Strona · s. 5strona oryginału ↗
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
Головне — пам’ятати
Слово Просвіти, №18 за 2018 рік
Едуард ОВЧАРЕНКО
У Патріаршому Соборі Воскресіння Христового Української Греко-Католицької Церкви відбувся концерт-реквієм “Чорнобиль — молодь буде пам’ятати”, присвячений 32-річчю техногенної катастрофи. Чорнобильську катастрофу вважають найбільшою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на АЕС “Фукусіма-1”, і за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, і за економічними збитками. В екстремальних умовах вступали в боротьбу з атомною енергією десятки і сотні тисяч людей, котрих пізніше стали називати “ліквідаторами”. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки становить близько 600 тисяч осіб. 20 років поспіль Всеукраїнська громадська організація “Асоціація “Афганці Чорнобиля”, яку очолює народний депутат України 5 і 6 скликань Олександр Рябека і Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова організовують заходи з увічнення пам’яті загиблих від Чорнобильської катастрофи. Вже традиційно вони запросили всіх небайдужих на концерт-реквієм “Чорнобиль – молодь буде пам’ятати”.
— Ви займаєтеся музикою та історією. Чому такий вибір? — Мистецтво супроводжує мене все життя: Буська музична школа, Львівський музичний коледж ім. С. Людкевича, факультет культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка. Я з дитинства мріяв стати музикантом, викладачем і йшов до мети. А щодо історії, то тут я вдячний учителям школи й коледжу, які зуміли пробудити інтерес до цієї науки, адже саме історія дає змогу глибше осягати мистецтво, вивчати його з розумінням тих історичних подій, які відбувалися в ту чи ту епоху. — Як у Вас з’явилась ідея почати писати книжки? — Ще під час навчання у школі, коли читав підручники, написані складною для сприйняття науковою мовою, а книг з історії музики для шкіл мистецтв практично не існувало, тому ми витрачали більшу частину уроку на конспектування, спало на думку: “А чому ж ніхто не може написати конспектний варіант уроків, не підручник чи посібник з величезним масивом інформації, а конспекти уроків?”. Ось і вирішив із часом зробити це самотужки. Видавши першу книгу “Вступ до музикознавства та коротка історія української музики”, дуже переймався тим, що вона не отримає підтримки серед навчальних закладів, але сталося навпаки — наклад у 1000 примірників досить швидко розповсюдили, і викладачі, ознайомившись детальніше з виданням, замовляли її й для своїх учнів. Це спонукало до написання другої частини — “Коротка історія світової музики”. Обидві книжки вийшли уже в чотирьох перевиданнях загальним накладом 4 тис. примірників і влітку готується їх п’яте перевидання. — А коли вирішили написати книжки з історії України та правознавства? — Минулоріч, коли навчався в магістратурі історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка. Маю багато знайомих, які готуються до ЗНО і часто нарікають на те, що з-поміж багатьох довідників з
“20 років тому у нас із Василем Федоришиним виникла ідея проводити такі заходи. Як відомо, з часом пам’ять згасає. Тому нашим завданням було, щоб молоде покоління, яке навчається в університеті, розуміло, що український народ доклав надзвичайних зусиль, аби ця трагедія не поширилася по світу. Майже 4 мільйони осіб постраждало від Чорнобильської катастрофи. З них на сьогодні залишилося жити лише 1 млн 900 тис. А серед тих, хто помер, — 600 тисяч дітей. Ми маємо знати і пам’ятати ці жахливі цифри. І відавати пошану тим, хто ціною власного життя подовжив життя всім нам”, — наголосив, відкриваючи вечір-реквієм, один із його організаторів Олександр Рябека. “Від керівництва університету хочу подякувати учаснику тих подій Олександру Рябеці за багаторічну виховну роботу. Він робить усе для того, щоб нове покоління формувалося, пам’ятаючи про ті страшні речі, які пережили на-
«Слово Просвіти», CC BY 4.0; machine translation from Ukrainian by Prosvita.Digital · PDF w Wikimedia Commons ↗
