templo, y advirtió: «Mirad que nadie os engañe. Porque vendrán muchos en mi nombre, diciendo: "Yo soy", y engañarán a muchos. Y cuando oigáis de guerras y rumores de guerras, no os alarméis, porque es necesario que eso suceda; pero aún no es el fin. Porque se levantará nación contra nación y reino contra reino, habrá terremotos en diversos lugares y habrá hambre. Esto es el principio de los dolores de parto». El Salvador delineó también algunas otras señales: «Y será predicado este evangelio del reino en todo el mundo, para testimonio a todas las naciones, y entonces vendrá el fin». Y toda la humanidad será dividida, «como el pastor separa las ovejas de los cabritos», y pondrá a las ovejas a su derecha y a los cabritos a su izquierda. La sencillez e incluso cierta cercanía a la tierra de esta revelación, como si fuera un camino sin complicaciones para entrar a la derecha del Hijo del Hombre, sorprende por su pureza y transparencia. Parece tan sencillo encontrarse entre las «ovejas»: basta con sentir el sufrimiento ajeno y ser misericordioso, dar de comer al hambriento y de beber al sediento, dar refugio al caminante, vestir al desnudo, visitar al enfermo y al que está en la cárcel. Porque todo esto se hará en su nombre, pues «cuanto hicisteis a uno de estos mis hermanos más pequeños, a mí me lo hicisteis». También advirtió contra la voracidad y la embriaguez, contra la vanidad de las preocupaciones de la vida, que pueden absorber el alma y apartarla de aquella hora que cada uno debe encontrar despierto. Con precisión trazó el Salvador el retrato universal previo a su Segunda Venida. Lo describe sin error: no de los hombres de ayer ni de anteayer, sino de los que existen hoy. Así pues, Él ya está en camino. Kateryna MOTRYCH

Maschinelle Übersetzung

Seite · S. 23Originalseite ↗
М! 2 "М - Сво ПРОТИ оенннаанннй пн СН г нні и - нні нні МР ранні пні г б -- що РР Р шонанинннвнннннннннннивняи ДЖЕ і - - А о КК - жк. г З мя - їз ї - " М чу Щ ч Че Хо У чо чи сю о Cada libro de lectura en los primeros cursos es una ventana a un mundo desconocido. Y más aún si es una cartilla de lectura. Ella parece iniciar al pequeño, que ha descubierto la magia de juntar letras en palabras, en la incomparable belleza de la lengua materna, en la grandeza indescifrable y el valor caballeresco de su pueblo, en una cultura profunda, cultivada a lo largo de milenios. Esto, por tanto, no es solo lectura, sino un adentrarse lento en su esencia, la asimilación de un concepto aún no del todo comprendido: «Patria». De esta premisa parten en todos los países al elaborar los primeros libros escolares. Esto lo sabían incluso en la época totalitaria soviética, convenciendo a padres e hijos de que «родина начинаєтся с букваря» (la patria comienza con el abecedario). Seguramente con ese razonamiento se pusieron a crear las cartillas «Золоте джерельце» (La fuentecita dorada), «Чарівний струмок» (El arroyo encantado) y «Чиста криниця» (El pozo limpio) (1995, Kyiv, «АртЕк») y la familia pedagógica de los Zhovnir. No tocamos aquí la «cuestión dinástica», si cada uno de este grupo se distinguiera por sus altos gustos metodológicos y artísticos, pero resulta que todos ellos, educados en la pedagogía «más avanzada», trabajaban en el viejo cauce y seguían normas y reglas bien aprendidas de elaboración de libros, ni siquiera han olvidado la existencia de nuestro Estado, independiente, de hoy. Evitan no solo el concepto nuevo de «Ukraina», sino también a sus verdaderos héroes históricos, como Ivan Mazepa, Pylyp Orlyk, Symon Petliura, Stepan Bandera y otros forjadores del Estado del pueblo ucraniano. Ocurrió así que este silenciamiento de la historia no solo borró de la memoria de los niños los últimos trescientos cincuenta años «desde Bogdán Jmelnytskyi», sino que dejó fuera del estudio las luchas de liberación por Ucrania en 1917–1920. Como si la literatura, el arte y el folclore se hubieran desarrollado por sí solos, y nunca hubiera existido la filosofía, la costumbre y, lo más terrible para los redactores, la idea ucraniana. Así resultó una especie de cartilla: antinacional, con textos a menudo primitivos, en ocasiones torpe y lingüísticamente indefensa. Quizá los autores compusieron el primer libro con acierto: desde el cuento, pasando por adivinanzas, trabalenguas y acertijos, hasta cuentos literarios, obras poéticas y relatos. Sin embargo, no se puede estar de acuerdo con que entre los elegidos predominen apellidos de escritores secundarios, o incluso casuales. Era innecesario abusar de los nombres, aunque sean destacados pedagogos, K. Ushinski (por cierto, traducciones del ruso) y V. Sujomlinski (lejanas de la perfección artística en semiparábolas). No adornan las páginas de la cartilla las frecuentes publicaciones de Hrytsko Boiko, Anatolii Hryhoruk, Yurii Yarmysh, Oleh Butsenia, Vadym Skomarovskyi... ¡y cuántos hay aquí! Mientras que ni María Zagirna, ni Khrystia Alchevska, ni Sofía Rusova —con cierta corrección— ..., de nuevo, son legión estos pedagogos-escritores abnegados de Ucrania: Me parece que la primera cartilla debería abrirse no con palabras primitivas sobre el cuento (especialmente con la traducción de las palabras de Pushkin: «Сказка — ЛОЖЬ, НО В ней намек — добру молодцу урок») «El cuento es invención, pero en él hay algo instructivo, entiéndelo» (7!!). Me gustaría ver en ese lugar la fórmula poética de Vasyl Symonenko: «Можна все на світі вибирати, сину, — Вибрати не можна тільки батьківщину». Y ese preludio llenaría de contenido patriótico todo el «Золоте джерельце», mientras que sin esta idea el libro parece un saco en el que se han metido a presión diversos poemas, cuentos y relatos, a veces con un texto de tareas de redactores «de madera» y una traducción ucraniana insulsa de perlas mundiales: proverbios y refranes. Y así rodó el saco por la cuesta... Esos mismos defectos son propios también del «Чарівний струмок». En él no hay eje. De nuevo Sujomlinski y Ushinski (por supuesto, pedagogos excelentes, pero no tan clásicos de la literatura como para meterlos donde haga falta y donde no haga falta) están salpicados de menudencias literarias. Los redactores no se guían en absoluto por la obra de los «sesentistas», tienen una antigua aversión hacia Hryhir Tiutiunnyk, Lina Kostenko, Yevhen Hutsal, Mykola Vinhranovskyi, Dmytro Pavlychko, Ivan Drach... Estos solo se mencionan de paso. Y la preferencia se da a Kostetskyi, Kachan, Juchlib. Las secciones también están compuestas sin pensar. ¿Por qué no primero «Inclinación ante la madre», y luego «Navidad», después sobre la escuela y las estaciones del año? Pero en los paisajes hay que subrayar el amor por la naturaleza ucraniana nativa, y no simplemente por la belleza natural. Este libro pide a gritos una sección sobre Ucrania: la tierra donde naciste. Lo que más objeciones provoca es la tercera cartilla, «Чиста криниця». Se abre con un poema-preludio muy poco expresivo y literariamente pesado de Mykola Lukov, que por su obra recuerda a un poeta de tercer orden. Tierra natal: no sobre las luchas de liberación por Ucrania, «sino solo sobre las tumbas ancestrales (¡adivina de qué se trata!)...» En general, en la edición se dice mucho (aunque de forma científicamente seca) sobre los cosacos y los personajes históricos de Ucrania, pero sobre la República Popular Ucraniana, ni una sola línea. Esto está hecho a propósito, por una actitud pro-soviética reciente y ya anquilosada. Quizá para no irritar a los gansos ministeriales, donde se sientan los defensores de la vieja pedagogía, los guardianes del bilingüismo (¿o de la doble cara?) de nuestras escuelas. Así pues, en estos libros no hay «alma ucraniana», no se siente el latido de Ucrania, solo hechos y descripciones de acontecimientos neutrales. Quisiera que los redactores comprendieran por fin a qué han reducido la educación con la lectura: a la familiarización mecánica con textos a menudo grises y sin vida, a la asimilación de bloques enteros de «Ushinski» y «Sujomlinski» (que darían para un libro entero), y a menospreciar a los maestros de la palabra. Ninguna obra presenta a Sosiura, Malyshko, Zerov, Kosynka ni a otros verdaderos clásicos nuestros; fuera de las páginas de las cartillas quedaron Zagrebelnyi, Zasenko, Kolesnyk, Dmytrenko. El Ministerio de Educación de Ucrania, al que siempre le fue indiferente el renacimiento nacional del Estado, permitió para la enseñanza un saco tan vagamente acuoso de autores elegidos sin pensar. Estas cartillas, por suerte, quedaron obsoletas ya con su aparición de la imprenta. No se sabe con qué tirada se editaron, pero hay que esperar que no sea masiva. Por eso estos libros de texto no harán gran daño. Sin un examen cuidadoso, sin reordenación y sin una revisión patriótico-ucraniana de estas cartillas, no se pueden seguir reproduciendo. Hay que sacudir bien este saco y lanzar a discusión, entre el gremio de escritores (¡y no confiar solo en los gustos de los redactores!), la publicación de libros de texto de valor pleno, apasionantes y literariamente acabados para escolares. Los pequeños ya los esperan. Mykola SHUDRIA El régimen comunista, que prometía ser eterno (así prometen todos los regímenes tiránicos), no duró ni tres cuartos de siglo, y dejó tantos secretos siniestros que a los historiadores les bastará un siglo para descubrirlos. Ya, parece, todos sabemos sobre los campos de concentración leninistas, STALINISTAS (y también sobre los de la época de Andrópov y Brézhnev). Sabemos cómo Los bolcheviques exterminaban primero a quienes se oponían a ellos con las armas en la mano (¿o tal vez «млІГ противитис»?), LUEGO a la intelectualidad sospechosa, luego unos a otros, LUEGO Pues bien, poner el punto final en esta enumeración es prematuro, porque ahí tenemos al antiguo preso político Bohdan Kohut, que escribió la novela-recuerdo «Bajo los vientos negros», y que nos presenta un tipo de víctimas completamente nuevo de aquel régimen antipopular. Así pues, sabemos que en Ucrania las represiones comenzaron ya pocos años después de terminada la GUERRA CIVIL (¿y acaso alguna vez se detuvieron por completo?). Primero fueron víctimas de la Guadaña aquellos representantes de la intelectualidad que se permitían el libre pensamiento; luego llegó la «descosaquización»; después, el turno de los comunistas que eran demasiado activos; más tarde comenzaron a buscar a diversos «espías» y «saboteadores». Y entonces comenzó la guerra, y esta volvió a convertirse en presa para el insaciable Moloch. «Banderistas» en Ucrania, «hermanos del bosque» en los países bálticos, «traidores a la patria»: prácticamente todos los que permanecieron en el territorio ocupado por los fascistas, y sobre todo quienes se permitieron trabajar en algo, aunque fuera de escribientes en la bolsa de trabajo o de lavaplatos en el comedor de oficiales. Así fue como juzgaron a Liúbov Shevtsova, la muchacha que, según se decía, había delatado a la Gestapo a la «Joven Guardia» de Krasnodon, primero por el hecho de que había llamado la atención del jefe de la policía alemana. Esto ocurrió ya después de publicada la novela de Fadéiev. A la desdichada muchacha la localizaron en los campos y la torturaron hasta el final en la Lubianka, hasta que reconoció que era «culpable» de todo lo que le imputaban. Aun así, todo sea dicho. Al menos aquello tenía alguna APARIENCIA de justicia: órdenes de arresto, registro, investigación, actas, testigos, juicio, a veces incluso la participación de un abogado. Bohdan Kohut nos presenta personas —no UNA o DOS, sino MILES— con las que ni siquiera existían aquellas formalidades jurídicas ficticias. Incluso la dirección del campo, acostumbrada a todo, se desconcertaba cuando tenía que tratar con estas personas. ¿Por qué? Existían cuatro datos por los que se identificaba a los presos cuando faltaba simplemente la cifra: apellido, año de nacimiento, artículo, condena. Y en estas personas no había ni artículo ni condena. ¿Qué hacer con ellos? Pero algo había que hacer. La mejor solución era matarlos de hambre, de frío, de suciedad, con trabajos pesados y vejaciones inhumanas. ¿Qué habían hecho estas personas? Y ahí está el asunto: que no habían hecho nada. Ni siquiera según la legislación soviética, «la más humanitaria del mundo», era posible imputarles algún artículo. Pero tampoco se les podía dejar en libertad, porque sin querer se habían visto involucrados en un gran secreto de Estado: habían llegado al territorio de Alemania y habían visto con sus propios ojos cómo vivía la gente en las condiciones del «capitalismo podrido». Pues a esas bocas no se les puede coser; quién sabe, al volver a casa, empezarían a contar… Y sí contaban, los que lograron regresar (por ejemplo, los soldados desmovilizados, a quienes finalmente hubo que dejar ir), y entonces hubo que inventar a los «COSMOPOLITAS sin patria». Pero regresaban pocos; el destino de la mayoría se describe en la novela «Bajo los vientos negros». La novela está escrita de manera realista y cruel. Bohdan Kohut no olvidó nada. Su memoria, después de decenios, conservó todo hasta los menores detalles: cómo alimentaban, cómo mantenían, adónde los llevaban y cómo moría cada uno. Quizás la muerte no era lo más espantoso; era el fin de los tormentos. Tal vez lo peor llegaba antes, cuando la persona primero se secaba, de modo que solo quedaban piel y huesos, luego se hinchaba, y por último perdía toda apariencia humana y vivía únicamente con un instinto animal: ¡comer! He dicho que es una novela cruel no porque en ella se relaten acontecimientos crueles, sino porque el autor no embellece a sus héroes. Amistad, amor, abnegación, disposición a ayudar a otros, esfuerzo por defender la propia dignidad: aquí casi no aparecen. Me impresionó especialmente el relato sobre el taller del campo, adonde llevaban a las presas para limpiar, y después cualquiera que quisiera podía utilizarlas (los jefes, por supuesto). Y cuando a una de las recién llegadas la violan en grupo ante los ojos de todos, nadie la defiende. Es más, después ella se ahorca, incapaz de soportar tal ultraje contra sí misma, pero el autor despacha esto con una sola frase: «Ella no despertaba compasión en nadie». Al principio esto me provocó indignación, pero luego comprendí que, desde el punto de vista psicológico, puede explicarse, si no justificarse del todo. Las personas son muy diferentes por su composición psíquica. Hay quienes necesitan que alguien les mande, y hay quienes se mueren por mandar. Hay quienes tragan los pensamientos ajenos sin masticarlos, y hay quienes en TODO aspiran a llegar por sí mismos. Hay quienes soportan con paciencia todo lo que les toca en suerte, y quienes luchan hasta el final. Recordemos siquiera a dos muchachos, Borys Bobynskyi, hijo del poeta Vasyl Bobynskyi, fusilado, y Yuri Shujévych, hijo del heroico Comandante General de la UPA Roman Shujévych. ¿Parecía posible que tales niños hicieran algo contra la enorme máquina estatal? Pues ellos obstinadamente huían de los orfanatos, de los campos, de las cárceles, y al final quedaron sin ser vencidos. Y los héroes de la novela de Bohdan Kohut, si es que se les puede llamar así, son personas pasivas, incapaces de luchar contra nadie ni contra nada; vuelan como pajitas al viento. Es muy fácil condenarlos ahora, cuando uno está sentado en su casa leyendo sobre ellos en una cómoda butaca. Hay que entender que las dificultades psíquicas son tan insuperables como las físicas. Pues no presentamos reclamaciones a una persona que es incapaz de levantar, digamos, una carga de cien kilos. ¿Por qué entonces condenar a quienes tienen una voluntad débil? No merecen nuestra admiración, pero tienen derecho a nuestra compasión. No son héroes, son víctimas. Bohdan Kohut ofrece un análisis detallado no solo de las condiciones objetivas que llevaron a esas personas a un estado tan inhumano, sino también del análisis de la descomposición de sus almas. La novela «Bajo los vientos negros» es otro acta acusatoria contra la ideología y la práctica comunistas. Halyna HORDASEVYCH

Maschinelle Übersetzung

Seite · S. 24Originalseite ↗

Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen

Original auf Ukrainisch · Übersetzung wird aktualisiert

и зо НВ рнни рани тки роти 20 сте - данні і мак-аво С 09 нн ШИ рр ач нон ВСЯя/А ни чі нн б то с В РЕ о Р блово ПРОСВІТИ Від початку людської Історії ліОдДиИ прагнули передавати одне одному новини на великі віДСТанІ Для цього вони спочатку надсилали гінця з усним повІДОМЛенНЯяМ, а згодом почали писати листи Тільки наприкінці минулого століття людствопочало ви- находити нові й нові засоби о інформації, їх розробка трисор ває! зараз Проте звичайне Ха листування і досі має своє вагоме значення У сголкуванні між людьми, а також має і своюісторію. В давнину багато держав мали добре налагоджену поштову службу, проте проблеми з оплатою надсилання листа тривали в світі до середини минулого століття Геніально простим виходом із становища був випуск в обіг звичайних для нас попітових марок Англійський колоніальний службовець Роуленд Хілл довів, що для спрощення розрахунків між поштою та клієнтами за пересилку листа мусить платити той, хто його надсилає, анетой хто одержує, як було раніше. Те, що за листа за- тризуб, що адіймається в просторі між стилізованими зображеннями сонця та земної кулі. Наступними були ще одна марка роботи Антона Середи, та три, чиє виконання належить Юрію Нарбуту. Це була стандартна серія, тобто призначена для оплати пересилання листів. За півроку було випущено ще одну марку для загального вжитку, ії автором був Леонід Обозненко згодом видатним українським художником Миколою Ївасюком було створено ще понад десять поштових марок, які було видруковано великим накладом у Відні, проте ім такі несудилося вийти в обіг -- на той час впала влада уряду Симона Петлюри Микола Івасюк був творцем також багатьох живописних полотен у з мантично-гаднесеному дус як, наприклад, «В'їзд богдана Хмельницького в ТЯ дк о Ж З Ме їк УКРАЇ 7 Авторство у створенні серії «Давня Україна. Етнографічні сюжети» належить київському художникові та письменникові Юрію Логвину. Номінали цих во стандартів спочатку були «га яоехов| о Р СЮ півроку -занінити В літери для того, щоб зробити можливою індексацію вартості марок. Тоді ж продовжили надходити в обіг нові сюжети серії. На сьогодні вона має 8 сюжетів | ОМА 1 1 (4 "13 | 1 | (М ; 1 п ї п Г аноді ГИ плачено, мусила засвідчити паперова наліпка -- марка, а цифра на марці вказувала б, скільки саме заплачено 1840 року Великобританія випустила в обіг перші поштові марки. Зручний винахід англійців швидко запозичили інші європейськ: країни. На 2961-2681 МІНИ Київ» Проте серія марок за своїм ідейним спрямуванням 1 стилем виконання важить набагато більше | зробила набагато більший вклад у мистецтво української ідеї Перед тим, як на 69 років піти в забуття, українська марка нагадала за себе ще пошто- з етнографічної тематики таврійський чабан, чер- каська жни""т" слобожанські чумаки, м. ковинський косар, подільські орачі, диканськ пасічники, рибалки на Дніпрі та опішнянський ГТУ , Я 7 ї Й | угі -2 г Ї й | чт 7 українських землях до 1917 року ходили марки Австро- Угорщини (на Західній Україні) та Російської імперії. З утворенням УНР постало питання про випуск власних марок України так само, як івсіХ інших державних паперів. В Києві було організовано «Експедицію заготовки державних паперів України», основна праця в якій лягала на плечі незрівнянного художника Юрія Нарбута, творця українського герба Василя Кричевського та молодого ройні графіка Івана Мозалевсь- ; кого. Для гадняття такої знанні рН надважливої справи потрібні були талановиті митці -- автори проектів марок, грошей та інших державних паперів, а ще кваліфіковані: робітники: гравери, друкарі тощо. Таких досвідчених виконавців було знайдено в друкарні Кульженка в Києві, яка випускала книти з мистецтва та подібну поліграфічну продукцію Перші українські поштові марки були створені Юрієм Нарбутом та Антоном Середою У праці над проектами марок художники брали за взірець перлини українського, або, як його ще називають, козацького бароко, по-своєму сприймали їх 1 перетворювали у своїй творчості. З тих марок, що вийшли в обіг одночасно, першою маркою,як заведенов пошітовій справі, вважається найменша за номіналом марка Тому першою українською маркою є десятишагова марка роботи Антона Середи, на якій зображено во-добродійним випуском Української Соціалістичної Радянської Республіки Це були 4 марки з вказаною на них додатковою сумою, яка збиралася в фонд допомоги голодуючим. Зображення на марках мали високу мистецьку цінність, проте їх випустили в обігзапізно,колиголо скінчився Авторами марок були московський графік Маренков та харківськи/ художник Б. Порай-Кошиць. Після цього українські! марки було надовго забуто Долі їхніх творців склалися по-різному. Першим пішов із життя Юрій Нарбут -- титанічна мистецька праця виснажила сили художника, якиї не дожив до 35 років -- помер у 1920 році. Антін Середа прожив удвіч! більше за свого колегу ! вчителя Нарбута. Він нє зазнав таких репресій, як! РА ЗЧА сготкалиїнших художників р сптриюоіи 7 УРНИ чия творчість розквітла в часи відродження української державності Віннавіть стававтором проекту прапора Радянсько! України після Ш світово: війни. Проте художникові не дозволили всюсилу йогс таланту відкрити глядачеві завжди залишали йог творам друге місцє соцреалістами. Антін Сере- серцевого нападу. В тридцяті роки загинули Микола | васюк та Леонід Обознен- на користь Німеччини че- «Слово Просвіти» Шеоф-редактор ІПанло Міопчан -Засповтик Иссукраїтське редколегія: Орій Бадаьо, Ярема Гояпі, Товариство "Проста імені Тараса Шенченка Реєстраційне сСтдоцтво ме 1007 ДАтиатолмім ППогріоним, снід 16.03.1941 р Апатолій Журанський, порівняно із провідними да загинув 196) року від ко Останній був розстріляний в 19358 році по увинуваченні у шпигунстві (злоксандр Йономаріп, нам /Опукі оНнідпопідальтним редактор | ЛЮБОВ ГОЛОТА она ЗНРЧНОУУНЮ оон АННИ ПН НЕРННЬ РР гончар Художні марки сучас- РР йо ної України відрізняються пошта | АУРА аудпЕНЬ ЛИСТ Азо тематичною різномаа | ра ДИР рено фі нітністю. Вони присвячені РО Ще | оетоаз ) ям С видатним постатям та Р : "1 зайиЙ Фе 1 Й й МА 5 и, пз й СЛ |хре989 подіям в українській історії, ук ЗУ ТИН д Ро «одароссиорчиююточної | - Мане ра У - НК МАРОК р м р? І ді України, ДІЯ! міжнародного значення, святам та культурним надбсанням України Середних є і яскраві новаторські роботи, і, на жаль, бліді копії! невиразних радянських марок з української тематики Марта АРГАТ Стожети марок: Я - М 00 Уже Ї Прапор ' в рик» и " НОЯ г СЛ 1992 ХО () Сн роми 7 й | и г і ПЕбІ | УЧ г) Х ) і є Чі р 1? зари РА: ки | і Р Ук С(ПІНОМ їі раона їх ТИ « ри Са псан 1094 р Аа ЮО ЛТогайци і | ппамсартинкна іі рка ) ( тради аріпна парка д кратнської пародні і и СІОЛІКО (1 Га арвуіно мон ін м перисірм 140 шагін) о р Ха. ГО Нароя п аз, роя КР НАРОДЖООНЯ б ХЛАЄЛЬНИЦЬКОЇ з ЧПУ ї Ре Г|ріМ таріт ії іпркоа Ук прю с рт? НІ 11) РА РА Рости Оолаки ображеті намі ( (1 уч ! ІУі0 р АЛ і і Кк т РЕ рез Ні імп | Ї й 55 Х Р І) ОТ М» ко з М нартп наксижмиц й - й і їз ї і і рес ТІ є Рая ані У и "ТТ т "ТІ раї ської шарким 712 ю9 009 Ж юю М ) ) мі зи-тишагової марки К»рія Ч Картмаксимум злута «- ЖІНОЧУ ГОЛІВКУ і листівки маркою, яка має - - ароута жіночу ГО рез те, що його дружина Наг | нсевтання співіначобійоитиіці ча бул: знайома з друкар-у вінку Як убо-е ак | ана У «Ре «ГА іч С я з - чк, ньнкиіі і | І уго України. Проте за якийсь | ' араняі Кк ОїО З ніМецькоге і (10 річ м з спОмМ арем і сульства в Києв! час номінали стандартних |, Б Хмельницького. 1995 КОНСУ з З І н. чи 0207 марок черезінфляцію ста" и 19 Ю Логвин Наступний після 1929 1 р. Хи я у заАмМмалими, щоб І) Стамнаартна сер ипуск власних ли 1 українських марок відо є" ек ти Толі оуло вирішено рафачні пььі ді 1992 року. Василь пошти. ТОД! рать Гору Черкаська жниця. 1992 | г пизайн питтуСстити нову серімю за | | | Дворник створив Ддиоеми Худ. ГО. Логашн гальновживаних марок Адреса "Слова Просвіти - 252001, Китв-і1, завулок МУ зейний, 86, Всеукраїнське Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, тел.228-01-30 - / жксо З0617 Зам. Мо 0316618 Наклад 9000 нлаекС Пиготоплепо Лї ГОТОПИХ фотоформ на комбінаті «Преса України» 1 й Ї Й
Емблема «Просвіта»Prosvitianyn