- ера - ши
щ - и ім НИ ро
ПА ЕЕ АР
ГАЗЕТА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
не
ЛИПЕНЬ, Ч/7 (37) 1997 РОКУ
У НАШІ ЩОДЕННІ ПЛАНИ ВНОСИТЬ КОРЕКТИВИ ЖИТТЯ
""потоцоь її оо
"чі чи Ро го
Р Р
- - ГУ - о чи ни
іч ш вою оо фо отого жо ло й "йо д в о о з зо є Зьле 1 т
й ьо - но
ана ьо ж і роль
я ач
-бач юю їмо
ин аль "о я шо ій Ту бе я и ли в р В, п, б че
и в б еВи нн
Всеукраїнське товариство «Просвіта» фактично завершило розробку програми своєї фяльности на настутний рік. Тож декілька запитань з цього приводу від газети «Слово Просвіти» ми поставили відповідальному секретареві Товариства Миколі
Нестерчуку.
-- Шановний Миколо Трохимовичу, Програма діяльності Всеукраїнського товариства «Просвіта», зокрема й на наступний рік, зазнає, очевидно, | суттєвих коректив після ухвалення Конституції України та закріплення державпості української мови Ті статею 10. У чому вони полягають?
-- У плани діяльност Товариства щоденні корективи вносить саме життя Програма на наступний рік суттєво уточнюється, є м певні зміни, викликат новими реаліями Звичайно, важливим фактором коригування планів стало й прийняття Конституції -- Основного Закону держави, річницю якої ми щоино відсвяткували Стаття 10 Конституції спонукала нас до нових дій. У нашу програму вводиться окремий, розділ перший, який такі називається «Заходи щодо реалізації Державної комплексної програ- | ми «Українська мова» |
Хочу конкретніше зупинитися на цьому Спільно з | Державним комітетом національностей ї міграції ми по- |! дали пропозиції до проекту указу Президента ) заходів | щодо виконання Державної комплексної програми «Українська мова» Це відбулося після торишньої грудневої зустрічі голови Товариства «Просвіта Павла Мовчана з Президентом України Леонідом Кучмою Цією програ» | мом) передбачено НИЗКУ СЗМІХОДІВ), 1ІКІ будуть ПОЯТІ на озброєння пнідпОВідУимиИи мМмІНІСТерстоами, відома грами ТИ державними установами, гобто безпосі редніми по виконавцями
-- Отже, слід пезабаром сподіватися позитивних змін у цій ділянці державного життя"
с. Її думаю, що позитивні аміни повинний наступити момо через те, що до Пі рограми залучанугьсия Ввст осно
гидрозділи державної влади в Україні и під програму державою забезпечується певна фінансова база
-- Аналогічні цільові програми давно вже мають Росія, передові європейські країни, такі як Франція, яким, здається, не загрожує чужоземна мовпа експансія. Чи не запізнилася Україна з уведенням у дію своєї цільової програми"?
-- Звичайно, ми мали б діяти більш оперативно, взявши за певний зразок досвід вищеназваних та інших країн, яким ніщо не загрожує в мовній галузі Бачимо, як там дбайливо ставляться до проблем рідної мови, яка є, безперечно, духовною основою кожного суспільства Розробляються цілісні програми, виділяються чималі кошти, працюють численні науково-дослідні інститути, досвід їхній гідний наслідування.
Певною мірою ми запізнилися, образно кажучи, на три з половиною століття, коли розпочалася експансія Росії супроти України Сьогодні багато доводиться починати спочатку Програма передбачає цикл науково-практичних конференцій, зокрема, й з історії розвитку української мови. Наприклад, таких як «Українська мова і санскрит», «Українська мова в колі індоєвропейських мов». За часів Союзу про таке й заїкатися не можна було, бо існував цілий арсенал табу -- заборонених тем. Був «старший» брат, а відповідно -- й «молодший», тож до витоків наших шлях нам був перекритий.
-- Отже, розв'язання мовних проблем залишається наріжним фактором діяльності «Просвіти» і наступного року.
-- Це одне із основних питань, якими будемо займатися, реалізовуючи Державну цільову програму «Українська мова». Тут є велике поле діяльності не лише для «Просвіти» -- для всіх органів влади в Україні. Це наш стратегічний напрямок роботи. Слід сказати 1 про створення загальнодержавної комп'ютерноінформаційної бази та банку даних з питань функціонування української мови як державної. Тобто в перспективі суспільство йде до інформатизації.
-- Чи ж під силу самій «Просвіті» нести такий майже непосильний тягар роботи, що вимагає, мабуть, пе високопарно буде сказано, майже жертовних зусиль?
-- Звичайно, самим подужати таку величезну програму важко До виконання її залучатимуться Комітету справах національностей 1 міграції, 1 міністерства -- освіти, культури, інформації, юстиції, у справах науки | Національна академія наук -- фактично всї органи державної виконавчої влади та наукові установи
Мова, як відомо, є одним із найважливіших консолідуючих чинників суспільства. В цьому напрямку передбачено вести широку роз яснювальну, пропагандистську роботу, популяризувати 1 поширювати знання про мову, мовне законодавство серед найширших верств населення. Ми плануємо проводити ріаномані гні цикли радіо», гелепередач
-- Тобто це все уже із арсеналу тактичних заходів реалізації головної стратегічної лінії -- утвердження української мови як державної юр Україні?
Так Особливу ж' увагу зосереджуватимемо ни питаннях ОСІТИ В Украпо, Я роботі і МОЛОДДІО, ММІИ 0 будову ват и державу завтра Мажеливого ділянкоїо є робота в Збройних Силах України «Зас би масової формації друковансо сломи, «Пр 90 Том інформаційного простору теж потребу ють нашої пильної уваги
-- Надапичайно гострою проблемою в Україна є встапоплення міжконфесшного реличиного миру, християнської алагоди уп громадян амуми. "Пи передбачаються якісь конкрети заходи у цій пазжлитим цоримі суспильного життя"
100 рік пери дбоачає низку апхоліо, спрямованих мап
гідне віІДЗНачення важливої й величної всехристиянсь-
КО! дати -- ДВОХТИСЯЧОЛІТТЯ Рі здва Христового
Відповідну постанову ухвалив і Кабінет Міністрів, ро-
зроблені конкретні заходи, до яких залучена и Просвіта:
Ми співпрацюємо з УПЦ Київського Патріархату, з Українською Гре ко-Католицькою Церквою, ІНШИМИ церквами, що стоять на державницьких позиціях аби в Україні запанував міжконфесійний мир 1 злагода
-- Товариство «Просвіта» -- це не лише централь у Києві, підрозділи його активно діють на всіх теренах України. Яким чином співпрацюватиме Київ з низовими об'єднаннями, осередками?
-- Третій розділ охоплює організаційно-масову роботу. Опрацьовано й узагальнено пропозиції наших обласних об'єднань, творчих спілок Намачається цілий ряд регіональних заходів, науково-практичних конференцій, фестивалів тощо
-- Великий резонанс у суспільстві викликала проведена торік «Просвітою» низка «круглих столів» за участю провідних міністерств У країни. Чи практикуватиметься й надалі така форма роботи? ,
-- Наступного року маємо намір провести цілим ряд конференцій, розробляються конкретні пропозиції Ось назви декотрих із них: «Українська мова як державна мова України» -- за участю міністерств, відомств, державних установ 1 комітетів, «За єдину Помісну Православну Церкву в Україні», «Роль українців в історії Криму 1 Севастополя» -- у самому Севастополі
-- Чи знайшла відображення в програмі діяльності Товариства Концепція дерусифікації Києва як столиці незалежної України?
-- Це буде цілий напрямок нашої спільної роботи разом із Київським крайовим об'єднанням «Просвіти» Про це вже багато говорилося, чимало зроблено, оскільки розуміємо, яку роль відіграє обличя столими як дерусифікаційного фа ктора в загальноукра! нському контексті, Не секрет, що люди, приїжджаючи до нає, завжди кажуть ось У вас так, то и у нас не може сут інакше Усезвідсиінтерполюється на вс терени України, на місця Отже, цим проблемам відведений цілий розди? нашої діяльності. |
-- Економічна просвіта, -- важливість її унаочнюють ті проблеми, з якими зіткнулося
українське суспільство, -- що намічається робити в цьому напрямку?
-- Не оминаємо и цих проблем Намічено низку заходів всеохопного економічного навчання 12 цілим арсеналом засобів лекційної ророти, конференцій Залучатимемо до наших програм провідних економи і фахівців різних галузей, аби економічні реформи, ре фрорматорський ринковий ку рс держави ( годи арозумілими 1 бу пи підТтримані встм укратиськоя ме загалом Мусимо впливати и на мислення ТИХ тес урядовців, які діють за старими віІДЖИТИМИ зра 3 ий У нас є свійшлях розвитку, свій мента птет, а орагаї ьом ІЗ їМХ браку! самостиного мис Пенн Кивають У Дік
Роси А Росія давно пає паяла курс на класичним
каппталіам Та ачаста в нас цього помічати не хочу гь Не
паслідуймо слито тшкого, М! -- Слід, мабуть, озирпиутиєм «Просвіті» дещо й пазад, згадати досвід створення в Галичині кре- | «Маслосоюзу» та Інших
дитових спіІЛОК, » Є копкурентноспромогжмеиних процідтаючих тодими , | зласних вирооникив.
утворепь, підтрима их | і ваідродинюти призабуте гасло «Срій до свого по
горуимо апасним шлях
спос». | Вмкорих попУТИТИ ЦеЄ МОСС гро понотунієФрУЛО оОЛИ і І І 11
мого Зно ть Те Ер РОМ поко пок "«ЧРІСЛЄНТІЮ І, Рей рр; РОЇ
потри | уро МЕРИ Ши 1! рима м це ьо
менталітет. ИЙ узагалі, Ми гром НТ
піДдДНІМмМ ТИ ДУХ ПтОоОДдОМ пиатриугиосм, тару
| | о Здні | (При мпОовменнм чянтанте на стор. є ) |
ОСдру со ор 0 зд | 1 ЕЙ
РО р
ї і
з) ШЕУ око голі ПИ
1
-о
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
зпРоЗА у
її
«ПРОСВЯЧІ Й»: 1868-1997
пн
Слово ПРОСВІТИ
о лий Р Р
страшні часи й вийшли з них неаламними.
Хоч як не важко тепер, але ми мусимо долати аневіру, рухатись уперед Згадаймо
наша перемоги, те світле, що було у нас упродовж трагічної сторі, воно нам додаватиме сил задля загального постутту
-- Майбутнє, як відомо, за молодими. «Просвіта» згуртовує молодь під дахом «Молодої Просвіти», засвідчуючи цим самим єднання поколінь
-- Робота з малоддю -- один із наших
пріоритетних напрямків діяльності. Згідно зухвалою У з'зду «Просвіти» у травш був проведений всеукраїнський з'зд «Молодої Просвіти». Організація фактично створена, триває формування п організаційних структур по всій Україн. Проблеми молодих просвітян порушуються на шпальтах газети «Слово Просвіти» регулярно, уже кілька чисел поспіль тут друкується газета в газеті «Гурт» Ми чітко розуміємо, що організація, яка не дбає про молоде покоління, не має майбутнього.
Серед найближчих наших заходів -- організація літнього молодіжного табору в селі Куземиному Сумської області Серед інших заходів для молоді намічається проведення вечорів відпочинку, фестивалів, концертів, інших культурних заходів. Молодь потрібно зацікавити, допомагати організовувати не лише роботу, але й дозвілля. Треба, щоби у неї формувалося почуття причетності до великої справи -- розбудови України.
-7 Не слід, мабуть, уже нікого переконувати у важливості такого виховного фактора, як друковане слово.
-- Під егідою «Просвіти» видається тринадцять газет, інша друкована продукція. Завжди, виходячи з фінансових можливостей, ми надавали їм посильну матеріальну допомогу. У програмі на 1998 рік це теж передбачено. Працюватимемо й далі, аби наше друковане слово доходило до людей. Хочу згадати принагідно добрим словом газету «Сіверщина», яку випускає Чернігівське об'єднання «Просвіти» спільно
| 8 обласним відділенням Народного руху
т '
у межах тридцяти тисяч примірників. лідну газету «Січеславський край» видає з «Просвіта». У
ї юю
М
і "Ж -
б
Дніпропетровська
ее
-
абатом лунає наше слово у газеті «Дзвін
Севастополя», редактором якої є Микола
Гук. До речі зазначити, його недавно призначено редактором всеукраїнської газети «Флот України», тож сподіваємося, просвітянська проблематика порушуватиметься й на її шпальтах.
Від української громади Америки ми отримали в дарунок десять одиниць розмножувальної техніки -- ризографів. Згідно з ухвалою Центрального правління вони розподілені між найбільш зросійщеними областями -- Харківською, Дніпропетровською, Полтавською та Кримом-
Значний тягар просвітянської ношо бере на себе й наша телекомпанія ТУ- «Просвіта», в якій завершується реорганізація та вирішуються проблеми матеріального забезпечення. Так що в інформаційному просторі України слово «Просвіти» лунатиме регулярно й вагомо
-- Програма діяльності Товариства «Просвіта», яку в цій короткій розмові окреслено лише пунктиром, потребує значних фінансових затрат.
-- Звичайно, наш ентузіазм, де потрібно, повинен бути підкріплений відповідними коштами. Тому план діяльності, який пропрацьовується остаточно, буде направлений у Кабінет Міністрів України й частина заходів, слід сподіватися, буде фінансована головними виконавчими органами держави. Зрозуміло, що це передусім стосується заходів, вкліочених до Державної цільової програми
«Українська мова», а також приурочених до відзначення двохтисячолітття Різдва Христового Вони фінансуватимуться з державного бюджету. Сподіваємося на державну підтримку ще й тому, що робимо загальнодержавну справу, спрямовану на розбудову й утвердження України як країни рівної серед рівних А це справа свята для всіх українців.
- Хай Бог помагає!
Р
ДНАТИСЯ
ІНТЕРЕСІВ НАЦІЇ
| згдеалізм і матеріалізм,
Основою нинішнього політичного життя стають пристрасті навколо майбутніх виборів Серед політичних партій, громадських організацій розгортається активна боротьба.
Політика -- це те, що вивчає досвід минулого, править сучасним і передбачає майбутнє. З цього погляду нині вже видно, що Україна увійшла в тривожну фазу відНОВЛення імперських ідей. На тлі засилля й розгулу маєії, комуністичної олігархи та владної невизначеності деяких урядових структур ліві сили при потуранні парламенту неухильно провадять Україну до реставрації найгіршого з можливих режимів.
З окопів повилазили вчорашні, хоча, здавалося нам, історія навіки загнала їх у глухий кут. І повилазили звідти не просити прощення. Мають підтримку комуно-фашистських сил Росії, які довели в Чечні, на який витончений цинізм здатт. А якою нахабною є поведінка всіляких лужкових, жиріновських та зюганових, що зухвало приїжджають до нас 1 вчать отих лизоп'ятів, як себе поводити, як вести боротьбу проти незалежності України, як втягти ії в поле російських імперських інтересів. Мусимо собі ставити запитання: чи готові ми дати відсіч тим, хто пробує зруйнувати Україну, докладає всіх сил для знищення нашої свободи 1 незалежності? Думаю, не готові. Бо ми роз'єднані, розхристані, нерідко поборюємо одні одних замість того, щоби виступити єдиною цілеспрямованою гсилою проти ворогів незалежної України.
Варто чіткіше сказати, на яких принципах ми об'єднуємося, а які відкидаємо. З політичної палітри програм 1 статутів, з потоку гучних парадних слів завжди можна вичленити засадничі поняття, про які не всі хочуть говорити відверто.
Альтернативними поняттями є:
-- в ідеології -- націоналізм 1 космополітизм;
-- вуправлінні державою -- демократія і диктатура;
-- у питаннях свободи совісті -- віра в Бога, християнська релігія і мораль та атеїзм 1 мораль сатанинська;
-- у філософському світогляді --
Розпитував Володимир ГЕРМАН
ЕЕ
ТАМ, «ТРИСТА, ЯК СКЛО, ТОВАРИСТВА ЛЯГЛО...»
Уже стало традиційним в Україні ушанування пам'яті героїв Берестецької битви. Ця земля 346 років тому стала свідком незламності українського духу. Тут наші героїчні пращури «смертіо смерть подолали». Славні лицарі-запорожці стали на прю з польськими загарбниками «за Україну, за й волю, за честь, за славу, за народ». Польське військо було найбільш вишколеним у Європі. Повстало проти тієї потужної сили фактично селянське військо, єдиною зброєю якого був незламний дух 1 шабля гостра. Немало тут товариства полягло.
Про дерамам славних козаків «крут містечка-Берестечка» і йшлося власне на мітингу, що відбувся 29 червня, в неділіо, па місці української звитяги. | якщо ще декілька років тому у день пам'яті героїв Берестечка мітинги ініціювалися зверху, зокрема й Товариством «Просвіта», то тепер ліодність сюди стікається за покликом серця -- 1 з навколишніх сіл, 1 з усіх куточків України. Традиційно щороку тут українське духовенство служить панахиду по полеглих у ти перівній боротьбі
я ромовляли ж цього недільного дня до присутніх народні депутати України, представники місцевих владних структур із Рівненщини й Волині, культурні діячі. Від Всеукраїнської «Просвіти» слово про подвиг лицарів-запорожців донесли до присутийх відповідальний секретар Товариства Микола Нестерчук та голова Київської крайової організації «Просвіти» Юрій Гнаткевич.
Слід сподіватися втлення ів життя пропозиці представників Центрального правління Говариства про перетворення заповідника «Козацькі могили» у паціонально-простуіитницькийм центр.
Наш кор.
-- у політології -- визнання пріоритету нації і національної держави 1 пріоритету тбито свободи людини поза нацією Та держави імперської
Зрозуміло, ми повинні об'єднуватися на перших засадничих поняттях |! відкидаємо другі. Бо є історичні сучасні реалії розвитку суспільства, ЯКІ гаідтверджують нашу позицію
Нація -- цесуб'єкт розвитку цивілізації, визнаний усім світом Є, наприклад, Організація Об'єднаних Націй -- саме націй, а недержав, не особистостей чи ще чогось. Нація будує національну державу, користуючись ідеологією націоналізму, й у світі іншого прикладу немає Це правило світової історії. Права 1 свободи особистості поза нацією, що їх декларують деякі партії -- від лібералів та народних демократів аж до комуністів, є звичайним пропагандистським трюком. Бо свобода
особистості потребує захисту. Поза нацією
т національною державою захищати особистість нікому, 11 поневолює інша нація, перетворюєв раба імперії. Захистити свободу особистості може тільки нація Звичайно, мужі-космополтти можуть Зі мною не погодитися, тому я пошлюся на авторитет Івана Франка Він писав «Все, що цде поза рами нації, це або фарисейство людей, що антернаціональними ідеями раді бпокрити змагання допанування однієї нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді б широкими «вселюдськими» фразами покрити своє Оуховне відчуження від рідної нації». Оце «духовне відЧуження від рідної нації» є найбільшою нашою бідою, бо здебільшого це люди, що мали б виконувати ролю еліти нації, а вони навпаки -- виступають проти нації, проти ідеології українського націоналізму.
Це досвідчені люди. Вони займають більшість посад у керівництві державою, правлять бал у Верховній Раді, разом із московськими зайдами ігнорують державну українську мову. Вони витончено і хитро спланували руйнування економіки, невиплату заробітної платні і знасолодою спостерігали понад півроку, коли на-
У далекому 1897 р передова інтелігенція заснувала в селищі Любень Великий, що в Городоцькому районі на Львівщині, осередок «Просвіти», який успішно діяв до осені 1939 року. Московський окупаційний режим розігнав у Галичині всі просвітянські осередки. Книги і майно знищували, а керівників та активістів арештовували, катуволи в тюрмах, висилоли до Сибіру. Також доля спітколо й голову передвоєнного осередку Івана Липу - у вересні 1939-го
мого арештували енкаведисти й закатувапи у львівській тюрмі
и чини 040
НА ГРУНТІ
решті у народу урветься терпець | він зруйнує свою державу Не вийде! Нещодавно в газеті «Галичина» одна така партія, що не визнає націю як чинник суспільно- ПОЛІТИЧНОГО Життя, повідомила, що серед 11 членів багато академіків, докторів та кандидатів наук Я хотів би ім нагадати, що ці дисертащці захищалися за кошти, зароблені мозолястими руками тих людей, які сьогодні голосують за націоналізм, за бандерівців, бо саме їх уособлювала пані Ярослава Стецько в Надвірнянському виборчому окрузі, з тріумфом обрана народним депутатом України, одержавши 86,2 відсотка голосів. Ї ми впевнені, що в будь-якому районі області був би подібний результат Що ж, залишається з пркотою повторити слова Тараса Шевченка: «Якби ви вчились так як треба, то й мудрість би була своя». Бо хіба можна виступати проти свого народу, його думки, його переконань? Не бачити цього може хіба що зовсім сліпий або той, чит очі затума-
нені чужинецькою пропагандою» чию - - о
примарою золотого тельця.
Та ми завжди кажемо, що є ще час подумати, чи йти зі своїм народом, Чи ні Коли є каяття -- є прощення!
Та не все так сумно. Сьогодні підростає молоде покоління українців, як не бояться сказати: я - українець, я - український націоналіст. Моя мета в житті -- українська націоналістична ідея, українська національна держава
Торік ми утворили обласну організацію «Молодої Просвіти», в цьому році створено Всеукраїнську «Молоду Просвіту». Об'єднуються молоді люди 1 в інших українських патріотичних організаціях. Формується молода нація, українська національна ідея шириться, як снігова лавина, як потоки весняних вод
Хто не хоче залишитися на УузоОіччі істори, хай не роздумує, а йде в ногу разом з українською нацією.
Степан ШУЛЕПА, голова Івано-Фрамківського
обласного об'єднання «Просвіти»
ть,
Про історію просвітянського осередку в Любені Великому говорив нинішній його голова Олег Мотківський, який відзначив активну участь у діяльності осередку вчителів Вепиколюбенської середньої школи, священиків о Богдана |УГКЦ) г о Андрія (УПЦ КП), головного пікаря санаторію Володимира Карпенка та багатьох інших
Дочка о Івана Фединського, парохо Любеня Великого 30-х років, пані Федорович розповіла про багатолпітню громадську; зокрема просвітницьку, діяльність СВОГО батька, який богато років очолював осередок
овято В
Відновлено осередок «Просвіти» в се: пищі у квітні 1990 р А днями просвітяни відсвяткуволи його 100-річчя
На урочистості прибули гопова Львівського обласного об'єднання Всеукроїнського товариства «Просвіта» ІМ Тараса Шевченка поет і громадський діяч Роман Лубківський, поет Богдан Чепурко, а також голова Городоцького ко об'єдноння Іван Бучківський
Третя година дня Свято розпочинається із вступним словом до присутніх, о
рамонного
З і і зала ородного дому була переповнена, зверпувся голова селищної Ради нородних
депутатів Юліан Юрчок
Доповідь про роль «Пр Ом у го
пихобвОНннНІ
ОСімти» в пухов націОНОЛЬНОоО-ПпоОтТ рІОТтИч ному
: ! носелення виголосив І|вам учківський Він коротко розповів про історію
ТО ДІЙПьЬНІСТЬ Львівського мотриого Топо ристаа «Прос ЗТ)» ТО про «Творення філій | тмтапеонь «Просвіти» ПО АлІСТОХ І Ссопаох НІС О
ГО ромону
ЛЮБЕ
НІ ВЕЛИКОМУ
«Просвіти» в Любені Великому, за що Пол»: сько влодо постійно переслідувало Мого, що й стопо причиною передчасної смер'! -вященика-патріота
На подальшу подвижницьку просвітянську працю благословив вепикопюбенськи»х просиітям т всіх присутніх парох греко-като" пицької церкви в Любені Великому о. БогдОМ Тишкун Він побажав усім ласки Божої, доброго здоров'я та всього найкращого
Ромон Лубківський подякував орго" пмзОтОорам свято, відзначив добру роботу осередку «Просвіти» в Любені Великому! наголосив на невідкладних завданнях Тово" риства «Просвіта» по мини міх умовах
Хпипюючим моментом СВЯТО привітання дітей учнів місцевої шкоОлпи Вони запевнили, естафету «Про Віти»
о УЙ ".,
ЩО ПІДХОПГИМСЬ
г у, Відбувся сачтковий комцерт амотчї в
місцевого Народного дому
/ кУпнОВИЧЕНКО
4
ь
Кіедавно довелось мені побувати в Запоріжжі. Славне це місто і СВОЄЮ історією, ' своїм сьогоденням | хоча в тьому діє чимало індустріальних пігантив,
УСІХ гостей миста, наче магнітом, притягує кавод українських малолітражок. Побував там 1 я Завод тепер майже не працює. Ще нелавно могутній потік «Таврій» |! «Запорожців» з його конвенєрів пере-
гворився на невелику річечку Цехи аиявилися напівпорожтами. У конструк. торському відділі сТОЯЛа | Незвична гиша Що ж сталося з флагманом українського автомобілебудувайння, чому настали такі важкі часи?
Хвороба виявилась Підприємству дуже важко самостійно сучасному бурхливому ринковому морі Потрібні шгвестици 1 гехнічна підтримка передових аптомобільних компаній світу. Саме на це орієнтується сьогодні керівництво заводу, бо застаріла, неконкурентноздатна продукція нікому не потрібна. У Радянському Союзі просто іншої техніки не було, і тому завод у т Часи працював більш-менш стабільно, а його продукцію буквально рвали з рук. Тепер часи змінились 1 треба добряче мумати 1 працювати, що не пасти задніх
На заводі мене цікавило и інше Як тут, у Запоріжжі, колишній козацькій столиці, ставляться до Української державності та української мови Адже не секрет, як формувалися за радянських часів таю індустріальні центри. З усієї імперії їхали на будівництво люди різних національностей. Саме таким чином формувалось так зване російськомовне населення. І хоча абсолютну більшість населення Запоріжжя становлять українці, російську мову тут чути скрізь- 1 на виробництві, 1 на вулиці, і в квартирах. Комуністична влада добряче попрацювала в місті на знищення всього національного, на викорінення із людської пам'яті славного минулого.
Русифікація Запоріжжя -- це типовий приклад того, як в інтересах імпери позбавляли людей рідної мови та культури, свідомо прищеплювали їм почуття якоїсь меншовартості
У відділі (Головного конструктора заводу мені розповіли цікаву історію появи на світ усім добре відомої «Таврії». Головним конструктором цього аЄЗомобіля був запорожець Сташенко Він створив свого автомобіля задовго до того, як аналогічна «вісімка» з'явилась на Волзькому автозаводі в Рост. І хоча машина, створена в Запоріжжі, пройшла всі випробування | була готова до серійного випуску, в Москві все о зволіІКали з ДОЗВОЛОМ розпочати й серійний випуск. Сташенко ніяк не міг зрозуміти в чому справа,
типовою
виживати В
пробивати потрібне рішення, але все було марно. | тільки коли з конвейсєра ВАЗУ зійшли перші «ВІСІМКИ», ЯК дві каплі ВОДИ схожі на «Таврію», він зрозумів усе Більше того, його запрошували на ВАЗ переймати «передовий» досвід випуску
Москпу
часто їадив у
нового автомобіля. Це було вже занадто 1 Сташенко невдовз! помер, так 1 не дочекавшись масового випуску свого творіння
У Москві тпяк не могли допустити, щоб Україна хоч у чомусь була першою Підлеглі ПОВИННІ твердо знати, що все передове може йти гільки з Москви і тільки з «височайшего позволения». Це була типова шмперська помтика 1 прикладів цьому безліч. Пам'ятаєте одного з героїв фільму «Сімнадцять миттєвостей весши» есесівця Шеленберга. Його принцип був такий самий: вкрасти чужу ідею, а потім через певний час видати ї як уже свою власну, а при необхідності ще й знищити автора.
Ми навели приклад із конструктором Сташенком Тільки для ТОГО, щоб спробувати дати аналіз - стану української мови в Українській державі, В цьому плані дуже цікавими виявились відповіді російськомовних запоріжців на моє запитання про те, як вони ставляться до української мови. Абсолютна більшість сприймає українську мову як державну мову українського народу і планує поступово переходити на неї, Але я почув також чимало висловлювань про те, що це мова українських націоналістів або ж що це галицька чи польська мова, а найбільш наївні стверджували, що це «сільська» мова на відміну від «городської» -- російської. Коли ж я таким оригіналам цитував рядки відомого вірша Г. Сковороди: «Всякому городу нрав і права» або послання запорожців турецькому султанові й
запитував їх, якою мовою ВОНИ написані, то тут уже було чому дивуватись.
Виявляється, багато хто практично майже нічого не знає, якого він роду-племені, звідки виросло його коріння і в які глибини воно сягає, Страшною видалась гдля українського - народу трьохсотлітня гегемонія царизму та комуністичного режиму, але час 1 історія все ставлять на своє місце.
Чому я пишу про це до «Слова Просвіти»? Тому що у Запоріжжі -- найширше поле діяльності просвітян. Та, тшта жаль, усі, з ким я говорив, мало що чули про Запорізьку «Просвіту».
Володимир ДЕРЕВІЙ
Від редакції. Сподіваємося, що на цей
лист нам дасть відповідь Запорізьке обласне правління Говариства «І Іросвіта»,
Міністерство закордонних справ України
На Ваш запит «Про спроби Посольства Російської Федерації в Україні впливати на вирішення питання про отримання освіти російською мовою дітьми громадян України» від 22.05.1997 р. МЗС України повідомляє, що згадана Вами нота Посольства РФ в Україні з листом групи жителів Києва надіслана до Міністерства освіти України та Київської міської державної адміністрації (наш Ме 14/26-1083 / 070 від 24.04.97 р.) для розгляду скарги по суті. Матеріали розгляду пропонувапося надіслати до МЗС України для підготовки відповіді російській стороні. На сьогодні, 6.06.97 р., жодних матеріалів не одержано.
Водночас хочемо зауважити, що, аргументуючи свою позицію, Ви посилаєтесь тільки на ст. 10 Конституції України. Але в цілісному документі - Конституції України -- мовному питанню присвячена також ст. 5/, зокрема, ії четвертий розділ, де йдеться про право громадян, які належать до національних меншин, навчатися в державних школах рідною мовою. Саме ця стаття і слугує підставою для появи коментованих Вами ноти та скарги.
З іншого боку, практика надсилання скарг та пропозицій дипустановами іноземної держави зовнішньополітичному відомству країни перебування в обставинах, що стосуються прав національної меншини, якою є росіяни в Україні, є устапеною міжнародною нормою | використовується також і МЗС України та ії
дипустановами
3 повагою
Заступник міністра
Б. М. ГУДИМА
НАМ ВІДПОВІДАЮТЬ!
Вищий арбітражний суд України
На Ваш депутатський запит від 10. 04. 1997 р., що надійшов із Секретаріату Верховної Ради України, повідомляємо:
До арбітражного суду Харківської області 10.01. 1996 р. надійшла позовна заява від Харківського Єпархіального управління Української Православної Церкви до Харківського історичного музею про усунення порушень права власності та витребування майна з чужого незаконного користування.
При розгляді матеріалів справи встановлено, що розпорядженням Представника Президента України по Харківській області від 15.03.1993 р. Ме 197 «Про повернення Свято-Покровському монастирю УПЦ м. Харкова комплексу будівель г споруд та закріпленої за ним у постійне користування земельної ділянки» зі змінами та доповненнями, внесеними розпорядженням Представника Президента Ме 871 від 15.11.93 р., позивачу було передано у власність Архієрейський будинок, що знаходиться в м. Харкові по вул. Університетській, Ме 8/10.
Рішенням арбітражного суду від 01. 02. 96 р. задоволено позовні вимоги про виселення Харківського історичного музею з усіх займаних приміщень Архієрейського будинку.
За заявою Харківського історичного музею перевірка рішення в порядку нагляду здійснена першим заступником арбітражного суду Харківської області та арбітражною наглядовою колегією Вищого арбітражного суду України. Вищий арбітражний суд України рішення і постанову арбітражного суду Харківської області у справі Мо 187 /6-15 залишив без змін.
У період перевірки в порядку нагляду рішення про виселення Харківському історичному
музею надавалась відстрочка виконання рішення з 18. 03.96 р. до 20.07.96р.
Перший заступник Голови Вищого арбітражного
суду України М. ГРЕЧКОВСЬКИЙ
Міністерство юстиції України
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 24. 04. 97 Мо 7308/2 в Міністерстві юстиції розглянуто Вашого листа від 18.03.9/ Ме 10-194 щодо розробки проектів нормативних актів, які б регламентували застосування малого Державного Герба України і Державного Прапора України у державних установах, військових частинах тощо, і повідомляється наступне.
Статею 20 Конституції України визначено державні символи України: Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державні символи закріплюють конституційно-правові та міжнародно-правові відносини держави, її устрій, політичний режим, а також суверенітет держави.
Поділяємо Вашу стурбованість тим, що державні символи ще не знаходять належного місця в багатьох державних установах, навчальних закладах, підприємствах, хоч після проголошення незалежності України пройшло вже чимало часу.
Робота щодо врегулювання в законодавчому порядку цих питань у ВІДПОВІДНОСТІ з нормами Конституції України проводиться на державному рівні.
Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 13 серпня 1996 р. Ме 504-р затвердив перелік проектів законів, які необхідно розробити у зв'язку із прийняттям Конституції України. Переліком передбачається розробка проекту Закону України «Про державні символи України».
При Міністерстві юстиції України на виконання згаданого розпорядження Кабінету Міністрів України утворено робочу групу з підготовки проекту Закону України «Про державні символи України», до складу якої залучено провідних фахівців та вчених. Питання щодо порядку розміщення, використання державних символів, обов'язку шанобливого ставлення до них будуть враховані при розробці проекту Закону України «Про державні символи України».
З повагою
Заступник міністра юстиції України /. Пукшин
Міністерство освіти України
На Ваш лист від 2 квітня 1997 року повідомляємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1996 р. Ме 704 «Про підвищення захисту документів про освіту» в Україні запроваджуються документи про освіту, виготовлені на основі фотокомп'ютерних технологій, атакож створюється загальнодержавна система обліку виданих документів.
У лютому ц. р. Міністерство освіти України проводило регіональні наради, на яких одним із завдань бупо поінформувати педагогічну громадськість щодо запровадження документів про освіту нового зразка. Відповідна інформація подана також у газеті «Освіта України» Ме 10 від 28 лютого 1997 р. На підставі обговорення цього питання з представниками закладів освіти та органів управління освітою було прийнято рішення, що в цьому навчальному році їх введення здійснюватиметься в порядку експерименту, який має визначити та уточнити механізм замовлення, видачі та обліку документів про освіту.
У поширеній пам'ятці, на яку Ви посилаєтесь, вказано, що особам, які закінчили заклад освіти, офіційно видаються документи про освіту, виконані державною мовою. На жаль, автори згаданої пам'ятки припустилися грубої помилки, не пояснивши, в яких випадках може бути видано документ іноземною мовою, а саме -- Іноземним громадянам, які здобувають освіту в Україні.
З повагою
Міністр М. 3. Згуровський
но и п нн
і: й ТОЮ Ь о й МО Рем кі РА З Чо | ' пана ' 4798 рони вий -- "УР у 4 ГА " Р чай й че ен: рр й Яви М. чи Ач. |, Є ПР чи и - кт з ти; - «2 ет. ' "ай " .
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
пня
РР. ій Її
він п РР
че | / е ЛЮРИЗІ А Я ВЛ Фа | (ово ПРОСВІТИ |
і".
Настав час, щоби питання відкритості влади у нашій державі було повномас-
штабно вирішене на законодавчому рівні Адже відкритість законодавчої і виконав-
чої влади є важливим фактором
демократичного розвитку суспільства, зростання обізнаності, політичної грамотності І суспільної активпості громадян, резервом піДВИЩення якості законодавства
Відкритість влади пе є самоціллю. Вона не зводиться до можливості громадян спостерігати за владними структурами та їх діяльністю, а передбачає право громадян она своєчасне отримания ішформації про зміст цієї діяльності та документи, які готуються. Відкритість у наших умовах включає широку просрітиицьку роботу серед населення не тільки щодо законів, які вже прийнято, а її тих, які лише готуються. Йдеться також про можливості ще ширшого залучення кваліфікованих спеціалістів до аналізу законопроектів. Такий підхід до відкритості законодавчого процесу передбачає активізацію всього спектру зворотного зв'язку між Верховною Радою і громадськістю. Які ж шляхи та можливості для реалізації викладених вище думок?
По-перше, є можливість втілити ідею відкритості законодавчого процесу через Закон про закони та закоподавч У діяльність, Річ у тім, що у Верховній Раді розповстіоджено список законодавчих актів, принняття та зміна яких випливають з нової Конституції У країни. Серед них згадуються 23 нових законопроекти та 27 уже діючих законів. Серед нових законопроектів згадується «Зако про закони та законодавчу діяльність», необхідність підготовки якого пов'язується зі статтями 8, 57 та 58 Конституції і проект якого підготовлено в Інституті законодавства, що діє при Верховній Раді.
Розділ про відкритість законодавчого процесу може складатися з таких частин (статей ):
Г) загальні формули (що є відкритість? чому служить? і т. п.);
2) про доступ до Верховної Ради та . Пленарних засідань громадян, виборців, | спеціалістів, керівників різних рівнів і т. п): 5 ще З) про доступ до "Верховної Ради та
. пленарних засідань представників і працівників засобів масової інформації; . 6) про порядок надання засобам масо-
Можливості реформування
законодавчого унормування
відкритості влади
6) про роботу 2 листами, в якогх мистяться проекти законів чи пропозиції законодавчого характеру;
/) про випадки всенародного обговореншя законопроектів;
9) про залучения наукових установ до підготовки та обговорення законопроектів;
У) про порядок залучення об'єднань громадян до підготовки й обговорення законопроектів;
І0) про просвітницьку роботу у сфері законодавства, зокрема, на етапі підготовки и обговорення законопроектів:
11) про порядок висвітлення пленарних засідань Верховної Ради та засідань Її комітетів у державних засобах масової інформації,
12) про порядок інформування виборців народним депутатом щодо його законодавчої діяльності безпосередньо в округах;
І3) про прес-службу Верховної Ради:
14) про прес-секретаря народного депутата України;
5) про доступ до законопроектної документації;
І6) про порядок висвітлення роботи комісій Верховної Ради у засобах масової інформації.
Що дасть вирішення питання про відкритість законодавчого процесу у запропонованому кліочі? По-перше, такий підхід вирішить проблему у системному, зведеному вигляді, розглянувши її у комплексі. По-друге, цей підхід конкретизує і легітимізує кожне з окремих питань, що У сукупності становлять проблему відкритості. Наприклад, питання доступу передбачає пе лише сам доступ, а й обмеження доступу, норму про яке неможливо буде обминути в тексті закону. У свою
пчо
будуть вирішені інші головні питання прє права фахівців 1 просто громадя, | можливості і права працівників акредит 2 ваних і неакредитованих засобів масової інформації, зокрема регіональних. Подіош о чином стане унормованою ПОВеДІНКАа ) напрямку відкритості закоподавчого процесу (|) парламентських комісій І депутатів Нарешті, знайде своє законодавче влення просвітницький аспект відкритості, що є
вкрай важливим, бо законодавча діяльність
у наших умовах значною мірою є просвітницькою діяльністю. Потрібні не
лише закони. Треба вчити людей розуміти | закони і вказувати ім на важливість І1|
шляхи їх виконання
Вирішення означеної нами проблеми може відбуватися іншим шляхом. Цей шлях є набагато ймовірнішим з огляду на низку обставин. Верховна Рада торік прииняла підготовлений Комісією з питань забезпечення свободи слова і засобів масо-
вої інформації Закон про порядок,|
висвітлення роботи Верховної Ради у засобах масової інформації. Проте Президент наклав на нього вето, мотивуточи свій крок тим, що цим Законом надаються великі привілеї парламентові і нічого не говориться про висвітлення діяльності інших гілок
влади. Невдовзі Верховна Рада не змогла |
подолати вето Президента, а згадана вище постійна парламентська комісія почала праціовати над новим проектом Закону, який розглядає проблему під кутом зору прав ліодини на отримання інформації. Останній підхід може виявитися ширшим і тому оптимальнішим, Але при цьому ніколи не можна забувати, що проблему висвітлення законодавчого процесу, рівно
бами масової інформації Пора
ависвітлення» необхідно розуміти ча ко, повнпомасштабно, стосовно всіх суб'єкт влади та поширюючи його семанти В
КУ за
межі поняття «засоби масової фа мації». Верховна Рада «висвітлювати» свою діяльність у різний спосіб. У законодавчому плані всі спектри і способи цього висвітлення мають б детально і ретельно відображені. випливає наш основний Висновою
Може
Звідси
і С по. реба у підготовці проекту Закону про відкритість законодавчого процесу -
Україні, в якому слід було б упор весь комплекс питань, пов'язаних 3 п блемою зворотного зв'язку ій парламентом і суспільством. Йдеться і підготовку своєрідного українського варіанту «закону про відчинені двері» У
законі можна передбачити ті 16 позицій
які було викладено трохи вище. коли йшлося про можл ИВІСТЬ ПІДГОТОВКИ проекту розділу до Закону про закони | законодавчу діяльність. Можливі, ЗВвичай- ГО, Й інші варіанти. Наприклад, це стосується проолеми доступу до документації, що перебуває на стадії проектних розробок. Це питання може бути вирішеним без спеціального законодавчого «втручавня» на Основі чинного Закону про інформацію. Адже тут ідеться лише про створення механізмів реалізації норм цього Закону. Це мають бути механізми доступу, до документації і механізми її поширення У Парламенті могла б бути підготовлена |і затверджена Головою Верховної Ради інструкція чи положення про відкритість документації, а в Кабінеті Міністрів могла 6 бути прийнята постанова про порядок | засоби доступу громадян 1 працівників засобів масової інформації до урядових документів. Проте, беручи до уваги глибоку укоріненість закритості урядової докумситації у нашій державі та всемогутпість нашого бюрократичного апарату, зокрема апарату Кабінету Мипстрів, не можна виключати потреби у спеціальному законодавчому унормуванні проблеми відкритості урядової інформації. Беручи до уваги позицію Президента, висловлену й обгрунтовану ним у вищезгаданому вето, найоптимальнішим вирішенням усіх питань і протиріч, що склалися, була б підготовка і прийняття
ро-
зо ТО Тартак зай ін і сані зон За
в. б
Р -т ЕЕ РА ЛІР ЕП РЕНЕ.
З | як і проблему висвітлення діяльності всіх Закопу про відкритість влади в У країні. р. зі пнформації законопроектної документації чергу, обмеження поділяються на обмегілок влади, про що говорить Президент, | Такий Закон підняв би демократію у нашій
ле Ме )
. / Таданих прохід роботи над законопроек- | Ження до приміщень і обмеження до слід пов'язувати з їх відкритістю. Адже державі та авторитет України у світі На
Ж тами; документів. Законодавче унормування об-висвітлення не зводиться, наприклад, до| високий рівень | 2 /3Амйи з) про відкритість законодавчої роботи | Межень обмежи ТЬ Оюрократичні відображення сесійних засідань Верховної 7 б-- , сагИИ Події останніх років в Україні наво-
ОР
с б дять на думку: національні меншини пан» циждер гаран Зо я стели З будують тут державу для себе. Українці оо ран КН зам самє ; б'явмліяінію зай перебувають у своїй державі на правах Українці повинні на своїй зе ;
зайвої меншини. Здійснюється чергова спроба етнічного (денаціоналізація) й фізичного (ненароджуваність) знищення української нації. Розглянемо факти.
І. Демографічний спад, Сьогодні в Україні найбільша смертність - серед українців, найменша на роджуваність - серед українців: демографічний спад триває за рахунок українського народу. В Україні українці перетворюються із теоретичної меншини у фактичну.
2. Денаціоналізація та зросійщення. Темпи русифікації України найфорсовани за все ХХ століття. Українські газети масово переводяться на двомовність, аби потім повністю перейти на російську мову Телебачення 1 радіо - вже наптвросійські Вища освіта - майже повсюдно зростійщена (зденаціоналізовують у першу чергу еліту), загальна й середньоспешщальна освіта - наполовину російськомовна. Міста й містечка (окрім Західної України) - пже всуціль зрусифіковані, Села - роамовляють суржиком.
Зросійщення України щороку наростає у геометричшни прогресії, Наступний етап - демаціоналізація. Майстерно створений імідж вторинності, навіть послідущості всього українського - у мові, у побуті, у авичаях. Наслідок - самозневага як підгрунтя до манкуртства. Кількісне зменшения українства через відмову від СВОЄЇ нації подвоює втрати під мемароджуваності Доки в Україні українці не є
таження тисни НН 2 нн г ій ні С Й - жити 0 и шо - - - раки
пануючою нацією, доти їм загрожує на своїй Батьківщині етнічне знищення.
3. Освіта. Сьогодні у державі ліквідовусться частина середніх навчальних закладів, хоча зберігаються вищі: у вузах України навчаються переважно національнш меншини, у технікумах й училищах - українці. Неукраїнській державі непотрібно фінансувати освіту для українців. У вузах повсюдно закриваються українознавчі кафедри: неукраїнській державі не потрібне українознавство - засіб виховання українського патріотизму.
4. Влада. Україну знищують руками українців. Номінальна влада поки що в руках зросійщених українців, але фактична влада (ідеологія) - українофобська.
о. Безробіття. Шітучно створена економічна скрута (голод 1933 року теж був штучно створений і вимирали з голоду в усьому СЄРСР лише українці) У бюджетній сфері скорочення працюючих - найбільше за рахунок українців. Створепо економічне підгрунтя для ненароджуваності української нації
0. Виховання. Майже всі засоби масової іиформації зациклені на двох темах політика | видовища Культивується байдужість і ворожість до національного
ло син Р и о ню мат о тож
У ГРОМАДУ
Про Шевченка згадують лише з нагоди чергових роковин. Славні часи Запорожся 1 княжої України для мас-медіа теми заборонені. Часи антів, скіфів, Трипілля - суворо заборонені все це адатне спричинити небажаний патріотизм.
В Україні виховують неукраїнське суспільство.
7 Вихолощення націона серед демократів. Перев: демократичних сил сьогодні бореться не за українську Україну, а проти комуністів Московські ШшОовінстИ теж демократи теж борються проти комуністів. Наші вороги розклали асередини майже всі структури, яю потенційно можуть боронити націю Демократи займаються промовами, боротьбою за владу, замість здійснення українізації України Майже ТА демократи від націоналізму З усьому світі націоналіст - патріот рідної землі. Інтернаціоналіст (непатріот) - українеці, - щене україофі Ю але вже не Українофіл: людина на "падорозі до яничарства Україну с ьОгОдиї врятує лише націоналістична ідеологія і лише націоналіс гичнийЙй лідер.
ЧІмеччина будується для німців Чехія -дЛлі Х | для чехів, Угорщина - Для угорців. Ініші
льного духу іжна більшість
віДМмМе жовуються
и
ре -
дувати державу для себе
Українці повинні на своїй землі роз» мовляти своєю мовоїо
У країнці повинні на своїй землі розви" вати свою культуру
Ми повинні назавжди запам'ятати, ЩО українська земля - наша і лише українеці мусить бути її повноправним господарем
Будь-які за гравання з на ціональними меншинами - недоречні: під загрозою існу " зання української нації. Будь-яка праця для іншої нації, іншої спільноти, ІНШО"! культури на сьогодні є зрадою (часом несвіДОМОЮ) України Відстороненість ВІД національних проблем - зрадництво: Ме жен українець повинен підтримувати пи? українців 1 допомагати лише українцям:
Зідчай, скиглення і нарікання - шкідлиме ТОМУ іх потрібно відкинути. Не беодідоню чекати Божої ПОМОЧІ, а робити ДІЛО. помагає тим, хто сам собі помагає
Немає чого сподіватися на зовн у і лише
підтримку: світ поважає лише сил тих, хто сам себе поважає. Орієнтаці пови на бути лише на власн) з'єднані сили ід,
Гуртуймося родич до родимче - у Р РІД до роду - у громаду, громад? У громади - у землю, земля до зем! и» державу. Згуртований народ - нездоле нии
Борімося - поборемо
Творімо українську Україну
Остап хАНКО.
затії
ча -
2 Рано ій лі пн очадійннння ріан з д
Р ЕР РР ГОР очи
пень пл Р Р РРО РР
»
(ково ПРОСВІТИ
| ся ря Ше пика прю» маноупих ноїєтїтує ДЛИ
ПАХ М Мови паро Ши ЛА РАД В про мииту ле, А
риомли ПИСАМАРК лам «нір Ді! щоОЙОСМм ПО ЛУАМАСЯ кро злі руд "ЗТрТеРІЗ| В НІ пл ром Но імлі МІ ОС - КІ ГУ
для оніми я юсторично: пам мтой мов народу
МОЄ р і Ї ск "б чмадлати ширку чир МА Ик гра
б луєїтмІ НІЛ 156 3 року прю чари гу украиської мом малогиюєсимского язьгоа її бло, Ди
мо Овбггь но МОХЖеЄТ | Іс робилося для того, щоб
перетиоуррити пароли п робюочк ОбОмлдло ! гарматис мисо прин
шлетогоеан 0 о шиери со пор ки
( риогОдЛдІО МИЙЛЯКИ 1їео мАСЄмХн МОСТІ Ук МН, З Ї
історичних лжерел дізнаємося, шо украпіська моїало мсігутвала цеіонанйменєе 14 200 років У 1/5 році (юлгаринополіглот Джо Стой
ко ро чапиррутаю пам ятку
рукопис надибап колектионер Войнич ПО ОДІПИ
зол осоБЛлИВОЇ УВАТИ
ї. РР й ПРА 3 і
чи
ПОЛСОЛІГУ За попідомлаєннями Г еродота, ( гум Оона та пиших істОоріїюй, тари пели Ооротьу зкіммерійцями, скирами, греками, римлянами та шими зайлами
| | рийняття гтапроми ДОРА о, "русини
ПОЧИОТАЄТТСЯ МІД ОП рих киїшовких киячів А -
КОЛльЛа 1 Дира У 945 пощі кияав гор уклап Із Візантією договір про захист Таврії від нападів чорних болгар Ї Їриазов я В 963 рош тапрійським упрапитель звернувся до Святослава з посла» ням, о якому просив захистити таврів-русини від кочівникіп-хазарів. У 965 році Спятослав овбагромип Хазарський каганат 1 тоді ж, щоби крену чахисСтити Гаврио, було азасниоране рус ьке ТГ мутараканське князівство зі столицею у місті Тмутаракані (теперішня станиця Гамань Крас-
Олег -- сини черіпгівського князя ( пятослава
КРИМСЬКУКАРТУ | РОЗІГРУВАТИНЕСЛІД
(Орли, УТНОЇ| ноя п Ї иври рими кого конеотіа | СТОЛИЦЕЮ ПП захи араї, ЯК 1475 року потрапило у брасальшу залежність під ТГуречтини р 1783 ного
чинци. Внаслідок
рош приєднали до Росі
Хто ж населяр пшострій у часи іспувания Кримського ханства?
За свідченнями турецького історика Ролі Челебі, за переписом 1666 року в Кримському ханстві проживало 1 127 тисяч осіб: татарш -- близько 180 тисяч, їз ких /2 тисяч становило шйсько; українців -- 920 тисяч: решта - - греки,
Ж
пами), караїми, євреї, вірмени й шоп
Унаслідок воєї КІЛЬКІСТЬ Криму за переписом 1897 року зменшилася
порійняно з 1666 роком майже удвічі, але и
населення у
-- 12.8 від загальної кількості. А от за
ж у ши ти 0 мальйотим!
Кому потрібна неправда? Вона потрабта гим, хто хоче на людській крот, на кро укреашшу м ї рок ляті, модеЙ інших нашюнальностєй збити каптал, отримати сумній політичи дитлейди 1 сумнишу слапу. «За прикладами палеко ходити не треба У перюл комутистичної плади СРСР понад 20 разів воював проти спого й шших народіб. І Їайногіший приклад -- Чечия. Ось її паслідки: понад 80 тисяч смертей, понад 240 тисяч покалічених, сотні тисяч без даху над голопою ї без елементаримйх людських умов життя, а в Росі -- мільйони біжет пла Слапио імперш попрашовали, залишили села 1
міста наче після відомої Сталійградської битим
Ворогам незалежної Украши кортить пере-
творити Крим у Чечіпо чужими руками, щоби
залишилися шлими пласті голови, руки, ноги.
Гому вивчаймо історію, думаймо тверезо.
Можлицо, не сталося 6 біди для чеченського и російського народів, якби помітики 1 генерали пе шиорупали уроки сторо. Інакше вони б розуміли, що чеченська земля -- не російська. Як 1 Крим, завойований у 1/83 рош, Чечня,
україиської морди | б 742 Дагестан, Г Їшнічно- Західний Кавказ загарбані М 1 М | сто ло р алла Х риє гопого, написану ма поларського краю), дес правили сип Володимира при цьому ВІДСОТОК україншв станопигп райо ларатом упродовж 1817 1864 рожі 4 ї 7) М и я я - - т хі - 2 52 пергамейтних сторітках м 1917) році киязь МІстик лав, ПОТІМ КНЯЗІ Гліб, Р оман 1 татарів - 13.0, росія, гре КІВ, ЮМЦІВ Та ших
Тепер пе середньовіччя. Слід зрозуміти, що прагнення наці мати свою державу таке ж
з єчУтсь У ти ат Длягогість гоєецьких поселець сприяла тому, | переписом 1989 року українці становили 26,7 пябг б « зутгевких КИТА п Ін по по же мииз шо | |аяни » Про» (| М | 2 65 5 Я - б | У природиє, ЯКІ прагиєння КОЖНОЇ СІМ |; МаТИ СВІЙ пам'ятку до С ША шо вже в ЇМ ст. на всьому півострові | відсотка, а росіяни -- 62,2. лікий обман! Усе | - | г . | х -- б дім. Загарбашіям чужих земель добра не ( (тонко назпап пам ятку «Листи до (Ока утбвердилось християнство Про єдіийсть звичаш, відбувалося за сценарієм, подіоНниИм до куг т. і р уа ) . и ще б зеУПеначу зео19965рк нажиреш. а й Косія, як усім відомо, не Божого», учений В. Довгич назпагп б «Ї Їосланмопи населення Гаврії ; континеПптальної русианського: на Губані за переписом року
ця оріями хазарам У пи згадується Міплія. пар (20, Русь в" деться мопца про якусь ках ур0пешу
У степу шра по вірі померла У степу шіра
С є ПО
по мори пада 1 суто пада нога Ігух та ж 2 , | Я 5 бабі | РИ шахрайсти, лицемірстві, брехні. ік не ховай | ох В Віду го , пи злу». В Русі переписом 1939 року залишилось украшшв Р » ЛИ | "ГО | ОЛЯ ЛІ пру голу ма заре пи злу ус - | , - 5 в 3 ли зб 1944 бок шило в мішку -- воно все одно вилізе, з ганьбою 21 пам'ятці багато суто українських слів, які Ге, шо в Херсонесі (Корсуні) й у всьому | усього 4 відсотки. Згаданмо 1 те, що мо для себе 1 нащадків. Гому дивують депутати р: і » - - і - т ба Ь вживаємо сьогодійо бажати, балакати, пештта- Криму корінним за морвої вважалось під керівництвом КПРС виселили разом із 5 жи зу а ці | й 191 чер які не присягнули на вірність Украй та п с гися, штати, гожии, гукати, дбати, пап, паю, ви, давньоукраїнськес (руське) населення, тисячею татар 1 тисячами вірменів, ода т о паньькатися засвідчують археологічні знахідки Криму, | німців, греків, кримчаків ще й понад 200 тисяч є Р й зро ро Бо пен -о Кир ідомо, що народ обирає и имує парлажк Не будемо пести мову про українську Причорномор'я та Приазов'я. Візантійські істоукрашців, а на їх місце переселили росіян із з ба раєдитуть «Хай 4 НІЖ | | бхкетев Даст мент для розбудови держави, а розбудовується роби прадержаву Г раять, про скирську держаюту, 1ї рики Кедр і Зонара стверджують, що народ різних областей косі. х ук ГоГУКО До - й | б - г | гомо. 1- вона для того, щоб усім жилося в ній добре. о ОН ОН аанепад під натиском кочових сарматів. Горрусь жив біля ГПвнічного Іавру й поблизу аким чином, не тільки татари, німці й шип | інв сао ох | | ' | Якщо ці депутати сповідують інші ідеї Й лі, из киемося ближчих до нас часів Гаврських гр, біля Євпаторії, а письменник нацменшини повинні повертатися на рідну лоб | піх роя - - | Че» то як джентельмени їде: повинні покинути Ж На стелі Пантикаплеї (Керч) виявлена одпа | ХІЇ ст. Євстафій, -- що таври 1 русь -- пе одип землю, але й виселені українці. Вони також є бі | "М | щі -- | Верховну Раду Украши. Якщо ж вони вороги єГ із перших письмових згалок про антів -- предків | парод. До речі, з цього приводу | повинні мати право жити на своїм історич тан які пот і українського народу. Гак їх називали греки, | Гретьяков пише, що й у ХІ--Х.П ст. Смоленсь- | батьківщині, й майже мільйон україншшв, які Демо» ПУТФТИ» НКИ » ей | р | Кк | . демократичну Конституцію України, повинні зимляни, бої з Пост нє ( ати -- папл роти ка, Новгород ька, (Суздальська землі р 'уссіо не живуть у риму, не ПОоВИНІЙ бути в ранзі У - ; - ; Рв - ПІ оголосити їх персонами нон-грата ії запропонупроживаючі ) Воти посідали терени рід Карпат, вважалисєя Коли їхали До Киє ва, то ГОВОрИиЛли нацменшини на свої прадавній землі. ро пе У Б: Н ЕЕ - тя - - . - вати покинути межі України. Гехай їз миром Віс ли до Криму, Доу и Капказу Римський «ЄЛЕТВ Русь» «ФПитіє Георгія Амастрідського» мусять подбати депутати Верховної Ради й - ро - 842 | | | Ху і | б ідуть у держави, на які вони заангажувалися Історик ТГапут писав, що пем народ оди І ТОМ ( 4 пік) описує походи руських дружин, 2) країни сторичну єправедливість неоохідно . ; Е - З працювати. І кримську карту не слід розігрувати. | же, що вий мав свій алфавіт (буквишо) для | русичів-українців по Чорному морю, яке геогрідновити раш Р ку з ро Р 5 | | ану з Рус ро умараною | » | Досить уже пролито людської крові в цьому палисання перковних книг. До речі, пей алфаніт | рафи ст. пазивали Руським ут же тепер дещо стосовно «города русской і | - | | : | | | М | АФ | столітті. Є Гельсінські угоди. Греба перєтвоу 860 рош болгарським просогтителем Кири- | зазначається, що язичники-русини за звичаями | славьт», проякий так розпинаються шовшіостично Кк з у . пон "ЄГ Р - - - говати им у район здоровя, на з Кк хом бут узятим у Херк снесі ( біля ( свастопи ля) такі, як 1 таври -- корійн жителі Гаврі настроєні ПОЛІТИКИ Рос п, але при цьому Я Р У р І Я з ЯР со ; - а поса - нарських островів. І то СЮДИ Із задовоз спященоих кютиг ії переробленим у новим стрій Англійський історик флоту ФО Джейн у забувають згадати, що в Севастополі є вулиця р за а ди ї
ВСесіО»б ЯбІСЬьКОЇ ПИСеМНОоОЄТІ КкИирилишюо | оді іє ісігутнало Пп Мас КОНІДИШМ, аїП Роєй
Згодом аборигенів півострова Крим почали
п | - | | | - б У з менськи копкурують між собог -- задля " пазирати таврами -- бід назри Г Терекоп ( рш - СЛОГ ЯТІ Одначе насправді був «рлот давнициим, ( евастополь? «Захищали його волиняни, чері і, Ру о о с вн | з | - - о здоров я ліодем 1 збільшення рої хючих місць валом), що грецькою мовою звучить як апож. британським а сто років перед тим, як кащани и україшнш з інших губеріци Під ДОЇ ь У : Гавріка у» На зпа пизосєтрора апрія (Крим) Альфред побудував перші анг МИСЬКІ корабм, командуванням вихідців із НІМОецьких І
проюнувала до ХТМ--ХУст., а пізише, в часи
України свідчить 1 те, що саме в Корсуні (руська назва Херсопеса) кпязь Володимир 987 року прийняв хрещення. Саме тут почалось утперджения християнства як релігії ЇХиївської
1899 році писав: «Їснує поширена хибна думка,
що російський «рлот, заснований
порівняно недавно І Їстром Великим, є першим у східних
руси вже бились у запеклих морських биттах,
українців було 61,2 відсотка, у 1933 році вийшла постанова більшовиків про заборошту там української мови у школах, на радіо, в газетах. | як результат -- на Кубані за
Волинська і кладовище, на якому поховано 3600 волипян, які полягли під час Кримської війни 1823--1854 років. Го хто ж захищав
російських сімей. Гаке лицемірство повтори-
безземельна, потрібно тільки землю свого
доглянути й упорядкувати. Годі й росіянин заживе по-людськи, Не заздрю тим, хто хоче нажити політичний || та шший капітал на
ленням їздили громадяни Росії та інших країн, а громадяни Украши їздили б на курорти Краснодарського краю. Нехай по-джентель-
Юрій ЖУК, заслужений діяч науки / техніки
татаро-турецького пПашутания гапострш при-і ТИСЯЧУ років тому Кращими моряками євого хося Й у роки Д ругої СВІТОВОЇ ВІЙНИ Хто України доктор технічних наук
- г г , Орав начзпу Крим, що поркес ьког тако» часу були самс руси» ПІДПОНІЄТЬ, СКІЛЬКИ укранців загинуло у війні професор означає ерій (Отже, таври -- це праукрашський ХП! СТОЛІТТЯ І Їочаток мопголо-татарського З СФінляндіє І ЧИ у Криму при взяти С апупм Полтава
народ, який жив на півдні за ровом із часів
) я ярма на Русі. ХМ століття, розпад Золотої
ят
гори, Севастополя та в шших місцях? Загинуло
поквапливо хапатися хрестити лоба, | випити під охороною молодиків побачивши ще одну мідно-блискучу | сріліжанку кави всього за сім гривень. - баню, -- це може виявитися рестораном і Ресторан із лев'ячою назвою ще
«Білий лев». Ресторанна споруда, яка при будівництві називалася «Курортногюо | бібліотекою-читальнею», розлого розки- | нулася на колишніх газонах колишнього |
| цікавий тим, що він майже межує з ялтинським театром ім. А. Чехова, який, у свою чергу, дивиться навскоси на подертий деревяний паркан вічного капігального ремонту будинку, де жила кілька років славетна поетеса Леся Українка НЧевпорядкований вхід до будинку-му- ; Зеюо, тавідсутність іиформаційних щитів т планшетів іліОоСсТрують безгрошів я на
- нн
Відкриття цьогорічного курортного сезону в Ялті збіглося з архітектурною прем'єрою мальовничого куточку Набережної На місці колиштиах «народних | гулянь» недалекого ч"щасливого | соціалістичного минулого» з'явилася ха- | рактерна споруда. Будова своїм силуєтом одночасно нагадує Храм Христа Спаси- | і | більш
гаклуєтьсятро відпочиваючих. «Варшавськамолочна» вже посіла чільне місце на тлі фасаду загальновідомо! «Ореанди», тільки-от не менш телевідомі сусідт пластмасові Ялтинського міського саду. Гам, де їсто-
грибочки від ричн о | такого стоя в | зуба . тт" о отутуутуу ту у ЄтеоуУ ГУРТ дерев'яний
набули ще павільйон | ДО1щоЛлЛлІОТОФеКИ- |
теля, що на московському басейні, пласкультури ниві. А тим часом добра ідея синагогу Бродського у Києві, а ВІКНА- | масового читальні, а | створити Міжнародний центр журвітрини виблискують зовсім | вигляду ЗОВСІМ Ненамстики в Ялті на базі примищень по-ресторанному. Антеноподібні, | Відчувадав н о | санаторио «Київ» уже знайшла космічного вигляду стралі з даху спору сться певна пролетарі | прихильників і почала власне життя. На
ди увіп'ялися у кримське небо Заверсієтю місцевої влади-- ця повобу-
церква, 1: не кабак, а
монументальне
прогресія церковнокабацького архатекту ринко стилі на ял-
укути з трудови м СОЛЯТСТПОмМ задоводль- | ІТ Я дис ПИ-
щомг, мОожЖжЧНІа
: фуршеті у Ялті завжди знайдуться таланови: 1 все розумиочі журналісти, які просто 1 дохідливо напийшгуть усе те, що мусить бути прочитаним
дова 1 не залі 30 бу гонне
дерев яної Так званої «Варшави ІКОї МО" |!
ря Українська Рів'єра, кримська Елла
да, маленька і затишна Велика Ялта
| притготупалася як змогла до ку рортного у затиштау | сезону 9/
шляхетно | Левко БУДНИК
тинсСьких геренах
Гомпу проча- СЛІД
ТОПЛМИМ
"СучЧОЕ! )рї»
Гурботами благодійників Ялта повер:
підтак нам їи
добутки |
гає дореволіюцім на
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
ті п ні
1 (ло
заасзжаннни ззлинінннянннснм" нин о
ме гжнннненннннонаннннояннивен пен
ДЕР
данний
ож - -- с-ще с-г
АТО АЛЬ ОСВЯЧТУ!
Ді
аннаніннка -- - панни ТТ
Й Р ьо чарці --
отця - чи
ож ін рівним
З тт рн
нн а нн щ
ГО СРСАОУСМОРЧЕРРАОАРРРЮЕРЕРЕРЕРЕЮО РИ о о о 5
«КАЛИНОВЕ ГРОНО» --
Тані 0 нот
Р -
концепції освіти
Рада осередку веде "Книгу духов. ності», де фіксується тематика Ліні ДУХОВНОСТІ
"нді Тай
со
Злмист витовання в сучасній школі визначається як система сфундаментальниг знань про свій народ, особливості його тобуту 1 трудової
Иок реєструються по-
правила відпПОВІДНО ДО Теми,
Р. - "- ай І і -- Фіяльностиі, національний характер, - чесні члени Калин вого грона»
2 5 - ( Кт б психологію, історико-культурний | й Педагогічний колектив вважае що досвід, а також знань про світи родовід, вихованці мають знати тих Людей, Для спосіб життя 1 виховання у стм'яхг, про 73 яких справа розбудови Укра "СЬКОЇ дер,
РАС ки ка «де знальної школи є отчий край. З огляду на це учитель має Р-НУ РАМ ШЕ РІС 1 АЕРР з жави, націона ЗМісто ЕЕМЕНУРЕНІОВеНОМОНО РСР м
зманювати засоби виховного втливу на іхнього життя Вони живуть серед нас учнів, постийно займатися самоосвітою, - Тож, готуючи лінійку духовності,
| дбапросвітницькою роботою, шукати такі івсієі України лютий -- «Моя земля -- земля мог ють про участь у ній таких людей, ме форми 1 методи роботи, які б забезтечи- На основі цих завдань і планує роботу батьків»; і їхнє СЛОВО, ЗРеРенее ДО учнів, стало ли розбудову національної школи У педколективу на рік рада осередку «Каберезень -- «Матуся -- берегиня колистои дороговказом у майбутньому. багатьог навчальнихт закладат области линове гроно», яку очоліоє УЧИТелЛь іщдціої душі», РУ Рада затвердила пам'ятний знак, який педагогічні колективи вже визначилися 1 україської мови 1 літера тури Г квітень -- «Живи, моя рідна нове! 5 | вручається почесному членові осере розробили нові тідгоди до витовної робо- Вовчанівська До її складу входять учи" тправень-- «Пам'яттю сильний народ», Иого виготовляють на заняттях гуртків ти. тел: й учні -- представники від червень -- «Берег твого дитинства р, «Вишиванка», «Умілі руки», є Чарівний
Пропонуємо розповідь про однуіз шкіл класів-секцій липень -- «А щоб краща була наша шкоклубочок»
Корсунь-Шевченківського району, яка Отже, «Калинове гроно» -- це вогнище ла!» Сцена рій лінійок (тобто їх зміст) ро-
має певний досвід у вихованні молодого покоління в новихт умовах.
З 1990 року в Деренківецькій загальноосвітній школі І--ПІ ступенів
духовності, біля витоків якого учні зігрівають душі цілющим ЄВШан-ЗілЛЛлЛяЯм рідного слова
Клас-секція має план роботи на рік,
З метою поліпшення роботи у класахсь т секціях рада первинного осередку
щороку запроваджує нові форми Так, звіти у класах-
зробляє рада осередку, а текст оформляють члени літературного клубу «Душі криниця», яким керує Г Вовчанівська
торік започатковано Сприяючи школі в 11 розбудові, рада Корсунь- Шевченківського району праде відооражені завдання школи; має свою | секціях, лінійку духовності, яка дбає про виховання учнів на засадах цює первинний осередок Товариства шенню, девіз, куточок розташований у проводилася щомісяця Нині вона
Істини, Добра, які мають проникнути у душу дитини 1 стати змістом її життя, її переконаннями
Іевченка «Калинове гроно» Одинадцять ягідок калини налічує його емблема. Саме стільки класів-секцій входить до його складу (201 учень 1--11 класів, 28 -- учителів і працівників школи, усього 229 членів)
У школі зрозумпли, ніякі вказівки зверху не допоможуть, якщо не буде власної ініціативи, творчого горіння, натхнення кожного вчителя зокрема у справі першовартісної ваги -- виховання громадянина України, розбудови національної школи.
Зовсім не достатньо оздобити школу національними символами, естетично оформленими лозунгами, гаслами. Тут мусить панувати ще й національний дух,
«Просвіта» ім. Т
приміщенні, за яким закріплений клас На дверях -- паспорт класу-секції (назва), що відповідає назві класного журналу Емблема прикрашає стрічку ритуального символу, який є святинею первинного осередку, ів урочисті хвилини його виносять на лінійку духовності
кращі учні школи Цей символ раз у БЕ ПЕРЕ чверть (день проведення лінійки духов- |зОбковонк о око З ності) перебуває в коридорі школи, біля |
якого на перервах вартують учні)
Усі члени осередку повинні знати моральний кодекс ШЩочверті методом анкетування перевіряється рівень вихованості учнів Визначають кращих.
Місячний план роботи «Калинового грона» має свою тему, згідно з якою
відбувається кожної чверті
На лінійці духовності рада осередку проголошує правила вихованості, які записані на стенді «Виховуємо громадян України». Зміст її формується на основі рівня вихованості учнів та завдань, які стоять перед школою у світлі сучасної
щі ч ніч чі ой я
Олена ФЕЩЕНКО голова Черкаського обласного
/ . об єднання Товариства «Просвітаь
киї жан » "би '
бочка 1
а зміст роботи всього педколективу слід спрямувати на формування особистості, яка б ІЗ гордістю могла сказати: «Я -- українець. Україна для мене -- найдо-
керівники класів-секцій (вони ж класні керівники) планують відповідний зміст роботи:
серпень -- старти нових надій;
рожча земля, іншої в світі такої немає!» вересень -- місяць знань («Тільки у Кожен наш вихованець має бути сумлінному навчанні твоя добра сла- СУТ свідомою людиною, поважати закони ва» ув г ке ЛПРРННАЮ СЛ суспільства, досконало володіти рідною жовтень -- «Праця звеличує людину»;
ь, -я
| | мовою, шануватибатьків, свій ріді родовід,
мов листотад -- «Хай не висиха душі крини-
шо ден - , | | знати традиції і звичаї, дотримуватись ця!»; . | ях, зростати працьовитою людиною, грудень -- «Роде наш красний, роде наш | відпоОВІДальною за долю рідної землі, знапрекрасний »;
об ти правдиву історію, культуру свогокраю | січень -- «Щедрий вечір, добрий вечір»;
РРО
Рв яю Ж ня шо о б я --
о па
авчання мови, знайомство змовою дошкільнят та молодших школярів займає великий обсяг серед усієї інформації, яку дитина отримує в цьому віці. Водночас це дуже складне та «слизьке» завдання для педагогів та батьків. По-перше, виникає питання: «Коли починати?». В якому віці дитина готова засвоїти перші літери рідної абетки, перші слова іноземної мови
Незважаючи на існування численних концепцій щодо оптимального віку для навчання дитини іноземної мови, читанню та письму, незаперечним є те, що діти можуть випереджати однолітків за рівнем розвитку або відставати від них. Діти, розумові здібності яких перевищують рівень, звичайний для їхнього віку, зможуть раніше навчитися читанню та письму. Тим, хто відстає, потрібна увага та допомога оточуючих. Перед тим, як навчати таких дітей грамоті, їхній рівень розвитку треба «підтягнути» до рівня однолітків.
Визначити вік, коли дитина вже може навчатися мовам, батькам та педагогам допоможе проста спостережливість та неупереджене ставлення до дитини. Треба просто об'єктивно оцінити рівень розвитку дитини. Керуючись власним здоровим глуздом, можна визначити, коли варто починати навчання іноземній мові та підготовку до школи.
Зверніть увагу також на те, чи має дитина хорошу пам'ять. Найкраще тренування пам'яті - вивчення на пам'ять віршів. Це можуть бути і дитячі віршики, і поезія класиків. Головне -- щоб вірші були цікавими для дитини ї їм подобалося їх розповідати. | зовсім непотрібно, щоб дитина читала вірші перед великою аудиторією. Це вже справа особливостей характеру: сміливості, розкутості, упевненості у собі -- звичайно потрібних людині. Проте вивченням віршованих текстів ми маємо на меті натремувати пам'ять дитини.
Крім цього, зверніть увагу, наскільки уважна ваша дитина, чи орієнтується у попоженн! «ліворуч -- праворуч». Навчіть дитиму розрізняти «піворуч» і «праворуч» - це дуже важливо Якщо дитина недостатньо
уважна, це може бутирезультатом франмної перестоми чи педагогічної занедбаності,
- тб -и ще
а
незвичності розумової праці. У кожному випадку треба виходити з особливостей маленької особистості: допомогти їй поліпшити здоров'я чи зацікавити у покужовім пізнавальнім роботі. | справі з іноземною мовою, як і в справі навчання грамоти рідною мовою, потрібно, щоб дитина мала початкову найнеобхіднішу та найпростішу інформацію про мови народів світу, про те, навіщо треба вчитися читати г грамотно писати. Розповідаючи дитині про різні мови, дорослий повинен пам'ятати сам, що нема ні гірших, ні кращих, ні грубих, ні витончених, ні бідних, ні багатих мов. Усі мови народів
світу рівні, всі хороші. Тільки через ту ситуацію, яка зараз склалася в міжнародній політиці та економіці, ми прагнемо вивчати
такі, а не інші мови. Ми повинні поважати культури г мови інших народів і привчати до цього дітей.
Також дитина повинна розрізняти І розуміти стверджувальну та запитальну інтонацію у мові інших людей, розрізняти звуки мови і добре іх вимовляти. Якщо у дитини є проблеми з вимовою звуків, ій допоможе спеціаліст-логопед.
Друге запитання: «Як навчати?». Нанього теж не може бути єдиної всеохоплюючої відповіді, | батьки, | педагоги повинні зберігати баланс між потребами навчання та можливостями самої дитини. Зрозуміло, що ні тиск та примус, ні надмірна поблажливість до учня не дадуть хороших результатів. Треба пам'ятати, що й у семирічному віці Дитина може мати усталене ставпення до навчання -- як результат впливу навколишнього соціального середовища. Негативні сторони (якщо такі є) у поведінці учня, ставленні до вчителя та навчання не можна виправити одноразовою потужною дією. Систематичним впливом на свідомість дитини, непомітним ім самій, треба вирівнювати всі хиби вихо-
вання та компенсувати нестачу корисних знань.
о и рарани и Б 7 -
Після засвоєння найбільш непорушних правил і технічних навичок дитину слід привчати користуватися знаннями. Минули часи, коли «п'ятірка» з англійської мови була ОЦІНКОЮ за текст «Мій день», вивчений на пам'ять. Новий час диктує нові умови. І це корисні для нас з вами умови. Як подивляться на нас оточуючі, коли ми порадуємо їх новиною: «Я сьогодні почистив зуби»! | хто не знає, що: «Восени достигають овочі та фрукти»! А от вашого «фірмового» рецепту страви з баклажанів точно ніхто не знає. А може трапитися так, що іноземець шукає кабінет стоматолога. Ви не зможете ні поділитися рецептом, ні розповісти про розташування потрібного закладу, маючи в пам'яті лише монолітний текст на загальну тему. Тільки виконання багатьох вправ Із
граматики, орієнтованих на практичне застосування, та великий словниковий запас корисних для нас та найчастіше вживаних
СЛІВ дасть нам ключ до знання мови. Звичайно, невелику кількіс
доведеться запам'ятати винні посідати чільного мови. Все це б
, але вони не по-
'" ЯКІ вони отримують, | ПІДХІД До навчання для них обтяжливим? Ні, | ще раз ні! Поперше, ми не повинні недооцінювати здібності дітей та Рухливість їхньої психіки По-друге, засвоєння інформації,
неефек- ТИВНОЇ у подальшому використанні 5 шкідливим витрачанням
не зважають на потріб
ні пе | навчання грамоті редумови для
| навичку читанна у дмтими
вважають за 100 балів тесту на коефіцієнт розумового розвитку ентиментальн! мами ледь не тридцятирічних синів розповідають: «Мій Сашко навчився читати у 3 роки». Зараз Сашко не читає НІЧОГО, крім написів на рекламних стендах та Пе-но-детективів на 600 сторінок. Але Для батьків головне, що 20 з великим гаком років тому їхній син випередив однолітків у механічному розпізнаванні лк Поганмм приклад, але не найгірший. Ця дорос людина вміє застосовувати навичку ЧИННИЙ розуміє прочитане. Але іноді трапляєтьс так, що дитина демонструє чудову техніку читання -- читає зі швидкістю ведучого теленовин - і не розуміє змісту прочитемуго. Вона не може переказати промиталня текст, розтлумачити його. Щоб цього у" - нути, треба, щоб дитина вміла читати" ка Тільки вголос, а й про себе, та обговори вати з дорослими прочитане ма результати навчання грамоті будуть не - льовими, а мінусовими. Діти, Як! розуміють тексту, що читають, змож пише блискуче озвучувати нісенітмиц! за Батьки повинні пам'ятати, що ДМ?
уть
з ова треба навчити не пише грамоті, а м вих ти культурною пюдиною. агогів тьків чи ПеД Якщо з погляду ба ільнено.
дитина засвоює матеріал спов передусім треба порівняти її ПОСТ ож вчанні з глибиною знань однолітків. и У цьому випадку помітне відставанні, пи, а звернути увагу на те, чи не має щі ово чи не зазнала попи травми роблеми розавмтку МОВ, -и ня читанню та письму можу"? тим: джерелом сильного стресу для б Тре а визначити, від ЧОГО зал тиме зіІДСТавання у навчанні - характеру мій - (лінощі) чи стану здоров я Вал оботу цими висновками треба провадити змсчУХ З дитиною, допомогти їм набути " знань. При цьому вепику ро» тактовність дорослих. Залякуваммя меннямо у дитсадок та 'мтернатом є неприпустиме! дмтина бупа впевненою у СОсмл мо. ому - Тяхо та довряла дороспим У поцеб запорука усгиху в навчальному
мМадта АРІ" я"
уп у М
зад спух зору.
-- РУРЕРании г - речи жостнни же тт жа чо - Риа
- - -- енани -
РЕ ПР ЕР: -- РР пн п -
МОЛОР-дА УГРОСВЯЧІ А
- ря ренти ДР,
-- ні
нійеннйих РР ЕЕ що т-е аква -щ Р |
но но зних о -
п - Р ний ЗЕ нн ни -ий пору РИН тнар БА СО
грає
ПРОСВІТЯНСЬКА МОЛОДЬ | СУМівці не сумують. У таборах! ОБ'ЄДНУЄТЬСЯ А ХУ МРОІВН ецівналам Пратеуі тримай паребувоимау
взяті Та коли їх спитати, що вони | копи. День розпочинався з руханки, потім полюбляють найбільше, о Один ГОЛОС Гук-усі вмИВОЛИСЯ біля джерела, снідоли й під нуть табори! Адже там - воля, зелена | керівництвом старших СУМІвців училися,
аласлива,. нессла
МОЛОДІіІТНа атм «(рера попер-
нулася п стіни «ЇЇ роспіти: трава (табори розташовуються у лісі, ми | як боронитися в разі небезпеки, проходи- " С гудентетро, школярство й живемо в наметах), цікаві пригоди, співи ли медичний вишкіл, тренувалися, слухали 3 і - б біля нічного вогнища, та головне - | цікаві розповіді з історії, вивчали горні у оупалі, випробутпані Н Зоротьої - ' - - і
| можливість поспілкуватися з однодумцями, | пісні Ще у таборі бупи СУМіІівці із Здопбупросбітяни, що піддалися за-випробувати свої сили, загартуватися. нова, молодь з харківського козацтво і
гальному піднесеному настрою, У травні ми - юнацтво київського | кияни з Ліги Української Молоді (ЛУМ) з п.
пирішували: «Бути чи не бути СУМУ побуволи в таборі «Слобідська Січ», | Ларисою Йолкіною на чолі. Також був
Молодій І Іросрітіь?» ПГІредякий щороку влаштовує харківський СУМ. | голова Всеукраїнського СУМу Олександр ай ставники 9 вузівських Уперше ми їздили туди навесні 1994 інам Задорожний. РА г, | | дуже сподобалось. Пізніше бували в ба- Нам було дуже важко залишати ЗБ « осередктій, Художнього гатьох таборах, ходили в походи, але табір, та все ж треба було повертатися З «б гехіикуму та музичного учили-найбільше радіємо, їдучи аТе «Слобідську до Києво, додому. Я вважаю, що для | ззодов ща, б шкіл, а також гості Із За ОО 9902 оорон Зоо Січ». Харківські СУМівці, у свою чергу, | молоді треба робити більше вишкільних а ЗЛИЙ Спілки української молоді, кілька разів приїздили до Києва, в гості до | таборів - таких, як «Слобідська Січ». а зви Ліва рального молодіжного об'є дпання, Асоціації молодих ПОЛІТИКІВ 1 ПОЛІТОЛОГІВ, українського нашого СУМУ. З ЗИ козацтва и Нашонал-патріотична молодіжна оргаїшзація, яка вирішила стати колективним Цього розу дорога до Харкова У Мар'яна ГУЛА, Кан членом «Молодої Просвіти» й у повному складі прибула на установчу конференцію, нас була МУле ПЕНАЛ Особливо ДЛЯ кн учениця 10-го класу 132-ї київської са Ре 5 фе гйняли владу М ї Просвіти». Палкі дискусії зав ися незвичайним ик хлопців Сашка) Андрія и|Моксима, о школи | КОЛА перейняли владу з рук «старої росвіти Д У ершил для цілу ніч не спали й не давали спати ном, С ОДБЕЛЕ таких заходів рішенням створити дві «Молоді ГІросвіти» - одну культурологічну, СПИНИ позапартійну, просвітницького напрямку (голова Павло Карайченцев), що ставить собі за і - мне "і мету різнобічний захист української молоді, в тому числі й соціальний. Другу - спортивно-но | | С 4 ви ЗВ В туристичну, яка буде діяти на територп Київської області с Завершилася зустріч у неформальний атмосфері під горезвісним «ярмом у кінці | Хрешатика», де молоді просрітяни вирішували подальшу долю цієї грандіозної споруди. Загальну підтримку отримала ідея голови шформаційно-просвітницького відділу ВУГ «Просвіта» О хексайдра Лашка, якому було пирштено присвоїти почесне звання «Ветеран т «Молодої Просвіти». А незвичайну ідею шодо подальшої долі «ярма» було вирішено реалізувати протягом міта (усі бажаючі взяти участь у запланованій акції можуть звертатися на запулок Музейнни, 8) 7 Павло КАРАЙЧЕНЦЕВ - ї
НЕ ПРОСПАТИ ПАПОРОТІ ЦВІТ
Як ви гадаєте, яка ніч найчарівніша? пальська ніч! Свято Ївана Купала Коли звірята розмовляють людською мовідзначається 7 липня, коли буяння привою, дерева й квіти можуть гуляти, деїм роди досягає вершини. А вніч із 6 на 7 заманеться, а в лст розцвітає дивовижна липня гуляє молодь. Горить багаття, у ло. Через вогонь годиться перескочити, й нареченого виглядати. Зело цієї ночі
Квітка Папороті. Звичайно ж, це Куякому спалюють сміття, непотрібівсяке ЩОбісамим очиститись, а якщо хлопець набуває цілющих властивостей, тому воі дівчина успішно переплигнуть (не по-
падуть у вогонь, не розімкнуть рук), то 734 - За оо 2 й | ЗО З виро значить, що вони - гарна пара ЕС ОО СОР ен Ще годиться в цю ніч скупатися. Бочнаким дівчаткам у цьому старанно допомагають Стійкі Охоронці Традицій - хлопці Щоправда, на цьому парубочі обов'язки не вичерпуються, головне - вирубати й установити посеред галявини велику гілку (найчастіше вербову) -Купайлицю або Марену. Пам'ятаєте:
рожки не дрімають, а збирають всілякі трави
Ніяке свято не минає без обрядової трапези На Купала готують яєшіню, горох, млинці ий варенички з товченим конопляним насінням
Не секрет, що в Купальську ніч відьми влаштовують шабаш. Їм теж хочеться погуляти. Хто зна, чи не спаде їм на думку пройтися селом або містом із піснями 1 по-чортячому веселими витівками? А може, ім забажається молочка хазяйської корови? Отож дбайливі господині напередодні Купала обсівають домівку маком-відуном, обтикують полином 1 ш обкурюють торішнім купальським зіллям При собі носять часник
Проте до сміливої людини ніяка чортівня чомусь не чіпляється. Отже, можна завиграшки роздобути Квітку Папороті. Лише б не проспати
Коло Мареноньки тодили дівоньки, Стороною дощик іде, Стороною, та й на мій
барвіночок зелений
Дівчата прикрашають Купайлиціо барвистими стрічечками, пучечками квітів, свічками, водять довкруг неї хороводи, разом з хлопцями влаштовують ігри Найпоетичніший звичай - дівоче ворожіння пускання віночків на воду куди попливе віночок, звитий з чар- 1 ЗІЛЛЯ - ромену, полину, ліобистку, - авідти
Ярослава МУЗИЧЕНКО
зано т -- нм -- Б Р - - РА АНЯ его -г нн Р Р Р неаваінни -- - я п РР
ЗО т є но тт т 0 ів
-- іннвее
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
що Україна щедра на футбольні тала Водночас гІрко ЗіЗНаватись,
Що ДМеЦ НО НИ 11 - атеріально-технічна база спо Безперечно, поліпшенню ситуаці слу матер рту, 1 фут-
гуватимуть і затверджені 26 нерена болу езатре бони ЩО нап виконкомом ФФУ зміни до регламенту резерви дя коня і спе а заможнь змагань на сезон 1997-1998 років, що стозарубіжжя і | прернняох альна комісія суються кількості замін гравців у ЛО У УЄФА ЄВ що о Т ре стадіонів, вищій лізі та Кубку України -- три, першти які готунуцвся ВИ щі и команди-учаслізі -- п'ять, друпй -- сім. Автоматична ниці єврокубків становле НО, що, крім наступатиме відтепер столичних Нації: нального спорткомплексу «ОЛІМПІЙСЬКИЙ» | «Динамо», решті
ПИикІВ де 7 уореодисч жона ооо ТС безкомпромісне ставлення до порути
р
б ее я - - НЕ 1 одисква ліфікація : Ж Щойно завершився шостий чемпіонат госля чотирьох попереджень Футі
; за собою полтавська «Ворскла» Дотрій Й - кс значено : 2ере оне України у вищій першни та другій лігах ун ери а з і Д у 3 а не трьох, як було досі Чітко визна насампер си у, б Є ; цьку и р ай! "чи - бомрардирів увійшли Олег - ати | тІльн гтровс а - Нал який уперше проводився під егідОЮ Матвєєв | ПТАХ КЕ Р че б ни Ди і статус фарм-клубів, як матимуть спі. | Дніпропеті й зб й я ежного Х «шахтар»), Серпи Ребров ( « Ди- - те вон тленні правда ІС Професіональної футбольної ліги (ПФЛ). Р м заявку з основною командою, проте ві освітлення равда, ля рекон-
намо») та Сергій Чуйченко («Ворскла ») будуть позбавлені права переходити до струкції, яка триває, полтавський стадіон г. " ЕГІ. | - ї ; - «) г Р ьо - - З й шо На їхньому рахунку відповідно 21, 20 та 14 вищої ліги Оскільки такого пункту раніше зможе відповідати європейським вимо. Харак геризуючи минулий сезон, мож- «ФК «Динамо» (Київ) вимушене було цими європейських кубків повинні бути обладна зазначити, що у футбольному днями відмовлятися від друтого місця, нані окремими пластиковими СИДіннями госполарст -туабо ух б . В . . уча дич "и Я - . СЕРСТеї крани значно еле НАННЕНО здорутого командою «Динамо-2» у першнии для кожного глядача На «Динамо» у ; стати порядку. Цьому сприяли зусилля Феде- 5 | шелону, на су. Ю обот вже . справжню сенсацію: з новачка вищого рації фу "Бо У » Лізі, як стартового до вищого е - , Тіє СТОЛИЦІ Ц ре У розпочали - - | "ТОО. країни, яку торік «звали | , .Ї - з , ешелону стала бронзовим призером ца стро пає - К У і З 2 користь маріупольського «Металурга», що Виділенокоштий на реконструкцію спор- | ката а вл: лечі» міністр Кабінету міністрів і ЩЕ і пани ; чемпонату 1996-97 рр. Такого ще у насне вну раки прийшов до фінішної стрічки услід за ткомплексу «Олімпійський » Словом, треба Валерій Пустовойт енко, а також створен- ) у зе У напт клуб ня Професіональної футбольної «другими» динамівцями робити все, щоб наші клуби гідно продов- | А | НОЇ ЛІГ Що ж дат Володарів золотих медалей жували ту славу, яку принесли Україн очолюваної Григорієм Суркісом Розпоча- | ; зерйозт не | а о ЕЛ - - чемпіонату України очікують серйозн футболісти київського «Динамо» багалася копітка робота з реоргатзації мережі - еко Пк | випробування кваліфікаційного раунду туох поколінь У цьому році виповнюється Ліги чемпіонів 23 1 30 липня. Срібний 70 років від дня заснування цієї команди
створеної торік Нагадаємо читачам «Слова Просвіти», що у вищій лізі чемплпонами країни вп'яте стали київські динамівці, другими фінішували гравці донецького «Шахтаря», а третіми -- полтавської . Ворекли» Остання команда подарувала
було Любителям статистики пропонуємо шдсумкову турнірну таблицю, яка набула ось якого вигляду
Ї В Н П М О
призер володар Кубка України -- «Шах- Кияни відкрили ювілейний рік виграшем тар» -- схреститі, зброю у Кубку кубків, Кубка Співдружності Москві, який | я Б р р ) РУ І. «Динамо» 20 23 4 3 69-20 3 а «бронзова» полтавська «Ворскла» 1 дістався їм удруге підряд, а завершили 7, «Шахтар» 20 19 5 6 72-28 р дніпропетровський «Дніпро» -- у кубку півріччя золотим фінішем, до того ж зро- - я ЕЕ - | У Є агат зрешкоди- | Р У ут 3.«Ворскла» 30 17 7 б 50-96 58 УЄФА Хто намагатиметься пер Пк д бивши найбільший внесок у виступ 4 Дн о 30 14 б 5 ти нашим землякам промити до наступного національної збірної команди. Вони є ДО- « кі -- - - - - тр ; 15 48-19 09 кола цих престижних єврозмагань, ми етойними спадкоємцями тієї високої » 9. «Карпати» 30 15 ї 9 96-23 02 дізналися 9 липня, коли відбулися же-майстерності, яку продемонстрували і | 6. «Таврія» 30 13 5 12 96-46 44 ребкування серед їх учасників. Крім того, уболівальникам динамівці-ветерани у | | г Р Чорноморець» 30 12 6 19 36531 49 саме цього дня пе за адах дн матчі «зірок» зі спартаківцями Москви 24 г 8 б чемпіонат України з футболу сезону 1997- червня поточного року. Сподіваємось, що КР | «Металург» 390 12 9 ІЗ 48-44 41 1998 років - ій 9«н с х З "о р | попереду -- не менш яскраві сторінки б . «пива» 30 11 б З 34-37 39 Однак не лише ці завдання доведеться історії цієї наймасовішої гри 74 10. «Зірка НІБАС» 30 11 3 16 31-55 36 здійснювати лідерам вітчизняного фут- У день завершення чемпіонату, про із 11. ЦСКА 30 9 3 13 39835 35 болу. Як зазначив у вистуті на конференції який шилося, Кабінет Міністрів України Ві 12. «Кривбас» 30 9 б 15 24-48 33 ПФЛ президент Федерації фут оолу затвердив Цільову комплексну програму р 3 З Валерій Пустовойтенко, головне -- це звич стболу в Україні на 1997-2002 й пи 30 8 ; і | | - | 2. розвитку футболу в Україні на 2 ла і рикарпаття» 3 9 33-49 31 підготовка 1 успішний виступнаціональної боки, Її положення спрямовані наб 14. «Торпедо» 30 8 9 17 29-56 29 збірної команди нашої держави у ліквідацію відставання нашої футбольної з 15. «Кремінь» 30 7 3 20 28-57 24 відбірковому турнірі чемпіонату світу -98, системи, невідповідності її рівня ЛИМРИМ ВИ поділи | 19-48 18 ти, що збірна України, маючи 14 очок а"СтьРрі 327 ЛЕН | З М '»". суспільства. Для реалізації наміченого, узи Ср залишається лідером ик ОА ПОСНОВзвісно потрібні значні кошти, які необхідно кода ними конкурентами у боротьбі за путівку ато 5 еті. Ва СО РРО | х | | вишукувати -- 1 не лише в бюджеті Варто . | 9 середу, 25 червня, відбулась четвер-вітчизняного футболу, посилилась наці змагання є футболісти Німеччини та хітом й футбольну просвіту, аби ох там онференція ПФЛ, якій передувало вимогливість до конкретних осіб, Португалії. 20 серпня українська коман- СО руна футбо ту "шанували во- Сн р засідання Ради Професіональної фут-відповідальних за стан справна тій чи Тій | да прийматиме вдома албанців, а 11 жовтня бі а і Держа вний ой під час матчів бальної ліги України. Конференція ділянці управління або обслутовування гратиме у Єревані. Зужонку - УЕ | В Р. затвердила г. і С ЛИ а не заливали трибуни зі свистом 1 улю ск ерд результати минулого футбольної піраміди. Німці відстають на два очки, проте люканням Т еба виявляти повагу й до Р чемпіонату, визначила 33 кращих гравці, Практично всі питання внутрішнього вони провели на дві зустрічі менше За оті ен жав, хоча вони й буфе. список яких очолив Андрій Шевченко з | життя ФФУ |; ПФЛ нині вирішуються рівної кількості очок з німцями (12) порвають наші зі ехперинкам нний -у як - - і - 5 й ; г г " ? І ї » -. ,, А «Динамо» (Київ). Кращим тренером визколегіально, гласно ї кваліфіковано. Статутальці теж намагатимуться обійти лідера футболь зач а р» | т | уольному газоні «ЛО нано Валерія Лобановського, а десятку ли реальністю чітке дотримання групи, скориставшись запасом ігор і зб арбітрів очолив киянин Сергій Татулян. У затвердженого календаря ігор, участь гро- Отже, ми прагнемо і « прорубуємо» вікно А РУ. СИРЕЦЬКИЙ с конкурсі «чесної гри» лідерство зберегла | мадськості у призначенні арбітрів на матчі, у футбольну Європу, нагадуючи їй про те б РАХ
ївський жіночий ліцей -- |" о аю ч|. Конкурс українських
проводяться в КОЛ якісь спяткопі заходи? «К р ичаллок»
г « Гн ститут ШЛ Я Х СТН И Х Д 1 ВЧ ат У» - Гак, звичайно. В ліцеї істує жіночий клуб, що проводить екскурси та художні Гурт молодих поетів «Завулок Музей
Чч И З а | 11 | ад Н О в О Г О ТИ П у? виставки. Відбуваються дискотеки | копкурси ний - 8» другий міІСЯЦЬ б'ється над ідеєю
ї видання збірочки українських «кричалок)
Ч | | краси отир и - (Продовження. Початок у ч 3) - кто рік ми святкуємо Депь | «Що це таке?» - запитаєте ви? Це. ре Р : У Ч. іменинника -- це окрім 8 Березня, Дия Матері | ВиСЛОоВвВЛення емоцій уболівальниками на Фу та Дпя ліцеїстки, Обольних матчах Урсу Пропонуємо приєднатися до конкур
- Н; тен : я Гайчання платне? всю творчу людність. «Кричалки» - питанм
- Так, в середньому 80 гри. за місяць. | НПФеціональної безпеки Зараз українськ ми - манди підтримують роаиськими віршами; нина, Марійка та Олепка радо погодилися дати | заради домогосподарства чи бальних тав, що не відрізняються красою мови. А чом) Лесь ВАСИЛИШИН | «Українських не знаємо» - відповідають Світлина Омелька ПОПЕЛА | убопівальники Варто лишень з'явитися ні стадіоні компані, ціо починає вигукувати дк "кричалки », і їх одразу ж підхОПЛЮЄ натовії Так станеться | з вашими, які вигадаєте наДішлете на завулок Музейний, 8. А пори бування на найвидатніших футбольних матч У Києві ми вам гарантуємо (квитки на ане лижчі матчі чекають переможців у редем
«Гурту» )
Мабуть, найкраще про лей можуть | гутом шляхетних діпчат» ? розпогсти його пихованки І Їершокурениці - Т так, і пі, Ті, хто приходить соди
нам невеличке «шнптерріо». Розмопа проходила | дуже швидко йдуть. Ми однаково глибоко
Па подтр і КТЖЛ, одразу після іспиту. прирчаємо 1 тех-
- «Шаичата, нка, на пашту думку, різинця | очи, ї гумаштармІЖо вашим лцеєм 1 пересічною с єредньою | пі предмети - з
с
школою? Ї чи є пона пзагалі? пезпачного пере- - Зпичайно Же ГІо-перше, пап: чаклад МаГОГО ОСТАїППХ пансіомиого типу Ми тут і жипемо, 1 3 дорероліо - навчаємося. В день у пас у середітьому по 12- | ційними жі- ІЗ уроки Точишіє, уроків близько восьми, а | почими іституподо Кирай чені все пе -- це факулютатипи, тами КЛ Л
д є 2 Р. 5. А ось що пише з цього приводу - чому пас напчлють гракультатитно єднає супорість
Вталій Лисенко із Яготина
-- й | ; " - Її Ївого року в кає були домогосподар- | порядкі0 | Па- « Нещодавно почув по редю " Промінь» ких 5 - : ї сто, тпорчість, хоровий спо, шейиїг. приклад, а формування ами апа. ЗЯК Цілком У ізальників текстів «крі тво-
- ЙШМейтиг змисть урпоку //Л шнихопанни? | уроки ми тні сериозно виношу на Ваш ром ляд дею «
рення національного футбольного маршу. ж МеЛОДіІЮ якого поєтична богома мас реч куплетів, які амуєсять ставитись до грі хоч принципу «неодмінно виграти» Мелод соб запропонувати власну, що ії аже ношу адек Кілька років. Прошу залучити мене до СПЕ
яка не прогорить »
- А, у нас є | прання мірйидка, 1 маємо рю пирони- «різкультура. Тому, хочоу КЛКЛ : п'ятиразопе | ходити п Оріоках харчутеання, нам є ле питрачити надлнт ок АТ |ммоТОпОЛО еперги, | сими Кос -
- | - Чи можив пназпати паші ліцеї анстих | метикою мож
нію СОТ о -щі ож ен ж - о - не - -
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
лінії - ЛіОодДИиНни
ьо т -ю-ь
мово ПРОСВІТ
! |
ПЕРШИЙ «СНІГ» - ВАГОВИТИЙ І БАГАТОГРАННИЙ
На початку цього року п Харкові пвиишов друком окремин випуск часопису Мова Україна» - «Сніп» (редактор - Петро Черемський) Це видання Молодіжної Ліги Харківщини, до якої Спілка
молодіжна
«ІЛлЛьЬмМмоАана хх
Української Молоді
пходять (СУМУ), патріотична організація Товариство української студіюючої молоді їм Миколи Міхновського
Видання оага гогранне и вагопите С п
«СОКІЛ»
ньому 1 статті МОЛОДИХ ПОЛІТОЛОГІВ Та
істориків, антропологічні га культурологічні дослідження, 1 поезія молодих. Як упорядники,
Сніп» породжено спонтанною реакцією
зазначають,
на хворе довколищшинє суспільне середопище, внаслідок уважних спостережень жа хвороброю 1 здебіІЛьШоОгГО даремних спроб її подолати». Видання здійснено за сприяння Української Видавничої Спілки, при фінансовій підтримці пп Хоткевич і Андрія Кириченка Своїми роздумами з приводу виходу в СВІТ видання ділиться відомий громадський Діяч ІОрко Кочержинсь-
кий ПЕРШІ ЗАУВАГИ ДО ПЕРШОГО
«СНОПА»
ї реб а З
Галини
нового
найглибшого природознавчих Сніп
ЛП очати
підгрунтя свіІТОГЛЯДУ
основ базується на расовій
с(теорії». поведінка ліОДдДей вважається заданою спадково
У «Снопі» раси розрізняються за зовнішніми ознаками - на рівні ХУПІ
століття (Лінней). Нині розшифровано генні коди (з останніх новин: в Англії живе прямий нащадок - по материнській кастяк якої викопано через 9 тисячоліть (!) після її смерті) за сучасними даними, генна структура шимпанзе відрізняється відгенної структури роду пото на ОДИНИЦІ відсотків, різниця всередині роду пото - ще менша. Отже, пояснення непримиренних суперечностей серед роду ПБогао слід шукати не в генах, а деінде
Правила поведінки - як внутрішШшньовидової (ето ЛОГІЧНОЇ, суспільної), так і стосовно середовища (екологічної) генетично задано лише в комах У вищих ссавців генетично зада - но тільки найпростіші «Функції (травлення, розмноження) та здібності - більші або менші - до навчання. Вищі правила поведінки задаються К УЛЬТ У- РОЮ - інформацією, що не є генетичною, а Є наслідком ДОСВІДУ попередників 1 яка
передається не генами, а прямим
спалкуванням поколінь Нопкопі, що ни" родився в неволі й степу не бачив, степ снитиси не може Вовка робить мисливцем мати-вовчиця - навчаючи. Згадаймо «Пароджету вільною» Джейн Гуддол. левиця, вихована людьми, вважала іжето тільки те, що в мисці, а сусідську козу - не адобиччю, а сусідкою, Коли в її «батьків» закінчилось відрядження до Африки, виникла проблема! взяти дорослу левицію до міського мешкання - неможливо, віддати рідну вихованку в концтабір-зб0опарк - серце не дозволяє, а випустити в ліс - неможна: вона загине, бо не знає культури свого лісового народу Чоловік Гуддол спеціально навчав «доньку», що всередині певних лісових створінь с їжа 1 як ту їжу звідти добувати. Аж після тої науки Гуддоли віддали «доньку» заміж амогли з чистим серцем поїхати додому.
"Якби поведінка людей задавалась генами, - неможливими були б яничари, неможливим було б згадуване Субтельним явище масового переходу українського панства у польську культуру (а пізніше, додамо, - в русскоє дворянство), небулоб колабораціоністів, неможливими були б сучасні «раби, подножки, грязь Москви», яким ми (НАЦІЯ) залишили владу над нами у 1990 р, втративши тим самим «останній шанс», як казав Сахаров, на визволення.
Отже, хлопці, нетак усе просто Треба вчитись. «Той, хто перемагає розрахунком перед боєм, може не боятися бою Хто кидається в бій наосліп, - приречений» (Сунь Цзи, У ст дон.е)
А тепер - про дрібницю, яка впливає на суть: не слід видавати бажане за дійсне На с, 17 «Снопа» зображено обличчя представників трьох «великих рас»: білої, чорної 1 жовтої, на малюнку розміри голів зменшуються від європеотда до монголоїда Фактично, об єм черепа у вищих приматів збільшується в порядку: шимпанзе-негр-білий-монгол Чи й так само зростає розум? Одна американка виховала від самого народження гориленятко До чотирьох років волохата дівчинка розвивалась, як людська. Навчилась говорити (мовою глухонімих, на пальцях), була такою самою потішною й допитливою, як людські діти. А після чотирьох - далі не пішло Чи й китайці продовжують вчитись у такому віці, коли ми - вже заскорузли"
Наш кор.
ПИБРЧНННННЯ шен нний
жс не ни БР
У віці 15 - 1/ років молодь хви іює питання КУДИ 6 ТО ПОДОТИСЬ, ЯКИМ обрати ЖИТТІ пий шлях - якось умудритися втропити до можна дещо нав: кпОПОТИ
оступним крок вузу І спробувати ачитися Гуп спокійно передихнути, | от знову як і куди влОоштуватися но роботу Дещо своєрідним у цьОМУ ППО І Педоаї 3 університет ім МО ПО Драгоманово Самою нОзвою мого передбачено новипусєкник станє Педогогом. гоб' ошвидше заорсе піДЕ п їушовати до школи Отже, абітурієнт покументи на вступ сюди, автоматично погоджується з тим, що в майбутньому буде вчителем Че знаю, що впливає на зміну рішень, СЄлпе протягом
7 ІЧ и
якими ПОДОГ
вагаються | Кіе знаю, але збираюся»| 3096 зт кажуть, що ПІДУТЬ, бо «що ж запишається», «куди ж "це мити 9 | 2090 опитаних переконані що будуть учителями, Бо вважають це своїм покликанням
Д як МОЖЕ Є апізуватися це бажання? Гіа запитання пі 10 перспективи працевпаштуваї НЯ І попитна вчителів уУКрбінк "Тчатиттеї:і" ко птератури у школах Ук рО ни ВІДПОВІДІ бу пиномріаноманітні- ШИ АЛ Висловлювались часом діОМетрально протилежні думки, Ток що важко уявити, Яка ж спраовд! ситуація В школах "Чаведемо ДеЯкІ приклади : ЗлоалувЯти: я чомусь воОжко, хоча попит великий», «ІЇерспективао середня, Попит
МОЛОДИЙ УЧИТЕЛЬ:
ПЕРСПЕКТИВА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
ний
п'яти боків навчання думко студенто зміІНЮЄТЬСЯ кІЛЬКО РОЗІВ ершокурсники не можуть сказати і конкретного, бо ще призвичою ються до нового Сстотусу студента Другокурсники майжо ОДІїОгопосно заявляють, що в школу не ПІДУ» нізащо, а вступали до цього вузу, щоб отримоти Як усь Вищу оспіту |чи навіть просто диплом) Гретьокур- Сники ПІСЛЯ СВОЄ першо! п житті педпрактики просто в захоплемні ВІД роботи з ДІТЬМИ аме в цей час багото студентів впаштовуються не роботу в шкопу ! ЯКОСЬ припоштовуються поєднувати роботу з нобвчОнням Кому це не ЗДОєЄТЬСяЯ переходя ть но заочне ВІДДІПеНІНИ Но четвертому курсі педпроктико вже довшо Після неї змову являють м сумніби ровівши соціопогічне опитубоння серед чеЕтвертокурсників |на фіпологічному раокульте"! ') засуволи, що 507» опитаних ще ме знають, ДИ, "ідуть працювати вчителями (хоча і р 20 го
НІЧОГО
чомуг( ь
РР Р
--- іній
нн чри - -- ше вної - кг -
ійнійнийс Зі
ДИНИ нн ні ГО МЕРИ
спабкий» «Попит араз послабився, перспективи НІЯКОЇ», «ГМПопит вельми великим, але у престижних школах Він уже закінчився», «Впашгуватися можна, та чи буде це влаштовувати менет»
Мабуть, саме в останній репліці знаходимо пояснення, чому до четвертого курсу так змінюється рішення СТОтТИи вчителем
Цікавим є тОкож ставлення студентів до укозу про те, що Після закінчення вузу необхідно «відпрацювати» в школі три роки зготивно до нього ставляться 659» опитаних, у 3096 ставлення неоднозначне ! пише 59» вважають указ правильним. На жаль, не знаємо, про що думають випускники У них у цей час стільки справ, що в університеті п ятий курс г рідкісний птах
Апе будемо сподіватися, що для ампуєскників час навчання асе жо не вмявиться даремно втраченим, ! нохаом щаостить ім у цьому!
Христина БІЛАН/
можна взяти таке багатство образів, стожетів, поєднань? Не можна поясимити це лише тим, що дівчина багато читає, постійно відвідує художні виставки. Вона дає нам можливість поглянути на світ крізь чарівне скельце свого дару. Витинанка «Очі», Поважна сова сидить на дубовій плляці й зоріє в далитту. Очиська в неї - велетенські й червоїі. «Сова - це символ мудрості, - пояснює авторка. - Ніч кінчається, 1 вранішиє сонце відбивається в її очах», «Великдень» передає врочистий настрій свята. Тут і вербове гілля, і писанки, орнаментику яких дівчинка серйозно вивчала. | святе сонце-сварга сяє з небес-рушника, мов хліб на Великодньому столі. Ярослава не вчилася в спеціальних художніх закладах. Найперший по вчитель - тато. Незважаючи на шалене сьогодення, коли батьки, женучись за копійкою, залишають дітей без нагляду,
він віддає чЧИмало часу вихованню дочки. Роботи юної художниці були пред-
Її роботи вишукані й складні - злагоджені композиції, до дрібниць продумані деталі, багатство кольорів. Та коли дивишся на них, не виникає думок на зразок: «Ой, як це важко було робити, все повирізати, понаклеговати..» Про
ставлені на багатьох виставках, зокрема персональних - у музеї Павла Тичини, Музеї літератури, Республіканському будинку художника тан. Ярослава вчиться у київській 200-й школі й там веде гурток витинанки й художнього розпи-
ДИВОСВІТ ЯРОСЛАВИ ШЕКЕРИ
все забуваєш і летиш за думкою дівчинки-чарівниці у дивовижний світ її творінь. Тут можна побачити найнесподіваніше: фантастичних істот, казкові дерева й квіти, настроєві композиції, навіяні стародавніми легендами, історичними оповідками, навіть снами.
Немає сумніву, що Ярослава народилася художником. Але багато важить, хто і яким чином пробуджує й виховує в дитині бажання творити. П'ятирічній Ярославі тато, Микола Шекера, дав купту паперу й фломастери: «Малюй усе, що хочеш, доню. Та не перемальовуй у Інших». З такою єдиною настановою дівчинка охоче пізнавала світ через малюнок. Пізніше Мирослава Свято (керівник писанкарського гуртка) не тільки навчила дівчинку розписувати, а й показала, як витинати писанки з паперу - витинанки.
Нині в Ярослави багатющий творчий досвід. Вона використовує усі можливості техніки - контрасти, розтяжки, ажурність 1 масивність. Здавалося б, де
бе був ж
Ж
и б
я Нм Як я: і
УМХ
натхнення й дружньої підтримки.
ЯК ОБИРАЄ ВУЗ АМЕРИКАНЕЦЬ
Мабуть. не за принципом, який вуз розташований найближче до хати чи в якому з них працюють найближчі родичі.
Насамперед ознайомлюються зі вступними вимогами (в тому числі оплатою). Окрім цього, беруть до уваги ще багато аспектів. Приміром, які вчені звання пропонує вуз? Як довго продовжується навчання?
У коледжі звичайно пропонується чотирирічний курс гуманітарних наук, після чого присвоюється звання бакалавра мистецтв з таких предметів, як історія, мови 1 філософія. Багато гуманітарних коледжів пропонують також звання бакалавра наук із фізики, хімії та інших точних наук. Технічні навчальні заклади пропонують курси іа сільського господарства або бізнесу з різним терміном навчання.
Випускники старших курсів (вузів) отримують звання магістра чи доктора як мистецтв, так і точних наук. Щоб отримати ці звання, потрібно навчатися від двох до чотирьох років. Якщо навчання пов язане з оригінальними дослідженнями, студент може додатково провести в університетських бібліотеках і лабораторіях місяці 1 навіть роки
Цікавляться американські абітурієнти й тим, які програми пропонують коледжі або упіверситети. Що потріоно для отримання звання? Кожен американський університет чи коледж має власну програму. На молодших курсах : обов'язкові для всіх предмети (світова історія, математика, методи досліджень, уміння писати твори та ін.). Студенти самі вибирають свої епрофілюючі» дисципліни (з яких вони хочуть отримати вчені звання), а також певне число факультативних предметів. Згідно з даними Національного інституту освіти (урядової організації) американські вузи пропонують більш як 1000 профілюючих дисциплін, а число факультативних вимірюється десятками тисяч.
Ще молоді американці зважають на те, чи коледж або університет є громадським закладом Чо караньой державою або місцевою владою), чи приватним, зокрема, релігійним. У СІ немає національної (федеральної) системи освіти, кожен із 50 штатів, а також деякі великі міста мають свої упіверситети. Федеральний уряд керує лише тими навчальними закладами, де готуються професійні кадри для збройних сил.
Близько 25 відсотків усіх вузів у США є приватними й керуються релігійними організаціями. Більшисть із них відкрито для студептів різних віросповідань, але в деяких релігійних навчальних закладах усі студенти повинні відвідувати релігій пі обряди.
Як громадські, так і приватні вузи залежать від трьох джерел доходів: плата за навчання, благодійництво оствугоувания заможних людей) та державне фінансування. Благодійницькі фонди деяких університетів дуже воликі: в Гарвардському, Принетонському та Єльському університетах вони перевищують мільярд доларів. А більша частина грошей податкодавців іде на фінансування громадських навчальних закладів.
В Америці існує велика кількість невеликих коледжів, багато університетів. Проте студенти, як їі раніше, намагаються вступити до найстаріших та найпрестижніших
ушверситетів, але при цьому прагнуть отримати нові ріанпоманітні навчальні програми.
су. Тож побажаймо їй 1 надалі творчого
Марія ОСТЕРСЬКА
д отит ей | йо я ої 1 й плету ки рю" уч, -в. й. СЕ . о у» г т - кое : ' Е з оч а Ж, род аі ж ні -ону ол «о то оії "| й " "-ж-й» 23 поз - "обниі ружа «Тай ПР Ре ) . вне ь «лова ей ; г НИ | ЛП - Є 73 - - ДИ» " ї. Й Го У - | "з ї Йди Го ця . 1 - і сжвойни - лик! я пр ПР ше, 4 ч
|
Суово ПРОСВІТ
- - уч ми Нелін й и ЧА ни, ин з каша ото во вововою з зожот
Ужене вперше Співоче поле радує київську молодь концертами зірок української естради. Зокрема 14червня п. р. тут за сприяння Фонду Святого Андрія Первозванного відбулося супершоу «Територія А на Печерську». Отже -- свято...
Ведучі, Анжеліка Рудницька та Олександр Богуцький, неодноразово закликали кілька десятків тисяч киян, що прийшли на концерт, до порядку та «максимальної уваги один до одного».
Окрім виступів гуртів «Новий світ», «Формула води», «Аква Віта» та інтернаціонального «Тре Вио», відбувся показ мод від молодих київських кутюр'є. Здивував екстравагантний хореографічний ансамбль «Сузіря
. | | Продовжувалисвято тендітна Оля
Юне кова з плюшевим чудовиськом у руках та справжній шанувальник жіночої
краси Віктор Павлік. Відкриттям став новоспечений «юний орел» -- співак Михайло Поплавський |ректор Київського інституту культури).
Мушу зазначити, що оформлення сцени та технічне забезпечення концерту були не на високому рівні, проте деякі виконавці («Скрябін») навіть співали без фонограми та намагалися імптровізувати з публікою, що свідчить про їхній справжній професіоналізм. Шквалами оплесків шаленіюча публіка нагородила Олександра Пономарьова, Юрка Юрченка, Наталю Могилевську та (|особливо) гурт «Вхід у змінному взутті».
Від спеки (або від радощів) у багатьох були червоні обличчя Найспритнішим глядачам дісталися фірмові жовті блайзери, що будуть ще довго нагадувати про супершоу «Територія А на Печерську»г. І хоча над головами людей літали пластикові пляшки таінше сміття, вечір видався напрочуд веселим та по - справжньому святковим.
" его
іп "Ж ч ємо у в ії | | РУ й и ГА т й " ї - ь т Ра "і , г ПИ
Печ
, гі,
Ро, річ б "з "У
чини ло и "й" вача мої Ра ко ин и
Хо М М
- чо и
ч- -
чи -
ал
РР РР Р ЕР
У
"ня
». 6.63. Й шслерсоке
Разом з піснями Віктора Павліка вся горанавкрути Співочого поля плакала, апід виступи гуртів «Всяк Випадок», «Те Вйо», Наталки Могилевської, Юрка Юрченка молодь галасувала 1 танцюва" ла з усієї сили. Треба сказати, що
шалений успіх мала танцювальна група «Аква Віта»
Мабуть, у публіки вона викликалатаку ж реакцію, як «оковита» в ГОЛОВІ А свідченням
цього можна вважати
виступ по телебаченню адміністрації Печерського району, яка повідомила, що при такому скопиченні народу (300- 700 т. ч.) було всього лише 20 незначних порушень і жодного сериозного.
Так що краще слухати «Аква Віту», ніж пити гірку «оковиту».
Омелько ПОЛІЛ, Жанна МАРІЧКО
Витівки РОЛЛЕР-КЛУБУ
Українська моподь поступово
призвичаюється до свіТОВОї МОПОДІЖНОЇ моди. З деяким запізненням з'явилися в
Україні і роллери.
Ще два роки тому поодинокі зозулясті хлопці на роликових ковзанах», простуючи вулицями Києва, викликали у перехожих пегке здивуванмя. Апе цем
рух постійно мабирав обертів. | ось Рік яка вирішинпа
тому з'явилася пюдина,
зібрати й перезмамомити всіх КИїВСьКи" роллерів. Цей клуб запропонував мо" ПОДІ, котра хоче навчитись мататися на практичну
ропиках, прокат ропиків та
| |
допомогу щодо опанування технічніми навичками,
Організатор клубу - Марк. Колись він навчав моподь танцювати реп. Тепер навчає моподь гарно скакати на роликах. Иому ще немає й 25 років, Зачіска та колір вопосся на голові Марка постійно змінюються, що дає мому змогу винаходити нові ідеї. У минупому році ця ідея повезпа 12 найвправніших роплерів на спортивні змагання у Сімферополь. У Київ пригхали обівшись виграним могуртом
У цьому році роплер-клуб вирішив започаткувати у Києві змагання. 15 червня
у Національному Виставочному комплексі (ВДНГ) відбулося всеукраїнське роллершоу. Парубки й дівчата віком ВІД 5 до 50 років на звання кращого роплера в Україні. Навіть дощ, котрий пив весь день, не перешкоджавім показати себе. Гурт зібрався чималпенький Після змагань всі небайдужі до КОЛІС змогли ВІДТЯГТИСЯ На грандіозній дискогеці. Кого зацікавили роплер і ролики, можуть підійти до Респубпіканського щовечора збираються
змагалися
стадіону, де
| мпени роплер-клубу
Жанна Марушимець
ЗОВИНИ АУДІОРИНКУ
ВВ «Музіка» -- 1997р., запис студії «Саіа гесогсіз», тиражування компакт-диску
5 В А. Ргофисїоп Їпс
Новий альбом легендарного гурту відкривається іхним ХІТОМ є Несна», ЩО
приніс «Воплям Водоплясова» серця мільнонів вання старих прихильників.
рок-
нових 1 розчару Останні звинувачують ВВ в «опопсінні»,
Музщі» помітна не
але ця тенденція В
падто | | ШіІодо носія запису Фірмовим є
пльки СО (вартістю 24 гривні). Офіційно на аудіокасстах не видавався, але у агуляють» аж три різними
альбом тому ж Києві оже місяць записів | з
ОДІ гу з
пратських Ре продук уємо до оритшалу
варіанти пкладками НИХ,
найближчу
«Фантом-2» -- 8 Без контролю», дії «Кузня» (1996-97 рр.), тиражування МАС 1 МО « І арба»
« Би зконтрольнйяї я» О я роман Матяш знову спробували порадува- «аОбителів потанцювати Наскільки ше М Але касста Попит має
Г ре ЧкКОо Та
Ти
пдалося покаже ча!
Теприхильни Гь критики ча чИиМОСЬ
умови Ппри-
ХИЛЬьНноОсСТІ фанатів пе Є жахливим
Ї Ї| завда? Хата
М Обо -
т ГІ ач Є реми ни
студія «Ї алвокс» творіння бездоганних
19975.
Бе здоганне творців В Ка УТ розумінні добре забутого С тарого Міс тить
трохи сухувате 1 нове в два старих сингли з маловідомого запису «Плачу» 1991 року -- «Моролеву Де » Та «Литаючу Голову» (нта слова Віктора Неборака), «ремікс» славнозвісної Пісеньки «Вона» (з багатозначною допискою «перша кров»), цікаве прочитання народної пісні «Ой хмариться...», старий конпертний епри- Кол» під назвою «Хата Мо 2»(відомий як «Кемон, бейбі» )
|з по-справжньому нових речей слід відзначити саму «Хату мою» ( зрештою, вона третьому перевиданні
пже риходила На
«Най буде все, як є...» - альбому гурту). Композиції «О троянди
(слова Віктора Неборака) та «Ти бачиш. (на вірш Григорія Чубая) переконливо творчу спроможність
попереднього
свідЧаТЬ гурту
про високу
Підготував Олекса ЮР (за матеріалами МО а«Гарба»)
Молодіжні новини
» ж Ж
8 червния в Будинку органної музики відбувся сольний концерт Ірини Калиновської, яка вважається однією з пайпрофесійніших органісток в Україп. Г ому па п концерті було
чимало модеий, (більше половини зали
молодь. У п виконані звучали премодії Баха, музика Шарля-Боле
А ло Альбом! І била власне (рантас тично!
Малиновська аранжурвания Це Здапа чося, що не оди грає, а цілий оркестр Зал, хто із заплютце ними очима, а ХТО диплячись у простір, пасолоджутвашцея музикою генттального
ро 150) Ч«АДАЛО арі АН
просто
композит! ора
ж ж я
ГА 0 КОНПеруГНОмМУ залі У краї ькогО дому 2Ї че раня проходив підкритим коншерл Мипжнародного шетитуту диригент М гоо цього конперту було показати пиступи кро орі диритенмии з рианих крани слигу Роб оп
урт, керішник шпроскту, упПисСЛлоОпит подяку
єПпоїи промові
Іаціона чьному ї я ( имсроначномуу оркестрові У кроти, якими про
ГЯгОоОмМОодНноОХх ТИС ОЙ Й о мой при працюти пи
я диригентами ДОР гадбірковому турі | з сімнадияти диритеюттти панкраши мали змогу покаАаччаги СПпОоС бмІНнЯ 2/| мериня Ж Ж К.міпеька орга мація «Молода
І Їроспіта» ОГОЛОШУЄ конкурс но кращу
КОНМеЄПИИО ЄКОМОмМИчЧИО Гео подарчої дім льнем ТІ Молоді ген зрамтзаю Крашіи Горарісє «МТААИ М будуть ідо чети призами
Гал ри САНИ ОМ | Моло па
палтримку
І ромадовком
рих Грем та» надасть різномани тату
ДЛЯ нє п | РДА У ТР
помогти
пом о єпумата типи пооробрут
ми 2 2001 чапулок М І» Молола Тірох ЦІТО
финансопо-скопомічним підліх, Віктор С єм
ЦО 1 2/9.41.4ь
Зпертотиєсь «хомлїми, Тв,
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
сти
ково ПРОСОТТИ
симуУГІ 11 | | ІЗ точ | | -- ЧУ ружіІТОЮКТУ! УМ Мой - З лм іх Мп! ТАК У І 1ІТ То і Р, ла М ра к й міки ПОЇ «СО ТУ Їанської | ко-Ко ької Церкви о Григорії рові тий ( пс Твник «мого ІаІровбвининсу рам" «зінськО (АКА оре! ЦО бОГОТ В то дле р ЧЕТ , маукми | культури «І З і ук я ап (1845 1889) О де з РАДІ 113 -| / |У 76) | іі 1450-1501 ГУ преінські ВнесСспи вого
вом дит І . чесок ) розвиток ск ВІТИ МоОПИ Пітеротури ГА "ч
«ні «і 1 ї гі! «б С ТИиКмМ і КОМИ КЕ До РОТ ЕТ її «1 ОТУТ щі юн з «СІ ПО іє Г1І1 С і! 14 | і -рерір ноОПежЖжИТІ
і ь! - М : ча "ТУТ ""зТет ТІДі сі ек ПМ мні Єеницикло
Ог ксандьрх й і і
Р ном іні "п ТОКаН! мА ПпуУДЛОпПОр'ч Ді на
диЧНИХ | у амській МР активному громадському (| ос! "
ач Аа ЦІМ Р | 4 І 1 ПА ВА РУ МА пПОМТОЇ телуоуа пере Оп" Ж - ХХ 1 ри чаер'! Г ТО ІТ 1 оТОТСТ в бич Ч
хіх - перше
184/ ООКкКУ М о ПІ Шпахтинц бо Сни
з ян ладо першого класу Гернопіль ЬКОЇ
очі
185 7 го ВСТУ"Ї? Ковчоаючноь ;) ть у громад КА2мМУу - 7 Ю -ГАИо! ального
гарших КЛОСОЇХ оФошФрав
Гу "І
хваву УЧОч
оклоду
У плнМоО3Ч! Громада», яке ор еднувого у СВОЇХ поОваох ї М.
папо таємне сСстуденмтсоько товаорис
тьки УКРОЇНСЬКИХ " торшоклосникіо оно бупо 41114 г
колою УХІ ої УдоСскОонОЛлені й ЗзмСО)ніІ УКРОЇїНСЬКОЇ
імоОнНСтТаС У у 1 А111М Цетдев'ьчеуії"ТіТе ЧІ лоширемм М "и
лови птероту рим! -І: -а | | жописььМенства То « гори Укроїни, піІДГОТОВКО
крантк я цех ч У ь, - і проведен" мом іттературно
морів прик паченнх і( торичним ПОДІЯМ
читання м обговорення ТВОРІВ
унадпьних СІЯЇ
музичних В" наук" національної: Опекс андр БОЇ рінським ВСТУПИВ у ЧЛени «| ро реком! ІіНДОЦІЄЮ і імназні ТО "Теїке: Івана 1) упює,м зибутнього видОтно-
укроїнським письменником
ку пьтТту р за ЦО г) МА
Цячам українського
з капендов 4
АОди» Та однодумця го вченого яким був у приятельських « тосунках Цем період став почотком громаді ької діяльності у царині
першов ідкринвача Х променів 1. З
відоОДЖенмя украдїнс ЬКОЇ духовност
із юноцьких років Олександрові Барвінсі кому Зм о притаманно вепика пюобров до свого нороду, аболівання зо мого ДОП ! намагання з усіх сип допомагати йому Він воподів невичерпною енергією, ніціДАаТИВОЮ, надзвичанмнною поацьовитстю особливим ПОТЯГОМ ДО Знонь І наукових пошуків, широким сепоглядом
У 1867 році О борвінський звернувся із пропоцизією до Миколпи исенко нописаоти музику дО «Заповіту Шевченка Пропозиція настільки захопила М. Лисенко, що це стало початком ого праці над скпаданням музики до піІСень НО слово Кобзаря Одночасно започаткуволися особисті контакти, які згодом переросли у міцну дружбу вченого її композитора Ось яскраве цьому свідчення Коли Миколо Лисенко їхав у Лейпциг Німеччина) для вдосконалення музич: них СТУДІЙ, то спешально зупинився у Львові, щоб узяти участь у концер п. прмиуроченому до сьомих роковин смерті Тарасо Шевченка Концері пройшов із вепиким піднесенням, Саме тут уперше було величово виконано аЗаповт» Шевченка Исго учасники бурхливими ЗВОЧІЯМИ ВДЯЧНОСТІ аплодували композиторові, виголошували схвальні оратори Згаданий концерт започаткував щорічне Святкування | Шевченків ьких Днів у Львові, що згодом поширипися ПО ВвсСІЙ Галичині
Після студій у Львівському університеті ОО) Борвінський був призначеним учителем у Бережанську гімназію на Тернопільщині Поряд ІЗ ОСНОВНОЮ роботою продовжував ноукову | видобничу ДіяЛьНнІСТтТЬ
іІДотувов до друку : випустив у СВІТ ЦІННІ На
ачОльні ПІДДучники (УСНО словесність 1870) І «Писано сСлЛовВесністьь у двох чОсСТИНаХ (187 І | Вагому проктичну ДОПОМОГУ О барвінському В ї"дготовці до друку згадоних підручників надав Пантелеймон Купіш
Олександр Барвінський також упорядкував хрестоматії жраоїнської ліІТтТеротури для гімназій Іінизку видань 90-х років ХІХ ПОчаОтку ХА СТ. виступив овтОром торичних праць «Іілюстроваоно історія України? (18901 «Оповідання з всеєвітньої історії» |19 10), «Історія укроОінської птератури» у двох томах (1920-
1921) стотем про Тараса Шевченко ! Юрія Федьковича
закінченм я
читОнки
тай
-г Ї
і чу
У 1871 році Шкільно радо перевело О Борвінського но по аду старшого вчителя дер Тернополі "Мезважаю чи нО ВЕЛИКУ
ковим ОЇ СеміІНОИ Дії
заванта жебніі С ї
«Пр г - а т в , ИиСлЛеннимли родинними гуроотами і
08 язками, він поринув у громадську роботу
В той час діяло єдине товариство «Руська бурса»
ТП! т -- пів і Р с " краще зо інших рі уумів, ЩО ДЛЯ РІДНЄЄ ення
МЦІОНОЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ народу потрібне видом
"Я невеликих за обсягом, дешевих патріотични» пиж Ок Для широких верств Суг пільства, утворен ромаодських говариств !
Чя ПОЛіТичних портім г; 1 їі | . ь : Уропі 2) аби культурчно-"просвітницьку ДІіЯЛЬНнНІСТЕ
СТПІо - гир Р юямувати у напежне русло. Втілюючи задумо - / жу й. (2) Бао0рв нСським почав | идавна и
Рус
-БКу історичну бібліотеку» У | 886-18У3 ро
кг Р " 7)Г і сосни и з друку 20 томів ціє! Серії р пексондр борвінський мав у ГОЛО
о однодумців серед патріотичної укроїнсе! мтел гемції За мого пропозишеєю бупо вирішено «Творити філію говариства Пі ри жвіта» у Терно сени 18/5 року опицьк омоу "іамісмнийцтву у БвОві. В ньому засілпо чимало пютих ПОЛЬ-»" ра «8 нтів Які ненОВИЛІЛИ українців 7 ФР тве ОДипи Україне ько громаді ькість Геї іно " МОДісло ст Міністерству внутрішу м
Тернополі ОЇ
є клОодений ним Ст ДІМ! Ві / "Оопро А ПІ Аа
Статутні: спот лож вій Проте ді рю у бідень, апе його бупо віІДХИПеЄНО. Г ти Вали тим, що статут «не відповідав закону "БК о -гариства» Після переробки ! ДО: упрайшк ванні ри Фр зсе-таки затвердипи і. РАНІ 19/6 року в зол! ) - рмопіль: фай пили рату відбулися установчі збори Бони у га Те «Творити філію товариства Просвіта» у - зоні обропи мого провід | опоОВвОюЮ бупо
Гуси Е Р"ТЕТОТИІТ, рОно здвоката. годішнього РР ра їернм )Ї УП
)
аср ці ці он нн - нн дих 0 нич ши сжб
ПРОСВІТНИЦЬКОЇ НИВИ
ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ КІЗКе НАРОДЖЕННЯ ОЛЕКСАНДРА БАРВІНСЬКОГО УЗИ
чи ї й з б нійнни ни нанні
ИРІРР Р РРРРЕ ДР Й нії
доктора Воподимира ЛУ чаківського, а секретарем - Опекс андроа Барвінського, який | виконував Основну р зботу 3 керівництво ДІЯЛЬНІСТЮ філії Масштабигїі буличималі, бо Філія тоді охоплюво па великим регіОн Ло ИОГО СК тери окрім Те рнопільс ьКОГО, входили Збаро 1ькКиИй, С калатс ькими Геребовлпянським, | усятинський і Чортківський ПОВІТИ |
О пександр Барвінський добре бочив повним занепад В | зпицькому краю А щоби кої ікретно ДОПОМО! ти селянам вийти З! ( крутного станови ша, почав вивчати ні зродн у економіку зокремо Куіллеччини, Де ТОДІ набрали чинності ремісничі, зщшадні СПІЛКИ Результатом ЦІЄЇ! род ОТИ СТОЛО намково . ДОСПІДЖ ЄННЯЙ ГІро Упадок нашого
Промислові та КОПІТКОЇ ; І пибоке. об грум деї:тетаі
ПООВІД єр пір широким актив Товариє тва і | - б - Р - з я Г / 1804 рОЦіІ є аранням (2) барвін і кого було
сте орено Ру ьку бесіду 7 яко 3 перших ДНІВ
- Р - ї - " сіб иогоподвиження» 251 ЗмІСТОМ
існування стало вогнищем національно
укрОїноької інтепіІгенції
щ:теке ку Лі турного життя : ГИ АТО Тернополя та повіту. У 1005 році МЮГе О рано радник омо у міську Раду Тернополя Го МТ укроїнці радники Польською м овоми ї 10 ПЕ опозицію
аосСІіДОННЯХ промовляли й і і 1 | 1 |
німецькою або О. Барвінського ! 3а "9! о приклодом я, почапи ВИС! упати пише рідДНОЮВ укроїнсяе лего РТеТ:Тет є
С)пександро Борвінського нкоОпи не полишапо бажання переїхати до Львова, щоби ПЛІДНО зайнятись наукою дати МАОЖЛлИВІСТЬ дитям здобу ги ВИЩУ ОСВІТУ Лише 4 пис топада 1888 оку здійСНИЛОСЯя ДОВ! оочікувана мрія Його бупо при
звннаачиеніО на посаду вчителя г повесності Львів КО ачен УСІ
учителься кої семінорії Громадськість Тернополя ашт Борвінс ькому Гуліви проводи сте відчуючи виз Те ке, неординарних протягом ної: праці но ніЙВІ освіТИ, КкНИГО видавництва и у "1 оОмадсько політичній Діяльності ГІ, г ІД () борвінс ЬКОГО ДО Львова негативно позначився не купьтурному фе ГООМЯДАЗАЄ полій ячному житт! ернопільщЩщини й "дна тернополяни горд:! 39ч свого КАЛ НАЕНОМ МАМА, кмаиже тридчят вісім рРОкІВ ПІЛВуме трувним на сусвітньо-кюу Ло гурнім 1 попіТИЧНО"ГРОМОДСЬКІМ НИВІ
влаштувала О
"Те Тайрьт ніадніні Я у
| / ер ірніС)Ї непбтом
Р
Львівщини, усієї Галичини. Він зробив вагомий анесок у розвиток шкільної освіти, видав богато пІДО0уУЧНИКкІВ З української мови ! піІТеротури для різних типів шкіл і ВчИТельських семінаріи, першим УВІВ у галицьких школах українським фоне тичним правопис Замість Так ЗВОНОГО 2СТИМОЛОГІЧНОГО вживаного москВіо ФІЛОМИ, піІДТВердивши окремішність | самостіиність н ІШОЇ мови Усе давалося бороті би 3 ОДНОГО боку - 3 овстрійськими урядовцями, 3 Другого, - 3 МоОС квофілами Він також запропонував термін «українсько-русь
ціною нелегких ЗуУсСиЛль
ТМ У ШКІЛЬНИХ ПІДУ «нИикКаОХ авторитет Став відОМИМ не
колах, але
пише в ноуковВвих и серед широкої громадськості ГопПиИицькоГго КО 10 | ГТОДДІ порянської Укі УСТ НМ! Завдяки МОГО ІНІЦІОТИВІ Товариство (мені |Шевченка |8972 року бу по реоргонізоване у Наукове т овориствно інлені || Їевченка ІТ) яке перетворилося УноОціоОнаольну Окодемію О Барвінський: тавпятим Одним ІЗ Пі рих ДІЙСНИХ ЧЛенів ФІЛОЛОГІ НОЇ секції 3! ОДОМ ГОПОВОЮ МОВНОЇЙ археологічної комісії Тов зриство (| ЗОлишався ним ДО СОМОЇ смерті. У 1893-1894 роках ОО) Барвінський
редактор «Записок НТШ (під "Теїко редакцією амишПпо перших чотири гоми| с ТОкКОж жу рнопу «Учитель», редактор і видавець журналу «Дзвінок (1890) ВЗепичезні мого заспуги м У заснуванні 1391 року «Руського педагогічного товариства» яке ЗГОДОМ ДІСТОЛО нОЗВУ: У кротнське педогогічне говариствс», а з 1926 року «Рідно школо»
О Барвінг ькиИм мабуть, один із небагатьох укроінців Галичини, котр: розуміли неабияке значення особистих контактів з інтепігенцією ГТаддніпрянс ьКОЇ України І Шість разів ВвіІнО гздИю До Києва У ГМаддніпрянщиму для напагодження Ів язків ІЗ ВвИЗНОЧНИМИ ДІЯЧОМИ Науки І культури ВІДОМИМИ украшськими вченими Він Зуб у ДО орих дружніх СТОСУНКОХ ІЗ 1 Кулішем МА Лисенком Т Рильським О Кониським В АНТОновичем, В Вови Караочевським, професо орм А Міщенком Він також зав язов близькі контакти 3) буковинськими культурними ! громаодськими діячами ІЮрієм Федьковичем братами Воро Окевичами"» Їзидором І|Данило Млака)! Григорієм
ІНРіаум Шорамі, Осипом Маковеєм., (Степаном
РР РР ач п В
- ж оси що
Смапь Стоцьким. Його знайомство з бротами - робкоевичами в яких у Чернійцях побував пеклько разів, мапо воепиким вплив мо їхню національну свідомість Вони почали писати сао: твори українською УТетіта є,
(0 Барвінський увійшов в українську історію мо пише як пизначнийм педагог, учений і публіцист, запо м як попітик ї громадським діяч
Як член овстрійської Державної Роди Галицького сейму О Бареінським часто виступов у порпоментських дискусіях, коли ишлпося про акономічна сСстомновищєеє СоплянсСтиО, ОСВІТУ МИ купьтурні потреби укроїнців | аличини Він ДдомаогОвся цаснупвання укрОїнських мнородних 1 промислових шкіл, гімназій та університетських кофедр, захищав самостійність укроїнського народу І! мого мову на місцевих теренах то перед широкою світоОВОЮ громадськістю, у порламентських установах, Шкільній роді, В німецькій і чеській періодиці и ого перу напередодні І ПІД ЧОС Пер- ШОЇ СВІТОВОЇ війни нолежоть цінні наукові розробки про украоїнськ ий народ, мого політичне становище, історичне значення
Завдяки нополегливим старанням О Барвінського та його вимогам у Львівському університеті створено кафедри укроїнської мови ; літеротури та історії Укроїни А Науковому Товориству імені Шевченка виділено державну дотацію |фінансування), що сприяло перетворемню його у справжню Академію наук Засновано декілько укроїнських гімназій, в тому числі у Тернополі, учительські семінарії. Внаслідок його послідовної і терпеливої діяльності було досягнуто прогресивного розвитку народного шкільництва у Галичині, що мало неабияке значення не лише для західноукроїнських земель, але й усієї Укроїни. Тому не випадково у пистопад: 1918 року, коли бупо утворено Західно-Українську Народну Республіку І|ЗУНР), Опександр Барвінський був призначений секретарем освіти й віросповідання у Першому Державному Секретаріаті ЗУНР
Після окупації Львова польськими займанцями О Барвінський відійшов від політичного життя, займався видавничою справою завершував написання мемуарів «Спомини з мого життя» Він мав намір видати їх у восьми томах Ніопередодні Першої світової війни уком вийшло тільки дві перші частини (1912, 1913) За його життя не вдалося надрукувати решту томів цієї унікальної праці, яка залишилась у рукописі. Вважалося донедавна, що рукописи 5 1 частин «Споминів...» загинули назавжди в роки Другої світової війни. На велике щастя, вони не пропали, зберігаються в Києві у рукописному відділі Інституту мовознавства НАН України. «Спомини..» віддзеркалюють громадське, літературне І культурне життя 60-80-х років ХІХ століття.
Найбільш повну і об'єктивну Оцінку діяльності та визнання заслуг ОО Барвінського перед кроїнським народом висловив Богдан Лепкий у 1922 році з нагоди його /5-річчя від дня народження Він писав: «Усіх цих здобутків добився О Барвінський не широким жестом, грізною поставою та ефектом. ,як більше важкою, невтомною роботою протягом 60 літ життя. Придбавши собі навіть серед ворогів слову чесного, мудрого й розважливого чоловіка, він. як міг старався щось придбати для здійснення своїх національних ідеалів, для реалізації своєї програми Не опозицією, а пише реальною роботою старався добути не одно, чого ніхто другий ніяким другим методом не міг здобути... Це називалося політикою угодовою, за яку на нього не роз сипалися громи непорозуміння. Угодовим був Барвінський до якоїсь міри у способах, а ніколи в цілях | стремліннях Він від молодості дО нинішнього сивого вопосся був укроїнцемсамостійником, народовцем у найкращому значінню цього слова. Але заслуги його на полі укроїнської культури величезні ! безсумнівні»
Но превеликий жаль, його творчо діяльність ! подвижницьке життя в А Я свободи укроїнського народу і незалежності України манмнже не ВІДОМІ широким верствам нашого суспільства. У період «АОсковсько-більшовицької займанщини України иого зараховано до «українських буржуазних націІіОНаліІсСТтІВ», «епЮютих ворога народу? заборо- НЯЛОСЯ нНаОВІТЬ ЗГОДУВаТИ МОГО прізвище, 0 Тим більше вивчати наукову г педагопчну сподщину Иоі о твори не перевидавалися ні розу як ворожі | ШКІДЛИВІ КОМУНІСТИЧНІМ ІДСОЛОГІЇ І радянському
гАсрчи Ії
падові, акогебістсько більшовицько цензура випучила УуціліЛлІ! твори з заголпльного користування і: Замкнула за гроти спецфондів користуватися якими пише виб ран: ОДИНИЦІ ЗО спеціольними дДОоОПпУСКОМИ
У незапежніи Україні наукову, педагогічну ! грромодськополітичну ДІЯЛЬНІСТЬ О Барвінс ькогОо необхідно асебічно 1 грумтовно Вивчити, ого твори перевидати они не втратили октуольності ї в наш чос Чекають виходу у Світ наступні частини «Споминів З мого життя», В яких маосштабно віддзеркалено понорама відродження укроїнства у нашому крої Спід гтакож по-справжньому взятися за створення музею барвінс ьких у їхньому будинку б МІСТІ Львові на ВУПИЦІ Верховинській, 5, де гостювали Микола Лисем: ко, Леся Укроїнка, митрополит УГКЦ Андрей Шептицьким : багато видотних укроіїнців
Ми пишаємося своїм краянином. Тому його |МА Я у вільній ВІД 'МПерських пут державі моє бути дДдосСтомно поцінОВОНе Таке покликання вдячних МОЩОДКІВ бу ДіІВНИКІВ доби націОнаольного звІДрОДдЖжЖення
КАОгГЛиИ
Богдан ГОЛОВИМ,
заслужений працівник народної
освіти України,
почесний члем Всеукраїмського товариства «Просвіта» /м. Т. Шевченка,
м. Термопіль
ол пи 094 нн ни
ПАМ'ЯТАЮТЬ СМОЛІНА
У СПАСІ копеєеретентоюо -усае пецонете ам -уовннаюнуньо с-г -лзуоненооо з)
Особливо ж ті, кого немилосердна доля звела в жорстокі часи утвердження на наших землях «єдино правильного вчення» з цим енкаведистом-людомором, іржавим гвинтиком єдиного модиноненависницького більшовицького механізму. І запитують крізь сльози: «Невже й досі топче українську землю цей кат і садист?»
За що ж так ненавидять люди цього в поважних уже літах коломииського старця? Ічи справедливо? Саме відповіді на ці питання я й шукав, вирушаючи свого часу в журналістське відрядження до одного із прикарпатських сіл із поетичною назвою Спас І заздалегідь прошу вибачення у читача за те, що, можливо,
вона не буде вичерпного, бо охоплює
лише декілька фрагментів із життя цього
непокірного зайдам села, його мешканців А доповнити те, про що донедавна можна було говорити хіба пошепки, 1 то лише найближчим людям, і що каменем сиділо у грудях покривджених, зможе кожен із них. Бо кований чобіт червонозоряних сатралів потоптав тут не одну долю, залишив кривавий слід не в одній СІМ 1
Про Катерину Гаврилюк |підпільне псевдо «Соня») ширяться легенди по всьому краю (розповідь про неї подаємо в цьому числі під заголовком «Гак помирають лише герої»). Товариш Смолін уній - не остання дійова особа, Хочі не він убивав дівчину. Вона випередила ката, знаючи його крутий норов, не
далася йому в руки живою, - застрелилася. Потоптав «доблесний» енкаведист життя сестри «Соні» -- Євдокії Гаврилюк, якій Бог дарував дев'ять десятків літ і мОЖЛИВІСТЬ ПОбачити Україну незалежною від московських занд. Та, вибиваючи жінці зуби, Смолін розпанахав їй осколком губу. Завдана на Благовіщення далекого 1947 року рана так і не загоїлася, кровилавсе життя. Які пам'ять. Як ті криваві сліди уздовж дороги -- від Спаса до Коломиї, куди везли підводою двох сестер на екзекуцію: одну -- мертву, друту - напівживу. Вони, Ці сліди, 1 досі там, під пилом доріг і часу, шар асфальту прикрив їх від ока людєького, та не Божого...
Били енкаведисти немилосердно -- живу. Власноручно, металевою триногою з-під вагонів -- він, Смолін! А тіло мертвої й досі не знає, де шукати, сім'я Гаврилюків. Може, підкажете, товарипгу Смолін ? Ви повинні пам'ятати всіх своїх жертв, хочанестьім числа. А якщо забули, то вони нагадають вам про себе, якщо не в жахливих снах, то на Страшному Суді вже точно!
І хто поверне жінці тих 9 виснажливих днів у тюрмі НКВС без води і рісочки хліба в роті, і тих І0 років поншвеченого юдиним доносом життя в Карагандинських концтаборах? Хто поверне її доньці Дарині тих 10 дитячих років без материнської ласки, по чужих кутках проведених.
Болем душі пронизані спогади Параски Миколаївни Сорич, якатепер часто хворіє. Зі сльозами вперемиш лягають на папір п страждання. Як били пемилосердно «визволителі» -- особисто Смолін та його підручний, із місцевих запроданців, Федя на ймення. Як змушували підписувати фальшиві протоколи Подаємо в цьому чисмі срВІДЧеННяЯ ЖІНКИ
(«Нехай його Бог судить!..»)
жахів
Свої карби інквізитори комуни зоставили й на долі Варвари Василівни Саманчук, вона була па екзекуції разом із Параскою Сорич. Побої вкривали їй усе тіло. Як свідчить жінка, для вибиття ра зіш
йиадуманих 1)3н 1агїііь декілька
поміЧНИКИ ката С моліна ПпІосили тТоПпетІ
палиці, а він, б'очи куди втрапить, старався вже перетворити їх на
ПОДОЇО, щоб продовжити кату панти | тут випливає
ни панно с-, п ни
р о сини оз сше ПЕШЕЕЕРЕННРОВЕСС о
Б р Р - че Р - рин и т
ОЗВОЧИ її //1ЯЧ19
и нн соч нн
ше
т! ПР
ж нн РА ЕР -ш ие -ле
ьо. Б о ПР -
Торік, 2 листопада, до президії У з'їзду Всеукраїнського товариства «Просвіта» надійшла заява від Лутанської, Донецької, Сумської,
Ктровоградської, Вінницької, Дніпропетровської та ряду
ІНШИХ
делегацій із пропозицією підтримати вимогу до Президента України Леоніда Кучми «вирішити остаточно питання про повну реабілітацію всіх учасників бойових дій УТІА, які боролися за визволення України
проти агресорів Її
різних поневолювачів у Друтій світовій війні, за
суверенну Українську демократичну державу». Автори заяви вважа-
ють порушення цього питання своєчасним ї необхідним,
«як вияв
честі і гідності нашого українського роду ії народу», -? аналогічними вимогами до керівників держави зверталися чи не всі організації національно-патріотичного спрямування. Конгрес
українських націоналістів організував
збір підписів щодо визнання
державою ОУН-УПА воюючою стороною у Друтій світовій війні, а
й ветеранів --
Оорцями за волю і незалежність України До вимог
КУНУ приєдналося Всеукраїнське братство вояків ОУН--УПА їм. генерала Романа Шеухевича- Т. Чупринки,організація, визнана на міжнародному рівні й прийнята в члени Міжнародної ї Європейської організацій комбатантів Друтої світової війни: «Ми вимагаємо, щоб ОУН--УТІА--УГВР та інші формування, які боролися за незалежність України, люди, які брали участь у цій боротьбі на два фронти -- з фашистською ії більшовицькою імперіями, були офіційно вшановані як борці за свободу і незалежність України, солдати свободи з усіма належними політичнИМИ ЇЇ юридичними наслідками. Це наше минуле,
без якого нема майбутнього».
Зважаючи на значний відсоток комуно-соціалістичних депутатів у парламенті України й малу ймовірність вирішення цього питання
ВІДПОВІДНОЮ депутатською комісією щодо відновлення
акту спра-
ведливості стосовно ветеранів визвольних змагань, декотрі обласні Ради ініціювали цей процес ізнизу. Прийняли відповідні рішення Чернівецька обласна Рада народних депутатів (рішення десятої сесії від 13 червня 1996 р.) Львівська (рішення четвертої сесії Мо 65 Ввід
1Ї травня 1995 р.)
Гернопільська, Івано-Франківська обласні, низка
районних рад народних депутатів. На підпорядкованих їм територіях ветерани визвольних змагань ОУН-- УТІА прирівняні у пільгах до
ветеранів ВІЙНИ.
Слово тепер -- за державою. Звичайно, новий час розставляє нові акценти.
Падають старі
трухляві ідоли, на п'єдестал стають несправедливо тавровані гань-
бою герої.
Терези у Божих руках повертають утрачену рівнова-
гу -- Бог усім суддя Та допоки народи світу не усвідомлять потреби жити в мирі Й злагоді, не на словах, а на ділі утверджувати рівність і братерство, допоки брат не перестане дивитися на брата заздрісним оком, допоки не витруїться зі свідомості землян комплекс Каїна-- доти й кровоточитиме на тілі людства вічна як світ проблема --
КАТІ і
Авеля,
і
ч 1 - - и г ДИР, Рай й -са
і . є чеиг
"і Ї я ий
Ро
і АГА р СР
- -е тов
ча При ВЕР Р ДР
фігура -- якогось Вовка, помічника сатрапа Смоліна. Зграєю ж вовкулаків налетіли на домівку Саманчуків.
Той же Смолін арештував брата Варвари Василівни, про що він розповів особисто. Скуштував у Сибіру каторжанського ерзацу ий її батько...
Болі нанизуються на долі. Кожен
ТАК ПОМИРАЮТЬ ЛИШЕ ГЕРОЇ
Жила унасдівчина-красуня, обдарована й розумна, - Гаврилюк Катерина
Вижила вона, та помер п синочок, що народився із епілепсією після пережитих матр'ю
АрІОМІ
тріски Декілька рази» відЛИивВали жінк у
ШІЄ одна саоаГарі іє ька
Федорівна. У 1940 році навчалась у Коломиї, в педучилищі, згодом працювала там жедрукаркою, а відтак -- у Снятині. Влилася до лав ОУН, сім років ходила повстанськими стежками. Перебуваючи тривалий час у Космачі, працювала секретаркою окружного Проводу Наприкінці березня / 947 рокудівчина навідалась у село, щоб побачитись із сестрою, Гаврилюк Євдокією Федорівною, чоловік якої уже тоді загинув в УПА. Померла й старенька мати, виглядаючи доньку І Іриншовши до сестри, скупалася 1, розчесавнши свої чудові коси, лягла спати. Раптом почувся грюкіт, виламали двері. У хаті з янився С молін, зазпраючїян о хижо веснит очі діІВЧИНнНИ, Яка МІалсї псевдо «Соня» Наказавши стерегти повстанк у, сам поміа на Горнище сшука ги бандерівців». А в цен час у хаті пролунав постріл. Цє юна повстанка «СОНЯ» іастрелила сере, 00 знала, поє адноненвирнетьсом 1 табоєтенканодиєс тім Скаженів кат, що жертпа не потрапила 0 його кривавих рук г ось ПОопеЗлИ
СД) мерти) другу "РІВ 1
вес 7;
свідок називає ще з десяток страждальців, опитати б усіх -- товстелезна книга вийшла б. І над усіма ними маячить хижа тінь Смоміна. Чорні справи рук його кривавих дуже вже нагадують переслідування першохрис-
тиян у Римі. Бо на запитання, як вони витримували тортури, ці тоді юні жінки
Коломиї На живу ще чекали тортури и знущання. Одинадцять односельців підписали протокол про те, що ЄНдокія Гаврилюк співпрацює з УТА. Зайве називати їхні прізвища, щоб їхнім ДІТЯМ І онукам не було соромно дивитись після цього людям у вічі
Через десять років повернулась сесгра «Соні» до своєІ ДОМІВКИ 13 заслання аби пригорнути до серця свою донечку Даринку, яка дитячими переляканими оченятами спостерігала геройську смерть тітки Катерини
-- Радію з того, -- сказала мучениця Єндокія Гаврилюк, -- що я дожила до гого дня, коли можу сказати людям про боротьоу : смерть дорогих для менє уюден. Вітаю своїх дручив по табору, в гому числі краян-повстанців із Ключева п ІНШИХ навколишніх сіл, мкиги чим могладопомагала у сталинських хатиномл
І рун ам ен натшчно залишниуитьсм світлий образ мужньої «Соні» - Катерини Гавримок, яка не далася живою катам у хни кривані рухи
Микола СЕМЧИШИМ із с. Спаса Косівського рамому /вамо-Фрамківської області
кл -- си Р р анна іні
дово ПРОБІ
кни: ЕР» рниайненіцвинннннинннх поаанюонннннєм спбениччо чани -- - пи
о се
о о реорн нь
зідПпОВІДаюЮТ:Ь однозначно: я Рятувала
щира молитва до Господа постають похилені, але
і)
| перед очима нескорені постаті Христових слут, яких щойно вкинули у клітку до крово них левів на вимогу тих, хто осатаніло кричав: «Вина й видовищ!»
Не лише жінок катував правовірний будівничим світлого Майбутнього, зажджии зять прикарпатців із села Пилипи. Покалічив він ! Юначі долі Василя Гнатовича Горди та сільського вчителя Степана Семеновича Гаврилюка. Щемлять м ночами рани, завдані колись катом. «Бив за двох, - свідчить пан Горда про Смоліна.- А Тімофєєв, той був не такий лютий»
Час загоює рани, але не здатен повернути цим нині сивочолим чоловікам-пенсіонерам кращих міт життя, понівечених магаданами 1 поставниками для них дармової роодочої сили смоліними в їм'я сумнівної диктатури пролетаріату
Багато вбивств у краї має смолінський «почерк», хоча не завжди ий достовірно можна із відстані літ установити, від
цей
чиїх рук постраждала жертва. Того ж Леся Бойка, як стверджують старожили Спаса, за різними версіями, вбив чи-то Смолін, чи якийсь стрибок 1з Микитинців, чи Касатін. І навіть якщо Смолін у той час перебував у Карі! (нині-- місто Верховина) гакі вже и далекі світи То ут червонозоряні вбивці уміли зампітати сліди, зчаста списуючи свої злочини на бандерівців Та вистачало у наших селах - доживають на юдині срібники віку -- стрибків що й тепер заплутутпоть сліди свого та своїх кривавих зверхників гріхопадіння А далеко не повний «послужним список» Смоліна не дозволить змити кров невинних жертв із иого рук. Гягнеться клубочок його злодіянь до багатьох спаських дворів. Як свідчить та ж Параска Сорич, убив Смолін батьків Василя Михайловича Заячківського, а потім спалив їх у власному домі
Волають численні жертви Смолмна справедливого суду над ним. І ненароджені через побої діти Євдокії Гаврилюк, уже іншої, не сестри «Соні», волають справедливості. І діти інших гірських красунь 1 легінів, викатувані з їхніх юних тіл вами, товаришу Смолін, теж молять про неї таки, про справедливість. І вливаються у цей хор голоси тих, що оклитали після ВІЗИТІВ хижаків, 1 тих, згноєних у далеких сибірах, ітих, що в рідну землю кіСстьмиИи дятли. І не помсти вони благають, лише каяття
Та снують 1 понині вулицями Коломи) йінших галицьких міст «натруджені» сиві дідутани, ховають від людей, яких ненавидять усім своїм чорним єством, хижі погляди за роговими оправами окулярів. Ті, що ще донедавна хвалилися дітям у школах, скількох ВОНИ «бандєровцев убілі» тяк несли нам волю на багнетах. Ті, що одягли орденські планки за свої! «заслути» під час фашистського серпневого 1991 року заколоту комуні). Ті, які видирають ії ним убогі крихти з дитячих ротів своїми спецпайками -- за ТІ Ж: | Клянуть незалежиість. ТІ, які ще плекають надію та СІВИ у фешенебрельних експропрімованих кбвартирах, що ще повернеєтьєс м ІХНІЙ Час П, які з усіх сил пнуться
то це нє
заслути»!
обілити свої криваві правиці ф:те)ро
Тека
Не тремтіть тепер над ГОДІ!
вас, тхорезних старців нині засягати не
нікчемним ЖжЖиИиноОтТІнННА мМ, буде, як ви засягали по далеких амери ках ! аргентинах оорців за визволенни України 1 каркали чи не щодня «Злочипа мі "поема терміну ханноєті:!
Таки іШшема »О крім СУДУ ЛЮДСІ чать
с ще суд Божий. І вільне людство ваг
таки Таврує нині своїм презирством сподівається |мабуть, намарне"'), що МШуОВутьСсяЯя 1: пеайімх Сстиєюотих ненамих юю УСІ слова кантти . це 41 чк полегшило Оо голини Вашої чи чаї М ПІЛМОДЛу 5 цпцарестаро тнем ПІВ 3 41 ії чого лякатимете споїми грома ам МОртиМХх |іжинмих ненарохжених
Der Anfang dieses Textes kann unvollständig sein — mit der Originalseite abgleichen
б "НЕХАЙ ИОГО БОГ
СУДИТЬ! АБИ ЛИШЕ НЕ ТОПТАВ УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ »
Випадково лотдлдалася, що п Коломиї, Смолій, яким у попоєйнні роки пропохив У пашому сеємо жорстокі окаокуці А гроти його мешканціїй. Катупав пепини чолей Випозиюв у Сиор. А мені залишип пам'ятку на Все житгтІЗІ
Ми х було це так Одішеї літньої ночі 1945 зоку осатаніла Сиковедих Іська група Пе болі зі Смоліним вдерлася до нашої хати,
По-мирячому киПулиєм вони до пог ГОЛІ, Па хожали ми 3 мамою ІГакинули мені на
шию зашморг ! потягнули. Я страшенно перелякалася вчепилася обома руками за шию матер: ни почала КАРЛА ІС СПОІМІ голосом «Мамо, рятумтет!»
Батько, який спав на печі, ї найменший брот почали омагати цих БІР У МІОДСЬКІЙ подобі ВАЛУ! гипти мене. Га це Ше ДоОПпоОмогхо, навіть павпаоки, Ж Оо00х ЗОнНЛлИ 3 ніг почали бити прикладами, копати погами АХ мене силоїо Витя гли наднір Гам я поба- «сила жИТелЛльку пашого села, таку ж, якія, хівчину, Гавримок Одокио Василівну, тож із зашморгом на шиї. І так нас, як собак, потягли в Долишиє, у присілок Пипонянка, де долучили до нах с аманчук Зарвару Насиліпну дона також оула із Заші моргом
и. - Нас трьох потягли у дім Тимофія Михайла, дедовелося пережити пайжорстокиші гортури.
Мене першу ваяли на допит, який проводив сам Смолій ІЗ ОДНИМ Зі СВОЇХ заступників. Помістили посеред хати довгий стлець, звахили мене на нього домлиць, руки й ноги прив'язали шнурами, в рот запхпули ганчпрку (| почали бити лицинопими палицями пижче побіса. Двічі я нпепритомтла. Відливали мене полою з відро | Ї є Можу згадати точно, с КІЛЬКИ гривали тортури, бо опритомніла в темній комірчин звід страштногосрдолю, 0 закривавленій сорочці. 5
Я стогнала, як покинуте щеня. Ар цей час приймали тортури мої подрути
Як тільки почало надворі зоріти, катюги винесли мене за ворота ї кинули на вулицю. Зібравши репітки сил, вирішила доповзти до тітки, батькогої сестри. Нолегко далася мені ця путь, треба було поповзом пролізти 400 метрів мені, розпетлешентй, закривавленіи Зустрічні, побачивши мене таку, кидалися навтьоки За півдня лише здолала цей кривавим шлях. Тітка відразу ж повіДдОМИЛа про мене родичам гІовдоп ЗІ батько приїхав за мною возом, Моепе обережно поклали на перишу, вистелету поверх соломи, и попезли додому
Та не встигла Я як слід відійти від тих жахів І катувань, як напгу хату знову оточила опергрупа на чолі з тим же Смоліним, 1 так усю ніч тримали нас в облозі. Тільки почало зоріти, як ( молін постукав у дпері,. Довелося відчинити. Він сказав татові, щоби запрягав коня 1 віз менеос ло Коломи1: в тюрму. Коли я це почула, на мене почав тиснути страшний привид катувань. Я почала кричати, немов божевільна. І тут, склабрши руки на грудях, зі сльозами ша ОЧчах, мати звернулася до мене «Литино
жине
«кій
моя, проси Бога ії Матір Божу!». Після цих маминих слів мені стало так легко па дупі, що я готова була йти на неминучу смерть, Фр Тим паче що не помагали ні мольби, ані
р
грохання Тато запрягли копя і на той же віз мене обережно поклали й повезли ДО ТІСІ хати, де катували. Тут уже сиділи Гаврилюк Одокія Василівна і Саманчук Варвара Василівна. Нас уже разом, ІНШИМ возом, рідВвезли до Коломиї в НКВС. Там нас гри дтп тримали З Підпалах а ВІДТаК забра ми у пторму Там, у камері, від страшного боліо я почала непритомтніти. Викликали лікаря, який там ке, в камері, зробив менші операцію. Стекло з мене до 5 літрів зболеної сукровиці. Гам Мене тримали три тижні покинуту на підлозі. Робили мені поревязки 1 час Рід Часу вели прото кої «вро чи | ІсляЯ страшенних катувань 1 за відсутністю доказів мене відпустили з тіор- Ми. Та на цьому мої поневіряння не Закінчилися Майже два роки я лікувала рани народними методами. Ї так у страш- НИХ муках | щоденному страсті митули мої МОЛОДІ Літа 1948 році я вийшла заміж за такого ж «Траждальця, як сама, -- Сорича Миколу Степановича І 5 им прожили ми на ПОЛІ ВСЬОГО рік. ГІародився у нас син Василько. | З Ось настав 1950 рік, котрий мпам'ятався на все життя, У ( ибір, на Жгоргу, вивезли чоловікових батьків, не чула ця доля і нас із чоловіком та однорічним сином. Гам у нас народилося АВ доньки о Наталка і Галина. Лише 1958 року нас звільнили | ми повернулись у Рідне село, Та пже з перших днів пе дали нам "покою, почали виганяти з села. Дове- "ОСЯ міняти прізвище, а чоловікові примусово вербупатися на роботу бо ТноіШІ Республіки. Так на переслідували ще 9 РОКІВ, а ПОТІМ ніби псе затихло, Хоча, начуваю, постійно перебували піл педрем- 77 оком КГБ Ось так знівечив моє життя катюга Смодін. Сдине лише можу сказати нехай його Бої судить! Аби тільки Пе топтав українську зомліо, ЯКУ осквернив СВОЇМИ чобітьми і в яку пролив иомало невинної кроти Тепер ми на пенсії, маємо трьох дітей, лесятере онуків . Дорогі люди, се лише частина нашо!
грагедії, яку я описала. А розпопідати можа ще більше, нистачить «рак пвпро зл рим
не Оліна та йому подібних пе на одну кпигу, - ЗАМИ страштий Фільм відзняти можна
Параска СОРИЧ
-о- - 2/ Сласа ма І вано-Франківщині "
ТИ 0 тен ни що дн ПРЕ о рон
с-г - ж
1
ПЕРУ Р Р т б Р нена Р ш РР
наРУНИИИРЧНЬ УННЬ
рзводім Пп АмЯЧІЯ
Ре ПА НН |
Василь Гренджа-Донський нарешті повертається до нас із напівзабуття. Політичний емігрант, який від 1939 року | ДО кінця своїх днів змушений був жити у розлуці з отчим краєм, він був більше знаний за кордоном. Радянська влада твердо 1, здавалося, навічно причепила мому ярлик «буржуазного націоналіста», "ворога трудящих». За віщо ж? За святу його ліобов до України.
е воїстину визначна постать в українській літературі. За кількістю написаних творів Г ренджа-Донський поступається лише Іванові Франкові, Що жодо закарпатсько-української літератури, то тут він посідає першорядне місце. Усі літературні критики й дослідники творчості одностайні в тому, що він був для Закарпатської України тим, ким для Наддніпрянщини був Іван Котляревський, для Галичини -- «Руська трійця», а для Буковини -- Юрій Федькович.
Багато в чому доля судила письменникові бути першопрохідцем. Він написав першу збірку поезій на Закарпатті українською літературною мовою («Квіти а терням», 1923), став основоположником великого епосу на Закарпатті («Червона скала», 1930), написав перші соціальні та
історичні повісті («Ілько Липей -- карпатський розбійник», 1936; «Петро Петрович», 1937), видавав перший
український журнал на Закарпатті «Наша земля» (1927--1928), першим художньо відтворив постать Тараса Шевченка Він першим почав у своїй творчості утверджувати ідею соборності українських земель, ідею з'єднання Закарпаття з Великою Україною
Народився Василь Г ренджа-Донський 23 квітня 1897 року в с. Волове (тепер Міжпр'я), на Закарпатті, старшим у бідній селянській родині, в якій було дев'ятеро дітей. Прізвище письменника -- Гренджа Літературний псевдонім -- Донський. Иого обрав він, аби висловити свою віру в неподільність українських земель від Карпат до самого Дону. Про свої дитячі роки розповідає в «Автобіографії», якою надзвичайно захоплювався Євген Маланюк, вважав 1ї поемою, зіставляв із автобіографіями Стефаника й Черемшини
Закінчивши б класів певуовно парафіяльної школи, Василь Гренджа- Донський через матеріальні нестатки всім"? (батько тяжко захворів на туберкульоз)1з 12 років починає трудове життя Працює помічником учителя-дяка, листоношею. У 1915 році складає заочноіспит за неповну середніо школу. Восени того жк року його посилають на фронт Вісім місяців пролежав у окопах Першої світової війни, був поранений у груди, лікувався два роки в Будапешті Тоді ж самотужки вивчив програму двох класів торговельцот школи и успишно склав іспит А потім -- знову мобілізація, спочатку на румунський, відтак на італійський фронт Писля війни деякий час працював бухгалтером у банку в Будапешті, а 1922 року повернувся на за карпаття Вже тоді привіз 13 собою добірку вІрштв, які вислав Неї літературний конкурс Шкільного Реферату Підкарпатської Русі Поезії були відзначені другою премією На ці кошти В Г ренджа- Донський видав 10925 року свою першу збірку «Квіти з терням». У передмові до нет Василь Пачовський писаво «Сесі «Квіти з терням» виросли з крови ії з болю». Чеський критик Антонін Гартл відзначав, що «цією збіркою започаткувалася нова ера в літературі Закарпаття, а її автор став основоположником новітньої української літератури по сей бік Карпат: Свген Малашток теж високо оцінив збірку, назвавши її «прав-
дивою поезією» й |
У 1923 році вийшла й друга збірка посзаїй Василя Гренджі-Донського «30- ключі», З які аВЗтТОр 5 снОопОобОО й
ни Би зни феажиитчанн ь
ЛОТ
ша ння -
Р іі
Кп --
РР що 0 ов ни - зна
шністю оспівує свої Срібну Землю, амальовує нужденту долю її народу, створює символічний образ золотих ключів, що колись були кинуті в Гису, тепер же настав час іх здобути
Особливо важливою є поетична збірка Василя Гренджі- Донського «Шляхом терновим» (1924) Це перша книжка в закарпатоукраїнській літературі, написана сучасною українською літературною мовою 1 видана фонетичним правописом
Через це й не дивно, що окупаційна чеська влада називає Василя Гренджу- Донського «русинським бунтарем», а його твори забороняє друкувати й виголошувати публічно. Так сталося з поезією «Пророкові -- великому Кобзареві», яку чеська поліція заборонила декламувати на святкуванні 67 -1ї річниці від дня смерті ГО Шевченка, А за вірш «Розділили Україну поміж ворогів» письменника засудили на три місяці тюрми. Чому ж? Бо це поезія про світлу мрію -- бачити Закарпаття у складі єдиної соборної України.
Чудовим ліричним віночком Василя
Гренджі-Донського є його поетична збірка «Китиця квіток» (1925), присвячена дітям. Вірші її приваблюють непідкупною щирістю, безпосередністю, надзвичайною мелодійністю.
У 1926 році виходить перше прозове видання письменника -- збірка «Оповідання з Карпатських полонин», яку через два роки було перевидано у Харкові, тодішній столиці України. Твори, уміщені тут, у цій збірці, теж адресувалися молоді, вони мали великий успіх.
1928 рік -- час виходу в світ збірки поезій В. Гренджі-Донського «Тернові квіти полонин» у Харкові. Це перша книжка закарпатського автора, яка вийшла поза межами краю і сприяла тому, що велика Україна змогла побачити справжню літературу Закарпаття, детакож живе український народ. На думку критиків, «Тернові квіти полонин» вважаються найкращою поетичною збіркою письменника.
Окрім цього, у Харкові в 1930 році виходить альманах «І руні -- степам», у якому твори В. Гренджі-Донського заимають провідне місце, а його вислів «Щире привітання шлють груні степам» став відтоді крилатим
Велика заслуга письменника 1 в тому, що він став редактором і видавцем першого в історії краю українського літературного й суспільно-політичного журналу «Наша земля», який виходив усього два роки -- з 1927 по 1928-й але відіграв виняткову роль у становленні прогресивної української літератури на Закарпатті. Часопис знайомив закарпатців з літературою Великої України
Визначним досягненням Василя Гренджі- Донського є і те, що він першим у своєму краї звернувся до художнього осмислення образу Т. Шевченка та його дей
Письменник збагатив скарбницю української літератури прекрасним епосом «Червона скала», в якому на основі переказу про Хустський замок оспівав героїчне минуле свого народу з часів монголо-татарського нашестя 1 проголосив-- уже вкотре! -- з1дею соборності всіх українських земель
Справжнім майстром реалістичного оповідання постає В. Гренджа-Донський зі сторінок збірки «Назустріч волі» (1928-- 19030) вякій головна увага зосереджена на змалюванні героїчних буднів Гуцульськот республіки періоду 1918--1919 років Про всебічність творчої натури письмен-
ника свідЧИТЬ його драматургічний доробок -- п'єси «Сиротина» (1925),
«Останній бій» (1050), «Як сади зацві ГгУтТьЬ» (1991/). череюлежи З угорської - оповідання Мора Йокаї «Ксара», багато віршів та поема «Апостол» Шандора Петефі, з німецької -- оперети Галлера 1 Вольфа «Барон Кіммель», Й Штрауса «Пергач», Деллера «Пташник з Ти ол», драма Гарцера «Морфій». Як публіцист письменник багато років активно сліІвпрацював 1з журналами «Пчілка», «Свобода», «Нова свобода», «Українське слово», «Русин»,
Окремо слід сказати про 1938--1939 роки у житті письменника, що стали вершиною в його публіцистичній і суспільно- ПОЛІТИЧНІЙ діяльності ШЩирим серцем привітав він народження незалежної держави -- Карпатської України, заради якої прашовий по 16 годин на добу ЗО, ик пише сам, "ми працювали для себе, будували спо власну хату» Реда гував газети «Нова
ни
Б ОРЕ
НЕЗГАСНИЙ СВІТОЧ СРІБНОЇ ЗЕМЛІ
свобода», «Урядовий вісник», працював у мишстерстт пропаганди уряду Карпатсько! України, щоденно їздив містами і селами Закарпаття, виступаючи в ролі оргатзатора національно-політичних сил, мобілізуючи населення краю до чинного вияву його палкого бажання бути господарем на своїй землі А ще виступав літописцем ПОДІЙ. Він із достовірною точністю фіксував події кожного дня боротьби за автономну державність. Завдяки надлюдським старанням дочки В Гренджі-Донського Зірки в 1987 році ці історичної ваги записки були видрукувані в США і становлять цілий В-й том дванадцятитомного зібрання творів письменника. «Щастя й горе Карпатської України» -- так називається ця хроніка, яка, на думку критики, є унікальним мемуарним твором.
На очах письменника гинули кращі сипи Закарпаття -- січові стрільці У хроншщі він закарбував їхні імена, розповів про їхні подвиги. Він був присутній на Соймі Карпатської України й подав із
нього детальний репортаж. А через три дні після Сойму п фашисти ареш-
тували В. Гренджу-Донського й ув'язнили в тячівській тюрмі. Як найнебезпечнішого злочинця, запроторили його в окрему камеру та ще й озброєного бандита поставили під дверима. Його засудили до страти. І про це не велено знати нікому, навіть рідним..
Усе передумав В. Гренджа-Донський у ті передсмерті хвилини, але не зрікся своїх священних ідеалів. -5
Господь судив йому вижити. побоялися, мабуть, знищити добре знак го на той час письменника, на захист якого виступила літературна громадськість Словаччини, гославії
Румунії, українська діаспора Америки. 3
ікон
тячівської тюрми його перевели етапами у Криву (під Хустом), а потім у концентраційний табір Варюлопош, утлиб Уторщини, де він зазнав жорстоких катувань за свій сміливий виступ на захист ув'язнених.
Згодом письменника було звільнено гід суворий поліційний нагляд. Загроза смерті чекала на нього щомиті. Єдиним
ятунком було нелегально полишити атьківщину. Ту єдину, яку всім серцем любив, заради якої готовий був умерти.
Місцем прихистку стала для Василя Гренджі-Донського Братислава. Тут він прожив другу половину свого життя -- 35 років. Дорога до отчого краю була для нього замкнена. Не міг він прибути навіть на похорони своєї рідної неньки, яка померла в 1940 році. Тільки через три десятиліття, 1970 році, здійснилася жадана мрія В. Гренджі-Донського -- побувати на Закарпатті. Таке щастя -- відвідати рідні місця -- судилося йому ще раз улітку 1973 року. Було то востаннє.
ць
перші роки перебування на еміграції
Василь рен Дано сни зробив чимало для організації культурного життя українців Словаччини. Був співпрацівником дитячого журналу «Дзвіночок», «Шонерської газети», перекладав гидручники з чеської та словацької мов для українських шкіл. Та невдовзі його грубо звинувачено в буржуазному націоналізмі й на 20 років відсторонено від літературної діяльності Лише в 1960 році, коли в Києві зінщіативи Максима Рильського з'явився збірник «Ластівка з Пряппвщини», а вньому 15 віршів Василя Гренджі-Донського, -- письменник повернувся 1 на сторінки словацької преси У 1964 р. вийшла у Пряшеві його гпаіслявоєнна збірка «Шляхом терновим», у 1969 році -- «Місячні груні», у 1972 р -- повість Для дітей «Петрик» В Україні в Кисві побачила світ збірка «Шляхом терновим» (19172) Цебуло друге народження З. Гренджі-Донського як письменника Хоча, власне, творчого пера не покидав він ніколи. ;
Помер Василь Гренджа-Донський 25 листопада 174 року, переписуючи роман «Сини Верховини», який дуже хотів бачити надрукованим. Сталося так, як не раз повторював сам письменник: «Тільки страшна Косарка зможе вирвати з рук моїх перо.» Похований у Братиславі на цвинтарі «Солов'їна долина». Віриться, що вдячні земляки сповнять його заповітне бажання -- перевезуть на рідну Верховину -- Срібну Землю. Була ж бо вона його мрією, вічною туго, неазагоєною раною.
Гамма РЕКІТА-ПАЗУХА НИЧ,
, | Учителька української мови та літератури, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 9бь»,
м. Тячів, Закарпаття
оо - пет
п ння о
ОЧІ ТК ЧИСЬ МЯСА А
: ;
анна -
Слово ПРОСВІТИ
Папуа-РІошій Гашеї останній пипадок кагобалізму зафіксо-
У
ближнього
вано 1945 року. На честь того, що з кепського звичкоїо поїдати покіїгчено навіки, там навіть пам'ятника постапили. А доки ж ми їстимемо самі себе? ГІ родавцеві упдвермагу чи держав-або
Черномирдін встановліоють правило говори-
чинопникові хіба
ному Єльцин
ТИ зі споїми модьми чужого мопою?
Чи доживемо до часів, коли працівник
державної установи, закладу -- торгилі, культури, -- виліоднівши на українській гривні, повсюдно зрештою заговорить
українською мовою і ми так само зможемо поставити пам ятими знак на честь того, що
з кепськими зричками покитчено и у нас?
п о - ди уча
хухаю виступ ГП Ірезидента 1 мимохіть згадуються куриозні
С
анекдетів ЕЙ, НІС
промови Брежнєва, сама вимова якого множила кількість славиться ораторським мистецтвом наш глава держави. Мене осмикують скажи спасибі, все-таки він старається Я уклінно дякую (І Їрезидентові за його прагнення опанувати мову великого народу (на противагу його ж рідній дружині -- що є не тільки внутршшньою сімейного справою), але... Припускаю на мить, якби І Ірезидешнт
Франції розправлявся на такому рівн з
Мо французькою Страх і уявити, що сталося б | і де ЩО ПОДІЛОСЯ... - й р нем - ДО
-- 1 самі недурні французи вста-
Т
-- мовних слів. ГІриклад, гідний
-
новили жорсткі обмеження на вживання в рідній мові іншо-
наслідування: якби наш бізнесмен навіть з непочатою середньою освітою, котрий Го Хо ганяється за красивим «імпортним» слівцем, СЗПРИЗАОВНМИ хоч раз дістав доброго штрафа за зпеважання "Чо С української мови, він не кинувся б, певне, доо підручника граматики за п'ятий клас. ГІроте | вже неодмінно постарався б пайняти прашвника, який досконало володіє державного мовою. | оба Для таких «чумазих» биття й справді визначає го Йод свідомість.
ко ідкаємося: не хочуть відкривати
із жиж | і українських шкіл у Донбасі, Р інших індустріальних осеред-
16а ках. Проте не псе так і кепсько: , прочитав якось у газеті, що в чотирьох
державних школах бразильського штату Парана почали вивчати українську мову. Наступиого навчального року ще в п'яти державних школах цієї країни планувалося . запровадити курс україпської. Гак що пе пропадемо. Коли, скажімо, докотимося до такого, що забракне зпавців рідної мови, попросимо в Латинській Америці. Беремо ж шигу гуманітарну допомогу, то чом би не
й! скористатися й пією? ерховна Рада каліченням |і зпущаниям над україшською В мовою може позмагатися хіба
що ще з ОДИИМ ПОСЛІДОГИТИМ Й могильником -- Українським телебаченням. Ледь не той самий підсоток мовления чужого, діалогів), що змушують згадувати естрадних мастодоїптів Т арапутьку --- Штепселя. Га сама напала русизмів, число яких неухильно зрюостає. Й саме мовлення -- ходшпя на протезах Розтлумачте, шановні, що це 1 про шо та яким діалектом: «7Їкщіо ваше попадания п ціль буде влучним? »
| У редакторевкого корпусу наймит» не пик
тачає осїти, аби грамотно пласт
пишуть Капиепський топіо. Декотрі діти дивляться
подати
прізвища -- у титрах Спирідоп,
| не можуть зрозуміти, за що ж їм УЧІИТГеЄЛІ стаплять дики, коли дорослі дяді припуєка -
ПОМИЛОК 041
їОпТрей
СТІА»КОХ хо у куток ПїС
ставлять. Мають у «ЇЇ ятий»
дип дивак у листі до редакиі - Ж чиї скаржиться на постійний «біль у галузі жипота». Герестарався, бідолаха, шукаючи відповідпика російському «область». А ось деякі наші культуртрегери
я
тльки й знають: «область образотворчого мистецтва», «область музики», «область літератури». Поїхати б якось у
гу чи ту, тільки ж де?
- й о ВР і то
ніц
ак чи шак, з боєм украшіська потроху увіходить у моду. | дехто, мов сточену мілліо стару свитину зі скриш, добуває з глибин пам'яті рештки знань 1 вже так дбає, що єв» скрізь виправляє на «у», навіть пе здогадуючись, що може діаметрально перетакшити зміст, пе кажучи про ритміку оповіді: «вдачу» (характер) на «удачу» (талап)
А ще можуть вимостити одне речення з
паиаздесятка с поОЛлУучникІВ «Та», знехтувавши «ії»
зт ОХ
5)1
7
19)
)
«та-та »!
вивіску на Подолі: «Часова майстерня».
мурУОДОУЯ п МР В ФР пра реса з тупогю настирливістіо П . о культивує не тільки дієслівну . кальку з російської --
мо о, 2 «співпадати», якої не подає
навіть так званий «русско-російський» словник, а й дивний для українця покруч-іменник: «спідпадшня». Якщо мислити по-українському, розтлумачити його можна хіба що як спільне
з кимось падіння.
БУ -Ф/Ф є.
рідного? "Греба написати на
вивсті «ОВОМ» (тобто «Взуття»). Ї пи-
шуть
олись у нас був популярний такий собі спосіб обмату тру-
К
ляших
десь у Конотопі чи Коростені,
«випляли імпортими «лейбл»
гачок,
ЛЕетпкошуи, ЩО ДОПИЛНСЯ Па
грубі гроші за «ральшіи мису
РАН про такі доОМЯаЙТИ попи ики з чутими
алепблами» промопляготь нааби деяких пи
лань: «Ром поступ», приміром, «Закоп 2 (ел)
бізнес», «Час Й ое»
напепис ж, том, хто замомляє музику ГА п
Петро "РЕДОТЮК
ДОБРОДІЇ І ЛИХОЧВОРИ
Етюди про мову
о Р - виходить щось на зразок барабанного
дробу. В одній рекламі: «Вироби із золота та срібла». Спробуй вимовити по-людськи того
- уди тим Ейнштейнам та ЙПулям Вернам до наших грамотіїв! Їм раз плюнути втілити в 7 життя найпарадоксальнішу фізику й пайзухвалішу фантастику, -- скажімо, відремонтувати час. Не вірите? Сам бачив
наєте, як одним словом вираподвійну погорду до
па косту, виготоплену
Зпаходилися
платили
Зрозуміло, платить,
пе все має продаватись і купуватись. Якщо цю моду не спинити, дипри, хтось із МОЛОДШОГО поколійя ще діждеться такого «тайму», коли питомо нашими словами залишаться «галушка» і «паляниця», та й ті передані на письмі
латиною!
-б
по ДУ У
- Я - Р РИ ГО отр В ФР:
У
е б я не був, купую хліб
український. Не з «нашоналістичних» міркувань, а тому, що він мені дуже смакує | в якій булочній не бував, як тільки доходжу до каси: -- Что у вас? -- Український. -- Ага, украйнский, -- неодмінно перекапустить касирка
Цей нерозгаданий малоросійський ком-
ПІЛеКІ Р зу ні ат боту чм ро ФГ , Я р
--/7, 2
я в голошення в метро громадян
і » закликають бути О 1. ввічливими, поступатися місцем о бієї швалідам, літнім людям.. Усе б і чудово, якби не оте «взаємо»: виходить-бо, що й інваліди та літні люди нам теж мають
поступатися місцем. Думай, що кажеші
зн, "3, УАДУ ЗД р
рзаємо-
- еко зУЗ ова, як море, пише часом : -. - М | «Літературна Україна» Може, | "ой море, але забруднене 2 7 охімікаліями | біорократичних
канцеляритів, затруєне радіонуклідами несмаку, іншослів'я. Однак трапляється школи свіжа бризка
Який антонім до слова «добродій»? Злодій, лихо-дій? Ї раптом чуєш із вуст простого дядька:
-- Та це ж такий лихочворі
Справді-бо, заподіяти, сподіяти або вчи-пити лихо -- це зовсім не той відтінок. А ої -- учворити!
ж є; -
овсім недавно чую в телепопи- «понад чЧОЛОпІк
нах наго роде НО...
аже слух став підводити. Коли
десяти ». Ну, думаю,
ж ІіЧНОЮВ Те СОМе Аж оно воно що нИНькиИ
найщиріший знавець україшської -- букраліст- «калькулятор», що заполонив засоби масової
інформації. ПІо-російськи «свьшое десяти»
звучить, от виє: 1 крогть за
нормально прикладом «старшого брата»
РР і-й од «Ди ' І. Р попу "м такії, 1ісмає ати ра, страшишиого ПР кальку «То
З
| арного, ослегантного слопа езапобігти» дали
перседити» з хочиМм, пожежу,
катастрофу "- Це М маячня!
Ооагатьох доморослих грамотним мопби ї А
ІОЛГУ 11 природі Або ще приклад
1 що
судохіднаЯа компатим
«Встати, суд ілеї»?
гулявся у підміНкКа «по бурякам»о 1 Т Д.
журналісти двійочники, позаяк в інших галузях знати хоч
12
Мак
З легкої руки недопчених редакторів роз-нас російський варіаїгт місцевого «по областям», «по показникам»,
складається враження, що в
М ИМОДрОЛІ
подаються впереваж колишні
щось усе-таки потрібно!
нні
ші? цу «ВУ ГИ о
їй
й р «Й о фе щі
азетярі кепсько вчили не тільки мову, а и географіо Бо звідки Г ж тоді взятися « Гурип», «Словакії», а зрідка ще й «Германія»
прослизає на сторінки газет 1 в ефір?
пульт ит - елуо Я, РА 2. ре Я г со -Де
о нині в ужитку якась синтетична, без смаку, без аромату и казати. Як
мова, НІЧОГО
пишуть, так і розмовляють: не «пікавше», «весслІШе», а -- «БІЛЬШ Цікаво», «більш весело». Гак само з «нанцікавіше» чи
«памйвсселицс» -- Ні, ТІЛЬКИ анайбільшш шкаїо»,
пессло ЧІ
«майбільш чі" -, й, РИ обОте і п Ри такі борці за мовне Є відродження -- привселюдно
обуріоються з чужоморвних
вивіІСОК, ОГОЛОШеНЬ, Засилля
російської і проросійської преси та літератури А зателефонуєш йому додому й чуєш -- Слушаю. -- Дружина, донька або теща Або й сам їм'ярек ср Р С витіснилоО
лово «поОбИННО о
«має» 1 «МУС ИТЬ » Нас част у -
а ють
«повинно бути зроблено». Яка
людина при своєму розумі скаже таке?
глертохами на киталт
Схожий приклад із дієсловом «вимагати» Вимагають у нас і живі, и неживі предмети «Земля (вода, посівна кампанія, праця, відпочинок, материнство, проблема) вимагає уваги (або ж турботи). Слово «потребувати» мовби випало через інтелектуальні полудраб- Так ледь
переінакшити фразу: єтреба уважно ставити-
ки користувачів само ліньки
ся до...», «дбати про...» Пільки вслухайтеся: «Вівці вимагають турботи», ють...» Ну, ті хоч бекати чи гелготіти вміють
«гу си вимагГа-
А як тоді, до прикладу, може «вимагати» безсловесна риба?
ок - -
ПІ
кетинг, фр ючерс, ексклюзив, трилер, принтер,
р,
ранці
- .Ф'
росто нашестя сарани, ці англомовні слова. Наче греблю прорвало: консенсус, ток-шоу, Орифінг, саміт, мт-парал, марсаунд-парк, рислтейр, файл Уже не кажучи про якісь там супермаркети чи шопи Куди не кинь -- з побвіийми ксисами враучерів 1
псиджерівй огинаються по презентаціях
імавгураштих ї груршетах рази дистриб отери З дилерами, менеджери, путани та купюр с В же приїхали ЧИ Ще Далі бу ле?
РТО ці ал Ром М Б - РР ї й
іс
ривале москорвське панування,
потужний чужомовним інфор
Т
з тих людей,
маційний прес не могли нео їстись у печанки Багато навіть які спілкуються українською, зіанаються, що думають усе-таки по-російськи ДА як думають, так ї чинять Чи не тому В багатьох єссферах нашого буття м виходить кепська копія з не запжди блискучого й рок ик ьКкоОгО Ориі (налу?
Гапро рема ще ДОНГО НО ЗАМ З укуманн гаммі дупо | заїмоматиме нормамьному рюхигоку погобо, чи
-Ллухинищ гли для рух и рама и би "ливо, спи?
що Стокук'Пю м РАМИ СІЦДОВИЮСТ ЩО ми -
Охь Мале Ок прик мк ЄМО комори гу 1 у 1 у
пост Мнеомемо ТАКОГО, ці» академік (1) прю
локторії то кандидати їмук голом ками науромальної /Хкаломі но вололіа радиюю мобою
Га «ДО ТОК! Гор ЗРАСВОКМ ІК КАМ 0 !
У ДРУ
чЧКООїмОО доки, а Моно
Нім цм ОтвЄроуТЬьСмМ Ста,
М | | | Прореється слово, як вода, | дебрь-пустиня неполита. | Зциющою водою алтитта,. | Прокинеться, 1 потечуть | Веселі ріки, а очеєра Кругом гаями поОроствпутіь, | Веселих птастівом оживуть | Гарас Шеренко. | «Ісая. Глапл 55» |
У віршах, присвячених пророцтву Ісаї, пеликий поет не називає дерев, які | піднімуться у дивом народжених гаях |Але саме там, за пророчими словами, разом з кипарисом ростимуть явір і бук | (Книга пророка Ісаї, 41:18, 19) Здається, | що це ТІЛЬКИ мрія, адже північні росли-чи не приживаються у спекотному кліматі Святої Землі. Та подібне близьке Ісусідство трапляється у «ЛИСТЯНИХ 1 мішаних лісах наших Карпат. Тут обид- |за дерева досить часто ростуть поруч,
щоправда, без теплолюбного кипариса
Якщо явір схожий на звичайного | клена або навіть платана, то оук важко сплутати з ташою рослиною. Його гла-
денький, світло-срий, майже круглий стовбур творить враження колони, що несе на собі високе шатро темно-зеленого листя. Павіть спиляний, бук продовжує жити за рахунок порості від пня, і на місцях давніх порубок нерідко | трапляються дерева з кількома стовбу- | рами Могутня коренева система буків розташована неглибоко, виходячи майже на поверхню жмутиками дрібних
Я ак дано;
Андрій То
з БОЖОГО САЛА
ПРОДОВЖЕННТІЯ. Гочаток див. ц. У Ко 10,. 12 1996 року; Ж | я
півнів нь ЛЬ
- г -- | ін ол і панно
- -- житт пощ-ь- РЕ НІ
В
я РН
кори але рн, але, щоб прогодупати дерево, їй
коро чзелика площа. Ось чому старі
У, 1 "ься на чималій відстані ЗІД ПОДІОНИХ до себе,. Цього не можна сказати про тТінелюбну молодь, яка гур- "Ом пнеться вгору і добре почу вається У Маттику дорослих НПебезпеку для неї «Ттановлять кози, олені, які обскубують молоді листочки, та над усе -- люди з сокирами
Свропейський бук може утворювати СУЦІЛЬНІ ліси. Але якщо у Данії, Швеції, Німеччині йому підкорилися долини, то у Карпатах він росте на висоті від 600 до 1500 метрів. І чим далі на теплий Південь, тим вище піднімаються буки в гори. У Норвегії, Швеції -- лише до 200 метрів, а в Іспанії та Італії -- майже до 2 тисяч. Така перебірливість пояснюється тим, що від тривалих морозів у дорослого бука розколюється стовбур, однолітні ж сіянці просто вимерзають. Гому в кожній країні це могутнє, але посвоєму примхливе дерево обрало ВІДПОВІДНУ кліматичну смугу, де взимку не дуже холодно, влітку не занадто спечно і разом з цим доволі вологе повітря. Без перебільшення можна вважати, що бук є однією з найважливіших лісових порід Європи, поступаючись за своїм значенням лише патріарху наших дерев -7 дубу. Це, між іншим, відобразилося і в йиого видовій ботанічній назві -- сільватіка, що латиною значить «лісовий».
У букових лісах завжди царює якась урочиста тиша, та й сонячне світло рідко
тольки В литий 7 АзЕТтЯ
ПІ
ній рн а ній
проникає під шатро шкірястого, непрошрчастого листя На землі -- ні квіточки, ані травички Лише потріскує під ногами сушняк, чується шурхіт мурашок, а восени промайнуть білка або дятел. Їх привабліоють смачні горішки, що їх у достатку родить дерево-велетень.
Тригранні, сховані у міцну мисочку плоди бука достигають у жовтні Мисочка розкривається і горішки висипаються додолу Тут іх анаходять миші, козулі та інші тварини. А для диких кабанів ці горішки становлять таку важливу поживу, що восени вони навіть перекочовують вище у гори, взону букових лісів.. Скільки різних істот годує бук! Карл Лінней дуже влучно назвав увесь буковий рід, надавши йому латинське наймення фа - гус -- «годувальник». Вийшло ніби ім'я та по батькові: фагус сільватіка -- бук лісовий.
Але необхідно пам'ятати, що букові горішки у великій кількості шкідливі для домашніх тварин, не кажучи вже про людину. В них міститься отруйний алкалоїд фагін; щоб уникнути його дії, горішки треба добре підсмажити. Після цього їх можна змолоти й додати до тіста -- вийде смачне карпатське печиво. На Кавказі смажені плоди бука лускають як насіння, з них готують своєрідні солодощі -- козиНаки.
Зростають букові лси й на північних, отже, дещо прохолодніших, схилах гірського Криму. Але то вже інший вид, а саме бук східний, якого сам Лінней не відрізняв від звичайного, лісового чи-то європейського. Видатний український ботанік, академік Володимир Липський,
М а і ' РР юн, ри 1 иа і С в; 3 м ММ, | М, - . - ії
- Ті Ж.а - б Тай
Лі
мі . -
р'яяГьчЕЗ Ь - р
ті і і ач, 5 4 "
тій У Х ї Па 1 і і -й ь )
РР
| Настинає кедрин він собі, 1 візьме (раба ц дуба, 1 міцне собі викохає між шсовими деревами, ясен посадить, а до- Щик вирощує.
Дипига пророка Ісаї, 44 : 14.
| Дововижним чином був покликаний Ісая до пророчого служіння: він очистив- | ся, бачивши Господа у його славі на | исокому престолі Т ось у другій частині своєї Книги Ісая пророкує прихід Месії, | настання духовного царства й порятуре в ньому вірних. Старозаповітний пророк відчув істину, відкриту через | загато століть Сином Божим своєму учном «Я -- дорога, правда, життя. ця не притгодить ніхто, якщо не | через мене» (від св, Івана, 14 : 6). Але в давній Іудеї не всі шанували Єдиного ога, І тому сила пророчого переконання |"прямована до відступіників, які вклоняа дерев'яним бовванам. Ісая змальовує "ГІДНІ, виснажливі зусилля того, хто | Плекає дерево, щоб потім зробити з нього о й доводить, що образ Бога не - зути виготовлений з колоди, наче | Вичайні дрова тк Зведений вірш легко тлумачиться, тк чиста, глибока книга Ісаї Але при | » переклад) виникають труднощі, 00 Чослідники Біблії не дійшли згоди про те, |які саме дерева мав на увазі пророк. В Учні М перекладах фігурують лише кедр, "8 1 дуб; в інших до них додається | ясен. С й ЗНАаВвці, ЯКІ припускають, що Передкінцеве слово гехем (дощ) можна перекласти як «в'яз .побільшуточи чис | ло Чгаданих у віри дерев до п "яти Отже, й чьОму випадку перекладачі мають жливість вибрати | Поява граба і ясена в українських
Пе йфья Р ; - ("Рекладах, попри всі суміави знавці,
ки ін
АЗК; П.Я ЗРОЗЧМСАЇ ГРЯБО / ЯСЕН
була необхідною для кращого сприйняття Святого Письма. Адже йдеться про язичників, подібних до наших деяких предків, які виготовляли дерев'яних божків саме з цих дерев Ясені граб, добре відомі своєю зручною для різьблення, пластичною 1 твердою деревиною, допомогли українцям зрозуміти пророчі слова Ісаї, звернені до всіх народів Світу.
Пригадаймо: Мойсей у поемі Івана Франка розповідає повчальну казку про те, як дерева обирали собі короля. Перший відмовився Кедр, аджевін уже царює, до того ж є окрасою землі, короною Ливану. Не дала згоди пальма, 00 не в змозі кинути заради королівства свій цвіт 1 солодкі плоди, що годують людину й звіра. Не виходило вблагати взяти владу ні пишну троянду, ані могутнього дуба, навіть скромну березу залучив поет до цієї громади, аби наблизити розповідь мудрого Моисея сучасному читачеві Нарешті запросили терна, оспіваного українським народом, якого й обрали дерева своїм королем за його подвижницьке, аскетичне життя
Як Мойсей не ступив на Обіцяну землю, так і дикий терен, цей символ самопожертви, залишився при дорозі, не скушту ва вши плодів свого справедливого правління: з
І служитиму зайцю гніздом,
Пристановищем пталу,
Щоб росли ви все краще,ая
Буду гинуть на шляху.
Граб звичайний зростас у нас перезажно на Правобережжі, бо боіться довгих суворих зим, з тієї ж причини не піднімається високо в гори Це непокаане (рідко вище 15 метрів) дерево, як і велетень бук, часто зростає упереміш з дубом Та й називали його колись «білим буком»
визначив 1 описав цього бука. Він просцфі від свого європейського брата (доростає до 50 метрів), листя його довгасте, аагострене; поширений у Малій Алії та на| Кавказі -- звідти, мабуть, і привотирий букові колоди до Святої Землі.
Тверда деревина бука з часом набу-| взає жовтувато-брунатного забарвлення | г гарного крапчастого малюнку. Вона "бі дуже придатна для будівництва, бо просто неба швидко псується, руйнується| грибком. Натомість віддавна використо- | вується для підвВвОДНиИХ споруд, У| токарній і столярній справі. Особливо ж -- для виготовлення першокласних меблів. Славнозвісні віденські витнуті | стільці й фотелі зроблені з бука. Гарні й довговічні, вони переходять у спадок іі одного покоління до другого. А в кар-| патських народних майстрів це дерево| иде на декоративний посуд, деталі прядок 1 ткацьких верстатів, гребені і
іграшки. | Чому «лісовий годувальник» лати "| ною -- зрозуміло. А звідки пяє
слов'янське, прадавнє слово «бук»? Ко-
лись, мабуть, так звався всякий дикий | ліс. Від тих давніх часів збереглися деякі | назви, наприклад, цілого краю -- Буко-
вина, або невеличкого села Буки, що ні Черкащині. Звідси ж походять прізвища| Букач, Букало, Буктн, Буковський. Потім | «буками» почали називати палиці або ж
різки. Тому приповідка «Наука не йде на | бука» має два значення. Перше -- з-під| палиці не навчиш. Друге -- набуті знан- | ня невтечуть до лісу. Ну, а говорячи «Буком
того, хто не боронить свого», завжли можемо бути певними, що нас добре зрозуміють |
- З
Р зще у ні ри зай "и і й й : жк Гі - Кан 7 орнфниіій й -о во З - ви " - - є «Й . чо мо Зо Р - лі і -і і Ак "к - ЛЮ "РО я | -: - ч
за надзвичайно тверду, важку деревину. 3 граба виходять найкращі топорища, шевські дерев'яні цвяхи, гвинти для олійних пресів 1, нарешті, гребені й граблі Може, звідси 1 його слов'янська назва?
ХОЧ і малий він, та дуже чіпкий. Вирубані кілька разів поспіль, грабово-дубові ліси щоразу відростали на схилах Канівських узвиш. Востаннє -- вже без дубів. Граби ж, хай кривенькі, вкотре відНОВИЛИСЯ ВІД Самих пнів, та ще й посіялися по сусідніх перелогах. Силу-силенну дрібних насінин, що легко переносяться вітром на своїх трилопатевих крильцях, граб родить щовересня. Це и підказало давнім римлянам його назву г: карпанус, тобто «плодючий»
Якщо граба щороку підрізати, зітнувшши верхівку, він ростиме кущем 1 бічні гілочки утворять щільний живопліт. Огорожі з грабових кущів -- характерна ознака українських маєтків і хуторів ще на початку цього століття. Років 300 тому садівники створили кілька декоративних віІДдМІН цього дерева: червонолисту, плакучу, а також птрамідальну, яку можна боачити в Умані, у славнозвісному Софіївському парку
А от від ясена затінок не суцільний, а легенький, пройнятий сонячними променями. Сама назва говорить про те, що це дерево відрізняється від інших своєю ясною, прозірчастою кроною, сяючою зеленню молодої кори. Вітер, гойдаючи верховіття, створює під ясенами, що ростуть на привіллі, грайливе мереживо світла й тіні. Згадаймо, як у відомому творі Тараса Шевченка «ясем раз у раз скритів», Бо він такий хочі пориплить у негоду, та не розчахнеться. Гілки європейського ясена звичайного прикрашені великими ріпчастими листками на довгих черешках. дуже прузжтт й можуть безпечно роахитуватись на прямому високому стовбурі, який підноситься разом з кроною на 40 метрію.
Як 1 дуб, в уяві європейських народів! ясен уособлює чоловіче начало; давні | германці й скандинави вважали, що від нього походять воїни. Наші ж предки,| праслов'яни, майстрували з прямої, еластичної ясеневої деревени луки, стріли, списи. А ще недавно з ясенини виготов"| ляли краще спортивне знаряддя -- сани, лижви, весла, з неї гнули коромисла, обручі, обіддя. Це одна з причин, чому в| наших лісах залишилося мало слави ясенів
Високі європейські ясени не затінюють | ріллі, і тому їх споконвіку садили на межах. З цим пов'язана наукова греко-| латинська назва ясена -- фраксінус | («той що ділить»), бо він служив межовим деревом нарівні з дубами. Про цеє згадки | у Плінія Старшого та інших давньоримських природознавців.
На жаль, шляхетного європейського! ясена тепер часто заступає ясен аме- | риканський, особливо у штучних насадженнях, біля потоків та по Запла"| вах. Він помітно нижчий, 3 тонкішим стовбуром. Листочків, з яких складається його пірчастий листок, удвічі менше, вони | тьмяно-зелені. Деревина цього ясена не така міцна, швидко псується. Заморський зайда у всьому поступається нашому | ясеню, крім одного: може рости на прших | землях, до того ж хутко розвивається Якщо наш починає давати насіння від 25| до 40 років, то американський -- на кільканадцяте літо. Иого дрібні жовтуваті насінини крутяться, наче однолопатеві | пропелери, долаючи за вітром чималі відстані. Навесні вони проростають | засмічуючи сади й луки. Що ж, є бур'яни| и серед дерев!
Кожти рослию -- своє місце й час. Ця |
думка не раз панторєчном у біблійних текстах Справді, хіб: без рідного ясена або граба? |
можна уявити ліси
и - а и т
1 (ово ПРОСВІТИ
Кажуть, пам'ять це єдиний рай, з якого не буває витнання. ..
Либонь. Так воно 1 єсть насправді. Тільки коли йдеться про пам'ять окремої модини, одного якогось життя. Гірше, коли розходиться на пам'яті кількох поколінь: тут доводиться добряче потрудитися, вчасно закласти помітні віхи, вагомі обереги, помітні й зрозумілі прийдешнім модям. Благо, якщо йдеться про час, коли між поколіннями пролягає місток писемності, якій цілком під силу вкарбувати у слові будь-яку інформацію А якщо писемності ще не виникло? Якщо
Дивні люди -- трозаїки. Коли пости здатні леїжо відшукати поезію всюди -- навіть у траві, то романісти перелопачують сотні тони слобесної /щаи, закоптуються б (сторшчні копальні, кайлують філософські го/иа, ади переказати штрозобо те, що біушотворщі біадують інтуїтивно. Урозаїк УПишорій /олісник -- справбжний прозаїк. Шого історичні романи тро Логля ( Мазепу слово із покоління у покоління перека за09 рам обід «мтача. шого смоя брам ОУАМНАО МО зується, передається усно? Тут велика КД НО о оо лауєуовісвю ймовірність зовсім згубити його чи спот-а дисидентст ви 4 6 щирому комуняцт Її, -- СТЕ,
інше роблячи самобіддано, аж д0 самоспамення, --
ворити до невпізнання. Зрештою, 1 в а такому разі трапляються щасливі випад-але, - як є бодиться, бидповідії на сбої питання
ки.. ак, у 40-му році після Різдва аро пише лим аркушем пане чнаро-
Христового апостол Андрій по воді при- У диб л 2 полей доми важ 5 7 ум фо є
був під наші кручі, так ії хочеться жений писати -- политикуватіи не повинен | 79 липня Гишоїшю ІКоміснику билобниться. -- «ття,
мовити, під київські несподівані гори,
побиті печерами, житлом давніх ліодей з яким прийнято битати кожного письменника, а Проповідник Христового вчення був щиро вражений землею, омитою прозорими прісними водами, благостинею, що так і струменить, обіцяючи щастя досконалій душі. До сьогодні знаємо його пророцтво, що прохопилося в добру годину тоді: «На сих горах имат град велик бьсть и церкви мнози воздвигнутьі!». Слухачів у апостола мусило бути чимало, коли майже десять віків ЙОГО СЛОВО переходило із уст в уста, з душп в душу 1 не загубилося ні йоти! Аж до Нестора... скоро дві тисячі літ живе у СВІДОМОСТІ людській, Ось чому не здається чудом, що від Спаса 1767 року неподалік того місця, де з'являвся колись апостол, височіє на кручі творіння Растреллі, церква Первозванного Андрія. Прикраса Києву Пам'ятка великій учті!
Життя одне... то так, то інак урешті взнаємо, щоі нанаших кручах не завжди панувало Християнство. До цього був культ Зевса, богів-небожителів. А перед цим, й не знати як давно, прекрасний культ Праматері... намистину до намистини і, урешті, складається низка попередніх епох, пацьорка з Кількох тисячок літ, від камінного віку, до вогніо й металів, віку бронзового й доби заліза.
Танцюючи від причалу апостола Андрія, просто годі утриматися, щоб не підвести голову й не заг ащо ж там, нагорі? Що - потойбік кручі, де ось вона, наша земля, осідок людей, як би вони не називали себе, наших далеких предків. На горі, як на горі...
Над горою панував ідол Перуна. «Во
наразі такого, що має десятки гарних книг 4 недуденну натуру. Чи до цієї дати, чи просто -- д0 того часу, що визначає доля, Прииги гбнаришович натисай чудесну єсею « Саарагсова таїна» .
Срогодні май друкуємо лише уривок й,
бідсилаючи зацікавлених читачій до тих кращих часів, коли бони зможуть ппочижати тб побністю пбтонобі ж зичимо здоров'я г небситущості. З носи й боди Мам, панеяобаришу игоршшю / »
-
тому, що не те диво, що мініатюри виконали на зорісвіту, адивоте - як, зякою майстерністю бронзовщики сповнили те, щоб кинути во дні они, щоб мовити про себе і про талант, який належав їм! | сьогодні здається, ТІЛЬКИ ІМ
Хемінгуей стверджував, що емінація (безжальне стиснення слова) - неодмінна ознака талановитого письменника. Бронзові мініатюри, відлиті відомо де (Лук'янівка), але невідомо ким, усі як єсть несуть на собі емінацію матеріалу,
СМАРАГЛОВА ТАЇНА
славу дер ову!» Або.. «Перун би дн безжальне усікання ваги й розмпру, пе иві» Не так, то інак - бум, бум'! | Ед | БР і - си квінтесенція скульптури. чомусь (Мабуть, отут зро ється наше, суто трафив!», то «Бий його сила Божа!» кше, дотодішніх первісних грошей ЧИ здається, стародавні майстри знали виз-
того, що заміняло їх. Перебравши з долонітепло, Богиня владно жадає: Ти! Хто ти? На що спромігся по своїх днях? Не
начення мистецтв Гомера -" дійство 1 зх. Але ж вони могли жити до Гомера!
абло Пікассо 1 Сальвадор Дам нещоноваторством,
неодмінно. Не зовсім непросвіщенна
душа підсвідомо розуміє, що потрібно мінятися, потрібно сприймати життя
наше «застав дурного богу молитись, так воно й лоба розіб'є!»). Коли ідол Перуна старів, його заміняли. Так, князь Володи-
СВІТ
мир замість струхнявілого поставив Перуна із головою зі срібла, з вусами золотими... Гнедиво, чому панував якраз бог блискавок та громів понад усіма іншими. Навіть сьогодні ступить на живу землю опісля зливи і почуєте відповідь -- численні обсидіани, природні небесні скла кольору смоли, трапляться майже повсюди. Пощастить, то натрапите й на Руку Перуна (кількакілограмову пригорщу, між залізних пальців якої запікся усе той же обсидіан). Уявити не важко, що ставалося з тими, хто оселився там і на голови кому випав подібний небесний гостинець! Не змолишся тут. Не шануватимеш божество понад інші!
Усе макуцще:
На зорі Християнства Перуна з головою зі срібла та золота прив'язали до хвоста коня й волоком потягли у бік води, до Дніпрай Почайни, щоб утопити. Адже повсюди лунало «Слава Христу!» й ВідлЛ валося «Навіки слава!».
Як часто те, що здавалося назавжди,
раптом розсипається на прах, щезає. Гора, яка здавен називалася Володимирською гіркою, несподівано одного дня міняє свою назву. Те її південне крило, що спадало до Хрещатика й несло на Собі
доріжку, посипану тертою цеглою, уздовж якої стояли численні кафе та шашличні, сита для прочан, одного разу
таким, яким воно є насправді. Непереливки поволі влягаються. Душа маєтна раптом пригадує, що якщо й устигла побувати на причалі апостола й на верхах, то такі не устигла придивитися до отого, а що ж далі, що потойбік" Виявилося, живуть, як і жили, люди. Було багато старокиївських будиночків, двориків, садків і стежок поміж ними, Стоїть усюдисуща тюрма. Трампаркі непримінне торжище... одно слово, закрилок Києва, наречений Лук'янівкою. Вдивляйся! Знайди свою алицю, якщо не небесний обсидіан. аючи рівноваги, опусти очі долу. -- Щось такого... -- Знахідкане скидалася ні на скло, ні накамінь. -- Важке! як метал. Опливок? Чо ж тоді, мов малахіт, зелений? Ніт! Надто сформовано, рукотворно! і Найтірша пора може видатися найкраше для смиренного споглядання, збирання старовини, таїна якої до певного часу мовчить, не подає відгомону на всі питання... Мовчи, мовчи! Читай живу землю. Дивись зелені сни язицтва, такі ж густі й незбагненні, як патина на тих знахідках, що йдуть до рук. Поспішай. Уститнути! Встигнути, поки блискучі лоби мудрих машин,
бульдозерів, не все загорнули. Поки котки не все заасфальтували... ніщо не вічне. Чини свого, якщо сподобився.
знітитися просто годі. І порятунком тут мо ь стати тільки хоч якісь знання, бодай невеличка здача з чужого гроша. Реріх. Приходять на ум його: «Балтиийские янтари, находимьюе у нас с кремневьгми вещами, не моложе 2000 лет доР.Х. Площадки богатого таинственного культа в Киевской губерним, гле находятся и полированньюе орудия, по женским статузткам обращают нас к Астарте Малоазийской, в 16, 17 векадоР. Х.».
-- Гістія! -- Шата, патина, на ній густі, скоріше амарантового аніж зеленого кольору. Подекуди чітко проступають прикраси -- ямка, потім така сама ямка, іще й іще.. обов'язковість, значущість доконечні! Розмашистість міни контуру:
оконечна простота. І вивершеність. аче майстер мав справу не з ВІЧНИМ металом, а з воском.
Радіти чи печалуватися / Одно певно -- пік пройдено. Далі спад чи навіть вгасан"- ня. Виявилося, ізнов прожито роки, роки. дівчина, обліковець, з блокнотом стоїть на гірці неподалік від цирку и нотує прибуття завантажених землею самоскидів, які, задкуючи, зсипають купами мертвий, зякогось котловану, рудим грунт. Зривається сніг... знову сумно Знову подає голос Гоголь: «Скучно на зтом свете, господа!». Знову треба обертатися плечима 1 йти геть. А Тільки ж цього разу ти маєш повертати до свого
давно вразили нетрадиційністю своїх творів. сь». чи не найдавніша акула ро в світі. Скульптура жінки, породімм. сього двадцять п'ять міліметрів за розміром, 1 грамів з три за вагою. Ї все, все, що потрібно, щоб подати сутність, щоо фігуркою мовити і вразити. Третину височинт займає голівка. П'ятипала рука 1 ніжка з пальчиками несуть, щоб не казати охоп" люють, черевце... нічого ховати ПпУЧА, все, що ведедо нового життя, прекрасне. Породіллю, ту, котра дає подовження життю, чтуть. Голівка п у вінку! Ось звідки у нашого народу оте - Жінка В надії! з найдавніших часів Вражаюче виконані пари. Їхні розміри, вага, пос" тава все мовлять про стать. Про вдачу: Про таке спільне і таке різне призначення. Дракон 1 драконочка не можуть не викликати лагідної, сумовитої усмішки: Тетерів і тетерка ведуть свій вічний мартопляс, наче дзвенячи весняною піснею свого сокотання. Чапелька стоячи наодній нозі, склавши крила, здирає догори граціозну вигнуту шийку) З голівкою, увінчаною чубчиком борідкою. Грапляються мпніатюри звірів. яких ми вже не знаємо... наче ми знаємо драконів! хіба що тих, як вкрут нас Або тих, які оселилися у наших власних душах
я, си не ду" кільки не вдивлямся СКІЛЬКІ ду" х частиіиє
-ч-
мовчазного, міннатюрного, майже вічНОГгО народу, щоб дати йому хоч якийсь лад астає пора ретельного споглядання, вивчення. З сотні рибок немає двох подібних. Древній вовк виконаний так,
май скальки нечитай мудрих. все пропливає -" Мені відомо, що Де невідОмМО упчого! Одно певно, на мир ших кручах оселилися гак давно, ч!
- «и-но 5 «амого спадання вод, ТА не від сам у ее
Шукай. Прийде інша пора, щось та осмислиш. Те, що мовчить СЬОГОДНІ, може статися, озоветься узавтра... Гак і стасться.
На долоні темно-зелений... спершгу
робиться ямою. Розрили гору, щоб у ямі поставити чергове капище |третє тільки на Хрещатику!) богоподібного, якому вже просто не могли придумати, як ше воздати учту. Споруду, як мовлено, із
мени
срібла та золота, не зваживши ні на що, здається, пдійняв дубовий листок. ВБажщо стоїть на двох! на двох, а не на грохи протряхла твердь Вони встановили. На віки! А через кілька літ, кий, мов ЗОЛОТО. Перекидаєш -- горілиць чотирьох лапах. Він у кошлатій шкурі Її вони уміли! Коли щось переказують -- який разюче подібний фінал, -- Тільки голівка. Прихилена до груді правиця, геть цілий -- саме устремління вперел! цохусь навчають | до хвоста коня не привязували, щоб якась наче розкрилено ліва рука Рух! Змія, символ вічності, пручається, Попри нашу малість, попри нашу повалити ідола. Очі б такого не зріли! Фігурка! Жіноча статуетка Золото? хочі закарбована у металі. Від ГОЛОВИ Ло | плійність, повз могИЛИ -: уУПеред гаки А9 Вуха б не чули всього того, що десь Мідь? Яка різниця! Ось воно, Праматір. хвостика десять сантиметрів пульсувано шогили З усмішкою. Втипаючись ЧУАУ визріло і раптом скресло. С против перед Богиня всього того твого народу, рио, ня тільця, хоч відтворено всього два цстецтвам |і найбільшому з нах ж ипо тим, що не дають прожити одне життя звірів, птахів, драконів, маленьких, з вигини, за рахунок ювелірно виконано: ту, так як навчили, як тільки здається вірно, пучку пальця жіночих фігурок, шкури, вона також вся зо дет 7 рух. Григорій КОЛІСНИК підбурює якщо не оте «Перун би тя відливочок жовтого металу -- не їна- Дуже швидко приходить переконаним у
«Слово Просвіти» Шеф-редактор Павло Мовчан! | Адреса "Слова Просвіти - 252001, Київ-і, завулок Й Іузсеиним,
, б - 1 " і і / Я "о ї з - 5 . мкс
Засновник - МОУАРИЦІБАКо Відповідальний редактор Любов Голота| | 8, Всеукраїнське Товариство є Просвіта» їм. Тараса Шевченка
Товариство росніта Редколегія: Ярема Гоян, | | нет Зіка Че ЧУ ау "ИІ/А
імені Тараса Шевченка зу у | Р | тел. 228-01-30: Е-таї: З.ОУО (Ф РКС ХЗМТТА. іпіегсот. КІЕУ і
фе - м» 1007 Анатолін АЖуравським, род Р )9/ 8338 / 00 Реєстраційне сшдоцтно | | дв Індекс 30617 Зам. Мо СЗІХАХАУ Гіаклад 9 ша 16.03.1993 р Анатолій | Погрібний, | - | . і реч при "Та - м і Ін У
| сСлександр Г/ономарій, Іпанм ОщЩУк | Ниготоплено з ГгОТОНИХ фотоф' мнюмо на комомнаті «ГИ са кра Р
'чгожьто шетесті й "ВИС: МОС7
я
Її
| ЛД-рдииио тр.
«в. чу.