МВІННІВнЕТокенНВІВНЮ о 0. Регспазе Оп уми А-РОЕ сопт'іо тетоуєе їпе м/аїегтагк
ання --' - --ио
АЗЕТА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ВЕРЕСЕНЬ, Ч 9 (39) 1997 РОКУ
Національна освіта -- оголений нерв сучасного українського сустильства. Проблеми в ци царині -- немов задавнена хвороба, що постийно прогресує. Про шляхти іх подолання ведемо мову з головою Всеукраїнського тедагогічного товариства їм. Григорія Ващетка, доктором погічнит наук, професором Київського та їнського Вільного (ФРН) університетів, членом Центрального правління еле аїнського товариства «Просвіта» їм. Т. Анатолієм Погрібним.
- сто Шановний Анатолію Григоровичу! Щойно почався новий навчальний рік. Україні Вас знають як людину, котра щиро боліває за долю національної освіти. оо ш хвилює сьогодні як освітянина, педагога? Який він, сучасний стан національної освіти України? | -- Насамперед мене хвилює те, що з початку нового навчального року не змінилося ставлення самої держави до освіти. Потреба реформ відчувається гостро; я би почав саме з реформи : чя держави до освіти. В нас сьогодні, я це джую зі всіма підставами, воно не"цьке, зумне, а то м просто розбійницьке. О же, є чі | передусім тривожать: продовжує діяти хозвісна постанова К бінету міністрів України за 033. Пам ятаю цеи номер, його знає, напевне, кивемо в таким час, кожен освітянин. А чому Тому що це саме та постанова, яка завдала зу по кожному освітянинові. Це руйнівна
станова - на знищення нашої освіти. Нею . санкціоновано надмірну наповнюваність класів наших шкіл, до 45
евченка
- Учнів, скорочення позашкільного Те и годин на індивідуальну, гурткову, вну роботу; вона обернулася масовим звільненням педагогів, учителів, закриттям шкіл. / Мені особливо боляче думати про те, як багато, так / бимовити, укрупнилося, анасправд) - зліквідувалося шкіл, зокрема в СіЛЬСсЬкІЙ місцевості. Як тут не згадати «геніальну» хрущовську ідею про так звані неперспективні села. Ми її засудили, цю ідею, висміяли... А тепер що? Виходить, ніби її відновили. | наслідки не забармлися. За час п дії, наприклад, на Чернігівщині илося 60 шкіл, на Харківщині -- близько 100... То є риторичне запитання, чи існує село, копи не існує шкопи. Отже, всією громадою - культурною, педагогічною, освіченою - треба домагатися відміни. Постанова приймалася, і це правда, на жаль, із подачі Міністерства освіти. Й у тих дискусіях, що ведуться між Всеукраїнським педагогічним товариством їм. Григорія Ващенка | Миністерством освіти, -- це найпринциповіше питання. Вважаю, що Міністерство освіти мусить дбати про свою честь. Воно повинне, не маючи власно! кишемі на зарплату для вчителів тощо, виступати хоча б у ролі морального захисника освітян, а не підкидати ось такі проекти. - До речі, як співпрацює Всеукраїнське й ого товариство їмені Г. Ващенка з офіційними державними органами, що повинні опікуватися освітою, зокрема, з Міністерством освіти України? Чи здатне «но ране» його керівництво гарантувати поступ національної освіти? - Маємо новий Кабінет міністрів, нового прем єр-міністра, постанова ж ухвалювалася при попередньому. е, є підстави сподіватися, що чн цей дракомівський купар буде нарешті скасовано п або принаймні хоча 6 пом'якшено його дію. Бо на місцях чинОвники від ОСВІТИ Вимагають виконання Нещодавно я повернувся із Закарпатської області -- : скаржилися там і працівники рамвно, наприклад, у Міжгірському рамоні, що на них тиснуть, щоб й виконували. Апе я вважаю, що мудрість, розважливість керівника сьогодні попягає саме втому, аби не виявляти при виконанні надмірної запопадливості. Я не бачу цієї запопадливості, наприклад, у роботі Київського міського управління освіти, втому ж Міжгірському рамоні Закарпаття Ав деяких точках України, і про це свідчать писти, що
че. Я ШЕ
й "Мч
Й
- » і пане о -
чи Р я У
г "еалья чин че б ; Р А и ни айнль пр чі чо
и ник у ли иа ЛИ кою ко кої
ло ж: «лий ; Ра б; Ата я - и ії Чи чі б і и во ря "яба'ія - і " - . тя
-
е держава мусить повернутися лицем до вчителя
еМміністерство - не командувач, а прий методист
егРагийвно, по суті, є нині апаратом залякування
еголодний учитель ідеологом бути не може
ДІТИ В ШКОЛІ, ОСВІТА -- нА РОЗДОРІЖЖІ
надходять на адресу Говариства, переважають ругінницькі тенденції.
-- Прошу назвати, де саме
- Можна навести для прикладу ситуацію в білій Церкві Київської області, де скорочено сотні ВЧИТельсСськиХх СТаво ок буквально напередодні нового навчального року. Ставлення ж до Миністерства ОСВІТИ загалом нормальне Співпраця у нас напагоджена. Їінод! мені закидають: мовляв, вияк голова Всеукраїнського педагогічного товариства ім Ващенка критикуєте міністра, мого заступників Я! самому Михайлові Згуровському казав, що ми критикуємо окремих осіб і ті принципові явища, з якими не можемо погодитися. Водночас ми, безумовно, за співпрацю Прикладом такої співпраці був проведений минулої осені за іІнцшативою «Просвіти» «кругпим СТІЛ» СПІЛЬНО З Міністерством освіти. Ми виробили конкретні рекомендації, а з боку «Просвіти» це були просто вимоги до Міністерства, щоб поліпшити стан справ в освіті. Це стосується збільшення мережі шкіл з українською мовою навчання, запровадження української мови у вищій школі Ми готові | маємо намір та згоду мімістра зустрітися знову, обговорити и з'ясувати, як усе це виконується, наскільки помітні зрушення
-Чи є статистика стосовно нинішнього стану справ на оОсвіІТЯНСЬКІМ ниві? Хоча, зрозуміло, чиновники уміють маніпулювати цифрами, як їм вмгідно. Нас запевняють, що кількість українськомовних шкіл невпинно зростає..
- Ми пише можемо констатувати, що час працює на відродження української мови, але це відбувається надзвичайно повільно, з підключенням усіляких гальм. Це часто відбувається стихійно, без виявлення твердої волі того ж Міністерства освіти. Звичайно, зрушення є. Бо був час, коли українською мовою навчалося десь до 44 відсотки учнів-у радянські часи. Ця цифра сягає тепер 5/ відсотків. Ми володіємо даними, що першокласників нині навчається українською мовою понад 6/ відсотків. Це все реальні зрушення. Але вони розподіляються вкрам нерівномірно. !| навіть на самих щаблях освіти. От у шкільнім ОСВІТ! Певні зрушення, повторюся, є, хоча резерв маємо досить великим, тому що КІЛЬКІСТЬ ШКІЛ З ТІЄЮ чи іншОю мовою навчання повинна оптимально відпоОВвІДати національному складов: населення кожного району, міста чи села. Поки що ми цього не досягли
- Уже традицімно, мабуть, можна назвати тут Схід : Південь України
- езперечно. У східних | ПіВДенни» репгонах України ще непочатим крам роботи. Бо великою мірою витягує нас Центр України м особливо Галичина 5
- На численних зіОраннях, зокрема й просвітянських, Ви особливо наголошували на вкрай негативних тенденціях, що склались у галузі | вищо! ОСВІТИ 8 Україні
- Я знайбільшим болем думаю про нашу вищу ОСВІТУ Вища осаіта усіх рівнів акреднтаци з першого по четвертим, - це Технікуми імСтТИтУуїти університети, академії "Ось тапанка урн тите залишається хромічно зросійщеною. У багатьо" вмідцих навчальних закпадамх українська мова просто відсутня | і
- Новостворювані вузи, складається враження, теж у нас ВзСуціль підсенефнцейвн
з Маємо масу приватних чоавчаГьмамі є закладів, які під час акредитації заявляють, що буде в них українська мова, з потім ВвиСстТавля те глуху заслону перед него Й ціх статистика повннна осорлпиво У
анг АдДк 3 . важнюимо
ч
(Продовження читанте на стор. Р/
Будьте з нами! Наш передплатний індекс -- 30617!
. й г і! Рей "у ра крат "У -м Мрочуй се
- "зд м Зб Р
| | демократичних . закладах
"
най - МЕТи
км ГА щі РУ
тезово окреслити, в полягають і
ан и інн
чи щі рн АЛЕ -
МО АЛЬО ОВО
Е они
РЕ Р ой п В нн ім ни Ра -ь
(Початок на стор. 1)
аналізуватися. Ось, коли кажуть, що в технікумах хімічної групи - у нас їх десь сім в Україні -- маємо вже, мовляв, зрушення, бо є 16 відсотків груп із українською мовою навчання, то я, аналізуючи, бачу, що фактично весь цей відсоток припадає лише на один технікум, розташований у місті Калуші Івано-Франківської області. Отже, там маємо 100 відсотків, а в усіх інших - жодного. Я повторюю, що це та сфера, за яку держава фактично ще не взялася. Залишається хронічна зросійщеність. І це є Одним ІЗ ГОЛОВНИХ Питань національної безпеки і національної гідності, чес ті, самого майбутнього України. Це те, за що необхідно невідкладно братися і виправляти ситуацію.
- Що робити? - постає таке одвічне питання. На нього намагалися ВІДПОВІСТИ учасники Всеукраїнської педагогічної конференції « емократизація освіти в Україні», що відбулася ПІД егідою очолюваного ами Всеукраїнського педагогічного товариства їм. Г. Ващенка 30-31 січня цього року 1 зібрала педагогів із усієї она мала на меті визначити
концепції розвитку засад в освітніх України. Прошу бодай чому вони як утілюватимуться в
ОСНОВНІ
"ЧІ
Р
ЗР -
' т - ціа ей
. с Справді, ми намагаємося працювати на конструктивних засадах. Бо іноді
доводиться чути, що критикуємо і нічого не
пропонуємо конструктивного. Це неправда. мли тепер Підготували десь за місяць вона повинь ачити світ, книжку під назвою
а онцептуальні засади реформування та
зації освіти в Україні». Тут уміщено
. юлькаглибинних новаторських педагогічних
"о
концепцій. Перша з них -- концепція Ререрм ування управління освітою в Україні. ому, що з якого боку не підходь, а ми маємо певні зрушення і в забезпеченні Підручниками, і нові навчальні програми тощо, навіть якщо воно все ще недостатнє недосконале, то сфера управління освітою, якою вона була за тоталітарної системи, такою залишилася фактично без змін дотепер. Отже, ми пропонуємо концепцію - як й реформувати, демократизувати, Змінити на краще, що залишити, а що відКИНУТИ.
Друга концепція - це концепція національного виховання. Мені видається це вкрай важливим, тому що на місцях досить часто здійснюється не національне, а антинаціональне виховання. Слід прийняти ВБЛЕНАВЕКа ЦО пальну програму національного виховання. Тобто ту концепцію, яка була б обов'язковою для всього терену України, незалежно від того, чи це Захід, ачи Схід.
- Пригадується, була в нас
колись уже концепція щось на зразок
«Освіта в Україні до 2000 року». сто То була ДеРмавма програма «Освіта. Україна. ХХІ століття», яка, на
жаль, у багатьох моментах не виконується.
Третя - це концепція реформування навчального процесу. Четверта -- концепція реформування чи демократизації педаго- ПІЧНОЇ науки, п'ята -- концепція української маціональної шкопи-родини. тже, ми видаємо цю книжку, авторами якої є відомі широкознані академіки Ярослав СтельмахОвич, Анатолій Алексюк, Василь Майборода, Петро Кононенко та інші. Підібрано компетентних авторитетних пюдеий. Розішлемо наше видання | до президентської команди, | до Кабінету
міністрів, і до Міністерства освіти, |! до управлінь освіти усіх рівнів. | будемо вимагати, аби напрацьоване нами
впроваджувалося в життя. Якщо вести мову про концепцію реформування педагогічної науки, мені над-
Б ж в б ща пани
С с по 3 ни -
звичайно прикро, я про це вже не раз говорив, що провідна академічна педагогічна установа, якою є Академія педагогічних наук, і передусім іїкерівництво, займає часто обскурантські позиції, Слід уже відмовитися від ідей, які гальмують розвиток національних засад в освіті, І в цьому зв'язку я не можу не згадати того, що особливо турбує. Відбулися традиційні серпневі учительські конференції, і ММністерство освіти запропонувало обговорити на них проект документа, який уже пройшов у Колегії міністерства, про так звані державні освітні стандарти. Згідно зними всі шкільні предмети поділено на галузі. Наприклад, галузь українська мова як державна, природознавство, суспіЛьЬСТвОЗНавство, словесність, математика, фізкультура | здоров'я тощо. На першими погляд, усе це ніби може мати сенс, особливо приваблює те, що виділено державну мову як предмет, як галузь. Але коли уважно придивитись, то вся ця ширма приховує абсолютно несприйнятні речі Скажімо, випадають із цього розпод/лу такі предмети; як українська література, історія країни, географія України...
з обто фундаментальні, основоположні науки.
- Вони розчиняються в чомусь аморфному, безликому, космополітичному. Добре, що є словесність. Але яка це словесність, якого народу, яке місце в цій словесності власне української літератури? Я вважаю, що виділення цих галузей, їх розподіл, - суто кабінетний, чиновницький винахід. Мені прикро, що цю ідею резроблено, санкціоновано координаціІЙНОЮ редою, до складу якої входять Люди, відомі своїми поглядами, зчаста обскурантськими. Це, скажімо, академік Петро Толочко, такі керівні діячі з Академії педагогічних наук, як пани Гончаренко, Мальований, які, траплялося, сміялися З таких понять, як козацька педагогіка, мовляв, ви ще й кгайдамацьку запроваджуийте. От вони й роблять такі речі, тож випадають із контексту такі предмети, які в кожній цивілізованій державі піднімаються високо на щит, які формують дух народу, енергію народу, національну свідомість. | я знаю істинне підгрунтя | здогадуюся, чому пропали ці предмети, розчинилися то у словесності, то в суспільствознавстві, невідомо лише якому. Бо вельми не хочеться авторам виділити такої галузі, як українознавство. Вона об'єднала б усі вищезгадані предмети, набір яких має найбільше українознавче значення. А що стосується словесності інших народів, їх логічно об'єднати в галузь, скажімо, зарубіжна історія та культура. Агеїм не хочеться цього робити, тому що хтось із іноземців може образитися, і передусім із близького зарубіжжя, найперш - російського. Російська література, слід розуміти-- цечастка зарубіжної. А документ стосовно того, що російська мова не належить до обов'язкового вивчення, а лише може обиратися залежно від бажання учзів, колективу школи, -- таке рішення існує давно, воно надіслане на місця ще 1993 року.
- Видається доцільним реформування національної освіти передусім розпочинати з реформування структури управління нею... нас уже за звичкою на місцях чекають вказівок згори.
- Безумовно. Ї от коли ми видаємо цю книжку, то саме тому й починається вона концепцією реформування управління освітою. Бо маємо страшенно громіздкий, дуже дорогий для | держави, неповороткии,насторожливий, невцільний апарат.
- У чому полягає новаторство концепції?
- Це тема обширної розмови, зупинюся лише на окремих суттєвих моментах. По-перше, Міністерство освіти повинне міІСІЮ командувача зняти з себе. Воно мусить набувати ролі розумного, мудрого методичного центру, який пропонує методичні рекомендації і мінімум циокулярів. По-друге, дуже турбує така пачка управління освітою, як райвно. Зчаста на місцях чиниться сваволя, відомо багато випадків звільнення непокірних. Цеє, по суті, апарат залякування вчителів, тим більше що триває скорочення штатів. Є кардинальна ідея, непроста для втілення, але був би сенс повернутися до висловленої ще раніше, зокрема на першому Всеукраїнському з'їзді педагогічних працівників ідеї створення так званих освітянських округів замість нинішніх райвно. Цю ідею я вважаю перспективною ще й тому, що для того, щоб чогось не було, мого потрібно просто зліквідувати і створити нові ланки. Можливо, освітянські округи виходитимуть за межі районів. Усе треба розумно підрахувати г вирішити для того, аби цей зайвий баласт відкинути, Я не хочу сказати, що у райвно працюють поспіль чиновники, бюрократи. Особисто знаю багатьох творчих людей. Тут веду мову про саму закам янілу структуру, ане про конкретних людей реба наповнити структуру управління новим змістом.
- Свої концепції, на жаль, дуже прозаїчні, викликані кризовим станом суспільства, диктує нам життя. | коли відсутній у державі соціальний захист працівників Освіти, копи учителі самі
нених иииие сно сто сни СТ 0 а ни
з де
-- не я ПА р
вашого
зиживання, чи можна
сподіватися бажаного результату від їхньої украй важливої праці! надій - п евИльно Це велика тра я. Як може прищеплювати високі трон дянські, державницькі ідеали учите нг ЯКИМ поставлений у такі умови, що сам ЗЛУ б втрачати ці ідеали, віру. Це г є нас якога нецивілізованого, дикого розбійниць ; ставпення до освіти. Я з болем про ц думаю. У згадуваному уже пмжиревкодеу районі Закарпаття мені довелена УЛ свідком «свята» -- раділи вчителі. І знає
чому
проходять школу
- Нарешті отримали борг по
зарплаті! і -- Їм у серпні виплатили зарплату за
вересень минулого року. З ЦІЄЇ причано торік не розпочали навчання близько 2 шкіл в Україні; цього року страйкувало 60 шкіл. Ось приклад того, в які умови поставлена наша освіта. Держава конче мусить повернутися лицем до вчителя, до освітян. Тому що інакше це буде дивна, дика держава, яка заощаджує на власному мозкові. А вона ж хоче і в Європейський Союз, г в Європейське співтовариство. Та нас ще там як слід не роздивились, які ми дикуни у ставленні до освіти.
-- Завдань, отже, стоїть чимало перед освітянами, і перед тими, хто безпосередньо причетний у державі до функціонування цієї важливої ланки державного життя. Чи дозволяє існуюча структура Всеукраїнського педагогічного товариства їм. Г. Ващенка всеохопно тримати руку на пульсі освітянського життя в Україні?
-- У вересні минає двароки, відкОЛИ створено нашу організацію. За цей час вона пройшла шлях організаційного становлення і завершила иого. Кіа початку листопада маємо намір скликати другий конгрес Говариства. Що можна відзначити в його діяльності: осередки наші діють в усіх областях і на теренах Криму. Десь вони працюють активніше, десь слабше. Усіх членів Говариства налічується до 30 тисяч, але ця цифра умовна, вона може коливатись - більше чи менше. Умови, в які поставлені вчителі, не дозволяють ввести такого членства, яким би передбачалася сплата членських внесків згідно зі статутом.
-- Як виживаєте? і
-- Виживаємо, як і всі вчителі сьогодні. Діємо на громадських засадах. | на ентузіазмі. Але за цей час голос Товариства набув гучності, про нас знають, про нас пишуть. А основна сфера нашої ДІЯЛЬНОСТІ -- це відстоювання і захист інтересів національної освіти. У цьому зв'язку ми друкуємо | надсилаємо заяви з приводу різних важливих кроків у галузі освіти, видаємо педагогічну спадщину Григорія Ващенка... са Й усе ж книги видатного педагога віІДСУуУТНІ у наших книгарнях. Як ліквІДУуУВати цю прогалину? Чи не доцільно започаткувати в Україні видання щось на зразок серії «Національна педагогіка» й домагатися першочергового її фінансування жавного бюджету?
- Пнижка «Виховний ідеал», видана в Полтаві накладом 5 тисяч примірників, уже
СЕВАСТОПОЛЬ НЕ ЗНАЄ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ?
На сьомому році незалежпості України у школах Севастопля склалася загрозлива ситуація з вивченням державної мови. Цьому сприяє шовіністична українофобська позиція керівництва Севастопольського управління освіти на чолі з Г П. Капустіним. Лише 109; учнів (1 година на тиждень) вивчають українську мову, переважно факультативно. Українська література практично не вивчається зовсім. У діючих «елітних» гімназіях і ліцеях зовсім не передбачено вивчення державної мови. У школах міста поширена практика організації військово-патріотичних класів, учні яких організовано, ще до випускних іспитів, ррчкаруються до військових училищ Росії. Деякі школи мають прямі угодії з тамтешніми військовими |
та училищами Гільки цього року до військових училищ СУСІДНЬОЇ держави ще до закіпчения школи було зараховано 280 юнаків Як педДиИВЗно, виховним процесом МОЛОДІ за-
маються багато громадян Рос І, У ТОМУ числі колиш офіцери Чорноморського
«рлоту
У правління освіти міста га директори шал зідМОВЛЯЮТтЬСЯ приймати на роботу злителів української мови з інших МИСІ У країни, які под працювати і жити в "УрТтОЖИТтКках. На 100 тисяч українців мешканців Севастополя немає жодної окремотгукрашської школи, А її не ЮХІДНО МДКрити з пощІОналько «НІДОМИМмМИ педагогічними кадрами, з сучаєнтим об паднпанням кабінетів. Досвід підказує, що стай справ щодо упровадження уУКРаїнської мови повністю залежить від ПИООРрАЛ ЦІ Перм их кераиникІв "ПоО0чОоЛьниИх
---- аа 0 оці не он
жо жи - ние РИ
нні ЛИН о -- пр он
-- - -- цій давно розійшлася. Ї тепер Думаємо
п видання. Друга Книжка, яка ес. найближчим часом, я вважаю, що ИЙ де принципово цікава, важлива, - «Зара методи навчання». Це основна ли Григорія Ващенка, такої другої аналогія дця нас немає. Запланований наклад - 4 ік, примірників. иСяц;
- Знову - мізер!
ь Замало, апе ж усе диктуєть фінансовими можливостями Сподіваєм Са забезпечити нею хоча б бібліотеки, рани закликати читачів газет «Слово Просвіти
«Освіта», що є друкованим органом Товариства, ОСКІЛЬКИ йдеться про А
важливу працю, стежити за інформацією про Ії вихід. 5
Щодо видання серії, систематизовано видати цілу бібліотек надбань української національної педагогі починаючи, може, від часів ОЛодимира Мономаха, включивши сюди і твори Софі Русової, і Ушинського, ІГрінченка, Огієнка : Августина Волошина... Поки що ми лише наближаємося до іхньої спадщини. Будемо вірити, що з плином часу наш осв знатиме із педагогів не лише Макаренка чи Сухомлинського...
- Виховний ідеал Григорія Ващенка стисло втілений у формупі «Спужба Богові й Україні», як упроваджуватиметься він у державі, де панує міжконфесійна непримиренність?
- Сама формула «Служба Богові Україні» зафіксована в Конституції Украї І дай Боже, аби цій меті освіта.
Григорій Ващенко був глибоко віруючою людиною, він обстоював викладання релігії в школах. Але водночас знав і писав, що за умов міжконфесійного протистояння церква мусить бути відокремлена від держави, що и маємо сьогодні. Тобто, в нинішніх у мовах, я думаю, Ващенко не наполягав би на обов'язковій присутності тТІЄ! чи ІНШОЇ конфесії в навчальному процесі. Але він був би
обов'язково завивчення в школах тих "З і
служила наша
книг, які єднають усіх.
- Себто несуть у собі прин загальнохристиянської моралі.
-- | християнську мораль і Слово Боже - все те, що не розділяє конфесії. Розумний підхід потрібен у всьому. И у цьому плані вчення щен не застаріло, воно допомагає будувати повносилу | повноцінну українську державу. й
-- Завтрашній день національної освіти: ваші прогнози?
- У найближчій перспективі я помітних зрушень на краще не прогнозую. Іде нещаслива для України пора - вибори! На жаль, у цих політичних розборках | спекуляціях, демагогії і риториці, передвиборній фразеології про наукову сферу й про освіту просто забудуть. І це прикро.
-- И усе ж, обізвуться, образно кажучи,
СЛІД СПОДдІватися, робіт-
ники, аби продовжувати важливу справу освіти рідного народу. паає боже. Розпитував Володими ГЕРМА
закладів та управління освіти міста. Гому без рішучої кадрової ПОЛІТИКИ ПОМІТНИХ
зрушень у цьому питанні у м, Севастополі чекати важко | У єдиному в Україні вищому військо-
вому навчальному закладі флоту
Севастопольськом)у бійськовому морс" кому інституті набір 1997 року ор: гашізовано таким чином, що за кіЛЬКІСТЮ
абітурієнтів (600 чол на 170 місць) ІЗ Севастополя -- 166 чол. (27,7 ?о), З ІНШИХ місць Криму - 132 чол. (229с) і ТІЛЬКИ решта -- (50, 37» ) із 24 областей У країни Тям. Києва. Якщо взяти до уваги відсутністо викладання української мови У м. УЄ вастополі та слабку підготовку 3 цього предмету випусників шкіл Криму, а також поширення аптидержавницьких настроїв:
то можна тільки уяпити, що це будуть З» офщери, від яких залежить майбутнє України Р»
зиховна робота з молоддю Не Че ВІДПОВІДНОГО Культурного підгрунтя - чальник управління культури ані О. Рудомьютов 0 іокував рішення упрег лиия архітектури щодо пстановлеють пам 'ятинка Г | ірон Цей пере
можна було б продовжити
ПО МАРЧУК
голова Севастопольського відліт?
та» Товариства є просто м. ПРЯЛИМ Р мя голова Севастопольського відділяє" педагогічного говармства ім. / ванату ка, доктор техм. мауж, професор
-' 104" 04 1010 109090ощ-
оп
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
ай ПР онвінійднаннь нні 1 зх я ни
Ко ПРОБИ
с-ще оненнананнно- НН
реа нен р р а Р АРЕНІ БЕ: НН ни жи 1
ванн іонна ко
ДЕРЖАВУ ЗАХИСТИТЬ НАЦІОНАЛЬНА ІДЕОЛОГІЯ
Нам. українцям, насамперед українськи інтелігенції слід визнати, що з певних історичних причин ми занедбали свою національну ідеолопю. Не плекаємо її й нині Перед просвітянами, педагогами, інтелігенцією взагалі стоять важливі завдання щодо осмислення прюритетної РОЛІ української національної деологі в житт народу, реалізації її в усіх галузях функціонування держави
Уа ми повинні глибоко усвідомити, що українська національна щдеологя має поасти провідне місце серед таких загальноприйнятих понять, як етнософія, етнопсихологія, національна культура, національна лпература, нацюнальна освіта
Наша єтнічна ідеологія відОБражена В давньоукраїнській міфології, символіці, Фольклорі, народному мистецтві, інших галузях народної теорчості, системах народних знань
У просвтницькій діяльності, освітній справі, роботі з молоддю доволі рідко, зчаста й безсистемно 1 фрагментарно застосовуються положення, іде: єтноїщеологпі, відображені в народній творчості «Від Сяну до Дону іду, як додому», «Від Дунаю до Полісся український дух вознкся», «Від Донбасу до Карпат -- скрізь живе вкратнський брат», «Обізвався Яготин
іжин мені побратим», «Про Київ не жа- 2. до Волині пригортайсь, а Покуття Тримайсь» та інші Українці з давніх Давен плекають де! єдності, соборності своїх етнічних земель У наведених і багатьох інших перлинах народно: мудрості відображені національно-державницькі ідеї, історична Українська Ідея Мрія мати власну національну державу
На підтвердження ціє: фундаментальної ідеї наведемо и такі приклади з фольклору «За Україну будемо битися до загину», «Україна -- наша славная родина», «Здобувай народу славу -- зміцнюй рідную державу» У часи волелюбної, непоюрної для ворогів України Козаччини національна еліта плекала | реалзовувала ідею української козацької держави. Ось кілька прикладів зі скарбів етноїдеології «Наш гетьманський Чигирин місту Кия побратим», «Надія наша -- не Москва і не Варшава, а Козацькая держава», «Наша вищачесть т слава -- міцна Козацька держава».
Глибоке пізнання і застосування батьками, педагогами, широкими верствами громадськості в роботі з молоддю єтнощеолопі сприятиме "рормуванню в неї! чиких ідейних орієнтирів, аціонально: свідОмМОСТІ | Сам ОСВІДОМОСТІ, патрютизму, громадянськості, державотворчих якостей.
У просвітницький і освіТнІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІД враховувати, що за своїм змістом і обсягом поняття «національна деолопія» є значно глибшим ніж поняття етноїщеологя. Зміст поняття «національна ідеологія» включає в себе, крім етнодеології, й дет, вироблені та обгрунтовані впчизняною наукою, культурою До змісту цього поняття входять також тідеї, ПОГЛЯДИ, ЦІННОСТІ, які є вищими здобутками зарубіжної науки, культури ї які, творчо трансформуючись на нашому національному грунті, стають здобутками української національної ідеології
Підкреслимо, що сучасна західноєвропейська концепція нації ВИДІЛЯЄ найфундаментальніші компоненти, без яких неможливе повноцінне нормальне життя нації, функціонування її держави Так, відОМИЙ дослідник національних проблем, професор Лондонської школи єкономіки Ентоні Сміт зазначає «історична територія, полптико-юридична спільнота, полтико-юридична рівність членів, спільна культура та ідеолопя -- ось компоненти стандартної! західної моделінації » (Ентоні Д Смп. Національна ідентичність Київ: Основи, 1994 -- С 20). По-перше, тут наголошується на тому, що ідеологія нації, тобто національна ідеологія, є найважливішою складовою частиною поняття «нація» По-друге, виділені тут іде! спільно сТОриИЧНОЇ! Території, полтико-юридичної спільноти, полтико-юридичної! рівності громадян, спільної культури є засадничими в національній ідеології Такі де! мають складати основу свідомості, ДуховносТі, культури як усього суспільства, так і кожНОГО громадянина держави
роблеми української! етичної, національ ногдеології досліджували видатні українці М Костомаров, ГП Куліш, М. Драгоманов, Б Грінченко, М. Грушевський, В, Винниченко, В Вернадський, Д Донцов, В Липинський, інші вітчизняні і зарубіжні мислителі Важливі шляки формування в молоді національногідеології обгрунтовували С Русова, | Огінко, Г Ващен-
ко, О Кульчицький, Б Цимбалістий, В. Янів, Я Ярема, М. Шлемкевич та інші Наше завдання -- уважноїтгрунтовно дослідити здобутки науки у цій царині ї на основі їх узагальнень витворити новий зміст освіти, програми вивчення основ наук, культури для того, аби молодь успішно оволодівала національною ідеологєю
Найпотужнішим рушієм життя І Діяльності як окремої людини, таківсього суспільства є ідея пюбові до рідної землі, природи, мови, кульгури, народу, держави Ідея любові провідна в українській національній ідеологі Видатний український мислитель В. Липинським пророчо писав «Коли відродження націй відбувається без національного ідеалізму, без любові до цілої нації в усіх її класах і групах, без того ідейного національного пафосу, тобто романтичного захоплення образом повної! волі й незалежності нації, що ишло в парі з відродженням уах європейських народів, то внаслідок з того ж самого поняття нації викидається весь його живий творчий зміст. Остається тільки форма -- мертва шкарлупина беззерна» (Двіконцепції української політичної
| думки. В'ячеслав Липинський -- Дмитро До-
нцов. -- Нью-Йорк -- 1990 -- С 321).
Так, ідейний національний пафос, патріотизм мають бути притаманні духовності науковців, вони надають їй глибини і сили, натхнення в дослідницьких пошуках, великої працездатності, напруги енерпі. На шостому році незалежності України слід зрозуміти чиновникам від педагогіки, людям без гуманітарної освіченості й вихованості, що педагогічна теорія | практика не творяться без любові до рідного, без глибокого патріотизму. Кожному педагогові -- від учителя, вихователя до академіка, міністра освіти України треба грунтовно знати українську національну щідеолопю, яка в усічаси визначала 1 утверджувала найвищий статусідеї любові у впчизняній педагогічній думці, без якої педагопка буде, як влучно говорив В Липинський, «мертвою шкарлупиною без зерна»
оби політологи, українознавці и інші дослідники стверджують, що українська національна щделогія -- це багатогранна система філософських, політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних ідей, поглядів, переконань, ідеалів, ЯківідоОбражають потреби, інтереси нашого народу і держави, перспективи їх розвитку Просвпяни І освітні працівники повинні домогтися, щоб кожен юнак | дівчина, батько і мати глибоко усвідомлювали, що українська ідеологія покликана захищати самобутність мови, культури, національний спосіб життя українців, національних меншин нашої держави, а також демократичні засади, традиції нашого суспільства, мого гуманістичні цінності, державну незалежність України
Українська національна ідеологія -- це могутній ідейний рушій, двигун інтелектуальної, теоретико-методологічної сфери духовності Відсутність такого потужного дейнодуховного інтегратора призводить до
невизначеності й нечіткості у свідомості Й поведінці, діяльності особистості, до безладдя! хаосу, кризи в житті суспільства, держави Необхідно підкреслити, що ідеологія спрямовує розвиток духовності, культури, визначає напрямки, орієнтири науковим" пошукам Ідеологія має власний духовний зміст І! спрямованість. Вона консолідує суспільство, об'єднує людей із багатьма відмінностями (психологічними, регіональними, національними тощо), визначає г обгрунтовує націотворчі і державотворчі процеси
культурно-історичний досвід нашого народу, результати досліджень переконливо свідчать, що найвищим статусом в українській національній ідеології наділені іде: Бога й України, любові до рідного краю, свободи особистості, її творчої праці для себе І для батьківщини, іде! та цінності, що відображають верховенство турбот про дітей, збереження родини, вшанування предків, розвиток І захист рідної культури, побудову Української держави, повагу до інших народів
У нашого народу високо ціняться Ідеї героїчної! боротьби за свободу нації і особистості, розуміння того, що лише свобода нації, незалежної держави забезпечує умови для свободи особистості.
Українська національна ідеологія освячує високу громадянську свідомість, самосвідомість, подвижницьку діяльність І, в разі необхідності, самопожертву в ім'я рідного народу Наша ідеологія підДдНОСИТЬ до рангу Національного
Героя громадянина, який по-лицарськи бореться за свободу і незалежність України Нині ми все глибше усвідомлюємо, що вищими набутками національно! ідеологі є козацько-лицарські ідеї, які століттями утвер-
джували в сторічній пам'яті, свідомості нашого
народу націотворчі и державотворчі пориви, нездоланну силу волі и силу духу, прагнення подолати ворогів і бути повноправним госпо-
дарем на рідній землі. Науковці доводять, що
в середовищінаціонально свідомої інтелігенції, передових колах суспільства в Велику Козацьку добу (ХМІ -- перша половина ХМІЇЇ ст.) панівною була козацько-лицарська ідеологія як вищий рівень української національної! ідеології.
В останні роки в різних сферах життя І
діяльності громадяни України керуються
щ(деолопєю державотворення, яка є квінтесенцією національної ідеології, Її основні ідеї, втому числі й педагогічно трансформовані, відображені в Конституції України, в документах державної ваги, в Державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття» та інших.
Значна частина учених, представників української інтелігенції вважає, що ідеолопя державотворення має бути державною ідеологією незалежної України. Гуманістична, демократична держава має зберігати, розвивати і захищати власну національну ідеолопю гнедопускати засобами законодавства, органів державної безпеки ворожої для України ідеології. ідеології партій, громадських організацій не повинні перечити державній ідеолопі, Конституції України.
Однак численні факти свідчать, що деякі високопоставлені чиновники від педагогічної науки, зберігаючи свою монопольну владу, висловлюють | поширюють антиукраїнські, антидержавні Ідеї.
Так, академік, академік-секретар АПН України С У. Гончаренко ічлен-кореспондент цієї ж академії Ю. | Мальований у роки національного відродження | становлення незалежної України активно пропагують «свободу ідеолопі в галузі освіти» Вони різко протиставляють фундаментальні поняття «ідеологія державотворення» І! «державна щ(деолопя», заявляючи, що «ідеологія в галузі освти як сукупність поглядів, ідей, цілісних уявлень не може бути державною». Вони, м'яко кажучи, замовчують українську національну ідеологію, ніби їі взагалі не існує в нашого народу, настирливо поширюють думку, що в незалежній Україні не повинно бути державної ідеолопі. Наперекір науковій істині названі академіки керуються у своїх працях застарілим методологічним апаратом радянських часів, нехтують такими фундаментальними термінами, як «українська педагогіка», «національне виховання», «національний характер», «національний світогляд», «козацька педагопка», «лицарське виховання», «український патріотизм», не вживають поняття «Україна» в значенні «Батьківщина». Вони силкуються нав'язати космополітичні засади системі освіти І ВИХОвання, «воюють» засобами наукової влади, посад, які вони займають, з палкою любов'ю до рідної землі, Української держави, з ідеологією українського патріотизму. Згадані науковці пришивають педагогам-патріотам І демократам спорохнявілий ярлик українського націоналізму, пишуть «затуркана націоналізмом українська чи козацька педагопка». Як І в радянські часи, замовчують творчу спадщину видатних українських педагогів С Русової, І. Опеєнка, Г Ващенка, Я Чепіги, А, Волошина та інших Багатьма шляхами чиниться опір глибокому вивченню в системі освіти національного ідейного багатства, відображеного в українознавстві -- інтегрованій системі наукових знань про нашу Батьківщину, рідний народ, його культуру, духовність І державність, а також національні меншини Про це свідчать статті С. У. Гончаренка і Ю |
| Мальованого («Соціально-педагогічні
проблеми розбудови української школи» часопис, «Рідна школа». - 1993. Мо 4 С 51--56; «Педагогічне фарисейство», часопис «Освіта України». -- 1997, Ме 2--3. С 10 та інші), Преса вже неодноразово писала про те, що С У Гончаренко | Ю | Мальований своїми публікаціями відстоюють антиукраїнські,
| антидержавні позиції (див. статт І Ющука «Чи
бути українській педагопці?» в «Вечірньому
Києві» від Їб травня 1996 р; А Погрібного, В стрілько, Г Князюка «Академічні парадокси,
що гальмують розвиток української педагопки» в «Освті» від 23 жовтня 1996 р татнші) Думка громадськості свідчить, що згадані науковці відстоюють не наукову позицію, а політичну, щідеолопічночужу, небезпечн для нашої незалежності, нацональної свободи.
Кризовий стан освіти і виховання вимагає обгрунтовувати ефективні шляхи формування в молоді української національної ідеології, На жаль, керівництво Міністерства освтпти України, АПН України стоять осторонь від проблеми, яка має бути в їхній діяльності пріоритетною. Педагогічна громадськість чекає створення грунтовних концепцій, програм, теоретичних і методичних розвідок в доступним викладом основних блоків ідей, положень української національної ідеології, аспектів і сфер їх застосування в навчально-виховному процеа.
Реформуючи освіту, треба домагатись, аби вона глибоко відображала основні ідеї, цінності нащого народу.
адля поліпшенняідейного виховання молодівкрай необхідно в кожному клаа вивчати інтегрований навчальний курс -- українознавство, Сучасне наукове українознавство, як зазначає П. П. Кононенко, академік АН вищої школи, автор багатьох українознавчих концепцій г програм, відомого підручника «Українознавство» (витримав два видання), є «методологія, теорія і стратегія розбудови Української держави» Необхідно активвувати
підготовку читанок, хрестоматій з українознавства, в яких розкриватимуться ідейні
- - І ся
багатства української національної ідео
ідейно-моральні, духовні цінності українсь державотворення. й
Просвітянські та освітні органи повинні |
спрямовувати батьків, педагогів, керівників
шкіл на постійне вивчення учнівською молод-
дю української міфології, фольклору,
мистецтва, символіки, національних традицій
звичаїв, уяких у високій художньо-естетичній формі сконцентровані філософські, моральноетичні ідеї, цінності.
Важливого значення набуває систематичне формування в молоді умінь виділяти провідні ідеї в навчальному матеріалі, в кожній системі знань. Засадничі, системоутворюючі іде! та зв'язки їх з універсальною українською національною ідеєю.
Високоефективними шляхами формування в сучасної молоді шляхетних ідей, моральних цінностей, державотворчих якостей є реалізація цілей | завдань творчо відроджуваних нині етнопедагопки, козацькот педагогіки, лицарського виховання. Ідеї, принципи, форми 1 методи козацької педагопки, лицарського виховання мають невичерпні можливості формування в кожного підлітка, юнака І дівчини умінь протистояти злові, аморальності, жорстокості, вироблення мужньої позиції, наступальності в боротьбі з потворністю в житті, готовності перемагати в ній Засоби сучасного лицарського виховання сприяють формуванню в молоді героїчного духу, подвижницької спрямованості особистості сили волі, переваги загальнонаціональнихінтересів над особистими, глибокого патріотизму Іі високої громадянськості -- якостей, яких так не вистачає нині багатьом юнакам ! дівчатам
Важливо, щоби коженнавчально-виховний заклад, кожен педагог постійно дбали про активну участь вихованців у дитячому гюнацькому молодіжному руа. Потрібно домогтися, щоби Міністерство освти : АПН України створили необхідні умови, зокрема науково-методичні, з метою розвитку діяльності СУМУ, Пласту, Джури, Січі, Молодої Смі та інших
дитячих і юнацьких об'єднань, організацій.
Із великим запізненням значна частина педагопчної громадськості починає все глибше усвідомлювати необхідність зміцнення ідейних засад національної системи осаїти І виховання. Ця фундаментальна проблема має бути в центрі уваги не пише керівників шкіл, органів освпи, науковців, просвітян, але и громадських педагопчних організацій: Всеукраїнського педагогічного товариства їм Г. Ващенка, Міжнародного освітнього фонду ім. Ярослава Мудрого, Всеукраїнського доброчинного фонду лицарського вихованням П Сагайдачного, Української спілки освітян та Інших.
Необхідно постійно нарощувати зусилля задля об'єднання просвітян, педагогів І батьківської громадськості, інтелігенції взагалі для того, щоб підростаючі покоління успішно оволодівали українською національною ідеологією (деолопєю державотворення,
палкого патріотизму високої громадянськості
Ю. РУДЕНКО, доктор педагогічних наук
пн анна
й то
- з «чаімдсу і чні Й р
й
І че
СУ ТІЛ
Ре Я
пр о см ЗРО ВВЕ У У |
, |
39
г о "р М нр
іі
Й т шій і. Р
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
ню --- щої
Усі без винятку уряди іноземних держав, колонією яких ставала Україна, в
усі часи завжди прагнули єдиного -- позбавити націю її провідників, перетворити осередки науки і культури на |
провінційні
містечка. У таке, нічим непримітне провінційне містечко було |
лордя рержвчОГО АН СЯ
я
ож
Академічне Братство (ОДБ).
| чих працівників, громадсько-політичних | дичів, які зробили вагомий особистий
вкесок у розбудову 1 розвиток Острозької Академії, Острога й Острожчини Так, у липні 1995 року за ініціативою г ректорату було створене Острозьке
РР очне» анр пл "бі ня и аа м й жк -
м
яти "о ї - ї - я і - - яні "у. - ПЧ Ди ном Р «фі кн й пРиа - Рачрюо «МОР, до. ін я - ди ка бать в с
р а 4 КУ ОР руно ЛИХ ач і-й чі |. ч вот іг човин Р, "у "і пи м "Я ЧР а чи он оо 1
- . Р , АН Кр к. п » я
ти а ці но МРАЗОНОРО С ОДУ
бинт тва я "и, теа вина Гой о
Й Ю о и іч ва
Р й» а- Добрих 9094; вступників -- це, як пра- |
. чи - ж й т м. "ять убогу рр "ки? СОТ РІРЯЕИВУ Р ие рай 7 їй а зд Ж Щ ії, а я? , паж. ях у п ї ДДСНІГО 227 її - й ії зі
7 Ж Я грек
ра РИ
ДЯДуУки РР
перетворено за віки бездержавності всеукраїнський інтелектуальний центр -- Острог. І чи не Божа була на те воля, аби тепер у, здавалося б, зовсім неспри- ЯТЛИВІ для відродження освіти часи, воскресла наша святиня, твердиня української національної мислі й духовності - Острозька Академія.
тож дою
трозького Колегіуму (І2 квітня 1994 року), що незабаром отримав статус Вищого. Через два роки Указом друтого
резидента України Леоніда Кучми від 2 червня 1996 року була відновлена СпоОкОнвіЧНа назва цього першого у
уковим осередком нашої
а В ЕЕ
на території
п
історичної
лознавства, археології
есора Любомира Винара.
зв'язки з
зробити свій внесок у розви-
також з іноземцями, які хотіли б навчатися в ній.
Про Остр озьку Академію доводилося багато чути з уст знайомих викладачів. Га коли опинилась на ДОдвІр'Ї цього
закладу вперше, була вражена величним
академічним спокоєм як самої споруди відреставрованої святині, так і Олагодатною аурою, яку створюють вікові дерева довкола Академії, Саме тут благословенне місце для відродження національної
Острозька Академія є помітним на- МОЛОДОЇ держави. На ї базі функціонує Острозьке відділення Інституту української археологи та джерелознавства їм. М. Грушевського НАН України. Це перший Волині академічним гуманітарний осередок. Острозька Академія готуватиме для нього фахівців із джере-
й | ваннях. архівознавства. У листопаді 1995 року на базі Острозької Академії відкрито Острозький осередок Українського Історичного Товариства (УТТ), центр якого у м. Кент (штат Огайо, США). Головою президи УТГТ обрано видатного українського історика, проф-
За участю вчених України та зарубіжжя на базі Ака- В 0 500 2 2с6. ск ся демії відбуваються численні т о скчнейо з З наукові конференції, демії і відділ міжнародного співробітництва, який координує 1 здійснює обмін інформацією, встановлює іноземними освітніми і науковими установами, вченими, які бажають
ток Острозької Академії, а
вило, відмінники навчання, ЗОЛОТІ або срібні медалісти, пер еможці обла СНИХ та республіканських олімплад з окремих предметів, дехто закінчив навчальні заклади за кордоном. Незначний відсоток тих, хто має бал атестата нижче 4,2 або трійки. і Рівненщини -- з усіх областей України.
Умова вступу -- набрати відповідну Кількість балів при тестових випробу-
Найбільше шансів на Успіх, як свідчать дані попередніх вступних кампаній, мають випускники гімназій та лщеїв, абітурієнти із золотими та срібними медалями.
Цього року відкрито заочне відділення. Оголошено набір абітурієнтів на спеціалізації «Правознавство» та «Економіка» (по дві групи кількістю 25 ОСІб на кожну спеціальність/.
Щодо перспектив фахового зростання, в Острозькій Академії відкрито астпрантуру і проводиться набір за спеціальностями: «Історія України», «Педагогіка та вікова психологія», «Методика навчання математики», «Методика навчання іноземних мов», «Економіка підприємств і форми господарювання». Можна підвищувати фаховий рівень і в магістеріумі Північно-Іллінойського університету (США) при Острозькій Академії. Цього року перших чотири викладачі кафедри іноземної лінгвістики навчатимуться за магістерськими програмами у США. Навчання в Академії ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ,
Абітурієнти не лише з |
плекс з Національним університетом «Києво- Могилянська Академія». Добре зарекомендувала себе рейтингова сис. тема оцінювання знань, що є могута: | мотивуючим засобом у процесі навчав. ня. Для перевірки рівня знань, навичок та умінь студентів широко застосо. вується система письмових тестів, яка (допомагає регулярно й об'єктивно
оцінювати рівень підготовки студентів із різних предметів та вчасно Ліквідовувати прогалини у їх знаннях. Частина навчальних курсів, близько 309) навчаль. , ного навантаження, дається студентам. | на вибір. За бажанням вони мо
навчатися одночасно на двох факультетах
Усі спудеї-першокурсники І вересня урочисто складають клятву, в якій общяють: «Сумлінно опановувати здобутки світової культури і науки, невтомно долати шлях до істини, а пізнавши її, ніколи не зрадити їй, Бути гідними традицій Острозької Академії, видатних п діячів і вихованців: Костянг тина Острозького, Гальшки Острозької, Герасима 1 Мелетія Смотрицьких, Дем'яна ї Северина Наливайків, Івана Федоровича, Петра Конашевича-Сагайдачного, всіх вірних синів і дочок України... Ніколи і ні в чому не зрадити чесноти студентського братства, любити 1 поважати своїх викладачів, Пронести через усе життя любов до рідної землі, ідеали демократії та гуманізму. Вірою й правдою служити своєму народові, віддавати на його благо свої здібності І здобуті знання, захищати його незалежність і демократію».
Поки готувалася до друку ця публікація, за матеріалами вступних те визначено щасливців-першокурсників на всі чотири спеціалізації. Тож можна привітати їх, спудеїв Острозької аАкадеми, які представляють нині 22 області України.
А тим, кому цього літа не поталанило, У відчай впадати рано. По-перше, в Острозькій Академії здійснюється набір на ну»
9
Східній Європі вищого навчального закладу. Хтось скептично заперечить, що у нас, мовляв, тепер модно змінювати вивіски. А от що за вивіскою? Чи відповідає назві сутність закладу? Так, відповідає повною мірою. Кожен, як українець, так і захожий іноземець (а їх тут чимало) беззаперечно ствердить це. І не тільки ствердить, -- Острозька Академія не потребує доведення того, що вона діє, -- висловить безмірний подив з того, як у таких умовах за порівняно короткий період можна сягнути таких успіхів.
Успіхи ж беззаперечні. Це і велика організаційна робота, що увінчалась не лише створенням матеріальної та наукової бази Академії, але й утворенням Міжнародної Консультативної Ради (МКРУ), у складі якої видатні вчені й діячі науки різних країн світу, зокрема професори Дарія Маркус, Джеффрі Міррел,
Мирон Куропась, Девід Ріплі (всі зі США), радник Фрідріх Джошсон (Швеція), М. Шептильський
(Великобританія) та інші, Очолює МКР професор Тарас Закидальський |з Катади.
Зберігаючи вірність історичній традиці, діячі Острозької Академії взяли собі за мету об'єднати навколо ної найвизначиїший духовний потенціал -- провідних учених, діячів культури, твор-
и п а ПН ні чо
науки. Здавалось, невидимим омофором витає дух як самого засновника Ос- Костянтина Острозького, так і тих учених мужів, зч/ /ми Іменами ввійшла Академія у зеніт
трозької Академії
сБОЄЇ слави, -- Герасима та Мелетія СЄмотрицьких, Захарії К о-пистенського, Никифора Кантакузина, К ирила Лукаріса, Яна Лятоша, Мартина Б роневського, Івана Вишенського, Клірика Острозького, Дем'яна Наливайка. Вразила далеко не позірна вихованість спудеїв, їх високий інтелектуальний рівень. Та коли поспілкувалась Із викладачами, працівниками наукової бібліотеки, проректорами і безпосередньо з ректором Ігорем Пасічником, збагнула, що не лише це святе місце спонукало до відродження колиски української науки. Тут зібралися люди; одержимі цією ідеєю, І зробили все для того, аби бажане стало дійсністю. Кожен тут не просто працівник волею долі чи виконавець, а господар. І це почуття господаря, відчуття відповідальності кожного за обрану сферу діяльності, устдомлення важливості своєї місії -- головна запорука успіху Тут ніхто не прагне самозаспокоєності, навдпаки, пе! "тІспудеі, І пикладачі одержимі прагнеріням учитися, осягати нове, набутати петріоногодосніду І жодної тіні знеліри чі непевності у дні завтрашньому
- віанни я же РАВ ЕР РО пи
ще ан а 00
земної мови використовується диферен- ЦіЙОВане навчання, тобто студенти навчаються в різних за рівнем знання мови групах. Окрім англійської, мають змогу ОВОЛОДІТИ ще однією іноземною мовою за вибором (польська, німецька, французька, іспанська; вивчається також латина). Для цього є Відповідне технічне обладнання, | Острозька Академія входить до міжнародної комп'ютерної системи «Інтернет», що дає змогу за допомогою електронної пошти обмінюватись інформацією з науковими та навчальними закладами світу. Навчаються В Академії за рівнями спеціалізації: перший ОСВІТНІЙ (вищу освіту) студенти одержують після чотирьох років навчання. При бажанні
витускатись і йти працю-
7 випускникові присуджується науковим ступінь магістра наук,
Для тих, хто не пройшов за конкурсом, працює нульовий фак ультет протягом семи місяців, з лі травень. Гут студенти мають змогу пог-
либити знання з п редметів, включе
них у вступне тестування.
Острозька Академія утворює єдиний
факультет; по-друге - на заочне відділенні: по-третє - оголошено набір на навчання зе контрактом |за відповідну оплату ний термін), де є можливість | прогалини в знаннях, виявити себе і довес" ти, що ваш рівень знань, настільки дос що зобов'язує адміністрацію вузу вас зара" хувати. Втрачати, отже, нічого, спробувати наколи не пізно. б Уся система прийому 1 навчання Академії є свідченням того, що тут А над усе цінується рівень знань. Це де мі до якого має прийти в освітній СИСТЄ вся Україна. - сяг Цього літа в Академії подвійне до Її нення -- окрім заочного відділення, Н о базі відкрито ще й аспірантуру: охо шено набір аспірантів (16 місць) 0" спеціальностями «Їсторія», «КультуР логія», «Правознавство», «Економіке"- Майбутнє нової України почина ці не з нових вивісок на європейськ, кшталт, а знової свідомості, ЩО зви зі Тими вивісками. Мине кілька рокіВ ші стін Острозької Академії вийдуть поря п випускники Життя не обіцяє Ім 7 рі МОГ долі. Доведеться розбивати : «-Тереотипи, закостенілість постт9 ІЗ тарного мислення, робити можливе
чеможливого, будучи елітарним" у рівнем ін гелекту й вихованості, 1" на 1О0ВО здіЙСНЮВАати МІСІЮ, покладену та їхні юні
плечі у стінах мудро!
тагег, -- бути провідниками нації!
академічний пауково-дидактичний ком-
о
Людмила МАРЧУК
шани що м т т-г ни
жі
гр
чо
| кодів г Щури зало адюнніроній "яння з і нійдеуіанню Нед оо З сти! боб 090 й
| | | | |
Б
І! Мо націон: що бу; Україн. упроде люють
3 -- ою
Цеї украгн ВідстоОк
Ми, традиц найтя» перемі ідеолог нас пр естети: нам, а
Укр мораль ієрархи нам по: СТОЛІТЬ цькува викохуї незале» змагаті
безпре осбізв
г. С м! Чом
положе Чому м Закону влади ! стриму українсі Напере дить Пий
Укр паперог о Укра» такі -- кК «Ком с «Аргум спешаль Ми інв
відеопр
- чи се сни зни пр
На форумі.
Шамовні делегати та гості | Всесвітнього форуму українців!
Моє відчуття часу позначене моральною та національною тривогою за майбутнє України: що буде з нами, з нашими ДІТЬМИ. | чи буде Україна Україною! Не перестаю запитувати упродовж останніх п'яти років, як! відокремпюють мене від | Всесвітнього форуму. За ззезчущістю цей час є найвизначальнішим, бо які
олини покладуться нині усім українством, гакою і буде Україна.
Цей час вимагає уперто: протидії українофобству, переймання їніціатив, відстоювання національних пріоритетів.
Ми, українці, відчуваємо шкірою, що нашу традиційну психологію, яка уціліла піСЛЯ СТІЛЬКОХ випробувань, хочуть знову перемопоти, перетрощити, пересіятина чужих (деологічних решетах. Замість комідеології до нас прийшла : залила тотальна пропаганда естетичних категорій, уявлень, не властивих нам, ато м просто згубних.
Українці мають свою культуру зі своїми моральними та естетичними засадами, своєю ієрархією цінностем, яких дехто рекомендує нам позбутися, як атавізму. Упродовж багатьох століть наш народ, усупереч заборонам та цькуванням, усупереч репресіям, оберігав та викохував рідне слово, то чому ж тепер у незалежня, самостини державі йому доводиться змагатися за мову! Парадоксально, безглуздо! безпрецедентно: більшість вищих посадових осб із викликом демонструють свою зневагу дом«мраїшського народу, до Конституції, до нас із С лм!
Чому послідовно ігнорується конституційне положення про державність української мовиї Чому не виконуються вимоги навіть куцого Закону про мови, чому виконавча та судова владнм в Україні не заохочують, а всіляко стримують та обмежують проникнення української мови в усі сфери суспільного життя. Напередодні сьомого року незалежності виходить пише 3905 українських книжок
Україна фактично інвестує російську паперово-видавничу галузь, бо майже щотижня в Україні відкриваються нові росімські газети, а такі -- колись центральні газети, як «Правда», «аАКомсомолпьская правда», «Известия», «Аргументь и фактьт», «Груде, створили свої! спешальні редакці на терені незалежної України Ми Інвестуємо чужу культуру та аудіовідеопродукцію. Виникає цілком природне запитання: а чи не є це добре спланованою та добре профінансованою політикою етно-та пангвоциду"!!
Ми мусимо зрозуміти нарешті, що русифікація, якої не було навіть у 30-ті роки в таких масштабах, є засобом духовної румнацл та нищення українства взагалі. Якщо у нас в державі - за офіційними даними -- видається понад 6 тисяч періодичних видань : поряд з державними діють 740 недержавних теперадюорганізашм, то, явас запитую, шановні учасники форуму, -- скільки З них бере участь у мапстральному процесі відродження та державотворення. Дійшло до того, що в Одес! в телеефутрі же не чути українського слова. Система «інтернет» росімсько мовна ! завтра нас доконає Мивсів духовному гетто. Як бачимо, під національним прапором може провадитися жорстока амтнукраїнська політика
Лише з плином часу побачили, що економіка щільно пов'язана з працівником у мого безпосередній національній, історичній та псмхопогееви, соціальний конкретищу. Гльки тепер верхи почентнають усвідОМпПюЮВати те, що знали, напевне, що в кожним країмі екомоміка має свою
чнантяжчних
она п РИН ПЕРЕ бно РН РР зл с-г
РЕБИ ПРНЕРРА АР Р
со ПРОТ
БОГ НЕ В СИЛІ, А В
1ІЬАДАА- РР но РР
- -- ЕЕ ЮЩЕЬАОРЕ ар РР прик оцнннни -
р но ж кн оо
- нн
Р
всєсватоЯЙй
Я
Ла чо ож
ПРАВДІ
специфіку та філософію. Так довго очікувана І необхідна національна воля, ідеологічна незалежність від коМДдДеспотії обернулася великою економічною та духовною депресією, соціальною катастрофою та демографічним ступором. | потрібно це говорити відверто. Україні потрібна своя ідеологія, в якій би людські права не витісняли права нації.
Наші національні цінності неперехідні, тому йісторія наша - не лише боротьба за своє місце у свті, алей постійне змагання вічних національних вартостей із минущим часом.
Вся логіка тих перетворень, які відбуваються в Україні, свідчить, що лише ринкових форм недостатньо г в основу реформ мусять бути покладені не тільки універсальні принципи, але и враховані особливості господарчого ладу в Україні, традиції, тип українського працівника, психологічні фактори. Ми мусили 6 запозичити на Заході не чудодійні універсальні форми, а придатні для нашої держави принципи розв'язання проблем. Людськаприрода однакова, але умови буття різні: не можна нехтувати історичною пам'яттю, національними, культурними традиціями. Ставка на універсальну природу, як засвідчили останні п'ять років, себе не виправдала. Не можна 1! навіть злочинно нехтувати особливістю нашого минулого і теперішнього.
Національний фактор надзвичайно важливий в економіках держав із місткими внутрішніми ринками. Стало вже загальним місцем посилання на традиційну японську сім'ю «Іс». Але хочу ще раз наголосити, особливості національні феодальної Японії, які вдало використані в сучасних методах управління, дозволили цій країні ступити в ХХІ ст. Там в найархаїчніших традиціях, що суперечили західним ліберальним стандартам, знайшли раціональне зерно, яке І визначило успіх розвитку.
Процес розвитку ринкових реформ мусив би супроводжуватися процесом розвитку духовних основ держави, безчого неможлива економіка, яка 6 базувалася на принципах гуманізму та справедливості.
Ідея незалежності певною мірою дискредитована саме і через цю обставину. Не можна, розхитуючи моральні, національні засади, зневажаючи звичаї, культуру, історію народу українського, зрештою, витісняючи 1 генну основу, українську мову, збудувати цивтлізовану державу. Суспільно-національний І економічний клімати взаємопов'язані І взаємозумовлені. На зміну ідеологічній економіці) не прийшла національна. Ї мибудемо все глибше занурюватись у болото позанаціонального утворення. В дійсності Україна стала зменшеною моделлю колишнього Союзу зінтернаціональними принципами, домінуючими у всіх сферах.
Нас традиціино, а радше інерційно продовжує захищати українська мова, що створювалась сотнями поколінь, наша церква, що ніяк не здобуде прихильності керівництва, класична література, яка вже не перевидається, філософія, яку митільки починаємо знаходити, архітектура, якаруйнується, музика, якої мине чуємо, кінематограф, якого ми не бачимо! Мирилом величі наці є пкультура. У нас могутнє підгрунття, яке психоЛоОГгіЧч|нО відчу жене від нас, -- це давньоукраїнська пітература, музика, спів..
Тому я запитую, чи можливий державний поступ при таких підходах до культурної та національної! політики!
Без процесу -- до того ж інтенсивного -- самогідентифікаці, без самовідповідності, самототожності власній суті - України не може бути. Апе історія не закінчується. Історія боротьби за Україну триває. Бог нев силі, ав правді. А правда за нами!
Павло МОВЧАН
ФОРУД УКР АЧОГАЯВ. | Х
РР и
Під час І Вееєсштивого Дроруму укуми цій ВУ/ «ГП роєпіта» СПІЛЬНО їЯ Тержавним комітетом у спрапах нацшональностейї та міграції України підготутало і провело «кр зутлий стіл» а Украї їська мога ПОМОЛІ ЄПІТОНИХ МОП», ЙЯкИИ нромшог дуже ндало г амкликмаї широкий резонанс Сєрєд його численних учасників --- 02 Зінкевич, В. Вітошниський (Аргентина), В. Бони СІА,), І. Ше бика» ей ьо), Р Лазоркр (Австралія ), . Барнич СЕ; 2. КІ. Падевська ( Дистралія), ГІ. Єє ок (Австралія ), А. Ненцининський «РАЦІО / ї Чучка (проф. Ужгородського упіверет , Б. Сушинський та інши, кому небайдужа доля рідної мопи. ГІаша газета будє послутовутатиєя наукопими рожмидками і прогнозами штчиамямих г варубіжних мопознатив у споїх публікаціях. І Їропонуємо утпазі наших читачів Резомоцію «крутлого столу», яку на сьогод ппажаємо керпиититпом до дії для проснітян - захиєників української мови.
РЕЗОЛТ1ЮМИННЯ
«круглого столу» «Українська мова в колі свІТОВИХ МОВ»
Українська мова - одна з найдавніших слов'янських мов. За кількістю носіїв вона посідає 2-ге місце серед 13-ти живих слов'янських мов та 14-те місце серед кількох тисяч мов світу. Незважаючи на всі утиски та заборони в різних імперіях, у яких перебував український народ, українська мова на сучасному етапі є однією з наймилозвучиіших, найрозвинутіших ї функціонально відшліфованих мов світу.
Учасники «круглого столу» «Українська мова в колі світових мов», обговоривши стан рункціонування мови в Україні після проголошення де вності української мови Конституцією України, змушені констатувати, що передбачене її 10-ю статтею | забезпечення державою «...всебічного розвитку і функцівнуванни української мови у всіх сферах суспільного життя на всій території України» досі не набуло п аль- | | ного і систематичного характеру. Впровадження української мови як державної лише |
витіснені російськомовною газетою | літературого. зу Вища школа за останні чотири роки не зросла поступу у справі впровад;
викладання державною мовою. Переважна більшість вузів в Україні продов
готувати спеціалістів для України російською мовою. Винятком тут є лише ві
з певною громадсько-політичноОюЮ орієнтацією.
лише викладачі
мовою, особливо у східному і південному регіонах держави. ро рія ян гогвея
Тут переважна більшість керівників і чиновників різних рівнів не володіє держав- | ною мовою, не сприяє розширенню сфер її функціонування. | Ус й
Повністю російськомовним залишається український спорт, що завдає величезної | шкоди авторитетові України. рамі зельц дея |
Приватний бізнес в Україні у всіх його сферах безсоромно нехтує чинне мовне | | законодавство, орієнтуючись лише на російську та англійську мови. - сах ЛЛЕВии
Незважаючи на певний постуті, продовжує справляти враження російського міста | столиця України Київ. Навіть столичні телекомпанії «Київ» і « » на 909, ведуть | передачі російською мовою. ре
За таких обставин Україна не може стати авторитетною у світі, справді україн ю | державою та не може бути дійсного Батьківщиною для українців усього світу. Для | | припинення зросійщення українців, для реального впровадження в життя 10-і статті |
онституції потрібні енергійні зусилля української влади і української громадськості. |
Учасники «круглого столу» вважають, що першочерговими діями для д нення | вказаної мети мали б стати: тир
1) серія адміністративних заходів для переведення навчального процесу у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації і форм власності на державну мову на основі досвіду Українського національного університету ім.Т.Шевченка; |
2) негайне здійснення реального державного сприяння українськомовній пресі, кпиговиданню, усім видам українськомовної продукції, насамперед для дітей, юнацтва та молоді на основі податкових пільг;
3) переведення у відання податкової інспекції 1 податкової поліції питання дотримання чинного мовного законодавства у сфері торгівлі, реклами, побутового обслутовування, транспорту 1 т. д.;
4) прийняття нового закону «Про українську мову в Україні».
Учасники «круглого столу» засуджупоть усіх керівників різних рівнів, які нехтують державною мовою, відмовляються вивчати і вживати 1ї, та тих, хто чинить відвертий, цинічний опір упровадженню української мовияк державної в усіх сферах суспільного життя
Учасники «крутлого столу» закликають:
Президента України офіційно 1 всенародно проголосити, спираючись на статті 10 та Її Конституції України, державний курс на українське відродження ;
враховувати при вирішенні кадрових питань, насамперед при призначенні високих посадових осіб, знання ними державної мови, виявити свою владу 1 принциповість щодо втілення в життя 10-і Статті Конституції та без зволікань видати Указ про затвердження Програми розвитку української мови в Україні; провести | атестацію державних службовців на знання української мови;
- Українських бізнесменів, українську діаспору, всіх, у кого болить серце за багатостраждальну українську мову, створити Всеукраїнський фонд дерусифікації України;
український уряд забезпечити пільгові умови для розвитку українськомовної друкованої та аудіо-відеопродукції і забезпечити функціонування «Інтернету» та всіЄі комп'ютерної мережі українською мовоїо
Учасники «крутлого столу» вимагають від міністра освіти зробити рішучі кроки для припинення порушення прав українців на навчання рідною мовою у вищій 1 загальноосвітній школах на Сході 1 Півдні України та в ш столиці; розробити комплексний перспективним план реалізації 10-ї статті Конституції в системі освіти, оперативно сприяти відкриттю українських шкіл та дитсадків, рішуче підтримати спроби створення українських шкіл у Донецьку, Криму, зокрема у м. Севастополі, селищі Приморському (м. Феодосія), уникати скорочення педагогічних кадрів, що володіють державною мового, не укладати і не поновлювати контрактів із ректорами вузів, що нехтують мовне законодавство, збільшити випуск підручників для вищих технічних закладів українською мовою.
Учасники «круглого столу» вимагають від голови Держкомспорту В. Борзова розробити програму дерує ЗРАРЕТН української фізкультури і спорту, вжити заходів до викладання державною мового у вузах фізкультурного і спортивного профілю.
Другий Всесвітній форум українців просить Уряд України:
І. Звернутись до Урядів Словаччини, Польщі, Румунії, Угорщини, Югославії, Хорвати, Боснії, Герцоговини, в яких компактно живуть наші брати, з проханням |створити нормальні умови для збереження, функціонування І розвитку мови та культури українських національних меншин у названих країнах; припинити |Сптиукраїську діяльність політиків, спрямовану на розкол українців по різних етнічних та субетнічних групах типу русини, руснаки, лемки та створення на їх базі якогось окремого русинського народу; модифікувати закони про національні меншини, чинни в перерахованих країнах, передусім у Словаччині та Угорщині, в такий спосіб, аби надалі не ділити українців на власне українців, русинів та русинів-українців;
2. Вимагати від Уряду України вжити негайних заходів, спрямованих на належне інформаційне забезпечення (потужне радіомовлення, супутникове телебачення, клижково-газетне забезпечення) наших братів-українців у суміжних країнах про життя материкової України.
Провести Всеукраїнську науково-практичну конференцію з питань українського правопису в листопаді 1997 року
Вимагати від міністра оборони перевести всі військово-павчальні заклади на деряченну мову ї запровадити українськомовний режим у всіх без винятку військових час титажх
Зимагати від УПЦ Московського Патріархату відправляти літургію та богослужіння українською мовою на теренах України
Зимагати від Кабінету Мпистрів України та Держстандарту проводити маркування говарів виключно державною мопою
Вимагати від Минінформації України та Держтелерадіо забезпечити дублмювантя українською мовою всіх без пинятку фільмів, які демонструються на каналах | українського телебачення, забезпечити повний українськомовний режим
чиї рі Ї РР
| ч-
здімних
передач радійних 7 ласники «круглого столу» вітаготь створення Ради з питань мопної політики при "Прозидентові країни та Департаменту із здійспения мовної політики в Держкомнацміг раці висслопмооть щиру надію, що згалани державні органи візьмуть
а сти контроль реалізацію 10-ї статті Конституції України
я-а Ж РН С "нн о . РУЖИН
з
частково торкнулося окремих сфер: шкільництва, реклами, радіомовлення,
користування державною мовою деякими вищими посадовими особами. Водночас | | викликають глибоке занепокоєння такі факти. | Бр чолока Ар | | Питома вага українськомовної преси і книги є мізерною. Вони на сьогодні |
Грубо порушуються права українців на отримання інформації і навчання рідною | |||
сії -
Рут зомтрая
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
р Р
«ПРОСВОЯЧІЇ
у: 1868-199/
«ПТАХ ДУШІ» ВОЗНІССЯ ПОНАД ЧАСОМ
Виконком Вінницької міськради ухваданчику біля педінституту. Уже відбувся лив рішення про спорудження пам'ятника відкритий конкурс на кращий проек? Поетові й Громадянинові, прапвоборцеві й Серед 17 робіт, представлених двадцять-правозахисникові Василеві Стусу на майма авторами із Вінниці, Києва 1 Тернополя,
журі обрало роботу під Мо 495 вінничанина Анатолія
Бурдейного їскіз пам'ятника пластичними засобами несе ідею зб незламної мужності, трагічної Р величі духу, чесності поета 7 РІ перед літературою 1 народом й Пе Символ крила як образ не- Ж стримного духовного злету, у С високого трагізму долі і високої Я поези взято автором проекту зс назви поетичної збірки, напи- Гі саної Василем Стусом у тюрмі С Назва цієї конфіскованої 1,
имовіІрно, втраченої збірки -- «Птах душі»,
Скульптор вважає, що майбутній пам'ятник -- це данина шани не лише трагічному талантові поета, а й усім правозахисникам-в'язням совісті 1) значною мірою спокута за байдужість 1 гріховність нашого недалекого минулого
Благодійні внески на спорудження пам'ятника надсилаються на р/р М» 1142161 в УСБ м. Вінниці, МФО 302010, ЗКПО 03084813, Вінницький лмаськвиконком. Тел.: 32-56-96.
ПЕСНЯ -- ТЕЖ ЗБРОЯ
Головне управління виховної роботи Міністерства оборони України, Спілка композиторів України, Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім, Т. Шевченка, за підтримки мецената Аркадія Новицького (Австралія) та сприяння Національної радіокомпанії України, оголошують конкурс на кращу пісню для Збройних Сил України.
«Українській армії -- сучасну українську пісню» -- таке гасло цього конкурсу, що присвячується 6-й річниці Збройних Сил України і проводиться з метою залучення професіональних та самодіяльних композиторів і поетів України до
Напередодні Свята Незалежності а Чернівцях вийшов по-своєму " ювілЛлейни Й», десятий номер лтературне мистецького, педагопчно-просвітницького часопису для дітей та юнацтва «Ластівка? Як зазначив у передслові його головний редактор Віктор | Косяченко, з'явилася ця ластівочка у світ З | деяким запізненням. Дорожнеча на поліграфічні послуги та мізерні надходження на рахунок редакції ніяк не сприяють | регулярному випуску видання, яке мало би | виходити один раз на квартал або чотири | рази на рік. Але попри все свіжим номер | журналу для підростаючого Покоління | потішить читачів небуденними літера-тур- | ними творами та матеріалами |
Цього разу «Лптературна вітальня» пред: ставила поетів-шістдесятників, чиє розкуте поетичне слово «проривалостелю гнітючої оегламентованосто», -- Василя Симоненка, Ліну Костенко, Дмитра Павличка, Бориса | Олійника, Івана Драча, Миколу Вінграновського та Василя Стуса
З нагоди 125-ліття Леа Українки у рубриці «Наш календар» уміщено ДОПИС | доцента Чернівецького держуніверситету | Лідії Ковалець І казку уславленої! поетеси | «Біда навчить». У минулому році виповни-
і |
РР ан ля ПЕНЮ ща
У видавничому центрі «Просвіта» не-
щодавно побачиласвіт перша збірка віршів |
| поем «Сполохи серця» інженера за освітою, буковинця за походженням, | патріота України за глибоким душевним | покликанням Михайла Лукінюка. Авторсь- | ка передмова під заголовком «Відкриймо | в собі Україну» красномовно окреслює щідеино-тематичне спрямування його поезій
Михайло Лукінюк, до речі, очолює!
об'єднання осередків Всеукраїнського |
пося 130 років від дня народження 6 винського письменника 1 педагога ЯМ Синюка, який доклав багато сил р ча звитку красного письменства українського шкільництва у краї Зокра з | Синюк 1905 року почав Видавати ді , чий журнал «Українська ластівка», тради, якого, можна сказати, успадкувала нинішні «Ластівка». Розповідь про | Синіюката -
видатного французького філософа, фзи математика и анатома Рене Дека ка,
-Ворта мають також місце серед публікацій нинішнього номера
Продовжує тему про славетних рубри. ка «Я люблю мою Русь-Україну» вміщено біографічні ЄТЮДдиИ буковинського письменника Володимира Дячкова про знаменитого і ВідВважного мандрівника й дослідника Міклухо-Маклая та щирого друга Тараса Шевченка Якова де Бальме. на
У цьому, які в кожному випуску, Читач знайдуть чимало поетичних спроб юних аматорів слова, зокрема членів літературно. го гуртка Глибоцького ліцею а« Едельвейс». а також -- шахові задачі, які зацікавлять хлопчиків та дівчаток І іхніх батьків.
Людмила ЯНУШЕВСЬКА
-- она "тини пт ШО РА Р ЕЕ
«СПОЛОХИ СЕРЦЯ» МИХАЙЛА ЛУКІНЮКА
товариства «Просвіта» киівауу політехніки Автор звертається до вах ні
байдужих зі словами: «Переборімо наш душевні лінощі, Які, мов іржа, -- повільно та невблаганно, -- руйнують наші душі | відкриимо в нашому серці цей таємничо-незбагненний, дарований нам Богом - для збереження І передачі прийдешнім поколінням українців -- материк нашої душі, ім'я якому -- Україна.» Наклад книги -- 1000 примірників.
ни -
| Конкурсскладається з двох етапів.
Рє
. створення нових сучасних високохудожніх пісень та маршів про Збройні Сили
КНИГА ПРО «ПРОСВІТУ» НА ТЕРЕБОВЛЯНЩИНІ
ї ч й їй
Тетап-- з Іі червня по 6 грудня 1997 року.
Петап-- з 1 січня по 24 серпня 1998 року.
зай Конкурсні пісні, різноманітні за змістом, формою, засобами втілення теми,
мають бути спрямовані на патріотичне виховання особового складу Збройних Сил УМОВИ КОНКУРСУ
До участі в конкурсі запрошуються професіональні та самодіяльні композитори
1 поети.
На конкурс приймаються твори тривалістю не більше 4--5 хвилин, призначені як для хорового, так і сольного виконання.
Автори подають на конкурс підтекстовані клавіри або партитури пісень, чітко написані чорною тушшю або чорнилом, і окремо текст, надрукований на машинці у 4-х примірниках українською мовою.
Ноти, тексти висилаються в конверті під девізом (без прізвищ авторів), куди вкладається також маленький заклеєний конверт із зазначеним прізвищем, адресою, телефоном автора.
Для організації роботи конкурсу створено організаційний комітет, якому надається право призначення журі конкурсу.
Оцінювання творів та визначення переможців конкурсу здійснює журі. Конверти з відповідним девізом відкриваються на підсумковому засіданні журі після прослуховування творів і прийняття рішення у присутності членів оргкомітету.
Твори на конкурс надсилаються на адресу: 252001, м. Київ, Музейний завулок, 8, ВУТ «Просвіта», з позначкою: На конкурс «Армії -- пісню».
Термін подання творів: І етап -- до 1 листопада 1997 року і Петап-- до 1 липня 1998 року за поштовим штемпелем місця відправлення.
Конкурс відбудеться за умови надходження не менше 50 заявок.
Результати конкурсу будуть оголошені у засобах масової інформації, твори переможців будуть рекомендовані професіональним творчим колективам, колективам художньої самодіяльності для виконання.
СКЛАД ОРГКОМІТЕТУ
Співголови: генерал-майор Володимир Ситник -- начальник Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України; Михайло Степаненко -- голова Спілки композиторів України; Павло Мовчан -- голова Всеукраїнського товариства «Просвіта», народний депутат України.
Заступник голови оргкомітету: генерал-майор Григорій Темко -- начальник управління пропаганди Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України.
Члени оргкомітету: Степан Галябарда -- головний редактор програми «Промінь»; полковник Микола Шульга -- начальник відділу культури управління пропаганди Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України; полковник Володимир Зібров -- начальник Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України; майор
З часу відродження «Просвіти» на Тернопільщині у 1988 році у періодичній преа, часописах, журналах та у збірниках | опубліковано чимало статей багатьох авторів з історії та діяльності Товариства, таких зокрема, як Є Дорош, О Глубіш, О Герман, П. Довгошия, Г Черняхівський, Ірина Скочиляс, А. Малевич, Т. Пастернак, М. Левчук, В Ханас, Р. Пастушенко, П Шимків та інших. «Просвітою» зацікавилися не лише журналісти, краєзнавці, але й учені місцевих вузів. Окремі з них захистили дисертації на просвітянську тему, стали кандидатами історичних наук.
. | Побачилисвітікниги про «Просвіту» «Підноаім же свого духа.» (1993) Марії та. Петра Довгоший, «Просвіта» на Збараж. чині» (1995) А Малевича, методичний | посібник «Молода Просвіта» Тернопільщини» (1997). д нещодавно у Львівському видавництві «Каменяр» випущено у світ масовим накладомкнижку | «Просвіта» на Теребовлянщині» Автори цього історичного нарису Михайло Михайлюк та Олександр Завальнюк при- | урочили видання до 900-річчя м. Теребовлі, 130-річчя матірного товариства «Просвіта»
не іні дань нн ч-- но СТ
у Львові та 95-річчя заснування Теребов: лянської філії «ГІросвіти»
Книжка зручного формату на якісному папері, має 48 сторінок На окремих вкладках вміщено 23 світлини -- портрети довоєнних голів філії о. Т. Цегельського ! о. С Мохнацького, активних членів оз риства, хорів, оркестрів, будівележ відзначення різних урочин. Вона складається із «Вступу» г трьох розділів: «На шляхах національного відродження», " Під гнітом окупанта» й «Під України єднаймось Пре" пор!»
Видання буде добрим посібником учителям і учням старших клаав, студе" там вузів, краєзнавцям, уам патрютам незалежної України Воно заслуговує підтримки розповсюдження в уах репона? Тернопільщини, де відроджується папння просвітницького руху. Досвід теребовлянціє -- добрий цьому дороговказ
Богдан Г ОЛОвин,
М і гасвіти заслуженим працівник народмотос Україми, почесний члем
ЗБІРКА ТВОРІВ ДЕСЯТИ.
У серії «Бібліотечка тижневика «За незалежність» в м Івано Франківську побачила світ збірка ВІРШІВ та публіцистики ПІД назвою «До Тараса Шевченка по | Дніпру» Редактор-упорядник Ярослав | Ярош. Наклад 1500 примірників |
Гут на 16 сторінках уМіщено твори десяти учасників Міжнародного літе
| | | ратурно |
Всесвітньому форуму українців 19 річниці Незалежності України
Всеукраїнськог? товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка ' но ( Міннеаполіс) У збірці також надрукове
| Девчен"
вірші Миколи Шостака, Михайла леся ка (Київ), , 9
Письменкова (Беларусь, Мускалу (Румунія) та
Законников Мінськ), Флорме асню «Смерек? другом! шості
Серпя
Видання присвячено
Олександр Мельник -- начальник групи хультурно-виховної 1 просвітницької мистецького Шевченківського свята «В Вартість збірки з пересиланням пом" роботи та дозвілля відділу культури управлії ня пропаганди Головного управління | ЄМ''8ОЛЬНІЙ, НОВІЙ. » ЩО відбулось у травні гою в Ук ек | 90 копійок замову!"" виховної роботи Міністерства оборони України; Ірина Клименко -- завідуюча | "а Херсонщині Видано її на кошти п'яти ! можна п о - з оплативши за Аді відділом ВУТ «Просвіта»; Алла Пашинські -- головний бухгалтер Центру куль- | УКРаїнських письменників з Українитї США Ї сою 84000 я "вамо-фоннийіій голов?
тури, просвіти і дозвілля Збройних Сил України; Олександр Чекмишоп лавичу уповноважений представник Аркадія Новицького в Україні; Тетяна Оленепвиа --
відповідальний секретар.
ван Тарасюк, Марії Матіос (Чернівці), | пошта, абон скринька Ме 53. Я » агена Шморгуна (Рівне), "Ярослава Яро
ша (Івано-Франківськ) Анатолія Лисого | Василь софІЮЄ
ій - дозу
они с о Б НН
БУ; зАЗЕТА в7 АЗЕТО
Ма. Ін ШКО
( шт пана
кекоївута
Молодість
У
Якщо вам доводилося крокувати по ве - селці, ви, певно, помітили, що шлях цей напрочуд яскравим, різноманітним І радісно веселий Це помітили також учасники міжнародної молодіжної зустрічі «Кроки по веселці», що відбулася в німецькому містечку Шмідеберг поблизу Дрездена 3 німецькоїо ретельністю і щирою гостинністю була влаштована ця зустріч католицькою молодіжною орга-нізацією, центр яко! у Кельні. МОЛОДЬ ІЗ
-- вн рання ДР пи инннннньнинсстнюс 0
ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ВЕСЕЛЦІ СИНЬО-ЖОВТИЙ КОЛІР
моди Ро жеьейя "5
"| 1 - Р ; чі - - б - Р -б . ' х : АР о «я ст ь жо ї - - є тА і
зо пе
Й країн Європи (серед якої вперше на подібних зустрічах представляли Україну чотири чарівні студентки з Києва), спілкуючись загально-європейським діалектом, або ж польсько-словацькоприбалтійсько-німецько: українсько-англійсько-російсько-румунсько-угорським суржиком чи то прадавньою мовою жестів та ПОГЛЯДІВ,
співала, танцювала, малювала, словом, поводилася саме так, як і належить молоді Разом творили, бавилися розмовляли на
гІРОЄС6ВЕТАе
Руслан Синельников: «Кубинські
дівчата ще раз підтвердили, що наші хлопці - найкращі у світі?
Нещодавно у мастпі Гавана (| Рестубліка Куба) завершив свою роботу 14 Всесвітній фестиваль молоді та студентів, що проходив тід гаслом «За мир, дружбу та антиїмперіалістичну солідарність». Близько 12 тисяч делегатив з понад 100 країн приїхали на «Острів Свободи», щоб у тай чи їтншій форма взяти в ньому участь.
Побували на Кубі 1 160 представників України. Просвої фестивальні враження читачам нашої газети розповідає цьогорічний випускник КДУ їм. Тараса Шевченка, голова Студентського парламенту РУСЛАН СИНЕЛЬНИКОВ.
РС. Вражень від подорожі на Кубу дуже багато. Передусім ми змогли поспілкуватися з однолітками з багатьох країн світу, добре відпочити 1, звичайно ж, попрацювати, На жаль, на Кубі також актуальним є прислів'я «Хотілося як краще, а вийшлояк завжди», тая вважаю, що нашою участю у фестивалі ми змогли гідно репрезентувати Україну на зустрічах у Європейському та Африканському клубах, під час проведення «круглих столів», тематичних дискусій тощо. Члени нашої делегації також мали нагоду побувати в кубинській провінції Лас Тунас
Кор. Яким Ви бачите майбутнє Куби після відвідин «Острова Свободи»?
сериозні теми, подорожували до Дрездена та Праги, зустрічали сонце, куштували українські страви г бавилися в литовські ігри, ріками розливали фарби у пошуках моменту творчої істини ! грали в теніс Було багато всього; простору, розмов,
харчів, кольорового паперу, пісень, усмішок, друзів, спогадів А для когось Із наших західноєвропеийських однолітків ще більше й повніше розкрилося значення слова «Україна»
Мар'яна ЧАЙКА
Р.С.: Мені здається, що Куба, зрештою, обере шлях природного розвитку. Настав час вийти з ідеологічної ізоляції. Вже зараз ми побачили перші кроки Куби на шляху модернізації економіки. Приорітетним стає не збиткове цукровиробництво, а туристичний бізнес Він почав приносити цій латиноамериканській країні шалені гроші, адже середня заробітна
платня кубинця в межах 5 - Ши Лази
туризм - це мільйони.
Кор. А як відпочивали на Кубі г жд б
ставники Студентського Парламенту? |
РС. Нам дуже сподобалося містечкс о Я - Тарара, щобіля Гавани. Там, у оздоровчо- | му центрі, проходять лікування діти, що
постраждали від чорнобильського лиха. Ми побували в них у гостях, а потім просто приїжджали відпочити від розпеченого асфальту міста - скупатися в океані, покуштувати рому та випалити по гаванській сигарі. Ми каталися на катамаранах під дивовижними південними зорями, зустрічали у теплому, наче молоко, океані світанки. Це було дивовижно!
Кор: Кажуть, на Кубі дуже гарні дівчата.
РС.: Це правда Вони нам страшенно сподобалися. Красиві, пластичні, гарно танцюють 1, до речі, дуже непогано готують. На жаль, у нас було мало часу, щоби навчити їх варити справжній український борщ, але, думаю, ми ще зможемо виправити цей недолік.
Кор: Чи виникала проблема ревнощів з боку «прекрасної половини» вашої делегації"?
Р С. Так, вони ревнували - 1 дуже. Бо хлопці прагнули показати, що їм більше подобаються мулатки. Вони намагалися виявляти їм якісь знаки уваги, 1 нашп дівчатка від ревнощів просто втрачали свідомість. Вони рвали волосся 1 на собі, 1 на хлопцях, намагалися довести, що любити треба тільки українок, а мулатки мають бути покинуті
Таким чином ми довели українкам, що, окрім них, у світі також є гарні дівчата Змусили визнати, що за свою любов потрібно боротися. В Україні вони часто забувають про це, але кубинські дівчата ще раз підтвердили, що українські хлопці - найкращі у світі, 1 іх треба цінувати
Кор. А які враження від латиноамериканських танцювальних мелодій?
Р С. На Кубі танцюють усі - віднемовляти до 80-річної бабусі з будинку перестарілих І виробляють таке, що у нас під силу тільки професійним танцюристам, Кубинці танцюють не ногами, а усім тлом. Ми 1 самі трохи навчилися танцювати під «Гвантарамеру».
Кор: Які думки виникають з приводу розвитку фестивального руху?
РСО Вважаю, що у нього є мийбутнє. Політична ідея проведення фестивалів відтиде на друтий план Люодству, а особливо молоді, дуже потрібне спілкування, а такі заходи дають добру нагоду для цього
Розмову вів Данило БЕНАТОВ
. |топтували своїми грубими шкіряними
і Р -і - | ії її і и
4 Ф
панії
Лу ЗЕТІ В
7 АЗЕЧТЯ
Слово ПРОБОІТИ
ПЕР от-ща: тое
ний
Новини з ПЛАСТОВИНИ
Чи траплялося вам спричинитися
до вилову небезпечних злочинців, що ништорять у карпатських лісах у пошуках безневинних жертв? Чи доводилося вам вставати на нічний алярм 1 свідомо відмовитися від спокусливої альтернативи доспати до ранку в теплому наметі, а потім у безнадійному очікуванні важкої дороги через гори та ріки раптом, за 300 метрів від табору, натрапити на смачненьку опівнічну засідку для найхоробріших, яка | стала несподіваним фінішем вашої вилазки ? Чинаважувалися ви, нелякаючись жорсткої конкуренці, організувати та зареєструвати власну фірму чи то зі збирання білих грибів, чи то з прокату надувних матраців для сплаву їх за течією, Чи то з випікання піцци на комендантському вогнищі ? А, можливо, ви пробували запровадити власну таборову валютну одиницю? Якщо вапоп відповіді були ствердними, це означає, що ви були учасником пластових юнацьких таборів «Спартанки» їі «Нахтігаль», що їх організували пластуни з Києваї Львова у мальовничому карпатському селищі Підлютне поблизу історичної пам'ятки -- резиденції митрополита Андрея Шептицького з 1 І по 22 серпня. Якщо ж усі запитання вищеподаного тесту ви заперечили, то не гайте часу 1 відшукайте у ваштй місцевості пластовий осередок, щоб мати безліч подібних вражень у наступних пластових таборах.
Усе пластове товариство, аособливо прихильники пластового куреня «Целібат Мурлики» радіють: курінь мужньо вистояв супроти дружньобезлперервної навали пластунів, які протягом усього літнього сезону ви- - | черевиками схили історично пласто-
|вої місцевості -- омріяної багатьма
йо Щі і
Ї п околіннями пластунів карпатської
| цього куреня, що нині є справжніми
в 3 господарями Сокола, вкарбуються у
пам'ять безлічі пластунів: учасникам та гостям Юбювілейної міжкрайової пластової зустрічі, присвяченої 85- річчю українського пласту, юнакам та юначкам. А особливо -- наймолодшим учасникам першого на Соколі новацького табору «Непоборні характерники», оскільки саме перебування на славній горі такого табору стало можливим завдяки проведеному куренем будівництві затишних дерев'яних будиночків, у яких новачата з Тернополя, Львова, Івано-Франківська, Сокаля, Кузової могли не боятися літніх карпатських морозів. Тепер кожному, хто захоче відчути таємницю пластування на власному досвіді, просто необхідно потрапити на цю «гору обітовану» українських пластунів. Тим паче що про історію організації розповість пластовий музей на Соколі. Тож готуйте наплічники, друзі!
в - Ф
А пластуни і пластунки з Рівненщини вирішили гайнути просто до Західної Європи. Однією ногою перебуваючи на юнацькому таборі пластунів з Мюнхена, а друтою -- в усіх культурних осередках столиці Баварії, наці юні співвітчизники почували себе непогано. Шлях додому відзначився заїздом до Праги -- і кохання з першого погляду відбулося. Прага просто-таки зачарувала українців старовинною архітектурою, демократичною атмосферою 1 разом з тим вічним духом свободи і молодості. І сьогоди! всі, хто повернувся з європейського турне, діляться своїми враженнями з рідними та близькими
Мар'яна ЧАЙКА
РР рани ба и п РУ рн
«Червона рута» - фестиваль, який через два роки збирає Тисячі прихильників г запалює все ноВі Й НОВІ зірки на небосхилі українського шоубізнесу. «Червона рута» фестиваль МОДНОЇ музики, отже, передусім - він Для малоді. Наш кореспондент зустрівся з художнім керівником фестивалю. Не можуть не зацікавити неординарні погляди Анатолія КАЛЕНИЧЕНКА на український шоу-бізнес
Кілька слів про цьогорічну «Червону руту».
Калька слів - це тяжко. Вона відбувалася з 25 квітня по 11 травня в Харкові ї завершилась у Києві на майдані Пезалежності гала-концертом 25 травня. Переможці - Катя СРрій і гурт «Радослав» - між іншим, перший випадок, коли фольклористична група почала співати популярну музику
- А чим відрізняється фольклористична група від фольклорної?
Фольклорний колектив виконує народні пісні. А фольклористичний - це музикознавці, фахівці високого класу, які іздять по селах, серйозно вивчають традиційну музику 1 один до одного переимають манеру співу. Тобто якщо хтось гримить, пищить, все-одно копіюють. Це найперспективніший напрям у світі.
- А що можна сказати про танцювальні колективи?
- У танцювальній музиці першу премію отримав гурт із Луцька «Тартах» 1 «Фенемен на майдані Конго». І що цікаво? Те, що готувалися вони в стилі Хіп-хоп (музика, яка вийшла з репу). Це своєрідно трансформована негритянська просодія Тобто хлопці почали співати, проговорювати текст у манері українського ринку, базару. Коли слухаєш їх, одразу згаду-
У народі цей гурт молодих киян звуть по-різному. Тому постійно доводиться когось переконувати: - Ні, ми не із «западної». - Ми не цигани. - Не кришнаїти ми! - Не колядуни, а колядники. - Не виступаємо, а просто співаємо, Живемо так. У кожного хлопця в цьому товаристві є загадкове їм я, за яким криється справжнє, часом для багатьох невідоме. Так треба за традицією. Бо хлопці не прості - вони посвячені в таємниці творєння музичних інструментів. Самі реблять за старовинними зразками ліри, скрипки, кобзи, торбани, гусла. Це їх Микола Будник навчив - знаний художник і музикант.
Дівчатам усіх тих премудростей знати не варто, бо голова болітиме. У них справа ще важливіша: зберігати магію обрядів і надихати хлопців на великі звершення. Вони знають купу рецептів, яким уже за тисячу років, 1 на спільні свята готують такі історичні яства, як шулики, плачинди, медяники й маківники, таратуту й куліш. Отож, перед трапезою, коли довкілля наповнюється вишуканою сумішшю ароматів кориандру й гвоздики, меду, маку 1 духмяного тіста, хлопцям залишається терпляче очікувати й слухияно лущити горіхи для торта
Аж до початку трапези діє суворий «сухий закон». А далі - залежить від дівчат. Можливостей зібратися разом і святкувати є предостатньо. Це величезна кількість традиційних свят, День Києва 1 диї народження всіх друзів Але найбільшими святами стають будні, коли випадок заводить іх на концерті, виставці Один хлопчина, якому довелося спостериити дія льмЄть товариства після вечора старовинної музики (знав би пан
Чеченя, як впливає виступ його ансамблю на сучасну молодь), розповідав: «Це жахливо! Їх був цілий гурт! Вони йшли від Будинку вчителя пова жовтий кор-
пус університету, двоє хлопців виліали
Р В ня занизнннц іні ож
ються баба Параска і баба Палажка
гака собі сварка. Це було зовсім нове М нас чомусь вважається, що українсвко пісня - це обов'язково ліричне, задушевне. А їхня пісня - справжня ГОВІРКА Цікавий гурт «Троє поросят» З Дніпропетровська. Коли ми робили їм аранжування, то записали автентичний бек-вокал. На мій погляд, це вийшло дуже прикольно. Коли вона співає: «Туди-сюди погода, туди-сюди природа», картавлячи, а в цей час звучить якийсь автентичний спів - це якраз те поєднання незвичного, що надає модності 1 сучас" НОСТІ -Чим цьогорічний фестиваль відрізняється від Усіх попередніх ? - По-перше, це була ювілейна п'ята»Рута». Ще - був модифікований один жанр. Раніше була авторська пісня, а зараз - акустична музика. Багато уваги було приділено режисурі. Такої сцени у нас ще не було. Ретельніше готували музикантів у жанрах поп-музики 1 сучаєсної танцювальної. Більше зверталися до національних джерел - Яким Ви бачите місце «Червоної рути» серед інших фестивалів? - Інші фестивалі, усі без винятку, констатують культурну ситуацію, яка є в Україні. «Рута» не констатує - вона 1! формує. Вона створює моду. Немає жодного іншого фестивалю, який би відкривав нові стилі, рухав уперед, пробував вивести Україну зі стану музично-культурної провінції - «Червона рута» - це фестиваль багатьох стилів музики. А яку музику любите слухати Ви? - Це залежить від настрою. У мене нема якихось пріоритетів. Люблю слухати танцювальну музику, але молодіжну й
на колони біля його входу, розмахували руками й кричали поезію, а двоє інших у цей час, тримаючи в руках диктофон, ловилаИе моли перехожих, казали, що з українського радіо, й питали, що вони з цього приводу думають. Була зима, пізній вечір, і
одинокі перехожі дуже лякалися. » Влітку товариство вибирається в походи. Ї то неякісь там, а неповторні! Наприклад, на човнах по річці Рось, або два тижні -- пішки вздовж Чорного моря. І, звичайно ж, Карпати.
Є у товариства місце, де збиратися Невеличка хатина в центрі Києва. Якби їі стіни справді мали вуха, неодмінно зів ЯЛИ 6 - стільки сміху й неста ндартної музики вони наслухались би. Сидить на кривому стільчику Остагі (Андрій) і грає кухликом об пляшку. Навпроти сидить Оленка і грає ножиком об банку з чаєм Поряд сидить Женя і грає Наталчиноїо сопілЛКОЮ Об стіл. Наталка ображається забирає сопілку і замість неї підсовує Жені плоскогубці, які чомусь були в кульку з печивом. Музика важчає Нарешті вступає каміння це Жадан,
привіз його а Криму цілий мішок великого, все-таки ан: |
яким
| ТО
ЙШОВ «сувентрам: ї - 1; | | застосування. Взагалі, Жадан
хлопець у товаристві, грає музичних інструментах парі, акордеоні, сопілці й кобаї, 1 сам уміє багато чого зробити а ле ж душ) чи-г "0 «Ї
прагне нового! На Купала. Масляну, св Андрія (Кали гу) товариєтпо гуляє ра Т |
як і кожен на багатьох фортеп'яно,
"М
:тишии тт ж
У
--
«ЧЕРВОНА РУТА» -- ПРОТИ ПРОВІНЦІЙНОСТІ
сучасну - хіп-хоп. Інколи люблю слухати рок, але теж різний Деколи це можеб навіть важка музика. Якщо людина 5 музично освіченою, вона не може казати а Академічна музика - це погано, а тільки рок - це клас»
- Зараз дуже багато виконавців не надають значення тому, яко мовою вони співають. Це може б російська або, як тепер дуже мод. но, англійська. Як ставитеся до цього Ви?
- В Україні виконавці Повинні співати українською Так само як поляки - польською, французи - французькою Коли Селін Діон приїжджала до Амеру. ки, то співала там англійською мовою хоч пісні її переважно французькою. Тоб. то співала вона мовою тієї країни, де вона виступала. А тут навіть деякі наші музиканти співають російською. Я думаю, що це просто брак культури.
- Чи вплинула «Червона рута» на проголошення незалежності України?
- Звичайно, вплинула. Я пам'ятаю першу «Руту»( яка, між іншим, не закінчилася - за кілька Хвилин до кінця фестивалю вимкнули електроенергію), тоді з'явилися перші синьо-жовті прапо-
ри - Якою Ви бачите «Руту» в 1999
році? і з У По-перше, модною, по-друте |
національною. І, сподіваюсь, нам не доведеться шукати композиторів, аранжувальників. Ми повинні лише спонукати.
- Дякую.
Розмову провела (ринка БОЙКО
ЦЕ ЖАХЛИВО --ЇХ ТАМ ЦІЛИЙ ГУРТ!
| | ого цілу ніч. Батьки вже звикли, а якщо К
зом. не пускають - за друта просять Ус! ре
Коли приходить час комусь !9 і одружуватися, йому влаштору оправа:
традиційний обряд весілля до дещо осучаснений Так, заслато, дівчини сватів. Потім розпитуют? ніч як відбувся обряд?» «О, цікаво! пор свати з нареченим анекдоти трави. Взагалі «в житті» ВОНИ 7: художники, філологи, арх!" аики журналісти, актори й режисери, и им - | , ий програмісти -- 1 всі музик сайшлиР" ший: таємниці арійської канони візантійського технологія ткання гончарство, новини кіно й МИНУ"?" дає церт «ВВ» А останнім Р спокою питання. де роадод на ролики? Нещодавно ДО 0 збирається товариство, хтось ПРУ сно Жне-пречорне кошенятко. Його, 5 « нарекли Сніжком. Йотім виявило" це Сніжинка. Життя дарує несподі?? Гурт дарує несподіванки життю.
Васнлима маРКЕВІ"
РР
рана - ь писане чаніннннуе іЗЙНИЙ цін ходів.
б
що Р
--
паній ПЕРШЕ ОПР - РЕ ЕЕ й -ює ПА РР нн
Мною ПРОВВІТИ
и -
тАзЕТА В лзЕчЯ
нн В НН
нн
МОЛОДИМ СПІЛКУВАТИСЯ ПО-НОВОМУ
Хаора психика генетично адорової нації |;
потребує косметичного ре могу За межи - ми історичної Батькійщини. Так можна було б почати розповідь про україтнськоамериканським обмін молоддю для адосконалення рідної мови й проникнення українським духом Діаспора канадська й американська щиро вірять, що ДІТИ З України зможуть зацікавити американських однолітків. Нию в Канаді пан Роман Картшка, за фахом адвокат, займається організацією Стипендійного фонду для молоді, яка братиме участь у ЛІТНІХ українознавчих студіях (хлопці и дівчата житимуть в українських родинах) як в Україні, так 1 в діаспорі Пан Роман переконаний: «Між першими кандидатами, звісно, будуть 1 дуже зрусифіковані. Але приїдуть діти назад в Україну й матимуть великий психологічний поштовх - 1 1хНІ російськомовні приятелі будуть заздрити їм і казатимуть: «А чому я не можу говорити українською?» Принципово в американської молоді, яка иде на табори сумівсью, пластові, табори бандури, є внутрішнє захоплення Там є український дух, але нема того орипінального джерела України. А нам треба напитися джерельної води- «Але не кожен українець ту джерельну воду може дати Як же відібрати гідних? «Я гадаю, - міркує пан
Дана РОМАНЕЦЬ
лине
ЖИТТЯ ЗА КЛЯУЗУРОЮ
сторія Ордену святого Бенедикта в Україні досить коротка: офіційно бенедиктинський монастир існує лише кілька років, у Житомирі, і належить до Києво-Житомирської дієцезії церкви латинського обряду. Святий Бенедикт з Нурсії (Італія) є засновником чернечого життя в Західній Європі у 6 столітті. Перший монастир він заснував на Монте-Кассіно, де його учні живуть І ДО СЬОГОДНІ.
Сам орден належить до одних З найсуворіших, життя в яких відбувається за так званою кляузурою. Кляузура - це у мовні грати. Ніхто не має права заходити ДО монастирських келій, а самі черниці зиходять з монастиря дуже рідко і лише з дозволу єпископа. Усе їхнє життя проходить там, за монастирськими стінами. | ЯКЩО ці стіни не ув'язнюють, І! людині вистачає маленького шматочка неба над невеликим шматком землі, то, може, Тому, що в ній живе віра в Святе Писання: "1 лстина зробить вас вільними». Чи не здається ЛЮДИНІ «зі СВІТУ» ВІЛЬНИМ Таке или Відверто кажучи, ні. Копи переступаєш цей поріг ї хвіртка за тобою зачимяється назавжди, перестаєш нале-
оч
Карпішка, - що це буде починатися ІЗ західних областей, де більш доскомалою є українська мова. Ми вчителювали в Заліщиках Тернопільської | Миколаєві Львівської областей (уже третій рік пан Роман з дружиною Стефанією приїздить з Україну як посланець Українського Народного Союзу, який спільно З ВУТ «Просвіта» влаштовує курси англійської мови), гадаю, що був би розчарований, аби довелося бути в зрусифікованому регіоні». У пана Романа можуть бути власні погляди на збереженість українського духу відповідно до географічного розташуван"- ня регіонів, а у нас - свої. А ОТ одноліткам у далекій Америці справді потрібна саме наша підтримка. Уявіть: ви отримали величезний о спадок від міфічного американського дідуся. Раді? А вони будуть раді, коли відчують себе членами нації, багатющої духовно й енергетично. Нам, молодим, жити в ХХІ столітті 1 поновому спілкуватися. Ми - діти світової нації й уміємо самі влаштовувати Свої справи. Поки дорослі радяться й намагаються вигадати для нас щось хороше - зробимо все самі: познайомимось, будемо листуватися, а потім поїдемо один до одного в гості!
Марія Остерська
жати собі. Тут діють правила, давно визначені кимось іншим. Ці правила ненав'язливі, але тверді й незмінні. Може, тому в людському уявленні часто постають занадто спотвореними.
Мені розповідали, що мати однієї з сестер уже понад рік намагається вирвати її з цієї «секти». Дівчина жила в Харкові, навчалася в інституті, тавирішила потім усе залишити й присвятити життя Богові. Тепер точиться боротьба між нею тапі родиною: чвари, скарги, позови до суду... Батьки можуть погодитися, що діти мають право вирішувати свою долю, «але, даруйте, не так». Та правила прийому до монастиря досить обдумані. Мине близько п'ятироків, доки монахиня матиме право скласти Богові вічну обітницю, тобто залишитися в монастирі назавжли.
..О шостій годині в монастирі лунає вранішній дзвін - це своєрідний будильник: починаються перші молитви. Відтак сніданок, до і під час якого розмовляти не прийнято, а потім уже кожен займається своєю роботою, якої, як / у всіх монастирях, завжди досить багато. Розмовляти за роботою, звичайно, можна, але розмови мусять стосуватися праці, а для дозвілля відведено певний час так званої рекреації. Спочатку мене це шокувало. Мої теревені всі слухали дуже уважно й зацікавлено, але реагували спокійно і без особливого ентузіазму.
З часом у монастирі все здається природним, трохи незрозумілим, але вже звичним. Щирість людей і самими дух цього дому непомітно впливають так, що спадають маски і починаєш знаходити в собі позитивні риси, які ще десь залишилися, відтак увесь світський фальш стає не потрібним. Сестри-бенедиктинки - здебільшого мо! ровесниці (20-22 роки). Звичайно, одне з головних питань, яке мені конче хотілося з'ясувати, -| ЧОМУ! Може, щось не склалося в особистому житті, може, релігійний фанатизм, може... Що завгодно, тільки не здоровий глузд і тверде рішення, бо чого в таких вчинках найменше - це практичного розрахунку. Але наскільки хибно вважати, що такий вибір - втеча від реальності життя. Тут
ПРИ ці
ПИ
ДЯ и он БЕ? ннененснанннннння і-ї
РЕРИЕР ПР Р
па он нн с ше жи
ПОРА А о а
Світлана Малишко. Своя дорога із весни у осінь.
швидше є якесь диво, якийсь невидимий поклик, віра в щось безмежно прекрасне и дороге.
Може, в те, про що написала найвідоміша французька свята 19 ст. - свята Тереза. Отримавши повідомлення про шлюб своєї кузини, вона склала запрошення і на своє весілля: «Господь Бог Всемогутній, Творець неба та землі і Діва Марія, Небесна Цариця, хочуть повідомити Вас про духовний шлюб їхнього сина Ісуса, Царя царів, з маленькою Терезою Мартен, урочистість якого відбулася 8 вересня 1890 року на горі Кармель. Вас запрошують на повторне святкування, що відбудеться, коли Ісус, Син Божий, прийде на хмарах небесних у сяйві своєї слави судити живих і мертвих».
Можна захоплюватися рівнем духовної зрілості, що формує таку віру, можна посвітськи іронізувати, навіщо, мовляв, Христу так багато наречених? Можна вважати, що Бог дійсно призначив деяких жінок до життя в самітності, а можна подумати, що це один із витворів людської уяви.
Чи важко жити в монастирі! На перший «земний» погляд, просто неможливо. Та з часом сестри звикають і до чіткого розпорядку, і до повсякчасних молитов, і до тихого усамітнення. До сторонніх вони доброзичливі та щирі, в усьому виявляють шану. А підчас обіду зазвичай сервірують, як гостеві, окремий гарний столовий набір. Потому починає здаватися, що в скромно вишуканому домі, де все зроблене руками господинь, справді присутній ще хтось -той невидимий Господар, з яким вони вітаються, розмовляють, радяться, сумують | радіють. | коли вже все стає зрозумілим, звичним І навіть певною мірою рідним, все ж рояться думки, що звуться сумнівом. Бо це все, звичайно, чисте, святе та глибинне, але невже це - на все життя. Невже так, о шостій ранку, щодня и уже без жодного вихідногої І світ починає нараховувати безліч своїх плюсів, а його терези впевнено переважати. Порожня шалька монастирського життя беззвучно висить у повітрі.
і відпочили, Й УДОСКОНАЛИЛИ ЗНАННЯ
Цього літа гостинна Угорщина приймала українців з різних країн. Цьог разу - вміжнародномутаборі, влаштованому біля села Долмаси, що під містом Сегеда. 59 хлопців та дівчат з Угорщини, Хорватії, Боснії, її, Львовай Києва, а також студенти-угорц), що вивчають українську мову як іноземну в
уніварентєтах Будапешта, Сегеди та
ірпязи, утаборічудово відпочили, удосконалили знання рідної мови, ознайомилися з історією та нинішніми проблемами України і навіть уклали бізнесові угоди та дали кілька концертів мешканцям села Полмаси. Угорський національний фонд меншин, на прохання Товариства угорських українців, очолюваного п. Ярославою Харт'яні, люб'язно надавнеобхіднікоштидляоренди примє ві харчування та проведення занять. Учасники таборів під час екскурсій містами країни ознайомилися з найкращими адорутечни угорської культури, дізналися ато нового про україно сугоревна стосунки ще від часів иївської Русі. Наступного року угорські українці планують влаштувати Європейський Форум української молоді.
Я, М.
ДОБРОСУСІДСЬКИЙ ЖЕС
Нещодавно на філологічному Факультеті Берестейського університету відбулося урочисте відкриття нового віДДІЛлення -- «Українська мова 1 література». Рік тому в Бєларуському державному університеті, що в Мінську, вперше в сусідній державі відкривали таке відділення. Отже, ідея виявилася
корисною й потрібною, а праця сусідів -- ПЛІДНОЮ.
НАШЕ МАЙБУТНЄ -- В НАШИХ РУКАХ!
Маємо для вас дужегарну новину: асоціація альтернативного мислення «Українським Ренесанс», створена ще наприкінці 1994 року, відновлює свою роботу Ми, студенти Київського університету імені Т. Г. Шевченка, засновники Цієї організації, бажаємо відродити всете що спрямовує наші думки стремління, будить поклик до діяльності. На сво! заадання ми завжди запрошуємо викладачів, віДдОМИиИХ діячів науки та мистецтва, проводимо «круглі столи» (на теми: «Людина і компютер», «Сінергетика», «Схід І Захід», «Телебачення», «Ппер-цивилізації», «Живе г неживе». Порушуючи ту чи іншу проблему, шукаємо власні відповіді на «прокляті запитання», які ПОСТави-
о перед нами сьогодення Усіх молодих унтарів І ентузіастів, хто в житт вибирає не лише рерзі, запрошуємо взяти участь у роботі асоціації щочетверга, завулок Музейним, 8,
кім. 1 Початок о 18 30 Сергій РАДІОНОВ, Володимир МАГАС, бакалаври фізмки
зі Гі
-- і ю -
У, «її
АЕБАААА и
от 0 йЄПАЕААСА Р
С ТОКАЖИ
нан
Я
ЕОР -о-
ан нн не
нині ж -- сон 0 жа ся ж - -о ож житт 0 0
(чи ро з о с чо с-ще
Ля ЗТ В 7,4ЗЕЧІЯ
о
ил знан РА звання
НАМ ДОЛЮ, «СОН»!
Ви коли-небудь бачили, шоб люди ор» ли слонами" А шоб Хреща гиком сунмх
караван верблюдів? Неодмінно побачит
У «Сні». «Своя доля. Сон» - новий канофіль про Україну початку ХХ сто птття Водні час |: документальний, ії художні! правБдивий і 1 рипки прикольний, бо стве рений з документальних пПЛліВвОКкК З
неаАаноОонами художнього твору УСТИЛІ и ЙОМОЇ
ІЗа ж МІ і -- Ї | - єї
| 1
коно
Автор «СОїЛЬМуУ молодим Історик 1 мнорежисер Їгор Ма тахов кілька роютв шов до своєї мети: повернути в Україну 1 минуле формувати відчуття єдиної краї|тни Ра ЗОМ ІЗ ПОМІЧНИКамМи ВІН перег.ляНнгсУув ТИСЯЧІ метрів кКІНОПЛлІВкКИиИ - В
Красногорському архіві, сховищі Держ
Фільмофонду в Білих Стовпах (Росія)
і |
Унікальна хроніка, знята одним із перших украінських о0і сраторів Дмитрод Сахненко м, операторами фра ЧяЦцУузЗькоОо Фірми Брати Пате , поляками, австрійпями Ч11мМ цями румунами чехами 3 відомих причин опинилася за межами наші емлі Ігор Малахов викупляв Плівки, як правило, за власні кошти Коли стало зрозуміло, що справа виграє», до-
помагати взявся Міжнародний фонд Відродження». Музику до фільму написав композитор Святослав Луньов. Фільм рясніє несподіванками Тут ми побачимо живих» Михайла Грушевського, Дмитра Яворницького, Павла Скоропадського Симона Петлюру, Олександра Довженка й Леся Курбаса. На екрані вони рухаються, усміхаються 1 штовхаються Ще побачимо перегони допотопних автомобілів, славетного борця Івана Піддубного і як колись навчали плавати дітей Помилуємося золотосяйним Києвом. ще не понищеним ебратами». І ще багато чим помилуємось Прем'єра стрічки відбудеться 17 вересня в київському Будинку кіно Щасливчики (кожен 10-й) отримають «пам'ятні» футболки, най-найщасливчики -- відеокасету з записом фільму Потім кінофільм «ітиме» у найбільших київських кінотеатрах та у Львові, Одесі, Харкові, Дніпропетровську. У планах мистецької акції «Своя доля» - також видання книги-альбому «Своя доля Буття», фотовиставка «Своя доля Обличчя», телесеріал. Цікаво? Отож не спіть,. Шукайте «Свою долю»!
Ілля СУЛИЦЬКИЙ
рн
йово ПР
і!
а р в-
отам |
НАШІ СТУДЕНТИ ВИВЧА- ЮТЬАНГЛІЙСЬКУ МОВУ
Виявляється, І час канікул можна вчитися Шодня,. 4 липня по 8 серпня молод! просвітяни Та смолоскипівц у спе- КОТНОмМУ Києві гризли граніт ЕпеПеН Д все тому, що ВУТ «Просвіта» і стипендійний фонд «( МмОЛОСКИПь» влаштували для еЦВІТУ нації» курси англійської мови
«Просвіта» сПілЛЬНО з Українським ЕЇ арод: ним Союзом (США ) організовує такі літні курси з 199Ї року у всіх регіонах України На урочистому відкритті директор видавницт
ПІД 7
ва «Смолоскип» п. Осип Зінкевич зазначив шо талановитій українській молоді, ос обливо гуманітаріям необхідно знати антлійську мову, аби розширити обрії свого пізнання й отримати можливість учитися за Кордоном привнести у віІТЧИЗНЯНІ науку и культуру все краще, що є у світі. Вести заняття об язно поОгоОпиЛлосСя подру ж жя американців - Пані Ірена та панГарольд Бартз, які засвою працю не брали грошеи. Пані Прена за поход: женням українка. Сердечно дякуємо пп Зірш Воронш, Осипу Зінкевичу, Ользі Швед та особливо рені и Г ерольду Барт зам за турботу и науку!
Ярослава МУЗИЧЕНКО
КИЇВ МИСТЕЦЬКИЙ АБАНГАРДУ ВЖЕ НЕ ІСНУЄ
У галереї «Акварель» проходила виставка робіт Сапи Дробут під назвою «Жіноча графіка». Цікавим є зауваження художниці, що авангарду вже не існує, а на зміну
приходять просто картини й сучасна
ИО МІ лади і
«ДВІЙНИК»
Почуття реальності та нереальності за: вжди визначається формами. На виставці сучасного мистець тва Сороса при Києво-Могилянській Академії тяжко за міфічними символами відразу зрозуміти справжню ідею інозем: них митців. е все-таки... Дитина-мутант (завдовжки 4 м) з обличчям робота. Чи не є вона витвором радянської системи або наслідком чорнобильської аварії? А газова камера? Хто хоче відчути, чим ми дихаємо, може увійти досередини, А хто не хоче, може пролізти через «великий ланцюг» до білої кімнати з білими арабськими письменами. Також свої фроторепродукції з насильницькими смертями тут представляє шведська художниця: Але найбільшу цікавість викликає кімната сок біла) з мозаїкою кольорів Олександра
одченка. Кажуть, що, сидячи на підлозі перед мозаїкою, можна побачити багата Цікавих картин. Може, тому й виставка називається «ДвійНИК» - за уявним побачити справжнє. й "54
і
Новини зібрала Жанна МАРУЩИНЕЦЬ
реалістичними "
ЛЮБИЙ ВИВЧАЙ СВІЙРІДНИЙ КРАЙ
Дослідження Слобожанщини молоддю Львівщини та Луганщини (1997--1999 р.)
Історичний край Слобожанщина займає й за Лутанської, Харківської, Донецької
ластей нашої держави та значну частину Воронезької, Білгородської, Курської, Ро- СТОВСЬКОЇ і навіть Брянської областей Росії Заселяли цей край вихідці із Наддніпрянщини Правобережжя, Волині, Галичини. Та, на жаль, історичного, етнографічного, фольклорного і діалектного матеріалу про Слобожаншину дуже мало.
Недостатньо вивченими залишаються і ДОСІ діалектні особливості краю, його культура, побут, історія. Досить слабко вивчена духовна культура Слобожанщини, регіональний фольклор. Частково цю прогалину заповнили Б. Грінченко, О, Потебня. Д, Яворницький, В. Іванов та інші
Відомий учений К. Михальчук назвав Слобожанщину ієга шкоспіаземлею невідомою.
Сватівська районна організація Луганського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» їм. Т. Шевченка за допомогою вчених Лутанського державного педагогічного інституту їм. Т. Шевченка та Львівського державного утпверситету ом. І Франка розробилатроект є Дослідження Слобожантшини молодо Львівшитми та Лутаншини (1997-1999 рр.)», У реалізації його братимуть участь старшокластики, студенти, молодь Львівщини, Луганшути представники украшської дастори Отже, проєкт набуває міжнародного статусу
Цього року пропедено фрольклорноетнографічну експедицію в селах Сватівського району. Друта експедиція відбудеться на катамаранах по річці Сіверський Дінець від м. Святогорська Донецької області до м. Лисичайська на Луганщині. Наступна експедития студентів має на меті досліджения по р Айдар НІД С Новопсков до м. Щастя. Старшокласники Сватівського району та Стрийського ра иону Львівської області вивчатимуть р
нище г - ре
|
Красну від с. Новочервоне Троїцького раиону до м. Кремінне, У Сватівському, Трощькому, Антрацитівському районах вже побували 1 працювали близько 300 дітей із Львівської, Івано-Франківської та Рійненської областей
сарі року фольклорно-етнографічна експедиція пройде по селах Креманського району, Від м. Лисичанська продовжиться до м. Донецька Ростовської області Росії. Третя експедиція вивчатиме басейн р. Деркул, зокрема й на теренах Роси. Старшокласники вивчатимуть р. Білу |Білокуракінський та Старобільський райони Луганщини). Органзовуватиметься відПпОЧИНОК Ссупутно з науковими дослідженнями для 500 дітей із західних областей у Сватівському, Кременському, Сл р більському районах
1999 році фольклорно-етнографічна
експедиція переміститься на гавніч Луганської області -- Трошщький та Білокуракінський райони, експедиція на катамаранах вивчатиме Донецьку | Харківську області; третя експедиція працюватиме в басейт р. Айдар на теренах Роси. Старшокласники вивчатимуть річку Є асут або Камитту М ри мо органи зувати ву починок до 1000 дутей у більшості районів Луганської області
С и ит задумки на наступний роки
УСсПпИШИе ЗзмИиснення проекту сприятиме подальшому розвиткогі | зміцнениіпо наукових | культурологічних зв'язків молоді Сх ду та Заходу держапи, дасть можливісті, досмдити Слобожанщину, допоможе гадити активність молодого поОколітия у сільським місцевості, спотукатиме молоділо вивчення сторит традицій рідного краю
Зажлитісті, ка полятає не тільки п ЦЩІОМГУ зд ОСТамних 5чроків Ггисячи дітей 4 С лобожантщитни духовно оздоровилися на
геренах західних областей Україи А те
пер, уперше за останніх 300 років, Слобо-
жанщина зустріне таку значну кількість представникюв західних областей Очолив оргкомітет проек голова
Сватівської райдержадміністрації В. Просін, заступник голови оргкомітету - автор цієі публікації. До складу оргкомітету увипили відомі вчені: проректор Львівського університету повен А. Карась, проректор Стверськодонецького технологічного інституту професор И. Стенцель, декан Луганського педінституту професор 3. Сікорська, начальник Головного управління просвіти Лутанської облдержадміністраці В. Курило (нині - ректор педінституту), заступник начальника аналогічного управління Львівської облдержадміністраці Я, Гитко, керівник спортклубу «Бумеранг» м. Лисичанська ГІ. Лозовий та інип срахівці і керівники просвітянських оргаїпзацій області.
Поважний склад оргкомітету, підтримка
Бен керівниками Кремінської |В Рябінн), Троїцької (|В. Сліпець), Новопсковської ІМ. Бундзяк)| райдерж-
админшстраційм, м. Сідерськодонецька |В Греци ин), матеріаль ї єї ДОПОМОЇ 4КОМІ 19) 1 ІННИ ХХ структур і особливо Сватівської районної сполки підприємців |голова С Ковальов), енергія молоді даютіь підстави сподіпатися па зумисненния цього великого і важливого проекту. До речі, по закінченні кожного стату (року) буде видано посібник із матеріалами експедицій, який надішлемо п ус! навчальн заклади України, обласні Оіоліотеки та райони Луганщини
Ще підтверджує і результат першої єкспедиці. 3 2)чериня по 5 лития І 1 « гудентіт РА РЕ ЕРА АТ чо упшерситету на чолі з відомим ученим-фрольклористом М. Чорнопиським га / студентів Лутанського педінституту на ЧОЛІ ЗМ старшим пвикладачом І. Ніколаєнко ДОСлІДЖУВали «Сватівський район п
- - Рі ж ні
и
відкриття - що й у Нижній дуванках (відстань Отже, особистість, МАСтТаїп
Мілуватка, Гончарівка, Приображене, Нижня та Верхня Дуванка).
Учасників експедиції приймали з великою прихильнісю. На вокзалі хлібом-сіллю їх зустрів голова оргкомітету В. Просін Прийом у селах був батьківський харчування відмінне. Перед від'їздом у мальовничому куточку Сватівщини, на березі р. Красної варився куліш, лунали пісні до речі, сватівчани вперше почули чудові гасно рідного краю у виконанн львівян
Сватівчани стали свідками того, як мо- ЛОді міОДИ плакали при розставанні
Га головне -- студенти знайшли цікавий | потрібний матеріал. Львівський у шверситет уперше мав змогу сам зібрати матеріал у східному репоні, а для нашого педінституту він цінний ще й тим, що внаслідок авари в інституті в грачено значну кількість архіву Матеріал оекспедици
опрацьовується в обох навчальних закладах, потім відбудеться обмін --
студентів відрізнялися
завдання у
Деякі кола, особливо на СХОДІ УКраїни,
п ри "бу ють довести, що Схід 1 Захід Від укремлюють | 00 КІМ І гом ми рі ЛИЙ У часники екс педиції зробили шкаве
га Верхний І 5 км) звичаї дуже різно ми різні тому, що кожна модина за не тому, що нас розділяють
Україна велика, пає пої гад 0 млн. але ми
-диниИ народ 1 нам вивчати ) любити свою украшту!
Євгем ДЗЮБА,
голова Луганського обласного об 'єдмамня товариства «Просвіта» /м. Т. Шевченка
Номер підготували:
Христино БІЛАН
Павло КАРАЙЧЕНЦЕВ Жонно МА РУЩИМЕЦЬ
| 5 і | 5
- Жоли берешся читати вірші Бориса Ковгара, то відчуваєш дей дискомфорт -- натреноване око одразу мітить зазубрини рядка, мох пощербини, важкий подих інтонацій-- Що й казати -- його вірші не д
упереджених чи суєтних читачів, до них треба обережно прислухатиє причитатись, вдихатись, аби вловити ту речетативпу струпу, яка звуч
у глибипі єства автора ії примушує його «мережити рядки». УІожливо, | оповідність, яку не можна не вловити у творах Б. Ковгара, -- йог , відкревного пра-пра-оповідача, який виговорював свою душу під невідомий нам інструмент на ши рокий степ, на чисті води» А можливо, це зроз ліка
звичніша і -- страшніша в своїй суті потреба самотньої людини 7 а! пови - з тав в
свою самотність словом, втішатися словом, зцілитися словом. Як би там
було, але коли душа ваша не до кінця зчерствіла, ви раптом зі, чув: т:
точинає вопа вібрувати у відповідь на звучання внутрішньої мелодії рядкі
кот 2і РР п й
їі че -
РАНУ НИЙ
г?
2
б 1
- Я ції шканська УДО
чи - Ж
а г і. . з йі - і і Ковгара, як нижеться на сурову нитку йо - г чтю чи У ям й чом М - ; я З чи Те ч - ч 4 і » : й г, й; трі "ралі «КГ . м к т «о а. ю чл о хг і й ай "п : п рті жі - ре наго а лет Р "яр г я чу | КО ни ча м ою У б ї о 1 чно Г пи, ж Ж я і СР клі й. А ї г ю У я ч М - я й й Па з - - о Ж У» ад / й, о А і Рі і я У Т б у ї Я - ч'ч - че ; я чною» в У, м Ум У о | и 2 ї Пи че ГГ "р З їй - чі сі я т - з "а - " "г ій В , і -і -ОО ч І, " і » , ї бай. - ее и "у "его ай ль ти "пр «нь мМ Роз 5 я «М зи я '
ч 5 - . М, і - б г, й -'-о -'в - Че я п я и ли кт - оч А - -
ДО УКРАЇНИ ГИБЕЛЬНА ЛЮБОВ
Та не вмер козак, рятувався поезією, писав спогади про душогубів
| в дні які занурило нутро... -
Замість людей у вишитих танках, вою Зомісто личок, жалісно нолитих, Висять мундири.. воїнів убитих, Лищить жура на орденських планках. Тут було Січ. Духовна. Цитадель Народних співів, збуджених звичаїв.
мене з одним із них, милим милівцем
Мабуть, не знайдеться людини, Борисом Ковгаром, людиною
яка б, мандруючи сивим Брест-
Литовським трактом, нескинулась здивовано-радісно, не всмідхнулася до поетичної назви придорожнього сільця -- Мила.
Неодноразово тішив 1 я свої очі й серце Милою та все дякував Богові за те, що він не дозволив стоганити маланчукам-щербицьким цієї зворушливої до сліз назви огидним Лєнінським чи Жовтнєевим. І думалось мені, що й люди в цьому селі незвичайні, через одного поети, співаки, гудожники. Г ось доля звела
ПРИСМЕРКОВИЙ ДЗВІН
Овражується Кий - через моїх синів | Мило вражиться - через моїх небожів: Ось так створив Ти Світ, всемипостивий
Боже,
И на муку пеклову поздрастував мені
Інфарктами впіймав, не вигадав би що б -
Перемінить аби в моїх досадних днинах
Чвертьздровія ж : єто ж сама чвертьлюдина,
Омежена впритуп порятункових спроб
| схніється в дворі, намаренім Тут буть
Всі ж геть-то вимерли і в могилки забрались
Зостався як на сміх - вони й не погуколи
У ту, що мирить всіх, порятункову ж путь
| ходжу між могил, як а петоргічнім еЄНІ,
Нездатний пам'ятника, пюдськи щоб, зорудить
Колгоспна їм земля Тут бупа, як ! буде, -
В чвертьсилу правлено на гробковій весні
9. 11.1993
Який, на здрастє!, ум спішиться молотить
Свідомість зеківську, вматюжену Тут жити? -
То очі вдоумля - на бантині вчепитись,
То, їх же, зозла десь під транспортом стулить
Буває все, кінець; до дідька Цей ось (Світ,
Де все наперечеп й хонурними синами,
Де Паніка в мізках чом зачиняпись брами
Небесних Синіх Врат чи й гробкових воріт -
Коли ж бупо якраз ковтнути свят-Землі
Нездатність, вроджену без куряви старати?
И хто кинув в мамин двір для мене вВлоОдні грати,
Тащей в ніжнішОму на імення селі?
Того ніхто не зна Те - ні в кого СПИТОТь
| це ще геть сумніш, що як же те не відать?
Все ж Промисел Творця! Й від нього всі ці біди
Ще при живих сонцях людину загортоть?
22.09. 1993
АГОВ, ТОЛЬКО!
То де ж Толян (як зеківськи спитати), - Пан Лупиніс? Все той же допр | той же конвоір - В Поважнить пил премудрий прокурор Клопоче Суд зо слідчИМИ И всі скопом, Одбувши пль їз Хмарою мороку,
на вольний як манір
зялись 6 . лись його, од нього ж, визволяти!
назжного, чутливого на добро й красу серця й нелегкої, трагічної долі. За «шевченкавські» вуса, вишиванку та за те, що стівав у антпирадянсько-
-
му, ворожому ладові хорі «Гомін» 1 був приятелем-однодумцем Івана Гончара, його 8 жовтня 19/г2 року кинули за грати печально знаменитої на цілий світ Дніпропетровської «психушки». І просидів він там арзіс шість літ. Сидів би й більше, але після другого інфаркту його у 1978 році звільнили... помирати.
Уже новий супонять приговор | цим судом та ділом, стид і страм Відкинувши, як речі не суттєві, Система чавить . цінності ж життєві, Що й Лупиносом вирядились в Храм. |- хоч би що| А й справді, в чім жура: Хто дулю дасть їй службу відправляти? Запраглось, -- вмить схопила й депутата Тепер ось й Лупиносові пора; Не виступав щоб. Та й ряди омонів Не рвав народом, збуренім їх рвоть И «Вечірній Київ» фотографувать Не смів би в'язня - Божу за Їкону Юриста зна: вчорашні спецпсихзеки, «Чуть что», вже завтра в зони загримлять Як й та ж Народна, карна, депутать, 3 істопників що вирвалась в держрекет; Всьому свій час. Суди те нюхом чують Вернеться ІМ. И законопатять знов До України гибельну пюбов, ЩЦо В Лупиносах ДНІОЄ ночує Укотре (Ї) вкрали легіня - з дороги Т; правоможні жевжики ловить, Ось так весь вік по камерах й живи, 30 СМІХОМ виметнутий органам но роги -- Агов, Только! Не ті зараз часи Не те заліззя броньових зовісів, Вкладайся нар. | - шли їх до стобіса, дк ноги мити візьмуться просить
ВЕЛИКА КОЛИСКА До 79-річчя / М Гончара
Ті хто вважа", що сконола Доктрина, Маланчуків одпоївши нодлють, Сльози надрадості дарма проллють, - В муках наороджувавсь Рух Укроїни. «Гомоном» чулась мистецька хаотино
У шістдесятих | з цього двора
Січ Запечерська на схили Дніпро Вперше виводила - Рух України
В радих сонцях трояндилися стіни, Ночі терпілися страхом облоав,
Він як мужнів, в Козака виростав, Нині так грімний, Рух Укроїни Проститься хай спецпсихзекові виннім, Але не було б в тих днях Гончаро, Хто б ще одчайницьки жар Кобзаря
14. 07. 1991
у білих халатах (в 1992 році газета «Слово» надрукувала його біографічну повість «Спец»), будував-добудував батьківську хату на хуторі Мила, виховував дітей 1 онуків.
Будете, дорогі читачі, їхати з
Києва в напрямку Житомира, 1 на 12-му кілометрі «зачетившись»
поглядом за чарівну назву малої
батьківщини поета Бориса Ковгара, побажайте шому щастя.
Микола ЛИТВИН
а о Й Й
Так й нароздмухував - в Рух України?
Вільно тепер побивати Доктрину
Брежнєвськи-сусловських маланчуків,
Літ тому двадцять ось з цих Козаків
Рвали, -- собаками! - Рух України.
В тюрмах гноїли, в спецах кагебинних
«Хворі» випалював партгіппокрот,
Той антисвіт, що родив Апарат,
Горне на звалища - Рух України!
Зно" і без мене достойна родина,
Але ж не гріх ще г ще повторить.
Бог би не дав нам отсеї гори -
Де б й спородив себе-сь Рух України?
Власті питались, одбув як провини
- Що, небуло бяк тогді Гончара?
Міг би й не бути. Та ж була - пора
Дням одливатися в Рух України
Спаво Господарю, з нами що й нині, Многая літа його рокам! Славну колиску гойдала рука
З славним дитятком - Рух України!
ЕТЮД З ГАРМАТАМИ
Гуляла Січ. Я бачив її Дні -
Ф Запечерській вольниці, де нині Стоїть музей (співочій Україні?
Та боронь Боже) -- вимерлій війні Ціляють в Небо з пагорбів стволи, Стримить ракето - Сонечку упроти, | це - на місці Вічної Скорботи,
Де злі бої й піснями зацвіли
Хто «Гомін» знав і гомоняном був
У цих місцях, так вхожених війною, Не однайде плоцдарму того бою, Де Хор набрів мінкультівську злобу Ах, той, для многих пам'ятний, рочок, Як стапи слідчі пісню розгрібати - Абись фронтам одслужені гармати Вознесли свій над Києвом смичок Тринадцять літ, застійницьки пихих, Стояла січ духовності країни,
Хто відо" те за нової години?
Де піснярі - з одвожницьких отих? Грозить заліззя гордо над Дніпром, Як те | личить коханій звитязі,
Воно не зна", стоїть о котрій базі
7. 01. 1990
в думках |
На божевільність схожа ця любов,
-- Де ділось те?.. - зажурено питає Сусідка їй, старесенька Адель.
17. 11. 1989
МОЛИТВА ЛЮБОВІ, ПРИСВЯЧЕНА ПРЕКРАСНІЙ Л. І.
Що Ви ще є, владарко ручок милих, | | що в мені... не каються щось Сили - |
Горнуть до уст трояндовий улов. о
Знайдіть, як я Ваш погляд поміж днів, | ||8/
Так геніальних болі і на втрати, 8 бно
| Вам навік отабориться в хату,
Що так щасливо дражниться менії
Не все тут прах, як ви ще всьому є, Не все - зола з любовій одгорілих, Раз і в мені мій розпач посивілий
В таку, Вас стрівши, квітку постає
Та й жить нащо - не кличучи бажань, Че люляючи серце, як ось нині? Простіть все це запізненій людині,
Що так втомилась од наївних ждань. Я в курсі, що: згубити Вас мені
В якусь із хвиль (як найдену випадком); Для Ваших ніжок статися б зо кладку, Зк йтимете.. до райдужних човнів! Старенький Гете радісно писав Сімнадцятьрічним стріченим красуням, Світи міняються, та все такі ж нам Юні, В котрих ся бард поезії скресов Пройде цей хміль (не дай Бог, як пройде), | знов я Вас шукатиму світами - Абись розряд упав десь тею ж Вами Та запалив це життячко руде.
30. 06. 1989
РОСТУТЬ ОНУКИ
Я іногді розказую, з досади,
Про ту любов, в можливих що була Поки її гра інша не звела -
На ті ж, на ті ж Жовтневі барикади Де всівсь світогляд, райдуга знико, Бо однодумство вкочує розмрії, Такий продукт пюбити вже не вміє, Як і ходить на пюбих коблучках Відтак, стаєш ні в Сих і ані в Тих, Щось на зразок порожності в об'ємі, А ти поет, а ти - не ратник схеми Тож як за цеї жить порожности?
А треба жить. Та й стали у ряду Нові клопоти з продажем любові
Ростуть онуки. Ніжками здорові, Вже топчуть діда душу молоду!
Ну, ось журо і схлюпнупо. Життя Таки ознаки роидужні вертає, Хай жиє день, що радощів питає, | встріч йому трояндиться дитя Атож, нехай; любов - то божий дар Збирайсь но силі витримоть онуку, Вона зачне як турзати ту муку, Той в свіжих днях невипюблений жар.
7. 01. 1988
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
на о нам Р
7, МОЖЕ, цє СЕЧОДЛЦЯЯ?!
(ово ПРОСВІТИ
Віктор САВЧЕНКО
ОДНИМ (з найпотаємніших в «Об'явпеннях святого Івана Богослова» є назване число звірини. «18 Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число пюдське. А число (Ії шістсот шістдесят шість», -- пише пророк у тринадцятій главі «Об'явлень...» Мене, як фантаста, багато років бентежило це число. Я шукав пояснення йому в кожнім рядку «Об'явлень...». Танарешті привернуло увагу те, що стих, у якому пишеться про нього, нумерується числом 18, а перед ним ще й три крапки стоять із попереднього 1/-го стиха. Числа 18 ії 666 поєднані тим, що перше є сумою цифр другого. Чи не в цьому таємниця?
Треба також узяти до уваги, що число 18 має ще одне значення: в сумі (148) воно дає 9, ацечисло Марса - символу війни та руминування. В планетарному світі ця планета означає фізичну силу. Таким чином, 18 є кодом числа звірини г водночас кодом Марса.
Отож, якщо число 18 вважати закод до числа 666, то багато чого можна пояснити в «Об'явленнях...».
Почнемо здалеку. В такій собі сім'ї в
й Німеччині 1818 року народився хлопчик, якому судилося стати в майбутньому творцем нової «релігії». Поглянемо на рік народження: 1-К8--1--8-18. Набір цифр року, під яким народилося немовля, не якийсь довільний, аніби тричі підтвердження - дві вісімнадцятки містять у собі по три шістки (дві дев'ятки) і водночас сума цифр кожної вісімнадцятки ( 1-8) також дорівнює 9-ти. Цифри року народження |, 8, 1,8 у сумі також дають число 18, яке містять у собі три шістки (дві дев'ятки) і в сумі (1-8) складає 9.
Хлопчика назвали Марходей Маркс
Леві; досягши повноліття, він став
о о назив: себе Карлом Марксом. Слід о о одуже схожі. 1881 року (сума цифр така ж сама) К. - Маркс практично завершив роботу над зії Основним Законом нової релігії -- «Капіталом». До речі, в числі 1881 друга його половина є дзеркальним відбитком першої. Але до цього ми ще повернемось...
4
ч зяб з -
т» зо
ТИМ часом перенесемося у двадцяте століття. 1917 року (сума цифр - 18) нова релігія перемогла. Від народження К. Маркса до того часу (1917-1818) минуло 99 років, що в сумі складає також число 18.
Отож, озброївшись цим ключем (чи кодом), спробуємо пояснити деякі моменти з «Об'явлень...»
«7 | сталася на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили 30 змієм війну. | змій воював та його анголи, 8 та не втрималися, | вже не знайшлося їм місця на небі. 9 | скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол г сатана, що зводить усесвіт, г скинений він був додолу, а з ним і його ангопи були скинені (гл. 12). Треба розуміти, що сталося те у роки, основою яких є число 18. «Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має».
А тепер трохи окультних знань. «Магнетична сфера» (термін окультний) нашої! планети точно відповідає тваринній душі людини і носить назву «темним сателіт». Цей темний (похмурий) сателіт є центром або вогнищем тваринної сипи Землі, зПОвіСНИЙ девіз якого: «Для себе» (едо). Оскільки пюдина -- анатомічна часточка планети, то вона підпадає під «герметичним закон»: «те, що вгорі, подібне тому, що внизу» або «те, що на землі, є таке ж, які на небі».
Упродовж «зопотого» 1! «срібного» періодів еволюції темний невидимими сателіт перебував в афелії своє) орбіти і вплив його на земне життя був не дуже суттєвим. Та в часи «мідного» | «залізного» віків цей Орб постійно наближався, його похмурі тіні на Земпі ставапи дедапі густішими, могутнішими; і так до 1881 року, копи він пройшов через свім перигем
о інн С Р п и
«І БАЧИВ Я ЗВІРИНУ»
Хто має розум, нехай порахує число зв. рини, бо воно число людське. А число її -- шістсот шістдесят шість
Об'явлення св. Івана Богослова, гл. 13
Відомий український письменник Віктор Савченко живе і працює в Дніпропетровську, Його фантастичні романи та докумептальна п'єса про Д. Яворницького добре відомі читачам своєю небанальністю і майже науково точною виваженістю ситуацій: вочевидь, що цей автор належить до тих, хто «алгеброю перевіряє гармонію».
Публікуючи статтю Віктора Савченка «Ї бачив я звірину», ми свідомі того, що викличе вона реакції неоднозначні! хтось сприйме її ЯК дослідницьку гіпотезу, хтось -- як черговий фантастичний твір, а ще хтось говоритиме про те, що писання Віктора Васильовича перегукуються з уже читаними астрологічними тлумаченнями.
Однак згадаймо, як часто фантасти відкривали нам очі на вже, здається, знане і передбачували невідоме. Скажімо, Алєксєй Толстой передбачив появу лазерного проміння, яким сьогодні нікого не здивуєш..
Можливо, гіпотеза В. Савченка -- такий самий лазерний промінь, який висвітлює те, що стане (стало?) очевидним. |
В будь-якому разі -- це цікаво. Слово за вами, шановні читачі.
Яке це має відношення до «Откровень...» («О)б'явлень...»)? Так зразу й не скажеш. Просто окультний 1881 рік збігається Із завершенням праці над новою релігією - «Капіталом». Втім, в історично-часовому плані саме цей рік істотного значення не має; просто тінь від орба тоді була найгустішою. В найближчі до 1881 роки чорний сателіт майже так само впливав на земне життя; надтов межахкількох десятків років (до і після), У цей період було оприлюднено перший (1867 р.), другий (1885 р.), третій (1894 р.) і четвертий (1905 р.) томи «Капіталу». У цей же час із неба було «скинено» сутності людей, які згодом уособлять нову віру, а саме В. Леніна (1870), Ф. Дзержинського (1877), Л. Троцького (1879),И. Сталіна(1879, грудень, майже 1880 р.), Г. Зінов'єва (1883), Л. Каменєва (1883), Я. Свердлова (1885).
А тепер знову перейдемо до «Об'явлень...» У главі 13, що має назву «Антихристово і його пророк. Семиголова зврина звела світ», пишеться: «| я бачив зврину, що виходила з моря, яка мала десять рогів, анарогах ії були десять вінців, а на її головах богозневажені імена». Аби трохи пояснити фантастичний образ звірини, звернемося до гл. 17 («Таємниця жінки і звірини»): «15 | говорить ангол до мене: «Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народ, та люди, племена І язики». А ще раніше в цій же главі: «9 Тут розум, що має він мудрість. Сім голів - це сім гір, що на них сидить жінка. А сім царів, - п'ять їх упало, один є, а другий ще не прийшов, а як прийде, то мусить він трохи пробути». «12 А десять тих рогів, що бачив ти їх, то десять царів...»
Якщо перекласти тайнопис Івана Богослова на світську мову, то він прозвучить так: «І я бачив владу, що з пюдського моря виходила, яка правила десятьма царствами 1 яка мала сім співголів, а ці сім співголів були ворогами церкви христової...»
Далі в 13 гл. пишеться: «І змій дав їй (звірині) свою силу, і престола свого, І владу велику. А одна з її голів була ніби забита на смерть, але рана ії смертельно вздоровилась. | вся земля дивувалась, сгідкуючи за звіриною! 4 І вклонилися змієві (марксизмові), що дав владу звірині, говорячи: «Хто до звірини подібний, і хто воювати з цею може!
(ти дано уста, що говорили зухвале та богозневажене. Ї їй дано владу діяти сорок два місяці».
Передусім хто вони -- сім співголіві В. Ленін, ИЙ. Сталін, Л. Троцький, Ф. Дзержинський, Я. Свердлов, Л. Каменєв, Г. Зінов'єв. Реальна влада концентрувалася в них, інші «полум'яні пицарі» -- ПОхХІДНе від ЦІС! СІМКИ.
Змій, котрий дав силу ім, - то нова релігія - марксизм, яка народилася р час найгустішої тіні орба - в році 1881. А якаїз семи гопів «бупа ніби забита на смерть»! Це - Ленін. У нього стріляли, але бін одужав. Справді, вся земля стежила за його здоров'ям. Ї він справді правмо загапльним числом три з половиною роки (сорок
два місяці), поки рана його смертельна була вздоровилась. Це тоді став зароджуватися культ Леніна, а марксизм переходив (а точніше, насаджувався силою) в маси. Саме в цей час за наказом Леніна було розстріляно велику кількість священнослужителів. Адже готувався грунт для вкорінення нової віри
Коли я називаю марксизм релігією, то це не метафора. Наприклад, А. Луначарський відверто писав, що вчення К. Маркса збагнути простій людині важко. Краще, коли вона в нього повірить, як у Закон Божий. До речі, саме А. Луначарський виступав проти руйнування храмів, бо вважав, що настанечас, коли замість образів там будуть портрети творця ! апостолів нової віри, аслужбу правитимуть комісари. «6 | відкрили вони свої вуста на зневагу проти Бога, щоб богозневажити ім'я його й оселю його, та тих, хто на небі живе. / | їй дано проводити війну зо святими та їх перемогти» (гл. 13).
Звернемося знову до 13 глави: «2 А звірина, що яїї бачив, подібна до рися була, а ноги її - як ведмежі, а паща ії - немов лев'яча паща». Так, програвши війну з силами добрана небі, сутності черні, що прийшла в земний світ в період, наближений до 1881 року, перенесли цю війну в людське суспільство. Всі, хто пережив більшовицьку епоху, можуть засвідчити, що такі метафори, як «лев'яча паща», «подоба рисяча», «ноги її - як ведмежі», відбивають звірячу сутність тієї епохи. Скільки людей, скільки доль було розтерзано, витоптано в цей періоді? Скільки етносів зникло!
ЗАКЛАДИНИ того звірства почалися значно раніше. Ще тоді, коли пише формувався світогляд майбутнього батька нової релігії. Перед тим, як стати комуністом, Маркс був членом «Ліги справедливості» і «Союзу рівних», які насправді являлися сатанинськими товариствами, товариствами тих, котрі колись називалисебе відьмакамитвідьмами Вже у студентські роки К. Маркс написав драму «Квалален», що древньоєвреийською являє собою анаграму, тобто ім я Христа, написане навпаки, себто антихрист:
Бачиш цей меч -
Князь темряви продав мені його
Га (сатана) летиш в провалля.
/ я зі сміхом кинусь за тобою...
/ незабаром кину пюдству
Могпрокляття титамічні.
Моє, приннявши вчення,
Світ згине по-дурному
Власне, це вже була програма. А нова релігія мала стати тільки ії знаряддям. Отож 1818 року у світ прийшла сутність, зорієнтована на руйнування християнської духовності.
Семиголова звірина, про яку мовиться юр гл. 13, - то влада, яка вийшла з «народів та пюдей, племен і язиків» 191/ року. А вже сім гопів, на яких сидить жінка (про не! нижче), то -- сім царів: п'ять їх упало, одим є, другий ще не прийшов, а як примде, то мусить він трохи пробути. Упапо: Ленім, Сталін, Хрущов, Брежнєв, Андропов, один
є -- Черненко; другий, котрий мусить трохи бути, -- Горбачов. Справді, Горбачов, як одна з голів звірини, невдовз! обернувся на людину. З усього, Іван Богослов побував тут (у дусі) тоді, коли Радянським Союзом правила шоста голова - К. Черненко
Звірина мала ще десять рогів ріг - символ влади. - 8. С.), анарогах п було десять вінців (гл. 13), «А десять тих рогів, що бачив ти їх, то десять царів, що ще не прийняли царства» (гл. 17).
До складу Радянського Союзу, що утворився 30.12.1922 року, спочатку ввійшли Росія, Білорусія, Україна, Азербайджа н, Грузія, Вірменія (три останні бупи об'єднані в Закавказьку Радянську Федеративну Соціалістичну Республіку). |
у 1924-1925 роках у склад) України бупо утворено Молдавську АРСР. Третій з'їзд Рад СРСР (травень 1925 р.) до складу Союзу прийняв Узбецьку РСР І Туркменську РСР. У складі Узбецько! РСР було утворено Таджицьку АРСР.
Отже, на 1925 рік Союз РСР складався: з Російської Федерації, Білорусії, України (у складі останньої! - Молдавія), Азербайджану, Вірменії, Грузії у складі Закавказької РФСР; Узбецької РСР (у п складі Гаджицької АРСР) та Туркменської РСР, тобто 10 республік. |
Яким би не був статус тих десяти народів на час їх «добровільного» об'єднання, але це були етноси, котрі ОДВІКУ мали СВОЇХ царів, гетьманів, князів, господарів, ханів, емірів, тобто вінценосних державців. Щоправда, після утворення СРСР їхні одвічні «вінці» були замінені на герби також у формі вінків. Ось чому Іван Богослов пише, що на рогах у них були десять вінців
Уже згодом, 1936 року Союз загарбав КазахстаніКиргизстан, а 1940-го - Естонію, Латвію, Литву.
Ангол каже Іванові: «...десять царів (читай: перших секретарів), що щене прийняли царства, але приймуть владу царську на одну годину. «13 Вони мають одну думку, а силу та владу свою віддадуть звірині» (гл. 17). Здається, тут і пояснювати зайве. Правителі десяти держав, що входили до Союзу, мали якусь владу тільки короткий час. Невдовзі вони перетворилися на звичайних виконавців вказівок з Москви. Нищення влади в республіках було таким брутальним, що навіть дехто з тих, хто сповідував нову віру, пустили собі кулю. В Україні такими були Скрипник 1! Хвильовим. Усі, хто бодай трохи був наближений до влади, справді мали тільки одну думку. Том, хто смів мати іншу, будував «комуністичний рай» для перших на лісоповалах, Біломорканалі тощо. А якщо вона була і зовсім відмінною, то він опинявся на тому СВІТІ.
«І ПИ (ЗВІРИНІ) дана влада над кожним племенем і народом, і язиком, і людом. 8 | й вклоняються всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця (суса Христа), заколеного від закладин світу» (сл. 13). Себтоті, хтоБогане визнавав.
«11 | бачив я іншу звірину, що виходила з землі. | вона мала два роги, подібні ягнячим, та говорила, як змій (за Марксом). 12 | вона виконувала всю владу першої! звірини перед нею, г робила, щоб земля та ті, хто живе на ній, вклонились першім звірині, що в неї вздоровлена була п рана смертельна» гл. 13). Цією «іншою звіриною», поза всяким сумнівом, був Сталін. Після ХІ з""зду парті (1922 р.) пленум обрав його генеральним секретарем ЦК, зробивши по суті повновладним воподарем Російської Федерації ! Радянського Союзу. Це і є два його роги. Спершу вони були справді подібні до ягнячих, та вже через десять років він так укріпився при владі, що вони стали чортячими. Сталін виконував усю владу «першої звірини» І 39 життя Леніна, і після його смерті. Він, власне, з Леніна зробив образ ! присмлував вклонятись мому. «ІЗ | чинить вона великі! ознаки так, що й огонь зводить з неба додолу перед пюдьми. 14 | зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано ім чинити ЗзвІіриною (мається на увазі перша звірина), що має рану від меча ( коли ці рядки писав Іван Богослов, пороху ще ме було, і! що таке пістолет, він напевне ме знав) та живе. 15 | дано їн вкласти духа образові звірини, щоб заговорив образ збвірини, І зробити, щоб усі, хто не поклониться образові звірини, побиті бупи»
ВСІ противники пенінізму. крім тих, КОМУ пощастило емії рубати, бупи фізмчно винищені або запроторені до концтаборів, «16 зробить Дона, щоб УСІ! -- малим 1! ВОпУг ким, багатим І вбогим, вільним | рабам було дано знамено на іхмю правицю або ма їхні чола, 1/ щоб ніхто не міг амі купити, дамі
продати, КО він не мав знаменмя чецонеми, а560 числа ммення його...»
М з
ПРЕ | урприратрев зеакоар прретьаьнй здічеьм Р маньвсьоомо мн ЙніЙ ватео оебррОЇ
Р і р нор рн
ПР
озна и анна -
ме так бупо? Купувалося тільки гобхідне. Торговельний промиак будь-якми інший (наука, | мистецтво, економіка, політика), пітератуР п пльки тим, хто мав червону з Леніним - партквмток -- зназвірини. А число -- знамемня 18, меночя гичне число від Суми цифр будькабагіс ків: 1818, 1917, надто ж з 1881 - те зайного в історі пюдства.
дрість! Хто має розум, нехам звірини, бо воно число гдчиСсЛО пцистсот шІСТДесят шість».
життєво М сег. втім.
я а щ
НАЙПЕРША голова звірини прийшла із
середовища. : службовця ідлі Миколайовича
та його дружини Марії яни - уродженої! Бланк (доньки
каря єврея-вихристя ! німкені Анни Горпк
ся хлопчик, якого батьки шщопф) народи?
зали Воподимиром: Він був третьою ра ою 8 см. За чотири роки до нього
з'явився На світ брат Олександр, а за шість - сестра Анна-лк
ілля Миколамович був репігійною пюдиною і дітей намагався виховати в любові до
са ставилася до релігії Марія Олександрів-
на, прямих свідчень не збереглося. Але окремі штрихи з життєпису матері вождя революції проливають деяке світло на її сутність. Тепер, коли більшо-вицька доба відходить у минуле, все більше з'являється публікацій Про утаємничене. Однією з перших до ці: теми звернулася відома письменниця Марієтта Шаггнян, що свого часу наробило великого переполоху у
"міерхівці партійної! влади. Затим за вивчення зі кремлівських ВОЖДІВ вВзЗяЯяЛлАаСЯ дослідниця Лариса Васильєва. |
Таким чином, з'ясовано, що Марія Олександрівна в п сутність фрейліною при дворі стала коханкою КОГОСЬ 1 царської родини. У неї народилася донька Анна.
Коли через два роки вона завагітніла вдруге, б звели з Іллею Ульяновим. Хлопчик
народився незадовго до їхнього шлюбу. На його правій руці був шостий палець, що вважається знаком диявола. Це був Олександр. Коли Ілля Миколайович, бувало, запитував у нього, чи піде він до церкви, Олександр коротко | твердо відповідав: «Ні», | ці питання, як пише старша сестра Анна, перестали повторюватись. А коли Ілля Миколайович помер (січень 1886 р.), син навіть не приїхав на похорон. Все літо разом із матір'ю він провів у маєтку Олексіївці. | повернувшись до Петербурга, почав готуватися до замаху не Олександра Третього, який він планував Здійснити в річницю терористичного акту Каракозова на Олександра Другого, а саме 1. КВІТНЯ. | Між тим, Каракозов був «другом» Марії Олександрівни. Роман між нею І майбутнім Терористом, до речі, молодшим від неї! на п'ять років, не був таємницею для знамомих родини Ульянових. Здійснити свій задум Олександрові не здалося. Цього разу охранка не дрімала: |
вена 1887 року його було заарештова-
незвичного у родим!
Упьяновг?
Опександр!
-
мно проаналізувати сказане, то вихозе що пружиною нищення царської! си був не Каракозов, не Олександр ! є не Володимир, а Марія ксамдрівна, яка мала з династією СВОЇ
до о бкра вно думати, що коханець, класти олодший на п'ять років, зміг ратор ВЕНУ зрілої жінки могутній генекародова нависті. Тим паче, мого благопо і ідеї навряд чи спонукали б ною Пучну, небідну жінку до помсти
"8 власних дітей.
| ати, Каракозов був знаряддям
Пізніше. А зразу після страти Ракозова злякалася. Злякалася ного. Про її стосунки з терорис- ШОВ є МРрЕСТИ охранці. Це тоді вона а породі найвищої кручі у Нижньому
(Родина якраз там мешкала) доля була З Олександра. Та цього разу
ла лишився 2 ним. Тільки на все життя він Дала горбатим.
рам 1814, Олександрівна ще сина "Паро Року народження та доньку "0 -- також вихованих у гра царської родини. Деякі когось одять, що справжнім бать-
"роки З мих був сімейний лікар
по роби З пенависть перемогли з третьої! щений сом Ульянова-Леніна був ПІЛЬКи цар, але й уся ЙОГО Залі привертає увагу оди" Ромування Миколи Другого
п
за власну
з Ко ПРОБІ
З зон нн
Р соте щ нь - | и сна 0 А ан
- анційнььнамноммі
й - МР ба ПА р я жи - Б -
о 0 с 0090
зд, дожЕє, ця СЕФІСАЦЯЯ?!
о
відбувалося в Іпатіївській церкві, а розстріл 7 8 будинку купця Іпатія в Єкатеринбурзі.
ПЕРША голова звірини з великою неназиєтю ставилася до Христової церкви, про ЩО свідчать пореволпюційні накази щодо «вященнослужителів. Найбільше в тому сприяла Надія Крупська. Тут вони були рівні. Якби Ленін прожив бодай до 1930 року, на ОДНІМ ШОСТІМ Суші не залишилося б жодного священика.
Нострадамус про це пише:
Святим храмам буде причинено велике поругання,
/ це вважатиметься великою доблестю сі (відвагою), Гой, чий профіль карбуватимуть на грошах,
на золоті, на медалях, Зрештою, помре в дивних муках.
Друга голова звірини, що прийшла на зміну першій, виконувала владу першої і «робила - щоб земля та всі, хто живе на ній, вклонилися першій звірині». Це був Сталін. Заповітна мрія його матері була
б чию - ч.ч б чи Р чу ок ою - Ск о м чі нь а
побачити сина священиком. Якщо Ленін складав екзамени екстерном, то Сталін вчився на стаціонарі. Його виключили з останнього курсу семінарії, яка давала вищу освіту. Але сутності втілюються в немовлят не за бажанням батьків, а за вищими законами. Тим паче, генетичні закладини були інші. Не зайве нагадати, що він народився гакож з ознакою сатани: два його пальці на нозі були зрощені. у При Сталінові продовжувалося руинування храмів. Згадаймо знищення Михайлівського Золотоверхого, церкви Києво-Печерської лаври. Смертний вирок був винесений навіть сами Софії Київській. | тількивтручання зарубіжних країн, зокрема Франції, врятувало цю неповтор-
ну пам'ятку. Про прихід Сталіна до влади Нострада-
мус пише так: 5 Не схожий на інших ( чоловік) прийде У велику Імперію, Далекий від доброти, ще більше від щестя, / вно встав 3 ваний тим, хто неда Короно п з
ство наближається до великого
королів кону
В гл. 17 «Об'явлень..--» У розділі «Велика розпусниця» пишеться: «І прийшов Один ІЗ Анголів, що мають ЯМ чаш, | говорив 30
ї
кажучи: «Підійди с !Я покажу тобі пикої розпусниці, що сидите
одами (згадаймо: води -- ТО усту чинили земні
устиїї впивалися мешканці мене на пустиню».
народи). царі, ВИНОМ розп
овів ВІН | емлі». Ів ДУС! П 22: ПУстиня - спустошене ВА Христа місце. є
ТХ побачив я жінку, Ще? сиділа на червоні
и іме- (підкреслення В. С.), переповненим
и. яка мала СІМ ГОЛІВ ар ого жінка була одягнена в Дер довга пурпурова мання; суравог пур 7 темно-червон з лани воний колір) й КармМ? р оного кольору ! приоздоблена емо огоцінним камінням таперла о БУ а вона мала ЗОЛОТУ чашу, ми):
танечистоти розпусти І А на таємниця: «Великий
сти Й ГИДОТИ землі». пишеться 8
іч ще - бо па о з чі, она, В о єнот и . і уд на о Я уоооссцо ооо ко о СОУ Ж кн ния " Р ль ни М - че Ми б У че - б МАусуме ж м п чи ча у кам
Успенської
геліє було створене наприкінці першого -- на початку другого століття ново! ери, а держава Вавилон існувала від 19 до 6 віків до Різдва Христового. Але з усього він - Вавилон був, мабуть, прототипом Радянської імперії. «І бачив я жінку п'яну від кров! святих і від крові мучеників Ісусових і, бачивши ії, дивувався дивом великим».
Наприкінці цієї глави Анголп повідомив Іванові Богослову: «І8 А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними».
Немає потреби пояснювати, про яке місто йдеться.
Це місто - Москва.
Сказане тут же: «11 | звірина, що була - і нема, і вона сама восьма й з сімох, і йде на погибель» -- яскраве підтвердження цьому. Бо Радянською імперією керувала комуністична партія з Москви -- столиці Росії і водночас Радянського Союзу. Ось чому «восьма з сімох». | склалося так з 1922 року. Нагадаємо: в Союз «об'єдналися» Росія, Білорусія, Україна, Молдавія (у складі України), а також Азербайджан, Вірменія,
о
а РИ се я - кн ла в о вай б м
поь» -
- "ГУ ціні пі чий, ч чі - ї У Му Дю ж ок пора А ДУ чей.
Раф й й очі я, | ч і Ру р! УР оця во чоо
Грузія у складі) Закавказької Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки. Решта республік була в різний спосіб загарбана вже цим утворенням.
г з
СІМ голів звірини мають подвійне значення. У першому випадку з людського моря 1917 року вийшла семиголова звірина і головами її були Ленін, Троцький, Сталін, Каменєв, Зінов'єв, Дзержинський, Свердпов. У другому -- голови звірини змінювали одна одну в часі. Першою був Ленін, другою -- Сталін, за ним Хрущов, Брежнєв, Андропов, Черненко, Горбачов. Ці голови за віддаленням часу їхнього народження від фатального 1881 року (вихід «Капіталу» Маркса) ставали дедалі людянішими. Остання зних - Горбачов. Щотстало причиною загибелі «Вавилону». Випадково чи ні, а Горбачов носить ім'я Архангола Михаїла, котрий «переміг на небі змія великого, вужа стародавнього, що зветься диявол І сатана | що зводить усесвіт».
Сутністю своєю Горбачов був антиподом Сталіна. Якщо Сталін за ОСВІТОЮ І вихованням тяжів до християнської віри, аза народженням -- «генетикою» - до сатани, то Горбачов, маючи освіту «змія» (марксизм), виховання звірини (компартійне), душею належав Богові. Чоловік цей був української, козацької крові їиому дано було розвалити імперію антихриста.
Проте якою б не була генетика людей, що очолювали Радянський Союз, їхню свідомість живила ідейна «кров» К. Маркса. Ми вже розповідали дещо про нього. Що ж являла собою ця особа, що так сильно крутнула стерно цивілізації?
На перший погляд, нічого особливого. У житті Карл Маркс полюбляв чарку. Траплялося, що занедбував дружину й дітей, І! вони через це бідували. Він служниці зробив байстря, яке потім усиновив його друг Ф. Енгельс. Був не вельми охайним І страждав фурункульозом. Все життя існував на «нетрудові доходи»: спекулював на біржі І найчастіше програвав. Це останнє, далебі, якось не в'яжеться з його знаннями сутності капіталізму... Нічого особливого.
Привертає увагу інше. З шести дітей, що він їх прижив з Жанною фон Вестфаллен,
троє померли дуже рано. А з тих трьох, котрі вижили, дві доньки покінчили життя самогубством. Одна з них - Лаура вийшла заміж за Поля Лафарга - близького родича, внучатого племінника Карла Маркса. Власне, це було кровозмішення. І вона, її чоловік вкоротили собі віку. А трійко їхніх дітей померли ще в колисці.
Такого випадкового збігу обставин не буває. Над потомством Маркса тяжіло прокляття. є
Він мав лиху вдачу. Йому притаманні були садизм ! комплекс руйнування. Ось вірш, якого він написав змолоду:
Я хочу спорудити собі тром
На великій хоподти горі,
Оточений людським страхом,
Де царює похмурий біль.
Цю свою програму він виконав. Щоправда, сидіти на тому троні йому не судилося. Але зі своїх портретів він бачив і «людський страх», і «похмурий біль». Його вчення обійшлося тому полігонові, де воно обкатувалося, у 50 мільйонів душ. За своє життя він, крім Ф. Енгельса, не мав друзів. На його похорон прийшло тільки шестеро людей.
Насіння його віри впало на добре
підготовлений грунт. Адже похмурий орб, який повільно наближався і так само повільно
віддалявся від зловісного 1881 року, наслідив у людських душах. Окультна наука вважає (знає), що похмурий сателіт має довершену організацію, властиву тільки йому, 1 користується суворо визначеними законами, природу яких можна легко розпізнати, спостерігаючи за жорстокими інстинктами тваринної природи в людях без моралі. Такі особи, власне, є окультними агентами «братерства духовного світу», яке відоме під іменем чорних магів.
Вони виступають вчителями і володарями похмурого орба на плані астральнім і-
школи чорної магії - на фізичному.
Нострадамус писав: «Потому в Атилі
-
зародиться велика імперія Антихриста,
чо -
кількості».
Мабуть, не варто переконувати, що Атила - то держава, яка була розташована на землях царювання вождя гунів Атмли, тобто наша територія. Назва «Росія» з'явилася тільки після 1700 року. До того часу на мапах світу вона значилася як Московія, Московське царство, Московське князівство. Була Галицька та Київська Русь. Отож, Нострадамус територію майбутньої Російської імперії назвав Атилою так само, як в одному зі своїх катренів Україну -- Борисфеном -- від назви найбільшої водної артерії народу.
з ша з
У ПРОРОЦТВАХ Нострадамуса знаходимо: «...так що прихід Святого Духа, який починається з 48 градуса, викличе велике переселення людей, котрі рятуватимуться від жахів Антихриста, що воює проти пюдини королівської! крові...»
Спробуємо з'ясувати, про що идеться. Незрозуміле, що таке «прихід Святого Духа», аот 48 градусів - це меридіан і вище якого міститься Радянський Союз. Справді, вище 48 градуса почалося велике переселення людей, нащадки яких і тепер розкидані по всьому світові. Ну, а хто він - Антихрист, що воює проти людини королівської крові, сказано вище. Це він (за Нострадамусом) «стане великим Вікарієм Ісуса Христа, і проти його церкви г його царства». Значення слова «вікарій» - той, що заступає, заміщає. Отож, Нострадамус мав на увазі того, хто заступив собою Христа. Ним був Ленін.
Далі по тексту: «...і передуватиме тому затемнення Сонця, найтемніше ! найнепроглядніше від часу сотворення світу і до смерті і страти Ісуса Христа аж до нашого (тобто, 1556 р.) часу, а в жовтні місяці стануться такі великі зміни, що подумають, начебто сила тяжіння землі втратила свою природну спрямованість і зануриться вона в постійний морок...»
Як відомо, 1881 року (нагадуємо: це рік закінчення «Капіталу» К. Маркса) Сонце перейшло із знаку Риб у знак Водолія Іі вступило в цикл, який у всіх відношеннях - за природою дії відрізняється від попереднього, що тривав 2160 років (це період, коли Сонце проходить через кожен знак свого небесного Зодіаку, або одна дванадцята частина його повної! орбіти, яка дорівнює 25 920 рокам).
Мало того, що в 1881 рік змінився цикл, він, тим паче, був роком найбільшої тіні орба на землі. Ось що таке «найтемніше, найнепроглядніше затемнення», яке, за словами Нострадамуса, передувало виникненню імперії Антихриста. Ось що таке число 666.
ча...І за тим настануть надзвичайні
Вавилон, ЯК! У етафора- Адже Єван" Х. з .Ю, рай «Об'явлення
зн
оон ні
тини б!
і З ПМ ся
зерси спустяться у великій і незліченній
о.
"Р, 5 Е Ж
; х і ус ЛЮ «РУ
Т-є Йо фа
й ре, го 4 Тженів КО
/
Я, МОЖЕ, ця СЕЧІО ДЦЯЯРІ
і-й Р зт РОВУ РЕ
Слово ПРОСВІТИ
переміни, зміни царювань, великі землетруси, розмноження нового Вавилону (слово «Вавилон» вживає також Іван Богослов), зловісний нащадок якого розростеться після першої жертви-покути, і це триватиме лише сімдесят три роки і сім місяців, а затим пустить паростки та, котра так довго була безплідною, починаючи з 50-го градуса, і яка поновить усю Християнську Церкву». П'ятдесятий градус - меридіан, котрий заневеликими неточностями (лінії кордонів), опоясує з півдня сучасну Росію. Із сказано-
го в цитаті може викликати запитання тільки: «після першої жертви-покути». Також жертвою нової! релігії став Ленін, котрий перед смертю збожеволів і помер у тяжких муках і якого и досі не хоче прийняти земля.
Писання Нострадамуса про цей період мало чим відрізняються від «Об'явлень Івана Богослова». Навіть слово «Вавилон» у них вживається у тому самому значенні. Різниця у більшій метафоричності письма автора «Об'явлень...» івабсолютній часовій точності пророка з Франції.
В «Об'явленнях Івана Богослова» є такі рядки: «15 | говорить (Ангол) до мене: «Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики. 16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, - вони зненавидять розпусницю, спустошать п й обнажать, і з"їздять її тіло, ї огнем пспалять».
Чи не так сталося? Скільком республіканським «царям» допекла Москва-столиця, де концентрувалося все корисливе, закостеніле, жорстоке, догідливе І брутальне? Звірина-компартія побачила, що її релігія марксизм стала предметом використання. Вже не вчення «змія» зробилося головним, а жреці та ті, хто їх обслуговував. І все те гніздилося в Москві. Тому-то й зненавиділи «розпусницю» царі | звірина викрили («обнажили » ) діяння її, з'їли тіло Ії: Москва, як столиця «Вавилону», перестала існувати. А огнем її спалив Б. Єльцин. Згадаймо, як горів останній оплот «срозпусниці» -- споруда імперськобільшовицького парламенту.
При осмисленні сказаного виникає кілька запитань:
1. Як могли люди, один Із яких жив 4,5, аїнший - 19 століть тому, з такою дивовижною точністю знати (не передбачити, а саме знати) про події нашої, не такої вже й
далекої історії? . 2. Чому свої писання вони побудували в
завуальованій формі?
3. Чи піддається все, що пов'язане з
числом звірини, осмисленню матеріаліста? Щоб пояснити перше, слід припустити,
що існує надчасовий вимір, де все, що
бупо, є і буде, вже є, і що ці двоє мандрували над століттями (над часом). | що подорожували вони не тілесно, а, як пише св. Іван Богослов, у дусі, тобто самою сутністю, без «скафандра», яким є тіло. Або їм було дано Божою Силою проникнути у «конструкторське бюро» та побачити вже готове «накреслення» майбутніх подій, які мали статися у земному світі; побачити їх у «голографічному» зображенні та вжахнутися.
Єдиним, що пов'язує той «макет», ту «програму» Вселенського розуму зі світом, де вона мала реалізуватися, була метрика часу, початком якої став відлік років від дня народження Їсуса Христа. Це на ній -- метриці було зроблено основну «зарубку» -- 1881 і названо її числом звірини.
Що ж до завуальованої форми писань... У стародавні часи мудрість цінували вище за золото. Так само, як дорогоцінний метал оберігали від марнотратника, так 1! справжні знання ховали від натовпу. Мабуть, це одна із причин, що всі окультні книги, 1 Біблія також, несуть у собі більше підтексту, ніж тексту. Їх ніби зорієнтовано на тих, хто не намагатиметься використати знання на шкоду іншим. Така була традиція. Але найголовніша причина «густої вуапі» -- небажання Вселенського Розуму висвічувати свої плани перед смертними. Адже тод) з'явилися б бажаючі перешкодити тим
жахливим, але, мабуть, потрібним епізодам
дна кщо пояснення на перші два запитання
-- суто гіпотетичні, то значення числа звірини можна осмислити 3 матеріалістичних позицій. Справді, перехід «Батька-Сонця» з одного знаку Зодіака в інший пов'язаний з великими змінами у мого впливі на «Матір- Землю»: це гравітація, і вібрації, і радіації, | магнетизм, іще багато знаного й незнаного. 1881! року почався новий підцикл сонячної сили, який за своєю природою повністю відрізняється від попереднього, що тривав 2160 років. Його вібрації стають інтенсивнішими; вся людська природа настроєна у вищому п ключі. Так само, як звичайний знак Зодіаку визначає характер, ментальність т зрештою долю пюдини, так ; сонячні підцикли (2160 років) визначають особпивості всієї пюдської раси (цивілізації). На небесному годиннику позначено гіднесення й падіння націй, імперіи і Сімей у повній відпоОвВІдД0нОСТІ ІЗ впливом Сонця І пла-
Вінні кції Р РР що
- б. ПА РТ паці нав
негна Землю. З переходом Сонця з одного знаку в інший змінюється й сама полярність планети. Напевне, Зодіак Сонця и земний Зодіак - не те саме.
Що ж являє собою підцикл Водолія, в якому опинилося людство, починаючи з 1881 року? Це знак чоловічий, позитивний; за характеристикою він інтелектуальний, науковий, філософський, артистичний, інтуітивний і метафізичний. Це г спричинило боротьбу елементів, невпевненість, розгубленість. | це триватиме доти, доки елементи попереднього не будуть зовсім витиснені новими.
ж " й
НА ЖАЛЬ, зміна сонячних підциклів збіглася (а, може, це й не збіг) із лихою подією «найтемнішим, найпрогляднішим за всю історію людства затемненням Сонця» (в ізотеричному плані, за Нострадамусом), або ж, що те саме, з наближенням похмурого орба 1 його густої тіні, якавкрила
Землю. Люди окультного вчення знають, що з центру астральних областей «першого братерства» (що в самому орбі) формується | потім проектується на «друге братерство» (вже земне) дух ОПЖІ, крутійства, грабіжництва, вб вства й лицемірства. Це живить ідейно й енергетично темні сутності (зерси) земного світу. Психічний вплив орба поширюється в «інтелектуальні вихори» раси, де його еменації нишком, хитро и підступно отруюють сам простір, який складає генетичний план життя людини. Звідти невидимий чорноокультний струмінь проникає в самі внутрішні «складки» людського духу і набуває такої влади над душею, що навіть у найглибших, найпотаємніших куточках суто людського (безкорисливого, чистого)
серця з'являється липка гидота егоїзму (для себе). Вплив чорного сателіта легко простежується, якщо порівняти звірячу несамовитість перших лицарів революції і руинування під їхнім впливом всього людського в людині й суспільстві.
З приходом у цей світ «зерсів» з'являється такий дивовижний феномен, як «брат на брата», «синна батька» і зрештою
країнець на українця». ікщо подумки накреслити криву звірств, що їх було завдано людині й народам, від Леніна до Горбачова, то вона, починаючи зі см м Сталіна, різко падає.
кщо порівняти людей тієї доби, котрі
мали «образ звірини» -- партійний квиток, | сучасну нам молодь, то можна помітити
ивну, не властиву вікові особливість --
ільшість старих людей, коли йдеться про марксистські принципи, стають не просто непримиренними, а несамовито агресивними. Кожен із таких немовби позначений міткою сатани, Сказати, що їх перевиховано - нічого не сказати. Їх «відштамповано» облудними словесами, вних підмінено саму сутність людини якоюсь іншою.
Та повернемося знову до «Об'явлень...» У главі 18 «Загибель Вавилону» пишеться: «Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба і що владу велику він мав. | земля світилася від слави його.
| він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон!
Став він оселею демонів
/ сховищем усякому духові нечистому,
/ сховищем усіх птахів нечистих та ненавид них.
Бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! / земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші ного. З падінням Москви, як столиці більшо- ВИЦЬКОЇ імперії, всі структури, що доти були зорієнтовані тільки на виконання ії кОМанд, столи начебто безпритульними. Люди, що очопювали їх (всівони мали знамена имення зврини -- партійні квитки), відчувши повну безконтрольність, заходилися грабувати все, що потрапляло під руку, -- гроші, заводи, кораблі, споруди. Все! Навряд чи варто пояснювати значення таких метафор, як «оселя демонійо», «сховище усякому духові нечистому» тощо.
ЗА ВСЮ? історію пюдства було два найбільших пограбування: перше, коли владу захопила звірина 191/ року: у людей - спочатку багатих, апотімі х всіх інших, було віднято практично все. | 1990-го, копи звірина розпалася на складові: тепер уже сховавшись за виготовлене ними ж пугало «демократи» | пукавством та підСступом спрямувавши на те пугало гнів пограбованих. ;
«4 | почув я інший голос із неба, який говорив: «Вимдіть із нього, ЛЮДИ МОЇ, щоб не стали ви спільниками гріхів його і щоб не потрапили в карання його. 5 Гріхи-бо його досягли аж до неба !Бог згадав про неправду мого. 6 Відплатіть ви мому, Як і він вам
ож РА РР РЕА жан ж -
щое)0|о)щое ' - І ач Р кі
пив 0
жпнадоній анноо
платив, | вдвоє подвойте йому за вчинки иого! Удвоє налийте до чаші, що він вам наливав! Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! ...Через це одного дня прийдуть кари мого, смерть, і плач, і голод, | спалений буде огнем, бо міцний Господь Бог, що судить мого!»
У фрагменті, мабуть, ідеться про те, що має статися вже після того, коли пишуться ці рядки
«Плач за Вавилоном».
«9 | будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі иого. 10 Вони через страх його мук стоятимуть здалеку і говоритимуть:
Горе, горе, о місто велике,
Вавилон, місто могутнє,
бо суд твій прийшов однієї! години!
11 Г купці будуть плакати та голосити за ним, боніхто некупує вже їхнього вантажу, - 12 вантажу золота і срібла, і каміння
і " ї - й Ч - - з
РО ЕРА и че "Чу ї б "ат Р М а й - че а й свою . ГІ чуч ль - й оч а
- їв
ч Ум Ран - 5 - я ь ви чи у в ни Р |.
М Б й
їй чи Р | т -й и Р за вот | й - и) І | 4 р й ш Й - ть ча -. РА ня що | Фо той пот что шо В ПІ ї - 4 "б й й? бо «я Ре м паю й А - ж З "ше Уй Я 7 ?АР агар Рі . й -
чи чи чо ми
ж юУ
іч чою б В
і шовку, і кармазину, і всякого добра запашного...
15 Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалеку; і будуть плакати та голосити, 16 1 казати:
Горе, горе, місто велике,
Зодягнене в вісон / порфіру та кармазим
/ прикрашене золотом
дорогоцінним камінням та перлами.
І/ Бо за одну годину загинуло таке велике багатство...
| кожен стерник, і кожен, хто плаває на кораблях, і моряки, івсі, хто працює в морі, - стали здалеку. 18 бачили дим від пожежі иого, кричали й казали:
Котре до великого міста подібне?»
З розпадом СРСР втратили чинність усі угоди між державами, надто тими, що належали до соцтабору 1 «царі» яких «з ним розпусту чинили». Втратили чинність І всі торгівельні угоди, за якими стояли «купці земні».
Перед митцями, що недавно уславлювали культуру імперії-конгломерату 1 мали високі звання, з'явилися нові пріоритети... «22 | голос гуслярів, і співаків, і сопільників, гсурмачів уже небуде чути в тобі! 23 І світло свічника вже не буде світити тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством (марксистсько-ленінськими ідеями) були зведені всі народи! 24 Бовнім знайдено кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі».
ше «а
ВСІ ІМПЕРІЇ зачиналися й діяли в кривавому бульйоні. У двобої стикалися дві сили: одна спрямована на перемішання, друга - на збереження ідентичності. Загарбник І той, хто боровся проти нього, -- тільки знаряддя тих двох сил. Найбільшу за всю історію пюдства вакханалію перемішання народів та націй було започатковано 191/- го. |дея злиття етносів (націй) іде прямо від сатани. Всі томи класиків марксизмуленінізму в підсумку зводяться до одніє! думки: перемішати раси, етноси, дужого й хирлявого, роботящого й неробу, обдарованого и нездару - ів перспективі перетнути шлях розвитку та запанувати над хаосом.
Боротьба за те, яким бути окремому народові чи всьому людству, точиться не Тільки на землі, а також у тому, іншому вимірі, де рОнУЮТься майбутні земні ПОДІЇ. Таке його неможливе, якби сутності, втіпені в плоть пюдини, відрізнялися б від тих, хто ще не втілився, аб Тих, хто вже розвтілився. Окультний «герметичний закон» стверджує, що «те, що вгорі, подібне тому, що внизу», або «те, що на землі, таке ж саме, що й на небі».
Отже, існує Україна душ, яка багато століть боролася і тепер бореться за збереження ідентичності народу, а відтак 1 за своє існування. Сутності тих, що полягли за свободу на землі, помовлюють собою пави патріотів потойбічмої України і перебуватимуть там доти, аж поки не проб'є час їхнього втілення. Не виключено, що хтось із тих, хто боровся проти змія на боці Архам-
СИРУ ПИ нн 00 и - с-ще и ан
що чн етно ні не рн
гола Михаїла, був одним Із синів позачасової України, якому судилося, втілившись у плоть, перемогти змія також іна землі. Про цього «Михама Міченого» не один раз згадувалося в ізотеричних джерелах.
Навряд чи земний Михайло Горбачов був свідомий того завдання, що на нього було покладене. Радше, його вела невидима рука воїнства небесного, очолюваного Архангелом Михаглом. Вона, ця рука, визначила життєвий шлях і оберігала від аварій на тому шляху майбутнього генсека. Саме ця рука означила (вже при народженні) його одного з-поміж багатьох мільйонів тих, кому було дано «знамено на їхню праву руку або на їхні чола» й «образ звірини» (щдеологію та партійні квитки), тобто виділила свого посланця не тільки у плані духу (про це навряд чи здогадувався і сам Горбачов), а також на плоті.
Так само, але сатаною було позначено при народженні Сталіна (пальці на нозі, що зрослися).
Чим більше етносу винищується на землі, то більше його опиняється в тому, іншому світі ї більше бере участь у потойбічному формуванні майбутніх земних подій. Але це винищення може тривати тільки до певної межі. Бо тоді буде нікому продукувати нові «скафандри» для нових втілень.
Вседержитель так ревно оберігає етноси від нівелювання ще и тому, що їхні антропологічні ознаки ( мовноартикупяційний апарат, особливості скелету т.ін.) найбільш пристосовані під певний вид сутностей. Тобто в українське немовля радше завсе втілиться сутність українця. В цьому-бо «скафандрі» воно почувається в матеріальному світі найкомфортніше.
Рівень підвищення самосвідомості у нашій державі відбуватиметься стрибками. Перший (він, мабуть, уже триває), коли у земний світ прийдуть сутності загиблих у війні вісімнадцятого--двадцятих років; за ними - ті що були вигублені близеко сей
репресіями у тридцяті - їх близько се мільйонів; і, нарешті, - жертви | воя Другої світової, незалежно під чиїми прапорами вони полягли: їх також близько семи мільйонів. Ці два стрибки самосвідомості не тільки змінять етнічний план України, ай поновлять здеформованим менталітет народу. Прийдуть-Оо сутності митців, що віддали життя за свободу; прийдуть душі трударів, вимерлих на просторах Сибіру, івночі, Казахстану, селян, вимордуваних голодом на найродючішій у світі землі. Почнеться епоха відбудови духовної І матеріальної, івженіхто не скаже: «Взагаліто я українець, але...» Нострадамус про цей період писав: Закон Мора поступово згасне, 5 Затим (прийде) інший, значно привабливішими, Борисфен перший прийде встановити ( воїн) талантами (дарами) й мовою більш привабливий закон. 7 Закон Мора - то суспільний пад, який змоделював у своєму романі «Утопія» англійський письменник Томас Мор. Цей роман був настільною книжкою К. Маркса | став прототипом створеної ним релігії. Отож Нострадамус пише про першоосно-
ву релігії Змія. г
з ее ша ч
НЕ ЗАЙВЕ нагадати, що, закликаючи в «Комуністичному маніфесті» пролетарів усіх країн до єдності, сам Маркс з'єднав свою долю не з пролетаркою, а з аристок-
аткою -- баронесою Жанною фон есфатлам; сам не належав до
послідженої верстви, бо був нащадком Ратно» поколінь рабинів. До речі, під час створення «Комуністичного маніфесту» мого радником був Жан Лаффіт-Лафлін, яким ! піратствував, і торгував рабами, і мав фабрику пороху, та зрештою створив у Америці, в штаті Луїзіана спеціальну комуну, де розводив негрів на продаж.
Вселенський Розум, мабуть, спершу не догледів загрози ідеї Мора для пюдства. Та зрештою схаменувся: за відмову присягнути Генріхові МІЇЇ, як главі англійської церкви, Томас Мор, колишній його улюбленець, був ув'язнений в Тауер, звинуваченми у державній зраді й засуджений до страти. Вирок суду від І липня 1535 року оголошував: «Вернути засудженого в Тауер, звідти волочити по землі через усе пондонське сіті в Тайберн, а там повісити так, щ замучився мало не до смербті, зняти з петлі, поки він ще не вмер, відрізати статей! органи, розпороти живіт, вирвати м спалити нутрощі. Потім четвертувати г прибити по одній чверті тіла над чотирма брамами СІТІ. а голову виставити на Лондонському мобс ту». Король змінив кару простим від" рузунаєн голови.
роте джина бупо випущено з гплека. Економіст К. Маркс ПіДВІВ ПІД ЦЮ дею науку, аполітик В. Ульянов (Ленім) постави? експеримент над пюдьми. Перебіг подім передбачив і назвав точний термін памувам" ня Закону Мора (сімдесят три мої Сім місяців) його сучасник Мішель Нострадамус
ОТОЖ, міна, що її було підкладенмо ПІД кристиянським світ у середимі другого тисячоліття, вмбухнупа на мого прикімці.
ЧУ Ааторське право .- Передрук із дозволу затора. Ша 2 ЧЕ ч
просте ,
аб о Чай о ідо о Й
М || ї
воно
, тов З
Є
ково ПРОСВІТУ
1 і, 1! .оМПІКерезіїЄ:Меа ер; а)ЛАМ
Ііїй 7161 | Надлог оду МАХПЛЬХХО ТІМ Л РО рЕБОІМИ 1
" о
лм змін як ІСМУЇМІ ПМ РА МУТМІГИ Др здум НОВИХ 1 ноезіміІГНенНниИ ХХ "мані, мовах » щі подививсь дідусь Омелян на
пусля зані свою ДОЗІМУ котра РІРИИО У ч6
3 жю МОУ уфедан Пчіб о
. Слухай Лізо, яп оц є думаю, що ж
буде да З Чи аистпть посада секретя ВОМ ЗО ди тобі акоїсь вІДРади п житті, чиря соки, лід Зачахнеш ти на ній нагоду" доню, далі Можі з тебе
Треба ачитиєси
пазииим ВИМІЧ агром" хоч | ІСІ учитель-агрономом "ік і У " ль
кою це ММ більше до вподоби Га в "11М) 1 | | ним цого такого немає Це яком по
"паркова. там, кажу ть, Інститут дати ь ДО Х М
такий С у и | | "НЕ НА що Ж, да Харкова, ГО НО дО хХарко-
| "1 і кКліжеші 3 ти катре ЩО х | ПИ 4 |
Ру Скажу. ЩО Ме у слину дочку одну до того Харкова Мис го, - у нім пувидше сі упити на не ді ру горе А вона ще молода та челена зн Птось не те, Ка гре, пи КОМОРА На стежку можна ступити в оудьякому ВІЦІ Хіба ти хочеш, щоб з нашої дочки виросла якась теплична рослинка Якою вона буде, коли 1и доведеться й арвсім ВІД Нас МІЖ люди ити. Ось 1 в комерційній школі вона рез нас навчалася й непропала Є-е, за Лізу я спокіЙнИЙ, а вона розумна і дурниць не зро-
годиться відпПУСКатТИиИ
недобру
дівчин
бить. | -()Й про що ви, тату, як! там дурниці
Сама знаю, що треба вчитись, та й тягне мене до науки І час для цього зараз сприятливий Гадаю вступні іспити скла- ДУІВ ІНСТИТУТІ ОУДУ
-- От і добре, а ми допомагатимемо арчами, а коли треба, то й грошима
Не скажу, що сімейна рада була саме такою, одначе невдовзі після неї опиниласьмоя майбутня мати у відомому на той час Інституті народної освіти Цей заклад слугував тоді як університет, у його спнах викладали вельми досвідчені й знан професори та науковці Факультет, на який її зарахували, звався історико-філологічний, а можливо, суспільно-історичний НУ, одне від друтого недалеко влало Одначе навчалась добре, взимку жила в гуртожитку, а влітку притадила до батьктв у Овлаит
І треба ж такому статись, що саме в цьому ж інституті у ті ж саме роки навчався | МІЙ майсутни батько Макар Русанівський. Цілком ймовірно, він навіть проводив в інституті якийсь ІЗ КУрсів через відсутність викладацького складу арештованого гасля відомих подій 30-х років, так званого СВУ. Тому-то Русанівського, котрим виявляв певні здібності, й прилучали до цієї справи 1 ВІН потроху звикав до викладацької кафедри. Й не одна студентка ласо позирала на симпатичного «новОоЯяВвЛленого п ри ри сора
Якось МІЖ моєю мат рю та 1 однокур-
сницею Лесею відбулась на цей предмет така розмова Леся саме підійшла й запитала
-7 Лізо, а ти хіба не знаєш Макара Русанівського?
- А чому ти мене про це запитуєш" Чому я повинна його знати"
-- Аякже, усі дівчата про нього мріють
А він такий гордій, ні на кого й не дивиться
-- Кажеш, гордій, чого б тоді дівчатам казитись. Хай полишать його, 1 край
77 Е-е, так до дідька ж гарний, смаглявий та кароокий. Та он віні сам прямує у наш бік. Хочеш, познайомлю?
- Та не пащекуй, незручно якось Із ТИМ зна ИОмсЯ вом
"7 Чому там незручно. А йдіть лишень До нас, Макаре! хочу вам представити мою подруту Лізу Ось. познайомтесь!
Так | відбулась та пам'ятна зустріч МОХ батьків. У камнаті чи коридорі стався ТОЙ діалог між двома подружками, не она Цілком можливо, на як1іись ІЗ СТУ" дентських вечірок Як би там не було, сталося те, що завжди трапляється між двома, між ним і нею, котрим уже За і кри вони хоч і запруджені НБУ Тню
7 МУРЦЯ поки що нтким не зайняті. Серця палкі И ніжні, як у двох голубків, що миряють на вільнім і чистім просторі
Після гого знайомства багато чи мало минуло студентських семестрів, а вже она якийсь час моя мати приїхала доо чевнйіцрий нею та 11 атьками відоу лась мано така розмова
и є Тату, пи, мамо, а послухайте, ЩО Мам скажу
о м
ць
ПО р
рони РДА
З о Уж З о А ча ч Ї
КУ | | п о 08 САМИЙ
|
(Продовження. Поч. див. число 9
"4 а . Го кі й - ю й - - , Чер, ч в Р
-- А іо саме, мабуть, гроші на щось по" рібні
-- Не вгадали Хоча на ту справу 1 справді пот рібні якісь кошти Одначе річ не про них, а спершу ось що Надумала я узяти шлюб
-- От тобі й маєш, -- здивувався Дідусь. -- Як же так, а науку ж куди? Інститут ще не закінчила |
-- Незакінчила, то закінчу Тим більше що тепер 1 Макар мені в Тім допоможе
- Макар?. Хто ж такий, той невідомий Макар? Чиїх батьків, з якої родини"
-- Родина бідняцька Коваля з хутора Миколаївка. Вчиться в нашому інституті
-- Ну, тови, либонь, усевжеи вирішили Виходь, коли за цим ДІЛО До шеркви підете, чи як?
-- ІДо ви, підемо до нашої СІЛЬСЬКОЇ Ради, там 1 зареєструємо шлюб Ми ж КОМСОМИ "ЛЬЦцЦІ
-- І комсомольці в церкву ходять, - втрутилась бабуся -- Як же це без церковнНоОго олагословіння
-- Ти, Катре, відстала від життя Не ті часи, тепер церкву відокремили від держави, із нею! можна не рахуватись
| наостантму гак сказав материн оатько
| міи ДІДУСЬ -- Ти Лізо, привези його до Овлаштв,
хоч побачимо, яким ВІН ІЗ Себе
П риаді МО, обов язково припнизуа Я жкажу,в Сувлашах т розпишемось Спа- 01, ШО розу МІС те т: не перечите нам
Сталася ця розмова у тридцятому
році Вони приїхали до (увлацпвівсяльськИ
С
рання ни ла - т нення
Раді зареєстрували свій шлюб. Сподобався усім Макар, сподобався 1 видом, 1 поводженням Коректний, чемний, витриманий. Мав теплі, лагідні Очі, говорив спокійно, розсудливо
А в тридцять першім уже и мій брат старший на світ з'явився Тож дідіз бабою мали тепер клопіт молоде подружжя привезло малюка до Овлашів і полишило иого там, доки кінчало ото свої науки
Якщо день народин моєї матері 26 квітня 1907 року, то батька б серпня 1904- го. Народився він на хуторі Миколаївка, як я вже говорив, у сім'ї СІЛЬСЬКОГО КОВаляз Олексія та Лукерії Русанівських. Подружжя мало дві доньки 1 троє сиюв. Як свідДдЧИТЬ дОВІДКа від 193) року, видана батькові Гречано-Митрофанівською сільською Радою, «дореволюційний стан батьків Русантвського М О середняцький, мали землі 3,5 га, одну хату, одну клуню, один хлів, одну коняку та корову В сучасний момент його батьки в колгоспі ; 1931 року, мають хату спільно з другим сімейством, сам Русанівський М О з 1930 року проживає за межами сільради
Життя мого батька ніколи не жалузало, так само, як ї матір, Малолітній допитливий Макар свої науки розпочив у Липово-Долинській 1-й трудовій семирічнти школі-клубові, яку закінчив у 1921 році Вчився добре, бо того ж року його зарахували до Гадяцьких грирічних педкурсів, після закінчення яких у 24-му а партколективом ЦК КП(бБ) його
М ті ебег'ееньсносгоь------
відряджають до села Попівки Червоноградського району »для агітації та проведення весняної засівної компанії». З вересня того ж року батько розпочинає своє викладання у Ясинівській школі Овідіопольського району Сталінського окруту 1 викладає до 1927 року А зосені 1927-го він був зарахований студентом Харківського педінституту профосвіти (ВИШУ). У характеристиці, виданій батькові колективом ЛКСМУ педінституту, зазначається, що «у ВИШІ» з 1927 року тов. Русанівський був членом бюро комсомольського осередку, а з 29-го року на профроботі членом профкому та відповідальним секретарем профкому двоє виборів»
У1930 році Русанівського Макара ЦЕ ЛКСМУ мобілізує на рік для проведення пропагандистської роботи в Донбасі (Чистяхівський район). Країні «майбутнього соціалізму » в селах та містах конче потрібні були пропагандисти, 00 справа ч «соціалізмом» не йшла, а повсякчас буксувала. Хлі0 1 вуплля -- два найголовнииит напрямки, куди й спрямовували більшовики найкращі пропагандистські га інтелектуальнт сили
Як згадує моя мати, батько повернувся в Донбасу украй виснажений, напружена агітація та погане харчування далися ваники, він дістив там виразку шлунку, довелося молодій дружині ваятися за лікування свого чоловіка народними методами -- соком кислої капусти
(Далі буає)
о іа ПЕРЕ ПРЕ УС що 0 тити Р
Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału
пивід звабниці
ВЄРМИЧИ Рчох Ч
(ково ПРОСВІТИ
ЛУРОННИЦЮ ВИЗНАВ
ПРИМАЛИЗИЙ ЛПЯРИМ
60 років тому, 20 вересня 1937 р. у столиці Франції завершила свою земну путь видатна малярка з України Софія Левицька
Покровитель мистецтв і митців Париж пам'ятає заблукані таланти із землі
української: Марію Башкирцеву і Святослава Гординського, лександра Архипенка, 1 Сержа Лифаря...
До галереї безсмертних Парижа золотими літерами вписане й ім'я славетної українки - художниці Софії Левицької, місцем вічного спочинку якої стала французька земля. А творчий геній Софії Левицької, слід сподіватися, присвічуватиме вікам, світлою райдугою століть об'єднуючи обидва цруєла культури Євро-
ени до сивомудрого
ебулачаруюча душа. Її слухалось як
| з і? гуз: ку, музику душі. Всі почуття бриніли
б Ли Ь -
Р
. Млегенди», - так високо оцінив людські й
складалося враження, що вона Коли вона тримала пен- , здавалося, що за палітру має образи - це декорація радості
мистецькі якості Софії Левицької визначний представник школи символістів Еміль Бернар. Згодом він же писав про знамениту малярку та й високе мистецтво так: «Вона уточнювала кожну річ із рідкісною тонкістю.. Маючи рідкісне зрад мистецтва й смаку, вона легко здобувала душі, бо відзначалася таким випромінюванням власної душі, що одна розмова з нею вас хвилювала й полонила ш Чаром.. Своїм творчим генієм, своїм високим й індивідуальним відчуттям Соня Левицька заслуговує на те місце, якого для неї домагається група першорядних мистців».
Слід нагадати, перш ніж перейти до короткого опису творчого й життєвого шляху художниці, що серед її приятелів числяться такі більш чи менш відомі діячі
ре ької культури, як згадуваний уже лк ернар, Буцк Жільмон, Мерісіє, Жан Маршан, Андрієтт Тірман, Вальдо- Барбей, Рауль і Жан Дюфі, Дюнуає де Зегонзак та інші, які після її смерті об'єднались у Товариство Приятелів Софії Левицької, аби вивчати й популяризувати и творчість, зберігати світлу пам'ять про п життя. Діяльність Товариства, на жаль, припинилась у вирі лихоліть Друтої СВІТОВОЇ ВІЙНИ.
Софія Левицька почала свій земний шлях 5 березня І874 року уселі Вільхівцях на Житомирщиті з родини Пилипа Левицького й Модести Бишовської з роду Лєщинських. Батько був дідичем Вільхівців та испектором народних шкіл Подільської губернії. Брат, лікар і письменник Модест Левицький 1919 року очолював українську дипломатичну місію М Греції.
Зацікавившись рисунком, 1894 року Софія Левицька, одружена вже на той час із лікарем Юстином Маниловським, вступає до приватної школи малярства Казановських у Житомирі, де навчається
«Слово Просвіти» Засновник - Всеукраїнське Товариство ""Просніта" імені Тараса Шевченка Реєстраційне спідоцтпо Мо 1007 від 16031993 р
протягом року. Не зазнавши радості в подружжі, переїздить до Києва з малолітньою донькою Ольгою, долучившись до мистецького життя міста, а відтак 1905 року -- до Парижа.
Студіи в Паризькій Академії Мистедтв -- перша сторінка паризького ж ггтя та друта сходинка мистецької освіти Софії Левицької. Життя молодої художниці на велелюдному гомінкому Монпарнасі, де поселилася, триває в атмосфері творчих пошуків мистець- КОї МОЛОДІ, яка бунтує проти консерватизму, прагне зруйнувати догматичні рамки традиціоналізму, витворити нову модернізовану естетику мистецтва Х) століття. Головним засобом експресії
стає колір. Мисткиня з України в цих умовах пошуків нових засобів вираження й формування численних нових модерністських течій і напрямків, що супроводжуються гучними полеміками и скандалами, не збивається на манівці наслідувань! впливів, атворить власний оригінальний стиль, подивовуючи тогочасну вибагливу французьку критику дуже особистісним, майже інстинктивним поглядом на речі, делікатністю, рідкісним почуттям художнього смаку и тонким розумінням природи і світу. Бере участь у виставках, відразу привертаючи загальну увагу до своїх творів. Завдячуючи їхнім високим мистецьким якостям і водночас Своїм ЛЮДСЬКИМ, Софія Левицька стає членом комітету Осїннього Салону, що є великим досягненням для чужинця в Парижі, визнанням його небуденного таланту.
Довоєнне мистецьке життя Парижа верує. Софія Левицька бере в ньому якнайактивнішу участь. На першій виставці кубістів в Осінньому Салоні 1911 року п твори отримують прихильну критику відомого поета і митця Гійома
Аполлінера. На другій збірній виставці
кубістів 1912 року твори художниці виставляються порядіз роботами скульптора Олександра Архипенка. З дуже псзитивними відгуками пройшла перша індивідуальна виставка Софії Левицької в галереї Б. Вайгля 191Зроку.
Попри успіхи у творчості, життя в Парижі було не з легких, разом із новим постійним по м свого життя художником аном Маршаном доводилося шукати засобів для існування, отих нещасних декілька су, яких
завжди бракувало на найнеобхідніше. Та, незважаючи на постійну скруту,
завжди знаходила можливість почастувати своїх численних приятелів чаєм Із печивом, а то й обідом -- зі щиро слов'янською гостинністю. Щочетверга у їхньому з Маршаном помешканні
Шеф-редактор Павло Мовчан! Відповідальний редактор Любов Голота
Редколегія: Ярема Гоян, Анатолій Журавський, Анатоми
Погрібний, Олександр Пономарів, Інан Ющук;
на вулиці Колєнкур, ч. 73, в якому оселилися 1920 року, відбувався своєрідний мистецький салон, наякому бували майст-
и пензля Рауль Дю фі, Сегонзак,
альдо-Барбей, Лотрон, різьбяр Жільмон, письменники і критики Рене-Жан, Поль Валері, Вандерпіль та інші, власники картинних галерей.
1921 рік відкрив іще одну грань таланту
1925 року й викликало захоплення поціновувачів, та передусім самого автора: «Не можемо собі уявити нічого більш співзвучного творові, ніщо не може більш дискретно підкреслити ідею твору, як ці декоративні помисли -- такі довільні й рівночаснотакі влучні. Схиляю чоло перед винятковим талантом пані Соні Левиць- КОї». А в листі до Еміля Верхарна Валері писав про художницю: «Я щасливий, що мав нагоду зустріти людину найвищої ЯКОСТІ».
Винятковість таланту нашої землячки засвідчили й ілюстрації до люкс-видання «Ле Жардіне» одер де Люша, до «Альманаде Кокань», оформлювальні роботи
о «Ревю мюзікаль», «Грезор де ля
ібліотек», афіша до Осіннього Салону, який традиційно щорічно організовувався в Парижі від часу заснування його Анрі Матіссом у 1905 році.
1932 року твори Софі Левицької експонуються на виставках української графіки у Берліні ії Празі, а також на виставці сучасної графіки у Львові. То були чи не останні відблиски прижиттєвого тріумфу т великої художниці: невблаганна хвороба верши-
ла свою незворотну руйнівну путь...
-
а то «
ЖИ дні В. ЮР кра 099
Софії Левицької: у співпраці з французьким поетом Роже ом вона перекладає «Вечори на хуторі біля Диканьки» й ілюструє з невичерпною фантазією ий іскрометним гумором безсмертний твір Миколи Гоголя. | Художником була різностороннім, малювала портрети, пейзажі, декоративні проекти для тканин і килимів, макети для ліонських фабрик шовку. Улюбленими барвами були зелена, охра й голуба. Та особливої досконалості досягла у гравюрі надереві, про щой засвідчив гоголівським цикл, а відтак і дереворізи до «Історії святого Людовика» Жана де Жуанвіля, які своєю довершеністю й фіилгранністю, вишуканим стилем нагадують старовинні гравюри. Критики відзначають вроджений дар мисткині до елегантної стилізаци, який особливо оригінально проявився при оформленні поеми Поля Валері «Лє Сер-пан». Розкішне бібліофільське видання накладом 250 примірників побачило світ
"Слова Проснтіти"! Говариство
Ддреса 8, Всеукраїнське
б 4 ДУ да
- 252001, Київ-І, завулок Музейний, «ГІросвіта» ім
о
тн нні ні
ин юинииьноноя
й
1938 року Товариство Приятелів Софії
Левицької ало посмертну виставку й творів у Галереї А. Самбона, дві виставки п гравюр іакварелей. Паризька критика жваво відгукнулася на них низкою захоплюючих рецензій. Ось лише
дві із НИХ: Мадлен Дайо: «С. Левицька померла у Парижі 1937 року. Це вразливим мис:
тець, повен фантазії, могутній і ніжний талант, що зумів залишити своє власне обличчя у Франції» |
Шарль Мальпель: «Дуже тонка поезія випромінює з дуже спокійного мистецтва Соні Левицької. Свого часу п вважали однією з найбільш відважних мистців сучасності...»
Та, на жаль, як відзначає художник Юрій Кульчицький, «пам'ять про неї починає припадати порохом забуття.. Важка нервова недуга звела зі світу С- Левицьку просто в трагічних умовинах. Але вона належала до тих небагатьох щасливців, яких Париж оцінив. Друзі Покійної, створивши окреме товариство, старалися зберігати п пам'ять 1 й твори. Проте остання війна розвіяла їХ І розбила товариство... Одним із великих обов'язків українських мистців 1 загалу громадянства є збереження и творчости й використання п для великого діла - репрезентаціи українського мистецтва перед чужинецьким світом 1 то саме В Парижі, де вона жила 1 творила» |
"вій заклик художник потвердив конкретними ділами: 1987 року мого стараннями відбулася виставка передрукав графіки С. Левицької з приватної КОлекції Ю. Кульчицького в Піттсоурзькому утшверситеті (США). А 1989 року в Парижі накладом 500 примірників (зних 180 -- нумерованих) видано альоом графіки видатної україтки та спогади про неї -- заїнітативою Юрія Кульчицеького, Іванни Нижник-Винниківі Катерини Штуль. Цитовані в тексті вислови узяті з цього ошатного видання
Париж своє слово про видатну) українку сказав епер слово -- за Україною
Володимир ГЕРМАН
Гараса Шевченка,
гел.228-01-30; Е-тай: З.ОУ0 (Ф РКОЗУТА. іпіегсот. КІЕУ ПА індекс ЗОБІ Зам. Ме 0315542 Наклад 2000 | | Виготовлено з готових фотоформ на комбінаті «Преса у краши їі
протури о хо 30 01 мо рю юри ринв СУ РоеОа чор
й З -