Tekst uszkodzony przy rozpoznawaniu — przeczytaj stronę oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
КУ 31 3 з. МУ - а оз КЗ - З за ССо Зв й е. 4 - - о -- "ЗУ ЕК | ра Дь Ж | Ю, зі з - КБ ке « с СО) ЖДВаС». ра о «ар | 5 чо Б - Бе о а б. В зе б о Б ста | п Ес
і
з
А-РОЕ Ітаде То Р Один
артетснів 9 зв адавовов з в веди нан вюшжаабв ово ово зейншнуиозфй й жо вовотоо з Зо бо Г. бо М М і
г, | з
гі й я мів з
З ОХ З З ц. У
К сно о М Же
- з З 4 З
9 5 о
із і5іє 13
Ху до З З
5 У З к з З
| З ово 3 4!
З і й зі і 411: 1
п
вання
ци чо
х «уз. и чач З оз Зк АКА! ЯН 4 5 з З СКеРКЕ НК У 8 Ж яр хо З ЧК
КУ Х М З З 9; б «59555 Ка УЮ З 5 У 4 і,
и ть
о чи чч
ю М
чом
и
а б я НЕ
о бю - но Чо
голоба
сказаб
жаби, 157277 родний
Пабло -о яка б биупобидалма
диманімно природним яд
У,
Р" ці
| «росія. », на2- з
-
крицінської є дента
- а ннаний-писюнонаннй інно
чи нини нене НЕОН НИ ГНЕ ЗБЕ Ск,
і шків ьо ач МВ
" єче р б
лм маорааль-
нами складу й і сприяла дрозбитку
нашамх тЕорчмх начал» .
|
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
А ЕЕ р орооной РР
о жи 040040
с ||
ние
До токого висновку прийшли учасники
розмови )!а - кругпим ( І | ТРАСА» ЗіНнИіШІМОГ 1НІО
просатянами у Міністерстві освіти України
Власне -Оме ця зустріч розпочапа цикп заходів Центрольного правління ВУТ «Просвіта» Міністерствами | віІДОМСТОВОМмМИ України з метою ртіпення (г життя 10-ї статті Основного Закону
Зустріч вепи голова Говариства, народний депутат Павло Мовчон та міністр освіти Михайло Згуровський, який зозночив, що радо «ПОДІВОаЮЧИСЬ но Конкретні накреслення програми ДІМ у розв язаонні Тих проблем, ЯКІ ниИимі постали перед осбітянами
«Просвіту » представляли члени Цен граОпі ного правління професори Іван Ющук, Анатолій Погрібний, директор видавництва
Стильно з
БР,
сприйняв пропозицію «ТЇросвіти».,
«Весепка» Ярема Гоян, нородні депутати іван ГТопеску Микола Жупинський Кияк, професор Андрій Бурячок, детіеї:Те Київської «Просвіти» Юрій І наткевич. бе участі в роботі «кругпого столу» були запро-
Тарас
шені директори інституту української мови НАН України та Інституту українознавства професори Олександр Тараненко та Петро Кононенко, представники всіх СТОЛИЧНИХ україномовних засобів інформації
ГІ. Мовчан, народний депутот, голова Всеукроїнського товариства «Просвіта», розпочинаючи розмову, сказав «Цей сериозний інтерес до мовної проблеми вмотивованим, - одже така ситуація може сбо розірвати Україну, або ми будемо мудрими і докладемо всіх зусиль, щоб виробипи нові норми життя мови і дотримувалися їх. Тому нормативні принципи повинні бути домінуючими Така державна програма розвитку української мови, над створенням якої працюють просвітяни, І які діЮТЬ 8 ІНШИХ державах, зокрема у Франції, вкрай необхідна. | звичайно ж, вона неможливо без вироблення нових освітніх засод на нових принципах нової державної мовної політики.
ТПльки спільними зусиллями ми можемо наповнити нашу програму реальним змістом, зробити все, аби вона повсякдень процювала.
Вже сьогодні зрозуміло, що ті документи, які створює Міністерство освіти, мусять бути скориговані но нормативну бозу, яку несуть у собі статті Конституції. Сьогодні ми кладемо край інерції, | я сподіваюся, що наша розмова закінчиться прийняттям вкрай необхідних рекомендацій для української освіти. Сьогодні українська національна ідея та укроїнсько держовна ідеологія мають конституційне забезпечення. Впродовж кількох років, починаючи з 1993 року, навколо 10-ї статті Конституції (уже тоді з'явився п перший проект| точипися бої за Україну чи проти Укроїни
Хочу скозоти про міркування Центрального правління, яке збиралося напередодні нашої зустрічі Українська мова, як мова державна, є мовою державного упровління Вона повинна життєдіяти в ЗОКОНОДОВСТВІ, В СУДОВІМ ДІЯЛЬНОСТІ, В ОСВІТІ, Купьтурі, засобах МОСОВОЇ інформації Ноша програма спря: мована на вироблення державної політики в сфері укроїнської мови шляхом правового регулювання, який би передбачав створен на нормативних оОктів і, зокремо, ДІЮ довгострокових то короткострокових програм різних рівнів Для повнокровної діяпьності ношо мово моє достатню історію | ДОСТОТНЮ КІЛЬКІСТЬ ІСТОричних аргументів, І гоповне,
Створення КООРДИнаОційно! роди, яко 6
ї
Конституційне право
пристужилася виробленню нопих норчоль них програм, ПпіДручЧникІЙ НОВОГО ПОКОПІННЯ єдино! системи ПІДГОТОВКИ рахівців і /сроїнської мови, введення курсу українсько мови 8 Ус пузи, які дос! токого куУрсу ні С мають, багато чого іншого, все це те, до ого ми кпичемо у нашій спільній розмові Микола Жулинський, нородний депугат, академік, директор інституту пітератури НА/ЇТ України бе о |ииу крупи ПОПИ конфі юенат зуїзди будуть натикатися но законодавчу
| Зкої про мови з Укі аїнськіи
ОО У Ви уІнНОЄ ТІ | рум примнитим
РОР г 199 | РОЦІ і упо ГІСУС ТСТМОЙО Ради Міністрів Укроїни Мо 4| про
програму розвитку ук ПінськоОї мобви
і |р4Ц|П1рія нашомольнид моб оно ПрРрІОД ДО 2000 БОКУ
"б а і їжі КАБ рн І Пі І і ді! іїзраг р 1 ік м реврІнІ
п НВ и
«ПРОСВОЯЧІЇ у»: 1868-1996
ті
МОВА -- ЦЕ БІЛЬШЕ НІЖ КРОВ,
КОЛИ ЙДЕТЬСЯ ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ
адміІНІСТРративВноОГоО характеру ПІ ВІДПОВІДОЛЬНОСТІ ПОСОДОВИХ ОС 6 за нехту-
ВО рі
пергчвь.
ігнорування державною МОВОЮ ПІД ЧОС ВИКОНОННЯ СВОЇХ службових обов язків
Ло СЬОГОДнНІШНЬОГО дня ми, по суті, не моємо жодного держовного впливу но тих, хто не дбає про мову Ми маємо лишє моральні оргументи Ось чому така склодно СИТМУОЦІЯ СЬОГОДНІ Тому я думаю Шо ми ПОВИННІ ДІЯТИ зо конкретними планами, аби не опускати рук
Коли ми Порівнюємо ноші, СИТУОЦІЮ ростиєькою, де створена Рада при Призе дентові З ПпиТтОНнЬь ПОСІЙСЬКОЇ МОВИ, прийнято спеціальна прогрома, но здійснення ЯКОЇ виділено 10 млрд БОСІЙСЬКИХ рублів, ТОДІ ПиИТтОЄТЬСЯ, ЩО ж у нас?
МІ переконаний що ном потрібна державна програма «Укроїнська мова». І воно повинно передбачити вс; Ззоходи но розвиток укроінської риконання має Президента
мови як державної, а її контролюватися на рівні
ї нні
засоби масової інформації, якщо службовці не будуть зобов'язані її виконувати, - не ЗзміІНИТЬСЯ На МІСЦЯХ
Нам треба працювати над пропозицією про створення Ради з мовних питань при Президентові, готувати цілий пакет законодавчих указів, які б регулювали використання державної мови в усіх сферах | багато дечого запежить від Міністерство освіти, де ми сьогодні перебуваємо, -- в стані виклодання укроїнської мови на всіх рівнях.
Ми повинні все зробити для того, щоб наш укроїнський правопис у новій редакції до кінця року був завершений і поданий на розгляд до Кабінету Міністрів.
Олександра Савченко, заступник міністра освіти:
- Що стосується пропозиції створення ради при Президентові, то я вважаю, що це дуже спушно
Передусім хочу привернути вашу увагу до тих параметрів, на яких зосереджена увога моїх колег. Насамперед це мережа загальноосвітніх закладів, як! працюють як україномовні школи. Такі факти: зо останні 5 роківна Ї мільйон збільшилося число учнів, що навчаються українською мовою В 1995-- 1996 роках відсоток таких дітей - /8,6 від загальної кількості учнів. Що сприяє ширшому охопленню навчанням дітей українською мовою? 90 відсотків нових типів шкіл, які мають високий аовторитет у суспільстві, україномовні Ми внесли до «Положення про нові типи навчальних закладів» розділ про те, що вони відкриваються лише як українські
Кодри. Минулого року в нас не вистачапо 1192 вчителі української мови, нині 347 | це дві ноивожливіші організаційні зміни в мережі ї Зміни В
| якщо ми не включимо на її підтримку всі!
ніЧчЧОГО
передумови
кадровому забезпеченні
У новчально-методичному забезпеченні на цей рік понад 20 курсів мови, пітератури, історії, купьтури, ремесел укрОоїнською мовою в педогогічних зокло
взиклподаються ДОхХ Вчитель предметник як бриховатетпь повинен не пише володіти україно ЬКОМГЮ МОпПОЮ зпе и нести В СОВІ духоаним ІМАМТТЬьС іначоби и поваги до не!
КІ о пивчення укротноької мови НІДВОДИТЬСМ 23146
предмету |більшилася
Пи тома вого Ццьє6то
годим рі Ок | 14 Й, одини но рік
ГЇбпи редни СсПпІЛКУВО»НІ МИ | копетаоми! 1
питанми про омрг С
ГПІіроспіти» покоОЗзУує, щі
пе рн б ріс) ьїхк Пи | Ж іІ|ррНІмМІХ СТО! ІДОГ тів цужко
леї України ьЬКа МмОобО МДІ й них Як спецій ьноО! ГОГРТУ М | повиннО никКкпОПОТиИиєи рн
СОІМДІ и Й МАУ ШУ | іні 147101) ж ії
10-ї СТАТТІ КОНСТИТУЦІЇ В УСІ ГАЛУЗІ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ
ерез Ф уУнкці онув зння
укроїнської мови як державно! в усіх ТИПОХ
ре 1 ПІ увогти
закладів, які дають середню ОСВІТУ Це то ділянка, на якій слід об'єднати зусилля ! державних, ! громадських структур
В подальшій роботі кли повинні звернути увагу но ті області і регіони, де українська
Р . - 4 -і Т Т ї-іЗ і Й мова ще не нобула належного становище
і з- РР ЧИ уичанїтінне г ГУКА МИ НІС ерство ОСВІТИ СІ /рбоване «ТОНО
ціє: спПправи, зокрема ро зширюється мережо україномовних дитячих СОДКІВ, 8 гворюєєтьси спеціольна пітература ДЛЯ СОДКІВ І ПОЧОТКО"
вої: школи, піТературо дпя сучасної дитини та й вихователів
Віктор Андрущенко, перший заступник міністра ОСВІТИ.
-- ППрийняктя Конституції кладе крам но- ШИ суперечно: гам о-нам треб 1 Ду мати, як статтю 10, як
виконувати механізми МИ
Рі
можемо запропонувати СусСПілЛьс ВУ щЩоОг зберегти и інші ВИМОГИ Основного Зак ну про єдність, злЛоОгоОду, гармонійним бОЗВИТОКк
«Концептуальні! засоди ВИХОВОННЯ», ЯКІ Міністерство раніше г як! тепер справедливо критикуються, будуть, звичайно ж, доповнені Гуманітарна освіта викладається укроїнською мовою, - перше попоження цих засад, о друге - що їх підгрунтям є національно ідея
Це те, що вже зроблено, але ще багато слід зробити. Ми врахуємо всі критичні зоуваження, ЯКІ висловпені на нашу адресу
Ми розробляємо нові програми, нові стандарти, готуємо підручники, а кожен вуз повинен також створювати посібники -- державною мовою. Це і є те основне завдання, якея бачу так: підручник як стандарт Далі - хрестоматія, програма, словник - все це в комплексі Зразок - робота професора Семківа зі Львова, який створив комплекс «Політологія»
У січні 1997 року проводимо семінар з питання створення такого комплексу «Українська мова» | зопрошуємо просвітян долучитися до його обговорення
Олег Доній, директор Інституту системних досліджень:
-- Хочу зосередитись на тих проблемах, де нам потрібна сьогодні допомога
Нині практично завершена підготовка до випуску підручників з усіх дисциплін. Ми використовуємо вс! ПпІДручники, які ро зроб пені у нас в Україні, - о це цілий комплек! підручників гуманітарного циклу для вищої початкової школи, -- наприклад, маємо вісім ольтернативних «Ббукварів» Не вої з них пощастипо видогти масовим тирожем дапися взнаки фінансові труднощі випущені для середньої шкопи книжки Міністерство ОСВІТИ заборгувало 40 млн гривень, ми поставипи під загрозу Оонкрут- СТВО ВСІ! 24 видовництва, які з нами працююті
національного
приймало
Гак, за
з них 6 державних Видавництво працюють над піІДручниками, і сьогодні ПОСТОає Питання про якк ний їх рень Часто підручник, Яким ном пропонують, не має ольтернативи Ось, наприкпод випуском
ми почапи роботу над
«Українс ЬКОЇ МОВИ» Для ШКІЛ
національних меншин, адже до 1990 рою нони ВиочОоЛли ТІЛЬКИ СВОЮ рідну | ростиську
Україні ІОЦІЯ цих шкіп вимоОогапа ( даеї енна
ДІЛІ 11) комплексу ПпІДдДрУ ЧнНиИикіІіВ ЗІ С ВО юЮ» СІ ру гурою. Тепер завершуємо цю роботу, ап нім потрібно
допомога писСсьнленнімкіб
ПОдем, Які С писали Тому ми ВДАЧчНІ ронду бід о дження», яким допоматаю реопІзУВОТИ ІХх ВипУСК у СВІТ Біля Горох ВІТИ
велико кІЛЬКІСТЬ ПОДОеОМ,. які
гУЮрТУЄТЬСЯ ідотні допомогти
У і творенні Т«)кКких 111Д1| ту чим б Геї ІСИААСО їм
тет ТІ"Ттер «ни: Іі0НОбСмти і
ХО0їПпьним РОД підручників! Петро Кононенко, професор директор їни ІмМТтуту укрогнознавство інметиту укротїнозновства не ба пог гаопса пе цих пробпем ІКі ки Р СТГ УЇ ето) еТорчте бо ЖІ іїМ» ЧО МА і - | СДМ тер РОКІ МОГО мрі цОТИ мок 7
1041
об говорення ( ТОТІ к. Коні гитУЦІ В Усіх державних заклодоаях проконтролпювати, як виконується це розпорядження
це унівВерсСольно Фор-
а и виховання. але
Українс ькКО МОНО кс не пише навчан 1я
поки що вона не є формою виховання
учитель може відчИТОТтИ Урок перейти на
жовною мовою. Викладання усіх предметів
дає вестися не пийІЄ РрІДНС ю мовою, апей но укр аїнському мо гтерідПп
я хочу звернутися дс народних депутатів прийміть ріш ання поо виконання ( )с ноОвного Закону иого проктичне Втілення В життя
НМеобхідно провести ОТесСТОЦІЮ ВСІХ ректорів, деканів овідуВвОЧчІВ кОФедр на воподіння державною мовою Уявіть собі
іди не ВОЛ ОДІЮТЬ держ ГІВНОЮ) ААОВОЮТ!
Годо підручники ( Під но у КООІНСЬКОМУ учасному матеріалі пидати птрручникиююи
й М , ? . нашо млолдаві іт Д
'-
| ак сьогодні не створити Українська мова НІОШІ, 1 «| | 0 ОСВІ и)»,
звертаючись до мін стро, пропоную подба-
ти про те, аби в кожній шко! а кожному
З КЛОДІ бу па національно ИМВОЛІКО
Закін зуючи пропоную напо уДдиИиТтиИ ВиИ-
УкроОїнсько МАОВа СВІТІ І! В
ПУСК бюлетеня державі» Гарас Кияк, народний депутат, професор Як СВІДОМІСТЬ ВПЛиВвОЄє но мову ГОК І ковавапивоєбє но СВІДОМІСТЬ Л одина поОВвинмна всотувати мову розом материнським
мопоком, с ми занехосяли таку важливу
проблему, як дошкільне виховання Маємо
дДВоОпиких ЯянуСІВ, копи на УРОЦІ дитино говорить українською д перебуває р ат-
й мосфФері рОСІИЙСЬКОМОВИТИ Нині нам греро
Ф 0) о МА У пд . Ти
Згадаймо подвижників
негайно герміНоОСИСТеми У країн СЬКОЮ МОВОЮ 30-х одерен: Я КІ СТВОДСЮЙ 1пи ТОК!
терміносистеми
; . ; че й Т «ч)4КкКЛМЙ Я 1 | фтеТтеї о ПО мТНИК ) клатчі!» | ме ї . г я " г 4 Овник З інформатики ЇОКІ споОвник» необхідні р ІНН СІ |і Тетатї: ТЯ! | ( КІ ьеТерір. ПОЇ Ар по: ІЄ еїіі 2( рад
винні експертувоти державні наклоди но
предмет використоння держ ІЇВНОї МОВИ
, щ : - чо РО Р " ій чі м Чому карі СОМ Іра ПІ СУС ема ПОЇ зпкуво
нНіазве
( ПпОдІВаЮ Ь нІіО Нац «кругпим СТ не
пробле
стане копом. Якима лай 1уСстИимоО ВІ
ЛлЛлМ
Анатолій Погрібний, профес ор
Від Міністе рства освіти зОолежитн дуже г кіІПЬКО
я СППОТО У з рРІКСУНІСТ НІНІ 1 0) | СТОТ І /1 жі
точок, на яких Ом Я хотів зУПИНИТИСЯ
За ФІ'евеВІС ІСІ у Гу С) К ря ні СУМ ЛП 3 Жодної Х нНОкКО ЗМ, м РРЕТ терсто сіно Гоунм ІрЕАА» юЮвав аРикКсоУрІС)НІ НІ АСУ Та аконолпавства Ї ирше нІТОСВОЩД -ег | . ііі | Ні пе » нір і роцек ї Ккратн «І4Ф2ІН "ТІ: Ми нову раю | (76 МО Тче і КПІИЛЬКУИО 11 Ро рОошокпОоОСснНИкІЙВ ПНИШЛО | УкКраоти ьк
1. у ІПІКОПІ М іншиприні ПоТтиТетслокої "17; Теїчю: прик чи ТеТТАЇ ІТИ І пінІС
і чи і. |
4 1 тнерджую ШО Іі СЬО Ц і ЗзиЦІіСО Ц кола що Ї Мінні ФіціИ но СТОтисСтикоО цо СВІДЧИТЬ У ХО КОВв!
, "
/ 5 У Дніпро ніЗвнегетстї чу 1. 0 і СД 4 Р ГІ О 7 НІДСОТКОа ( удентСських укр 11 ьких ру!
- - 7 3 | А Що ж 10)! С) тетет.ви ни ет! ШПонОо 3( | ба меді Р з В реротак. | б 1 умо ЦІ ( » Ж нет вчОМОМ і 4 ПОХРМІКМУЛлСХ ВІДСОТОК Тих Ії А МИ з цоО у КРИ й; їз К. ("м Щу ж ії | «ІЧчЧНІННІ | ' | "1 | СА УК І ПАК і ПІ уппи і С) і . і ) - Те Ті .і "У і «ІК ту МТ ї. і |) Ріє 1 еТтен'їво і ь . ін ке) очЧоОНннНЯ УКроОпі че! ори о м
«орУедні кнічім
МЕЧ (Опокі «ФІндр Гароме! і) професСеР
РО директор іни титуту україни гкоїмоави РІ України
ум М КОХ МОА ум - М М у"
Ф Льму
об єднавши 5 усипля 3
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Was die Verfassung betrifft, so ist Artikel 10, der unter der Nummer 73 steht, nicht in Kraft getreten. Wir müssen also darüber nachdenken, wie wir diesen Artikel des Grundgesetzes zur Arbeit zwingen können. Eine wesentliche Gefahr verbirgt sich in der formalen Umsetzung. Insbesondere: Was ist der Status der ukrainischen Schulen? Wenn man in der ersten Klasse beginnt, in ukrainischer Sprache zu unterrichten, schreibt diese Einrichtung nach 10 Jahren: „Wir haben Berichte, aber keine Kopien.“ Wenn ein Lehrer die ukrainische Sprache in der Schule missachtet, dann muss das gesamte Leben in der Schule, die Kommunikation, in der Staatssprache geführt werden. Man muss die ukrainische Sprache in den Bereich der staatlichen Bildung einführen. Auf speziellen Fakultäten wird der Kurs unter dem Namen „Geschäftssprache“ mit jedem Jahr gekürzt. Jetzt wird er im Umfang von 306 Stunden gelesen. Das Bildungsministerium hat dies den Bildungseinrichtungen überlassen. Zweifellos ist ein staatliches Programm im Bereich der ukrainischen Sprache erforderlich, und unser Institut ist bereit, an dessen Ausarbeitung teilzunehmen. Es ist eine staatliche Unterstützung bei der Herausgabe einer Reihe akademischer Wörterbücher notwendig, und wir haben bisher sehr wenig für die Sprache. Die Kiewer Stadtverwaltung hat eine Reihe unter dem Titel „Bibliothek des Staatsbediensteten“ ins Leben gerufen, die notwendig ist. Es wäre gut, wenn sie einen staatlichen Auftrag erhielte. Jurij Hnatkewytsch, Vorsitzender der Kiewer Gebietsvereinigung von Prosvita: Wir müssen das Sprachproblem in erheblichem Maße depolitisieren, es in das Fahrwasser der Pädagogik, der Probleme der sprachlichen Kommunikation führen. Es ist notwendig, ein absolut klares Konzept des Ministeriums zu entwickeln – ein reales, und dahinter muss eine absolut klare Kontrolle stehen, insbesondere eine personelle – jemand im Ministerium muss persönlich verantwortlich sein. Denken wir an die Rechte der ukrainischen Kinder, die ein verfassungsmäßiges Recht, ein internationales und überhaupt ein Recht haben! Jerema Hojan, Direktor des Verlags „Weselka“: Ich würde mir wünschen, dass wir heute an die gesetzgebenden Organe herantreten, um dem ukrainischen Buch jene Rechte zu verleihen, die es bereits hatte. Das ukrainische Buch muss als Teil des staatlichen Fundaments geschützt werden. Unser Verlag zahlt 22 verschiedene Steuern in verschiedene Fonds! Wenn man uns wenigstens von einer Steuer befreien würde, wäre es für das Buch leichter. Ich richte einen Vorschlag an Oleksandra Jakiwna: Versammeln Sie uns Verleger, und wir werden dieses Programm aufbauen, diese lebensspendende Schicht, die uns neue Perspektiven eröffnet. Sehr wichtig ist die Frage der Vorschulerziehung. In 5 Jahren hat „Weselka“ 600 Bücher herausgegeben, mit einer Gesamtauflage von fünf Millionen, in ukrainischer Sprache – 97 Prozent, der Rest in der Sprache der nationalen Minderheiten. Schriftsteller sollten zusammen mit Pädagogen Lehrbücher schaffen, hier als Beispiel Dmytro Hryhorowytsch Bilous, der hier anwesend ist. Sein Buch „Dywo kolyrowe“ ist ein Erwecker, ein Buch, das in den Schulen arbeitet. Lassen wir uns gemeinsam Bücher schaffen, die die nationale Saite zum Klingen bringen! Und vor kurzem ist von Dmytro Bilous ein neues Buch erschienen – „Chary barwinkowi“. Hier ist die Jugend und hier ist die Arbeit unserer Leute! Hier sind unsere Abgeordneten anwesend, und ich wende mich an sie mit der Bitte, ein Gesetz über die kostenlose Werbung für das ukrainische Buch zu verabschieden – das Volk weiß nicht, wo diese Bücher sind. Das Ministerium braucht unsere Hilfe, wir müssen den Boden schaffen, auf dem sie Maßnahmen durchführen werden. Wir beginnen die Arbeit am Programm „Ukrainisches Buch für ukrainische Kinder“, wir suchen Mäzene – das ist unsere konkrete Arbeit zur Unterstützung des Bildungsministeriums. Iwan Holopesko, Volksabgeordneter: Ich möchte daran erinnern, dass das Ziel unseres Treffens die Ausarbeitung eines Programms zur Umsetzung der 10. Artikel ist, der nicht eingeführt wurde. Dabei muss man sich entscheiden, welche Art von Sprachpolitik ins Leben gerufen wird, und darauf geben die Verfassung der Ukraine, das Gesetz über Sprachen und das Gesetz über nationale Minderheiten eine Antwort. Wenn wir diesen Weg gehen, werden wir ein Konzept erarbeiten, das auf den Normen der Verfassung beruht. In diesem Zusammenhang möchte ich die Worte des Dichters Nichita Stănescu zitieren, der sagte: „Meine Sprache ist meine Sprache. Und die Sprache ist der Baum meines Lebens. Jeder Baum aber, der nicht trägt, wird abgehauen und ins Feuer geworfen.“ Wasyl Hoschman, stellvertretender Leiter der Abteilung für Nationalitäten und Migration der Kiewer Stadtverwaltung: Es ist erfreulich, dass unser „Runder Tisch“ in einer Arbeitsatmosphäre stattfindet, erfüllt von Sorge um unseren Staat. Ich möchte, dass wir uns an das Justizministerium mit dem Vorschlag wenden, ein Gesetz über die Verantwortung für die Verletzung des Sprachengesetzes zu entwickeln und in die Gesetzgebung einzubringen. Es lohnt sich auch, für ein Gesetz zur Unterstützung des ukrainischen Buches zu sorgen. Es sollte gerade jetzt anfangen zu funktionieren. Der Zustand unseres Informationsraumes beunruhigt mich, denn bisher ist unsere Sprache nicht ukrainisch. Ich würde darum bitten, dass wir uns an das Patentamt wenden, damit alle Warennamen in ukrainischer Sprache angegeben werden. Es ist an der Zeit, dass sich ein Staatskomitee um alle hier genannten Probleme kümmert, es ist Zeit, es zu schaffen. Denn die Sprache ist jener genetische Code der Nation, ohne den es weder Kultur noch Staat geben wird. Stanislaw Nikolajenko, Volksabgeordneter, Mitglied der Sozialistischen Partei: In den letzten drei Jahren führe ich mit Pawlo Mowtschani nützliche politische Diskussionen. Ich denke, dass wir sie auch heute fortsetzen werden. Zuerst möchte ich sagen, dass unsere Kommission für Bildungs- und Wissenschaftsfragen sich zur Staatlichkeit der ukrainischen Sprache positiv verhält, denn dies ist eines der grundlegenden Merkmale der Staatlichkeit. Lassen wir uns ernsthaft in den südlichen und östlichen Regionen in der Hochschule arbeiten. In der Familie. Im Fernsehen. Sorgen wir für die Bereitstellung von Mitteln für unsere Programme. Mychajlo Sgurowskyj, Bildungsminister der Ukraine: Sehr geehrte Teilnehmer des „Runden Tisches“, ich habe große Freude an dem heutigen Gespräch gehabt. Ich möchte sagen, dass wir jetzt sehr viele Probleme haben, besonders mit der Hochschule – das sind objektive und subjektive Probleme. Sagen wir, wir konnten nicht sofort die mittlere und die höhere Schule mit Lehrbüchern versorgen. Wir haben beschlossen, mit der mittleren zu beginnen, und sind jetzt zur Hochschule übergegangen. Von dem, was von Ihnen hier gesagt wurde, möchte ich folgende Dinge zusammenfassen: Erstens: Die Rolle und der Platz des Bildungsministeriums. Wir haben in den letzten drei Jahren eine andere Strategie gewählt – von romantischen Wünschen zur Ausarbeitung eines Systems von Mechanismen überzugehen, die es in unserem Bereich ermöglichen würden, das zu verwirklichen, was uns erlauben würde, in der politischen Ebene zu arbeiten. Bisher haben wir in der lehr-methodischen Ebene gearbeitet. Sie haben nicht von vielen Konflikten in dieser Frage gehört, Sie haben keine lokalen gesehen. Das Bildungsministerium hat aus diesen gesamtsystemischen Ansätzen etwas gemacht. Ich möchte nur einige davon hervorheben: Wir glaubten, dass die Sprache durch den Respekt vor dem Staat, durch die Liebe zur Sprache kommt, und führten jene Mechanismen ein, die wirken. Sie erinnern sich bereits im pädagogischen Umfeld daran, dass es früher in unseren Schulen eine obligatorische Prüfung in Form eines Diktats gab. Wir halten das für unzureichend zur Feststellung der Kenntnisse der ukrainischen Sprache.
verstanden, mit diesem Befehl wurde eine Prüfung in Form eines Aufsatzes eingeführt. Der Aufsatz entfernt; Kenntnisse der Sprache, Literatur, Geschichte und Kultur. Dies ist ein systemweiter Ansatz, der alle Schüler der Ukraine erfasst hat. - Es wurde eine obligatorische Prüfung in ukrainischer Sprache für Studienanfänger an Hochschulen eingeführt - und das sind 120 Tausend junge Menschen, die jedes Jahr ein Studium beginnen. Sie betrifft nicht nur diejenigen, die weniger als drei Jahre in der Ukraine leben, aber der Prozentsatz solcher ist. PROSVITA: 1868-1996. Ein zusätzlicher Punkt ist ein sehr wichtiger Ansatz. - Nur nach dem Stoppen der... Symbole bei der Durchführung feierlicher Akte, die wir in allen Regionen fordern. Anzahl der Personen ohne Kenntnisse. Kriterien für die Akkreditierung. Wir führen die staatliche Abschlussprüfung für alle Schüler ein. Unterricht in ukrainischer Sprache. Sofort haben wir das getan. Einführung der staatlichen Symbolik. Wir verpflichten alle Bildungseinrichtungen, die staatliche Sprache zu verwenden. Es gibt eine mehrstufige Bildung, für einen Bachelor sind es 270 Stunden ukrainische Sprache, Literatur, Kultur, Geschichte. Das ist das Minimum, insbesondere im Osten. Es wurde ein Befehl zum Studium der Verfassung herausgegeben. Jetzt lernen alle Kinder die Verfassung, einschließlich der Artikel, über die in unserem Gespräch die Rede war. Es wurden Konzepte für nationale und humanitäre Erziehung entwickelt und eingeführt. Jetzt liegt uns zur Abstimmung ein Dokument des Ministerkabinetts über den Abschluss von Bildungsverträgen mit Leitern von Einrichtungen vor, in denen die Beherrschung der Staatssprache gefordert wird. Unter neuen Bedingungen ist die Notwendigkeit entstanden. Man kann eine ganze Reihe von Maßnahmen nennen, doch ich möchte sagen, dass das Ministerium als staatliches Organ weder als Partei noch als Methode einer gesellschaftlichen Organisation arbeiten kann. Wir lassen uns von der Lehrmethodik leiten. Aber es ist noch sehr viel nicht getan, und eine solche Zusammenarbeit hat uns viel gegeben, wie die heutige und die vorherigen Treffen mit Prosvita-Mitgliedern. Das Bildungsministerium ist offen für diese Arbeit und sehr daran interessiert. EMPFEHLUNGEN der Teilnehmer des „Runden Tisches“ „Die Staatssprache der Ukraine – in das Bildungssystem“, durchgeführt vom Bildungsministerium der Ukraine und der Allukrainischen Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita am 18. Oktober 1996. Nach der Erörterung der Probleme und Wege zur Umsetzung von Artikel 10 der Verfassung der Ukraine in das Bildungssystem halten die Teilnehmer des „Runden Tisches“ es für notwendig: 1. Eine neue Fassung des Gesetzes über Sprachen in der Ukraine vorzubereiten, die auf staatlicher Ebene die gesetzlichen Grundlagen des Staates bezüglich der sprachlichen Situation nach der Verabschiedung der Verfassung der Ukraine festschreibt. 2. Ein neues staatliches Programm zur Entwicklung und zum Schutz der ukrainischen Sprache als Staatssprache gemäß der Verfassung der Ukraine zu entwickeln und vom Ministerkabinett der Ukraine bestätigen zu lassen. 3. Beim Ministerkabinett der Ukraine eine Sonderkommission zur Kontrolle der Einhaltung verfassungsrechtlicher Normen im Bereich der Entwicklung, Verwendung und des Schutzes der ukrainischen Sprache sowie der Sprachen nationaler Minderheiten in der Ukraine zu schaffen. 4. Das Bildungsministerium soll im Zuge der Ausführung des Beschlusses des Ministerkabinetts der Ukraine Nr. 950 vom 14.08.1996 bei der Zertifizierung von Mitarbeitern und Leitern aller Ebenen und Stufen des Systems und der Bildungseinrichtungen als obligatorische Bedingung die Beherrschung und Nutzung der Staatssprache vorsehen. 5. Das Bildungsministerium soll ein normatives Dokument vorbereiten und bestätigen, das die Leiter aller Bildungsebenen verpflichten würde, Maßnahmen zur strikten Einhaltung von Artikel 10 der Verfassung der Ukraine zu ergreifen, auf die Unzulässigkeit der Verletzung des Rechts der Ukrainer auf Unterricht in ihrer ukrainischen Muttersprache hinweisen würde und die Schaffung eines Kontrollsystems für die Ausführung dieses Dokuments in Einrichtungen und Institutionen aller Eigentumsformen vorsähe. 6. Das Bildungsministerium soll ein normatives Dokument vorbereiten und bestätigen, das klar erläutert, dass in Bildungseinrichtungen aller Typen und Eigentumsformen mit nichtstaatlicher Unterrichtssprache erzieherische und außerschulische Veranstaltungen vorzugsweise in der Staatssprache der Ukraine durchzuführen sind. 7. Das Bildungsministerium soll gemeinsam mit den örtlichen Behörden den Sprachstatus der Bildungseinrichtungen auf dem Gebiet der Ukraine überprüfen, in denen die Anzahl der Kinder ukrainischer Nationalität mehr als 20 Prozent beträgt. 8. In Schulen mit staatlicher Unterrichtssprache ist die Eröffnung von Parallelklassen mit einer anderen Unterrichtssprache nicht zuzulassen. Die Aufnahme in die ersten Klassen der Sekundarschulen ist nur entsprechend ihrem im Voraus festgelegten Netzwerk in jeder Ortschaft der Ukraine durchzuführen, was der nationalen Zusammensetzung der Bevölkerung entsprechen muss. 9. Das Bildungsministerium soll zur Ausführung des Beschlusses des Ministerkabinetts der Ukraine Nr. 200 vom 12.02.1996 und des instruktiven Schreibens des Bildungsministeriums Nr. 1/9-104 vom 22.07.1993 Lizenzen an Sekundarschulen neuen Typs (Gymnasien, Lyzeen, Kollegien) nur als Einrichtungen mit staatlicher Unterrichtssprache vergeben. Jene, die bereits eine Lizenz erhalten haben, aber in einer nichtstaatlichen Sprache unterrichten, sollten verpflichtet werden, schrittweise, beginnend mit dem Schuljahr 1997/1998, auf Unterricht und Erziehung in der Staatssprache umzustellen. 10. Wirksame Maßnahmen zur strikten Einhaltung der Anforderung des Unterrichts in der Staatssprache bei der Lizenzierung von Hochschulen der I.-IV. Akkreditierungsstufe ergreifen. Gemeinsam mit gesellschaftlichen Organisationen, pädagogischen Gesellschaften und Rektorenräten der Hochschulen einen Entwurf für eine Bestimmung über die Einführung der Staatssprache ab 1997 in das System der Ausbildung von Spezialisten mit Hochschulbildung entwickeln und erörtern. 11. Das Bildungsministerium soll Korrekturen an den entwickelten Konzepten der Erziehung im nationalen Bildungssystem, der humanitären Bildung, dem staatlichen Standard der allgemeinen Sekundarschulbildung und dem Entwurf des Basislehrplans der allgemeinbildenden Schule vornehmen und darin die Ausrichtung auf die nationale Idee, das Studium der Verfassung der Ukraine, die Erziehung zum Respekt vor ihr und die strikte Einhaltung von Artikel 10 verstärken. 12. Das Bildungsministerium soll die Entwicklung des staatlichen Standards des Bildungsbereichs des Entwurfs des Basislehrplans „Ukrainische Sprache als Staatssprache“ beschleunigen und eine breite Diskussion darüber im Bildungssystem und in den Massenmedien durchführen. 13. Das Bildungsministerium soll in wissenschaftlich-pädagogischen und fachlichen wissenschaftlich-methodischen Zeitschriften sowie in der Wochenzeitung „Oswita Ukrajiny“ spezielle Rubriken zur Umsetzung von Artikel 10 der Verfassung der Ukraine einrichten. 14. Das Informationsministerium soll im Radio und Fernsehen einen Zyklus von Radio- und Fernsehsendungen zu Problemen der Einführung der Staatssprache in alle Lebensbereiche der Gesellschaft starten. 15. Staatliche und nichtstaatliche Verlage sollen die Herausgabe von künstlerischer, populärwissenschaftlicher und Nachschlageliteratur in ukrainischer Sprache für Kinder und Erwachsene erweitern. 16. Das O.-Potebnja-Institut für Sprachwissenschaft der Nationalen Akademie der Wissenschaften der Ukraine soll gemeinsam mit der Akademie der Pädagogischen Wissenschaften der Ukraine in den Jahren 1996–1997 die Frage nach den optimalen Zeitpunkten für den Beginn des Russischunterrichts in Schulen mit staatlicher Unterrichtssprache untersuchen und Vorschläge hierzu für das Bildungsministerium vorbereiten. 17. Das Ministerkabinett der Ukraine soll die Herausgabe und die zielgerichtete Versorgung aller staatlichen Strukturen mit Literatur der Reihe „Bibliothek des Staatsbediensteten“ fördern. 18. Das Ministerkabinett der Ukraine soll keine Unterfinanzierung der Bildung in diesem Schuljahr zulassen, da dies zu unumkehrbaren Prozessen der Zerstörung des Bildungsbereichs führen kann.
19. Das Bildungsministerium soll aktiv in Bezug auf die Umsetzung von Artikel 10.1 der Verfassung der Ukraine mit der Gesellschaft Prosvita zusammenarbeiten und deren Vertreter sowie Fachleute in die Arbeit des Kollegiums des Bildungsministeriums und in die Ausarbeitung normativer Dokumente einbeziehen.
Tłumaczenie maszynowe
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
Ї бе гнути коліна ні перед Сходом, ані перед Заходом гакий лейтмотив проведі ного 111 ПТЩОФТНЯ 25 УЧОСТЮ ЕТ геукраїнського говариства «Проспріта» ім Тараса Шепченка та Міністерства культури 1: мистецтв Україши Круглого столу шодо апровад ження статті 10 Конституції У країни в мої сфери культу риного життя держави Оскільки хлібом насушним кожної культури є саме мова анацтіа рідна українська культура тині живиться едебільші оерзацом, пипеченим у москооських великоїмперських ідеологічних печах, у нагальності проведення такого зи: ХОДУ сУМНІВатИиСся не ДОВОДИТЬСЯ
У ньому взяли участь, окрім просвітян 1 працівників Міністерства, визначні діячі культури та ліоди, причетні до її гворення Скликання круглого столу» переслідувало Основну мету -- розробити ПИзЗк У ІАХОДІВ задля того, аби вивести українську культуру 3 | стану провінцімйного шароварно-гопаківського ширужитку На рівень, гідний нашої великої європеийської держави Мініс герство культури та мистептв провадить відпОВІДНУ роботу. Але без широкої підтримки громадськості успіхів сподіватися годі
Проблеми культури сьогодні вписуються з контекст загальнодержавних, зазначив відкриваючи зібрання, голова ВУТ
Просвіта» Павло Мовчан. Усі сталисвідками того, в яких муках народжувалася нова Конституція України А особливо важко далася її стаття 10 -- про державність української мови И аби вона не залишилася голослівною декларацією, потрібно формувати відпОВІДНУ Національну ідеологио, якої ще не маємо і без якої не існує жодна держава. Тож «Просвіта» з участю
рід дних відомств розробляє задля цього Шизко ЗХОДІРЕ 1|всконцентрованому виг- ЛЯДІ 1) ьСя в розробці конце! сої цільової програми «УКРОЇПСІ за до 2010 року»
Подібні програм ІСНУЮТІ р ДИОТІ УЖ
в багатьох країнах світу, зокрема и у Росії. Якщо нинішня Верховна Гада не спроможеться їі: прийняти, доведеться упозати па підтримку Президента Без фінансового забезпечення матимемо лише безпредметну риторику и демагогію Але якщо дотепер культура у бюджеті держави числилася за видатковою частиною, то пропонований проект рекомендацій передбачає залучення додаткових кошітів, зокрема и за рахунок додаткових податкових надходжень від зарубіжних згастролерів» І тому подібне й спрямування їх на розвиток рідної культури, податковий тиск на яку, на противагу, пропонується зменшити до розумного мінімуму.
Перший заступник міністра культури і мистецтв України Михайло Затаревич, продовжуючи розмову, зазначив, що ситуація в цій ралузі суспільного життя складна й неоднозначна. 31 100 державних театрів, які діють в Україні, тільки 60 ставлять україномовні вистави, а з 30 госпрозрахункових аж 3 (три!!!) україномовних Невтишні справи и із книговиданням 1989 року в УРСР видавалося 4 книжки з розрахунку на душу населення, а 1995 -- лише 1,3, 1 це без розшигсррування -- якою мовою
Наводилися у виступи итїнші цифри, інколи оптимістичиі, але особливих підстав для оптимізму немає культурне обличчя наших міст спотворене іноземною рекламою, як у найвідсталіиши колонії, цей процес ніким не контрольований: біОоліотечні фонди не пока браком коштів, КНИЖКОВІ ятки вгиниькються Ввід ми ькогробриого,
ПОВНЮІОТЬСЯ
здебільш російськомовного чтива.. Ї хоча М Захареє вич запевнив присутніх, що працівники Мішстерства стовідсотково користуються державною мовою, уже з порога цієї повам-- пої установи на привітання «Добрий день
вахтер байду же киВбрає «Зздрас це! Па зауваження, чому не відповідає українською А сдалась мне зта ваша мова Зайве, мабуть, нагаду
мовою. зневажливо відпоВвіІДає
пдти, що тейитр починається таки не 3 вішаюка а за люб яаної віДПОВІДІ На вітання Пропозиції, вироблені зібранням, втілюватимемо в життя за велітшням серця вапевнив Михайло Захаревич | законів Кон ГИСТУЧЦІЇ України доповни» Голота Проспіти вет 10) Мовчан Композитор «Ієся Дичко зупинилася нап ги племах у роатиської музичної 1 КУЛОЖНЬОЇ оо ОВД | Ї | наших спенпах зчоста Ж: пІД БУГ) міїУлуУ ЛУВР ГІ пу ЕИнНСЬьЬКІ Іі Мелодика МР)ДИ Мр! Гехтуємои " креїнериогюо класикоюо надмір У схиллочись перед змі хідДноОоЮю Директор молодіжного україномовного пісенного феї рИРЗ1В ОВИА? "Червона | У раї Гарає Мельнійк порушив проблеми його органі ай ци | провед ния, наголосивши на потреорії ни зуариїйї! | БАКРІ З СТа її уУугуУ АГАТ НОГО л п
уршого вико делта "І ашиомальної музично
я У О (5 ом З Х З СА Ю оо С
Ї
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУР НЕ ВТРАЧАТИ ВЛАСНЕ ОБЛИЧЧЯ
знаний
ікКадемліїї ГГ Мельника ТУ!| бува по викладе ння російського мовою 5 мг зичних навчальних закладах, творчість видатних українських композиторів Березовського, Бортнянського декотрі запопадливі викладачі трамі ують чомусь як визначне явище ростиської духовної культури, віДдСсУТНЯ ий методика оцінки мистецьких заходів з погляду іх потріоност Українській державі, культура не може бути поза політикою, кожна держава неде власну культурну полттику на першому плані має бути трансляція культури, а в нас це розірвана ланка іІснУЄ система замовчування на тел боаченні Ні ведеться оподаткування зару ОЇЖНОЇ КУЛЬТУ ри, надходження рід ЧОГО МОЖжЖНа булоб використати для рІДНО: КУЛЬТУРИ (Філіп Каркоров ДЛЯ прикладу, щорічно витятає з України мільйон доларів), ГОДІ фінансувати а державного бюджі Гу СУМНІВНОЇ вартості заходи азразка Таврійс ьких ШОоЮю С плов янського Та інших ба зарів Генеральний директор та художній керівник Національної опери Анатолій М от ренк о переконаний шо саме Не рховна Рада України ганізатором у мовному плані 1 самі ере
гепер наймогутнішим дезор-
мову пролягає голо-.ний ВОДОДІЛ миє пер жавниками и антидержавниками ПИ сова проблема -- йдбсолютно Кк: найперш від позиції керівника
Член Спілки пис! ім Спрітга порушив ор пеми мови оперних
грова | п агі 14 і 1! І
енників України Мак-
і г п; (и ДОСВІД Слід упроваджуват
який ї працюовав Націона?ть Тараса Шоепчента кЖкКоО ОГІаНУВЕЄ5І. и 1 Ї
алІМС Г) ІТНЛІМСЬьЬнГН зви
- і універси г; Мені | ШО ПОМ 5ТЯ
ГИМІИ. кто казав | ; укладали контр Ккту.
державі) мовуУ. НІ пеї ко!
усім ставало відразу іо ЗА гасі рольним процес в
ХХ 1() контро ТО
| 0! Ї Є | -- Так О»М Україні " - Ніхто |МмМОоОВвВУ афіш | | ІТТ Олі Погріо0ниц
констатував професор Йти | - - ні їі -ій Р і І Режисер Басиль Вовкун стур' зопаний ти?
прерулорнцам гозаїнської еліти щоВвнаснесії ворені ядро у крам
Р чі 1; - маємо інтелект, але не можеми пого пере | 1 Гі |
вести у рати є ПІ гарностї | наши провінцій! ІСТЬ
"то і п з най- | хуторянство зчаста виставляємо за | | "5 Г г- | НИ ) вищі досягнення панує ПОВСЮДНО НОСІ ІГЛАастТі пу ї зи Ї У 14 ки по ОСВОСННІ СВІТОВОГО М М ( еціва
| аТтеній 1 нав язують комплекси НІ ПОВНОЦІННИХ
гам зРеобХІДНО порівнянні з ншими культум ми неоохід
надати можливієсті ниницньому МОЛОД
- Прямо з ЧР кий ПОКОЛ2ЛІННЮМЮО ЩІ ПОУТИСЬ 7 МИС ТЯ Ір ІЗІ, У І раїне і
інформ тпиним прог гір необхідно вже ЗхХиИ шати перлінською і ГІНОЇїО гребра розвива і 1 Оільогі тивно меценатство добрі ДІМНИС Р 1 ЕІ ми | пропозицій надіишил ВІД ГеФеРІЄ | НІС)ГО) пиректореа б | І омора (ул | І ТУР ЧОГА 11 і | | «11 0С і гертит ни переохол і | 11 К БТУПВПИ Н уикраІнсьЬь! МТ ввести поплату викладач: навчальних іа ІЛІВ за дДдОТримання украї поумОВНОГО еї СТА цит дання вироби А МОВНІ СІ Пі дарти для ВСІХ глапулей КкумльтуУурИ ШО
пришвидшило о перекладацьку працю над
дефіцитними пі тТрзУЧНИКкКамИиИ хпаспорти на
рно-т роя РУ " ри рру і7| г) ГЦ | ТРУ "Кп, | ЖИГИ ! 10О0мгуме і іч ї Р 4 ДІ Сб, | |" "МИТ І І і ( рун | - чу "иа РІ ЗОЕРАРЕ? "РТУТІ » Т Ра чі іго Пп ВІ ти | «і (| ІТАСГурогумо ТИ -Ї ігь ЕРПІВ ї ері ІДМті Ті грец | 1 ії -Мо"дІ і | РІ рувІНЗИ |. і8оО Мок і "КИ у країни НИ СрЕОУувВах | гран крах Р ї г Ї | . и сам! БОРУ , й. "ФЇНби ; М. і І і МІ і і м підДРУ Ро Р. є В Трореви 2 І 1 ; Пк || ІПпОНОЛЬН ли, ся й ДТ | Вал щі ЛО) Й Ро їі оте Грунтовним конкре гним окреся й с ННЯ п ІНСХІЮ Є ИХОД конувдо"мІ?)В-Ю з'я| грі кр М - жо - и гууппвпи( гуті МУСЧНМОИМАа МІ і, М ПпО2Ит ура М ци, Мей ЛИО Ро) 1 (тує Для
( пи І ( ника Який
ТУТАЛІМ за 7 Ва? и
на штпталрьі іх НАШОЇ газети
Народний а рт ми
говарис І ріс Ті ри сбВвіІа Григе
Укр і и
ві СН Праві яДРЕЦ булат Спте
зедливо обурився, що коли оговорюються проб теми ро ІЙСЬКОЇ МОВИ, ВСІ найвищі чрез ставники 1 шої влади голерутюуті Ті зібран - Д ри зву НИНІ РЕУГООКНІМОНМУГіь» Я корумпив, ОТО (Її і ДОЮО і 1», ри адже С "З ТИСТИЧНу| громадянин п не хоче. ми вирооляєму пу, ІСІ і І ПИ ЗДУ пте РЕ РАК національні ї І НІ ЗОХІДНО ЗОДИТИ 1 Мітети за систу української мови при Президенті аб, Кабінеті МИин ри
Своїми міркуваннями щодо порупренуу ПРУТ і ПОДІЛИСІМСЯ ї кКтОор ІМ атральнимо АТ: би! " імені | рерру А, й . го Яросди диритен іван "МО МОма Риївськ крайової Просвіти» Кри Гнаткевич На-
цура
і Й і | і Ї 14 1 І - т алеї ,
вистав, зазначивши, що остання україн гузичну що виробляється у на! Ру | ГІД а го народу рівені опо ГІ Гу м'со 4 г гптаціональній рик 12 ПОВИННІ! ОУГИ країномовними неоожжі дн! ІМТ у А | у М ії бачим НавіДдОУуЛася ще 19У)5 року герміново приєди у мукає; уріцо, МІ жЖниародном комі" | І 11 іо | МАЇ СТОЛІТТЯ Професор Олекс нер Пономарів 122 венції з авторських прав, шо МЕНШИМИ ВІ л) | інське Е.І МІЧЕ нув увагу на те, що маємо найвищого рівня потис «пІратської» Продукції і спридяті ПТО ьтуУр'я світову оперну класику в перекладах МІ замовленням на вігчизняту ї Я Я ДР Рильського, М. Лукаша, яку злочинно Проблеми оіоліотечної справи взчорашньог | | | позав іІгГнНОруємо А Лючія, для прикладу, україкомовної преси були наріжними у ви ПІНЬО українською мовою краще звучить, аніих гупі начальника Головного управління 8.Г - що - - | і м РЕКОМЕНДАЦІЇ | алі «круглого столу» Міністерства культури і мистецтв україни та ба | У| Всеукраїнського товариства «ПРОСВІТА» їмені Тараса Шевченка по! щодо впровадження 10-1 статті Конституції України в усі сфери | ць ніс суспільного життя У - к ОЮЮІ | На виконаоОння Постанови Кабінету прав споживачів» дпя стягнення штро її цях санікіії Й п ! і | і УМ Ж з Міністрів України від 14 серпня 1996 року зо | за ігнорування державної (офіційної) мови при | Г цій | Ї Мо950 «Про атестацію державних служоровцій склоданні інструкцій щодо правил користування | органів вВиКОНОВчО! впОдИ» Міністерству купьтутоварами широкого ажитку | Ж | ри | мистецтв України із зопученням Фахівців 6. Законодавчо обумовити державні ВУТ «ПРОСВІТА» провести отестацію персона-фінансове заохочення (податкові пільги, пери | п обов'язкового вільного володіння |користуванпідтримку) роботи тих державних театріо Укроїни лк | и ня державною (офіційною) пТетіТете (в тому числі юного глядача з отепьжсями) аб Т | З 2 Вважати за необхідне Міністерству куль стовлять спектаклі українською мовою Ів о нім | | | я й іїь . Я Й - 4 Ї М и гури | мистецтв Укроїни здійснити заходи з Укроїні 40 відсотків таких теотрів - російськомовні! щ | метою переведення всіх новчольних закладів у / УРЯДОВІ України Мініс герству закордон кпа і | | сфер! культури на державну мову навчання них справ України послідовно здійснювоти | рам " Керівникам навчальних культосвітніх закладів | укроїнсько-російських |польських, рум кі | | і, 7 | Ї "РІ рок 4 РИ добирати кадри но конкурсній контроктити інших) міждержавних угодах метрич , 1 і-й " | "14 і З основі обов'язково з урахуванням державної культурну попітику щодо н | і - 5 Т! і -РІУ І ' і і і ілоби виклодання порушення природного прово країни | 3 Просити Кабінелз Міністрів України но имоОНнНнНАО ЮІДНОГЮг УКрОТїІнНнсСькою рик) доти Міністерству культури ї мистецтв України передбачити створення системи ефе! | , ( Р Р 1 ч ЦІПЬОДВУ фінансову допомогу для зобезпемення контропи а виконані | - " | | їі ь б М Ї і ії її | 1| з ант україномовними новчальними прогромами правової орми 1 кої ж політики на! Без і ю чо ПІДРУЧНИКОМ И, довіІДКОВОЮ ПпПТературою, мето дотримуватися, захищаючи націонопьі рава Ма ЧІ / : и чафо - дичними посібниками вищі то спеціальні середні укрИїнців щодо заодовопенна їхніх | риродлни ТАРУ іль | - м навчальн! заклоди системи Мініс герство Ккулпьтурно-духовних та реліпиних потреб 1 У А КО Украї" чої 1 4 Про: ПИ Й шоноОльму раду 3 ПИТОНІї 8 Звег ги по , за імАК «Де і. . - лерикерневи Гоїноь "І кпопа - | і " | У " Р | тепорочення:! р нам щіниИ" НОДОВОТИ мих культурно-розваж Ппьних зокпопії - віл мо М і країного . телерадіокомпомти ПРОСВІТА 45 хвилин 4 хівців '9 МУЦеНІЧНОЇ української масони 1О| І | у кубьто -- - рірного касу щотижня для ново! прогроми У За юнути увогу У Ди а ' У | ; рн м РА Т, Р г ""Теї То ПИ ЧТ | | 11 ше і Ніч 1 чо «Мова державно лова офіційна необхідність приєднамі |Укр ПнидДоОи» ІРО) і ьм б й її зі «й " Таї ї сп УЗ , ч' | | Ж ч З б "У Во» ІТИ Ні ГП) Ж ЦІНИ А е Тер 1 умор Кк Стіні І нти Щодо захист автор ши | і "ТТ у; І | г | «муВОТИ гранслпяцію 1МДІО"ВІ убЛльмі | рекломноїі сити Кабіі У «їі Ї ї 1| ч Ч гротйк і СТУ Мк РУМИМИ "р "1 Укро І р - | Її іні" М ії - "й продукці державною мовою ні лені / 1) ЗВІДПОВІПНУ І Їси ай РОЛИ ек" й 1 зибмійзнійььо о ОД , п | ж і І ГА і | ' . че | ЗІД УТкіївА ( фірм ПО «СКУ Тео ри б Ди. ребрі |іААїТ У куп інн "Ї пі ації Р - зите Гі і й Х ех зжипбвоанни ноукрописовкої мови у засодброк трої МАЄШ 50 З 1Д1« 4 ТУ ДІ і - Ю Ця рда | ; З ? юбання рок нама нО! ГП дмкці СстигувОїИи ПІДНИЦІОМ І ізапи й Ре РА І 1 11 .-! У асо | | ом"Теї ТеТ в | а К І | і М податки їзОпровадиюити ЗІНОНСОГІ і МАУЛПИ| ча ГОНОЇ Р им Ю 1 й ре | | - х . ІІ -| ЦО "чи он рома 5 "М -и Пр понувоО ти Уряд ТЕТ Ук СУБ | 00) І ЦеЕОТк( ач 11) "ЧТ " | че і ! й ч Пбач | , ДАМОТКІВ0 ОЗСГІМСІ! ч М "ТУТ КІ 1 | ькоОоь - ' 5 - ца | уки ІноОмеоО2 20 му Зуд'У о уааПтьнму " и дер, КРИДІК ( КІВ м. | 14 АА ькКІ»1СіІї 11 1-ГО ч М ; У - ук й ; Го й 1 1 ь ь чу по пу! АТ б ТТ» є "4 Ті БІС ЗДЕСЬ КоООВАЮІАЛЬЄЧ СЕРБИ САЛА і і | | 1 | У АЗК у «в Роеклпамні ВИОІСКИи, | кпоОмАнІі цімитио | ГАОНІШ ія у 4 і рам , У " її | і ії ї к 4 С) й ТОДІ і їі ім 1 | ік ГІС | Її ії м ї ї | "б | і і Гук ка ж Ч і СрРЇ ! 11 р Л | 1 пери. німа | | ж 1 і і лів ч І | і у мТеви І | і | () | . а і 1 м я - У ріс) прі і | | и | Гі і г ЛА ІТ ».| | А І й і ОПН ри ПРА ння наноразаннн вінці І ГП) щі. Рей сені чо Р ці кан -е . 53 и мий"
-- |
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
(лово ПРОСВІТИ
Ю і " і Ірражк вити» М ! І . 1 АТ | | рмо Іі - і к у М у | і іч . сена 10 ЛІ | м і і її | пуггу ГУ І їПОДПИ | | | і "ристпа іТОАМ 11 | РАД ї те ІА ОА ГАМ М і | чіІк і і ки Прим чених М 1 РИМ х ор ЧИ - -. ПРІАНІЇ 1 іь1) У кі грА М іі ори гри; «ро А 11 Мн | КУЛЬТУ «пистепти України 5 пжтуе МерміІЛІ РОЦАХ ріруїкх 10 ІЇькУРА» аіХОЛ У мін 'ьР. ЧІВЬ випесснии пілОМм'М ол " ії.) '| Іі укр но юьким пень оп рення мтатї ри лізайни ОСНОПНиИХ ЖИ М ІНСТИ ТУЦІ укрошіи Ок ри у іх 1б І ЛІОТьЬСЯ МОВПНОГ 1 КУЛЬТУРНОЇ ки в держоані М 1 рер ПДЛЛА;О КА БУРИ у ЧИ! І) голопи 11 пред іпимки оласних органнаацім ЦУ І | |ренспіта!: леми Головної Ради 1! Цен 1ЗпАБІ і 4 |Ірамління іобории і рік | і 11 к, І ч М 1 І рРОнция ІІрезмалєнта Кк лОопмоту МИМ гріиз Украпгім, Під міПОоЛлІТИкИиИ і виклада ГУАЛЄНІІ М 11 м АРІ і ЛІ ВОРЕРІКЕІВОИКОЛІВОВІ ПАрЛЬ рр мар ТЛО Ікар | |ООСМІТМ р1мМлЛИ Мі арчНИмМ резон ВИК і крарютноько м улЬСтТ КИ жо бажає лалі МмИритиєся їн іже: 1рІП|м: пам ; рР1РИ НОГО «"РРІЄМ У аі . ій "б! б потоптанії ям Сгетуерь пи ни куУуЛЬТУДрИ 54 ото поалІіІзОВЯНнННИ М Ір м 1 | іх Пік ІІОСВІТИЮ Пи 1 у | кКлика рода рЛріХ сиприммоти пане ри 111 їУ ІХІА аїнижимИи кими и р І | г. І) РІС РО» ХВ ІіІКТІОИПНЯГО І у РР ИНІВІ ч ПО ЛЮ одек і | гуке"рЕТІ ЗА Украни МТусим пироомт и ІМУННУ «Є МТС , хисту уУКкКрОпіІСськоОї мови Одним |з крім ХИСсНниИХх ЧИНИ НОМІЮ ї мас стати дер- - І | | ЛІ кі | прог і МЕ. 9 Українська «ЗКУ ЕТА " «ВИЙ пок у сіє ПОВИ ИМмМ НІ положеннями ззекту якої й ознайомив ГгОЛОВа Това- | | У І|АсУ М КОМ ких заходів стане | мері 11 У. ПОКОМИ ЛАТ АЛЯ істерств | ВІДОМОСТІ ібройних Сил У затим. владних груктур усіх рив о Пілімеїй ЛОО пла Кучми привітав високе апйня керіпник служби Президента
| манттариї см ПОЛІТИК МІ іаєнлі ри МІРІ а
«ПРОСВОЯЧІ я
ПОРА ВЖЕ СТАВИТИ ПИТАННЯ РУБА: ЯКЩО, ЧИНОВНИКУ, НЕ ЗНАЄШ ДО ВЛАДИ ТОБІ ЗАСЬ:
МОВИ,
лимчими оснопами держ потпореним вим
. і рр РЕЧИ М С РОН 1 ерорнію ура Палі рої рі
АІруНиоІ м спІГОоОГгАМаАНЙ ррезузрни КО)ЖІЇОГО . М
гр "РР ЗІНЕНІНІНУ і МІрАТК У лк попиНнИО сС0 сАнупати р нео рОзи «нувати псїхо Па! місі) У | Рок і "'оОГез ВоГелі М, «(рормоо пр! У Р У
ІПОМІОМОЛЬНИХ 1
шили м у інтеграції У ша помилках ОГО
"пА'ЗВріРРУ: овріїх пзає мОоони НН лОк
сопіалюних за пданбн паї
ститопе спіхггтОПпОарнс тво
мусимо вчитися, враховутоми поцтомальним
задля цього й маємо піп ОМІдНИ
карії КО |
стагті Конституци 3. Ккреме-
дімотІсСТь
статистика, наведена оптимі му якщо вже мусимо опи» гатистику КІАБКІСТІ україномовних учні шикля збільшилась р попередіим напчальним роком
ріс МІ ПЕСЛНІ м1АР ЛО ап жЖжали почамьнота
рати у 1 Р |
поринимно
иСТьоОгОо на |» піДдСОТКА Українську мову впожатоть ріІдДноОТО ТІЛЬКИ 50 ПІіІДСОТКІВ ресПОоПденті? ве осукроїськотго опитупан
пя, російську -- 38. Про те, що школи мають бути україноморпними, сказали «так» лише 19 відсоткіп респондеини в Гож заклик про-переходити «ЗІдА паціональното романтизму до національного прагматиз»- чу» шпидлшо од лукавого, як | піДпОНВІДЬ МОГО і зали про то, що в оточенні П1ре шидємта переважах україеська мова. Г олепідтпердження протилежного лунає па кожному Кроці 3) ЛЄГКОЇ руки ЛХеотда Кучми під час інавгураціи ної президентсьпромови почалося угортання процесів укропизації Хяк Орутально пасміхнуласт холя пад Україного, піднісши ти Геперального прокурора, який пе полодіє державного |Іе дивно, що й заповзятливим чзмипновиик від СЯНУ Й ДО Доту силкуються паслідупати чаиновника-зверхника. Настав час уже поставити питання руба: чзипновнтикові, який ігнорує державну мову, не місце серед провідників народу | якщо ше тямить вивчити українську мову, ТО Чи улатен він зрозуміти прагнення цього Пат
роду і вести його шляхетними стежками А
мон я
іа ЗАПИТАННЯ
ки )Ї
МОГО)
та «ОбІЦЄПОНЯТНОМ» ХАЙ ІДе вправляється Михайлівським. Саме в конче потрібен
гам. І ХУ тором
кадрових питаннях мам
прагматичний піІДХІД, а Пе романтичне мріяння про те, що він, цей ЧИНОПНИИК, умімить своє айтиукраїшське нутро
1868-1996
і | |
ДЯ Р і4О ПрміррмИ чррерурє»у|кИРА м ДАО рук" ром р АЛААИ | рірк цуроюшізупаю плота К нІнСІікКоОЇ Просвіти» /Орій Гнаткевич, тема доповід!
помтралміа ііі! « протим у
«АТроДл ми статті 10
ІмМ«»ГХ?
конституції
ппронмадя МР
України» (текст ПОДа! мо у цьому ЧмелІ газети род |
Народними депутоал Україи, керіпник «Хепутаатськом групи «їТозалежинйі» ПОАдДИМ
Гетьман прийшог до учаснимикий чорашния з
«31 к «Чи стане Україна (Бесіди
капйдидагом Ккилимииком)
подарунками китами приймалаєь
Конституція Украшти» То про
СОЦІОЛЬНОГО хержанвою (»
конституцію (|нлософевких наук ІОрієм
паклад ПИДОФОМния пореданийм аптором кимги Оули
лІаЛОЇ 1
По ь Всеукраїнській «Просвіти», |! презейтовані учасникам конференції. По
гадав народний депутої учасникам кожфреренйції про події ттєї буремної почи з 27 на 28 червня, коли приймалася є гатти 19 Коиституци
Академік Микола Жулинськитуже вкотре наголосив па На! альній потребі створення Ради з української мови При Президенті України. Політика утверджетпя української мови повинна стати загальнодержавною, з ВІДПОВІДНИМИ ПРрограмами й фінансуванням. Не можна в слиній державі порозумітися різними мовами. Суспільство має бути як на ціональний оргашам
Проблеми остіти, «парадності» у роботі мовної комісії при Кабінеті Миистрів порушив професор днатолій Погрібнни.
Потрібепи Закон про державну мову в Україні, як то практикується в багатьох розвинених крашах. І треба бути свідомими того, що загроза їде не лише від піших МОВ: панує правописний хаос у засобах масової іпформації, існує загроза культурно-мовного регіоналізму. Це тези з виступу директора Інституту української мови ПАРІ України Олександра Тараненка
Самостійної держави без єдиної Помісної Церкви не збудувати, -- з цими словами письменниці Катерини Мотрич не погодитись важко,
Нам підсувають чужі схеми історії. | юні цербери, які ходять коло влади, оберігають повід української мови, -- цей діагноз поставив голова Львівської «Просвіти» Роман Лубківський 1 як засіб захисту запропонував «азмперському тиску чинити державний опір», вдаватися, коли потрібно, до розумного радикалізму, виступив 1 проти політичного русинізму на Закарпатті, який живиться зі сторони Роси і поширився на
україшьську діаєподзу ( лерач'імії м Т|ОЛАьИ ІДАЛЛИРІХ «рати "курух із і пистіаніїя пех НУуРГчОГО акарпаторусского народа» |ПеобОжідно на оопиті пирішити долю у крани вкого паспорта у світлі статті 10
м'отипи пипчення, користування чи тио рупанми м лержайної мови механтюами пплиту шолоО стану справ у депжанттти ПОЛІТИЦІ й Украши стали предметом пиступу Кирила Є теценка.
Готуймо, згуртовуймо наши сили до нових пиборів, - лунає полум яке слово голови
Проводу ОУН зт стягу Степана їзандери
полІпИмеб «"ТаЗІЛЛННО
Слапи Стецько -- Міосковсько море нак залипаг газети, журнали, промови московських ПОПІЮ Боротьба за душу украшської нації триває, але ми зуміємо
відстояти Пп
Голова Одеської «Простіти», професор Долодимир Гарбарчук переконаним, що Президент не виконує своїх функцій як гарант дотримання Конституції. | якщо ми маємо бодай якесь україське радіо, 10 українського телебачення як такого немає |ІПпким по контромоється використання ефірного часу місцевими мас-медіа Зовсім пе застосовуємо економічних важелів впливу начужомовіу інформаційну продукцію
Голова ДАніпропетровського об'єднання «Просвіта» Володимир Заремба окреслив проблеми просвітян у цьому зруси- «рікованому краї.
1994 року українці пережили стрес віл заяви Леоншда Кучми про другу мову в Україні -- російську, і від цього не можемо отямитись 1 дотепер. Та мусимо домагатися, аби україшцям в Україші жилося не гірше, аніж нашим землякам у Канаді, -- завершив свій виступ професор Смехсанар Пономарів.
Щоби співпраціовати з владою конструктивно, -- підсумував голова ВУТ «Просвіта» Павло Мовчан, -- Товариство залишає за собою контролюючі функції. Ми рекомендуватимемо до складу національної ради 3 питань мови та її регіональних відділів споїх людей.
Резомоцііо з численними доповнення» ми копференція ухвалила одноголосно.
Наступного дия Всеукраїнське товариство «Просвіта» провело в Запоріжжі виїзне засідання Головної ради та Всеукраїнську наукову конференцію на тему «Наслідки зростіищення та мовна 1 демографічна ситуація Півдня України і Кубані».
еВ
Їй "КІ іг МІ) ніСбіуксо1вО0)7 11 і Й у 10) рії | і М я вона" | 1 дек ТТ -ьТ РИ і і Фі! І | р Ї у «РА П ж рем Її кі 11 Й ї (1С , К 10 і І у рмИ Ї і і-14 ові І ГИ і і г Рре я 1 | | і У ії кі | і Ї | і я і і і Ісунреміні м - ї РАДОН 44 іі | ї І АК "М | | | і Дерд'дяУ, я ї , Ї і; ї п і » і | | | 1 | 311 ! | че І УС 1 ли Сі | | і і 1) ї | Й І і " ї і | і: ДРТ | | | Їм І | | Ї і | і
1 | 1Ї | і | " і по і є КІ і і | 1 1 | | і | "рргеріта і ДЛеГ) і 1 Д СТ я МЛІ СУТІ - У Кк ра КС) 111 І. | С у СТОНОВИЩУ " радити лиш | У Терб(врії,р ДЦ нок Шентральні правліІнни 1 пУї | І ГУ НІТС) і | б п 1 Й ; | м 1 созерпебі | сефрім км! р оргонами держої Ди і ) -к«(иИЖ їі) 14 вені СПІЛЬНІ терці, і нс) кр і римаОмни ої Ге: ) 5 і РіО "о аро1І, Ї | детьтегі Кої ім ТУ У | п 4 серпня 1996 р за Мо 950 «Гір |) м ) ра /» г ДАЛЕЕ З . ІОНІВ НИкКО і і 1 І ІНСІАА НРК) 15 и сті ері, і , ' п Ї г 11 яТ і АІТСТї» і | у СТ ССО | аконавчих СТІ КТУЇ і ий у і і уп ін жеіе) гупання - р м я 1 ї і ЗСІГЬ | у І змінній Де! а .Ф'ім ик ІТ '| і У кі Піни Гру і "А! 1 | і | а їі кує Їум МОРІ МОЇ 141ю | 11) і Р кі Йой і | Й і ГОЖжО Оу т! ь к ле ПИ Ї і і рій і | - іч РАМ у «! і ІА орм , і і КІ ст 10 РАІ | рт | НіДСМАСТІ Ї у рі, уШоОЙНН і РАНА ' '| гл рем . ) держо! І бу щ ий КІІДІОмі конкуТеЕСНІМ СХ і і м і ' "| ГІГІ ЗОГОЇ їм
РЕЗОЛЮЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ І ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬ- ТУРНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ»
ср впжипОонНИ державної тет Її. рим" навчальному 3 рос Ти М мі го Мініс грів УКРОЇїНИ іти Під КОНТРОЛІ єстоеЗУПечення Ук ОЗСіІінНнОмоОВНИМИІ ПО90 Юа ) С13чЧОЛЬНЮИМАЛИ моОтТеє ерреріце Лк Де 1 рУучНиЇ й етодичними ПпОСІОмМмиИикКоОоОмМИ ВИЩІ Й | 1) і -1еїЇ 1-4 цпачагьн пкподи У коОі НІ ОеЄГЮ0Д нормативний доОокумено л"Г нкТетеїтеї і |на) Ом 21219 інків УСІ ПОНОКкК СИли ОСВІТИ неухильно виконувати 1 у СТОТТК Кк і УЧЦ Щ пикКклЛОДОМНІ -1івр «ер: її ( | Тато СТ і дата І семи КкОНТтООМА ) ВиєкКоонНОНННІ Рі ДОК У МАЄ І "ДА ОН 101) к ГІС ДІ ЛЮ р Ні ІсУнІНІЙ іні викон іч 1) 1 І1С)8 М К і | КА оїв Мо 200 від 2207 1993 р. видо і і п нов 1Ї ьнО0) НИХхоОНВІ Р (І ік ПОД КА "Теї:Теїно му |ЛАнНО ЗІіЯМ шиейнка. КОЛеД комі "Пиши ік акпадоі з держаовною мовою навчанні неон Мі | рірі ж іже Отримати іленоз3! мніКцЦІОНУЮТРТІ недержовною мовою Пи ьїе): СОТ! РЛС іти на викладоння держовномо
упротиву позбавити іх держав
РР Р, | ПІ у Я" г1ь451с1|
но Ді р КкіПькКІСТтЬь ДІТЕЙ
ня про ловними СТОТтУГ
ррьок Д|ІрМІ!І кІїННОМ) МОНО Те -«С)нІнНА а яки»
Ук | | ПрІСЬКО! НОПШІОРнНОГЛЬьЬЬНОХ ТІ ПО а
ДаТВА У Д НІДСОТКІВ, ТО З боронити В ІПКОПО»
державною мовою навчання відкривати поро
педрдьзії кКклоОко 4 ро ИСЬКОМ щаопвою викла ання я1а ій кОРекКтини у ре ТеТеїятії НІ МЛіни ТЕ Ос пОмМА СС ПІТ концепцію пихопваання кониєепцію гум зннторимої усіити, КОНнИиепціюЮ держаовного стом
ЦОНОГІ у Терен! «Те г і редньої і Х ВІТИ, прог кі базовогс нОовВчОпьмоГгоОо ГП ра ТІ а пПбачивши йо них чІкКу
ук рон ь КС !|
| К(А«СужПпипИиИм моОВНИМА КОМГПО
орієнтайшю но конкретну модель
національної школи
нтОм ОУДдДЬ-'ЯКО!І етТнІЧНІО)Ї України
І ЮУПИ
ІН При ОД україн ько ШІКОПО і кримськота
СьЬКОЮ, ПОЛЬСЬКОк)
ГО| іГОУЗЬьКОЮ ЗОСІЙСЬКОЮ га іншими мовами викладання) рієнтувати
ья М. | ІДОЧНИ РОД См рераніб ПпруиховОпіни нНОШІСНнНОПЬНО СВІДОМ ішольно одаптопваного і ГОТОВОГО ДО
важкої праці вільного громадянино Укроїнської держави то цивченінмя | ноухипльне дотримання 10)-| СТОТТІ СО ПИПРУЩІНІ України іно ком'илексні використання Ббозової гапуз Укроїнознавство
ней і
"и, тетгь їі ПОДОТ КІ не РПІЙИЬС Мі | 10
"идОоими Дю мч (2 ОВвчОЇпьнНОоО"мМмМеГтОДдиИичнНоО
пиРогС УЮ»! Доти ЦЕ ІЛ ЬРІМ я СОкКЛОДІВ І г
Тара вті Тоь:
КЛОСІВ запровадити начіонОопьну СИСТему фрінаОм! опо"економічних стимулів щодо випуску навчальної літератури для новчатлі НО'ОСПВІТНІХ І(ОКЛОДІЮО Одноча! но запроводити 30 вІДСОТКОВИМ попатковишм податок на ростиєсє комовну розво коОЛльну ГИ еро гуру - ри уТм«нУ, МІСТИКОУ ж Те уч ну петектинви тощо « тимУупюЮ в ІТИ ВИПУСК ДІ ЗВІДКОВОЇ
"ратури, словників ММ
онЦУк б педичних ТО
гецтаознавчих видане укбооаіноОомоОвВниИх пПІДОрМАУНИКТВ я всіх новчапльних ЗОКЛОДІВ па ДОПОМОГОЮ СІЛО ТКОВвиХх ГАТТ! примнятТи ВІДП ВІДНУ І; станову ші по ержовно Її унормупані резлиацни кій території пержави не менш 50 ВІДСОТКІВ аУДІО ВІЗУаЛЬНОЇ ПОДУКЦ ТеТаї"Таї пержавною мовою Для КІ МААсСь кої автономі передоасчити 1 рму реалізачі не нше 40 в псоткіз Ззописів українською мопокю го десять ВвІіДсСоткії кримськототорською. У виподкох порушоення І Ї сх ганови Уряду Укра ні о порушників застосовувати ШТ 'Ф і; санкції, доТНГеСУТІ кошти Ппропорціино реантодип Ти Аліж
місцевими т держовними соподжетами ДЛя потреор
КУПІ У| рі ТО ОСВІТИ,
і тимуі МіІВНОІТ і 11) СВ і дення М онцертно-
гострольної! ДІЯЛЬНОСТТ)О|Ь| ТВОчих копективій ТО
окремих виконавців державною мовою череі піІДВИЩО ННЯ « уку ПНОГО ПОДОТКу но | С, ОІДСОТКІВ У виподку ігнорувоння укроОїнської мови Кошти НО ровляти м місцевий Ооюджет на ПІДТРИМКУ
Тер тТераці: куПпь гури Д 3 зупропонуват 77 МЛіни терс га АЧГ гури цта Укроїни наказом закріпити
Г1СУГ1С Вініє кіні й ФОНДІВ БІіІБПпІОТек С) рохунок
р АлАТ СВОЇМ норми ОЮДдЖ тних коштів не мМмоОнНшШЕ 70 ВІДСОТКІВ Ддержов 50 пату на періодичні виданни НС КААЗНАЦІТ Є 510) ПІДСОТКІВ Це р кайною мовою Реопі ЗСЦІЯ нашонанпьної
ною мОВОК Та ром унок місцевих бюджетів
ЗІДСОТКІВ, Перед
ОІ(0ЛІОТОЧНОЇ КУПІ гурної ПОПІТИКИ
оезпосередньо залежить бід ПОДОТкКоОпоОгОо стиму повоОмня з ррцй ьКОЇ кммГИ і - - - росити РМаціонопьну роду з питані тепогбОчОнній і
родіомовпення надовати ТС пери ІДИ компа! "11 І 1 УС) КАР їв. 4 5 «ПмпПИі і і «рірі ТАТ! О
- Мово дер
оСсу щотижня для ново! програми
коОвбнНС мопао офФфіІЦІИнНО
Для піІдеміицю ми купьтури п вдететії ДПОДІО І їі пебачення пважати зо ДОцільне ( 110 ІрАР рі Пп умі Д
лоОорлпенннні м
ержавному комітет родіомовланиня (телебачення пддіп культури мовланіня, піД РОТИ коди дДосбіДЧенінхХх мобознайбцій для прослухопу
РОДІО і
ЗОніній ВСЇХ тепепередач з ноступним
аналізом відхилень від норм мовлення то надання рекомендацій дикторам ! ведучим програм:
Докорінно змінити характер теперодіомовлення для дтей таюнацтво Виховання громадянинао-патріото можливо Тільки но національному ПІДГРУНТ
6. Вважати необхідним законодавчо унормувати трансляцію аудіО-візУуд льної рекпамної продукції державною мовою не менше 70 відсотків ефірного часу. Зо перевищення піміту вживання неукроїнської мови у засобах гранслювання рекламної! інформаці стягувати піДдВИиШЕені ПОДОТКИ запровадити рінамсов! СтТИкмуУПИ) Запропонувати Урядові України 00-від откКоВву у країномовну ЗуУдіО "ВПУ Льну пекламну продукцію заохочувати ПподоОткоВими вивіСКИ, рекламни ЩИТИ | планшети, назви торговельних та інших ЗОКЛОДІВ виконаних мовою, додаОтково оподатковувати для пої іовйнення міІСЦевого бюд: ЗОкКПОДІЕ РИ іКкОористовувати Закон Укроїни «Про намет ІПТ рофних
ПИ ЛІЗГОЛАм Рекламні
недержавною
«ету на підтримку культурних
прав і Тер 4З1І1о ДІ для СТА піч анкціи За нору вання цер» 18нНО! |ОФІЦІМ! Теїії складанні іІнсСТтрукцім цодо провил
оваріва ширк
нАОНИ Ом
кори гувониня кого вжитку 7. Враховуючи той факт, що в ношім
національні прова
РІ зибіЛпьшШе порушук ТЬСЯ і ме
українців щодо одержоанни
освіти РІДНОЮ МОВОЮ ! ЗОДІ вопення їх природних культурно духовних потреб тощо сяк нІДЄ М СОІТІ ДОД ОПІКУЄТЬ
Опомами НнОЦцІОНОЙГЬНИХ
я декпаротивними про меншим, кнагопьно виматати від Веї хОВнОЇ Ради Укроїни в зОокоОомо давчому порядку привести зозночену проблему У ВІДПОВІДНІСТЬ до норм міжнародного права | 8 Звожоючи на незадовільну демогрофічну Ситуацію в Україні через Чорнмо- ОильСську КОТОК грофу та ЄКОЛОГІЧ МУ) кри ЗУ З багатьох репонах Укроїни, що спровокувало гонденції б генотичному фОНД! нації о токож вра кОпвуючиИи чІТКУ гонденцію до зростоння мІгГроціи мих ПОТОКІВ У к| ОПНУ 3 рахунок сне українців і ВмАЛОГОТИ ОІД У ) "йду ТИЙ «ої Про! рами мії рОцІМми І! ПОПІТИКИ ІШОДдДО отнічних укроіїнмнців зе ат! ківщину Нимагати ЗВІД оподних СТруктур нарештт розпочати викомомни державної про праоми «І. тет! пора 2000» 9 Зпвернутис й ДО Пре імдДомтТО України
із проханням якномшвидше
аТеіневн.,о1аї
укроїми ькКоОІ
ПОЇ арнення
розглям у ти піДдгоОТтТОВПпОоНнИн Г. шари ІДС «| Геїет пІТО проект Ді ржанвної ШПЬОВОЇ прогроми "Украї ІСЬКО МОД0 212 і своїм Указом затвердити її Реолізація такої стано могутнім СОЦІОЛЬНИМ ракто мації, стимулом розчомтку купьтурних, правових, економічних 1 тм РІ Тьу«і міра м аїдносин о Україні
| ГаТеї рами
ромо КОН оОпДдОЦІ
ою ст
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
и ЕЕ
о і -
чо . 1 - чл че
б б ч "о ль т чи
на
и Р ЗУ п кн , о бю ч лу Че ін чі чі "би о
маю о ОН, р Р
м чи ьо
З Ле
-Габі б ск |
б | б Чьь
- йо
Усе, за що ми боремося, відбувається
', - Чу - г. - Н Р ча - т іч «В її 6 5 Муз й , і
А -я
ень про -б'| Р о
Конституції
чинитимуть поши супротив впровадженню статті 102 Ше всі, звичайно, але переважна більшість. Чим його можна пейтралізутвати / СУП ротив може мати ПОЛІТИЧНЕ 1 псеихологічне походжентия Є пачальниосй, які вважають, що Україна даремно ВІДОКрРОМИЛЯСЯ ВІЛ Роси 1 мусить з нео рано чи пізно знову об єднатися. Ллє такі, ЯКІ ВВОажЖ ОО ТЬ ЩО Україна може бути лише частково украшомовногю, а о й манйим повиистю рос иськомовноїо їх лозунт УСІМ ДІ Юре БВІДОМИТІ «НУ, какая ра зища ?! »
"Якщо ми приглянемося до нинішньої МОВНОЇ ПОЛІТ ШО і МОВНОЇ ПОВеДІНКкКИ Нашого ріийшцого керівництва, То Пі бачтмо: воно | досі нас переконує, що Україна може бути напівросійськомовною державою або поділенпою у мовному відДНОШшШеЙйнІ На ДВІ-гри Зони так не кажуть, але вони так мовчать. Самі перепшоти на ЛІОДЯХ І Па скранах на державну мову, але СВОЇХ
навколо нас, є складової буремного їсто- У підлеглих до цього не закликають Мов-
ричного процесу, які зламав хребет тоталітарній системі, перекроїв карту Європи, збурив розум 1 змінив напрямок мислення десятків мільйонів ліодей. Ми зробили те, що здавалося зовсім неймовірним, - здобули самостійну державу А тепер ми зупинилися у поступі Повільно втілюються економічні реформи, незмінюється іа краще життя більшості людей. Просвітян хвилює та обставина, що ми виборювали Україну, а реально будується держава типу «взагалі», яка нагадує скоріше ще одну російську. Тож мусимо зосередитися і чітко визначити, як нам далі діяти. «Просвіта» бачить кищевою метою своєї діяльності такі позиції. повно втлення вжиття конституцишої норми про державність української мови, українське національномовне відродження та перетворения У країни у державу з високим рівнем культури спілкування. Детатізупо їх: І) усі посадові особи, насамперед керівники різних рівнів у різних регіонах України 1 суспільних сферах повинні віЛльНО | ВОЛОДІТИ українською мовою 1 вміти користуватися нею на службі; 2) усі українці, які користуються українською мовою лише у побуті, повинні змінити ставлення до СВОЄЇ МОВИ 1 почати користуватися нею в громадських місцях 1 на службі, 3) зрусифіковані україни та представники інших національностей повинні оволодіти українською мовою на репродуктивному (активному) рівні, аби користуватися нею на службі та втобуті у разі потреби. Просвітяни прагнуть, аби всі в українській державі могли вільно корис гуватися українською мовою. Це є нашою кінцевою метою. Тому ми мусимо визначи: ги етапи ії шляхи п ДОСЯГНЕННЯ, ГОЛОВИЙ об єкти нашого впливу
"Нам слід вибити із рук опонештів тезу про раси 1ьстісииутО украйни заЦцІПО», довівши до людей наші гасла. Одним із найважливіших засобів нейтралізації суті ротиву впровадженню статті 10 мають бути правильно 1 зрозуміло побудовані та доки дені ло сУСПТІЛІС ГА гасла Пригадаймо, Я їх вміло користувалися гаслами біЛльШОовики С аме нашими гаслами ми повитт показа
ГИ, ЦО ВІДНОСИИЙИ НРрНМУЄ ЩОДО ВМИННЯ |
користуватия українського мовою стосується головним чином службової сфери керівни в, начальників
ца змання мор», яко передбачатиме знания пе лише російської, але й володіння
украї ською МОНОГМО Гр СТАТИ ном 7
пригоді
Яащо говорити про завдання перішого
стошу «украйизаці», то такими прлори
гстами є керіишики реишгих рими Та иа
сктита
Україну зрусифі'кували начальники Вони мусять П 1 дерусикфрікувати А дл рого вони повИНИ САМА Лерук и ГРОМ В СА
при мий, обволодДдіТИ Держ ІНИОЇО МОНАКО) Щ
егКО га ОмМОН
До речі, гасло 54 Ви оку КУ їБТУру ммопного сті лЛкування,
користупатися нею "Пи
ляв, як хочете. А тим часом, як свідчать СОЦІОЛОГІЧНІ дослідження, питома вага людей, які української мови не зпають | нею зовсім ше користуються, за часи пезалежності значно зросла Я ставліо далеко не риторичне питания. Чи зрушиться з місця впроваджетня статті 10, якщо Президент, Прем'єр і його міністри, пасамперед міністри освіти, культури, оборони, внутрішніх справ, юстиції не дадуть ВвІДПОВІДНИХ ВКазіВОЮ «ДОНиЗУ». Відповідь тут однозначна. Прийняття конституційної норми про державність української мови без вказівок і нагадувань «зверху» жодного нижчого начальника ні до чого не зобов'язує. «Просвіта» нібито домовилася з деякими міністрами про змшу курсу у їх мовній політиці. Але до кайця вірити ім не Доводиться ДОТИ, ДОКИ наші Президент 1 Прем'єр чітко не визпачать курс па паціональне відродження 1 не поставлять перед своїми міністрами завдання, яке стане відОМИМ 1 зрозумілим усьому суспільству. Гож слід визначити і другий спосіб нейтралізації супротиву впровадженню статті 10. Він полягає у повсякчасному, наполегливому, систематичному, невтомному намаганні переконати П резидента і Прем'єра перейти у мовному питашні па наш бік. Але перейти не просто власним прикладом, а з допомогою голос-по заявленої позиції ї ПИСЬМОВО ВИСЛоОВЛеної вказівки.
Зричайно, впливати слід на нача льтипсїв нижчих рівнів, але коефіцієнт корисної дії від такого впливу буде пизьким. Адже у пас так мало начальників, у яких болить за нашу мову серце У нашого вищого керівництва включно з Президентом для зміни курсу є так багато аргументів, що у цих немає підстав для сумитвів 1 вагань Зрозуміло, що крок для них це не простий. Але свого часу вони зробили ще складиши троки Хіба міг раніше уявити ПТеонад Кучма, чи Папло Лазаренко, чи папіть сам Олександр Мороз, що у їх кабітетах о стоятиме пе Ілліч ії червоний прапор з серпом 1 молотом, а затїх спиного над гризубом р синьОосжОовгИм прапором писітимуть портрети Т.О Шерченка 1 Мру шести ького їі що вони піді матимуться з місця, коли у присутності Голови СБУ виконуватимуть «Ще не вмерла
кто пам було під силу проголосити частково зруйнувати ПАЙМОГУТНЯІ ШУ робити атома її гами Сігатьох КОмМУПІСТОИ, про0-
незалезснїсть, ІМПНІЮ,
гриматися незалежною державого протягом п'яти повернути обличчям до
1 Ір ЛІС ТіСОІ МОП ом ифікопаних |) рРДЛАТОХ
МОм Президента, Прем'єра 1 багатьох іших витих пачальнитв, то марвчити нашої мопп нижчих начальників, Осзуморіо, є проблемою шо підласється вирішенню, С для шого Об єїктити перелумопи
У 161) І|уРО ТьТАСО МО МІ Гу СТО п
ІПо-пераии М крайни володиоть усі її громодяни за луже несуттєвими винитсами Мається ал ЧчЧ'иИкІ фак пасииноОгО нОотТОЛІНОяЯ МОМОТО І пра ДО, ПполоОд я мопино рОЦеЄтогО ГИ 1
репродуктивним Рецептипнио полодиоть
ПРО ШЛЯХИ НЕ спротиву впроваджен
| «а Же ника. Конституція для чиповіика --
аеннйнаннниннй чн
у / со А1ЙСрІсСоОМОВНІ українською мовоїо навіт» росій сь
пепутати віслючно з Сергієм І мирі ю. ово рити вип досконало 1 шридко не може і повністю розуміє своїх коле! по парла! А, гу , читає украши ькі газети слу ле Заауні: А від рецептивного ( па ивного)? до рі пре: дуктивного ( активного) володіння 0, х крок. С лише одна умова практика | усному о спіЛКУуУВаННні Порі ням о пепідготовлені промови нашого При зиде нга раніше і тепер. Це ж велика різниця | По друте У кратська Мова ( ОдиЗВкю ) Україна - не Прибалтика,
10 рОСІЙСЬІСОЇ за: пя обид-
де для російськомовного нас є пен | ва рівні ОВОЛОДІННЯ місцевою мовою " доволі складною проб темою У на( Д Мо багатьох російськомовних українська мова Оула ІїХ рІДНОГЮ МОВОГ У ДИТИНСТВІ вони втилися пею у школі, а інколи користу" готься нео 1 тепер
По-третє. Дуже часто люди не кори пу ються українською не тому, що й зовсІм ме знають чи не люблять, а тому, що у НИХ виробився певний пстхологічнио стандарт (Шасто такі особи не хочуть виглядати село ками, «жлобами», «білими воронами»
Вони ще не відчули, і ім ще зверху Пе
анна сказали, що будується ше просто держава, а саме україшськамч Притадуєте, Як ДОВГО дивувалася суддя, яка судила «Вечірку» за позовом Шмарова, коли від неї Віталій Карпенко зажадав вести процес держав" ною мовою. А відтак виявилося, що вона змогла провести процес доволі пристойною українського
Широка пропаганда 1 роз яснення наукових положень про проблеми мовного спілкувиня і вивчення державної мови може значною мірою зменшити спротив «українізації українців». Ми мусимо, очевидно, змішити агітаційну тактику замість загальної вербальної пропагатди 1 агітації за українську мову слід практикувати роз'яснення того, як це можна 1 як це слід зробити практично в конкретних умовах
Пад час моєї багаторічної роботи викладачем 1 завідувачем кафедри іноземних мов у політехнічному інституті я бачив, як важко дається вивчення шоземних мов Наукою 1 практикою доведено, що продуктивність вивчення друтої мови за лежить від трьох факторів здібностеїї, мотиву та методики вивчення. Виявляється, що абсолотно вирішальним фактором тут є мотив. Немає мотиву -- пе навчить вас мови найпрекраєнииий викладач з на икращим підручником
Звідси випливає, що будь-яка агітація матиме сеїе лише тоді, КОЛИ у держати діятиме мотив чи система мотивів. Лише мотив матиме вплив їа державного чинов-
ЇЇ о пе мотив. Мотив для їього, як маіцімум,
ніннннннюььно кох
вказівка, як максимум,
гроши і посада Оскільки вказівки може давати лише ма
чальство, то об єктом нашого
по ПИСИВУ (1 атаці мусять стати пе пересічними обива
тель 1 навіть не пересічний начальник, а пачальними вищого морядку, рим ВИДИ М ( начальник, тим сильнішим має бути пли агітаційний вилив на нього. Президетт Прем'єр-Міністр, міни гри, голови обла
НИХ 1 мИиськиИх АДМІНІС гурамім 1
кл 4 ІХ перші асту пики
ось, власне, і вся обойма тих. у ким треба працювати
Пише ВКкамоку яго тата гиВиих документів. розроблені, підписали! | по ншестаншях М І ЗХОїСТИ ГУЦІЇ є«
«Просвіти» |
Маю на увазі Пе . 4 Комплекс норма- ЯКІ мають бути
| «ЄПУЩені в ОПИ ЗУ ЛО о
і прийняттям
| керівникам «УЛ відвідати івипме керівни поп
ПІВ томі рУмии
іПгалаших
ПпроОсКтТами ЛАОКУМмеСйТИЙ
ЧЕРВНІ. про п ПА е2ЄМЯ гатті 10 у МДОМеСтТОаХх хи
репективи впро
"П"Ддпорядкопанитх ІМ І«АЛулях
ПОЛА МОЛІ ІС питали шицого поря У
пиманочити
ери Волив ма к ріг
ПІТ1Улз «КОНТ Є МИ о Ог СеПроОти ти Кк ГАТТ ТІ І ()
ДИОАДИ А
МО ПИТУЦИЙ перетягнути їх п
"ерекоОмати у тпеобхі ІінОСТІ
«ОкУМмеоПтТІр
ЛОГО Ми итралізаці ПТО А ""ИГТяЯ ЛИВО ОМ" ЛОСМІї| (ук Її
1 КОЛ ДІТіїх
і Зір титр це не ті ПИ поділ
ме, ЛИ еко
ЙТРАЛІЗАЦІ ню статті 10
псування, допомога, ате й запекла боротьба з чиновІШКками у межах закону, Врротьга -- ЦЕ ГОС гра критика, тиксетувантя
РР 4
нядолроюуратури Б.онституціного Суду СУДОВІ ПОЗОВИ Очевидно, ам ловед -
ожини
арени
започат ІСУ ВАТИ СІ рио СГ У ДОВИХ ПОЗОВІВ про»
ІЛІСНИХ ПОРУШНИКІВ ЧИННОГО
ГІ закоподавества, яке регулює мовний юю
ялагм, та тих посадових обі 10, ЯКІ зухвало порушують гарантовані Конститу шєю пра: ва людини. Наведу приклад, яким « одночасно пору пр пробле Му МОВНОГО режиму в українській ВИЩІЙ школі Зро ЗУМІЛО, ЩО ДОКИ ) 01 ТЬШОСТІ ВУЗІВ підгОТтОВКА срахівців ВИЩОЇ кваліфікації вестиметься Пи С 1|ИСЬКОГО МОВОЮ, українське нашопально мовне вІДРОДЖеННЯ | У країна ятс держава не відбудуться. Проте у наших вузах ще пічого 1 не починалося у зівська громадс ькість зрозуміла мовчання Мипстерства освіти так, що у вищій школі все еостанстся ПпОо-прежиєему»ь, У вузах державною МОВОЮ ВСДУТЬ Заняття лице викладачі з яскраво вираженою націонал.
демократичною політичною орієнта цієтучиву! -
«Нормальниє Люді» ведуть навчальний процес державною мовою Російської Фе-
мовою У краши, дивляться скоса. А тим часом українська молодь, яка закінчує українські школи на периферії 1 притжиджає ВУЧІНТИСЯ У МІСТО, Має право на навчання рідною мовою | якщо п права будуть і далі зухвало порушуватися ми повинні знайти нові ефективні методи вплім ву на ректорів вузів 1 керівництво Міністерства освіти. Такі методи знайти неважко. Важче зносити таку ганьбу, як порушення прав україщів в Україні на навчашня рідною мовою Впровадженшю української мови у ВІПЦІЙ ШКОЛІ перепткоджають ряд об'єктив: цих причий, насамперед відсутність КОШТІВ на видания нових підручників НИЗЬКИЙ культурини рібень В) ІЗСЬКОГО ВІИКЛА: дацького корпусу Проте викладають же націонал-демократи при ростиських підручниках, а є Випадки, КОЛИ ШОВІНІСТИ та так звані 4) країнци» викладають російською при українських підручниках
Справа не у підручниках, а у ДІДСУТНОГІ .
шткої ліші Мішістерстває Вузівські ВИХ ладачі в оди голос твердять, Що хто, школи їм не говорив про необхідність врикладання державною мовою "еможліво не нагадати про фінансоїх забезпечення впровадаяєння стати І0 СдДо0рі притлади участі у ЦІМ справі дер" жавних Пещодавно
"РІРУЗВОРНО грацін ; 4 російсько
відОУуЛася презентація
го укроїнського слорника діловою спілкування» із серії «ріОлІоте м слу і бовця », виданого за фінани овою допомого
я СТВО" ські
столичної адмишсетрації С добра Іде рення Фонду деру сифікаци україн вузів. До нього мої пи б залучитися 1 д , 1 діаспора, ї Ооханесмени патріоти
| отоїтР Перм ДЗ крем ькКИМми патріотами ( Мч «а, ЯКА (и
зв язані: тиків.
ЯКЩО ПпОМО ОВОЛОДІЄ МасоюЮю п насампере «Пух шпдентом та його най РИ
мим оточецням. Найпростиш Оу я П ОСИ ДЄНТ Із Прем «ром гоори Де ну пий орган, яким відповідав би за держ мовну політику. Про це давно говор
| ба ( пряму пати їх о НА гакий
ба
нпадапичайно складна пробл гаки тоддається вігришентю 1 ро
Поліпичне значення цього кри
Оутиього
україни може
більшим, аніж це може задатися М:
М поглял «лечи понесе ра Ом у нам" ко Українська плада важки Кока украоїшеького національного відро ус па гору круту крем яную покаже віл Проти багато залежатиме ВІЛ и єдності | наполегливості "М М рам'"
ІС семократів, від розумінтя їхнам" М
РТ, Р рр ра м 1) | оман
Юрій ГНА КЕВИ
голова Київської крамово! «Про
2 29 ожину квот і й хи В районі нь |.
А ЛЬ нон Па ДІ чн
дерапи анатих, Хто веде ного державпоюц) |
олійні. «нійшеочанаьсяї чанвато о о йо ооо
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР УТРАЧЕНІ ДЕРЖАВНІ БАСТІОНИ
Informationsraum: Verlorene staatliche Bastionen
Sie zurückzugewinnen wird, wie der letzte Runde Tisch aus der Reihe der „Runden Tische“ der Prosvita belegte, der am 22. November im Konferenzsaal des Hauses des Kinos unter Beteiligung des Nationalen Rates der Ukraine für Fernsehen und Rundfunk, des Staatskomitees für Fernseh- und Rundfunk und des Ministeriums für Information der Ukraine stattfand, nur im Kampf gelingen.
Die Lage in diesem Bereich ist mehr als bedrohlich: Eine Flut minderwertiger ausländischer Massenkulturprodukte hat das Fernsehen und die periodischen Druckerzeugnisse überschwemmt; die ukrainische Sprache ist aus dem Äther verdrängt, und was als ukrainischsprachig ausgegeben wird, hält keiner Kritik stand; an den Zeitungs- und Zeitschriftenständen in den Kiosken schauen einsam nur vereinzelte ukrainischsprachige Titel hervor; Kader, die ihre Seele und ihr Herz der nationalen Idee gewidmet haben, werden aus den Massenmedien verdrängt, und an ihre Stelle rückt die „surschyksprachige“ Nachwuchsgeneration ...
Doch um ein sachliches Gespräch über eine scharfe Wende hin zum Nationalen zu führen, müssen viele Leiter ukrainischer „Massenmedien“ vor allem bei sich selbst anfangen. „Unsere Gesetzgebung regelt keine Normen mundartlicher Anteile“, erklärt der Erste Vizepräsident der Nationalen Fernsehgesellschaft der Ukraine, Mitglied des Nationalen Rates für Fernsehen und Rundfunk, Iwan Maschtschenko, als gäbe es im Staat kein Grundgesetz, das die Staatlichkeit der ukrainischen Sprache proklamiert hat. Und großes Erstaunen ruft seine Aussage hervor, dass „nahe Sprachen nicht synchronisiert werden“. Nach welchen Kriterien soll diese Nähe bestimmt werden? Und warum genießt gerade das Russische in einem solchen Fall besondere Privilegien? Schauen wir die Dinge realistisch an: Hätte Russland etwas Derartiges in seinem Fernsehen zugelassen? Uns gegenüber aber, so zeigt sich, ist es erlaubt.
„Ihr von der ‚Prosvita‘ werdet noch Ratschläge erteilen“, empörte sich der Herr Beamte über die Gegenargumente.
Eine weitere Überraschung gab es auf dieser Versammlung: Ihr hordenartiges Gebiss zeigten die „Herren“ Alexejew undRitschagow. Der Erste, im Rang eines Volksdeputierten der Ukraine und stellvertretenden Vorsitzenden der Kommission der Obersten Rada der Ukraine für die gesetzgeberische Sicherung der Meinungsfreiheit und der Massenmedien, berief sich auf unterschiedliche Lesarten der Gesetze und verhöhnte die Ukraine in gepflegtem Ukrainisch: Wo gebe es denn sonst, so meinte er, einen Staat, in dem zwei Drittel der Bevölkerung eine Fremdsprache spräche, und „wir müssten uns auf die Grundsätze des Rechts stützen“, das heißt den gewohnten Weg gehen, indem man einem russifizierten Kleinrussen nachgibt, entgegen den nationalen Interessen ...
Der zweite Deputierte, Ritschagow, erklärte sogleich, er „gehöre zu den Menschen, die die Ansichten der Anwesenden nicht teilen“, und machte sich daran, die „Prosvita“ zu schmähen: „In den USA haben Rassisten den ‚Ku-Klux-Klan‘ organisiert, und in der Ukraine haben griechisch-katholische Priester im vergangenen Jahrhundert eine analoge Organisation gegründet – die ‚Prosvita‘.“ Als die Versammlung die Chauvinisten aufforderte, den Saal zu verlassen, schlug ihre zur Schau gestellte Ruhe in Wut um. So zogen sie ab, unter Speichelspritzern, die Bastarde des Moskauer Zarenministers Walujew.
Das Gespräch kehrte in ein konstruktives Fahrwasser zurück.
Verwunderlich ist die Haltung der Leitung des Nationalen Rates für Fernseh- und Rundfunkfragen, die, im Voraus um die chauvinistischen Überzeugungen der beiden Volksdeputierten wissend, sie zum „Runden Tisch“ einlud ... Dabei hätten eben jene ihre Arbeit zum Scheitern bringen können. Oder sie wollten es sogar.
Der stellvertretende Vorsitzende des Nationalen Rates der Ukraine für Fernseh- und Rundfunkfragen und einer der Moderatoren des „Runden Tisches“, Mykola Slobodian, stellte zu Beginn des Gesprächs zu Recht fest, es gehe „nicht um Konfrontation, sondern darum, dass es im ukrainischen Haus für alle gemütlich sei. Die ukrainische Sprache muss im ukrainischen Fernsehen führend sein.“
Der Leiter des „Runden Tisches“ von Prosvita, Professor Oleksandr Ponomariw, ging auf sprachliche Fehler ein, die aus dem Fernsehen zu hören sind, und stellte fest, dass es um die ukrainische Sprache im ukrainischen Fernsehen weitaus schlechter steht als zu Zeiten der früheren Sowjetunion. Wir müssen über die Sprachkultur sprechen. Genau an ihr mangelt es den Ansagern und Moderatoren der Sendungen. Man zwingt uns Stereotype auf, wonach der Osten der Ukraine eine „russischsprachige Bevölkerung“ sei. Es entsteht der Eindruck, dass die Ukraine weiterhin eine Kolonie Russlands ist.
Der Chefredakteur der Zeitung „Wetschirnij Kyjiw“, W. Karpenko, konnte die Probleme des Erscheinens periodischer Publikationen nicht umgehen. Dass die ukrainische Presse heute in den letzten Zügen liegt, bezweifelt niemand. Die Menschen haben kein Geld für Abonnements. Die ohnehin schon kleinen Redaktionsstäbe der Journalisten werden weiter verkleinert. In der Ukraine gibt es etwa viertausend Publikationen, die ukrainischsprachigen kann man an den Fingern abzählen. Es erscheint in der Ukraine die Zeitung „Telenedelja“ – warum nicht „Fernsehwoche“! Nicht alles hängt von der unvollkommenen Gesetzgebung ab, sondern auch von der Haltung der Führungskräfte. Bei uns wird eine solche Politik betrieben, dass der staatliche Fernsehäther an fremdsprachige private Unternehmen verscherbelt wird. Der Anwendungsbereich der ukrainischen Sprache hat sich nach der bekannten These des Präsidenten über die Zweisprachigkeit verengt. Die Umsetzung von Artikel 10 muss auf staatliche Gleise gestellt werden. Es ist notwendig, im Staat ein Komitee zur Einführung der ukrainischen (Staats-)Sprache zu schaffen.
„Levitane werden nicht täglich geboren, ebenso wenig wie ukrainische Bojkos. Man muss sie suchen und ihr berufliches Können schleifen“, bemerkte Wolodymyr Horpenko (Dekan der Fakultät, Kyjiwer Theaterinstitut). „Bei uns am Institut hingegen tobt der Kampf um den Beruf des Ansagers und Moderators. Im ersten Studienjahr wurden Studenten aufgenommen, die eindeutig nicht ausreichen. Was tun, wie handeln! Es braucht Professionalität. Wir haben die schönste Sprache der Welt, aber ihre Schönheit können wir nicht vermitteln.“
„Wenn in den Zwanzigerjahren die ukrainische Wiedergeburt erschossen wurde, so wird sie heute durch ausländisches Kapital beseitigt“, ist der Direktor des Filmstudios „Ukrtelefilm“, Leonid Muschuk, überzeugt. „Wenn wir weiterhin nur Rechte deklarieren …“
Sprache GEGEN oo
nationalen Minderheiten, und wir werden die Titularnation vergessen. So wird es bleiben; es wird auf dem Niveau der 20er Jahre stehenbleiben. Die Äußerungen hier über die Schaffung einer Art sprachlicher „Polizei“ sind nicht unbegründet. Die Russifizierung erfolgte mit Gewalt. Der Staat muss einen revolutionären Kurs der Derussifizierung erklären. Im Mittelpunkt müssen die Mentalität der Nation und die wirtschaftlichen Interessen des Titularvolkes stehen! Der Äther muss durch den Nationalen Rat für Fragen des Fernsehens und Rundfunks streng kontrolliert werden, und gegen Verletzer des Sprachregimes sind Strafsanktionen anzuwenden. Auf Regierungsebene ist darauf hinzuwirken, dass sämtliches Kapital, das in die Ukraine fließt, durch das nationale Interesse untermauert wird.
Im Namen der anwesenden Buchverleger sprach der Direktor
ель и ль о чт начинок мч
АКА Ам ч б м ЛЬ
Мі у б чо. чі мл плать паль ль
Hauptstadt mit den Ergebnissen solcher Umfragen“. Professor Oleksandr Ponomariw bezweifelte solche Untersuchungen und merkte an, dass 98 Prozent der Jugend Donezks nach einer anderen Umfrage, auch unter Russischsprachigen, für die Staatlichkeit der ukrainischen Sprache eintraten.
Die führende Fachkraft des Bildungsministeriums, Neonila Schynkaruk, unterbreitete zwei Vorschläge: die Wiederaufnahme der Übertragung von Olympiaden in ukrainischer Sprache im Fernsehen; die Einführung von Fernsehunterricht in ukrainischer Literatur, wobei die Hauptaufmerksamkeit neuen Namen gilt, die aus dem Dunkel des Vergessens und aus ideologischen Verboten zurückkehren.
Bohdan Bilejtschuk versicherte im Namen der Präsidialverwaltung, dass ein entsprechender Erlass zur Einhaltung der sprachlichen
Fotochronik «Prosvity»
des Verlags «Weselka», Jarema Hojan, rief dazu auf, in den Massenmedien eine breite Werbung für das ukrainische Buch zu entfalten.
Für Veränderungen zum Besseren mit der Einführung der Staatssprache ins gesellschaftliche Leben ist der politische Wille der höchsten Führung nötig. Vor allem muss man für 87 Prozent der Ukrainer sorgen. Der Präsident der Ukraine sollte einen Erlass über den obligatorischen Übergang der Staatsbediensteten zur ukrainischen Sprache erlassen. Dies sind Worte aus der Rede des Prosvita-Mitglieds aus Charkiw, Anatolij Subnyj, der für seine Treue zur ukrainischen Idee sieben Jahre im kommunistischen Gulag verbrachte,
der
Der Leiter der Abteilung für Sprache und Bildung der Prosvita, Wolodymyr Kusmenko, hat am Beispiel eines Anekdotes bewiesen, dass man ein höchst kompetenter Fachmann sein und trotzdem das Elementarste nicht wissen kann, was wir auch in unserer Führungsebene oft beobachten.
Wieder einmal Statistik. Diesmal von Mychajlo Pohrebynskyj, dem Direktor des Kyjiwer Zentrums für politische Forschung und Konfliktologie. Wieder ein Nagel im Sarg der nationalen Idee. In Kyjiw, so heißt es, hätten 27,1 Prozent der Bürger ukrainischsprachige Präferenzen, 72,9 Prozent russischsprachige, in der Kyjiwer Oblast dagegen sei das Verhältnis umgekehrt. Schürt das nicht entsprechende Stimmungen im ... unserer Gesetzgebung? Und konkrete Fragen werden jedem Minister und jedem Leiter der höchsten Ebene gestellt werden.
Der Wissenschaftler Maksym Wakulenko forderte, die Errungenschaften ukrainischer Gelehrter zu propagieren.
Andrij Topatschewskyj, Leiter der Verwaltung für die Bildung des Filmfonds im Ministerium für Kultur und Kunst der Ukraine, brachte den Vorschlag ein, sich an das Kabinett der Minister zu wenden, damit es die Ministerien und Behörden anweist, untergesetzliche Akte zur Einführung der ukrainischen Sprache auszuarbeiten, und danach den staatlichen Willen gegenüber jenen anzuwenden, die deren Umsetzung ignorieren.
Der verantwortliche Sekretär der Gesellschaft „Prosvita“, Mykola Nesterchuk, antwortete auf den Vorwurf, die Empfehlungen hätten einen Zwangscharakter, als Gegenargument: Im Dokument sei noch zu wenig Kraft enthalten, und man dürfe nicht vergessen, dass man gerade die Starken respektiere.
Umso erfreulicher ist es, dass bereits auf der Ebene des Präsidenten die Frage der Schaffung eines Staatskomitees für Sprachpolitik gestellt wird und dass die Bemühungen der Prosvita-Aktivisten in naher Zukunft bereits positive Ergebnisse bringen können. Also gilt es, unsere Kräfte zu verzehnfachen, um jenen Rubikon zu überschreiten, nach dem der Prozess der Festigung des ukrainischen Staates und der ukrainischen Sprache in ihm unumkehrbar würde. Also erobern wir Schritt für Schritt unsere verlorenen Bastionen!
Tłumaczenie maszynowe
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
Й
ій .Ю ! м м ї . 1 Мч | 4.7 і Р іі; уд 7 Йі б ? те | ей г | У "Чі 11 Р Її Гр у ж'яко і Рей і є і ж і -7е, МТД КР бу г о ДЛ ср Мих М. -- ! АТ Ї . статок -ї " «ПО ХМ Р , - м. а "Я А Ли цій а ий об т ди з Зк бі Р мол Р
варистпа
зростищення та мопна 1 ДОМОЇ расфічна ситуація І Педня У країни 1 куба! п», пропедена 16 тевипадкопа просвмтянських заходів останнього часу Саме па цих етнічних україшських теренах, зависловом голови «Просвіти» Павла Мовчана, «ситуація пайбільш загрожема» пайОільш окупований північним сусідом і чи не пайорутальшше дискредитоване попяття національногідої Чиновник витрактовує демократио як уседозволенисть і Ттопче найсвятше -- душу української нації, й мову. Обличчя наці -- культура - у занепаді, хоча саме через неї ми могли 6 утвердитись у національного, утверджуточи єтику праці, Японія виросла в могутню економічно процвітаточу державу Мусимо відкинути як хибну ідею про те, що спочатку треба піднімати економіку, а відтак культуру
ви Віталій Воловик. Він ознайомив усіх з історією краю, зазначивши, що за всієі гостроти 1 суперечливості оцінок минулого, перекреслювати її було б гріхом перед пам'ятто. Яким би романтичним не було замилування старовиною, цифри, наведені сьогодення, попри обтічність їх оцінок, не дають жодних підстав для радості. Колонізаторський каток проїхав по душах нащадків запорожців, стоптавши живі паростки національного. Ї недостатньо діє влада на місцях, про що й засвідчили вигуки з залу: «ганебним виступ». За частоколом цифр гіркої правди-таки не заховати.
НОЇ відзначив: «Таке враження складається, що ми під окупаційним режимом. У нас немає політичної еліти, зате є морально-культурна руїна. Ми рухаємося не в бік украшізації, а швидше навпаки. У владних структурах ведуть діловодство українською мовою, але цього замало Треба птдтпмати рейтинт мови. Релігійна ситуація в краї загрозлива: московська панівна тут церква україиства, а комултиєті».. православія до 2000-ліття Різдва Христового Москва намітила провести саме в Запоріжжі, чому слід активно протистояти. до відродження інституту козацтва слід активтише братися й «Просвіт»
«ІА СИТУАЦІЯ
ПОРУБІЖЖІ ЛдЛЕРЖАВИ
ЗАГРОЖЕННА.. »
Науково-практична конференція То «Просвіта» «Наслідки
листопада серед
в Запоріжжі, шиаки подібних
Саме тут інформаційний простпр
сріті. І саме з
Аби статті нової Конституції не зали:
шились дидактичними, мусимо наповнити їх реальним змістом. У цьому напрямку й працює Товариство «Просвіта», практи: куючи питань утверджения української мови як державної в нашому посттотамтарному СУСПІЛЬСТВІ
проведення «крутлих столів» з
Папло Мовчан ознамомив числен-
них присутих у замі з напрацьованими документами найвиразніше втлились у жавної цільової програми «українська мова до 2010 року»
останнього часу, ЯКІ
проек | 1 дер-
Вітав високе зібрання застутипик голо-обласної державної адміністрації
промовцем про стан
Тому й здебільшого виступаючі стара-
лисьокреслити шляхи відроджен-ня краю,
звичайно ж, у контексті
загальноукраїнському. Проблеми тут занадто серйозні, аби підходити до них схоластично, дотримуючись лише букви. Основним завданням поставили собі виокремити больові точки.
Мусимо сходитися масово і частіше. А
коли не виходить діяти з низів, діймо через верхи, аби розбурхати процеси, -- заклично розпочав свій виступ голова КУПту Іван Драч. - Коли не згуртуємо національно-демократичні виборів, знову матимемо те, що маємо. Мусимо мобімзовуватися.
сили до
Заступник голови Запорізької облас- «Просвіти» Костяпнтип Лямцев
виступає проти на виборах агітує за Всесвитию конференція
Заступник голови Донецької «Просвіти» Марія Олійник порушила миизку аналогічних проолем свого грусифікованого краю. Ми скрупульозно підраховуємо відсотки укрантціив, забуваючи, що вже є Українська держа: ва, яка має свого Конституцію. ГИиттання потрібно ставити руба коли, в якому торміит перейдемо ма украмомовниий режим життя І хоча шовінізм передає ться як спадок, процес украпизаці ме зупини ги
Голова Івано-"Франкяської «Простити» Степай Шулепа окреслив конкретне запданти» кожен проспитямим поОнинеМм а безпочити 20 голосів на вмоораох !' кози
же що с гра
-щ --.
ЧТРОСВОЧІИ ГО: 1868-1996
з 0 ПЛИНИ 040
р
Слово ПРОСВІТ
у ЗАПОРОЖЖЯ, СЛАВНИЙ КРАЙ, ЩЕ ВЕРНЕТЬСЯ НАШ
ЗВИЧАЙ
згуртуємось переможемо А Президент повинен видати указ, що з І вересня нового навчального року всі школи переходять на україшомовний режим, 1 знайшлася б якась жменька крикутів, а назагал процес цей тривав би спокійно й успішно
Причиною шташих поразок голова УКРП Степаї Хмара назвав наш м який характер, який не чинив спротиву антиукраїнській агресивності. Треба сказати гірку правду ситуація парадоксальна: за 5 років Україна зрівнялася з найвідсталішими країшами СсІМІТУ Для нації винесений вирок смерті В Українській державі немає української влади. Не можемо позбутися комплексу малороса. Ми бідкаємося про національтш меншини більше, ніж вони самі того хХо- «ГгУуТь Х про украшштів в укра забу МИ Хай меншини самі творять свою культуру, а ми їм допоможемо. Якщо Мойсей сорок років водив народ по Шустелі, нам ЬОЇ виділив часу набагато менше
Голова АДтиптропетровської «Просвіти Володимир Заремба обнародував метаморфози влади лаконічно: райком зачинений, усі пишли в райвиконком. Тепер сидять компартіиці під ненависєтим ім українським національним прапором
Я свято вірю, що ми подолаємо всі проблеми, -- ОПТИМІСТИЧНО ДИВИТЬСЯ В завтрашни день України голова Проводу ОУН! з-під стягу Степана Бандери, голова КУН Слава Стецько. -- Японія, Корея по війні були на лопатках, а 0 як гиднялися. Ми зробимо Украшу одітею з найзаможнипших країн. Треба наполегливо й терпляче перевиховувати українську людину, прищепмовати їи любов до української мови. Цю мобов може прищепити мати. Греба виховувати на кращих моральних засадах минулого повий тип українця.
Зупинившись на проблемах загальнокримських, заступник голови Всекримської «Просвіти» Сергій Савченко наголосив, що всі школи, незалежно від мови навчання, повинні бути українськими за ідеологією. Службовці повинт розуміти, що вони є державними модьми, тому треба покінчити з дисидентством на державній службі.
Треба виходити на контакт з владою не на рівні взаємозвинувачениь, -- упевнений заступник голови Харківської «Просвіти» Анатолій Здоровий. -- Ми впровадили практику постіЙНОДІЮЧИХ спільних нарадусіх національно-демократичних органцізацій 1 обираємо уповноважених, які ведуть діалог з можнопладцями.
Відімені 30-тисячної громади птросвітян Тернопільщини вітав запоріжців голова обласного об'єднання Богдан Головин. Він відзначив велику роль церкви в просвітницькій роботі, зупитившись на визначних постатях князів церкви - Сембратовича, Шептицького Запоріжжя з Гернопіллям єднає славетна людина -- лицар-запорожець Дмитро Вишниевецький, який стояв біля витоків козацтва
На посягання Росії потрібно відповідати такими ж контрзаходами: 600 гисяч україшців теж управі вимагати від уряду Федерації свосі автономи Щя теза із виступу керівника Одеської «Просвіти» професора Володимира Гарбарчука
Запорожжя -- ПОїСТИЙТУ Обожестпенна шомля. Спасибі Всевишньому за ці спа-семи острови, яким є Хортиця, 1 до яких ІПХТтОоО1ІЄ лооеретьсм ІРР ЗНО, З ху мах полум'яце слово письменниці Катерини Мотрич. - Пітьма завжди дотримувалася законів нипщения. За тими законами вонапризвела до Чорнобиля. Їле, можли по, останими бі за паші українські думи | Мортиця ОСТрІМ к« пятоОГгоОо Гооргія живить козацььни ду Кк ПпОЛЬНнНОСТІ | с» махай стане вит нашою духошною мекикото
ВА ом КОМИ ка Ана ла ОАНОгГО
загаромика вистояла ї дала Украпи
не - Р! Володимира Їїпастока, пітавп морантим голо
зва Чоернізоцької «ПТростати Миктор
Косяченко., Шлях у світ широкий дали композиторові 1 МОГО ПІСНЯМ батько-руковинешь 1! мати -- РОДОМ | 3 Запоріжжя
Професор Федір Гурченко 159 Запоріжжя, автор підручника з їстори україни, нагадав, щ! 93 відсотки українців голосували за самоститу державу, аотже и за українську школу, за нацюональшу ідето, тож наше завдання повернути добуте ТОДІ
Ще один із діагнозів наших негараздів установлений професором Олександром Пономаревим: нам нав язують тезу про поліетнічність України, хоча ми моноетнічна нація. До резолюції необхідно дода ги и ВИМОГУ ДО ПТре иденга -- усунути украшножерів Боделана в Олесі й Полякова в Ддопецьку з посад адмпніистрацімй Украшти
голів державних
Народний артиг | | ригорім Булах запропошував внести до резолююмми конф ренції заборону Рлчег ррезроїою комтари п
пункт про
Без падмірного оптимізму, а зважено иро умо праци дативім Я БатьківВшини професор Запорізького упверситету Віктор Чабаненко Народний депутат Михайло Ратушітлий нагадав відомі слова Івана Франка про те, що й донині «українцем в Україні Оз гиважко». завдання просвітянина пол яп ас не лише в Тому щоби поястовати світі) країну, але и впливати змінювати ситуац І Тахадбс тву окремих дему гай гії немає меле комуніс і Симоненко з 1 рибу - ни парламенту нахабно заявляє, що трера виводити українські окупаційні війська з «русского» Севастополя Нашональнатдея -- це пе лише українська пісня и Шевченко, але й українські двигуни. У трет тисячомття Україша не ввімде на козацькому човні, але на суперсучаєних гоелікоптерах. І треба просвітянам поясіповати людям, чому пепраціоє економіка, чому немає платні. Катерина взяла Січ без жодного пострілу. Ми ж, просвітяни
акликабв
і націоналісти-бандерівці скажемо на весь
голос: ви й так більше не візьмете!!
Гідна підтримки пропозиція професора Андрія Бурячка: оскільки перепис населення в Україні 1989 року оуп сфальсифікований, необхідно провести цю всеукраїнську акцію наступного
Голова Запорізької міської «Просвіти» Дмитро Симоненко нагадав, що Міосковськийм патріархат готує провокацнпо - проведення в Запоріжжі міжнародної конференції московського православ м у січни наступного року до 2-го тиИСЯчЧОмМІТТЯ Різдва Христового, тобто під релипиним прикриттям планує антиукраїнським захід. Тому потрібно змагати за Помісту Християнську церкву в України
Висловлюючи подяку колегам за «патріотичним десант» голова Запорізького об'єднання Говариства «Просвіта» Гарій Калайда окреслив коло проблем у краї, понівеченому московським царизмом 1 його наступийками - комуністами. У Бердянську і досі немає жодної української школи Газета «Запорізька правда» вже виходить з ростиськомовним додатком
Ми приїхали, аби вирштувати загаль: нодержавит проолеми, з урахуванням репональних осорлипостем, 1 щобри донести до уряду, до Президента спільно вироблений документ. Ми завершуємо процес об слнання патштомалїчльночхемокра гичних сил, аби єдиним срронтом дати ВІДСІЧ антитукраїнським силам. На цій ВЗИСОКІіМ ПТО ТІ підсумував били конференцію голова «| гростіти» Павло Мопчан
конференція ухвалила резомоциіо, в ЯКИЙ наголошено коріштого етносу
Ма порушення х пран
українців -- у своїм лержавші та чадекларовано зраликальні лахоли - МИЛИ
"МИМОГИ ЛО пМЛлалНОИх ( груктур задля гакого ганеоного Примнягтм ЧІТКОЇ ПУ МОГ ИКОИ Пе АО ОРГАН Й МХ украшція па свого Батькімици им
| ЛЯГАй того дня
стану реченм Іі програми мигрещінмної
ПпОонороВі НМ
МИТИ ДА учасників
заходу до підніжжя монумента Кобза-вищий «Заповіт!
НАДІЙНИЙ ДВИГУН ЗАПРОПО- НУЮТЬ ВАМ В «МОТОР СІЧІ»
"Продукція акціонерного товариства користуг пься незмінним попитом у 80 країнах світу, 00 упевнено крокує в ногу з часом 1 ВвІДПОВІДає Найвищим вимогам оксплуатаци
Запорізьке підприємс ГВО їотор Січ» є одним із найбільших у світі 1 єдиним в
Украї виробником авіаційних двигунів
У
ДАЛЯ «Ітаків | вертТольотів найрізноманітнішого використання
Ніс | Гм ОМІ1В ОЧОЛЮЄ пен ее професійним колектнигв олова правлинмтно генеральним директор, ; уктор гехничних нсуг ІК ДЕ МА президент Мжрегональної асоціації преозмим! ОВЦІЙ 3 ячеславВ ! | | 1 ПІ С тенйніз пі 0 Мем , ДУКЦІЄЇ зупинився і |! їх НОГО потужного Гптгатнтта нлустри ГОЛОЇ || РІ1Ї шапвод ) і рї-ьЬкиИм мотоОробрулдівнийм почав 1916 року з виробництва ертикального шестициліндрового мотора водям ХОоОдДжЖеноин и - є ка-М | 100» 11 рено Вв геї ер ужетсторичний шлях до роогвинтових І сі 15 роореактивних ЧІОА ІВІЗ ВИСОКИМ
ІРО )Рі Урі ага БІАМОІНнННИМмМИ
еристиками
ступенем де! експлуатаційними хара
О0 « «НУМОчЧИ 1 ) ( пешалі ані заводів оГржукениніму У НОЬїХ м" ОБОХ О А «ГУ | С гор С14Ч» виготовля! пів сучасних та паминих, економачних двигунів - від на- ИМеОНШИХ ПУСКОВИХ ДО | ГУЖНИХ силових УСсТтановок намомьашциюиєхмх у світ ЛМТаК)В ри счаїі») 1 Мрія вертольоти М1-26 акціонерне товариства га його керівництво ВБВіданам!: ні: нешодавно кпжнародноюмв Та 00 узчеснийМм ДИПЛОМИ "1 сФакі 61 СИМІ ЗЛОМ чари ІілЬНнОГО Й! еКоОНОМИЧИ "о « ння
ча еф Кк ТИН! . х А льне оКоі)А1О0МмМИЧАУНО кри Кк ( ра спалу вироорницті 11! х С СМІСО) піуазнанкні | | 1:14 і І НО
. х Південної! рпикансесї ІСТОМ
Бірманти чі гувуоживало
ке ло 19594 року Пі
ГАМООКУ кризу 1 завдяки ( грімком) вихо» ЛУ | 1 ТІ«7| із) рі ІБіІ( ПЕебо Оу ЧА НОМ ЛЯ проживання МІСТОМ Х ІА
ее
МИ працюємо на перспективу,
відзначив В. Богуслаєю моди підна кращого життя ти. М ахуманмоєсм Москви удлпічі дешев
іппажаємоо що дІПШОЇ арпм'
зуто ) зомсу авіаканям хх до аніж до Києва
115111
окКоОноОміКк кушать Пі 120 ас харів
Українсько ми 1с редити рівени супроти
чари чари
гисяч у США спонукає А
серио ших розд мап | 5 Гадаю слі узяти цю інформацію д уваги її рламентаріям . щі о персп З пон у орптади хивч. країні
чить
гиви птлаприємства " її
М ПродукКціМ ного вкран НОоООХІАНа
найперш як стратегічна, про що св! хоча О той фак? ЩО Росія ВІДНОВИЛА свого часу поставки газу Україні сам завдяки обОмінові на двитуми Мотор Січі»
Й у побуті українців не кові розм пропишуться пооутові прилади виготов чено в Запорі кжіІі ССП уратори бензопил памнльїніл кампи - асору увієну СОКОВІлНнИМмМОЛКИ (Прикраси фініфФТМУ
м чам
«'нкоОМм
ЧУДОВИМ й рпрі 5 1
НИ
харумок нашим
хелегаци отрималми мі ск
Ок їх « рІвинка ДЕРУУВОВОДІ МИС ТАМ
ипрою) -і
Знайшлосьчимало охочих й
мУПпумо ПИ! виродрдинич чмкосСстТті ОФномо РАМИ й хі, ко корепвина, та інструмент в малих ру 7 чи. . уне 11 НОЮ) «пранням "о «п УК1РАМІЄ? " «УКОЛ | , ч 4) ДМА пциважено піл розумним гпискомі Рк. Ам ми «правимоєя аппоїи прем , . и 3 лим зу миимо лише кермо лержамттм Пі «с
вати в надійних руках 1 віл упевем
«мли долається слі М Золодими? |
«жеї - з г 3 У
EMPFEHLUNGEN DER WISSENSCHAFTLICH-PRAKTISCHEN KONFERENZ DER ALLUKRAINISCHEN TARAS-SCHEWTSCHENKO-GESELLSCHAFT PROSVITA
Die sprachliche und demografische Lage
Die sprachliche Lage in der Ukraine, besonders im Süden und Osten des Landes, ist äußerst unbefriedigend. Die Ukraine befindet sich in einem Zustand, in dem die ukrainische Nation ihre Sprache und Kultur in ihrem eigenen Staat nicht frei entfalten kann. Die Russifizierung wird durch die Großmacht Russland fortgesetzt und dauert an, und sie gefährdet die ukrainische Nation in ihrer Existenz.
Besorgt und in Sorge um die geistige Gesundheit des ukrainischen Volkes schlagen die Delegierten der Konferenz vor:
1. In Erfüllung des Beschlusses des Ministerkabinetts der Ukraine vom 14. August 1996 Nr. 950 «Über die Attestierung der Staatsbediensteten der Organe der Exekutivgewalt» sollen die Exekutivorgane der staatlichen Gewalt der Ukraine unter Hinzuziehung von Fachleuten der Gesellschaft Prosvita die Attestierung der Leiter aller Ebenen der Organe der Exekutivgewalt, der staatlichen Einrichtungen, der Organe der örtlichen Selbstverwaltung, der Unternehmen sowie der Bildungs- und Kultureinrichtungen durchführen, und zwar hinsichtlich der verpflichtenden freien Beherrschung und des Gebrauchs der Staatssprache (Amtssprache).
2. Vom Ministerium für Bildung ist zu fordern, die Zahl der Schüler und der Schulplätze an allgemeinbildenden Schulen, Gymnasien und Lyzeen entsprechend der Zusammensetzung der Bevölkerung festzulegen. Die Frage der ukrainischen Bildungseinrichtungen ist zu prüfen, wobei die Einrichtungen mit der Unterrichtssprache Ukrainisch, in denen die Zahl der Schüler ukrainischer Nationalität 50 Prozent übersteigt, zu berücksichtigen sind. Die Praxis der Eröffnung russischsprachiger Klassen an Schulen mit ukrainischer Unterrichtssprache ist zu verbieten.
Taras Schewtschenko: «Folgen der Russifizierung des Südens der Ukraine und des Kuban»
In Schulen mit Staatssprache als Unterrichtssprache oder in Schulen nationaler Minderheiten (der Krimtataren und anderer Völker) ist mit dem Studium der Muttersprache als eigenständigem Fach zu beginnen, und zwar ab der ersten Klasse.
3. Im Zuge der Umsetzung des Beschlusses des Ministerkabinetts der Ukraine Nr. 950 vom 14.08.1996 ist die Schulung des Personals vorzusehen, vor allem der Leiter, Mitarbeiter und Angestellten staatlicher Einrichtungen, Unternehmen und Institutionen sowie des Bildungsministeriums und des Kultur- und Kunstministeriums, hinsichtlich der Beherrschung und des Gebrauchs der Staatssprache.
4. Ein normatives Dokument zu bestätigen, das die Leiter aller Glieder des Bildungssystems verpflichten würde, Maßnahmen zur unbeirrten Ausrichtung auf die Umsetzung von Artikel 10 der Verfassung zu ergreifen, wobei auf die Unzulässigkeit der Verletzung des Rechts der Ukrainer auf Bildung in ihrer Muttersprache, dem Ukrainischen, hinzuweisen ist und die Schaffung eines Kontrollsystems für die Umsetzung dieses Dokuments in allen Bildungseinrichtungen und Bildungsinstitutionen aller Finanzierungsformen vorzusehen ist.
5. Zur Umsetzung des Beschlusses des Ministerkabinetts Nr. 200 vom 22.07.1993 sind Lizenzen für allgemeinbildende Bildungseinrichtungen neuen Typs (Gymnasien, Lyzeen, Kollegs) nur als Einrichtungen mit Staatssprache als Unterrichtssprache zu erteilen. Jene unter ihnen, die bereits Lizenzen erhalten haben, aber in nichtstaatlicher Sprache arbeiten, sind zu verpflichten, auf Unterricht in der Staatssprache umzustellen, und im Falle des Widerstands ihrer staatlichen Lizenzen zu berauben.
6. Korrekturen an den vom Bildungsministerium ausgearbeiteten Konzeptionen der Erziehung, der humanitären Bildung und des Standards der allgemeinen Mittelschulbildung sowie am Entwurf vorzunehmen.
7. Einführung in den Basislehrplan, Vorsehen einer klaren Ausrichtung auf das Studium der Verfassung der Ukraine, Erziehung zur Achtung der staatlichen Symbolik, Einhaltung von Artikel 10 der Verfassung und Gebrauch der ukrainischen Sprache, in wissenschaftlich-methodischen Veröffentlichungen.
Fotochronik der Prosvita
«PROSWITA»: 1868–1996
Die Pädagogen, die dem Ministerium unterstellt sind, und das Ministerium für Bildung, Wissenschaft, Jugend und Sport sollen unter Berücksichtigung des Artikels 10 der Verfassung der Ukraine Folgendes tun:
8. Einen offenen Wettbewerb ausschreiben für die Erstellung ukrainischsprachiger Lehrbücher und Literatur für Vorschuleinrichtungen und 19 mittlere Bildungseinrichtungen, insbesondere mit nichtstaatlicher Unterrichtssprache.
9. Gemeinsam mit gesellschaftlichen Organisationen, pädagogischen Gesellschaften und den Rektorenräten der Hochschulen einen Entwurf zur Einführung der ukrainischen Sprache ab 1997 in die Ausbildung von Fachkräften mit Hochschulabschluss erarbeiten und besprechen.
10. Aktiv mit der „Prosvita“ zusammenarbeiten im Kontext der Umsetzung des Artikels 10 der Verfassung, indem ihre Vertreter und Fachleute an der Arbeit des Kollegiums des Bildungsministeriums und an der Ausarbeitung normativer Dokumente beteiligt werden.
11. Die Aufmerksamkeit der Nationalbank, des Finanzministeriums, des Statistikministeriums, des Justizministeriums und des Informationsministeriums der Ukraine darauf lenken, dass Artikel 10 der Verfassung der Ukraine bei der Bildung nationaler Datenbanken (papierlose Technologien), bei der Schaffung eines national ukrainischsprachigen Bankennetzes, bei der verpflichtenden Führung der kreditfinanziellen Dokumentation in der Staatssprache und bei der Erstellung der statistischen Berichterstattung ausnahmslos in der Amtssprache des Staates unbedingt eingehalten wird (Strafmaßnahmen gegen Verletzer anwenden).
12. Die staatlichen Verwaltungen aller Ebenen und die Organe der örtlichen Selbstverwaltung im Gebiet Saporischschja auch weiterhin fachlich unterstützen und Hilfe leisten bei der Ausarbeitung und aktiven Umsetzung des staatlichen Zielprogramms „Ukrainische Sprache“.
Висловлюємо подяку Акціонерному банку «Брокбізнесбанк» за допомогу у виданні нашої газети.
Wir danken der Aktiengesellschaft „Brokbiznesbank“ für die Unterstützung bei der Herausgabe unserer Zeitung.
1. Stellvertretende Vorsitzende der Donezker „Prosvita“ Marija Oliinyk.
2. Familienfest im Kindergarten des Diamantenwerks (Almasny-Werk) der Stadt Poltawa. 1990.
3. Vorsitzender der „Prosvita“ Iwano-Frankiwsk Stepan Schulepa.
4. Der Vorsitzende der Schytomyrer Prosvita, Anatolij Schuravskyj, mit seinem Kollegen
Tłumaczenie maszynowe
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
ето -айіз ті о Ж Я і я і п'ю 7. Яро фи і "я ри -| - "ГТ і - ї тая 3 а, - з П ця гм Ї Е: Мч. | і Р А жду» сь з. со з ПКУ З "іо і Кз | Ж РН як ко і Р, щі я і 5 г аа ) - щі 1 . М »" "Я «За "ой о - "ШУ о2Р'И Рі го ДЛ РУ в -Ї щі - - й А Н ів б че ГОРя гер, М - «тА м з - "ю РОп йо і Рр ка б ) В. 5 4 гм о І. | У і " а? ї сно | з ,
Триває шостий рік відновлення державної пездлежності Руси-України Верховна Рада прийняла Конституцію, введено національну грошову одиницю -- гривню. Але чи змінилися
умови життя українців -- унедалекому мину
лому пригнобленого підколоніа льного народу? На превеликий жаль, ми так і не стали
господарями своєї землі
Влада, економіка, фінанси, засоби інформації продовжують залишатися в руках чужинців, тієї ж колоніальної адміністрації, яка тепер називається державною. Але якщо колоніальна адміністрація створювала хоч
якусь видимість, ніби вона поважає
«тубільців», то «державна
робити не вважає за потрібне Продовжується пограбування держави
криманалі зація державного чиновницького
апарату й особливо правозахисних органів. І якщо перед 1991 роком у нас була адміністративно-командна система управління, то тепер маємо адмінттстративнокримінальну
Не виконуються державнт закони, І є чимало підстав побоюватися, що не буде виконуватися | Конституція, особливо ті 1! статті, що стосуються прав українців
У таких умовах ми живемо 1 змушені працювати. З цього й випливають напрямки нашої діяльності
1. Правозахисна діяльність. Вона полягає у відстоюванні наших національних, соціальних інтересів та захисті окремих осіб від свавілля неоколональної адміністрації Ми домагаємося переведення всіх державних необов'язкових закладів освіти на державну мову викладання; приведення кількості обов'язкових закладів здержавною мовою викладання у відповідність до демографічного складу населення; видання міської україномовної газети; переведення інформатики в області на державну мову та перепрофілювання державних теле- 1 радіоканалів на мовлення українською мовою. Хочемо мати й ефірний час на харківському телеканалі, та ці наши зусилля поки що марні.
Методи нашої роботи: звернення, статті в газетах, пікетування, запити. Та повною мгрою ми зможемо захистити свої соціальні и національні інтереси лише тоді, коли влада в
навіть і цього
с-г ни
ЧТРОСВОЧОЙ: 1866- 1996
ХАРКІВСЬКІ ТРУДИ І ДНІ
Украї буде україшською
І всеж таки пода каміні точить Значною мІрюто ПІСЛЯ наших заяв захиталося крісло під україофобом Кушнарьовим
Просвіта» разом іа Демократичною партією та Спілкою політв'язнів і репресова - них подали Голові Верховної Ради Олександрові Морозу близько 120 фактів ісловживання службовим становищем, ко- ВПУПЦІІ Та ЗСЛИТТЯ правоохоронних органів 1 злочинним світом
Для захисту окремих осіб від свавілля властей при «Просвіті» створено правозахисну групу на чолі з З Манжалій
2 Видавнича та агітаційно-пропагандисгська робота
Із великими потутами, на випадкові кошти видаємо газету для дітей і вчителів «Яуравтик». Міська та обласна влада відмовилися підтримати українськомовну газету
Просвіти». Слід зазначити, що це сталося не після наших заяв про невідповідність мера своїй посаді та корупцію посадових осіб, а набагато раніше
Ми неспроможні конкурувати з протиукраїнськими засобами масової дезинформації Видавати власну політичну газету
- велика розкіш. Дійовим засобом аптаційнопропагандистської роботи може бути масове витотовлення та розповсюдження петю чок» Миіхвипустили 26 загальною кількістю понад 200 тисяч примірників 3. Бібліотечна справа
Маємо власну книгозбірню, створену головним чином при сприянні американських та канадських українців. Нова справа, яку вперше в Україні започаткувала Харківська «Просвіта», -- тимчасові бібліотеки у сільських районах, зокрема в Дергачівському Чутуівському та Золочівському Ми маємо також невеликі бібліотеки (20--50 одиниць) і передаємо їх до вузів та військових частин Бібліотечну справу у «Просвіті» сумлінно веде Р. Твердохліб. До речі, кілька сотень примірників «Журавлика» вона відправляє до інших областей Сходу та Півдня України.
4 Навчально-лекційна методична робота
Сюди належить лекторська робота, виступи наших активістів на нарадах, конференціях, зборах. Лише Б. Фік прочитав безплатно 48 лекцій.
При «Просвіті» створені українознавчі курси для вчителів початкових шкіл 1 заступників директорів з виховної роботи на базі науково-методичного центру Київського району, курси перекваліфікації вчителів-
математиків, курси вию'" ння аНнгЛІЙСЬКОЇ мови Органі ІОВвУє га активно працює ня ЦИХ курсах ЇО. Капустіна 5. Організаційна робота Крім вищезазначених КУР'ТУ, ій організували правозахиєтму групу, пересуви! бібліотеки. взяли активну участь У "" во ра | теранів та РКопгресу ренні Братства ветеранів української інтелігенції У м. Шебекіні Білгородської області налагоди ти викладання народознавства українською мовою водній зі шкіл і маємо намір зробити це ще удвох Наш хор «Суцвіття» дав два доброчинних концерти у Шебекіні, в будинку інвалідів га будинку культури Завершується створення при П росвіті історико-археологічної секци Організована і вже розпочала свою діяльність «Молода Просвіта 6. Координація зусиль та співпраця з щіншими організаціями - Харківська «Просвіта» співпрацює з багатьма, в тому числі Й немісцевими українськими організаціями Ми отримуємо різноманітну літературу Із США, Канали, Австралії. Нам надсилають безплатно тися - чу примірників газети Української консервативної республіканської парті лич»е, 100 примірниюкв газети Слово Просвіти», 10 примірників газети ОУН «Нескорена нація Усім їм за це складаємо лЛПодяку Із харківських організацій ми підтримуємо дружні стосунки з Братством ветеранів Спілкою політв'язнів та репресованих, Демократичною партією, Спілкою офіцерів Взагалі, ми співпрацюємо з усіма, хто цього хоче і до цього прагне Шість років намагаємося встановити ділові стосунки з обласною та міською владою 3 обласною це вдавалося періодично, з міськом крім розмов, нічого не виходило. Очевидно, з туземцями міська влада справ мати ни хоче, Зате вона добре працює проти на: Досить назвати спорудження пам'ятника Ку - кову, який підписав наказ про виселення всіх українців; знесено 37 газетних стендів у саду Т. Шевченка, що належали "Просвіті» Та Рухові; вперте небажання змінювати назви вулиць, які увічнюють пам ять наших душогубів, а також відмову називати новозбудовані станції метро, вулиці іменами українських національних діячів На українські програми міська влада грошей не має, а от на відкриття музею московської співачки Клавдії Шульженко 5
Характерно, що геноцид укроїнського народу, який проводило московськобільшовицько імперія, продовжується на Півдні Укроїни в усіх сферах економічній, політичній, соціальній, духовній Зупинимось но характерних ознаках етноциду! пінгвВОЦИДУ південні області то укроїнське населення продовжують бути інтегровані в російську купьтуру ! мову, як їі нацменшини, що мешкоють но теренах Півдня. Так, в Одеській област! з 30 газет єдина укроїномовно - «Чорноморськ! нОбини» В газетних косєкох уже 5 ДрОкІВ немає центрольних укроїнських газет, а книги зникли з приловків могозинів, ВОНИ ВИТІСНЕеНІ російськомовним и пптеротурою і підручниками Телепередачі, в основному реклама, -- пише російською мовою. В музеях, концертних 30 лах, но мандончикох не почуєте укроОїнсько МАО В и (С система ОСИ Г) Адня Укрої! то нІчУ НА ці віДДіЗзняєЄтьСя ВІД ОСВІТИ 8 рОсСіисСьких губерніях Так У 199 | БО о Запор ккі іп 10/-и ши
ТІльки ОДНО ОСупо укроОінською . ре 2.3
Р ці
росисСськомОовних Супо відкрито по Одному клосу з укрбінСською мовою новчання У Микопаєві 3 6 | ІЦКОЛПи раб» бупс одн укроіномовної як! В С ре еуреї С ВО полі, бердянську. 8 Одесі було тільки 2 українські З |00 поря За 5; Дон «іо
ьмалпо чим. Зміни" Зах ни Про мОви віІДОС|
мс ух Ться місцевок ВПОДОМ Р гу) р
укроОїнськими ДдИЛЯ 1ТєСтТИикИ І Іл
з | Р
ЗААЦі О)нНІЬ цію Су Зк ї Кі ькКкоОму ДОМ
Одеси гавлаьо1і -: ДЬє ук. 3 Р іні Й, і - .
іЕрЖАєі аДАел ен. ) Т УПЮУ! Р, ЧІ й ї | РР
рОбім ькіїї | ьа - уій | ї
ще) ев с. . | . г ,
«сіє ІД ит, киїи
укрОтншіе Ж; ні песо ТІ
Ть|, рот, і ь4| ка ой ! '
вище й у вузах В Одесі з майже 20 вузів у жодному навчоння не проводиться держоавною мовою, хоч, зпдно з державними плономи, одеські вузи мали б перейти на викладання укроїнською з 1996 року, як | вузи, середні
українською мовою користувались на робо й у громадських місцях 2 відсотки миколаївці українською | російською |4, тільки російською - 54 відсотки. Існує сумно закономірність: що вищо освіта, то більшим
НОВА ПІВДЕННА ДІАСПОРА?!
спеціальні заклади Півдня Спроба ев деяких технічних вузаОх ДіЛИТИи 3 1993 року Потоки !
групи но укроОїнськ! ТО ОрОСІЙСЬКІ ЗОКІНЧИЛО Такою « тпроФфОнНаОЧІЄЮ яко | ВІДКОЬютти кох "ов г | 4 Р /.е РУ "яр г и викподОч ит РА . | ! икгс)гі ) / С Пе. и ж а
пі " ? я Г Р ії | у
АС 1 Ї б «| ук| . і и я? шо ук» Юм ук ча
ІМ Ти ' 1 | і р ї і ат" ) й ;
й і ' й і РП Р 1 Р
ВІДСО ТОк приж «ї() и .-|е ЦІ ПУ Гі д | -о. . ні
мОвОюЮ М гр АГіДСькИиХх м лях Ук ПІінціВву м О23 ВІД Тк й і і і СУ1) ІД , і їі . ілО0) ія Т) г і іні ій і ІДі я рив Ди І . ІіМо)ї Ц ч чАГТІ З Та ий ії) і")н ВитчіТть | що | іа ІРР -? 1! Р РОРАМ й Лі, УП р / і дяверії ||| рі | іні ім Поч 1Гу)рі г)кА м Ре Ї 11) І й", у а Кт, РУДУ іі я, " і і а і | і . єї " ( ) ї ї б . г "ГГ І У ія іо В
Слово ПРОСВІТИ
ї " б "Піо 1 Пе! ЛІЯ Ї МИТ "І кя ли Ра Ї г) | | Й Пі "ни іРИ ІгТІни іі" ІМ рум ?Р РО "111 й иї) Рі і Гі | | | Р їж / і ' У) ла! шей не ОУЛло знані МО. Що» СТ
Р г і " гпяткування єюв|я РІС 1ьРОГ)рУ ГЇСУВОГО Гиуюу 14
Гь |5 вересня грошо текож появилися Най! політичи: супротивники до | Пра незаньм Й і ги чЧГМІ і її і їі | є і рок І Р у гі Хі Чу і (гу ь протримаєиих я якнаймй Довоше и) ПЛЯ иих влада
ге рурито й якого шоми Ги Ки ужно багач Уч
ЮУТЬСМ По послабом ги наши лави, розколоти наг
вони засилають свою агентуру, що виявля;
активність, щось органі ювує, ОчЧолию, ало у, найвідповідАальниШшим мОомемИ Спрацьєєгв ук про-ги На!
7. Кадрові питання
Коштів рі Я У, гримання
р 'атТтни»х Й ро віта опирається виключно на активістів, які пра-
Ппоють або допомагають нам на громадських засадах. Хотілося 6, аби таких людей зголошгувалося більше Іневсі члени Правління працювали аоднаково алі ПУЛО ДоОров' ядро а якому грималася робота Це Ю Капустіна, В. Овід г» Твердохліб Па! Здоровий Ь. Фік О Липовий таїншит Велику подяку висловлюю нашим активістам Н. Стрільченко, А Пилитпенку, С Титаре нку, А | пмшщенку 3 Шогоріловій. З М ануса ти та багаті ГІМ ІНШИМ Самовіддано п рацююк утіь Голова "р зСНнОКУТСЬКОгО районного об'єднання В Кібкало та Київського Г заступник Просвіти» М
Іваницька голова та Д! ркачівського об слнання Чумак та С. Івасютяк
Ми завжди знаходили розуміння наших підтримку з боку Центрального гравління, отримували від нього посильну
проблем
г і Г ДК РІС ГА)"
ДІЦО ВИСЛОВЛЮЄМО ширу поляку його голові Народному д путатові У країни Пп Мовчану та відповідальному секретареві М. Й стерчужк:
й. Наші першочергов сАВДЛання На мдй-
Домагатися упродовж і--а2 років переведення вищих навчальних закладів Та інших
навчальних у анов На держивну мову викладання
2 Неухильно вимагати приведення кількості шкал з українською мовою викха-
лання у ВІДПОВІДНІСТЬ Ді емографічного складу населення
3. Перевести всю інформатику в Харкові Ге облас тт на деримавиіу вл ПРА
4 Обрати до усіх рівнів влади нашонально СВІДОоМИХУКРрУ5ІіНЦНІЙШ
Анатолій КІНДРАТЕНКО,
голова Харківського обласного об єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка
| к, | 1 я ог! ) ї 4 ПРО ; ї іч . - й м. | Ро ії .Й Й Р чі йі і и Р р Т й . К, б б Рі ур | з 4 в чїї РУБ Ї "| з | і г' імя" у і Мі Рі - й зи" " й іш м | - рив . - Рі - " і «тес-, ч об й зв "В - -'чй в' й - РР я | й - еіаніїй і Т- - з шаг. ій МР і ру ь - І - я че ниці шк. - ' тт
' ємо «амеб
Олексасєадс ЗРЕШІ - раль
СтоОриччнні ч-2ук я: 79д. секяретар Одех ьхо' С0ОАФ2с У", "ко гоче"ч
зПростіта» ім " ФУ
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
JEDER SCHRITT
Ich blättere in den Seiten der Erinnerung und greife dieses oder jenes aus dem stürmischen Strom der Ereignisse heraus. Wie wir begannen!
Notizen aus dem Tagebuch 21
Es ist noch weit bis zur Gesellschaft der ukrainischen Sprache in der Ukraine, in Wyschhorod. Noch brennt es schmerzhaft in uns: Unsere Sprache und unsere uralte Kultur werden verwaist ... bei den Fabrikanten des ideologischen Selbstgebrannten, bei unseren eigenen Landsleuten, ja. Und sie brandmarken uns unermüdlich, heften uns Etiketten an, die sich nach langen Jahren nationaler und sozialer Trübsal in Routine verwandelt haben. Den Panzer auf der Seele.
Dennoch haben wir auf dem Feld der Aufklärung gewirkt. Nach 1985 begann es im nationalen Leben zu tauen. 1988 erreichten wir unter großen Anstrengungen die Eröffnung der ersten ukrainischsprachigen Schule in der Stadt.
Ab dem 1. Januar 1989 ging auch das Rajonskomitee auf Anweisung von oben zur ukrainischen Sprache „über“. Am 4. Februar gründeten wir schließlich die Wyschhoroder Rajonsvereinigung der Gesellschaft der ukrainischen Sprache TUM „Taras Schewtschenko“. Sofort führten wir eine Seite in der Rajonszeitung ein: „An der Spitze der Umgestaltung: Muttersprache!“ Manche griffen sich ans Herz: Warum die Sprache und nicht – Gewissen, Ehre?
Zuerst unterstützten uns die Lehrer. Nach zermürbenden Diskussionen erreichten wir die Eröffnung eines ukrainischsprachigen Kindergartens (einer von fünf!). Wir begründeten die wahre Feier der Schewtschenko-Tage.
Notizen aus dem Tagebuch 3
„Sobald es in der Natur zu knospen begann, fahren wir nach Hnidyn im Gebiet Boryspil. Dort, so wissen wir, entsteht unter der Leitung von Walentyna Striltsko eine ukrainische nationale Schule, in der die tausendjährigen Schätze der Nation mit voller Kraft zu wirken beginnen.“
Im Mai fahren wir zum unvergesslichen Ivan Honchar. Es kamen häufig zu uns Dichter und Schriftsteller: Wolodymyr Sabaschtanskyj, Petro Sasenko, Dmytro Tscherednytschenko, Raisa Iwantschenko.
Der Wind der Freiheit inspiriert uns zu bisher unerhörten Taten. Auf meinen Vorschlag, Literatur, Musik und Geschichte zu verbinden, geht der Schuldirektor Anatolij Tscherniachiwskyj ein, der bis heute Aktivist der Prosvita ist. Und nun stehe ich vor der Klasse, wo Lehrer, Schulleitung und Kinder im Unterricht „Das ukrainische Handtuch (Rushnyk)“ sitzen. Und noch immer bebt es unruhig in der Seele.
Von Beginn an trat die Organisation für eine konstruktive Zusammenarbeit mit dem Rajkom der KPU ein, und dem war ohnehin nirgendwohin auszuweichen. Man schlug vor, eine eigene Person in den Vorstand aufzunehmen. Die Widersprüche zwischen dem TUM und dem Rajkom begannen am 17. August 1989, als wir nach Ansicht eben dieses Rajkoms etwas unerhört Destruktives taten: Fast in voller Besetzung der Bezirkskonferenz des TUM gründeten wir eine Bezirksorganisation der Volksbewegung, und mich wählte man zum Mitvorsitzenden. Die Hoffnung des Rajkoms, dass der TUM zahm werden würde, zerschlug sich.
„PROSWITA“
POLITISCH
Die Ukrainische Sprachgesellschaft begann man zu spalten. Einen Tag vor der Bezirkskonferenz des TUM geschah etwas in der Ukraine noch nie Dagewesenes: Der Rajkom trat geschlossen mit seinem „Kampf“-Bestand der Gesellschaft bei. Zwei seiner Vertreter-Delegierten sollten das Steuer der Organisation in die gewünschte Richtung lenken.
Mit Stimmenmehrheit wurden die Zwietracht-Regisseure vom Vorstand entfernt; einige Ortsgruppen mussten wir wegen Verletzung des Statuts aus der Bezirksorganisation ausschließen. Danach begannen gegen den Vorstand und den Vorsitzenden primitive Verleumdungen in der lokalen Presse. Den Höhepunkt der „Zusammenarbeit“ zwischen TUM und Rajkom bildete die üble Groteske der Verweigerung der Registrierung unserer Kandidaten für die Abgeordnetenwahl durch die Wahlkommission unter Leitung der Sekretärin des Rajkoms Walentyna Myhaljuk. Außer der genannten Genossin gehörten der Kommission noch „einfache Mitglieder der KPdSU“, ferner ein KPdSU-Mitglied und zugleich Buchhalter, noch ein parteiloser Buchhalter, zwei Komsomolzen an. Was, kein breites Spektrum der Öffentlichkeit?!
Unsere Tätigkeit (TUM – Ruch) passte überhaupt nicht in das beschauliche parteiokratische Modell der Perestroika im Bezirk, daher begann man uns in allen Informationsmitteln anzuschwärzen. Besonders tobte die Agentur OBS („Eine Alte hat gesagt“). Der Inspirator – eben derselbe Rajkom.
Prosvita kann nicht unpolitisch sein. Jeder Schritt eines Prosvita-Mitglieds ist politisch, denn ohne Politik ist eine Nation tot.
Besondere Beachtung verdient, wie wir die ersten Kundgebungen in Wyschhorod, in Nowi Petriwzi und in Dymer (1989–1990) organisierten. Wie viel Aufregung gab es in jener unvergesslichen Zeit! Am 11. Februar 1990 kreisten bei der Kundgebung in Nowi Petriwzi während unserer Reden zum ersten Mal unter der blau-gelben Fahne plötzlich Hubschrauber am Himmel und begannen, hin und her zu manövrieren, um das Wort der Wahrheit zu übertönen, das wir dennoch zu unseren Landsleuten gebracht haben..
Viel Energie und Eifer wurde an der Front des Kampfes um die Unabhängigkeit kurz vor dem 1. Dezember 1991 aufgewendet. Flugblätter, Kundgebungen, Gespräche, Streitgespräche, Diskussionen, Drohungen. Stark wirkten auf die Menschen die Informationen über den Holodomor und über das von der Kommune Geraubte und in ausländischen Banken Versteckte Volksgut. Schließlich -- der Sieg! Charakteristischer Gruß jener Tage: «Ruhm der Ukraine! UdSSR -- gestorben!» Lächeln, Umarmungen, Küsse.
2. Dezember. Moskau ist fassungslos über den Austritt der Ukraine. Die Ukraine wurde von Polen, Ungarn, Kanada anerkannt. Präsident L. Krawtschuk legte den Eid auf die Treue zur Ukraine ab. Die Welt spricht von der freien Ukraine-
In den Jahren 1991–1994 musste ich als stellvertretender Vorsitzender der Kyjiwer Gebietsorganisation der URP arbeiten. Dennoch brach ich nicht mit dem Gebiet Wyschhorod. Zu den wichtigen Ereignissen gehört die Demontage in Wyschhorod: Seit November 1992 ein siebentonnenschweres bolschewistisches
ш-о ние ень
ИН ОО нн т
рани
1868-1996
Ж ьо
каст т ун сення
ПИ р те нн
Ein Jahr später wurde auf Initiative der «Prosvita» der Leninprospekt in Taras-Schewtschenko-Prospekt umbenannt.
Wie immer nahmen wir im März aktiv an den Feierlichkeiten zum Jahrestag unseres Propheten teil.
Man darf nicht vergessen: über Missverständnisse und Konflikte, die von Zeit zu Zeit in der national-demokratischen Bewegung entstanden. Diese Komplikationen und Streitigkeiten entstanden vor allem durch den Mangel an politischer, zuweilen auch allgemeiner Kultur, durch die Infiltration negativer Einflüsse durch die bekannten Organe.
Schmerzlich war für uns auch, dass der Volksruch der Ukraine nicht zum gemeinsamen Dach für alle nationaldemokratischen Organisationen, zur einheitlichen ukrainischen nationalen Front mit einer einzigen Führung wurde. Dies machte sich bei den Wahlen zur Obersten Rada 1994 und zu den Räten aller Ebenen bemerkbar. Das Fehlen der Einheit ermöglichte es den ewig Gestrigen, die Lage zu manipulieren, und schließlich den Prozess, in dem sich die nationale Befreiungsbewegung in den meisten Regionen zu einer nationaldemokratischen Bewegung entwickeln sollte, auszubremsen. Im Rajon Wyschhorod ist es uns trotzdem gelungen, die kommunistisch-parteibürokratischen Kandidaten für die Oberste Rada aus dem Sattel zu heben. Der Vorsitzende des Stadtrats wurde ein von uns unterstützter Kandidat.
Im Herbst 1994 wählte mich die Konferenz zum Vorsitzenden des Vorstands des Rajonverbands. Ohne die Aktivisten der Prosvita finden in der Stadt und im Rajon keinerlei Veranstaltungen statt. Am 9. März 1995 wurde in Wyschhorod unter unserer Beteiligung auf Gebietsebene der Todestag Taras Schewtschenkos sowie der vierte und fünfte Jahrestag der Unabhängigkeit begangen. Von den Aktivisten der Prosvita wurden Ausstellungen des Malers Borys Schtscherbyna sowie ein Abend zum Gedenken an Bohdan Chmelnyzkyj in der Mittelschule Nr. 3 organisiert. Es gelang uns, den „Historischen Kalender Wyschhorodschtschyna“ zum 1050. Jahrestag der Stadt herauszugeben.
Dennoch galten die Hauptanstrengungen des Aktivs des Rajonverbands der Lösung der Sprachprobleme. Gemeinsam mit der Rajonorganisation des Kongresses der ukrainischen Intelligenz wurde die „Kommission zum Schutz der Muttersprache“ gegründet. Dabei unterstützten uns die Rajonverwaltung und der Stadtrat.
Probleme, Probleme. Die Pädagogen beunruhigt vor allem die Einschränkung des Programms „Ukraine im 21. Jahrhundert“ (staatliches nationales Programm „Bildung“ 1992).
Unsere Tribüne war die Zeitung des Stadtrats „Wyschhorod“. Es stellt sich das dringende Problem der Umbenennung von Straßen und Plätzen. So wurden durch Beschluss des Wyschhoroder Stadtrats vom 20.04.95 auf Vorschlag des Rayonsverbands der Prosvita 16 Straßen ukrainische Namen verliehen (darunter I. Masepa, P. O. Kalnyschewskyj, M. Hruschewskyj, B. Chmelnyzkyj, Wolodymyr Monomach, Swjatoslaw, W. Symonenko). Der Beschluss des Stadtrats rief den Widerstand des „wilden Internationalismus“ aus der ehemaligen Parteinomenklatur hervor.
ПАНИ ЕНН нн вн оо оо о же
инннечнанноинь ния ин а
Die Angelegenheit der Umbenennung zieht sich nun schon anderthalb Jahre hin. Dabei wäscht die Gebietsverwaltung ihre Hände in Unschuld, die Rayonsverwaltung lacht sich ins Fäustchen, und die städtische Verwaltung tut weder das eine noch das andere. Dies ist nur eine Tatsache der Untätigkeit der Behörden aller Ebenen. Dabei sei übrigens daran erinnert, dass allein im Gebiet Kyjiw, einem von 25, zum 5. Jahrestag der Unabhängigkeit keine gemeinsame Versammlung der Gebiete stattfand.
Wir träumen von der Gründung eines eigenen Prosvita-Museums der „ukrainischen nationalen Freiheitskämpfe“ und danach von Zweigstellen in jedem Dorf und jeder Bildungseinrichtung. Die Behörden haben sich für diese Idee nicht besonders begeistert. Auch in den Museen des Wyschhoroder Gebiets gibt es bislang kein einziges Dokument über die ukrainische nationaldemokratische Revolution der Jahre 1989–1996. Mehr noch: Die Teilnehmer aller nationalen Befreiungsaufstände und -bewegungen sind bis heute nicht rehabilitiert. Manche hoffen, dass die Rot-Braunen noch zurückkehren werden. Das ist der Grund für die Lähmung der ukrainischen Behörden.
Wir träumen davon, aus eigener Kraft Geld zu verdienen. Wir wissen auch wie. Im Rayonsverband der Prosvita gibt es sogar Fachleute europäischen Niveaus, etwa in der elektronischen Datenverarbeitung oder im Bildungswesen. Doch wie soll man den schrecklichen steuerlichen kommunal-feudalen Druck überwinden?
Beunruhigend ist auch die Aggression der fremden Kultur.
Daher kann ich in meinen Notizen nicht umhin, jener zu gedenken, die all die Jahre für unsere menschliche Würde, für die nationale Ehre und für die Staatlichkeit gekämpft haben. Selbstlos und opferbereit, ohne Kraft und Energie zu schonen. Sie sind auch heute in der Prosvita tätig: Iwan Melnyk, Anatolij Klymenko, Leonid Butkewytsch, Mykola Witschenko, Halyna Dmytrenko, Wolodymyr Romaniw, Mykola Herasymtschuk, Tetjana Dyba, Ljudmyla Lebid, Larysa Pawlenko (aus Wyschhorod), Wiktor Wansowytsch, Petro Senko (Dorf Nowi Petriwzi), Iwan Honchar (Dorf Hawryliwka), Iwan Kozemjaka (Jasnohorodka), Wasyl Nyschnyk (Dorf Chotenliwka), Marija Lewtschenko (Nowosilky), Larysa und Wolodymyr Bubyry (Katjuschanka), Serhij Dunjak (Demydiw), die Mitarbeiter der Rayonsverwaltung Marija Demjantschuk und Mykola Symonenko; der Redakteur der Zeitung „Wyschhorod“ Mykola Serhijtschuk.
Beiläufig erinnere ich an die wunderbare Idee des tschechischen Präsidenten Václav Havel, eine Allweltliche Mafia des Geistes zu schaffen! Wohltätige, uneigennützige, zur Selbstaufopferung im Namen einer Idee fähige Menschen hat es immer nur wenige gegeben, doch sie verkörpern in sich das menschliche Gewissen im Kampf gegen jede Gewalt und Unterdrückung. Daher gebühren Ehre und Lob jenen, die diese Idee schon heute verwirklichen – auf dem prosvitjanischen Feld des Staates Ukraine.
Oleksandr Drobacha,
Vorsitzender des Vorstands der Wyschhoroder Rayonsvereinigung „Prosvita“ im Namen Taras Schewtschenkos, stellvertretender Vorsitzender des Vorstands der Kyjiwer Gebietsvereinigung „Prosvita“
„Die Glocke Sewastopols“
Die ukrainische Gemeinschaft Sewastopols hat es geschafft, bei der Festigung der ukrainischen Staatlichkeit gewisse Erfolge zu erzielen.
Auf der Habenseite der Prosvitjany
Auf der Krim-Erde: Organisation und Durchführung auf städtischer Ebene von Konzerten und Abenden, gewidmet Taras Schewtschenko, Lesja Ukrajinka und Iwan Franko; Aufführungen des „Wertep“ in Schulen und Betrieben der Stadt; Durchführung von Wetschornyzi zu Weihnachten, Ostern und den Pfingstfeiertagen; Organisation einer ukrainischen Bibliothek, einer Sonntagsschule und eines Theaterzirkels, von Ukrainischkursen; Unterstützung des ukrainischen Volkschors und der Ensembles „Tscherwona Kalyna“ und „Weselka“; Renovierung und Ausstattung der Räumlichkeiten und des Festsaals der „Prosvita“; Schaffung eines eigenen Computerzentrums; regelmäßige monatliche Herausgabe der Zeitung „Dswin Sewastopolja“, von der über 1000 Exemplare über Kioske auf der Krim verbreitet werden; Durchführung des Wahlkampfes zur Werchowna Rada der Ukraine, in dem der Kandidat der „Prosvita“ im reaktionärsten Wahlkreis der Ukraine, dem Leninski-Wahlkreis, 9 Prozent der Wählerstimmen erhielt; Organisation und Teilnahme an allen Veranstaltungen zum Tag der Unabhängigkeit der Ukraine; enge Zusammenarbeit mit den Seestreitkräften der Ukraine und deren Unterstützung; Vorbereitung zum Druck eines Sammelbandes mit Gedichten ukrainischer Dichter, die in Sewastopol leben und schaffen; Vorbereitung und Veröffentlichung von mehr als zwanzig Erklärungen zu brennenden Fragen der Gegenwart über die Massenmedien; Organisation und Durchführung der Aufnahmeprüfungen für Sewastopoler Abiturienten an den Hochschulen in Ternopil und Lwiw.
Diese Liste unserer guten Taten, die auf ehrenamtlicher Basis vollbracht wurden, kann
ПИТ с - б
ПЕР нн п- -- ре
fortzuführen. All diese Vorhaben wurden erst möglich dank der moralischen und materiellen Unterstützung durch Patrioten der Ukraine, insbesondere aus der Oblast Lwiw und der Oblast Iwano-Frankiwsk. Heute ist die Sewastopoler Prosvita eine Organisation, mit der alle politischen Kräfte der Stadt rechnen, die Administration eingeschlossen, und die Perspektiven unserer Arbeit werden breiter. Zugleich verstärkt sich die chauvinistische Propaganda aus Russland. Für 100 000 Ukrainer in Sewastopol besitzen wir noch keinen eigenen Kindergarten und keine eigene Schule, auf staatlicher Ebene fehlt es an Verständnis für die Notwendigkeit, die Rechte der Ukrainer zu gewährleisten, und deshalb gibt es auch keine Hilfe. Doch an Kraft und Glauben, dass wir das Unsere erringen werden, müssen wir uns nicht borgen. Wir hoffen auf die Unterstützung der bewussten ukrainischen Öffentlichkeit und bitten darum, sich unserer Arbeit anzuschließen und nach Möglichkeit unsere Veranstaltungen zu finanzieren, vor allem aber die Zeitung «Dswin Sewastopolja». In der Hoffnung auf Hilfe teilen wir unsere Bankverbindung mit: Konto Nr. 3141592 bei der Ukrsozbank Sewastopol, MFO 324195, OKPO-Code 22288102. Bei Überweisungen wird gebeten, den Vermerk «Für «Dswin Sewastopolja»» anzugeben. Wir bitten Unternehmer, die Patrioten unseres Staates sind, sich dieser wohltätigen Sache anzuschließen und die Notwendigkeit und Dringlichkeit einer solchen Hilfe zu verstehen.
Mykola Huk,
Vorsitzender der Sewastopoler Stadtgesellschaft der Allukrainischen Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita, Redakteur der Zeitung «Dswin Sewastopolja»
Es kam so, dass Mitglieder der Mariupoler Stadtvereinigung der Allukrainischen Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita zunächst zufällig auf einige Tatsachen in der Arbeit des örtlichen heimatkundlichen Museums stießen und sich dann entschlossen, sich mit dessen Leitung zu treffen und einige Fragen zu besprechen: zur Erneuerung der Ausstellungen, zum Plan der Vortragsarbeit des Museums, zur Umsetzung des «Sprachengesetzes» und anderes mehr.
…wen? Wofür erhält das Personal dieses Netzes in der Peripherie sein Gehalt? Wer wird die Forderungen und Anweisungen der sowjetischen Ideologen aufheben und den Museumsmitarbeitern wenigstens ein Mindestmaß an Freiheit geben, die absurdesten Ausstellungen der Vergangenheit umzugestalten und moderne, objektive zu schaffen, mit entsprechenden Materialien und Beschriftungen in staatlicher Sprache? Und wer wird schließlich die Erlaubnis geben
NOCH IMMER «DIE OKTOBER-EPOPÖE»?
Dabei stellte sich Erstaunliches heraus: Praktisch alle Säle des Museums, besonders jene gesellschaftspolitischer Ausrichtung, wurden nicht nur seit Anfang der 80er Jahre nicht erneuert, sondern niemand beabsichtigt, dies zu tun. Man beruft sich darauf, dass die nötigen Mittel fehlten, und dass die Lage auf irgendeine vereinfachte Weise zu korrigieren, werde niemand erlauben. 60 Das betrifft auch die Exposition: Inhalt und Form jeder Ecke und sogar jeder Inschrift müssen vorab entworfen und mit Donezk und Kyjiw abgestimmt werden. Niemand hat das Recht, ein Exponat oder eine Inschrift abzunehmen oder zu erneuern, ohne Genehmigung der Fondskommission.
Da prunkt es im Mariupoler Museum! Genosse Lenin fast in voller Größe und die ganze «Oktober-Epopöe», Wissarion Bjelinski und seine «Rolle», es hängen zahlreiche Wimpel der Sieger des «sozialistischen Wettbewerbs», vieles Ähnliche. Dafür gibt es praktisch keine einzige Inschrift in ukrainischer Sprache, keinerlei Exposition zum 5. Jahrestag der Unabhängigkeit der Ukraine. Sogar in der Vortragsarbeit fehlt auch nur ein Wort über die Ukraine.
Wir schreiben diesen Brief natürlich nicht, um unser Museum oder seine Mitarbeiter persönlich oder kollektiv zu schmähen (obwohl es konkrete Bemerkungen und Beanstandungen gibt). Wir halten es jedoch für notwendig, dieses Problem in vollem Maßstab auf offizieller Ebene zur Sprache zu bringen, und zwar in dem Sinne: für wen arbeiten die Museen heute – für die UdSSR, für die KPdSU, für Moskau oder noch für
und eine Säuberung der Fondsdepots durchzuführen. Von
…bolschewistischer Propaganda-Makulatur, um ihre Arbeit zu erleichtern und Platz zu schaffen für die Sammlung anderer Materialien, Dokumente, Periodika und Exponate, die die wahre Geschichte und Gegenwart widerspiegeln? Dabei müssen wir darauf hinweisen, dass in Mariupol ein weiteres Museum entstanden ist, das im November 1994 von den Kommunisten des Ordschonikidse-Bezirks im Lesesaal der Kinderbibliothek des Kombinats „Asowstal“ eröffnet wurde. Da die „Prosvita“, die fast sechs Jahre lang in genau diesem Saal zusammengekommen war, gegen dieses archaische Spektakel protestierte, wurde die „Prosvita“ mit Unterstützung des Bezirksexekutivkomitees schamlos aus diesen Räumen hinausgeworfen. Im Sommer versammelten wir uns unter freiem Himmel, und jetzt gibt es überhaupt keinen Ort mehr, an dem wir uns treffen und arbeiten könnten. Dafür wird das Museum mit neuen Materialien über Lenins Großvater ergänzt.
Mit diesem Schreiben hoffen wir, dass sich sowohl die Abteilungen der „Prosvita“ als auch Korrespondenten, Zeitungsleute und Radiojournalisten für die Arbeit der Museen an verschiedenen Orten der Ukraine interessieren, sich an der Berichterstattung über dieses Problem beteiligen und zu seiner Lösung beitragen.
A. Moros,
Vorsitzender der Mariupoler Stadtvereinigung der Allukrainischen Taras-Schewtschenko-Gesellschaft „Prosvita“
Tłumaczenie maszynowe
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
| Обгрунтування проблеми то її ЗМІСТ
Державна цільова програмо «Українська мова» (долі - Програма) розроблена з метою реалізації статей 10 та ЇЇ Конституції Укроїни Відповідно до Основного Закону українська мова є державною мовою України, засобом міжнаціонального спілкування в Україні
Українська мово в Укроїні повинна виконувати важливу роль у забезпеченні консолідації, єдності ! культурного розвитку українського народу, у співробітництві зі світовим товариством У зв'язку з утвердженням української! державності з метою припинення зросійщення, яке ще продовжується, українській мові необхідно забезпечити підтримку ! захист на загальнодержавному рівні, що стане могутнім соціальним фактором консолідації нації, стимулом розвитку культурних, правових, економічних | політичних відносин в Україні. Грограма передбачає зміцнення позицій української мови також за межами України, що сприятиме зростанню авторитету нашо! держави на світОвІЙ ОРені
Основною метою Програми є
- духовне відродження й оновлення України,
- формування державної політики у сфері української мови;
-- розвиток, підтримка та захист української мови як національної мови титульної нації | державної мови в Україні,
- підвищення статусу української мовив сучасному українському і міжнародному освітньому просторі, в духовному ! культурному збагаченні українського народу;
- розвиток, зміцнення й утвердження позицій укроїнської мови як засобу міжнаціонального спілкування в Україні;
- розширення функцій української мови та розробка комплексних заходів для пропаганди укроїнської мови ! культури в засобах масової інформації.
Зазначено основна мета втілюється І рограмою в таких розділах:
- Українсько мово як державно мова України. Державна політико у сфері української мови.
- Українсько мово як ноціонольно мово титульної укроїнської ноції - ОСНОВО 7 духовної / художньої культури.
- Поширення української мови у світі - основний засіб утвердження Укроїни як світової впливової держови.
Стаття 10 Конституції України проголошує
1. Державною мовою в Україні є українсько мова.
2. Держава забезпечує всебічний розвиток ї функціонування української мовив усіх сферах суспільного життя на вай території Укроїни.
3. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Для сучасної постколоніальної мовної ситуації в Україні характерний розвиток процесів, які негативно впливають на стон української мови, що зазнала багатовікового гноблення | доведена майже до повного знищення:
- сфера функціонування укроїнської мови не набула відповідного рівня; мільйони людей не можуть повною мірою використовувати її в галузі управління, ОСВІТИ, культури, інформотики, у війську, судочинСтВі 1 т. Д,,
- незважаючи на державну сомостиність Укроїни, | далі скорочується обсяг ділової
кореспонденції українською мовою, Зміна форм | методів упровління в умовах пере ходу до ринкової економіки ТО у зв'язку 3! статусом Укроїни як незалежної держови не забезпечено новими стандортаоми |! правиломи ДІЛОВО! кореспонденциі! діловодство то архівної! справи, - катастрофічно скорочується пмдоОнім и вими укроїнською мовою, значно амемити
пись їх тиражі, технічно книго українською
мовою є рідкістю, різко « коротився випум" сермозних наукових | художніх
ПУОСПИКСМОМ
ее нн сно то 009 рим
росла З - - ПЕРИНХ Р. ня си ож и ти з че -- - | й щ ааненнннанананнинниненаннінни сяє ПАН т, знак коневі ПР . - Р ониненннннннннннаноюннийвхсучхо" ць
ж
укроїнською мовою, однією з причин гакого стану єте, що державні та приватні видавництва перепрофілювались на кон'юнктурні видання;
-- перекладна література не відповідає потребам сучасного українського суспільства;
- відсутня нормалізаційна робото: створення г: поширення норм укроїнської літературної мови не відповідає потребам сучасного суспільства,
- не вирішено питання викладання української мови | літератури у вузах, не здійснюється перехід на викладання українською мовою в навчальних закладах центральних, південних та СХІДНИХ областей України та в столиці, існуюча навчально-методична література не відповідає сучасним вимогам; розбудова української вищої школи ! українського війська дос! здійснюється головним чином державною мовою Російської Федерації;
-- відсутня налагоджена система пропаганди української мови в засобах масово! інформації, в середній ! вищій школі, у Збройних Силах України, в професійних сферах.
Ці та інші проблеми набули особливої гостроти, що може призвести до соціального загострення у суспільествіІ. Така критична мовна ситудція вимагає прийняття на державному рівні термінових заходів, а саме - розробки ! реолізації державної прогроми, яка повинна стати основою сучасної мовної політики.
Українська мова -- національне но-дбання українського суспільства, воно повинна охоронятися та підтримувотися державою. Мовна політика як ОДНО ІЗ складових частин державної політики має бути спрямована на забезпечення оптимального функціонування української то інших мов в усіх сферах життя суспільство, їх подальшого розвитку То взаємодії. Українська мова, виконуючи інтеграційну функцію, є важливим чинником зміцнення державності, забезпечення культурного та економічного розвитку нашої кроїни.
Українська мова як державна мово в Україні:
- має особливий політико-правовий статус на території Укроїни, користується спеціальною підтримкою | турботою суспільства та держави,
- виконує функцію міжнаціонального спілкування в держові,
- є мовою державного управління |! використовується в офіційному, Усному письмовому спілкуванні, 8 Діяльності законодавчих, виконавчих | судових органів, в освіті, науці і культурі, У війську | засобах масової інформації, економічній сфері
Прогромо спрямована но створення то становлення мовної політики, здійснюваної насамперед шляхом правового регулювання, що передбачає створення закон!ві нормативних правових актів у мовній сфері, зокрема розробку ! прийняття Закону про українську мову, склодоння довгострокових | короткострокових програм різних рівнів (державних, обласних, місцевих), нормування й удосконоленни кмлопної ДІЯЛЬНОСТІ
Державно політика України у мовнім сфері базується на принцип! рівност усіх моб незалежно від '!х провового статусу. а також чисольнос т ! корактеру розсе
Застосування мов 8 |0 Конституції України | мм
какомом побинні рути створені умови дл
пення ноСІО мопи
Україні зпдно Ст пизночоється Окремим законом гормонтимох є щаємодії україи зКОїМОбмМ 1 аиїмми мовами в Україн!
укр 1ррІС) мононаціо нами чо держ ПАТ!
українці становлять понад 7090 усього населення, але те, що відбувається тепер умовній сфері, негативно позначається на стані ії шляхах розвитку української мови Мовна культура в засобах масової інформації, в публічних виступах но різних рівнях, в художній літературі і журналістиці, в побуті не відповідає сучасним вимогом. Використання української мови В Усіх сферах суспільного життя Є значно меншим порівняно з відсотком українців в Україні, окремі високопосадові особи відверто гнорують українську мову з високих трибун ! у спілкуванні з підлеглими
Вирішення всього комплексу завдонь,
порушених у Програмі, неможливе без опори на фундаментальні! науков! дослідження. Через брак кадрів | Фінансів
не забезпечується необхідний обсяг рівень науково-дослідної роботив галузі укроїнської мови. В результаті не вистачає словників, довідників, науково-популярно! птераотури про українську мову і культуру, дуже мало публікується пам'яток української писемності і культури, творів української класично! літератури
Укроїнська мова є Основою усної народної творчості, книговидання, театру, кіно, гелебачення і радіо, естради. Осердям української національної художньої культу: ри єукроаїнська літературо Черезлітературу людина з дитячих років оволодіває нормоми української мови. Класичні твори пітератури формують моральні! цінності, естетичний смак, внутрішню культуру, 9 також культуру мови
Останнім часом спостерігаються небезпечні тенденції комерціалізації культури ! літератури, внаслідок чого спровжн! ху" дожні цінності ПІДМІНЮЮТЬСЯ масовою псевдокультурою, яка руйнує моральні основи суспільства, викривляє пптературні норми укроїнської мови
У таких умовах нодзвичойно важливо здійснити академічне видання твор'в класиків української літератури, що мати: ке загальнонаціональне значення. Такі видання сприятимуть збереженню |! дослідженню багатств українсько! літературної мови.
Необхідні також загальнодоступні видання СВІТОВОЇ! КЛаСИКИ українською мовою Повинен бути розроблений ! здійснений проект масової народної бібліотеки кло: сичних творів давньої української літератури та літописів.
Необхідно повернути художнє слово но радіо і телебачення, на естраду, проводити конкурси читців - маоистрів художнього слова, театральні концертні фестивалі української класики й української нородної! ПІСНІ
Для реалізації пропонованої Програми необхідно використовувати не тільки тродиційн! полігрофічні, але й нойновіш! електронні засоби
Реальна грамотність населення | культура мови В суспільств! вирішальним чином залежать від того, як поставлене вивчення української мови !: літеротури в загольноосвіТніх заоклодох усіх Тигів ТО військових училищах Стан викладання української мови ацілому по Ук раїні є акром
НОЗОДОВІЛЬНИМ Випускники ЦІКІЙ 1! НОВІТЬ вуЗто не моють неоОхідних інаніь | НОПпиИчЧОКк з орфографії пумктуації, СТиліСсТтИкИи, усного мовлення, ДІЛОВОГО СПпІЛКУВОННЯ | ПИСЬМО
Загальний рівень іжньсСі громотни сті | мовної
купьтури в Ооготьох виподкох низьким, абни
стапи мебние читоти К-ЬСОГОДНІЦІНЯТ МНнезо
пожна Укроїна утвордиться в своїми
державност лише тоді, копи вступні екзо
лені м середні йМшшШІ ТО ВвІЙйСЬКОЮГ закполи
Аа ет 1 мтори держовин (1 удуть складати
ся державною ІАОВОЮ, ВОНО ж СтОне
кловою освіти. Якісне поліпшення навчан» ня на базі використання нових програм, підручників НОВОГО ПОКОЛІННЯ | технолпогіи --
нових навчальних Один з пріоритетних напрямків Програми
На розвиток ! стОн укроїнської мови кають величезний вплив засоби масової інформації В цій сфері функціонування українсько! МОВИ є особливо серйозні проблеми. Основні з них - різке зниження загальної! мовно! купьтури, порушення граматичних 1 пексичних норм, які забезпечують правильність, ТОЧНІСТЬ, образність і художню цінність ПИСемноОіІ ТО УСНОЇ мови Багато газет і журнолів, телебачення | ОрОДІО не мають міри у використанні жаргонних |! вупьгарних Слів, русбизмів, інших запозичень ІЗ західного світу
Засоби масової інформації повинні бути зразком писемної та усної мови для слухачів і глядачів, але теперішнім іх рівень веде до різкого зниження МОВНОЇ! і ЗОГОЛЬної культури пюдей, особливо молоді КЛайже зникли Освітні передоч! на телебаченні | радіо з проблем української мови
Гоширення укрОїнсько: мови В їяАШмХ країнох СВІТУ Є вогомим зміцнення авторитету Укроїни но міжнародній арені, важливим напрямком міжнародної політики нашої держави Отже, для цього потрібно створювоти державні центри укроОїнської лови 3а кордоном, проводити цілеспрямовану політику В ГОЛУЗІ мови 30
чинником
вивчЄння
поширення укроїнсько! купьтури межами держави. Зусилля, спрямовані ме піІДТРримку функціонувоння української мови в ІНШИХ Крдїнох розширення сфери т використання у СВІТ! сприятимуть розв'язанню багатьох проблем України посиленню її політичного впливу включенню інОЗемМмЦціВ у безпог ередній контакт
03 чам Ом:
3 українськими ромодянами
пенню 3 нашими ду» овними 1 купе ту рними ЧцінноОСТЯМмМИ
Вихід укроінк ькОо! мови В широким СВІ ВІДПОВІДОЄ нтересам України ПІДВИЩУЄ ефективн сть 1! економічно! іі дип кюматично!
корінним
уково-техі ІЧНОЇ, КУ пьтуУрної ДІЯЛЬНОСТІ, Сприяє підВИЩеннюЮ престижу нашо: держави
Аналіз стану укрОїнсько!ї мови СВІДЧИТЬ, що триво ж НІ тенденці! вт стоновленні та розвитку, ПРе що йшлосі
вище, зослуговуютт найпильнішо! УВОГУ 7 оломі
негативм!
боку держовми ! кмОожуть бути ПОД
шляхом послідовно! реалізаці" державних заходів, об єднаних у Єдину зогальнодеР жавну програму
// Основні мето ! завдання Про-
грами
че
вч мово
сфе!
й - | Укроп «ькОМО8О мА держо Державмчо
тео,
Укра/чи ТО/Л ТЕО У
укра нСька
'"Ю Ох новною метою цьо - розд пм Пс
грами ( - аїшнкати 1 мозаніхк Ох пектів Є! НІОПОЛІ ТИМ смтуації в різних ООПОнНАОА Укроїми ч вивчення впливу проце? і ре» я мовну ПОВедДдінку прОМАІДяЯ м розробео ре 11 апьних механізмів ТО 'Х реапом є Р і підвищеОння ропі укрод'мч ьо! мов» нацонагьнам дентифіаци пмайвлонна можливе? держович Ь неяДдержаоаре! чи. шиксово аптерюу ак пидтрнмкю рмо тку мм? ніськом "У Р мово бо умеОовох Гм СД мч ий » СКОРУСАЛїКИ Га ч ьо) мм те
чі чу , Ми і ч й й . Пк «к . ч Іде" «
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Slovo Prosvity
Zur Umsetzung dieser Aufgaben ist vor allem Folgendes zu klären:
die Bestimmung der grundlegenden Prinzipien der staatlichen Politik im Bereich der ukrainischen Sprache, die die Schaffung von Bedingungen für ihr normales Funktionieren und ihre Entwicklung als nationale Sprache des ukrainischen Volkes und als Staatssprache des Staates, als Mittel der zwischennationalen Verständigung gewährleisten, für das optimale Zusammenwirken der ukrainischen Sprache als Staatssprache mit den Sprachen der nationalen Minderheiten, insbesondere unter Einbeziehung des Studiums und der schöpferischen Nutzung der Erfahrungen anderer Länder auf dem Gebiet der Sprachpolitik;
- die Schaffung neuer und die Verbesserung der in der Ukraine geltenden Gesetzgebung im Sprachbereich;
- die Ausarbeitung eines Rechtssystems, das das wirksame Funktionieren und die Entwicklung der ukrainischen Sprache gewährleistet, sowie von Gesetzesakten, die die Verwendung der ukrainischen Sprache in der Informatik, im Verlagswesen, in den Massenmedien, in den staatlichen Exekutivorganen aller Ebenen und im Obersten Rat der Ukraine, in der Geschäftskorrespondenz regeln, sowie die Verantwortung für Verstöße gegen diese Normen in Druckerzeugnissen, in der Informatik, in den Massenmedien, im Kino und im Fernsehen, in der Werbung und im Bildungswesen;
- die Ausarbeitung von Maßnahmen, die dabei helfen, die Bestände wissenschaftlicher und technischer Bibliotheken mit Literatur in ukrainischer Sprache und mit Fachliteratur zur ukrainischen Sprache (Wörterbücher, Nachschlagewerke u. Ä.) zu ergänzen, ebenso wie Maßnahmen zur Ordnung der Archivtätigkeit und der Nutzung von Informationen; die Schaffung eines Systems von Dokumenten, die die wirtschaftliche Tätigkeit der Marktteilnehmer, die Verwaltung und die gesellschaftliche Selbstverwaltung unterstützen;
- die systematische Untersuchung des Zustands und des Funktionierens der ukrainischen Sprache in den verschiedenen Tätigkeitsbereichen auf dem gesamten Gebiet der Ukraine.
Ukrainische Sprache – nationale Sprache des ukrainischen Volkes, Grundlage seiner künstlerischen und geistigen Kultur und Wissenschaft
2.1. Wissenschaftliche Forschungen auf dem Gebiet der ukrainischen Sprache und der Sprachkultur
Ziel dieses Teilbereichs des Programms ist die Wiedergeburt, Herausbildung und Entwicklung der modernen ukrainischen Sprache in allen funktionalen Spielarten, die Pflege eines sorgsamen Umgangs mit den sprachlichen Traditionen, die Erziehung zu einem bewussten Verhältnis zur Sprache als nationalkultureller Wertschöpfung sowie die Hebung der Sprachkultur der Gesellschaft.
Um dieses Ziel zu erreichen, sind folgende Aufgaben zu lösen:
- Organisation regelmäßiger Sendungen und Veröffentlichungen über die ukrainische Sprache in den Massenmedien;
- Vorbereitung und Herausgabe von Wörterbüchern unterschiedlichen Typs und Zwecks in Massenauflagen;
- Erweiterung und Vertiefung der Forschungen auf den Gebieten Phonetik, Lexik, Terminologie und Wortbildung;
- Durchführung normativer Arbeit auf dem Gebiet der ukrainischen Sprache; Ausarbeitung der theoretischen Grundlagen der Sprachkultur, Erstellung von Nachschlagewerken und Lehrmitteln zur Sprachkultur, Durchführung soziologischer und soziolinguistischer Untersuchungen zu den sprachlichen Besonderheiten verschiedener Bevölkerungsgruppen in allen Gebieten der Ukraine;
- Intensivierung der Beschäftigung mit der Sprache der schönen Literatur als wichtigem Bestandteil der vaterländischen Kultur;
- Unterstützung von Forschungen auf dem Gebiet der Geschichte der ukrainischen Sprache und ihrer Dialekte im Lichte der Entwicklung des Weltgesellschaftsdenkens, der Wissenschaft und Bildung;
- Herausgabe von Denkmälern der ukrainischen Schriftlichkeit aus verschiedenen historischen Epochen;
- Herausgabe wissenschaftlich-populärer Literatur über die ukrainische Sprache;
- Schaffung komplexer automatisierter Systeme und Datenbanken aus verschiedenen Richtungen der Ukrainistik;
- Ausbildung von Nachwuchskräften für die ukrainische Sprachwissenschaft im System der Aspirantur und Doktorandur.
22 Die ukrainische Sprache als Grundlage der künstlerischen und geistigen Kultur des ukrainischen Volkes
„PROSWJATA“: 1868–1996
Hauptziel dieses Teilbereichs ist es, Menschen möglichst breit an die Werte der schönen Literatur des ukrainischen Volkes heranzuführen, vor allem an die kleinen Formen der Folklore,
die Erziehung zu künstlerischem Geschmack und zum Gefühl für das Wort sowie die Hebung des Niveaus der geistigen Kultur der Gesellschaft.
Um dieses Ziel zu erreichen, ist folgendes zu leisten:
- Unterstützung von Forschungen zur ukrainischen schönen Literatur, Folkloristik und geistigen Kultur;
Vorbereitung der Herausgabe akademischer Werkausgaben der Klassiker der ukrainischen Literatur;
- Einbeziehung neuester Informationstechnologien in den Bereich der Geisteswissenschaften, Aufbau von Datenbanken und Datenbanksystemen zur einheimischen Kultur, Herausgabe von CD-ROMs, vor allem mit Aufnahmen von Werken der klassischen ukrainischen Literatur sowie von Werken der Autoren, die seinerzeit vom kommunistischen Regime verboten waren;
- Massenauflage der besten Werke der einheimischen Literatur, vor allem der Klassiker;
- Durchführung kreativer, wissenschaftlicher, bildungsbezogener und anderer Veranstaltungen, die darauf abzielen, Menschen breiter an die Reichtümer der ukrainischen Sprache heranzuführen;
- Ausbildung des Nachwuchses an Forschern der ukrainischen Literatur im System der Aspirantur und Doktorantur.
23. Die ukrainische Sprache als Unterrichtsfach im System der Sekundar- und Hochschulbildung.
Im Bildungswesen nimmt die ukrainische Sprache eine besondere Stellung ein: Unter verschiedenen soziolinguistischen Bedingungen muss sie auf dem gesamten Territorium der Ukraine als Muttersprache des ukrainischen Ethnos, als Staatssprache der Ukraine und als Sprache der interethnischen Verständigung auftreten.
Hauptziel des Teilbereichs ist die Schaffung einer modernen wissenschaftlichen Grundlage für Inhalte und Methoden des Ukrainischunterrichts sowie die Aneignung neuester Konzepte für den Unterricht anderer Sprachen.
Um dieses Ziel zu erreichen, sind im Bildungswesen folgende Aufgaben zu lösen:
- Bewertung des Niveaus des Unterrichts und der Beherrschung der ukrainischen Sprache an Schulen und Hochschulen der Ukraine;
- Ausarbeitung eines Programms vorrangiger wissenschaftlicher Forschungen zur Methodik des Ukrainischunterrichts an ukrainischen und nichtukrainischen Schulen und Hochschulen;
- Schaffung eines einheitlichen Systems der Sprachbildung;
- Erstellung von Lehrprogrammen und Lehrbüchern der neuen Generation für die ukrainische Sprache für verschiedene Gruppen von Schülern und Studierenden aller Typen von Bildungseinrichtungen;
- Ausarbeitung staatlicher Bildungsstandards für die ukrainische Sprache;
- Verbesserung des Ausbildungssystems für Studierende an pädagogischen Lehranstalten und Hochschulen der Ukraine sowie Umschulung der Lehrkräfte für Ukrainisch an Schulen und Hochschulen;
- Verstärkung der Kontrolle über die Qualität des Ukrainischunterrichts;
– Schaffung eines Koordinierungszentrums für die Fortbildung und Umschulung von Lehrkräften der ukrainischen Sprache auf der Grundlage führender Universitäten der Ukraine;
– Einführung eines Kurses der ukrainischen Sprache an den naturwissenschaftlichen Fakultäten der Universitäten und an den technischen Hochschulen, Ausarbeitung entsprechender Programme und Lehrbücher.
24. Die ukrainische Sprache in den Massenmedien:
Das Hauptziel dieses Unterabschnitts ist eine Tätigkeit, die auf die Einhaltung der Normen der modernen ukrainischen Literatursprache in den Massenmedien gerichtet ist, auf die Regulierung des spontanen Prozesses der Entlehnungen und Neuerungen in der Sprache, auf die Steigerung der allgemeinen Sprachkultur der Bürgerinnen und Bürger mithilfe der Massenmedien, auf die Erziehung der Achtung vor der ukrainischen Sprache sowie auf die Verbreitung der ukrainischen Sprache im Ausland mithilfe der Massenmedien.
Zur Erreichung dieses Ziels müssen folgende Aufgaben gelöst werden:
– Steigerung des Niveaus der Beherrschung der ukrainischen Sprache durch Journalistinnen und Journalisten, die in den Massenmedien, einschließlich der elektronischen Presse, arbeiten; Organisation praktischer Konferenzen, ständig tätiger Kurse, Schulen, Seminare, Festivals und Beratungsdienste;
– Versorgung der Mitarbeiterinnen und Mitarbeiter der Massenmedien mit Wörterbüchern, Lehr- und Methodenliteratur sowie populärwissenschaftlicher Literatur, die die Tendenzen der Entwicklung der modernen ukrainischen Sprache widerspiegelt; Herausgabe wissenschaftlicher Literatur zur Sprache der Massenmedien;
– Wiederherstellung des Systems ständiger Fernseh- und Radiosendungen zu aktuellen Problemen der ukrainischen Sprache;
– Organisation einer breiten Diskussion aktueller Probleme des gegenwärtigen Zustands der ukrainischen Sprache in den Massenmedien;
– Schaffung eines „Kodex des sprachlichen Verhaltens“ für Mitarbeiterinnen und Mitarbeiter von Zeitungen, Zeitschriften, Fernsehen, Rundfunk sowie Informations- und Werbeagenturen, der ethische und ästhetische Normen sprachlichen Handelns in der Massenkommunikation festlegt;
– Schaffung eines wissenschaftlich-expertenbasierten Rates für die Kultur der ukrainischen Sprache beim Staatlichen Komitee für Fernsehen und Rundfunk der Ukraine.
III. Die ukrainische Sprache in der Welt
Die Verbreitung der ukrainischen Sprache in der Welt entspricht den nationalen und staatlichen Interessen der Ukraine, erhöht die Wirksamkeit der wirtschaftlichen, wissenschaftlich-technischen, kulturellen und diplomatischen Tätigkeit und trägt zur Stärkung des Ansehens unseres Staates in der Weltgemeinschaft bei.
Das Programm der staatlichen Unterstützung für das Erlernen der ukrainischen Sprache außerhalb der Ukraine sieht vor:
– die Koordinierung der Tätigkeit zur Verbreitung der ukrainischen Sprache und Kultur im Ausland;
– die Sicherstellung einer zielgerichteten Politik zur Verwendung der ukrainischen Sprache neben anderen Sprachen in internationalen Organisationen (UNO, UNESCO, Europarat);
– die Bereitstellung von Informationen in ukrainischer Sprache über unseren Staat für Bürgerinnen und Bürger anderer Länder;
– die Eröffnung staatlicher ukrainischer Zentren für Wissenschaft und Kultur in anderen Staaten, vor allem dort, wo es eine große ukrainische Diaspora gibt;
– die Entwicklung eines Systems zur Untersuchung der Verbreitung der ukrainischen Sprache in der Welt;
– die Entwicklung regionaler Programme für die ukrainische Sprache für die ukrainische Diaspora;
– die Ausarbeitung der vertraglich-rechtlichen Grundlage für das Erlernen der ukrainischen Sprache in anderen Staaten;
– die Durchführung einer abgestimmten Politik mit anderen Staaten zum Zweck der Bildung eines einheitlichen Bildungsraums;
– die Unterstützung auf staatlicher Ebene bei der Durchführung gemeinsamer Konferenzen und Seminare, die dem Unterricht der ukrainischen Sprache und Kultur in anderen Ländern gewidmet sind; die Organisation von Schul- und Studentenolympiaden, Wettbewerben u. Ä.;
– die Einführung spezieller Quoten und Stipendien für das Studium an ukrainischen Hochschulen für Jugendliche aus anderen Ländern, einschließlich militärischer Lehranstalten;
– die Durchführung interkultureller Forschungen sowie von Untersuchungen zur ukrainischen Sprache im Vergleich mit anderen Sprachen;
– die Stärkung der Rolle der Massenmedien bei der Verbreitung der ukrainischen Sprache, die Organisation von Radio-, Kino- und Fernseh-/Videokursen zur ukrainischen Sprache;
– die Entwicklung der Theorie von Lehrkomplexen zur ukrainischen Sprache für Ausländer.
Système programmatischer Maßnahmen
Zur Umsetzung des Programms sind folgende Maßnahmen in den drei Abschnitten des Programms vorgesehen:
Erster Abschnitt
– staatliche Sprachpolitik und ihre rechtliche Absicherung;
Funktionieren der ukrainischen Sprache als staatliche Sprache
Zweiter Abschnitt: wissenschaftliche Untersuchungen auf dem Gebiet der ukrainischen Sprache und Sprechkultur,
– die ukrainische Sprache als Grundlage der künstlerischen und geistigen Kultur des ukrainischen Volkes,
– die ukrainische Sprache im System der mittleren und höheren Bildung;
– die ukrainische Sprache in den Massenmedien;
– die ukrainische Sprache in der Armee und in militärischen Einrichtungen.
Dritter Abschnitt:
– Organisation und Durchführung der Attestierung der Lehrkräfte im System der mittleren und höheren Bildung, in Militärschulen,
– Vorbereitung und Weiterbildung der Lehrkräfte,
– ukrainische Sprache für Landsleute, die im Ausland leben;
– die ukrainische Sprache als Mittel, Ausländern die Kultur, Geschichte und Traditionen der Ukraine nahezubringen,
– Verbreitung der ukrainischen Sprache im Ausland über die Massenmedien.
V. Finanzierung des Programms
Die Haupquelle der Finanzierung des Programms ist der Staatshaushalt.
Umfang und Quellen der Finanzierung des Programms werden jährlich bei der Aufstellung des Haushalts festgelegt.
VI. Mechanismen der Umsetzung des Programms
Die wichtigsten Mechanismen der Umsetzung der Programmmaßnahmen sind:
– Schaffung und Verbesserung der bestehenden gesetzgeberischen und normativen Grundlagen für das Funktionieren der ukrainischen Sprache,
– Haushaltsfinanzierung;
– Zusammenarbeit mit staatlichen und gesellschaftlichen Organisationen sowie mit Unternehmen aller Eigentumsformen,
– Schaffung eines staatlichen Organs, das für die Sprachpolitik im Staat verantwortlich wäre.
VII. Sozioökonomische Wirksamkeit des Programms
Das im Programm dargelegte Konzept der staatlichen Unterstützung der ukrainischen Sprache in der Ukraine und außerhalb ihrer Grenzen entspricht den strategischen Interessen des ukrainischen Staates.
Die Umsetzung der im Programm vorgesehenen Maßnahmen wird zur sozioökonomischen und geistigen Wiedergeburt der Ukraine, zur Stärkung des Ansehens unseres Staates in der modernen Welt, zur Entwicklung und Verbreitung der ukrainischen Literatur und Kultur, zur Festigung der Positionen der Ukraine in Wissenschaft, Kunst, Bildung, Handel, Unternehmertum, Tourismus sowie in internationalen und multinationalen Informationssystemen beitragen.
Die weitere Entwicklung und optimale Verwendung der ukrainischen Sprache in allen Bereichen ihres Funktionierens wird zur Wiedergeburt und zum Wachstum des geistigen Reichtums sowie zur wirtschaftlichen Stärkung des jungen ukrainischen Staates führen!
M// Leitung der Umsetzung des Programms und Kontrolle seines Verlaufs
Formen und Methoden der Leitung der Umsetzung des Programms werden vom staatlichen Auftraggeber bestimmt.
Der staatliche Auftraggeber des Programms präzisiert, ausgehend von den für die Umsetzung des Programms bereitgestellten Mitteln, jährlich die Zielindikatoren der Ausgaben, die Programmmaßnahmen und den Mechanismus der Umsetzung des Programms.
Bestätigt vom Hauptrat der Allukrainischen Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita am 15. November 1996, Kyjiw
Tłumaczenie maszynowe
In der überwiegenden Mehrzahl sind es, so paradox das klingen mag, Lehrer, Bildungsschaffende, jene Menschen, denen der Staat vielleicht am meisten schuldet und die ebenso wie die Bauern gut wissen: Ohne Aussaat gibt es keine Ernte. Daher bemühen sie sich, im Rahmen ihrer Möglichkeiten, ruhig und ohne unnötige Hektik zu arbeiten. Einer der helleren
In einer schwierigen Zeit ist Prosvita zu ihrem nächsten Kongress zusammengekommen. Einerseits ist dies der erste Kongress, der in einem unabhängigen Staat stattfindet, dessen Werchowna Rada im Namen des ukrainischen Volkes, wie in der Präambel feierlich gesagt wird, endlich die Verfassung verabschiedet hat, das Grundgesetz der Ukraine. Andererseits steht zwar im selben Teil des Gesetzes geschrieben, dass es zur „Gewährleistung der Rechte und Freiheiten des Menschen und würdiger Lebensbedingungen“ und zur „Festigung des bürgerlichen Friedens auf dem Boden der Ukraine“ verabschiedet wurde; die Rechte und Freiheiten des Menschen, erst recht aber würdige Lebensbedingungen, sind jedoch noch weit davon entfernt, real gewährleistet zu sein.
Daher bleibt auch die These vom bürgerlichen Frieden auf ukrainischem Boden sehr problematisch. Und ist nicht unsere „Prosvita“, in ihren Anfängen „Gesellschaft der ukrainischen Sprache“, dafür ein sprechendes Beispiel? Anstelle des in den euphorischen Zeiten der „Liederrevolution“ erwarteten Anwachsens der Reihen der Gesellschaft und der Ausweitung ihres Einflusses auf die gesellschaftlich-öffentliche Meinung kam es zu einer Kettenreaktion der Spaltung in zahlreiche Parteien und Parteichen sowie in verschiedenartige gesellschaftliche Organisationen mit rein spezifischen, branchenbezogenen Wirkungsgrenzen. Manche meinen sogar, dass Prosvita sich endgültig in diesem bunten Strom gesellschaftlicher Gebilde auflösen sollte.
Und doch gibt es bei uns in der Bukowina zum Beispiel genügend Menschen, die es nicht nur für möglich halten, ihre bürgerliche Berufung in Prosvita zu verwirklichen, sondern auch davon überzeugt sind, dass gerade dieser Gesellschaft eine konsolidierende Rolle in den Prozessen der geistigen, national-staatlichen Wiedergeburt zukommt.
vor zehn Jahren, zum Beispiel bei uns in der Bukowina – ein Kollektiv der ersten Enthusiasten, der Chor „Homin Bukowyny“, zu dem mehr als dreißig Mitglieder verschiedenen Alters gehören. Im Verlauf dieses für unseren Staat jubiläumsreichen Jahres ist er unter anderem auf allen Grenzposten des Gebiets aufgetreten.
Außerdem ist er ein häufiger Gast in den Dörfern und Bildungseinrichtungen des Landes. Für seinen Beitrag zur Entwicklung der Aufklärungsbewegung in der Bukowina wurde sein Leiter, der Veteran der UPA und Häftling der stalinistischen Konzentrationslager Swjatoslaw Melnytschuk, mit dem regionalen literarisch-künstlerischen Preis im Namen S. Worobkewytschs ausgezeichnet.
Bezeichnend, so scheint mir, ist auch Folgendes: Infolge der genannten differenzierenden Prozesse blieb das regionale Verbandsbündnis der „Prosvita“ ohne sein gedrucktes Organ. Die bei ihm gegründete Zeitung „Tschas“ machte sich von der Gesellschaft „unabhängig“. Deshalb legte der Vorstand auf Initiative des bekannten Schriftstellers, des verstorbenen Mychajlo Iwassjuk, den Vorschlag vor, die Herausgabe einer Zeitschrift für Kinder und die Schuljugend wiederaufzunehmen. In den Zeiten der rumänisch-bojarischen Okkupation des Landes gaben die Ukrainer der Bukowina neben der Zeitschrift „Samostijna dumka“ auch die „Ukrainska Lastiwka“ heraus, an deren Redaktion Oleh Olschytsch beteiligt war – einer der herausragendsten Archäologen und Erforscher der fernen Vergangenheit unseres Landes. Gründer der schließlich wiederbelebten „Lastiwka“ wurden die regionale „Prosvita“ zusammen mit der regionalen Bildungsverwaltung und der Redaktion der Zeitschrift.
Die erste Nummer der Bukowyner „Lastiwka“ erschien 1993 mit dem Segen des seligen Andenkens Oles Hontschars. Im folgenden Jahr erfüllte die Zeitschrift ihren Namen als Vierteljahresschrift und erschien in vier eigenständigen Nummern. Doch die anhaltende Inflation, die knappen Sponsorengelder, die Schwierigkeiten beim Vertrieb der Ausgabe unter den Bedingungen der Mittellosigkeit auf dem Land und unter den Lehrkräften führten dazu, dass die Zeitschrift 1995 bereits in zwei gemeinsamen Doppelnummern erschien, und zwar zudem in diesem
bereits 1996. Dennoch hat die Zeitschrift in dieser Zeit Anhänger gewonnen. Sie hat nicht nur junge, sondern auch ältere Leserinnen und Leser erfreut und bei Letzteren wehmütige Erinnerungen an die fernen Kinderjahre geweckt, als »Ukrainska Lastiwka« – der Vorläufer unserer Ausgabe – in den Zeiten fremder Herrschaft eine Art Fibel und Lesebuch war, nach dem die Eltern in ukrainischen Familien ihren Kindern die Muttersprache beibrachten. »Ich bin sehr gerührt«, schrieb die betagte Bukowinerin Olimpija Tarko an die Redaktion, »dass ich noch das ersehnte kleine Büchlein unter dem Namen ›Lastiwka‹ zu Gesicht bekam, denn mein Vater abonnierte mir ein ›Zeitungsheftchen‹ unter diesem Namen in den Jahren 1932–1933.«
Ermutigung zur Arbeit an der weiteren Herausgabe der Zeitschrift waren auch positive Reaktionen aus den USA und Kanada. Das Bulletin »Vidhuknitsia« des Weltkoordinationsrats für Erziehung und Bildung beim Weltkongress der Ukrainer (SKU) schrieb über das Erscheinen unserer Zeitschrift: »Wir sehen den Wunsch, gutes Lese- und Erziehungsmaterial zu bieten. Sie verdient zweifellos die Unterstützung unserer Lehrerschaft in der Diaspora, ebenso wie innerhalb der Ukraine – zur Festigung der Einheit unseres Volkes und der Einheit des neuen Staates.«
»Eure ›Lastiwka‹«, schrieb Dmytro Hruschezkyj aus Chicago vom TUM, »hat unter unserem ›Dach‹ ein kleines Nest gebaut. Sie ist so lieb, diese Reihe von Verschen, Gedanken und Sprüchen, die mit einem Märchen der berühmten Sofija Majdanska eröffnet wird, unserer Bekannten, der Geigerin aus ihren Auftritten in Chicago. Und am Ende der Reihe unser zarter Komponist und Sänger Pawlo Dworskyj. Und das alles aus der Bukowina! Und es erschien der berühmteste Bukowiner – unser unvergesslicher, lieber, geliebter Schöpfer der Schönheit: Wolodymyr Iwassjuk!«
Die größte moralische Unterstützung finden wir jedoch darin, dass bereits viele Schulen der Stadt und der Rayons des Gebiets den Wunsch zeigen, mit der Zeitschrift zusammenzuarbeiten – sie verbreiten sie nicht nur, sondern nutzen sie auch im Unterricht und in der außerschulischen Arbeit. Infolgedessen haben auch die Schülerinnen und Schüler selbst begonnen, für die Zeitschrift zu schreiben. Die ständige Rubrik »Kleine Kunstakademie« (MaMmA) strebt danach, für sie eine gute Lehrmeisterin und Ratgeberin zu sein, besonders für jene, die sich in literarisch-künstlerischer und musikalischer Kreativität zu finden suchen.
Р
Eigenständigkeit. «Ластівці!» veröffentlicht ständige Rubriken, in denen Lehrer, Kunstwissenschaftler und Schriftsteller zu Wort kommen: «Ich liebe meine Rus-Ukraine» von J. Fedkowytsch, «Muttersprache, liebes Wort» von S. Worobkewytsch, «Nimm ein Lied mit dir» von W. Iwassjuk, «Wenn du willst, wirst du» von O. Olschytsch. Die letzte Ausgabe des Journals für 1995 ist in großem Maße zwei Vermächtnissen gewidmet, die uns allen die ukrainische Literatur hinterlassen hat: T. Schewtschenko und I. Franko. Unter den Publikationen Frankos klingt besonders aktuell sein Aufruf zu beharrlicher Arbeit ohne «Wortgeklingel»: sein «Brief an die galizisch-ukrainische Jugend», der nun 90 Jahre alt wurde.
Das sind in groben Zügen die Ergebnisse und Pläne der Redaktion der „Lastiwka“. Nur ob sie sich auf den bukowinischen Horizonten halten kann, obwohl es ihr nicht schaden würde, in die gesamtukrainischen und sogar überseeischen Weiten aufzubrechen. Denn in jenem unaufhaltsamen Strom der buntscheckigen russischsprachigen Literatur präsentieren sich kaum noch die gewichtigeren ukrainischen Ausgaben auf den Ladentischen.
Man weiß nicht, ob jemand die in einem unabhängigen Staat fälligen Steuern von dieser „Literatur“ einfordert. Doch von der „Lastiwka“ verlangt man die Einkommensteuer. Welcher Gewinn, fragt man sich, bei einer Auflage von dreitausend Exemplaren? Denn ohne Sponsorenunterstützung ist es unmöglich, die nächsten Hefte der Zeitschrift herauszugeben.
Man fragt sich manchmal: Oder ist das womöglich absichtlich so eingerichtet, um den Schrulligen, die immer noch versuchen, für das Wort der Muttersprache zu arbeiten – die Grundlage unserer Kultur, Spiritualität und Staatlichkeit –, den letzten Rest Enthusiasmus auszutreiben?
Solche Gedanken kommen einem, wenn man die Übertragung aus dem Plenarsaal der Werchowna Rada hört, jenes Saals, in dem Artikel 10 der Verfassung beschlossen wurde: „Der Staat gewährleistet die allseitige Entwicklung und das Funktionieren der ukrainischen Sprache in allen Bereichen des gesellschaftlichen Lebens auf dem gesamten Gebiet der Ukraine.“ Doch ist der Saal der Werchowna Rada etwa irgendwo als Ausnahme von diesem Punkt verzeichnet, dass so viele Volksabgeordnete die Staatssprache ignorieren?
Doch wozu Ausnahmen, wenn in derselben Verfassung Artikel 105 die Kenntnis der Staatssprache vom Präsidenten verlangt, Artikel 76 aber den Abgeordneten und denen, die es werden wollen, das Recht gibt, nicht daran zu denken – wenn sie nur fünf Jahre in der Ukraine gelebt haben und knapp das 21. Lebensjahr erreicht haben.
So fragt man sich denn, um welche Sprache sich unsere Abgeordneten bei der Annahme der Verfassung mehr gesorgt haben: um die Staatssprache oder um die „Sprachen der internationalen Verständigung“, auf die sie nicht zu verzichten gedenken.
So ist es eben, ihr ukrainischen „Lastiwky“, „Schurawlyky“, „Dswonyky“ und „Weselky“.
Wiktor Kosjatschenko, Vorsitzender der Bukowyner Prosvita
Am Firmament der ukrainischen Kultur leuchtet ein Stern, einer der hellsten – nicht nur der ukrainischen, sondern auch der Weltkultur.
Unter den großen Schauspielern und Sängern des zwanzigsten Jahrhunderts steht neben den Namen Schaljapin, Caruso und Eleonora Duse der Name der genialen ukrainischen Sängerin Solomija Andrijiwna Krushelnyzka. Ihre Selbstlosigkeit und Hingabe an die klassische Gesangskunst sowie ihre außergewöhnliche natürliche Begabung haben sie unter die bedeutendsten Stimmen der Welt geführt.
Während ihrer Gastspiele in Lwiw, Sankt Petersburg, Warschau, Wien, Buenos Aires und New York wurde Krushelnyzka begeistert aufgenommen. Der italienische Kritiker Marotti schrieb über unsere Opernsängerin: „Ewig begabt und gebildet, voller künstlerischen Gespürs und Vornehmheit. Sie sprach ukrainisch, russisch, polnisch, deutsch, französisch, italienisch und spanisch.“ In der ganzen Welt war Solomija Krushelnyzka am Ende des Jahrhunderts ein Symbol der Vollkommenheit und Unübertrefflichkeit. Ihr lyrisch-dramatischer Sopran mit einem Umfang von fast drei Oktaven war wahrhaftig eine einzigartige Erscheinung in der Kunst der Oper.
Der bedeutende italienische Dichter G. Carducci schrieb, dass dort, wo Krushelnyzka auftrete, „Rosen blühen und Nachtigallen singen“. Mehr als ein Volk hat diese ukrainische Frau in den Versen seiner Dichter besungen, und mindestens drei von ihnen – das ukrainische, das italienische und das polnische – betrachten sie als ihre nationale Sängerin.
Während ihrer Gastspielreise im Jahr 1902 in Petersburg trat Solomija Krushelnyzka im Zarenpalast auf. Zar Nikolaus II. hielt sie für eine Italienerin und bat sie, in ihrer Muttersprache zu singen. Mit welchem Hass sich das Herz des Tyrannen füllte, als im Palast das unsterbliche ukrainische Lied erklang und in den Himmel aufstieg, „mit klaren blauen Wolken der Oktaven“, wie Dmytro Pawlytschko sagt:
Der Zar atmete wie ein verendendes Ungeheuer,
doch Solomijas Lächeln war in jenem Augenblick
wie ein Speer, beredt und unbeugsam:
Ein solches Lied ist nicht zu töten!
Die Sängerin wurde am 23. September 1872 geboren.
...jahr im Dorf Biljawynzi im Bezirk Buczacz im Gebiet Ternopil. Sie studierte am Lemberger Konservatorium und beendete dort ihren Lebensweg als Professorin (gestorben am 16. November 1952). Nach Lemberg kehrte sie 1939 zurück, nach dem Tod ihres Ehemannes Cesare Riccioni, der Bürgermeister der italienischen Stadt Viareggio gewesen war und wo sie lange gelebt hatte.
Den Platz der hervorragenden Sängerin in der Geschichte der Opernkunst bestimmte der bekannte italienische Musikwissenschaftler R. Caropese: „Auf den Opernbühnen der Welt herrschten vier Männer – Battistini, Caruso, Titta Ruffo, Schaljapin. Eine Frau aber vermochte es, sich mit ihnen auf eine Stufe zu stellen. Das war Solomija Krušelnyzka.“
Und in diesen Tagen, da der Countdown der Unsterblichkeit beginnt, gilt es, an Solomija Amwrossijiwna Krušelnyzka zu erinnern, die hervorragende Sängerin, die berühmte Tochter ihres Volkes, mit leisen, stillen Worten.
Jurko Nadsbruchanez
Tłumaczenie maszynowe
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Slovo Prosvity
Vom 22. bis 24. Oktober fand im Gebiet Luhansk, in der Stadt Siwerskodonezk, die regionale wissenschaftlich-praktische Konferenz «Methodologische und praktische Probleme der humanitären Bildung und Erziehung im nationalen Bildungssystem» statt. Initiator der Veranstaltung war der Prorektor des Siwerskodonezker Technologischen Instituts, Josyp Stenzel. Es muss gesagt werden, dass J. Stenzel viel Mühe darauf verwendet hat, dass die Konferenz nach demokratischen Grundsätzen verlief.
Die Konferenz fand statt und fasste vor allem Beschlüsse, die auf eine radikale Umgestaltung des Bildungssystems gerichtet sind. Wichtig ist nur, dass das Bildungsministerium daran interessiert ist. Aus der Rede der stellvertretenden Leiterin der Verwaltung für humanitäre Bildung, Luhanina, wurde deutlich, dass dem die Reformen im Staat selbst im Wege stehen. Ich gebe die Gedanken aus der Rede der verehrten Tetjana Petriwna wieder. Die Ursache des niedrigen Bildungsniveaus ist der gesunkene Lebensstandard. Bei den Studierenden zeigt sich Apathie. Das Verständnis der staatlichen Idee wird durch politische Wirren behindert. Verständlich: Bei fehlender Bereitschaft, etwas zu tun, findet sich immer eine Ursache.
Eine wirklich objektive Charakterisierung des Stands der Dinge auf dem Gebiet der Bildung gaben die Mitreferentinnen Olha Krjaschytsch, Korrespondentin der Zeitung «Jewrika» aus Siwerskodonezk, und Kateryna Kryschna über Fragen des Lern- und Erziehungsprozesses. Man kann der Meinung von O. Cheschi nicht zustimmen, die im Zusammenhang mit der Ausrichtung dieser Richtung einige Gedanken in ihrer Rede äußerte. Ja, schon lange ist die Notwendigkeit entstanden, um
kalen Reformierung des Bildungssystems, insbesondere der Humanitarisierung, aber nur auf der Grundlage der ukrainischen Nationalschule. Es ist ja kein Geheimnis, dass das alte totalitäre System noch immer großen Einfluss auf die Gesellschaft hat und, was am gefährlichsten ist, auf die heranwachsende Generation ukrainischer Bürgerinnen und Bürger. Es ist sehr bedauerlich, dass in den fünf Jahren der Unabhängigkeit des Staates weder die staatlichen Behörden noch die pädagogische Wissenschaft eine einheitliche Konzeption der nationalen Bildung und Erziehung entwickeln konnten. Es schmerzt festzustellen, dass man in letzter Zeit versucht, sie durch das Konzept der Erziehung zum Bürger Europas, der Welt, des Universums zu ersetzen... Dabei vergisst man, dass für einen Ukrainer Europa mit der Ukraine beginnt. Vielleicht liegt das daran, dass die staatlichen Beamten – die Lenker der Bildungsreformen – selbst die Ukraine, ihre Kultur und ihre Sprache missachten. Ein überzeugender Beweis dafür ist die Reihe von »Runden Tischen«, die die Allukrainische Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita in Ministerien und Behörden zur Umsetzung des 10. Artikels der Verfassung der Ukraine veranstaltet hat. Erstaunlich, aber Tatsache ist, dass der erste Punkt der Beschlüsse die Forderung der Gesellschaft war: Die Staatsbediensteten sollen an ihren Arbeitsplätzen
NATIONALE BILDUNG – VORRANGIGE RICHTUNGEN DER SUCHE
Lehrer der Sjewerodonezker Mittelschule Nr. 14, und Olexandr Tscheschkow, Leiter der Analyseabteilung des Kongresses ukrainischer Nationalisten.
Sehr erfreulich, dass O. Tscheschkow es sozusagen geschafft hat, alles »vom Kopf auf die Füße« zu stellen. Die Hauptthese des Redners: Der Staat müsse betonen, dass die Bildung ein strategischer Vorrang der gesellschaftlichen Entwicklung sei. Heute sei das jedoch weit von der Wahrheit entfernt, und einzelne Bestimmungen des Bildungsgesetzes spielten eine Rolle, die völlig dem entgegengesetzt sei, für die sie vorgesehen sind. Unter ihnen: die Unterordnung der Bildungseinrichtungen unter die lokalen Machtorgane; die Zuweisung der Rechte zur Gestaltung der Lehrpläne an die Verwaltung der Bildungseinrichtungen; die Gewährung des Rechts, Schulen in den Status von Gymnasien, Colleges, Lyzeen usw. umzuwandeln, bei Beibehaltung desselben Lehrkörpers sowie derselben Formen und Methoden des Unterrichts, was in vielen Fällen einen rein spekulativen Charakter hat; die faktische Legalisierung der Existenz privater Bildungseinrichtungen auf der Basis staatlicher usw.
Darüber hinaus muss den pädagogischen Kollektiven der Bildungseinrichtungen, den Schülerkollektiven, der Öffentlichkeit, den staatlichen Verwaltungen und den Organen der örtlichen Selbstverwaltung das Recht auf eine beratende Stimme in der Bildungsverwaltung gewährleistet werden sowie das Recht auf Initiativen, die auf die Verbesserung …
Die Konferenz hat, da die Missachtung des Grundgesetzes des Staates eine Massenerscheinung ist, den Beschluss gefasst: «… Auf leitende Posten an Bildungseinrichtungen sind Fachleute zu berufen, die die ukrainische Sprache beherrschen; dies ist bei der Attestierung der Beschäftigten im Bildungswesen zu berücksichtigen. Ein Lehrer kann ohne Kenntnis der ukrainischen Sprache keinen Anspruch auf die höchste Kategorie erheben».
Übrigens ist auch das nationale Konzept für Bildung und Erziehung gar nicht so kompliziert. Man muss bei der Ausarbeitung der Grundsätze nur Patriot der Ukraine sein. Nehmen wir als Beispiel irgendeinen Staat, so werden wir sehen, dass alle diese Konzepte auf nationalen Grundlagen beruhen.
Zweifellos war die Konferenz ein bedeutender Schritt bei der Herausbildung des ukrainischen pädagogischen Denkens. Denn während ihrer Arbeit wurden die wissenschaftlich-methodischen und rechtlichen Grundlagen der Humanisierung und Humanitarisierung der Bildung, die Probleme der Umsetzung der Grundsätze des Konzepts der Erziehung von Kindern und Jugend im nationalen Bildungssystem, die sozial-pädagogischen und psychologischen Probleme der Reformierung des nationalen Bildungssystems sowie die soziale Rolle des Lehrers bei der Reform der Bildung in der Ukraine behandelt.
Walentyna PAWYZKA
Ротрosvяčі: 1868–1996
ZAUBERHAFTES LIED BEFLÜGELT DIE SEELE
Auf nationalem Boden gewachsen, ist das Lied von Witalij Lasarenko aufrichtig und wohlklingend. Der Künstler, der über einen eigenen Blick verfügt, geht sehr sorgfältig mit dem poetischen Wort um. Vielleicht eben deshalb arbeiten mit ihm so bekannte Dichter zusammen wie Mykola Kartenko, Danylo Kononenko, Anatolij Kytschynskyj, Lilja Budschurowa, Halyna Chmalowska. Möge dieser erste Band des talentierten Dichters und Komponisten gelingen …
noch ein Talisman des ukrainischen Wortes in der Krim!» – so reagierte der bekannte Sänger, Volkskünstler der Ukraine, Preisträger des Staatspreises der Ukraine im Namen T. Schewtschenkos Wassyl Sinkewytsch auf das Erscheinen der Liedersammlung von Witalij Lasarenko. Den Titel dieser Sammlung gab das Lied «Wiek Ukrainu ljubi» [„Liebe die Ukraine ein Leben lang“], das gemeinsam mit dem Dichter Danyło Kononenko geschrieben wurde. Wir gratulieren den Autoren zum Erscheinen der Sammlung und bieten den Lesern an, sich mit den Worten und der Melodie dieses Liedes vertraut zu machen.
Musik: Witalij Lasarenko. Verse: Danyło Kononenko
Die Sonne liebkost die Viburnum, der Wind wiegt die Eichen.
Mein Sohn, liebes Kind! Liebe die Ukraine ein Leben lang!
Refrain:
Unsere Sprache, die melodische – das Lied der Mutter – ist bunt,
Mein Sohn, liebes Kind,
Vergiss sie nicht!
Die Ferne rauscht wie die Pappel,
Die Steppe mit klingenden Stimmen,
Mein Sohn, unsere liebe Ukraine
Trag sie ein Leben lang nahe am Herzen!
Refrain
In der schweren, unruhigen Stunde
Läute die Glocken zum Alarm!
Mein Sohn, unsere liebe Ukraine
Verteidige sie vor den Feinden!
Refrain.
UNSERE SEELE
Es erinnert man sich an die Gründungsversammlung der städtischen Gesellschaft Prosvita vor sieben Jahren in Lubny im Gebiet Poltawa. Sie war die erste nach der Allukrainischen Taras-Schewtschenko-Gesellschaft Prosvita.
Damals kamen aus dem Lubenska-Stadtkomitee der KP und aus dem Stadtrat angesehene Beamte, um mit parteilichen Ratschlägen aufzutreten, wie die Gesellschaft besser arbeiten solle, damit unter den Lubenern keine nationalistischen Stimmungen gesät würden.
Danach musste sich der Rat der Gesellschaft wie viele Male in hohe Parteiinstanzen und staatliche Organe der Stadt begeben, wo kommunistische Beamte die Muttersprache nicht achteten und in den Dörfern in russischer Sprache Reden hielten. Es begann ein wahrer Krieg um die Muttersprache, denn die Stadt Lubny war völlig russifiziert. Man ließ uns nicht in die Büros des ersten und zweiten Sekretärs, unter dem Vorwand ihrer Beschäftigung; man wollte uns in der Abteilung für Bildung des Gebiets und der Stadt nicht anhören, und wir gingen hin, kämpften darum, die Schilder mit russischen Namen in Geschäften, Apotheken, Bibliotheken und Kulturhäusern durch ukrainische zu ersetzen; man nannte uns Nationalisten, Banditen.
Etwas erleichtert wurde es, als beim Exekutivkomitee der Stadt eine Kommission zur Sicherstellung der Umsetzung des Gesetzes der Ukraine «Über die Sprachen in der Ukraine» gebildet wurde. Ihr stand der prinzipientreue stellvertretende Vorsitzende des Exekutivkomitees der Stadt Lubny, A. Korajenjew, vor.
Viele hochrangige Amtspersonen mussten erröten, als sie zu den Sitzungen der Kommission vorgeladen wurden und man von ihnen verlangte, dass das Gesetz, das vom Obersten Rat verabschiedet wurde, «umgesetzt» werde. Doch seit sieben Jahren ist es nicht erfüllt.
Heute, beginnend beim Obersten Rat, ...
Manche Abgeordnete wissen nicht, dass sie – als Gesandte des ukrainischen Volkes im obersten Gesetzgebungsorgan – die Staatssprache beherrschen müssen. Umsonst hält man sie für Bürger der Ukraine.
Wir meinen, dass das Kabinett der Minister, das über die Einhaltung des «Sprachengesetzes» wachen müsste, in seinem Handeln übermäßig nachsichtig ist und es den Ministern, Direktoren und Beamten erlaubt, es zu missachten.
Die Kommission beim Exekutivkomitee der Stadt kann von den Leitern der Betriebe, Einrichtungen und Kulturabteilungen fordern, dass sie – bis hin zur Entlassung aus dem Dienst – administrativen Druck im Handel ausüben, gegen all jene, die die Gesetze der Ukraine nicht befolgen.
Es hätte uns nicht geschadet, uns unsere nicht so fernen Nachbarn, die Letten, zum Vorbild zu nehmen, wo das Sprachengesetz sehr verständlich ist: Wer die lettische Sprache nicht konkret beherrscht, kann kein Bürger Lettlands sein!
Der zehnte Artikel unserer Verfassung ermöglicht es nun uns, den Prosvitjanern, die Umsetzung des Gesetzes «Über die Sprachen in der Ukraine» wirksamer einzufordern. Bildlich gesprochen haben wir jetzt das Recht zu fragen:
Bist du Bürger der Ukraine? Wenn du Bürger bist, dann achte die Verfassung unseres Staates!
Die Lubnyer städtische Bezirksgesellschaft Prosvita im Namen Taras Schewtschenkos setzt sich dafür ein, dass in der Ukraine eine einzige Losung erklingt: «Die Ukraine ist unsere Heimat, in ihr lebt ein Volk – das ukrainische, das eine Staatssprache achtet – die ukrainische!»
Petro Mostowyj, Vorsitzender der Lubnyer städtischen Bezirksorganisation Prosvita
Tłumaczenie maszynowe
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
С т по ет пеннввнннн о
Ран а
нн р нн
на НЕННЯ ра ОА ННЯ
ЯКР.499
(4 - РрЕРЖ АВ АФІАЦЯОІ АЛЬ А
-- зно В А р с
УРОК СЬОМИЙ. ПОБУДОВА ДЕР- ЖАВИ І НАШЕ ЖИТТЯ
Держава - цеаналогія сім'ї, дебатько г мати є гарантами її існування. Батько і мати виступають у ролі влади й управлінців, що забезпечують злагоду шляхом виховання членів сім'ї на моральних і естетичних цінностях нації, злагоджену працю членів сім'ї, охорону дому 1 майна від нечесних людей 1 сусідів, що зазіхають на добро 1 благополуччя сім. Коли ж у сім'ї появляються пияки, марнотратники, нероби (фактично, зрадники ідеалів сім'ї), сім'я губить орієнтири, настає біда. Тут ніхто не виграє, навіть зрадники. Люди без честі нікому не потрібні, вони подібні до собак, які кусають своїх господарів Тому про таких у народі кажуть: «Все одно здохне під тином, як собака, не залишивши доброї пам'яті навіть своїм дітям».
Держава -- величезна сім'я, що складається з великої кількості сімей зі своїм життям. Щоб у державі був лад, цілеспрямована робота всього о суспільства, забезпечувався захист інтересів народу, функції батька і матерів ній виконує державна влада. А щоби в державній владі було менше зрадників інтересів народу, прорахунків в управлінні, щоби діяв взаємний контроль за виконанням наказів народу, народи історично дійшли висновку, що державна влада повинна складатись із трьох гілок законодавчої -- у вигляді обраного народом парламенту; виконавчої -- в особі Президента, що обирається всіма громадянами держави, 1 уряду, що формується Президентом; судової, що також створюється демократичним шляхом Усі гілки влади -- незалежні, але державний віа усі повинні тягнути водну сторону, а не як лебідь, рак і щука
у відоміЙ байці А тому всі без винятку
повинні бути підпорядковані ОСНОВ- НОМУ ЗАКОНОВІ -- КОНСТИТУЦІЇ Не кріслові, не посаді, не телефонному праву, якбулов СРСР Думаю, арозуміло, чому комуністи 1 соціалісти у Верховній Раді України не хотіли цивілізованої
Конституції, хочуть жити за телефонним правом
Закон і люди, що його виконують, Є орієнтиром на шляху до добробуту і злагоди для всіх громадян держави Якщо народ не пильний, то при владі можуть поивитися зрадники. недбальці,. маєфіо 1 ' просто пройдисвіти, які використовують владу в своїх або "тужих інтересах
Наступає біда для держави, для кожної сім 1, ПпОЧИНОаєтТьЬСсСЯя кровопролиття, появ-
іяються труми, каліки, злидні, біженці
Згадайте нед: згадайте недавнє, як у кожній сім'ї хви
лювалися, щоби син не потрапив до
Афтанстанму Подивітьє я на Чечню -- правителям імперії ме сподобалось.) що
Дудаєв не скорився Для чеченців і про
стогоО росіинимиа ЗОНИ СПОТІі, меру ь |
визискують гроши на ведення пійни ім плач матерів «ВИ шіиГгибплими
1110)
синами, горе Жінок І! діІтТем, Сиріт о обох сторін"
Лля того. щоби захиститись від тієї біди, в демокра гичних критнах Існує Ро влиаДди»
писрвіТЛЮЄ ЖжЖИТТИ Де жави. Том, де преси
«ро р Ю
вільма преса, пика превдипо
І. |. о р і - нара -- ч-
в «наморднику», для народу лихо
Для нас, українців, усвідомити це дуже важливо тому, що нас протягом десятиліть привчали до диктатури пролетаріату -- «влади робітників 1 селян». Фактично ж при владі був ЦК КИПІРС, а не рядові комуністи, робітники і селяни. Ми за рознарядкою обирали ради з токарів, слюсарів, доярок, ланкових, голів колгоспів 1 партеліти Вдумаймося, хіба у Верховній Раді чи інших радах займаються доїнням корів чи слюсарною справою? Парламенти займаються управлінням, розробкою законів, правил поведінки всіх у державі. А оскільки вони не мали відповідної освіти, то, як манекени, за командою піднімали руки. Та й верхівці КПРС освічені люди були не потрібні -- боялися спротиву, їх нищили /
Через відсутність відпПовІДальнОоСтТІ перед виборцями (нас привчали боятися керівництва, яке ми «обирали») не було роботи для накопичення багатства, а відбувався розпродаж природних ресурсів або вони просто марнувалися Хто ) коли звітував перед народом чи виборцями за продаж народного добра" Де ці гроші, трильйони доларів за продане?! |
Згадайте, щоби створити ілюзію великої роботи задля досягнення «світлого майбутнього», шукали ворогів у себет по всьому світу. Скільки навиробляли літаків, танків, отруйних речовин та іншо" го брухту! Тепер тратимо гроші на їх знезаражування, на гасіння черютвецької, комсомольської, чорнобильської хвороб, що спалахують сьогодні як наслідок такої «діяльності». А скільки нудьгує без діла військових пілотів, - гОТУуУВали іх більше, ніж усі країни світу А гадготовка Одного пілота обходиться в такі кошти, за як! можна утримувати педінститут із 2 тисячами студентів
Приклад протилежний. Переможена, зруйнована Німеччина Розумний народ цієї країни в 1949 році обрав олій цлером 72-річного доктора Аденауєре (там парламентарій має 2--3 вищі ОСВІТИ, гам ціняться розум, 8 Ре обіцянки" ця" цянки, з якими виступає кандидат У депутати, і коЖНИЙ, ХТФ йде в парлямент, думає, щоби після герміну перебоування там ЙОМУ Не П повели виборці услід, а залишитись шанованою людиною). Аденауєр 'ч помічниками мм 15 років вивели НШмеччину за добробу-
том громадян у першу Пп яттірку держав
спіту Нині маючи м
- г Тай РУ БОЇ послав Ікробі | Є пРІЄ, - 'Х понеСс ПМ
алежну Україну, яку ГІ
жертви 1 стражедання, що
поОСсто українці протягом голіть), СЮ ку ОПИДдУужнІіСсєт05О ДО До ржавотворення, "|
"АТ і шр пам прищеплювали, ми перету» рити паї
; "Є»кК поамент і ради ІМшШИХх рівно в у притуя
4 дли пПІДНИЦІЄ НІНІ кваліфіхк ДИЛИ «ОМ дознволиємо СнОТМ голосом на пвио0орах користу ватися резу п гатами сво ; прамі корумпованим елементам м хжрапм, ше пиднио по ророті Ддепуї ТІВ. ЛПКІ спокКкІНМоО «ПОГЛИдИїОЇ пк нас обкраднитюм т |іІлЛьки Оодимимо реченням М рІм ГрІХ 141 13 мдпопІДНО ДО ЄДдДМИОГО 7 рисру "Г-ЙГУЄТЬСРМ
МИМО у ДдОМ| ГІ ІІро укцианим смт р )
1993 році з нашої кишені викрадено понад трильйон карбованців : поставлено на грань банкрутства лікеро-горілчану, тютюнову, кондитерську промисловості. За ці гроші тоді можна було купити 20 млн гонн нафти, щоби працювали транспорті заводи Ось чим обертаються некомпетентність або нечесність депутата парламенту, якого ми обрали
Якщо хочемо цивілізовано жити 1 добра нащадкам, ми повинні озброїтись загальнонаціональною стратегією розбудови України-держави. Нихто за нас цього не зробить. Також маємо чітко сказати росіянам, грекам, євреям, полякам та іншим, що якщо хочуть дружно жити на загальних умовах із українцями на українській землі, то вони повинні разом будувати незалежну демократичну Україну -- наш спільний дім. Тим, хто тягне в СНД, а фактично в Російську тгмперію, що знищила 30 млн. українців ми також повинні чітко сказати, що сьогодні Україна -- не СРСР за колючим дротом, не колгосп, із якого безпаспортний колгоспник не міг виїхати в сусіднє місто, 1 якщо комусь Україна та її громадяни не подобаються, то, будьте добрі, їдьте в свої історичні батьківщини з миром. А для заражених російським імперським шовінізмом слід нагадати історію 50-літньої давності 1 сьогодення Весь військовий кулак СРСР, підступництво 1 зрада холуїв не могли протягом понад 10 років подолати 10--15 тисяч вояків УПА, що боролись за незалежність України. Чечня, менша од Полтавської області, провчає імперіалістів, які зазіхають на свободу чеченського народу. Сьогодні в Україні не менше мільйона патріотів, які захищатимуть незалежність зі зброєю в руках, а коли настане важкий час для Батьківщини, то їх стане вп'ятеро більше. То вже буде не Чечня, а щось страшніше. Політологи прогнозують: якщо виникне війна, То до 2000 року в Україні залишиться 9 млн чоловік, а в Росії -- 36 мли. чоловік Я ж думаю, що громадяни України це розуміють, розуміють це 1 перип особи держави. Президент Л. Кучма та Прем'єр- Міністр П. Лазаренко, які обрані народом демократичним шляхом, яких Європа І Америка зустрічають як рівних, не здатні бути будь-чиїми васалами, як це було в минулому, коли українське керівництво було на рівні ганчірки перед дверима
Усі ми із посткомуністичного суспільства: і патріоти України, 1 ті, що ще не позбулися меншовартості, 1 ті, що заражені шовінізмом, тож повинні усвідомити, що кожна нація хоче мати свою державу Це природнє бажання, як бажання кожного мати свій власний дім, і ніхто цьому не повинен заважати
Єврейський народ через 2 тисячі років рідВОЮВав СВОЮ державу І сьогодні кожен єврей анає, що вій не безбатченко, що в нього є історична батьківщина, яка мого зігріє і захистить у тяжкий для нього час Держава Ізраїль, навіть малесенька Сан-
Маріно -- це держави, побудовані на національній ідеї. Тобто Ізраїль -- це держава свреїв, Італія -- це де ржава
італійців, а не росіян, ке українців, не євреїв, не німців. Так 1 демократична Україна -" Це держава українців І|ІПпОВИНМ на вона розбрудовуватиєсь на асадах української національної ідеї, яка є за СВОЄЮ СУТТЮ антниідеєю нищення українського народу Вона несе в собі національне відродження великого, ниеного ВвІКЯаМИ народу, 4 також розвиток незалежної України в економічному
науково-технічному, соціальному
ВІДНОШЧКІЄМНІ до рівни
політичному Пров РЙ шованих країи спіІТУ Причому цем
.) уморічним розвиток України повинем консолідувати всіх на Ооааї їстори ПУТеї пам'яті яку ро нис С ралисєм м герти
україтисько МОВИ,
ІАЦІО спі НО поерочемуну
неможливим розвиток
без ЯКОЇ шаш она ної кУ.ЛЬьЬ ТУРИ громадської дум КИ." ГИ МИХ культурних о обливостей тичні 1 градицій нироду Україна, як
і Миніст ) ОСОВІТ ОВ М
ІОВОрИу ри « 101 РореЮ
висловив у резонне
«мі ТеТегері ор ТеЕНАГ
нАИоОсСІВічМ шо! у центрі Української маціомальноя махо 11 |
і і й | Ки " " 1 гувин Ра "я дає рн у іі ТІ Р |
ПЕР нн
МЕЕЕНЕНИННи мн с-. РР шани нин нь ан ПЕР шо ан ій -- пикнюю - зані - зи ЕР Р - НИ жен ній шанс
рр і
зане РИН п- РДА еннананнни ананниннияя -
національно свідомяЯ, високопрофестина 1 морально адорова людина, що з пдністю ставиться До ніших Націй, й но 1 творчо працює на себе ії на добробут своє! держави України. Думаю, що кожний батько і дід пишалися 6, якби діти й онуки несли в собі кращі здобутки нашого давнього українського наролу І дуже прикро чути з Москви і від росіяк, яю: живуть В Україні, що С? ремління любити свою незалежну Україну ! виховуватись на українській національній ідеї -- це щось погане, націоналізм, бандерівщина. А коли росіяни люблять Росію, то це грактується патріотизмом, не нашоналізмом, не єльцинщиною Де ж логіка? Знову наведу думку письменника Ізратля Клейнера, що відчув на СОФІ 1 гоніння, і геноцид, а, значить, наорався розуму. Цей письменник трактує Націоналізм, що позбавлений шовінізму, расизму, національної винятковості, Є ніщо інше, як патріотизм, природним стан для кожної нормальної людини» Українська національна їдея -- Це напрямок, який повинен згуртувати нашу націю й усіх громадян України на створення правової, демократичної України, де б кожний громадянин жив вільно 1 б достатку, незалежно ВІД національної приналежності Іншого шляху немає, 1 підтвердженням цього є сусідня Польща Скажіть матері-польці піти під Москву чи іншу державу -- вона вам очі видри" пає Бо добре знає, що тільки незалежна Польща пригорне її дітей, що Тільки в незалежній Польщі її діти не будуть гарматним м'ясом у війнах за чу імперські інтереси. Навіть колишній комуніст -- Президент Кваснєвский бачить добробут польського народу в приєднант до цивілЛІЗОВаНноЇї Європи и НАТО. країн, як: розвивають дІіисСноО рівноправні міжде ржавні ВІДНОСИНИ На засадах Гельсінських Уутод І! принципах ООН. І будують такий європейський дім, де у кожної нації є свой незалежна держава, мова, звичаї, співпрацюють в усіх галучях, не ордурюючи одне Одного, | ХОДЯТЬ, ІзЗдЯтТь Одне до ОДНОГО ВІДПОВІДНО аз законами, нНк Дорі СУСІДИ Підписав ЦІ УГОДИ 1 Брежнєв. Але коли , ЯявиЛлиИСсьЬ лтоди як! в СРСЕ поширювали Де Гельсінкі, їх почали судити, кидати в порми, психліКарні, відправляти на заслання. Комуністична верхівка ховала
ІДеЇ Гельсінкі від народу
У сімдесяті роки майже всі Члени Української Гельсінської Групи були засуджені ОЇ ПЬШІЄ як На з 0 років
ув'язнення (М. Руденко Л Лук'яненко
Ч ререцар:т |
Михайло і Богдан Горині, В Красівський, С) Шеоевченко й інші). « ЦІЄЇ Групи вийшли організатори трьох парти Народного руху України, Української
республік ІнськОої Парті, Демократичної
партії України. Вони дуже бага зробили дДЛли проголошені Нашої незалежності Пому цим партіям 1 Д довІрЯТтИ Й УСІЛ КОїХ піІДТРрИМУВАТИ бони Мн зрадить |Те піІДТВердило житі Р ауР;
ДЦІНЛЬНІСТЬ Гож даванмте гу орки) т ПУ мі ги дійсно правову державу Укгоа Ніл піІДЙТВердимо, ШІ ми також р "Мн НЄЛАТ! Тр ки ум'рі НИ "учені Гук мІА ДІ ни прабатьківщини Грояні
І росіяни як! живуть о Україн ПО виніп зрозу міІТИ що. будуючи разом українцями Україну НнОНИ ГОМеЕїГ )о) а) зр у РО і Рікі
пери гворення імперської
цивіІЛІЗОВа М у сержаву е О і росіяни жили поемлюеьки Л НС! ра 10) 788 5Оненгіо)01О0о1А1 МАО кіучемоО
дорра собі 1 СспОїм дітим ще ТІЛЬКИ «4ССМУ
працювати для наши ом о доброд0ру - ЛИ дДУутте прискіпливо виомратни наші м х щепутатів, контроськова ти повіІДатТЬТ У ДрОССТ У виборчих КОМІСІММ, ШІЄМОі ерж.ав- |» їі Лі Гу сАРАРИ1«»рА ре М» кА Др Ка ор ОТ 7 пеіко "РРУПИРІЇ ВРІВО 11 -4т7ь я |У ме МЕС і | і. О | 3 чі! І ч У КІ .іІРІРІ р хан Доном ке нам | Юрій ЖУК
професодг, м. Полтава
ГОНОРАР ЗА ПУБЛІКАЦІЇ АВТОР ПЕРЕДАЄ У ФОНД ГАЗЄТИ
во'стжиеь з о чор
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
ни - й --ю р ни й ж нт о - ма що ит
г; - 1 б -
"б че
« о ельгюло о оч
поь м
оч ж с б - чім »
- шою ай ов "а -
б. Ті "т. о А віч
б АЗИ с--.. 090 39 -о "НН :-: .. З НН :;
Кор. Пане Посол, ви перебуваєте в Україні два рокі! /. звичойно, стали трішки ; можете ОЦІНИТИ ЖИТІЄ наше не
ХиянИиноОмМ, лише в економічних параметрах /! задовольняє Ває культурне життя столі щі?
Д Відмарович' - 9 радий, що повинен уворити про культурне, а не соціальне буття Києва Протягом мого тут перебування я хотів якомога ширше ознайомитися з
в гони життям столиці Та те, що я -- це лише невеличка його частина
ПІЗНОВ, Бо говорю про те, що мене цікавить, ! Ті заходи, куди мене запрошували 1 театрал Мене дуже захопив український театр, я постійний відвідувач Національно! опери | хочу зауважити, що рівень оперних та бапетних вистав європейський | що мене дивує особливо, то це те, що, незважаючи на економічні обставини, цей театр здійснив кілька прекрасних прем єр, - зокрема опера «Анна Ярославна, королева Франції» та балет «Фрески Софії Київської» Високого рівня є театр Івана Франка, роайська драма імені Лесі Українки Також захоплює мене | театр оперети Талановито працю" ють режисери ! актори, на економічні Труднощі
незважаюни
Якщо говорити про літературне життя,
то. Справа в тому, що я теж письменник ! -ооаю, як нал важко в Хорватії в цьому -- перехідному періоді жити В добу комунізму ми мали гроші, але не було вол! Тепер маємо волю, але не маємо грошей, Які давала держава | це спричинило видавни: коли не
чу кризу А найстрашніше, письменники працюють В СТІЛ, сподіваючись ні на книгу, ні на гонорар | це, врешті, відбивається на духовності кожного народу
Я бачу на сторінках «Літературно! України» - а це для мене важливе джерело, - як автори шукають видавця, ! хоч видав: ництва українські в скруті, книги виходять А серед них ті, які мають фундаментальне, базове значення, як, наприклад, «Історія української літератури ХХ сторіччя», чоти" рьохтомник про українську літературу у СВІТОВОМУ контексті, нові видання Т Шевчен: ка | про Шевченка, нова книга | Драча
Існують літературні журнали, хоч про" блеми їхні нікудине поділися 4 передплачую часописи «Слово ї час», «Слов'янське віче», журнал іноземної літератури «Всесвіт» Мені подобається й те, що українське телебачення теж не забуває про літературу ! ПР9 письменників. Я говорю про літературу, Що виходить українською момою. Літературу, що друкується російською, не дуже добре знаю
А газети, так само, як і в нас у Хорватії, Різні за своїм спрямуванням Добре, ЩО є рубрики, присвячені культурі, наприклод, у «Голосі України» та «Вечірньому Києві»
А ще мене дуже ціковиТЬь образотворче мистецтво Мені здається, що у Києві не бракує гарних виставок -- як колектиних, Ток
ан
бково ПРОСВІТИ
М а Рак і, п, п
( ьогодні ми репрезентуємо нопу рубри - ку «Візитна картка». П життя розпочинає на сторінках «СП» роамопа Любові Голоти а
Дуро
Відмаровичем. Як ви самі переконаєтеся,
ГТос чом
орватії в Україні Пан Посол людина неординарна: слідкує за українським літературним процесом | вра-
Ліна
Вінграновський достойні Нобелівської премії,
Микола
жає. Костенко та
що
цитує Леніна, роздумуючи про націоналізм,
| є членом «Хорпатскої Матіци»,
зорієнтованої на національну ідеологію; пише документальний поетичний «Київський
щоденник» | перекладає на хорватську
«Собор» О. Гончара. Отож, анайомтеся, --
и індивідуальних, - від авангардистських до класичних
Українські художники шукають свого шляху
г авангард, ! поставангард, - / це дуже цікава ситуація. На жаль, я мало знайомий із сучасною архітектурою, дизайном, але думаю, що інтелектуальне наповнення для їх розвитку є
Кор.: Пане Посолі Вивчаючи українське життя / аналізуючи інформацію, Ви не могли залишити поза увагою мовну проблему, яка досить гостра. Я думаю, що Вашу державу ця проблема теж не обминуло
Д Відморович: - Мовна проблема в дуже делікотне питання Щоб відповісти на нього в повному обсязі, треба би провести великий симпозіум Бо це історичне, але й політичне коріння Ми знаємо, що мова є умовою самоїдентифікації народу Але історія для України створила специфічні умови Вони в тому, що частина українців, | серед них інтелігенції, розмовляє російською | вважає це нормою | ця проблема поставлена перед державою дуже серйозно: як зробити українську мову державною -- Конституція України це вирішила ія не маю що додати
Але я можу сказати про сво! відчуття щодо цього факту По-перше, Україна повинна позбутися проблеми двомовності Ми, соціологи, знаємо, що через мову де процес асиміляції Конкретно в Україні це відбувалося через русифікацію | виник той феномен, що частина українців, вважаючи російську мову своєю рідною, не вважає себе росіянами Вони називають себе українцями ! це проблема для науковців дуже цікава 4 спідкую за тим, як це вирішиться в Україні
Друге Як досягти того, аби українська мова стала державною на всій території України? Я знаю, що письменники справляються зі своєю частиною завдання Але вони повинні мати підтримку Бо мова повинна утвердитися в усіх точних науках, в науково-дослідницькій, фаховій літературі, стети основою життєдіяльності культури
Третє Чи мовна проблема не порушить національної гармонії і як досягти, вирішуючи кловне питання? більшовицький режим через мову робив денаціоналізацію України
| це схоже на хорватські проблеми, бо ми теж маємо велику проблему - проблему суржика У нас в Хорватії суржик звався сербсько-хорватською мовою
КЛи повинні визволитися від ПСИХОЛОГ чного тиску цього суржика, так само як і тут, в Україні. У нас цей шлях важчий, ніж у вас, боа нас значно більші комплекси, - менша різниця між двома мовами
Кор.: Сьогодні Ви петь «Слова Просвіти», видання Всеукросінського товариства «Просвіта», масово! громадської організації, що Існує майже 130 років. Чи Існує подібно
організація В Хорватія Д Відморович: Така організація у Хор:
Україні 7
питання має не лише
навіть частина
ьо
р9зич191 4 А АРЯЙК
- - и а -
затії існує і називається «Матца Хорватско п завдання просвіти! ельство народу, зби реження традицій, підвищення рівня освіти народу. Ця організація була заборонено як
націоналістична в 1971) році, а віднОВЛенноО з 1990 році Вона веде дуже велику видавничу діяльність ! має свої представництва всюди в Хорватії та в хорватській Ддіастер' Кожне з цих представництв працює як самостійна організація, яка веде культурнопросвітницьку роботу за цільовими програмами. «Матіца Хорватска» має свої два часописи 1 дуже гарну літературну газету. На сьогодні це найзначніша наша організація, яку підтримує держава, яка є оберегом всього кращого, народного Мені здається, що існує подібність між нашими
організаціями, існує великий простір для співпраці, і було б добре, аби ми змогли організувати зустріч наших керівників. Я сам член «Матіци Хорватекої» і міг би сприяти цьому.
Кор.: Ми з вдячністю приймемо цю доломогу, а зараз хочу запитати ось про що. часто такі організації, як наши, звинувочу"- ють в націоналізмові. 4 тим часом національно ідеологія -- це єдиний вихід У нашій ситуації, адже і українсько, і хорватсько людність не мали можливості жити повноцінним національним життям...
Д. Відморович: Ви знову задали питання не з легких . Мені здається, найважливіше зрозуміти -- що є націоналізм... Це запитання теоретичне і має дуже чутливі Політичні наслідки. На нього можливо відповісти у кілька способів: політики, які схильні ДО інтернаціоналізму, негативно ставляться до націоналізму. Я належу до генерації, яка добре пам'ятає праці Леніна, Маркса, Енгельса Оскільки в Україні є багато таких, які читали Ленін, наведу тут його слова: Леніна писав, що треба відокремлювати нації, які пригноблювались, від націй, які пригноблювали
й згоден з цією дефініцією, хоча й не більшовик Проблема націоналізму в Хорватії дуже актуальна. Ми - молода держава в національному ренесансі А, окрім того, у нас йшла визвольна національна війна | тому ми повинні пильнувати, щоб наш націоналізм не переступив ту межу, за якою починається негатив -- расизм, шовінізм. Бо ці явища можуть викликати у нас проблеми, відкинути нас, як націю, в гетто Ми хочемо бути відкритими для всіх культурних, духовних, наукових впливів інших націй, зберігаючи самобутність та самоїдентифікацію Бо заразусвіті існує течія універсальної уніфікації, що дуже нівелює маленькі етноси На жаль, ми це відчуваємо в мові, музиці для молодих, ставленні до етнографічної спадщини - це дуже небезпечна ситуація Ось погляньте -- перед вами дуже об'ємна червона книга Це «Словник іншомовних слів». Це ті слова, Які за незначний історичний час увійшли в хорватську мову, і ось ця велика книга потрібна, аби можна було читати наукову літературу, бо це книго -- вдвічі об'ємніша, ніж словник хорватської мови. | зараз слід ставити питання так нам потрібен націоналізм, аби ми визволили нашу мову від такого колоніального становища | чи ми не залишимося без нашої етнографії, без нашого фольклору? А ми його повинні зберегти | мені здається, що я цим сказав про своє ставлення до націоналізму з точки зору мого маленького народу
Ми проти екстремізму, проти шовінізму, -- але існує така народна хорватська приказ: ка: «Кохай своє, а чуже шануй» Бо не шануватимеш чужого, коли своє не любиш
Кор. Пане Посол, Ви говорите палко як пост і точно, як письменник. Отож, чи є час
пери бування б Києпі благодатна для Вашої я гу ТРРЯ
Д. Відмарович Дякую за це запитання 4 улаю бути скромним | скажу Вам, як українці, що Україна на СЬОГОДНІШНІЙ день має найсильнішу в Європі поєзію Це феном Часу Я переконанми, Іо копи 6 Микопа Вінграновський, Ліна Костенко, Іван Драч були 6 перекладені на іноземні мовби, То удостоїлися би Нобелівської премії. / якщо навіть не отримають ціє! премії, то всеодно увімдуть у СВІТОВУ клосику Греба активніше, наполегливіше пропагувати вашу поєзію Це стосується і хорватської літератури Нас світ знав крізь Югославію, а вас крізь Родянський Союз На практиці це значило, що
ми були в тіні сербської мови | сербської
че й |. . уч Ч' ь з ке но пр у Ч б оч б - ч « чи в.о ніч - м м РА до й і юч і як б КА зу ї плн й У од а м -, щі А | и, те я - й й о ек і п г " іч - у ч-г Ром "и і в -У т . м - ь 5 зи "Р оч жо чо - як АР и чо ето з п я" поч - "і РА о У КА Ач є Я Аз «ера мк; ча Чи пи ел " і і чи З і Мо о ол, Ла " ч і о, о я и їв -- - чі М ча ню єї ча А Ро го Р, Чо "я ч "и "з з нн "рн зує ІЧ | Ф - б вія йно Пончо Й "м " б 5» і я "ов Її - М. ль В й ля у б прімя б ї, р б чик " й баг - б НИЄ аб я ін ру чу й "м й чн б б в чи і. ов Ярек 0 Ре теро яз; й ть й ча ча м а З , вч ба клеї "ГО - П. я Б б МА з Р фн У «я - чім, «ой я чан ЧА У З ча и Сч "я" ь їз і ть Лю У Гумаї а Ак» «іі "Да ре Я и "КУ НО 1» ї жен й Ю ю п! чер ДО Воя 4 фазбенвь нь В й" ь
культури, а ви -- В Тіні Російської мови | культури. Що стосується мене особисто, тоя належу до другої ліги хорватської літератури, т я це підкреслюю. Поруч з такими іменами, як Драгутин Тадіанович, Славко Міхалич, Златко Томичач, Дубравко Хорватич та іншими великими хорватськими письменниками це моє -- друге місце для мене дуже важливе В Спілці письменників Хорватії мене знають як фахівця з літератури хорватської діаспори.
Але в Києві я також пишу і поезію, і вже створив книгу, яку хочу назвати «Київський щоденник». Мрію, щоб її переклали українською мовою 1 тут видали. А з пані Швачко, яка є викладачкою Національного університету імені Тараса Шевченко 1 пані Форитич ми перекладаєло на хорватську мову збірку поезій з творів Миколи Вінграновського, Ліни Костенко, Івана Дроача та Дмитра Павличка, аби їх представити хорватській публіці Ми закінчуємо перекладати книгу Івана Дзюби «Кавказ» Тобто я хочу вам сказати, що кожну вільну хвилину використовую так, щоб краще ознайомитися з українською культурою, зробити якнайбільше для культурних, духовних, просвітницьких зв'язків між нашими народа" ми
Я можу сказати, що ми вже переклали частину роману «Собор» Олеся Гончара, який було надруковано в хорватській пітературній газеті, потім Вірші | СТОТТЮ Леоніда Талалая, прозу Бикова Дуже добре, що тут, у Києві, вийшла антологія сучасної хорватської воєнної лірики, про яку писав Леонід Талалай у вашій газеті
Сподіваюся, що наша розмова буде не пише початком нашого знайомства, але м більш тісних контактів між просвітянами та іхніми хорватськими колегами
Кор.: Дякую Вам на доброму слові
т режи Ру Й й, Р Ру Р "й й
чи нь ль Роо що - - й і - "| качаю кл -ь - ооо о а ложа ії че отни ч Р М « т: Р -- уа чо Тл Ло М - кл м ки, З ки а нь б Ди Га іч чт. ч | у і - чл "аю чи, и че і п че Лю | кл б і вче - т " нь ке я алко В, і чн тн і п "т. 1 - - чт - іч, , б - Ж чи чл. сту тік М. - - '- Ма чи чі - ч Чи он - че - а 4 и - а З - . - З Чя " ч. ом і - кн ь і й - ач чі Ми, - - 1 "- - Й -, ч ал . "іа . ки "У М чолі » | "й . -. ї чо
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
т -
ї - «РАЙ
- Шановний) пане Конова
чинений Ваш нинішній приїзд до Києва?
-- Ми з дружиною Марією прибули в У країнл ювілейних заходах з нагоди )0 річчя від дня народження видатного письменника, поета публщиста, редактора і маляра, громадсько-поліТтичнОоОГгоО дДІЯЧа Івана Багряного Довелося побувати в Сумах 1 Охтирці, де він народився 2 жовтня 1907 року 1 прожив молоді літа, почав літературну ДІЯЛЬНІСТЬ...
-- ... де Й понині живуть його родичі.
-- Так. нам пощастило зустрітися з родиною його брата Федора. У святкуванні ювілею письменника на батьківщині взяв участь : його син Борис. А в Суми з нами їздила донька Ївана Багряного Роксолана, яка живе в Німеччині. Вона розповіла учасникам святкувань про життя й громадсько-політичну діяльність СВОГО батька. А Галина Багряна, дружина, не змогла приїхати через хворобу Вона мешкає в Новому Ульмі, де похований
аби взяти участь у
письменник В Німеччині живе й їхній
син Нестор...
Крім бажання взяти участь у ювілейних заходах, привели мене до Києва и суто видавничі турботи. Оскільки готуємо до видання збірник історії Української Революційно-Демократичної Партії, біля витоків якої стояв Іван Багряний, потрібно уточнити деякі моменти з редактором Григорієм Карпенком. А видрукувати її поголився пан Осип Зінкевич у видавництві «Смолоскип»
-- Парадоксально, але факт: про видатного українського письменника Івана Багряного на Заході знають поки що більше, ніжв Україні, хоча тутвидано чи не більшість Його творів, єкранізовано роман «Сад Гетсиманський »
-- Про Івана Багряного ми ДІЙСНО більше знаємо, оскіЛлЬКИ ПИСЬМеННИКк ДОвгий час жив на семи рації, п Німеччині
Ми всі читали Й знаємо його твори так як вони часто виданались І перевидарвались у діаспорі. В Україні ж вони появилися
ДесяЯти ЛІТ
остання роки ПІСЛЯ
лише п амовчування, український читач недавно дістав змогу познайомитися з романами «Тигролови», «Сад Гетсиманський»... 3 відомих причин про життя самого Багря «миогонаного одтькоощина брмуломалоріІдомо лонславна, пого гут назишали То колаборантом, то фашистом 1 таке то пбиес. Що ЦОзу уміло, ме рідДдПпОПІДаєЄ ДІЙСНОСТІ Я власне очи скарбником Фунлації імені вано 1»! м
ного, яка провадить аночіну зоботу щодо
представником
(ОпУЛИрИ зації Й видання творів пило МІС
(пика, цпори ікупрання ного ІПоОрчОї спадщини
- Ви особі ТО АНІ Тії Іална заг! ого 7 Якою пін був люднниою 7
. Гак, я анмай Галина Їй! римого КоОчо
штмачно молодшим мл |" ЬоОїоО у пепие по
лин зн занажинниси чо не
Р - ПР
0 -- -- вини --
члся 9 простора сущо | | (ові ПРИСВІТІ
ОЛЕКСІЙ КОНОВАЛ (ЧИКАГО, США), ГОЛОВА СЕРЕДОВИЩА УРДП, СКАРБНИК ФУНДАЦІЇ ІМЕНІ ІВАНА БАГРЯНОГО:
«ЗІ СПИСКІВ ЛАУРЕАТІВ ПРЕМІЇ НОБЕЛЯ ІВАНА БАГРЯНОГО, ЙМОВІРНО, ВИКРЕ- СЛИЛА ТІЛЬКИ ПЕРЕДЧАСНА СМЕРТЬ»
|) | І | р МІСНІНІ екіно і Ли | ( | | | | ї В | 70) УКРатїнських ві: ||| ЗІ еми в ІТТ Сі / І (7 ( ( О) ОО Я - Ї | іі і |) рик ()1)Ї | | | ОД У М с)0 сл Н емокр б Україні Ої ЇМОЛОЛІ. | ПпІСЛ | ОХ ства з романом сад Гетсиманський апропонували Нобелівській комісії ро: тянУТИ ИОГОоО ТВОоОрчІСТЬ ЯК Ппретендента на їтайирестижнішу в світі ПпреміІЮ Я написав про це Іванові Багряному. Л Ввід комісії ми отримали піІста, В ЯКОМУ ПОВІ ЛОМЛЯЛОСЯ що вони зацікавилися
гпорами пропонованого автора До речі що тоді вже побачили світ його французькою, німецькою англійською, голландською, датською мовами. Але в скорому часі письменник помер 1 ми повідомили про це Нобелівському комітетові. Тож, ЦіЛКОмМ ймовірно, зі списків лауреатів премії Шобеля Івана Багряного викреслила тільки передчасна смерть, 1 ми змушені були припинити цю справу. .
-- Слід нагадати, премію присуджують лише живим авторам
-- Їнині живий Олександр Солженшщин, якого нахто тоді ще не знав, Дістав ЦЮ премію аж через 15--20 років опісля -- за «Архіпелаг ГУЛАГ». Їван Багряний, як бачимо, писав про те жахіття набагато раніше. Можливо, саме Бін міг Стати володарем премії. Треба було, щоби її інші організації підтримали акцію, вис" тупили з відповідними рекомендаціями Власне, існує кореспонденція з закликами до українських громад Австралії, Канади провадити відповідну роботу.
А щодо запитання - ЯКОЮ ЛЮДИНОЮ був Іван Багряний ? -- можна відДПОВІСТИ коротко: працьовитою. Дружина переслала всі Його архіви, вони чималі за обсягом. Я читав майже всі його листи й
3 Л1Да ТИ
Книги
що Нобелівську
( Ії і т 1 ї М | | і | К | 14 М рей | | М - 1 Г) 1 | | "бі я. ь 5 (, | 1) | 01) Ї МО | І 1 | І у 1; рі ІРе | | - Р) - М бі а і й. «й регент (3 їі ЧИ М г) НТД 0 І І ра раї З - й че» аг о г «ПОЇ гу ч- - 3 жах С -б б ПП - Ом найомив його з міст ПОЗУ» й р 38 Б є 2 | Й й «ще ВІН Не О0ояЯявсСЯя НІ зго 3 | 2 | й й О0 МІ |) РА Є Ч Р Рій й С ху Ї, ОМ.ЛЯЧИСЬ 13 ПУОЛІЦИСТИЧНИМІ ' 1// ІВ Р. Ба рянО!: О | ОР ІДУ КИЙ ГІНГЯТУ | Г| г М й Ї і ) Ї / Р і | Ї ! С. Ії її. 1! Р | г і і ї ї О і Р Ї і
ГОМ «ПП уб ШИН ТИкКИЬ "РРГ ЬЛІЄНІРІ Й АХ: Г/Ї. сії НИ ВИД ІВНИЦТВОоОМм к ( 7О 0) | Кк им 3 "р НЛацієЮ Імені Ї я на
Ба! ряного Цього
-Км і М
ь Арк ді М
Х
і
В Іасне мІеНІ
МАО,
у і
довелося збирати 1
З, КЯ М « . | чч Фу «4
уклалати цю публіцистику статті пам Іети реф 1 Ір УНІЙШЛИ статі
Кеї, Є Сі Док 11
ПОЛІТИЧНОГО
ку ре ЛО
ч 7
фуга пло
7 - ьч М х М . 1 | З 5 4
зр чарок
я» -яю її Р РА ,, г.
Чей . .
і 7 М "че,
і в -к» Ми -ео я аль
- жи ка 1 че б - ж» и Ся що -
їз
5 кури лм
ФУ ІЧ У "пумез в ВЕ
яч » а чаї яр
спрямутання Зокрема п знаменита «ЧОМУ я нехочу повертатися до СССР?» 1946 року Й
Р три?
й РР ЧТ, альо
мк, ро чі
Мв
сана Ше неоднозначно
РО Р реч
ни у Зргу Н
| беогонасюамюм осмос о коооарооо б | в. Р Зоо ливу ном УР рос ВОЮ о ОТО
сприйнята як в Україні, так і за п межа З 5 ю ми У цій своїй праці письменник З У А 5 з ОВОдИтТЬ слова. ЯК! ЗнНа05Оть ниатпаам НЯТЬ Ми ре М 2
чимало українців старшого покоління з діаспори: «Я вернуся до своєї Вітчизни міЛлЬЙОНамМИи СВОЇХ Оратів | сестер, що перебувають тут, в Європі, 1 там, по сибірських концтаборах коли Віль | Акалем тоталітарна кривава більшовицька СИСТ Йог ма буде знесена так, як І Коли НКВС піде вслід за гестапо червоний російський фашизм щезне так як щез фашизм німецький... Коли нам представник українському народові буде повернені Української Н г право на свободу І незалежність в ім я З християнської правди і справедливос т» -- Не всі українці повернутися на рідну віІДроджується як самостина держава попі Письменникам найбільше: вони повертаються у В тчизні Чимало з хоча б своїм полум яним словом ьтузі | твори багатьох ІЗНИХ РОЗСІЯНІ ПО ЧИСІЄМ ітератури та миг . . них зарубіжних часописах Гукласти Том уже ствог «Публіцистики» обсягом сторінок було справою нє з Леских -- Мені пощастило зібрати
ТОДІ
гіТЛлеріцськоа
Коли Ір І Й і 4 ї - й
на жаль, АМОГ.ЇЙ
зем.ю М и? пошасти.тое У И Ріс ()
1.7є ралі
тона М
кару роРЕ ЧО статей, що ся В
ВІСТЯХ»
відс тків друкува «Українських «Нашій боротьо!»
«Молодій Украй
«Наших т. Ші
ПОЗИЦІЯХ», «МИ ЩІ
попернемось» «Ро І ЦИХ Дниих » «Пром геїь. Дехто висловлюю «Ти
У ко | ви і . .
вийшла 0 ще одна ка кни ЧТ ІК
жаль шоянеподавпримтток робив ( І ОрінОк На ВІСІМОСО г й . ) | |
У роботі м лкнигою допетОося кори наАТнНеОм и Кк арх | Мі)! аниИ» Кк г
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
-- ж - - ен - з -
шніх Де А ередуманс» Багряний |і сам був чудовим м ляром рай Кадри кадри українського народу
руугогУ С | Данила ІШумук бо гу мас кажуть мистцем. Для при « в Україні, що вони тепер перебувають «Хжраїн о.током 1Ч.|Їьо ТВаси кали боман з Гигролови» «автор у комсомолі, УТПИ Же компартії, алене є Гонка УК аїиською й англінськОЮ МО ілюстрував сам. У власному оформленні переконаними комсомольцями. ; . Збириниик о пошану Григорія о пновидаві книги для дітей козаки «Про комуністами, бо вступили до тих кита зь до 70- річчя композитора елек та Павлика мандрівника» 1 є Геле-організаціям, аби ятосЬ вибитися в житті, яю | Багуяйного, їіміпі книги. На о сон Сбигінали тих малюнків досі здобути вищу освіту, мати посаду збоому зАмункУ «сруплаці вмданния азберугаються у мен 11а Багряного накимулиєйм насамперед м ати українських м родних піСсснь Як юлтина неординарна Іпан Ба/г- 1.) Москви, радіо аж розпинмалоси. як ТИ Ганни Шерей. ТПОЛОПОЮ Фундації від 1982 | ряний, цілком ймовірно, мав Цікаве смієш посягати на наши кадри? Це віддані року" юоктор Ллнатоямим їмсий. Діє філія оточення, зокрема літературниє Та мис системі тілом 7 душею люди!!! -. суунлації У Канал! гецьке? Водночас і в діаспорі ПІДНЯЛИ галас: Яке місій ча й У ДУ МКІ ІОСІЛАЛ( Вінналежав ло Спілки чисьменників як сміє казати, що наші кадри там, юрчість Іва іагряного в контексті у діаспорі. А що небув людиною замкну - серед совітів? Це ж зрадники, комунисти, укра нє чи СВІ ГОМОГ "еросту рий 7. ЧИ гою. СсніІдДчЧИтьЬ обширна його сепістолярна вони не здатні будувати Українську дер" чажемо говорити, що всі творі! пи: вменспадщина. Добре було б, якби хтось узявжаву і їх треба знищувати. «Їван Багряний цнка на СсьОГА | зібрані, вВпОРЯдкоОвани ся за п впорядкування й видання Вважаю, відповідав їм, що Й за німецької окупації видані? що ця робота не з легких. Серед тих, ІЗ багато людей довели, що хоча Й були Георчість вилана повністю. Загальким листувави я ван Багряний, такі відомі комуністами, але водночас 1 патріотами секількість томів ВИЗНачЧИТИ СХ адно, бо | письменники, як Улас Самчук, Тодось своєї землі. У цьому яскреве гвори пи пллиси окремими кийгами. А (усьмачка Леонід Полтава, багато пересвідчуємося тепер, коли "багато шоло СВ гопого контексту го серед представників гворчої інтелігенції з усіх КОЛИШНІХ СОМСОМОЛЬЦІВ, комуністів стаунсьменіистк56! а української еми рації Там куточіО В ДТаспориії Окремі листи зархіву ли справжніми патріотами України. Є Багряний: найпопуляришиим у чужинев я готував до друку для чгасописів Канади. патріотами, вважаю, президенти Леонід кому СВІТ 4 переглядав, для прикладу, А в «Українських вістях» видрукувана Кравчук і Леонід Кучма. То неє злочином іспанські СЄНЦИкТОГМ" ат | зустрічав там серія листів, у яких письменник висловбути українським комуністом, головне, пого ім я Її вори письменника видашт в люоюпавсвоє ставлення до церкви, зокрема щоби рн дбав про свою державу. 90 зарубіжжі! «ільномними тиражами Рои російської церкви В Україні. ВІДСОТКІВ колишніх комсомольців і ман «Тигролови» айглійськОЮ МОВОЮ -- Був віІН ЛЮДИНОЮ віруючою? комуністів, на мою думку, можуть бути побачив світ У СПА, Канаді, Англи, а - Так, Їван Багряний був віруючим. старалися примусово повернути з таборів корисними для розбудови України. А тидтак цаигЛлІЙСЬКОГО перекладу був пере- Але казав, що НІКОЛИ не ПІШОВ би для переміщених в Європі на радянізовану там, звичайно, знайдеться десять ВІДСОТКІВ з кладений на "М! мецьку датську, о сповідатися до російського священика, батьківщину. Багряний написав уже згаяничарів, яких тягнутиме до Москви чи М і сьлландську МОМ | зміг прислужитись бо з Москви нас понад 300 років причодуваний памфлет «Чому я не хочу ще деінде 1 ЯКІ вважають, що в сусіда | «А учням ШКІЛ 9 уразок чистого кохання щали: спорБіДдали втому головна причина, повертатися до СССОРІВ перекладений завжди краще. Іван Багряний любив повія Твори Багряного ми гають 1з захопленмщоми стали хохлами, а не українцями. В англійською, іспанською й італійською торювати, що У своїй хаті своя й правда. сур Я Га нам. їх ВИСОКО оцінила німСЦЬкКа, Украни має бути українська національна мовами, в якому нагадав світові про ті І треба дбати про неї І бути господарем, а лій Ж американська Франц ДРС ІСПпОнсСькА церісва, порторював ВІМ. безчинства, що їх продовжувала насаднечекати, що хтось прийде 1 буде щось за У критика За мотивами «Тигролорір» май -- Ще на початку розмови Ви торкну-жувати комуністична влада в Україні, до Ш нас робити. , | | Же із намір ЗНЯТИ фільм аме рикан ькиЙй лися теми неоднозначного ставлення ДО - такимчином висловив протест проти приес Нарешті, хоча й із великими потуга- Що. | зн З Голлівуд. А роман «Сад Гетсиманський», ПОСТЕТІ Івана Багряного представників мусової репатріації. Він, власне, став Ми, утверджується своя правда в нашому | «2 Ззаду на думку критиків, вважається найкрарізних ПОЛІТИЧНИХ таборів. І якщо ніби провідником, захисником сотень спільному домі, ім'я котрому -- Україна. о им У доробку письменника |(ідне мІСЦеЄ зрозум Іле ставлення до НЬОГО тисячтих людей. А після цього був напи- Ідеально було б, якби Й Києві, СТОЛИЦІ "Рі -4 посілає творчість Івана Багряного п у заангажованих на будівництво комунізму саний вірш «Кадри». незалежної держави, був споруджений 7 КО Я контексті загоальни україни ької літератури ОртоОдоксів, то викликають подив, мМ яко Нагадаю, що в діаспорі діяло декілька Пантеон Слави видатних українців. Іван Р | - Над оформ ІРННЯМ КНИГ ПАаСкКІЛЬКИ КОЖУуУЧИ, бдезпіДСТавні звинувачення ПИСЬ: партій, ЯКІ створили Українську Багряний, гадаю, зайняв би там СВОЄ б Й відомо, працютан « РРАТаКЕТИГИЙ; графік ЯКІВ хченника деко трими діаспорними Національну Раду (УНР). Український гіДНе місце. | у Гитиадовський, ЗОК ря ма нИОГгО оформ тенині патріотами в симпатіях ДО ТтнНХхоже уряд в екзилі задумувався як противага З Дей справді було бідеально. Наразі їв Україні вийш.та книг аї я, Тюдина біжить КОМУНІСТІЗ радянському урядові в Україні, який Ж радіймо, що Іван Багряний повертається і , над прірвою» -- вай Багряний свого часумаввеликі вони називали маріонетковим, безголо- В Україну своїми творами. І книги пись- Є . За життя автора згадуваний теп» не неприємності, ЩО й відображено У ЙОГО сим і безправним. І вважали, що лише менника є найвищим пам'ятником йому. М вилавапся, вій побачив сії після його | пуУуСбЛІЦИСТИЦІ Як ви знаєте, ПІСЛЯ ВІЙНИ | они репрезентують права українців. І Й й Р смерті. ЛА щодо оформлення кимт го Іван нас, людей зі СХІДНИХ областей України, ось 1948 року Іван Багряний сказав, що Розпитував Володимир ГЕРМАН ор спринегтанвсанчавнесовивчтчачнннввничо о нини сис з о:
зоною - цнижку цю рецензують уже не Треба було дуже сумлінно обмірковувати добір захоплюючу книгу роман про Ве! труднощі та | навських Крижанівська із Рочестера в США. Не
"ЗР їх аперше, бо її видання від 1993 матеріалів, щоби не поминути найсуттєвішого | невдачі, які довелося перебороти, поки книжка пиш її княжим матеріальним пожертвам, але й у ь | року вже третє 30 чергою гіє тут автор зумів вибрати справді! те, що впродовж появилася на СВІТ | діишла до читача Особливо особистим наполегливим старанням В Укроїні м | треба відкривати наново ВІКІВ бупо провідною СИЛОЮ нашого народу цікава була 6 ця історія, коли говорити про завдячує свою появу 60 тисяч примірників пре-її вартостей, а просто відсвіжити їх у СВІДОМОСТІ клеч - тобто лицарську відвагу, чесність, вІрмість діаспорні видання, ЯКІ появлялися в умовинах красних легенд Константини Малицької «Гарфа тих хто вже з нею був знамомий Бо ж знамомі та книгу носія й поширювача духовних відщІрвання ВІД рідної! землі та завжди майже пеїлі», 30 тисяч накладу оповІДаннНЯ віДОМОЇ з нею численні ве теплі пиховники, ну й звичам надбань М раїни Двадцять чотири оповіДанняЯ, стораннями тільки зацікавлених одиниць При авторки героя УПА, Богдани Світлик - Марії-но, юні читочі у діаспорі, вже 8!Д першого написані чітко, живо Те зрозуміло для нескладненадто великій уваз: заголу громадянства Дмитренко «Учителька» ! врешт! 15 тисяч видачня 1954 року Ото» пригадаймо собі ного ДИТЯЧОГО еприймання, ПОДІЛен! на Три Отже, в першу чергу треба підкреслити, що примірників «ІМеча ї КНИГИ» Щоправда, 8 ЦІЙ автор, рслодимир Барагура педогої курнапіс тематичні розділи Першим - «ГПа полі слави» мистецьке оформлення книжечці дали два роботі помогли меценатці немало посини, ЯКИХ 10 письменни? Ссобпиво 8 домимн Я! це про Подвити української зброї в період ВІД справжніх знавці наших історичних «реалім» - вона зуміла виховати у вірності українським співредактор | опісля ДОВГОЛІТНІЙ редактор жур боротьби з поповцями до змагань УПА. Другий Петро Андрусів та Михайло Михалевич й, ідеалам Але все ж кІЛЬКакратн! поїздки в Україну
нату для дптей є Веселі у» - видання і раїнсь! ого розділ «ГІє ргаменіт і: кКкнИигО» розповідДОє про оформлення книжки річ зовсім не другорядне та ВСІ труднощі післяколоніальної економіки, як! - Народного Союзу «Свобода довепося поконати при цьому ДІЛ", г це ПОДВИГ
«Веселка» просвічувала шлях укро!нськугм ніяк не з буденних. Завдяки ім київська
| словоукроїнської правди 15 тисячам української І |
)є | 1954-му було пизночним чинником у реліпино
дітвори. А на неї вже чигали з усіх станків
| (Володимир барагура: «МЕЧ ! КНИГА», дешеві, розкладові, російськомовн! видання
мОціональному вихованн українськи» дтем но
посСепеннях крізь часи май є ПОВНОЇ
ВІДО! ремлпеност! від Материї а аж до чосу, коли | Історичні оповідання, Київ, 1993) Оце ж ці ДІТИ з3ЧЯ недовгий уже час переберуть тра змову доступними творч! 19 животворні | | п а ан дов аа БУ, І ЧИМ кермо молодої Держави "! треба їм добре ів язки їз рідною землею Тит заслуги "Веселюм» знати, на яких основах та куди вони її поведуть та її редокторів (крил Бболодимиро барагури, но історичні хвилини постання таких незрушимия бо ЗУ викликає враження про книжку яна | приходить думка: а скільки ж більше добро початках Богдано Гошовського та Романо Заво пам'ятників нашо! духовності, як «Повість давніх ПеРмзми погляд» та в великій мір! рішає те, як | зазнапи 6 нашідіти -- ї в Україні, | по несходимих довимо) просто незміримі, беручи до уваги ще В піт» Нестора та «Острозька Біблія» Там теж спринме текст читоч, особливо МОпоОдиЙ, та просторах східної діаспори, і таки В нашій ДОДОТКУ високий мистець! лад та виховний рівень уміщені «мов; картини із життя киїаських бурсаків скільки залишиться у мого СВІДОМОСТІ 13 ЦІЄЇ діаспорі, акби так не одна пані Марія видоння акий воно удержувало постійно у розділ! «Велетні на верхів ях? рдеться про поро Про високий мистецьким рівень вим" Крижанівська, а куди більше наших громадян Можна не сумніватися, що довголітній редаї цікаві моменти з життя наших трьох найбільших ді Д Чо «зані. особливе об едмення поважного віку схотіло скористатися її прикла: тор такого журналика знав доклодно " весь Тараса Шевченко, Івана Франка те дес о ачаюрий рацівники Літературні для Дітей | домі? Якби теж єхотіли вкласти свій нелегко матеріал, на якому повинні виростати Діти М? Українки Автор зосереджується головно на їх ЗЛОД РА членом якого є автор куже | здобутий за все життя гріш у найважливіше свідомих українців, знав теж | тадлниці ПІДХОДУ ? молодих літах, щоби МОПОЛ! з тс в еУачеея п ка підприємство -- у розбудову Духовної України, об матеріслом до дитичсї душі. Недаром зе подібностей між собою та тими, хто повинен ПА історія «к'еля і книги» така 1954 року | без неї | Державо не встоїться виховав дві влосні дочки в дусі всіх громадяме» стати прикладом но ее життя. Великим запає чо книжку видавництво Спілки Українсько! Українські працівники літератури для дітей І Ши ьо відомостей про історич! обставини, про пегля- ЛАоподі «На варті» у Торонто, друге видання молоді мають ще чимало подібних повновартісних Тематика збірєеи оповідамь для Д'ТЄМ та мо ди героїв ЦИ» оповідань вплетений зручно у появилося 1980-го у видавництві відомого діячо | творів для номшлит дітей -- тільки 6 знайти для них
ПОД «Меч | С а з істор! буття 10 розповідь дії та в діалоги Дитина, слідкуючи зе нашої культури Олександра Моха, який, незва меценатів , - їсіниїаО пазят з ) | мими із ЗОЧИ авпенням, засвоює собі рівночасно жаючи на всі труднощі, переніс своє видавництво
А поки що бажаємо многих ще то щасливих майже без труду ЗОЛИКУ КЛЬКОГУ потрібних | «Добра кмижка» Із княжого Львова у діаспорну
літ достойним | авторові, | меценатці «Меча |
сУГі ; іпьтурм машого мороду З цими предме тами
треба б С ба бупо в першу черг" познайомити мом ршу черту та рівночосно починає ввожати їх столицю - Торонто і там теж довгі роки продов
моподе покопінна бо пізнання це перший та відомостей 5 ТКА | | книги» Хан їхнім приклад знаходить все більше необиідний єтупінь до духового споріднення своїм власним здобутком, же ЩО є чати: У уровня й вницьку міІСІЮ маслідників, щоб сталили мечі характерів ново- Відмутть єдності із якою небудь вартістю мою ЇЙ впосного світу уявм, мрії! аз сумніву, Цем Мо о ружа одначе, ТРЕТІ сучасне видан го ПОКОЛІННЯ, щоб живили їх все нові Те ТА Матеріал був незвичайно широ ий ачаосу задум удався авторов! повміСТЮ | ч да а о вже дуже давно вичерпані! книги - на скріплення безсмертя Народу! «ей акий зопишався "на вивчення Каже старе патинське призами я що «мають аа ій чергу У зам попайлоси вже В
Прбінознавства після СспПОВНеНтУ ьсія вмМмМОоЇ книжечки свою ДОЛ" оправа Зв ми ніс: лю а Я пр Р можливило "пого подоа Леся ХРАПЛИВА-ЩУ?Р, 0 трибун іно ОЙ Ро абльжений чої книжки можна 6 написати другу, не менші Дь , відомо меценатко Пані Марія З Тар Торомто (Канада)
ПОН нів ежиннннннннввннннннннннно лееенннучнн ОНЕНИННИННННХНАНННН НО
ПА РНИНИ бе и БЕРЕ
ній - РР - а ий - зони ци
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
гій и
дів |
п
Григорій Колкник Я працював на кіНнОСТтуДІ мені Довженка Надходив ювілей Гоголя. Подумалося, як прикро мало зоздано цьому, одному з перших геніально обдарованих українців, котрий так палко. пона увесь світ, промовив про свій народ, про Україну Я почав вивчати життя Миколи Васильовича Яновського Уявть Собі, Їталія Містечко Альбано Гоголь, який уже створив не лишень «Ревізора», а й написав | опублікував перший том «Мертвих душ». Він заслужено має титул громадянин світу! Перепочиваючи неподалік від Рима, він тримає на колінах книгу. яку б ви думали? «Исторія Малой Росси Дмитрия Бантьша Каменского» (Часть І). Так мені відкрилося, що Гоголь, попри те, що такі ненаписав багототомної! істори України, яку збирався створити, постино готувався до цього і мав на це право, бо, як на мене, був одним з найважливіших наших істориків. Гоголь повів мене. Його увагаий повага до живої
душі нашого народу, иого невмирущості, любові до пісні, обряду, своєрідності вдачі, родоводу. Згадаймо «Тараса Бульбу»!
Кор. -- Гак, мивслюбимо цю повість
Г. КО -- Для когось «Тарас Бульба» повість Ось, погляньмо Четвертачастина історії Бантиша-Каменського Манкфрест про скасування Запорозької (чі «Божиею милостию Мьг Екатерина вторая, Императрица и дсамодержавица Всероссийская, и прочая, и прочая, и прочая..» Січ зруийиновано. «Со истреблением на будущее время самого названия запорожских козаков». Царі не тільки видавали маніюфести Вони силою змушували дотримуватися іх Уживання слова «запорожець» прирівнювалось до зневаги царя! Не менше І що ж? Відповідь відома -- у 1835 році, тобто всього через шість десятків літ, один з синів свого народу публікує повість «Тарас Бульба» , закохує в своїх героїв людей різно! віри ! різних національностей, І ЗВІДТОДІ ЧИ ПОСМІЄ ХТОСЬ сказати, що Бульба бандит? Далебі
Кор. -- Переконливо Віримо, що один з ваших навчителів юсторії Гоголь. зрадьте, будьте ласкаві, ваш секрет, хто -- другий?
Г. Ко -- Той, без чиєї творчост и історичних знань ми з вами не шукали б істини, говорячи цією мовою.
. Кор. -- Шевченко?
Г. К- -- Звичайно Тарас Григорович Шевченко Ужиймо гайдамаки! Що скресає найперш? Гонта? Залізняк? Умань? Дві тисячі паль уздовж доріг по Львів, на яких виставлено голови козаків? Ні Саме слово «гайдамаки» асоціюється зіменем людини, котра очистила його, зберегла для нащадків. «Все иде, все минає, і краю немає » Знайте, що і таке було! Знайте, але і про ціну крові не забувайте ніколи Сьогодні «історія України-Руси»
Грушевського, юторія Бантиша-Каменського, лппописи Величка ! Рігельмана,
Кониський Скальковськимй, Боплан, ктори Карамзина, Соловйова. десятки інших можуть належати кожному Але наші чи
тачі мусять знати про те, що якщо у іхній оселі, удома є бодай дві книги -- «Кобзар» | повкті Гоголя, такому Ддомові належать ключівід усього набутку нашого родоводу, ключі до юмтори народу, до якого мають честь належати ! ваш син, І ваша донька. Залишається не так уже и багато -- навчити їх бути уважними до діда, прадіда чи бабусі Бо тут частка вашого роду у поняті народ
Улітку директор видавництва «Український письменник» Вадим Петрович Скомаровський отримав писта з Горлівки З Донбасу. «Шановний ім'ярек! Заше видавництво випустило у сві сторичним роман У продажу нема надішліть. Учень сьомого класу»
Якось-то я їхав у трамваєї ' побачив парубчака із стриженою гоповою и козацьким оселедцем. «Ось зблизька », сказав я собі Голова у нього видапася мені справжньою, гордою, з уважними очима Його оселедець був кращим, ніж у моторного парубка Енея, котрим ним горілку затдав Цей пе не тіІЛьКИ не заїдав Думаю, у нього пора великого читання пазнавання Світу |! модо сподобалася мені, було трохи жаль Бім
ВОРІО,
спокійними
р ТОВ ВАГ
ж (СУ 11 рим КіМТИ
нота жо аа - РАНИ
т о
кРЯЗЬ ПРИЗ/У СТОЛЯТЬ
З Р | ча «дю Гб 1 Рам о фр Фа б ми "й ть с чего чу"
ел. А «й» М Ро р. ТА і) ч є -ч т "то ДИТЯ дай. чн ці -- "ні рт м ЧУ - й
Проросійська | газета «Теленседсля» словом
«борзотисца» О. Боброва взллася пояснитигромадянам України, сто зображений на українських грошах. Вдаючись до спатажних заголовків, на зразок «Лицар ордена Туди», називаючи київських князів «братовбивцями» чи намагаючись
(змалити образ Івана Фрамка, господін
Бобров, а зним і «Теленеделя», переслідують очевидну мету: скомпрометувати гривню, принизити тих, хто є уособлен - ням національного дугу, незалежности, державности української нації
Наша редакція не збирається палемизу-
вати з Бобровим, -- ні українська, мі | роспіська історія чи література ме знають такого історикат письменника, як, власне, т чін нс знає історії тпа | дітератури,
що й засвідчив своглій
ЛО ую у
це живе, що зоветься, зчужого голосу Га" вінт є чужим. Один доро театральщину,
Другим, генеральські
чужим Голос спимйм ЧОЛОВІК, упавши в
проголошує себе гетьманом!
вельми бусатий, начепив
погони і походжає генералом від козаків!
|оСсподи роже ти мій! Я ретельно прогорнув кроніки |! чфФапорожців реєстрових козаків |! МОЖжУпригадати
єдиного генерала колоних Кк речі пникова!
ОГО того, котрого поспапа ІП
им''ператорм кбоме неРТтТит У Є ТЕМ) 3 ТЬ У МЛ И|ТОМ
геріДдеїмоеа КІР іенерап і чект:і. ПОНІЯТТЯ ріеХ УМА РІЇ
«І Ре
| ОГОПІ» СТО ери іТтиябоОомі Козацька АП
"ДІРУТА кл
ріс ЦІМ
ч ру Р ч
публікаці али. 00. вочснидь, невідомо, що ук-
ому
разнський журнал «Дніпро» 1990-й рік розпочав публікацією роману Григорія Колісника «Мазспа --гєтьман». У тому ж році письменницьке видавництво друкує цей твірокремою кмиготюо А через п'ять років ' Українськ ти пПпИиСьЬЛлСсСНнИйк
випускає роман «Тризна», -- властиво логічно завершення доби, позчачсеної ттииіки ми особистоєті я гої, якими для українців були Іван Мазспа та наказнийш чернігівський полковник Павло Палуботко Цікаво, що спонукало тписьменнима у скази ти О, метістеріиш ні часи спродтувитти поверни ТО намлі пам'ять ) Ї році істіОри М постаті, старанно замовчувати вістор : Як постукали ці люди а ссрис астор
Що покликало до тако: роостти
Си раво
мілишатюфіттьє я
есттьнаИМм
ТІ |
4/1
сьогодні, наприкінці двадцятого СТОЛІТТЯ
| бити ми вчимо НОашиИХхХ пюдей повермут
аа крані є кторичним розвиток назад, у ем: тнадц
| Рі Увібратися в широкі, як синє Мор
) З р й ровари"? КЛапинові жупани: (ЬОГОД озиватись До пюденм
КОС МОХ ПОЧИМИРУЇМ
1 І ч я "Ч'дерна енергетика Метали, яких не Оєї род 18
рівними гТе"рж 11
Кіа м ди
азотна киспота
аби ус бупи
КУРГЬТУ | х Кк)
гри дом. ОоСап! Ко
1 і М їм кал ДВ к:) РАСТОІ | МЛ ТоІ рими Км ГО і
УР й Те 'ьвото вої дз ПО ту Ццені0Ї й | та поставив знак запитанмним надписаюєс
це" мпиний рум старо . Пе ч Ї . "т ЩО ГІ ДИМ т | і | | ок РіГУ 4ПіВ і | І й ч | Ї її 4 і М арог І А! г) М 1 у і
Р зій мкс - і зно
Слово ПРОСВІТ
купюрами, звпичаймно, але роман надр у / вали. Думаю, на запитання "м (о це?? ГОМРУ КИ упишньому цені узору ГОДІ вІДПОВЮТИ ІСЬОГОдДНІ ЩО ми з вами за народ / бепика смута упала на наші голови з несподіваної волі з чужої паски, з гроша ДЯДІ Сема Погляньмо, цензури буцімто нестало"? Нестало | книг Немає кіно, кінотеатри прислужують блуду Українські газети пед ве животіють ХТО Ж розба! атів ? Заслужен пюди, кращі сини, ті, хто сіяв і жав" Чи хто досліджував живу душу народу, МОГО історію / Боровся з це нзурою/ хто ревним трудом ічІ КОЮ ПОЗИЦІЄЮ зберігав могутнє батьківське слово? Далебі! Не сини -- сим ки Синки яким наплювать на те, хто вони КІачхать, якою моОВОЮ ВОНИ Ннаюрвчені ГОВОрити. | розтерти ім, чи у графі пашпорта стоятиме «українець» Їхня нацюнальнють «багаті?»
Гречкосії поки що ростуть Пишуть директорам листи Шукають Власного голосу. Хоч уже й бичать лоби. Вже думають І завдання преси допомогти ім у цьому, показуючи гіДну дорогу, дорогу уперед, а не назад! Ось чому ми повинні вчитись історії, ВСьЬОЇ О ТОГО, ЩО запрограмувало ! день ниніШнІЙ, ! День приидешній Українцям соромитися нного копи потрібно, народ був вомовничим Пізніше -- заповзятим трударем. Сьогодні, під час пошуку ктини, чико мусимо знати бодай вхи
Кор одна зних гетьман Мазепа?
І.К Без сумніву. Я вже говорив, що Гоголь був одним з перших громадем всесвіту. Раптом з'ясувалося - засто років до нього, ще Один наш земляк був таким знаменитим, що втрапив у Поле порда, сера Байрона
Кор іван Степанович Колединсь 74717) у гетьманств! Мазепа? Чому Він зацЦкавив Вас, яким ВІДГУК Знайшов у башти душі?
Ї К. Щоб ВІДПОВІСТИ На запитання, я написав роман Мазепа -- це пюбов до України понад усе, навіть на краю могили. Коли ти вже однією ногою 8 труні т раптом довідуєшся про велику
твоги батьківщин
Фр
од. гій ПОДІОНІ
загрозу твоєму народ; і зостанніх сип робиш одчаймдушні зусилля щоб оберегти і зберегти їх. . Мазепа -- це красень, це лицар королівського ВИШКОЛУ Людина глибоких знань знавець оагатьо»х
МОВ ЧОПОВІк рідксного нмлагнетичного темпераменту Гого Мазепу, якого я полюбив, написав Байрон. Пригадуєтє Воронимй, гнаним пострілами і жа ошматтям Орли р; ПІНИ ПО ОбОї хх неї на СОФІ не вершника з гопе ТІЛО | іниИимМиИ за спиною руками Тоскаче у вчність, Д жо гетьманстве інамениТтниийи коханець » | ОСЬРУТУ ГІОКОЙМСОНОУИІ і вати "Р ЖТетіТеї ли Іван з Мазе т нє! ПОГИСОЮМЙЬ '1| В. інНінНІЯ | | А їз кожним ударом копит ГО и, «ЩІ рипася ор мокрим круп )! пупьсува натужне. перемо ти! перемос - | | не Був Ом | СОДОЇ причмокуванням меті них НК С1СПОКОЇїВ КОРІ РІ Ї ик 1! ту ри иИхиИи | СР їй ЗІ, кінь і 8ИИІШО і Тетаї рт | г и Те й Їй чу ) . і ' ж сі . й я ' 4 й . , | яд" й І її 1 г: | Прим і | юОтри ОД "т Ж ..І ру РрРСРРИ " чи. . прех Кк ОЇ / . ! Кк | | у М и і " | че ч Кк 1) . Рі І М 1 ь " ч
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
-
плн оо РТ
(дово ПРОСВІТИ
що ж пін сам, він -- Мазепа? Нетакий уже зм ІмоЛлоОдим, цоб марнувати часу пюгюЮ
емихо упхах, хоча вік поки що !| не анамивея на ньому, прийшлатша пора
| далі ми бачимо Мазепу в Москві Він, Мазепа посСоп Сірка | гетьмана Пвобережжя, гетьмана реєстрових козаків Самоимловича, кілька днів чекає години, щоб стати на очі царю Петру |, врешті, ця мить долі Івана Степановича Колединського настає Його допущено І
. ВІН, заціпенівши від цікавості, зрить. . Цар | Петро з цікавктю розглядає козака-посла Морока полягала в тому, що потрібно
Оуло все реєстрове козацтво Украйни Підпорядкувати одній булаві Сірко умовив
Дорошенка покласти клейнод гетьманства
(Том згодився віддати булаву Герою, про що и оповіщено Самойловича, а Самомлович, через Мазепу, сповіщає Петрові Олекайовичу Романову
Хоч мктя Мазепи і не мала доброго
(продовження, бо Дорошенко урешті
віІДМОВИВСЯ віддавати булаву 1 гетьманщина змушена була відбирати її
КРОДЗЬ УЯПРИЗЛХМ СУ ОЛЯУПЬ
ій іній, |
свом обязательства в 1708, ему бьло тогда 84 года Онсталп приверженцем Карла ХІІ
короля Швеции Царь отправил спом во
иска против него, столица его странь бьшта обзята ми розрушена ИЙ сам он Овбіл повешен в виде чучепа. Мазепа после битвь под Полтавою спасся в Валахим Й оттуда перешел в Бендерь), где вскоре и скончался Так закончилась его карьера в 1/09 году»
Ось який Мазепа. «Предал свой обязательства» у вісімдесят чотири роки! Повстав проти палко: дружби! Віддав тридцять возів золота, щоб у захист Україні привести одчайдушне військо шведів! Мазепа -- це вічне СиНнІОСТВО, а воно, як відомо, не зупинялося не зупинятиметься ніпередчим Адже воно - вища позначка, тавро, коли хочете, вірності людській спільноті, до якої нас додали батьки. То хто ж він? Якщо 1! зрадник, то кого? Несамовитого реформатора, котрим постеляв велику Росію від моря Білого по море Чорне Подумаймо, могло бути інакше?! Що доброго мало вийти із союзу
печать що реформаторам не кОПперечує ніХТО, навіть сердечним друг Петро Опекамйович дає Івану Степановичу добрячої о пяпаса! Щоб знав, що думати, а що говорити вголос!
Далі всяк знає Бобров та ші, що б вони нечинили, сьогодні вже не спроможні розпяти нове шельмування, нову анафему
Мазепа ізнов належить українському народові як один з мого достойних синів, як один з найбільших вождів, ревзувати вчинки котрого не дано нікому все закарбувала сама сторія, яка належить кожному
| сьогодні, коли наша юторія у кожному домі, коли ми відкрили для себе стільки нових знань, історичної інформації, коли чико усвідомили, що «Їоанн Мазепа, зайшлимй у вмиюсь, лежить на кладовищі у Варниці, що неподалік Бендер», не вІДДамоО нашому гетьману належного?
-- Тетьману -- наш доземний уклін. Миколі Гоголю -- наша велика шана.
|«О0ГО,
Розмову провела Любов ГОЛОТА
силою, сподіялась важлива для Івана Степановича рм. Він не тільки втрапив в орбіту російського царя, він зазнайомився з ОДНІЄЮ з найцікавіших і найскладніших особистостей свогочасу. Ось де годилося потрудитись, не жаліючи сил та інтелекту- І він сповнив це Спершу зробився навчателем синів гетьмана Самоиловича,
монархії та демократичного, виборного устрою? Могутніший не міг податися слабкішому, єдинодержавний -- обраному, молодшими -- вельми старому.
Тож наш Ян, Жан, Іоанн, в гетьманстві Мазепа, почувши з перших уст про загрозу Украйні, про те, що чекає на не! необавці,
Художник Василь Лопата
А
полонечих запорожців у дар ханові
дорога ж - через запорозькі вольнос п' От а | | одчайдушно заперечує царю: «Но сие івполювати посланця ! привезли на См, озив'їх, молодих козаків, на очі царю. невозможно!» отримує царственний жест, коли там батьком життя г: смерті був Але ж том, хто ставав
; зменитий кошовим Сірко'Як водилося, незамінимим У
І ДИН ванні присуд привязапи до роздумах моподого анебного стовпа лам чекає доля, доки царя гзамого хміЛЬНИМ гкажуть пюди, що СИМ ЧОПОВІКОМ столом, не МІГ бути
Фо. Не вперше чекає Мазепа просто собі цікавою .
жити чи не жити, вижити чи «податись ПЮДдИнОоЮю --ніким! Вже случаю О. то була кторична хвилина пішли подарунки царя пвоє людей, рідккних, незвичних, мали Раптом запроторили побачити один одного Героим, воїн,який Тетьмана Самоиловича незнав поразок 1 наш 31 аньоблі ии Їван Ніс Сибір і|дивнобуло 3 відчуттям в серці, що Він не випадком О, якби вольними рожденнийм В Ук раїні яко: одне Вічне гопосами козаки не шастя панів багато. по три гетьмани настановили на водночас Польським. Турецьким, чи, як "Тетьманство друга
мовлено Буджацьким. Ї, звюно, од МОсковії царя! Такі вже ми
Іван рко серед кошових ВІЙСЬКО Такими були, | такими Запорозького посів мкце найпочесніше Ж зосталися по Як Богдан Хмельницьким на гетьманстві СЬОГОДНІ здобув титуп Будівничого, зробився у віках Мазепа -- гетьман Вчителювання
ча
гетьманом над гетьманами, так само й
іван Дмитрович СІРІ О здобув право скінчилося просто називатися Героєм Бін б 'вКкоОшовим якого царственин ОЇ! "льки Запорожжя не знало ні До НЬОГО, ні, ТИМ здобувши Обулаву,
гетьман Мазепа наказав схопити своїх учнів (один вже був полковником, ВвОНОМ відважним! ) Самомловиченків похапали та и відрубали голови. За що? Чому? А думай що хоч
Гетьманство Мазепи 3168/ року по 1/08
Царювання Петра єдинодержавно з 1686 по 1/25 рік
пак, опісля зявився з дверем церкви Батько, то Лв ж порожці і почали кричати волю І все | виходило на одне то " Скарати на шию!» Повкити Дто «За давнім звичаєм!» Значить, забити костирями
Мазепа сторопів. Три тисячки горлянок одностайно вимагали страти Здається, Він уперше одвів очі від кошового, ковзнув по рядах | знову прикипів оком до ока КОШОВОГО Сірко звузив Повіки | піДВОДИТЬ руку, щоб здійняти шапку Ляк перед тим, що Батько невдоволений, що може скористатися з права кладу поклавши перед собою шапку, кине на неї клейнод "Ошового. Гіронюся гомін | тиша-тиша! Уа ПОГЛЯДИ зійшлися на шапці КОШОВОГО Доба МАР поле Д той СТОЇТЬ із шапкою в руції не кладе 1! промовила не лишень Перед собою. Вже за повної уваги й тиші, ПРО НОВУ косію; «ач коли слухають уа тридцять вюм куренів, продавню традиційно
Рта! РОЛИ РУ РЕ | ; ї т Фо ти - І й ЛО Лю і " - Г| чу нео же Ре " й - "я - й. й'й - "-'ао і ч - чі АР ре о "І ? р й Г. дн й Р - "ої Ки - - " . й
ча пе
бп я М 3.
- - сої Я з - - пи ї г -. б, то
"ромовив «Ні браття, ні Такоговатажного КОЗацьку Україну
"9ЛОВіка позбавляти життя просто СвіДЧеннЯя и
нори, сторикс "Мудро. Одпустімо його. Бог милостив. СТеїТЯ 8 'ч |
бібліографічному словнику відДОмМИХ, знаменитих івидатних
урни сей чоловік ще прислужиться нашій баня ЗвІПчИзнії» Промовивши своє слово, "ШОВИЙ п | Р Дносить шапку, старанно ; | осСтей всіх віків "Ладає під її краї оселедця -- гордкть особисто
Ода - ВІТУ, 7-7 Спершу на слово кошового !' У!» КА ей ПОвВІЛа гробова тиша Та урешті зринуло видрукувсе
7 році Ось кає «"Тодіодпуєтімо Да! Одпустмо вчи рент на ого Маз ; ТЕ й вона, у перекле
зепу їк "Наступне слово вкрив «Мазепа
російську Жан дворянин!) поляк, рожден В Украйне Стапслужить козакам, которьне вьірали его свомм предводителем. он сошелся с царем Петром, кКОТОрому верно служил ЗА 24 лет Но пределп
кто Кьодностайнеть рішеннія стає такою М. ДІ, коли вимагали страти пий Одв'язують Випробування тю смерті відс гупило, але із стовпа пд зовам інший чоловік. СІрко СИ ла на серце Ма зепі Ось воно, амозаб Ума Ш впчизні! До зреченогс Гі До ага "у Ття "Ні длей. Ні жінік Мі Один плькиИ "бр
З1СТ80 з холостьби, яке стоїть на
"ЯПТау Ір "ароду оберігаючи мого Душу дл ПУ
Fast zweitausend Jahre wartet der Planet auf Ihn – denn Er hat versprochen, wiederzukommen. Propheten und Weise lauschen und schauen auf die Zeichen, aufrichtige Christen lesen mit Hoffnung und Demut in den Zeilen der evangelischen Offenbarungen. Es verstummen nicht die Streitigkeiten: Wer ist Jesus Christus in Wirklichkeit? Eine Legende? Eine Erfindung? Nur ein König der Juden, ein Prophet und Heiler? Oder einfach eine einzigartige historische Gestalt, ausgestattet mit wundertätiger Kraft? Ein Geheimnis oder die Realität? Nur jene, die mit dem „Panzer des Glaubens“ ausgestattet sind, wissen, dass Er das Licht ist. Derjenige, der „vor allen Zeitaltern“ war, dessen Ursprung man nicht mit dem tiefsten Verstand, sondern nur mit einer vollkommenen Seele begreifen kann. Dass Er an der Erschaffung der sichtbaren und unsichtbaren Welt beteiligt war, dass unser Planet auf Seiner Rechten war, ist und sein wird! Dass Er vorübergehend, nur für 33 Jahre, vom himmlischen Olymp auf die sündige Erde herabstieg, um sie vor dem Untergang zu retten. Vor einer neuen Katastrophe, wie zu Zeiten Noahs. Von Seinem Erscheinen wussten schon lange vorher die Magier, die Propheten kündigten es an – mündlich und schriftlich, und man wartete. Nur die Auserwählten erkannten Ihn sofort. Die Weisen erfuhren durch himmlische Zeichen von Seinem ersten Kommen – sie sahen im Osten Seinen Stern und kamen nach Bethlehem, um sich vor dem zukünftigen Erlöser zu verneigen. Sie fielen nieder und holten aus ihren Schatzkammern die Gaben hervor, die sie dem Herrn brachten: Gold, Weihrauch und Myrrhe. Das Neue Testament erzählt nicht viel über die Kindheit Jesu. Es nennt nur einige wichtige Meilensteine. Die Erzählungen sind eher darauf ausgerichtet zu zeigen, wie die geistige Welt auf Sein Erscheinen wartete. Die einen in Anbetung und Freude, die anderen mit Angst und Hass. Als das Kind acht Tage alt war, brachte man es nach Jerusalem, um das zu tun, was das Gesetz des Mose gebot – die Beschneidung. Niemand achtete auf die Ankömmlinge, nur die 84-jährige Prophetin Anna verneigte sich vor dem Kind, da sie Ihn erkannte, und der alte gerechte Mann Simeon neigte freudig sein graues Haupt. Dem Gerechten war verheißen worden, dass er nicht sterben werde, bevor er den Christus des Herrn gesehen habe. Als er das Kind auf die Arme nahm, prophezeite er: „Nun lässt du, Herr, deinen Knecht in Frieden scheiden, wie du gesagt hast; denn meine Augen haben dein Heil gesehen, das du bereitet hast vor allen Völkern, ein Licht, zu erleuchten die Heiden und zum Preis deines Volkes Israel!“ Weiter die Flucht der jungen Maria und Josephs mit Jesus nach Ägypten vor dem zornigen König Herodes, die Rückkehr. Und eine recht lakonische Erzählung über den Besuch des zwölfjährigen Jesus im Tempel in Jerusalem, wohin Er jedes Jahr mit Seinen Eltern ging. Nach dem langen Heimweg bemerkten Maria und Joseph erst am Abend, dass der Sohn nicht in der Menge der Pilger war. Sie kehrten wieder nach Jerusalem zurück. Er saß inmitten der Lehrer, stellte ihnen Fragen und antwortete, wobei Er die Älteren mit Seinem tiefen Verstand in Erstaunen versetzte. Auf die Frage der Mutter, warum Er das getan habe, antwortete Er vielsagend: „Warum habt ihr mich gesucht? Wusstet ihr nicht, dass ich sein muss in dem, was meines Vaters ist?“ Jesus wählte sich zwölf Jünger aus dem einfachen Volk. Ihnen übertrug Er das Wissen und die Fähigkeit, Kranke zu heilen, böse Geister aus den Versklavten auszutreiben, dem Menschen nur jenes Wissen zu bringen, das er in seinem irdischen Leben braucht, um das Recht auf das himmlische zu erlangen. Doch jenes Wissen war sehr dosiert, einfach. Er erinnerte die Versuchbaren noch einmal an das göttliche Verbot, nicht die Früchte vom Baum der Erkenntnis des Guten und Bösen zu pflücken, die der Feind Gottes und des Menschen – der Fürst der Finsternis – geöffnet hatte, mit dem Versprechen, dass ihr „wie Gott“ sein werdet. Und das geschah. Die Menschen, die für sich geheimnisvolles Wissen entdeckten, das der Schöpfer vor ihnen verborgen hielt, verloren sehr schnell ihr ursprüngliches engelhaftes Wesen, sie wurden tatsächlich „wie Gott“. Und die Früchte jenes Baumes – Zauberei, Weissagung, Wahrsagerei, Astrologie, Horoskope, Pseudotheilung, allerlei Wunder und Zeichen, die der Mensch seit den Zeiten Adams und Evas bis heute so liebt. Der Schöpfer gebot Seinem geliebten Geschöpf nicht, in die Geheimnisse der Weltordnung, in die Geheimnisse seines eigenen, ungesehenen Wesens einzudringen. Diese Sünde wird in der Heiligen Schrift als die schwerste bezeichnet, und gerade wegen dieses Ungehorsams verlor der Mensch das Paradies auf Erden, den immergrünen Sommer, die Gaben und Freigebigkeiten des Himmlischen Vaters, die Gnade, und schuf sich selbst eine Hölle auf Erden mit grausamen natürlichen Bedingungen, Elementen, schwerer Arbeit, Hunger, Kälte, Kriegen, Krankheiten, Nöten und allerlei Prüfungen. Die Bezahlung für den Schlüssel zu den geheimnisvollen, kosmischen Kenntnissen erwies sich als schwer. Die Menschheit aber war so sehr süchtig nach jenen verbotenen Früchten und war so sehr in Kontakt mit den Geistern der Finsternis getreten, dass sie sowohl den Himmlischen Vater als auch ihre irdische Bestimmung vergaß. Jesus kam gerade deshalb, um jene Verbindung zu zerstören und die verirrte irdische Herde von dem unreinen, verschlammten Brunnen zur klaren Quelle zurückzuführen, deren Ursprung der Himmlische Vater ist. Zu diesem schweren, ungesehenen Kampf sandte Jesus Seine Apostel aus. Es waren deutlich mehr als zwölf. Im Evangelium nach Lukas ist von siebzig die Rede, die der Lehrer zu zweit in jede Stadt und jeden Ort sandte, mit den Worten: „Die Ernte ist groß, aber der Arbeiter sind wenige. Darum bittet den Herrn der Ernte, dass er Arbeiter in seine Ernte sende. Geht! Siehe, ich sende euch wie Lämmer unter die Wölfe. Tragt keinen Beutel, keine Tasche, keine Sandalen und grüßt niemanden auf dem Weg. Und wenn ihr in eine Stadt kommt, die euch aufnimmt, so esst, was man euch vorsetzt. Heilt die Kranken, die dort sind, und sprecht zu ihnen: Das Reich Gottes ist nahe zu euch gekommen!“ Als die siebzig Apostel zurückkehrten und freudig berichteten, dass sie alles so taten, wie Er gebot, dass „sogar die Dämonen uns untertan sind in deinem Namen!“, antwortete Jesus: „Ich sah den Satan vom Himmel fallen wie einen Blitz. Siehe, ich habe euch Macht gegeben, auf Schlangen und Skorpione zu treten und über alle Gewalt des Feindes – und nichts wird euch schaden. Doch freut euch nicht darüber, dass euch die Geister untertan sind, sondern freut euch, dass eure Namen im Himmel geschrieben sind!“ So lakonisch und so umfassend, und so reich, um Ihn zu begreifen. Er, wie sich herausstellt, wusste alles. Schon mit seinen 12 Jahren sah Er alles, noch bevor Er das tat, was Er tat. Er war sich bewusst, wer Er war, womit Er kam, warum Er kam. Er wartete auf Seine Zeit, ohne zu eilen. Er selbst gibt die Antwort auf die ewige Frage des Menschen: In wessen Namen kam der Herr? Er kam, um die Menschheit vor dem Untergang zu retten, die wieder, wie zu Zeiten Noahs, in Schmutz und Sünden versunken war. Diesmal entschied der Schöpfer, sein zahlreiches Geschöpf, das unter die Herrschaft Satans geraten war, nicht zu vernichten, sondern es zu retten, indem Er Seinen eingeborenen Sohn sandte, jenen, wie es heißt, der „vor allen Zeitaltern“ erschien. Er schenkte der Menschheit geistige Werte, zuallererst erinnerte Er daran, dass der letzte auf Erden, der das Paradies verloren hatte, weil er sich von dem Wunsch verführen ließ, „wie Gott“ zu sein, nun das Recht auf das Himmelreich erhielt. Und was ist das für eine Ordnung? Es wurde die wahre Religion, das Christentum, gebracht, durch die der Mensch das neue Recht auf das Himmelreich erhielt, das er verloren hatte. Er kam, um in einer recht kurzen Zeit Seine himmlische Heimat zu verlassen, um auf Erden das zu geben, was die Menschheit verloren hatte.
der Erste im Himmel und umgekehrt. Er zeigte den Menschen, wie genau man sie erlangen muss, zeigte den Weg, die Tore, durch die man dorthin gelangt; sie müssen eng sein, und du musst dich auf diesem Weg nur auf der rechten Seite halten. Einfach und lakonisch enthüllte er das größte der Geheimnisse des menschlichen Schicksals nach dem physischen Tod, ja, wenn für den Menschen das körperlose Leben beginnt. Ja, das ist die Bergpredigt, die noch einmal überzeugt, dass unsere irdischen Maßstäbe und Dimensionen ein Trugbild oder oft das reine Nichts sind. Die menschliche Macht auf Erden, die Stärke und Größe haben meist nicht dasselbe im Fortgang im Himmel. Und die Unterdrückung, die Schande, das Elend, die Bekümmertheit, die Schmach in der irdischen Heimat verwandeln sich in Freude, in Seligkeit im himmlischen. Es war für den Menschen schwer, diese Geheimnisse zu begreifen, als der Glaube lebendig und mächtig war, und für den heutigen Menschen, dem er genommen, zerstört und deformiert wurde, ist es noch schwerer, dies zu begreifen. Doch die, die im Buch des Lebens eingeschrieben sind, haben diese Offenbarungen immer bereitwillig gehört. Sie tauschten irdische Schätze gegen himmlische. Auch auf unseren Erden gab es nicht wenige, die auf ihren Reichtum verzichteten, ihn an die Armen verteilten, in Klöster gingen oder die Reihen der Bettler auffüllten! Weit nicht jeder wohlhabende Mensch, besonders der heutige, wird Jesu Wort glauben: „Weh euch, ihr Reichen, denn ihr habt euren Trost schon empfangen.“ Er schlug auf die Finsternis ein, und wie christliche Quellen bezeugen, verbannte er den Fürsten der Finsternis selbst in die Hölle, und seine Engel ließ er im Raum zwischen Himmel und Erde, im sogenannten Kosmos, ja im Fegefeuer, den Besitztümern der Zöllner. Er versprach zu kommen, nachdem die siebte Schale des Zorns Gottes über die Menschheit ausgegossen sein wird, wie der letzte der sieben Engel posaunen wird. Nach Seinem Zweiten Kommen fragten oft die Jünger, worauf Jesus antwortete, dass von jenem Tag weder die Engel noch der Sohn wissen, sondern nur der Vater; er rief sie dazu auf, wachsam und sehend zu sein und unaufhörlich zu beten, denn das wird unerwartet geschehen. Er umriss klar die Zeichen vor Seinem Zweiten Kommen. Auf dem Ölberg sitzend, gegenüber dem Tempel, warnte er: „Seht zu, dass euch niemand verführe. Denn viele werden unter Meinem Namen kommen und sagen: Ich bin es. Und sie werden viele verführen. Und wenn ihr von Kriegen hören werdet und von Kriegsgeschrei, so erschreckt nicht; denn es muss so geschehen. Aber das ist noch nicht das Ende. Denn es wird sich ein Volk gegen das andere erheben und ein Königreich gegen das andere, es werden Erdbeben an verschiedenen Orten sein, es wird Hungersnot geben. Das ist der Anfang der Wehen.“ Der Erlöser umriss noch einige Zeichen. Das Evangelium wird allen Völkern gepredigt werden, und die ganze Menschheit wird geteilt sein, „wie ein Hirte die Schafe von den Böcken scheidet. Und Er wird die Schafe zu Seiner Rechten stellen, die Böcke aber zur Linken.“ Die Einfachheit und sogar eine gewisse Bodenständigkeit dieser Offenbarung, dieses scheinbar „einfachen Weges des Eintritts“. Das Recht, zur Rechten des Menschensohnes zu stehen, beeindruckt durch seine Reinheit und Transparenz. Als wäre es so einfach, unter den „Schafen“ zu sein. Man muss nur das Leiden eines anderen spüren und barmherzig sein. Den Hungrigen speisen und den Durstigen tränken, dem Wanderer Obdach geben und den Nackten bekleiden, den Kranken besuchen und den, der im Gefängnis ist. Denn all das wird in Seinem Namen getan werden. Denn: „Was ihr einem dieser Geringsten Meiner Brüder getan habt, das habt ihr Mir getan.“ Er warnte auch vor Habgier und Trunksucht, vor der Eitelkeit der irdischen Sorgen, die die Seele verschlingen und von jener Stunde abwenden können, der jeder gerecht entgegentreten muss. Der Erlöser hat das allmenschliche Porträt vor Seinem Zweiten Kommen klar gezeichnet. Er ist unfehlbar – unser Porträt. Nicht das der Menschen von gestern, nicht das von vorgestern, sondern das der Existierenden. Also, Er ist bereits unterwegs. Kateryna MOTRYCH
Tłumaczenie maszynowe
Jedes Buch für die Grundschulklassen ist ein Fenster in eine unbekannte Welt. Umso mehr gilt das für ein Lesebuch. Es führt das Kind, das die Magie beherrscht, Buchstaben zu Wörtern zu fügen, an die einzigartige Schönheit der Muttersprache heran, an die unfassbare Größe und ritterliche Tapferkeit seines Volkes, an eine tiefe Kultur, die sich über Jahrtausende entfaltet hat. Es geht also nicht einfach um Lesen, sondern um das allmähliche Eindringen in das eigene Wesen, um die Aneignung des noch nicht voll erfassten Begriffs «Vaterland». Aus dieser Leitlinie gehen in allen Ländern die ersten Schulbücher hervor. Das wusste man sogar in der totalitär-sowjetischen Epoche und überzeugte Eltern und Kinder davon, dass «родина начинаєтся с букваря» (die Heimat beginnt mit der Fibel). Gewiss hätte man mit dieser Überlegung an die Erstellung der Lesebücher «Goldenes Quellchen», «Zauberbach» und «Reiner Brunnen» (1995, Kyjiw, «ArtEk») herangehen sollen, ebenso die pädagogische Familie der Schownirs.
Wir würden die «dynastische Frage» hier nicht berühren, wenn jeder aus diesem Kreis sich durch hohe methodische und künstlerische Ansprüche ausgezeichnet hätte. Stattdessen haben aber alle, erzogen in der «fortschrittlichsten» Pädagogik, in altem Fahrwasser gearbeitet und sich an gut eingeübte Normen und Regeln der Zusammenstellung gehalten.
Haben die Herren Schownir etwa «die Zeit» vergessen? Sie haben sogar die Existenz ihres heutigen, eigenen, unabhängigen Staates vergessen. Sie umgehen nicht nur den neuen Begriff «Ukraine», sondern auch ihre wahren historischen Helden wie Iwan Masepa, Pylyp Orlyk, Symon Petljura, Stepan Bandera und andere Staatsgründer des ukrainischen Volkes. So kam es, dass dieses Verschweigen der Geschichte nicht nur die letzten dreihundertfünfzig Jahre «seit Bohdan Chmelnyzkyj» aus dem Gedächtnis der Kinder getilgt hat, sondern auch die Befreiungskämpfe für die Ukraine in den Jahren 1917–1920 ro-
Als gäbe es Literatur, Kunst und Folklore von selbst, während Philosophie, Lebensweisheit und, was für die Zusammenstellenden am schlimmsten ist, die ukrainische Idee nie existiert hätten.
Daher entstand eine Art Lesebuch: ohne nationalen Charakter, oft mit primitiven Texten, stellenweise unbeholfen und sprachlich hilflos.
Vielleicht haben die Autoren die erste Fibel sorgfältig zusammengestellt: vom Märchen über Rätsel, Zungenbrecher und Rebusse bis zu literarischen Märchen, poetischen Werken und Erzählungen. Man kann jedoch nicht zustimmen, dass unter den Ausgewählten die Namen zweitrangiger und sogar zufälliger Schriftsteller überwiegen. Überflüssig war es, den Namen der bedeutenden Pädagogen K. Uschynskyj (übrigens Übersetzungen aus dem Russischen) und W. Suchomlynskyj (weit entfernt von künstlerischer Vollendung, halbe Parabeln) zu missbrauchen. Die Seiten des Lesebuchs schmücken auch die häufigen Veröffentlichungen von Hryzko Bojko, Anatolij Hryhoruk, Jurij Jarmysch, Oleh Butsenj, Wadym Skomarowskyj nicht – und wie viele von ihnen sind hier! Während es weder Maria Sahirna, noch Chrystja Altschewska, noch Sofija Rusowa gibt – deren Namen es ebenfalls in Legionen gibt, jener selbstlosen Pädagogen-Schriftsteller der Ukraine:
Mir scheint, die erste Fibel sollte nicht mit primitiven Worten beginnen
тис і в--- ПАНИ ЦЕ м нн зоні ОТО
з ПРИВОРУ ФАРРУКОВАЧОГО
ДИЛАСЯ ТОРБА, АБО ВИХОВАННЯ КРАСОЮ Її ПРАВДОЮ...
über das Märchen (besonders mit der Übersetzung der Worte Puschkins: «Das Märchen ist Lüge, aber in ihm steckt ein Hinweis – eine Lehre für den guten Gesellen») «Das Märchen ist eine Erfindung, doch es enthält etwas Belehrendes, merk dir das» (7!!). Man hätte an dieser Stelle gern die poetische Formel Wasyl Symonenkos sehen mögen: «Alles auf der Welt kann man wählen, mein Sohn, – nur das Vaterland kann man nicht wählen.» Und dieser Vorspann würde das ganze «Goldene Quellchen» mit patriotischem Inhalt erfüllen, während das Buch ohne diese Idee wie eine Tasche wirkt, in die verschiedene Gedichte, Märchen, Erzählungen gestopft sind, mitunter mit einem «hölzernen» redaktionellen Text aus Aufgaben und einer
unbeholfenen ukrainischen Übersetzung
der Weltperlen – Sprichwörter und Redensarten.
Und so rollte die Tasche vom großen Hügel herab...
Dieselben Mängel sind auch dem „Zauberbächlein“ eigen. Es fehlt ihm an einem Kern. Wieder Suchomlynskyj und Uschynskyj (gewiss hervorragende Pädagogen, aber nicht so sehr Klassiker der Literatur, dass man sie überall hineinstopfen müsste, wo es nicht nötig ist), übersät mit literarischem Kleinkram. Die Zusammenstellenden orientieren sich überhaupt nicht am Schaffen der „Sechziger“; sie haben eine alte Abneigung gegen Hryhorij Tjutjunnyk, Lina Kostenko, Jewhen Hutsal, Mykola Winhranowskyj, Dmytro Pawlytschko, Iwan Dratsch.. Diese werden hier nur beiläufig erwähnt. Den Vorzug erhalten dafür Kostezkyj, Katschan, Tschuchlib.
Auch die Abschnitte sind gedankenlos zusammengestellt. Warum nicht sofort „Verbeugung vor der Mutter“, dann „Christus wird geboren“, weiter 6 1 über die Schule und die Jahreszeiten. Bei den Landschaftsskizzen aber müsste man die Liebe zu unserer heimischen ukrainischen Natur betonen und nicht bloß die Schönheit der Natur an sich. Geradezu verlangt dieses Buch nach einer Rubrik über die Ukraine – das Land, in dem du geboren wurdest.
Den meisten Einwand ruft das dritte Lesebuch „Reine Quelle“ hervor. Es beginnt mit einem sehr undeutlichen, literarisch schwerfälligen Eingangsgedicht
von Mykola Lukow. Es erinnert mit seinem Werk
an einen drittrangigen Dichter.
Heimatland:
nicht über die Befreiungskämpfe für die Ukraine, „sondern nur über die Großvätergräber (rate, worum es hier geht!). Insgesamt wird in der Ausgabe
viel gesagt (wenn auch wissenschaftlich trocken) über das Kosakentum und die historischen Gestalten der Ukraine, doch über die Ukrainische Volksrepublik – kein einziges Wort.
Das ist absichtlich so gemacht, aus einer verkrusteten, kaum vergangenen prosowjetischen Haltung heraus. Damit man vielleicht die ministeriellen Gänse nicht verärgert, in denen sich die Verteidiger der alten Pädagogik niedergelassen haben, die Verfechter der Zweisprachigkeit (oder Doppelzüngigkeit?) der ukrainischen Schulen.
Also fehlt in diesen Lesebüchern die „ukrainische Seele“, man spürt keinen Herzschlag der Ukraine, nur unparteiische Fakten und Beschreibungen von Ereignissen. Man möchte, dass die Verfasser endlich begreifen, wohin sie die Erziehung mit den Lesebüchern geführt haben: zu einem mechanischen Bekanntmachen mit Texten, die oft grau und leblos sind, zur Aufnahme ganzer Blöcke von „Uschynskyj“ und „Suchomlynskyj“ (die zusammen ein ganzes Buch füllen würden), während sie die führenden Meister des Wortes missachtet haben. Kein einziges Werk von Sosjura, Malyschko, Serow, Kossynka und anderen, wirklich unseren Klassikern, ist aufgenommen; außerhalb der Seiten der Lesebücher sind Saharebelnyj, Sassenko, Kolesnyk und Dmytrenko geblieben.
Das Bildungsministerium der Ukraine, das sich stets gleichgültig zur nationalen Wiedergeburt des Staates verhalten hat, hat zum Unterricht einen so undeutlich-wässrigen Sack mit allerlei gedankenlos ausgewählten Autoren zugelassen. Diese Lesebücher sind zum Glück schon mit ihrem Erscheinen aus der Druckerpresse veraltet.
Es ist unbekannt, in welcher Auflage sie herausgegeben wurden, aber man muss hoffen, dass es keine Massenauflage war. Deshalb werden diese Lehrbücher keinen großen Schaden anrichten.
Sie dürfen nicht weiter vervielfältigt werden ohne sorgfältige Durchsicht, Umgestaltung und patriotisch-ukrainische Überarbeitung. Man muss diesen Sack gründlich durchschütteln und eine Diskussion im Kreis der Schriftsteller (und nicht allein auf den Geschmack der Verfasser vertrauen!) in Gang setzen, um gleichwertige, fesselnde und literarisch vollwertige Lehrbücher für Schulkinder herauszugeben.
Die Kleinen warten schon auf sie.
Mykola Schudrja
Das kommunistische Regime, das versprach, ewig zu sein (das versprechen alle tyrannischen Regime), hat keine dreieinviertel Jahrhunderte überdauert und hat so viele finstere Geheimnisse hinterlassen, dass Historiker noch ein Jahrhundert zu tun haben werden, sie aufzudecken. Scheinbar wissen wir schon alles über die leninschen und STALINSCHEN Konzentrationslager (und auch über die andropowsch-breschnewschen) . Wir wissen, wie die Bolschewiki diejenigen vernichteten, die sich mit der Waffe in der Hand ihnen widersetzten (oder hätten widersetzen können?), dann die gesamte intelligenz, die überlebt hatte, dann einander selbst ...
Ja, bei dieser Aufzählung ist es zu früh, einen Punkt zu setzen.
Denn sieh da: Der ehemalige politische Häftling Bohdan Kohut hat den Erinnerungsroman „Unter schwarzen Winden“ geschrieben, der uns eine völlig neue Art von Opfern jenes volksfeindlichen Regimes vor Augen führt.
Wir wissen also, dass in der Ukraine die Repressionen schon wenige Jahre nach dem Ende des Bürgerkriegs begannen. (Hörten sie überhaupt jemals auf?) Zuerst wurden jene Vertreter der Intelligenz zu Opfern, die sich freies Denken erlaubten. Danach kam die „Entkulakisierung“, danach war die Reihe an den „Kommunisten“, die übermäßig aktiv gewesen waren, danach begann man, verschiedene „Spione“ und „Schädlinge“ aufzuspüren.
Und dann begann der Krieg, und er wurde erneut zur Nahrung für den unersättlichen Moloch. „Banditen“ in der Ukraine, „Waldbrüder“ im Baltikum, „Vaterlandsverräter“ – das waren praktisch alle, die im von den Faschisten besetzten Gebiet geblieben waren, und besonders jene, die es sich erlaubt hatten, irgendwo zu arbeiten, und sei es nur als Schreiber an der Börse oder als Spülerin in der Offizierskantine.
Ljadska, die angeblich die „Junge Garde“ in Krasnodon an die Gestapo verraten hatte, wurde zunächst dafür verurteilt, dass sie dem Chef der deutschen Polizei aufgefallen war. Das geschah bereits nach dem Erscheinen des Romans von Fadejew. Die unglückliche Frau wurde in den Lagern aufgespürt und in der Lubjanka so lange gefoltert, bis sie sich in allem, was man ihr zur Last legte, selbst für „schuldig“ erklärte.
Immerhin – es gab damals wenigstens einen gewissen Anschein von Rechtspflege: Haftbefehle, Durchsuchung, Ermittlung, Protokolle, Zeugen, Gericht, manchmal sogar die Teilnahme eines Anwalts.
Bohdan Kohut führt uns Menschen vor Augen – nicht ein oder zwei, sondern Tausende –, für die nicht einmal diese fiktiven juristischen Formalitäten galten. Selbst die an alles gewöhnte geheimdienstliche Führung verlor die Fassung, wenn sie es mit diesen Menschen zu tun bekam. Denn wie sollte man verfahren? Es gab vier Merkmale, anhand derer die Häftlinge identifiziert wurden, wenn schlicht die Nummer fehlte: Name, Geburtsjahr, Paragraph, Strafmaß. Bei diesen Menschen aber gab es weder Paragraph noch Strafmaß. Was soll man mit ihnen machen? Doch etwas tun muss man. Der beste Ausweg war, sie durch Hunger, Kälte, Schmutz, schwere Arbeit und unmenschliche Quälereien zugrunde zu richten.
Was hatten denn diese Menschen getan? Und genau darin liegt die Sache: Sie hatten nichts
vollzogen haben. Selbst nach der «humansten Gesetzgebung der Welt», der sowjetischen, gelang es nicht, ihnen irgendeinen Paragrafen anzuhängen. Doch sie konnte man auch nicht auf freien Fuß lassen, denn sie waren unfreiwillig in ein großes Staatsgeheimnis eingeweiht: Sie waren auf deutsches Gebiet gelangt und hatten mit eigenen Augen gesehen, wie die Menschen unter den Bedingungen des «faulen Kapitalismus» lebten. Den Mund wird man ihnen ja nicht zunähen; nicht auszudenken, sie könnten nach ihrer Heimkehr zu erzählen beginnen (denn es waren eben jene, denen die Rückkehr gelang, zum Beispiel demobilisierte Soldaten, die man ja doch entlassen musste), erzählten, und da musste man sich die «wurzellosen KOSMOPOLITEN» ausdenken. Doch es kehrten nur wenige zurück. Das Schicksal der meisten ist im Roman «Unter schwarzen Winden» beschrieben.
Der Roman ist realistisch und grausam geschrieben. Bohdan Kohut hat nichts vergessen. Sein Gedächtnis hat über Jahrzehnte alles bis ins kleinste Detail bewahrt: wie sie gefüttert wurden, wie sie untergebracht wurden, wohin man sie brachte und wie jeder starb. Vielleicht war der Tod letztlich nicht das Schlimmste; er war das Ende der Qualen. Vielleicht war es noch schlimmer, wenn ein Mensch zunächst austrocknete, bis nur noch Haut und Knochen übrig waren, dann aufgedunsen wurde, schließlich jede menschliche Gestalt verlor und nur noch von einem tierischen Instinkt lebte: essen!
Ich sagte, dies sei ein grausamer Roman nicht deshalb, weil darin von grausamen Ereignissen erzählt wird, sondern weil der Autor seine Helden nicht beschönigt. Freundschaft, Liebe, Opferbereitschaft, die Bereitschaft, anderen zu helfen, das Bemühen, die eigene Würde zu verteidigen, kommen hier kaum vor. Besonders großen Eindruck machte auf mich die Erzählung über die Lagerwerkstatt, wohin man weibliche Häftlinge zum Putzen brachte und danach jeder benutzen konnte, der wollte (die Vorgesetzten natürlich). Und als man vor aller Augen eine der Neuen gemeinsam vergewaltigt, tritt niemand für sie ein. Mehr noch: Danach erhängte sie sich, nicht imstande, eine solche Schmach an sich zu ertragen, doch der Autor erledigt das mit einem einzigen Satz: «Mitleid hat sie bei niemandem erweckt».
Zunächst rief das bei mir Empörung hervor, dann aber begriff ich, dass man es psychologisch durchaus ... nein, nicht rechtfertigen, aber erklären kann.
Die Menschen sind von ihrer psychischen Veranlagung her sehr verschieden. Manche brauchen unbedingt jemanden, der ihnen Befehle erteilt, und andere drängen selbst danach, zu befehlen. Manche schlucken fremde Gedanken, ohne sie zu kauen, und andere wollen zu allem selbst gelangen. Manche ertragen geduldig alles, was ihnen das Schicksal zuteilt, und andere kämpfen bis zum Letzten. Erinnern wir uns wenigstens an zwei Knaben im Teenageralter, Boris Bobynskyj, den Sohn des erschossenen Dichters Wassyl Bobynskyj, und Jurko Schuchewytsch, den Sohn des heldenhaften Oberkommandierenden der UPA, Roman Schuchewytsch. Hätte man gedacht, dass solche Kinder gegen die riesige staatliche Maschinerie etwas ausrichten könnten? Doch sie liefen hartnäckig aus Kinderheimen, Lagern und Gefängnissen davon und blieben dennoch unbezwungen.
Die Helden in dem Roman von Bohdan Kohut – wenn man sie so nennen kann – sind dagegen passive Menschen, die sich weder gegen irgendjemanden noch gegen irgendetwas zu wehren vermögen; sie treiben dahin wie Staubflocken im Wind. Es ist sehr leicht, sie heute zu verurteilen, wenn man zu Hause sitzt und in seiner Stube über sie liest. Man muss begreifen, dass psychische Schwierigkeiten ebenso über die Kraft gehen können wie körperliche Lasten. Wir erheben ja auch keine Vorwürfe gegen einen Menschen, der nicht imstande ist, etwa eine Last von hundert Kilogramm zu heben. Warum sollte man also Menschen mit schwacher Psyche verurteilen? Sie verdienen unsere Bewunderung nicht, wohl aber haben sie Anspruch auf unser Mitgefühl. Sie sind keine Helden, sondern Opfer.
Bohdan Kohut gibt eine detaillierte Analyse, die nicht nur die objektiven Bedingungen beschreibt, die diese Menschen in einen so unmenschlichen Zustand getrieben haben, sondern auch die Analyse des Zerfalls ihrer Seele. Der Roman „Unter schwarzen Winden“ ist ein weiterer Anklageakt gegen die kommunistische Ideologie und Praxis.
Halyna Hordasewytsch
Р – ча! Пи ми
Tłumaczenie maszynowe
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
Oryginał po ukraińsku · tłumaczenie jest aktualizowane
и зо НВ рнни рани тки роти 20 сте - данні
і мак-аво
С 09 нн
ШИ рр ач нон
ВСЯя/А
ни чі нн
б то с В РЕ о Р
блово ПРОСВІТИ
Від початку людської Історії ліОдДиИ прагнули передавати одне одному новини на великі віДСТанІ Для цього вони спочатку надсилали гінця з усним повІДОМЛенНЯяМ, а згодом почали писати листи Тільки
наприкінці минулого століття людствопочало ви-
находити нові й нові засоби о інформації, їх розробка трисор ває! зараз Проте звичайне Ха листування і досі має своє вагоме значення У сголкуванні між людьми, а також має і своюісторію. В давнину багато держав мали добре налагоджену поштову службу, проте проблеми з оплатою надсилання листа тривали в світі до середини минулого століття Геніально простим виходом із становища був випуск в обіг звичайних для нас попітових марок Англійський колоніальний службовець Роуленд Хілл довів, що для спрощення розрахунків між поштою та клієнтами за пересилку листа мусить платити той, хто його надсилає, анетой хто одержує, як було раніше. Те, що за листа за-
тризуб, що адіймається в просторі між стилізованими зображеннями сонця та земної кулі. Наступними були ще одна марка роботи Антона Середи, та три, чиє виконання належить Юрію Нарбуту. Це була стандартна серія, тобто призначена для оплати пересилання листів. За півроку було випущено ще одну марку для загального вжитку, ії автором був Леонід Обозненко згодом видатним українським художником Миколою Ївасюком було створено ще понад десять поштових марок, які було видруковано великим накладом у Відні, проте ім такі несудилося вийти в обіг -- на той час впала влада уряду Симона Петлюри Микола Івасюк був творцем також багатьох живописних полотен у з мантично-гаднесеному дус як, наприклад, «В'їзд богдана Хмельницького в
ТЯ
дк о Ж З Ме їк
УКРАЇ 7
Авторство у створенні серії «Давня Україна. Етнографічні сюжети» належить київському художникові та письменникові Юрію Логвину. Номінали цих во стандартів спочатку були «га яоехов| о Р СЮ півроку -занінити В літери для того, щоб зробити можливою індексацію вартості марок. Тоді ж продовжили надходити в обіг нові сюжети серії. На сьогодні вона має 8 сюжетів
|
ОМА
1
1
(4
"13
|
1 | (М
;
1 п ї
п Г аноді
ГИ
плачено, мусила засвідчити паперова наліпка -- марка, а цифра на марці вказувала б, скільки саме заплачено 1840 року Великобританія випустила в обіг перші поштові марки. Зручний винахід англійців швидко запозичили інші європейськ: країни. На
2961-2681 МІНИ
Київ» Проте серія марок за своїм ідейним спрямуванням 1 стилем виконання важить набагато більше | зробила набагато більший вклад у мистецтво української ідеї Перед тим, як на 69 років піти в забуття, українська марка нагадала за себе ще пошто-
з етнографічної тематики таврійський чабан, чер-
каська жни""т" слобожанські чумаки, м. ковинський косар,
подільські орачі, диканськ пасічники, рибалки на Дніпрі та опішнянський
ГТУ
, Я
7
ї
Й
| угі
-2
г
Ї
й |
чт
7
українських землях до 1917 року ходили марки Австро- Угорщини (на Західній Україні) та Російської імперії. З утворенням УНР постало питання про випуск власних марок України так само, як івсіХ інших державних паперів. В Києві було організовано «Експедицію заготовки державних паперів України», основна праця в якій лягала на плечі незрівнянного художника Юрія Нарбута, творця українського герба Василя Кричевського та молодого ройні графіка Івана Мозалевсь- ; кого. Для гадняття такої знанні рН надважливої справи потрібні були талановиті митці -- автори проектів марок, грошей та інших державних паперів, а ще кваліфіковані: робітники: гравери, друкарі тощо. Таких досвідчених виконавців було знайдено в друкарні Кульженка в Києві, яка випускала книти з мистецтва та подібну поліграфічну продукцію Перші українські поштові марки були створені Юрієм Нарбутом та Антоном Середою У праці над проектами марок художники брали за взірець перлини українського, або, як його ще називають, козацького бароко, по-своєму сприймали їх 1 перетворювали у своїй творчості. З тих марок, що вийшли в обіг одночасно, першою маркою,як заведенов пошітовій справі, вважається найменша за номіналом марка Тому першою українською маркою є десятишагова марка роботи Антона Середи, на якій зображено
во-добродійним випуском Української Соціалістичної Радянської Республіки Це були 4 марки з вказаною на них додатковою сумою, яка збиралася в фонд допомоги голодуючим. Зображення на марках мали високу мистецьку цінність, проте їх випустили в обігзапізно,колиголо скінчився Авторами марок були московський графік Маренков та харківськи/ художник Б. Порай-Кошиць.
Після цього українські! марки було надовго забуто Долі їхніх творців склалися по-різному.
Першим пішов із життя Юрій Нарбут -- титанічна мистецька праця виснажила сили художника, якиї не дожив до 35 років -- помер у 1920 році. Антін Середа прожив удвіч! більше за свого колегу ! вчителя Нарбута. Він нє зазнав таких репресій, як! РА ЗЧА сготкалиїнших художників р сптриюоіи 7 УРНИ чия творчість розквітла в
часи відродження української державності Віннавіть стававтором проекту прапора Радянсько! України після Ш світово: війни. Проте художникові не дозволили всюсилу йогс таланту відкрити глядачеві завжди залишали йог творам друге місцє
соцреалістами. Антін Сере-
серцевого нападу. В тридцяті роки загинули Микола | васюк та Леонід Обознен-
на користь Німеччини че-
«Слово Просвіти» Шеоф-редактор ІПанло Міопчан
-Засповтик Иссукраїтське редколегія: Орій Бадаьо, Ярема Гояпі, Товариство "Проста імені Тараса Шенченка Реєстраційне сСтдоцтво ме 1007 ДАтиатолмім ППогріоним,
снід 16.03.1941 р
Апатолій Журанський,
порівняно із провідними
да загинув 196) року від
ко Останній був розстріляний в 19358 році по увинуваченні у шпигунстві
(злоксандр Йономаріп, нам /Опукі
оНнідпопідальтним редактор | ЛЮБОВ ГОЛОТА
она ЗНРЧНОУУНЮ оон АННИ ПН НЕРННЬ РР
гончар Художні марки сучас- РР йо ної України відрізняються пошта | АУРА аудпЕНЬ ЛИСТ Азо тематичною різномаа | ра ДИР рено фі нітністю. Вони присвячені РО Ще | оетоаз ) ям С видатним постатям та Р : "1 зайиЙ Фе 1 Й й МА 5 и, пз й СЛ |хре989 подіям в українській історії, ук ЗУ ТИН д Ро «одароссиорчиююточної | - Мане ра У - НК МАРОК р м р? І ді України, ДІЯ!
міжнародного значення, святам та культурним надбсанням України Середних є і яскраві новаторські роботи, і, на жаль, бліді копії! невиразних радянських марок з української тематики
Марта АРГАТ
Стожети марок:
Я - М 00 Уже
Ї Прапор ' в рик» и " НОЯ г СЛ 1992 ХО () Сн роми
7 й | и г і ПЕбІ | УЧ г) Х ) і є Чі р 1? зари РА: ки
| і Р Ук С(ПІНОМ
їі раона їх ТИ « ри Са псан 1094 р Аа ЮО ЛТогайци
і | ппамсартинкна іі рка
) ( тради аріпна парка д кратнської пародні і и СІОЛІКО (1 Га арвуіно мон ін м перисірм 140 шагін) о р Ха. ГО Нароя п
аз, роя КР НАРОДЖООНЯ б ХЛАЄЛЬНИЦЬКОЇ з ЧПУ
ї Ре Г|ріМ таріт ії іпркоа Ук прю с рт? НІ 11) РА РА Рости Оолаки ображеті намі ( (1 уч ! ІУі0 р АЛ і і Кк т РЕ рез Ні імп | Ї й 55 Х Р І) ОТ М» ко з М нартп наксижмиц й - й і їз ї і і рес ТІ є Рая ані У и "ТТ т "ТІ раї ської шарким 712 ю9 009 Ж юю М ) ) мі зи-тишагової марки К»рія Ч Картмаксимум злута «- ЖІНОЧУ ГОЛІВКУ і листівки маркою, яка має - - ароута жіночу ГО рез те, що його дружина Наг | нсевтання співіначобійоитиіці ча бул: знайома з друкар-у вінку Як убо-е ак | ана У «Ре «ГА іч С я з - чк, ньнкиіі і | І уго України. Проте за якийсь | ' араняі Кк ОїО З ніМецькоге і (10 річ м з спОмМ арем і сульства в Києв! час номінали стандартних |, Б Хмельницького. 1995 КОНСУ з З І н. чи 0207 марок черезінфляцію ста" и 19 Ю Логвин Наступний після 1929 1 р. Хи я у заАмМмалими, щоб І) Стамнаартна сер ипуск власних ли 1 українських марок відо є" ек ти Толі оуло вирішено рафачні пььі ді 1992 року. Василь пошти. ТОД! рать Гору Черкаська жниця. 1992 | г пизайн питтуСстити нову серімю за | | | Дворник створив Ддиоеми Худ. ГО. Логашн
гальновживаних марок
Адреса "Слова Просвіти - 252001, Китв-і1, завулок МУ зейний, 86,
Всеукраїнське Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, тел.228-01-30 -
/ жксо З0617 Зам. Мо 0316618 Наклад 9000 нлаекС
Пиготоплепо Лї ГОТОПИХ фотоформ на комбінаті «Преса України»
1
й Ї
Й