Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
тич ти ій
асива
л є
и У "и
-
ГАЗЕТА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Лист читача до друки!
А ЗА ЯКІ ЗАСЛУГИ?
Про статтю В. Алексєєва
«Особливий порядок для мови. Російської» (20. ІІ. 1997)
Ми українці. Ріже вуто комусь це слово від злоби. Ми лицарі святпого дута й терпіння вічного раби.
Вадим Крищепко
. - Першо стаття В. Алексєєва, яку я прочитало, була «Демок- "2 | Жичний погляд но російську МОВУ І Українську державу» Назва була цікава сама по собі, але ще більше зацікавило обличчя автора. Красиве Але нахил голови і погляд очей так г просив сказати: «. але ізбав мене від лукавого» Сам автор нозвов свою статтю «критично-прозаїчною», а я б швидше
назвало її фальшиво-прозаїчною.
У статті ідеться про помсту українських патріотів російськомовному населенню за колишню русифікацію. «Помста» ця полягоє в «насильницькій українізації, у тому, щоб позбавити кожного російськомовного громадянина права
одержати інформацію і вищу освіту (в перспективі і середню)
рідною мовою, відсунути його від громадських посад шляхом
встановлення бар'єрів у вигляді обов'язкового знання «дервної» мови.
ау ори з
а ро Українську державу він говорить «прозаїчно», давши
з
ри підзоголовки: «Державо - «священоа корова» (це для
їнських патріотів), «Державо " просте - му-у». Тут уже (і Веенло: Для автора та його однодумців Україна
що диню
РА
я" була дійною коровою. А третій підзаголовок «Стій: тне життя!» У співавтори до цієї статті він бере «платника атків» Івано Шоповало.
Стаття «Й досі сперечаємося про очевидне» (8. 11. 1996 р.) ній розвивається шовіністично теорія про вторинний, так би Р. ові ти, хуторянський характер української науки і культури, | Мо одноуклодне укроїнське суспільство. Йому прекрасну 7 Зідповідь доли співробітники Національної академії наук України Шепотько, Г. Принц і О. Максим'юк А статті М Косова, голови Комісії ВР з питонь культури і духовності про мову, діють на Алексєєва, як на бика або індика червоне. Він просто Сміється, як у нас кажуть, на кутні. Він просто вважає безглуздим вироз «без мови немає народу». То я йому тоді скажу російською мовою: «Язьк зто и есть народ. Язьк умрет - народ умреть (Євгеній Євтушенко). Це вже писав не якийсь там молорос.
У стотті «Про особливий порядок для мови. Російської» овтор навіть «возлюбил» галичан (так званих «бандерівців») Він пише: «Історія свідчить, що намагання позбавити мільйони громадян їхньої мови приречені на загибель», | наводить приклад, як тридцять мільйонів поляків не могли полонізувати трьох мільйонів громадян. Шановний депутате, Австро-Угорщино й Польща не прагли так ламати хребти й гнути людям шиї, як Росія, Та й люди том живуть стійкі, настирпиві. | процюволо том «Просвіта», і друкувались книжки, навчалися в школах. | наші східні письменники до революції друкувалися там.
| в виразах ви не соромитесь Ось приклад: «Як тільки мерзотникам вдавалося посварити укроїнців і росіян, то стрилкий занепод Укроїни». А скільки отрути у васдо українських письменників: «Українець Микола Гоголь (тепер про нього скозоли 6 «російськомовний письменник») збагатив російську культуру, внісши в неї колорит України, і тому став великим, на відміну теперішніх навкололітеротурних діячів, які намагаються здовотися вищими зо рахунок витоптування новколо себе ВСЬОГО чужомовного». Значить, вас витоптують?
Зупинимося на історичних фактах.
І988 рік Москва. Горбочов виголошує промову про тисячоліття Російської держави. Престиж! Де ж іще є такі держави?! А коли заснована Москва? | 147 року А копи князь Володимир Київський хрестив на Подолі жителів Києва і своє військо? В 988 році
То де ж правда? Вошо «русскоязьчноя» правда?
Киязь Юрій Довгорукий, не всидівши в Києві, з сотнею своїх воїнів пішов но півміч, де жили півмічні народи: чуваші, мордва, удмурти, фіни, карели.. Заснував но річці Москва поселення | повернувся в Київ помирати. А християнство туди прийшло на два століття пізніше. Десь з ХІМ ст. Москва почало обростаоти
"ій п, і. з
п Р
к тра КІН
- Р. -
шен -
КВІТЕНЬ, 4.4 (34) 1997 РОКУ
- ща зии-
ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА» ,
Щоб прибрати наші міста і села, а особливо приміську зону, промислові майданчики, Все- Українське товариство «Просвіта? Імені Тараса Шевченка запрош ує| співвітчизників провести з 21 по 24) квітня Всеукраїнську толоку і надалі зробити її
її традиційною. Такий! чистий щорічний тиждень пере | беликоднем, на думку організаторів, відродить одну 3 прекрасних традицій українців: підтримувати в належному стані своє господарство та помешкання, | а також засвідчить, що ми є
справжніми господарями на своїй землі.
//
ше
Р
ПЕР зі
землями. Люди називали себе москвитяноми, держава - Московією.
А з кінця ХМІ ст. почолися завоювання чужих територій Єрмак пішов на схід | сів «на диком береге Иртьша», завойовуючи сибірські народи. На південь, завойовуючи Кавкоз, пішов Єрмолов. «Смирись, Кавказ, идет Ермолов», - писав О. Пушкін. А Кавказ не змирився і зо пору століть,
| маємо сьогодні незалежну державу Ічкерію. «В Европу прорубил окно» Петро | і сказав словоми Пушкіна: «Отсель грозить я буду шведу». Ї в той час, коли ваш кумир Петро | «Россию поднял на дьбь» |О. Пушкін), український гетьман Пилип Орлик 1/10 р. написав Конституцію Української держави. Це було подія величезної політичної ваги. Конституцію в той час мали лише Англія та Угорщина
А Росія, збільшена майже в 46 разів, була величезною територією з десятками народів.
Можно було пишатись, правдо, шановний депутате? «Где русский, том и Россияї» - був девіз завойовників Знищувалися історія, мова, культура цілих народів | зараз на території колишнього СРСР скрізь виникло | проблемо «русскоязьічного населения». Це термін ваш А ось російська дисидентка Валерія Новодворська написала статтю «Признаюсь в государственной измене», или «Империя - не Отечество, а каторго» | в ній пише: «Если моя Родино и Кострома, и Рига, и Сомарканд, и Тбиписи, и от всего зтого должно трепетать мое потриотическов сердце, то оно вообще превротится в камень, потому что у человека может бьть только один Дом - отцовский, дедовский»
Так судить ваша співвітчизниця. | не вона одна. Ви пишаєтеся і Пушкіним, і Л. Толстим, | Ф Достоєвським. А Ф Достоєвський ось що писов 100 років тому про Росію (птицю-тройку М Гоголя) о сооєму романі «Братья КарамоазОвь» «Роковоя тгроика наша месотся стремглаов и, может, к погибели. Й давно уже в целой России простирают руки и вомьбоют остоновить ба шонную оеспардае пмімую скочку И если сторонится пока еще другиє народь 07 скачущей, сломия и голову, троики, ТО, можеї Омть, вовсенмеотпочтениз к мем, как хотелось бм пооту, о просто от ужасо, ого заметьте, от ужоса, а, може? бмть, от омораєниєв И то еще хорошо, что сторомятся, а пожалум, возьмут да и порестанмут сторомиться и стОомут твердою стеною пород сремнищимс» видонибм и сами остомонят сумашодшую скачку ноашои ра іугпмусіданмнноєти
в видах бпосеємия се0я, поосвоещемия и цивипизации»
Як бачите, шановний депутате, його передбачення збулися
Ви називаєте мерзотниками, вже не буржуазними, 0 «СІЛЬСЬКИМИ НОЦІОНОЛІСТОМИ» ІСТИННИХ борців за незалежність України. А раніше такі, як ви, взаголі нозивали укроїнців «люди второго сорта», «с пеной у рта» про Укроїну говорили деякі депутати ВР попереднього скликання. У ваших статтях ток г звучоть завчені слова: русофобія, ненависть... А не здається вам, що «как Обукнется, ток м откликнется»?
Ось деякі дані. Но Укроїні виходить довідник «АльФо І! омега». В розділі «Війни планети» подається, що з 1624 року по 80-ті роки ношого столи тя бупи розв'язані провідними кроїноми світу 62 війни. З них 27 припадає но Росію. А газета «Молодь України» (23 МІ 91) підрахувало, що Росія за якихось три століття воювала 107 років То скільки крові своєї и чужої пропили ви? Скільки знищили людей СВОЇХ чужих? Як загольмували розвиток суспільства? ХібО Че не гріх ваш перед світом? Хіба це не нещастя вос самих:
Якщо сля революції В СРСР налічувалося 193 мови, ТО з 1970 р. в Москві видається брошюро М |! Ісоєва «С о тридцять рівноправних» (це про мови) Де ділося 63е В довіднику «Печать в СССР в 193/ гь повідомляється, що друкування в СРСР відбувається 90-ма мовами, 2 в журнал! «Коммунист» (1988 р. Мо 15, с 69) повідомляється, що й нашій країні навчальний процес відбувається 39 мовами. З 1937 по 1988 р. з навчального процесу зникло 5! мово Отим народам не болить, що їхні діти не можуть вчити мому ботьків? |
Мені 77-й рік Думаю, що амію розбиротися 8 пюдях Чому ви, шановний В Алексєєв, не виступили в депутотое кому каналі 27 пютого 199/ р. і не висповили своїх думок Вас чекали Чому ж? І слава Богу, що г порламемті є м том! прекрасні депутати-росіяни, як МО Азаров, В. Суспов Анісімой | ряд ІНШИХ | « чудов! просп пюди ростянми, З Ким ми все життя живемо поруч. А державо Укроїно буде ! її державною мовою) буде нмОпао укроїнсько А поши ДІТИ хом пивчаоть і украоїмську Аджо пюдино Стільки разів пюдино зноє мою.
скільки нпОнаО
О, СИДОРЧУК
учителька-пемсіодмерка, с. Апостологе Дніпропетровської област"
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
ці нні - ол РА
ща Р ній
. ана - АВ пПрізи З і
інського товариства
кання -- висвітлення нових весняних
іниціатив «Просвіти» та реагування на останні антиукраїнські «ІНІЦІЯатТИНВИю керівництпа харківської МІСЬКОЇ та Донецької обласної Рад про надання статусу
державної РОСІЙСЬКІЙ МОВІ На підпорядкованих ім територіях заході взяли участь гоОлЛопа
зпувраневкого товариства «Просвіта» імені Гараса Шевченка, народний депутат України Павло Мовчан, голова Спілки письменників України ГОрій Мушкетик директор УНІАН Михайло Батіг, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» професор Маціонального університету імені Гараса Шевченка Олександр Пономарів, голова Педагогічного товариства імені Г Ващенка, член Цен-
ального правління «Просвіти» Анатолій
огрібний, директор видавництва «Веселка», член ентрального правління «Просвіти» Ярема Гоян...
Суть ініціатив Товариства окреслив голова Всеукраїнської «Просвіти» Павло Мовчан.
З метою наведення чистоти й порядку в містах 1 селах нашої держави «Просвіта» звертається до громадян України з проханням підтримати акцію проведення Всеукраїнської передвеликодньої толоки з 21 по 24 квітня і надалі проводити її традиційно. Оселі українців завжди вабили око охайністю й упорядкованістю, особливо дбали вони уся миром про ладу господарстві перед Великоднем. А нині
-'ч и |. т - Ли ща і Я . Я ? ри ко 1 кн «У -
- б "ч ч чі
ЗАМ А
. й ав чу аю а качана чо б т - о о Чо ЧО 0 чи А я п поч м пк о и п о! У - - ч вв йа ї-
Бо
В.. УКРАЇНСЬКІЙ ДУШІ
ДА; березня з ініціативи Всеукра- «Просвіта» у ЗА алі УРПАНІ відбулася пресконференція для представників столичних засобів масової інформації. Мета її скли-
це актуально ще и ому, що трива ГІДЧУЖОеННІЯ селянина ВІД ЗЧОМЛІ С пПОдІВває МОСЯ, ДО ЦИХ аргументів прислу Хаються всі кому українська земля ( маттр ю рідною, а не мачухою
Як засвідчують події Оостаїнього ча У саме мачухою є Україна для керівництва харківської МІСЬКОЇ Донецької обласної та ряду підпорядкованих ти Рад |Харцизької,
ОрліІвської|), які миттєво піІДХОПИЛИ «Пппоціативу » депутата АлеКССІ па «со ТОВарищи» про другу огріційну ростиську мову в Україні. | видали відповідні ухвали про реалізацію цього положення на підпорядкованих їм територіях, нахабно НЄХТуЮюЮЧчИи статтею 10 Кон титуці У країни іа ПОЛОоОЖеннями чинного мовного законо: давства Всеукраїнська «Просвіта» увернулася до Генерального прокурора України Гриторія Ворсінова з вимогою ВІДНОВИТИ кОоОПНСТИТуУЦІЙНИЙ порядок в Україні й вжити відповідних заходів щодо його вищезазначених порушників (тексти звернень друкуються в цьому числі газети)
Юрій Мушкетик зазначив, що становище української мови в Харкові набагато гірше, ніж було десять років тому. СПУ протестує проти антиконституційних дій представників влади. ЕНепритягнення до ВІДПОВІДальНнОСТІ ГОЛІВ названих Рад слід розцінювати як злочин проти держави
Чайбільше листів у «Веселку» надходить саме із Харківщини 1 Донеччини. В них благання людей допомогти уАрановкомовногю дитячою літературою.
ро це повідомив Ярема Гоян, зазначивши водночас, що на тих теренах є потужна українська сила. Й ухвали тамтешніх можновладців спрямовані саме проти неї!
КРОКУ п ана т об рою б - Чобочуввой о а 5 -
Р, ню об я Р а а
ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПРОКУРОРОВІ УКРАЇНИ п. ВОРСІНОВУ Г.
Шановний Григорію Трохимовичу!
Харківська міська Рада народних депутатів 27. 1296 р на сесії прийняла рішення «О реализации положений Конституции Украийнь и закона УССР «О язьках в
Украийнской ССР», яким узаконила ростиську мову як другу офіційну Такі ж рішення -- про надання російській мові статусу офіційної -- | ухвалили і Донецька обласна Рада та ряд підпорядкованих їй міськрад (Харзиць-
ка, Горлівська)
Нині в Україні йде відверта і широкомасштабна дискримінація державної |
мови, не дивлячись на те, що ст. 10 Конституції України закрипила державний
статус української мови, а також У ав'я ку з тим, що вищезазначені рішення Рад до цього часу не скасовані
ВУТ «Просвіта» просить Вас розглянути наше авернення щодо незаконних ришень Харківської МІСЬКОЇ, Донецької обласної та інших Рад народних депутатів І бездіяльності відДдПОВІДНИХ міських та обласних прокурорів, обов язком яких є нагляд за дотриманиям законності У ВІДПОВІДНИХ адмініс гративних одиницях |
Сподіваємось, що Ви, Григорію Трохимовичу, використаєте всю повноту влади для віДНОВЛення конституційного порядку ти дотприманин законі0 на території України і дасте розпорядження підпорядкованим Вам прокурорам щодо чіткого пиконання покладених на них обов язків
Просимо Вас повідомити про вжиті заходи
3 повагою |
Голова Товариства, народний депутат України Павло МОВ'Ї АТ
Р Р ЕЕ: ей нан шо 04 я по роя -
р чо а - - ж пий ан ураннй рн Е , -- ПИ - - злінийй
-..
ЗАЯВА
«ог ариства «Просвіта» їм. Тараса Шевченка з прив Всеукраїнського товар по ктур у Донецькій я ду антиконституційних дій владних спрузике ' області | Р бю
тва щодо чинного мовного закоподавс
Па итуція України Статтею 10 законодавчо закріпила де МХОНСТУ -
України. Українська громадськість сп
української мови на всій територтї агнутимуть ов ОДіВалася, щ , після цього посадові особи різних рівнів прагну уть оволодіти державної | | -
мовою. Йдеться насамперед про посадових осіб 5 21 Ророцея держави, ЯКІ є найбільш зросіищеними І! де ОЛІЮ сад бі ЗУ зоре З мовою свого народу 1 своєї держави Однак поді поета чо ин свіДЧать про те Що і Тонеччині мають намір не підВвИиЩщуУВАаТИи СВОЮ культуру
начальники на / вати закон, а ревізувати КОНСТИТУЦІЮ
Харзицька міська Рада 23 січня, а Горлівська міська Рада 20 лютого р прийняли рішення про надання омобо ДАРИ рев од на Своїх гериторіях 21 березня Донецька орласна Рада ВИ надати РОСІЙСЬКІЙ МОВІ статус державної Як це не дивно, але вимогу про таке рішення підписали 33 депутати Верховної Ради від Донецької області. Гаким енарюні, члени українського Парламенту вимагають порушувати ними ж зрезаня і лаЗонжо Конституцію України. Донецька обласна «Просвіта» звернулася до голови оолдержадмініст рації Серпя Полякова з вимогою скасувати згадані антиконституційні рішення, проте він
ВИКОну-
мовчить
Всеукраїнське товариство «Просвіта» висловлює рішучий протест проти рішень владних структур у Донецькій област 1 закликає Президента України бути справжнім гарантом Конституції. Ці дії громадськість розцінює як ПОЛІТИЧНУ провокацію, намагання поглиблювати процес русифікації українців Донеччини І зовсім позбавити титульну націю права навчатися рідною мовою і користуватися нею
Дії властей на Донеччині - цефактичний заклик до знищення КОНСТИТУЦІЙНОЇ норми про державність української мови в Україні Українці ніколи з цим не змиряться. Ми не виступаємо за витіснення російської мови і не прагнемо порушення мовних прав росіян. «Просвіта» лише вимагає, щоб урядовці оволоділи державною мовою 1 не вдавались до антиконституційних дій 1 провокацій.
4 восзжш 0 пииінииій шо соці З и)
ьо ьо - -
26 березня, м.Київ
ЦЕНТРАЛЬНЕ ПРАВЛІННЯ
Про намір виступити з аналогічними позовами на керівників конкретних навчальних закладів заявив Анатолій Погрібний. Якщо вища освіта в Україні 4 жавна справа. Ми змушенні зчаста перебуває У хронічно зростищеному стані, переходити па крик, аби здійснити головто технікуми наші потрійно зростійщені. У не завдання Товариства -- забезпечити половині загальноосвітніх шкіл України -- | самоідентичністі, українців. навіть за «припудреними» даними -- вео- Слід сподіватися, що и Генеральна продуться заняття недержавною мового. куратура Украйти докладе всіх зусиль для
Своєрідний діагноз поставив Олександр здійснення цісі шляхетної цілі і сам Гене- Пономарів: студенти всі готові слухати ральний прокурор оволодіє державною г лекци українською МОВОЮ; не готові -- бо українською -- мовоїо, аби користуватися не хочуть цього! -- викладачі. Збурюють неювобсязі гіднОМмМУу Його ВИСОКОЇ ПОСАДИ. ВІДПОВІДНІ Настрої в Україні саме такі депу- Принагідно зазначаємо, ше тати, як Алексєєв з аркова. Необхідно, Всеукраїнське товариство «Просвіта» Про-щоб уряд реагував адекватно на подібні водить, курси украінського діЛОВОГО антидержавні провокації, мовлення з вивченням граматики мурси
У цьому ж ключі в межах держави -- на організовуються у зручний для слухачів користь захланного північнОоОГО сусіда -- час у приміщенні «Просвіти» або у ведеться й гастрольно-концертна політика. приміщенні організаці, яка виявить баг Московські гастролери отруюють душі жання вивчати чи вдосконалюваті здебільшого юних українців низькопробукраїнську мову. Курс розрахований на ною сумнівно-мистецькою продукцією, академічних годин. (Звертатися 3а адре, ВИВОЗЯЧИ ВІД нас значні кошти. Слід навессою: Київ-1, завулок Музейний, 8, те ти лад їі в цій царині, аби очистити факс 228-45-80) українську душу від дешевого чужинецького намулу. «Просвіта» звертається з
резидента
України. Бо вирішення порушенних проблем, як зазначив Павло Мовчан, - це не лише наша прерогатива, це загальнодер-
ВІДПОВІДНИМ закликом до
1
ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ Л. КУЧМІ
Високоповажний Леоніде Даниловичу!
Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім'Тараса Шевченка занепокоєне ЗУТУВЦІЄЮ, що склалася в духовно-культурній сфері нашої держави Протягом зані лнх п'яти років в Україні проводиться беаліч гастролей акторів, виконавці" - у та інших країн, комерційна діяльність яких не має належного контролю з боку державних органів. Відсутні реєстрація, облік концертів, вистав, естетичи? вимогливість, будь-який контроль зас пютьсі! з аздаі АКОнОмІкОЮ; більша частина прибутків приховується від опода гкування
Грикро, що з огляду на ЗВіДСУТтНІСТЬ потрібних нормативних документів за
ситуаці? | и органові нашої Держави | |
Водночас держава не чергових програм У українських викона
истемою оплати гонорарів, що дикту
ому
шо"
пер ля Фінансу пдіння ай і их
-
має грошових надходжень галу З культури, чокрема
ЗАВ, ХУ дить до швелювання НО Ої
| 4 УВІД! , фінансування гастролей про? "
Ддожних кКолектипвів навіт ь у межах країни ку
че зви «ЛЬНОЇ культури, стратегічних напрямків м роза
| прихованого вив зар! . аліотних кош ал ЛИ аїтни черє з кордони штв за межі Україн і Просимо Вас о В і . чир з Вас, ве льмишановний пане Преаийденте, поінформуват" ре . СТЬ Во | озна | он! систему к УК И АХОДІВ, щоб Кабінез Мініся рів роародрив и удоскона" 1 му контролю за гаст | нь «М ( грольноконцепт ми худож Діяльності ертною та іншими види!
на тери ч ча - ритори нашої держави з метою нтаження
! отримання мар було г доцільно пидати
іменшенни лаб а ь ьо ри "КОВИХ коштів ма розвиток вітчизняної культув
оюоджет
Чи
чидентський Указ 4 цього приподу -
3 повагою ПОЛО Гопарик гай,
мародний депутат У країни
Павло МОВЧАН
і
9
ї. ' |
раїо|м; 1 ри іл
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
ери загальн збори Катеринос-
лавської «Просвіти», що утворилася 4 червня 1906 року лали телеграму в Петер- ОУРі на ім я посла Державної думи Іллі Шрага «Загальні збори Катеринославського українського говарисєтва Просвіта» вітають українську парламенгську партио, ражаючи їи здобруття сил задля визволення пригніченого гридцятимільйонного українського наро-
НА ДІ
ду, здобу ги мому землю і волю, допомогти йому стати самостиним розпорядчиком
добувайте установ- ШЛЯХУ
на своїми власній зем Лі, зпорання газердо гриманмтесь з«1ї народні права 1 знайте, що у цій боротьої весь народ стоїть за вас!
А тому и не випадково, що як тільки знову загуляли вітри волі над безмежними просторами тепер уже більшовицької імперії, січеславські українці-патріоти поряд з київськими та полтавськими затініціювали створення Всеукраїнського товариства української мови, яке згодом стало Всеукраїнським товариством
Просвіта» змені Тараса Шевченка
Чим живе сьогодні це славне Товариство? Як його радощі та болі? Здобутки та прорахунки" Наш кореспондент зустрівся
чого
борот ьби
тхоловою обласного Січеславського ніпропетровського) об'єднання Просвіти» паном Володимиром Зарем-
бою
-- Наша обласна організація, -- сказав пан Володимир, -- одна з найпотужніших Нин вона нараховує -- 38 тисяч членів Чаші осередки очолюють відомі на Січеславщині українські патріоти: професори Анатолій Поповський та Василь Скрипка, кандидати наук Емма Шаповалова, Микола Тищенко.
«КО як-то кажуть, просвіттянська доля вишиваним рушничком стелиться
-- Ябцього не сказав. Очолюю обласну організацію ось уже восьмий рік і все мене не покидає відчуття, що хтось нас водить за нс, скеровує на манівці, ПОСТІЙНО відвоОЛлТкКає ВІД КкОНКретної просвітянської роботи. Нам весь час нав'язують битви, закликають писати політичні заяви, гакетувати державні установи, ходити на мітинги Ми пишемо заяви, пікетуємо, МІТИНГУЄМО, сім років переконалися що це конкретно в нашому регтоні майже «чого не дає. На мітинги ходять одні й Ті
г переважно літні люди. А тому й поспіль
вам,
але за
червона влада всі наші пропозици відверто ігнорує, чинить шалений опір упровадженню в життя 10-і статті Конституції України Нещодавно вони під нашим тиском створили Комісію національного відродження, але в ній «правят бал» запеклі українофоби Це вони домоглися відмінити рішення міськвиконкому про перейменування назв вулиць та станцій метрополітену. Тай не може бути інакше, коли навіть мер маста (державна людина!) спілкується з людьми недержавною мо- ВОЮ
-- Т в Києві влада червона. Що ж нам робити? Сидіти склавши руки й чекати, кали влада поманяє колір, повернеться до України обличчям? Треба нам, просвітянам, виховувати національну свідомість народу, тоді він, вийшовши на багатомальшонні матинги, скине червону владу, як це зробили народи Салдної Європи.
-- Що мий робимо. Несемо наше правдиве и нелукаве просвітянське слово в маси. Розповідаємо про Україну та «чиї ми діти» не приЦЬ школярам, а й студенгам, солдатам ї офіцерам, робітникам 1 службовцям Нас дуже радує і вселяє надію те, що до січеславської «Просвіти» вперше за ці роки почала горнутися мо-
лодь Це для неї, молоді, ми заснували літературно-мистецьку студію, молодіжну академію, духовну школу І ось перший результат: на урочисте засідання, присвячене Дневі Соборності України, прийшло стільки молодих, що ніде було яблуку впасти. І «круглі столи», які ми організовуємо разом зі Спілкою письменників, також охоче відвідує молодь
Разом з театральною студією 1 асоціацією народних театрів проводимо дворічний фестиваль «Театральна весна», яким плануємо охопити не лише міста 1 містечка, а й найглухішп села області
Овніміться ж. брати мої...
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА НАЦІОНАЛЬНА ГАЗЕТА
1566-199/
Нихозить
з | грудилп 10804 р
ГОДИНА ДЛЯ ПРАЦІ НАСТАЛА!
Дуже допомагають нам у формуванні національної свідомості свій радіоканал і своя газета «Січеславський край», яку безплатно розсилаємо до військових частин, шкільних, міських та СІЛЬСЬКИХ біолотек.
Нашими стараннями відкрито в області три церкви УПЦ Київського Патріархату та змуровано каплицю Пам'яті жертв більшовицького голодомору 1932--1933 років. Просвітяни по всій області вишукують їмена цих жертв І вносять до Пам'ятної книги.
Та особливо багато уваги приділяємо роботі з військовими, виступаємо в частинах з концертами, розповсюджуємо безплатно українські газети 1 книжки, допомагаємо оформляти в українському дусі солдатські світлиці. А наші ветеран Іван Дмитрович Рибалка виступає перед військовиками з лекціями на тему історії українського війська.
-- Катеринославська «Просвіта» вважала за найгаловнишу ділянку своєї роботи -- виховання національної свідомости нашого селянства.
У нас досить непогано працюють осередки в селах Біленщина П'ятихатського та Ганнівка Широківського районів. Але це лише початок Година, як сказала б Леся Українка, для праці настала Якщо хочемо багатої 1 незалежної України, то мусимо, особливо ми, просвітяни, працювати, не покладаю-
чи рук Розмову вів Микола ЛИТВИН
В1д редакції, Щиросердновтітаємо всіт просвітян Дніпропетровщини, творчий колектив та головного редактора газети «Сачеславський край» з виходом у світ 50- го, ювілецного їі числа. З роси та води вам, дорогі наші побратими!
ее і - о
У Запоріжжі 15 березня відбулася звітно виборча конфе ренція обласного об єднання Говариства «Просвіта» їм. Тараса Шевченка гіа оори в приміщення Будинку культури «Металург зібралися просвітяни майже з усіх районів ії міст Запо різького краю ЗВІТ ував голова обласного об єднання п Гарій Калайла Поряд з безумовно позитивними грак гами ДІЯЛЬНОСТІ запорізької ПІ рос Віти» такимИіи як ПОСЕЛЕННЯ науково-практичної конференші «Гаслідки зросій ше тамовна і демографічна -мтуафія Гивдня України | Кубані . 116 листопада 1996 р ), підтримка газети «Світло Оріяни» значна організашина робота шодо створення районних осерелків Говарис тва у місті запоріжжі, говорилося і про Шшлий ряд недоліків та хиб у роботі об'єднання не Ї СУТ ЧІТКІ
ння
ані міське Запорізі ке власних приміщень ОРДИ Р граФіки проведення загальних уборів, як це звичайно практикується в інших Р на няя гіавіть закріплені приміщення за «Просвітою» були міською організашєю втра
чені
іак ні не
маюмють
Гіепом рним радикалізм КОЛИШНЬОГО
"ерівництвВва міської організації, яку очолювала іюдина фратальним пля України прізвишем (( ІмоОненко | проявив я у намаганнях викліо
МЕ | | Т и | З
/ЛЕРІЇЕ Ти вари гва ЄПрос піта» у Гі зІри мотивуючи Іо просвітянами можуть оути ТІЛЬКИ "справжні Ариг ТИНИ | ром зда запорізьких прихильників '40ОЛаВвнНьоЇ праукратнської Язичницької Віри налічує більше 1000 вірДНиИХ налаштовані! татріотично до Уї раїни Ї торія ПОВТОРЮЄТЬСЯ ПІД УНР плержавник Пр грона гсошаліСсТтична , знову шукаюті прихильників
прихильників тим
ЯКІ
я а
більшіє СоШІа
НИ імдесят років ТОМУ гак ІСТ Винни енко заяв
"ійка
іяв, шо не
Україна якшо вон. ніє
Зрофих ІЙНІ «патріоти Ук ої "АТЕТК
для себе ворогів саме в лавах
РИШЕРРУ Банавенньнании -- ри ти - ні м ше
української! іде| тому, що сериозних політичних опонентів вони бояться, МОЖУТЬ ствпрацювати на паритетних засалах чере 3 некомпетентність та обмеженість Такий стиль робот и характерним для тих хто сам практично не добивається скасування зіІДВертої дискримінації україномовних громадян у державних установах транспорті суспіЛЬНОМУ ЖИТТІ І ПОБУТІ У таких патріотіВ» як правило, не вистачає ані терпіння, ані хист У ПОСТІЙНО ШИ цілеспрямовано мІСЧЦеВИМИиИ ВЛадними ст руктурами планомірного переведення навчальних діЛлОВОДСТВа державну мову Вся таких геборців у законі» спрямована на повчання, викриття Та інші з уЯявниИмий ворогами "КИХ ВОНИ віДШУуКують навіть на порожньому місці характерним прикладом можна реакцію групи енє поборних патріотів» на вис просвітянки п. Кришталь Інтелігентна Жінка доброю українською мовою с гримано | коректно нагадала присутнім про основні заса пи просвітництва ндродження мови. культ ури ЛУХОВНОСТІ нацйціонально!ї педагогіки Та українських тр. (ДдицИ серед усіх верств населення Спробувала увагу і і ниференції На ТІ пробле ми ГІ рок ВІТИ» треба нагально
а з Ввладою не
працювати з ЩОДО :акКладів енергія звину розборки майстерно
На
пачення
вважати
Ту П
звернути дйделегатіп 3 ПОДрІЗЬКОЇ
ЯМІ 2ирішувати
зале толерантно | на принципах поваги та порозуміння із ЖАЛЬ ВИСЛОВИТИ ДО КІНІЇЯ СВО; думки
прос ВІТЯНШЦи не ДОЗВОЛИЛИ КІЛЬКах тіВ про регламент Склалося гаке враження, що виступи, напопнені івинуваченнями уакликамини і спогапами про те, як сказав ІН ключа не НС луховувалися з увагою коні труктивні пропо зиці, спрямовані на поліпшення організаційної! поботи співробітництво ' владними структурами або порозуміння МІЖ
аКТНнНВІС
ле! кому що
ЗіІЛЬШОЮ н|| Ж
о шг "нт жнннні 0ожщеня ж и ДР яна зе пи ння м-н -
|
они
ДАВАЙТЕ РОБИТИ, СПІВАТИ БУДЕМО ПОТІМ
націонал-демократами. Турбує, що поряд з зезперспективним псевдо-християнським радикалізмом частини просвітян Існує певна зезпомічність і байдужість цо української пра ВОСЛЯОавноЇї парафії яка завдяки перекинчику-свящеє нику перейшла разом з приміщенням, наданим Київській Патріархії 10 ЯКОЇСЬ сіСсТиИнНнНОЇ! церкви »
"а цумку деяких ПРроОсвітян, Е в ЦІЛОМУ сцен арім КОЇ (Фе ренції був Шшкавин ) НОГО реалізація
ДОСИТЬ бойовою | МІТИНГОВОЮ ( і Перм: анентни М
закликами «Давайте заспіваємо!») саме
завдяки мудрому і! діловому керівництву запорізького Руху
їЇа че ГВертій ГОДИНІ безперервних зборів
головою Запорізького об'єднання Говариства «Просвіта» обрали людини ВІДОМУ серед -ракрилан | ОСВІТЯН краю екв тай | педагога, кандидата філологічних наук Тараса Григоро і иИча Шевченка 1 Ц ера прав ЛІННЯ ча конференшиі були присутні - відповідальний секретар Товариства Микола Нес герчук І керівник інфор майфійнопросвітницької
Пяльності Ге овариства Олекі андр Лашко ж(ФОпорозькин край Ц є особливе геостратегічне місші у справі українського
відродження Розумна н«ІЦІОНЯаЛЬнноГО
конСсоЛлІЛЯациіїо
змИІжЖемна ПпросвіІТНнИЦцТВа державницьких
ПОЛІТИЧНИХ ПУХІВ запоріж я
ПОЛІТИКО спримов на на громадських | 3 І1«іЧ4НО ПприСско емократичне реформування суспільства ІСПприятиме стабілізаші соші ІЛЬНО-СКОНОоОМмІЧНОГО стану Успішна ЧІЯЛЬНІСТЬ ГІросв ІТИ» у КОЗацькому краї не дасть шансів шовіністам С ХОДУ І ІПпедня У КВ ни зіМмКНУТИ ПОЯС нестабільності Гому ВУ «Просвіта» плану створити Ю Запоріжжі інформ: Іціи но просвітницький це итр
і: активізувати організаційну га видавничу ДІЯЛЬНІСТЬ
Олексамдр ЛАШКО
Р
ХТО ОБ'ЄДНАЄ УКРАЇНЦІВ ЛУГАНЩИНИ?
Р щшодавно Луганське обпак не об'єднання провело загольні збори о активу Розмова йшло про зо: вдання кожмого просвітинино в нинішнім ситуації В роботі зборів пазяпи участь гопова БУТ «Просита». народний депутат України Павло Мовчан, заступмик голо- «Просвіти» Олександр Пономарів, ВіДПОВІДОЛЬНИЙ секретор Товариства Микола Гіестерчук (Оскільки проблемо дуже октуальна-то велике заціковлення На збори прибули представники просвітницьких об'єднань баготьох районів Луганщини, а також обпаєни»
національно-"демокротичних організацім
Вступним словом збори відкрив Павло Мов: чан. Увагу присутніх бупо окцентовано на необхідності об'єднання укроїнських-ноОціОНОЛЬНО"дДемократичних сип з метою вІДСТОЮВОанННЯ СВОЇХ прав то інтересів, спільних зусиль у побудові Укроїнської держави
Через рік відбудуться вибори до місцевих органів самоврядувоння то Верховної Ради Укроїни Від їх результатів залежатиме допя Української держави, життя всіх нас
Початок об'єднанню покладено 22 січня 1997 року на Всеукраїнському вічі в м. Києві Необхідно відкинути всі особисті, партійні та групові пристрасті в ім'я спільної перемоги, майбутнього нашої держави, українського но-роду. Створено Всеукраїнське творче об'єднання «Рух за народ, за Україну». Пройшло вже більше двох місяців, а на Луганщині такого об'єднання не сталося. Національно-демократичні сили краю замкнулись кожен у собі, а це небезпечно для всіх. Отже, в пошуках шляхів подолання розбіжностей ! об'єднання патріотичних сил до наступних виборів просвітяни мають відіграти провідну роль у створенні такого блоку
Зібрання пройшло бурхливо Всі як один - за об'єднання, за пошуки форм і методів спільного Діяння.
На Луганщині свої особливості Колишня «советская кочегарка» наповнило міста шовіністичним чадом, тут особливо знахабнілий «русскоязьчньй злемент», який заявляє «А Донбаєс зто вам не Украина». Прикро те, що все це знаходить відгомін г! прихильність у місцевих органів держаної влади, серед багатьох службовців, відкрито підтримується засобами масової інформації. Скажімо, 29 березня в ранковій радіопередачі Луганського радіо, де виступали керівники облдержадміністрації, інші високі посадові особи області, жодного слова не було сказано українською мовою А це робиться щоденно! Отож, нагнітається шовіністична буря, відкрито зневажається Конституція України, нехтуються права українців, СієтьСсЯя Все чуже, антиукраїнське г антидержавне
Цьому може протистояти тільки згуртована українська сила І над цим згуртуванням потрібно щоденно працювати. На жаль, керівництво об- "асної «Гіросвіти» з різних причин не стало ІімішОтором об'єднання націонал-демократів Ось уже впродовж чотирьох років не збирались просвітяни гуртом для вироблення стратегії тактики роботи Однією із важливих причин
«Прог пІТиь проспітянської що склолася но Луганщині
Мі
пикКпликоОї
була тривала хвороба голови обласної «Просвіти» п. Раїси Лук'янчук Якось тихо відійшпи від «боротьби на
обласні віддіпення спілок художників, моистрів нородного мистецтва, багато працівників освіти, культури, інші представники творчої інтелігенції краю
Дивним стало те, що навколо голови облас: ного Говарис тва не гуртувався інтелектуальний потенціал національносвідОмих Українців Луганщини
До керівного центру залучалися пюди не за відданістю українській ідеї (як Статут вимагає), аза особистою прихильністю, наприклад, предявцеї:н 1, : крамньопрових Сип О Борисова, яка своїми діями пише шкодить утнердженню української державності
Про це відверто ! гостро зборах Рекомендовано керівникам обласного
передовімо писСсьменінмиків,
сумнІВНнНИиИХхХ
говорипося на | рамонних об єднань піДдГгОТУВатисСЬь ИЙ у Тровні провести звітно виборчу обласну конференцію «Просвіти». Всім об'єднанням «Просвіти», кож у роботу на дотримоння норм Конституції України органами міСЦЕеВОЇ державної влоОди
мому о просвітянину вкпючитись
апрямовому Реагувати на кожен випадок порушення, звер
ІОТИСЬ ДО СИПоО,ВиИх (|Щ груктур, суддів то прокуратури
Загальні збори просоітян Луганщини ухволипи звернення до всіх національно демократичних органі зшаши об ЕднОотися До наступних виборів У єдиним Опок є Руз ща народ, за Україну х Окремо примнято звернення до Пре зидемта Укроїни українського народу щодо фінансової підтримки для спорудження пам'ятника Ї Шевченку в м
ПЛ УГОПН ьку
М. ЛІСНИЧЕНКО
и Рой о сти о рн
РЕРЖ АВОЧІВОРЕЗІЗІЯ
ВІД АВТОРА
Панує 1997 рік від Різдва Христового. В розгубленості й неспокої зустрів його слов'ямський світ. Сербію потрясають нові конфлікти між урядом і народом, Росія поспішно старається закамуфлювати сором своєї ганебної поразки в Чечні, Україна перебуває на роздорожмжі і ніяк не може розумно розпорядитись посланою їй Богом
Словаччина немовби опам'ятались після віднОВЛЮВати виробництво.
Крах комунізму настільки вразив слов'ян, що проиде ще чимало часу, перш ніж вони визнають (дею спільності / великого майбутнього. Ще б пак, без війни / якихось природних катаклізмів розвалилась величезна гмперія, яка протягом десятиліть лякала решту свту примарою світового комунізму.
В ція статті ми дамо аналіз того, що сталося, І спробуємо вирішити вічне слов'янське питання: «Що робити?», оскільки від цього залежить, чи будемо ми народом майбутнього, чи розгубимося в хвилях мусульманського моря.
Читачев/ будуть запропоновані думки, з якими багато хто відразу не погодиться. Не варто поспішати з такими висновками. Ще недавно майже всі ми вважали, що комунізму належить вічність, а сьогодні виявилось, що це не більше ніж звичайнісінька химера.
Отже, ми, слов'яни, стали героями ті! само), давно прид уманої нами казки. Пам ятаєте: «Кізправо підеш.., наліво підеш...» Але раніше ніж іти, греба дуже добре проаналізувати той шлях, яким ми йшли до цього роздоріжжя. Звичанно, краще 8сього вчитись на помилках інших, але не враховувати власні -- то прямий шлях до катастрофи.
г Ця стаття складається з окремих розділів, на перший погляд, не пов'язаних між собою. Але, об'єднані разом, вони допоможуть нам відповісти на головне
питання, в якому напрямку ити чи повернути назад, до витоків. Тоді в дорогу, брати-слов'яни!
гривалого сну / пос тупово починають
ЧОМУ НАРОДИ ВОЮЮТЬ МІЖ СОБОЮ
небаченого терору в країнах комуністичної орієнтації, який забрав життя ще не менше ста мільйонів.
З наведеного вище можна зробити ще один важливими висновок -- ідея сильніша будь-яких національних, етнічних та інших зв'язків, це те, що в одних випадках цементує і об'єднує народи і країни, в інших безжально знищує їх.
Таким чином, ми встановили, що однією з головних причин воєн на сучасному етапі є різниця в ідеологіях, як поділяють країни і народи на ворогуючі сторони. До цього треба додати так звані «національні» інтереси, цебто сугубо економічні причини, : нам стане зрозуміло, що навряд чи в найближчому майбутньому людство буде Я хочу зразу збентежити читача і | Позбавлене воєн. Суперництво держав |і мазвати сучасною війною зовсім не те, що | Народів буде продовжуватись і це треба ми бачимо на екранах телевізорів. Там знати і враховувати всім нам.
Але, як не дивно, це війни вчорашнього дня. Такі війни називають гарячими, |і після випробування ядерної зброї вони поступово
Перегортаючи сторінки історії, легко впевнитись у тому, що вищі створіння на землітільки тим | займались, що воювали між собою. Існують навіть теорії про корисність ЛИ воєн, які буцімто примушували пюдський
о розум працювати більш винахідливо і тим 0 самим наближали сучасну цивілізацію. Ми не
- будемо сперечатись на цю тему, хай цим зимаються віиськові теоретики. Ми спробуємо братись, у чому причина воєн ії чому це цілі народи і держави затівають ьні Цілком
7 КОМУНІЗМ?
Чисто
відходять у минупе. На зміну їм прийшли ззовні комуністична | ідея інші, так звані хоподні війни. Ці війни | виглядає прекрасно. Лозунги свободи, ведуться тихо, спокійно, непомітно. Вони рівності і братерства, які проголошували називаються ще ідеологічними та його творці, знайшли чимало прихильників, економічними. особливо в малозабезпечених шарах
Найзначнішим невдахою такої війни в суспільства різних країн. Хоча пройшло
вже п'ять років, як розвалився СРСР, багато ліваків продовжують годувати нас солодкими казками про комуністичний рай.
кан) ХХ стопіття виявився Радянський Союз. У лічені роки, без жодного пострілу на кордонах, розвалилась величезна імперія, яка
мала колосальні запаси гарячої зброї, якої На жаль, до цього масу знаходиться було досить, щоб кілька разів знищити всю чимало слухачів цих байок.
планету. Але, як з'ясувалося, навіть цього Чому це так М в чому секрет віиськОВОГО потенціалу виявилось замало. живучості комуністичної ідеї в деякій частині Ггаютська імперія, наддержава, зазнала населенняї Для цього розглянемо нищівної поразки в економічному й комуністичну | їдею так, як вона є. попітичном у плані. Радянський Союз з його Комуністичне суспільство можна умовно
розділити на три складові частини: перша --
комуністичною ідеопогією виявився слабаком | це ті, що працюють, друга -- це ті, що
у порівнянні з західним світом, передусім із
США. із | всього | цього ми повинні 0 ділять, г третя -- ті, що перебувають під зробити дуже важливим висмовок: опіКкОЮ суспоьства, Якби було так, як крагна, яка не воподіє передовою проголошують комуністичні ідеологи, то це ідеопогією, стає безсилою з часом, було 6 ще терпимо, але на практиці ті, що хоч би які ш матеріальн та пюдські розподіляють, стають так званими вождями, ресурси вона нє шо мала. Між іншим, а попросту кажучи, звичамнісінькими пара-
зитами. Щоб зберегти своє становище, вони вводять диктатуру (диктатура пролетаріату, НІКВД, КГБ ! т.п.). Комуністичний режим без диктатури -- це утопія. Тих, хто кричить за комунізм, цікавить передусім та необмежена влада, яку мали комуністичні вожді у своїх країнах. Це ш ж зовсім не випадково народилась ідея «всемирном ревопюции», щоб у світовому масштабі захопити владу, знищити опозицію 1 встановити абсолютну владу над світом 1! на віки.
Апе абсурдність цієї ідеї попягає втому, що вона спрямована проти розвитку цивілізації, тобто проти ї творців. Диктатура, створена комуністоми, азнміцує спочатку іхкніх ворогів, а потім г саммх творців. Так і сталося з Радянським Союзом. Захопивши при підтримці темного натовпу владу, комумісти встановили мебачений досі диктаторський режим. Усі позунги про свободу рівність були відкинуті. В такій системі
ніякого відкриття ми мне зробили, бо давно відОма аксіома: «Ідеї правлять свпом». Важливо тільки виробити цю гоповму ідею. Де | як -- ось у чому секрет.
Але ідеї не тільки правлять, вони ще й воюють між собою. Наскільки могутні ці ідеї, пегко пересвідчитись на прикладі сербів, наших південних братів-слов'ян. історично так склалось, що кілька стопіть тому частина Сербії -- Боснія бупа захоплена мусульманами, друга частина -- Хорватія -- катопиками, а решта запишилась православною . Пройшло і г один народ з нав'язаною одеєю мовою перетворився на три ворогуючі між собою табори. Апофеозом цих подія стапа юлкошня КОтославія.
іншим прикладом може послугувати громадянська вінна в Росії, яка розділила марод на білих ! червоних і коштувала життя приблизно п'ятнадцятьом мільйонам чоповік. Ця ж сама комуністимема ідей стала причиною !
зле РЧР А НО с РР ЕР - кс що вн ни - жи и т ма ше й пай ПЕР
ВІЩЕ слово - АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО
незалемністю, Білорусія шукає вихід у поверненні до минулого. / тільки Гольща І
основний її елемент - трудар! Перетворювались | у звичайнісіньких рабів, які повинні були на 100 відсотків виконувати доведений до них план. Всі інші питання життя трудівників | вирішували | за них новоявлені ВОЖДІ.
Поки існувала диктатура, державе
якось трималась, але варто було ї ослабити, як це зробив М. Горбачов, ! величезна
імперія протягом кількох років розвалиласьінакше й не могло бути. Підневільна
праця ніколи не зможе зрівнятися з вільною, а в комуністичній системі вона принципово не може бути такою. Саме це й веде до відставання в економічному ! суспільному розвитку, а потім і до краху, як це сталося
з СРСР.
Нинішні комуністи стверджують, (що їхні о духовні - батьки мшли, мовляв, не тим шляхом. Досить нас
дурити! Хай би всі любителі комунізму зібрались десь в одному колгоспі чи районі і на практиці показали, як без усяких там ворогів створити отом самий рай. Причина апологетів безмежної нових комуністів збагнути тих, хто прислухається до авантюристів, які недавню трагедію.
ЧИ СТАЛА МОСКВА ТРЕТІМ | РИМОМІ
до комунізму інша, це Зрозуміти але як до цього часу ГОЛОСІВ нових кличуть повторити
любові зовсім влади.
можна,
у о мого жадоба
Десь близько двохсот років тому назад апологети царизму проголосили на весь світ лозунг «Москва-- третій Рим, а четвертому не бувати». Він був проголошений у період найбільших військових успіхів царської Росії. Об'єднавши під свій суверенітет майже весь слов'янський світ, царська Росія перетворилась у могутню державу, яка майже без перешкод розширялась на всі сторони світу. Колонізація нових земель йшла під прапором православ'я, яке саме в цей період досягло найбільшого розквіту і сили. Латинська церква, навпаки, в ці часи переживала | явну скруту, пов'язану з поширенням ідей Французької революції і зростанням масового атеїзму в західних країнах. Це й дало привід московським самодержцям амбіціозно проголосити Москву новим центром християнства слідом за Константинополем і Римом.
Та не так сталося, як гадалося. Час все розставив на свої місця. Латинська церква поступово відновила втрачені позиції |! знову стала лідером християнства, а російська православна церква на початку двадцятого століття була практично знищена у своїм вотчині власним народом. Від царизму взагалі не залишилось нічого.
Більшовики незабаром проголосили Москву на цей раз уже центром комуністичної революції, однак приблизно через сімдесят років і ця ідея з тріском провалилась.
Таким чином, менш ніж за століття в Москві зазнали нищівної поразки спочатку ідея зверхності православ'я, а потім |і комуністична ідея. Парадоксально, але в обох випадках руийнівником цих ідей виявився власним народ.
Учому ж причини безславного краху спочатку православної, а потім і комуністичної імперій, мому саме Москва вхопилась за реанімацію ідей, ще раніше відкинутих цивІЛІЗОВаним світом?
Щоб зрозуміти це, пове
і рнімося в ті далекі часи, копи на
іа берегах сивого Дніпра, 8 стольнім граді Києві зароджувалось хриєстиямство | на Русі. Ніхто | не стане заперечувати того очевидного факту що дало слов'янам Христове вчення. Це був перехід до нової стадії цивілізації. Київська Русь тому |! стала великою державою, що розуміла свою спільність з Європою з християнським світом, Тепер ми можемо пегко зрозуміти, як склалася 6 історична доля слов'ян, якби князь Володимир прийняв не християнську, а, скажімо, мусупьмансь віру. Якби це сталося, то ми б назав М бупи віІДрвани від соропенйської онвілізчнд я опинились би серед мусульманських дез їхнім стилем життя. Укра Геній | князя Володимира якраз | полягав у правильності його вибору. В Києві Нелі АХ займ єдності христивнсьначало також єдність «вропемського світу, | зовсіл не вмпадков-но Фресках Собору святого Петра в Р Ж зображені київські книзі Володимир і Учні чт.
сто
Ин
и
и
гир. Отже, в 1204 спалили Київ, а ще раніше захопили Царгород, столицю Що мали робити в цій КНЯЗІ, як: | залишились розумним виходом Європою ! організація монгольського фронту. пролягав тоді ті вославної І Латинської церков. Саме такиц єдино правильним шляхом пішов ' Галицький, який спробував клас із римським папою з метою об'єдн обох церков і організації с боротьби з монголами. ьмої Однак у цей же час і князь, новгородський, став проводити зовсім іншу, ді протилежну політику. підтримку монголів,
цих
живі? було
прапором захисту православ'я. Ось коли була зроблена помилка, яка так згубно подальшу долю слов'ян. Звичайно, за таких обставин Данило Галицький не отримав тієї підтримки Заходу, на яку він розраховував З цього часу слов'яни потрапляють у сферу впливу двох абсолютно різних за характером полптичних сил. Основне їх ядро, Україна, опиняється у складі польсько--литовської держави, В якій домінувала латинська версія християнства, а Москва перетворюється б окрему православну державу, яка протягом трьохсот років перебувала у васальній залежності від монгольських ханів. Більше того, щоб мати свій вплив і на московське православ'я, монголи у своїй столиці Сараї
фатальна вплинула на
на Волзі навіть посадили православного митрополита.
Ось на такому нищівному гр розвивались далі держави, створені
уламках Київської Русі. Нам, сучасникам, дуже важко зрозуміти ту вирішальну роль, яку відіграла релігія в ті часи. Трагізм ситуації полягав ще й у тому, що відмінність православ'я від латинства складали дрібниці.
Адже якщо це питання розгладати сермозно, то християнська церква повинна бути єдина, як один Бог, один Ісус Христос, одна Біблія. Спір, хто з християн кращий, а хто гіршим, може вирішувати тільки | сам Бог.
На жаль, пюдська гординя сліпа І нерозумна. | подальші події розвивались відповідним чином. Москва про об'єднання церкви навіть не думала. Вона відгородилась від європейського світу і ревниво оберігала стару православну віру. Саме це згубним чином вплинуло на її розвиток. Більше того, поступово в Москві став зростати вплив мусульманської релігії, бо монголи були саме ЦІЄЇ віри.
Важко сказати яким шляху Пішла 6 далі Москва, якби не розвалилась Польша ! не з'явилась нова держава -- Україна. Появі незалежної України значною мірою так сприяв конфлікт двох церков, бо Пол
розпочали насильницьку Щ українського населення, яке в масі СВОЙ було православним.
Важливо підкреслити, що Розу?
інколи все-таки бере верх над ам те здорове зерно, колись посіяне Д Галицьким, саме в Україні проросло 400 роке тому у вигляді Берестейської уні. Знову була зроблена спроба об'єднання церко?! яка, на жаль, так г не звершилась- Х
Нова держава, керована Богдан? Хмельницьким, мала православну оріємтацію і це головним чином визначило її союз Таким найближчим союзником Украми ! с православна Москва.
Дуже щ цікаво результатами підійшли до цього два бувших уламки Київської Русі: занмала дуже вигідну шна ТОМ
військовому відношенні територію: г важлива пер
анилом
тала
| кими порівняти, З .
об'єднанні?
по єдина, але дуже еякумі Населення держави нараховувало; за й краї оцінками, приблизно З мли чоловік, пого
| га панувала необмежена деспотія чар"
ої"
бояр, населення практично було маги ним, економіка бупа примітивно: сь вій Україна на цеї час відрізняло ЧА Москви в усіх відношеннях. її територ',
ж
усіх боків оточували ворогуюч! Я мл Населення складало приблизно мото чоловік | переважно бупо Ра заклайв!
Фумнкціонувала ціла мережа навчальни? прале? розвивалась пітература, музичне ! "- ечу""" мистецтво, про що в Москві навіть ! ме
Економіка як на той час була досите раніш ною, процвітала торгівля. Найголо рівен? досягненням України було те; ре ву" суспіЛьноОЇ СВІДОМОСТІ був незрівнянно укра" ніж у Москам, Державним устри" Р емте можна певною мірою назвати паролем спотій ким, а в Москві це бупа дрімуче М
царя та много самти. му Ж т- Читач управі запитати, 9 О років - сталося, що приблизно 3 40 од? од
ь держави стали так різко відрізматис
-
зай"
необ
ані ПЕР
» патинізаці
п НН
й ї 5
й в "
лас так вла нас що
роз
НОВІ нас
аких влас ким
нарс
техь некс Нас
сот напік
двох
Моск
питам справ пробу вачук «зага! розва Давай украгм шкідпі
україн го. А
царча: прий
З Лич Ми Січ,
пит ами
прихимл ває з
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
слово ПРОСВІТИ
другої. Відповідь дуже Україна продовжувала перебувати в європейському сті, з Москва
проста
розанмгаплась 8 тзопяції від
Після об'єднанна України | Москов ВІНСькОоОВІ
мьоОго цим того, що центр нової держави перемістився з Ммєва в Москву ': це трагічним чином впоплинмупо ма подапьшини розамток об «днаної держайн
Не приспухапись спов ями до вацих слів ШПервосвященика (Андрія Первозванного про те, що саме Києву дано історією бути стопицею сповянського
обставини «причиннлись до
світу Саме | тут знаходяться корені сповнства, саме тут витоки СПОВяНСЬКО! цвілі з ації
На жаль, пальму першості в новій державі захопила Москва. Об'єднана держава являла собою грізну силу, ї це дуже швидко відчупи п сусіди, особпиво тоді, копи ча престолі зявився Петро І. Він зрозумів переваги культурного розвитку України | силовим методом, як це завжди робилося в Москві, запровадив українську культуру в усій державі Але він одночасно відгородив Україну від Європи, від західного впливу Петро | зрозумів, що Москва не може виконувати ропь стопиці, : збудував нову, Санкт-Петербург, гадаючи, що прорубав вікно в Європу. Але вікно так г залишилось вікном, бо двері він замурував власними руками. Надалі царська Росія розвивалась Фактично ізольовано від решти Європи. Цем обумовило відсталість п суспільного та економічного розвитку ; привело російських самодержців до того, що ми називаємо більшовицькою ревопюцією. Третій Рим так відбувся. Амбіці російських царів попнупи, як лильна бупька
На жаль, після краху царської знищеної впасним народом,
вхопилась за чергову хибну ідею, цього разу комуністичну Україна знову замняла протилежну позиціЮ Та Москві вдалося силовим шляхом
ягнути Україну б цю чергову "зді Москва прекрасно розуміла значення України, бо зовсім не випадково один із лідерів більшовиків Л. Троцьким говорив: «Росія | без України --ніЩО»
Результат як і
1 че
Росії, Москва
таким са- ІЗОЛЯЦІЯ Ввід боротьба ззовніШНІМИ, вІіДСТаЛІСТьЬ |
вмявився мм, раніше: цивІПІЗОВаноОГО світу, ворогами, внутрішніми і мілітаризація, економічна крах.
НКамдивніше, що Б нинішніІЙ Москві знову продовжується все том же хибний процес. Ледве оговтавшись від краху комунізму, Москва вхопилася за чергову авантюру, цього разу так звану євразінйську ідею. Бажання владарювати над усім | вся у Москві настільки переважає здоровим глузд, що там навіть не роблять спроби розібратись, а що ж це таке 1ї з чим ного дять.
Парадоксально, але так уже є, що слово «москва» на мові народів, як: населяли територію Московщини до приходу туди слов'ян, означає «боло-
о». То є ті політики, які тягнуть нас чергову московську авантюру, новими Сусаніними, ЯКІ
знову заведуть нас в болото.
Постає закономірне питання, до яких пір ми будемо наступати на власні граблі! Це ж завдяки московсь-
кимо авантюрам ми стали найбіднішим народом У, Європі, хоч за Своїми природними ресурсами ми намбагатші у СВІТІ. Ми опинились наодинці з
технічно віДСТалоОюЮ, жалюгідною, неконкурентноздатною економікою. Нас обігнали навіть народи, яких ще сотню років тому називали дикими або
напівдикими. Ось ціна будівництва двох імперій, спочатку православної, а | потім і: о комуністичної. "евже знандуться бажаючі втретє піти за Москвою по хибному копу?! ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА?
Незалежність України - це ключове питання нинішнього стану сповянських справ. Саме на ньому зійшлися зараз усі проблеми слов'янського світу. Одні звинувачують Україну в сепаратизмі ! відмові ВІД «загально! справи», інші приписують Україні розвал економіки г т.п. Чи це так насправді! Давайте спробуємо розібратись, що ж таке український націоналізм, корисним він чи шкідливий для загальнослов'янської справи!
Якщо по мені, то я б назвав першим українським націоналістом Данила Галицького. Адже саме він робив те, за що так царизм, а потім комуністи звинувачували прихильників | борців за незапежну Україну, називаючи їх сепаратистами ! буржуазними нацоналістамам
Читач має подумати ! над таким питанням, а чому саме в Україні так багато прихильмиків незалежності? Відповідь вилливає з глибин нашо! історії. Україна завжди
а спад РР АЕН
бупа, є! буде частинкою Європи, вона бупо і: запишиться духовним ценром словямства Тому украдїнська ідея -- це ідея єЄПІЛЬнНОСтТІ сповян з європенським СВІТОМ, тобто це загальноєвропенмська ідея. В цьому її вепич,
благородство |! життєздатність. Безумовме збігається з
но, вона діаметрально млмОоскоОВСськими ідеями, минулими І ниніІШНІМИ. МіЛльнони згинупи за цю прекрасну укрдїнську ідею, ! нікому не вдасться 1! задушити Немає сумніву, що вома, врештігрешт, переможе, бо цивілізацію зупинити неможливо.
Пройде ще чимало часу, поки все
спов'янство зрозуміє, що саме українська ідея є загальнословянською, а московські ідеї: - це шлях до прірви, як це бупо вже двічі продемонстровано з усіма жахливими наслідками
Повільно, але неухильно повертається Україна пицем до Заходу. | чим швидше це станеться, тим з більшою надією можуть дивитися спов'яни у своє майбуття.
РОЗУМОМ МОСКВУ НЕ | ЗБАГНУТИ
Переглядаючи старий, ще повоєнних років, підручник | фізики, я з подивом дізнався, що ми зробили майже всі відкриття ' винаходи. Таким примітивним способом більшовики продовжували виховувати нас утому ж дусі, що 1 їх попередники. Адже з того часу, як Москва стала керувати, все в нас мало бути інакше, ніж у інших. Ї колію залізничну ми для чогось зробили свою, І частоту електричного струму встановили свою, стандарти всілякі для телебачення, обчислювальної техніки, і багато чого іншого придумали свого власного. Навіть якусь нову пюдину, гомо советіко, хотіли з нас зробити.
А що з цього вийшло, знає кожен. Стоять рідні заводи, бо ніхто не хоче купувати застарілу техніку. А так звана нова пюдина їздить з торбами по всьому світу, щоб хоч якось прожити.
дле це все, так би мовити, ягідки. Головна біда розпочалась раніше, тоді, КОЛИ після об'єднання України г Росії Москва стала правити свою власну великодержавну політику. Фатальною помилкою Москви було її власне розуміння християнства. Москва вважала православіє єдино правильним їнваріантом учення Ісуса Христа, а всі інші варіанти визнавала | хибними. На Заході теж на противагу такому підходу стали називати православну церкву ортодоксальню ! розірвали з нею вс! звязки. А далі все стало так, як г: повинно було бути. Царська Росія практично залишилась єдиною православною країною в Європі і тому не випадково, що православна церква почала опиратися на царизм, а тон на церкву. Відбулось непоправне - совість об 'єдналась із владою, релігія г політика пішли однією дорогою. Крім позунгу «Москва -- третій Рим...», апологети царизму придумалиий інші дурниці, назразок Велика Росія, Мала Росія, старший брат, молодшими брат 1 т.п.
Після цього нема чого дивуватись тому, що кінцевии результат прийшов дуже швидко, більшовицька революція розставила вс: крапки над «і». Православна церква 1 царизм були знищені власним народом.
більшовики взяли на озброєння ті ж самі методи, тільки замінили православ я комуністичною ідеологією. Результат той же
В Москві після всіх цих подій так і не зрозуміли, а що ж власне сталося. Між іншим, ігнорувати навіть свої власні помилки -- це дивна | незрозуміла особливість московських політиків, інакше б і не з'явився цей крилатий вираз Тютчева «Умом Россию не понять...»
Відбудована | на комуністичних
руїнах російська православна церква в нинішній Росії проводить ту ж саму, до болю знайому політику -- ізоляція від латинського християнства, союз із владою. Знову ігноруються навіть очевидні істини. Адже ніхто Із ієрархів православної церкви не може сказати, чому в православних збережено старим юліанський календар, чому
обряд у церкві ведеться на незрозумілій
мові, чОМУу нас вважають якимись особливими християнами, не такими, як усі. Чому це відбувається | кому
це потрібно! Звичайно, не віруючим, тому що через цю плутанину церква втрачає мільнони своїх одновірців. Справа дійшла до того, що в деяких православних країнах римського папу поважають більше, ніж власних 'єрархів церкви.
Московська православна церква ніяк не зрозуміє тієї очевидної істини, що, віддаляючись від загальнохристиянської течі, ми самі, того не підозрюючи, рубаємо сук, на якому сидимо. Жити в Європі ї бути, по суті, поза нею -- такої помилки ми собі дозволити | не можемо, інакше дти нас проклянуть.
А розкол християнської церкви в Україні аж на чотири конфесій легко пояснюється тим, що серед віруючих
РрЕРЖ Ч'ВОУІВОРЕЗІЯ ГІЯ
могутньо пробиває собі дорогу та ж
сама бпагородна укрдїнська (дея, яка направпена на створення загапьноєсвропенмського дому загальносвропенсько: церкви, бо без
того г: другого не буде єдино: Європи, ак ї немає для спов'ян якогось іншого шляху
Москва прямує їтншою дорогою Вона знову намагається втягнути в свою орбіту пегковірних, знову погрожує НАТО, знову вплутується в нові військові конфлікти.
Україна по цьому шляху вже не піде. Москва тимчасово була лідером слов'ян у силу випадкових обставин. Бувша колонія Київської Русі в своїм власній гордині дійшла до того, що огопосила себе ледве не столицею всього світу. Але сталося так, яку відомій казці про рибака ! золоту рибку. Ех, безпутну дівку породив Київ. Адже сказано в Біблії: «Ловажам батька свого...»
Тільки дурні можуть піти втретє за сліпим поводирем. Бо одна справа бажати кимось керувати, а зовсім інша -- могти це
робити.
ХТО | Ж СПРАВЖНІЙ ЛІДЕР | СЛОВ'ЯН?
Добре відомо, що Катерина ЇЇ і Микола її робили спроби перенести столицю імпері з Петербурга в Україну. Ще раніше Петро | зрозумів, що Москва не може виконувати роль столиці, і збудував нову на Балтиці. Але і цій столиці при всій ії пишності чогось бракувало 1 царі все більше звертали свій погляд туди, де на берегах сивого Дніпра з прадавніх часів формувався 1 ріс великий народ, названий слов'янами.
Якби це були просто царські примхи, то ми б і не звертали на них уваги. Справа набагато серйозніша. Будь-який народ тільки тоді чогось вартий, якщо в нього є минуле, є пам'ять, є святині. А корені у слов'ян виявились дуже глибокими. Вони йшли в глибини віків, тягнулись до трипільської культури, однієї з перших людських цивілізацій на землі. Славне (минуле шєднало їх (їз германцями, загальним спорідненням з аріями, першими землеробами.
Відголоски тих часів залишились до сьогодні. Якщо уважно порівняти мови європейських народів, то можна віднайти в них багато спільного. Особливо багато таких прикладів є в українській мові. У багатьох європейських народів, як 1 в слов'ян, збереглись традиції відзначати язичницькі свята, які колись були спільними (наприклад, свято Івана Купала). Все це свідчить про те, що духовна культура сповян органічно впліталась у загальноєвропейську культуру І була п важливою складовою частиною. Київ завжди був історичним і духовним центром слов янства, ! саме в Києві Русь прийняла християнство. З Києва пішла колонізація словян в усі сторони світу. І не хто інший, а один з київських князів Юрій Довгорукий пише 850 років тому заснував Москву.
Як чумацький шлях на небі розтягнувся з півночі на південь, так і на землі ВІД варяг до греків розкинулась земля словян, а в центрі цієї землі виблискував своїми золотими банями сивобородий Київ. | це було вже тоді, коли про Москву не було навіть згадки.
І не було тоді у слов'ян того почуття неповноцінності перед іншими європейськими народами, яке відчуваємо зараз після московських експериментів. Гордий і великий був народ, бо йшов на ворогів Її посилав уперед послів, щоб попередити їх про це
"Чіа щастя, ще не все втрачено. Пройде час І, як Фенікс із попелу, встануть словяни перед о здивованою Європою | прийме вона в обійми братів своїх. Бо не до мусульман і не до китамців їхня дорога. Христова зірка веде слов'ян у Європу
А що ж Москва! Куди знову 1 знову пробує вона завести слов'ян? Не випадково один відОмМиИИ поет сказав, що вона дивиться на світ «розкосими очима». Щоб зрозуміти, ЗВІДКИ ВвзЯВсСЯя цей московським «ПОГЛЯД», знову поринемо в нашу історію.
Місце, де була заснована Москва, населяло одне з угрських племен. Туземці дуже швидко змішались із спов'янами, ОСКІЛЬКИ | їх - рівень цивілізованості 0 був незрівнянно нижчим. Вони змінили свою мову на давньоруську, освоїли стиль життя слов'ян, але душі іх були десь там, на сході, в азійських просторах. Саме ця мішанина слов'ян і СХІДНИХ народів : породила те, що ми називаємо московським духом. Москва ззовні була буцімто слов'янською, але душа п виявилась роздвоєною. Наступні історичні події ще більше посилили цю роздвоєність. Маємо на увазі татаро-монгольську навалу : розширення імперії на Схід |! Кавказ. Особливо варто відзначити, що Москва, проводячи безкінечні /|ш війни, ніколи | не перетворювала їх у релігійні. Так само татаро-монголи, які бупи мусульманами, дуже терпимо ставились до православ'я. Факт сам по собі дуже дивний, якщо враховувати, що в середні віки основним спірним аргументом у війнах була релігія. Все це можливо пояснити тільки двома
Західна
причинами: слов'янсько-аззаіатським характером московської культури ! ворожою позицією православ'я щодо патинської церкви. Саме цим можна пояснити й те, з якою безпрецендентною жорстокістю боролась Москва з «інакомислієм» як у царські, так ' в комуністичні часи.
Варто також відзначити, що Москва стала збірним пунктом чиновників усякої масті ! крові | перетворилась, по суті, в російськомовним інтернаціональний центр на стику Європи г Азії. Ось чому саме Москві припала так до душі комуністична їдея, інтернаціоналістська | по суті го амтипюдська за змістом.
Чи може в таких умовах Москва виражати інтереси слов'ян? Звичанно м, ні.
Це новий Вавилон, який рано чи пізно зрумнується. Ми розглянули духовні ! політичні
причини краху Москви. Але є ще один аспект, чисто економічним. Погляньте на карту залізниць колишнього СРСР, Зверніть увагу, де найбільша їх щільність, де сконцентровані найважливіші економічні регіони, г вам зразу стане зрозумілим, які величезні втрати несла економіка, яка змушена була переганяти масу вантажів через Москву І забезпечувати цей штучно створений на самій північній околиці імперії економічний репон, який ніколи і в ніякі часи сам себе не забезпечував. Нічим іншим, як цим пояснюється ії сьогоднішнє прагнення Москви до створення всяких союзів, інтеграцій г т.п., тому що для Москви це питання життя 1! смерті.
Таким чином, з якого боку не подивитись, Москва нездатна бути підером слов'ян, ! це свого часу зрозуміли навіть російські царі. Пора це зрозуміти і всім нам, щоб знову не потрапити в чергову халепу.
ЩО Ж РОБИТИ?
Одна за другою розвалились дві російські імперії. Як видно із вищенаведеного, саме так і повинно було статися. Маючи найбагатші ресурси в світі, ми опинилися серед найбідніших країн. Розвал імперії дає нам шанс вижити, можливо, це буде наш останній шанс, бо чергового московського експерименту ми не витримаємо.
Є два головних питання, які потрібно негайно вирішити, бо час працює проти нас, ми все далі спускаємось у прірву економічного хаосу і суспільної смути. Потрібно вирішити, як іти - разом чи окремо, і куди йти-- яку систему будувати.
Розглянемо перше питання. Якщо ми
спробуємо знову повернутись до єдиної
держави, то це може бути тільки повторення того, що вже було. Історія показала повну неспроможність як царської Росії, так і СРСР. Більше того, така нова держава може бути створена тільки на силових принципах (І становитиме загрозу для всього світу, як це було раніше. Конфронтація Із західним світом для нас смертельна з усіх боків. Наша відсталість ще більше посилиться гїце знову приведе нас до чергового краху, цього разу останнього, після чого нас просто розділять іоми зникнемо як народ. Можливий ще гіршим варіант, коли наші суперечки можуть перейти у світову війну. То вже буде кінець світу для всіх, тобто Апокаліпсис. Таким чином, дапі треба ити самостійно, українським шляхом. Розділені, ми не будемо загрозою для решти світу, нас перестануть боятись, як прокажених, нам почнуть допомагати, а потім ! розуміти.
Стосовно другого питання, що будувати, то тут усе ясно. Людство покищо не придумало нічого кращого ніж ринкова
економіка. | чим швидше мим її збудуємо, тим краще буде для нас. С ПІСЛЯМОВА )
Обернемося птицею ! пролетимо
над величезною розваленою імперією, яка називалась Радянський Союз. Що ж ється нам із висоти пташиного польоту!
Ми побачимо, як із цієї розваленої ілаАперії кілька новостворених держав тягнуться на захід, інші -- на схід, а Росія з усіх сил намагається утримати їх під собою.
Основна боротьба їде між Росією І Україною, це два полюси.
Україна якимось внутрішнім чуттям зрозуміла, де її спасіння, | тягнеться до Свропи. На п прапорі кольорів чистого аб ! спіІЛОГО хліба попощеться тризуб, симвоп святої Трімці. Зі стін святого Собору Петра в Римі з таким же тризубом дивиться на свій народ князь Володимир 1 чекає послів від нього
Над Росією іншим прапор, трикольоровий. Одна із смуг червона, кольору крові. На прапорі чудернацьким орел з двома голова-мм. о значить цей симвоп для Росії, чи не є він символом двох реліпіи: православної і мусульманської? Чи злетить у небо ця дивна птиця, чи проляже через усю Росію страшна зелена лінія, така сама, яка розділила
православних і мусульман на Кіпрі?
З тривогою |! надією дивиться на Схід Європа. Вона шмчудово розуміє
значення своїх | східних кордонів. ова
Київська Русь повимна постати | на Сході) могутнім форпостом усієї Європм.
Володимир ДЕРЕВІЙ
я РОВОМ при, "о ДИ 5 я, -б- 7, гм "обо - о - б - , ка М "Р жі пл 7 м В з або "г . пре. кі чі ж р! фан Її з РРО - отрую о | ЗРО й - » з | їж - | ТТ о рм. - то -Ь - - "ни "к. й р 3 - чі ма ї и | ї
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
зр со чи НО! » Пай - мія - ьо іт ЛІ ІС сирні "Р. Й "оо Е РОМ, чі Її шу С тАЗА рей чі че Р - пад 4 Й Р. гар Мо 1 137 я | гжбть ло ода соАС рути у - Л.- і й о У - «рід 4 ГУ Ес. то а ДА б чіт ї - шу. ІА АРИ лю со СВ б 7 ти. т 1 «З ї - . "Е зом «Му , щ щі, Мі
Пе кожному - лише од Бога обдарованому мисєтцеві самотнього страждання», що його вдяг: пув у прозоре мереживо Слова відомий італийський, вірнише, сіцілійськиЙй Пост
Маріо Грассо, якому «голос античного моря» відшліфував 1 виповів оцю пер:
пинку - поєзно «Холод» Прониаливі протяги тисячоліть єсхре щуються там, де
розпросторених крилах часу, де дішмають не сто - МІЛЬЙОГИ! загублених у вітрі». Перебуваючи в самому епіцентрі цього циклону, вихопліоє він проникливим зором 1 переплавляє у горншилі власного сумління вееленський біль, хоча й вона, душа його самотня, несе і свій - од Бога - стражденний, власний, аж шяк не менший. Із того боліо виростають на полоти квітії страждання - живі у переливах зимних рос - прозоро-кришталевих. Горкаєшся до них - то поглядом, то краєм серця - пи уміть займаєшся сам Ні, не вогнем - багаттям очищення: «нема навколо простору тоді є тільки ХОЛОД В якому десь 1 я там заблудився » Містичним холодом віє від картин годеського» художника-графіка Ігоря Марковського. Не тим, пронизливим, що спопеляє твою суть, а тим, що зроджує в тобі багаття співучасті в акті вселенського дійства, вивершуваного володарем «дару самотнього страждання». Земна прописка художника тут свідОМО ВЗЯТта В Лапки. у болю меж, як і в краси, немає І якщо людина - це частинка Всесвіту, яка посить Всесвіт у собі, не важить конкретно означене місце зупиненої миті Отож, місце дійства - Дім на Землі, над яким угорі - незриме Всевидяче Око. А Владна Рука Того, Хто Водить Усім, оті конкретні маленькі пейзажні куточки з околиць Одеси, здатна через посередництво художника пересадити у кожен найпотаємніший куточок благословенної Землі: там вони приживляться й проростуть у кожній спорідненій душі. На кожній пейзажній картині художника, хоча й неокреслена, а відчувається
о присутність людини, нагої у своїй самот- . - ності перед огромом Всесвіту. «Нагим
прийшов я!» - читається на кожній із них ненаписаний текст: одип я у Безмежжі, і Безмежжя у мені. Самотність - як рай душі, ії як п покара...
«Останній сніг» - як сніг душі, по котрому потоптом перейшла Самотність,
«Дача» - як місце тимчасової пристані на цій Землі людини, земна система координат тієї ж Самотности - із вектором білої крівлі-аури до Неба;
«Провулок» - як одна зі стежин до пізнання неспізнаного - Істини, де шлях твій губиться не за рогом - у тумані Простору і Часу;
«Спомин» - як промайнуле, невловиме, оте, якого, може, й не було,
«Псизаж із настроєм» - як випадкова неповторна мить порозуміння із власним «Я»;
«Церква» - як прозорий згусток усередині кожного з нас, звідки тчеться певидима нить, що єднає два СВІТИ Людський ії Божий, Земний І Грансцеденний...
Кожна деталь на картині ледь окреслена, але - означена конкретною місією нести на Голгофу Сумлійня художника хрест його Самотиости, на якому вій буде розіп'ятий Ярмарком Суєсти перед усім світом, на глум чи співчуття? - одному Богові відомо.
Пейзажі власне є портретом душі художника, дзеркалом її, у котрому самотність, всевладно розпросторивши свої крила, гідно зігнорувала зусиллями стримувані гримаси болю
«Нагим прийшов я!» "| калатає, ніби дзвім, у скронях .. А може, то «плач сирен ка камені старому» /
Великі Самітники оберігають Іскру Божу занепроникними мурами тіст пежі е-і СЛОНОВОЇ КОСТІ». Пе завжди зрозумілі сучасністю, та зчаста справедливо возке - личені майбутнім, вони уперто намагаються роздмухати вееленсько багаття, щоби обігріти якщо пе всіх, то ХОЧА 6 напуразливицих
Самотима, шо себи
єпалиихм заради
- доступним вій, оцей «дар
мистець зводить свою «бежу Зі СЛОНОВОЇ КОСТИ», РОЗІП'ЯТИЙ Ша ого «ГОЛОСІВ
РОСИ
пот, фОВИЧИ
- кайдани - - й Боно
РЕ
жо РАДА
ний що 0 -лнжо ню зе рани о - - пні ЕР -
ПЕЕЕНИОР іній х
С ДМОЛНСО СІ
ПЩОРЯа МАРКОВСЬКОГО
онов по чо оо що й ч ль ч кит Ра б іч со Щ ві г . жи гри. . а ок п ом ; Хо І) ей ч о жує - - чик чай - кам У цю 4 ан г. - ою Ж т чі Ах
кн ня г Во уча чи ч б кі б М "ба мк чию моиь о оч - . чі б
х | Ж
и
"ким -
я А и те - чи и "вика
РІЇ п но я ж Р "Я її
ТР пи і - г; » в - о їі ні
СД
о
і; Р 0 і; Р РУ и Ре . чі
пане - но Ж
зиаАНТ шо
вано ово Лаб оон
обоз нта й
- РА
-ф'ь о дону и З
Й НОВИНУ ем, звонка З 000 00000000 | ою
ой чо би
Р б цю ш зи
-'н Пи по нок
що "Ю ен чі
поніни
Гр кни ма
. по
В галереї «Просвіта» (Музейний завулок, 6, відкрилася 1 Діє виставка ОДЕСЬ
я . ЧЕР
зл мом оо З
кого художника-графіка, члена Спілки художників України, члена Національної асоціації митців, учасника багатьох обласних, республіканських г міжнародних виставок Ігоря Марковського. Художник народився 1919 року в місті Котовську Одеської області, закінчив Одеське державне художнє училище їм. Костапді ( 1969 р.) та Київський державний художній інститут (19594 р / Працює в галузі КНИЖКОВОЇ Та станкової графіки. Роботи Ігоря Марковського зберігаються в музеях Києва, Одеси, Хмельницького, Ізмагла, Котовська г приватних збірках У країи США, Німеччини, Греції, Росії та Молдови. Живе і працює в Одесі
інших, пе чекає взамін винагороди, бо й так уже відзначена печаттю Всевишнього.
Конкрети автопортрети художника доповнюють тільки те, що вже сказали пейзажі: «вежа 31і СЛОНОВОЇ КОСТИ» ТУТ ТеЖ лише привідчиняє зойком боліло - ковані золотом мовчання двері.
Із трьох, виставлених на суд лІОДСЬкий -- 1 Божий! - автопортретів, найбільш уразливим, до глибини сумління, є Тоїї, що так і зветься, лаконічно 1 просто, - «Портрет». Із нього погляд художника спрямований кожному просто в душу, він виринає немовби з прозорості, зі скла. Мало хто витримає той погляд.
Окреслений образ і сам не витримує власної напруги: під тиском жорстокого світу й обставин прозора субстанція колеться на друзки. А зболена душа намагається вхопити їх голими руками, зібрати й склеїти воєдино. Ї - блідне, стікаючи кров'ю...
Змагання з власним болем, що навертає до Буття, й іскорки нади в кожній із друзок відтишоють - уже на наступному, «Власному портреті» - шляхеттсть страждания. Без крику, без нпадриву, без волання допомоги страждання в собі
це оди, «Вечірши портрет» нагадує «чимось, имовІрно, споріднениствю зі світом самоти, автопортрет Ван-Гога у хвилини його душевних сум'ять..
А доля й справді по щадить художника. за неоціненний скарб духовним - дар духовного зору платить бій ЦІНОЮ непомірних «Фізичних страждань, що підтоОЧчУЮТЬ Важко недугою ного тіло, сковують можливість рухатися. Що місно виконує фантазія, але не так, надмірно імМпуЛльсиВноО, як Вб їншших ЛЮДдСИ їз подібною граї ітиою долею, о стримано п ощадно. Й сприймання цього руху сторонтим відбувається на рибзни левітациі той, хто споглядає картини художника, зможе рухати зображеними на них предметами ОНА КИ ДУХОПНИ М ЛІ атопимаримим поглядом пери МА ГИ М
10р00Мм
іх у прос тікюрі Мочилєї рушії МУуДОЖ пикатиодро паро ДОЛИНИ ТИ і пори, ям асмик
Нокірно й величано несх
пипробунання (багаяєстраждань і самоти,
ОРЛА РІВ У ВЕС! ПОЛДСОСЮЬКОЇ 1
г«йдучи краєм
бачачи в розколинах п лиш руки втомлені лише худенькі пальці без перснів» Згубилися й перстені - перелила за війця самоти (Бог їй суддя) дружина, полишивши хворого художника наодинці з собою, у його власній «вежі Зі СЛОНОВОЇ кости». Потужна воля до життя рятує ол безвиході. І ще... | ще - той дар од Бога, який проганяє із душі зневіру. Гой дар! творить містерно Пензля й Полотна, на якому життя триває вже за шішими вищими від земних - законами. Гам стрий світ безвиході, страждань 1 самоти переростаєю.-- трансформується у багатобарвний, навіть у своїй стрима: ності, Всесвіт Самотности, в якому панує Гармонія й Порозуміння з Богом 1 з Самим Собою. Ї не бувати вряди-годи жити в ньому постійно, незважаючи на жорстокі обставини, -- це, мабуть, 1 « найвища нагорода для мистця
Володимир ГЕРМА
фо ПР
сет
-- в РИН - о чию! - -- п й нки ши нан Р ть.
Р НЕ ці
шнини
чн
УКРАЇНСЬКЕ ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ -
так називаються курси, які Все українське това. риство «Просвта» проводить для державних службовців, працівників міністерств, держкомітетів татнших державних установ.
Зараз такі заняття відбуваються в) установах (серед них - Кабімет Мимістрив, Верховний Суд України, Мімістерство транспорту татнші) інадходять нові замовлення ( Міністерство фінансів, Миністерство економіки, Верховна Рада України).
Проведення курсів стало можливі завдяки матеріальній підтримці Коор мого Комітету Допомоги Україні (США, Ньо-Джерлі) та Фонду Допомоги Україні (США, Огайо).
Можливо, це виглядає дивним, що на вивчення рідної мови нам дає допомогу діаспора, але багато міністерств та відомств перебувають у матеріальній скрутіи привсьому їх бажанні не можуть оплатити навчання Тому розуміння й піДдТримка ціє справи зарубіжними громадськи- МАЙ організаціями дуже корисна і важлива.
Навчання проводять кваліфіковані викладачі з Міжнародного інституту пінгвістики та права ї Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.
Слухачам подобається, що заняття відбуваються не тільки у вигляд) сухих лекцій, а часами як гра або диспут
Задоволені и викладачі : цікава, солідна (дуже серйозна тільки на перший погляд) аудиторія, чудова доброзичлива атмосфера | щире зацікавлення. Групи, де мають бути 15 слухачів, відвідують часом до 40 чоловік і не пропускають занять. Ведуть товсті конспекти, серйозно працюють з рекомендованою птературою, пишуть диктанти, складають іспити за екзаменаційним білетами; одне слово - старанні учні, г це наших моно дуже радує
Тож маємо надію, що наші курси допо?: можуть поліпшити знання державної мови багатьом громадянам України : посприяють ширшому п вживанню державними слу жбовцямії
Ольга ШВЕД
ПРОСВІТЯНИ ГОАРДІЙЦЯМ
- 9 березня, у день, копи вся Укроїно «незпим тихим СЛОВОМ згадує свого Національного Поорока Тараса Шевчен» ка, Всеукроїнське товориство «Просвіта»
організувапо - заучастю студен пів КмівськоГго держовного музичного учні ИШО ІМЕені Р М Ї піє ра офіцерів Окремої Ориї! оди ГВОДДІИ України Доре ціноОГгОодоти, Серед виттуї кннкІО учипища - провідн!
"б. ГІС - - ; а
концерт Ля
Гі ДІ зніс ІЬНОЇ
чиспяться ниніші ні прки
Гліїсія Поволій
артисти укроїнс ькОо! естраоди : Ірино Білик. Ї кра ачук | ШЬОГО розу клуб Кіаціоноа ПЬНоОІ гпаД ОДІЇ У К . Піміи наш Подолі
опантами: перед молодими Вик у
вируваов ВОКаОПІСТИ банду г иСти Лунапи
ПИЛИ мМмОоОПподДІ ) | того дня у золі твори укроїнськог! заруОіжної! класики, будили в молодих серцях НОМСВІТПІШ! почуття С )сібне місце в концерті замняло Шевченкіано И віДдДрООДНО у "ріІДОМЛЮВАТИ, що но сторожі України стоїть тепер не пише Слово Шевченка НОДІЙНИМ щит
ВвіІДВОаГО ! ЗОВвЗЯТТЯ НОЦІОНОЛЬНИХ гвардімців
але й НОВОВІДРОДЖенНнО І
держави
Наш кор.
У Київському Будинку вчителя підбулася пауко-
| по-практична конференція щоло гуманітаричатци остити
М Украі Перед оспитянами з наукової допопідДдЛю виступив учений секретар підліленція дидактики Акаор педагогічних наук Юрій Іванович Мальований
сво доповіЛІ й зупинився на основних пі поритетах та замістоги ноної Концепти Я Не о яміочі їаоестн тут
сам аміст виступу, але прокоментувати його поста м
ши
місту оспіти Давайте модумаємо, чи це мо»жаноо Адже поки що аогальноося ої) школи державні
МКАлддДИ ОСіІТИ, які пИикоОМУуЮотІ» да ржаииє здмонлення Отже, яку помтику
«Понидущатиме дєржжаюна, таку | політику буде реалічопуювати у споєму нпапчалвнио пихомномуо пукниєє: окол Пика «преєма їО ил
С Поні ЧАРИ) ДеНИЇь НОСА с Лк РОМА МИ уж мом Аа держав ОО ПОМТИкКИ 0 Ггалузм осбіти, культури тоїо | ому зд утим у нас педагогічна єистєма, у гворміх п пакуум п мін Том ри арісє МИ "що пики зріамдЛЄтТЬЄ м Ччірім Іл | вакуум заповнити Ї янайшлоси |
( короми ня го и, закуюгоТия дошкільних злкла цит ТІЇ 4 У церокаюіо ди ь
пором | мом 1 гуматитарною
крренни | Ї смокм КА | мі 1 МС у рмо їни, мімї килимітньи мо чіріми а чу КІЛЬКІСТЬ таланогогтих педаюомам,. пироїценнх
| рани «рег а ім 4 АТ и їі
НА увмринінЄ ких МАІСЬдХ | о ПРИМАНОК У ДАО ГОЛІ «Тл інКкоати з умрмаісвких ких і Ї Су РОЛІ мні оТтьтТо і" рутім ом А БоТі, ПрАТ, МО р РО МО Дер'ом ка! піка» мій
ик; МАЛО дли кого я і ке р
прим «риреама мя соти г У кра
мо ТА орнаХ Хочу
МОЛНО хо ом рІТАнНіІ КІНО чІЦеМ» )НЄтТИтТуУ гу
С МіОмМАТмМ, що на цеєн чає несмідле
|
чор АННИ
лі рол «рем аура «вікі під рими апчлаюіг
ДЛЯ КОГО В СВІТІ ЖИВЕМО?
проблема
боб, техничит
плани . В
засоби мавчання бю пек сту держати Гу мантаризація сеоіти ПО рія | аановича, по редбачає нок пілмо ня дисииплиї гумантарного циклу, а семи сторі мтератури тощо не черж з кКонм| си мані дод їх дковано, з ПОГЛЯДУ « ПИТОМА кинОме УЇ не уніляю, які цилнін ост єкержи яського жна"
держапні, примищенно солад' державні, заробгома плата
з за САОїАМИ уханоїно!
ли 40 витчеН
амаче Ноя ти под. сито! раї ЛЮ домі
скажімо, можна побачити в рем! ефе мсСПиику, мінору чому усі гомо ми у попихачеме - й прокину лось лююдетка поліе т козацьким Ма тмім рипої шиє пОопОЇМИХ рили ганламаюнти За мом чеку ученням «гуманттарнааці сеїити» мене ма ура о я можна по отакому разі зпрпгуутвеатнити й о лю пиоруто осионміни асіємто вмілим ОДА Мк Ок МТ
їе хан пикОозчать меій сУЧАСЬг аукоїмії цАє им СО не СОлчу ппливу лаюдства та особиєте те Яреми "ийв!| й добОужю СОачу каллмі ма ци» особис тм сь нормам м р У крим І аана | ОРТИ І М ко мм Заміаняка ПА |
- ля Тте М кис рюм у др гсян, ЯР! «-
їі Мр нед", до пихоганиюи сучаєного укрюміуця їн АликНм Р у АГА мі
капорюнявкоГго думу
кає у; ун при чу клі Чі , Шааноюво колеги-пчителі, батьки. ПРОям 7 проюмадськом ті. ми пужадоможнми» нманим Сн АА
іріз ЗІ «ам ро гі М пово дає дор
п 9 А руюдакуій або зммортантє в!
41.46
Валентича ПАВИ ць» | провідмий спеціаліст відДашту мог чосвіти Секретаріату ВУЇ «Просвитета
т
й
МОЛОР-А ПРОСВУЯЧІ А
АЛЕ Р нь нн ння ота Р ня
-- НЕБО б ПРРАБЬ не не ня з 0 жи т 0
ння адро ню пн Війні я ст пече ВН
ла ща що днини о и р
БУДЬТЕ З НАМИ!
«Молодій Просвіти» -- бути!» Ось таке «круте» рішення прийняв п'ятий з'їзд Всеукраїнського товариства «Просвіта». І нова організація хутко взялася об'єднувати молодь, яка підтримує просвітянські їдет, шукає собі однодумців 1, головне, -- хоче щось творити самостийно. Осередки вже існують у Києві, Івано- Франківську, Тернополі, Рівному.
Чим же займаються молоді просвітяни? Івано-Франківська організація взяла на себе опрацювання документації 1 статуту. Тернотильська «Молода Просвіта» всіляко їй у цьому допомагає (тпут «найстаріша» молодь -- осередок діє ще з 1991 року).
Не секрет, що більшість існуючих в Україні патріотичнит молодіжних організацій нині в занепаді. Київські молоді просвттяни ризикнули й звернулися до «нетрадиційнит» заходів. Цет ЕМ-радіо, якеднями й ночами «гріє» вухтаюнихт киян. Творчий гурт «Молодої Просвіти» з ентузтазмом береться випустити на столичні хвилі цілу «флотилію» власних трограм, які неодмінно прокладуть для національної мас-культури нові оригінальні дороги. |
Але створення передач -- це не тільки радість творчості. Не можна оминути нудоту довжелезних переговорів з радіокомпаніями та розчарування в пошукат спонсорів. Не всі витримали такий-от кількамісячний марафон. Але ті, хто залишився, справді вірять у свої ідеї. До речі, ці ідеї були б утпілені швидше, якби молоді допомагали досвідчета фахівці. Збір матеріалів, розробка сценартів, праця над становленням голосів та створення власного іміджу під керівництвом профестйнит режисерів таки наближають гурт до мети: появи циклу маолодіжнит передач інформаційно-розважального змісту. Творчий гурт готовий прийняти нові особистості й нові 1деї.
Чекає на авторів т редакція молодіжного журналу. Адже це можливість заявити про себе молодим письменникам, історикам, біологам, астрономам, соціологам ії мистецтвознавцям, дослідникам іншит галі узей калейдоскоту всесвтту та України -- пПповнокровної його частки.
Цткаві зустрічі з творчою молоддю Києва, яка різними стежками постодилась до «Молодої Просвіти», підштовхнули до 1деї: «А чому б нестворититнформаційний центр, мистецьку агенцію, яка б дотомогла українській молоді зустрічатися, спілкуватися, спільно вирішувати троблеми. Найбільш зацікавлені молоді просвітяни взялися втілити й цю ідею в наше небагате на українську інформацію життя.
Рок-центр «Молодої Просвіти» об'єднав поки що два музичні гурти. Чекає на поповнення.
Одним з основних натрямків роботи «Молодої Просвіти» стають електронні засоби інформації. Працювати в цій сфері є над чим: незважаючи на велику популярність комт'ютера, серед української молоді мовою більшості програм залишається російська.
Не забувають у «Молодій Просвіті» й тро розважальні молодіжні заходи. Особливими досягненнями може похвалитися Івано-Франківська організація -- її дискотеки мають найбільшу потулярність.
Сподіваємось, що просвітянам ХХІ століття вдасться поєднати давні тра-
диції з потребами сьогодення.
Лавло КАРАЙЧЕНЦЕВ,
-- / : - . - виконуючий обов язки координатора зі створення «Молодої Просвіти» в Києві
и вірите в переселення душ"
А в існування інших реаль-
ностей? Хоча б в уяві тих, хто
поряд з вами Приміром,
прихильників руху «Відродження Середньовіччя» -- лицарів київського Ордену Камелота (відомого ще як «Лицарський театр»)
-- Розкажіть, будь ласка, почипалося?
-- Десь у 60-ті роки в Антлії виник рух Відродження Середньовіччя», який скоро поширився і в нас Люди, які хочуть якось романтизувати цей світ, покращити його хоча б у невеликому колективі, намагають- Ся віДрОдиИТиИ лицарський дух Найромантичніша сторінка історі, я гадаю, все-таки лицарство Можливо, насправді воно не було таким гарним з історичного погляду, але якідеал - ОДИН З найкрасивіших для людини. Це 1 середньовічний стиль житгя, и духовність, і манера поведінки
Шей рух породило прагнення втілити В реальність мрії, фантазії Тут момсливе все шо завгодно куль ї Пре красної дами, магічні ігри, дуелі и турніри Кому що подобається
-- Церезультат виховання «чи внутрішній світ, даний від народження?"
-- Скоріше, внутрішнє відчуття До нас приходять люди, виховані в ЗОВСІМ різних родинах. Але у всіх ще В ДИТИНСТВІ проявляється тяга ДО повернення духов-
НОЄТІ
Але щоб потрапити в лицарське середо залишатися
як усе це
п рос ГО
вище, достатньо
НАЛИЦАРІВ НЕЧЕКАЙТЕ, А САМІ ІХ ПОШУКАЙТЕ
романтиком. А потім середовище саме змінює тебе Ти вже не зможеш бути брутальним, цинІічнНИМм
При цьому одні люди знаходять себе водному, інші -- в іншому Шукають собі подібних.
-- А як у вас відбуваються турніри?
-- Важко розповісти -- краще побачити У більшості випадків зберігається канон англійських турнірів часів короля Артура. З кінними турнрами виникають проблеми -- у кожному конкретному випадку Доводиться домовлятися, щоб за певну плату ваяти коней : виступити А ми всі в основному студенти Грокфеллерів серед нас непомірно мало, Зате ми самі виготовляємо алебарди, списи, мечі за зразками тієї чи іншої епохи
У нас є ії давньоруська зброя, і Західної Європи Зараз намагаємось відтворити скіфську Хоча й тутіснують проблеми Наш пюд загалом вихований на книжках. Тому коли обладунок доводиться виготовляти самому. Навчитися фехтувати усі готові відразу, а з працею -- важче У нас в основному студенти-гуманітарії «філологи, історики, мистецтвознавці І, як зависди, робітник ційується найвище
і
нн
плекаєте молоде покоління. Як воно ставиться до ідеї лицарства?
-- У нас заразєкілька дітей -- пажі Вони сприймають науку легше, ніж ми. Їх не вчили, що все це -- маразм.
Батьки цих дітлахів з подивом помічають, що їхні діти замість того, щоб бігати вулицями й викручувати лампочки в під'їздах, вивчають геральдику. Замість того, щоб сидіти за комп'ютером -- різьблять з дерева меч. Ходять на тренування. Постійно щось читають
У нас навіть є розроблена власна система лицарської освіти.
Це вечірні й недільні позашкільні заняття, де вже з дитячого віку викладатиметься мистецтвознавство, етика, естетика, лати-па, старослов'янська мова ШПоглиблено вивчатиметься епоха -- з виготовленням зброї, костюму, з літніми таборами, де обігруватиметься епоха та п стиль життя Є кваліфіковані викладачі. Єдина проблема -- гроші й приміщення. Поки що наймаємо спортзал школи М» 137 і платимо за оренду виступами. Ставимо вистави 1 на зароблені гроші купуємо тканину, іншо матеріали.
Так, корисливість лицарям не притаманна. Якби ще проблем менше. І більше розуміння з боку світу. Адже чим менше наши діти викручуватимуть лампочок -- тим світліше нам буде жити. У кому живе лицарський дух -- негайно шукайте школу Мь 1397. Або телефонуйте ЇОрі Папченку (студептові історичного факультету КНУ): 972-29-10.
Навіть не стільки робітник, скільки людина, здатна добувати шкіру, залізо..
Один меч можна збирати по всьому місту. Заготовку на лезо зробити в одному місці (поміняти на пляшку). Повезти до коваля, щоб скував, потім -- на завод, щоб відфрезирували..
Добре, що костюми можна виготовляти зі шк ри -- дівчата шиють їх на своїх машинках Питання: де взяти шкіру?
-- А у вас ніколи не випикало ідеї створити общину, поселитися десь па природі, розводити кіз і овець, мати кузню і ПОовнІСТІО «переселитись» у світ ваших мрій?
Це неможливо. Хоча ми й об'єднані, але зовсім різні люди
До того ж у нас є батьки, які не завжди в захопленні, що квар'т ира запалена залізом, деревом, зброєю. Тим більше відпустити кудись і надовго
Все той же культ лицарства. Насамперед це повага до батьшв Саме тому, що вони нас люблять і поважають, ми не уявляємо, як це -7 прийти і сказати «Мам, я переїду на Алтай. Писати не буду, бо немає звідки»
-7 Так, безрадієна перспектива. Але ви
Ярослава МУЗИЧЕНКО
шо - -- Р ПОРНО
РР ль З
ро"
Й
а не НН урни наничИнн «оооансннї
Б 91 В ЕН тс о РЕ даю пн ее ть ЕЕ рн
їй переступив поріг нашої оселі з лагідною усмішкою на устах. Блакитні очі випромінювали таку безгрішну дитину блакить, що вперше подумалося: цей американський українець, якому повернуло на дев'ятий десяток, знав у житті лише радість, лише в щасті та спокої минали його ді. Він не пережив бід, ніщо руйнівне й трагічне не торкалося ного душа, не знав тпяких боріть, випробувань, нічого не відав про суспільні катаклізми, навіть не уявляв, як стогнала, горіла й конала в муках мого прабатьківська земля і як страждав його народ
Мова пого тиха, спокійна, лагідна, поводження інтелігентне, шляхетне, тактовне. Вміє слухати інших, тонкий і сердечний. У всьому відчутна добра спадковість. А ще - відОІр, на який довго и ретельно працювала природа та його родовід.
Спокій Іі лагідність не залишали його ні на мить, чого б він не торкався своїм серцем, своєю пам'яттю, яка розмотувала й розмотувала довгі й болючі сувої життя.
їван Матвійович Сампиленко. Професор. Колишній викладач одного з найпрестижніших університетів Америки. Донедавна -- голова уряду в екзилі Приїхав з Америки після довгих десятиріч розлуки з рідною землею, щоб уклонитися їй, щоб скласти свої повноваження, передати урядові клейноди... Сказати Ті найсокровеннші слова на Батьківщині, які на чужині повторював подумки тисячі разів. Щоб уклонитися Дніпру і Києву золотоверхому, а понад все -- Прилуччині й найдорожчому на плапеті селу -- Валкам, звідки бере початок славний родовід козацького коріння Самійленків.
Та мить, коли передавав Уряду незалежної України клейноди українського уряду, що працював багато десятиліть на іншому материку, здалася звичайнісіньким сном. Він п наближав кожним своїм вчинком і кроком, він вимріяв п і виблагав у Бога, але не вірив, що те станеться за його життя...
Народився Іван Самійленко в родині роботящого Матвія Самійленка. Рід славився трударями, господарями,
"талановитими ліодьми, що мали хист до всякої роботи і рідкісним скарб людської душі - любили свій край, свою землю і
хотіли зробити її квітучою й щасливою.
і Матвій Самійленко був майстром на
всі руки. В нього і хата добротна, і клуня, і реманент усякий, зроблений його ж руками, і на техніці він знається, парову машину відремонтує. А сам тихий, урівноважений, негаласливий. До ліюодей уважний та лагідний. Навіть у комунарів не викликав «праведного гніву». Тому в час першої хвилі розкуркулювань поп-
його по плечу й заспокоювали: «Тебе, Матвію, ніхто не зачепить. Ти нам нужен, ти будеш нам ремонтувать усяку техніку. Де ми візьмемо ще такого спеціаліста? ».
То була доба, коли знищувався український волелюбний дух, з корінням корчувалося могутнє жилаве дерево, яке плодило мудрих і волелюбних господарів, справжніх українців, а натомість селекціонувався миршавий, лякливий, стрий, рабської закваски тип людей, якими легко керувати, їх легко ламати й литити з них покірне колгоспне стадо.
Щодня, щогодини із селянських хат комунари викидали напівроздягнутиий «ворожии елемент». Відривали його руки від рогачів та кочербг, від плута й гарби, від ярмата прялки. Витаняли з церков під час богослужінь 1 гнали у волості, а звідти переправляли туди, «де Макар телят пасе».
Пажмувала довга моторошна ніч. Україна здригалася од розпачу й ридань. Задихалася од димів спалених «куркульських» дворищ та церков, од собачого виття, дитячого та жіночого здичавілого вереску, од зловісногоО скреготу гальм «чорних воронів», які полювали за тими, хто мислив, глибоко відчував, хто вмій прашовати За кожним, хто павіть думкою міг перешкодити будівництву «світлого майбутнього міодства».
їх гнали в Сибір, на Колиму, Соловки чи просто розстрілювали в місах неподалік РІДНИХ СІЛ, надіславши родинам повідомлення - «без права переписки...»
Доба мракобісся Доба, вяку палилися
и трощилися ікони, робилися двері до свинарників та ферм їз ликом Богородиці та Спаса... Коли браві, червоні од горілки й ідеї, колгостіні Оригадири гарбами й безтарками заїшздили в церковий брами | хльоскали батогами по спято
щах... В одну з таких ночей забрали и труда
ря з діда-прадіда Маття Самійленка 17
РН
ко винні ьоійном Р змен Р жи
соос А Й ДІ
села Валки Прилуцького повіту та й погнали в холодну засніжену Колиму...
Ще чорніші дні почалися для його родини... Про ті часи переховування та дослухання до кожного шереху за вікном Гван Матвійович говорить скупо, з пригаслим поглядом, але без тіні ненависті чи озлобленості. Така спадковість. Адже він народжений од того, хто прийшов не руйнувати цей світ, ненищити й тримати в страсі, а зводити, будувати, плекати, сіяти, орати, не зашкодивши ні ліодині, ні пташині, ні дереву, ні квітці.
А потім вийшов указ «батька всіх народів» про те, що в'язнів, «ворогів народу» деяких можна й звільнити, коли є кому за них поручитися. І він спішно зібрався в далеку дорогу. Вкинув у мішок кілька хлібин, сякі-такі вдяганки для батька в надії, що повернеться до рідних Валок з ним.
Сім днів добирався од Архантельська до того табору, де сидів батько. Тиждень брів непрохідними дорогами, лісами, по груди шутаючи в сніг. Брів крізь люту стужу, хвищу й північне безгоміння. Зігрівала надія та ще ті хлібини й кусень сала, який ніс для батька 1 яким, вірив, відгодує його й повернеться разом на рідну Україну.
Під вечір добрався до табору. Побачив чорний барак 1 відчув, як зайшлося його серце. Батька швидше відчув, ніж побачив. Ледь погамував себе, щоб не закричати від розпачу: на нарах лежав висхлий дід з опухлими від голоду ногами. Їван розповів, чого прибився аж стоди, показав газету з портретом Сталіна, перекотував батька, що назад вони підуть удвох, атой лише сумно покивував головою й дивився на свої опухлі ноги та висхле зпесилене тло
Нич збирала в'язіив. Іван дивився на нари, де конали вчорашти велети, -- «куркулі», середняки з Полтавщини, Чернипиищини, Київщини, з усієї собор: пої і безгучно плакав. Чув різни діалекти, гошрки, чув рідтгу мову, павіть диханшя м стогони були рідними. Один висхлимй пелет лежав поруч батька на нарах 1 пагони марив «Домахо! Вставай лишень! Оп уже сонце сходить! Я запрягаю волів! Га грабельки пе забудь!»
А п ипиому кінці барака хтось кликав лружину, дітей, хтось, помираючи, боачит себе верхи па гарої із сіном 1 запводитп охлялим голосом: «Ї туди гора, 1 стОоДдИи - лрута»
Серце, здавалося, не витримає того болміо. міссилео»тиЙ, задрімат. А коли рої ПЛІО ЦИМ ОЧІ побачитю « ІрИИО ДОСПІТОк
М! ФР І йо Р Ше ШЕ МОУ
Батька на нарах не було. Китувся до дверей і остовпів. Ця картина стоїть передочимай донині. Задовгі десятиліття вни не зникла жодна деталь, жоден штришок не вилипяв 1 не згубився.
Біле безгоміння північної землі, скрипучий, аж синій, світанковий сніг 1 на ньому -- безліч чорних повзучих плям То люди в робах. В'язні почули про появу людини 1з «вільного світу» і приповзли, щоб підживитися. Побачив і батька. Стояв навколішки 1 ділив по шматочку хлібину, яку приніс йому син, і давав кожному. Одні відповзали, інші приповзали. Коли в торбі не залишилося й крихти, повернувся до барака.
«Гату, що ж ви зробили?! - зрозпачем промовив Іван. -- Та ж то вам підтримка на довгу дорогу. Як же витепер будете?!» «Як люди, сину, так 1 я. Не жалій, - відказав кволим рівним голосом Матвій Самійленко. -- Нехай перед смертю по шматочку рідного хліба ковтнуть»
Опісля не раз здавалося Івану Самійленку, що Бог вів і захищав на всіх крутих віражах його долі, ії мірилом тому були ті хлібини, привезені з Валок, випечені матір'ю. Що всі щедроти життя, які звідав опісля, пошанування й визнашня, свята ідея волі, яку несуть у житті лише вибрані 1 якій він не зрадив ніколи, врешті, причетність до національної еліти, лицарів духу, і прийшли до нього через оті хлібини, смак яких відчули не десятки, а добра сотия помираючих його земляків. Що це, може, вони, ті, що мучениками зійшли на небо, захищали його щодня, щоднини, воли и не давали упасти в безнадії та спокуси в їм'я святої ідеї. Що, може, звідав у житті щастя та всі радощі земні : за тих в язнів, котрих перед смертіо причастив хлібом рідного краю
Услід за батьком пішли брати. Його ж спасенною рукою вела добра доля. Він залишив назавжди роатер хайту катами Україгу фізично, але мобиз й самозречпо. Бій за ної вів з-за океану з такими ж, як і сам, патріотами Знав про Украпг йС о
змав про всі зашморги та відлиги, про КОЛГОСЦИИИ «рай» 1 трудодні, знав прости згорьований упосліджений народ, одягнений у вишмульгані кутрайки й кирери чоботи Що гаОтТІче СІЛЬСЬКО бездоріжжя у хвищу та хутгу до колгосп них ферм, на поля та заполи, що каторжно праці но за кошики, шллшочи своїто силу Й МиИооги на ІАмоИЦциє ноя єс | ри мо О МОРІ гра
радянську імперпо. Знай про його ос шрами єть, геметичний страх та поко ну, ТПИХОе пичахання духу, змарю 1 підчутанв
НИИИЕНИМРР о зи --
;
ДР і
- ри пан
"У ши 5 шт і
дово ПРОСВІ
- нії нн -- ее і И
кан еннісн
на відстані ЙОГО добру втомлену душу у пізнавав його ЛЯКЛИВИЙ Віднині, а колисі чаті такий безстрашний гордий лик. Уловлю. ве вав його глибоко заховану мрію про у я волю. Усе знав, тому й працював щодня дос щоб та воля стала реальністю кон
Події останнього десятиліття притока ломшили навіть його, Івана Самійленка зах голову українс Кого уряду Поза межами гон рідної України. НИ на мить не зневірився гру у тій справі, якій присвятив своє життя ІнСТ але чомусь не вірив, що пощастить перепе жити ті неповторні ХВИЛИНИ, які так мо нагадували сон. Розмай синьо-жовтух ВА прапорів над київськими майданами, три. ф зуб, пмн «Ще невмерла...» ЇНОоді з | ; б що все це малює його уява. Однак о ногами була рідна земля, а над головою - при українське небо, творилася держава Може, й не така, ЯКОЇ ХОТІВ, ЯКОЮ уявдязаг лася, але вона була. Появу її відчув і в укр Америці, коли там уперше з'явилося кА: українське посольство, до відкриття якоз Уго так багато зусиль і коштів доклав його чис син Олег Самійленко вег
А ще -- ВІДНИНІ ВІН ВІЛЬНО ІЗДИТЬ В СПИ Україну, ходить вулицями Києва, неповмоторним Андривським узвозом, навідується ре
у свою рідну Прилуччину, у найрідніше на світі село. ДОВГО СТОЇТЬ КОЛО МОГИЛИ неньки й плаче. Призздили сюди і його ур внуки -- Тамара й Олесь, тепер уже американці. Втомлене зболене серце Івана Матвійовича радісно здригнулося, коли побачив, як плаче його внук 1 гладить огорожу, під якою спочиває його прабабуся, якої ніколи в житті не бачив. Такої схвильованості й розчуленості не помічав школи там в Америці. «Дідусю, - зізнався двадцятичотирирічний онук, -- там, в Америці, я немов залізний, а тут відчув, що в мене є серце. Як мені шкода цих бідних людей. До мене підійшла жебр ка 1 попросила грошей. Я їй дав двіс" . доларів, а вона злякалася. Це не мало?»..Бачив насправді диво, що відбувалося із його нащадками на Батьківщині. І те диво -- голос предків, голос праматеризни
Иого приїзду завжди чекає рідня в Прилуках. У садку, обвішаному плодами, накривається стіл, готуються його улюблені страви 1 збирається оновлений, омолоджений 1 постарілий рід. Іван Матвійович їз лагідною усмішкою на вустах слухає всіх і все, вбирає серцем
й
тихий шелест літнього саду, мерехтіння на арок у рідному небі, дихання рідної б землі, яка так багато пам'ятає 1 так багато ЩО таїть у собі... І думає одвічну свою думу: іде була б сьогодні Україна, коли 0 ось б так, як його батько, як тисячі МІльЙОНнИи я закатованих господарів, що прийшли у КАС цей світ не руйнувати, а творити и плека" во ти, -- та жили без тої страшної орди, що се топтала й нищила все - од українських трав до української душі? Напевно, сечіт ред найщасливіших народів світу, середяю С наймогутніших держав планети. б - Повертається до Америки и пригадує Ко все ї всіх -- обличчя, розмови, сади, Квіти, ТА щедре застілля під яблунями, айстри й ла чорнобривці, що палахкотять на подвіР ! мс у двоюрідної сестри в Прилуках б В Америці на нього теж чекають ! б люблять. дружина Домініка син Олег та а невістка Христя, яку він любить як рідну - доньку. Ї за п добре серце, ! зе Ш По патріотичну діяльність у Союзі У країнок ву Америки. Чекають онуки. У нього друж: по на хороша родина, в ЯКІЙ живуть за українські звичаї й традици, готуються а. українські страви і плинуть розмови пре не Україну. З болем, з вірою 1 надією ви Ми стоїмо на березі А1 хантичного то океану. Неподалік дім Івана Ма гвійОВИЧЯ се Гут збігла його молодість, тут став Пре-ле фесором, викладачем в у шверситет тут чи підкралася й старість. Гут його причал ко дле серцем він, знаю, там, в Україні. Про чи неї він говорить щомиті. Щоразу судаючи в літак, що летить на Бориспіль. «Закі! море» перелетить, передума! переоред» хумками все, що довелося пережити З ній нейоболюче, грагічне и радієне підразлив' и величне, усе, що вклада: ГЬСЯ В земну формулу -- Життя! З Р Бачить матр пиху сумирну ГОСПОА! -ч шо, б хаті якої Ої1ло и охайно ГА пах 1 коржами з маком |ьачігть батька що косить жито при мІСЯЦІ Те Вечоро -
орі УСЮ родину Самій хенків ЗД | святвечірньою трапезою. І себе у арго) | З О1лесонькІ ЛльЬОоОдлІ на ранньому ПУТІ 4
допгої та зпипистої життеної хороги
всю Україну, яку любить безмежно пек - чОо0боВіІО, ЯКОЮ нагороджуються м вморані діти наци ії тесуть п мк хрест!
ЧО КІНГ М Й с каро І |
Мар яма МИГАЛО, о
. са - учемниця 11 класу 155.) школи м Ки
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
звіІДдЦ!. подіІОНІЙ ДО ЦІЄЇ, СЛІД СПО-
У резнайомити читача з об'єктами чатку ереження та системою координат, спос" вони існують Взагалі, є 4 амміри у акти ення мов у соцальнно етніЧНОМУ досл уетномова - - українська, чеськом госі тощо; 2) говірка -- наприклад ка. фі р алек ти української мови. 3) жар-захід ва певної соціально-вікової и співробітників науково дослідних тутів, банкірів школярів, перекуо, 4) іІдІОЛект мова індивіда. з нас. Мої нотатки люють стан мовлення на рівні жар-об'єднаних )!)а ВІКОМ МОВЦІВ мантами Є молоді люди віком від інФОРРЄ років -- кияни та МОЛОДЬ ЗіІншиИх пед тимчасово мешкає в Києві (на-міст ад, на термін навчання) при ть, якою б мовою не спілкувалися
ра олоді люди, вона не є чистою зареською або російською Лише зрідка укра! а почути розмову між собою молоді Мо раїномовної периферії, яка вражає З отою мови, показує пластичність і весь
потенціал української мови. А спілкуючись із киянами, ці НОСІЇ ЖИВОЇ
гону
ови часто переходять на ЗіпСОВану М ійську | хоча таких комплексантів поменшало вони ще не зникли
Багато українських слів зустрічається змовах російськомовної молоді. Сея них трапляються ! часто вживані
слова З фахового словника молодих
молоді люди нерідко вживають нецензурні порівняння
Чим нижчий є соціальний рівень мовця, Тим ОіЛьШ гнітюче-убогою, уривчастою 'неоковирною є иого мова Для продавців КІОСКІВ та базарних яток все, що залишається поза рекламою товарів і розмови з покупцем, зводиться до давно усталених привітань і відповідей та уривчастих висловлювань симпатій та антипатій
Щодо мовної ситуації в молодіжному середовищі взагалі, то Слід зазначити, що велика увага, яку сучасне суспільство приділяє певним темам, те, на яких аспектах свого життя воно ставить наголоси, впливає на стиль спілкування, спосіб висловлення думок у цілому суспільстві та серед молоді зокрема. Постійне та нав 'язливе нагадування (мас медіа) про злочинний світ, висвітлення комерційних новин (а ще частіше кримінально-комерційних) та звертання, доречне І! недоречне, до біблійної лексики на додаток до тієї штучної канцелярської мови, яку СЄприймають ще й досі за еталон мовної культури у більшості сучасних шкіл, породжують суміш канцеляризмів, жаргону злочинців та чогось на зразок старослов'янщини й штампів сектантськог проповіді у мові багатьох молодих людей Автор не може робити будь-яких прогнозів, але навряд чи ситуація тут швидко зміниться на краще.
ПРИЄМНОГО ПРОГНОЗУ
НЕ БУДЕ...
науковців, студентів, звуконаслідування, слова, запозичені з мовитих, хто невміло переходить на спілкування російською, не може підібрати російського відповідника для українського слова та вживає, зрештою, українське слово, але спотворене Часто мовець не зауважує, що в плині Слів уживає неростиське слово, бо, мабуть, ': вважає його питомо російським. У такий неприродний спосіб українська мова повертається до дітей тих, хто знехтував колись нею Коли ж російськомовна молодь починає говорити українською, в її мові спливає багато слів, які не відпоОВвІДаюЮтТьЬ літературній нормі. Це -- почуті в середовищі люмпенізованих Вихідців ІЗ Села штампи на зразок «Моя мама робе секретаршою». Такі речі звичайно викликають вибух сміху, і це бентежить мовця, він починає боятися вдруге заговорити українською, очікуючи від самого себе лише помилок Щодо культури мовлення та вміння чого І послідОВНОГО викладення дудо то висновок можна зробити досить имістичний. Найбільш лаконічною та точною у висловлюваннях є читаюча інтелігентна молодь, де б вона не навчалася чи працювала Розмови у МОЛОДіжному середовищі культурно ве- ДУТЬ ті молоді люди, які багато спілкуються зі старшими за них птелігентними людьми. Вони нормують кн мову відпОвідДНнНО дО вищих зразків, ' Які зустрічаються серед однолітків Оліпшує мову молодої особи і вступ до Проте чіткість висловлювання як ійна риса мовлення цієї людини не а б зберігається після першої сесії, вн Зникає г раніше. Іноді правильи ладання думок ще не свідчить про тая пнсть мови юнакачи дівчини. Чассередови розмови в молодіжному лексико ищі рясніють ненормативною чиняє Ю, ДО вживання якої іноді! СПри- Аню тема розмови Описуючи НІ СИТУації, складності у навчанні,
Розуміння співрозмовника також часто ускладнює вживання таких сленгових слів, значення яких у молодіжному жаргоні набуло ширшого значення порівняно з тим, яке вони мали унормативній мові. Почувши твердження «Цю книгу написала подруга», людина, не знайома Зі сленговими виразами, захоче з'ясувати, чиєю подругою є авторка книги. Нас-правд! ж це слід розуміти, як «Цю книгу написала жінка» Така фразаможе збити з пантелику також і молоду людину, яка знайома зі сленгом і ним користується, бо слово «подруга», хоча й має вже свій ВвідпОВІДНИК у молодіжному жаргоні, ще не втратило у молодіжних колах свого первісного значення. Багато сленгових слів мають досить широке значення, його навіть краще назвати розпливчастим, а не просто широким, і мовець вживає ці слова на свій розсуд, додаючи ім власний значеннєвий відтінок у контексті розповіді Всецезбіднює активний словниковий запас молодої: людини Розбещена існуванням таких слів, вона не шукає більш точних виразів І, в результаті, не хоче проявляти через мову своюінНндиИВІДУальність, задовольняючись тим же, що вживають у свои мові ровесники, идучи шляхом найменшего опору | задопомогою позиченого вульгарного слова ставить поруч із вульгарним значенням свою ідею.
На жаль, до сказаного не можна додати більш приємних і бажаних для нас фактів через те, що авторов! таких спостерігати не доводилося Прогнози вже згадувалися щодо певного аспекту цієї розвідки, але оптимістично передбачати зростання мовної! культури та очищення української мови ВІД чужих нашарувань взагалі буде передчасним Зараз позитивні висновки чи прове а є результатами самонавіювання за | шкідливої і для життя суспільства, а особи, яка це робить, КОЛИ В
стосується суспільства Марта АРГАТ
В о нан
Ілька років тому бу тьдозерами Зру иновано старовиння україиське "сло Безцінний чорнозем пере "Піно з глиною та паском, знищено
ні Киев: десятки родинних гніздо І на око: о ТоННИУ '» Явилася ше одна хаботична гру ПО при РІВ вищих за СУМНОГЛНІМ ЦІ д0тяги 1» поверхів на лесять, та роеє Ж ІМ Теле п нся 10 омріяних рядовим обива Т Біличі во ьких хмарочосів ТР нКл на початку пашого століт я б Мичів) м ІСНИЯ нащадків біглих селям б Лича П ІМ як родинний замок боярина чить й РО давність села переконливо м Р гостинець (нинішня поки що ибу Рзузалиі вул Осіння) що перед нашиех ке "рів пролягав на патора-два метри ачами пх "ПЛмУрків Міклми йтоптураний і и ЧР | колесами пажких цумацьки х Пі а пває СО Остані ДИ! | ж. кіЙни "0 мало сною церк пуУ Та црннтяиад Кк ОЛли ( ПЯТОпшИИМ І РІВИТОТ увіЙшя ого на на, храми зруйнупали Перко"
Чи Хрестителя у Спятошин ПО
ПИШЕ нн
"-«ТЬ'
лАНЦІЮОУЮЧІЙ
іновлюцати
- збираються в!
шастило ОїЛЬТАє дез двадцять 3 ЯВИТЬСЯ ) Може; рому Р Й 'ьл який, щоб спокутува зличах спий 01 слу ди | Святе рив пемниї Гріхи відбоуду! 4 аа и З з чу -- ІС ТС) |М : РАМ буває порожнім | хисие не Оубах
мо інша Перкра | СВІ ай із біличанським «містом мк рівним | аа та надгрібки на ньому 7 Кер у Ше й х рег і а у 50-х - 60-х роках ІГато М КОС ДАР а врізалися відроги н'поятого є юну кладовища ві сли Мо 55. Голи в 1Уб / х г НОЇ ШИ - : урпусу серед А - цеміля «Под
чам купу пасток
«лепереляк Л) кешпридко ро РЕЯ і | адиятиліт т есяти-дванолї КАЛУ | |
М ІЛИ ОДНОЛІТКІВ М репами своїх
ДО по пІДПЛА їП
ДРУ хапим копа
арувая їде черети й і | піс ДОДБІО ченки» СТри предків
Га й зараз, КОЛ пиходИть, ШО Д!
оли В КОЛІ крутять ДИСКОТети танцюють паї могилах, о залу ду же ГОНКА 1
РЕ АР ЕР Р р р о рн В щи же
0 ж-
)лекса КОЇ
«ГЕРО»
Коли доля веде від дзвінка до дзвінка - на стпожині жрутій зустірічаєшся Тоді ляже на плечі галодна рука
Геро'..» притишоений
«Геро! солос говорить Утікай до безодні, собаче житаитя, немовлям упади у гадючу печеру! Чорношктрі! Де наше отруйне сміття"
Принесіть героїн. Я купую ваш "геро»
Це повільна загибель для тлоских лобів,
з горем. це намистпо зі скелець, як бартер за валю
Потягиуться вервеєчки єаже білих рабів, | купці-негритоси ім лоба поголят,ь. Чорношктра Єврота 1 чорний Ісус, білошктрий диявол з цупкого паперу Негритянки в дітомат тід іменем муз
На безгришній душі вимінюютьь егерое-
КОМУ -- ГЕРОЇН, КОМУ -- МЕТАДОН
Наркомани -- істоти завзяті. І коли психічно неврівноваженому (якими є всі наркомани) хочеться «кайфу», він будьщо вирушить на пошуки, залишаючи за собою шлейф брехні, крадіжок, а то й трупів. Коли засіб для кайфу добуто -- тремтячими руками чимшвидше заштовхає його до своєї середини. Яким чином -- неважливо. Коли вам чогось дужедуже, до потемніння в очах, хочеться, хіба ви замислюєтесь, як цього досягти? Тепер уявіть, що наркоману цього хочеться у двадцять разів більше. Адже він довів себе до того, що без клятого «кайфу» почувається, мов розбита собака. Як ви гадаєте, буде він при цьому їхати кудись, аби обміняти брудний шприц на чистий? Коли навіть пройти тридцять метрів до власного автомобіля, де є пляшка з водою, неспроможний: набирає в шприц рідини з калюжі й гине.
Державні мужі знають, що їх обов'язок -- не тільки вчасно отримувати власну зарплату, але й стежити, щоб людям у державі жилося хоч трохи краще, ніж без держави Тому турбуються про «хвореньких». Щоправда, обмежуються все тими ж одноразовими шприцами й пре-
У
НА МОГИЛАХ
увичайні танці, по суті, є нарутоюнад Пам'яттю До речі, дер яносто дев ять відсотків танцю ючих знають, «що там, у землі». | свідомо плуть на це. Адже іх виховували ліоди, ЯКІ будували школу на кістках
Шебагато випусників 52-31 вступають до пузів. Переважна більШІСТЬ ІїХ ІДе В ТОрГІВЛЮ Х навищо продавцеві глибини історії чи органічна хімія? Етиловий спирт оксидом водню він розбавить 1 без не!
Голі, в 60-ті роки, з приреченого цвинтаря у брате ьку могилу на край села перенесли остатки воїнів, загиблих у Другій світовій ДАТА Зверху «посадили» стандартний надгрібок у вигляді солдата із прапором І разу рик, деб'ятого травня, учні допколиштйх ОЇ ТІ НОСИЛИ ГУД крити СУ облишо помпелно пиглялала процесія нинішньої гімпази східних кмІОП, Заїслалу елітарного | «ТОДІ», | зараз Через Академмістечко, вулицею С емашисо та
ей ри - вннннираьнн Б ра от
КО ПІЛЛОГО | портивно! ай
- с-. шозанннюечниииия - бе они
зервативами. І досі не дають дозволу на впровадження так званої «метадонової програми», яка успішно діє в багатьох країнах світу.
Метадон -- Хімічно чиста речовина, аналог героїну. Для лікування й знешкодження наркоманів має неабияке значення. Маючи всі якості героїну, він майже не дає звикання. До того ж, нетоксичний, тому його вживання, контрольоване відповідними медичними установами, дозволяє якнайменше руйнувати здоров'я та психіку людини Не потрібно буде й день у день вчиняти злочини, аби заплатити чорношкрим за «дозу». За умови державної підтримки метадон вільно продаватиметься в аптеках 1 клініках. Найголовнше -- замінник наркотика дасть змогу наркоманам соціально адаптуватися, повірити лікарям т не почуватися приниженими. А це стало 6 поштовхом до ідеї позбутися смертоносної звички.
Чому ж держава не дає згоди на
впровадження метадонової програми?
Василина МАРКЕВИЧ
В еуренійіЇ
"т МАК У ЗО Р |
юю "4.
ЕНН Ин
Боесна Малюнок Світлани Малишко
бульваром Вернадського, під бадьорий бара: баними дріб усміхнені «вссєм дєтям прімери» тягли оберемки гооздик до одинокої могилки ка проспектом Палладіна Ні, учні «китайського інтернату» не підпадали під поняття «пролетаріату». Вонибули дДіТтьМИ «ХОораших сімей». Тому й нетанцювали на могилах. Їх не ображали нізашо вчителі, пе називали «жлобенками» та ематільдами», як це ще й лосі полюбляє робити одна вчителька світової, а, ПО СУТІ, «братньої» літератури в школі ма КЛОДОвИЩіІ
Шеля проголошення Пезалежності України солдата із прапором влада спишцно поміняла на «евисОкКОоХуДОЖИЮ» КОМПОЗИЦІЮ, ЯКУ ЛЮЛИ охрестили «бомблми над Біличами» Біличанни, прохолячи пова неї, не роза замислювалися що означають ці бомби у них над головою"?
Р. 5. Шаприкінці минулого, 1996-го року улополучні «бомби» кудись зникли Полей кують, що їх демонтовано розпорядженням місцевої влади «на прохання громадськості » купильни алегорії, прости Господи
Олекса ІЮР
-- зни, Б ОН ЕЕ
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
яре ль - "М осн 7 зб б зо" зу ній - т "оС | - Р ті о Ї м о ет чані і А ТВ баг о, ДИМ Р "ЧО чу ' - я, - з А ре ож чі да - лей и, " - Ре т чої Р г и - рі. "Тай ати РИ кі) чи те і ч'' а ь ЗУ ір бе С ЗАр чу ши ї "я . й ьо вень З Хол чно - от - тик! " РР -я й Ж. і? ї |. ого АН -- М. їй из р: еч ух ік ГОЛі 1 пог - В і "ой я СЯ "55 . Ж ної Ру «ПЕ ку. ї іі Фо
ні -
ен
пьлиричи
Р пи ооо 0 ан
ення ни - нини НАИИИИИИИН о і |. УЮ р. ці
г
лово ПР
ПИ нн і нні
Апамізуючи сьогоднішню ситуацію, можна було 6 сказати, що культурний процес в Україні має яскраво виражений двоїстий характер
| передовсім пе стосується театрального мистецтва, яке зараз розвивається за дпома напрямками, принципово відмінними в своїй основі. Відповідно весь театральний простір умовно ділиться на дві групи, представники яких відрізняються метою своєї ДіЯЛьностІ, 1ї масштабами та стутіснем відомості 1 пПОПулярності в масах.
До першої групи належать діючі столичні репертуарні театри та широко розрекламовані гастрольні проєкти. Гут доміуючим є принцип «попит породжує пропозицію і навпаки», а діяльність нагадує машину по виробництву видовищних вистав з акцентом на «зірку» -- актора, режисера тощо.
Друга група, яка здійснює величезний вплив на першу, включає в себе студи, різноманітні театральні лабораторії, «манстерні», а також діяльність багатьох маловідомих, але від цього не менш талановитих режисерів, акторів та інших театральних ДІЯЧІВ. | от у межах ЦІЄЇ «другої» системи відбувається безліч цікавих явищ, про які, на
жаль, ніхто, окрім театральної еліти, не знає Більше того, прогресивна частина суспільства, базуючись на сумному власному досвіді, схильна вважати, що театр в Україші занепадає і, окрім хіба що режисера Романа
7
Віктюка, не може сказати нічого нового й цікавого.
Найцікавіше, що вихід з такої ситуаці існує. Наприклад, останнім часом все більше театральних колективів виходить із підпілля т намагається демонструвати свої досягнення широкому загалові (інша справа, що загал не завжди готовий сприйняти новітні шедеври);
МОЖЛИВО, ЇЙ ПРОСТО»,
Є тако думка, ніби серед моделей і фотомоделей що не дівчина - то повія, ащо не хлопець - то «блокитний». Але це така ж звичайна про кеи, як і вчитель, продавець чи бізнесмен...
риміром, п'ятнадцятирічна Катя Запольсько. Катя навчається в десятому економічному класі однієї з київських гімнозій т мойже нічим не відрізняється від своїх однолітків. Хіба тим, що... має звання «Міс Київ'96». Але, як це не дивно, п Це дуже мила, логічна у міркуваннях і взагалі просто гарно пюдина. Дуже любить котів, особливо свою кішку Маню Захоплюється музикою, має своє особисте ставлення до кожної групи, пісні, і діапазон її уподобань - від метопу до класики. Гарно малює (8 років училась у студії) і танцює |стільки ж займалась бальними танцями). А ще -- твошедеври за допомогою ниток гочко. Хоче знати якомога більше іноземних Зароз вивчає французьку і англійську Улюблені кольори яскраво-жовтий, а в одязі - чорний і беж. 3 їжі надає перевогу фруктам (особливо помаранчом, бананам | онанасом) - каже, що могла б цілими днями жити самими
з таким «титулом» ЗОВСІМ не зникає
«ЗВИЧОЙНІСТЬ».
рить влабні
мов
фруктами
- Катю, розкажи, як ти стала «місь і
взагалі -- моделлю?
-- 3 самого-самого почотку все бупо доситьтаки прозоїчно. У своїй копишній шкопі я дружила з Танею Чуєвою, старшою за мене но два роки Вона закінчило копедж моделей 1 якось дала мені його адресу. Я вирішило, що варто спробувати Пройшло початковий відбір і мене взяпи но навчання І|воно тривало півторо
мсяці)
Взоголі склод моделей у нашому огентестві «Олег і Єва» ЇКиїв) близько двох тисяч | тому для попрацювати професійно моделлю, позніматись де-небудь. Аа, ще навчоючись у копеджі, брала участь у кіЛлЬКОХ бВИиСстТупаох Це - конкурс «Тбе Везі о! Соіїесіїопь, де мені присудили друге місце, презентація студії «І "Ї» в Будинку кімо. Перший же мій бихід но ПОЛІуУмМ відбувся ще до закінчення копеджу. Потім я бролао участь у показі копекції Олів'є Лопідусо «Весно--піто 97». Найвизночнішими ж у моєму житті (як моделі) днями бупи 6, 7 і 8 грудна. Першого дня на покозі П'єра Кордено я було «нареченою», потиа процюваоло моанекенницею мо поко й АНа
БР ЕРИ ці о о о ан НН НН о и прин
дівчини є щостям хоч раз
ній стою
-о п
також державі театри все більше запрошують молодих талацовитих режисерів. Гобто варто лише уважнише придивитися до нових афий та підгуків у пресі -- і можна помітити дещо зовсім несподіване і приємне
Яскравим прикладом тут може слугувати одна з останніх прем єр Молодого театру, що на Прорізнтй. Молодий (еєкс-Молодіжний ) театр 90-х -- це взагалі окрема історія Серед йиого «досягнень» не лише втрата колишніх позицій, а й повна невідповідність власним концепції 1 назві, постіина халтурка в роботі і легковажне до неї ставлешня Це призвело до того, що в якийсь момент глядач про існування цього театру просто забув. І ось пройшло кілька місяців, як Гсатр почали рятувати. Для цього поставили художнім керівником Станіслава Моісеєва, режисера «Українських водевілів» у театрі імені Франка. А також запросили зробити постановку молодого українського режисера Дмитра Лазорка.
Створена ним вистава «День кохання, День свободи», Недоліки 1 організаційні пегаразди, одразу стала неординарним явищем у театральному процесі. Це шоста вистава Лазорка ї можна лише радіти, що завдяки здоровому глузду деяких керівників вона відбулася і отримала певний резонанс. Адже вже стало звичкою для тих, «Від КОГО все залежить», не помічати того, що відбувається просто перед очима. Гак, наприклад, мало кого схвилювало те, що вистава Лазорка «Вечірні відвідувачі» була визнана однією з чотирьох найкращих на осінньому Львівському фестивалі «Золотий Лев» і взагалі викликала захват у журі та глядачів своєю завершеністю, глибиною 1 чудовою передачею внутрішньої напрути.
Окрім «Дня кохання...», в Києві сьогодні
попри всі СВОЇ
ій Дн,
-итойої м, чом ія Дії
в ' оч ЦІ
" " и я "ної
нених орреаннннннніннннннннуюннннанння й ї прати УЕНЕНРЕ б зи ПЕР ЕР ЕЕ - і ії
СВОБОДИ»
2 ЕЕ тн 04 0 -
побачити лише театрі-студії Актор» під назвою «Пригоди-бо ЛІСІ» Дмитра Лазорка та його дипломну пиставу Юр Театрі драми ї комеди на Лівому березі «Олеся» за драмого Марка Кропивпицького. Ставити «корифеїв» сьогодні "-
справа досить невдячна класичні українс ькІ
можна дитячу дбриставу В
п'єси про кохання, поміщиків і проблематика села ХІХ століття мало кому цікаві. | тому режисер іде шляхом осучаснення п єси, по пе запжди сприймається
Виходить, що вистави у Лазорка досить різні, ї робота його в різних театрах лише залежить від впутрішньої
підтверджує, що дуже багато матеріалу -- п'єси, структури театру. Бо те, що залежить Від
нього як режисера, робиться у професійному
акторів,
відношенні бездоганно
«День кохання, День свободи» можливою саме завдяки внутрішній концентрації колективу, який створіовав виставу яких постино «тримав», зуміли зрозуміти і втілити непросту систему стосунків СВОЇХ Г( роїв Вистава психоаналітична
стала
Чотири виконавці режисер
досить складна,
Шодо режисера, то його роботи, зокрема, «Вечірні відвідувачі», засвідчили, що Дмитро Лазорко якраз майстер складної вистави Шо він передовсім вдається до глибокого аналізу п'єси, яку обирає
Иого наступною роботою буде «Войцек» у Молодому театрі, прем єра якого призначена на кінець квітня. Важко судити, наскільки успішною може бути постановка шєї п єси з акторами Молодого, хоча і зрозуміле бажання режисера дати своє трактування одного з найзагадковіших драматичних творів
Тетяна КУР, студентка факультету театрознавства
» ра
"и п'ю
Скоь те бив оо - з їоговоє що йов' Мен
Ре
че я Шої-и -
2 ТБЛични -
і в-ь
ГО б
ДМИТРО ЛАЗОРКО, ЙОГО «ДЕНЬ КОХАННЯ, ДЕНЬ
стати власницею чогось демонструєш?
Але що ж? Їеб, що коштує Стільки, що в це важко Тих ре ей
ЧАРИ ВАЛЬПУРГІЄВОЇ НОЧІ
ГПочинаючи десь з класу п'ятого я щороку ;Неї ерипниям чеклла На Бальтуртгіє ву нич Усе хотла потемки виєли пути з дому м помЖти на велосипеді до лісу - там же якраз відьми збираються на апабаш. Розпалюють вогнище, танцюють, ро шпоптдають чаклунська нозі НИ. І пкаво, аж дух кахоплоОє
Ота Бальпургієва нач буває всього раз на рак (що менє неабияк гнітило) -- з 20 квітня на | травня. | |а травневі свята, як правило, ми їздили до бабус всело и тому нічна мандрівка до лісу виглядала бальш-менш реальною Звісно, коли думати про це вдень Звечора я паготовлювала велосипеда, теплий Одяг Але вислизнути здому Іпяк не вдавалося Ї Іросто ло півночі я чомуУЄ» засинала Ло речи, та сама історія повторювалась 1 на Купала, коли треба було йти шукати цвіт папороті |
| Щожвоно за ніч 1 чому Вальштурпієва" За німецьким пародним повір ям, це щорічне свято відьом та чаклунів. У цей час стародавні германіл відзначали повернення весни пптробудження сил трироди. І пзнаше католицькою церквою на 1 травня було призначено хень пам'яті святої Вальтургії, канонізованої 778 року
За стародавіпми уявленнями, нечик Та «мла п цем час намагається перешкоди ги нормальному розвитку природи, наслати валяка лиха на людей 1 худібк У Тому нмЦцІ СИМВОЛІЧНО виганяли відьом: спалювали на багатті іх опудала, обходили оселі зі смолоскипами. дзвонили у церковні дзвони
На Україна нач з 30 квітня на Ї травня не називалася Вальпурпєвою. Але обряди под, нання нечистих також існували. Моя М зи, любі читачі, знаєте, як саме відбувалися ті обряди (
Якщо так - розкажать 1 нам. І Грисилайте вапт дослідження на адресу редактлі Крапр з них ми обов'язково опублікуємо
Ярослава МУЗИЧЕНКО
тодс'У/» і, нарешті, на конкурсі краси яким проходив у рамках фестивалю «ЛАїїа тоас'У/ здобупа звання «Міс Київ У / то показів, де мені щостипо працювати це, мабуть, вже буде нудно Адже прочитати назву - це не те - власні Очі
Було ще бо! ер опе
що бачити все СВЯТО но
--- Чи все те, ти демонструєш
що
глядачам, подобається тобі?
Так -- Чи часто виникає в
Можливо, мені просто щастить тебе божоаоння ІЗ ТОГО, ЩО ТИ
тки Виник ПУ СПпОДдоОралос
А ПОВІРИТИ Р! |
Може
часто, оле
Маії
е Д уУЖеє
КАЄ ль | р ч ж і
що були мені по кишені, Я Де!
маю
-- Ти сказало -- по кишені, в тебе є сво!
гроші?
Звичайно, одже я працюю -- Яким ти бачиш своє майбутнє? Виру-
шиш завойовувати світ?
гів ОВвсСІМ ТОК ОО ТОчЧНІШе ЗОВСІМ НО ТОМ Моя МАРІЯ медниннао Ї ія збираю , присвятити своє життя. Дуже хочу готи стоматологом Згадовши про це. Котя розповіло мем анекдот 17 тр ПтисСь дкоОбСь ДВОЄ "Та ГА і Р) «Як справи» "Класно! соже оди Купив ( обі! шестисот РРТаГОФЛИ. ПОКИ ГР ОІіЛлЬШО НІЧОГО не хочу» «Добі о тоб ІТхОєЄ друтми, О ми своєму крокадилу сто випи норешіі РІ ЖІ НОЇ ЗОПОТ?) 1 би "С Р ( пльки проборлемі . Яких Гр - г м 7є А РЕД годувати» гі шо ж "ТРУ і паоніише є! і ( томатоло ІН рат вчилась я 8 копеджі ії процюю мод Пк просто для себе Для самоствердженьсі Ц мене зверталиє ї про ІОЗиціЯяМмИи комтрео)к за кордоном С) Пі Є ї ні ПОГОДЖУЮХІ 41 ПОГОджУСЬ Адже щи коОонтрокти дДОВгОСТРОКОВ-но ОдинНори роки Го; і 3тТрО0чО0Ю моОожИліі й добувати ОСВІТУ ки клея апропгонували роботу на пітоО ГЇроте завдяки роботі моделі я збупо багатьох комплексів. Мобуть. важко це со! учамТи, ОПО якихОоСь ШІСТЬ міСЯЦІії ТОмуУу я СупО небслмійнооОмо). ( гроши нно сором 'язпивок 1іегперя зпевнено а 2011 вірю 8 оби
Розмову вела Христима БІЛА/М
Випуск підготували: Ярослава МУЗИЧЕНКО!
нь. Б -ь - УУНЕЕР ь -и
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
ження
житі" | -
Головним запданням національної остити
вання освіченої, фізично, психічно сформ
дося иснинтонтЄмМО нОпОгГО рани
задорової творчої осі бистості
"ново ПРОСВІТИ
Го Бойченко дала багато порад
реаліаації програми на уроках
щодо
"Ми маємо справу з найголовнішим,
ОЧОРІК А /АСУІТВ
|
що треба навчитися єднати слово, шапорукою адорогв я теми,
Просте, думки 1 дії, бо це є
Учителі жваво обговорювали
ш-о ПЕР РАН ЕР РО ні
Ї|
вчитель-методист. Вони разом з учителями-мовниками обговортовали те, як словом формувати духовний світ дитини Велику
РОН ДБАЄ Р че
коми, ткарям, о пенсіонерам - пенсії - зу орі податкову систему на о ного виробнико, нє ПІДНІМеМО шо ЗКОНОмІКу Якщо жна рівні вищих
Ме оо
"дрій СЬКОму заводі «Автоштамп», що на
б зос 1ЛН і
рівнів хочу навести цитоту з інавгурацій ного послання Джона Кеннеді; «Не питайте, що ваша
країна може зробити для Вво-, питайте, що ви В не! Служіть, співгромодяни,
РР
об'єднання товариства
- Який бог?
- Вьг же рожденьг і Й | ге в автокефальной вере Пер | ; ке 1 | зоревод молитв на у - нееоаеі ршенек ми МОЛИТВЬ! Господь не сльпшит Господь сказал « Атака УКЛБКИЕ КЕ ' дь извещаєт о готовящемся убийстве восьми семейств зсний милУИО
р
с-г ааанннннеонний аиеніййнйттььс
рин сссНВЙ
ин
пн
че «в - не будуть дбати про майбутнє маже ср тій военньжх Сатана точит ножи и собираєтся вьгрезать в скором времени еще изняного виробника, то стонемо | Я" вад МАЛЬЦЕВА й і | Р Сиров о, а , іна Микалаївна відломила окраєць хліб | чої "нним придатком то споживачем Нате Пе 4 раєць хлібини 1 подала розпатланій, невмитій І п | | 5 ого міського - Нате Печемо самі, щоб дешевше тан | ; НЕВМИТІЙ ВвІДВІДУВАаЧЦІ АТ РОдДукції Наприклод на голова Світловодськ ; Богом цоб дешевше обходилось нашій багатодітній сім'ї, Їдіть собі з «Просвіта»
М. ЛИТВАК, м. Полтава
сприяє неоціненним - 57 о | - соя освіІТИ - ВАТНОЇ , пуер нан щЩОєсСиИжиИгтІ, оомітовалися думками, 00 вс! розуміли, зацікавленість викликали теми «Єдність і і с) і ПІ -, Р Ра і . Р пе 1 - г Ж аналіз стану адоров'я дітей та їх майстерності Ам іс, міІД нашого УМІМНЯЙ, що коли навчити дитинку бути адоровою, духовного, психологічного та соціального є З - - | ' ічі « "В " -Ї ь 7? М т " у спішност! виявив значне заниження жить 1) життя, здор ака МУДрОсСтІ зале виросте здорова людина, а здорові люди здоров я Їх особливість у культурі | ' , «У У )(). ї І : і г ' яз г ь г ". , 'у цікавлення | 2КТИВНОСтТІ УЧНІВ У їаволя, громадянсі У | ,рочум, характер, створять адорове суспільство України », 9 Здоров нонк проблема сучас- , ; -- : г , і і Я і. й НВ, » "Ве тп т » . їтч я -г й - нн! помітне СспПОВІЛЬНОенНннНЯя Та пиччя, місце ; птелектуальне об Дуже багато цікавих зм: товних думок МОЇ родини», «аВалеологічні , - , й оль м жит , м - "я. й сь , и - Р і іо егармонізацію фізичного 1 психічного лету з і | У меми, 1 щастя, було висловлено на секції, яка згуртувала характеристики етнічних традицій зі ; | вод - астинову з аг ; Р чи ж М п ї - розвитку значної частини дітей, стрімке Сухомлинський с , Ли дагог Василь вчителів фізики, ХІМІЇ, отологи, математизвичаїв, ритуалів, обрядів зршення зх здоров'я ; б зназарайу "єктом нашої праці ки, географи ! фізичної культури багатонаціонального населення України» и У чому причина" Вона не одна Особбистості ме б духовного життя осо- Обговорювались питання «Оадоровлентаїтнші « - у ія . «Ї єоормуєтьсяЯя бич , Чу зи Р б приуги " ' ї ливо тривожить ВІДСУТНІСТЬ у багатьох почуття о, У з і розум, ня дітей України через систему Здоров'я людини -- багатопланове по-людей належного ставлення до свого самосвідом'сті В 3 ореконаність, природничих наук». З великою увагою няття Це не просто відсутність хвороб, а адоров'я та мотивацій вести адоровий можжата гіІіЛлЬьКкИ Так сам ме сфе ри були заслухант така повіДдОМЛенНнЯяЯ Людии високими рівень адаптаційних можли- «посіб життя як провідного чинника його | тям кер б озумом, почут на як надскладна гомеостатична система востей, стан психологічного комфорту, У і ь - ь ее е ) і й - ' Де , -е 2» "В Р - . - збереження та аміциення. Це обумовлено реконаністю, Здоров'я як функція такої системи», емоційна стіикість, уміння спілкуватися з ідсутністю знань про здоров'я, формузб едуюрно й. п ьо "і. людьми Ці якості людини здебільшого вання валеологічної СВІДОМОСТІ, | | формуються на уроках гуманітарного практичних навичок 1: вмінь, виховання ДА ЮЧИ ЗНА ННЯ циклу, де повинні викладати люди з вели-мотивацій здорового способу життя, а кою, відкритою душею 1 серцем. пріоритету здоров'я в усіх ланках освіти - «Дати знання -- це лише один бік Саме такі знання можна отримати при | НЕ ВІДБИРАЙ З ОРОВ "Є розумового виховання, 1 його не можна впровадження У школах валеологічної || розглядати без іншого -- формування, освІТИ З, - РЕНО з ри 2 розвитку розумових сил. Розвиток думки ИОМСТ з вале : у З | це розвиток З метою знайомства валеологічною самосвідомістю Найважлившт інструмен- «Залежність здоров'я людини від її місця р образного освітою як ІНТегральною системою одер- Ти нашого впливу на духовний світ в сім'ї, в класі, в Олі і пРонілновін віивено Аокоревооо 01 Че - | ШКОЛІ, В СУСПІЛ - жання знань про здоров'я у Київській школяра -- слово вчителя, краса навйо злоба г оо о стві, в ня,атакожвплив на рухливість розумових 7 - " ? че « - зе . . | середній школ мМе241 нещодавновідбулася лишнього світу» биет дивід та процесів-- усунення уповільненості мисз | | г еАлкнія особистість як етапи людського життя. лення» -- знову вчить 121 | онна науковопрактична конференція Тому дуже важл б ва р У нас Василь | рай ; У Д) иво, щоби валеологічна Підлітковий вік як період формування Сухомлин 7 на тему «Формування, збереження 1 Освіта пройшла через свідомість учителів індивіда як ин резуенось ух ський 1 радить проводити уроі о 1 і жваве ки мислення, на яких н зміцнення здоров я підростаючого незалежно від того, який предмет вони обговорення викликало питання про безпосере і і панує живе, покоління як обовязковий компонент викладають валеологічне спрямування і реднє сприймання образів, кар- | - му кв - і | и національної освіти». Другого АМУР: Уроків мате-тин, явищ, предметів навколишнього світу . | систем рутого дня робота науково-практичматики, фізики, хімпі, біології, гео | - | На пленарному засіданні були обговоної конференції даеутито у фахом фістайої - зад З графії та 1 логічний аналіз, самостійне здобування ЧО рені проблеми стану здоров'я дітей Секціях Тема першої секції -- «Проблеми що сво по й раба а знань, розумові вправи, знаходження - ні овського району столиці. Професор формування особистості б до причині наслідків. Такі уроки стимулюоо і - . ті та збереження свідомості, а це, в свою чергу, залежить ють хливіст | - Ж дри спортивної медицини та сано- 0 Здоровя дітей початкових класів» незавід свіТтоОоГЛЯДУ 0 людини, ВІ 11 запа а ЛНР ОО МО ВЕКОНЕРО ДЕКАН ОВі; , бе - - - зе з 1 / , їі че й - логії Київської медичної академії лишилася поза увагою вчителів початкових світосприймання, а цьому от на ерпиціаюні ідккуам р со ой | післядипломної Освіти, дОКТОр медичних Класів району, які з великою цих уроках. тому вчителі запропонували ее ча Нарво вителкі о ВЕР - | наук Л Попова повідомила про завдання За цікавленістю, а іноді стурбова б і пропону проникати в нові явища. Кожен урок по-сяк | й | урбовано багато своїх напрацювань, думок щодо винен бути уроком з ера | валеологічної Освіти як шляху до розповідали про свій досвід проведення формування здорової людини, особис нм ВИ ХЕ доров я, де дитина з У і самопізнання 1 самоконтролю учнів Про уроків здоров'я про пробле і ої ? радістю 1 зацікавленістю набуває НОВІ 72 бо - , , про пр ми, з якими тості з науковим світосприйманням. знання. Дитина б ПРЕ - сучасні проблеми психовалеологічної Зустрічаються вчителі та учні Тривала Велику увагу гуманізації навчального вчиться без напрути, наси | | освіти розповіла завідуюча лабораторією Дуже жвава розмова і про те, що Василь процесу надали вчителі на секції, на якій сон зай ож океани о о , б-ь б «ли з «Хо ьо, іс психології Інституту психології Сухомлинський пропонував формувати обговорювалося питання «Українознавчі два им сн ор нач СГ ОО | кандидат психологічних наук Н Макси-особистість, відмовляючись від автори-напрямки валеологічної освіти з метою свій духовний світ, свою свідомість. Таке он ко мова З темою «Здоров'я дароване самою тарно-диктаторської, ії опанувати оздоровлення учнів через систем о не завдасть шкоди здоров'ю, а со РОТИ природою» виступила Л. Морозова-особистісно-орієнтовану систему виховангуманітарних наук». На секцію були за сфор є здорову фізично, психологічно ач Па, 5 3 но Фе з з - та соціально здорову лю б; Хмарська лікар-методист Інституту ня танавчання учнів Велася розмова про прошені наукові співробітники Інституту суспільства дорову подину нат ни они 774 громадського здоров'я, кандидат медич- Валеологічні основи гіпенічної та фізичної українознавства Київського університету | 1 них наук, співавтор програми «Валеологія» культури молодших школярів, про їм Т Г Шевченка, поетеса Наталка Пок Н. АДАМЧУК, ЗА б - -. і, о ? вжи я и? Співробітник академії післядипломної валеологічні аспекти естетичного вихо- - лад, заслужена артистка України 5 УХНтете МЕТО біології, ліцей освіти лік: зу ОА ді арен ер фо нам Ди ; «Голосіїський», середня школа М 2 іти лікарів, кандидат педагогічних наук вання, про талант 1 психічне здоровя 1 Валентина Ковальська та М Кононенко -- фо м яаб - а МОРАЛЬНІСТЬ і ДУХОВНІСТЬ -- вовгковиконопипУню нам збо З - Бо порушують статтю 10-у Конституції України Хоч у нашому районі проживає 87 1 Є відСОТКІВ українців, місцева адміністрація мовчки, але активно здійснює русифікацію: З цловодетва ведеться виключно російською в усіх підприємствах, колгоспах 1 радгоспах. б | ианкномати покликаний зміцнювати Збройні Сили України, теж нехтує державною мовою ї У ура пови держадміністрації - Анатолій Верещагін, війСськкома - Сергій Ложкін | і: оча мою дві економічні освіти але мені Кіровоградщині, розроблено та виготовлено р і о рові 9 п - дві з них російські Дитячі садочки російськомовні, в ПТУ 5 дноково болять | проблеми мови, культури та зернозбиральний комбайн, який не поступається Про о пан сіЛльСЬКОГО Господарства зрусифікували й та ності. Ме важко довести, що моральність кращим світовим стандартам, а зо деякими ведуться мовою СУСІДНЬОЇ он р ЯПТЄКУ Тео Згадаємо о ВОГО ВИ ВКОКИ РОДОМ З ВАН СТЬ НОШОГО СУСПІЛЬСТВО - категорії параметрами навіть має переваги нод вІДОМИМ Важкі соціальні умови гніТтЯтТьЬ людей, а ще більше - зверхні кпини начальства «З же ні Ч МАО американським «Джон Дір». Комісія на чолі з раною влас пд хотели.» Хотіли б ми дуже, аби нашого листа прочитали в адміністрації г нм асто бере розпач, коли слухаєш державних | Олексондром Мазолвкатай експерти оціянли о п РУБе НДІ бо як загине Східна Україна, то таке ж буде і з Західною Я. ням як вони дбають про неньку-Україну | новинку но «ШВІДМІННО? Але зомість державної і сти до них багато запитань підтримки директор-ентузіаєт Саєнко має інфаркт А. ЧАБАНЕНКО, С. САВЧЕНКО, З а ому тако велико кількість «неприсяжних» | А на високому рівні керівн! муж! без зайвого О. МАКУХА та інші жителі м. Оріхова бі ря Стів Верховної Ради то деяких високих клопоту закупили тисячу комбайнів «Джон Дір» й "злом безкарно займаються антидержав- Ось така підтримка ВІТЧИЗНЯНОГО виробника! цяльнстю Хочеться, щоб усі зрозуміли озбучну істину ВЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН ПРАЦЮВАТИ В ШКОЛІ До УЛьНО брати гаку велику КІЛЬКІСТЬ якщо не подбаємо про національну економіку, с е р Ж г "ДУ, з " й о сно не піднімемо її, то не вдихнемо життя 8 науку, Ус читаючи пресі комуністично-соціалістичні словоблудства нашего земляка, директора в чизня працюють ці кредити на корить освіту, культуру лей СВО цІШкОЗТИМ Й Дзендзелюка, ми вирішили, що час сподівань на порядність чевуитивит вч Т ної економіки, чи держав-кредиторів? Щодо спонсорів, меценатів, які б могли БЖ за неЗ - С - ; р і З сн держа ВШрночемо жити в економічно міцній підтримоти: освіту, культуру, То ІлЮ?и 10/ аданї департизацію українсь «рідаружянно розглящіверховної вадувуюралилавлня про вом зони РО, 10 в усьому має переважати розумна певні Наприклад, для видання збірки поезій Тих викладачів, котрим ЗБЕ З еоїва з ДОЛЬ ність, А ві І - поєтеси Світповодщини Валентини б коли необжітис р у школі замало, кому хочеться працювати ще й у партіях Р з конОти дрівня моральності та духовності тапановито!ї поєтес Ма З ї уУбхідно звільнити у і рем 5 ОРЦІв ! урядовців усіх рівнів значною Кондратенко авторка цих рядків зробила рейд прот ПЛАТИ бер залежить, якою буде економіка нашої ДО ДІЛОВИХ людей у пошуках спонсорте Один із Ухвалено пі пПОЙНМВО; довіряємо правлінню ВУ «Просвіта» тій тобто майбутнє наших дітей них сказав: «Я розум'!ю, що буде, коли не буде рина конання - ям Басильківської міської організації ВУТ «Просвіта» ім Т Шевченанало законотворці ніби не бачать, як недо: | КОСТРУ""». алеге розунон СЮ ЗДИЕИТВЕХ б ко а ОТКОВО система вожким тягорем коли не буде віІДШІВ» коментов. і кар 98 «бий вітчизняного виробника, забираючи | ЗОМЕ! Коли ж переконуєш, що Шо «Мо знації Голова - А. Павлемко ка ча заробленого В усьому світі відомо, вати державну МОВ / рода В «і, Д кн Зі Секретар - В. Руденко ет "перевищують 35 відсотків ож " українською, ТО (ВІДПОВІДОЮТе, 192 С. В Й "ють обо економіка держави руйнується інтернаціональним Як відомо, це мафія - раїні в: - Зоя мокре, - мити , збі че відбувається саме так Ус! суб'єкти інтернаціональноа, 9 бізнес живе за зоконаоми СІМ'Ї о ОКРАУНІ ПОГРОЖУЮТЬ КРИВАВОЮ Юв » Е | і | б "пи р Ллякі змогли, пішли у «тінь», як В вугра МУРННЕ за майбутнє наших дітем ЗП АВОЮ - «НАРИМАНОВКОЮ.» ба розорились і | е том що иникО чі Ютно це н У, и , о люди з такими поняття Якось н: - ' ' й Ти ВС) ЗПОЛіЇ є 5 ержови взагопі, якщ «адвоечір у двір СІМ І Данилейків Ті 9( . . і зр дер дії. Так примушує їх виживо дер з великими грошима будуть приходити | непрохані відвідувачі і розчинили двері в? Цолтава -29, вул. Шведська, 39-а) зайшли ПУСТО ) як ню У державному ж бюджеті! - ми, але з ве - Я пришла сообщить несчастьє ДАЗВ шістьох дітей Ніни Миколаївни | СЛІДОК, не виплоч' бітна | ДО ВЛОДИ - Хто вас посл рулаії емье. Вот вам письмо. Ов виплачується заро Як побожання державним чиновникам УСіх з ав сюди
НАШІНМІМ
Оратийми народами обопоязки
ПО ГТПІТНХКОГО
україни кого г2ЖнипОпИсСу,.
журо Відмарович одимо 4 нанактипнииня
популиризаторив української літератури в Хорватії Важ - МО знанти ЩЕ ОЛИ)
р НК НОЛІТНХ 1 йМ пери клалач Ша ДО ЛА ларужом РЕ
7 1995 ро ши пиконує
На ірзДимчанниого та / Їовнопаж ного Посла Уеспубліки Х. упатія В ) ауд, Ди цікавиться не анше
И го мауіа пОСОйЧИТИ НА чергоОшИи Внетани!
мгературному вечорі, чи й книжкоти крамниці, де ши чнаномиться з повинками з історії Украти та П культури
"журо Відмарович шдомини у Хорватії поєт, критик, Ітературо палець М ного тпОорчому доробку переклади СЛлеся Гончара, Є Гуцала, І рача, 1. Павличка, / Дзюби ; багатьох Іншна ум МІНСЬКИХ ПОСТІВ Та проза кб ДА Ще У/| Відмарович має щасливу здатність, як пост і як людина, перенматися чужими болями і падощами І ро це свідчать
і ного поєзи, які пропоную читачам у своєму перекладі
Минми днями нашому другові нипопшоється 20 РОКІВ / ми щиро НОГО НІТаЄМмоО, ЗИЧИМО ному
козацького здоров я на довгі літа 1 творчої снергії Шасти тобі, наш Друге!
Леонід ТАЛАЛАЙ
од м
по
п -гооть «ночі «-т'ч-о
КНЯГИНІ ОЛЬЗІ
Молися Всевишньому, Ольго-княгине, Молись за Державу, за рідний народ, Щоб він не зламався під тиском негод Ї вистояв гідно в непевну годину
Молися, княгине, володарко, мати, За волю, яку він почав здобувати
Хоч 'я іноземець, та я не чужий,
І теж переймаюсь любов'ю до краю, Що став 1 для мене такий дорогий,
Як той, що з дитинства своїм називаю
ШАПКА МОНОМАХА
Славна шатко Мономата,
На Олімпі могутності перше їм'я! У тпвотй землі мене привітали
Як гостя почесного.
Г я щиро вознесений
Рукою твоєю в щасливу мить,
Як хторватське ім'я,
Як посланець на берег старого Дніпра, На землю печер 1 дзвіниць,
Широкит стетів і тополь,
Простягаєш ти руку мені українську, Як козак низовий,
Як яструб гтрський.
І вже не лякають морози
І під снігами земля.
Я своєї тораненої батьківщини Називаю м'я.
Я для тебе не примара тьмяна, Не маслак для собачого постпу,
І ти мені в Очі
Дивишся прямо,
Як на почесного гостя
Київ, 27 січня 1996 р після повернення з Маринського палацу
СИНОВІ
У Києві загостпиювалась зима, Гордовита сувора 1 сніжна, У рівнинній країні - Україні
А в нашій рідній Хорвати З'являються кбптпи весняні, Заповнюютьь екран тпелевізора - Єдиний зв'язок з батпьківщиною.
Що робиш, великий малий мій Лицарю блакитно0ский,
В уагоді з вітпрами холодними, Що віютьь не з нашої волі?
Надходить тпивій день народження,
А щасливе дититнстав
Відходить.
Без мене тід рідним небом
Ти дивишся на краєвиди,
На безліч деталей, що пов'ячдуютьь нас Назавжди,
Як ії думки мої, котпрі до тебе
У нашій
Частині Вічностпи
а іван
ач їі - ПРп ння
удлсл 50 суримоєтане
шо
раруачнннкац 2 -
ДЖУРО ВІДМАРОВИЧ
ІСТИНА І ПОЕТ
Гванові Драчу
Істину чути сьогодні треба,
Не відвертати від нет очі
Гривожно звертаюсь до себе, до тебе Чи смієш?
Чи хочеш?
Почуй мене, друже, почуй мене, брате, Народ мій любов'ю 1 волею диха
Не ми до чужої ввірвалися хати,
На полі чужому настяли лита
Ще свіжі могили. І вдови невтішні Але до житипя повертаємось знову, І юні хорвати вже пишуть вірші, Які від любові, лише в1д любові
І втравні, з горді, неначе тополі
Із незабутпніт поезій Поета,
Усі матері наші Бога молять,
Щоб жати минулого канули в Лету.
Подібні в нас, друже, тривоги 1 муки, Г, певне, якщо не з'єднаємо руки,
Не будемо разом, між рівними рівні, То вийдуть зловісні з минулого тині.
Адже нам плетпеться мотузка понині. ПІСЛЯ ОДНІЄЇ ЛЕКЦІЇ
Забагато чорного, круків і вороняччя, Немочі, сумніву, суму
І млявости,
Самотпокарання,
Дискутування,
Констатування,
Аналізування,
Перед «старшим братом» запобігання.
І замало хоробрості, стайкости, вітри У вільну
Свою Україну.
Держава жити не може
У німих 1 збентеженит
У переляканих серцях,
Що не б'ються при слові СВОБОДА,
Як на вітрі жовто-блакитний стяг
НА БЕРЕЗІ ДНІШРА
Дніпро таємничий, широкий, могутти, а містпо над ним - мати містп українськихт незбагненне 1 дуже, завжди неспоктине, в жорстоку 1 славну історію втлетене
Доки ходжу, розглядаючи золото бань, Болісна думка мене обтикає: Що я можу сказати вічному містпу,
що пов'язує далеч 1 неосяжтасть,
р неоглядністьь блакитного ноеоба,
і людси, які у тпривожнім неспокої постийно вдиаляютться в себе"
Дея ії гто я? І воля чия привсла гноєі мене 1 цЄє мтлстто,
і 7 РР,
Малий г: збентежений, я під тополями кроктю, як вотн а загоні сатпамнку,
дивалюнєь в далиниу; прислутаюєь до вітру доди
і не можу) позбутись постпашного ООЛЮ
подниу, яка 0 так багато працювала
"рКЄТрІТИ 0 театрі, чн на
змова | (ОВО ПРОСВІТИ
Ба ПИ рення
ЧОРНОБИЛЬ --
ГЇе над однією долею спалахнула того дня 20 квітня 1986 року, гірка біблійна Звізда Полин Розметала вона по світах дітей землі нашої, обпікши їхні душі й серця ностальгією а рідним краєм, за батьківською домівкою
« НЯТЬСЯ лодяЯм журавлі, що високо р небо зияЛли ЄВОГ крила та й так І астигли над щабитими дошками криницями
іл чуть рясними дощами широко розплю ШенІ ЗІНИЦІ хатніх ВІКОН, ВИГЛЯДаюЧчЧи з далеких Доріг СВОЇХ ГО подарів
Болем затамували двері свіЙ потаємний таким Олизьким кожному серцю скрип
Гіе спиться довгими ночами и Катерині Наумівні Павленко КОЛИШНІЙ мешканці геперішньої Чорноби ЛЬСЬКОЇ ІОНИ Ряг ними ПЄ ол змивиливаютьсяная папір й БІЛЬ 7 ута Бе 3 ХИТООСТІ Без иадриву Гоє ральшивої п патетни ки й ак, власне, коЛИисСьЬІнароджувалися народні думи И уже століття шліфували їх, залишаючи не завжди вдячним, на жаль, нашадкам память про трагічні СсТтОрРрІНКИ ЖИТТЯ нашого народу Як засторогу будьте пильними!
Глм би и закувала
При тетіиля О у садочом
Сула б на калині
И заспівала 0 розказала 0
Як жить на чужині НИМИ СВІЙ Оіль. часто пе реходичи на звичанн ПрОЗПОВІДЛЬ ламаючи нехитрі власні канон вІДШОСЬ падання Та не бентежити вони н МОЖУТЬ
Ой там наши нен!
Сам! залишились
Будуть , ВІТРОМ по ЗАІОЯАЛЯТИ
Самотні могили
своєріднНим заклик Будьте пильними, люли
заклинаю рак не ОСТУПІТЬСЯ бІЛЬШ НІКО "и'»
Прийшли вісті в село в суботу, Володимир Герма Що вибухнув блок четвертий Яких ; о Ж они. а он, 2 Й т приніс нам оагато горя | р» 0 «бу . Б // с 70 'Ї .і 7| 7 ! смерті Ди с ли и Гережи за немало Немало и побачила
доброго і лихого - на життєвій путі Га неви
мовним ГУ лем 434 ШеМІЛО ( ер це
ШІСТЛесятиліТтньОІ жінки. коли наказали ева кумовуватись Покида 1а рідне село крає не ШОу пятикілометрах від АЕС, зналією на швидке повернення А в душу закралося важке пере пчуття ой не скоро!
Було тут7 усе живе,
Коли жили Люди
Га ро І ІЛАЛТНИНСЬ СВІТЯМИ
Як же воно буде?
Лю ський потіІК усе густішав, вливаючись веЕдДину ріку всенародного горя Тривожно СИ! налили машини краяли КОЛОДН У ТИШУ протяжними гудками Люда ькІ обличчя карбу вали у зморшках свій невимовний біль
згадувалося кожному мимохіть 1 кущ бузку біля хати, І Пухнасті жЖовтенькі клубочки курчат | гелготання гусейм усе, ЧИМ ЖИЛА 1 раділа селянська душа
Мина ли у СсМУТНІИЙ, ТрривожніЙй задумі села і міста, ЛІСИ ІріКИ г КколЛИСьЬ усе таке миле серцю | лише дозиметричні пункти нагадували про жорстоку ДІЙСНІСТЬ
Ой за містом-Чорнобилем
Всіх перевіряли
Чи ж багато радіації
На себе набрали?
Найбільше непокоїла думка: «А як же там діти, онуки? Невже залишились у Припяті? Що з ними тепер"?
Зустрілась із сім'єю аж у Кузнецовську на Рівненщині Безмежно вдячна добрим людям ! за щире слово, | за дах над головою Та
тон зи
ТРАВА МЕЖОБА
ГІ|анизує намистинки слів | УстОо мережить
і, |
й -
Г"Тескладні вірші кат рини Ні аумівни наче осколки болю ВН Ве дені " ПС юю се Т) ЖИ | Ї є
Чорнобиль - трава гірка І росте при Межі, за якою апокаліптична прірва" НІ ак тупним крок необ режний у безодню імям нашадків
|
приходять до жінки щоночі ПОГОМОНІТИ І рідне можно вступити в одну! гу ж ріку, ОО кожи! хвилі СеЛо, ! ДОМІВКА, І Сад ОІЛЯ Неї зомоОо 8яже Інша Ге чос минаг МИнНОЄМ АЙ Я ж тебе садила, стверджує геніально //но Костени |Ож СТ)
Я ж доглядала паючи сходиноми життв від скоОЛлуМСски, КОЛИ ВОмсС
Га твоїх вже яГ/ДОК ЗДОЄТЬСЯ ЩЕ КОЗМАОЖНИМ СЛОМОЯМ, ДУ «ЛЮК
Стільки літ на рвала КО ЛИ пеТИ - до і ; нити с 'Єє прощ 8атьно кору , Якби була зозулею | пом ятОмнло | рс | 7 г м ОЖАА | Ді Ю, 5 . ДС
Якби крила мала кожмому воздосться 00 Ділах много том 20
/ можею к у ніКОМУ ПКОЛиИ ЩІ не ЗадДсплоєм
Полетіла б у садочок.
обминути
РІДТТР РЕ РЕ ни нн нн чик сю но тнє ібн кання
ПОДАРУЙТЕ КОХАНОМУ ПИСЛАНКУ торія писанок сягає БВ далеко мину пе мізерунками а магічними орнаментоми
| повязано з ритуалом беличантя весняного відродження на зем «| Писанк у сс яко Оро Ххле такою писанка може стати лише
лаїними СраЧІВ "з ВИ» ЛО им аКлЛликаОти ОО
символ сонця | відродження -- знають ТОДІ коли її Пише добро людино, Ім: РМ
майже всі народи єдріту починоОють розписуботи набирає сили, но СВЯТО Стрітення (1) ліОТОГО) Остані | ПпИиСсоОбКИ ПИШУТЬ на б усе ЧИСІС зелені свято Зою Писанками люди вітаїоть одне одного Кіаичостіше для писанок Обери, 3! сСояТтоми, особливо з Великоднем Подоровану писонку тримають у хоті яю
тільки"но сонце ОУТИ ЗОВСІМ ДлоОровоіо
І Писання ПпОопинНнаи пОЯ пМмМИТИСяч «(| 5 ГТУ Тим Ро ПОчИНО дорити моли! м урия чЧАЧКаС и ро ПИСУЮТЬ ІХ пПОСКОМ 360 дО Юмо
гою спеціальної о Пписачка ППО ПА Фо юутОть
Писанки жінки на кого не гнізається Пи анкаріка МУуЧИТЬ
еред початком
пвиліпшу окросу На Великдень дівчата знімоють біск незафароованим на найкращих писанках настоюють воду зфолишається орнамент зявляються й нобі а Тоді Вмироються їею щоби СОути о техніки писанмкаре та шприцем із «рар
«гарною, як писанка». А червону Писанку 000 р витинанками | Також робляті дл ТРУ ІСТЬ СООСМУ КОХОнОомМмУуУ Діти ро ра Пе анбкки керамичні ІК АНРІЇ лерей ми
ровміоть Писанки родичам Писанки розписуються не звичайними
розимеані м рзь6ьгені хекорофомі ок ером
Ярослава МУЗИЧЕНКО
ДО ВЕЛИКОДНЬОГО СТОЛМ
Прозора паска
/ з еКАЛІКИ ОбОрОІ Ка чо жопіК О У) Скляїки шу Ім В рокли | «і ГІ моло ЩО ргомосла
Розтерти жовтки, влити гепле молоко аз розведеними лріжлжами бсипоти боороїию, шумкої
лоборе розмі ти чати тогош піднятися (Блити розтопаєто маю ло миюбімімм «ГкдУм! «1 риє ТИНУ Коли ГеОТО ЧИ длЛС | ми | МИ Ач іїимги жоптком ПИ їі Медові пряники МГ меду 90 гомосло, ТОЮ І цукру, Ічо ложечка соди, їмюйлйі | чи «ХУ г Ообрміню
У кін Ірулгіо | подою постами ти кухоль 5 медом і мак лом. та І Вир. ні ОР З" чею З. В 51 КОЛИ
Кир І мед ростом По, долати цукор, їмнйллі «ОДУ МИКО 1 Мом їм кум кра ІВ імумо тим м ж
пійгу НВийнятикухля з кремом з Гарячої поли пос топити ХОЛОДНУ ше трохи меєміти Модлоги Дорош ю ик АТеГоно рий онкенр'оне. четі) з" об) пшимкИити ую гью т и ло 1охчіроь з мм Пормочоми повирізматм срогурки «кожиу ПокомоГи Пил ОГО! шашкати б чУМОІМИ 7» М | «улеми Грозевен
ЧіЛТИ 1 дека іно гИіїи ІЮАмІЛАКОЮм» ШУМИ укра СМАК ми
М
он і сад
--!
1 ій 'ї
дян зи
муж знійеня а и
РА
оудуть, як зменшиться гуркіт млина,
блово ПРОСВІТИ.
СВУДОК СОЛОМОНОБОГО НОЛАмно
їз Мь ; і "й Й
дійшла Я є" оанілацінаннійніни
ї пог. ямі тина пуп оммочки три то 1 її
щоб
тоці: - 4 пооа чи щоб
жі: ЧОЛО) МІ анати чи "Р
порозцетітали?
ад піснями, б Ф.
Єдино ГАдДКА ч ( пВЯятоОмуУ ІТисьмі про
волос»
чи було « ерсево поштирене му вин" ково КУ ОН у
біблійні Палестині Колись дослідники Болти важли що горіхи могли рости лише п чарівному ( ПТС ни над пенями разом шафраном 1 корицею
миррою І|2ЛлОє, | ТРАДАДТРОМ ми тахлгощаиами Ф, же
ким горіх породила непевність
мійне и ошатне, а голопне
корисниє аДдКУу -
7 'ма деревами лада НІ; Та
ноОнНМ
нацзата
існували нібито гІЛЬКИ В ПОСТИЧНИ УЯВІ царя Соломона ПРИ порівнтовав чари ниннкої а найпривноливи уся ромлиначилі й: 14) Та вже у шостій Пісні, коли молодий, змальовуючи красу нареченої,
АДЯЧНУ ВІДПОВІДЬ, ИДетьсяЯя
викликає 1! про реа льний садок названі давньоєврейською мовою єгоз аЯ м
Це слово " ня Схоже зву гомірках арареько: мови -- гозаооджиауз Горіхи, але які самє й
У «горіховому Саду лоські горіхи, адже Ффісташка и мигдаль мали свої назви горіхових дерев за тих часів Близький Схід ще не знав Пригадаймо гакоже що стародавнім имлянам ця рог відома під ою «юпіІТСЄРрІВ ГОРІХ а це вказує на
те и ростуть горіхи
Оерегло своє аначен-
донимі ІЙТЬьЬ ВОНО Ії аравійських
могли рости во-
ІНШИМ ХА
Тина Оу ГП є!
дохристиям( ЬкКІ часи -умніПпИ
Остаточно розвиог
давньоримський іся орик
-прейського походження Йосиф Флавій
і У своєму гаорі
Тудейські с гарожитазихваляточи ПОпІГУу чудових плодів Генісаретсі, ку долину, він згадуваві про горіхові де рева, ідавна росли
МОСТІ
ЛК гам у достатку
Волоські горіхи маюті, щасливу
зластивість рясно родити до 300-річного МКУ, за що їх і тепер шанують у Святій землі. ПІД шими віДПОЧИВатО Ті, мандрівники й прочани. І в Україн, за сгтародайньоюо градицією, у затінок висосого горіха запрошують гостей, бо його пистя відлякує надокучливих комах. До речі, якщо горіхові не заважають сусідні дерева, він сягає 30-метрової
чзисочини т утворює, наче дуб, велетенську крону
У післябіблійних історичних та ттературних джсерелах є чимало згадок про виготовлення з горіхового зерна наикращої олії для ритуальних потреб ( запалення вівтарного вогню), а також для парфумів, солодощів, лаківі фарб Ав народних піснях 1 прислів'ях, навіть сучасних романсах солодкий горіх залишається гідним порівняння з красою юнки Ой ти, дівчино, горіта зерна Така співзвучність з біблійною лірикою була 6 неможливою без глибоких традицій християнської культури в Україні
Крім смачного, поживного зернятка, схованого під міцною шкаралупою, за-
уплолька В 9іАмЯЙй 74ЗЕЧІЯ
деревина 3
поди цінупаласлй ий горіхова
меблі, сісрини,
неї пвиготоплялиє я пожі (притклиади) мисливської галі кращої кінської упряжі Ой поїггав з України Козак молоденький -- Орігове сіделечко, Ще й кінь воронетький На своїй батьківщині, Південному Казахстан, горіхи ростуть справяєними лісами на схилах гіІр, ПО ДОпинах 1 ущілинах уздовж річок та струмків. Кавказькі ж і балканські горіхові гаї, на думку більшості дослідників, свідчать про людські трагедії. Це поки-
дорогі
зорої, де
у Киргиай та
нуті и адичавілі під час нескінченних воєн сади, що розрослися під сонцем Півдня
Шаазва «волоський» доводить, поза всяким сумнівом, що горіх прийшов до нас із Волоського краю, тобто від сусідів з Молдови Сталося це, мабуть, ще за Візантії, що підтверджує 1 російська назва його -- «грецький». Цікаво, що й досі волоський горіх має найбільше поширення у місцевостях, які відЧчУуЛИ на Собі вплив греко-романської культури, -- на Буковині й Галичині, у Закарпатті, на Вінниччині, у Причорномор'ї, Криму, Приазов'", на Кубані. Взагалі ж він, за винятком глибокого Полісся й Карпатських гір, добре росте по всій Україні, потерпаючи лише від найбільших морозів
Погодьтеся, що назви рослин, як народні, так 1 наукові, вражають своєю влучністю. Єдине слово може багато розповісти про дерево, кущ або траву. Скажімо, українська назва всім відомої ліщини, яка належить до родини бе-
ІБ
рсзових 1ї не має зії шляхетним вопоським горіхом нічого спІльмогоО Адже «слищцина» вираано вказує на дикий лісовий чагарник, яким вона є у нас Проте латинською мовою ліщина зветь - СЯ корілус арвеллана не
авелланйським горіх», що свідчить про вирощування в культурі! торпвлю нею через давньоримський порт Авелло У гивденній Італії
3 лищиною все ясно, знею волоського горіха не сплутаєш Та є принаймні четверо справжніх родичів, дуже на нього схожих По-перше, далекосхідний маньчясурський горіх, чиє листя має гострий ії неприємний запах, а шкаралупа плодів така товста й міцна, що з неї дуже важко дістати зернятко. Це дерево використовуюті, у декоративних насадженнях, як ії споріднений з ним японський горіх «"Зібольда, що відзначається надзвичайно довгим, до метра, листям. Ще рідше зустрічаються у нас два американських види -- чорний та стрий горіхи Вони високі, гарні, до того ж морозостикні, але знову ж таки родять дрібнуваті и дуже тверді горішки Що и казати, волоському горіхові нема рівні у світі!
Феномен біблійних рослин дивує нас, крім усього іншого, й тим, що європейці не знайшли ім гідної заміни ні по відкриттю Індії або Америки, ані після знайомства зі стародавніми культурами Китаю та Японії Більше того ці старосвітські рослини поширилися, разом з Христовим вченням, на всій Землі -- від Нового Світу до Австралії.
спопо
Андрій Гопачевський
з БОЖОГО САД
ПРОДОВЖЕННЯ. Початок див. ч. /, 8, 9--10, 12 1996 року
Ї двері подбвтині на вулицю замктети іг0лос пташини замоє кне,'Ззатихснутпь 8ст дочки СтИвуЧчІ,
| будуть боятися високого МІСЦЯ, І жати в дорозі їм будуть, 1 Зацетте, и обтя Ж І ( кобилка. Ї
бажан ня, 00 людина втдегодить до вічного
мигдаль загине
дому свого, а то оуЛлиці оудуть годити довкола галосильники
Книга Еклезіастова, 12 : 4--5
Ї було мені слово Господнє, говорячи Що ти бачиш, Єреміє?
Ая відказав: Я ба" ау мигдалеву галіз ку Ї сказав мети Господь
бін добре бачитш, бо я тильн 1/70 Свого ово , щоб справдилось воно Книга ТІ ророка С ремлт, | 1 12
Кінцева глава з книги
підсумовує розповідь
розчу лі зрованого земн гими втіХхами царя Со- "Момо бу ге про мі зерність тутешнього життя
еконався на власному досвіді
Єклезіастової,
МеТоО1О заспокоєння
бу гтя є Бога зроб |; нагадує про те. а не тна Пам ятати замолоду, поки Літа Уривок УпПили наші почуття Наведений Ле дар 5 алегоричним ниакомисленням
Гл на ву.
лицю -- це вуха, стпиші сті ня
ту "Мина тпа пташиних голосів "-
п
и глухоти, обтпяжіла кобилка (ко УР нерухомості, а кватиучий С Раві 7 стареча сивина. Ці та но Зіриих сзфіці допомагають підготувати Пі МОВ сприйняття останніх перед - о: Проповідника | вер
КЗЯПлИЯНШ МИГДАЛЬ
ЗІСНИХ ПЕРЕМІНИ
неться землю, як був, а дуз
вернеться зновт до Бога, що дав був цого! усе!»
порог у
Наймарніша марнота, марнота -- (121 2 7--б)
Оскільки мигдалеві дерева розквітають пи символом неминучості
перит, вони буд ВідпПОВІДНО и мигдамлева
настання весни галузка, яку бачить неодмінне здійснення Божої волі Це вра-
г - - ет Р «.времтія, означа
ження підсилюється, якщо зрозуміти гру слів у давньоєврейському тексті шакед - митгтдалевий Козпвберу зуяс соя ГОМ, ХТО
пильнує» Сама назва рослини нал нкає на
присутність Господа!
Митдаль звичайний належить до родини ро зсотувітих, куди входять яб туня, абрикос і чимало інших плодових дерев. Та якщо у родичів соковиті плоди, то в самого мигдаля вони сух И гіркі Вирощук уть його заради солодких зернягок. що ховаються у твердих кісточках, подіоно до горіха Це кущ або невисоке деревце з прямими гонами, що тягнуться утору. вІДНИХ віДдХОДЯТЬ КОрОТенІ кі плодові плоОЧчКИ, дей зав'язуються горішки Видовжені, по краю зубчі сті пистки опадаїоть на початку зими У дикому стані росте в ТГрат, Вірменії, Середній та Малій А 11, У Палег ГИНИ за кілька тисячоліть до В Ж гам були ( творені куль гу рна сорти дитичної цивілізації вони
пенної Європи. Азіатські
ще до пояги
потрапилидо Пів; прибу льці ростуть на с ухих пагорбах без
усякого зрошення витримутоть І! холодні
зими Але, квії гнучи у бе резані, ІНОДІ нави
того, потерпають від наприкінці ЛІОТОЇ ріа. Тому квітучі гілки мигдалю
примоеро Ла . не лиш?!е пробудження при-
симвВолІЗУЮТЬ
ШИ Р ЕСЕ
-
роди, а часом і квапливість. Та попри все, зображення білих або ніжно-рожевих мигдалевих пелюсток прикрашають стіни палаців, розкішні східні килими
Отже
мигдалеві сади можна зус ГрРІТИ
скрізь, куди весною не повертаються холоди. Це Крим 1 Балкани, Кавказ 1 Гуреччина зрозумі по, що мигдалеві горіхи здавна були 7ВНЯасхочі дорогою, але ді Юре відомою лагоминою. Арабський мандрівник Павло Халебський, відвідавши Україну 540 років тому, називав їх серед звичайних іноземних товарів
чвоОозят ть
До Києва купці при-мигдаль, рис, родзинки, фіги, тютюм, червоний сат'ян, шафран, всяке коріння, перськт матерії і бавов '-яНна тканини (| 6С- ІШкО У КІЛЬКОСТЯ6Ь І! З турецьких земель» Адже за тих часів практично все узбере К- Жжя Чорного моря належало до володінь Османськогмперіи, Кримське ханство теж було її васалом. Нотатки арабського тостя нагадуть нам про те, мусульмани, не лишіс
ОЛОТО, оливки,
Що ж, вірна адреса!
ЩО ГОІВДенні СУСІДИ вотовали з нами ай торгували 1 взагалі помітно впливали н український побут і Поки Павло милувався китвськими ринками, його сучасник, фран - цузький інженер Гійом Левассер де Боплан. обирав відомості для свого «Опису України За його свідченнями, поблизу нинішнього Зерхньодніпровська, на берегах річки За мокань Гщо зветься
з1НниИчаї! Халебський
гепер Самоткань). зустрічається багато карликових миг- Чалевих дерев, але вони дикі ї їдні плоди Фуже гіркі». Спостереження Боплана дають достеменну уяву про вигляд незайманих степів за козачих часта. | НИ НИ, наприктиці квітня, коли весна стає повнов
ладною господинею нашого Падня, квітне
РИНВИ пт - ою рр
у
степовим -- приземкуватий заввишки хХіба що до пояса Иого народні найменування -- бобчук, заячіи горитки -- підказані своєрідними плодами Цей вид мигдалю поширений на всій степовій частині України. Особпиво любить схили, кам'янисті відслонення, де росте невеличкими куртинами, а іноді створює справжні колючі за РОСТІ
Ледь з'являться на його пілках перип листочки, як одразу ж за день-друтий розпустяться гарні п ятипелюсткові квіточки. Тоді плетиво плок бобчука оповите рожевим туманом Цим зумовлена ще одна його народна назва -- дівоча кров Та осиплються тендітні пелюстки, 1 по весні на місці квіток виросгуть дрібненькі, сухі й шкірясті плоди Вони вкриті, наче хутром, густим опушенням Ядра їхніх насінин багаті На мають характерний мигдалевий аромат, але неїстівні. Та не шукаймо У всьому користі! Від кожної рослини є ПОЖжИгОкКО ХОЧ І Не погляд. Разом зі степовою вишнею та герном зарості бобчука захищають сте-
митгдать
чагарник
ОМЛІШО,
помітним на перший
пові землі віД руйнування А там, де степи рочорашні, де знищені прекрасні кущі мигдалю, там здійснилися сумні
пророчі передбачення боеззахисну повтрям, 1
пустелею
сухови підняли перемішали її з безплідною
землю, стали ті степи Мищити квітучий мигдаль так само безглуадо, як марнувати молодість або ховати власну шляхетну сивину. Всякій рослиті, як і кожии порі зжеиття людсько ГО, ВІДОВІДИЄ
певне міСЦе | Час
Одним словом, як писав печерський
письменник перш
половити ХІПЇ ст
невіря - мене знають, Полікарпа. Але якщо повелить твоє преподооство написати "хни розум сприйме їдо пам'яті принесе Якщо ж не потрібно |це їм| буде наступним по нас задля Ппхньої) користі залишимо... Нині ж, задля твоєї любові, потаємне почуте було, | пам ять тих, хто любить Бога, повсякчас шанована і Хвалена. ТП, котрі Иому вгодими, від Нього увінчані. Мені ж такими прикраситися - велич є, ії цим надіюся прикрити погані свої справи: як тільки згадаю почуте - 1 творю, 1 думаю, як мені набути |допомоги| чудотворності їхітьої. Як бо, - каже Господь, - радість буває на Чебі за єдиного грішника, що кається, але наскільки сильніше - за стількох праведних янголи веселяться, котрі жили життям небесним Ї тих слави належить їм стакоємцями бути. Адже тут про плоть не думали, але, немов безплотні, земне все відКкинули, все житейське ш за що маючи, аби |лише| одного Христа набути Того бо Одного возлюбили і |до| любові Иого прив'язалися, і Тому волю всю свою віддали, аби від Нього любов прийняти. І Той дарував їм на землі належне праці їхньої віддання - талан чудотворіння. В майбутньому ж невимовною славою прославить. Без Святого бо Духа нічого людині не дасться на землі, якщо не буде дано йому звище»
Проте, як писав прп. Нестор, «перейду до подальшої розповіді., належні ж слова вложе мені |до вуст| Бог, що дарує Олаго і славослов'я»
Протягом кінця ХІ - поч. ХПІ ст. Лавра набуває все більших і більших маєтностей та політичного Впливу, натомасть втрачаючи дещо зі своїх духовних здобутків. Були в цей час у неї періоди злетів 1 падінь. П грабували орди половців 1096 р. і ледь не спалили 1169 року головорізи «христолюбивого» Андрія Боголюбського. Але, попри все, монастир розбудовувався, широко розкинувши по все більш роздрібленій Русі свої подвір'я та приписні монастирі. Фактично лаврськими ченцями було здійснене хрещення Ростово-Суздальської землі, яке в основному слід віднести до др. пол. ХЇ - поч. ХІЇ ст. (хоча остаточна християнізація в'ятичів, які жили на територіи Московії, відноситься до ХУ ст., ба, навіть до більш пізніх часів). Продовжувалось 1 печерське літописання, хоча центр його з Мономахових часів переходить до більш згідливих придворних ЛІТОПИСЦІВ.
Ординці не пощадили Печерського монастиря, як не пощадили нічого іншого на жо В кінці осені чи на початку зими 1240 року Лавра була вщент спалена і пограбована. Ось як описує цю подію, з посиланням на монастирські літописні джерела, Синопсис: «..злочестивий Батий, розоривши преславний град Київ, прийшов із поганами своїми й до святої обителі Печерської, де безліч народу було обкладено 1 мужньо проти того ворога Хреста Господнього задля святості місця стояло. Але через гріхи не змогли християни відбитися та вціліти: бо нечестиві «варвари», овнами чи таранами стіни кам'яні монастирські
розбивши й до фундаментів розламавши, до святої обителі увійшли, людей всякого
посікли, атнших полонили, і саму до Небес подібту церкву Пресвятої Богоро- Печерську осквернили, від усіх
ДИЦІ
ПТомкарп до свого архимандрита Акіндіша І. «Іншим бо здасться непцірогідтим сказане, задля величини справ, причина ж грішного
о
нн
же не м мвідь АЖ
ВОМ ПЕ
1 - б -- і --є-о (07 ляннниннинниннннни хо ж.
Про автора:
/оина Жиленко -- киянка, дочка відомих укратнських письменників. історик, завідуюча сектором археографії Національного Києво-Печерського історикокультурологічного заповідника. Автор наукової розвідки «Літописні джерела до Історії Києво-Печерської лаври ХІ--ХІІ СТ.».
Ірина ЖИЛЕНКО
СА и
Закінчення, поч. див. ч. З
прикрас оголили, 1 хрест з глави церковної золотокований знявши, верх до половини церкви по вікна повелінням проклятого Батия зруйнували. Також і верх Вівтаря великого по перси ікони Пресвятої Богородиці розбили й весь монастир з усіма прикрасами та кам'яними стінами до фундаментів зруйнували та розметали, як про те докладно в давніх літописах руських знаходимо. Звідтоді прикрашена Божою славою Діви |Богородиці| обитель свята Печерська до свого первісного буття й красидавньої не може повернутися: бо нинішня забудова далеко відрізняється від початкової. Тих же, що полюбили благоліпство храму Богородиці, - одних смерть своєю посікла косою, інших - меч нашестя іноплеменного поїв, іншим перепоною |життю| стали міжусобні війни... Від злочестивого Батия до кінця була розорена свята обитель Печерська їі до Небес подібна церква Успіння Пречистої Богородиці протягом багатьох літ перебувала в запустінні. Але в деякому преділі, що вцілів од поган, Божественна Служба через страх |перед невірними| таємно здійснювалась. Чорноризці ж по лісах та печерах поневірялися під керівництвом... |Агапіта - ? - / Ж., аж до відновлення церкви й монастиря |там| перебували, й до зібрання на Службу Божу до церкви приходили. Задля того встановили |бити| водин малий дзвін, названий Благовістом, і не часто в нього вдаряти, але повільно, аби той благовіст краще чули і з далеких та підземних місць могли сходитися до церковної служби». В Ближніх печерах ще з тих страшних часів частина приміщень забита кістками загиблих. Це місце так і називається: «критта убієнних Батисм». Серед мерців - не лише чоловіки. Багато тут жіночих та дитячих останків. Це люди, які пгукали порятунку за монастирською огорожею, але довіку лишилися лежати в святій лаврській землі Та, попри все, монастир продовжував іІСсНсУувати 1 посідати значне місце в розгромленому міст, яке втратило своє політичне значення и на дДОвВІПп СТОЛІТТЯ перетворювалося на виключно культову святиню східнослов'янського православ я - «-другий Єрусалим». Нам відомі два архимандрити Києво-Печерська цього часу
«Агапіт | - 1249) та Серапіоп (| - 1275) (останити більш знаним як давньоруський письменник Серапіон Золодимирський - потім він обіймав у гому місті спископство). Серед значної мтературиної спадщини останнього - похвала прп. Феодосіо Печерському, написана в перши десятиліття по навалі ГІов'а пркоти м ми боти до рідної обителі опогаидь святого про татарське нашестя І молитва до святого настапника: «Коли ж помможилися гріхи наши перотилиєм беззаконня наши й огиди діла найтї Бога прогиївили, тоді задля гріхів наших, Бо
жим попущенниям, сплюндропано доми
Божественні й монастир і розорені були, и міста спалені, и села спустошені народом невідомим, народом немилостивим, народом, наруги виповеним, який ні Бога не боїться, ні людинолюбства не має Тому, в рабстві їхньому перебуваючи, в нещастях тяжких, 1 томлінні лютому припадємо до тебе, молячись: здійми руці твої за нас до Владичиці Діви і Пречистої Богородиці, аби пом'янула Свої давні милості до кошари цієї, відданої їй у власність, і подала нам послаблення журби гіркої, 1 відігНнала ворогів лукавих, хулителів нашої православної віри, й зробила необоримою церкву Свою святу, яку Сама зволила збудувати собі за житло, 1 помножила стадо кошари твоєі, 1 допомагає, як 1 раніше, оберігаючи та утверджуючи, заступаючи та охороняючи від ворогів видимих 1 невидимих, аби, вільними ставши, духом 1 тлом богоутодно пожили |ми| у світі цьому тимчасовому, не бувши власністю нічиєю, крім Пречистої Богородиці, як 1 раніше отці нашп з тобою, преподобний Феодосію. Знаючитвоє легкосердя, наважився простерти мову свою на твоє восхвалення, аби |хоч| і не достойну хвалу тобі принести, але надіючись успіху для себе набути від тебе, отче, й послаблення гріхів своїх, та від неналежного відлучення. Бо прославили тебе Небесні Сили и прийняли тебе Апостоли, і взяли до себе Пророки, обняли тебе мученики, радіють із тобою святителі, зустріли тебе зібрання чорноризців, возвеличила тебе й Сама Цариця Пречистая, Мати Господня, й превознесла та знаним зробила від кінця Всесвіту до кінця Землі, вірний рабе Господній».
РУ
які ПІРС м кове
"Зб" «Її 4
ва ОР
б зна В зУра тек.
--- |
о
МА мі рігуваднан ни,
ПРА ні нн Р я
ро ПРОСВІТИ
-- о ЕРИЖТЕ і
руни онакинаннвнннючннн ОНеМ
(ло
ПЕКЛА
ееазіійнійнанн чання закид Баня - ця оо одно ню нн че
Коли писалися ці слова, насельники монастиря, як і ми нині, не могли вже бачити мощемйм про Феодосія, перенесеших в Успенськийм собор з печер |091 року, - винищення було настільки повним, що ніхто досі достеменно не знає, в якому місці Оратя напередодні нашестя іх заховала.
Це розорення не бу ло останнім. Попереду були ще 1399, потім 1416. І все ж монастир існував, був духовним | культурним серцем СВОЄЇ знекровленої краши В ці тяжкі часи - в кінці ХПІ - на поч ХГУ ст. з'явився таким визначний і донедавна любленийм нашим народом твір давнього українського письменства, як Києво-Печерський патерик (його вже неодноразово цитовано вище). Початок йому було покладено ще в перш. пол. ХІЇ ст трудами двох печерських постриженників - св Симона, який був на той час єпископом Володимира-на-Клязьмі, Та його духовного сина Полікарпа. Ці два письменники зібрали з різних літописних та агографічних творів інформацію про Печерський монастир та його подвижників за ХІ- ХП ст. Три їхні твори (два Симонових 1 один - Полікарпів| і лягли в основу Патерика Пізніше до нього додали житіє прп. Феодосія Печерського, написане прп. Нестором, та різні літописні Статті. Про надзвичайну популярність цієї збірки свідчить існування цілої низки п редакцій, частина з яких з явилась не в Лаврі, а нерідко за багато тисяч кілометрів од неї, ба, навіть
Москови. Остаточною редакцією Києво- Печерського патерика прийнято вважати редакцію 1462 року, укладену ченцем Києво-Печерської лаври Касияном.
Гатерик цікавий не лише своїми духовними й літературними якостями, алеї як історичне джерело, оскільки зберіг чимало літописних ПОВІДОМЛенНЬ, своєму первісному вигляді до нас .. дійшли. Все це ставить його в один ряд з найбільшими досягненнями європейської літератури. Патерик є 1 має бути предметом особливої гордості українців. Проте, на жаль, слід Констатувати, що нині зним знайомий навіть не кожен віруючий Останнім часом з'явилося декілька видань Патерика, проте я візьму на себе сміливість порекомендувати читачам обрати перевидання Касиянівської редакції 1462 р., здійснене 1991 р видавництвом «Час». Нехай вас не лякає мовна проблема, бо, вчитавшись, ви зрозумієте, що мова твору мало чим відрізняється од сучасної української. З російських перекладів непоганим є нещодавно перевидані переклади Е Поселянина |для перекладу використано церковнослов'янське друковане лаврсееке видання ХІХ ст. і попри вади ЦІЄї редакції, про які ми ще скажемо, сама якість перекладу надзвичайно добра)! М Вікторової (використано Касиянівську І редакцію, проте без житія прп. Феодосія). | Найгіршим із широкодоступних нині ! | безперечно, російськомовний закордонний переклад (а точніше - переказі! друкованого Патерика, перевиданий 1991 р. в Києві, який ще досі можна зустріти в церковних кіосках. Повірте, від нього В усіх, хто хоч трохи розуміється в іСТОрії Лаври, стає просто страшно 1 соромно: страшно за наше надбання, за душу Ннешого народу; соромно за те, що ми дос продовжуємо вгамовувати духовну спрагу закордонною жумкою з власно! культури!
Давно назріла необхідність адаптаци Патерика на сучасну українську мову
У
«| У юю 1 б з
ЗРО РР ТОГО ПОРТ
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
і
| Г " !
-(цово ПРОСВІТИ
а робота в заповіднику ведеться І нині 7 чний вартами дао КИ С чеанівською 1 редакцією, проте з ви кастох анням УСІХ ШИХ) Оуде, очевидно, корі унів" ще цього року Ох ї» ПГІЛІізКИ
НАХ пощонайважлившту для нашої
га культури публікацію
Заг «ТУ ХУ є чавра стає умобленим паломництва 1 поховання для пладцІЮ ру ЬКО-ЛИТОНСЬКОЇ дер жа Мо окрема гут поховаш майже всі і кня щ; з династи Гедиміновичів о пизначних родів мали тут власні і Зро зуміло, що ці люди дарували ОмЛлоО часто цілі
«сцем
чимал
Ллепі сонастирю Кр Уч
| ста Цоправла 1482 року Лавру знову
«онАрувалми гатари хана мент чі-Гирея сп
А химанлрит Фе укогенно ІМ думав оереі - ї ри - ч
хоча ЗО казну ї КОШТОВНИМ
хлужбовий посуд, атому переніс іх Х рхнього Києва. Але дооро згоріло й
ти 00 хо В
| за ж Києво |Течерг ька лавра встутпи-
а В ХУ! ст. надзвичайно заможним | апАИВОВИМ монастирем, Ії в цьОМУ ВІЦІІЙ я ежало пережити ще одне нещастя - а раз) сплюндрування зсередини В цей час світська влада привласнює собі право призначення на вс! вищі церковні пости (В Україні традиційно
зиборні). Люди, які посіли їх у такий спосіб, були по-більшості дуже далекі | від духовності, і від елементарної освіти, систематично розоряли монастирі та спископські кафедри Так, деякий архимандрит Печерський Антоній,
изначений на це місце 1524р., вже 1525
був, за підтримкою князя Костянтина Острозького, вигнаний з монастиря за те,
що «в тому монастирі общини... не держав..», та заїнша гріхи. Але вже 1528 р
за протекцією воєводи Віленського оеца! Київського Немировича, знову повернувся до монастиря Найтримим жеархимандритом вістори Хаври заслужено вважається Софроній. Цей зумів настільки допекти всім своїм здирництвом та утисками брати, що навіть той самий воєвода Немирович визнав докази, викладені в скарзі, слушними, й 1542 року звільнив ОД НЬОГО Лавру
Зрозуміло, що кращу частину братії не могло не тривожити таке становище Ще 1522 року було отримано королівську грамоту на поновлення общинножительства, та де ні до чого не привело. 1551 року така спроба була повторена. Але наскільки мізерними були ці урізані вимоги не лише в порівнянні з порядками часів прп Феодосія, але й з більш простими монастирськими правилами"!
Втім, скоро Лаврі належало пережити ще один, чи не останни свій злет, і, як це часто буває, напад ззовні певною мірою вирштив внутрішні проблеми. На порозі була церковна унія... Бе зсумнівно, позитивному сприйняттю частиною
Фо людності уни сприяло бага-
факторів, алеголовною причиною був надзвичайно тяжкий стан православної церкви. З вищеописаних причин високі ерархічн пости в ній десятиліттями посідали різноманітні пройдисвіти, що не боялись суду ні Божого, ні людського Є ДИВЛЯЧИСЬ на недоліки католицької церкви, там у цей період все ж можна ЛИ знайти управу на подібних суб'єктів РІМ того, унія, замінивши канони праної церкви католицькими, майже їнула на зовнішній вияв реміпиних М з Ще -орядовість - єдине, що знали в оте мн нижчі верстви населення Не зма можна почути, як на цій подставі освічені Люди відносять Греко-що по православних, забуваючи, Де ро0снова будь-якої реліги насамред в її догмах кого попервах унаатство набуло вели- Києві Канн в Україні. Зокрема в ЯЙУ п активи м підтримці властей, до бор, але й шли не лише Софійський со- Ченці Ра монастирі. Усі, крім Лаври, кГНали утатських посланців,
Дт | Ким Ч Засіли за високим монастирсь- Та СТОКОЛОм
о - ци польсь був лише початок. 1597 року
Грамотою король Сигизмунд ПІ своєю ц, Віддає Лавру уніатському мит-
РОПОЛИТУ передані Рогозі Мому ж пізніше були тки 1... Монастиря та деякі його
- а на Печерську землю ДЕ "все ж не ступили. Ченці на ОМ п "ЦІЙНО с кинутим архимандри-" ЧІба За Своїм ворогам листа, ЯКИЙ С ОВів Відсутністю неліт ературних іх запо прі "Мявся од знаменитого лис " кВ гурецькому султану, !
Не Римали всі спроби нападу
"вдо Т | сої Унія стала поступово здава-
| По-раїні "ЗИЦІ, |) все більше й більше
і Попо гались, материнськжетеРкви Ви Ь ДО СВОЄ! МАаТеЇ
Не ло Цих умовах унтатам ст ало о 7 Захопления чужих святинь - о У
ьо - ро -біЕЇ и
щолтн
Й кн --- ри
ВЯМ91 А
ЧААЖОТ їх «лає ІП», пже
| хахоплені маєтки прапославпта
у шляхта м духовенство на -Симах вимагали попвертгути закоїі
РАДІ пласникам
Злі О1ТА Свідченням одного з іс гориків Лаври Самуїла К Пславського, перша друкарня тут з'явилася дп 1531 році Але Розуміло, що за тих умоп нормально "ручкціонувати вона не могла. Ніа поч ХМ ст . Коли стало зрозуміло, що основ: че поле боротьби з католицизмом лежить мередусім по по площини козацьких ша-ель, а в площитп ідеологічної боротьби наступник Никифора Тура Єлисей Пле- "енецьким заново започатковує 1615 р зидавничу діяльність обителі Перше відоме нам лаврське видання - «Часослов» датується 1616 р | Києво-Печерська лрукарня швидко на-сула заслуженої слави кращої в Укра Навколо ної згуртувалися відомі пред-
м
к
ї 28) й ро
7 Романа пацто
"и ГАТТ ОЦ
ПОРА |
ї "Я І
ставники української інтелігенції: Захарія Копистенський, Памво Беринда, Тарасій Земка, Лавренти Зизаній, Олександр Ме-тура, Опанасій Кайнофойський, Сильвестр Косів, Иосип Тризна, гравер Ілля та багато-багато інших.
Особливо високого рівня видання кКиєво-Печерського монастиря набули за архимандритства св. Петра Могили. Молдавським принц, багатий шляхтич, перед яким відкривались величні перспективи в Польші, він, бл. 1625 р., у 28-річному вщі стає настоятелем Києво-Печерської лаври, а потім і митрополитом Київським, 1 нарешті виводить практично православну церкву з рівня падчерки. Чудово розуміючи, що лише власна система вищої православної освіти може на майбутнє вберегти українську інтелігенцію од покатоличення, св. Петро Могила відбирає декількох здібних юнаків 1 на свій кошт віДдСсИЛАаЄ ІХ учитися до іноземних університетів. З цими людьми він у 1630- І631 рр. засновує в Микільсько- Больничному монастирі на території Верхньої Лаври школу. Цікаво, що таке починання викликало надзвичайно гостру протидію з боку православних киян Київське братство, члени якого багаті київські купці та ремісники, традиційно недолюблювали Лавру на економічному, так би мовити, підгрунті, побачило в ній конкуренцію створеному ними училищу (яке, щоправда, не виходило за межі декількох традиційних предметів загальної грамотності) 1 зумало підняти козаків гаїінших малоосвічених громадян Києва на боротьбу з новим навчальним закла- Дом, яким оголосили «католі ЬКИМ о» Один із учасників подій пізніше згадував, що був момент, коли всі вони, причастившись, чекали, що не сьогодні-завтра їх потоплять у Дніпрі Врешті, компромісу було досягнуто, 1 ла врська школа, об'єднана з братською, утворила загальновідому Киє во-Могилянську
колегію |пізнІШе академію) Викладачі колеги, котрі По тому займали високі пости церковної єрархи, були постиними авторами та упорядниками печерських
"Протягом ХМІ - поч. ХМІ ст. Києво:
Печерська друкарні видала величе ну КІЛЬКІСТЬ КНИЇ Лише найбільш Я он тих за цей Час нараховується Ол ее передовстм видання залий наді У Святе гГТисьмо, писання і ра полемічні твори, оотоєду а - література Зупинюсь лише на мте ратурі з |. | Само! Лаври. Гак, 1635 р старо рес о опублікована книга
ОЇ ОЛЬСКОГО МОВ лік КІ сильвестра Косова «Рагепсоп» Це - пе робка вже знаного тами Печерс ькКоОгОо рерс -
х популярних виданнях можна знайти ад ормацію що обидва видантя мІСТЯТЬ Орос ПО,
не НН
відання ЕНН
РР ен
теЕЛЛА і
одинітОом жетекст, лиш поданим ризмими мовами. Проте це не так. Раїспсоп
скорочений, паписаним ла ві імаштрантиламитодиимьої іСгОрІОгратфи виклад змисту Патерика з численними витягами зі світської історії Київської Русі, взятими зукраїських ЛІТОПИСІВ, але з пОоСсСИиИЛлЛАайіиями на відомі аченим модям того часу спропейські, переважно польські джерела Це пиданиня для молей осєпічених Патерик же 1661 року, хоч і несе в собі чимало особливостей, притаманних Рагегісоп'у, 1 за об'ємом значно перевищує останти, є все ж текстом «для народу»
Середінших історичних видать Лаври - «"Тератургима», книга, присвячена історі монастиря (1633 р), 1 загальновідомий «Синопсис» - вибірка з киівсСськиХх літописів та інших джерел (перша публ 1674 р., наступні видання - 16/86 та 1680 рр - вийшли зі значними доповненнями, а вже настути - стереотипні), що довгий час був єдиним підручником з істори в Російській імперії.
Києво-Печерська лавра, починаючи від св. Петра Могили, послідовно виступала проти будь-якого єднання з Російською церквою. Але після приєднайня України до Росі ніхто вже не міг змінити хід історі.
Попервах це об'єднання мало певний позитивний вплив, оскільки забезпечило для все зростаючої української церковної інтелігенції можливість займати високі посади на сході. Але, зрештою, найбільше виграла від цього Росія, оскільки, по суті, православними українцями було закладено підвалини ї нинішньої духовної культури. До того ж, засилля в церкві українців не звільнило їхню Батьківщину од репресій московських царів, патріархів та, пізніше, синоду. Зокрема, найбільший тиск вівся на Києво- Печерську лавру, котра остаточно перейшла у відання Московської патріархії 1688 року. Вже саме будівництво Петром І на початку ХМІ ст. Печерської фортеці знищувало всевладність Лаври в цьому районі, поставивши її під контроль російських військ. Ось як описує «благодіяння» царя сучасник: «Як закладено фортецю - великі були людям зітхання та плач, оскільки двори зруйновано, сади прекрасні вирубали 1 жителям велено, аби деінде місце для життя шукали, Але й самому Мазепі була скорбота не мала, оскільки мати иого гетьманська була ігуменею у Вознесенському жіночому монастирі, який стояв навпроти Святої Брами Печерсько-лаврського монастиря. Щей монастиру| також був знищений 1 перенесений до нижнього Києва, на Поділ, на Житнє торжипще, де церкви Флора й Лавра - та належала до того ж монастиря; а на місці тому влаштував Государ згідно з указом арсеналвеликий»
Особливо ж муляли очі Москві лаврські видання. А тому ще до кінця ХМІЇ ст патріарх Іоаким |до речі, людина темна та неосвічена настільки, що в цьому плані виглядав ункальним навіть серед московських патріархів) робить спробу «виправити» більш якісні українські книги богослужбового 1 богословського змісту за власними зразками. Вірна власній незалежній політиці, Лавра, по суті, не зважала на його заяви, продовжуючи друкувати свої видання без згоди московської влади і обмежуючись відписками Так, зокрема, вк. ХМІЇ - напоч. ХМПІ ст. не дивлячись на систематичний спротив патр. Іоакима, було написане і вийшло з друку унікальне видання Четій-Міней (всезбірки житій святих), автором якого був св. Димитрій |Туптало)
Перша спроба закабалити печерську друкарню закінчилась поразкою. Та це був лише початок, 1720 року Петро І одним розчерком пера, не вдаючись у подробиці, заборонив вихід книг, у яких не було «совершенного согласия с великороссиискими такими же церковньми книгами». Не зразу змирилась Лавра з цієто вимогою, та подітися було нікуди
У 40-х роках ХМІЙ ст. московські «звірники» дібрались 1 до Патерика та Четій Міней, 10 липня 1741 року з'явилася постанова синоду, в якій архимандриту Києво- Печерському Тимофипо було наказано самому перевірити тексти Четій-Міней св. Димитрія та Патерика «и ежели что в них, как Священному Писанит, Дух. Рег ламенту противноє сьпцется, так и недостоверное и церковньми учителями и историками, вернеі достойньгшми, неутвержденное, но весьма сумнительноге окажется, то таковулпо сумнительнуто й вероятия недостойтую историю отметить в конце жития святого, о котором идет история, или ежели возможно будет, исправить...» Зрозуміло, І0 червня 1742 року архимандрит сповІСТИВ, ЩО НІЧОГО ПОДІОНОоОГО Не Виявлено. Проте модям, для яких Спяте Письмо
нн -- зл Бе і-й 5
лорівтовало духовному регламенту, цього було явно недостатньо. А тому даний 10
вересня 1/44 року дозвіл на друкування Чети-Міней та Патерика був 5 березня |746 року відібраний і, за вказівкою імператриці, Синод видав новий наказ про переглядіхнього тексту. Прохання архимандрита Гимофія, аби комісшо було створено при Лаврі, було залишено поза увагою. На п доліо дісталось лише фінансування цієї небоговгідної справи. З листопада було видано постанову «О порядке исправления Четьи-Минеий и Пагерика Печерского», яке містило «критеро оцінки» тексту і відзначалось особливою ворожістю до української агіографії. Постановою 26 лютого | 756 року роботу було форсовано: вона встановлмоє правило, аби результати діяльності «справщиків» подавалися щоп'ятниці. Це не стосувалось опечаток, інформацію про які було наказано передавати прямо до друкарні. Наскільки мало «справщиків» цікавили дійсні опечатки |яких багато в кожному стародруці| і наскільки низькими були їхні знання, в тому числі церковнослов'янської мови, добре видно з того, що навіть при такому «густому прочісуванні» в тексті лишилося чимало дмисних помилок та опечаток. Зокрема, в оповіді про покування раки прп. Феодосія булотак і залишено слово «торсти» замість «корсть».
Така «плідна робота» над Патериком відбувалась протягом усього року, доки в постанові 29 листопада «О внесений исправлений в Патерик Печерский» не були зведені воєдино основнІ зміни, які передусім стосувалися виключення з тексту більш чи менш великих фрагментів (пноді - до трьох сторінок!) Таких купюр, зокрема у Патерику, нараховується 58! «Справщиків» цікавили головним чином фрагменти, де наголошувалося на винятковій святості Лаври. Так, із того ж Патерика було зовсім викинуто оповідь про прп. Онисифора й обітницю св. Антонія, обітницю св. Феодосія. Прискіпалися навіть до того, що в церковнослов'янській друкованій редакції Лавра названа «архимандрією всієї Руської землі». Проте треба сказати, що Патерику, вихолощене видання якого з'явилось в Москві 1756 рокуї потім було повторене у Лаврі, ше пощастило вийти з лап московських «спеціалістів» у не надто спаплюженому вигляді й І до початку нашог ; читабельним. Чети-Мінеї св. гитрія Ростовського гасля багатьох років поневірянь у ХІХ ст. були скалічені ще раз - під час «перекладу» на росщиську мову. До речі, недавно опубліковані в Росп два перевидання цього «творєнія св. Димитрия Ростовского» є саме цим текстом і майже нічого спільного з дійсним твором св. Димитрія не мають.
Так поступово перестала існувати самобутня лаврська книжна культура. Щоправда, до честі пізніших керівників друкарні треба сказати, що, програвши в якості текстів, вони не поступилися в якості друку. Наша друкарня була аж до свого розорення більшовиками найкращою в Російській імперії П видання просто не можна переплутати з якимись іншими Дуже високим був 1 рівень граверного мистецтва
Настуті на Лавру вівся й на інших «фронтах». 1786 рокув Російській імперії було введено т. з. Генеральні штати, за
Оки 4 - п ул ЛУ ії рен
і пк
чпт й | 1 М М ПА 4 че оо з. Раю і оду ноя "б, «ТОЮ У «ії 5 м гм | ой М. Є ї Ром |
ть і
РОН -
Пе "КГ ; ) "АР - | . ч ПР - і | чі ие я А ли аг |
"Ре ш- М ; во"? ні РА Рено - - Р -і Й "надій | Й і | , «й -
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
ж опи РР С РР
жи сни ЧЕР е
о РР РР
(Закінчені я Поч. ст. 14 - 15) з
кими, зокрема, в монастирів були відмораші їхні мастки І вони надалі мали у гримуватися на казенний кошт. Ця акція раз ії назавше покінчила із залишками автономи й українських, і російських монастирів. Лавра отримала дуже високий офіційний статус, ставши, по суті, найвизначиштим монастирем Російської їмпери. Але так було тільки на папері Обитель, що завжди так пі шталася свосю незалежністю від київських єрархів, настоятель якої обирався виключно її насельниками і був до деякої мари навіть Оільш шанованим, ніж предстоятель церкви, стала віднин лише чимось подібним до придворного монастиря призначених у Москві митрополитів Київських 1 Галацьких, які одночасно отримували ще й титул священно-архимандрита Києво-Печерського! Так завдяки тяжкій п'яті синоду безславно для Лаври закінчилась давня суперечка про права 1 вольності найбільшої української святині. Останній законнообраний архимандрит Києво-Печерський Зосима Валькевич Оув насильно зігнаний з поста | разом із ОіЛльШшІСТЮ соборних старців птредставників колепального управління Лаври) та частиною братії відправлений до лаврської Голосіївської пустині під Києвом, де й помер. Цей зі зрозумілих причин замовчуваниий російськими істориками Лаври ХІХ ст. печерський архимандрит заслутовує на те, аби сказати про нього хоч пару добрих слів. Отець Зосима не був ні письменником, ні великим культурним діячем. Проте він був добрим 1 дбайливим господарем. Народився він 2 вересня 17 І9рокувс. Пантусові недалеко від Стародуба в сім" бунчукового товариша Стефана Валькевича. Пострижений у Лаврі б квітня 1745 року. До встутту на архимандрію був начальником Ближніх печер. 1762 року, згідно з давнім печерським звичаєм, щоправда, уже тоді сильно урізаним в правах царським урядом, його було обрано на Києво-Печерську архимандрію. Протягом наступних 24 років о. Зосима (частково на кошти іншого великого постриженника Лаври, св. Павла Конюкевича, який мешкав у монастирі після репресивного усунення з Тобольської кафе»мри; а також на інші пожертвуванхристиянізація2ю. реставраційні роботи витогії Московії, відноситїбох печерах, більшості корігусщв-момім га, Укарні, обох мікарнях (для ченців ідля прочан) та їхніх церквах, Троїцькій надбрамній церкві, церкві Різдва Богородиці та Аннозачатіївському храмі, тобто фак- ТИЧНО ледь не на всіх архітектурних об'єктах Києво-Печерської лаври. Хіба таке піклування про свою обитель не заслутовує уваги -- не менцшіої, ніж мтературна праця? І ось після майже чвертьвікового подвижницького служіння старця було скинуто з посади й виселено, щоправда, зі значною пенсією, до господарчої лісової пустині!
Тут о. Зосима й помер ІЗ березня 1793 року, залишивши надзвичайно цікавий заповіт стосовно свого останнього упокоєння. 20 березня того ж року його було поховано в Лаврі, поблизу південної надвірної стіни Успенського собору, проти сінних дверей у трапезу |мається на увазі трапезна, що стояла тут до побудови на початку ХХ ст. нової), посередині прохожої дороги. Мабуть, така вже доля України, що цей значний й син 1 досі лежить без будь-якої вказівки на місцезнаходження поховання, а поряд брутально виділяється на тлі білої ошатної стіни бундючний пам'ятник русифікатору Столипіну, біля якого притулилась могильна плита сумнозвісних Іскри та Кочубея.
Хай це звучить досить парадоксально, але, по суті, з запровадженням Генеральних штатів та репресуванням законнообраного керівництва монастиря й закінчилась історія Лаври як діючого монастиря. Адже, на жаль, функціонування будь-якої обителі полятає не тільки в регулярному відправленні служби та нагляді за святинями, а у внпутріпптьому духовному житті. Воно ж у Лаврі потроху завмирає, і вона з цього момеіттту все активніше перетворюється з діїочої общини на «шоу» для мільйонів віруточих,
«Слово Просвіти» Засновник - Всеукраїнське Говариство "Просптіта"
імені Тараса Шевченка Реєстраційне свідоцтво Мо 1007 від 16.03.1993 р. Відповідальний ЛЮБОВ ГОЛОТА
ані Й
редактор
РН анноцій пн не
МКІ СТІКаЛИСяЯ СОДИ З найвіддалетіших гочок імперії Справа торкітулась пе лише чернечого життя. Духовний собор санкціонував знищення Трапезної церкви, пам'ятника архітектури ХМІЇ ст., 1 давніх розписів Успенського собору; «прикрасив» Лавручисленними надбудовами т прибудовами, які спогатили інші пам ятники |частину їх було розібрано пд час реставрації території в 50--60-х рр ХА ст.). Досі ніхто точно не знає, в який момент остаточно зникли з печер коштовні кипарисові раки, замінені спритниками на зроолені зі звичайного дерева.
Проте, звичайно, і в цей тяжкий час. як 1 НИНІ, СВЯТІСТЬ Лаври притягувала до сере ревнителів Олагочестя. Серед них прп. Парфеній; жінка, пострижена під чоловічим іменем, - прп. Досифей, котра зула першою наставницею прп. Серафима Саровського; прп. Паїсій; Вассіан Слший та чимало інших, багатьох із яких ми зараз, можливо, і не знаємо, Величезну роль у збереженні Лаврських цінностей відіграв митрополит Євгеній Болховітнов |1822--1837) Росіянин, видатний історик, він, присланий до Києва уже в зрілому віці, зумів «переключитися» на українську тематику 1 випустити
кю 00090 сни Р ЛЕРР Ра
ВОМ А ЕЛЛА
анианиннинаня нн ню
- ПЕ РР о оон 0щде нн
о НН зодчі ШЕ
п о ін ше А а НО сл т нь б ній
Р кн - і
а ннйни ен нн р - РЕ ЧР
атеїзму. Зміна конфесії в Лаврі, на наш погляд, також не принесе однозначно позитивних змін. Звичайно, можна припустити, що нове керівництво монастиря буде більш освіченим, а тому притпии Р о неконтрольоване «облаголепліванте », хоч я особисто дивлюсь на таку можливість досить скептично - повсюдна практика показала, що серйозна охорона пам'яток нашому духовенству, незалежно Ввід підпорядкування, ще далеко не по сим Крім того, найголовніше полягає в іншому відсутності самої концепції духовного та організаційного поновлення Лаври. Адже, погодьтеся, Із охороною пам яток державі органи до сьогод справляються, в усякому разі, краще, ніж церковні. Служити ж службу для прочан |в чому насамперед полягає нинішня діяльність чернечої общини у Лаврі) може й звичайний приходський священик. То для чого ж тоді таке «поновлення» ? Для збільшення доходів тої чи іншої конфеси? Для використання корпусів під адміністративні потреби? Так, погодьтесь, для екскурсантів, та й для прочан, хороша виставка набагато цікавіша, ніж наглухо зачинений для
Р тп з а-но а -- - и
оо Зх
я 5 и чії о -Р че -7 бо» Ж.) с
о пк сей о
- ьо | і - 1
Пенеьооттии А к- У ог | чими моді а АХ М
є
їй І ПМ; 2 ЛОмутм р в - 2
ця
че-ції
й - !
й
А.
з , ти з Чи пииоь ост ни и ню З -
я
мир
ней ся сн
(лово ПРОСВІТ
ані анна винне що ця о ні нанні вн і нь Й нин ни
три книги, присвячені історії Київської митрополії та Києво-Печерської лаври. Слід також з повагою згадати митрополитів Філарета та Флавіана, засновника бібліотеки, на основі ЯКОЇ створено Історичну бібліотеку, котра досі міститься в Лаврі. Та, не дивлячись на ці окремі проблиски, Лавра жила в цей час виключно спогадами |причому спогадами настільки ж перекрученими синодальною пропагандою, як був тим синодом вихолощений і текст Печерського патерика). Все це, як 1 не менш жалюгідний стан Російської церкви загалом, на жаль, і зумовило закриття обителі та трагічний кінець частини 0 насельників на початку ХХ ст. Адже, на наш погляд, саме в низькому духовному рівні «православ'я по-синодальному» слід шукати значною мірою корінь наступних поневірянь віруючих за комуністичного режиму. Бо пропаганда пропагандою, а коли серед інтелігенції кінця ХІХ - поч. ХХ ст. було соромно бути віруючим, то тут винуваті аж ніяк не більшовики чи якісь таємничі «жидо-масонські змови», анасамперед тупий православний офщіоз.
Гсля всього вищесказаного у читача має постати закономірне питання чи можна відродити справжню Києво-Печерську лавру, ї якщо можна, то що потрібно для цього зробити ? Неймовірна святість Лаври, звичайно, за будь-яких обставин, полегшує це титанічне завдання. Проте попри це, на жаль, відповідь на вищеозначене питання на сьогодишиний день вимальовується досить невтиштна. Адже подібна «спроба» до сьогодні вже коштувала Лаврі дуже дорого - потпвечено багато з того, що завдяки еєїгтузіазму співробітииків Заповідтика зуміло пережити найтеміпии десятимття офіційного
Шеф-редактор І/анло Мовчан
Редколегія: Ярема Гоян, |
Анатолій Журавський, Анатолій | Погрібний,
ПРО -- за тт ще --
Олександр Пономарів, Іван Іщук Р
сторонніх «діючий» корпус. Спроби ж окремих осіб |є й зараз серед ченців монастиря чимало гарячих ентузіастів, думка яких, проте, не має ніякого значення за умов чисто централістського керівництва) відродити «хоч щось» є настільки ж «вагомими 1 результативними», які в ХІХ ст. Нового ж прп. Феодосія чи св. Петра Могили Україна нині, на жаль, не має. Не має вона навіть достатньої Кількості просто духовних людей, які могли б хоч у якійсь мірі сприяти поновленню істинного чернечого життя, На жаль, все це так. До цих проблем треба додати ще одну - туризм. Відвідання Лаври такою кількістю не прочан, але просто цікавих, а також немитуча перспектива зростання цього потоку, необхідність створення інфраструктур для потреб цих осіб також становить серйозну перешкоду для функціонування чернечої общини. До речі, ця проблема виникла не в ХХ ст. Ще у ХМШ-ХІХ ст. більшість лаврських подвижників жили вже не на самій територи Лаври, а в пустинях, де легше досягалося необхідне усамітнення
Отже, чи бути Лаврі живим диочим монастирем"?
Доки жива лаврська духовіисть, доки вона притягує до себе спраглих - не зникає надія. Проте ясно, що всі «поновлмювальні» процеси мусять спиратися на щонайжорсткіший контроль держави в справі охорони пам'яток, а гакож на те, що що лишилося від то, справжіттьої Лаври - й культурну спадщиту. До речі, з концептувальною зміног напрямків розвитку своїх святинь зіткнулися в цьому столігТ навіть такі країти, що тпколи пе знали ніякої атетїстичної манти, - наприклад, Італія. В тяжких же умовах
Адреса "Слова Прости" - о 8, Всеукраїнське Товариство
1 ' З
252001,
тел.228-01-30; Е-тай: ЗЇ.ОУО (ФО РКОЗУТТА. Індекс 30617 Зам. Мо 0315202
Виготовлено з готових фотоформ на комбінаті «Ї Їреса України»
пит ЕН СТ нь
а Й
и юн з нні п нн -
кання етно ни
сни 09 о
сучасного українського православ'я культурологічна основа випливає на перше місце сама по собі як наслідок багатьох першочергових завдань нашого буття: необхідності охорони пам'яток. наукових студій, культурно-освітньої та маСІИНОЇ діяльності. І рівноправними учасниками цього процесу мають стати як чисто церковні установи, так і державні Наукові органи - той же Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, який має нині великий штат кваліфікованих спеціалістів, що вже сьогодні «окормляють» |чи стараються це зробити) своїми науковими знаннями церковні організаці на території Лаври. Отже, поряд із негативним досвідом є | певним позитивний. Хіба, зрештою, не гак вчиняли наші предки у ХМІЇ ст. коли на терені лаврської літератури, видавництва та мистецтва працювали не лище ченці монастиря, але й мирські люди (Оільшисть із яких, втім, пізніше постригалася тут)? Хай ми не можемо зараз говорити про дійсне відновлення Лаври, не можемо говорити про помноження її духовності, але можемо досліджувати 1 пропагувати п надбання
Як учений, фахівець із історії Лаври, я вважаю, за сучасних умов такий шлях є єдино правильним. Україна потребує державної науково-освітньої програми з дослідження 1 пропаганди православного, зокрема, лаврського культурного надбання, до якої б на рівноправній основі залучалися православні конфесії, наукові та суспільні організації, окремі особи. Ї тоді не буде поставати парадоксальне питання про Заповідника коштів на видання того ж Патерикачи якихось інших давніх текстів, які є перлинами давнього українського письменства, у той час як на тій же територі Лаври 1 зай межами видаються
чудово й любовно оформлені кий | Й 2) і
гими чи іншими неавтентичними текс
ми, порізаними синодальною владою ХІХ ст. замість справжніх українських, які дуже легко можна знайти, якщо, звичайно, знаєш і хочеш що і де шукати. І тоді,
мабуть, ми вже рідше чутимемо з наших засобів масової інформації унікальні «відкриття» на зразок того, що паску
належить пекти у Страсну П'ятницю, у гой час як це - єдиний день Страсного Тижня, колице робити не рекомендується, припиниться пропаганда звичаїв, притаманних виключно ростиській церкві Конче необхідне також масове видання |у міру можливості, в адаптованому на сучаспу українську мову) хоча б найголовніших давніх українських агіографічних, історичних та богослужбових текстів, зокрема, тих же Чети-Міней чи ШПатерика. Необхідна організація для віруточих, приходського духовенства та просто цікавих, якоїсь ОСВІТНЬОЇ програми, яка 0 поєднувала дисципліни чисто церковні з культурологічними та музеєзнавчими Адже тільки так ми зможемо, хоча б -
досить віддаленому майбутньому, зняттям. з"
напруту в питанні адекватного використання культових пам яток |до речі, та ж Росія уже має не просто такі програми, але й середні та вищі навчальні заклади з тим же завданням). Створення всеукраїшнської державної культурної православної програми на базі саме державної, а отже, підконтрольної державі, ВІЛЬНОЇ Ввід міжконфесійних чвар організації, яким є Національний Києво- Печерський заповідник, на наш погляд, сильно сприяло б ії конче необхідному нашай Батьківщині об'єднанню різних конфесій у єдину помісну церкву, оскільки нащо так не сптрияє порозумінню, як спільна неупереджена праця
| ВІТАЄМО Жолудь Олену Званівну -
ОАЄ Лльк у Вишгород ЬКОТО ОІКОЛИ Мо 3 із
перемогою п конкурсі на крегюого пе Ля
Ми
радо допомагали їй методичною утературою
ангмиє ьо: мови по Ммис ькій області
нашу
аадополешиям продовжутитимемо
оПРИН рай ШО Мовнмо-імнформаціймий відділ
Кинів- І, завулок Музейний, «/Просвіта» їм. Тараса Шевченка, іпіегсот. КІЕУ (А
Наклад 25000
віДдСсУутнІСТЬ у
я
ли СТА
й
- ік
|
Ті 1)
| - іо
і І Ї
"1
ЇЇ
й "