Емблема «Просвіта»Prosvita.DigitalWiedza · Ludzie · Przyszłość
← Archiwum «Slovo Prosvity»

Слово Просвіти, №29 за 1996 рік

24 s. · 24 wpisów · PDF w Wikimedia Commons ↗ · CC BY 4.0

Tłumaczenie maszynowe z ukraińskiego. Cytaty, nazwiska i liczby sprawdzaj ze stroną oryginału. 13 z 24 wpisów jest wyświetlanych po ukraińsku, dopóki tłumaczenie jest aktualizowane.

Tekst wyodrębniono z PDF i automatycznie podzielono na materiały. Granice części materiałów nie zostały sprawdzone redakcyjnie: jeden wpis może zawierać kilka materiałów, tylko część jednego lub blok serwisowy (np. ogłoszenie o prenumeracie). Źródłem pierwotnym jest strona gazety w PDF.

Strona · s. 1strona oryginału ↗

Tekst uszkodzony przy rozpoznawaniu — przeczytaj stronę oryginału

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

КУ 31 3 з. МУ - а оз КЗ - З за ССо Зв й е. 4 - - о -- "ЗУ ЕК | ра Дь Ж | Ю, зі з - КБ ке « с СО) ЖДВаС». ра о «ар | 5 чо Б - Бе о а б. В зе б о Б ста | п Ес і з А-РОЕ Ітаде То Р Один артетснів 9 зв адавовов з в веди нан вюшжаабв ово ово зейншнуиозфй й жо вовотоо з Зо бо Г. бо М М і г, | з гі й я мів з З ОХ З З ц. У К сно о М Же - з З 4 З 9 5 о із і5іє 13 Ху до З З 5 У З к з З | З ово 3 4! З і й зі і 411: 1 п вання ци чо х «уз. и чач З оз Зк АКА! ЯН 4 5 з З СКеРКЕ НК У 8 Ж яр хо З ЧК КУ Х М З З 9; б «59555 Ка УЮ З 5 У 4 і, и ть о чи чч ю М чом и а б я НЕ о бю - но Чо голоба сказаб жаби, 157277 родний Пабло -о яка б биупобидалма диманімно природним яд У, Р" ці | «росія. », на2- з - крицінської є дента - а ннаний-писюнонаннй інно чи нини нене НЕОН НИ ГНЕ ЗБЕ Ск, і шків ьо ач МВ " єче р б лм маорааль- нами складу й і сприяла дрозбитку нашамх тЕорчмх начал» . |
Strona · s. 2strona oryginału ↗

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

А ЕЕ р орооной РР о жи 040040 с || ние До токого висновку прийшли учасники розмови )!а - кругпим ( І | ТРАСА» ЗіНнИіШІМОГ 1НІО просатянами у Міністерстві освіти України Власне -Оме ця зустріч розпочапа цикп заходів Центрольного правління ВУТ «Просвіта» Міністерствами | віІДОМСТОВОМмМИ України з метою ртіпення (г життя 10-ї статті Основного Закону Зустріч вепи голова Говариства, народний депутат Павло Мовчон та міністр освіти Михайло Згуровський, який зозночив, що радо «ПОДІВОаЮЧИСЬ но Конкретні накреслення програми ДІМ у розв язаонні Тих проблем, ЯКІ ниИимі постали перед осбітянами «Просвіту » представляли члени Цен граОпі ного правління професори Іван Ющук, Анатолій Погрібний, директор видавництва Стильно з БР, сприйняв пропозицію «ТЇросвіти»., «Весепка» Ярема Гоян, нородні депутати іван ГТопеску Микола Жупинський Кияк, професор Андрій Бурячок, детіеї:Те Київської «Просвіти» Юрій І наткевич. бе участі в роботі «кругпого столу» були запро- Тарас шені директори інституту української мови НАН України та Інституту українознавства професори Олександр Тараненко та Петро Кононенко, представники всіх СТОЛИЧНИХ україномовних засобів інформації ГІ. Мовчан, народний депутот, голова Всеукроїнського товариства «Просвіта», розпочинаючи розмову, сказав «Цей сериозний інтерес до мовної проблеми вмотивованим, - одже така ситуація може сбо розірвати Україну, або ми будемо мудрими і докладемо всіх зусиль, щоб виробипи нові норми життя мови і дотримувалися їх. Тому нормативні принципи повинні бути домінуючими Така державна програма розвитку української мови, над створенням якої працюють просвітяни, І які діЮТЬ 8 ІНШИХ державах, зокрема у Франції, вкрай необхідна. | звичайно ж, вона неможливо без вироблення нових освітніх засод на нових принципах нової державної мовної політики. ТПльки спільними зусиллями ми можемо наповнити нашу програму реальним змістом, зробити все, аби вона повсякдень процювала. Вже сьогодні зрозуміло, що ті документи, які створює Міністерство освіти, мусять бути скориговані но нормативну бозу, яку несуть у собі статті Конституції. Сьогодні ми кладемо край інерції, | я сподіваюся, що наша розмова закінчиться прийняттям вкрай необхідних рекомендацій для української освіти. Сьогодні українська національна ідея та укроїнсько держовна ідеологія мають конституційне забезпечення. Впродовж кількох років, починаючи з 1993 року, навколо 10-ї статті Конституції (уже тоді з'явився п перший проект| точипися бої за Україну чи проти Укроїни Хочу скозоти про міркування Центрального правління, яке збиралося напередодні нашої зустрічі Українська мова, як мова державна, є мовою державного упровління Вона повинна життєдіяти в ЗОКОНОДОВСТВІ, В СУДОВІМ ДІЯЛЬНОСТІ, В ОСВІТІ, Купьтурі, засобах МОСОВОЇ інформації Ноша програма спря: мована на вироблення державної політики в сфері укроїнської мови шляхом правового регулювання, який би передбачав створен на нормативних оОктів і, зокремо, ДІЮ довгострокових то короткострокових програм різних рівнів Для повнокровної діяпьності ношо мово моє достатню історію | ДОСТОТНЮ КІЛЬКІСТЬ ІСТОричних аргументів, І гоповне, Створення КООРДИнаОційно! роди, яко 6 ї Конституційне право пристужилася виробленню нопих норчоль них програм, ПпіДручЧникІЙ НОВОГО ПОКОПІННЯ єдино! системи ПІДГОТОВКИ рахівців і /сроїнської мови, введення курсу українсько мови 8 Ус пузи, які дос! токого куУрсу ні С мають, багато чого іншого, все це те, до ого ми кпичемо у нашій спільній розмові Микола Жулинський, нородний депугат, академік, директор інституту пітератури НА/ЇТ України бе о |ииу крупи ПОПИ конфі юенат зуїзди будуть натикатися но законодавчу | Зкої про мови з Укі аїнськіи ОО У Ви уІнНОЄ ТІ | рум примнитим РОР г 199 | РОЦІ і упо ГІСУС ТСТМОЙО Ради Міністрів Укроїни Мо 4| про програму розвитку ук ПінськоОї мобви і |р4Ц|П1рія нашомольнид моб оно ПрРрІОД ДО 2000 БОКУ "б а і їжі КАБ рн І Пі І і ді! іїзраг р 1 ік м реврІнІ п НВ и «ПРОСВОЯЧІЇ у»: 1868-1996 ті МОВА -- ЦЕ БІЛЬШЕ НІЖ КРОВ, КОЛИ ЙДЕТЬСЯ ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ адміІНІСТРративВноОГоО характеру ПІ ВІДПОВІДОЛЬНОСТІ ПОСОДОВИХ ОС 6 за нехту- ВО рі пергчвь. ігнорування державною МОВОЮ ПІД ЧОС ВИКОНОННЯ СВОЇХ службових обов язків Ло СЬОГОДнНІШНЬОГО дня ми, по суті, не моємо жодного держовного впливу но тих, хто не дбає про мову Ми маємо лишє моральні оргументи Ось чому така склодно СИТМУОЦІЯ СЬОГОДНІ Тому я думаю Шо ми ПОВИННІ ДІЯТИ зо конкретними планами, аби не опускати рук Коли ми Порівнюємо ноші, СИТУОЦІЮ ростиєькою, де створена Рада при Призе дентові З ПпиТтОНнЬь ПОСІЙСЬКОЇ МОВИ, прийнято спеціальна прогрома, но здійснення ЯКОЇ виділено 10 млрд БОСІЙСЬКИХ рублів, ТОДІ ПиИТтОЄТЬСЯ, ЩО ж у нас? МІ переконаний що ном потрібна державна програма «Укроїнська мова». І воно повинно передбачити вс; Ззоходи но розвиток укроінської риконання має Президента мови як державної, а її контролюватися на рівні ї нні засоби масової інформації, якщо службовці не будуть зобов'язані її виконувати, - не ЗзміІНИТЬСЯ На МІСЦЯХ Нам треба працювати над пропозицією про створення Ради з мовних питань при Президентові, готувати цілий пакет законодавчих указів, які б регулювали використання державної мови в усіх сферах | багато дечого запежить від Міністерство освіти, де ми сьогодні перебуваємо, -- в стані виклодання укроїнської мови на всіх рівнях. Ми повинні все зробити для того, щоб наш укроїнський правопис у новій редакції до кінця року був завершений і поданий на розгляд до Кабінету Міністрів. Олександра Савченко, заступник міністра освіти: - Що стосується пропозиції створення ради при Президентові, то я вважаю, що це дуже спушно Передусім хочу привернути вашу увагу до тих параметрів, на яких зосереджена увога моїх колег. Насамперед це мережа загальноосвітніх закладів, як! працюють як україномовні школи. Такі факти: зо останні 5 роківна Ї мільйон збільшилося число учнів, що навчаються українською мовою В 1995-- 1996 роках відсоток таких дітей - /8,6 від загальної кількості учнів. Що сприяє ширшому охопленню навчанням дітей українською мовою? 90 відсотків нових типів шкіл, які мають високий аовторитет у суспільстві, україномовні Ми внесли до «Положення про нові типи навчальних закладів» розділ про те, що вони відкриваються лише як українські Кодри. Минулого року в нас не вистачапо 1192 вчителі української мови, нині 347 | це дві ноивожливіші організаційні зміни в мережі ї Зміни В | якщо ми не включимо на її підтримку всі! ніЧчЧОГО передумови кадровому забезпеченні У новчально-методичному забезпеченні на цей рік понад 20 курсів мови, пітератури, історії, купьтури, ремесел укрОоїнською мовою в педогогічних зокло взиклподаються ДОхХ Вчитель предметник як бриховатетпь повинен не пише володіти україно ЬКОМГЮ МОпПОЮ зпе и нести В СОВІ духоаним ІМАМТТЬьС іначоби и поваги до не! КІ о пивчення укротноької мови НІДВОДИТЬСМ 23146 предмету |більшилася Пи тома вого Ццьє6то годим рі Ок | 14 Й, одини но рік ГЇбпи редни СсПпІЛКУВО»НІ МИ | копетаоми! 1 питанми про омрг С ГПІіроспіти» покоОЗзУує, щі пе рн б ріс) ьїхк Пи | Ж іІ|ррНІмМІХ СТО! ІДОГ тів цужко леї України ьЬКа МмОобО МДІ й них Як спецій ьноО! ГОГРТУ М | повиннО никКкпОПОТиИиєи рн СОІМДІ и Й МАУ ШУ | іні 147101) ж ії 10-ї СТАТТІ КОНСТИТУЦІЇ В УСІ ГАЛУЗІ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ ерез Ф уУнкці онув зння укроїнської мови як державно! в усіх ТИПОХ ре 1 ПІ увогти закладів, які дають середню ОСВІТУ Це то ділянка, на якій слід об'єднати зусилля ! державних, ! громадських структур В подальшій роботі кли повинні звернути увагу но ті області і регіони, де українська Р . - 4 -і Т Т ї-іЗ і Й мова ще не нобула належного становище і з- РР ЧИ уичанїтінне г ГУКА МИ НІС ерство ОСВІТИ СІ /рбоване «ТОНО ціє: спПправи, зокрема ро зширюється мережо україномовних дитячих СОДКІВ, 8 гворюєєтьси спеціольна пітература ДЛЯ СОДКІВ І ПОЧОТКО" вої: школи, піТературо дпя сучасної дитини та й вихователів Віктор Андрущенко, перший заступник міністра ОСВІТИ. -- ППрийняктя Конституції кладе крам но- ШИ суперечно: гам о-нам треб 1 Ду мати, як статтю 10, як виконувати механізми МИ Рі можемо запропонувати СусСПілЛьс ВУ щЩоОг зберегти и інші ВИМОГИ Основного Зак ну про єдність, злЛоОгоОду, гармонійним бОЗВИТОКк «Концептуальні! засоди ВИХОВОННЯ», ЯКІ Міністерство раніше г як! тепер справедливо критикуються, будуть, звичайно ж, доповнені Гуманітарна освіта викладається укроїнською мовою, - перше попоження цих засад, о друге - що їх підгрунтям є національно ідея Це те, що вже зроблено, але ще багато слід зробити. Ми врахуємо всі критичні зоуваження, ЯКІ висловпені на нашу адресу Ми розробляємо нові програми, нові стандарти, готуємо підручники, а кожен вуз повинен також створювати посібники -- державною мовою. Це і є те основне завдання, якея бачу так: підручник як стандарт Далі - хрестоматія, програма, словник - все це в комплексі Зразок - робота професора Семківа зі Львова, який створив комплекс «Політологія» У січні 1997 року проводимо семінар з питання створення такого комплексу «Українська мова» | зопрошуємо просвітян долучитися до його обговорення Олег Доній, директор Інституту системних досліджень: -- Хочу зосередитись на тих проблемах, де нам потрібна сьогодні допомога Нині практично завершена підготовка до випуску підручників з усіх дисциплін. Ми використовуємо вс! ПпІДручники, які ро зроб пені у нас в Україні, - о це цілий комплек! підручників гуманітарного циклу для вищої початкової школи, -- наприклад, маємо вісім ольтернативних «Ббукварів» Не вої з них пощастипо видогти масовим тирожем дапися взнаки фінансові труднощі випущені для середньої шкопи книжки Міністерство ОСВІТИ заборгувало 40 млн гривень, ми поставипи під загрозу Оонкрут- СТВО ВСІ! 24 видовництва, які з нами працююті національного приймало Гак, за з них 6 державних Видавництво працюють над піІДручниками, і сьогодні ПОСТОає Питання про якк ний їх рень Часто підручник, Яким ном пропонують, не має ольтернативи Ось, наприкпод випуском ми почапи роботу над «Українс ЬКОЇ МОВИ» Для ШКІЛ національних меншин, адже до 1990 рою нони ВиочОоЛли ТІЛЬКИ СВОЮ рідну | ростиську Україні ІОЦІЯ цих шкіп вимоОогапа ( даеї енна ДІЛІ 11) комплексу ПпІДдДрУ ЧнНиИикіІіВ ЗІ С ВО юЮ» СІ ру гурою. Тепер завершуємо цю роботу, ап нім потрібно допомога писСсьнленнімкіб ПОдем, Які С писали Тому ми ВДАЧчНІ ронду бід о дження», яким допоматаю реопІзУВОТИ ІХх ВипУСК у СВІТ Біля Горох ВІТИ велико кІЛЬКІСТЬ ПОДОеОМ,. які гУЮрТУЄТЬСЯ ідотні допомогти У і творенні Т«)кКких 111Д1| ту чим б Геї ІСИААСО їм тет ТІ"Ттер «ни: Іі0НОбСмти і ХО0їПпьним РОД підручників! Петро Кононенко, професор директор їни ІмМТтуту укрогнознавство інметиту укротїнозновства не ба пог гаопса пе цих пробпем ІКі ки Р СТГ УЇ ето) еТорчте бо ЖІ іїМ» ЧО МА і - | СДМ тер РОКІ МОГО мрі цОТИ мок 7 1041 об говорення ( ТОТІ к. Коні гитУЦІ В Усіх державних заклодоаях проконтролпювати, як виконується це розпорядження це унівВерсСольно Фор- а и виховання. але Українс ькКО МОНО кс не пише навчан 1я поки що вона не є формою виховання учитель може відчИТОТтИ Урок перейти на жовною мовою. Викладання усіх предметів дає вестися не пийІЄ РрІДНС ю мовою, апей но укр аїнському мо гтерідПп я хочу звернутися дс народних депутатів прийміть ріш ання поо виконання ( )с ноОвного Закону иого проктичне Втілення В життя НМеобхідно провести ОТесСТОЦІЮ ВСІХ ректорів, деканів овідуВвОЧчІВ кОФедр на воподіння державною мовою Уявіть собі іди не ВОЛ ОДІЮТЬ держ ГІВНОЮ) ААОВОЮТ! Годо підручники ( Під но у КООІНСЬКОМУ учасному матеріалі пидати птрручникиююи й М , ? . нашо млолдаві іт Д '- | ак сьогодні не створити Українська мова НІОШІ, 1 «| | 0 ОСВІ и)», звертаючись до мін стро, пропоную подба- ти про те, аби в кожній шко! а кожному З КЛОДІ бу па національно ИМВОЛІКО Закін зуючи пропоную напо уДдиИиТтиИ ВиИ- УкроОїнсько МАОВа СВІТІ І! В ПУСК бюлетеня державі» Гарас Кияк, народний депутат, професор Як СВІДОМІСТЬ ВПЛиВвОЄє но мову ГОК І ковавапивоєбє но СВІДОМІСТЬ Л одина поОВвинмна всотувати мову розом материнським мопоком, с ми занехосяли таку важливу проблему, як дошкільне виховання Маємо дДВоОпиких ЯянуСІВ, копи на УРОЦІ дитино говорить українською д перебуває р ат- й мосфФері рОСІИЙСЬКОМОВИТИ Нині нам греро Ф 0) о МА У пд . Ти Згадаймо подвижників негайно герміНоОСИСТеми У країн СЬКОЮ МОВОЮ 30-х одерен: Я КІ СТВОДСЮЙ 1пи ТОК! терміносистеми ; . ; че й Т «ч)4КкКЛМЙ Я 1 | фтеТтеї о ПО мТНИК ) клатчі!» | ме ї . г я " г 4 Овник З інформатики ЇОКІ споОвник» необхідні р ІНН СІ |і Тетатї: ТЯ! | ( КІ ьеТерір. ПОЇ Ар по: ІЄ еїіі 2( рад винні експертувоти державні наклоди но предмет використоння держ ІЇВНОї МОВИ , щ : - чо РО Р " ій чі м Чому карі СОМ Іра ПІ СУС ема ПОЇ зпкуво нНіазве ( ПпОдІВаЮ Ь нІіО Нац «кругпим СТ не пробле стане копом. Якима лай 1уСстИимоО ВІ ЛлЛлМ Анатолій Погрібний, профес ор Від Міністе рства освіти зОолежитн дуже г кіІПЬКО я СППОТО У з рРІКСУНІСТ НІНІ 1 0) | СТОТ І /1 жі точок, на яких Ом Я хотів зУПИНИТИСЯ За ФІ'евеВІС ІСІ у Гу С) К ря ні СУМ ЛП 3 Жодної Х нНОкКО ЗМ, м РРЕТ терсто сіно Гоунм ІрЕАА» юЮвав аРикКсоУрІС)НІ НІ АСУ Та аконолпавства Ї ирше нІТОСВОЩД -ег | . ііі | Ні пе » нір і роцек ї Ккратн «І4Ф2ІН "ТІ: Ми нову раю | (76 МО Тче і КПІИЛЬКУИО 11 Ро рОошокпОоОСснНИкІЙВ ПНИШЛО | УкКраоти ьк 1. у ІПІКОПІ М іншиприні ПоТтиТетслокої "17; Теїчю: прик чи ТеТТАЇ ІТИ І пінІС і чи і. | 4 1 тнерджую ШО Іі СЬО Ц і ЗзиЦІіСО Ц кола що Ї Мінні ФіціИ но СТОтисСтикоО цо СВІДЧИТЬ У ХО КОВв! , " / 5 У Дніпро ніЗвнегетстї чу 1. 0 і СД 4 Р ГІ О 7 НІДСОТКОа ( удентСських укр 11 ьких ру! - - 7 3 | А Що ж 10)! С) тетет.ви ни ет! ШПонОо 3( | ба меді Р з В реротак. | б 1 умо ЦІ ( » Ж нет вчОМОМ і 4 ПОХРМІКМУЛлСХ ВІДСОТОК Тих Ії А МИ з цоО у КРИ й; їз К. ("м Щу ж ії | «ІЧчЧНІННІ | ' | "1 | СА УК І ПАК і ПІ уппи і С) і . і ) - Те Ті .і "У і «ІК ту МТ ї. і |) Ріє 1 еТтен'їво і ь . ін ке) очЧоОНннНЯ УКроОпі че! ори о м «орУедні кнічім МЕЧ (Опокі «ФІндр Гароме! і) професСеР РО директор іни титуту україни гкоїмоави РІ України ум М КОХ МОА ум - М М у" Ф Льму об єднавши 5 усипля 3
Strona · s. 3strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

...specjalna sesja [...] 3 10-[...] stulecie w związku z [...] Konstytucji [...] Apo [...] dawajmy się zgodzić [...] Brodzianskiego [...] Konstytucji [...] artykuł [...] pod numerem 73, ale [...] nie działał. Tak więc musimy myśleć o tym, jak sprawić, by ta zasada Ustawy Zasadniczej zaczęła działać. Istotne niebezpieczeństwo kryje się w formalnym podejściu do jej wprowadzenia. W szczególności dotyczy to statusu ukraińskich szkół języka [...] Ale pierwsze klasy zaczęły nauczanie w języku ukraińskim, ta szkoła [...] ten zakon [...] przez 10 [...] Zatem mamy sprawozdawczość, ale nie [...] kopię [...] w 4 klasie nauczyciele lekceważą [...] języka ukraińskiego w szkole, [...] to uczciwie: sfera życia publicznego, pracy, życia codziennego, komunikacji powinny być prowadzone w języku państwowym. Gdzie [...] pisze [...] w sferze państwowej edukacji, [...] w języku należy wprowadzać [...] sferę edukacji [...] Na przykład język ukraiński [...] na wydziałach specjalistycznych, z każdym rokiem. Obecnie ten kurs pod nazwą [...] R-ik, -y jest czytany w wymiarze 306 godzin, jest skracany. Język urzędowy [...] A to zostało ogłoszone. Placówki edukacyjne decydują, a Ministerstwo oddało to na wykup. Niewątpliwie potrzebny jest państwowy program w dziedzinie języka ukraińskiego, nasz instytut jest gotów wziąć udział w jego opracowaniu; konieczne jest wsparcie państwa w wydawaniu serii słowników akademickich, a nam dotąd dla języka jest bardzo mało, tak jak i samej [...] państwowej [...] w niej odmawiają. Kijowska miejska administracja zapoczątkowała serię pod nazwą «Biblioteka urzędnika państwowego», która jest potrzebna. Dobrze byłoby, aby otrzymała państwowe zamówienie. Jurij Hnatkewycz, przewodniczący Kijowskiego Krajowego Zjednoczenia «Proświta»: — Musimy w znacznym stopniu zdepolityzować problem językowy, wprowadzić go w nurt pedagogiki, problemów komunikacji językowej. Trzeba opracować absolutnie jasną koncepcję Ministerstwa — realną, a za nią powinna stać absolutnie jasna kontrola, w tym kadrowa — ktoś w Ministerstwie powinien osobiście odpowiadać. Pomyślmy o prawach ukraińskich dzieci, które mają prawo konstytucyjne, międzynarodowe i w ogóle — prawo! Jarema Hojan, dyrektor wydawnictwa «Wesełka» -- Chciałoby się, żebyśmy dziś zwrócili się do organów ustawodawczych, aby nadać ukraińskiej książce te prawa, jakie ona już... еВ мапо Ukraińską książkę trzeba chronić jako część fundamentu państwowego. Nasze wydawnictwo płaci 22 różne podatki do różnych funduszy! Chociaż by od jednego podatku nas zwolniono, byłoby łatwiej książce. Zwracam się z propozycją do Oleksandry Jakiwny: zbierzcie nas. Bardzo ważne jest pytanie przedszkolne. WYDAWCÓW, i my zbudujemy TEN program, ten życiodajny płot, który da nam nowe perspektywy. W ciągu 5 lat «Wesełka» wydała 600 książek, nakład ogólny PIĘĆ MILIONÓW, w języku ukraińskim – U/ procent, reszta – w języku mniejszości narodowych. Pisarze wraz z oświatowcami powinni tworzyć podręczniki, oto przykład: Dmytro Hryhorowycz Biłous, tu obecny. Jego książka «Dziwo kalinowe» to budzicielka, książka, która działa w szkołach. Tworzmy razem książki, które będą budzić narodową strunę! A niedawno Dmytro Biłous wydał nową książkę «Czary barwinkowe»... młodość i praca naszych ludzi! Oto gdzie. Tu obecni są nasi deputowani, i zwracam się do nich z prośbą o przyjęcie ustawy o obowiązkowej bezpłatnej reklamie ukraińskiej książki – naród nie wie, gdzie są te książki... Ministerstwu potrzebna jest nasza pomoc, musimy tworzyć podstawy... na którym oni będą realizować działania... na tym gruncie. Rozpoczynamy pracę nad programem «Ukraińską książkę ukraińskim dzieciom», szukamy mecenasów – to nasza konkretna praca na rzecz pomocy Ministerstwu Oświaty. Iwan Hopesku, deputowany ludowy: Chcę podkreślić, że celem naszego spotkania jest wypracowanie programu realizacji... życia bez wypracowania polityki językowej artykułu 10, którego nie wprowadzono. Przy tym należy określić, jaki typ polityki językowej wprowadza się w życie, a na to wskazują Konstytucja Ukrainy, Ustawa o językach, Ustawa o mniejszościach narodowych. Ustawa o mniejszościach narodowych... Konstytucja tego nie pisze, artykuł 10 o języku... 5. | | 2 53, | 19, 22 | 24 Jeśli podchodzić prawidłowo POLITYKA powinna być budowana na normach [fragment nieczytelny w oryginale] tą drogą wypracujemy [fragment nieczytelny w oryginale], ponieważ hormony [fragment nieczytelny w oryginale] zgodnie ze słowami poety Nichity Stănescu, który powiedział: «Moja mowa to moja mowa. A mowa to drzewo mojego życia. Każde zaś drzewo, które nie wydaje owoców, jest ścinane i rzucane w ogień». Wasyl Hożaman, zastępca naczelnika Wydziału ds. narodowości i migracji Kijowskiej Administracji Miejskiej: Miło, że nasz «okrągły stół» przebiega w roboczej atmosferze, przejęty troską o naszą państwowość. Chciałbym, abyśmy zwrócili się do Ministerstwa Sprawiedliwości z propozycją opracowania i wniesienia do ustawodawstwa Ustawy o odpowiedzialności za naruszenie Ustawy o językach. Warto zadbać także o Ustawę o wsparciu ukraińskiej książki. Powinna ona zacząć funkcjonować właśnie teraz. Niepokoi nas stan naszej przestrzeni informacyjnej, bo jak dotąd przekaz jest nieukraiński. Prosiłbym, abyśmy zwrócili się do Biura Patentów, aby wszystkie nazwy towarów podawano w języku ukraińskim. Nadszedł czas, aby wszystkimi wymienionymi tu problemami zajmował się Państwowy Komitet; pora go powołać. Bo język to ten kod genetyczny narodu, bez którego nie będzie ani kultury, ani państwa. Stanisław Nikołajenko, poseł, członek Partii Socjalistycznej: - Przez ostatnie trzy lata prowadzimy z Pawłem Mowczanem użyteczne dyskusje polityczne. Myślę, że kontynuujemy je i dziś. Przede wszystkim chcę powiedzieć, że nasza Komisja ds. oświaty i nauki pozytywnie odnosi się do państwowego statusu języka ukraińskiego, ponieważ jest to jedna z podstawowych cech państwowości. Zapracujmy poważnie w regionach południowym i wschodnim w szkolnictwie wyższym, w rodzinie, w telewizji. Zadbajmy też o przydział środków na nasze programy. Mychajło Zghurowski, minister oświaty Ukrainy: - Szanowni uczestnicy «okrągłego stołu», z dzisiejszej rozmowy odczuwam wielką satysfakcję. Chcę powiedzieć, że mamy teraz bardzo wiele problemów, zwłaszcza w szkolnictwie wyższym. Są to problemy obiektywne i subiektywne. Powiedzmy, że od razu nie zdołaliśmy zapewnić podręczników ani szkole średniej, ani wyższej. Postanowiliśmy zacząć od średniej, a teraz przeszliśmy do wyższej. Z tego, co tu zostało powiedziane, chcę uogólnić takie kwestie: Chcę bardzo krótko mówić o Ojczyźnie. Pierwsza rola i miejsce Ministerstwa Oświaty. W ciągu ostatnich trzech lat wybraliśmy inną strategię: odejść od romantycznych pragnień i przejść do opracowania systemu mechanizmów, które pozwoliłyby nam w naszej sferze robić to, co dałoby możliwość pracy w płaszczyźnie politycznej. Dotąd pracowaliśmy w płaszczyźnie naukowo-metodycznej. Czy nie słyszeliście o wielu konfliktach w tej sprawie? Nie widzieliście lokalnych… Ministerstwo Oświaty zrobiło z tych ogólnosystemowych podejść. Chcę przypomnieć o niektórych z nich: – myśleliśmy, że język przyjdzie poprzez szacunek dla państwa, poprzez miłość do języka. Wprowadzaliśmy takie mechanizmy, jakie już działają. Wy wcześniej w naszych szkołach, w środowisku oświatowym, już pamiętacie obowiązkowy egzamin w formie dyktanda. Zrozumieliśmy, że to jest niewystarczające do sprawdzenia znajomości języka ukraińskiego, dlatego zarządzeniem wprowadziliśmy egzamin w formie wypracowania. Wypracowanie ujawnia znajomość języka, jego struktury, terminów i kultury. To podejście ogólnosystemowe, które objęło wszystkich uczniów Ukrainy. – wprowadzono obowiązkowy egzamin z języka ukraińskiego dla kandydatów na studia wyższe, a to 120 tysięcy młodych ludzi, którzy co roku wstępują na uczelnie. Nie dotyczy on tych, którzy mieszkają w Ukrainie krócej niż trzy lata, ale odsetek takich… «Proświta»: 1868–1996 …dodatkowym punktem, językiem… w bardzo ważne podejście, które jest możliwe tylko po przyjęciu Konstytucji… …symboliki podczas przeprowadzania uroczystych aktów, których wymagamy we wszystkich regionach, …liczba… ludzi… kryteria… akredytacji… egzaminy… wszystkich… uroczystego… …jeśli to zrobiono natychmiast. Wprowadzenie państwowej symboliki. My DSIKH SZCHIKORMOKH ... w zakładach oświatowych używać języka państwowego ... wychodzimo Obecnie różnorodne stopnie kształcenia, lecz dla licencjata to 270 godzin języka ukraińskiego, literatury, kultury i historii. Ten minimum, w szczególności, WSCHODNIEMU Wydano zarządzenie o nauczaniu Konstytucji. Obecnie wszystkie dzieci uczą się Konstytucji, w tym artykułów, o których mówiliśmy w naszej rozmowie. Opracowywane i wdrażane są koncepcje wychowania narodowego i humanitarnego. Obecnie w uzgodnieniu u nas znajduje się dokument Gabinetu Ministrów dotyczący zawierania z kierownikami kontraktów, w których wymagana jest znajomość języka państwowego. W nowych warunkach wymogi ... Można wymienić cały szereg działań, lecz chcę powiedzieć, że Ministerstwo jako organ państwowy nie może działać ani partyjnymi, ani metodami organizacji społecznej. Kierujemy się metodyką nauczania. Ale bardzo wiele jeszcze nie zrobiono, a taka współpraca wiele nam dała, tak jak dzisiejsze i wcześniejsze spotkania z działaczami Proświty. Ministerstwo Oświaty jest otwarte na tę pracę i bardzo jest nią zainteresowane. metodami REKOMENDACJE uczestników «okrągłego stołu» «Język państwowy Ukrainy – w systemie oświaty», zorganizowanego przez Ministerstwo Oświaty Ukrainy oraz Ogólnoukraińskie Towarzystwo «Proświta» im. Tarasa Szewczenki 18 października 1996 roku Po omówieniu problemów i dróg wprowadzenia art. 10 Konstytucji Ukrainy do systemu oświaty uczestnicy «okrągłego stołu» uznali za konieczne: 1. Przygotować nową redakcję Ustawy o językach na Ukrainie, która na poziomie państwowym utrwaliłaby podstawy ustawodawcze państwa wobec sytuacji językowej po przyjęciu Konstytucji Ukrainy. 2. Opracować i zatwierdzić przez Gabinet Ministrów Ukrainy nowy państwowy program rozwoju i ochrony języka ukraińskiego jako państwowego, zgodnie z Konstytucją Ukrainy. 3. Utworzyć przy Gabinecie Ministrów Ukrainy specjalną komisję do kontroli przestrzegania norm konstytucyjnych w dziedzinie rozwoju, użycia i ochrony języka ukraińskiego oraz języków mniejszości narodowych na Ukrainie. 4. Ministerstwu Oświaty w toku wykonania- ня Postanowienia Gabinetu Ministrów Ukrainy nr 950 z 14.08.1996 roku, przy atestacji pracowników i kierowników wszystkich ogniw i poziomów systemu oraz zakładów oświatowych przewidzieć jako obowiązkowy warunek znajomość i posługiwanie się przez nich językiem państwowym. 5. Ministerstwo Oświaty przygotuje i zatwierdzi dokument normatywny, który zobowiązywałby kierowników wszystkich ogniw oświaty do podjęcia działań w celu bezwzględnego wykonywania 101 artykułu Konstytucji Ukrainy, wskazywałby na niedopuszczalność naruszania prawa Ukraińców do nauki w ojczystym języku ukraińskim oraz przewidywałby utworzenie systemu kontroli nad wykonywaniem tego dokumentu w instytucjach i zakładach oświatowych wszystkich form własności. 6. Ministerstwo Oświaty przygotuje i zatwierdzi dokument normatywny, który wyraźnie wyjaśniałby, że w zakładach wychowawczo-oświatowych wszystkich typów i form własności z innym niż państwowy językiem nauczania zajęcia wychowawcze i pozalekcyjne zaleca się prowadzić językiem państwowym Ukrainy. 7. Ministerstwo Oświaty wspólnie z obwodowymi i lokalnymi organami władzy dokona przeglądu statusu językowego szkół z innym niż państwowy językiem nauczania na terenie Ukrainy, w których liczba uczniów narodowości ukraińskiej wynosi ponad 20 procent. 8. W szkołach z językiem nauczania państwowym nie dopuszczać do otwierania równoległych klas z innym językiem nauczania. Nabór do pierwszych klas zakładów średniego szkolnictwa ogólnego prowadzić wyłącznie zgodnie z ich wcześniej określoną siecią w każdej miejscowości Ukrainy, która ma odpowiadać składowi narodowościowemu. 9. Ministerstwo Oświaty, w wykonaniu Postanowienia Gabinetu Ministrów Ukrainy nr 200 z 12.02.1996 roku oraz instruktażowego pisma Ministerstwa Oświaty nr 1/9-104 z 22.07.1993 roku, wydawać licencje zakładom średnim nowego typu (gimnazja, liceum, kolegia) wyłącznie jako zakładom z językiem nauczania i wychowania państwowym, a te, które już otrzymały licencje, lecz funkcjonują przede wszystkim w języku rosyjskim, należy zobowiązać do stopniowego przejścia, począwszy od roku nauki 1997/1998, na nauczanie i wychowanie w języku państwowym. 10. Podjąć skuteczne działania w celu bezwzględnego wykonania, przy akredytacji wyższych zakładów edukacyjnych I–IV poziomów akredytacji, wymogu nauczania w nich w języku państwowym. Opracować i omówić wspólnie z organizacjami społecznymi, towarzystwami pedagogicznymi, radami rektorów uczelni projekt rozporządzenia o wprowadzeniu języka państwowego od 1997 roku do systemu kształcenia specjalistów z wyższym wykształceniem. 11. Ministerstwo Oświaty wprowadzi poprawki do opracowanych koncepcji wychowania w narodowym systemie OŚWIATY, edukacji humanitarnej, państwowego standardu ogólnego średniego wykształcenia oraz projektu Podstawowego planu nauczania szkoły ogólnokształcącej, wzmacniając w nich orientację na ideę narodową, naukę Konstytucji Ukrainy, wychowanie szacunku dla niej oraz nieustanne przestrzeganie art. 10. 12. Ministerstwo Oświaty przyspieszy opracowanie państwowego standardu dziedziny edukacyjnej projektu Podstawowego planu nauczania „Język ukraiński jako państwowy” oraz przeprowadzi jego szerokie omówienie w systemie OŚWIATY i środkach masowego przekazu. 13. Ministerstwo Oświaty zapoczątkuje w naukowo-pedagogicznych i fachowych naukowo-metodycznych czasopismach, w tygodniku „Освіта України” specjalne rubryki dotyczące wykonania art. 10 Konstytucji Ukrainy. 14. Ministerstwo Informacji zapoczątkuje w radiu i telewizji cykl audycji radiowych i telewizyjnych o problemach wprowadzania języka państwowego we wszystkich sferach życia społeczeństwa. 15. Wydawnictwa państwowe i niepaństwowe rozszerzą wydawanie w języku ukraińskim literatury artystycznej, popularnonaukowej i informacyjnej dla dzieci i dorosłych. 16. Prosić Instytut Językoznawstwa im. O. Potebni NAN Ukrainy wspólnie z APN Ukrainy w ciągu lat 1996–1997 zbadać kwestię optymalnych terminów rozpoczęcia nauczania języka rosyjskiego w szkołach z językiem nauczania państwowym i przygotować propozycje w tej sprawie dla Ministerstwa Oświaty. 17. Prosić Gabinet Ministrów Ukrainy o sprzyjanie wydawaniu i celowemu zaopatrywaniu wszystkich struktur państwowych w literaturę serii „Biblioteka państwowego urzędnika”. 18. Prosić Gabinet Ministrów Ukrainy ...nie dopuszczać do ograniczania finansowania oświaty w bieżącym roku, ponieważ może to doprowadzić do nieodwracalnych procesów niszczenia branży oświatowej, co ma miejsce w tym roku szkolnym. 19. Ministerstwo Oświaty powinno aktywnie współpracować w kontekście wdrażania artykułu 10.1 Konstytucji Ukrainy z Towarzystwem «Proświta», angażując jego przedstawicieli i specjalistów do pracy Kolegium Ministerstwa Oświaty oraz przygotowania dokumentów normatywnych.

Tłumaczenie maszynowe

Strona · s. 4strona oryginału ↗

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

Ї бе гнути коліна ні перед Сходом, ані перед Заходом гакий лейтмотив проведі ного 111 ПТЩОФТНЯ 25 УЧОСТЮ ЕТ геукраїнського говариства «Проспріта» ім Тараса Шепченка та Міністерства культури 1: мистецтв Україши Круглого столу шодо апровад ження статті 10 Конституції У країни в мої сфери культу риного життя держави Оскільки хлібом насушним кожної культури є саме мова анацтіа рідна українська культура тині живиться едебільші оерзацом, пипеченим у москооських великоїмперських ідеологічних печах, у нагальності проведення такого зи: ХОДУ сУМНІВатИиСся не ДОВОДИТЬСЯ У ньому взяли участь, окрім просвітян 1 працівників Міністерства, визначні діячі культури та ліоди, причетні до її гворення Скликання круглого столу» переслідувало Основну мету -- розробити ПИзЗк У ІАХОДІВ задля того, аби вивести українську культуру 3 | стану провінцімйного шароварно-гопаківського ширужитку На рівень, гідний нашої великої європеийської держави Мініс герство культури та мистептв провадить відпОВІДНУ роботу. Але без широкої підтримки громадськості успіхів сподіватися годі Проблеми культури сьогодні вписуються з контекст загальнодержавних, зазначив відкриваючи зібрання, голова ВУТ Просвіта» Павло Мовчан. Усі сталисвідками того, в яких муках народжувалася нова Конституція України А особливо важко далася її стаття 10 -- про державність української мови И аби вона не залишилася голослівною декларацією, потрібно формувати відпОВІДНУ Національну ідеологио, якої ще не маємо і без якої не існує жодна держава. Тож «Просвіта» з участю рід дних відомств розробляє задля цього Шизко ЗХОДІРЕ 1|всконцентрованому виг- ЛЯДІ 1) ьСя в розробці конце! сої цільової програми «УКРОЇПСІ за до 2010 року» Подібні програм ІСНУЮТІ р ДИОТІ УЖ в багатьох країнах світу, зокрема и у Росії. Якщо нинішня Верховна Гада не спроможеться їі: прийняти, доведеться упозати па підтримку Президента Без фінансового забезпечення матимемо лише безпредметну риторику и демагогію Але якщо дотепер культура у бюджеті держави числилася за видатковою частиною, то пропонований проект рекомендацій передбачає залучення додаткових кошітів, зокрема и за рахунок додаткових податкових надходжень від зарубіжних згастролерів» І тому подібне й спрямування їх на розвиток рідної культури, податковий тиск на яку, на противагу, пропонується зменшити до розумного мінімуму. Перший заступник міністра культури і мистецтв України Михайло Затаревич, продовжуючи розмову, зазначив, що ситуація в цій ралузі суспільного життя складна й неоднозначна. 31 100 державних театрів, які діють в Україні, тільки 60 ставлять україномовні вистави, а з 30 госпрозрахункових аж 3 (три!!!) україномовних Невтишні справи и із книговиданням 1989 року в УРСР видавалося 4 книжки з розрахунку на душу населення, а 1995 -- лише 1,3, 1 це без розшигсррування -- якою мовою Наводилися у виступи итїнші цифри, інколи оптимістичиі, але особливих підстав для оптимізму немає культурне обличчя наших міст спотворене іноземною рекламою, як у найвідсталіиши колонії, цей процес ніким не контрольований: біОоліотечні фонди не пока браком коштів, КНИЖКОВІ ятки вгиниькються Ввід ми ькогробриого, ПОВНЮІОТЬСЯ здебільш російськомовного чтива.. Ї хоча М Захареє вич запевнив присутніх, що працівники Мішстерства стовідсотково користуються державною мовою, уже з порога цієї повам-- пої установи на привітання «Добрий день вахтер байду же киВбрає «Зздрас це! Па зауваження, чому не відповідає українською А сдалась мне зта ваша мова Зайве, мабуть, нагаду мовою. зневажливо відпоВвіІДає пдти, що тейитр починається таки не 3 вішаюка а за люб яаної віДПОВІДІ На вітання Пропозиції, вироблені зібранням, втілюватимемо в життя за велітшням серця вапевнив Михайло Захаревич | законів Кон ГИСТУЧЦІЇ України доповни» Голота Проспіти вет 10) Мовчан Композитор «Ієся Дичко зупинилася нап ги племах у роатиської музичної 1 КУЛОЖНЬОЇ оо ОВД | Ї | наших спенпах зчоста Ж: пІД БУГ) міїУлуУ ЛУВР ГІ пу ЕИнНСЬьЬКІ Іі Мелодика МР)ДИ Мр! Гехтуємои " креїнериогюо класикоюо надмір У схиллочись перед змі хідДноОоЮю Директор молодіжного україномовного пісенного феї рИРЗ1В ОВИА? "Червона | У раї Гарає Мельнійк порушив проблеми його органі ай ци | провед ния, наголосивши на потреорії ни зуариїйї! | БАКРІ З СТа її уУугуУ АГАТ НОГО л п уршого вико делта "І ашиомальної музично я У О (5 ом З Х З СА Ю оо С Ї УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУР НЕ ВТРАЧАТИ ВЛАСНЕ ОБЛИЧЧЯ знаний ікКадемліїї ГГ Мельника ТУ!| бува по викладе ння російського мовою 5 мг зичних навчальних закладах, творчість видатних українських композиторів Березовського, Бортнянського декотрі запопадливі викладачі трамі ують чомусь як визначне явище ростиської духовної культури, віДдСсУТНЯ ий методика оцінки мистецьких заходів з погляду іх потріоност Українській державі, культура не може бути поза політикою, кожна держава неде власну культурну полттику на першому плані має бути трансляція культури, а в нас це розірвана ланка іІснУЄ система замовчування на тел боаченні Ні ведеться оподаткування зару ОЇЖНОЇ КУЛЬТУ ри, надходження рід ЧОГО МОЖжЖНа булоб використати для рІДНО: КУЛЬТУРИ (Філіп Каркоров ДЛЯ прикладу, щорічно витятає з України мільйон доларів), ГОДІ фінансувати а державного бюджі Гу СУМНІВНОЇ вартості заходи азразка Таврійс ьких ШОоЮю С плов янського Та інших ба зарів Генеральний директор та художній керівник Національної опери Анатолій М от ренк о переконаний шо саме Не рховна Рада України ганізатором у мовному плані 1 самі ере гепер наймогутнішим дезор- мову пролягає голо-.ний ВОДОДІЛ миє пер жавниками и антидержавниками ПИ сова проблема -- йдбсолютно Кк: найперш від позиції керівника Член Спілки пис! ім Спрітга порушив ор пеми мови оперних грова | п агі 14 і 1! І енників України Мак- і г п; (и ДОСВІД Слід упроваджуват який ї працюовав Націона?ть Тараса Шоепчента кЖкКоО ОГІаНУВЕЄ5І. и 1 Ї алІМС Г) ІТНЛІМСЬьЬнГН зви - і універси г; Мені | ШО ПОМ 5ТЯ ГИМІИ. кто казав | ; укладали контр Ккту. державі) мовуУ. НІ пеї ко! усім ставало відразу іо ЗА гасі рольним процес в ХХ 1() контро ТО | 0! Ї Є | -- Так О»М Україні " - Ніхто |МмМОоОВвВУ афіш | | ІТТ Олі Погріо0ниц констатував професор Йти | - - ні їі -ій Р і І Режисер Басиль Вовкун стур' зопаний ти? прерулорнцам гозаїнської еліти щоВвнаснесії ворені ядро у крам Р чі 1; - маємо інтелект, але не можеми пого пере | 1 Гі | вести у рати є ПІ гарностї | наши провінцій! ІСТЬ "то і п з най- | хуторянство зчаста виставляємо за | | "5 Г г- | НИ ) вищі досягнення панує ПОВСЮДНО НОСІ ІГЛАастТі пу ї зи Ї У 14 ки по ОСВОСННІ СВІТОВОГО М М ( еціва | аТтеній 1 нав язують комплекси НІ ПОВНОЦІННИХ гам зРеобХІДНО порівнянні з ншими культум ми неоохід надати можливієсті ниницньому МОЛОД - Прямо з ЧР кий ПОКОЛ2ЛІННЮМЮО ЩІ ПОУТИСЬ 7 МИС ТЯ Ір ІЗІ, У І раїне і інформ тпиним прог гір необхідно вже ЗхХиИ шати перлінською і ГІНОЇїО гребра розвива і 1 Оільогі тивно меценатство добрі ДІМНИС Р 1 ЕІ ми | пропозицій надіишил ВІД ГеФеРІЄ | НІС)ГО) пиректореа б | І омора (ул | І ТУР ЧОГА 11 і | | «11 0С і гертит ни переохол і | 11 К БТУПВПИ Н уикраІнсьЬь! МТ ввести поплату викладач: навчальних іа ІЛІВ за дДдОТримання украї поумОВНОГО еї СТА цит дання вироби А МОВНІ СІ Пі дарти для ВСІХ глапулей КкумльтуУурИ ШО пришвидшило о перекладацьку працю над дефіцитними пі тТрзУЧНИКкКамИиИ хпаспорти на рно-т роя РУ " ри рру і7| г) ГЦ | ТРУ "Кп, | ЖИГИ ! 10О0мгуме і іч ї Р 4 ДІ Сб, | |" "МИТ І І і ( рун | - чу "иа РІ ЗОЕРАРЕ? "РТУТІ » Т Ра чі іго Пп ВІ ти | «і (| ІТАСГурогумо ТИ -Ї ігь ЕРПІВ ї ері ІДМті Ті грец | 1 ії -Мо"дІ і | РІ рувІНЗИ |. і8оО Мок і "КИ у країни НИ СрЕОУувВах | гран крах Р ї г Ї | . и сам! БОРУ , й. "ФЇНби ; М. і І і МІ і і м підДРУ Ро Р. є В Трореви 2 І 1 ; Пк || ІПпОНОЛЬН ли, ся й ДТ | Вал щі ЛО) Й Ро їі оте Грунтовним конкре гним окреся й с ННЯ п ІНСХІЮ Є ИХОД конувдо"мІ?)В-Ю з'я| грі кр М - жо - и гууппвпи( гуті МУСЧНМОИМАа МІ і, М ПпО2Ит ура М ци, Мей ЛИО Ро) 1 (тує Для ( пи І ( ника Який ТУТАЛІМ за 7 Ва? и на штпталрьі іх НАШОЇ газети Народний а рт ми говарис І ріс Ті ри сбВвіІа Григе Укр і и ві СН Праві яДРЕЦ булат Спте зедливо обурився, що коли оговорюються проб теми ро ІЙСЬКОЇ МОВИ, ВСІ найвищі чрез ставники 1 шої влади голерутюуті Ті зібран - Д ри зву НИНІ РЕУГООКНІМОНМУГіь» Я корумпив, ОТО (Її і ДОЮО і 1», ри адже С "З ТИСТИЧНу| громадянин п не хоче. ми вирооляєму пу, ІСІ і І ПИ ЗДУ пте РЕ РАК національні ї І НІ ЗОХІДНО ЗОДИТИ 1 Мітети за систу української мови при Президенті аб, Кабінеті МИин ри Своїми міркуваннями щодо порупренуу ПРУТ і ПОДІЛИСІМСЯ ї кКтОор ІМ атральнимо АТ: би! " імені | рерру А, й . го Яросди диритен іван "МО МОма Риївськ крайової Просвіти» Кри Гнаткевич На- цура і Й і | і Ї 14 1 І - т алеї , вистав, зазначивши, що остання україн гузичну що виробляється у на! Ру | ГІД а го народу рівені опо ГІ Гу м'со 4 г гптаціональній рик 12 ПОВИННІ! ОУГИ країномовними неоожжі дн! ІМТ у А | у М ії бачим НавіДдОУуЛася ще 19У)5 року герміново приєди у мукає; уріцо, МІ жЖниародном комі" | І 11 іо | МАЇ СТОЛІТТЯ Професор Олекс нер Пономарів 122 венції з авторських прав, шо МЕНШИМИ ВІ л) | інське Е.І МІЧЕ нув увагу на те, що маємо найвищого рівня потис «пІратської» Продукції і спридяті ПТО ьтуУр'я світову оперну класику в перекладах МІ замовленням на вігчизняту ї Я Я ДР Рильського, М. Лукаша, яку злочинно Проблеми оіоліотечної справи взчорашньог | | | позав іІгГнНОруємо А Лючія, для прикладу, україкомовної преси були наріжними у ви ПІНЬО українською мовою краще звучить, аніих гупі начальника Головного управління 8.Г - що - - | і м РЕКОМЕНДАЦІЇ | алі «круглого столу» Міністерства культури і мистецтв україни та ба | У| Всеукраїнського товариства «ПРОСВІТА» їмені Тараса Шевченка по! щодо впровадження 10-1 статті Конституції України в усі сфери | ць ніс суспільного життя У - к ОЮЮІ | На виконаоОння Постанови Кабінету прав споживачів» дпя стягнення штро її цях санікіії Й п ! і | і УМ Ж з Міністрів України від 14 серпня 1996 року зо | за ігнорування державної (офіційної) мови при | Г цій | Ї Мо950 «Про атестацію державних служоровцій склоданні інструкцій щодо правил користування | органів вВиКОНОВчО! впОдИ» Міністерству купьтутоварами широкого ажитку | Ж | ри | мистецтв України із зопученням Фахівців 6. Законодавчо обумовити державні ВУТ «ПРОСВІТА» провести отестацію персона-фінансове заохочення (податкові пільги, пери | п обов'язкового вільного володіння |користуванпідтримку) роботи тих державних театріо Укроїни лк | и ня державною (офіційною) пТетіТете (в тому числі юного глядача з отепьжсями) аб Т | З 2 Вважати за необхідне Міністерству куль стовлять спектаклі українською мовою Ів о нім | | | я й іїь . Я Й - 4 Ї М и гури | мистецтв Укроїни здійснити заходи з Укроїні 40 відсотків таких теотрів - російськомовні! щ | метою переведення всіх новчольних закладів у / УРЯДОВІ України Мініс герству закордон кпа і | | сфер! культури на державну мову навчання них справ України послідовно здійснювоти | рам " Керівникам навчальних культосвітніх закладів | укроїнсько-російських |польських, рум кі | | і, 7 | Ї "РІ рок 4 РИ добирати кадри но конкурсній контроктити інших) міждержавних угодах метрич , 1 і-й " | "14 і З основі обов'язково з урахуванням державної культурну попітику щодо н | і - 5 Т! і -РІУ І ' і і і ілоби виклодання порушення природного прово країни | 3 Просити Кабінелз Міністрів України но имоОНнНнНАО ЮІДНОГЮг УКрОТїІнНнсСькою рик) доти Міністерству культури ї мистецтв України передбачити створення системи ефе! | , ( Р Р 1 ч ЦІПЬОДВУ фінансову допомогу для зобезпемення контропи а виконані | - " | | їі ь б М Ї і ії її | 1| з ант україномовними новчальними прогромами правової орми 1 кої ж політики на! Без і ю чо ПІДРУЧНИКОМ И, довіІДКОВОЮ ПпПТературою, мето дотримуватися, захищаючи націонопьі рава Ма ЧІ / : и чафо - дичними посібниками вищі то спеціальні середні укрИїнців щодо заодовопенна їхніх | риродлни ТАРУ іль | - м навчальн! заклоди системи Мініс герство Ккулпьтурно-духовних та реліпиних потреб 1 У А КО Украї" чої 1 4 Про: ПИ Й шоноОльму раду 3 ПИТОНІї 8 Звег ги по , за імАК «Де і. . - лерикерневи Гоїноь "І кпопа - | і " | У " Р | тепорочення:! р нам щіниИ" НОДОВОТИ мих культурно-розваж Ппьних зокпопії - віл мо М і країного . телерадіокомпомти ПРОСВІТА 45 хвилин 4 хівців '9 МУЦеНІЧНОЇ української масони 1О| І | у кубьто -- - рірного касу щотижня для ново! прогроми У За юнути увогу У Ди а ' У | ; рн м РА Т, Р г ""Теї То ПИ ЧТ | | 11 ше і Ніч 1 чо «Мова державно лова офіційна необхідність приєднамі |Укр ПнидДоОи» ІРО) і ьм б й її зі «й " Таї ї сп УЗ , ч' | | Ж ч З б "У Во» ІТИ Ні ГП) Ж ЦІНИ А е Тер 1 умор Кк Стіні І нти Щодо захист автор ши | і "ТТ у; І | г | «муВОТИ гранслпяцію 1МДІО"ВІ убЛльмі | рекломноїі сити Кабіі У «їі Ї ї 1| ч Ч гротйк і СТУ Мк РУМИМИ "р "1 Укро І р - | Її іні" М ії - "й продукці державною мовою ні лені / 1) ЗВІДПОВІПНУ І Їси ай РОЛИ ек" й 1 зибмійзнійььо о ОД , п | ж і І ГА і | ' . че | ЗІД УТкіївА ( фірм ПО «СКУ Тео ри б Ди. ребрі |іААїТ У куп інн "Ї пі ації Р - зите Гі і й Х ех зжипбвоанни ноукрописовкої мови у засодброк трої МАЄШ 50 З 1Д1« 4 ТУ ДІ і - Ю Ця рда | ; З ? юбання рок нама нО! ГП дмкці СстигувОїИи ПІДНИЦІОМ І ізапи й Ре РА І 1 11 .-! У асо | | ом"Теї ТеТ в | а К І | і М податки їзОпровадиюити ЗІНОНСОГІ і МАУЛПИ| ча ГОНОЇ Р им Ю 1 й ре | | - х . ІІ -| ЦО "чи он рома 5 "М -и Пр понувоО ти Уряд ТЕТ Ук СУБ | 00) І ЦеЕОТк( ач 11) "ЧТ " | че і ! й ч Пбач | , ДАМОТКІВ0 ОЗСГІМСІ! ч М "ТУТ КІ 1 | ькоОоь - ' 5 - ца | уки ІноОмеоО2 20 му Зуд'У о уааПтьнму " и дер, КРИДІК ( КІВ м. | 14 АА ькКІ»1СіІї 11 1-ГО ч М ; У - ук й ; Го й 1 1 ь ь чу по пу! АТ б ТТ» є "4 Ті БІС ЗДЕСЬ КоООВАЮІАЛЬЄЧ СЕРБИ САЛА і і | | 1 | У АЗК у «в Роеклпамні ВИОІСКИи, | кпоОмАнІі цімитио | ГАОНІШ ія у 4 і рам , У " її | і ії ї к 4 С) й ТОДІ і їі ім 1 | ік ГІС | Її ії м ї ї | "б | і і Гук ка ж Ч і СрРЇ ! 11 р Л | 1 пери. німа | | ж 1 і і лів ч І | і у мТеви І | і | () | . а і 1 м я - У ріс) прі і | | и | Гі і г ЛА ІТ ».| | А І й і ОПН ри ПРА ння наноразаннн вінці І ГП) щі. Рей сені чо Р ці кан -е . 53 и мий" -- |
Strona · s. 5strona oryginału ↗

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

(лово ПРОСВІТИ Ю і " і Ірражк вити» М ! І . 1 АТ | | рмо Іі - і к у М у | і іч . сена 10 ЛІ | м і і її | пуггу ГУ І їПОДПИ | | | і "ристпа іТОАМ 11 | РАД ї те ІА ОА ГАМ М і | чіІк і і ки Прим чених М 1 РИМ х ор ЧИ - -. ПРІАНІЇ 1 іь1) У кі грА М іі ори гри; «ро А 11 Мн | КУЛЬТУ «пистепти України 5 пжтуе МерміІЛІ РОЦАХ ріруїкх 10 ІЇькУРА» аіХОЛ У мін 'ьР. ЧІВЬ випесснии пілОМм'М ол " ії.) '| Іі укр но юьким пень оп рення мтатї ри лізайни ОСНОПНиИХ ЖИ М ІНСТИ ТУЦІ укрошіи Ок ри у іх 1б І ЛІОТьЬСЯ МОВПНОГ 1 КУЛЬТУРНОЇ ки в держоані М 1 рер ПДЛЛА;О КА БУРИ у ЧИ! І) голопи 11 пред іпимки оласних органнаацім ЦУ І | |ренспіта!: леми Головної Ради 1! Цен 1ЗпАБІ і 4 |Ірамління іобории і рік | і 11 к, І ч М 1 І рРОнция ІІрезмалєнта Кк лОопмоту МИМ гріиз Украпгім, Під міПОоЛлІТИкИиИ і виклада ГУАЛЄНІІ М 11 м АРІ і ЛІ ВОРЕРІКЕІВОИКОЛІВОВІ ПАрЛЬ рр мар ТЛО Ікар | |ООСМІТМ р1мМлЛИ Мі арчНИмМ резон ВИК і крарютноько м улЬСтТ КИ жо бажає лалі МмИритиєся їн іже: 1рІП|м: пам ; рР1РИ НОГО «"РРІЄМ У аі . ій "б! б потоптанії ям Сгетуерь пи ни куУуЛЬТУДрИ 54 ото поалІіІзОВЯНнННИ М Ір м 1 | іх Пік ІІОСВІТИЮ Пи 1 у | кКлика рода рЛріХ сиприммоти пане ри 111 їУ ІХІА аїнижимИи кими и р І | г. І) РІС РО» ХВ ІіІКТІОИПНЯГО І у РР ИНІВІ ч ПО ЛЮ одек і | гуке"рЕТІ ЗА Украни МТусим пироомт и ІМУННУ «Є МТС , хисту уУКкКрОпіІСськоОї мови Одним |з крім ХИСсНниИХх ЧИНИ НОМІЮ ї мас стати дер- - І | | ЛІ кі | прог і МЕ. 9 Українська «ЗКУ ЕТА " «ВИЙ пок у сіє ПОВИ ИМмМ НІ положеннями ззекту якої й ознайомив ГгОЛОВа Това- | | У І|АсУ М КОМ ких заходів стане | мері 11 У. ПОКОМИ ЛАТ АЛЯ істерств | ВІДОМОСТІ ібройних Сил У затим. владних груктур усіх рив о Пілімеїй ЛОО пла Кучми привітав високе апйня керіпник служби Президента | манттариї см ПОЛІТИК МІ іаєнлі ри МІРІ а «ПРОСВОЯЧІ я ПОРА ВЖЕ СТАВИТИ ПИТАННЯ РУБА: ЯКЩО, ЧИНОВНИКУ, НЕ ЗНАЄШ ДО ВЛАДИ ТОБІ ЗАСЬ: МОВИ, лимчими оснопами держ потпореним вим . і рр РЕЧИ М С РОН 1 ерорнію ура Палі рої рі АІруНиоІ м спІГОоОГгАМаАНЙ ррезузрни КО)ЖІЇОГО . М гр "РР ЗІНЕНІНІНУ і МІрАТК У лк попиНнИО сС0 сАнупати р нео рОзи «нувати псїхо Па! місі) У | Рок і "'оОГез ВоГелі М, «(рормоо пр! У Р У ІПОМІОМОЛЬНИХ 1 шили м у інтеграції У ша помилках ОГО "пА'ЗВріРРУ: овріїх пзає мОоони НН лОк сопіалюних за пданбн паї ститопе спіхггтОПпОарнс тво мусимо вчитися, враховутоми поцтомальним задля цього й маємо піп ОМІдНИ карії КО | стагті Конституци 3. Ккреме- дімотІсСТь статистика, наведена оптимі му якщо вже мусимо опи» гатистику КІАБКІСТІ україномовних учні шикля збільшилась р попередіим напчальним роком ріс МІ ПЕСЛНІ м1АР ЛО ап жЖжали почамьнота рати у 1 Р | поринимно иСТьоОгОо на |» піДдСОТКА Українську мову впожатоть ріІдДноОТО ТІЛЬКИ 50 ПІіІДСОТКІВ ресПОоПденті? ве осукроїськотго опитупан пя, російську -- 38. Про те, що школи мають бути україноморпними, сказали «так» лише 19 відсоткіп респондеини в Гож заклик про-переходити «ЗІдА паціональното романтизму до національного прагматиз»- чу» шпидлшо од лукавого, як | піДпОНВІДЬ МОГО і зали про то, що в оточенні П1ре шидємта переважах україеська мова. Г олепідтпердження протилежного лунає па кожному Кроці 3) ЛЄГКОЇ руки ЛХеотда Кучми під час інавгураціи ної президентсьпромови почалося угортання процесів укропизації Хяк Орутально пасміхнуласт холя пад Україного, піднісши ти Геперального прокурора, який пе полодіє державного |Іе дивно, що й заповзятливим чзмипновиик від СЯНУ Й ДО Доту силкуються паслідупати чаиновника-зверхника. Настав час уже поставити питання руба: чзипновнтикові, який ігнорує державну мову, не місце серед провідників народу | якщо ше тямить вивчити українську мову, ТО Чи улатен він зрозуміти прагнення цього Пат роду і вести його шляхетними стежками А мон я іа ЗАПИТАННЯ ки )Ї МОГО) та «ОбІЦЄПОНЯТНОМ» ХАЙ ІДе вправляється Михайлівським. Саме в конче потрібен гам. І ХУ тором кадрових питаннях мам прагматичний піІДХІД, а Пе романтичне мріяння про те, що він, цей ЧИНОПНИИК, умімить своє айтиукраїшське нутро 1868-1996 і | | ДЯ Р і4О ПрміррмИ чррерурє»у|кИРА м ДАО рук" ром р АЛААИ | рірк цуроюшізупаю плота К нІнСІікКоОЇ Просвіти» /Орій Гнаткевич, тема доповід! помтралміа ііі! « протим у «АТроДл ми статті 10 ІмМ«»ГХ? конституції ппронмадя МР України» (текст ПОДа! мо у цьому ЧмелІ газети род | Народними депутоал Україи, керіпник «Хепутаатськом групи «їТозалежинйі» ПОАдДИМ Гетьман прийшог до учаснимикий чорашния з «31 к «Чи стане Україна (Бесіди капйдидагом Ккилимииком) подарунками китами приймалаєь Конституція Украшти» То про СОЦІОЛЬНОГО хержанвою (» конституцію (|нлософевких наук ІОрієм паклад ПИДОФОМния пореданийм аптором кимги Оули лІаЛОЇ 1 По ь Всеукраїнській «Просвіти», |! презейтовані учасникам конференції. По гадав народний депутої учасникам кожфреренйції про події ттєї буремної почи з 27 на 28 червня, коли приймалася є гатти 19 Коиституци Академік Микола Жулинськитуже вкотре наголосив па На! альній потребі створення Ради з української мови При Президенті України. Політика утверджетпя української мови повинна стати загальнодержавною, з ВІДПОВІДНИМИ ПРрограмами й фінансуванням. Не можна в слиній державі порозумітися різними мовами. Суспільство має бути як на ціональний оргашам Проблеми остіти, «парадності» у роботі мовної комісії при Кабінеті Миистрів порушив професор днатолій Погрібнни. Потрібепи Закон про державну мову в Україні, як то практикується в багатьох розвинених крашах. І треба бути свідомими того, що загроза їде не лише від піших МОВ: панує правописний хаос у засобах масової іпформації, існує загроза культурно-мовного регіоналізму. Це тези з виступу директора Інституту української мови ПАРІ України Олександра Тараненка Самостійної держави без єдиної Помісної Церкви не збудувати, -- з цими словами письменниці Катерини Мотрич не погодитись важко, Нам підсувають чужі схеми історії. | юні цербери, які ходять коло влади, оберігають повід української мови, -- цей діагноз поставив голова Львівської «Просвіти» Роман Лубківський 1 як засіб захисту запропонував «азмперському тиску чинити державний опір», вдаватися, коли потрібно, до розумного радикалізму, виступив 1 проти політичного русинізму на Закарпатті, який живиться зі сторони Роси і поширився на україшьську діаєподзу ( лерач'імії м Т|ОЛАьИ ІДАЛЛИРІХ «рати "курух із і пистіаніїя пех НУуРГчОГО акарпаторусского народа» |ПеобОжідно на оопиті пирішити долю у крани вкого паспорта у світлі статті 10 м'отипи пипчення, користування чи тио рупанми м лержайної мови механтюами пплиту шолоО стану справ у депжанттти ПОЛІТИЦІ й Украши стали предметом пиступу Кирила Є теценка. Готуймо, згуртовуймо наши сили до нових пиборів, - лунає полум яке слово голови Проводу ОУН зт стягу Степана їзандери полІпИмеб «"ТаЗІЛЛННО Слапи Стецько -- Міосковсько море нак залипаг газети, журнали, промови московських ПОПІЮ Боротьба за душу украшської нації триває, але ми зуміємо відстояти Пп Голова Одеської «Простіти», професор Долодимир Гарбарчук переконаним, що Президент не виконує своїх функцій як гарант дотримання Конституції. | якщо ми маємо бодай якесь україське радіо, 10 українського телебачення як такого немає |ІПпким по контромоється використання ефірного часу місцевими мас-медіа Зовсім пе застосовуємо економічних важелів впливу начужомовіу інформаційну продукцію Голова ДАніпропетровського об'єднання «Просвіта» Володимир Заремба окреслив проблеми просвітян у цьому зруси- «рікованому краї. 1994 року українці пережили стрес віл заяви Леоншда Кучми про другу мову в Україні -- російську, і від цього не можемо отямитись 1 дотепер. Та мусимо домагатися, аби україшцям в Україші жилося не гірше, аніж нашим землякам у Канаді, -- завершив свій виступ професор Смехсанар Пономарів. Щоби співпраціовати з владою конструктивно, -- підсумував голова ВУТ «Просвіта» Павло Мовчан, -- Товариство залишає за собою контролюючі функції. Ми рекомендуватимемо до складу національної ради 3 питань мови та її регіональних відділів споїх людей. Резомоцііо з численними доповнення» ми копференція ухвалила одноголосно. Наступного дия Всеукраїнське товариство «Просвіта» провело в Запоріжжі виїзне засідання Головної ради та Всеукраїнську наукову конференцію на тему «Наслідки зростіищення та мовна 1 демографічна ситуація Півдня України і Кубані». еВ Їй "КІ іг МІ) ніСбіуксо1вО0)7 11 і Й у 10) рії | і М я вона" | 1 дек ТТ -ьТ РИ і і Фі! І | р Ї у «РА П ж рем Її кі 11 Й ї (1С , К 10 і І у рмИ Ї і і-14 ові І ГИ і і г Рре я 1 | | і У ії кі | і Ї | і я і і і Ісунреміні м - ї РАДОН 44 іі | ї І АК "М | | | і Дерд'дяУ, я ї , Ї і; ї п і » і | | | 1 | 311 ! | че І УС 1 ли Сі | | і і 1) ї | Й І і " ї і | і: ДРТ | | | Їм І | | Ї і | і 1 | 1Ї | і | " і по і є КІ і і | 1 1 | | і | "рргеріта і ДЛеГ) і 1 Д СТ я МЛІ СУТІ - У Кк ра КС) 111 І. | С у СТОНОВИЩУ " радити лиш | У Терб(врії,р ДЦ нок Шентральні правліІнни 1 пУї | І ГУ НІТС) і | б п 1 Й ; | м 1 созерпебі | сефрім км! р оргонами держої Ди і ) -к«(иИЖ їі) 14 вені СПІЛЬНІ терці, і нс) кр і римаОмни ої Ге: ) 5 і РіО "о аро1І, Ї | детьтегі Кої ім ТУ У | п 4 серпня 1996 р за Мо 950 «Гір |) м ) ра /» г ДАЛЕЕ З . ІОНІВ НИкКО і і 1 І ІНСІАА НРК) 15 и сті ері, і , ' п Ї г 11 яТ і АІТСТї» і | у СТ ССО | аконавчих СТІ КТУЇ і ий у і і уп ін жеіе) гупання - р м я 1 ї і ЗСІГЬ | у І змінній Де! а .Ф'ім ик ІТ '| і У кі Піни Гру і "А! 1 | і | а їі кує Їум МОРІ МОЇ 141ю | 11) і Р кі Йой і | Й і ГОЖжО Оу т! ь к ле ПИ Ї і і рій і | - іч РАМ у «! і ІА орм , і і КІ ст 10 РАІ | рт | НіДСМАСТІ Ї у рі, уШоОЙНН і РАНА ' '| гл рем . ) держо! І бу щ ий КІІДІОмі конкуТеЕСНІМ СХ і і м і ' "| ГІГІ ЗОГОЇ їм РЕЗОЛЮЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ І ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬ- ТУРНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ» ср впжипОонНИ державної тет Її. рим" навчальному 3 рос Ти М мі го Мініс грів УКРОЇїНИ іти Під КОНТРОЛІ єстоеЗУПечення Ук ОЗСіІінНнОмоОВНИМИІ ПО90 Юа ) С13чЧОЛЬНЮИМАЛИ моОтТеє ерреріце Лк Де 1 рУучНиЇ й етодичними ПпОСІОмМмиИикКоОоОмМИ ВИЩІ Й | 1) і -1еїЇ 1-4 цпачагьн пкподи У коОі НІ ОеЄГЮ0Д нормативний доОокумено л"Г нкТетеїтеї і |на) Ом 21219 інків УСІ ПОНОКкК СИли ОСВІТИ неухильно виконувати 1 у СТОТТК Кк і УЧЦ Щ пикКклЛОДОМНІ -1івр «ер: її ( | Тато СТ і дата І семи КкОНТтООМА ) ВиєкКоонНОНННІ Рі ДОК У МАЄ І "ДА ОН 101) к ГІС ДІ ЛЮ р Ні ІсУнІНІЙ іні викон іч 1) 1 І1С)8 М К і | КА оїв Мо 200 від 2207 1993 р. видо і і п нов 1Ї ьнО0) НИХхоОНВІ Р (І ік ПОД КА "Теї:Теїно му |ЛАнНО ЗІіЯМ шиейнка. КОЛеД комі "Пиши ік акпадоі з держаовною мовою навчанні неон Мі | рірі ж іже Отримати іленоз3! мніКцЦІОНУЮТРТІ недержовною мовою Пи ьїе): СОТ! РЛС іти на викладоння держовномо упротиву позбавити іх держав РР Р, | ПІ у Я" г1ь451с1| но Ді р КкіПькКІСТтЬь ДІТЕЙ ня про ловними СТОТтУГ ррьок Д|ІрМІ!І кІїННОМ) МОНО Те -«С)нІнНА а яки» Ук | | ПрІСЬКО! НОПШІОРнНОГЛЬьЬЬНОХ ТІ ПО а ДаТВА У Д НІДСОТКІВ, ТО З боронити В ІПКОПО» державною мовою навчання відкривати поро педрдьзії кКклоОко 4 ро ИСЬКОМ щаопвою викла ання я1а ій кОРекКтини у ре ТеТеїятії НІ МЛіни ТЕ Ос пОмМА СС ПІТ концепцію пихопваання кониєепцію гум зннторимої усіити, КОНнИиепціюЮ держаовного стом ЦОНОГІ у Терен! «Те г і редньої і Х ВІТИ, прог кі базовогс нОовВчОпьмоГгоОо ГП ра ТІ а пПбачивши йо них чІкКу ук рон ь КС !| | К(А«СужПпипИиИм моОВНИМА КОМГПО орієнтайшю но конкретну модель національної школи нтОм ОУДдДЬ-'ЯКО!І етТнІЧНІО)Ї України І ЮУПИ ІН При ОД україн ько ШІКОПО і кримськота СьЬКОЮ, ПОЛЬСЬКОк) ГО| іГОУЗЬьКОЮ ЗОСІЙСЬКОЮ га іншими мовами викладання) рієнтувати ья М. | ІДОЧНИ РОД См рераніб ПпруиховОпіни нНОШІСНнНОПЬНО СВІДОМ ішольно одаптопваного і ГОТОВОГО ДО важкої праці вільного громадянино Укроїнської держави то цивченінмя | ноухипльне дотримання 10)-| СТОТТІ СО ПИПРУЩІНІ України іно ком'илексні використання Ббозової гапуз Укроїнознавство ней і "и, тетгь їі ПОДОТ КІ не РПІЙИЬС Мі | 10 "идОоими Дю мч (2 ОВвчОЇпьнНОоО"мМмМеГтОДдиИичнНоО пиРогС УЮ»! Доти ЦЕ ІЛ ЬРІМ я СОкКЛОДІВ І г Тара вті Тоь: КЛОСІВ запровадити начіонОопьну СИСТему фрінаОм! опо"економічних стимулів щодо випуску навчальної літератури для новчатлі НО'ОСПВІТНІХ І(ОКЛОДІЮО Одноча! но запроводити 30 вІДСОТКОВИМ попатковишм податок на ростиєсє комовну розво коОЛльну ГИ еро гуру - ри уТм«нУ, МІСТИКОУ ж Те уч ну петектинви тощо « тимУупюЮ в ІТИ ВИПУСК ДІ ЗВІДКОВОЇ "ратури, словників ММ онЦУк б педичних ТО гецтаознавчих видане укбооаіноОомоОвВниИх пПІДОрМАУНИКТВ я всіх новчапльних ЗОКЛОДІВ па ДОПОМОГОЮ СІЛО ТКОВвиХх ГАТТ! примнятТи ВІДП ВІДНУ І; станову ші по ержовно Її унормупані резлиацни кій території пержави не менш 50 ВІДСОТКІВ аУДІО ВІЗУаЛЬНОЇ ПОДУКЦ ТеТаї"Таї пержавною мовою Для КІ МААсСь кої автономі передоасчити 1 рму реалізачі не нше 40 в псоткіз Ззописів українською мопокю го десять ВвІіДсСоткії кримськототорською. У виподкох порушоення І Ї сх ганови Уряду Укра ні о порушників застосовувати ШТ 'Ф і; санкції, доТНГеСУТІ кошти Ппропорціино реантодип Ти Аліж місцевими т держовними соподжетами ДЛя потреор КУПІ У| рі ТО ОСВІТИ, і тимуі МіІВНОІТ і 11) СВ і дення М онцертно- гострольної! ДІЯЛЬНОСТТ)О|Ь| ТВОчих копективій ТО окремих виконавців державною мовою череі піІДВИЩО ННЯ « уку ПНОГО ПОДОТКу но | С, ОІДСОТКІВ У виподку ігнорувоння укроОїнської мови Кошти НО ровляти м місцевий Ооюджет на ПІДТРИМКУ Тер тТераці: куПпь гури Д 3 зупропонуват 77 МЛіни терс га АЧГ гури цта Укроїни наказом закріпити Г1СУГ1С Вініє кіні й ФОНДІВ БІіІБПпІОТек С) рохунок р АлАТ СВОЇМ норми ОЮДдЖ тних коштів не мМмоОнНшШЕ 70 ВІДСОТКІВ Ддержов 50 пату на періодичні виданни НС КААЗНАЦІТ Є 510) ПІДСОТКІВ Це р кайною мовою Реопі ЗСЦІЯ нашонанпьної ною мОВОК Та ром унок місцевих бюджетів ЗІДСОТКІВ, Перед ОІ(0ЛІОТОЧНОЇ КУПІ гурної ПОПІТИКИ оезпосередньо залежить бід ПОДОТкКоОпоОгОо стиму повоОмня з ррцй ьКОЇ кммГИ і - - - росити РМаціонопьну роду з питані тепогбОчОнній і родіомовпення надовати ТС пери ІДИ компа! "11 І 1 УС) КАР їв. 4 5 «ПмпПИі і і «рірі ТАТ! О - Мово дер оСсу щотижня для ново! програми коОвбнНС мопао офФфіІЦІИнНО Для піІдеміицю ми купьтури п вдететії ДПОДІО І їі пебачення пважати зо ДОцільне ( 110 ІрАР рі Пп умі Д лоОорлпенннні м ержавному комітет родіомовланиня (телебачення пддіп культури мовланіня, піД РОТИ коди дДосбіДЧенінхХх мобознайбцій для прослухопу РОДІО і ЗОніній ВСЇХ тепепередач з ноступним аналізом відхилень від норм мовлення то надання рекомендацій дикторам ! ведучим програм: Докорінно змінити характер теперодіомовлення для дтей таюнацтво Виховання громадянинао-патріото можливо Тільки но національному ПІДГРУНТ 6. Вважати необхідним законодавчо унормувати трансляцію аудіО-візУуд льної рекпамної продукції державною мовою не менше 70 відсотків ефірного часу. Зо перевищення піміту вживання неукроїнської мови у засобах гранслювання рекламної! інформаці стягувати піДдВИиШЕені ПОДОТКИ запровадити рінамсов! СтТИкмуУПИ) Запропонувати Урядові України 00-від откКоВву у країномовну ЗуУдіО "ВПУ Льну пекламну продукцію заохочувати ПподоОткоВими вивіСКИ, рекламни ЩИТИ | планшети, назви торговельних та інших ЗОКЛОДІВ виконаних мовою, додаОтково оподатковувати для пої іовйнення міІСЦевого бюд: ЗОкКПОДІЕ РИ іКкОористовувати Закон Укроїни «Про намет ІПТ рофних ПИ ЛІЗГОЛАм Рекламні недержавною «ету на підтримку культурних прав і Тер 4З1І1о ДІ для СТА піч анкціи За нору вання цер» 18нНО! |ОФІЦІМ! Теїії складанні іІнсСТтрукцім цодо провил оваріва ширк нАОНИ Ом кори гувониня кого вжитку 7. Враховуючи той факт, що в ношім національні прова РІ зибіЛпьшШе порушук ТЬСЯ і ме українців щодо одержоанни освіти РІДНОЮ МОВОЮ ! ЗОДІ вопення їх природних культурно духовних потреб тощо сяк нІДЄ М СОІТІ ДОД ОПІКУЄТЬ Опомами НнОЦцІОНОЙГЬНИХ я декпаротивними про меншим, кнагопьно виматати від Веї хОВнОЇ Ради Укроїни в зОокоОомо давчому порядку привести зозночену проблему У ВІДПОВІДНІСТЬ до норм міжнародного права | 8 Звожоючи на незадовільну демогрофічну Ситуацію в Україні через Чорнмо- ОильСську КОТОК грофу та ЄКОЛОГІЧ МУ) кри ЗУ З багатьох репонах Укроїни, що спровокувало гонденції б генотичному фОНД! нації о токож вра кОпвуючиИи чІТКУ гонденцію до зростоння мІгГроціи мих ПОТОКІВ У к| ОПНУ 3 рахунок сне українців і ВмАЛОГОТИ ОІД У ) "йду ТИЙ «ої Про! рами мії рОцІМми І! ПОПІТИКИ ІШОДдДО отнічних укроіїнмнців зе ат! ківщину Нимагати ЗВІД оподних СТруктур нарештт розпочати викомомни державної про праоми «І. тет! пора 2000» 9 Зпвернутис й ДО Пре імдДомтТО України із проханням якномшвидше аТеіневн.,о1аї укроїми ькКоОІ ПОЇ арнення розглям у ти піДдгоОТтТОВПпОоНнИн Г. шари ІДС «| Геїет пІТО проект Ді ржанвної ШПЬОВОЇ прогроми "Украї ІСЬКО МОД0 212 і своїм Указом затвердити її Реолізація такої стано могутнім СОЦІОЛЬНИМ ракто мації, стимулом розчомтку купьтурних, правових, економічних 1 тм РІ Тьу«і міра м аїдносин о Україні | ГаТеї рами ромо КОН оОпДдОЦІ ою ст
Strona · s. 6strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

и ЕЕ о і - чо . 1 - чл че б б ч "о ль т чи на и Р ЗУ п кн , о бю ч лу Че ін чі чі "би о маю о ОН, р Р м чи ьо З Ле -Габі б ск | б | б Чьь - йо Усе, за що ми боремося, відбувається ', - Чу - г. - Н Р ча - т іч «В її 6 5 Муз й , і А -я ень про -б'| Р о Конституції чинитимуть поши супротив впровадженню статті 102 Ше всі, звичайно, але переважна більшість. Чим його можна пейтралізутвати / СУП ротив може мати ПОЛІТИЧНЕ 1 псеихологічне походжентия Є пачальниосй, які вважають, що Україна даремно ВІДОКрРОМИЛЯСЯ ВІЛ Роси 1 мусить з нео рано чи пізно знову об єднатися. Ллє такі, ЯКІ ВВОажЖ ОО ТЬ ЩО Україна може бути лише частково украшомовногю, а о й манйим повиистю рос иськомовноїо їх лозунт УСІМ ДІ Юре БВІДОМИТІ «НУ, какая ра зища ?! » "Якщо ми приглянемося до нинішньої МОВНОЇ ПОЛІТ ШО і МОВНОЇ ПОВеДІНКкКИ Нашого ріийшцого керівництва, То Пі бачтмо: воно | досі нас переконує, що Україна може бути напівросійськомовною державою або поділенпою у мовному відДНОШшШеЙйнІ На ДВІ-гри Зони так не кажуть, але вони так мовчать. Самі перепшоти на ЛІОДЯХ І Па скранах на державну мову, але СВОЇХ навколо нас, є складової буремного їсто- У підлеглих до цього не закликають Мов- ричного процесу, які зламав хребет тоталітарній системі, перекроїв карту Європи, збурив розум 1 змінив напрямок мислення десятків мільйонів ліодей. Ми зробили те, що здавалося зовсім неймовірним, - здобули самостійну державу А тепер ми зупинилися у поступі Повільно втілюються економічні реформи, незмінюється іа краще життя більшості людей. Просвітян хвилює та обставина, що ми виборювали Україну, а реально будується держава типу «взагалі», яка нагадує скоріше ще одну російську. Тож мусимо зосередитися і чітко визначити, як нам далі діяти. «Просвіта» бачить кищевою метою своєї діяльності такі позиції. повно втлення вжиття конституцишої норми про державність української мови, українське національномовне відродження та перетворения У країни у державу з високим рівнем культури спілкування. Детатізупо їх: І) усі посадові особи, насамперед керівники різних рівнів у різних регіонах України 1 суспільних сферах повинні віЛльНО | ВОЛОДІТИ українською мовою 1 вміти користуватися нею на службі; 2) усі українці, які користуються українською мовою лише у побуті, повинні змінити ставлення до СВОЄЇ МОВИ 1 почати користуватися нею в громадських місцях 1 на службі, 3) зрусифіковані україни та представники інших національностей повинні оволодіти українською мовою на репродуктивному (активному) рівні, аби користуватися нею на службі та втобуті у разі потреби. Просвітяни прагнуть, аби всі в українській державі могли вільно корис гуватися українською мовою. Це є нашою кінцевою метою. Тому ми мусимо визначи: ги етапи ії шляхи п ДОСЯГНЕННЯ, ГОЛОВИЙ об єкти нашого впливу "Нам слід вибити із рук опонештів тезу про раси 1ьстісииутО украйни заЦцІПО», довівши до людей наші гасла. Одним із найважливіших засобів нейтралізації суті ротиву впровадженню статті 10 мають бути правильно 1 зрозуміло побудовані та доки дені ло сУСПТІЛІС ГА гасла Пригадаймо, Я їх вміло користувалися гаслами біЛльШОовики С аме нашими гаслами ми повитт показа ГИ, ЦО ВІДНОСИИЙИ НРрНМУЄ ЩОДО ВМИННЯ | користуватия українського мовою стосується головним чином службової сфери керівни в, начальників ца змання мор», яко передбачатиме знания пе лише російської, але й володіння украї ською МОНОГМО Гр СТАТИ ном 7 пригоді Яащо говорити про завдання перішого стошу «украйизаці», то такими прлори гстами є керіишики реишгих рими Та иа сктита Україну зрусифі'кували начальники Вони мусять П 1 дерусикфрікувати А дл рого вони повИНИ САМА Лерук и ГРОМ В СА при мий, обволодДдіТИ Держ ІНИОЇО МОНАКО) Щ егКО га ОмМОН До речі, гасло 54 Ви оку КУ їБТУру ммопного сті лЛкування, користупатися нею "Пи ляв, як хочете. А тим часом, як свідчать СОЦІОЛОГІЧНІ дослідження, питома вага людей, які української мови не зпають | нею зовсім ше користуються, за часи пезалежності значно зросла Я ставліо далеко не риторичне питания. Чи зрушиться з місця впроваджетня статті 10, якщо Президент, Прем'єр і його міністри, пасамперед міністри освіти, культури, оборони, внутрішніх справ, юстиції не дадуть ВвІДПОВІДНИХ ВКазіВОЮ «ДОНиЗУ». Відповідь тут однозначна. Прийняття конституційної норми про державність української мови без вказівок і нагадувань «зверху» жодного нижчого начальника ні до чого не зобов'язує. «Просвіта» нібито домовилася з деякими міністрами про змшу курсу у їх мовній політиці. Але до кайця вірити ім не Доводиться ДОТИ, ДОКИ наші Президент 1 Прем'єр чітко не визпачать курс па паціональне відродження 1 не поставлять перед своїми міністрами завдання, яке стане відОМИМ 1 зрозумілим усьому суспільству. Гож слід визначити і другий спосіб нейтралізації супротиву впровадженню статті 10. Він полягає у повсякчасному, наполегливому, систематичному, невтомному намаганні переконати П резидента і Прем'єра перейти у мовному питашні па наш бік. Але перейти не просто власним прикладом, а з допомогою голос-по заявленої позиції ї ПИСЬМОВО ВИСЛоОВЛеної вказівки. Зричайно, впливати слід на нача льтипсїв нижчих рівнів, але коефіцієнт корисної дії від такого впливу буде пизьким. Адже у пас так мало начальників, у яких болить за нашу мову серце У нашого вищого керівництва включно з Президентом для зміни курсу є так багато аргументів, що у цих немає підстав для сумитвів 1 вагань Зрозуміло, що крок для них це не простий. Але свого часу вони зробили ще складиши троки Хіба міг раніше уявити ПТеонад Кучма, чи Папло Лазаренко, чи папіть сам Олександр Мороз, що у їх кабітетах о стоятиме пе Ілліч ії червоний прапор з серпом 1 молотом, а затїх спиного над гризубом р синьОосжОовгИм прапором писітимуть портрети Т.О Шерченка 1 Мру шести ького їі що вони піді матимуться з місця, коли у присутності Голови СБУ виконуватимуть «Ще не вмерла кто пам було під силу проголосити частково зруйнувати ПАЙМОГУТНЯІ ШУ робити атома її гами Сігатьох КОмМУПІСТОИ, про0- незалезснїсть, ІМПНІЮ, гриматися незалежною державого протягом п'яти повернути обличчям до 1 Ір ЛІС ТіСОІ МОП ом ифікопаних |) рРДЛАТОХ МОм Президента, Прем'єра 1 багатьох іших витих пачальнитв, то марвчити нашої мопп нижчих начальників, Осзуморіо, є проблемою шо підласється вирішенню, С для шого Об єїктити перелумопи У 161) І|уРО ТьТАСО МО МІ Гу СТО п ІПо-пераии М крайни володиоть усі її громодяни за луже несуттєвими винитсами Мається ал ЧчЧ'иИкІ фак пасииноОгО нОотТОЛІНОяЯ МОМОТО І пра ДО, ПполоОд я мопино рОЦеЄтогО ГИ 1 репродуктивним Рецептипнио полодиоть ПРО ШЛЯХИ НЕ спротиву впроваджен | «а Же ника. Конституція для чиповіика -- аеннйнаннниннй чн у / со А1ЙСрІсСоОМОВНІ українською мовоїо навіт» росій сь пепутати віслючно з Сергієм І мирі ю. ово рити вип досконало 1 шридко не може і повністю розуміє своїх коле! по парла! А, гу , читає украши ькі газети слу ле Заауні: А від рецептивного ( па ивного)? до рі пре: дуктивного ( активного) володіння 0, х крок. С лише одна умова практика | усному о спіЛКУуУВаННні Порі ням о пепідготовлені промови нашого При зиде нга раніше і тепер. Це ж велика різниця | По друте У кратська Мова ( ОдиЗВкю ) Україна - не Прибалтика, 10 рОСІЙСЬІСОЇ за: пя обид- де для російськомовного нас є пен | ва рівні ОВОЛОДІННЯ місцевою мовою " доволі складною проб темою У на( Д Мо багатьох російськомовних українська мова Оула ІїХ рІДНОГЮ МОВОГ У ДИТИНСТВІ вони втилися пею у школі, а інколи користу" готься нео 1 тепер По-третє. Дуже часто люди не кори пу ються українською не тому, що й зовсІм ме знають чи не люблять, а тому, що у НИХ виробився певний пстхологічнио стандарт (Шасто такі особи не хочуть виглядати село ками, «жлобами», «білими воронами» Вони ще не відчули, і ім ще зверху Пе анна сказали, що будується ше просто держава, а саме україшськамч Притадуєте, Як ДОВГО дивувалася суддя, яка судила «Вечірку» за позовом Шмарова, коли від неї Віталій Карпенко зажадав вести процес держав" ною мовою. А відтак виявилося, що вона змогла провести процес доволі пристойною українського Широка пропаганда 1 роз яснення наукових положень про проблеми мовного спілкувиня і вивчення державної мови може значною мірою зменшити спротив «українізації українців». Ми мусимо, очевидно, змішити агітаційну тактику замість загальної вербальної пропагатди 1 агітації за українську мову слід практикувати роз'яснення того, як це можна 1 як це слід зробити практично в конкретних умовах Пад час моєї багаторічної роботи викладачем 1 завідувачем кафедри іноземних мов у політехнічному інституті я бачив, як важко дається вивчення шоземних мов Наукою 1 практикою доведено, що продуктивність вивчення друтої мови за лежить від трьох факторів здібностеїї, мотиву та методики вивчення. Виявляється, що абсолотно вирішальним фактором тут є мотив. Немає мотиву -- пе навчить вас мови найпрекраєнииий викладач з на икращим підручником Звідси випливає, що будь-яка агітація матиме сеїе лише тоді, КОЛИ у держати діятиме мотив чи система мотивів. Лише мотив матиме вплив їа державного чинов- ЇЇ о пе мотив. Мотив для їього, як маіцімум, ніннннннюььно кох вказівка, як максимум, гроши і посада Оскільки вказівки може давати лише ма чальство, то об єктом нашого по ПИСИВУ (1 атаці мусять стати пе пересічними обива тель 1 навіть не пересічний начальник, а пачальними вищого морядку, рим ВИДИ М ( начальник, тим сильнішим має бути пли агітаційний вилив на нього. Президетт Прем'єр-Міністр, міни гри, голови обла НИХ 1 мИиськиИх АДМІНІС гурамім 1 кл 4 ІХ перші асту пики ось, власне, і вся обойма тих. у ким треба працювати Пише ВКкамоку яго тата гиВиих документів. розроблені, підписали! | по ншестаншях М І ЗХОїСТИ ГУЦІЇ є« «Просвіти» | Маю на увазі Пе . 4 Комплекс норма- ЯКІ мають бути | «ЄПУЩені в ОПИ ЗУ ЛО о і прийняттям | керівникам «УЛ відвідати івипме керівни поп ПІВ томі рУмии іПгалаших ПпроОсКтТами ЛАОКУМмеСйТИЙ ЧЕРВНІ. про п ПА е2ЄМЯ гатті 10 у МДОМеСтТОаХх хи репективи впро "П"Ддпорядкопанитх ІМ І«АЛулях ПОЛА МОЛІ ІС питали шицого поря У пиманочити ери Волив ма к ріг ПІТ1Улз «КОНТ Є МИ о Ог СеПроОти ти Кк ГАТТ ТІ І () ДИОАДИ А МО ПИТУЦИЙ перетягнути їх п "ерекоОмати у тпеобхі ІінОСТІ «ОкУМмеоПтТІр ЛОГО Ми итралізаці ПТО А ""ИГТяЯ ЛИВО ОМ" ЛОСМІї| (ук Її 1 КОЛ ДІТіїх і Зір титр це не ті ПИ поділ ме, ЛИ еко ЙТРАЛІЗАЦІ ню статті 10 псування, допомога, ате й запекла боротьба з чиновІШКками у межах закону, Врротьга -- ЦЕ ГОС гра критика, тиксетувантя РР 4 нядолроюуратури Б.онституціного Суду СУДОВІ ПОЗОВИ Очевидно, ам ловед - ожини арени започат ІСУ ВАТИ СІ рио СГ У ДОВИХ ПОЗОВІВ про» ІЛІСНИХ ПОРУШНИКІВ ЧИННОГО ГІ закоподавества, яке регулює мовний юю ялагм, та тих посадових обі 10, ЯКІ зухвало порушують гарантовані Конститу шєю пра: ва людини. Наведу приклад, яким « одночасно пору пр пробле Му МОВНОГО режиму в українській ВИЩІЙ школі Зро ЗУМІЛО, ЩО ДОКИ ) 01 ТЬШОСТІ ВУЗІВ підгОТтОВКА срахівців ВИЩОЇ кваліфікації вестиметься Пи С 1|ИСЬКОГО МОВОЮ, українське нашопально мовне вІДРОДЖеННЯ | У країна ятс держава не відбудуться. Проте у наших вузах ще пічого 1 не починалося у зівська громадс ькість зрозуміла мовчання Мипстерства освіти так, що у вищій школі все еостанстся ПпОо-прежиєему»ь, У вузах державною МОВОЮ ВСДУТЬ Заняття лице викладачі з яскраво вираженою націонал. демократичною політичною орієнта цієтучиву! - «Нормальниє Люді» ведуть навчальний процес державною мовою Російської Фе- мовою У краши, дивляться скоса. А тим часом українська молодь, яка закінчує українські школи на периферії 1 притжиджає ВУЧІНТИСЯ У МІСТО, Має право на навчання рідною мовою | якщо п права будуть і далі зухвало порушуватися ми повинні знайти нові ефективні методи вплім ву на ректорів вузів 1 керівництво Міністерства освіти. Такі методи знайти неважко. Важче зносити таку ганьбу, як порушення прав україщів в Україні на навчашня рідною мовою Впровадженшю української мови у ВІПЦІЙ ШКОЛІ перепткоджають ряд об'єктив: цих причий, насамперед відсутність КОШТІВ на видания нових підручників НИЗЬКИЙ культурини рібень В) ІЗСЬКОГО ВІИКЛА: дацького корпусу Проте викладають же націонал-демократи при ростиських підручниках, а є Випадки, КОЛИ ШОВІНІСТИ та так звані 4) країнци» викладають російською при українських підручниках Справа не у підручниках, а у ДІДСУТНОГІ . шткої ліші Мішістерстває Вузівські ВИХ ладачі в оди голос твердять, Що хто, школи їм не говорив про необхідність врикладання державною мовою "еможліво не нагадати про фінансоїх забезпечення впровадаяєння стати І0 СдДо0рі притлади участі у ЦІМ справі дер" жавних Пещодавно "РІРУЗВОРНО грацін ; 4 російсько відОУуЛася презентація го укроїнського слорника діловою спілкування» із серії «ріОлІоте м слу і бовця », виданого за фінани овою допомого я СТВО" ські столичної адмишсетрації С добра Іде рення Фонду деру сифікаци україн вузів. До нього мої пи б залучитися 1 д , 1 діаспора, ї Ооханесмени патріоти | отоїтР Перм ДЗ крем ькКИМми патріотами ( Мч «а, ЯКА (и зв язані: тиків. ЯКЩО ПпОМО ОВОЛОДІЄ МасоюЮю п насампере «Пух шпдентом та його най РИ мим оточецням. Найпростиш Оу я П ОСИ ДЄНТ Із Прем «ром гоори Де ну пий орган, яким відповідав би за держ мовну політику. Про це давно говор | ба ( пряму пати їх о НА гакий ба нпадапичайно складна пробл гаки тоддається вігришентю 1 ро Поліпичне значення цього кри Оутиього україни може більшим, аніж це може задатися М: М поглял «лечи понесе ра Ом у нам" ко Українська плада важки Кока украоїшеького національного відро ус па гору круту крем яную покаже віл Проти багато залежатиме ВІЛ и єдності | наполегливості "М М рам'" ІС семократів, від розумінтя їхнам" М РТ, Р рр ра м 1) | оман Юрій ГНА КЕВИ голова Київської крамово! «Про 2 29 ожину квот і й хи В районі нь |. А ЛЬ нон Па ДІ чн дерапи анатих, Хто веде ного державпоюц) | олійні. «нійшеочанаьсяї чанвато о о йо ооо
Strona · s. 7strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

INFORMACYJNA PRZESTRZEŃ – UTRACONE PAŃSTWOWE BASTIONY …zdobywać je, jak poświadczył ostatni z cyklu „okrągłych stołów” „Proświty”, zorganizowany 22 listopada w sali konferencyjnej Domu Kina z udziałem Narodowej Rady Ukrainy ds. telewizji i radiofonii, Państwowego Komitetu Telewizji i Radiofonii oraz Ministerstwa Informacji Ukrainy, będzie wymagało walki. Sytuacja w tej dziedzinie jest więcej niż alarmująca: napływ zagranicznej, niskiej jakości produkcji masowej kultury zalał telewizję i periodyczne wydawnictwa drukowane; język ukraiński został wyparty z telewizji eterowej, a to, co wydaje się być ukraińskojęzyczne, nie wytrzymuje żadnej krytyki; wśród różnorodnych gazet i czasopism w kioskach sieroco wyglądają pojedyncze ukraińskojęzyczne tytuły; kadry, oddane duszą i sercem sprawie narodowej, są wypierane ze środków masowego przekazu, a ich miejsce zajmuje „surżykowa” zmiana… Lecz aby prowadzić merytoryczną rozmowę o gwałtownym zwrocie ku temu, co narodowe, wielu kierowników ukraińskich „mass-mediów” musi zacząć przede wszystkim od siebie samych. „Nasze ustawodawstwo nie reguluje norm proporcji językowych” – oświadcza po pierwsze wiceprezes Narodowej Telekompanii Ukrainy, członek Narodowej Rady ds. telewizji i radiofonii Iwan Maszczenko, jakby w państwie nie było Ustawy Zasadniczej, która proklamowała państwowość języka ukraińskiego. I wielkie zdziwienie budzi jego oświadczenie, że „bliskie języki się nie dubbingują”. Według jakich kryteriów określać tę bliskość? I dlaczego właśnie rosyjski korzysta w takim razie z wyjątkowych przywilejów. Spójrzmy na rzeczy realnie: czy Rosja dopuściłaby coś podobnego w swoim eterze? A u nas, jak się okazuje, można. „Wy w «Proświcie» będziecie udzielać rad” – oburzył się pan urzędnik na kontrargumenty. Jeszcze jedna niespodzianka na tym zebraniu: swój ordyński grymas zademonstrowali panowie Aleksiejew i Riczagow. Pierwszy, w randze posła do Rady Najwyższej Ukrainy i zastępca przewodniczącego Komisji Rady Najwyższej Ukrainy ds. zapewnienia ustawodawczego wolności słowa i środków masowego przekazu, powoływał się na rozbieżność przepisów i szydził z Ukrainy wyszukanym językiem ukraińskim: gdzież to, rzekomo, istnieje państwo, w którym dwie trzecie ludności mówi językiem obcym, a my powinniśmy stać na gruncie prawa, czyli iść utartą ścieżką, schlebiając zrusyfikowanemu małorusowi, wbrew interesom narodowym... A drugi poseł, Riczagow, od razu oświadczył, że „należy do ludzi, którzy nie podzielają poglądów obecnych”, i również wziął się do szkalowania Proświty: „W Stanach Zjednoczonych rasiści zorganizowali »Ku-Klux-Klan«, a na Ukrainie greckokatoliccy duchowni w minionym wieku utworzyli analogiczną organizację – »Proświtę«. A kiedy zebranie poprosiło szowinistów o opuszczenie sali, ich udawany spokój przerodził się w pianę. I tak odeszli, plując śliną, bękarty moskiewskiego carskiego ministra spraw Wałujewa. Rozmowa wróciła na konstruktywne tory. Dziwi stanowisko kierownictwa Narodowej Rady ds. telewizji i radiofonii, które, z góry wiedząc o szowinistycznych przekonaniach obu posłów, zaprosiło ich 17 na „okrągły stół”... A ci przecież mogli zerwać jego pracę. Albo i chcieli tego... Zastępca przewodniczącego Narodowej Rady Ukrainy ds. telewizji i radiofonii oraz jeden z prowadzących „okrągłego stołu”, Mykoła Słobodian, słusznie zauważył na początku rozmowy, że „nie chodzi o konfrontację, lecz o to, by w ukraińskiej chacie było przytulnie wszystkim. Język ukraiński powinien być przewodni w ukraińskiej telewizji”. - Prowadzący „okrągły stół” z ramienia Proświty, profesor Ołeksandr Ponomariw, zatrzymał się na błędach językowych, które pojawiają się w telewizji, i stwierdził, że sprawy z językiem ukraińskim w ukraińskiej telewizji są znacznie gorsze niż za czasów dawnego Związku. Musimy mówić o kulturze języka. To właśnie jej brakuje spikerom i prowadzącym programy. Narzuca nam się stereotypy, że Wschód Ukrainy to „ludność rosyjskojęzyczna”. Wrażenie jest takie, jakby Ukraina nadal była kolonią Rosji. Naczelny redaktor gazety „Wieczornyj Kijów” W. Karpenko nie mógł ominąć problemów z wydawaniem czasopism. Że prasa ukraińska jest dziś na ostatnim oddechu, nikt nie ma wątpliwości. Ludzie nie mają pieniędzy na prenumeratę. Zmniejszają się i tak nieliczne etaty dziennikarzy. Na Ukrainie mamy około czterech tysięcy tytułów, z czego ukraińskojęzyczne można policzyć na palcach. Ukazuje się gazeta «Тепенеделя» — dlaczego nie «Телетиждень»! Nie wszystko jednak zależy od niedoskonałego prawodawstwa, lecz od stanowiska kierowników. U nas prowadzi się taką politykę, że państwowy czas antenowy wyprzedawany jest prywatnym firmom obcojęzycznym. Zawęziła się sfera używania języka ukraińskiego po słynnej tezie Prezydenta o dwujęzyczności. Wykonanie artykułu 10 trzeba postawić na państwowych torach. Trzeba powołać w państwie komitet ds. wprowadzania języka ukraińskiego (państwowego). „Lewitanowie nie rodzą się codziennie, tak jak ukraińscy Bojkowie. Trzeba ich szukać i szlifować ich profesjonalne umiejętności — zaznaczył Wołodymyr Horpenko (dziekan wydziału, Kijowski Instytut Teatralny). — A u nas w instytucie tymczasem trwa walka o fach spikera i prowadzącego. Na pierwszy rok przyjęto tylko studentów, co wyraźnie jest za mało. Co robić, jak działać! Potrzebny jest profesjonalizm. Mamy najpiękniejszy język na świecie, a piękna tego nie potrafimy przekazać. Jeżeli w latach 20.–30. odrodzenie ukraińskie zostało rozstrzelane, to dziś zostało zlikwidowane przez obcy kapitał — jest przekonany dyrektor «Ukrtelefilmu» Leonid Mużuk. — Jeśli nadal będziemy deklarować prawa Мово ПРОТИ оо narodowych mniejszości i będziemy zapominać o narodzie rdzennym, tak to się skończy; zatrzyma się na poziomie lat 20. Uwagi o stworzeniu swoistej językowej „policji”, które tu padły, nie są bezpodstawne. Rusyfikacja odbywała się siłą. Państwo powinno ogłosić rewolucyjny kurs na derusyfikację. Na pierwszym planie muszą znaleźć się mentalność narodu i interesy ekonomiczne narodu rdzennego! Należy prowadzić ostrą kontrolę eteru przez Krajową Radę do spraw telewizji i radiofonii, a wobec naruszycieli reżimu językowego należy stosować sankcje finansowe. Na szczeblu rządowym trzeba dążyć do tego, aby cały kapitał napływający na Ukrainę był wsparty interesem narodowym. W imieniu obecnych wydawców książek dyrek- ель и ль о чт начинок мч АКА Ам ч б м ЛЬ Мі у б чо. чі мл плать паль ль stolicy wynikami takich sondaży. Wątpliwości co do podobnych badań wyraził profesor Ołeksandr Ponomariw, zaznaczając, że 98 procent młodzieży Doniecka po innym sondażu, nawet rosyjskojęzycznej, opowiedziało się za państwowością języka ukraińskiego. Wiodąca specjalistka Ministerstwa Oświaty Neonila Szynkaruk zgłosiła dwie propozycje: przywrócić w telewizji transmisje olimpiad z języka ukraińskiego; wprowadzić telelekcje z literatury ukraińskiej, koncentrując główną uwagę na nowych nazwiskach, które powracają z mroku zapomnienia i ideologicznych zakazów. Bohdan Biłejczuk w imieniu Administracji Prezydenta zapewnił, że przygotowywany jest odpowiedni dekret dotyczący przestrzegania reżimu językowego. Fotolitografia „Proświty” dyrektor wydawnictwa „Wesełka” Jarema Hojan wezwał do rozwinięcia w środkach masowego przekazu szerokiej reklamy książki ukraińskiej. Zmiany na lepsze przy wprowadzaniu języka państwowego do życia publicznego wymagają woli politycznej najwyższego kierownictwa. Trzeba przede wszystkim troszczyć się o 8/ procent Ukraińców. Prezydent Ukrainy powinien wydać dekret o obowiązkowym przejściu urzędników państwowych na język ukraiński. To słowa z wystąpienia członka Proświty z Charkowa Anatolija Zdorowego, który za wierność ukraińskiej idei odbywał / lat w komunistycznym gułagu, który Kierownik Wydziału Językowo-Oświatowego Proświty Wołodymyr Kuzmenko na przykładzie anegdoty udowodnił, że można być najwyższym specjalistą, a nie znać elementarnych rzeczy, co często obserwujemy także wśród naszego kierownictwa. Znów statystyka. Tym razem od Michaiła Pohrebynskiego, dyrektora Kijowskiego Centrum Badań Politycznych i Konfliktologii. Znów gwóźdź do trumny idei narodowej. W Kijowie, jak twierdzi, 27,1 procent obywateli ma preferencje ukraińskojęzyczne, 72,9 – rosyjskojęzyczne, a w obwodzie kijowskim proporcja jest odwrotna. Czy to nie podsyca odpowiednich nastrojów w ...go ustawodawstwa. I konkretne pytania będą stawiane każdemu ministrowi, kierownikowi najwyższej rangi. Naukowiec Maksym Wakulenko wezwał do propagowania dorobku ukraińskich uczonych. Andrij Topaczewski, naczelnik Zarządu Kształtowania Filmoteki Ministerstwa Kultury i Sztuki Ukrainy, zgłosił propozycję, by zwrócić się do Gabinetu Ministrów, aby polecił ministerstwom i urzędom opracowanie aktów podustawowych dotyczących wprowadzania języka ukraińskiego, a następnie zastosować władzę państwową wobec tych, którzy ignorują ich wykonanie. Odpowiedzialny sekretarz Towarzystwa «Proświta» Mykoła Nesterczuk, odpowiadając na zarzut, że rekomendacje mają charakter siłowy, przeciwargumentował: w dokumencie wciąż za mało siły, i nie wolno zapominać, że szanuje się właśnie silnych. Tym bardziej cieszy, że już na szczeblu Prezydenta stawiane jest pytanie o utworzenie Państwowego Komitetu Polityki Językowej, i że wysiłki proświtian w najbliższym czasie mogą już przynieść pozytywne skutki. Trzeba więc spotęgować nasze siły dziesięciokrotnie, aby przekroczyć ów Rubikon, za którym proces umacniania Państwa Ukraińskiego i języka ukraińskiego w nim stałby się nieodwracalny. Zdobywajmy więc krok po kroku nasze utracone bastiony! сни -е- РУ і

Tłumaczenie maszynowe

Strona · s. 8strona oryginału ↗

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

Й ій .Ю ! м м ї . 1 Мч | 4.7 і Р іі; уд 7 Йі б ? те | ей г | У "Чі 11 Р Її Гр у ж'яко і Рей і є і ж і -7е, МТД КР бу г о ДЛ ср Мих М. -- ! АТ Ї . статок -ї " «ПО ХМ Р , - м. а "Я А Ли цій а ий об т ди з Зк бі Р мол Р варистпа зростищення та мопна 1 ДОМОЇ расфічна ситуація І Педня У країни 1 куба! п», пропедена 16 тевипадкопа просвмтянських заходів останнього часу Саме па цих етнічних україшських теренах, зависловом голови «Просвіти» Павла Мовчана, «ситуація пайбільш загрожема» пайОільш окупований північним сусідом і чи не пайорутальшше дискредитоване попяття національногідої Чиновник витрактовує демократио як уседозволенисть і Ттопче найсвятше -- душу української нації, й мову. Обличчя наці -- культура - у занепаді, хоча саме через неї ми могли 6 утвердитись у національного, утверджуточи єтику праці, Японія виросла в могутню економічно процвітаточу державу Мусимо відкинути як хибну ідею про те, що спочатку треба піднімати економіку, а відтак культуру ви Віталій Воловик. Він ознайомив усіх з історією краю, зазначивши, що за всієі гостроти 1 суперечливості оцінок минулого, перекреслювати її було б гріхом перед пам'ятто. Яким би романтичним не було замилування старовиною, цифри, наведені сьогодення, попри обтічність їх оцінок, не дають жодних підстав для радості. Колонізаторський каток проїхав по душах нащадків запорожців, стоптавши живі паростки національного. Ї недостатньо діє влада на місцях, про що й засвідчили вигуки з залу: «ганебним виступ». За частоколом цифр гіркої правди-таки не заховати. НОЇ відзначив: «Таке враження складається, що ми під окупаційним режимом. У нас немає політичної еліти, зате є морально-культурна руїна. Ми рухаємося не в бік украшізації, а швидше навпаки. У владних структурах ведуть діловодство українською мовою, але цього замало Треба птдтпмати рейтинт мови. Релігійна ситуація в краї загрозлива: московська панівна тут церква україиства, а комултиєті».. православія до 2000-ліття Різдва Христового Москва намітила провести саме в Запоріжжі, чому слід активно протистояти. до відродження інституту козацтва слід активтише братися й «Просвіт» «ІА СИТУАЦІЯ ПОРУБІЖЖІ ЛдЛЕРЖАВИ ЗАГРОЖЕННА.. » Науково-практична конференція То «Просвіта» «Наслідки листопада серед в Запоріжжі, шиаки подібних Саме тут інформаційний простпр сріті. І саме з Аби статті нової Конституції не зали: шились дидактичними, мусимо наповнити їх реальним змістом. У цьому напрямку й працює Товариство «Просвіта», практи: куючи питань утверджения української мови як державної в нашому посттотамтарному СУСПІЛЬСТВІ проведення «крутлих столів» з Папло Мовчан ознамомив числен- них присутих у замі з напрацьованими документами найвиразніше втлились у жавної цільової програми «українська мова до 2010 року» останнього часу, ЯКІ проек | 1 дер- Вітав високе зібрання застутипик голо-обласної державної адміністрації промовцем про стан Тому й здебільшого виступаючі стара- лисьокреслити шляхи відроджен-ня краю, звичайно ж, у контексті загальноукраїнському. Проблеми тут занадто серйозні, аби підходити до них схоластично, дотримуючись лише букви. Основним завданням поставили собі виокремити больові точки. Мусимо сходитися масово і частіше. А коли не виходить діяти з низів, діймо через верхи, аби розбурхати процеси, -- заклично розпочав свій виступ голова КУПту Іван Драч. - Коли не згуртуємо національно-демократичні виборів, знову матимемо те, що маємо. Мусимо мобімзовуватися. сили до Заступник голови Запорізької облас- «Просвіти» Костяпнтип Лямцев виступає проти на виборах агітує за Всесвитию конференція Заступник голови Донецької «Просвіти» Марія Олійник порушила миизку аналогічних проолем свого грусифікованого краю. Ми скрупульозно підраховуємо відсотки укрантціив, забуваючи, що вже є Українська держа: ва, яка має свого Конституцію. ГИиттання потрібно ставити руба коли, в якому торміит перейдемо ма украмомовниий режим життя І хоча шовінізм передає ться як спадок, процес украпизаці ме зупини ги Голова Івано-"Франкяської «Простити» Степай Шулепа окреслив конкретне запданти» кожен проспитямим поОнинеМм а безпочити 20 голосів на вмоораох !' кози же що с гра -щ --. ЧТРОСВОЧІИ ГО: 1868-1996 з 0 ПЛИНИ 040 р Слово ПРОСВІТ у ЗАПОРОЖЖЯ, СЛАВНИЙ КРАЙ, ЩЕ ВЕРНЕТЬСЯ НАШ ЗВИЧАЙ згуртуємось переможемо А Президент повинен видати указ, що з І вересня нового навчального року всі школи переходять на україшомовний режим, 1 знайшлася б якась жменька крикутів, а назагал процес цей тривав би спокійно й успішно Причиною шташих поразок голова УКРП Степаї Хмара назвав наш м який характер, який не чинив спротиву антиукраїнській агресивності. Треба сказати гірку правду ситуація парадоксальна: за 5 років Україна зрівнялася з найвідсталішими країшами СсІМІТУ Для нації винесений вирок смерті В Українській державі немає української влади. Не можемо позбутися комплексу малороса. Ми бідкаємося про національтш меншини більше, ніж вони самі того хХо- «ГгУуТь Х про украшштів в укра забу МИ Хай меншини самі творять свою культуру, а ми їм допоможемо. Якщо Мойсей сорок років водив народ по Шустелі, нам ЬОЇ виділив часу набагато менше Голова АДтиптропетровської «Просвіти Володимир Заремба обнародував метаморфози влади лаконічно: райком зачинений, усі пишли в райвиконком. Тепер сидять компартіиці під ненависєтим ім українським національним прапором Я свято вірю, що ми подолаємо всі проблеми, -- ОПТИМІСТИЧНО ДИВИТЬСЯ В завтрашни день України голова Проводу ОУН! з-під стягу Степана Бандери, голова КУН Слава Стецько. -- Японія, Корея по війні були на лопатках, а 0 як гиднялися. Ми зробимо Украшу одітею з найзаможнипших країн. Треба наполегливо й терпляче перевиховувати українську людину, прищепмовати їи любов до української мови. Цю мобов може прищепити мати. Греба виховувати на кращих моральних засадах минулого повий тип українця. Зупинившись на проблемах загальнокримських, заступник голови Всекримської «Просвіти» Сергій Савченко наголосив, що всі школи, незалежно від мови навчання, повинні бути українськими за ідеологією. Службовці повинт розуміти, що вони є державними модьми, тому треба покінчити з дисидентством на державній службі. Треба виходити на контакт з владою не на рівні взаємозвинувачениь, -- упевнений заступник голови Харківської «Просвіти» Анатолій Здоровий. -- Ми впровадили практику постіЙНОДІЮЧИХ спільних нарадусіх національно-демократичних органцізацій 1 обираємо уповноважених, які ведуть діалог з можнопладцями. Відімені 30-тисячної громади птросвітян Тернопільщини вітав запоріжців голова обласного об'єднання Богдан Головин. Він відзначив велику роль церкви в просвітницькій роботі, зупитившись на визначних постатях князів церкви - Сембратовича, Шептицького Запоріжжя з Гернопіллям єднає славетна людина -- лицар-запорожець Дмитро Вишниевецький, який стояв біля витоків козацтва На посягання Росії потрібно відповідати такими ж контрзаходами: 600 гисяч україшців теж управі вимагати від уряду Федерації свосі автономи Щя теза із виступу керівника Одеської «Просвіти» професора Володимира Гарбарчука Запорожжя -- ПОїСТИЙТУ Обожестпенна шомля. Спасибі Всевишньому за ці спа-семи острови, яким є Хортиця, 1 до яких ІПХТтОоО1ІЄ лооеретьсм ІРР ЗНО, З ху мах полум'яце слово письменниці Катерини Мотрич. - Пітьма завжди дотримувалася законів нипщения. За тими законами вонапризвела до Чорнобиля. Їле, можли по, останими бі за паші українські думи | Мортиця ОСТрІМ к« пятоОГгоОо Гооргія живить козацььни ду Кк ПпОЛЬНнНОСТІ | с» махай стане вит нашою духошною мекикото ВА ом КОМИ ка Ана ла ОАНОгГО загаромика вистояла ї дала Украпи не - Р! Володимира Їїпастока, пітавп морантим голо зва Чоернізоцької «ПТростати Миктор Косяченко., Шлях у світ широкий дали композиторові 1 МОГО ПІСНЯМ батько-руковинешь 1! мати -- РОДОМ | 3 Запоріжжя Професор Федір Гурченко 159 Запоріжжя, автор підручника з їстори україни, нагадав, щ! 93 відсотки українців голосували за самоститу державу, аотже и за українську школу, за нацюональшу ідето, тож наше завдання повернути добуте ТОДІ Ще один із діагнозів наших негараздів установлений професором Олександром Пономаревим: нам нав язують тезу про поліетнічність України, хоча ми моноетнічна нація. До резолюції необхідно дода ги и ВИМОГУ ДО ПТре иденга -- усунути украшножерів Боделана в Олесі й Полякова в Ддопецьку з посад адмпніистрацімй Украшти голів державних Народний артиг | | ригорім Булах запропошував внести до резолююмми конф ренції заборону Рлчег ррезроїою комтари п пункт про Без падмірного оптимізму, а зважено иро умо праци дативім Я БатьківВшини професор Запорізького упверситету Віктор Чабаненко Народний депутат Михайло Ратушітлий нагадав відомі слова Івана Франка про те, що й донині «українцем в Україні Оз гиважко». завдання просвітянина пол яп ас не лише в Тому щоби поястовати світі) країну, але и впливати змінювати ситуац І Тахадбс тву окремих дему гай гії немає меле комуніс і Симоненко з 1 рибу - ни парламенту нахабно заявляє, що трера виводити українські окупаційні війська з «русского» Севастополя Нашональнатдея -- це пе лише українська пісня и Шевченко, але й українські двигуни. У трет тисячомття Україша не ввімде на козацькому човні, але на суперсучаєних гоелікоптерах. І треба просвітянам поясіповати людям, чому пепраціоє економіка, чому немає платні. Катерина взяла Січ без жодного пострілу. Ми ж, просвітяни акликабв і націоналісти-бандерівці скажемо на весь голос: ви й так більше не візьмете!! Гідна підтримки пропозиція професора Андрія Бурячка: оскільки перепис населення в Україні 1989 року оуп сфальсифікований, необхідно провести цю всеукраїнську акцію наступного Голова Запорізької міської «Просвіти» Дмитро Симоненко нагадав, що Міосковськийм патріархат готує провокацнпо - проведення в Запоріжжі міжнародної конференції московського православ м у січни наступного року до 2-го тиИСЯчЧОмМІТТЯ Різдва Христового, тобто під релипиним прикриттям планує антиукраїнським захід. Тому потрібно змагати за Помісту Християнську церкву в України Висловлюючи подяку колегам за «патріотичним десант» голова Запорізького об'єднання Говариства «Просвіта» Гарій Калайда окреслив коло проблем у краї, понівеченому московським царизмом 1 його наступийками - комуністами. У Бердянську і досі немає жодної української школи Газета «Запорізька правда» вже виходить з ростиськомовним додатком Ми приїхали, аби вирштувати загаль: нодержавит проолеми, з урахуванням репональних осорлипостем, 1 щобри донести до уряду, до Президента спільно вироблений документ. Ми завершуємо процес об слнання патштомалїчльночхемокра гичних сил, аби єдиним срронтом дати ВІДСІЧ антитукраїнським силам. На цій ВЗИСОКІіМ ПТО ТІ підсумував били конференцію голова «| гростіти» Павло Мопчан конференція ухвалила резомоциіо, в ЯКИЙ наголошено коріштого етносу Ма порушення х пран українців -- у своїм лержавші та чадекларовано зраликальні лахоли - МИЛИ "МИМОГИ ЛО пМЛлалНОИх ( груктур задля гакого ганеоного Примнягтм ЧІТКОЇ ПУ МОГ ИКОИ Пе АО ОРГАН Й МХ украшція па свого Батькімици им | ЛЯГАй того дня стану реченм Іі програми мигрещінмної ПпОонороВі НМ МИТИ ДА учасників заходу до підніжжя монумента Кобза-вищий «Заповіт! НАДІЙНИЙ ДВИГУН ЗАПРОПО- НУЮТЬ ВАМ В «МОТОР СІЧІ» "Продукція акціонерного товариства користуг пься незмінним попитом у 80 країнах світу, 00 упевнено крокує в ногу з часом 1 ВвІДПОВІДає Найвищим вимогам оксплуатаци Запорізьке підприємс ГВО їотор Січ» є одним із найбільших у світі 1 єдиним в Украї виробником авіаційних двигунів У ДАЛЯ «Ітаків | вертТольотів найрізноманітнішого використання Ніс | Гм ОМІ1В ОЧОЛЮЄ пен ее професійним колектнигв олова правлинмтно генеральним директор, ; уктор гехничних нсуг ІК ДЕ МА президент Мжрегональної асоціації преозмим! ОВЦІЙ 3 ячеславВ ! | | 1 ПІ С тенйніз пі 0 Мем , ДУКЦІЄЇ зупинився і |! їх НОГО потужного Гптгатнтта нлустри ГОЛОЇ || РІ1Ї шапвод ) і рї-ьЬкиИм мотоОробрулдівнийм почав 1916 року з виробництва ертикального шестициліндрового мотора водям ХОоОдДжЖеноин и - є ка-М | 100» 11 рено Вв геї ер ужетсторичний шлях до роогвинтових І сі 15 роореактивних ЧІОА ІВІЗ ВИСОКИМ ІРО )Рі Урі ага БІАМОІНнННИМмМИ еристиками ступенем де! експлуатаційними хара О0 « «НУМОчЧИ 1 ) ( пешалі ані заводів оГржукениніму У НОЬїХ м" ОБОХ О А «ГУ | С гор С14Ч» виготовля! пів сучасних та паминих, економачних двигунів - від на- ИМеОНШИХ ПУСКОВИХ ДО | ГУЖНИХ силових УСсТтановок намомьашциюиєхмх у світ ЛМТаК)В ри счаїі») 1 Мрія вертольоти М1-26 акціонерне товариства га його керівництво ВБВіданам!: ні: нешодавно кпжнародноюмв Та 00 узчеснийМм ДИПЛОМИ "1 сФакі 61 СИМІ ЗЛОМ чари ІілЬНнОГО Й! еКоОНОМИЧИ "о « ння ча еф Кк ТИН! . х А льне оКоі)А1О0МмМИЧАУНО кри Кк ( ра спалу вироорницті 11! х С СМІСО) піуазнанкні | | 1:14 і І НО . х Південної! рпикансесї ІСТОМ Бірманти чі гувуоживало ке ло 19594 року Пі ГАМООКУ кризу 1 завдяки ( грімком) вихо» ЛУ | 1 ТІ«7| із) рі ІБіІ( ПЕебо Оу ЧА НОМ ЛЯ проживання МІСТОМ Х ІА ее МИ працюємо на перспективу, відзначив В. Богуслаєю моди підна кращого життя ти. М ахуманмоєсм Москви удлпічі дешев іппажаємоо що дІПШОЇ арпм' зуто ) зомсу авіаканям хх до аніж до Києва 115111 окКоОноОміКк кушать Пі 120 ас харів Українсько ми 1с редити рівени супроти чари чари гисяч у США спонукає А серио ших розд мап | 5 Гадаю слі узяти цю інформацію д уваги її рламентаріям . щі о персп З пон у орптади хивч. країні чить гиви птлаприємства " її М ПродукКціМ ного вкран НОоООХІАНа найперш як стратегічна, про що св! хоча О той фак? ЩО Росія ВІДНОВИЛА свого часу поставки газу Україні сам завдяки обОмінові на двитуми Мотор Січі» Й у побуті українців не кові розм пропишуться пооутові прилади виготов чено в Запорі кжіІі ССП уратори бензопил памнльїніл кампи - асору увієну СОКОВІлНнИМмМОЛКИ (Прикраси фініфФТМУ м чам «'нкоОМм ЧУДОВИМ й рпрі 5 1 НИ харумок нашим хелегаци отрималми мі ск Ок їх « рІвинка ДЕРУУВОВОДІ МИС ТАМ ипрою) -і Знайшлосьчимало охочих й мУПпумо ПИ! виродрдинич чмкосСстТті ОФномо РАМИ й хі, ко корепвина, та інструмент в малих ру 7 чи. . уне 11 НОЮ) «пранням "о «п УК1РАМІЄ? " «УКОЛ | , ч 4) ДМА пциважено піл розумним гпискомі Рк. Ам ми «правимоєя аппоїи прем , . и 3 лим зу миимо лише кермо лержамттм Пі «с вати в надійних руках 1 віл упевем «мли долається слі М Золодими? | «жеї - з г 3 У
Strona · s. 9strona oryginału ↗
REKOMENDACJE NAUKOWO-PRAKTYCZNEJ KONFERENCJI OGÓLNOUKRAIŃSKIEGO TOWARZYSTWA «PROŚWIATA» im. TARASA SZEWCZENKI JĘZYKOWA I DEMOGRAFICZNA SYTUACJA Niezadowalający stan języka ukraińskiego w Ukrainie, zwłaszcza na południu i wschodzie kraju, oraz postępująca rusyfikacja ludności ukraińskiej, prowadzona przez Rosję, w tym jej wpływy kulturalno-informacyjne, trwają i zagrażają duchowemu istnieniu narodu ukraińskiego. Troszcząc się o przyszłość i opiekując się duchowym rozwojem narodu Ukrainy, delegaci konferencji proponują: 1. Wykonując Postanowienie Gabinetu Ministrów Ukrainy z dnia 14 sierpnia 1996 roku nr 950 «O atestacji funkcjonariuszy państwowych organów władzy wykonawczej», organom władzy wykonawczej Ukrainy, przy udziale działaczy Ogólnoukraińskiego Towarzystwa «Proświta», przeprowadzić atestację personalną kierowników wszystkich szczebli organów władzy wykonawczej, instytucji państwowych, organów samorządu terytorialnego, przedsiębiorstw, placówek oświaty i kultury, pod kątem obowiązkowego swobodnego posługiwania się państwowym (urzędowym) językiem i jego używania. 2. Domagać się od Ministerstwa Oświaty Ukrainy, aby w procesie nauczania uwzględniono liczbę miejsc dla uczniów w szkołach ogólnokształcących, gimnazjach i liceach, odpowiednio do składu narodowościowego ludności, oraz rozstrzygnięto kwestię ukraińskich placówek oświatowych z językiem wykładowym państwowym, w których liczba uczniów narodowości ukraińskiej przekracza 50 procent. 3. Zakazać praktyki otwierania klas rosyjskojęzycznych w szkołach z językiem ukraińskim. SZEWCZENKO «SKUTKI RUSYFIKACJI POŁUDNIA UKRAINY I KUBANIA» W szkołach z państwowym językiem nauczania lub z językami mniejszości narodowych (Tatarów krymskich i innych narodów) naukę języka ojczystego jako przedmiotu rozpoczynać nie wcześniej niż od klasy… 3. W ramach wykonania Uchwały Gabinetu Ministrów Ukrainy nr 950 z 14.08.1996 r. przewidzieć szkolenie personelu, przede wszystkim kierowników, zastępców kierowników i wykładowców państwowych instytucji, przedsiębiorstw i placówek Ministerstwa Oświaty oraz Ministerstwa Kultury i Sztuki, w zakresie posługiwania się językiem państwowym i jego używania. 4. Zatwierdzić dokument normatywny, który zobowiązywałby kierowników wszystkich ogniw systemu oświaty do podjęcia działań na rzecz nieustannej orientacji na przestrzeganie art. 10 Konstytucji, z podkreśleniem niedopuszczalności naruszania prawa Ukraińców do nauki w ojczystym języku ukraińskim, oraz przewidzieć utworzenie systemu kontroli wykonania tego dokumentu we wszystkich placówkach i zakładach oświatowych wszystkich form finansowania. 5. W wykonaniu Uchwały Gabinetu Ministrów nr 200 z 22.01.1993 r. wydawać licencje średnim placówkom nauczania i wychowania nowego typu (gimnazjom, liceom, kolegiom) wyłącznie jako placówkom z językiem państwowym nauczania i wychowania. Te z nich, które już otrzymały licencje, ale funkcjonują w języku niepaństwowym, należy zobowiązać do przejścia na nauczanie w języku państwowym, a w przypadku oporu – pozbawić ich licencji państwowych. 6. Wprowadzić korekty do opracowanych przez Ministerstwo Oświaty koncepcji wychowania, koncepcji edukacji humanitarnej, koncepcji standardu ogólnego średniego wykształcenia, projektu 7. [...] Wprowadzić [...] w metodycznych [...] podstawowego [...] planu, przewidując wyraźną orientację na nauczanie [...] historii Ukrainy, wychowanie szacunku do [...] przestrzeganie art. 10 Konstytucji [...] używanie języka ukraińskiego [...] naukowo-[...] Fotolitopis «Proświty» «PROŚWITA»: 1868–1996 pedagogicznych podporządkowanych Ministerstwu Oświaty, specjalna rubryka pod nazwą «Ми і Конституція» (Ми і Konstytucja) w życiu 8. Ogłosić otwarty konkurs na literaturę dla przedszkoli i placówek oświatowych, w tym z nauczaniem w języku państwowym, dla 19 średnich zakładów oświaty, podręczników 9. Opracować i przedyskutować wspólnie z organizacjami społecznymi, towarzystwami pedagogicznymi, radami rektorów uczelni wyższych projekt wprowadzenia języka ukraińskiego od 1997 roku do kształcenia specjalistów z wyższym wykształceniem 10. Aktywnie współpracować w kontekście wprowadzania art. 10 Konstytucji z «Proświtą», angażując jej przedstawicieli i specjalistów do udziału w pracach Kolegium Ministerstwa Oświaty, w przygotowaniu dokumentów normatywnych 11. Zwrócić uwagę Narodowego Banku, Ministerstwa Finansów, Ministerstwa Statystyki, Ministerstwa Sprawiedliwości, Ministerstwa Informacji Ukrainy na bezwarunkowe wykonywanie art. 10 Konstytucji Ukrainy przy tworzeniu krajowych baz danych (technologie bezpapierowe), tworzeniu krajowej ukraińskojęzycznej sieci bankowej, obowiązkowe prowadzenie dokumentacji kredytowo-finansowej w języku państwowym, bez wyjątków wymóg wypełniania sprawozdawczości statystycznej w oficjalnym języku państwa (stosować sankcje karne wobec naruszających). 12. Nadal udzielać stałej fachowej pomocy administracjom państwowym wszystkich szczebli oraz organom samorządu terytorialnego w obwodzie zaporoskim w zakresie opracowania i aktywnego wdrażania państwowego programu celowego «Język ukraiński». go 9 ja - - cze FO w'k b i ob 7», zb i in cz Czan ge u "i , cuv potu Li KU "J cb ii Ru U u dov o R gu 7 zon aa an ; a, j ja zm czi ro ru zhna "o je fi ij. nn AL p'ju M 5 -ol KM ci mi m an (nim 0 u AKCYJNY BANK BROKBIZNESBANK Składamy podziękowania Akcjonierskiemu Bankowi «Brokbiznesbank» za pomoc w wydaniu naszej gazety. 1. Zastępca przewodniczącego donieckiej Proświty Maria Olijnyk. 2. Święto rodziny w przedszkolu Zakładu Diamentowego w m. Hołtawie (Połtawa). 1990 rok. 3. Przewodniczący iwano-frankiwskiej Proświty Stepan Szulepa. 4. Przewodniczący Żytomyrskiej «Proświty» Anatolij Żurawski ze swoim kolegą

Tłumaczenie maszynowe

Strona · s. 10strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

Trwa szósty rok odbudowy państwowej niezależności Rusi-Ukrainy. Rada Najwyższa przyjęła Konstytucję, wprowadzono narodową jednostkę pieniężną – hrywnę. Ale czy zmieniły się warunki życia Ukraińców – w niedalekiej przeszłości uciskanego, podporządkowanego kolonialnie narodu? Niestety, nie staliśmy się gospodarzami własnej ziemi. Władza, gospodarka, finanse, środki przekazu nadal pozostają w rękach obcych, tej samej administracji kolonialnej, która teraz nazywa się państwową. Ale jeśli administracja kolonialna tworzyła choćby pozory, że szanuje „tubylców”, to „państwowa” nie uważa za potrzebne tego robić. Trwa grabież państwa, kryminalizacja państwowego aparatu urzędniczego, a zwłaszcza organów ochrony prawa. I jeśli przed rokiem 1991 mieliśmy administracyjno-komendowy system zarządzania, to dziś mamy administracyjno-kryminalny system. Nie są wykonywane państwowe ustawy. Istnieje wiele powodów, by obawiać się, że nie będzie wykonywana Konstytucja, zwłaszcza te artykuły, które dotyczą praw Ukraińców. W takich warunkach żyjemy i jesteśmy zmuszeni pracować. Z tego właśnie wynikają kierunki naszej działalności. 1. Działalność w obronie praw człowieka. Polega ona na walce o nasze interesy narodowe i społeczne oraz na ochronie poszczególnych osób przed samowolą neokolonialnej administracji. Domagamy się przeniesienia wszystkich państwowych nieobowiązkowych placówek oświatowych na język państwowy nauczania; doprowadzenia liczby obowiązkowych placówek z językiem państwowym nauczania do zgodności ze składem demograficznym ludności; wydawania miejskiej gazety ukraińskojęzycznej; przeniesienia informatyki w obwodzie na język państwowy oraz przeprofilowania państwowych kanałów telewizyjnych i radiowych na nadawanie w języku ukraińskim. Chcemy też mieć czas antenowy w charkowskiej telewizji, jednak te nasze wysiłki jak dotąd są daremne. Metody naszej pracy: apele, artykuły w gazetach, pikiety, zapytania. Jednak w pełni zdołamy obronić nasze interesy społeczne i narodowe tylko wtedy, gdy władza w nawet i tego Charkowskie prace i dni Proświta: 1866–1996 Ukraina będzie ukraińska A jednak woda kamień drąży. W znacznym stopniu po naszych oświadczeniach zachwiał się fotel pod ukrainofobem Kuszniarowem. «Proświta» wraz z Partią Demokratyczną oraz Związkiem Więźniów Politycznych i Represjonowanych przekazały Przewodniczącemu Rady Najwyższej Ołeksandrowi Morozowi około 120 faktów nadużywania stanowiska służbowego, korupcji i zespolenia organów ochrony prawa ze światem przestępczym. Dla ochrony poszczególnych osób przed samowolą władz przy «Proświcie» utworzono grupę obrony praw człowieka na czele z Z. Manżalij. 2. Działalność wydawnicza i agitacyjno-propagandowa Z wielkim trudem, za przypadkowe środki wydajemy gazetę dla dzieci i nauczycieli «Jauravtyk». Władze miejskie i obwodowe odmówiły poparcia ukraińskojęzycznej gazety «Proświty». Należy zaznaczyć, że stało się to nie po naszych oświadczeniach o niezgodności mera z zajmowanym stanowiskiem i o korupcji urzędników, lecz znacznie wcześniej. Nie jesteśmy w stanie konkurować z antyukraińskimi środkami masowej dezinformacji. Wydawanie własnej gazety politycznej - wielka rozkosz. Skutecznym środkiem agitacyjno-propagandowej pracy może być masowe wytwarzanie i rozpowszechnianie pocztówek. Wypuściliśmy 26 (…) w łącznym nakładzie ponad 200 tysięcy egzemplarzy. 3. Sprawa biblioteczna Mamy własną książnicę, utworzoną przede wszystkim przy wsparciu ukraińskich Amerykanów i Kanadyjczyków. Nową inicjatywę, którą jako pierwsza na Ukrainie zapoczątkowała charkowska «Proświta», stanowią tymczasowe biblioteki w wiejskich rejonach, zwłaszcza w rejonach dergaczowskim, czuhujewskim i zołoczowskim. Mamy także niewielkie biblioteki (20–50 egzemplarzy), które przekazujemy uczelniom i jednostkom wojskowym. Pracą biblioteczną w «Proświcie» sumiennie kieruje R. Twerdochlib. Nawiasem mówiąc, kilkaset egzemplarzy «Żurawlika» wysyła ona do innych obwodów wschodniej i południowej Ukrainy. 4. Praca naukowo-wykładowa i metodyczna Należy tu praca wykładowa, wystąpienia naszych aktywistów na naradach, konferencjach i zebraniach. Samych tylko B. Fik wygłosił bezpłatnie 48 wykładów. Przy «Proświcie» utworzono kursy ukrainoznawcze dla nauczycieli szkół podstawowych i zastępców dyrektorów ds. pracy wychowawczej na bazie naukowo-metodycznego centrum rejonu kijowskiego, kursy przekwalifikowania nauczycieli– matematyków, kursy języka angielskiego. Organizacja aktywnie pracuje w tych kursach. Kapustina 5. Praca organizacyjna Oprócz wyżej wymienionych kursów zorganizowali oni także grupę ochrony praw człowieka, ruchome biblioteki. Wzięli aktywny udział w [...] weteranów oraz w Kongresie Braterstwa weteranów ukraińskiej inteligencji. W mieście Biełgorodzkiej obwodu Szebekino zorganizowano nauczanie ukrainoznawstwa w języku ukraińskim w jednej ze szkół i mamy zamiar zrobić to jeszcze w dwóch. Nasz chór „Suckwittia” dał dwa koncerty charytatywne w Szebekino, w domu inwalidów i w domu kultury. Kończy się tworzenie przy Proświcie sekcji historyczno-archeologicznej. Zorganizowana i już rozpoczęła działalność „Młoda Proświta”. 6. Koordynacja wysiłków i współpraca z innymi organizacjami Charkowska „Proświta” współpracuje z wieloma, w tym również z nielokalnymi organizacjami ukraińskimi. Otrzymujemy różnorodną literaturę z USA, Kanady, Australii. Nam bezpłatnie przysyłają [...] egzemplarzy gazety Ukraińskiej Konserwatywnej Republikańskiej Partii „Licze”, 100 egzemplarzy gazety „Słowo Proświty” i 10 egzemplarzy gazety OUN „Nieskorona nacja”. Wszystkim im za to składamy podziękowanie. Z charkowskimi organizacjami utrzymujemy przyjazne stosunki z Braterstwem weteranów, Związkiem więźniów politycznych i represjonowanych, Partią Demokratyczną, Związkiem oficerów. Ogólnie współpracujemy ze wszystkimi, kto tego chce i do tego dąży. Od sześciu lat staramy się nawiązać stosunki robocze z obwodowymi i miejskimi władzami. Z obwodowymi udawało się to okresowo, z miejskimi zaś poza rozmowami nic nie wychodziło. Najwyraźniej z „tubylcami” władze miejskie nie chcą mieć spraw. Za to dobrze działają przeciwko nam. Wystarczy wymienić wzniesienie pomnika Kubu, który podpisał rozkaz wysiedlenia wszystkich Ukraińców; zlikwidowano 37 stendów gazetowych w ogrodzie T. Szewczenki, należących do „Proświty” i Ruchu; uparte niechęć do zmiany nazw ulic, które upamiętniają pamięć naszych kacyków, a także odmowę nadawania nowo zbudowanym stacjom metra i ulicom imion ukraińskich działaczy narodowych. Na ukraińskie programy władze miejskie nie mają pieniędzy, a na otwarcie muzeum moskiewskiej piosenkarki Klawdiji Szulżenko – owszem. Znamienne, że ludobójstwo narodu ukraińskiego, prowadzone przez moskiewsko-bolszewickie imperium, trwa na Południu Ukrainy we wszystkich sferach: gospodarczej, politycznej, społecznej, duchowej. Zatrzymajmy się nad charakterystycznymi oznakami etnocydu! W południowych obwodach ludność ukraińska nadal jest włączana w rosyjską kulturę i język, jak ich mniejszości narodowe, które zamieszkują tereny Południa. Tak, w obwodzie odeskim z 30 gazet jedyną ukraińskojęzyczną są «Czarnomorskie Nowiny». W kioskach z gazetami od 5 lat nie ma centralnych ukraińskich gazet, a książki zniknęły z lad sklepowych, wyparte przez literaturę i podręczniki w języku rosyjskim. Programy telewizyjne, głównie reklamy, nadawane są po rosyjsku. W muzeach, salach koncertowych, na wycieczkach nie usłyszycie języka ukraińskiego. System edukacji na tym terytorium różni się od edukacji w 8 rosyjskich gubernach. Tak, w 1991 roku w obwodzie zaporoskim... Tylko jedna szkoła z ukraińskim językiem nauczania... W szkołach rosyjskojęzycznych otwarto po jednej klasie z ukraińskim językiem nauczania. W Mikołajowie... W Odessie było tylko 2 ukraińskie szkoły. Zmiany... o języku... w miejscowych... Odessa... ukraińskie... wyższe uczelnie. W Odessie spośród prawie 20 uczelni w żadnej nie prowadzi się nauczania w języku państwowym, choć zgodnie z państwowymi planami uczelnie odeskie miały przejść na nauczanie w języku ukraińskim od 1996 roku, tak jak szkoły średnie. Ukraińskim językiem w pracy i w miejscach publicznych posługiwało się 2 procent mieszkańców Mikołajowa, ukraińskim i rosyjskim 44 procent, tylko rosyjskim 54 procent. Istnieje smutna prawidłowość: im wyższe wykształcenie, tym większym... NOWA POŁUDNIOWA DIASPORA?! specjalne zakłady Południa Próba deskowania (?) niektórych uczelni technicznych Od 1993 roku strumienie grup ukraińskich i rosyjskich zakończyło się w taki sposób, że ВІДСО ТОк приж ... mową ... w miejscach publicznych ... Ukrainie ... Niepokoi to, że Słowo Proświty ...szej nie było znane. Co... ...świętowanie ... 1 września ... 15 września pojawili się także najbardziej polityczni przeciwnicy, którzy będą się utrzymywać jak najdłużej przy władzy. ...osłabić nasze szeregi, rozbić nas ... oni wysyłają swoją agenturę, która wykazuje aktywność, coś organizuje, kieruje, ale w najodpowiedzialniejszych momentach działa ... 7. Kadrowe pytania Środki ... finansowanie ...Proświta opiera się wyłącznie na aktywistach, którzy pra- pomagają nam na zasadzie społecznej. Chciałabym, żeby takich ludzi zgłaszało się więcej. Wszyscy członkowie Zarządu pracowali jednakowo, ale rdzeń, na którym opierała się praca, stanowili: J. Kapustina, W. Owid, T. Twerdochlib, Zdorowyj, L. Fik, O. Łypowyj. Wielkie podziękowania składam naszym aktywistom: N. Strilczenko, A. Pyłypenko, S. Tytarenko, A. Pszeniczenko, Z. Szohorylowej. Z Manusatą i innymi samodzielnie pracowali (?) Przewodnicząca rejonowego zjednoczenia Kibkało oraz zastępca przewodniczącego Kijowskiego Towarzystwa „Proświta” Iwanicka, przewodniczący Dniprowskiego zjednoczenia Czumak oraz S. Iwasiutiak Zawsze spotykaliśmy się ze zrozumieniem naszych problemów i wsparciem ze strony Zarządu Centralnego, otrzymywaliśmy od niego możliwą pomoc. Szczerze dziękujemy jego przewodniczącemu, Narodowemu Deputowanemu Ukrainy Iwanowi Mowczanowi, oraz odpowiedzialnemu sekretarzowi M. Ostercziukowi. Nasze najpilniejsze zadania na najbliższy okres: 1. Dążyć w ciągu 1–2 lat do przeniesienia wyższych uczelni oraz innych zakładów edukacyjnych na język państwowy jako język wykładowy. 2. Konsekwentnie domagać się dostosowania liczby szkół z ukraińskim językiem nauczania do demograficznego składu ludności. 3. Przenieść całą informatykę w obwodzie charkowskim na język państwowy. 4. Wybierać do wszystkich szczebli władzy świadomych narodowo Ukraińców. Anatolij KINDRATENKO, przewodniczący Charkowskiego Obwodowego Zjednoczenia Ogólnoukraińskiego Towarzystwa «Proświta» im. Tarasa Szewczenki Olekseja ZREszI – ral Stoоriccznі ch-2uk ja: 79d. sekretarz Odeh’chо SOAF2s U, „ko goche” zProswiti im FU

Tłumaczenie maszynowe

Strona · s. 11strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

KAŻDY KROK Przeglądam karty pamięci, wyłuskuję to czy tamto z burzliwego potoku wydarzeń. Jak zaczynaliśmy! Notatki z „Dziennika” 21 „Do Towarzystwa Języka Ukraińskiego na Ukrainie jeszcze daleko, w Wyszhorodzie. Wciąż pali nas ból – nasz język, kultura starożytna osierocone leżą u fabrykantów ideologicznego samogonu, rodacy przecież. I oni nieustannie szkalują nas, przyklejają etykiety, które przez długie lata narodowej i społecznej zawieruchy przerodziły się w рУФОЦІ- Mimo to działaliśmy na niwie oświaty. Po 1985 roku w życiu narodowym zaczęło pękać lód. W 1988 roku za cenę wielkiego wysiłku doprowadziliśmy do otwarcia pierwszej szkoły z ukraińskim językiem wykładowym w mieście” zbroja na duszy Od 1 stycznia 1989 roku już i rejon, na polecenie z góry, „przeszedł” na język ukraiński. A 4 lutego w końcu utworzyliśmy Wyszhorodzkie rejonowe zrzeszenie TUM im. Tarasa Szewczenki. Natychmiast uruchomiliśmy stronę w gazecie rejonowej „W awangardzie przebudowy: Ojczysta mowa!” Niektórzy zaczęli łapać się za serce: dlaczego mowa, a nie – sumienie, honor? Najpierw poparli nas nauczyciele. Po wyczerpujących dyskusjach doprowadziliśmy do otwarcia jednego (jedynego!) ukraińskojęzycznego przedszkola. Zapoczątkowaliśmy prawdziwe obchody Dni Szewczenkowskich. Notatki z „Dziennika” „Gdy tylko w przyrodzie wszystko zaczęło pączkować, jedziemy do Hnidyna na Borysp­ilszczyźnie. Wiemy, że tam organizuje się ukraińska szkoła narodowa pod kierownictwem Walentyny Striłko, gdzie na pełnych obrotach ruszą tysiącletnie skarby narodu” W maju jedziemy do niezapomnianego Iwana Honczara. Do nas zaczęli często przyjeżdżać poeci i pisarze: Wołodymyr Zabasztański, Petro Zasienko, Dmytro Czerednyczenko, Raisa Iwanczenko. Wiatr wolności inspiruje nas do niesłychanych dotąd czynów. Na moją propozycję, by połączyć literaturę, muzykę i historię, przystaje dyrektor szkoły Anatolij Czerniachowski, który do dziś jest aktywistą „Proświty”. I oto stoję przed klasą, gdzie nauczyciele, dyrekcja, dzieci na lekcji „Ukraiński ręcznik”: I do dziś niespokojnie na duszy. Od samego początku działalność zarządu organizacji opierała się na konstruktywnej współpracy z rejkomem KPU, a zresztą rejkomowi po prostu nie było dokąd pójść. Zaproponowano do zarządu swojego człowieka. Sprzeczności między TUM-em a rejkomem zaczęły się 17 sierpnia 1989 roku, kiedy my, według opinii tego samego rejkomu, dokonaliśmy czegoś niesłychanie destruktywnego: prawie całym składem konferencji rejonowej TUM-u utworzyliśmy rejonową organizację Ruchu Ludowego, a mnie wybrano współprzewodniczącym. Nadzieje rejkomu na to, że TUM stanie się uległy, rozwiały się. Towarzystwo Języka Ukraińskiego zaczęto rozbijać. Dzień przed rejonową konferencją TUM-u wydarzyło się na Ukrainie coś niesłychanego: rejkom ze wszystkim swoim „bojowym” składem wstąpił do Towarzystwa. Jego dwaj przedstawiciele-delegaci mieli skierować ster organizacji w pożądanym dla nich kierunku. Większością głosów „reżyserów” rozłamu usunięto z zarządu, a niektóre oddziały zmuszeni byliśmy wykluczyć z rejonowej organizacji za naruszenie Statutu. Po tym przeciwko zarządowi i przewodniczącemu zaczęły się prymitywne insynuacje w lokalnej prasie. Szczytem „współpracy” TUM-u z rejkomem stała się żenująca klownada z odmową rejestracji naszych kandydatów na deputowanych przez komisję wyborczą pod kierownictwem sekretarz rejkomu Walentyny Michałuk. Oprócz wspomnianej towarzyszki, do komisji weszli „po prostu członkowie KPZR”, dalej członek KPZR, a zarazem kompromitator, jeszcze jeden bezpartyjny kompromitator, dwóch komsomolców. Czyż to nie szeroki wachlarz opinii społecznej?! Nasza działalność (TUM–RUCH) w żaden sposób nie wpisywała się w przytulno-partokratyczny model przebudowy w rejonie, więc zaczęto nas szkalować we wszystkich środkach informacji. Szczególnie szalała agencja OBS (jedna baba powiedziała). Inspiratorem był ten sam rejkom. „Proświta” nie może być pozapolityczna. Każdy krok proświtianina jest polityczny, bo bez polityki naród jest martwy. Na szczególną uwagę zasługuje to, jak organizowaliśmy pierwsze wiece we Wyszhorodzie, w Nowych Pietrowcach i w Dymerze (1989–1990). Ileż wtedy było niepokoju w ten niezapomniany czas! 11 lutego 1990 roku na wiecu, po raz pierwszy pod niebiesko-żółtą flagą w Nowych Pietrowcach, podczas naszych przemówień nagle nad głowami zaczęły krążyć helikoptery i manewrować tam i z powrotem, zagłuszając słowo prawdy, które jednak dotarło do naszych rodaków. Sporo energii i zapału włożono na pierwszej linii walki o niepodległość tuż przed 1 grudnia 1991 roku. Ulotki, wiece, rozmowy, spory, dyskusje, groźby. Silnie na ludzi działały informacje o Hołodomorze, o zagrabionym przez komunę i ukrytym w zagranicznych bankach narodowym dobru. Wreszcie – Zwycięstwo! Charakterystyczne powitanie tamtych dni: «Sława Ukrainie! ZSRR – umarł!» Uśmiechy, uściski, pocałunki. 2 grudnia. Moskwa oszołomiona odejściem Ukrainy. Ukrainę uznały Polska, Węgry, Kanada. Prezydent L. Krawczuk złożył przysięgę wierności Ukrainie. Świat szumi wolną Ukrainą– W latach 1991–1994 przyszło mi pracować jako zastępca przewodniczącego Kijowskiej Krajowej Organizacji URP. Jednak nie zrywałem związków z wyszhorodzką ziemią. Z ważnych WYDARZEŃ pamiętam demontaż w Wyszhorodzie z listopada 1992 roku siedmiotonowego ш-о ние ень ИН ОО нн т рани 1868-1996 Ж ьо каст т ун сення ПИ р те нн bolszewickiego (ерез рік за ініціативою "Просвіти Кобаареві, перейменовано проспект Леніна на проспект Тараса Шевченка Jak zawsze, w marcu aktywnie uczestniczyliśmy w obchodach rocznic naszego Proroka Nie wolno zapominać o nieporozumieniach i konfliktach, które od czasu do czasu pojawiały się w ruchu narodowo-demokratycznym. Te komplikacje i spory powstawały przede wszystkim z powodu braku kultury politycznej, a czasem i ogólnej kultury, przez inspirowanie negatywne przez znane organy. Boli nas też to, że Ludowy Ruch Ukrainy nie stał się wspólnym dachem dla wszystkich narodowo-demokratycznych organizacji, jednym ukraińskim frontem narodowym z jednym przywództwem. Dało to o sobie znać podczas wyborów do Rady Najwyższej w 1994 roku i do rad wszystkich szczebli. Brak jedności pozwolił wiecznie wczorajszym manipulować sytuacją i w końcu zahamować w większości regionów proces przerastania ruchu narodowo-wyzwoleńczego w narodowo-demokratyczny. Na Wyszogrodczyźnie udało nam się jednak wyrzucić z siodła kandydatów w deputowani do Rady Najwyższej, reprezentujących komunistyczną partokrację. Przewodniczącym rady miejskiej został kandydat przez nas poparty. Jesienią 1994 roku konferencja wybrała mnie przewodniczącym zarządu rejonowego zrzeszenia. Bez działaczy Proświty nie odbywa się żadna impreza w mieście i rejonie. 9 marca 1995 roku przy naszym udziale w Wyszogrodzie na szczeblu obwodowym obchodzono rocznicę Tarasa Szewczenki oraz czwartą i piątą rocznicę Niepodległości. Działacze Proświty zorganizowali wystawy malarza Borysa Szczerbyny oraz wieczór pamięci Bohdana Chmielnickiego w szkole średniej nr 3. Zdołaliśmy wydać „Kalendarz historyczny Wyszogrodczyzny” z okazji 1050-lecia miasta. Mimo to główne wysiłki aktywu rejonowego zrzeszenia skierowano na rozwiązywanie problemów językowych. Wspólnie z rejonową organizacją Kongresu Inteligencji Ukraińskiej powołano „Komisję ochrony żywego języka ojczystego”. Poparły nas tu rejonowa administracja państwowa i rada miejska. Problemy, problemy. Pedagogów szczególnie niepokoi zwijanie programu „Ukraina XXI wieku” (państwowy program narodowy „Edukacja” 1992). Odsłonięto pamiątkowy pomnik Naszą trybuną stała się gazeta Rady Miejskiej «Wyszhorod». Pojawia się pilny problem przemianowania ulic i placów. Otóż decyzją Wyszhorodskiej Rady Miejskiej z 20.04.95 roku, na wniosek rejonowego zrzeszenia «Proświty», 16 ulicom nadano ukraińskie nazwy (m.in. Iwana Mazepy, Petra Kałnyszewskiego, Mychajła Hruszewskiego, Bohdana Chmielnickiego, Włodzimierza Monomacha, Swiatosława, Wasyla Symonenki). Uchwała Rady Miejskiej wywołała sprzeciw «dzikiego internacjonału» z dawnej partyjnej nomenklatury. ПАНИ ЕНН нн вн оо оо о же инннечнанноинь ния ин а Sprawa przemianowania ciągnie się już półtora roku. Przy tym władze obwodowe umywają ręce, rejonowe śmieją się w kułak, a miejskie ani kują, ani mielą. To tylko jeden przykład bezczynności władz wszystkich szczebli. Warto zresztą przypomnieć, że tylko w obwodzie stołecznym, jednym z 25, nie odbyło się wspólne zebranie obwodowe z okazji 5. rocznicy Niepodległości. Marzymy o utworzeniu własnego proświtowskiego «Muzeum Ukraińskich Narodowych Zmagań o Wolność», a potem o jego filiach w każdej wsi i placówce oświatowej. Władza nie bardzo zapaliła się do tej idei. A zresztą w muzeach wyszhorodzkiego regionu dotąd nie ma żadnego dokumentu o Ukraińskiej Narodowo-Demokratycznej Rewolucji 1989–1996 lat. Co więcej, uczestnicy wszystkich narodowo-wyzwoleńczych powstań i ruchów do dziś nie zostali zrehabilitowani. Ktoś liczy na to, że czerwono-brunatni jeszcze wrócą. Oto przyczyna paraliżu ukraińskiej władzy. Marzymy o samodzielnym zarabianiu pieniędzy. Wiemy jak. W rejonowym zrzeszeniu Proświty są też fachowcy europejskiego poziomu, na przykład w zakresie elektroniki i informatyki czy w dziedzinie oświaty. Ale jak przezwyciężyć straszliwy podatkowy komunistyczno-feudalny ucisk? Niepokoi także agresja obcej kultury. Nie mogę więc nie wspomnieć w moich notatkach tych, którzy przez wszystkie te lata walczyli o naszą ludzką godność, o narodową godność, o państwowość. Bezinteresownie i ofiarnie, nie szczędząc sił ani energii. Oni są w «Proświcie» również dziś: Iwan Melnyk, Anatolij Klymenko, Leonid Butkewycz, Mykoła Witczenko, Halyna Dmytrenko, Wołodymyr Romaniw, Mykoła Herasymczuk, Tetiana Dyba, Ludmiła Łebid, Larysa Pawlenko (z Wyszhorodu), Wiktor Wansowycz, Petro Senko (wieś Nowi Petriwci), Iwan Honczar (wieś Hawriliwka); Iwan Kożemiaka (Jasnohorodka); Wasyl Nyżnyk (wieś Choteniwka), Maria Lewczenko (Nowosiłki); Larysa i Wołodymyr Bubyrii (Kątiużanka); Serhij Dunjak (Demydiw), pracownicy rejonowej administracji państwowej Maria Diemianczuk i Mykoła Symonenko; redaktor gazety «Wyszhorod» Mykoła Serhijczuk. Przy okazji przypominam wspaniałą ideę Prezydenta Czech Václava Havla — stworzenia Światowej Mafii Ducha! Dobroczynnych, bezinteresownych, zdolnych do poświęcenia ludzi w imię idei zawsze było niewielu, lecz oni uosabiają w sobie ludzkie Sumienie w walce przeciwko wszelkiemu przemocy i uciskowi. Zatem cześć i chwała tym, którzy już dziś realizują tę ideę na prosvitiańskiej niwie państwa Ukraina. Ołeksandr DROBACHA, przewodniczący zarządu Wyszhorodzkiego Rejonowego Zjednoczenia «Proświta» im. Tarasa Szewczenki, zastępca przewodniczącego zarządu Kijowskiego Regionalnego Zjednoczenia «Proświta» BЄ «DZWON SEWASTOPOLA» Ukraińskiej społeczności Sewastopola udało się osiągnąć pewne sukcesy w umacnianiu ukraińskiej państwowości. Na dobrym koncie proświtian Na krymskiej ziemi – organizacja i przeprowadzanie na szczeblu miejskim koncertów i wieczorów poświęconych Tarasowi Szewczence, Lesi Ukraince, Iwanowi France; występy «Wertepu» w szkołach i zakładach pracy miasta; organizowanie wieczornic na Boże Narodzenie, Wielkanoc i Zielone Świątki; organizacja ukraińskiej biblioteki, niedzielnej szkoły i kółka teatralnego, kursów języka ukraińskiego; wsparcie ukraińskiego chóru ludowego, zespołów «Czerwona Kalina» i «Wesełka»; remont i wyposażenie pomieszczeń oraz sali aktowej «Proświty»; utworzenie własnego centrum komputerowego; systematyczne comiesięczne wydawanie gazety «Dzwin Sewastopola», której ponad 1000 egzemplarzy rozprowadzanych jest przez kioski Krymu; przeprowadzenie kampanii agitacyjnej do Rady Najwyższej Ukrainy, w której kandydat od «Proświty» zdobył 9 procent głosów wyborców w najbardziej reakcyjnym na Ukrainie Leninskim okręgu wyborczym; organizacja i udział we wszystkich imprezach poświęconych Dniu Niepodległości Ukrainy; ścisła współpraca i wsparcie Marynarki Wojennej Ukrainy; przygotowanie do druku zbioru wierszy ukraińskich poetów, którzy mieszkają i tworzą w Sewastopolu; przygotowanie i upublicznienie za pośrednictwem środków masowego przekazu ponad dwudziestu oświadczeń dotyczących bolesnych kwestii współczesności; organizacja i przeprowadzenie egzaminów wstępnych dla sewastopolskich maturzystów na uczelnie w Tarnopolu i Lwowie. Ta lista naszych dobrych spraw, zrealizowanych na zasadzie społecznej, można ПИТ с - б ПЕР нн п- -- ре kontynuować. Wszystkie one stały się możliwe dzięki zarówno moralnemu, jak i materialnemu wsparciu, jakiego udzielili nam patrioci Ukrainy, zwłaszcza z obwodów lwowskiego i iwanofrankowskiego. Dziś Sewastopolska «Proświta» jest organizacją, z którą liczą się wszystkie siły polityczne miasta, administracja, a horyzonty pracy się poszerzają. Nasila się szowinistyczna propaganda z Rosji. Na sto tysięcy Ukraińców w Sewastopolu wciąż nie mamy ani własnego przedszkola, ani szkoły, na szczeblu państwowym brakuje zrozumienia konieczności zapewnienia praw Ukraińców, a przez to nie ma też pomocy. Lecz sił i wiary, że zdobędziemy swoje, nie musimy nikomu pożyczać. Liczymy na wsparcie świadomej ukraińskiej opinii publicznej i prosimy o przyłączenie się do naszej pracy, o ile to możliwe, finansując nasze przedsięwzięcia, a przede wszystkim gazetę «Dzwin Sewastopola». Licząc na pomoc, podajemy nasze dane bankowe: rachunek nr 3141592 w Ukrsocbanku Sewastopola, MFO 324195, kod OKPO 22288102. Przy przelewie prosimy o zaznaczenie „Dla «Dzwonu Sewastopola»”. Prosimy o włączenie się w tę dobroczynną sprawę przedsiębiorców, którzy są patriotami naszego państwa i rozumieją całą konieczność oraz wagę takiej pomocy. Mykoła Huk, przewodniczący Sewastopolskiego Miejskiego Towarzystwa «Proświta» im. Tarasa Szewczenki, redaktor gazety «Dzwin Sewastopola» Zdarzyło się tak, że członkowie Mariupolskiego Miejskiego Zrzeszenia Ogólnoukraińskiego Towarzystwa «Proświta» im. T. Szewczenki najpierw przypadkowo natknęli się na pewne fakty dotyczące pracy miejscowego muzeum krajoznawczego, a dopiero potem postanowili spotkać się z jego kierownictwem i omówić pewne kwestie dotyczące aktualizacji ekspozycji, planu pracy wykładowej muzeum, realizacji „Ustawy o językach” itd. …kogoś? Za co pobiera wynagrodzenie personel tej sieci na peryferiach? Kto zniesie wymogi i wskazówki sowieckich ideologów i da choćby minimalną swobodę pracownikom muzeów w przebudowie najbardziej absurdalnych dziś ekspozycji przeszłości oraz w tworzeniu nowoczesnych, obiektywnych, z zastosowaniem w nich odpowiednich materiałów i napisów w języku państwowym? Wreszcie, kto da zgodę ВСЕ ЩЕ «ОКТЯБРЬСКАЯ ЗПОПЕЯ»"? wyszły na jaw dziwne rzeczy: praktycznie wszystkie sale muzeum, a zwłaszcza te o charakterze społeczno-politycznym, nie tylko nie były odnawiane od początku lat 80., ale nikt też nie zamierza tego robić. Powołują się na to, że nie ma potrzebnych środków, a naprawiać sytuację w jakiś uproszczony sposób nikt nie pozwoli, 60 I ekspozycja, treść i forma każdego kącika, a nawet każdego napisu, mają być wcześniej zmakietowane i uzgodnione z Donieckiem i Kijowem. Nie wolno zdjąć ani odnowić żadnego eksponatu czy napisu bez zgody komisji zasobów. Oto co wystawia się w mariupolskim muzeum! Towarzysz Lenin niemal w naturalnej wielkości i cała „октябрьская эпопея”, Wissarion Bielinski i jego „rola”, wiszą liczne proporczyki zwycięzców „соцсоревнования”, wiele podobnego. Za to prawie nie ma ani jednego napisu w języku ukraińskim, żadnej ekspozycji o 5. rocznicy Niepodległości Ukrainy. Nawet w planie pracy odczytowej nie ma ani jednego słowa o Ukrainie. Piszemy ten list nie po to, oczywiście, by obrzucać nasze muzeum czy jego pracowników osobiście lub zbiorowo (choć konkretne uwagi i pretensje są), ale uważamy za konieczne poruszyć ten problem na pełną skalę, na poziomie oficjalnym, w takim zakresie: dla kogo dziś pracują muzea – dla ZSRR, dla KPZR, dla Moskwy czy jeszcze dla – i przeprowadzić czystkę magazynów zbiorów. Od bolszewickiej propagandowej makulatury, aby ułatwić im pracę i zwolnić miejsce na zbieranie innych materiałów, dokumentów, czasopism i eksponatów, które odzwierciedlają prawdziwą historię i współczesność? Przy tej okazji należy zaznaczyć, że w Mariupolu pojawiło się jeszcze jedno muzeum, otwarte w listopadzie 1994 roku przez komunistów z Ordżonikidzewskiego rejonu w czytelni dziecięcej biblioteki klubu «Azowstal». A ponieważ «Proświta», która przez prawie 6 lat zbierała się w tej samej sali, protestowała przeciwko temu archaicznemu widowisku, to przy wsparciu rejonowego komitetu wykonawczego «Proświtę» z tego pomieszczenia bezczelnie wyrzucono. Latem zbieraliśmy się pod gołym niebem, a teraz zebrać się i pracować po prostu nie ma gdzie. Natomiast muzeum uzupełnia się nowymi materiałami o dziadku Leninie. Zwracając się z tym listem, mamy nadzieję, że także oddziały «Proświty», korespondenci gazet i radia zainteresują się pracą muzeów w różnych regionach Ukrainy i przyłączą się do naświetlenia tego problemu oraz jego rozwiązania. A. MOROZ, przewodniczący Mariupolskiego Miejskiego Zrzeszenia Ogólnoukraińskiego Towarzystwa «Proświta»

Tłumaczenie maszynowe

Strona · s. 12strona oryginału ↗

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

| Обгрунтування проблеми то її ЗМІСТ Державна цільова програмо «Українська мова» (долі - Програма) розроблена з метою реалізації статей 10 та ЇЇ Конституції Укроїни Відповідно до Основного Закону українська мова є державною мовою України, засобом міжнаціонального спілкування в Україні Українська мово в Укроїні повинна виконувати важливу роль у забезпеченні консолідації, єдності ! культурного розвитку українського народу, у співробітництві зі світовим товариством У зв'язку з утвердженням української! державності з метою припинення зросійщення, яке ще продовжується, українській мові необхідно забезпечити підтримку ! захист на загальнодержавному рівні, що стане могутнім соціальним фактором консолідації нації, стимулом розвитку культурних, правових, економічних | політичних відносин в Україні. Грограма передбачає зміцнення позицій української мови також за межами України, що сприятиме зростанню авторитету нашо! держави на світОвІЙ ОРені Основною метою Програми є - духовне відродження й оновлення України, - формування державної політики у сфері української мови; -- розвиток, підтримка та захист української мови як національної мови титульної нації | державної мови в Україні, - підвищення статусу української мовив сучасному українському і міжнародному освітньому просторі, в духовному ! культурному збагаченні українського народу; - розвиток, зміцнення й утвердження позицій укроїнської мови як засобу міжнаціонального спілкування в Україні; - розширення функцій української мови та розробка комплексних заходів для пропаганди укроїнської мови ! культури в засобах масової інформації. Зазначено основна мета втілюється І рограмою в таких розділах: - Українсько мово як державно мова України. Державна політико у сфері української мови. - Українсько мово як ноціонольно мово титульної укроїнської ноції - ОСНОВО 7 духовної / художньої культури. - Поширення української мови у світі - основний засіб утвердження Укроїни як світової впливової держови. Стаття 10 Конституції України проголошує 1. Державною мовою в Україні є українсько мова. 2. Держава забезпечує всебічний розвиток ї функціонування української мовив усіх сферах суспільного життя на вай території Укроїни. 3. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Для сучасної постколоніальної мовної ситуації в Україні характерний розвиток процесів, які негативно впливають на стон української мови, що зазнала багатовікового гноблення | доведена майже до повного знищення: - сфера функціонування укроїнської мови не набула відповідного рівня; мільйони людей не можуть повною мірою використовувати її в галузі управління, ОСВІТИ, культури, інформотики, у війську, судочинСтВі 1 т. Д,, - незважаючи на державну сомостиність Укроїни, | далі скорочується обсяг ділової кореспонденції українською мовою, Зміна форм | методів упровління в умовах пере ходу до ринкової економіки ТО у зв'язку 3! статусом Укроїни як незалежної держови не забезпечено новими стандортаоми |! правиломи ДІЛОВО! кореспонденциі! діловодство то архівної! справи, - катастрофічно скорочується пмдоОнім и вими укроїнською мовою, значно амемити пись їх тиражі, технічно книго українською мовою є рідкістю, різко « коротився випум" сермозних наукових | художніх ПУОСПИКСМОМ ее нн сно то 009 рим росла З - - ПЕРИНХ Р. ня си ож и ти з че -- - | й щ ааненнннанананнинниненаннінни сяє ПАН т, знак коневі ПР . - Р ониненннннннннннаноюннийвхсучхо" ць ж укроїнською мовою, однією з причин гакого стану єте, що державні та приватні видавництва перепрофілювались на кон'юнктурні видання; -- перекладна література не відповідає потребам сучасного українського суспільства; - відсутня нормалізаційна робото: створення г: поширення норм укроїнської літературної мови не відповідає потребам сучасного суспільства, - не вирішено питання викладання української мови | літератури у вузах, не здійснюється перехід на викладання українською мовою в навчальних закладах центральних, південних та СХІДНИХ областей України та в столиці, існуюча навчально-методична література не відповідає сучасним вимогам; розбудова української вищої школи ! українського війська дос! здійснюється головним чином державною мовою Російської Федерації; -- відсутня налагоджена система пропаганди української мови в засобах масово! інформації, в середній ! вищій школі, у Збройних Силах України, в професійних сферах. Ці та інші проблеми набули особливої гостроти, що може призвести до соціального загострення у суспільествіІ. Така критична мовна ситудція вимагає прийняття на державному рівні термінових заходів, а саме - розробки ! реолізації державної прогроми, яка повинна стати основою сучасної мовної політики. Українська мова -- національне но-дбання українського суспільства, воно повинна охоронятися та підтримувотися державою. Мовна політика як ОДНО ІЗ складових частин державної політики має бути спрямована на забезпечення оптимального функціонування української то інших мов в усіх сферах життя суспільство, їх подальшого розвитку То взаємодії. Українська мова, виконуючи інтеграційну функцію, є важливим чинником зміцнення державності, забезпечення культурного та економічного розвитку нашої кроїни. Українська мова як державна мово в Україні: - має особливий політико-правовий статус на території Укроїни, користується спеціальною підтримкою | турботою суспільства та держави, - виконує функцію міжнаціонального спілкування в держові, - є мовою державного управління |! використовується в офіційному, Усному письмовому спілкуванні, 8 Діяльності законодавчих, виконавчих | судових органів, в освіті, науці і культурі, У війську | засобах масової інформації, економічній сфері Прогромо спрямована но створення то становлення мовної політики, здійснюваної насамперед шляхом правового регулювання, що передбачає створення закон!ві нормативних правових актів у мовній сфері, зокрема розробку ! прийняття Закону про українську мову, склодоння довгострокових | короткострокових програм різних рівнів (державних, обласних, місцевих), нормування й удосконоленни кмлопної ДІЯЛЬНОСТІ Державно політика України у мовнім сфері базується на принцип! рівност усіх моб незалежно від '!х провового статусу. а також чисольнос т ! корактеру розсе Застосування мов 8 |0 Конституції України | мм какомом побинні рути створені умови дл пення ноСІО мопи Україні зпдно Ст пизночоється Окремим законом гормонтимох є щаємодії україи зКОїМОбмМ 1 аиїмми мовами в Україн! укр 1ррІС) мононаціо нами чо держ ПАТ! українці становлять понад 7090 усього населення, але те, що відбувається тепер умовній сфері, негативно позначається на стані ії шляхах розвитку української мови Мовна культура в засобах масової інформації, в публічних виступах но різних рівнях, в художній літературі і журналістиці, в побуті не відповідає сучасним вимогом. Використання української мови В Усіх сферах суспільного життя Є значно меншим порівняно з відсотком українців в Україні, окремі високопосадові особи відверто гнорують українську мову з високих трибун ! у спілкуванні з підлеглими Вирішення всього комплексу завдонь, порушених у Програмі, неможливе без опори на фундаментальні! науков! дослідження. Через брак кадрів | Фінансів не забезпечується необхідний обсяг рівень науково-дослідної роботив галузі укроїнської мови. В результаті не вистачає словників, довідників, науково-популярно! птераотури про українську мову і культуру, дуже мало публікується пам'яток української писемності і культури, творів української класично! літератури Укроїнська мова є Основою усної народної творчості, книговидання, театру, кіно, гелебачення і радіо, естради. Осердям української національної художньої культу: ри єукроаїнська літературо Черезлітературу людина з дитячих років оволодіває нормоми української мови. Класичні твори пітератури формують моральні! цінності, естетичний смак, внутрішню культуру, 9 також культуру мови Останнім часом спостерігаються небезпечні тенденції комерціалізації культури ! літератури, внаслідок чого спровжн! ху" дожні цінності ПІДМІНЮЮТЬСЯ масовою псевдокультурою, яка руйнує моральні основи суспільства, викривляє пптературні норми укроїнської мови У таких умовах нодзвичойно важливо здійснити академічне видання твор'в класиків української літератури, що мати: ке загальнонаціональне значення. Такі видання сприятимуть збереженню |! дослідженню багатств українсько! літературної мови. Необхідні також загальнодоступні видання СВІТОВОЇ! КЛаСИКИ українською мовою Повинен бути розроблений ! здійснений проект масової народної бібліотеки кло: сичних творів давньої української літератури та літописів. Необхідно повернути художнє слово но радіо і телебачення, на естраду, проводити конкурси читців - маоистрів художнього слова, театральні концертні фестивалі української класики й української нородної! ПІСНІ Для реалізації пропонованої Програми необхідно використовувати не тільки тродиційн! полігрофічні, але й нойновіш! електронні засоби Реальна грамотність населення | культура мови В суспільств! вирішальним чином залежать від того, як поставлене вивчення української мови !: літеротури в загольноосвіТніх заоклодох усіх Тигів ТО військових училищах Стан викладання української мови ацілому по Ук раїні є акром НОЗОДОВІЛЬНИМ Випускники ЦІКІЙ 1! НОВІТЬ вуЗто не моють неоОхідних інаніь | НОПпиИчЧОКк з орфографії пумктуації, СТиліСсТтИкИи, усного мовлення, ДІЛОВОГО СПпІЛКУВОННЯ | ПИСЬМО Загальний рівень іжньсСі громотни сті | мовної купьтури в Ооготьох виподкох низьким, абни стапи мебние читоти К-ЬСОГОДНІЦІНЯТ МНнезо пожна Укроїна утвордиться в своїми державност лише тоді, копи вступні екзо лені м середні йМшшШІ ТО ВвІЙйСЬКОЮГ закполи Аа ет 1 мтори держовин (1 удуть складати ся державною ІАОВОЮ, ВОНО ж СтОне кловою освіти. Якісне поліпшення навчан» ня на базі використання нових програм, підручників НОВОГО ПОКОЛІННЯ | технолпогіи -- нових навчальних Один з пріоритетних напрямків Програми На розвиток ! стОн укроїнської мови кають величезний вплив засоби масової інформації В цій сфері функціонування українсько! МОВИ є особливо серйозні проблеми. Основні з них - різке зниження загальної! мовно! купьтури, порушення граматичних 1 пексичних норм, які забезпечують правильність, ТОЧНІСТЬ, образність і художню цінність ПИСемноОіІ ТО УСНОЇ мови Багато газет і журнолів, телебачення | ОрОДІО не мають міри у використанні жаргонних |! вупьгарних Слів, русбизмів, інших запозичень ІЗ західного світу Засоби масової інформації повинні бути зразком писемної та усної мови для слухачів і глядачів, але теперішнім іх рівень веде до різкого зниження МОВНОЇ! і ЗОГОЛЬної культури пюдей, особливо молоді КЛайже зникли Освітні передоч! на телебаченні | радіо з проблем української мови Гоширення укрОїнсько: мови В їяАШмХ країнох СВІТУ Є вогомим зміцнення авторитету Укроїни но міжнародній арені, важливим напрямком міжнародної політики нашої держави Отже, для цього потрібно створювоти державні центри укроОїнської лови 3а кордоном, проводити цілеспрямовану політику В ГОЛУЗІ мови 30 чинником вивчЄння поширення укроїнсько! купьтури межами держави. Зусилля, спрямовані ме піІДТРримку функціонувоння української мови в ІНШИХ Крдїнох розширення сфери т використання у СВІТ! сприятимуть розв'язанню багатьох проблем України посиленню її політичного впливу включенню інОЗемМмЦціВ у безпог ередній контакт 03 чам Ом: 3 українськими ромодянами пенню 3 нашими ду» овними 1 купе ту рними ЧцінноОСТЯМмМИ Вихід укроінк ькОо! мови В широким СВІ ВІДПОВІДОЄ нтересам України ПІДВИЩУЄ ефективн сть 1! економічно! іі дип кюматично! корінним уково-техі ІЧНОЇ, КУ пьтуУрної ДІЯЛЬНОСТІ, Сприяє підВИЩеннюЮ престижу нашо: держави Аналіз стану укрОїнсько!ї мови СВІДЧИТЬ, що триво ж НІ тенденці! вт стоновленні та розвитку, ПРе що йшлосі вище, зослуговуютт найпильнішо! УВОГУ 7 оломі негативм! боку держовми ! кмОожуть бути ПОД шляхом послідовно! реалізаці" державних заходів, об єднаних у Єдину зогальнодеР жавну програму // Основні мето ! завдання Про- грами че вч мово сфе! й - | Укроп «ькОМО8О мА держо Державмчо тео, Укра/чи ТО/Л ТЕО У укра нСька '"Ю Ох новною метою цьо - розд пм Пс грами ( - аїшнкати 1 мозаніхк Ох пектів Є! НІОПОЛІ ТИМ смтуації в різних ООПОнНАОА Укроїми ч вивчення впливу проце? і ре» я мовну ПОВедДдінку прОМАІДяЯ м розробео ре 11 апьних механізмів ТО 'Х реапом є Р і підвищеОння ропі укрод'мч ьо! мов» нацонагьнам дентифіаци пмайвлонна можливе? держович Ь неяДдержаоаре! чи. шиксово аптерюу ак пидтрнмкю рмо тку мм? ніськом "У Р мово бо умеОовох Гм СД мч ий » СКОРУСАЛїКИ Га ч ьо) мм те чі чу , Ми і ч й й . Пк «к . ч Іде" «
Strona · s. 13strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

Do realizacji tych zadań należy przede wszystkim rozstrzygnąć kwestię określenia podstawowych zasad polityki państwowej w sferze języka ukraińskiego, które zapewniają stworzenie warunków dla jego normalnego funkcjonowania i rozwoju jako języka narodowego narodu ukraińskiego oraz języka państwowego, środka międzynarodowego porozumiewania się, dla optymalnego współdziałania języka ukraińskiego jako państwowego z językami mniejszości narodowych, w tym dla badania i twórczego wykorzystania doświadczeń innych krajów w dziedzinie polityki językowej; - tworzenie nowego i doskonalenie obowiązującego na Ukrainie ustawodawstwa w sferze językowej; - opracowanie systemu prawnego, który zapewni efektywne funkcjonowanie i rozwój języka ukraińskiego, aktów prawnych regulujących użycie języka ukraińskiego w informatyce, działalności wydawniczej, środkach masowego przekazu, w organach władzy wykonawczej wszystkich szczebli oraz w Radzie Najwyższej Ukrainy, w korespondencji urzędowej, a także odpowiedzialności za naruszenie tych norm w produkcji drukowanej, informatyce, środkach masowego przekazu, w kinie i telewizji, w reklamie, w oświacie; - opracowanie środków, które pomogą przy komplectowaniu zasobów bibliotek naukowych i technicznych literaturą w języku ukraińskim oraz literaturą specjalistyczną z zakresu języka ukraińskiego (słowniki, poradniki itp.), a także środków dotyczących uporządkowania działalności archiwów i korzystania z informacji; tworzenie systemu dokumentów, które będą obsługiwać działalność gospodarczą podmiotów rynkowych, administracyjne zarządzanie i samorząd obywatelski; - systematyczne badanie stanu i funkcjonowania języka ukraińskiego w różnych sferach działalności na całym terytorium Ukrainy. Język ukraiński – samobytny język narodowy narodu ukraińskiego, podstawa jego kultury artystycznej, duchowej i nauki 2. Badania naukowe w dziedzinie języka ukraińskiego oraz kultury języka Celem tego podprogramu Programu „Odrodzenie”, kształtowanie i rozwój współczesnego języka ukraińskiego we wszystkich jego odmianach funkcjonalnych, pielęgnowanie troskliwego stosunku do tradycji językowych; wychowanie świadomego stosunku do języka jako wartości narodowo-kulturowej, podnoszenie kultury językowej społeczeństwa. Aby osiągnąć ten cel, należy rozwiązać następujące zadania: - organizacja regularnych audycji i publikacji o języku ukraińskim w środkach masowego przekazu; - przygotowywanie i wydawanie masowymi nakładami słowników różnego typu i przeznaczenia; - poszerzanie i pogłębianie badań w dziedzinie fonetyki, leksyki, terminologii, słowotwórstwa; - prowadzenie pracy normatywnej w dziedzinie języka ukraińskiego; opracowywanie teoretycznych podstaw kultury języka, tworzenie słowników i podręczników pomocniczych z zakresu kultury językowej, prowadzenie socjologicznych i socjolingwistycznych badań cech językowych różnych grup ludności we wszystkich obwodach Ukrainy; - aktywizacja nauczania języka literatury pięknej jako ważnego komponentu kultury ojczystej; - wspieranie badań w zakresie historii języka ukraińskiego i jego dialektów w świetle rozwoju światowej opinii publicznej, nauki i oświaty; - wydawanie zabytków piśmiennictwa ukraińskiego z różnych okresów historycznych; - wydawanie popularnonaukowej literatury o języku ukraińskim; - tworzenie kompleksowych zautomatyzowanych systemów i baz danych z różnych kierunków ukrainistyki; - kształcenie wysoko wykwalifikowanych kadr specjalistów języka ukraińskiego w systemie aspirantury i doktoranckim. 22 Język ukraiński jako podstawa artystycznej i duchowej kultury narodu ukraińskiego «Proświta»: 1868-1996 Głównym celem tego podprogramu jest możliwie najszersze wprowadzenie ludzi w wartości literatury pięknej narodu ukraińskiego, przede wszystkim sztuki ludowej i folkloru, wychowanie smaku artystycznego i wyczucia słowa, podnoszenie poziomu kultury duchowej społeczeństwa. Aby osiągnąć ten cel, należy rozwiązać następujące zadanie: - wspieranie badań nad ukraińską literaturą piękną, folklorystyką i kulturą duchową; – przygotowanie akademickich wydań zbiorowych dzieł klasyków literatury ukraińskiej; – wykorzystanie najnowszych technologii informacyjnych w sferze nauk humanistycznych, tworzenie banków i baz danych z zakresu kultury krajowej, wydawanie płyt kompaktowych, przede wszystkim z nagraniami utworów klasycznej literatury ukraińskiej oraz utworów autorów, których twórczość w swoim czasie była zakazana przez reżim komunistyczny; – masowe wydawanie najlepszych utworów krajowej literatury, przede wszystkim klasyki; – prowadzenie przedsięwzięć twórczych, naukowych, edukacyjnych i innych, mających na celu szersze zbliżenie ludzi do bogactw języka ukraińskiego; – kształcenie kadr badaczy literatury ukraińskiej w systemie aspiranturr i doktoranckim. 23. Język ukraiński jako przedmiot w systemie średniego i wyższego szkolnictwa. W systemie edukacji język ukraiński zajmuje szczególne miejsce: w różnych warunkach socjolingwistycznych na całym terytorium Ukrainy powinien występować jako język ojczysty narodu ukraińskiego, jako język państwowy Ukrainy, jako język komunikacji międzynarodowej. Główným celem podrozdziału jest stworzenie współczesnej bazy naukowej dotyczącej treści i metod nauczania języka ukraińskiego, opanowanie najnowszych koncepcji nauczania innych języków. Dla osiągnięcia tego celu w systemie edukacji należy rozwiązać następujące zadania: – ocena poziomu nauczania i znajomości języka ukraińskiego w szkołach i uczelniach Ukrainy; – opracowanie programu priorytetowych badań naukowych z metodyki nauczania języka ukraińskiego w szkołach i uczelniach ukraińskich oraz nieukraińskich; – stworzenie Jednolitego Systemu Edukacji Językowej; – stworzenie programów nauczania i podręczników nowej generacji z języka ukraińskiego dla różnych kategorii uczniów i studentów wszystkich typów placówek oświatowych; – opracowanie państwowych standardów edukacyjnych z języka ukraińskiego; – doskonalenie systemu kształcenia studentów w kolegiach pedagogicznych i uczelniach Ukrainy oraz przekwalifikowanie nauczycieli języka ukraińskiego szkół i uczelni; – wzmocnienie kontroli jakości nauczania języka ukraińskiego; – utworzenie koordynacyjnego centrum do spraw przygotowania i przekwalifikowania nauczycieli języka ukraińskiego na bazie wiodących uniwersytetów Ukrainy; – wprowadzenie kursu języka ukraińskiego na wydziałach przyrodniczo-naukowych uniwersytetów i w uczelniach technicznych, opracowanie odpowiednich programów i podręczników. 24 Język ukraiński w środkach masowego przekazu: Głównym celem tego podrozdziału jest działalność, ukierunkowana na przestrzeganie norm współczesnego ukraińskiego języka literackiego w środkach masowego przekazu, regulowanie spontanicznego procesu zapożyczeń i innowacji w języku, podnoszenie za pomocą środków masowego przekazu ogólnej kultury językowej obywateli, wychowywanie w nich szacunku dla języka ukraińskiego, upowszechnianie języka ukraińskiego za pomocą środków masowego przekazu za granicą. Aby osiągnąć ten cel, należy rozwiązać następujące zadania: – podnoszenie poziomu znajomości języka ukraińskiego przez dziennikarzy pracujących w środkach masowego przekazu oraz w prasie elektronicznej, organizowanie praktycznych konferencji, stale działających kursów, szkół, seminariów, festiwali, służb konsultacyjnych; – zapewnienie pracownikom środków masowego przekazu słowników, literatury metodyczno-dydaktycznej i popularnonaukowej, odzwierciedlającej tendencje rozwoju współczesnego języka ukraińskiego, wydawanie literatury naukowej dotyczącej języka środków masowego przekazu; – przywrócenie systemu stałych audycji telewizyjnych i radiowych o aktualnych problemach języka ukraińskiego; – organizowanie w środkach masowego przekazu szerokiej dyskusji o aktualnych problemach obecnego stanu języka ukraińskiego; – stworzenie „kodeksu zachowań językowych” dla pracowników gazet, czasopism, telewizji, radia, agencji informacyjnych i reklamowych, zawierającego etyczne i estetyczne normy działalności językowej w środkach komunikacji masowej; – utworzenie naukowo-eksperckiej rady ds. kultury języka ukraińskiego przy Państwowym Komitecie Telewizji i Radiofonii Ukrainy. III. Język ukraiński na świecie Poszerzanie znajomości języka ukraińskiego w świecie odpowiada narodowym i państwowym interesom Ukrainy, zwiększa skuteczność działalności gospodarczej, naukowo-technicznej, kulturalnej i dyplomatycznej, sprzyja umacnianiu prestiżu naszego państwa we wspólnocie światowej. Program państwowego wsparcia nauki języka ukraińskiego poza granicami Ukrainy przewiduje: – koordynację działań na rzecz upowszechniania języka i kultury ukraińskiej za granicą; – zapewnienie celowej polityki dotyczącej używania języka ukraińskiego obok innych języków w organizacjach międzynarodowych (ONZ, UNESCO, Rada Europy); – udostępnianie informacji w języku ukraińskim o naszym państwie obywatelom innych krajów; – otwieranie państwowych ukraińskich centrów nauki i kultury w innych państwach, przede wszystkim tam, gdzie istnieje liczna diaspora ukraińska; – opracowanie systemu badania rozpowszechnienia języka ukraińskiego na świecie; – opracowanie regionalnych programów nauczania języka ukraińskiego dla diaspory ukraińskiej; – opracowanie prawno-umownych podstaw nauczania języka ukraińskiego w innych państwach; – prowadzenie uzgodnionej z innymi państwami polityki w celu kształtowania wspólnej przestrzeni edukacyjnej; – wspieranie na szczeblu państwowym organizowania wspólnych konferencji i seminariów poświęconych nauczaniu języka ukraińskiego i kultury w innych krajach; organizowanie olimpiad szkolnych i studenckich, konkursów itp.; – wprowadzanie specjalnych kwot i stypendiów na studia w ukraińskich uczelniach dla młodzieży z innych krajów, w tym w wyższych szkołach wojskowych; – prowadzenie badań międzykulturowych, a także badań nad językiem ukraińskim w zestawieniu z innymi językami; – wzmacnianie roli środków masowego przekazu w upowszechnianiu języka ukraińskiego, organizowanie konkursów radiowych, kinowych, telewizyjnych i wideo z języka ukraińskiego; – opracowanie teorii kompleksów edukacyjnych z języka ukraińskiego dla cudzoziemców. System działań programowych W celu realizacji Programu przewiduje się przeprowadzenie w ramach trzech działów Programu następujących działań: Pierwszy dział – państwowa polityka językowa i jej zabezpieczenie prawne; funkcjonowania języka ukraińskiego jako państwowego Rozdział drugi: badania naukowe w zakresie języka ukraińskiego i kultury mowy; — język ukraiński jako podstawa artystycznej i duchowej kultury narodu ukraińskiego; — język ukraiński w systemie szkolnictwa średniego i wyższego; — język ukraiński w środkach masowego przekazu; — język ukraiński w wojsku i w zakładach wojskowych. Rozdział trzeci: — organizacja i przeprowadzanie atestacji nauczycieli w systemie szkolnictwa średniego i wyższego, w szkołach wojskowych; — przygotowanie i podnoszenie kwalifikacji nauczycieli; — język ukraiński dla rodaków zamieszkałych za granicą; — język ukraiński jako środek zapoznawania cudzoziemców z kulturą, historią i tradycjami Ukrainy; — upowszechnianie języka ukraińskiego za granicą za pośrednictwem środków masowego przekazu. V. Finansowanie Programu Podstawowym źródłem finansowania Programu jest budżet państwa. Wysokość i źródła finansowania Programu określa się corocznie przy formowaniu budżetu. VI. Mechanizmy realizacji Programu Podstawowymi mechanizmami realizacji zadań programowych są: — stworzenie ustawodawczej i normatywnej bazy funkcjonowania języka ukraińskiego oraz udoskonalenie istniejącej; — finansowanie z budżetu; — współpraca z organami państwowymi, organizacjami społecznymi, a także z przedsiębiorstwami wszystkich form własności; — utworzenie organu państwowego, który odpowiadałby za politykę językową w państwie. VII. Społeczno-ekonomiczna efektywność Programu Koncepcja państwowego wsparcia języka ukraińskiego na Ukrainie i poza jej granicami, przedstawiona w Programie, odpowiada strategicznym interesom Państwa Ukraińskiego. Realizacja zadań przewidzianych Programem sprzyjać będzie społeczno-ekonomicznemu i duchowemu odrodzeniu Ukrainy, umocnieniu autorytetu naszego państwa we współczesnym świecie, rozwojowi i upowszechnianiu literatury i kultury ukraińskiej, utrwaleniu pozycji Ukrainy w nauce, sztuce, edukacji, handlu, przedsiębiorczości, turystyce, w międzynarodowych i międzynarodowych systemach informacyjnych. Dalszy rozwój i optymalne wykorzystanie języka ukraińskiego we wszystkich sferach jego funkcjonowania doprowadzi do odrodzenia i wzrostu duchowego bogactwa oraz do gospodarczego wzmocnienia młodego Państwa Ukraińskiego. M// Kierownictwo realizacją Programu i kontrola przebiegu jego wykonania Formy i metody kierowania realizacją Programu określa państwowy zamawiający. Państwowy zamawiający Programu, wychodząc z kwot przeznaczonych na realizację Programu, co roku precyzuje wskaźniki docelowe nakładów na zadania programowe oraz mechanizm realizacji Programu. Zatwierdzono przez Główną Radę Ogólnoukraińskiego Towarzystwa «Proświta» im. Tarasa Szewczenki 15 listopada 1996 roku, Kijów.

Tłumaczenie maszynowe

Strona · s. 14strona oryginału ↗
W przeważającej większości są to — choć brzmi to paradoksalnie — nauczyciele, oświatowcy, ci ludzie, którym państwo zawdzięcza chyba najwięcej, a którzy tak samo jak chłopi dobrze wiedzą, że bez siewu nie będzie żniw. Dlatego, wychodząc ze swoich możliwości, dążą do tego, by siać — spokojnie, bez zbędnego zamieszania, pracować. Jednym z jaśniejszych W trudnym czasie «Proświta» przystąpiła do swojego kolejnego zjazdu. Z jednej strony jest to pierwszy zjazd, który odbywa się w niepodległym państwie, a jego Rada Najwyższa w imieniu narodu ukraińskiego, jak uroczyście powiedziano we Wstępie, wreszcie przyjęła Konstytucję — Zasadniczy Akt Ukrainy. Z drugiej strony, choć w tej samej części Ustawy zapisano, że została ona przyjęta «dla zabezpieczenia praw i wolności człowieka oraz godnych warunków jego życia», dla «umocnienia zgody obywatelskiej na ziemi ukraińskiej», to prawa i wolności człowieka, a tym bardziej godne warunki życia, są wciąż bardzo odległe od ich rzeczywistego zabezpieczenia. Stąd też bardzo problematyczna pozostaje teza o zgodzie obywatelskiej na ziemi ukraińskiej. Czy nasza «Proświta» — w swoich początkach «Towarzystwo języka ukraińskiego» — nie jest wymownym przykładem? Zamiast spodziewanego w euforycznych czasach «pieśniowej rewolucji» wzrostu szeregów Towarzystwa i rozszerzenia jego wpływu na opinię publiczną, nastąpiła łańcuchowa reakcja rozszczepienia na liczne partie i partyjki, rozmaitego rodzaju organizacje społeczne o ściśle specjalistycznym, branżowym zakresie działania. Niektórzy nawet sądzą, że «Proświcie» pora już ostatecznie rozpuścić się w tym kolorowym POTOKU tworów społecznych. Jednak choćby na Bukowinie wielu jest ludzi, którzy nie tylko dostrzegają możliwość realizacji swego obywatelskiego powołania w «Proświcie», lecz także są przekonani, że właśnie temu Towarzystwu przypada odgrywanie roli konsolidującej w procesach duchowego, narodowo-państwowego odrodzenia. ...przykładów u nas na Bukowinie – zespół pierwszych entuzjastów, chór „Homin Bukowyny”, w którego skład wchodzi ponad trzydziestu uczestników różnego wieku. W ciągu tego jubileuszowego dla naszego państwa roku wystąpił m.in. na wszystkich przygranicznych placówkach obwodu. Poza tym jest częstym gościem we wsiach i szkołach regionu. Za wkład w rozwój ruchu oświatowego na Bukowinie jego kierownik, weteran UPA, więzień stalinowskich obozów koncentracyjnych Swiatosław Melnyczuk został uhonorowany obwodową nagrodą literacko-artystyczną im. S. Worobkewycza. Pokazowe, jak sądzę, jest też co innego. W wyniku wspomnianych różnicujących procesów obwodowe zrzeszenie „Proświty” pozostało bez własnego organu drukowanego. Założona przy nim gazeta „Czas” „uniezależniła się” od Towarzystwa. Dlatego zarząd, z inicjatywy znanego pisarza, zmarłego Michaiła Iwasiuka, wystąpił z propozycją wznowienia wydawania czasopisma dla dzieci i młodzieży szkolnej. W czasach bojarsko-rumuńskiej okupacji kraju Ukraińcy Bukowiny wydawali, oprócz czasopisma „Samostijna dumka”, także „Ukraińską jaskółkę”, przy redagowaniu której uczestniczył Oleh Olżycz – jeden z najwybitniejszych uczonych-archeologów, badaczy dalekiej przeszłości naszego kraju. Założycielami ostatecznie wznowionej „Jaskółki” zostali obwodowa „Proświta” wraz z obwodowym zarządem oświaty i redakcją pisma. Pierwszy numer bukowińskiej „Jaskółki” z błogosławieństwem świetlanej pamięci Olesa Honczara ukazał się w 1993 roku. W następnym roku pismo wypełniło nazwę kwartalnika, wychodząc w czterech odrębnych numerach. Jednak narastająca inflacja, trudności ze sponsorowaniem, problemy z kolportażem wydania w warunkach braku pieniędzy na wsi, wśród nauczycielstwa, spowodowały, że w 1995 roku czasopismo ukazało się już w dwóch podwójnych numerach, i to w tym już w 1996 roku. Mimo to w tym czasie czasopismo zdobyło sobie zwolenników, sprawiając radość nie tylko młodym, ale i starszym czytelnikom, rozbudziło w tych ostatnich wzruszające wspomnienia o dalekich latach dzieciństwa, kiedy w czasach obcego panowania «Ukraińska Jaskółka» – poprzedniczka naszego wydawnictwa – była swoistym elementarzem i czytanką, według której w ukraińskich rodzinach rodzice uczyli swoje dzieci ojczystego języka. „Bardzo jestem wzruszona – pisała do redakcji w podeszłym wieku mieszkanka Bukowiny Olimpiada Tarko – że dożyłam, by zobaczyć tę książeczkę pod nazwą «Jaskółka», bo mój ojciec wypisywał mi «gazetkę» pod taką nazwą jeszcze w latach 1932–1933”. Zachętą do pracy nad dalszym wydawaniem czasopisma były także pozytywne opinie z USA i Kanady. Biuletyn «Odezwijcie się» Światowej Koordynacyjnej Rady Wychowawczo-Oświatowej przy SKU pisał o pojawieniu się naszego pisma: „Widzimy chęć dania dobrego materiału do czytania i wychowania. Bez wątpienia zasługuje ono na wsparcie naszego nauczycielstwa z diaspory, jak również z wnętrza Ukrainy – dla scalenia naszego jednego narodu i soborności nowego Państwa.” „Wasza «Jaskółka», – pisał z ТУМ-u w Chicago Dmytro Hruszecki, – pod naszym «dachem» uwiła sobie gniazdko. Jest tak miła, ta wereczka wierszyków, myśli, wypowiedzi, że «Ochoczo» bajką sławnej Zofii Majdańskiej, naszej znajomej skrzypaczki z występów w Chicago. A na koniec wereczki nasz czuły kompozytor i śpiewak Paweł Dworski. I to wszystko bukowińczycy! I pojawił się najsławniejszy bukowiniec – nasz niezapomniany, rodzimy, ukochany twórca piękna – Wołodymyr Iwasiuk!”. Najbardziej jednak moralne wsparcie znajdujemy w tym, że już wiele szkół miasta i rejonów obwodu wyraża chęć współpracy z czasopismem – nie tylko je rozpowszechniają, ale i wykorzystują na lekcjach oraz w pracy pozalekcyjnej. W rezultacie do czasopisma zaczęli pisać także sami uczniowie. A im stała rubryka «Mała akademia sztuki» (MaMmA) pragnie być dobrą nauczycielką i doradczynią, zwłaszcza tym, którzy szukają siebie w literackiej i artystycznej twórczości. R samobytności „Lastiwka” publikuje rubryki imienne, w których występują nauczyciele, znawcy sztuki, pisarze: „Kocham moją Ruś – Ukrainę” Ju. Fedʹkowycza, „Mowo rodzima, słowo rodzime” S. Worobkiewicza, „Weź ze sobą pieśń” W. Iwasiuka, „Zechcesz, a będziesz” O. Ołżycza. Ostatni numer czasopisma za 1995 rok w znacznej mierze poświęcony jest dwóm testamentom literatury ukraińskiej, które pozostawili nam wszystkim T. Szewczenko i I. Franko. Wśród publikacji Franki szczególnie aktualnie brzmi swoim wezwaniem do wytrwałej pracy bez „pustosłowia” jego „List do galicyjsko-ukraińskiej młodzieży”, któremu minęło 90 lat. Takie w ogólnych zarysach są podsumowania i plany redakcji «Jaskółki». Tylko czy utrzyma się ona na bukowińskich horyzontach, choć nie byłoby grzechem, gdyby wzbiła się w przestrzenie ogólnoukraińskie, a nawet zamorskie. Bo w tym nieustannym potoku różnorodnej rosyjskojęzycznej literatury ledwie czy zajmują półki potężniejsze ukraińskie wydawnictwa. Nie wiadomo, czy ktokolwiek ściąga należne w niepodległym państwie podatki z tej «literatury». A tymczasem «Jaskółki» pytają o podatek dochodowy. Który, można zapytać, przy nakładzie trzech tysięcy? Bo bez wsparcia sponsorów nie sposób wydać kolejnych numerów czasopisma. Czasem pytasz samego siebie: a może to ustalono specjalnie po to, by wybić resztki entuzjazmu z dziwaków, którzy wciąż próbują pracować dla ojczystego słowa – podstawy naszej kultury, duchowości, państwowości? Podobne myśli przychodzą do głowy, gdy słuchasz transmisji z sali posiedzeń Rady Najwyższej, tej samej, w której uchwalono 10. artykuł Konstytucji: «Państwo zapewnia wszechstronny rozwój i funkcjonowanie języka ukraińskiego we wszystkich sferach życia społecznego na całym terytorium Ukrainy». Ale czy sala Rady Najwyższej została gdzieś wpisana w wyjątki od tego punktu, skoro tak wielu posłów ignoruje język państwowy? Po co jednak wyjątki, skoro w tej samej Konstytucji artykuł 105 wymaga znajomości języka państwowego od Prezydenta, a artykuł 76 pozwala nie zawracać sobie nim głowy posłom i tym, którzy zamierzają nimi zostać, wystarczy, że przeżyli na Ukrainie zaledwie 5 lat i ledwie osiągnęli 21 lat wieku. Zatem pytam, o który język bardziej troszczyli się nasi posłowie, przyjmując Konstytucję. O państwowy czy o «języki międzynarodowego porozumiewania się», z których nie zamierzają zrezygnować? Oto tak, ukraińskie «Jaskółki», «Żurawiki», «Dzwoneczki» i «Tęczynki». Wiktor KOSIACZENKO, przewodniczący Bukowińskiej «Proświty» Na firmamencie kultury ukraińskiej jedna z najjaśniejszych gwiazd – nie tylko ukraińskiej, ale i światowej. Wśród wielkich aktorów i śpiewaków dwudziestego wieku, obok nazwisk Szalapina, Caruso i Eleonory Duse, stoi imię genialnej ukraińskiej śpiewaczki SOLOMII DMYTRIWNY KRUSZELNYCKIEJ, której samoofiarność i oddanie klasycznemu śpiewowi oraz niezwykły naturalny talent wyniosły ją w gwiazdozbiór najwybitniejszych głosów świata. Entuzjastycznie witano Kruszelnycką podczas gościnnych występów we Lwowie, Petersburgu, Warszawie, Wiedniu, Buenos Aires i Nowym Jorku. Włoski krytyk Marotti pisał o naszej śpiewaczce: «Ogromnie utalentowana i wykształcona, pełna artystycznego wyczucia i szlachetności. Mówi po ukraińsku, rosyjsku, polsku, niemiecku, francusku, włosku i hiszpańsku». W całym tamtym stuleciu Solomia Kruszelnycka była symbolem doskonałości i niedościgniętości, niezrównaną liryczno-dramatyczną sopranistką o rozpiętości prawie trzech oktaw — istotnie unikalnym zjawiskiem w operze i w muzycznym świecie końca wieku. Mówiła i śpiewała w pięknie. Wybitny włoski poeta G. Carducci pisał, że tam, gdzie przechodzi Kruszelnycka, «kwitną róże i śpiewają słowiki». Nie jeden naród ustami swoich poetów opiewał tę ukraińską kobietę, a co najmniej trzy z nich — ukraiński, włoski i polski — uważają ją za swoją narodową śpiewaczkę. Występując w 1902 roku w Petersburgu, Solomia Kruszelnycka śpiewała w carskim pałacu. Mikołaj II przyjął ją za Włoszkę i poprosił, by zaśpiewała w ojczystym języku. Z jaką nienawiścią napełniło się serce tyrana, gdy w pałacu zabrzmiała niezniszczalna ukraińska pieśń, wzleciała w niebo, według słów Dmytra Pawłyczki, «jasnymi płomieniami oktaw». Car dyszał jak konająca poczwara, a uśmiech Solomii w tę chwilę był jak włócznia, wymowny i nieugięty. Pieśni jej nie zabić! Śpiewaczka urodziła się 23 września 1872 roku. dodaj SOLOD roku w wsi Biliawynci w rejonie buczackim na Tarnopolszczyźnie. Uczyła się w konserwatorium we Lwowie, gdzie zakończyła swoją drogę życiową jako profesor (zmarła 16 listopada 1952 roku). Do Lwowa powróciła w 1939 roku po śmierci męża Cesarego Riccioniego, który był burmistrzem miasta Viareggio we Włoszech, gdzie przez długi czas mieszkała. Miejsce wybitnej śpiewaczki w historii sztuki operowej określił znany włoski muzykolog R. Kartopaes: «Na scenach operowych świata królowali czterej mężczyźni – Battistini, Caruso, Titta Ruffo, Szaliapin. I oto jedna kobieta zdołała dorównać ich wysokości, stanąć na równi z nimi. Była nią Salomea Kruszelnicka». I w te dni, gdy rozpoczyna się odliczanie nieśmiertelności, warto przypomnieć Salomeę Ambrozjiwnę Kruszelnicką, wybitną śpiewaczkę, sławną córę swojego narodu, ciepłym, cichym słowem. Jurko Nadzbruczanec ЕР - - щ--- і щ Р. чию 'Ж'о'і-е'ооїиооо Ви.

Tłumaczenie maszynowe

Strona · s. 15strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

Słowo Proświty 22–24 października na Ługańszczyźnie, w mieście Siewierskodonieck, odbyła się regionalna naukowo-praktyczna konferencja «Metodologiczne i praktyczne problemy edukacji humanitarnej i wychowania w narodowym systemie oświaty». Inicjatorem wydarzenia był prorektor Siewierskodonieckiego Instytutu Technologicznego Josyp Stenciel. Trzeba powiedzieć, że J. Stenciel włożył wiele wysiłku, aby konferencja odbyła się na demokratycznych zasadach. Konferencja się odbyła i, co najważniejsze, podjęła uchwały, skierowane na radykalną przebudowę systemu oświaty. Ważne jest tylko, aby Ministerstwo Oświaty było tym zainteresowane. Z wystąpienia zastępczyni kierownika Zarządu Edukacji Nauczej i Humanitarnej Ługinina stało się jasne, że temu przeszkadzają reformy w samym państwie. Przytaczam opinie z wystąpienia szanowanej Tatiany Pietrowny. Przyczyną niskiego poziomu oświaty jest obniżenie poziomu życia. U studentów pojawia się apatia. Zrozumieniu idei państwowej przeszkadzają polityczne perypetie. Oczywiście, przy niechęci do czegokolwiek zrobienia, przyczyna zawsze się znajdzie. Rzeczywiście obiektywną charakterystykę stanu rzeczy w dziedzinie oświaty przedstawili współreferenci: Olha Kriazycz – korespondentka gazety «Ewrika» z Siewierskodonieckiej, Katarzyna Kryżna ... ...procesu wychowawczego. Nie można nie zgodzić się z myślą O. Cz... (przy poparciu tego kierunku kilka myśli w swoim wystąpieniu). Tak, od dawna nadeszła potrzeba rady ...kompleksowej reformy systemu oświaty, w tym humanizacji, ale wyłącznie na podstawach ukraińskiej szkoły narodowej. Nie jest bowiem tajemnicą, że stary totalitarny system wciąż wywiera duży wpływ na społeczeństwo, a co najniebezpieczniejsze, na dorastające pokolenie obywateli Ukrainy. Bardzo szkoda, że przez 5 lat niepodległości państwa ani instytucje państwowe, ani nauka pedagogiczna nie zdołały wypracować spójnej koncepcji narodowej edukacji i wychowania. Boli stwierdzić, że ostatnio próbuje się ją zastąpić koncepcją wychowania obywatela Europy, świata, Wszechświata... Przy tym zapomina się, że dla Ukraińca Europa zaczyna się od Ukrainy. Może to dlatego, że urzędnicy państwowi – sternicy reform oświatowych – sami lekceważą Ukrainę, jej kulturę i jej język. Przekonującym dowodem na to jest szereg «okrągłych stołów», które Ogólnoukraińskie Towarzystwo «Proświta» zorganizowało w ministerstwach i resortach w sprawie wykonania 10. artykułu Konstytucji Ukrainy. Dziwne, ale faktem jest, że pierwszym punktem uchwał było żądanie Towarzystwa: państwowi urzędnicy na stanowiskach pracy... NARODOWA OŚWIATA – PRIORYTETOWE KIERUNKI POSTĘPU – nauczyciel Siewierodonieckiej szkoły średniej nr 14 oraz Ołeksandr Czeszkow – kierownik działu analitycznego Kongresu Ukraińskich Nacjonalistów. Bardzo cieszy, że O. Czeszkow zdołał postawić, że tak powiem, wszystko „z głowy na nogi”. Główna myśl prelegenta: państwo powinno podkreślić, że oświata jest strategicznym priorytetem rozwoju społecznego. Tymczasem jest to dziś dalekie od prawdy, a poszczególne postanowienia Ustawy o oświacie odgrywają rolę zupełnie odwrotną do tej, która im przypisano. Wśród nich: podporządkowanie placówek oświatowych lokalnym organom władzy; przyznanie administracji zakładów edukacyjnych praw do kształtowania planów nauczania; nadanie praw do przekształcania szkół w gimnazja, kolegia, liceum itp. przy zachowaniu tego samego składu nauczycieli, form i metod nauczania, co w wielu przypadkach ma czysto spekulacyjny charakter; faktyczne uzakonienie istnienia prywatnych zakładów edukacyjnych na bazie państwowych itp. Ponadto za zespołami pedagogicznymi placówek oświatowych, zespołami uczniowskimi, społecznością, administracjami państwowymi i organami samorządu terytorialnego musi być zagwarantowane prawo do głosu doradczego w zarządzaniu oświatą, a także prawo do inicjatyw ukierunkowanych na udoskonalenie posługiwania się językiem państwowym. A ponieważ lekceważenie Ustawy Zasadniczej państwa jest zjawiskiem masowym, konferencja podjęła uchwałę: «...Na stanowiska kierownicze w placówkach oświatowych powoływać specjalistów władających językiem ukraińskim, uwzględniać to przy atestacji pracowników systemu oświaty. Nauczyciel nie może ubiegać się o wyższą kategorię bez znajomości języka ukraińskiego». Nawiasem mówiąc, także narodowa koncepcja nauczania i wychowania nie jest wcale taka skomplikowana. Wystarczy tylko przy opracowywaniu zasadniczych założeń być patriotą Ukrainy. Możemy wziąć za przykład dowolne państwo i zobaczymy, że wszystkie one (koncepcje) opierają się na zasadach narodowych. Bez wątpienia konferencja stała się znaczącym krokiem w kształtowaniu ukraińskiej myśli pedagogicznej. Podczas jej obrad rozpatrzono bowiem naukowo-metodyczne i prawne podstawy humanizacji i humanitaryzacji oświaty, problemy realizacji podstawowych założeń koncepcji wychowania dzieci i młodzieży w narodowym systemie oświaty, społeczno-pedagogiczne i psychologiczne problemy reformowania narodowego systemu oświaty, społeczną rolę nauczyciela w reformowaniu oświaty na Ukrainie. Walentyna PAWYCKA Р не С 0 нн ЧТРОСВОЯЧІ о: 1868-1996 CZAROWNA PIEŚŃ SKRZYDLI DUSZĘ Wykształcona na narodowym gruncie, pieśń Witalija Łazarenki jest szczera i melodyjna. Twórca, mający głęboki pogląd, bardzo starannie podchodzi także do słowa poetyckiego. Może właśnie dlatego współpracują z nim tak znani poeci, jak Mykoła Kartenko, Danyło Kononenko, Anatol Kyczynski, Lilija Budżurowa, Halina Chmalowska. Niech więc ten pierwszy zbiorek utalentowanego poety i kompozytora stanie się ще одним оберегом українського слова 1 шси в Криму!» — tak odpowiedział znany śpiewak, artysta ludowy Ukrainy, laureat Państwowej Nagrody im. T. Szewczenki Wasyl Zinkiewicz na wydanie zbioru pieśni Witalija Łazarenki. Tytuł tego zbioru nadała pieśń «Wiek Ukrainę lubi» («Przez całe życie kochaj Ukrainę»), napisana wspólnie z poetą Danyłem Kononenko. Gratulujemy autorom wydania zbioru, a czytelnikom proponujemy zapoznanie się ze słowami i melodią tej pieśni. Muzyka Witalija Łazarenki: Wiersze Danyła Kononenki Słońce pieści kalinę, Wiatr kołysze dęby. Synu mój, dziecino miła! Przez całe życie kochaj Ukrainę! Refren: Mowę swoją, słowiczą, Mamy pieśń, barwną rozmaitość, Synu mój, dziecino miła, Nie zapominaj! Daleko szumi topolą, Stepu dźwięczne głosy. Synu mój, Ukrainę rodzinną Noś przy sercu przez całe życie! Refren W groźną, niespokojną godzinę Dzwoń w dzwony na alarm! Synu mój, Ukrainę rodzinną Broń jej przed wrogami! Refren. NASZA DUSZA Przypominamy sobie o zebraniu założycielskim sprzed siedmiu lat miejskiej organizacji Towarzystwa «Proświta» w Lubniach na Połtawszczyźnie. Było ono pierwszym po Ogólnoukraińskim Towarzystwie «Proświta» im. Tarasa Szewczenki. Wtedy z Lubeńskiego Komitetu Miejskiego KP oraz z Rady Miejskiej przybyli wpływowi urzędnicy, aby wystąpić z partyjnymi zaleceniami, jak lepiej pracować Towarzystwu, by nie zasiać wśród lubeńczyków nacjonalistycznych nastrojów. Później ile razy członkom Rady Towarzystwa musiało chodzić do wysokich partyjnych i państwowych organów miasta, gdzie urzędnicy-komuniści nie szanowali ojczystego języka, a przemawiali po rosyjsku na wsiach rejonu. Rozpoczęła się prawdziwa wojna o ojczysty język, bo miasto Lubny było całkowicie zrusyfikowane. Nie dopuszczano nas do gabinetów pierwszych i drugich sekretarzy, powołując się na ich zajętość, nie chciano nas słuchać w wydziałach oświaty rejonu i miasta, a my chodziliśmy i dopominaliśmy się, aby zmienić tabliczki z rosyjskimi nazwami na ukraińskie w sklepach, aptekach, bibliotekach i domach kultury. Nazywali nas nacjonalistami, banderowcami. Trochę się poprawiło. Przy miejskim komitecie wykonawczym została utworzona komisja do spraw zapewnienia wykonania ustawy Ukrainy «O językach na Ukrainie». Kierował nią zasadniczy zastępca przewodniczącego Łubeńskiego Miejskiego Komitetu Wykonawczego Anatolij Koraienew. Wielu wysokich urzędników musiało się czerwienić, gdy wzywano ich na posiedzenia komisji i żądano, aby ustawa uchwalona przez Radę Najwyższą była bezwzględnie wykonywana. Jednak od siedmiu lat nie jest ona wykonywana. Począwszy od samej Rady Najwyższej, niektórzy deputowani nie wiedzą, że są przedstawicielami narodu Ukrainy w najwyższym organie ustawodawczym i muszą władać językiem państwowym. Na próżno uważa się ich za obywateli Ukrainy. Wydaje nam się, że Gabinet Ministrów, który powinien stać na straży «Ustawy o językach», jest w swoich działaniach nadzwyczaj łagodny, i pozwala ministrom, dyrektorom i urzędnikom lekceważyć ją. Komisja przy miejskim komitecie wykonawczym może żądać od kierowników zakładów, instytucji, wydziałów kultury, handlu, a nawet stosować wpływ administracyjny, aż do zwolnienia z pracy tych, którzy nie wykonują ustaw Ukrainy. Nie zaszkodziłoby nam wziąć za przykład niedalekich sąsiadów, sąsiadów-Prybałtów, u których ustawa o języku jest bardzo zrozumiała: konkretnie – nie znasz języka łotewskiego, nie możesz być obywatelem Łotwy! Dziesiąty artykuł naszej Konstytucji daje nam, działaczom Proświty, możliwość skuteczniejszego domagania się wykonania ustawy «O językach na Ukrainie». Mówiąc obrazowo, mamy teraz prawo zapytać: Czy jesteś obywatelem Ukrainy? Jeśli jesteś obywatelem, szanuj Konstytucję naszego państwa! Łubeńskie Miejskie Rejonowe Towarzystwo «Proświta» im. Tarasa Szewczenki domaga się, aby na Ukrainie obowiązywało jedno hasło: «Ukraina to nasza Ojczyzna, w której żyje jeden naród – ukraiński, który szanuje jeden język państwowy – ukraiński!» Piotr Mostowy, przewodniczący Łubeńskiej Miejskiej Rejonowej Organizacji «Proświta»

Tłumaczenie maszynowe

Strona · s. 16strona oryginału ↗

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

С т по ет пеннввнннн о Ран а нн р нн на НЕННЯ ра ОА ННЯ ЯКР.499 (4 - РрЕРЖ АВ АФІАЦЯОІ АЛЬ А -- зно В А р с УРОК СЬОМИЙ. ПОБУДОВА ДЕР- ЖАВИ І НАШЕ ЖИТТЯ Держава - цеаналогія сім'ї, дебатько г мати є гарантами її існування. Батько і мати виступають у ролі влади й управлінців, що забезпечують злагоду шляхом виховання членів сім'ї на моральних і естетичних цінностях нації, злагоджену працю членів сім'ї, охорону дому 1 майна від нечесних людей 1 сусідів, що зазіхають на добро 1 благополуччя сім. Коли ж у сім'ї появляються пияки, марнотратники, нероби (фактично, зрадники ідеалів сім'ї), сім'я губить орієнтири, настає біда. Тут ніхто не виграє, навіть зрадники. Люди без честі нікому не потрібні, вони подібні до собак, які кусають своїх господарів Тому про таких у народі кажуть: «Все одно здохне під тином, як собака, не залишивши доброї пам'яті навіть своїм дітям». Держава -- величезна сім'я, що складається з великої кількості сімей зі своїм життям. Щоб у державі був лад, цілеспрямована робота всього о суспільства, забезпечувався захист інтересів народу, функції батька і матерів ній виконує державна влада. А щоби в державній владі було менше зрадників інтересів народу, прорахунків в управлінні, щоби діяв взаємний контроль за виконанням наказів народу, народи історично дійшли висновку, що державна влада повинна складатись із трьох гілок законодавчої -- у вигляді обраного народом парламенту; виконавчої -- в особі Президента, що обирається всіма громадянами держави, 1 уряду, що формується Президентом; судової, що також створюється демократичним шляхом Усі гілки влади -- незалежні, але державний віа усі повинні тягнути водну сторону, а не як лебідь, рак і щука у відоміЙ байці А тому всі без винятку повинні бути підпорядковані ОСНОВ- НОМУ ЗАКОНОВІ -- КОНСТИТУЦІЇ Не кріслові, не посаді, не телефонному праву, якбулов СРСР Думаю, арозуміло, чому комуністи 1 соціалісти у Верховній Раді України не хотіли цивілізованої Конституції, хочуть жити за телефонним правом Закон і люди, що його виконують, Є орієнтиром на шляху до добробуту і злагоди для всіх громадян держави Якщо народ не пильний, то при владі можуть поивитися зрадники. недбальці,. маєфіо 1 ' просто пройдисвіти, які використовують владу в своїх або "тужих інтересах Наступає біда для держави, для кожної сім 1, ПпОЧИНОаєтТьЬСсСЯя кровопролиття, появ- іяються труми, каліки, злидні, біженці Згадайте нед: згадайте недавнє, як у кожній сім'ї хви лювалися, щоби син не потрапив до Афтанстанму Подивітьє я на Чечню -- правителям імперії ме сподобалось.) що Дудаєв не скорився Для чеченців і про стогоО росіинимиа ЗОНИ СПОТІі, меру ь | визискують гроши на ведення пійни ім плач матерів «ВИ шіиГгибплими 1110) синами, горе Жінок І! діІтТем, Сиріт о обох сторін" Лля того. щоби захиститись від тієї біди, в демокра гичних критнах Існує Ро влиаДди» писрвіТЛЮЄ ЖжЖИТТИ Де жави. Том, де преси «ро р Ю вільма преса, пика превдипо І. |. о р і - нара -- ч- в «наморднику», для народу лихо Для нас, українців, усвідомити це дуже важливо тому, що нас протягом десятиліть привчали до диктатури пролетаріату -- «влади робітників 1 селян». Фактично ж при владі був ЦК КИПІРС, а не рядові комуністи, робітники і селяни. Ми за рознарядкою обирали ради з токарів, слюсарів, доярок, ланкових, голів колгоспів 1 партеліти Вдумаймося, хіба у Верховній Раді чи інших радах займаються доїнням корів чи слюсарною справою? Парламенти займаються управлінням, розробкою законів, правил поведінки всіх у державі. А оскільки вони не мали відповідної освіти, то, як манекени, за командою піднімали руки. Та й верхівці КПРС освічені люди були не потрібні -- боялися спротиву, їх нищили / Через відсутність відпПовІДальнОоСтТІ перед виборцями (нас привчали боятися керівництва, яке ми «обирали») не було роботи для накопичення багатства, а відбувався розпродаж природних ресурсів або вони просто марнувалися Хто ) коли звітував перед народом чи виборцями за продаж народного добра" Де ці гроші, трильйони доларів за продане?! | Згадайте, щоби створити ілюзію великої роботи задля досягнення «світлого майбутнього», шукали ворогів у себет по всьому світу. Скільки навиробляли літаків, танків, отруйних речовин та іншо" го брухту! Тепер тратимо гроші на їх знезаражування, на гасіння черютвецької, комсомольської, чорнобильської хвороб, що спалахують сьогодні як наслідок такої «діяльності». А скільки нудьгує без діла військових пілотів, - гОТУуУВали іх більше, ніж усі країни світу А гадготовка Одного пілота обходиться в такі кошти, за як! можна утримувати педінститут із 2 тисячами студентів Приклад протилежний. Переможена, зруйнована Німеччина Розумний народ цієї країни в 1949 році обрав олій цлером 72-річного доктора Аденауєре (там парламентарій має 2--3 вищі ОСВІТИ, гам ціняться розум, 8 Ре обіцянки" ця" цянки, з якими виступає кандидат У депутати, і коЖНИЙ, ХТФ йде в парлямент, думає, щоби після герміну перебоування там ЙОМУ Не П повели виборці услід, а залишитись шанованою людиною). Аденауєр 'ч помічниками мм 15 років вивели НШмеччину за добробу- том громадян у першу Пп яттірку держав спіту Нині маючи м - г Тай РУ БОЇ послав Ікробі | Є пРІЄ, - 'Х понеСс ПМ алежну Україну, яку ГІ жертви 1 стражедання, що поОСсто українці протягом голіть), СЮ ку ОПИДдУужнІіСсєт05О ДО До ржавотворення, "| "АТ і шр пам прищеплювали, ми перету» рити паї ; "Є»кК поамент і ради ІМшШИХх рівно в у притуя 4 дли пПІДНИЦІЄ НІНІ кваліфіхк ДИЛИ «ОМ дознволиємо СнОТМ голосом на пвио0орах користу ватися резу п гатами сво ; прамі корумпованим елементам м хжрапм, ше пиднио по ророті Ддепуї ТІВ. ЛПКІ спокКкІНМоО «ПОГЛИдИїОЇ пк нас обкраднитюм т |іІлЛьки Оодимимо реченням М рІм ГрІХ 141 13 мдпопІДНО ДО ЄДдДМИОГО 7 рисру "Г-ЙГУЄТЬСРМ МИМО у ДдОМ| ГІ ІІро укцианим смт р ) 1993 році з нашої кишені викрадено понад трильйон карбованців : поставлено на грань банкрутства лікеро-горілчану, тютюнову, кондитерську промисловості. За ці гроші тоді можна було купити 20 млн гонн нафти, щоби працювали транспорті заводи Ось чим обертаються некомпетентність або нечесність депутата парламенту, якого ми обрали Якщо хочемо цивілізовано жити 1 добра нащадкам, ми повинні озброїтись загальнонаціональною стратегією розбудови України-держави. Нихто за нас цього не зробить. Також маємо чітко сказати росіянам, грекам, євреям, полякам та іншим, що якщо хочуть дружно жити на загальних умовах із українцями на українській землі, то вони повинні разом будувати незалежну демократичну Україну -- наш спільний дім. Тим, хто тягне в СНД, а фактично в Російську тгмперію, що знищила 30 млн. українців ми також повинні чітко сказати, що сьогодні Україна -- не СРСР за колючим дротом, не колгосп, із якого безпаспортний колгоспник не міг виїхати в сусіднє місто, 1 якщо комусь Україна та її громадяни не подобаються, то, будьте добрі, їдьте в свої історичні батьківщини з миром. А для заражених російським імперським шовінізмом слід нагадати історію 50-літньої давності 1 сьогодення Весь військовий кулак СРСР, підступництво 1 зрада холуїв не могли протягом понад 10 років подолати 10--15 тисяч вояків УПА, що боролись за незалежність України. Чечня, менша од Полтавської області, провчає імперіалістів, які зазіхають на свободу чеченського народу. Сьогодні в Україні не менше мільйона патріотів, які захищатимуть незалежність зі зброєю в руках, а коли настане важкий час для Батьківщини, то їх стане вп'ятеро більше. То вже буде не Чечня, а щось страшніше. Політологи прогнозують: якщо виникне війна, То до 2000 року в Україні залишиться 9 млн чоловік, а в Росії -- 36 мли. чоловік Я ж думаю, що громадяни України це розуміють, розуміють це 1 перип особи держави. Президент Л. Кучма та Прем'єр- Міністр П. Лазаренко, які обрані народом демократичним шляхом, яких Європа І Америка зустрічають як рівних, не здатні бути будь-чиїми васалами, як це було в минулому, коли українське керівництво було на рівні ганчірки перед дверима Усі ми із посткомуністичного суспільства: і патріоти України, 1 ті, що ще не позбулися меншовартості, 1 ті, що заражені шовінізмом, тож повинні усвідомити, що кожна нація хоче мати свою державу Це природнє бажання, як бажання кожного мати свій власний дім, і ніхто цьому не повинен заважати Єврейський народ через 2 тисячі років рідВОЮВав СВОЮ державу І сьогодні кожен єврей анає, що вій не безбатченко, що в нього є історична батьківщина, яка мого зігріє і захистить у тяжкий для нього час Держава Ізраїль, навіть малесенька Сан- Маріно -- це держави, побудовані на національній ідеї. Тобто Ізраїль -- це держава свреїв, Італія -- це де ржава італійців, а не росіян, ке українців, не євреїв, не німців. Так 1 демократична Україна -" Це держава українців І|ІПпОВИНМ на вона розбрудовуватиєсь на асадах української національної ідеї, яка є за СВОЄЮ СУТТЮ антниідеєю нищення українського народу Вона несе в собі національне відродження великого, ниеного ВвІКЯаМИ народу, 4 також розвиток незалежної України в економічному науково-технічному, соціальному ВІДНОШЧКІЄМНІ до рівни політичному Пров РЙ шованих країи спіІТУ Причому цем .) уморічним розвиток України повинем консолідувати всіх на Ооааї їстори ПУТеї пам'яті яку ро нис С ралисєм м герти україтисько МОВИ, ІАЦІО спі НО поерочемуну неможливим розвиток без ЯКОЇ шаш она ної кУ.ЛЬьЬ ТУРИ громадської дум КИ." ГИ МИХ культурних о обливостей тичні 1 градицій нироду Україна, як і Миніст ) ОСОВІТ ОВ М ІОВОрИу ри « 101 РореЮ висловив у резонне «мі ТеТегері ор ТеЕНАГ нАИоОсСІВічМ шо! у центрі Української маціомальноя махо 11 | і і й | Ки " " 1 гувин Ра "я дає рн у іі ТІ Р | ПЕР нн МЕЕЕНЕНИННи мн с-. РР шани нин нь ан ПЕР шо ан ій -- пикнюю - зані - зи ЕР Р - НИ жен ній шанс рр і зане РИН п- РДА еннананнни ананниннияя - національно свідомяЯ, високопрофестина 1 морально адорова людина, що з пдністю ставиться До ніших Націй, й но 1 творчо працює на себе ії на добробут своє! держави України. Думаю, що кожний батько і дід пишалися 6, якби діти й онуки несли в собі кращі здобутки нашого давнього українського наролу І дуже прикро чути з Москви і від росіяк, яю: живуть В Україні, що С? ремління любити свою незалежну Україну ! виховуватись на українській національній ідеї -- це щось погане, націоналізм, бандерівщина. А коли росіяни люблять Росію, то це грактується патріотизмом, не нашоналізмом, не єльцинщиною Де ж логіка? Знову наведу думку письменника Ізратля Клейнера, що відчув на СОФІ 1 гоніння, і геноцид, а, значить, наорався розуму. Цей письменник трактує Націоналізм, що позбавлений шовінізму, расизму, національної винятковості, Є ніщо інше, як патріотизм, природним стан для кожної нормальної людини» Українська національна їдея -- Це напрямок, який повинен згуртувати нашу націю й усіх громадян України на створення правової, демократичної України, де б кожний громадянин жив вільно 1 б достатку, незалежно ВІД національної приналежності Іншого шляху немає, 1 підтвердженням цього є сусідня Польща Скажіть матері-польці піти під Москву чи іншу державу -- вона вам очі видри" пає Бо добре знає, що тільки незалежна Польща пригорне її дітей, що Тільки в незалежній Польщі її діти не будуть гарматним м'ясом у війнах за чу імперські інтереси. Навіть колишній комуніст -- Президент Кваснєвский бачить добробут польського народу в приєднант до цивілЛІЗОВаНноЇї Європи и НАТО. країн, як: розвивають дІіисСноО рівноправні міжде ржавні ВІДНОСИНИ На засадах Гельсінських Уутод І! принципах ООН. І будують такий європейський дім, де у кожної нації є свой незалежна держава, мова, звичаї, співпрацюють в усіх галучях, не ордурюючи одне Одного, | ХОДЯТЬ, ІзЗдЯтТь Одне до ОДНОГО ВІДПОВІДНО аз законами, нНк Дорі СУСІДИ Підписав ЦІ УГОДИ 1 Брежнєв. Але коли , ЯявиЛлиИСсьЬ лтоди як! в СРСЕ поширювали Де Гельсінкі, їх почали судити, кидати в порми, психліКарні, відправляти на заслання. Комуністична верхівка ховала ІДеЇ Гельсінкі від народу У сімдесяті роки майже всі Члени Української Гельсінської Групи були засуджені ОЇ ПЬШІЄ як На з 0 років ув'язнення (М. Руденко Л Лук'яненко Ч ререцар:т | Михайло і Богдан Горині, В Красівський, С) Шеоевченко й інші). « ЦІЄЇ Групи вийшли організатори трьох парти Народного руху України, Української республік ІнськОої Парті, Демократичної партії України. Вони дуже бага зробили дДЛли проголошені Нашої незалежності Пому цим партіям 1 Д довІрЯТтИ Й УСІЛ КОїХ піІДТРрИМУВАТИ бони Мн зрадить |Те піІДТВердило житі Р ауР; ДЦІНЛЬНІСТЬ Гож даванмте гу орки) т ПУ мі ги дійсно правову державу Укгоа Ніл піІДЙТВердимо, ШІ ми також р "Мн НЄЛАТ! Тр ки ум'рі НИ "учені Гук мІА ДІ ни прабатьківщини Грояні І росіяни як! живуть о Україн ПО виніп зрозу міІТИ що. будуючи разом українцями Україну НнОНИ ГОМеЕїГ )о) а) зр у РО і Рікі пери гворення імперської цивіІЛІЗОВа М у сержаву е О і росіяни жили поемлюеьки Л НС! ра 10) 788 5Оненгіо)01О0о1А1 МАО кіучемоО дорра собі 1 СспОїм дітим ще ТІЛЬКИ «4ССМУ працювати для наши ом о доброд0ру - ЛИ дДУутте прискіпливо виомратни наші м х щепутатів, контроськова ти повіІДатТЬТ У ДрОССТ У виборчих КОМІСІММ, ШІЄМОі ерж.ав- |» їі Лі Гу сАРАРИ1«»рА ре М» кА Др Ка ор ОТ 7 пеіко "РРУПИРІЇ ВРІВО 11 -4т7ь я |У ме МЕС і | і. О | 3 чі! І ч У КІ .іІРІРІ р хан Доном ке нам | Юрій ЖУК професодг, м. Полтава ГОНОРАР ЗА ПУБЛІКАЦІЇ АВТОР ПЕРЕДАЄ У ФОНД ГАЗЄТИ во'стжиеь з о чор
Strona · s. 17strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

ни - й --ю р ни й ж нт о - ма що ит г; - 1 б - "б че « о ельгюло о оч поь м оч ж с б - чім » - шою ай ов "а - б. Ті "т. о А віч б АЗИ с--.. 090 39 -о "НН :-: .. З НН :; Кор. Пане Посол, ви перебуваєте в Україні два рокі! /. звичойно, стали трішки ; можете ОЦІНИТИ ЖИТІЄ наше не ХиянИиноОмМ, лише в економічних параметрах /! задовольняє Ває культурне життя столі щі? Д Відмарович' - 9 радий, що повинен уворити про культурне, а не соціальне буття Києва Протягом мого тут перебування я хотів якомога ширше ознайомитися з в гони життям столиці Та те, що я -- це лише невеличка його частина ПІЗНОВ, Бо говорю про те, що мене цікавить, ! Ті заходи, куди мене запрошували 1 театрал Мене дуже захопив український театр, я постійний відвідувач Національно! опери | хочу зауважити, що рівень оперних та бапетних вистав європейський | що мене дивує особливо, то це те, що, незважаючи на економічні обставини, цей театр здійснив кілька прекрасних прем єр, - зокрема опера «Анна Ярославна, королева Франції» та балет «Фрески Софії Київської» Високого рівня є театр Івана Франка, роайська драма імені Лесі Українки Також захоплює мене | театр оперети Талановито працю" ють режисери ! актори, на економічні Труднощі незважаюни Якщо говорити про літературне життя, то. Справа в тому, що я теж письменник ! -ооаю, як нал важко в Хорватії в цьому -- перехідному періоді жити В добу комунізму ми мали гроші, але не було вол! Тепер маємо волю, але не маємо грошей, Які давала держава | це спричинило видавни: коли не чу кризу А найстрашніше, письменники працюють В СТІЛ, сподіваючись ні на книгу, ні на гонорар | це, врешті, відбивається на духовності кожного народу Я бачу на сторінках «Літературно! України» - а це для мене важливе джерело, - як автори шукають видавця, ! хоч видав: ництва українські в скруті, книги виходять А серед них ті, які мають фундаментальне, базове значення, як, наприклад, «Історія української літератури ХХ сторіччя», чоти" рьохтомник про українську літературу у СВІТОВОМУ контексті, нові видання Т Шевчен: ка | про Шевченка, нова книга | Драча Існують літературні журнали, хоч про" блеми їхні нікудине поділися 4 передплачую часописи «Слово ї час», «Слов'янське віче», журнал іноземної літератури «Всесвіт» Мені подобається й те, що українське телебачення теж не забуває про літературу ! ПР9 письменників. Я говорю про літературу, Що виходить українською момою. Літературу, що друкується російською, не дуже добре знаю А газети, так само, як і в нас у Хорватії, Різні за своїм спрямуванням Добре, ЩО є рубрики, присвячені культурі, наприклод, у «Голосі України» та «Вечірньому Києві» А ще мене дуже ціковиТЬь образотворче мистецтво Мені здається, що у Києві не бракує гарних виставок -- як колектиних, Ток ан бково ПРОСВІТИ М а Рак і, п, п ( ьогодні ми репрезентуємо нопу рубри - ку «Візитна картка». П життя розпочинає на сторінках «СП» роамопа Любові Голоти а Дуро Відмаровичем. Як ви самі переконаєтеся, ГТос чом орватії в Україні Пан Посол людина неординарна: слідкує за українським літературним процесом | вра- Ліна Вінграновський достойні Нобелівської премії, Микола жає. Костенко та що цитує Леніна, роздумуючи про націоналізм, | є членом «Хорпатскої Матіци», зорієнтованої на національну ідеологію; пише документальний поетичний «Київський щоденник» | перекладає на хорватську «Собор» О. Гончара. Отож, анайомтеся, -- и індивідуальних, - від авангардистських до класичних Українські художники шукають свого шляху г авангард, ! поставангард, - / це дуже цікава ситуація. На жаль, я мало знайомий із сучасною архітектурою, дизайном, але думаю, що інтелектуальне наповнення для їх розвитку є Кор.: Пане Посолі Вивчаючи українське життя / аналізуючи інформацію, Ви не могли залишити поза увагою мовну проблему, яка досить гостра. Я думаю, що Вашу державу ця проблема теж не обминуло Д Відморович: - Мовна проблема в дуже делікотне питання Щоб відповісти на нього в повному обсязі, треба би провести великий симпозіум Бо це історичне, але й політичне коріння Ми знаємо, що мова є умовою самоїдентифікації народу Але історія для України створила специфічні умови Вони в тому, що частина українців, | серед них інтелігенції, розмовляє російською | вважає це нормою | ця проблема поставлена перед державою дуже серйозно: як зробити українську мову державною -- Конституція України це вирішила ія не маю що додати Але я можу сказати про сво! відчуття щодо цього факту По-перше, Україна повинна позбутися проблеми двомовності Ми, соціологи, знаємо, що через мову де процес асиміляції Конкретно в Україні це відбувалося через русифікацію | виник той феномен, що частина українців, вважаючи російську мову своєю рідною, не вважає себе росіянами Вони називають себе українцями ! це проблема для науковців дуже цікава 4 спідкую за тим, як це вирішиться в Україні Друге Як досягти того, аби українська мова стала державною на всій території України? Я знаю, що письменники справляються зі своєю частиною завдання Але вони повинні мати підтримку Бо мова повинна утвердитися в усіх точних науках, в науково-дослідницькій, фаховій літературі, стети основою життєдіяльності культури Третє Чи мовна проблема не порушить національної гармонії і як досягти, вирішуючи кловне питання? більшовицький режим через мову робив денаціоналізацію України | це схоже на хорватські проблеми, бо ми теж маємо велику проблему - проблему суржика У нас в Хорватії суржик звався сербсько-хорватською мовою КЛи повинні визволитися від ПСИХОЛОГ чного тиску цього суржика, так само як і тут, в Україні. У нас цей шлях важчий, ніж у вас, боа нас значно більші комплекси, - менша різниця між двома мовами Кор.: Сьогодні Ви петь «Слова Просвіти», видання Всеукросінського товариства «Просвіта», масово! громадської організації, що Існує майже 130 років. Чи Існує подібно організація В Хорватія Д Відморович: Така організація у Хор: Україні 7 питання має не лише навіть частина ьо р9зич191 4 А АРЯЙК - - и а - затії існує і називається «Матца Хорватско п завдання просвіти! ельство народу, зби реження традицій, підвищення рівня освіти народу. Ця організація була заборонено як націоналістична в 1971) році, а віднОВЛенноО з 1990 році Вона веде дуже велику видавничу діяльність ! має свої представництва всюди в Хорватії та в хорватській Ддіастер' Кожне з цих представництв працює як самостійна організація, яка веде культурнопросвітницьку роботу за цільовими програмами. «Матіца Хорватска» має свої два часописи 1 дуже гарну літературну газету. На сьогодні це найзначніша наша організація, яку підтримує держава, яка є оберегом всього кращого, народного Мені здається, що існує подібність між нашими організаціями, існує великий простір для співпраці, і було б добре, аби ми змогли організувати зустріч наших керівників. Я сам член «Матіци Хорватекої» і міг би сприяти цьому. Кор.: Ми з вдячністю приймемо цю доломогу, а зараз хочу запитати ось про що. часто такі організації, як наши, звинувочу"- ють в націоналізмові. 4 тим часом національно ідеологія -- це єдиний вихід У нашій ситуації, адже і українсько, і хорватсько людність не мали можливості жити повноцінним національним життям... Д. Відморович: Ви знову задали питання не з легких . Мені здається, найважливіше зрозуміти -- що є націоналізм... Це запитання теоретичне і має дуже чутливі Політичні наслідки. На нього можливо відповісти у кілька способів: політики, які схильні ДО інтернаціоналізму, негативно ставляться до націоналізму. Я належу до генерації, яка добре пам'ятає праці Леніна, Маркса, Енгельса Оскільки в Україні є багато таких, які читали Ленін, наведу тут його слова: Леніна писав, що треба відокремлювати нації, які пригноблювались, від націй, які пригноблювали й згоден з цією дефініцією, хоча й не більшовик Проблема націоналізму в Хорватії дуже актуальна. Ми - молода держава в національному ренесансі А, окрім того, у нас йшла визвольна національна війна | тому ми повинні пильнувати, щоб наш націоналізм не переступив ту межу, за якою починається негатив -- расизм, шовінізм. Бо ці явища можуть викликати у нас проблеми, відкинути нас, як націю, в гетто Ми хочемо бути відкритими для всіх культурних, духовних, наукових впливів інших націй, зберігаючи самобутність та самоїдентифікацію Бо заразусвіті існує течія універсальної уніфікації, що дуже нівелює маленькі етноси На жаль, ми це відчуваємо в мові, музиці для молодих, ставленні до етнографічної спадщини - це дуже небезпечна ситуація Ось погляньте -- перед вами дуже об'ємна червона книга Це «Словник іншомовних слів». Це ті слова, Які за незначний історичний час увійшли в хорватську мову, і ось ця велика книга потрібна, аби можна було читати наукову літературу, бо це книго -- вдвічі об'ємніша, ніж словник хорватської мови. | зараз слід ставити питання так нам потрібен націоналізм, аби ми визволили нашу мову від такого колоніального становища | чи ми не залишимося без нашої етнографії, без нашого фольклору? А ми його повинні зберегти | мені здається, що я цим сказав про своє ставлення до націоналізму з точки зору мого маленького народу Ми проти екстремізму, проти шовінізму, -- але існує така народна хорватська приказ: ка: «Кохай своє, а чуже шануй» Бо не шануватимеш чужого, коли своє не любиш Кор. Пане Посол, Ви говорите палко як пост і точно, як письменник. Отож, чи є час пери бування б Києпі благодатна для Вашої я гу ТРРЯ Д. Відмарович Дякую за це запитання 4 улаю бути скромним | скажу Вам, як українці, що Україна на СЬОГОДНІШНІЙ день має найсильнішу в Європі поєзію Це феном Часу Я переконанми, Іо копи 6 Микопа Вінграновський, Ліна Костенко, Іван Драч були 6 перекладені на іноземні мовби, То удостоїлися би Нобелівської премії. / якщо навіть не отримають ціє! премії, то всеодно увімдуть у СВІТОВУ клосику Греба активніше, наполегливіше пропагувати вашу поєзію Це стосується і хорватської літератури Нас світ знав крізь Югославію, а вас крізь Родянський Союз На практиці це значило, що ми були в тіні сербської мови | сербської че й |. . уч Ч' ь з ке но пр у Ч б оч б - ч « чи в.о ніч - м м РА до й і юч і як б КА зу ї плн й У од а м -, щі А | и, те я - й й о ек і п г " іч - у ч-г Ром "и і в -У т . м - ь 5 зи "Р оч жо чо - як АР и чо ето з п я" поч - "і РА о У КА Ач є Я Аз «ера мк; ча Чи пи ел " і і чи З і Мо о ол, Ла " ч і о, о я и їв -- - чі М ча ню єї ча А Ро го Р, Чо "я ч "и "з з нн "рн зує ІЧ | Ф - б вія йно Пончо Й "м " б 5» і я "ов Її - М. ль В й ля у б прімя б ї, р б чик " й баг - б НИЄ аб я ін ру чу й "м й чн б б в чи і. ов Ярек 0 Ре теро яз; й ть й ча ча м а З , вч ба клеї "ГО - П. я Б б МА з Р фн У «я - чім, «ой я чан ЧА У З ча и Сч "я" ь їз і ть Лю У Гумаї а Ак» «іі "Да ре Я и "КУ НО 1» ї жен й Ю ю п! чер ДО Воя 4 фазбенвь нь В й" ь культури, а ви -- В Тіні Російської мови | культури. Що стосується мене особисто, тоя належу до другої ліги хорватської літератури, т я це підкреслюю. Поруч з такими іменами, як Драгутин Тадіанович, Славко Міхалич, Златко Томичач, Дубравко Хорватич та іншими великими хорватськими письменниками це моє -- друге місце для мене дуже важливе В Спілці письменників Хорватії мене знають як фахівця з літератури хорватської діаспори. Але в Києві я також пишу і поезію, і вже створив книгу, яку хочу назвати «Київський щоденник». Мрію, щоб її переклали українською мовою 1 тут видали. А з пані Швачко, яка є викладачкою Національного університету імені Тараса Шевченко 1 пані Форитич ми перекладаєло на хорватську мову збірку поезій з творів Миколи Вінграновського, Ліни Костенко, Івана Дроача та Дмитра Павличка, аби їх представити хорватській публіці Ми закінчуємо перекладати книгу Івана Дзюби «Кавказ» Тобто я хочу вам сказати, що кожну вільну хвилину використовую так, щоб краще ознайомитися з українською культурою, зробити якнайбільше для культурних, духовних, просвітницьких зв'язків між нашими народа" ми Я можу сказати, що ми вже переклали частину роману «Собор» Олеся Гончара, який було надруковано в хорватській пітературній газеті, потім Вірші | СТОТТЮ Леоніда Талалая, прозу Бикова Дуже добре, що тут, у Києві, вийшла антологія сучасної хорватської воєнної лірики, про яку писав Леонід Талалай у вашій газеті Сподіваюся, що наша розмова буде не пише початком нашого знайомства, але м більш тісних контактів між просвітянами та іхніми хорватськими колегами Кор.: Дякую Вам на доброму слові т режи Ру Й й, Р Ру Р "й й чи нь ль Роо що - - й і - "| качаю кл -ь - ооо о а ложа ії че отни ч Р М « т: Р -- уа чо Тл Ло М - кл м ки, З ки а нь б Ди Га іч чт. ч | у і - чл "аю чи, и че і п че Лю | кл б і вче - т " нь ке я алко В, і чн тн і п "т. 1 - - чт - іч, , б - Ж чи чл. сту тік М. - - '- Ма чи чі - ч Чи он - че - а 4 и - а З - . - З Чя " ч. ом і - кн ь і й - ач чі Ми, - - 1 "- - Й -, ч ал . "іа . ки "У М чолі » | "й . -. ї чо
Strona · s. 18strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

т - ї - «РАЙ - Шановний) пане Конова чинений Ваш нинішній приїзд до Києва? -- Ми з дружиною Марією прибули в У країнл ювілейних заходах з нагоди )0 річчя від дня народження видатного письменника, поета публщиста, редактора і маляра, громадсько-поліТтичнОоОГгоО дДІЯЧа Івана Багряного Довелося побувати в Сумах 1 Охтирці, де він народився 2 жовтня 1907 року 1 прожив молоді літа, почав літературну ДІЯЛЬНІСТЬ... -- ... де Й понині живуть його родичі. -- Так. нам пощастило зустрітися з родиною його брата Федора. У святкуванні ювілею письменника на батьківщині взяв участь : його син Борис. А в Суми з нами їздила донька Ївана Багряного Роксолана, яка живе в Німеччині. Вона розповіла учасникам святкувань про життя й громадсько-політичну діяльність СВОГО батька. А Галина Багряна, дружина, не змогла приїхати через хворобу Вона мешкає в Новому Ульмі, де похований аби взяти участь у письменник В Німеччині живе й їхній син Нестор... Крім бажання взяти участь у ювілейних заходах, привели мене до Києва и суто видавничі турботи. Оскільки готуємо до видання збірник історії Української Революційно-Демократичної Партії, біля витоків якої стояв Іван Багряний, потрібно уточнити деякі моменти з редактором Григорієм Карпенком. А видрукувати її поголився пан Осип Зінкевич у видавництві «Смолоскип» -- Парадоксально, але факт: про видатного українського письменника Івана Багряного на Заході знають поки що більше, ніжв Україні, хоча тутвидано чи не більшість Його творів, єкранізовано роман «Сад Гетсиманський » -- Про Івана Багряного ми ДІЙСНО більше знаємо, оскіЛлЬКИ ПИСЬМеННИКк ДОвгий час жив на семи рації, п Німеччині Ми всі читали Й знаємо його твори так як вони часто виданались І перевидарвались у діаспорі. В Україні ж вони появилися ДесяЯти ЛІТ остання роки ПІСЛЯ лише п амовчування, український читач недавно дістав змогу познайомитися з романами «Тигролови», «Сад Гетсиманський»... 3 відомих причин про життя самого Багря «миогонаного одтькоощина брмуломалоріІдомо лонславна, пого гут назишали То колаборантом, то фашистом 1 таке то пбиес. Що ЦОзу уміло, ме рідДдПпОПІДаєЄ ДІЙСНОСТІ Я власне очи скарбником Фунлації імені вано 1»! м ного, яка провадить аночіну зоботу щодо представником (ОпУЛИрИ зації Й видання творів пило МІС (пика, цпори ікупрання ного ІПоОрчОї спадщини - Ви особі ТО АНІ Тії Іална заг! ого 7 Якою пін був люднниою 7 . Гак, я анмай Галина Їй! римого КоОчо штмачно молодшим мл |" ЬоОїоО у пепие по лин зн занажинниси чо не Р - ПР 0 -- -- вини -- члся 9 простора сущо | | (ові ПРИСВІТІ ОЛЕКСІЙ КОНОВАЛ (ЧИКАГО, США), ГОЛОВА СЕРЕДОВИЩА УРДП, СКАРБНИК ФУНДАЦІЇ ІМЕНІ ІВАНА БАГРЯНОГО: «ЗІ СПИСКІВ ЛАУРЕАТІВ ПРЕМІЇ НОБЕЛЯ ІВАНА БАГРЯНОГО, ЙМОВІРНО, ВИКРЕ- СЛИЛА ТІЛЬКИ ПЕРЕДЧАСНА СМЕРТЬ» |) | І | р МІСНІНІ екіно і Ли | ( | | | | ї В | 70) УКРатїнських ві: ||| ЗІ еми в ІТТ Сі / І (7 ( ( О) ОО Я - Ї | іі і |) рик ()1)Ї | | | ОД У М с)0 сл Н емокр б Україні Ої ЇМОЛОЛІ. | ПпІСЛ | ОХ ства з романом сад Гетсиманський апропонували Нобелівській комісії ро: тянУТИ ИОГОоО ТВОоОрчІСТЬ ЯК Ппретендента на їтайирестижнішу в світі ПпреміІЮ Я написав про це Іванові Багряному. Л Ввід комісії ми отримали піІста, В ЯКОМУ ПОВІ ЛОМЛЯЛОСЯ що вони зацікавилися гпорами пропонованого автора До речі що тоді вже побачили світ його французькою, німецькою англійською, голландською, датською мовами. Але в скорому часі письменник помер 1 ми повідомили про це Нобелівському комітетові. Тож, ЦіЛКОмМ ймовірно, зі списків лауреатів премії Шобеля Івана Багряного викреслила тільки передчасна смерть, 1 ми змушені були припинити цю справу. . -- Слід нагадати, премію присуджують лише живим авторам -- Їнині живий Олександр Солженшщин, якого нахто тоді ще не знав, Дістав ЦЮ премію аж через 15--20 років опісля -- за «Архіпелаг ГУЛАГ». Їван Багряний, як бачимо, писав про те жахіття набагато раніше. Можливо, саме Бін міг Стати володарем премії. Треба було, щоби її інші організації підтримали акцію, вис" тупили з відповідними рекомендаціями Власне, існує кореспонденція з закликами до українських громад Австралії, Канади провадити відповідну роботу. А щодо запитання - ЯКОЮ ЛЮДИНОЮ був Іван Багряний ? -- можна відДПОВІСТИ коротко: працьовитою. Дружина переслала всі Його архіви, вони чималі за обсягом. Я читав майже всі його листи й 3 Л1Да ТИ Книги що Нобелівську ( Ії і т 1 ї М | | і | К | 14 М рей | | М - 1 Г) 1 | | "бі я. ь 5 (, | 1) | 01) Ї МО | І 1 | І у 1; рі ІРе | | - Р) - М бі а і й. «й регент (3 їі ЧИ М г) НТД 0 І І ра раї З - й че» аг о г «ПОЇ гу ч- - 3 жах С -б б ПП - Ом найомив його з міст ПОЗУ» й р 38 Б є 2 | Й й «ще ВІН Не О0ояЯявсСЯя НІ зго 3 | 2 | й й О0 МІ |) РА Є Ч Р Рій й С ху Ї, ОМ.ЛЯЧИСЬ 13 ПУОЛІЦИСТИЧНИМІ ' 1// ІВ Р. Ба рянО!: О | ОР ІДУ КИЙ ГІНГЯТУ | Г| г М й Ї і ) Ї / Р і | Ї ! С. Ії її. 1! Р | г і і ї ї О і Р Ї і ГОМ «ПП уб ШИН ТИкКИЬ "РРГ ЬЛІЄНІРІ Й АХ: Г/Ї. сії НИ ВИД ІВНИЦТВОоОМм к ( 7О 0) | Кк им 3 "р НЛацієЮ Імені Ї я на Ба! ряного Цього -Км і М ь Арк ді М Х і В Іасне мІеНІ МАО, у і довелося збирати 1 З, КЯ М « . | чч Фу «4 уклалати цю публіцистику статті пам Іети реф 1 Ір УНІЙШЛИ статі Кеї, Є Сі Док 11 ПОЛІТИЧНОГО ку ре ЛО ч 7 фуга пло 7 - ьч М х М . 1 | З 5 4 зр чарок я» -яю її Р РА ,, г. Чей . . і 7 М "че, і в -к» Ми -ео я аль - жи ка 1 че б - ж» и Ся що - їз 5 кури лм ФУ ІЧ У "пумез в ВЕ яч » а чаї яр спрямутання Зокрема п знаменита «ЧОМУ я нехочу повертатися до СССР?» 1946 року Й Р три? й РР ЧТ, альо мк, ро чі Мв сана Ше неоднозначно РО Р реч ни у Зргу Н | беогонасюамюм осмос о коооарооо б | в. Р Зоо ливу ном УР рос ВОЮ о ОТО сприйнята як в Україні, так і за п межа З 5 ю ми У цій своїй праці письменник З У А 5 з ОВОдИтТЬ слова. ЯК! ЗнНа05Оть ниатпаам НЯТЬ Ми ре М 2 чимало українців старшого покоління з діаспори: «Я вернуся до своєї Вітчизни міЛлЬЙОНамМИи СВОЇХ Оратів | сестер, що перебувають тут, в Європі, 1 там, по сибірських концтаборах коли Віль | Акалем тоталітарна кривава більшовицька СИСТ Йог ма буде знесена так, як І Коли НКВС піде вслід за гестапо червоний російський фашизм щезне так як щез фашизм німецький... Коли нам представник українському народові буде повернені Української Н г право на свободу І незалежність в ім я З християнської правди і справедливос т» -- Не всі українці повернутися на рідну віІДроджується як самостина держава попі Письменникам найбільше: вони повертаються у В тчизні Чимало з хоча б своїм полум яним словом ьтузі | твори багатьох ІЗНИХ РОЗСІЯНІ ПО ЧИСІЄМ ітератури та миг . . них зарубіжних часописах Гукласти Том уже ствог «Публіцистики» обсягом сторінок було справою нє з Леских -- Мені пощастило зібрати ТОДІ гіТЛлеріцськоа Коли Ір І Й і 4 ї - й на жаль, АМОГ.ЇЙ зем.ю М и? пошасти.тое У И Ріс () 1.7є ралі тона М кару роРЕ ЧО статей, що ся В ВІСТЯХ» відс тків друкува «Українських «Нашій боротьо!» «Молодій Украй «Наших т. Ші ПОЗИЦІЯХ», «МИ ЩІ попернемось» «Ро І ЦИХ Дниих » «Пром геїь. Дехто висловлюю «Ти У ко | ви і . . вийшла 0 ще одна ка кни ЧТ ІК жаль шоянеподавпримтток робив ( І ОрінОк На ВІСІМОСО г й . ) | | У роботі м лкнигою допетОося кори наАТнНеОм и Кк арх | Мі)! аниИ» Кк г
Strona · s. 19strona oryginału ↗

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

-- ж - - ен - з - шніх Де А ередуманс» Багряний |і сам був чудовим м ляром рай Кадри кадри українського народу руугогУ С | Данила ІШумук бо гу мас кажуть мистцем. Для при « в Україні, що вони тепер перебувають «Хжраїн о.током 1Ч.|Їьо ТВаси кали боман з Гигролови» «автор у комсомолі, УТПИ Же компартії, алене є Гонка УК аїиською й англінськОЮ МО ілюстрував сам. У власному оформленні переконаними комсомольцями. ; . Збириниик о пошану Григорія о пновидаві книги для дітей козаки «Про комуністами, бо вступили до тих кита зь до 70- річчя композитора елек та Павлика мандрівника» 1 є Геле-організаціям, аби ятосЬ вибитися в житті, яю | Багуяйного, їіміпі книги. На о сон Сбигінали тих малюнків досі здобути вищу освіту, мати посаду збоому зАмункУ «сруплаці вмданния азберугаються у мен 11а Багряного накимулиєйм насамперед м ати українських м родних піСсснь Як юлтина неординарна Іпан Ба/г- 1.) Москви, радіо аж розпинмалоси. як ТИ Ганни Шерей. ТПОЛОПОЮ Фундації від 1982 | ряний, цілком ймовірно, мав Цікаве смієш посягати на наши кадри? Це віддані року" юоктор Ллнатоямим їмсий. Діє філія оточення, зокрема літературниє Та мис системі тілом 7 душею люди!!! -. суунлації У Канал! гецьке? Водночас і в діаспорі ПІДНЯЛИ галас: Яке місій ча й У ДУ МКІ ІОСІЛАЛ( Вінналежав ло Спілки чисьменників як сміє казати, що наші кадри там, юрчість Іва іагряного в контексті у діаспорі. А що небув людиною замкну - серед совітів? Це ж зрадники, комунисти, укра нє чи СВІ ГОМОГ "еросту рий 7. ЧИ гою. СсніІдДчЧИтьЬ обширна його сепістолярна вони не здатні будувати Українську дер" чажемо говорити, що всі творі! пи: вменспадщина. Добре було б, якби хтось узявжаву і їх треба знищувати. «Їван Багряний цнка на СсьОГА | зібрані, вВпОРЯдкоОвани ся за п впорядкування й видання Вважаю, відповідав їм, що Й за німецької окупації видані? що ця робота не з легких. Серед тих, ІЗ багато людей довели, що хоча Й були Георчість вилана повністю. Загальким листувави я ван Багряний, такі відомі комуністами, але водночас 1 патріотами секількість томів ВИЗНачЧИТИ СХ адно, бо | письменники, як Улас Самчук, Тодось своєї землі. У цьому яскреве гвори пи пллиси окремими кийгами. А (усьмачка Леонід Полтава, багато пересвідчуємося тепер, коли "багато шоло СВ гопого контексту го серед представників гворчої інтелігенції з усіх КОЛИШНІХ СОМСОМОЛЬЦІВ, комуністів стаунсьменіистк56! а української еми рації Там куточіО В ДТаспориії Окремі листи зархіву ли справжніми патріотами України. Є Багряний: найпопуляришиим у чужинев я готував до друку для чгасописів Канади. патріотами, вважаю, президенти Леонід кому СВІТ 4 переглядав, для прикладу, А в «Українських вістях» видрукувана Кравчук і Леонід Кучма. То неє злочином іспанські СЄНЦИкТОГМ" ат | зустрічав там серія листів, у яких письменник висловбути українським комуністом, головне, пого ім я Її вори письменника видашт в люоюпавсвоє ставлення до церкви, зокрема щоби рн дбав про свою державу. 90 зарубіжжі! «ільномними тиражами Рои російської церкви В Україні. ВІДСОТКІВ колишніх комсомольців і ман «Тигролови» айглійськОЮ МОВОЮ -- Був віІН ЛЮДИНОЮ віруючою? комуністів, на мою думку, можуть бути побачив світ У СПА, Канаді, Англи, а - Так, Їван Багряний був віруючим. старалися примусово повернути з таборів корисними для розбудови України. А тидтак цаигЛлІЙСЬКОГО перекладу був пере- Але казав, що НІКОЛИ не ПІШОВ би для переміщених в Європі на радянізовану там, звичайно, знайдеться десять ВІДСОТКІВ з кладений на "М! мецьку датську, о сповідатися до російського священика, батьківщину. Багряний написав уже згаяничарів, яких тягнутиме до Москви чи М і сьлландську МОМ | зміг прислужитись бо з Москви нас понад 300 років причодуваний памфлет «Чому я не хочу ще деінде 1 ЯКІ вважають, що в сусіда | «А учням ШКІЛ 9 уразок чистого кохання щали: спорБіДдали втому головна причина, повертатися до СССОРІВ перекладений завжди краще. Іван Багряний любив повія Твори Багряного ми гають 1з захопленмщоми стали хохлами, а не українцями. В англійською, іспанською й італійською торювати, що У своїй хаті своя й правда. сур Я Га нам. їх ВИСОКО оцінила німСЦЬкКа, Украни має бути українська національна мовами, в якому нагадав світові про ті І треба дбати про неї І бути господарем, а лій Ж американська Франц ДРС ІСПпОнсСькА церісва, порторював ВІМ. безчинства, що їх продовжувала насаднечекати, що хтось прийде 1 буде щось за У критика За мотивами «Тигролорір» май -- Ще на початку розмови Ви торкну-жувати комуністична влада в Україні, до Ш нас робити. , | | Же із намір ЗНЯТИ фільм аме рикан ькиЙй лися теми неоднозначного ставлення ДО - такимчином висловив протест проти приес Нарешті, хоча й із великими потуга- Що. | зн З Голлівуд. А роман «Сад Гетсиманський», ПОСТЕТІ Івана Багряного представників мусової репатріації. Він, власне, став Ми, утверджується своя правда в нашому | «2 Ззаду на думку критиків, вважається найкрарізних ПОЛІТИЧНИХ таборів. І якщо ніби провідником, захисником сотень спільному домі, ім'я котрому -- Україна. о им У доробку письменника |(ідне мІСЦеЄ зрозум Іле ставлення до НЬОГО тисячтих людей. А після цього був напи- Ідеально було б, якби Й Києві, СТОЛИЦІ "Рі -4 посілає творчість Івана Багряного п у заангажованих на будівництво комунізму саний вірш «Кадри». незалежної держави, був споруджений 7 КО Я контексті загоальни україни ької літератури ОртоОдоксів, то викликають подив, мМ яко Нагадаю, що в діаспорі діяло декілька Пантеон Слави видатних українців. Іван Р | - Над оформ ІРННЯМ КНИГ ПАаСкКІЛЬКИ КОЖУуУЧИ, бдезпіДСТавні звинувачення ПИСЬ: партій, ЯКІ створили Українську Багряний, гадаю, зайняв би там СВОЄ б Й відомо, працютан « РРАТаКЕТИГИЙ; графік ЯКІВ хченника деко трими діаспорними Національну Раду (УНР). Український гіДНе місце. | у Гитиадовський, ЗОК ря ма нИОГгО оформ тенині патріотами в симпатіях ДО ТтнНХхоже уряд в екзилі задумувався як противага З Дей справді було бідеально. Наразі їв Україні вийш.та книг аї я, Тюдина біжить КОМУНІСТІЗ радянському урядові в Україні, який Ж радіймо, що Іван Багряний повертається і , над прірвою» -- вай Багряний свого часумаввеликі вони називали маріонетковим, безголо- В Україну своїми творами. І книги пись- Є . За життя автора згадуваний теп» не неприємності, ЩО й відображено У ЙОГО сим і безправним. І вважали, що лише менника є найвищим пам'ятником йому. М вилавапся, вій побачив сії після його | пуУуСбЛІЦИСТИЦІ Як ви знаєте, ПІСЛЯ ВІЙНИ | они репрезентують права українців. І Й й Р смерті. ЛА щодо оформлення кимт го Іван нас, людей зі СХІДНИХ областей України, ось 1948 року Іван Багряний сказав, що Розпитував Володимир ГЕРМАН ор спринегтанвсанчавнесовивчтчачнннввничо о нини сис з о: зоною - цнижку цю рецензують уже не Треба було дуже сумлінно обмірковувати добір захоплюючу книгу роман про Ве! труднощі та | навських Крижанівська із Рочестера в США. Не "ЗР їх аперше, бо її видання від 1993 матеріалів, щоби не поминути найсуттєвішого | невдачі, які довелося перебороти, поки книжка пиш її княжим матеріальним пожертвам, але й у ь | року вже третє 30 чергою гіє тут автор зумів вибрати справді! те, що впродовж появилася на СВІТ | діишла до читача Особливо особистим наполегливим старанням В Укроїні м | треба відкривати наново ВІКІВ бупо провідною СИЛОЮ нашого народу цікава була 6 ця історія, коли говорити про завдячує свою появу 60 тисяч примірників пре-її вартостей, а просто відсвіжити їх у СВІДОМОСТІ клеч - тобто лицарську відвагу, чесність, вІрмість діаспорні видання, ЯКІ появлялися в умовинах красних легенд Константини Малицької «Гарфа тих хто вже з нею був знамомий Бо ж знамомі та книгу носія й поширювача духовних відщІрвання ВІД рідної! землі та завжди майже пеїлі», 30 тисяч накладу оповІДаннНЯ віДОМОЇ з нею численні ве теплі пиховники, ну й звичам надбань М раїни Двадцять чотири оповіДанняЯ, стораннями тільки зацікавлених одиниць При авторки героя УПА, Богдани Світлик - Марії-но, юні читочі у діаспорі, вже 8!Д першого написані чітко, живо Те зрозуміло для нескладненадто великій уваз: заголу громадянства Дмитренко «Учителька» ! врешт! 15 тисяч видачня 1954 року Ото» пригадаймо собі ного ДИТЯЧОГО еприймання, ПОДІЛен! на Три Отже, в першу чергу треба підкреслити, що примірників «ІМеча ї КНИГИ» Щоправда, 8 ЦІЙ автор, рслодимир Барагура педогої курнапіс тематичні розділи Першим - «ГПа полі слави» мистецьке оформлення книжечці дали два роботі помогли меценатці немало посини, ЯКИХ 10 письменни? Ссобпиво 8 домимн Я! це про Подвити української зброї в період ВІД справжніх знавці наших історичних «реалім» - вона зуміла виховати у вірності українським співредактор | опісля ДОВГОЛІТНІЙ редактор жур боротьби з поповцями до змагань УПА. Другий Петро Андрусів та Михайло Михалевич й, ідеалам Але все ж кІЛЬКакратн! поїздки в Україну нату для дптей є Веселі у» - видання і раїнсь! ого розділ «ГІє ргаменіт і: кКкнИигО» розповідДОє про оформлення книжки річ зовсім не другорядне та ВСІ труднощі післяколоніальної економіки, як! - Народного Союзу «Свобода довепося поконати при цьому ДІЛ", г це ПОДВИГ «Веселка» просвічувала шлях укро!нськугм ніяк не з буденних. Завдяки ім київська | словоукроїнської правди 15 тисячам української І | )є | 1954-му було пизночним чинником у реліпино дітвори. А на неї вже чигали з усіх станків | (Володимир барагура: «МЕЧ ! КНИГА», дешеві, розкладові, російськомовн! видання мОціональному вихованн українськи» дтем но посСепеннях крізь часи май є ПОВНОЇ ВІДО! ремлпеност! від Материї а аж до чосу, коли | Історичні оповідання, Київ, 1993) Оце ж ці ДІТИ з3ЧЯ недовгий уже час переберуть тра змову доступними творч! 19 животворні | | п а ан дов аа БУ, І ЧИМ кермо молодої Держави "! треба їм добре ів язки їз рідною землею Тит заслуги "Веселюм» знати, на яких основах та куди вони її поведуть та її редокторів (крил Бболодимиро барагури, но історичні хвилини постання таких незрушимия бо ЗУ викликає враження про книжку яна | приходить думка: а скільки ж більше добро початках Богдано Гошовського та Романо Заво пам'ятників нашо! духовності, як «Повість давніх ПеРмзми погляд» та в великій мір! рішає те, як | зазнапи 6 нашідіти -- ї в Україні, | по несходимих довимо) просто незміримі, беручи до уваги ще В піт» Нестора та «Острозька Біблія» Там теж спринме текст читоч, особливо МОпоОдиЙ, та просторах східної діаспори, і таки В нашій ДОДОТКУ високий мистець! лад та виховний рівень уміщені «мов; картини із життя киїаських бурсаків скільки залишиться у мого СВІДОМОСТІ 13 ЦІЄЇ діаспорі, акби так не одна пані Марія видоння акий воно удержувало постійно у розділ! «Велетні на верхів ях? рдеться про поро Про високий мистецьким рівень вим" Крижанівська, а куди більше наших громадян Можна не сумніватися, що довголітній редаї цікаві моменти з життя наших трьох найбільших ді Д Чо «зані. особливе об едмення поважного віку схотіло скористатися її прикла: тор такого журналика знав доклодно " весь Тараса Шевченко, Івана Франка те дес о ачаюрий рацівники Літературні для Дітей | домі? Якби теж єхотіли вкласти свій нелегко матеріал, на якому повинні виростати Діти М? Українки Автор зосереджується головно на їх ЗЛОД РА членом якого є автор куже | здобутий за все життя гріш у найважливіше свідомих українців, знав теж | тадлниці ПІДХОДУ ? молодих літах, щоби МОПОЛ! з тс в еУачеея п ка підприємство -- у розбудову Духовної України, об матеріслом до дитичсї душі. Недаром зе подібностей між собою та тими, хто повинен ПА історія «к'еля і книги» така 1954 року | без неї | Державо не встоїться виховав дві влосні дочки в дусі всіх громадяме» стати прикладом но ее життя. Великим запає чо книжку видавництво Спілки Українсько! Українські працівники літератури для дітей І Ши ьо відомостей про історич! обставини, про пегля- ЛАоподі «На варті» у Торонто, друге видання молоді мають ще чимало подібних повновартісних Тематика збірєеи оповідамь для Д'ТЄМ та мо ди героїв ЦИ» оповідань вплетений зручно у появилося 1980-го у видавництві відомого діячо | творів для номшлит дітей -- тільки 6 знайти для них ПОД «Меч | С а з істор! буття 10 розповідь дії та в діалоги Дитина, слідкуючи зе нашої культури Олександра Моха, який, незва меценатів , - їсіниїаО пазят з ) | мими із ЗОЧИ авпенням, засвоює собі рівночасно жаючи на всі труднощі, переніс своє видавництво А поки що бажаємо многих ще то щасливих майже без труду ЗОЛИКУ КЛЬКОГУ потрібних | «Добра кмижка» Із княжого Львова у діаспорну літ достойним | авторові, | меценатці «Меча | сУГі ; іпьтурм машого мороду З цими предме тами треба б С ба бупо в першу черг" познайомити мом ршу черту та рівночосно починає ввожати їх столицю - Торонто і там теж довгі роки продов моподе покопінна бо пізнання це перший та відомостей 5 ТКА | | книги» Хан їхнім приклад знаходить все більше необиідний єтупінь до духового споріднення своїм власним здобутком, же ЩО є чати: У уровня й вницьку міІСІЮ маслідників, щоб сталили мечі характерів ново- Відмутть єдності із якою небудь вартістю мою ЇЙ впосного світу уявм, мрії! аз сумніву, Цем Мо о ружа одначе, ТРЕТІ сучасне видан го ПОКОЛІННЯ, щоб живили їх все нові Те ТА Матеріал був незвичайно широ ий ачаосу задум удався авторов! повміСТЮ | ч да а о вже дуже давно вичерпані! книги - на скріплення безсмертя Народу! «ей акий зопишався "на вивчення Каже старе патинське призами я що «мають аа ій чергу У зам попайлоси вже В Прбінознавства після СспПОВНеНтУ ьсія вмМмМОоЇ книжечки свою ДОЛ" оправа Зв ми ніс: лю а Я пр Р можливило "пого подоа Леся ХРАПЛИВА-ЩУ?Р, 0 трибун іно ОЙ Ро абльжений чої книжки можна 6 написати другу, не менші Дь , відомо меценатко Пані Марія З Тар Торомто (Канада) ПОН нів ежиннннннннввннннннннннно лееенннучнн ОНЕНИННИННННХНАНННН НО ПА РНИНИ бе и БЕРЕ ній - РР - а ий - зони ци
Strona · s. 20strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

Pracowałem w studiu filmowym im. Dowżenki. Zbliżała się rocznica jubileuszu Gogola. Pomyślałem, jak mało uczczono tego jednego z pierwszych genialnie uzdolnionych Ukraińców, który tak gorąco przemówił na cały świat o swoim narodzie, o Ukrainie. Zacząłem studiować życie Mykoły Wasylowycza Janowskiego. Wyobraźcie sobie: Włochy, miasteczko Albano. Gogol, który już stworzył nie tylko „Rewizora”, ale też napisał i opublikował pierwszy tom „Martwych dusz”. Zasłużenie nosi tytuł obywatela świata! Wypoczywając niedaleko Rzymu, trzyma na kolanach książkę. Jaką byście myśleli? „Historia Małej Rosji Dmitrija Bantysza-Kamienskiego” (Część I). Tak dowiedziałem się, że Gogol, choć nigdy nie napisał wieloтomowej historii Ukrainy, którą zamierzał stworzyć, stale się do tego przygotowywał i miał do tego prawo, bo, moim zdaniem, był jednym z najważniejszych naszych historyków. Gogol poprowadził mnie. Jego uwaga i szacunek dla żywej duszy naszego narodu, jego nieśmiertelności, miłości do pieśni, obrzędu, oryginalności obyczajów, rodowodu. Przypomnijmy sobie „Tarasa Bulbę”! Kor. — Tak, my lubimy tę powieść. H. Kołknyk — Dla kogoś „Taras Bulba” to powieść. Oto spójrzmy: czwarta część historii Bantysza-Kamienskiego. Manifest o zniesieniu Zaporoskiej Siczy: „Bożeju milostiju My Jekaterina Wtoraja, Imperatrica i samoderżawica Wserossijskaja, i pročaja, i pročaja, i pročaja..” Sicz zniszczono. „Со истреблением на будущее время самого названия запорожских козаков”. Carowie nie tylko wydawali manifesty. Siłą zmuszali do ich przestrzegania. Używanie słowa „zaporożec” równano z obrazą cara! Nie mniej. I co? Odpowiedź jest znana: w 1835 roku, to znaczy zaledwie sześć dziesiątków lat później, jeden z synów swojego narodu publikuje powieść „Taras Bulba”, zakochuje w swoich bohaterach ludzi różnej wiary, różnych narodowości. I od tego czasu czy ktoś się odważy powiedzieć, że Bulba to bandyta? Zaiste... Kor. — Przekonująco. Wierzymy, że jednym z waszych nauczycieli historii jest Gogol. Zdradźcie, proszę, wasz sekret: kto jest drugim? G. Ko — Ten, bez którego twórczości i wiedzy historycznej nie szukalibyśmy wy z wami prawdy, mówiąc tym językiem. Kor. — Szewczenko? G. K. — Oczywiście, Taras Hryhorowycz Szewczenko. „Ukraińscy gajdamacy”! Co przychodzi do głowy na pierwszym miejscu? Honta? Zaliźniak? Humań? Dwa tysiące pali wzdłuż dróg aż do Lwowa, na których wystawiono głowy kozaków? Nie. Samo słowo „gajdamacy” kojarzy się z imieniem człowieka, który je oczyścił i zachował dla potomnych. „Wszystko idzie, wszystko przemija, i końca nie ma”. Wiedzcie, że i to się działo! Wiedzcie, ale o cenie krwi nigdy nie zapominajcie. Dziś „Historia Ukrainy-Rusi” Hruszewskiego, historia Bantysza-Kamieńskiego, kroniki Wełyczki i Rigelmana, Konyski, Skalkowski, Beauplan, dzieła Karamzina, Sołowjowa i dziesiątki innych mogą należeć do każdego. Ale nasi czytelnicy muszą wiedzieć, że jeśli w ich domu, w domu rodzinnym, jest choćby dwie książki — „Kobzarz” i powieści Gogola — to taki dom posiada klucze do całego dorobku naszego rodowodu, klucze do duszy narodu, do którego mają zaszczyt należeć wasz syn i wasza córka. Pozostaje niewiele — nauczyć ich, by byli uważni wobec dziadka, pradziadka czy babci. Bo tu jest część waszego rodu w pojęciu naród. Latem dyrektor wydawnictwa „Ukraiński Pisarz” Wadym Petrowycz Skomarowski otrzymał list z Horłiwki z Donbasu. „Szanowny panie! Wasze wydawnictwo wydało powieść historyczną. Nie ma jej w sprzedaży, proszę przysłać. Uczeń siódmej klasy”. Pewnego razu jechałem tramwajem i zobaczyłem chłopaka o ostrzyżonej głowie i kozackim oseledcu. „Oto z bliska”, powiedziałem sobie. Jego głowa wydała mi się prawdziwa, dumna, z uważnymi oczami. Jego oseledec był lepszy niż u młodego motorniczego Eneasza, którym ten zagłuszał wódkę. Nie tylko nie zagłuszał. Myślę, że to czas wielkiego czytania i poznawania świata. Młodzież przypadła mi do gustu, było mi trochę żal jej. spokojnymi — rany kłopot nie wiem dziecko — ni «pismak» O. Bobrowa wzięła na siebie wyjaśnienie obywatelom Ukrainy, kto jest przedstawiony na ukraińskich banknotach. Posługując się spaczonymi nagłówkami, na wzór «Rycerz orderu Tudy», nazywając książąt kijowskich «braciobójcami» albo starając się zniesławić wizerunek Iwana Franki, pani Bobrowa, a wraz z nią «Teleneddelja», realizują oczywisty cel: zdyskredytować hrywnę, poniżyć tych, którzy są uosobieniem narodowego ducha, niepodległości, państwowości narodu ukraińskiego. Nasza redakcja nie zamierza polemizować z Bobrową. Ani ukraińska, ani rosyjska historia czy literatura nie znają takiego historyka-pisarza, jakim – właściwie – ona sama nie zna historii ani literatury, co zresztą sama poświadczyła swoją to, co żyje, zwane obcym głosem, jest obce. Jeden – do teatralności, drugim – generalskie obcym głosem [...] ten mężczyzna, upadłszy w [...], ogłasza siebie hetmanem! bardzo wąsaty, nałożył pogony i paraduje generałem wśród kozaków! Panie Boże mój! Starannie przejrzałem kroniki [...] zaporoskich kozaków rejestrowych mogę przypomnieć jedynego generała [...] tego, którego [...] cesarz [...] [...] pojęcie [...] «[...]» kozacka [...] «Dyrut» [...] [...] Tymczasem nie jest tajemnicą, że ukraiński magazyn «Dnipro» w 1990 roku rozpoczął publikację powieści Hrehorija Kolisnyka «Mazepa – hetman». W tym samym roku wydawnictwo «Ukraiński Pisarz» wydało ten utwór jako oddzielną książkę. A pięć lat później wydawnictwo «Ukraiński Pisarz» wypuściło powieść «Tryzna» – właściwie logiczne zwieńczenie epoki, naznaczonej tragicznymi losami osobowości, którymi dla Ukraińców byli Iwan Mazepa i pułkownik czernihowski Pawło Poługotok. Ciekawe, co skłoniło pisarzy w trudnych czasach do tego, by przywrócić pamięć o tych postaciach, starannie przemilczanych przez historię. Jak powstali ci ludzie w historii? Co wezwało do takiej twórczości? dzisiaj, pod koniec DWUDZIESTEGO STULECIA uczymy naszych ludzi, jak cofnąć się w rozwoju a w kraju mamy historyczny rozwój wstecz, w dziewiętnastym Ubierać się w szerokie, jak błękitne morze szarawary? kłapowe żupany... (?) odzywać się do ludzi kosimy mech? ... pochylimy Energetyka jądrowa. Metale, których nie ... 18 równymi ... ... kwas azotowy aby wszyscy kupili ... ... i postawił znak zapytania przy napisie «to» ... starego ... co ... Słowo Proświty banknotami, oczywiście, ale powieść wydrukowali. Myślę, że na pytanie «co to?» dziś odpowiadamy, czym jesteśmy my z wami jako naród. Wielka smuta spadła na nasze głowy z niespodziewanej woli, z cudzej kieszeni, z grosza wuja Sama. Spójrzmy: cenzury rzekomo już nie ma? Nie ma? Książek nie ma, kino, kina służą rozpuście, ukraińskie gazety ledwie wegetują. Kto więc ich rozbił? Zasłużeni ludzie, najlepsi synowie, ci, którzy siali i żęli. Czy ktoś badał żywą duszę narodu, jego historię, walczył z cenzurą, kto gorliwą pracą i ... pozycją zachował potężne ojcowskie słowo? Naprawdę! Nie synowie — synkowie, którym wszystko jedno, kim są, jakim językiem są nauczeni mówić. Wszystko jedno im, czy w rubryce paszportu będzie stało «Ukrainiec». Ich narodowość — «zamożni?» Hreczkosiowie na razie rosną. Piszą listy do dyrektorów. Szukają własnego głosu. Choć już biją czołem. Już myślą. A zadaniem prasy jest pomóc im w tym, pokazując godną drogę, drogę naprzód, a nie wstecz! Dlatego musimy uczyć się historii, całej tej, która zaprogramowała dzień dzisiejszy, dzień przyszły. Ukraińcom nie ma czego się wstydzić: naród był najpierw krasomówcą, później przedsiębiorczym pracownikiem. Dziś, w poszukiwaniu prawdy, musimy znać choćby początki. Czy jednym z nich był hetman Mazepa? I.K. Bez wątpienia. Mówiłem już, że Gogol był jednym z pierwszych obywateli wszechświata. Nagle wyszło na jaw, że sto lat przed nim jeszcze jeden nasz rodak był tak sławny, że trafił do poematów lorda Byrona. Kor Iwan Stepanowycz Kolediński (74717) w hetmaństwie Mazepy? Czym zainteresował Pana, jaki odzew znalazł w głębi duszy? I.K. Aby odpowiedzieć na pytanie, napisałem powieść o Mazepie. To miłość do Ukrainy ponad wszystko, nawet na krawędzi grobu. Kiedy jest się już jedną nogą w trumnie, a nagle dowiaduje się o wielkim niepokoju ojczyzny, zagrożeniu dla twojego narodu, i ostatkiem sił czyni rozpaczliwe wysiłki, by ich ochronić i zachować. Mazepa to piękny mężczyzna, rycerz królewskiego wychowania, człowiek głębokiej wiedzy, znawca wielu języków, człowiek rzadkiego, magnetycznego temperamentu. Tego Mazepę, którego pokochałem, napisał Byron. Pamiętacie: Wroni, gnany strzałami i przerażeniem, orlim ruchem na skrzydłach koński grzbiet pod wierzchowcem, dziki w swym kochanku hetmaństwa, rzucał się w wieczność, nad mokrym grzbietem z przeciągłym cmokaniem, konia i jeźdźca, a z każdym uderzeniem kopyt mokrym zadem, natężony: przemóż! przemóż! koń i jeździec wzlatywali ponad ziemię...

Tłumaczenie maszynowe

Strona · s. 21strona oryginału ↗

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

- плн оо РТ (дово ПРОСВІТИ що ж пін сам, він -- Мазепа? Нетакий уже зм ІмоЛлоОдим, цоб марнувати часу пюгюЮ емихо упхах, хоча вік поки що !| не анамивея на ньому, прийшлатша пора | далі ми бачимо Мазепу в Москві Він, Мазепа посСоп Сірка | гетьмана Пвобережжя, гетьмана реєстрових козаків Самоимловича, кілька днів чекає години, щоб стати на очі царю Петру |, врешті, ця мить долі Івана Степановича Колединського настає Його допущено І . ВІН, заціпенівши від цікавості, зрить. . Цар | Петро з цікавктю розглядає козака-посла Морока полягала в тому, що потрібно Оуло все реєстрове козацтво Украйни Підпорядкувати одній булаві Сірко умовив Дорошенка покласти клейнод гетьманства (Том згодився віддати булаву Герою, про що и оповіщено Самойловича, а Самомлович, через Мазепу, сповіщає Петрові Олекайовичу Романову Хоч мктя Мазепи і не мала доброго (продовження, бо Дорошенко урешті віІДМОВИВСЯ віддавати булаву 1 гетьманщина змушена була відбирати її КРОДЗЬ УЯПРИЗЛХМ СУ ОЛЯУПЬ ій іній, | свом обязательства в 1708, ему бьло тогда 84 года Онсталп приверженцем Карла ХІІ короля Швеции Царь отправил спом во иска против него, столица его странь бьшта обзята ми розрушена ИЙ сам он Овбіл повешен в виде чучепа. Мазепа после битвь под Полтавою спасся в Валахим Й оттуда перешел в Бендерь), где вскоре и скончался Так закончилась его карьера в 1/09 году» Ось який Мазепа. «Предал свой обязательства» у вісімдесят чотири роки! Повстав проти палко: дружби! Віддав тридцять возів золота, щоб у захист Україні привести одчайдушне військо шведів! Мазепа -- це вічне СиНнІОСТВО, а воно, як відомо, не зупинялося не зупинятиметься ніпередчим Адже воно - вища позначка, тавро, коли хочете, вірності людській спільноті, до якої нас додали батьки. То хто ж він? Якщо 1! зрадник, то кого? Несамовитого реформатора, котрим постеляв велику Росію від моря Білого по море Чорне Подумаймо, могло бути інакше?! Що доброго мало вийти із союзу печать що реформаторам не кОПперечує ніХТО, навіть сердечним друг Петро Опекамйович дає Івану Степановичу добрячої о пяпаса! Щоб знав, що думати, а що говорити вголос! Далі всяк знає Бобров та ші, що б вони нечинили, сьогодні вже не спроможні розпяти нове шельмування, нову анафему Мазепа ізнов належить українському народові як один з мого достойних синів, як один з найбільших вождів, ревзувати вчинки котрого не дано нікому все закарбувала сама сторія, яка належить кожному | сьогодні, коли наша юторія у кожному домі, коли ми відкрили для себе стільки нових знань, історичної інформації, коли чико усвідомили, що «Їоанн Мазепа, зайшлимй у вмиюсь, лежить на кладовищі у Варниці, що неподалік Бендер», не вІДДамоО нашому гетьману належного? -- Тетьману -- наш доземний уклін. Миколі Гоголю -- наша велика шана. |«О0ГО, Розмову провела Любов ГОЛОТА силою, сподіялась важлива для Івана Степановича рм. Він не тільки втрапив в орбіту російського царя, він зазнайомився з ОДНІЄЮ з найцікавіших і найскладніших особистостей свогочасу. Ось де годилося потрудитись, не жаліючи сил та інтелекту- І він сповнив це Спершу зробився навчателем синів гетьмана Самоиловича, монархії та демократичного, виборного устрою? Могутніший не міг податися слабкішому, єдинодержавний -- обраному, молодшими -- вельми старому. Тож наш Ян, Жан, Іоанн, в гетьманстві Мазепа, почувши з перших уст про загрозу Украйні, про те, що чекає на не! необавці, Художник Василь Лопата А полонечих запорожців у дар ханові дорога ж - через запорозькі вольнос п' От а | | одчайдушно заперечує царю: «Но сие івполювати посланця ! привезли на См, озив'їх, молодих козаків, на очі царю. невозможно!» отримує царственний жест, коли там батьком життя г: смерті був Але ж том, хто ставав ; зменитий кошовим Сірко'Як водилося, незамінимим У І ДИН ванні присуд привязапи до роздумах моподого анебного стовпа лам чекає доля, доки царя гзамого хміЛЬНИМ гкажуть пюди, що СИМ ЧОПОВІКОМ столом, не МІГ бути Фо. Не вперше чекає Мазепа просто собі цікавою . жити чи не жити, вижити чи «податись ПЮДдИнОоЮю --ніким! Вже случаю О. то була кторична хвилина пішли подарунки царя пвоє людей, рідккних, незвичних, мали Раптом запроторили побачити один одного Героим, воїн,який Тетьмана Самоиловича незнав поразок 1 наш 31 аньоблі ии Їван Ніс Сибір і|дивнобуло 3 відчуттям в серці, що Він не випадком О, якби вольними рожденнийм В Ук раїні яко: одне Вічне гопосами козаки не шастя панів багато. по три гетьмани настановили на водночас Польським. Турецьким, чи, як "Тетьманство друга мовлено Буджацьким. Ї, звюно, од МОсковії царя! Такі вже ми Іван рко серед кошових ВІЙСЬКО Такими були, | такими Запорозького посів мкце найпочесніше Ж зосталися по Як Богдан Хмельницьким на гетьманстві СЬОГОДНІ здобув титуп Будівничого, зробився у віках Мазепа -- гетьман Вчителювання ча гетьманом над гетьманами, так само й іван Дмитрович СІРІ О здобув право скінчилося просто називатися Героєм Бін б 'вКкоОшовим якого царственин ОЇ! "льки Запорожжя не знало ні До НЬОГО, ні, ТИМ здобувши Обулаву, гетьман Мазепа наказав схопити своїх учнів (один вже був полковником, ВвОНОМ відважним! ) Самомловиченків похапали та и відрубали голови. За що? Чому? А думай що хоч Гетьманство Мазепи 3168/ року по 1/08 Царювання Петра єдинодержавно з 1686 по 1/25 рік пак, опісля зявився з дверем церкви Батько, то Лв ж порожці і почали кричати волю І все | виходило на одне то " Скарати на шию!» Повкити Дто «За давнім звичаєм!» Значить, забити костирями Мазепа сторопів. Три тисячки горлянок одностайно вимагали страти Здається, Він уперше одвів очі від кошового, ковзнув по рядах | знову прикипів оком до ока КОШОВОГО Сірко звузив Повіки | піДВОДИТЬ руку, щоб здійняти шапку Ляк перед тим, що Батько невдоволений, що може скористатися з права кладу поклавши перед собою шапку, кине на неї клейнод "Ошового. Гіронюся гомін | тиша-тиша! Уа ПОГЛЯДИ зійшлися на шапці КОШОВОГО Доба МАР поле Д той СТОЇТЬ із шапкою в руції не кладе 1! промовила не лишень Перед собою. Вже за повної уваги й тиші, ПРО НОВУ косію; «ач коли слухають уа тридцять вюм куренів, продавню традиційно Рта! РОЛИ РУ РЕ | ; ї т Фо ти - І й ЛО Лю і " - Г| чу нео же Ре " й - "я - й. й'й - "-'ао і ч - чі АР ре о "І ? р й Г. дн й Р - "ої Ки - - " . й ча пе бп я М 3. - - сої Я з - - пи ї г -. б, то "ромовив «Ні браття, ні Такоговатажного КОЗацьку Україну "9ЛОВіка позбавляти життя просто СвіДЧеннЯя и нори, сторикс "Мудро. Одпустімо його. Бог милостив. СТеїТЯ 8 'ч | бібліографічному словнику відДОмМИХ, знаменитих івидатних урни сей чоловік ще прислужиться нашій баня ЗвІПчИзнії» Промовивши своє слово, "ШОВИЙ п | Р Дносить шапку, старанно ; | осСтей всіх віків "Ладає під її краї оселедця -- гордкть особисто Ода - ВІТУ, 7-7 Спершу на слово кошового !' У!» КА ей ПОвВІЛа гробова тиша Та урешті зринуло видрукувсе 7 році Ось кає «"Тодіодпуєтімо Да! Одпустмо вчи рент на ого Маз ; ТЕ й вона, у перекле зепу їк "Наступне слово вкрив «Мазепа російську Жан дворянин!) поляк, рожден В Украйне Стапслужить козакам, которьне вьірали его свомм предводителем. он сошелся с царем Петром, кКОТОрому верно служил ЗА 24 лет Но пределп кто Кьодностайнеть рішеннія стає такою М. ДІ, коли вимагали страти пий Одв'язують Випробування тю смерті відс гупило, але із стовпа пд зовам інший чоловік. СІрко СИ ла на серце Ма зепі Ось воно, амозаб Ума Ш впчизні! До зреченогс Гі До ага "у Ття "Ні длей. Ні жінік Мі Один плькиИ "бр З1СТ80 з холостьби, яке стоїть на "ЯПТау Ір "ароду оберігаючи мого Душу дл ПУ
Strona · s. 22strona oryginału ↗
ZAGADKA PIERWSZEGO I DRUGIEGO PRZYJŚCIA Niemal dwa tysiące lat planeta czeka na Jego powrót, bo obiecał, że znów przyjdzie. Prorocy i mędrcy słuchają i wpatrują się w znaki, a szczerzy chrześcijanie z nadzieją i pokorą czytają wiersze ewangelicznych objawień. Nie milkną spory: kim naprawdę jest Jezus Chrystus? Legenda? Wymysł? Tylko judejski król, prorok i uzdrowiciel? A może po prostu niepowtarzalna postać historyczna, obdarzona cudowną mocą? Tajemnica czy rzeczywistość? Tylko ci, którzy są obdarzeni „pancerzem wiary”, wiedzą, że On jest Światłem, tym, który był „przed wiekami”, że Jego początku nie zgłębi najgłębszy umysł, lecz pojmie doskonała dusza. Że uczestniczył w stworzeniu świata widzialnego i niewidzialnego, że nasza planeta była, jest i będzie w Jego prawicy! Że przez czas krótki, zaledwie 33 lata, zstąpił z niebiańskiego Olimpu na grzeszną ziemię, aby ocalić ją przed zagładą, przed nową katastrofą, jak za czasów Noego. O Jego pojawieniu się wiedzieli dawno mędrcy, o tym oznajmiali prorocy – ustnie i pisemnie – i czekali, lecz tylko wybrani rozpoznali to od razu. Mędrcy według znaków na niebie dowiedzieli się o Jego Pierwszym Przyjściu – ujrzeli na wschodzie Jego gwiazdę i przyszli do Betlejem, aby oddać pokłon przyszłemu Zbawicielowi. Upadłszy, otworzyli swe skarbce i ofiarowali dary przeznaczone Panu: złoto, kadzidło i mirrę. Nowy Testament niewiele opowiada o dzieciństwo Jezusa. Ewangeliści podają tylko kilka ważnych wydarzeń. Opowieści bardziej koncentrują się na tym, by pokazać, jak świat duchowy oczekiwał Jego przyjścia. Jedni czekali w adoracji i radości, inni ze strachem i nienawiścią. Gdy Dzieciątko miało osiem dni, zaniesiono Je do Jerozolimy, aby dopełnić to, co nakazywało Prawo Mojżeszowe, czyli obrzezanie. Nikt nie zwrócił uwagi na przybyszów, tylko 84-letnia prorokini Anna pokłoniła się Dziecku, rozpoznawszy Je, a stary, sprawiedliwy mężczyzna Symeon radośnie schylił swoją siwą głowę. Sprawiedliwemu obiecano, że nie umrze, dopóki nie zobaczy Chrystusa Pańskiego. Wziąwszy niemowlę na ręce, prorokował: «Teraz, Władco, pozwalasz odejść słudze Twemu w pokoju, według słowa Twego, bo ujrzały oczy moje zbawienie Twoje, które przygotowałeś wobec wszystkich narodów: Światło na oświecenie pogan i chwałę ludu Twego Izraela!» Dalej: ucieczka młodej Maryi i Józefa z Jezusem do Egiptu przed rozwścieczonym królem Herodem, powrót Świętej Rodziny. Krótka, dość lakoniczna opowieść o wizycie dwunastoletniego Jezusa w świątyni w Jerozolimie, dokąd co roku chodził z rodzicami. Przebywszy długą drogę do domu, Maryja i Józef dopiero wieczorem zauważyli, że w tłumie pielgrzymów nie ma Syna. Wrócili więc do Jerozolimy. Siedział On wśród nauczycieli, o coś ich pytał i odpowiadał, zdumiewając starszych głębokim rozumem. Na wyrzut Matki, dlaczego tak postąpił, odpowiedział znacząco: «Czemuż Mnie szukaliście? Czy nie wiedzieliście, że powinienem być w tym, co należy do Mojego Ojca?» Jezus wybrał sobie dwunastu uczniów spośród prostego ludu. Przekazał im wiedzę i umiejętność uzdrawiania chorych, wypędzania złych duchów opanowujących ludzi, niesienia człowiekowi tylko tej wiedzy, która jest potrzebna w jego ziemskim życiu, aby zdobyć prawo do nieba. Tę wiedzę podawał jednak w małych dawkach, w prostej formie. Jeszcze raz przypomniał kuszonym o zakazie Bożym, by nie zrywać owoców z Drzewa Poznania dobra i zła, które odkrył wróg Boga i człowieka, książę ciemności, obiecując, że będziecie «jak bogowie». I tak się stało. Ludzie, odkrywszy sobie tajemne wiedze, które jedynie Stwórca ukrywał, bardzo szybko utracili swoją pierwotną aniołową naturę i w istocie stali się «jak bogowie». A owoce tego Drzewa czarowania, prorokowania, wróżbiarstwa, astrologia, horoskopy, uzdrawiania, wszelkie cuda i znaki, które tak lubi człowiek od czasów Adama i Ewy aż do dziś, Stwórca nie pozwalał Swemu ukochanemu dziecku wnikać w tajemnice wszechświata, w tajniki Swojej niewidzialnej istoty. Grzech ten nazwano w Piśmie Świętym najcięższym, i właśnie przez to nieposłuszeństwo człowiek utracił raj na ziemi, wiecznie zielone lato, dary i hojność Ojca Niebieskiego, Łaskę, i sam sobie stworzył piekło na ziemi z okrutnymi warunkami przyrody, żywiołami, ciężką pracą, głodem, zimnem, wojnami, chorobami, nieszczęściami i wszelkimi próbami. Zapłata za klucz do tajemniczej, kosmicznej wiedzy okazała się bolesna. Ludzkość zaś tak bardzo przywiązała się do tych zakazanych owoców i tak weszła w kontakt z duchami ciemności, że zapomniała o Ojcu Niebieskim, o swoim ziemskim przeznaczeniu. Jezus właśnie przyszedł, aby zerwać ten związek i sprowadzić zabłąkaną ziemską trzodę od nieczystej, zamulonej studni do przejrzystego źródła, którego początkiem jest Ojciec Niebieski. Na tę ciężką, niespotykaną walkę Jezus wysłał swoich apostołów. Było ich znacznie więcej niż dwunastu. W Ewangelii według św. Łukasza mówi się o siedemdziesięciu, których Nauczyciel posłał po dwóch do każdego miasta i osady, mówiąc: «Żniwo wprawdzie wielkie, lecz robotników mało, proście więc Pana żniwa, aby wysłał robotników na swoje żniwo. Idźcie! Oto posyłam was jak owce między wilki. Nie noście ani mieszka, ani torby, ani sandałów i nikogo w drodze nie pozdrawiajcie. A gdy przyjdziecie do jakiegoś miasta i przyjmą was, jedzcie to, co wam podadzą. Uzdrawiajcie chorych, którzy są w nim, i mówcie do nich: „Przybliżyło się do was Królestwo Boże!”» Kiedy zaś siedemdziesięciu apostołów powróciło i z radością oznajmiło, że czynią wszystko tak, jak im nakazał, że «nawet demony poddają się w Imię Twoje!», Jezus odpowiedział: «Widziałem szatana, który spadał z Nieba jak błyskawica. Oto dałem wam władzę deptać węże i skorpiony oraz całą moc wroga — nic wam nie zaszkodzi. Ale nie cieszcie się tym, że duchy wam się poddają, lecz cieszcie się, że wasze imiona są zapisane w Niebie!» Tak zwięźle, a zarazem tak obszernie i tak bogato, by pojąć Mojego... On, jak się okazuje, Wynika z tego, że wiedział wszystko już w swoim 12 [roku]... jeszcze widział każdego z tego, czego dokonał... świadomy był, kim jest, z czym przyszedł z Nieba, którego pokonała pycha, czekał swojego czasu, nie poddając się, strącony na ziemię. Zatem sam daje odpowiedź na żadne wydarzenia, dopóki nie wejdzie w duchową siłę, na odwieczne pytanie człowieka... Prawo... w imię czego przyszedł Pan mój... «Dom» Niebo... On przyszedł, aby ocalić od zguby, dość krótkim... swoją niebiańską ojczyznę, aby zstąpić na ziemię, ludzkość, która znów, w czasy... w skwerni i grzechach. Tym razem Stwórca... Jaki zatem jest ten porządek? Przyniesiono prawdziwą wiarę — chrześcijaństwo, przez które człowiek... które przeszło pod władzę szatana, nową otrzymało przewagę... królestwo Boże, ocalić... Syna Swego... utraciła, skuszona jednorodzonym, o którym mówi się w... pożądaniem... i pojawił się «przed wszystkimi wiekami»... dał ludziom wartości duchowe, najpierw przypominając, że ostatni na ziemi... pierwszy w niebie i — przeciwnie. Wskazał ludziom, jak właściwie należy je zdobywać, wskazał drogę, bramę, przez którą trzeba przejść; mają być one wąskie, a iść tą drogą trzeba, trzymając się wyłącznie prawej strony. Prosto i zwięźle odsłonił największą z tajemnic ludzkiego losu po fizycznej śmierci, a mianowicie to, kiedy u człowieka zaczyna się życie bezcielesne. Tak, to Kazanie na Górze, które jeszcze raz przekonuje, że nasze ziemskie miary i wymiary są miražem albo najczęściej rzeczywistym niczym. Władza człowieka na Ziemi, siła i wielkość zazwyczaj nie mają kontynuacji na Niebie. Upokorzenie, niesława, nędza, smutek, pohańbienie na ziemskiej ojczyźnie zamieniają się w radość, błogosławieństwo na niebieskiej. Trudno było człowiekowi także pojąć te tajemnice wtedy, gdy wiara była żywa i potężna, a dzisiejszemu człowiekowi, któremu ją odebrano, zniszczono i zdeformowano, pojąć to jest jeszcze trudniej. Jednak ci, którzy byli zapisani w Księdze Życia, zawsze chętnie słuchali tych objawień i zamieniali ziemskie skarby na niebiańskie. Również na naszych ziemiach nie brakowało ich, którzy wyrzekali się swojego bogactwa, rozdawali je ubogim, szli do klasztorów albo zasilali szeregi ubogich! Bardzo wiele osób zamożnych, zwłaszcza dzisiejszych, nie uwierzy w słowa Jezusa: «Biada wam, bogacze, bo już otrzymaliście swoją pociechę». Uderzył w ciemność i, jak świadczą źródła chrześcijańskie, samego władcę mroku strącił do piekła, a jego aniołów pozostawił w przestrzeni między Niebem a Ziemią, tak zwanym Kosmosie, także w czyśćcu, w państwach... [celnicy powietrzni]. Obiecał przyjść po tym, jak się stanie. Wylany na ludzkość siódmy kielich gniewu Boga, gdy zatrąbi ostatni z siedmiu aniołów. O Jego Drugie Przyjście często pytali uczniowie, na co Jezus odpowiadał, że o tym dniu nie wie nikt, ani aniołowie w niebie, ani Syn, tylko Ojciec; wzywał ich, by byli czujni, przenikliwi i nieustannie się modlili, bo to nastąpi niespodziewanie. Jezus wyraźnie nakreślił znaki przed Jego Drugim Przyjściem. Siedząc na Górze Oliwnej, naprzeciw świątyni, przestrzegał: «Strzeżcie się, aby was nikt nie zwiódł. Bo wielu przyjdzie w imieniu Moim, mówiąc: „To Ja”. I zwiodą wielu. A gdy usłyszycie o wojnach i wojennych pogłoskach — nie lękajcie się, bo muszą się stać, lecz to jeszcze nie koniec. Bo powstanie naród przeciw narodowi, królestwo przeciw królestwu, będą trzęsienia ziemi w różnych miejscach, będzie głód. To początek boleści porodowych». Nakreślił Zbawiciel jeszcze kilka znaków: Ewangelia będzie głoszona wam wśród narodów, a cała ludzkość zostanie podzielona, «jak pasterz oddziela owce od kozłów. Postawi owce po swojej prawicy, a kozły po lewicy». Prostota, a nawet pewna przyziemność tego objawienia, jakby łatwej drogi wejścia, zdumiewa swą czystością i przejrzystością. Jakby nie było trudno znaleźć się wśród „owiec”. Trzeba tylko odczuć cudze cierpienie i być miłosiernym: nakarmić głodnego i napoić spragnionego, dać schronienie wędrowcowi, przyodziać nagiego, odwiedzić chorego i tego, kto jest w więzieniu. Bo wszystko to zostanie uczynione w Imię Jego. Bo «cokolwiek uczyniliście jednemu z tych najmniejszych braci Moich, Mnieście uczynili». Przestrzegał też przed chciwością i pijaństwem, marnością życiowych troska, które mogą pochłonąć duszę i odwrócić ją od tej godziny, którą każdy musi spotkać. Wyraźnie przedstawił Zbawiciel portret całej ludzkości przed Jego Drugim Przyjściem. Nie wczorajszych ludzi, nie przedwczorajszych, lecz tych, którzy są. Otóż On już jest w drodze. Kateryna Motrycz

Tłumaczenie maszynowe

Strona · s. 23strona oryginału ↗

Toczyła się torba, albo wychowanie pięknem i prawdą...

Każda książka w klasach początkowych to okno na nieznany świat. Tym bardziej czytanka. Zdaje się ona przyłączać malucha, który opanował magię składania liter w słowa, do niepowtarzalnego piękna języka ojczystego, niezgłębionej wielkości i rycerskiej odwagi swojego narodu, głębokiej kultury, wypracowanej na przestrzeni tysiącleci. Jest to zatem nie czytanie, a powolne przenikanie w swoją istotę, przyswajanie jeszcze w pełni nieuświadomionego pojęcia „Ojczyzna”. Z tej zasady wychodzą we wszystkich krajach, przygotowując pierwsze podręczniki szkolne. Wiedzieli o tym nawet w dobie totalitarno-sowieckiej, przekonując rodziców i dzieci, że „rodzina zaczyna się od elementarza”. Najwyraźniej z takim założeniem miała zabrać się za tworzenie czytanek „Złote źródełko”, „Czarujący strumyk” i „Czysta studnia” (1995, Kijów, „ArtEk”) pedagogiczna rodzina Żownirów. Nie poruszalibyśmy tutaj „kwestii dynastycznej”, gdyby każdy z tej grupy wyróżniał się swoimi wysokimi gustami metodologicznymi i artystycznymi, a przecież wszyscy oni, wychowani przez „najbardziej postępową” pedagogikę, pracowali w starym korycie i przestrzegali dobrze wyuczonych norm i zasad układania. Czyżby „czas” panowie Żownirowie zapomnieli nawet o istnieniu dzisiaj swojego, niepodległego państwa? Omijają oni szerokim łukiem nie tylko nowe pojęcie „Ukraina”, ale i jej prawdziwych bohaterów historycznych, jak Iwan Mazepa, Pyłyp Orłyk, Symon Petlura, Stepan Bandera i inni twórcy państwowości narodu ukraińskiego. Stało się tak, że podobne przemilczanie historii nie tylko wymazało z pamięci dzieci ostatnie trzysta pięćdziesiąt lat „od Bohdana Chmielnickiego”, ale i pozostawiło poza zakresem nauczania zmagania wyzwoleńcze o Ukrainę w latach 1917–1920. Jakby literatura, sztuka i folklor rozwijały się same z siebie, a nigdy nie istniała filozofia, obyczajowość i – co najstraszniejsze dla kompilatorów – ukraińska idea. Dlatego wyszła taka sobie czytanka – beznarodowa, często z prymitywnymi tekstami, niezdarna miejscami i językowo bezradna. Może autorzy poprawnie skomponowali pierwszą książkę: od bajki, przez zagadki, wyliczanki i rebusy, do bajek literackich, utworów poetyckich i opowiadań. Jednak nie można zgodzić się z tym, że wśród wybranych autorów przeważają nazwiska drugorzędnych, a nawet przypadkowych pisarzy. Zbyteczne było nadużywanie nazwisk, niechby i wybitnych pedagogów, K. Uszynskiego (nawiasem mówiąc, tłumaczenia z języka rosyjskiego) oraz W. Suchomłynskiego (dalekie od doskonałości artystycznej półprzypowieści). Nie zdobią stron czytanki także częste publikacje Hryćka Bojki, Anatolija Hryhoruka, Jurija Jarmysza, Ołeha Bucenia, Wadyma Skomarowskiego – a jest ich tu tak wielu! Podczas gdy nie ma ani Marii Zahirnej, ani Chrysti Ałczewskiej, ani Sofii Rusowej – znowuż imię ich legion, tych oddanych pedagogów-pisarzy Ukrainy. Wydaje mi się, że pierwsza czytanka powinna otwierać się nie prymitywnymi słowami o bajce (zwłaszcza tłumaczeniem słów Puszkina: „Bajka – kłamstwo, lecz w niej podpowiedź – dla dobrego młodzieńca lekcja”) – „Bajka – wymysł, lecz w niej coś pouczającego zrozumiej” (?!). Chciałoby się w tym miejscu zobaczyć poetycką formułę Wasyla Symonenki: „Można wszystko na świecie wybierać, synu, – Wybrać nie można tylko ojczyzny”. I ten wstęp napełniłby patriotyczną treścią całe „Złote źródełko”, a bez tej idei książka wydaje się torbą, do której na siłę napchano różne wiersze, bajki, opowiadania, czasem z „drewnianym” redaktorskim tekstem zadań i nieudolnym ukraińskim tłumaczeniem światowych pereł – przysłów i powiedzeń. I tak potoczyła się torba z wielkiego pagórka... Te same wady są właściwe także „Czarującemu strumykowi”. Nie ma w nim kręgosłupa. Znowu Suchomłynski i Uszynski (oczywiście wspaniali pedagodzy, ale nie tacy znów klasycy literatury, żeby ich wciskać gdzie trzeba i gdzie nie trzeba) przeplatani literackim drobiazgiem. Kompilatorzy w ogóle nie wzorują się na twórczości „szestdziesiatnykiw”, mają dawną odrazę do imion Hryhora Tiutiunnyka, Liny Kostenko, Jewhena Hucała, Mykoły Winhranowskiego, Dmytra Pawłyczki, Iwana Dracza... Oni są tutaj wspominani tylko przy okazji. A pierwszeństwo oddaje się Kosteckim, Kaczanom, Chuchlibom. Rozdziały także ułożono bezmyślnie. Dlaczego by od razu nie „Ukłon matce”, a potem – „Chrystus się rodzi”, dalej by i o szkole oraz porach roku. Ale w pejzażowych szkicach trzeba podkreślać miłość do swojej rodzinnej ukraińskiej przyrody, a nie po prostu do naturalnego piękna. Aż prosi się do tej książki rubryka o Ukrainie – ziemi, gdzie się urodziłeś. Najwięcej zastrzeżeń wywołuje trzecia czytanka „Czysta studnia”. Otwiera się ona bardzo niewyraźnym, literacko ciężkim wierszem-wstępem Mykoły Łukowa. Przypomina on swoim utworem trzeciorzędnego poety „Rodzinną ziemię”: nie o zmaganiach wyzwoleńczych o Ukrainę, a jedynie o przodkowskich mogiłach (zgadnij o co chodzi!). W ogóle w wydaniu wiele powiedziano (choć i naukowo-sucho) o kozaczyźnie, postaciach historycznych Ukrainy, a o Ukraińskiej Republice Ludowej – ani słowa. Jest to zrobione celowo, z zakorzenionego niedawnego prosowieckiego nastawienia. Żeby, być może, nie drażnić ministerialnych gęsi, gdzie zasiedli obrońcy starej pedagogiki, zwolennicy dwujęzyczności (czy dwulicowości?) naszej ukraińskiej. Zatem w tych książkach nie ma „ukraińskiej duszy”, nie czuć bicia serca Ukrainy – tylko bezstronne fakty i opisy wydarzeń. Chciałoby się, żeby kompilatorzy wreszcie zrozumieli, do czego sprowadzili wychowanie czytaniem: do mechanicznego zapoznawania się z tekstami, często szarymi i bezżyciowymi, do percepcji całych bloków „Uszynski” i „Suchomłynski” (których nazbiera się na całą książkę), a zlekceważyli czołowych mistrzów słowa. Żadnym utworem nie zaprezentowano Sosiury, Małyszka, Zerowa, Kosynki i innych, prawdziwie naszych klasyków; poza stronami czytanek pozostali Zahrebelny, Zasenko, Kołesnyk, Dmytrenko. Ministerstwo Oświaty Ukrainy, które zawsze obojętnie odnosiło się do odrodzenia narodowego państwa, dopuściło do nauczania taką niewyraźno-wodnistą torbę wszelkich bezmyślnie dobranych autorów. Te czytanki, na szczęście, zestarzały się już w momencie pojawienia się z maszyny drukarskiej. Nie wiadomo, w jakim nakładzie je wydano, ale trzeba mieć nadzieję, że nie masowym. Dlatego te podręczniki nie wyrządzą wielkiej szkody. Bez starannego przeglądu i przekomponowania oraz patriotyczno-ukraińskiego dopracowania tych czytanek nie można dalej powielać. Należy porządnie przetrząsnąć tę torbę i po dyskusji wśród ogółu pisarzy (a nie polegać tylko na gustach kompilatorów!) wydrukować pełnowartościowe, porywające i literacko doskonałe podręczniki dla uczniów. Maluchy już się ich naczekały. Mykoła SZUDRIA. Komunistyczny reżim, który obiecywał być wiecznym (to obiecują wszystkie tyrańskie reżimy), a nie przetrwał nawet trzech czwartych wieku, pozostawił po sobie tyle złowieszczych tajemnic, że historykom na stulecia wystarczy pracy, by je odkrywać. Już, zdaje się, my wszystko wiemy o leninowsko-stalinowskich obozach koncentracyjnych (a i o andropowsko-breżniewowskich też). Wiemy, jak... Bolszewicy niszczyli tych, którzy z bronią w ręku przeciwstawiali się im (albo mogli się przeciwstawić?), potem wybijali inteligencję, potem jedni drugich, potem... Tak, kropkę w tym wyliczeniu stawiać za wcześnie, bo oto były więzień polityczny Bohdan Kohut napisał powieść-wspomnienie „Pod czarnymi wiatrami” i wywiódł przed nami zupełnie nowy rodzaj ofiar tamtego antyludzkiego reżimu. Zatem wiemy, że w Ukrainie represje zaczęły się już kilka lat po zakończeniu wojny domowej (zresztą, czy one w ogóle się kończyły?). Ofiarami stały się te przedstawicielki inteligencji, które pozwalały sobie na wolnomyślicielstwo, potem przyszło „rozkułaczanie”, potem nadeszła kolej na komunistów, którzy byli nadmiernie aktywni, potem zaczęto wyszukiwać różnych „szpiegów” i „szkodników”. A dalej zaczęła się wojna i ona znowu dostarczyła pożywkę dla nienasyconego Molocha. „Bandery” w Ukrainie, „leśni bracia” w krajach bałtyckich, „zdrajcy ojczyzny” – praktycznie wszyscy, którzy pozostawali na okupowanym przez faszystów terytorium, a zwłaszcza ci, którzy pozwolili sobie gdzieś pracować, choćby jako pisarz w urzędzie pracy czy zmywaczka w oficerskiej stołówce. Ljadską, która rzekomo wydała gestapo „Młodą gwardię” w Krasnodonie, po raz pierwszy sądzono za to, że wpadła w oko naczelnikowi niemieckiej policji. To już po wyjściu powieści Fadiejewa nieszczęsną dziewczynę odszukano w obozach i tak długo torturowano na Łubiance, aż uznała się „winną” wszystkiego, co na nią wieszano. I wszystkoż to była choć jakaś widoczność praworządności: nakazy aresztowania i przeszukania, śledztwo, protokoły, świadkowie, sąd, czasem nawet udział adwokata. Bohdan Kohut wyprowadza przed nami ludzi – nie jednego-dwóch, a tysiące – w stosunku do których nie było nawet owych fikcyjnych formalności prawnych. Nawet przywykłe do wszystkiego obozowe kierownictwo gubiło się, kiedy musiało mieć do czynienia z tymi ludźmi. Bo jak? Istniały cztery oznaki, według których identyfikowano zeków, kiedy nie wystarczała po prostu cyfra: nazwisko, rok urodzenia, artykuł, wyrok. A ci ludzie nie mieli ani artykułu, ani wyroku. No co ty z nimi zrobisz? A robić coś trzeba. Najlepsze wyjście – zamorzyć głodem, chłodem, brudem, ciężką pracą, nieludzkimi znęcaniami. Coż uczynili ci ludzie? A w tym i rzecz, że oni nic nie uczynili. Nawet według „najbardziej humanitarnego na świecie” radzieckiego ustawodawstwa nie udawało się zawiesić im jakiegoś artykułu. Ale i pozostawić na wolności ich nie można było, bo oni mimowolnie stali się współuczestnikami wielkiej tajemnicy państwowej – trafili na terytorium Niemiec i na własne oczy zobaczyli, jak żyło się ludziom w warunkach „zgniłego kapitalizmu”. Ust im nie zaszyjesz, czego dobrego, oni, powróciwszy do domu, zaczną opowiadać (a jednak ci, którym udało się wrócić, na przykład zdemobilizowani żołnierze, których jednak trzeba było wypuścić), opowiadali, i wtedy trzeba było wymyślić „bezrodnych kosmopolitów”. Ale wracało niewielu, los większości opisany jest w powieści „Pod czarnymi wiatrami”. Powieść napisana jest realistycznie i okrutnie. Bohdan Kohut niczego nie zapomniał. Jego pamięć przez dziesięciolecia zachowała wszystko do najmniejszych szczegółów: i jak karmili, i jak utrzymywali, i dokąd wieźli, i kto jak umierał. Zresztą, może śmierć – to jeszcze nie było najstraszniejsze, to był koniec męczarni. Może jeszcze gorzej było, kiedy człowiek najpierw wysychał, że same skóra i kości, potem puchł, wreszcie tracił wszelkie ludzkie podobieństwo, żył już tylko jednym zwierzęcym instynktem – jeść! Powiedziałam, że to okrutna powieść nie tylko dlatego, że opowiada się tam o okrutnych wydarzeniach, ale i dlatego, że autor nie upiększa swoich bohaterów. Przyjaźń, miłość, poświęcenie, gotowość do pomocy innym, próba obrony własnej godności tutaj prawie nie występują. Na mnie szczególne wrażenie wywarło opowiadanie o obozowym warsztacie, dokąd przyprowadzano kobiety-więźniarki do sprzątania, a potem nimi mógł korzystać każdy, kto chciał (kierownictwo, rozumie się). I kiedy na oczach wszystkich jedną z nowych gwałcą zbiorowo, nikt za nią nie wstawia się. Co więcej, potem ona powiesiła się, nie w stanie przeżyć takiej zniewagi nad sobą, ale autor zbywa to jedną frazą: „Współczucia ona nie wywoływała u nikogo”. Początkowo to wywołało we mnie oburzenie, a potem zrozumiałam, że psychologicznie to można całkowicie... nie, nie usprawiedliwić, ale wyjaśnić. Ludzie pod względem swojego składu psychicznego są bardzo różni. Są tacy, którym niezbędne jest, żeby nimi ktoś dowodził, i są tacy, którzy rwą się dowodzić. Są tacy, którzy połykają cudze myśli, nie przeżuwając, i są tacy, którzy do wszystkiego pragną dochodzić sami. Są tacy, którzy pokornie cierpią wszystko, co wypada na ich los, i tacy, którzy walczą do ostatka. Przypomnijmy choćby dwóch chłopców-nastolatków, Borysa Bobynskiego, syna rozstrzelanego poety Wasyla Bobynskiego, i Jurka Szuchewycza, syna heroicznego Głównodowodzącego UPA Romana Szuchewycza. Wydawało się, co mogą uczynić takie dzieci przeciwko wielkiej maszynie państwowej? A oni uparcie uciekali z domów dziecka, obozów, więzień i jednak pozostali niepokonani. A bohaterowie – jeśli ich tak można nazwać – powieści Bohdana Kohuta – to ludzie bierni, niezdolni walczyć przeciwko komukolwiek i czemukolwiek, oni lecą jak pyłki z wiatrem. To bardzo łatwo – osądzać ich teraz, kiedy siedzisz u siebie w domu i czytasz o nich w książce. Trzeba zrozumieć, że psychiczne trudności są tak samo ponad siły, jak fizyczne ciężary. Przecież my nie wyrażamy pretensji do człowieka, który nie jest zdolny podnieść ciężaru, powiedzmy, stu kilogramów wagi. To dlaczego osądzać ludzi ze słabą psychiką? Oni nie zasługują na nasz zachwyt, ale mają prawo do naszego współczucia. Oni nie są bohaterami, ale ofiarami. Bohdan Kohut daje szczegółową analizę nie tylko obiektywnych warunków, które doprowadziły tych ludzi do takiego nieludzkiego stanu, ale i analizę rozkładu ich duszy. Powieść „Pod czarnymi wiatrami” – to jeszcze jeden akt oskarżycielski przeciwko komunistycznej ideologii i praktyce. Halyna Hordasewycz

Tłumaczenie maszynowe

Strona · s. 24strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane

и зо НВ рнни рани тки роти 20 сте - данні і мак-аво С 09 нн ШИ рр ач нон ВСЯя/А ни чі нн б то с В РЕ о Р блово ПРОСВІТИ Від початку людської Історії ліОдДиИ прагнули передавати одне одному новини на великі віДСТанІ Для цього вони спочатку надсилали гінця з усним повІДОМЛенНЯяМ, а згодом почали писати листи Тільки наприкінці минулого століття людствопочало ви- находити нові й нові засоби о інформації, їх розробка трисор ває! зараз Проте звичайне Ха листування і досі має своє вагоме значення У сголкуванні між людьми, а також має і своюісторію. В давнину багато держав мали добре налагоджену поштову службу, проте проблеми з оплатою надсилання листа тривали в світі до середини минулого століття Геніально простим виходом із становища був випуск в обіг звичайних для нас попітових марок Англійський колоніальний службовець Роуленд Хілл довів, що для спрощення розрахунків між поштою та клієнтами за пересилку листа мусить платити той, хто його надсилає, анетой хто одержує, як було раніше. Те, що за листа за- тризуб, що адіймається в просторі між стилізованими зображеннями сонця та земної кулі. Наступними були ще одна марка роботи Антона Середи, та три, чиє виконання належить Юрію Нарбуту. Це була стандартна серія, тобто призначена для оплати пересилання листів. За півроку було випущено ще одну марку для загального вжитку, ії автором був Леонід Обозненко згодом видатним українським художником Миколою Ївасюком було створено ще понад десять поштових марок, які було видруковано великим накладом у Відні, проте ім такі несудилося вийти в обіг -- на той час впала влада уряду Симона Петлюри Микола Івасюк був творцем також багатьох живописних полотен у з мантично-гаднесеному дус як, наприклад, «В'їзд богдана Хмельницького в ТЯ дк о Ж З Ме їк УКРАЇ 7 Авторство у створенні серії «Давня Україна. Етнографічні сюжети» належить київському художникові та письменникові Юрію Логвину. Номінали цих во стандартів спочатку були «га яоехов| о Р СЮ півроку -занінити В літери для того, щоб зробити можливою індексацію вартості марок. Тоді ж продовжили надходити в обіг нові сюжети серії. На сьогодні вона має 8 сюжетів | ОМА 1 1 (4 "13 | 1 | (М ; 1 п ї п Г аноді ГИ плачено, мусила засвідчити паперова наліпка -- марка, а цифра на марці вказувала б, скільки саме заплачено 1840 року Великобританія випустила в обіг перші поштові марки. Зручний винахід англійців швидко запозичили інші європейськ: країни. На 2961-2681 МІНИ Київ» Проте серія марок за своїм ідейним спрямуванням 1 стилем виконання важить набагато більше | зробила набагато більший вклад у мистецтво української ідеї Перед тим, як на 69 років піти в забуття, українська марка нагадала за себе ще пошто- з етнографічної тематики таврійський чабан, чер- каська жни""т" слобожанські чумаки, м. ковинський косар, подільські орачі, диканськ пасічники, рибалки на Дніпрі та опішнянський ГТУ , Я 7 ї Й | угі -2 г Ї й | чт 7 українських землях до 1917 року ходили марки Австро- Угорщини (на Західній Україні) та Російської імперії. З утворенням УНР постало питання про випуск власних марок України так само, як івсіХ інших державних паперів. В Києві було організовано «Експедицію заготовки державних паперів України», основна праця в якій лягала на плечі незрівнянного художника Юрія Нарбута, творця українського герба Василя Кричевського та молодого ройні графіка Івана Мозалевсь- ; кого. Для гадняття такої знанні рН надважливої справи потрібні були талановиті митці -- автори проектів марок, грошей та інших державних паперів, а ще кваліфіковані: робітники: гравери, друкарі тощо. Таких досвідчених виконавців було знайдено в друкарні Кульженка в Києві, яка випускала книти з мистецтва та подібну поліграфічну продукцію Перші українські поштові марки були створені Юрієм Нарбутом та Антоном Середою У праці над проектами марок художники брали за взірець перлини українського, або, як його ще називають, козацького бароко, по-своєму сприймали їх 1 перетворювали у своїй творчості. З тих марок, що вийшли в обіг одночасно, першою маркою,як заведенов пошітовій справі, вважається найменша за номіналом марка Тому першою українською маркою є десятишагова марка роботи Антона Середи, на якій зображено во-добродійним випуском Української Соціалістичної Радянської Республіки Це були 4 марки з вказаною на них додатковою сумою, яка збиралася в фонд допомоги голодуючим. Зображення на марках мали високу мистецьку цінність, проте їх випустили в обігзапізно,колиголо скінчився Авторами марок були московський графік Маренков та харківськи/ художник Б. Порай-Кошиць. Після цього українські! марки було надовго забуто Долі їхніх творців склалися по-різному. Першим пішов із життя Юрій Нарбут -- титанічна мистецька праця виснажила сили художника, якиї не дожив до 35 років -- помер у 1920 році. Антін Середа прожив удвіч! більше за свого колегу ! вчителя Нарбута. Він нє зазнав таких репресій, як! РА ЗЧА сготкалиїнших художників р сптриюоіи 7 УРНИ чия творчість розквітла в часи відродження української державності Віннавіть стававтором проекту прапора Радянсько! України після Ш світово: війни. Проте художникові не дозволили всюсилу йогс таланту відкрити глядачеві завжди залишали йог творам друге місцє соцреалістами. Антін Сере- серцевого нападу. В тридцяті роки загинули Микола | васюк та Леонід Обознен- на користь Німеччини че- «Слово Просвіти» Шеоф-редактор ІПанло Міопчан -Засповтик Иссукраїтське редколегія: Орій Бадаьо, Ярема Гояпі, Товариство "Проста імені Тараса Шенченка Реєстраційне сСтдоцтво ме 1007 ДАтиатолмім ППогріоним, снід 16.03.1941 р Апатолій Журанський, порівняно із провідними да загинув 196) року від ко Останній був розстріляний в 19358 році по увинуваченні у шпигунстві (злоксандр Йономаріп, нам /Опукі оНнідпопідальтним редактор | ЛЮБОВ ГОЛОТА она ЗНРЧНОУУНЮ оон АННИ ПН НЕРННЬ РР гончар Художні марки сучас- РР йо ної України відрізняються пошта | АУРА аудпЕНЬ ЛИСТ Азо тематичною різномаа | ра ДИР рено фі нітністю. Вони присвячені РО Ще | оетоаз ) ям С видатним постатям та Р : "1 зайиЙ Фе 1 Й й МА 5 и, пз й СЛ |хре989 подіям в українській історії, ук ЗУ ТИН д Ро «одароссиорчиююточної | - Мане ра У - НК МАРОК р м р? І ді України, ДІЯ! міжнародного значення, святам та культурним надбсанням України Середних є і яскраві новаторські роботи, і, на жаль, бліді копії! невиразних радянських марок з української тематики Марта АРГАТ Стожети марок: Я - М 00 Уже Ї Прапор ' в рик» и " НОЯ г СЛ 1992 ХО () Сн роми 7 й | и г і ПЕбІ | УЧ г) Х ) і є Чі р 1? зари РА: ки | і Р Ук С(ПІНОМ їі раона їх ТИ « ри Са псан 1094 р Аа ЮО ЛТогайци і | ппамсартинкна іі рка ) ( тради аріпна парка д кратнської пародні і и СІОЛІКО (1 Га арвуіно мон ін м перисірм 140 шагін) о р Ха. ГО Нароя п аз, роя КР НАРОДЖООНЯ б ХЛАЄЛЬНИЦЬКОЇ з ЧПУ ї Ре Г|ріМ таріт ії іпркоа Ук прю с рт? НІ 11) РА РА Рости Оолаки ображеті намі ( (1 уч ! ІУі0 р АЛ і і Кк т РЕ рез Ні імп | Ї й 55 Х Р І) ОТ М» ко з М нартп наксижмиц й - й і їз ї і і рес ТІ є Рая ані У и "ТТ т "ТІ раї ської шарким 712 ю9 009 Ж юю М ) ) мі зи-тишагової марки К»рія Ч Картмаксимум злута «- ЖІНОЧУ ГОЛІВКУ і листівки маркою, яка має - - ароута жіночу ГО рез те, що його дружина Наг | нсевтання співіначобійоитиіці ча бул: знайома з друкар-у вінку Як убо-е ак | ана У «Ре «ГА іч С я з - чк, ньнкиіі і | І уго України. Проте за якийсь | ' араняі Кк ОїО З ніМецькоге і (10 річ м з спОмМ арем і сульства в Києв! час номінали стандартних |, Б Хмельницького. 1995 КОНСУ з З І н. чи 0207 марок черезінфляцію ста" и 19 Ю Логвин Наступний після 1929 1 р. Хи я у заАмМмалими, щоб І) Стамнаартна сер ипуск власних ли 1 українських марок відо є" ек ти Толі оуло вирішено рафачні пььі ді 1992 року. Василь пошти. ТОД! рать Гору Черкаська жниця. 1992 | г пизайн питтуСстити нову серімю за | | | Дворник створив Ддиоеми Худ. ГО. Логашн гальновживаних марок Адреса "Слова Просвіти - 252001, Китв-і1, завулок МУ зейний, 86, Всеукраїнське Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, тел.228-01-30 - / жксо З0617 Зам. Мо 0316618 Наклад 9000 нлаекС Пиготоплепо Лї ГОТОПИХ фотоформ на комбінаті «Преса України» 1 й Ї Й
Емблема «Просвіта»Prosvitianyn