Емблема «Просвіта»Prosvita.DigitalSaber · Personas · Futuro
Página · p. 4página original ↗

Texto dañado en el reconocimiento — lea la página original

Original en ucraniano · traducción en actualización

ЩО МОЖЕ ЖІНКА?

Слово Просвіти, №29 за 2007 рік

— З якою метою ви подвiйно об’єдналися? Чи не для того, щоб легше було бити нас, чоловіків? — Створили ми Консорцiум 2001 року на основi iдеї: роль жiнок в українському суспiльствi. “Жiноча” тема лише в iдеї Консорцiуму, але займаються цим i такi громадськi органiзацiї, як, наприклад, Адаптаційний чоловiчий центр (Тернопiль), чоловiчi органiзацiї Вiнницi, Львова. Бо неможливо говорити про якусь окрему “жiночу” проблематику. Скажiмо, ми вийшли на проблему дiтей. Жiноча вона чи нi? — Як конкретно спiвпрацюєте з понад сотнею громадських органiзацiй, об’єднаних Консорцiумом? — Перше: поширення iнформацiї, що зараз дуже важливо. Друге: якщо ми маємо якийсь конкретний проект, пiдтриманий мiжнародними фондами, органiзацiями, не тримаємо цi кошти у себе, а максимально залучаємо до проекту громадськi органiзацiї. — Якi головнi напрямки робо) ти? — Їх кiлька. Жiноче лiдерство. Жiнок в Українi бiльше, жiнки добре освiченi, працьовиті, стараннi. Чому ж вони часто на других ролях? Ми вирiшили, що їм бракує знань, навичок із просування себе як лiдерiв. Почали вчити жiнок. Як вести бiзнеспереговори, як давати iнтерв’ю, виступати на конференцi- ях, iнших акцiях. Проводили тренiнги. До речi, в результатi з’являлися й новi органiзацiї, бо у жiнок виникала потреба об’єднуватися. Другий великий напрям — проблема виїзду українцiв на роботу за кордон. Дуже багато виїздить жiнок, які часто стають жертвами обману посередникiв. Найчастiше нинi говорять про сексуальне рабство жiнок. Але не менш гостра проблема, коли жiнки потрапляють просто у рабство, в нелюдськi умови життя i працi. Ми почали серйозну просвiтницьку роботу. Пояснювали жiнкам: вас може чекати за кордоном оте й оте; перш ніж їхати, ретельно все перевiрте. Ми створили навчальний фільм “Станцiя призначення — життя”. Про те, що чекає людину за кордоном, як убезпечити себе. Поширили фiльм через структури освiти. Щоб усi педагоги могли самi побачити фiльм i показати його старшокласникам, випускникам. Адже особлива група ризику — Україна знову потрапила до лiдерів ще водному свiтовому рейтингу, яким не випадає гордитися. Мiжнародний Центр дослiдження катастроф (CRED) оприлюднив рейтинг країн-лiдерiв за кількістю жертв стихiйних лих. Так-от, за пiдсумками 2006 року Україна вийшла на невеселе 8 мiсце в цьому списковi. Це бiльш нiж дивно, адже ми живемо не в тих реґiонах планети, де лютують цунамi, тайфуни чи землетруси. Нiчого дивного, що цей список очолили країни Азiї. Землетрус в Iндонезiї забрав торiк життя 5778 людей, жертвами тайфуну на Фiлiппiнах стало 2511 осіб. А що ж за катаклiзми сталися в тихiй, спокiйнiй Українi? Виявляється, ми потрапили до списку через жертви морозiв минулої зими. Пригадуєте сильнi морози початку 2006 року? На сходi країни вони сягали 39 градусiв. Лише за офiцiйними даними Мiнохорони здоров’я, вiд холоду в Українi тодi загинула 801 особа (за неофiцiйними даними — понад тисячу). Морози, звичайно, можна вважати стихiйним лихом. Але невже в iсторiї України такими вже нечуваними є 40-градуснi морози? I чи стихiйним лихом вважати цiле вимерзаюче тієї зими мiсто Алчевськ, розташоване у начебто ж багатому, вугiльному Донбасi? Чи стихiйним лихом була смерть сотень “бомжiв” у пiдворiттях, пiдвалах, на горищах, самотнiх старих людей у холодних оселях? Це стихiйне чи, швидше, соцiальне лихо? Україна втрачає людей. Забудьмо про майже 52-мiльйонне населення на самому початку нашої незалежності. Давно вже ми йне 50-мiльйонний народ. Всi останнi роки з “Дуже багато”, — переко) нана голова Ради Всеукраїн) ської громадської органiзацiї “Жiночий консорціум України” Наталка САМОЛЕВСЬКА. “Чоловiки можуть усе, жiн) ки — все решту”. Вже не при) гадую, кому належить цей до) тепний афоризм. Але справді, роль жiнки в суспiльствi важко переоцiнити. Особливо коли жiнки об’єд) нуються, аби гуртом вирiшу) вати численнi суспiльнi проб) леми. Чоловiчi також. І є орга) нiзацiя, яка об’єднала цi зу) силля. Очолює її молода енергiйна жiнка Наталка Са) молевська. підростаюче поколiння. Ми відштовхувалися від таких соцiологiчних дослiджень: значна частина нашої молодi не бачить свого майбутнього в Українi. Тому прагнули розказати молодим, що може чекати їх за кордоном. Довелося звертатися до багатьох державних i громадських органiзацiй, мiжнародних також, аби мати необхiдну iнформацiю. Адже йдеться не лише про сексуальне рабство, а й загалом пiдневiльну працю, нелегальну мiґрацiю, використання людей у вiйнах, дiтей — у жебрацтвi. Або така жахлива справа, як вилучення органiв людей для трансплантацiї. — Ви сказали, що вийшли на проблеми дiтей? — Так, i дуже серйознi. Ще одним із напрямiв нашої роботи стала проблема насильства над дiтьми. Конкретнiше — сексуального. Немало його жертв — в iнтернатах. I самi вихователi не завжди вмiють працювати в такими дітьми. Ми запросили дуже квалiфiкованих психологiв, якi попрацювали з вихователями дитячих закладiв. — Це справді велике соцiаль) не лихо? — Навiть не уявляєте. Лише за офiцiйною статистикою близько 2 % дiтей в Українi стають жертвами сексуального насильства у власнiй сiм’ї: зґвалтовані батьком, вiтчимом, братом, iншими родичами. А неофіційна, реальна статистика, очевидно, ще тривожніша. Ми вийшли на вихователiв дитячих закладiв. Чуємо вiд них: “У нас є дуже неспокiйнi дiти, або навпаки — дуже закритi. Мовчать, не говорять”. А потiм з’ясувалося, що такi дi- ти — це жертви сiмейного насильства. Як правило, це дiти з вулицi, тi, що втекли з дому, потрапили в “розподiльники”, iнтернати. Найважче було, коли самi працiвники дитячих закладiв говорили: “А у нас такого явища немає”. Немає — i край! Але потім вони дякували за науку працювати з такими непростими дiтьми. Ми створили пiдручник: це 6 вiдеоурокiв, де нашi викладачi розповiдають, як працювати з такими дiтьми, вести їхню психологічну реабiлiтацiю. Досi нiхто в Українi не викладав цю нелегку тему так наочно i популярно. Спецiалiсти, якi працювали у нас по цiй програмi, i далi пiдтримують із нами контакти, консультують персонал дитячих закладiв при складних, нестандартних ситуацiях. — І про один із основних нап) рямiв дiяльностi жiночих органi) зацiй: рiвнiсть можливостей. Як жiнкам стати рiвними з чоловiка) ми? Чи, може, як чоловiкiв урiвня) ти з жiнками? Жартую, звiсно, але в гонитві за рівністю жiнки вже, часом, не обiгнали чоловiкiв? — Уточнімо: мова не про те, хто попереду чи вiдстає, а про рiвнi можливостi чоловiкiв i жiнок. Жiнок в Українi бiльше, бо чоловiки живуть менше. Це чия проблема — чоловi- ча, жiноча? А чому чоловiки живуть менше? — Причини давно вiдомi. — Так, вiдомi. Але ось iснують жi) ночi консультацiї. А хiба ж не повиннi iснувати консультацiї з чоловiчого здоров’я? Ми придивилися до інших численних соцiальних проблем. I що виходить? Цiкава закономiрнiсть: значно вищi соцiальнi стандарти у тих державах, де жiнки широко представленi у владi. Наша мета — не просто голослiвно закликати жi- нок iти у владу. Нi, ми хочемо пере) конати i жiнок, i чоловiкiв, що жiнки у владi здатні ефективно вирiшувати соцiальнi проблеми, i чоловiчi також. — Я прочитав два свiжi ви) дання вашого Консорцiуму. В цих брошурах наводиться до) сить сумна статистика присут) ностi українок у владі. В попе) редньому парламенті жiнок було 5 %, в останньому — трохи за вi) сiм. За цим показником у Європi ми в самому хвостi статистики. Дещо краще справи на нижчих рiвнях влади, але картина теж не радує. Чому так? — Чому? Психологiя, iнерцiя мислення, розумiння. За останнi 6—7 рокiв ситуацiя потроху полiпшується саме щодо розумiння справи. Але суспiльне мислення формувалося десятки рокiв. — Як ви ламаєте цi стереоти) пи мислення? — Знову ж таки, навчанням. Торiк ми вели навчання кандидаток у депутати: вчили, як перемагати на виборах. Помiтили, що у жiнок, на жаль, бракує такого вишколу публiчної полiтичної дiяльностi. Близько 200 тренiнгiв у 18-ти областях України дали немалий ефект. Навчання пройшло близько двох тисяч жiнок. І з них 250 обрані на виборах депутатами або головами населених пунктiв. Це результат? Але цiкава статистика. На посади голiв нашi “курсантки” обиралися значно краще, нiж у депутати мiсцевих рад. Знаєте чому? Бо у ради обирають за партiйними списками. А скiльки жiнок у списках? — У партiях що — не люблять жiнок? Але ж у деяких низових організаціях вони складають добру половину членiв партiї. — А у списках стояли не в перших і не в других п’ятiрках. — А, може, ми в Українi особ) ливi, i це так треба, що жiнок ма) ло у владi? — Якщо це так добре, то чому ми так погано живемо? Якщо для свiту добре ось так, то хоч би спробуймо й ми жити так, як у свiтi. за кермом при швидкостi 110 кiлометрiв за годину. I що мiкроавтобуси гучної марки “Мерседес” — то купленi в Нiмеччинi затяганi машини, чимало з яких — звичайнi вантажiвки, переобладнанi пiд пасажирськi авто. Це дозволено, але за певними нормами (кiлькiсть мiсць, ширина проходiв). I переробленi, i звичайнi авто повинні обов’язково пройти експертизу, щоб отримати дозвiл виїздити на дорогу. Та експертизу iгнорують. За минулий рiк у Чернiговi пройшли експертизу аж… 12 мiкроавтобусiв із тих сотень, що гасають по мiсту i до столиці. Дивна рiч: щоб поставити якийсь кiоск, треба пiдпис десятка чи й бiльше служб. Щоб виїхати на трасу з людьми — не треба нiчого. Зупинімося нарешті! Почнімо берегти людей. Бо iнодi таке враження, що людина у нас в Українi — одна з найменших матерiальних цiнностей. …Нещодавно оприлюднено ще одну статистику: зниклих людей. Вони у нас просто зникають — у результатi злочинiв чи тих таки нещасних випадкiв. Зниклi люди якийсь час рахуються в розшуку, як такі, що зникли безвісти. Так-от, за даними наших правоохоронних органiв, на початок цього року вважаються зниклими 17 тисяч людей. За минулий рiк було виявлено 10 тисяч невiдомих людських тiл. Із них 5 тисяч удалося розпiзнати, а 5 тисяч досi залишаються нерозпiзнаними. Очевидно, вони входять у той сумний список 17 тисяч наших зниклих громадян. Цiле невелике мiсто. Українцiв меншає… Сторінку підготував Петро АНТОНЕНКО

«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF en Wikimedia Commons ↗

Емблема «Просвіта»Prosvitianyn