Емблема «Просвіта»Prosvita.DigitalSaber · Personas · Futuro
Página · p. 15página original ↗

Original en ucraniano · traducción en actualización

ЗЗууссттррііччааййттее ДДооввббууш шаа ввооссеенниии

Слово Просвіти, №32 за 2021 рік

Події відбуваються у Карпатах на початку ХVІІІ століття. Жорстке правління польської шляхти змушує гуцулів тікати в гори. Двоє братів, Олекса та Іван Довбуші, опиняються поза законом і стають опришками. У пошуках помсти панам за вбивство батьків Довбушів брати перетворюються на ворогів: один прагне грошей, другий – справедливості. Гуцули починають повстання, яке очолює Олекса. Шляхта робить усе можливе, аби знищити Довбуша, але йому вдається їх перехитрити. І розрослася легенда про карпатського лицаря. Легенда, що надихає покоління тих, хто бореться за свободу рідної землі. Про силу і любов Олекси Довбуша, про зраду і кривду. Про те, як він жив і обманув смерть… – Ми працювали з неймовірною командою сильних і талановитих людей, – зазначив продюсер стрічки Максим Асадчий. – За ці три роки знімальна група, як і герої нашого фільму, проявила міць характеру, незламність духу і відданість своїй справі. Ми взяли на себе масштабні завдання і довели, що українське кіно готове до викликів такого рівня. Окрема подяка Держкіно України й усім нашим партнерам, завдяки яким цей проєкт вистояв навіть у ті часи, коли здавалося, що рушиться все навколо. Локації цьогорічного фільмування стрічки були дуже різноманітними: павільйони Національної кіностудії імені Олександра Довженка, історико-архітектурна пам’ятка “Київська фортеця”, Національний музей народної архітектури та побуту України в У межах виставки демонструються фільми модерної художниці-постановниці Майї Симашкевич, які відкрили світові Україну і вплинули на розвиток світового кінематографа, всесвітньовідомі фільми, створені у співдружності з режисерами-новаторами. Авторка ідеї та кураторка виставки – Галина Процев’ят, завідувачка відділу історії кіно. Допомагав у художньому оформленні виставки живописець, художник театру і кіно, член НСХУ та НСТДУ Ігор Білецький. У межах виставкового проєкту Галина Процев’ят запросила на кураторську екскурсію, під час якої розповіла про унікальну кінографіку та сценографію Майї Симашкевич 1920-х-1940-х років. Пропонуємо увазі читачів ще деякі тези, озвучені пані Галиною під час екскурсії: “Видатна художниця-модерністка Майя Симашкевич зробила вагомий внесок у пластичний український кіносвіт і сценографію. Це перша жінка-художниця “з гніздов’я Курбаса” (І. Драч), ім’я якої з’явилося на театральних та кіноафішах. Запланована 5 років тому виставка “Пластичний кіносвіт Майї Симашкевич” сьогодні відкриває цикл заходів напередодні 100-річчя Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, який був заснований у 1923 році з ініціативи Леся Курбаса. Саме цього року Майя Симашкевич, учениця професора В. Меллера, приходить працювати до мистецького об’єднання “Березіль”. Як згадувала сама Майя Миколаївна у своїй автобіографії, після відкриття Української Академії Мистецтв (18.12.1917) вирішила туди вступити, аби “займатися улюбленою справою”. Після успішного складання екзаменів її беруть до майстерні Федора Кричевського. Після відкриття театрально-декоративного факультету вона продовжує працювати і навселі Пирогів (Київ), село Дерев’яне під Обуховим (Київська область), околиці села Микуличин на Івано-Франківщині, місто Збараж на Тернопільщині. А останній знімальний день проходив на натурному майданчику Кіностудії FILM.UA. Протягом цього блоку загальна кількість знімальної команди склала близько 120 осіб. До масових сцен було залучено понад 1500 людей. Режисер стрічки Олесь Санін – митець, який уміло гуртує навколо себе найкращих професіоналів, мотивує та надихає на творчі перемоги. Своїми фільмами Олесь розповідає дивовижні історії про сильних персонажів. “Мамай” (2003), “Поводир” (2014), “Переломний момент: Війна за демократію в Україні” (2016) вже зайняли місце у скарбниці українського кінематографа і стали внеском у становлення національної свідомості українців. – Дорогі мої друзі і колеги, моя командо вітрильника з назвою “Довбуш”. Ми нарешті закінчили зйомки фільму, – наголосив Олесь Санін. – За весь цей тривалий період разом із вами пройшли десятки штормів, але побачили неймовірні місця. Ми не спали десятки ночей, але дивувалися неймовірним світанкам. Працювали з актора ми, яких Господь наділив талантом проживати вигадане нами життя. І щоразу дивувалися їх ньому перевтіленню в героїв, яких самі придумали, намалювали, одягнули, озброїли і поставили в кадр. Ми пережили ковідний штиль, але знову зібралися і кожен показав новий щабель нашої майстерності в професії. Маємо надію на те, що всі наші зусилля не марні, надію, що наш фільм сподобається глядачеві, а наші думки, наша творчість, воля і віра хоч трохи зроблять людей кращими. Творча група підготувала цілу низку сюрпризів, які будуть розкриватися протягом промокампанії стрічки. Аби їх не пропустити, потрібно стежити за новинами на офіційних сторінках фільму “Довбуш” у соціальних мережах. Виробництвом картини займається компанія PRONTO FILM за підтримки Державного агентства України з питань кіно і Міністерства культури та інформаційної політики України. Генеральний партнер проєкту – телеканал “Україна”. Національний спонсор стрічки – ТМ “Львівське”, що здійснює широкомасштабну підтримку промоакції та релізу фільму. Головні ролі у фільмі виконують: Олекса Довбуш – Сергій Стрельников, Іван Довбуш – Олексій Гнатковський, Марічка – Дар’я Плахтій, Пшелуський – Матеуш Косьцюкевіч, княгиня Яблуновська – Агата Бузек, опришки – Петро Жирун, Павло Жирун, Дмитро Вівчарюк, Роман Ясиновський, Ростислав Держипільський, Дзвінчук – Олександр Мавріц. Також серед творців “Довбуша” – сценаристи: Пол Волянський, Олесь Санін, Василь Портяк та Максим Черниш; композиторка Алла Загайкевич; художники-постановники Олександра Дробот та Юрій Григорович; художниці з костюмів Гала Отенко та Марія Керо; художниця з гриму Ірина Солодовська; постановники трюків: Петро Треско, Руслан Горілий та Петро Жирун. На екранах України стрічка з’явиться восени цього року. “Кармелюк”, створені Майєю Симашкевич і завізовані автографом славетного Василя Кричевського. Вони досить точно відповідають історичній епосі. По суті художники працювали не лише над створенням костюмів, а й над створенням образів історичної картини. Згодом вона бере участь у створенні першої кольорово-звукової картини, яка вийшла на екрани – “Майська ніч” за М. Гоголем, зрежисованої М. Станковичем (1940). (Збереглися раритетні 4 ескізи до цього фільму). Паралельно йшла спільна творча робота ще з одним режисером-новатором Ігорем Савченком над створенням фільму “Вершники” (1939) за Ю. Яновським. Фото робочого моменту і два збережені ескізи експонуються. У 1940 році М. Симашкевич разом з режисером І. Ігнатовичем розпочали роботу над створенням художньої картини “Борислав сміється” за І. Франком. Зйомки фільму перервала Друга світова війна. Єдиний збережений кадр фільму представлений на виставці. Вцілілі тогочасні ескізи і деякі відновлені художницею у 1950-х роках вперше представлено аудиторії. У 1945 році Майю Симашкевич призначають головною художницею новоствореного музично-драматичного театру імені І. Франка у Станіславі (нині Івано-Франківськ), де вона ставить “Назара Стодолю” Т. Шевченка. Ескізи декорацій і костюмів до вистави також можна побачити на виставці. З 1946-го художниця працює тільки в театрі. Вочевидь, мріяла повернутися до роботи в історичному кіно. Свідчення цьому – численні ескізи до різних історичних епох, деякі представлені на виставці”. Сторінку підготував Едуард ОВЧАРЕНКО Завершилися зйомки наймасштабнішої української стрічки “Довбуш” режисера Олеся Саніна. За словами авторів картини, фільм “Довбуш” – це взяття нової висоти в історії української кіноіндустрії, втілення амбітної мрії про українське масштабне глядацьке кіно.

«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF en Wikimedia Commons ↗

Емблема «Просвіта»Prosvitianyn