Емблема «Просвіта»Prosvita.DigitalWiedza · Ludzie · Przyszłość
← Archiwum «Slovo Prosvity»

Слово Просвіти, №47 за 1998 рік

16 s. · 16 wpisów · PDF w Wikimedia Commons ↗ · CC BY 4.0

Tekst wyodrębniono z PDF i automatycznie podzielono na materiały. Granice części materiałów nie zostały sprawdzone redakcyjnie: jeden wpis może zawierać kilka materiałów, tylko część jednego lub blok serwisowy (np. ogłoszenie o prenumeracie). Źródłem pierwotnym jest strona gazety w PDF.

Strona · s. 1strona oryginału ↗
А-РОЕ ітаде То РОЕ Оето. РигсП азни уию ин нн ако онео мин в емо Ром В історії кожного народу є організації, що втілюють його найсокровенніші надії а та сподівання. Такою стала «Просвіта», 130-річчя якої виповнюється в грудні нинішнього року і буде широко відзначатися в Україні Саме завдяки «Просвіті», яка стала колискою національно-свідомих українців, усупереч бездержавності та фізичному винищенню український народ зумів зберегти свою духовність, мову | самоідентичність. Товариство «Просвіта» стало центром національного відродження, тим джерелом, з якого живилися ва українські землі. Просвітяни завжди опікувалися духовним ї моральним здоров'ям нації, були провідниками ідей української державності, дбали про збереження віковічних традици народу, докладали великих зусиль, аби Україна була самостійною демократичною державою. Біля витоків «Просвіти» стояли кращі сини и дочки українського народу: Іван Франко і Леся Українка, Юрій Федькович Олександр Духнович, Михайло Г рушевський і Микола Лисенко, Борис Грінченко й Олена Пчілка, Анатоль Вахнянин і Олександр Барвінський та багато інших. Відзначаючи ювілей нашої організації, ми ще раз хочемо нагадати людям про титанічну працю «Просвіти», яка змагалася за те, щоби українці в умовах бездержавності відстоювали самих себе | власну історію | досягли неабияких результатів. | Особливої уваги заслуговує тодішня економічнОо-господарська діяльність «Просвіти», яка очолила кооперативний рух, перші господарські, кредитові, споживчі, молочарські спілки. Саме «Просвіта» підготувала грунт для появи таких товариств, як «Центросоюз», «Сільський господар», «Маслосоюз» та інші. Зібрано багато матеріалів про економічну діяльність «Просвіти». Це унікальний досвід, який можна застосувати й сьогодні, коли ми вчимося бізнесу, маркетингу, менеджменту на зарубіжному досвіді. Надзвичайно важливою ділянкою діяльності Товариства була робота з молоддю. «Просвіта» виступала ініціатором заснування таких молодіжних організацій, як «См», «Сокіл», «Гіласт», «Гілуг», де гартувалась г: фізична воля молоді, |і її національна свідомість. «Просвіта» дбала про охорону народного здоров'я, вела антиалкогольну та антитютюнову пропаганду, прислужилася и українській науці, вихованню освічених національних кадрів. Упродовж років виховувала свідомих | ОСВІчених людей, які володіли навичками організованої праці для української справи. «Просвіта» свого часу мала потужну матеріально-технічну базу. Лише в Галичині дуяло 2868 читалень, аж до війни Закарпатська «Просвіта» мала 14 філій та 250 читалень. На Буковині працювало 17 філій | 83 читальні. Були читальні й у Катеринославі, Одеа, Миколаєві, Чернігові, на Поділлі. Товариство володіло чималим майном у Києві Було б доцільно встановити пам'ятні дошки на спорудах, які свого часу займала «Просвіта» в містах і селах | ТРАВЕНЬ, Ч.5 (47) Ж фе Гра о рр го чі й жі «ій Е чи . «б. -Все те, що мав, і те, що в мене є, що від людей, що від землі святої, що радістю в рядкат моїх встає, передано в моє життя тобою... Дочку, можливо, матиму... Хто зна, Про що в гаю зозуля накувала... О, як я хочу, мамо, щоб вона твоє велике щедре серце мала!.. Володимир ПІДПАЛИЙ " чі і їз. Ро Аа в - те Гн" о ДН України, аби ва люди знали, хто ми |які ми, а ще краще -- було б гарним ювіЛлеЙнНИМмМ подарунком держави передати ці приміщення «Просвт». «Просвіта» потрібна нам сьогодні як феномен формування світогляду людини, тіЄГ зірки, що має свтпити в житті кожного українця. Уся діяльність нинішніх просвітян спрямовувалася на формування активної свіДдОМОГ Особистості, відродження просвітянської заповіді «Спирайся на власні сили! Працюй!». Саме під таким гаслом 17 квітня відбулося перше заадання Оргкомітету щодо відзначення 130-річчя Всеукраїнського товариства «Просвіта» Ім. Тараса Шевченка під головуванням віце-прем'єр-міністра України, академіка Валерія СМОЛІЯ. Присутні ознайомилися з постановою Кабінету Міністрів про відзначення ювілею надержавному рівні, складом Оргкомітету. З інформацією про основні заходи щодо відзначення 130-річчя «Просвіти» виступив Голова Товариства, народний депутат України Павло Мовчан. Він звернув увагу на необхідність посилення пропагандистсько-роз'яснювальної роботи про (їсторію «Просвіти» в ебО5і масової інформації, зокрема в освітньо-виховній, видавничій, економічній, організаційно-масовій ділянках роботи Передбачається до ювілею випустити серію книжок, зокрема «Просвіта» -- історія й сучасність», «Кобзар» Т. Шевченка. Намічено комплекс заходів, серед яких -- тематичні вечори, конкурси, виставки, науково-практичні конференції, зустрічі з письменниками, митцями, а також урочисті зібрання в уах обласних центрах, містах І селах, передових колективах нашої держави Напередодні ювілею відбудеться урочисте засідання представників громадськості, органів державної владив місті Києві, в якому візьмуть участь делегації від кожної області та діаспори. | Маємо зосередити ДІЯЛЬНІСТЬ «Просвіти» сьогодні на утвердженні української державності, формуванні національної свідомості, наполегливій праці задля того, щоб нести людям знання і добро. На засіданні виступили представники міністерств і відомств. Мовилося про коштидля ювілейних заходів, яких, як завжди, бракує Голова Оргкомітету В. Смолій дав доручення відповідним міністерствам та відомствам розглянути проект заходів, знайти можливості для фінансування окремих його позицій |! таким чином вийти із цієї скрути. Окрім того, доручено звернутися до банків, фінансових установ, провідних фірм із проханням підтримати матеріально відзначення славного 130-річного ювілею «Просвіти». 30 квітня Голову «Просвіти», народного депутата України Павла Мовчана прийняв Президент України Леонід Кучма, який зацікавлено поставився до проблем «Просвіти» й обіцяє державне їх вирішення. Микола МЕСТЕРЧУК, відповідальний секретар ВУТ «Просвіта», член ювілейного Оргкомітету
Strona · s. 2strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

ля м ч кю Р че з о о о чу Ю М М ч чо з "- лий т чя Ко о я или ХУ У У о Ж і ом 5; А Р нн чо чо МН ЛЬ а чо чо ою "' "б чи М них кю б - б чо ноя бю би - но пов'язаний зі станом гуманіст ХМ Валла стверджував, що тецтва процвітають, занепадають разом із нею». линкович дотримується думки, що дити безліч висловлювань представників | російський уряд повинен якнайбільше різних народів про роль рідної мови, але суть одна: «Без мови нашої, народу нашого нема» (В. Сосюра). Зі здобуттям мов, я толк а С шоссе мій и В з з т З Ре о В тан духовности народу нерозрив- ЙОГО мови. Італійський просвітник- століття Лоренцо «всі науки й мис-коли квітне мова, і | Можна наво- юначе, й У країною незалежности, з дальшим її утвердженням як самостійної РР о ПЕРІИНЕНО же пово не розмовляє Головою Одеської де перепризначено п. Р. Боделана, які пить опір будівництву термішалу (1 | каючи Україну на дальшу залежність від Росії) і україському причо зустрічі діячів чужоаз ду справжній Українській Правосл церкві. Одним із обрало Юрія Рибчин ЬКОГО -- поста, У СВОЇЙ творчості вдаєт ься то до україн мови, то до російської, залежно від куди дме вітер, А як можна було три ча посаді президентського р ПОЛІТИЧНОГО об'єднання СЛОн ІЗ цьова, що пропагує антиукраїнські грубо порушуючи Конституцію? За такої «демократії» з'являється де керівники РІЗНІ права для всіх народів. надання статусу РОСІіЙСЬкій мові Одні з них (В М тарьов) не вважають меншину, не спираючись історичні факти, а керук Хочу, так і вважаю». визнають бодай деякі переваги українською мовою. Відмінніс ТЬ МІЖ Ці двома діячами полягає ось У ЗЛаштої рноморському офіційної тіл при цьому зчися засадогюо | задовольнити національно-кул ьтурні пити тих українців, які цього вимагаю А голова В. Золотарьов самовпевнено заявляє, нібі українці в Росії невисувають національ держави на світовій арені всередині країни культурних вимог, бо не мають на почастішали спроби роз'єднати україн- | потреби, оскільки «дуже інтегровані ський народ за багатьма ознаками, | російську еліту». Можна з насамперед -- за мовою. Під вивіскою демократії в Україні дедалі безцеремонніше виявляють себе антиукраїнські СИЛИ, які не дістають, на жаль, належної відсічі. Заяви й Товариста «Просвіта», отичних організацій, Другого Всесвітнього додержання Конституції жавні органи, а не громадськість. Можна з певністю сказати, що Голова Мороз у дотриманні мовного режиму поводиться гірше, Ради колишньої УРСР Валентина Шевченко. Адже після У про державність 1989 року на по-українськоа тепер майже половина «народних» обранців нехтує стри ще й ідуть їм Верховної Ради Олександр ніж Голова Верховної прийняття закон української мови восени засіданнях Верховної Ради му заговорили всі депутати, українську мову. А міні назустріч, переходячи з мови на мову, Гарант Конституції ПІСЛЯ СВОГО обранн російській зінщійованої «П ересень 1994), того протести Всеукраїнського ІНШИХ патрінавіть звернення форуму українців пе о впливу, бо про мусять дбати дер- Президент України З подачі власного протиукраїнського оточення в інавгураційній промові невдовзі я пообіцяв надати мові статусу офіційної. І хоч під упливом багатьох чинників, зокрема й росвітою» наукової кон- ЯКОГОСЬ ІНШОГО ЗЕреНЦІї «Мова державна -- мова офіційна» В зили на Соловки, українофоби сприйняли здійснений факт і негайно виконувати. радників про те, що «українська ідея не спрацювала». Але ж вона не цювати, бо до її втілення бу занадто мало зусиль. можна уявити Францію бе ідеї, а Японію без японської? | керівники тих дозволяли собі хоч колись такі заяви? М жовтні 1997 року Верховна назустріч Президентові, вилучила з закоїгу про вибори народних депутатів пункт про обов'язкове "ати державною українською мовою. Дивне гарантування державности мови! жучи, дивних фактів із життя України, Послом нашої держави в Росії є п. В. Федоров, який не ВОЛОДІЄ чи притии- не сталося, обіцянку як заходилися її Далі Президент озвучив думку своїх встигла спрало докладено з французької хіба | й ЧИ ЯКИХОСЬ інших держав Рада, йдучи Володіння кандидатом у депу- Можна наводити ще багато, м'яко а- сучасної ник голови Громадянського У країни О. Лузан, для якого не пого значення ні етнічне походження, ні досвід Європи. Важливиї! тільки ний стан речей, А взагалі -- хіба | п. про припинення українізації. 1953 р. - | постанова пленуму ЦК КПРС українських російською мовою, 1978 р. з ного пана кадета: української еліти, імперських часів? Голова товариства З провокаційною назвою «Русь» ( лентина Єрмолова наполя двомовність в Україні ХОДИВ ДО НИХ». А навіщо було до ни ХОДИТИ, шановна пані коли обстоює двомовність (хоч сам лише українським на досвід Швейцарії, де мови. Але полум'яний ін робили й не роблять масових переселень. Це ж не Російська імперія, де українців, Чи татар, чи латишів, чи представників «братнього» народу виво- в Сибір, у Середню Азію, а в їхні будинки поселяли завезених РОСІЯН. Найдалі зайшов У Своїх заявах заступ- конгресу має жод- фактич - А стан речей, на думку Лузана, такий «Були періоди, коли українська мова зазнавала тиску, але було навпаки, Чого було більше, сказати важко. Але українська мова ніколи не чазнавала такого нищівного тиску, як нині зазнає російська» («День», 1997, 9 вереспя). Ну що тут сказати? Уже СКІЛЬКИ разів публіковано ді української мови "Гагадаю деякі з періоду жументи про переслідування и Московській імперії них уже радянського 1933 р. -- телеграма Й. Сталіна про перехід ШКІЛ пикладання на емних церков на шко радників Президента адника голову в Україні далі більше різних об'єднаї! ь, яких, удавано вболіваючи за вимагають алинкович, В. Золоросіян за національну Вони, щоправда, чому: В. Ма- конституційних демократів україшською мовоо ржавної адмініс грації ИЙ ЧИ грирі- нафтову рує в МІСТІ ВИС який СЬКОЇ ГОГО, мати І риідеї, ькИ на сяк 1 3а ІМИ 6 за- ТЬ. П ТО 10- те лася 1 втягує до своєї орбіти чимдалі блему, якої, власне, не існує. Бо в Україні немає людей, які не володіють (активно чи керівники держави самі Конституції й вимагали цього ВІД СВОЇХ підлеглих, загальноосвітніх школах республіки» А | ре заходи щодо ор оон вивчення російської мови в загаль | освітніх школах та інших навчальних іакладах союзних республік». За о танньою постановою вчителям Російської мови платили на 157г більше, ніж іншим Отже, тиск на українську мову був Оезперервний. А «навпаки» було гільки одне українізація 40-х років за як) український парод розплатився рок гріля: ним відродженням, У незалежній | краши в більшості вищих навчальних закладів досі викладають російською мовою. В Донецьку лише 39 учнів навчається українською мовою, Преса, особливо на Півдні та Сході, майже всуціль російськомовна. До Центрального правління «Просвіти», до Всеукраїнського педаго- гічного товариства їм. Г. Ващенка зі східних та південних областей надходить безліч ТИСТІВ ВІД українців, що не мають змоги навчати своїх дітей українською мовою Тож тільки хворобливе українофобство за аких обставин може надихати на твер: дження про «насильницьку українізацію», про «витіснення російської мови». "їк бачимо, «п'ята колона» розпереза- мльше громадян, роздуваючи мовну про- асивно) українською мовою. Якби дотримувалися якби протиукраїнські сили СРС «Про колегії Миншстерства освіти 3 С З Р - вдосконалення вивчення російської : - у, 90 Г 710 - постанова ЦІ КПРСіІРМ СРСЇ апитати шанов- чому ж тоді росіяни в Україні не прагнуть інтегруватися до а хочуть зберегти реалії р В з національно-мовних питань, -- за шість з лишком років незалежности можна було все поставити відчули, що їхня діяльність перебуває не владах із законом, якби серед різних прошарків населення вели виховну роботу на свої місця. А в нас російської культури адже Русь -- це історична назва України) Ва- гає на тому, що історично склалася», що українських шкіл у Радянському Союзі ніхто не забороняв, «хто хотів, той вся вища освіта була російськомовна і на вступних іспитах випускники українських шкіл опинялися в гіршому становищі, бо викладачі приймалиті іспити російською мовою? Комуніст-інтернаціоналіст В. Мойсеєнко розмовляє територіяльним варіянтом російської мови), посилаючись чотири державні тернаціоналіст не знає (або вдає, наче не знає), що в Швей- царії кожна мова має свою територію, на якій поширена і в місті, і в селі, Там не пе КИ президенти в спілкуванні зі спортовцями реходять на російську мову, а не навпа: . Взагалі, спорт -- це наша слава й Х Ной срав ганьба рівночасно. З одного боку, незаперечні успіхи на міжнародних змаганнях різних рівнів, що відкривають світові нову велику державу в центрі Європи ГОГО держави, до мови своїх предків, що аж ніяк не сприяє створенню привабливого образу України в очах циві ства. У колишньому Радянському Союзі в часи творення «нової історичної спільности 7 радянського народу» межі функціонузання української мови, як звузилися були до упору. Але ніхто офіційно не наважувався її паплюжити. Навпаки, милозвучність і красу. Виступаї реакційної комуністичної те Ки злиття Володимир Солоухін писав у «Лите заздру- ЦілКкОоВвита зневага ДО МОВИ ЦіСі лізованого л ІД віДОМО, ори й практи: мов, відомий російський поет ратургазете» всередині-но и да ЧИ с чем не | нимая украйнская мова!» зверталися очи проти | / 60-х років: «Да у здравствуєт великий русский ЯЗЬк, Здравствуєт сладкопевная, директива ДЯТЬСЯ НОВІ «цінув Українському р татський депутат-соціяліст С. заявив, української літературно де взявся тої депутат Титав з української род обрав його до н органу держави? Хто ному депутатові СУДІ він не розуміється? Знати, що украшською ВОЮ дапно напис твори і нення понад два десятиліття тоб СВІТІ «Енциклопедії Та й це ще не все ховної Ради публічно називає гвердить, що укр галі. Тепер, у незалежній Україні, знахо- аЛьники». У виступі на адіо в програмі «Депуканал» І? вересня 1997 року | Кияшко серед іншого начебто досі «немає СДИНОЇ І мови», Не знаю, , Де Він навчався, що "мтератури, який наайвищого законодавчого | дав право нпешановти про речі, на яких Де вже п Мияшкові літературною мо. НО величні оригінальні перекладено наїївидат на досяг СВІТОВОГО красного письменства, а му видано першу » КкІОсрнетики»? "Глен "Президії гакий україиців аїНСькОїЇ мо пза Пкаво, ЩО ще ер Собі Бахири п М Ооросами І ЗИ: НОАІЛ криму и й - "я бом - РР і. нон" щю ран енавваннннннх нення ПАР ренти й -дС , нь т - рани ні -о --о нн кання п З пн поча Г ДЕРЖАВИ И НАЦІЇ украшонветавиєтики, Перо Лот ЦІ С переліченс аби нарептті 5 Дістати гуговують?! Адже НС ї «і ( вище неможливе крашах із давніми градиціями га правопорядку, гий у ЖОДНІЙ ржав що виникли на руїнах колишнього ра. дянського Союзу. Хай би г пробував Хтось у Франції навіть неофіційно заперечити іспувания французької мови чи Се ЛИШе 5 демократії ІЗ Де І занадто пох илаються а ритично Намага. іоться перенести їхні ОСалії на український групп Ось, примиром, у нових Пас портах У країни скасували графу про чаціональність. Відсутність такої графи іншим крашам не шкодить, бо, попри окремі ціЛлКкОмМ природні ВИНЯТКИ. незалежною Чехією завжди керуватимуть чехи. лежною Італією -- італійці, Німеччиною НІМЦІ. ЯКІ не ДОПУ( тять знущання ні з історії, ні з сучак ности майбуття, НІ З МОВИ СВОГО народу. маючи офіційно зафіксованого визначення національности, не зможемо навести бодай такого факту о Впливати на перебіг подій в Україні більшовики Суттєво не могли, позаяк численного опертя в НИХ не було. До 1917 року на 30 мли населення в лавах Оїільшовиків Оуло лише 273 украшщці» («Молодь У країни». 1997. Б листопада). То що - в нас і далі правити: муть т визначатимуть статус чужинці? чаАСТО цивілізовані країни 1 пек незанез алежною , Ні з А ми, не Нашої мови Теперішній У країні в мовному питанні греба орієнтуватися не на сучасні Бельгію, Швейцарію чи Канаду, а на Грецію 1829 зку, на Італію 1861 року, на Чехію 1918 ку, на ПШольщу 9.0) року, на країни Балтії в період їхнього визволення З-ПІД колоніяльнНОГгОоО Ярма. Коли Італія здобула чезалежність, італійською мовою з 25 мли. паселення розмовляло близько 2,5 відсотка У Празі, Ризі, Таллінні панувала німецька мова, у Баршаві російська, в Братиславі угорська. Там геж (Хоч і не в такій кі ТЬКОСТІ, ЯК у на ) були Охочі зберегти те, ЩО сІСТОРрИЧНО склалося» Але 3 НИМИ розмова була коротка Юзеф Пілсудський у Польщі зросійщених офіцерів, які відмовлялися вІіІДДавати команди польсь- КОЮ МОВОЮ, звільняв з війська Дружини гарантів конституції Чехії чи Греції не до народів своїх країн німецькою або турецькою мовою. Тоді ще не модно було СПекулювати є правами лю- ДИНИ», корінну націю прирікаючи на безправність Завдяки рішучим заходам сєкривджені КОЛИСЬ МОВИ ПОСІЛИ належне місце на відведеній їм Богом землі, 1 тепер навіть тоді | ) ' Римі й по цілій Італії панує чарівлива ії ча Р - - ї чу - паліиська мова, у Греції -- грецька, у Чехії всіляко підкреслювали її І - - Чеська, у Словачинні -- словацька, в Гатвії -- латиська тощо. І світ від цього ГІЛЬКИ виграв, ОО ВІН чудовийп саме в своєму розмаїтті ГІаслідком тривалого перебування країнського народу в Московській імПери став відрив значної його частини, особливо на південно-східних геренах, від рідної! мови й культури. Про те, що цей відрив не органічний і не вічний, свідчать перші масяці й роки після грудневого референду: му 1991 року, Згадали, на якіїї коли українці й неукраїнці (емлі вони живуть, Яка мова в них рідна й державна, На жаль, | го проводирі держави не підтримали То Різ . С пориву до духовного відродження, а мові питання гешефтів з відЛлали аматорам ценнаєс" ні відкуп «оОщечелапєческімі ТЯМІ » частина ЛлуховноО ч', , : ! «ПНО Південь і ( хід України невід ЄМ ЧНОШО! Землі | гериторіально, ься Гам і тепер українці намагают іберегти себе як частину великої наци Ух ль НІ 1 ласі, ко їм важко! Ні шкіл, ні га У Ж «І «НИЖоОк. Ї керівники держави, прижл ючи ори ТОМ ДО тих країв, спілкуються з народ меті ЧО МОГО мовою. а мовою КколишшьоОї Мет) ПОЛО Допоки?! Олександр ПОНОМА ма заступмик голови Всеукраїнськ мають УГНУТИ анн інн п чн нь ни Товариства «Просвіта» ім. Т. Шевче - сл ож - ьо ЕР
Strona · s. 3strona oryginału ↗
Слово ПРОСВІТИ - й на и ааіьнй в ни ин ДВ РР РЕ РЕ Рани -ое ж ан т -- ж не ан АЕН лора, ср АКТИ, КОЛЛЕФІЧІЇ ДРЯ РР ЧИЯ - - КР т б г -- жень - й ПЕ нн А ВАНН со о аа м ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ До підсумків виборів-98 Лишилися позаду вибори до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування. Усім добре відомі їх підсумки - на верхівці влади залишилися в основному п, хто керував нами й попередні чотири роки. У чому ж причина того, що народ, яким протягом цього час у проклинав владні структури, знову виявив довіру до них? Спробуємо проаналізувати цю парадок: сальну СИТУацію Одним ;, (ракторів стали особливості психологічної Палаштованості РІЗНИХ ВІКОВИХ Категорій нашого е пекторату. Більшість старших людей, які звикли жити при командно-адміністративній системі, живуть за нею й дотепер. Як усе життя вони знали тільки одну партію, такі нині для них існує лише одна. Отже, за якого кандидата партія наказала їм голосувати, за того вони и проголосували Іне втому річ, чи зробив щось корисне той кандидат від компартії на своїи попередній посаді. Просто люди дивилися лише на партиність, а не на фах чи особисті якості. З другого боку, основна маса молодих людей, позбавлена ідейних орієнтирів, зневірившись у державних інститутах | власній спроможності щось змінити в них, не має довіри до будь-яких партій чи кандидатів у депутати, відтак серед молоді набули значного поширення абсентеїстські тенденції. Гаким чином, підтримка лівих ЛІТНІМИ ЛЮДЬМИ та неучасть у виборах молодих зумовили відчутну перемогу комуністів і соціалістів («просто» та прогресивних) По-друте, на результати виборів істотно вплинуло те, що серед значних верств населення комуністична партія асо- Цціюється з колишнім відносно заможним життям. Люди не брали до уваги те, що вІДПОВІДальНнНІСТЬ за розвал економіки України мусять нести ті ж комуністи -- як «перефарбовані» в демократів, так І «вірні марксистсько-ленінському вченню», бо вони мали наийчисельнішу фракцію в попе- редньому складі парламенту та обіймали керівні посади в багатьох регіонах Сходу й Півдня України. Гаке мислення спричинене тим, що останніми роками пограбовані и ошукані люди збайдужіли до політики, часом навіть не знаючи, яка партія чи угрупування ними править По-третє, невдача демократичних | національно-державницьких сил зумовленатх нескоординованістю, непорозумінням, а часто І розбратом у іхніх лавах. Здавалося, що «Національний фронт» є таким само ворогом для РУХУ, як і комуністи На перший план, отже, виходили особисті ЦІЛІ та прагнення демократичних лідерів, які вони приховували за національними гаслами Це, звичайно, потягло за собою падіння авторитету патріотичних партій в українському народі, розпорошення голосів поміж ними І, як наслідок, -- їхню поразку на виборах. По-четверте, слід згадати безглузде ведення передвиборчої кампанії багатьма демократичними політичними структурами, зокрема політичну рекламу. Необгрунтовані демагогічні обіцянки одних, дуже дорогі ролики других, надмірна настирливість і самозакоханість третіх створювали реакцію виборців прямо протипежну очікуваній. кщо вибори увінчали період підвищення ПОЛІТИЧНОЇ активності, то для діяльності громадської вони, навпаки, є стартовим пострілом. Вже перші ухвали та заходи новообраних органів викличуть ту чи іншу реакцію активістів громадських організацій. Численні партії відійдуть на другий план, бо настає час просвітницько-культурних, економічних, екологічних, молодіжних та інших громадських об'єднань, які ставлять собі за мету не прийти до влади, а впливати на неї, Необхідно згуртовувати український народ навколо життєво необхідних для нього засад національного, духовного, культурного та економічного відродження. Не можна розглядати ці чинники розквіту й добробуту нації як прагматичні завдання Оперті на християнські цінності, вони стаіоть ідеєю - вихідним пунктом і кінцевою метою розвитку суспільних процесів в У країні Центральне місце у всебічному відродженні нації, особливо в зрусифікованих регіонах, належить просвіті молоді -- творенню нашіонально свідомого українця, який знає та шанує своє коріння, прагне бути гідним спадкоємцем славної історії народу, який, знаючи закріплені в Конституції права й обов'язки громадянина, не дозволить чиновникам принижувати та ошукувати себе і водночас робитиме посильний внесок у духовний та матеріальний розвиток держави як політичного інституту, створеного нацією. Остання передвиборча кампанія показала, що не може розраховувати ні на перемогу, ні на зростання авторитету партія, яка використовує гасла, що не виявляють її ідеології. При майже однако-. вих для багатьох соціально-економічних платформах люди обрали те, що вони вже знають. А прогрес буде лише тоді, коли народ свідомо проголосує за християнсько-національну ідею. Але його до цього треба готувати, І робиться це не в останні місяці перед виборами, а постійно. Провідна роль у цьому завданні належить культурно-просвітянським і студентським організаціям і товариствам, бо студентство -- це майбутня інтелектуальна еліта нації, яка мусить стати потужною силою, здатною змінити суспільство. Без просвіти, без етнічного пробудження українства, патріотичного виховання молоді неможлива розбудова духовно та економічно сильної соборної - цілісної з заходу на схід, із півночі на південь -- Української держави. Юрій КИСЕЛЬОВ, голова Луганської обласної організації «Молода Просвіта» НИІіІЗ ГОКУ р/ ОКБКАІМЕ-ВОИЗ: 7 Чайите Юпе Роот Реєбаіоту (6 їбе Еіеметиіь Сегишть ім дет вже чимало років. Почала вона визрівати тоді, коли канадський бізнесмен Петро Яцик, який не переставав у душі бути українцем, з сумом допевнювався: України, що «між віЛьНИМИ ВІЛЬНа І між рівними рівна», яка є одним із членів- засновників ООН 1 входить до складу СРСР, ніхто в західному світі не знає і знати не хоче, А тим часом із краю, полишеного Яциком після Другої світової війни, приходили Вийшов у світ перший том «Історії України-Руси» М. Грушевського англійською мовою НОВІ И нові звістки такого характеру: книги багатьох українських письменників, як І раніше, заборонено; «випадково», але дотла згоріла україністика зі спецфондів Академії наук УРСР; процес зросійщення великого європейського народу з його «матір'ю городів руських» успішно триває - У головних обласних центрах уже закрито останні українські школи... Відомий меценат "Петро Яцик, який раніше пожертвував сотні тисяч доларів на видання «Енциклопедії Українознавства» й для заснування Інституту українських студій при Гарвардському університеті, вирішив закласти потужний центр досліджень Історії України. «Що комуністи там спалять, ми тут відродимо», -- лаконічно сказав він У своєму інтерв'ю на відкритті цієї важливої наукової інституції при Альбертському університеті (Канада). Статутний фонд Центру (його, за прийнятою в західному світі традицією увічнювати іменем щедрого жертводавця, назвали ім'ям Петра Яцика) склав З млн. доларів. У Центрі вже підготовлено й випущено у світ цілий корпус важливих монографій з історії України, там пройшли стажування чимало молодих учених Із Києва, Львова, Днпропетровська. Одне слово, нині це -- справді поважна українська наукова інституція поза межами України. А Петрові Яцику не давала спокою вже не з ДЕРМИ б ьо НЕ РЕА РР жи ПАНЕ давня ідея: видати англійською мовою «Історію України-Руси» М. Грушевського. Здобуття Україною незалежності ще більше зміцнило його в тому намірі. Бачачи реакцію західного світу на ТУ подію («Від Радянського Союзу зусиллями «епаратистів відокремлено його невід'ємну частину»), Яцик зрозумів: світ навіть не знає, що ми -- окремий народ зі своєю історією та культурою, а також своїм правом на власну державу. Світ не читає українською мовою наших істориків, зате він прочитав англійською твори Соловиова, Карамзіна, Ключевського, які переконують його у своїх теоріях «єдиної і неділимої Росії». «Якщо світ не хоче йти до нас, звичайно ж, ми мусимо мити до світу», -- сказав тоді Яцик і оприлюднив свій план: доконче | якнайшвидше мусимо взятися за переклад головного твору Михайла Грушевського англійською мовою. Українські істо- Рики Із зарубіжжя на чолі з авторитетним Френком Сисиним підтримали його. Було створено численний колектив із перекладечів, редакторів, науковців. Перше відкриття: Грушевський -- неймовірно складний для перекладу: архаїзми, полоніЗзмиИи, германізми, навіть подекуди русизми, та и стиль важкуватий, часом аж надто «багатоповерхові речення», за яки- ми легко згубити думку. Вирішено: ЛИСТ-ПОДЯКА Вельмишановний Павле Михайловичу! Дирекція Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» висловлює Вам уклінну подяку за підтримку та сприяння у проведенні великого до- Орочинного гастрольного турне переможців фестивалю «Червона рута-97» по Східній та Південній Україні, яке стартувало 25 лютого і завершилось заключним гала-концертом у Києві 27 березня в Міжнародному центрі культури і мистецтв. Турне переможців фестивалю «Червона рута-97» мало національно-просвітницький і доброчинний характер. Ціна одного квитка була чисто символічною -- І гривня, щоб прилучити до української мови та культури якнайбільше місцевих глядачів, студентської молоді та учнів шкіл. Як і раніше, «Червона рута-97» відкриває і виводить на велику сцену цілу плеяду нових талановитих виконавців та авторів, започатковує новітні напрямки і стилі в сучасній українській музиці, виступає головним постачальником нових виконавців, забезпечує заповнення новими записами телеі радіоефіру протягом наступних років. Заходи фестивалю становлять ланку діяльності потужної творчої лабораторії, унікальної школи-майстерні, що охоплює талановиту молодь усіх областей, у тому числі і глибинку. В рамках цієї школи-майстерні проводиться фахове навчання обдарованої молоді, що підвищує її професійний рівень, сприяє в розв'язанні проблем працевлаштування та дозвілля молоді. Сподіваємось на дальшу співпрацю у виконанні культурницьких і національно-просвітницьких завдань щодо відродження та поширення української мови і культури. 3 повагою Тарас МЕЛЬНИК, директор фестивалю "ЯЦИКА відредагувати український текст, осучаснити його, випрозорити зміст, а вже потім давати його на переклад. Це була майже ювелірна робота -- редактори пильнували, щоб ніде не було спотворено змісту, щоб із нього нічого не загубилося. Потім розпочали свою роботу перекладачі (до речі, змобілізували для цієї справи найкращих фахівців із усієї Північної Америки). Слідом за ними йшли автори коментарів. Треба було пояснити англомовному читачеві чимало імен, подій та конфліктів, загалом знаних нами, але невідомих йому, оскільки він уперше ступатиме в ріку української історії. Кожен том Грушевського англійською значно більший обсягом, ніж українською, -- чимало місця забирає так званий науковий апарат. Уже завершено роботу над шістьма томами. Ї ось нарешті з'явився друком перший том. Видання -- справді святкове не тільки з огляду на його значення: Грушевський входить у лектуру світового історичного істеблішменту. Поліграфічний рівень -- просто відмінний, нарівні західних стандартів. Переклад першого тому здійснила Марта Скорупська зі США. Видання займе своє місце в університетах західного світу, в бібліотеках парламентів і зовнішньополітичних відОмСТВ (тираж -- 5000 прим.). Отже, ми розповідаємо світові про себе. Можливо, для багатьох читачів Україна стане трохи ближчою | зрозумілішою. Михайло СЛА БОШЛИЦЬКИЙ
Strona · s. 4strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

оте ши очний ЛРОСВОТЯЧІСЬК я Б6УКОВИЗ А чт тич чоло, т С г ий й і й х ПАО - . бо Р б п чок зу ЛЬ б - ї у а ЛЬ п ч ч ч ль «бонш оч бю б уп по ни чи Юрія Паучека. Просвітянські традиції на Буковині мають свої регіональні особливості. 3 80-х рр. ХІХ ст. тут працювало товариство «Руська бесіда», подібне до галицької «Просвіти». У 1918-1940 рр. центром українського життя був Народний дім У, Чернівцях, навколо якого гуртувалися культурницькі товариства. Незважаючи-но жорстоку румунізаторську політику тогочасних королівських властей, буковинські українці боролися за збереження рідної мови то культурних традицій. А з 1940 р. на зміну румунізації прийшла русифікація. Репресії проти свідомих українців, що проводилися після долучення краю до го СРСР, не змогли знищити традицій | просвітянської роботи, закладених наприкінці ХІХ -- на початку ХХ ст, Тому в роки перебудови, коли тиск режиму - значно послаобився, їхнє відродження | зустріло на Буковині значну народну підтримку. Ідея створення Товариства ЗА української мови ім. Т. Шевченко була | підхоплена не лише представниками інтелігенції, але й сколихнула творчу енергію різних верств суспільства, особливо селянства, Чернівецька обласна організація ТУМ було зареєстрована 1990 р. і очолив її | відомий науковець, доктор фізико-математичних наук, професор Миколо | Гавалешко. Всупереч чиновницькій протидії, Товариство разом з іншими демократичними організаціями домоглася визноння крайовим святом -- 3 листопада. Соме цього дня у 1918 р. відбулося Буковинське Народне віче, яке засвідчило волю буковинців до соборності всіх українських земель у складі ЄДИНОЇ незалежної держови. Но початковому етапі діяльності Товариство значну активність виявили його первинні осередки. Тоді в селах області, но міських підприємствах та в організаціях з'явилися інформаційні стенди, виготовлені активістами ТУМ та НРУ. Їхні матеріали популяризували їдеї національного відродження, що викликало лють ідеологічних органів КПРС та пересічних шовіністів. Частими були виподки знищення та плюндрувоння таких стендів. Але рух за національне відродження набував широких масштабів. На засідання обласного відділення Товориство збиралося стільки активістів, що іх не могло вмістити велико фізична а ще - - "Зв я - й. ч Ши мої -б Й яв і о йно 290 речи чина - чім я Е сю чек М о ета. п Ля - чі з чо Р "уй - - п чи я з о - кю «чи "б Ь "іч А на чі : Ме аа ч ї ч , М, ч ць ати бий учи В в п о о Лю ву о "и - ч ль ч йо" ьо Ф'ь Мк жа и "і 1 поь нь й п Неня, іч зн о ий У А пн КА клен» Р 00 Ж ч-. Нр к бачать я чкадени о и що 3 чо й'ц'ч оч іо с-г бою і | М о Як ' 'ь а и м ная ч з ною 5 Р и РР ди т яв б но то РР оо По оо о ко йо У А и пачок РР нн ню ий А нн вне пааааачатьнитиса я юр ООН | ні ж шо ньо воВо сен КЕ Відправа біля каплиці, збудованої на честь 75-т роковин Буковинського віча (ї на тому масці, де воно відбувалося 1918 р. у Вижниці) коштами і заходами тросвітян Вижницького району Чернівецької області за проектом голови райоб'єднання ВУТ «Просвіта» Іллі Стринадка та судиторія університету. Демократичні сили краю домоглися повернення Нородного дому його справжнім власником, і в цьому приміщенні розмістилися осередки кількох українських організацій і товариств, у тому числі й «Просвіти». Обласну організацію Товариства очо- лив професор Тарас Кияк, згодом -- народний депутат України. Період становлення проходив у складних умовах, коли просвітянам постійно доводилося долати запеклий опір великодержавних шовіністів. Десятиліття русифікації призвели до того, що російська мова панувала не лише в обласному, а навіть у деяких ройонних центрах. Прийнятий 1989 р. Закон про мови саботувався і необхідні були великі зусилля, щоб досягти позитивних зрушень. Просвітяни включились у практичну роботу, спрямовану на те, щоб школи, де більшість учнів становлять діти з українських родин, переходили на рідну мову навчання. Відчутні наслідки дала й копітка праця в галузі топонімії, що дозволило відновити ряд історичних назв но карті області. Конкретно культурно-просвітницька робота гуртувала наколо Товариства все більше людей. Діяльність з відродження народних традицій здобула йому значний авторитет серед громадськості. Просвітяни створили 1990 року хор «Гомін Буковини», який очолив педагог-музикант, ветеран УПА (вятослав Мельничук. Зі сцени відкрито залуноли раніше заборонені владою стрілецькі та повстанські пісні, пробуджуючи патріотичні почуття слухачів, Чимало зробив «Гомін Буковини» і для пропаганди духовної музики та співів. Незважаючи на хронічну нестачу коштів, члени Товариства проводили масові заходи, серед яких чільне місце займали Шевченківські свята, традиційні святкування Різдва і Великодня. Вивченню та популяризації народних традицій багато сил віддав просвітянин Авксентій й ти о що - виз Р | ви Й і ист ! Яківчук, відомий у кро! ФОЛКЛОЕ етнограф. Назріло питання про в Ан чу діяльність, без якої «Просвіта» | інно. змозі працювати повноц У 1928-1940 рр. серед буковинців популярною була газета «Час», зрос нена потім радянською владою. ком 1990 р, вихід газети з ініціативи дем У було відновлено ратичних сил краю бу аж цьому яскраво виявилася спод ай традицій: одним з Ініціаторів чар ур «Часу» був активіст Говариства ог з » лав Тимчук, син колишнього співрофітник популярної газети минулих років: Новий етап діяльності просвітян почався після проголошення незалежності! України. Події 1991 р. у кро: широко висвітлювала місцева преса, і на основі цих публікацій члени правління обласної «Просвіти» Степан Далавурак, Віктор Косяченко, Олекса Романець та Іван Ткач упорядкували збірник «Буковина, рік 199)», Знаменного 1991 року в обласному центрі почав виходити «Буковинський журнал», серед засновників котрого була й обласна організація «Просвіти», Відчувалася нагальна потреба в заснуванні власне просвітянського періодичного видання. Свого часу на Буковині виходив часопис для дітей та юнацтва «Українська пастівка». Питання про його відродження порушив Михайло Івасюк. Письменник та науковець, батько знаменитого композитора Володимира Івасюка, він з особливою теплотою згадував видання, яке відкрило великий світ рідної літератури двом поколінням буковинців. Практичну ЗАДУМИ, ЩО СТАЮТЬ роботу зі втілення цього задуму в життя взяв на себе новий голова обласної «Просвіти» Віктор Косяченко, який залучив до справи велику групу авторів. У результаті було започатковано видання часопису «Ластівка», позитивно оціненого краянами, особливо педагогічною громадськістю. Розуміючи всю важливість роботи з підростаючим поколінням, просвітяни не забули й протих, хто довго був відлучений від рідної мови та культури. Найбільшої русифікації в радянські часи зазнаволи військовослужбовці, тому активісти Товариства пішли у військові частини з літературою для бібліотек і лекціями для солдатів та офіцерів. Особливу популярність у цій аудиторії мали виступи художніх колективів, створених при обласній «Просвіті», Просвітницька робота в районах області провадилась у різних формах. Цінний досвід накопичено Вижницьким районним об'єднанням «Просвіти», першим головою якого був Михайло Іванюк Будучи одним із провідних центрів самобутної гуцульської культури, Вижниця гідно підтримувала репутацію стійкого оплоту українства на Буковині. Сплав традицій вааНЕТКу національної культури і мужньої оротьби за національну свободу поро- див тут особливу фігуру просвітянина, "КИЙ не лише знає, чого треба добиво- уміє це робити практично. тися, але й Просвітяни ініціювали спорудження вченку в ромцентрі, їх пам'ятника Т. Ціє овники інших демок- В підтримали предат п ЕН Р ЕРУНИ - п Слово ПРОСВІТУ ратичних організацій Разом узялися роботи | 1992 року пам'ятник Великомо Кобзареві було урочисто відкрито центрі міста. В Під час святкування 7/9-річчя В винського Народного віча в районі Рі освячено пам ятну каплицю, яку своїми руками збудували просвітяни. Ними, було споруджено хрести пам! ЯТІ же голодомору 1932-1933 рр. а сі символічну могилу борцям за Бон України. За ініціативою «Просвіти» Вижницькому районі проведено я благодійних Окцій для дітей-сиріт, бе мало значний резонанс у крої й сприяло зростанню авторитету організації по цюЮючи НИНІ В ТІСНОМУ КОНТОЮТІ З органами державної влади то сомоврядування просвітяни Вижниччини ВМІЮТЬ не лише висувати гарні задуми, але | втілювати Я у життя. Ділові люди лісистого Карпатсь. КОГО краю матерільно підтримують просвітян, продовжуючи традиції міжвоєнних років, коли українські кооперотори і просвітяни спільно робили одну велику справу Члени вижницької «Просвіти» особливу увагу приділяють вивченню то популяризації ПУЛ ЛЬСВКОЇ культури. За їхньою ініціативою в районі проведено три науково-практичні конференції, присвячені МЕНЕ ЛО МУ, та сучасному Гуцульщини. Матеріали конференцій вийшли друком. Видавнича діяльність районної організації вирізняється особливою різноманітністю: з 1993 р. тут видано близько 20 книжок та брошур, серед яких чільне місце посідають ДІЯМИ літературні твори то краєзнавчі дослідження. Районно газето періодично друкує спеціальну сторінку, підготовлену активістами «ГІросвіти». А народно кіностудія «Черемош» у Вижниці плідно співпрацює з просвітянами, створюючи відеофільми за їхніми матеріалами Для систематизації зібраної краєзнавчої конференції та організації ВИДОВНИЧОЇ роботи У Вижниці створено окремий НОУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ центр, який очолив нинішній голова районного об'єднання «Просвіти» Ілля Стринадко "Че забувають у районі й про такі традиційні для просвітян Форми роботи, як створення то діяльність хорових колективів (популярним у краї є хор районної «Просвіти», яким керує П. Никоряк), проведення вечорів та зборів на честь видатних історичних подій, святкування ювілеїв провідних діячів культури тощо. ГІостійними стали для вижничан І зустрічі з визначними особистостями: корпатський край часто відвідують видатні українські письменники та поети, композитори та виконавці. А обласна організація «Просвіти» розвиває міжнародні контакти. Зокрема, Ії делегації відвідали сусідні Румунію та Молдову, де проживає багато етнічних українців. Їм у подарунок було передано шкільні підручники та художню літературу українською мовою. Велике враження справляють виступи буковинських митців, якг разом із просвітянами побували - українських селах сусідніх країн. Плідно розвиваються контакти з кафедрою української мови та літератури університету в Бельцях |Республіка Молдова; Науковці Чернівецького універси" тету -- члени «Просвіти» -- не лише привозять туди навчальну пітературу; але и читають лекції студентам-філологом: Просвітян вирізняє активність у бог гатьох сферах життя, вони намагаютье? Підтримувати паростки демократ, що зороджуються в українському СУСПІЛЬСТЯ" «Просвіта» бере участь у роботі об єднання демократичних громадсько-політични" організацій, що створюються в кре! Пині в області діє 109 первинних осередків «Просвіти», в яких налічується 2923 чп9 ни, /гор БУРК УТ, кандидат історичних нау ПН Р сяг ри пи пон 0 Р а прати РР о ри и ТО МІ С ГІЄ КО! ВИЙ ЗД: "о ПС є НІ Неї мо ДЛ. че Пп Ох при ПИ «Го Ре ніс ЩО ТОМ «МІ! і. ПІ СХ З РІ. ПІ по ГСЇ чо
Strona · s. 5strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

нні -- жена шк РР нн ПЕРЕ РЕ (л080 Й РОВІ Її | ПРОСВЯТЯЧІСЬКАВУКОВИА РР о че - - ниБенни - - ч-- . . | сав ої ІГОЛОВОк і здсум ками», перед якими бса відриву ДО ДО із російського слова едейстпительно»? да», «Та пі ж 00, то є ЧИСТІСІНЬКа прав- /Й Іі"ОпсЯ "ДЖ СХтТоО може маш иоОгОо вогийща всідаються мільйони Прошу петериелиних опонентів не Да» Ь | "ІЙ заперечити ШПавішо мовляв (тож. якамова з ПИХ «ЯшЩщиИКІМХ»е лундтиме. поспишати 1.1 запереченням, ЩО 4 Того Отож, якщо справді НИХОДИТИ З ІСТОчи ц ікцентувати увагу на якомуєі, гакою буде й наша мовна культура, а «ДІЙСНО» МяКка не калька, а узаконена ричного права українського пароду на укремому слові, коли ми 8 ке маємо й нІдДпоОпВІДНО й ПОВаГа ЛО нашої державної п українських словниках лекс ма Адже Ллержавну пезалежтність | на державність Он УЦціІЮ незалежної М країни з її мови. «Увичайно, незважаючи на вкрай илеється, заокрема, про даний оо ДОХ Га украпіської мови, 13 реалій, тобто із прав- СЧТ9Ю, 1 затверджені Кабміном скрутне економічне гановищое, ни узаконення в словниках ч не безмежне. ди КНАИШТНВОГО Ї функціонування, та 12 хомплексні заходи» щодо всебічного ситуацію в галузі українського кіно не Пагадаймо, приБирому. ЛА назить у засад загальнолюдської справедлигку і функціонування не окремих рівняти з періодом, коли творив свої РОсСійськО-) крашському словник) Кали-зо го нам би належало у ході реалізації вом державної УКРА СЬКОЇ МОВИ фі імИ виколиханий на берегах зачаро новича, | ки фрахівці "л-инали | Ще АР ОЦО Президентом акції та й «Ком-там жеяких т: пьки напрямків роботи не паної Десни ОО.) Довженко та її Дер ростисько"»російськіїм за лмо виражену ОА ЦУВА ОДНЕ Кабміну добитися ТОГО, бачено: і в галузі «підвищення рівня краянин, бмХ ковинець ІЗ надпрутського У МИСНІСТЬ паближення україні ЬКОЇ М, аби «уроки української МОВИ», ЯКІ пере- ? УАРАїСЬКОЇ мови», і «дотримання села демонологічної назви Чортория до РОСІЙСЬКОЇ, як перший ВІДПОВІДНИК дбачено провести в державних установах, юорм», 1 «створення системи бі перервної І. Миколайчук, Адже вистраждані ними слову «деИствительно» зазначено слопо "у«мочаткували постинодІючу систему МОВНОЇ ОСВІТИ», і «п вищення з лопомо гвоОріння, перейняті "обов І ДО СПВОгГО «Справді» я б о », Філософсько-культурологічних семінарів | ОЮ ЗОСООІВ масової інформації гальної народу | ПОгГО У Є-рїнської мови, були Отож, питає ГІС Мі си ВОШІ Завинило, 3 обов МоКовою програмою культури мовної культури громалян та вихования х найпершими об єктами (еолЛогІчНИХ про- ЩО нини МИ НОГО Так неухильно обмиспІЛКУурання державною україською моних поваги ом країни КОТ МОВИ», і «ВДОС робок, уаспівувВвачами, підспівувачами паємо / Може, своїм звучанням ? Але ж ВОЮ. ! КОЛИ Ж це розпочати, як пе тепер, коналення системи пі репідготовки КИХ нерідко ставали свої ж таки землячпого відкритий чаголошений звук «а» у ХОДІ відзначення 1000-ліття писемності ПАЛІСТІВ» представників національ 4 Пригадаймо долю сценарію «Україна звучить куди милозвучніше, ніж те ж бочу крашиі та 200-х РОКОВвИн НОВОЇ за меншин з метою поліпшення їх знань 8 вогні» або Фі льму «білий птах з ЗУБОМ паголошене затиснуто-свистяче звукоспоукраїнської літератури? Та й, крім дер- країнської мови» ознакою», Нині. крім своїх фільмів (яких лучення «1ІЙС», До того ж слово жавних установ усіх рівнів, слушно Хле ж невдовзі, слідом за цим доку украп іще мало), вже й багато зарубіжних «справді» етимологічно зорієнтоване на. запровадити ІХ 1 В ОСВІТНІХ закладах для ентом, Держкомітет у справах націо: серіалів озвучується українською, 1 гляідеали права, правди, справедливості, вчительства 1 професорсько-викладацьчмасиьностей та міграції спільно з ВУТ дачі, виховані на зразках «важнейшего а не на ДІЙСНІСТЬ, часто непевну, а то й кого складу. Адже переважна їх більшість «Просвіта» і Світовою Федерацією Из искусств в руках советской власти», ворожу суспільному правоустрою. Й здобувала Освіту за допомогою або ж українських жіночих організацій виступерестали дивуватися, що в них і негри Крім Того, слова «дійсно», «ДІЙСНИЙ» РОСІЙСЬКОЇ мови, або «двох РІДНИХ МОВ», 1 4 и ціативою проведення нинішнього Говорять по-українськи. Зже й настирлиявно пізнішого походження, яке 1 щої спричинило поширення того суржи- Му «КЦІЇ, Яка, Оудучи підтриманою | І ре за реклама переважно зарубіжних товарів | лінгвістами належним чином не з ясованес. ку, який ніколи, окрім грони, нев яжеться зплентом оонародувана під назвою Та й без неї «подавляющих» А їх використання не підтверджується у | з епітетом «чудовий» і предметом ПРА Передаймо нащадкам наш г каро -- рідну | РОСІЙСЬКОМОВНИХ видань теж звучить словниках прикладами із Шевченка або гордощів, про що співає П, Зіб Ов, ніяк і я ен Гобто з'явився, сказати 6. пара-українською мовою. Чим не досягненіншого мученика, зачинателя справді | не може бути. Недарма ж, оберігаючи г З ельний документ, що декларує таку собі | ня?! українського кіно О. Довженка, який самобутність своєї національної мови, у ЗНУ агальну рівність у дусі того самого Франції, кажуть, штрафують за англіциз- "яр оо інгернаціоналізмо | якиИЙИ завжли витлунн ан нн ми, а В загальноосвітніх школах Японії с Й мачувався на користь панівної мови. | озагалі не вивчають іноземних мов. ко МУ. ІБГУИ «ДЖ ЗИКОнМУЮЧИ ОСТаннІ ро Звичайно, було 0 дуже добре, якби "Я ? порядження, не вельми прихильні ло ЩІ ІЙ М | Ге приклад запровадження семінарів з куль- 45 ержавності української мови виконавчі ЧУ Й У ) тури державної мови та й забезпечення - з 3 органи не дуже багаті, щоб не сказати г правових пріоритетів її функціонування вок 5 мізерні, ресурси року нових парламент показала наша еліта З еліт, а саме: ново- ських виборів і власну увагу певно ж обрані депутати Верховної Ради. Адже еко | У" віддаватимх гь саме рідній мові Зокрема В | КУ У | кому, як не їм, належало б на "б їй, ЯКуУ ВОНИ Час ВвІДЧАаСИ При Та ІОТьЬ УЗако- ЛІ паідтверджеїтня ГОТОВНОСТІ кожного слу- СЗИад жити великій справі загальноукраїнської Р нити як «офіційну ІЛЯ СВОЄ! обла МЕ - рен у району, а то й окремого населеного пункконсолідації започаткувати процес хоча б Р. я із мовної консолідації самого парламенобР с Отож, гадаю, нема чого покладатися Ф /1 туго Такі семінари допомогли 6 ПОС іна те, що офіційно оголошувані заходи на ЖК М ПІ недержавномовним депутатам ОСВОЇТИ дер- ЗРУВИ | жавну українську мову не гірше 1 як змицнення державності української мови ) Е. апрацюють самі по собі гори, ставши «АХ Президента, ЯКОГО їхні попередники ес роби В ЧЗКОВИМИ ДЛЯ ПОВСЮДНОГО ПО ПІ'дОзобов'язали Пп ВИВЧИТИ, однак Собі забез- | й ЩО р ЗМОГО її наполегливого втілення в життя. А печили, крім Інших привілеїв, ще Й КРУ й; СІМ верствам пароду, ім я якого згадані «мовну недоторканість». Деякі ж «деро ві аходи» пишуть з великої літери, та й жавномовні» депутати могли б підвищити М, кожному зокрема належить не минати Але чи можна бу ги З цього задоволепро свою любов до РІДНОЇ МОВИ І ДО рівень МОВНОЇ культури, що допомогло б | ї і своєю увагою в рідній мові, скажемо ПИМ, КОЛИ україськомовного глядача У країни міг би сказати словами Кобзаря: уникнути у своєму мовленні хоча б таких к услід за Кобзарем, «ніже титли, ніже тії упродовж фільму та й рекламних пауз «так люблю... що проклену самого Бога, мовних кальок із братньої мови, яких коми», а тим більше й окремого слова прикро вражають такі відступи від норм за неї душу погублю». Натомість і сором з високої трибуни і в ефір посила- Особливо якщо воно будучи з правіку української мови, які спонукають не раз «дійсно», і «ДІЙСНИЙ » ілюструються прити. Зрештою, можна було 6 припинити і питомо українським, виявилося чи то подумати, що цим важливішим із мис-кладами (із Нечуя-Левицького, пись- пряметранслювання із сесійної зали, яке спотвореним, чи єрепресованим». гецтв займаються або ж надто поспішливо, менника вищої духовної освіти, більшість слухачі здебільшого вже вимикають, витісненим із його законного слововжитабо ж такі Фахівці, котрим, як засвідчив гворів якого вперше було опубліковано в | оскільки воно їм, крім роздратування, "У лдомовною стихією на користь щЩезатоталітаризму в усмішках ГП. Глазо- Галичині, де нерідко й редагувалися нічого не дає. Натомість вивільнилися б тужорідного, привнесеного у часи вий, українська мова - ТІЛЬКИ засіб відповідно до запровадженого свого часу | кошти для фінансування згаданих ихоліть. Адже й справді за гаслами про заробітку, а не особистого стилкування. австрійським урядом москвофільського семінарів. порятунок, захист рідної мови хто тепер, Абожі те, и друге вкупі. Для мене, одного СЯЗИчЧІЯ» замість живої української мови. До такого починання варто було б до-особливо з журналістів, уживає узаконені із мільйонних ав телеманів, найпо- Згодом, правда, його під тиском гро- лучитися, і то активно, і ревним Роцт ІЙ «міСЬКИЙ голова ь» ЧИ «ГОЛОВА казовІшим у цьому стало с ІОВО, Яке, МОВ Мадськості (згадаймо хоч би с ГаттіО сповіІДНИКам ідеології «інтернаціонаадміністрації»? Замість них, як реп'яхи іржавий цвях у білій СТІНІ, пастирно уславленого бх ковинця ЇСО. Федьковича, лізму», яким все ще дорогі символи серпа на чисту одежу, ліпляться до пашого пронизує 1 серіали, 1 ре кламу Ось, узернену до царського уряду « Щоб Пе І МОЛОТАа І образ творця «першої В СВІТІ мовлення чужиниські « мер» 1 губерна приміром З МІЧМОШНИХ ДІаЛОГІВ бу 10 запізно» ) із шкі ЛЬНОЇ практики було СОЦІаЛІСТИЧчНОЇ держави», Адже це саме Юр», а зЗамісСТЬ ПІДОПІЧНОГО Їм . краю » Зб Про Є) Ходять лихі чутки усунуто. Але вже, мабуть, таки пізно. Бо вит, напучутчи ще делегатів ХПІ з'їзду чути вже «регіон» | хай ро ЗІ ОЄтТьСя не ; Дійсно? В МОВІ галицьких ПИСЬМетиків, ІГавіТь очолюваної ним парти, писав у своєму представник духовно-с тарних прошар "7 Адже тобі потрібне пальне? ГИХ, ЯКИХ проросійський Обільшовизм за- ЛИСТІ: «..Інтернаціоналізм з боку гнобля- (190, а простий смертний із його нелеї Ким че Дійсно! ре0Іхував до «є бООРОГІВ українського ЧОЇ, або так званої «великої» нації (хоч ОБОВ'ЯЗКОМ : робити хліб» чи «гнати гру- 00 приклади із рекламних пауз народу», «буржуазних націоналістів», оце Великої тіЛЬКИ СВОЇМИ нпасильствами, вебу». у яких зитадках належить вживати. «Мама дійсно нає, що треба дитині!», книжне, москвофі 1ЬСЬКО-ЯЗИЧчІЄСВСЬКе ЛлиИкоОЇї тільки так, як великим є СКАЖІМО, З3айшлі із того ж закордонтня «Мої зуби таки ДІЙСНО ПОГані », «Бо- «ДІЙСНО» ВЖе й справді витіснило прадержиморда ), повинен полягати нетільки слова еспікер», «снік( рс»ь 1 «ТтТампаксь рись» це ДІЙСНО швидка допомога!» давнє, народно-укратнське «справді». в додержанні формальної рівності націй, Шодо цього вже й анекдоти почати Чи дивуватися, що й МОВЦІ різного Наприклад, у трилогії Б, Лепкого « Мазеалеї в такій нерівності, яка компенсувар яплятись рівня в телеспіЛКУВання х |з Те пеглядачапа» пого вживає | Чуйкевич, роздумуючи ла б з боку нації гноблячої, нації Великої, хле «0 Кей», ЯК МОВИТЬ Коля Сі ГТ ябрь ми та й поза ним не знають іншого слова, про юну Кочубеївну ( «Дійсно, якась гу нерівність, яка складається в житті тобто Микола Ві ресень із програми ЯК ТІЛЬКИ «ДІЙСНО», в Це дійсно важлинезбагнута душа»); і сам Кочубей, фактично. Адже Якщо, на думку вождя, «Габу». Залишмо анекдоти. парлаво, - говорить депутат, - прийняти бюджет відповідаючи на запитання дружини («Що саме такий інтернаціоналізм належало ментські висоти і гастрономічно-гіу першому читанні» «Цей експериментє ж тоб; про царя говорити? Він такий запроваджувати в час створення того СопіЄнІіЧчнНИЙй побут із їхньою даниною моді і дійсно унікальний», -- наголошує великий чоловік, дійсно великий, га- юзу, за яким вони нині тужать, то кон оюнктурі. Горкнемося сфери видопровідний с пеціаліст Інституту ботаніки даю, переступив би через тебе, як я через актуальність його в тисячу разів вищ, яка після хліба чи не найбільше НАН У країни, заперечуючи твердження поріг»), та й послідовно сам автор. важливіша для молодої незалежної "датиа впливати на наші емоції, свідомість, деяких ЗМІ, ніби космічний політ В. Ка- Звичайно, цим словечком не вичерпу- України, де не тільки не подбали про і а отже, й на наше мовлення. Гедарма ж денюка в експерименті «Колумбія» був ються проблеми нашого спілкування забезпечення українському народові і його гисля історичного жовтневого перевороту чисто пропагандистським з боку незалеждержавною мовою. Адже подібна мовна мові згаданої компенсації, а навпаки, все ЄВЄЕЛИКИЙ ВОЖДЬ», іменем якого навіть ної У країни. Не міг я, грішний, не роздвоєність нинішніх фахівців кіно і робиться, аби ту нерівність, насаджувану негрів спотпукали до вивчення російської 0 зафіксувати і в гслерозмові ректора телебачення прищеплює споживачам з боку «великої нації», якомога більше мови, наголошував, що «из всех искусств Національного технічного уншверситету,в їхньої продукції і такі дивогляди, як «за поглибити. для нас важнейшим являєтся кино». А ОДНІЙ особі і міністра всієї нашої освіти, що ти мене дякуєшь та «пробач мене». Але на таке чудо марно покладати через деякий час його «вірний гакий, зокрема, зворот: «Ї якщо ми З другого боку, нині відчутно посир надії, ІГалежить пам'ятати інше: справж- ПОСЛІДОВНИК» ЦЮ Тезу ще й загадково доб ЄМОСЯ, ТО це ДІЙСНО ЗДІЙСНИТЬСЯ » люється вплив західпоєвропейських, шми творцями, захиспиками неповторної продовжив: «Кино в руках советской влас- Зрештою, і на концерті популярного Зокрема, германських мов. Адже ті, хто самобутності, державної гідності ук- ги может и должно дать чудеса». Ці цитати співака П Зіброва, де лунали окрилені раніше відмовлявся від вивчення раїнської мови як у минулому, так і в егеніїв тоталітаризму», гадаю, багатьом оптимістичною мелодією слова «Ї свнас україської мови Задля кращого вивченнезалежній Українській державі і шині пам'ятні. Вони прикрашали стіни ледве мова своя чудова, 1 є в нас гордість, і є | ня Російської, тепер кинулись нащадків мусять бути не пролетаріат, у якого і не кожного кінотеатру. Не знаю, яккому, краса», конферансьє заявляє слухачам: своїх ще з ДОШКІЛЬНОГО віку навчатт справді «нет родіни», і не здебільшого а мені, приміром, Тільки в часи хрує Тені дійсно дуже приємно». англійської, Тож чи не у зв'язку із цим, непевні слітарні прошарки, а широкі верщовської «відлиги» відкрилося, що ім'я Звичайно, це дуже добре, що вжеї р приміром, дієслівна зв'язка «є», мов стви свідомого спрвоїх національних гому чуду -- тотальна русифікація концертних залах звучать пісні на честь чадокучлива муха, стала з'являтися | там, шітересів громадянстна України, Це най- Однак все тече, все змінюється По НОШОї бвікКами утискуватної мови. Га чи де українська мова з успіхом обходилася перше їм заповідав ПОСТ, СТОЛІТТЯ якого ЄЯВІДЛИСІ» |! езАСТОЮ» Настала й «весіль робить пам очесть подібне ї) знання, ота-без НеІ, роблячи при цьому друкопаниті пещодапно відзначили: «Всім серцем відродження 5 кінотеатрах вже давно кий РІВЕНЬ с лякування нею? Чи є текст коротшим щонайменше ша три ліобіть Україну спою, -- | вічні ми будемо поЗніІМАЛИ ТІ ро цуяцькОоВвані цитати Га И ПІДСТЯани для ТІЄІ гордості, КОЛИ МИ, знехлітери Але писе | Га Вченій раді філологів 3 "пою! пяла! ГІ гу павшшіи роосипами української лупає а«Оскілі КИ НаСТаВІ .г І - внаслілЛлОк гехоничиної революції глядач ни се Є - у астарником академ КТ нє вельми поспішає взагалі до будь-яких СИпоОніІМІКИ, СК плуатуємо одне слорвечко, групи є Богдан Артемович ФУеТАЗЙоНнА В! ОР КОСЯЧЕНКО, геатріз. Пайважливішим теп р стало мис - що з причини тривалої «белодєдовщіни», тому ж УТ-І: «Я ИШО, щЩопциИ Є депутатом доцемт ЧДУ, письменник, голова гецтво «одинадцятої музи» з його внаслідок нашого роздвоєння між парламенту, голопою комісії», та Й у Чернівецького обласного об'єднання гаклунськими багатоканальними «ящи "ріднами мовами» обираємо явну кальку буденному спілкуванні -- «То є пепрапговариства «Просвіта» рр зи - --ч - збій рвати -щ - Р ЕН нан аю нн вань й» о о ри нин ни
Strona · s. 6strona oryginału ↗
1| ї 'й 1 , "і ПРОСВІТИ з КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ | 5 СЕСІЯ ГОЛОВНОЇ РАДИ ПОСТАНОВА Всеукраїнського това риства «Просвіта» Питання про повернення не лише відбулася 8 травня у Києві Лро товернетиз Ак | | матеріальної, але й гнтелектуальної Київа порядок денний виносилося шість Пк а за П зал У Я 9 19 січня 1998 р. М» 36 | питань, галовним серед якиг б Н зач Разонтемю порушив! голов і : інськог БАК ди ди а Б ма О8а | Львівського об'єднання «Просвіти» . ачення 130-річчя Бсеукра о товариства бб'єдномо ЗП о дам КАРУ ання Роман Лубківський. Він наголосив на Про ВІДЗН | Тараса Шевченка а національно-просвітницької зобом необалдності координації видавничої «Просвіта» імені гарі діяльності, залучення иолоді до зв'язк | У Ж цьоли ж ключі розглядалося й наступне | ПОЧУТТЯ поваги, п ОМВО М Кабінет Міністр зицію Всеукраїнського товариства «Просвіта» її. | Й С порядку в організації. «Просвіта» після І, Підтримати пропозиц о ього Тов. Мені Л 77 чІГро акцію «Передаймо нащадкам - . мІдтр ідзначення 130-річчя цього овариства | , наш скарб -- рідну мову» ювілею товинна вийти на рівень Тараса Шевченка про відз , яке | , | нетпитуції, що формуєтнтелекті нації. 1998 року. Основну доповідь виголосив Голови. | пуд рису я 8 грудня аче 1 олоси НИ а виповнюєтьс рує яний комітет з підготовки та відзначення 1: Всеукраїнської «Просвіти» Павло 9 цікавими пропозиціями виступили яний комітет з під 130- ай упей | 2. Утворити Організації я ні Тараса Шевч Річчя Мовчан, якого учасники Ради привітали ура п оиуулемко нн Всеукра екКого товариства «Просвіта» іме р енка (далі з повторним (уже втретє постіль) и ре ропет р | Митаї пл Ус У | ійний комітет) обранням у народні депутати украу Пило Батиг (генеральний панно Організацій Р аїни Смолія Валерія з їнського парламенту. Уран , Василь Сліпець (Миколаїв), Призначити Вще-прем порей Україн Р Андрійовича Доповідач наголосив на важливості | п ОДА. окон ра ваЛЕЕЙЙ склад Організаційного комітету. | поважного ювілето організації як вагомого тенко (Харків), Сергій Савченко (К з) укзашвердици у анізаційного комітету в разі потреби вносити зу; ; заходу щодо популяризації національної Віктор Казбан (Суми), Любо п Дозволити голові Організац міни української 1дєї. ьогодні українцям (відповідальний груди а ра Уало8о до його персонального складу бити і затвердити в міс 5 нав'язуються концетції та 1деї, які Просвіти») та нан аа Ц 4, Організаційному комітету розробити 1 з 5 МІСЯЧНИЙ термін відсувають утер ано сь ку націю на кова ен в областят відбувати-заходи щодо підготовки та відзначення 130-річчя Всеукраїнського товарисне маргінеси льтури. Не українці, а | | | ін ол о: Шевченка. 5 антиукраїнські сили, о жаль, прова ри ся 3 Мратуванням регтональних тва «Просвіта» імені Тараса зх Б ну івунно моловна Рада «Просвіти» провела Прем'єр-міністр України 8. ПУСТОВОЙ ГЕНКО па економічні проблеми, тгноруючи дутовні ін урріюцне А оо хв кн ці , ВО. запити українців. В Україні є значний | обрано Бору ПРАЦЮ онозона УНІ за свідомий нашональний елемент, але він | в Лі ДР Й зи З | ЗАХ ОДИ СИ дуже дезорієнтований після виборів, до | нара но й дя УНТАН строга, | | | ес на сили прийшли Прозолосовано вонегояоно за ухвали підготовки та відзначення 130-річчя ; 5 ошен "и. Ї 5 і і і ОУ Слід, отже, посилити організаційну чадо СТ ке нано Всеукраїнського товариства «Просвіта» | - Ь зоольіжка Старі форми ОБЕРЕ цієї виосодкиницької організації та тро | зо організація читалень, книговидання в | Р Ожерного зе УВО 1. Забезпечити широке висвітлення заходів з шадоловки та відзначення 130- | кана часилля росвиськомовної книж- | Напруженим був розгляд п'ятогопиріччя діяльності Всеукраїнського пезаруктзаннивесвітя м Шевченка | п недають результатів. 5. Е 9 гом рок | ч Саме ЗО річна Чари слід З порядюу оенного «Про руш ечна ЩРОя Р Мінінформ, Держтелерадіо їй використати для консолідації й ев ну 100 дна разом із Центральним правлінням | підсилення патріотичних сил. поруентия он о о Оки «Просвіти» З конкретними пропозиціями до | публікацію в місцевій просило 2. Державному інформаційному агентству України (ДІНАУ) подавати матеріали | зн загальноукратнської повтлейної програми газеті «Дзвін» наклепи ківо ралнох ювілейної тематики у щоденній стрічці оперативної загальнополітичної Інформації, у я просвітницьких затодів виступили ріалів, свідомий тідрив авторитет віснику «Україна»: хроніка подій», серії «Новини України», віснику «Панорама» для , Отльшість голів обласних об'єднань. керівництва ВУТ «П она 5 о районних, міськрайонних та міських газет. | і ЧР Про посилення лекційної пропаганди еУЕНИЙ - Р «Рава но: Протягом рок Мінінформ, Держтелерадіо ув - | після виборчої камтанії більшістю р РОКУ, 818 мову голова Івано-Франківської голосів виключено з членів «Просвіти» разом із Центральним правлінням - «Просвіти» Степан Шулетпа. Прикар- Володимира Ковтун Єзіен Гладу- «Просвіти» та патці відзначатимуть поряд із ювілеєлі нову та Петра о Ан Ухвалу 3. Провести урочисті засідання, присвячені ювілею «Просвіти» у всіх обласниу Л; «Просвіти» ще два свята 22 10-річчя Орукуємо в цьому числі «Слова Про-центрах і містах України | своєт нововідродженої організації та 90- то ІМ кв. 1998 р. Обл. об'єднання «Просвіти» 4 руна в1д дня народження провідника спільно з органами місцевої влади Л. УН Степана Бандери. В. Г. 4. Організувати виступи у трудових колективах, навчальних закладах, ! Й ВІЙСЬКОВИХ частинах українських письменників. науковців, митців, громадських ; Гі ДІЯЧІВ «Просвіти» і Н УХВАЛА Протягом року Міносвіти, Міноборони, НАН України, і з - Е 5 Інкультури разом із «Просвітою» - сесії Головної Ради ВУТ «Просвіта» 5, Провести урочисте засідання представників громадськосі, орисванеу і " 130-річчю «Просвіти». елегації від кОЖНОЇ ОЇФласті - оаЮ, з діаспори - 50 ос і У імені Тараса Шевченка б і ХІІ. 98 зо Оргкомітет, Київська держадміністрація, й є інкультури, Держкомнац разом із Т Всього - - 39 чол Присутні -- 34 чол Центральним правлінням « росвіти» й і - | 6. Виготовити та встановити пам'ятні дошки на спорудах, які свого часу | на займала «Просвіта» в містах, селах та населених пунктах України, де діяла Центральне правління 9 квітня 1998 р. встановити рівні норми представництва «Просвіта» а разглянуло стан справ у Рівненському 1 делегатів від районних об'єднань на до І ХІЇ.98 р. Обл. об'єднання «Просвіти» ь . Л обласному об'єднанні «Просвіти». обласну звітно-вибор конференцію. | разом з місцевими органами влади - г: період виборчої кампанії у Проте ці рекомендації ули знехтувані. / Видати книги про торію діяльност «Просвіти» з робочою назвою й Рівненському міському окрузі до Для вивчення ста справ терміново «Просвіта» - історія, сучасність», «Якби ви вчились так, як треба» (проф.А Погрібний) і В: Верховної Ради України балотувалися було направлено ран комісію в до І.ХІЇ98 р. Видавничий центр «Просвта», Ц ва двоє просвітян: голова Рівненської складі | голови онтрольно-ревізійної «Просвіта», Іран й - обласної «Просвіти» Володимир Ковінспекції І. Голоб цького; відпові- 8. зидати матеріали із сери «Постаті» (до 130-річчя «Просвіти» ) Літературно- 7 і тунець, який представляв блок НЕП, і (4(шдального секретаря ВУТ «Просвіта»імені біографічна бібліотека про уславлених просвітян | . голова ВУТ «Просвіта» імені Тараса | Тараса Шевченка М, Нестерчука; члена до ІХІЇ.98 р Видавничий центр «Просвіта», | з Шевченка Павло Мовчан від блоку «Рух КРІ В. Германа. П «Просвіта», Мінінформ | за народ, за Україну». Намагання комісії впродовж чотирьох З. Створити телеролик «Сучасна « росвіта». досягнення та перспективи» 4 ШІ перших днів виборчого марафону годин угамувати пристрасті, заклики до до І ХІЇ.98 р Телекомпанія «Просвіта» спільно з | КІ - Ковтунець і його група підтримки обласного правління дотримуватися ЦП «Просвіта» | - вдалися до неприпустимих методів агістатутних норм результатів не дали. 10. Випустити художні конверти, художні листівки та серію поштових марок і ся тації. Зокрема, булла виготовлена листівка, Виходячи із вищезазначеного, сесія до 130-річчя «Просвіти» і і підписана А. Буртовим, В. Куєвдою, ухвалила: до 1Х98 р. Держкомзв'язку спільно з «Просвітою» 4 Ж В. Яременком та Н. Байко в якій грубо І. Визнати дії організаторів 1. Організувати виставку «Просвіті - 130» | пересмикувалися факти фінансової та наклепницької кампанії проти ВУТ До 12 98 р. Український дім, Головархів - ІДЕОЛОГІЧНОЇ діяльності «Просвіти» з «Просвіта» імені Тараса евченка та СПІЛЬНО З «Просвітою» й ч. йєтою, компрометації ВУТ «Просвіта» проведення ними обласної бонререцції 12. Провести конкурс на кращу пісню про Україну З імені Гараса Шевченка, Центрального / 03.05 1998 року з порушенням Статуту до 1Х.98 р. Мінкультури : пі правління, Секретаріату. Товариства такими, що спрямовані на Спілка композиторів України | Згодом, уже після закінчення виборів, розкол просвітницького руху в Україні. спільно з «Просвітою» ; та на яких переконливо переміг П. Мовчан . За розкольницькі дії, публікацію і ІЗ. Провести тематичні вечори, присвячені ювілейній даті в навчальних і би (В. Ковтунець зайняв 8 місце, набравши | поширення паклепницьких матеріалів, | закладах і трудових колективах, військових частинах | ія вп ятеро менше голосів), саме з подачі В. свідомий підрив авторитету керівництва до ІХІЇ98 р і Секретаріат ЦП, обл. об'єднання ? ш Ковтунця в газеті «Дзвінь, органі Рів- ВУТ «Просвіта» виключити з членів | «П реа » - лісцевої влади пі ненського облоб'єднання, 24.04.98 р. «Просвіти» Володиг К НЕ | росвіти», органи місц кого облоб'єднання, р росвіти олодимира Ковтунця, 14. Виготовити пам'ятні медалі Ї; з явилася публікація під заголовком Євгенію Гладунову, Петра Кульчинського. до ІХ.98 р Секретаріат ЦП, М України | «Звернення до просвітян», автори якої 3. Рекомендувати керевникам район- | афеанивьаїни ер УКВ | з едвозначно закликають до руйнації | них І міських організацій Рівненського 15. Пі І сеукраїнського товариства Пан обласного УОНИТНОЙ «Просвіта» ОВК УНІ ММЕНТИ за ень АЗОВ РОТ намагаються ація реакрд у п ряди. вІдлаВіДнО до Ста ту обрати керівні Ша свя | Чек пені цією ж метою В. Ковтунець і кілька | органи обласного о єднання, створити 16. ; ту» його прибічників знехтували ухвалою ббтионітех із представників районних (до зоря у вс серед школярів Украни на кращий твір про Ораками ситрального правління від 9 квітня 1998 єднань, перереєструвати членів «Просдо ІХ98 р Р З "І 1 ку, вякш указано на порушення Статуту | віти» | провести виборчу конференцію. ор | реваТУвіат ЦП, | рані Луна. п. «г», ст.5.10, п, У 4. Доручити Центральному правлінню, суЛе Об'єднання «Просвіти», «ж», ст,4, | про недоцільність його онтрольно-ревізійній інспекції, юри- | | и» | перебування на посаді голови Рівненської дичній о) жбі ВУТ «Просвіта» імені У становленні Українську НО рактичну конференцію «Роль «Прокат "просвіти». Тараса Шевченка дати спростування ве державності» б з З | - недени ресень-жовтень «Г) » НАН України 2 період підготовки до обласної звітно- | наклепницьких мате зіалів, надруковних росвіта», кр | ки й виборчої конференції до Центрального у газеті «Дзвін» від 24.04. 1998 р, Міністерство України у справах нау! правління почали звертатися районі 9. Доручити Центральному правлінню, ' Технолопи, Міносвіти, Міноборони, | 7 єднання Рівненшини ( Костопільське, Коптрольно-ревізійній інспекції під- МіІнюстиції, Держкомітет України | Рівненське) З попомлентями про те, що гот рати зміни та поповненця о Статуту у справах національностей ПОСтшно проводяться збори районних ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка та міграції й об'єднань із порушеннями Статуту по спрямовані на організаційне зміциення |З. Встановити -чарічну премію «Просвіти» ім.Нестора Літописця виборах делегатів на обласну кон- Товариства. Педтевно я правління «Просвіти». ферснцію, | 19. Відзначити активіст «п Мінфін | ентральне правління рекомендувало Ухвала приймається одноголосно. ІВ «Просвіти» державними нагородами | Центральне правління «Просвіти» Щ 5 ційно ото заканннваеннт нн ни -
Strona · s. 7strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

нн чи --- - ні РО т и і і п р а Б В 9! ло 170 цвутм По всьоОмо СвЯчІм Польща квітне латиною, Литва квітне русчиною. 5ез тої в Польщі не пребудеші, Без сей в Литві дурнем будеш. З другого Литовського статуту 1566 р. У Вільнюсі, на грані гному постаменті, подарованому пезалежною Україною незалежній Литві кілька років тому, постав величний пам'ятник Гедиміну (1316-- 1541) У такий спосіб Литва їі Україна вшанували пам'ять Великого князя литовського, дві третини ЗМЛОДІНЬ якого складали українські етнічні землі який називав себе королем литовським і українським -- «гех (лімапогит Виїнпепоги годе» Леся Українка писала: «Хто визволиться сам, той буде вільний. Хто визволить КОГО -- в неволю візьме». Гедимін та його сини Ольгерд, Любарт 1 Кейстут, зизволивши наших предків з ненависного золотоординського ярма, проте, не взяли їх у неволю. М. Антонович (а Історія України». Прага, 1941) пише, що «Литовська доба була іншою формою нашої держави, антж Київська чи Галицько-Волинська, але тільки формою Державне хотіння українців знаходило свій вислів у об'єднанні довкола династії Гедиміна». А тому знаходило, що литовські князі не нав'язували українцям свої звичаї та віру, а навпаки -- язичники ставали християнами, послуговувались у всіх сферах життя українською мовою як загальнодержавною. Для того, щоб переконатися, що це було саме так, досить погортати збірки законів Литви-Руси, так званий другий Литовський статут 1566 року У країнці з обох берегів Дніпра 1 Дністра вважали Литовську державу своєю і охоче ста вали на їй захист Так, з 15 литовських полків. що орали участь у битві під Грюнвальдом (1410 р.) з хрестоносцями, 7 походили з Наддніпрянщини, а з 16 польських -- б виставили Галичина та Поділля Двохсотлітня доба і панування Гедиміновичів на У країні увіковічена в прізвищах -- Литвин, Литвиненко, Литвинець, Литвинчук, Литвак та назвах сіл -- Литвинівка, Литвиновичі, які можна знайти в кожній нашпй області Та з приєднанням Великого князівства Литовського до Польщі литовсько-українські зв'язки не за никли. З Литвою навіки пов'язано ім'я Святого Йосафата (Івана Гавриловича Кунцевича, 1581-- 1623), який народився у Володимирі-Волинському, був ченцем Вільнюського василіянського монастиря і все своє подвижницьке захиття поклав на вівтар об'єднання Української православної та Української греко-католицької церков у єдину Українську помісну християнську церкву Вільно--Вільнюс навіки освячений іменем Тараса Шевченка. Бо це тут, в 1829--1831 роках, він, будучи козачком графа Василя Ентельгардта, не лише кохав і страждав, не лише опановував першопочатки професійного малярства, а й вчився боротись «за нашу г вашу свободу» На Вільнюському цвинтарі Єфросинії Полоцької спить вічним сном Яків Головацький, один із творців славної на цілий світ «Русалки Дністрової», вагомої підвалини сучасної української літератури. Литва у 20--30-ті роки надавала притулок 1 громадянство не лише політичним і військовим діячам УНР, а й лідерам та боївкарям УВО--ОУТІ, за якими полювали совєтські та польські спецслужби. Згадаймо принагідно одного такого литовського громадянина Це -- Євген Коновалець, полковник Української Народної Республіки та командир Української військової організації (УВО) Не деінде, а в Литві, у | більшовицького терору супроти всього українського, на повен голос звучало вільне українське слово, вихо- Сурма» та «Вісті П рацював роки найжахливішого дили в світ періодичні видання -- пи говсько-українського товариства український театр, відзначалися на державному"рівні роковини народження та смерті Тараса Шевченка, по радіо лунала українська мова та українська народна писня , алла» Зід 1940 року, коли Совєтська армія ризволими Титву, вст українські організації та сеча перес ен існувати Українці були потрібні Оі ТитповихнаМ лише як русскоязьгмчньте тобто знаряддя педного є кове шення волелюбного литовського народу. Але українці С тися з ролліо «могильників» Литви не захотіли змирити й який щедро поділився з ним своїм хлібом 1 г Ю. нта роду, ПР АЕС ЕЕ сіллю, 8 грудня 1988 р. вони створили Громаду українців Литви, а коли Москва почала чавити танками перші тендітні пагінці литовської свободи, на барикадах, поряд з литовським, майорів і синьо-жовтий прапор. За це наших краян було відзначено медаллю 13 січня, а голову Громади українців Литви Людмилу Жильцову президент Альгірдас Бразаускас нагородив орденом Великого князя литовського Гедиміна.. Відтоді спливло немало літ. Я відвідав Литву один-єдиний раз, коли вона ще була совєтською, але, на відміну від України, вже підводилася з колін. Цього року я відвідав її вдруге, щоб не лише поспілкуватися із земляками, розпитати про їхні печалі та радощі, а йна власні очі побачити, якою стала незалежна Литва, порівняти їхні здобутки з нашими. У Вільнюсі й Вісагінасі я зустрічався з українцями -- громадянами Литовської республіки, які з розумінням сприйняли закон про державну мову, згідно з яким нелитовець не може працювати навіть двірником, якщо він не склав іспита на знання литовської мови, Я зустрічався і з «русскоязьтчньми» українцями, які байдуже, а інколи й відверто вороже ставляться до прагнення литовців відродити в повному обсязі свій етнос, не хочуть вивчати литовську мову. Таких українців, як сказав мені землячок з Київщини, литовці «вьщдавливают» зі своєї рідної землі «не МЬІТЬЄеМ, так катаниєм». -- Я немогу менять язьк, -- обурювався землячок, буцімто він уже не поміняв одного разу свою рідну українську мову на російську. -- Ведь зто равносильно тому, что поменять душу. Мьі -- советские, и с зтим литовць т должньт считаться. Та литовці, на відміну від нас, не хочуть рахуватися з подібними «советскими РУССКОЯЗЬІЮЧНЬМИ», їх у Литві з кожним роком стає все менше й менше. Закон про знання державної мови нелитовцями вже починає плодоносити. У Вільнюсі, на відміну від Києва, не побачиш сьогодні вивіски на російській чи англійській мовах. Продавець, який з покупцем розмовляє російською, ризикує завтра залишитися без роботи, адже за дотриманням закону про державну мову слідкують спеціальні ревізори. У службовому приміщенні, починаючи парламентом і кінчаючи ЖЕКом, сурово заборонено вживати російську мову. Нема в Литві й такого, як у нас, засилля російськомовної жовтої преси та низькопробної бульварної літератури. Так, російськомовні газети в Литві виходять, але їхні тиражі та кількість видань регламентуються. Так, по телевізору можна, якщо дуже захочеться, подивитись програму з Москви, але якщо ввімкнеш не державний канал, а комерційний. Державні радіо- 1 телеканали (на відміну від наших) покликані утверджувати державну мову та національну ідею. Хто ж із працівників цих каналів наважиться у служити і вашим, і нашим, захоче ловити пропагандистську рибку в каламутній воді, того безоглядно виставляють за двері. У Литві ніхто не забороняє нелитовцям -- росіянам, українцям, білорусам, євреям, полякам плекати свою рідну мову та культуру. Але тільки у вільний Від основної роботи час і в межах, дозволених законом. Українці мають сьогодні свої радіоі телепрограми, газети, недільну школу, хори, ансамблі, танцювальні колективи, мають приміщення, де можуть збиратися і спільно розв'язувати свої проблеми, велику книгозбірню. Те ж саме мають і представники інших національностей. Ї ще мене вразило ставлення литовців до своєї національної грошової одиниці -- літа. У Литві (знову ж-таки на відміну від нас) ніхто (навіть найзатятіші «советские русскоязьтчньве») не посміє назвати літа рублем. Літ -- це священний символ Литовської державності, гордість малого числом, але великого духом народу. В незалежній Литві неодноразово бували наші президенти Л. Кравчук та Л. Кучма. Невже вони не бачили разючих, якісно вищих на кілька порядків за наші, зміну всіх сферах суспільного життя цієї держави? Невже не запитували себе і своїх радників: чому так сталося, що Україна, яка на старті серед інших держав, що виникли на румовищах СРСР, мала найвищі економічні показники, нині скотилася чи не на передостаннє місце? А Литва, економічні показники якої на старті були набагато нижчі за інших, за життєвим рівнем пересічного громадянина вже здоганяє Польшу, Чехію, Словаччину? Чому обличчя громадян України, яку поет назвав «сонячною Елладою», на відміну від облич громадян Литви, здебільшого землисто-сірі, а очі -- погаслі, задивлені не в майбутнє свого народу, своєї держави, а у свої хронічні біди та печалі? Чому громадяни незалежної України голосують за збанкрутілу в цілому світі комуністичну ідею, а громадяни незалежної Литви обирають на президента людину, яка зі зброєю в руках боролася з носіями цієї ідеї? Не знаю, чи задавали собі і своїм радникам нашп президенти ці сакраментальні питання, але я, будучи в Литві, питав у свого зболеного серця: чому? чому? чому? А мабуть, тому, сказало мені серце, що вних навіть комуністи, на відміну від наших симоненків та моїсеєнків, свої, литовські. Їхні уряди та па рламенти, попри всі ідеологічні розбіжності, -- литовські. Литву кожен литовець і нелитовець (за винятком хіба що «советских русскоя- ЗЬІЧНЬХ») вважає своїм рідним домом і нікому не дозволить витирати об лито вську мову ноги, насміхатись над державними символами. А в нас? Чи мали ми за сім незалежних років український уряд та український парламент? Чи мали ми українського не лише за національністю, а й за духом президента? Не мали і, як показали останні вибори, ще довго не матимемо. Й від цього всі наші біди. Тому й стоять фабрики та заводи, розвалюються колгоспи і радгоспи. Тому люди роками не отримують зарплати в той час, як з України пливуть рікою у банки Європий Аме рики вже не мільйони, а мільярди дола рів. «Загинеш, згинеш, Україно! Не стане й знаку на землі.» криком кричав Тарас Шевченко. І справді загинемо, якщо не стане Україна усім нам -- і українцям, і росіянам, і євреям -- рідним домом. Якщо не виметемо з цього рідного дому все сміття на вулицю. Якщо не плекатимемо, «мов парость виноградної лози», за прикладом литовців, і свою державну мову. іній ой пиіио М ' Р ри я ПРИ ай г їй і ї п я ; 7 Р ій го ї но ДА і ", о.
Strona · s. 8strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

мах ЖивочвоРИТЬ - Закінчення. Початок див. числа 2--4. ожна було б аж так глибоко не робити екскурс у середньовіччя та ще й чужої держави, коли б розривіз нею не був такий трагічно тяжкий, як г «приєднання». Коли б ми звільнилися від цієї держави духовно, що є основним. Адже істинна воля починається з духовної, як і неволя - з поневолення духу. Саме тому всі грабіжники та варвари, посвячені в «тайни беззаконня», найперше намагалися відібрати в народів віру, поруйнувати храми, знищити духовенство і поставити те, що буде виконувати всі їхні повеління. У такий спосіб народ позбавляється духовного захисту, що є надійнішим | значущішим від міцної держави, армії. Однак зробимо ще кілька, але надто важливих, екскурсів у наше минуле. 1051 рік. Князь Ярослав Мудрий скликав у престольному Києві собор, на якому було обрано митрополитом Київським Іларіона. Хоча Київ і належав до Константинопольського Патріархату, але фактично то вже була незалежна церква, на чолі якої вперше стояв не грек, а українець. Удруге на престол глави нашої церкви був обраний у 1147 році Клим Смолянич. Удару по автокефалії нашої церкви, Київської митрополії, завдав суздальський князь Юрій Долгорукий. Захопивши княжий престол, він зняв і митрополита, про якого сказано, що такого «КнИЖНИКа т філософа в руській землі ще не було». Князь, з ім'ям якого пов'язане створення Московської держави, завдав першого удару по самостійності Київської митрополії. Його ж син Андрій Боголюбський перетворив престольний Київ, у який зійшла Божа Благодать, на велику руіїну. Літописець малює картини пекла: горіли церкви, убивали християн, розлучали сім'ї і вели в полон, усе грабувалося й вивозилося, навіть ризи й ікони, книги та дзвони були вивезені грабіжниками. Було викрадено й нашу святиню - ікону Вишгородської Божої Матері й переіменовано на Володимирську. Попередньої слави і величі після цього нападу Київ так собі й не повернув. 2 упинимося на ще одній важливій ВІСІ нашої історії, часах, коли ж таки мела та «хвостата мітла». Коли ж підписав той трагічний для України договір гетьман Б. Хмельницький? 1654 року! | це 666-й рік по хрещенні (1654- 988-666). Наша національна пам'ять береже і той факт, що вчорашній язичник хрестив, як сказано в літописі, «мечем | вогнем». Каста волхвів, що заправляла усім недержавним життям краю, воло- Діючи а«тайнами беззаконня», залишила охрещений Київ, перетнула Дніпро, сховалась у непрохідних лісах понад Прип'яттю і на тис ячу (!) літ прокляла Київ... Така побутує нетрадиційна думка... Бо ж чи не забагато всього для ТИСЯЧОЛІТНЬОЇї історії й одного народу"!! Орди ПОЛОВЦІВ, печенігів, хозарів, орди Чингісхана, Батия, турецько-татарські напади, польська, австро-угорська неволя, неволя з півночі, заходу! Як порятувати крам! Звісно ж, що заручитися підтримкою та допомогою православного царя. 1654-го. Ось вона вершина прокляття!!! Адже жоден нападник не приніс такого пиха у всій його множинності, глибині й вСеохопності, як той військовий договір, названий лукавою братією «СПОКОНвВІЧНИМмМИ мріями двох народів-братів». Москва ж рублями й соболями таки вирвала в Константинополя Київську митрополію ї приєднала до себе. То був рік 1686-й. І та неправда й насильство, що є богопротивним явищем, повернулася 49 «трьох народів-братів» рівно через 300 піт - 1986 роком. Чорнобильською епохою. Ось що таке сатанинські прийоми у святій справі. Бог і насильство не сумісні. Бог - це Правда, Любов і Воля. | де у справах церковних діють методами пукавими, підступними, насильницькими, там відсутній Бог. Там владарює його одвічний ворог. Ї тому, коли сьогоднішні антихристи звинувачують християнство в тому, що воно насадж увалося насильно ії що церква часто виконувала волю держави, то ще раз наголосимо: це не Спасителева дорога. Він сам нею не йшов | нікого не кликав нею ити. І не вчив Цьому своїх Апостолів та послідовників. То не Його воїнство, дарма, що діє під прикриттям християнства. У лукавого різні методи боротьби. країна творить свою державу. У нійще панує хаос ібеззаконня, бо, вийшовши з пекла та добряче вивалявшись у імперському багні, маємо пройти чистилище. Але та містична сила, що загнала нас у те страшне пекло 1654-го року, що зв'язала наш дух 1686- го, не відпускає нас іще на справжню волю. Понад шість тисяч церков в Україні, найкращих, найдобротніших, зведених Руками наших талановитих зодчих, належать церкві сусідньої держави. До того Ж, ТІЙ ТП частині, що злилася з державою царською ще 1613 року, апотім 1943 була Відновлена Сталіним, що теж покладав великі надіїї на Константинополь. До всіх псевдомесіанських позунгів додався ще один: «Матерь-церков». Тобто - РПЦ. Нащо ж розраховують її ієрархи - на українську амнезію! Відколи це внучка Москва, що вродилася через 159 років після хрещення сивого Києва, що вже сяяв золотими банями церков, як тільки закладалися перші камені кремля, на вершині другого тисячоліття раптом перетворилася у матір свого прабатька? Це за таких молив Серафим Саровсь- Кий, але молитву праведника не прийняв Отець Небесний. Радянський і пострадянський періоди РПЦ позначені такою імперською винахідливістю | «святістю», що інколи здається, що вона разом з Москвою не пише третій Рим, адітище самого Нерона. Спостерігаєш за багатьма, що Діють від імені цієї церкви, і думаєш: про Сардійську Церкву сказано у Об'явленні Св. івана Богослова чи про РПЦ: «Я знаю діла твої, що маєш ім'я, ніби живий, а ти мертвий. Будь чуйний та решту зміцнюй, що мають померти. Бо Я не знайшов твоїх діл закінченими перед Богом Моїм. Отож, пам'ятай, як ти взяв і почув, і бережи, Іі поканйся». В оголосила неканонічною | неблагодатною Українську церкву, що вийшла із її складу. Тобто до 1686 року Київська митрополія Константинопольського Патріархату була канонічною и благодатною, а коли побувала у складі РПЦ, то стала і неканонічною, і неблагодатною. Що ж, тут погіка таки є... Українська церква Київського Патріархату носить сьогодні тавро «раскольничьей» та анафемується за один великий «гріх» - небажання піДдпоОрядковуватися Москві. Небажання визнавати насильницьке приєднання 1686 року. Ї все. Перед Богом та перед Православною Вірою ніякого гріха немає. Тоді до якої «благодаті» та «канонічності» варто віднести такі незаперечні факти нашої недавньої й сучасногсторії їз життя РПЦ? Ну, наприклад, співробітництво з НКВС, КДБ, КПРС? Вико- она легко віддає анафемі, ПР ЕЕ РЕ РРО м й - -- ен р А В РЕ нання потаємних наказів вже в останні десятиліття відвертати брутально мирян від церкви, віри (про хрещення и вінчання доповідалося в райкоми партії, тому священик вимагав показати паспорт). У часи сталінського мракобісся та й пізніШе видавалося таїнство сповіді (11!) і тим множилися ряди репресованих та закатованих. Звісно ж, що це робили лише ті, про яких Спаситель сказав: «Я знаю діла твої, т що де ти живеш, там престол сатани. Ї тримаєш ти ймення моє, і ти не відкинувся від віри Моєї». Чи візьмемо роки недавні. Відомо, що церква молиться за всіх загиблих та замучених. У всеукраїнському молебні по убієнних голодом взяли участь усі церкви в Україні сущі, окрім православної Московського Патріархату. ажко зрозуміти й заявки бага- ТЬОХ священиків, монахів і монахинь, їхню ненависть до укра- ІНСЬКОї мови, Яка, за іхніми словами, «творенье дьявола». Такі думки й почуття повинні бути відсутніми у щиро віруючої людини. Такою злостивістю й ненавистю завжди були переповнені лише сатрапи, душитепі духу національного. Бо ж віруючі люди знають, що означає День святої! П'ятидесятниці. А це день зародження православної церкви, коли Святий Дух зійшов на Христових Апостопів і вони «почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав». Отож повеління Святого Духа, щоб усі народи молилися Богу своєю мовою, Чи ж не віДОмМО українофобам, що гріх проти Царя Небесного вважається найтяжчим? Чи нічого не промовляють слова й св. Апостопа Павла: «Як багато, наприклад, різних мов є на світі, - і жодна з них не без значення!» та: «Алевцерквіволію п'ятьслів зрозумілих сказати, щоб і інших навчати, аніж десять тисяч слів чужою мовоюіь». Незбагненним залишається і той факт, що деякі священики РПЦ закликали мирян голосувати на попередніх виборах за комуністів. У Росії за Зюганова, в Україні теж за «блок комуністів», Цей факт видається просто-таки містичним: прагнення влади тих, хто знищував Христову віру, пустив у повітря храми часів ще княжої доби чи перетворював їх у звалища міндобрив, конюшні, куди безтарками та возами заїздили безстрашні комунари. Чи, може, це глибинне розуміння й сповідування Заповіді «любіть ворогів СВОЇХ»? ЛЛ імені патріархату сусідньої держави, щоб українські миряни не святкували Дня незалежності, бо це СВЯТО від сатани, адже припадає на Спасівський піст. Он як надійно й поки що непорушно стоїть той «престол», як і в Пергамській церкві... Чи ж така «любов» та «меч обосічний» у Москви лише до Києва й України і бажання, як погрожує архієпископ Ростовський Пантелеймон «давить хохлов, как тарака: нов», чи ж це випливає із імперської суті ії, тоталітарної ментальності | великодержавної вседозволеності? Бо як інакше розцінити дикий розбій, який вчинив Московський Патріархат у Хевроні (Палестина) разом із папестинськими солдатами над монахами Свято-Троїцького монастиря Руської Православної Церкви Закордоном. Був захопленим монастир, жорстоко побиті ТОМІ, а стару ігуменю тягли за ноги | вона билася головою ОО східці. Нашу церкву не визнають Але ско ристанмося і ВТІЧІМОСЯ ЦЧОСВІДОМ тієї Ж таки РПЦ, яка ТОЧНІСІНЬКО так оголосила себе Б ожна почути сьогодні в церквах незалежною 1440 рокуітне запежиість яко; 141 рік не визнавав Царгород Час історія усе розставпяють на сво; місця Сам Господь Іісус Христос у «Посланні А семи азійських Церков» (Об'явлення св. івана Богослова) не закликає усі такі різні церкви до приєднання до ЯКОЇСЬ Однієї. бачачи різні їхні земні діла. Та нехай ще втішить нас «Послання до Смірнської Церкви»: «Я знаю діла твої, І біду, | убозтво, . але ти багатий, - і зневагу тих, що говорять про себе, ніби юдеї вони, та ними не в але вони - зборище сатани. Не бійся ого. що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в'язниць, щоб вас вмпробувати. | будете мати біду десять День. будь вірним до смерті, І! Я тобі дам вінця життя!» Га ас не пише не визнають а не Н визнають м історичної правди та справедливості. Нас бояться втратити. Чи ж задумувалися ми чому! Чи думали про том містичним вузол, що в'яже насдотмперії" Чому вонане хоче ВІДПУСТИТИ Україну повністю! Бо ж треба було 6 зректися усього, що довгі-предовгі століття іменувалося нм іменується «ИиСКкКоОнноО русским о» А ще втратити потужне джерело оновлення м сили, ЩО живить ріку, яка бере початок з дапекої півночі | розливається на вепиких просторах, у Золотій орді та Османській імперії це іменувалося «даниною кров'ю»: забирали з християнських родин вродлпивого здорового хпопчика-малолітка Російська |мАПперія, що успадкувала ДОСВІД усіх ДО Не! ІСНУЮЧИХ імперій, теж Орала данину, але ще ОСОільш ненасСитніше. витонченіше и послідовніше. Петро |, наприклад, видав наказ російським солдатам, тайинелпишеїм, одружуватися на украгнках, Бо ж розумів Силу цього крововлиття Ше ж ВІН Сказав «Малороссийский народ м зело умен, ми зело лукав: он яко пчелпа любодельная дает российскому государству "и пучшим мед у мСт венньіи и пу чити зосСск для свещи россимиского просвещения. Но у него есть и жало. Доколе россияне будут любить и уважать его не посягая на свободу м язьік, дотопе он будет воломо подьяреним м светочью россимского царства 3 ТІЄЇ причини наш народ розганявся на всі необжиті та неосвоєні простори імпегії Ще потуга ФІЗІОЛПОЇ ІЧНО-ОІОЛОГІіЧчНна та Фізична Вона с іме утверджувалаітімперію Апе є ще крововлиття духовне, інтепектульне М ультурне | тут ми добряче попрацювали на імперію. За довгі століття воно перетворилос ну Таке непогамоване донорство, що сталося прикре знесилем- нія донора АЖ Таке негсгезпечне що поставило тяжким діагноз донору Практика цього викачування та привласнення давня ЩІ є Катерина 1 зрирала при дворі кращих ! талановитих пюдем імперп. ППригадує те, коли й | ри орію Ско- ВОроді запропонували посаду та багатство при царському дворі! А він заграв на СОПІЛКУ | сказав, що сопілка мому ммліШа | дорожча, ніж царська паска. Але то був великий філософ Сковорода іІдкачка творчих С - | 5 1ОЛААПІ До центру не припинялася под же ім- ПрООТЯСГОмМ СТОЛІТЬ | перської ментальності - немає чужого яв лише моє |яжким переступ Заповіді «гте | пожадан» не знав і не знає меж Гому | українці Ведель, Бортнянський та Бер- езовським стали раптом називатися ро- | СійСсЬКИМмиИ композиторами, як 1! | пімка з | Чамковський ад Гоголь став росіиськом | СЛавоюЮю А Репім (Репин дуже поширенме | козацьке прізвище в центральнмім Україмі) | став великим художником і теж не меашімя | Козповс ькии вепиким росінським | СпІВакКОМ З скіпьки їх ОєзімОННнНИХ що | піпиЛИи, зводили та вдосконалювали імпер ю своїми руками, талантами, міняли заво- | мовницький код на мирним Месть . | числа!.. А запитайте в Москві чи -Фмм'" | Петербурзі про будь-кого 3 речо | КНИЯСіІВ | рм почуєте ЩО ВС! вОмоч «слав: | Отечества» а вс: наші СВЯТ! воооно | праведники, оті, що назвам у рекіян | Письмі «СІПЛЮ Землі», «СВІТПОМ ДЛЯ свт у | атер" Р ль МА народжені нашими у крагпчеьким - під мем у" З | миівигодУВані нашою Зземлпем атеж змідймі небом, анмопені націими серчц різ спочиіве исконно русскиме» Усіх Отих, що « - мое а, ) ч ЮТЬ нмнимі Ссоятьмм В Палеких т 2 Б/У ілі Киє а Геч ех м, ва ЛАВ ОМм у | кр У - печера ч назлняанотТь ( Мчь'юотьї, С І ; зсе кА ьс-ьда й "а «3 рьТерії з -".ЧбАЧОХ: М То храм іч ч - | "б ква ь м козацької доби - тож «рх
Strona · s. 9strona oryginału ↗
"Слово ПРОСВІТИ МАО ЖААВОЧІІВОРИУЛЬ Р би іній | вже СЬОГОДНІ московське телебачення розповідає про полптавську вишиту сорочку, що «с юга России». О, трутизно імперської сваволії.. Так, той містичний вузол, що в'яже нас до імперії, існує. Ті видимі й невидимі сили, що борються за її буття, усвідомлюють силу України, Божої обранниці. | дари Святого Духа тут завжди були й будуть щедрими. І ніколи тут не припиниться народження талановитих, духовних, мудрих, терплячих, роботящих. Це нині ми ослабпи від свого надмірного донорства та тих різних жахітливих морів, що творила імперія, знищивши нас понад двадцять мільйонів. А за мирних обставин народ і край відродяться. От івся тайна тієї імперської «любові» до України! Втрата України - втрата величі и всесилля російської імперії! | ті імперські «жругри» (демони), про які так опукло писав у «Розе мира» Д. Андрєєв, знають про те, тому й вдаються на всілякі хитрощі, підступи, злочини через своїх земних обранців, аби те могутнє джерело, що живило та м ще живить помираючу смертоносну ріку, втримати. Втримати її дух! Її церкву. Бо ж неволя духовна принесе й неволю фізичну. Бо ж дух диктує плоті і здоров'я, й хвороби, а не навпаки. З духовного все починається й вирішується! Буття й небуття народу. ому и не дивно, що Господь, що вже опікується «процвітан- ням» останньої імперії, як і всіх попередніх, : найперше вивів з її складу Україну (Білорусь до уваги не береться). | союз розпався. Ніївні ті, що хочуть його реставрувати. Виконуючи волю батька гріха, не усвідомлюють, що жодній імперії, як іх не втримували вірні слуги, Господь такої ласки не подарував. Стер їх з лиця землі, «як витирають миску». Однак сумно, що реставраторами будівлі, яка майже вже впала, виступають ті що не повинні б цього робити. Виявляється, підходять будь-які методи. На допомогу кличуть навіть наших святих, приписуючи ім те, чого вони не говорили. Є в нас ще один великий посланець, духовний сподвижник Лаврентій, в миру Лука Проскура з Чернігівщини. Недавно канонізований Російською церквою. В Москві 1991 року вийшли спогади про цього святого, що вражають своєю непересічністю. Духовний подвиг нашого святого возвеличує душу - наша земля подарувала ще одного праведника! | то недавно. Він відійшов з рідної землі 1950 року, полишивши стільки світла на ній 1 таємничих знань. Однак 1994 року в Москві виходить ще одне видання спогадів про сподвижника - доповнене. В ньому вже єте, що потрібне «отечеству» та «матери- церкви». С рота раю и пекла, який бачив, знав, відчував те, що нам не дозволено осягнути, описав майже фотографічно, в деталях прихід до влади антихриста. Спочатку буде створена єдина ПЛанетарна імперія, над якою він і буде зладарювати. Отож, праведник ціну імперії знав. Однак доповнені спогади про смархимандрита чернігівського, що вийшли друком уже 1994 року, рясніють Рядками та лексикою, так характерною архітекторам зруйнованої імперії зла. Виявляється, святий «говорив», що «Киевская Русь бьшла вместе с великой Россией. Киев без великой России и в отдельности-от России немьіслим ни в каком и ни в коєм случае». Це просто таки історичне відкриття! Виявляється, що поруч із Київською Руссю була ще й «великая Россия». Або ще й таке: «Батюшка предупреждал: «Чтобьг верньі мьі бкеіли Московской патриархий инивкоем случає не входили ни в какой раскол»... («Поучение. Пророчества старца Лаврентия Черниговского и Его жизнеописание. 7 Москва. Русский духовньгій центр. 1974). и ж не занадто знайома нам Ч лексика? Авжеж що знайома! Ніадто вона сучаснатаактуальна. Виявляється, що й про «самосвятов» «батюшка говорил». «В городе Киеве никогда не бьшо патриарха. Патриархи бьтли и жили в Москве. Берегитесь самосвятской украинской групль: (церкви) и унии». У вуста великого сина України імперські видавці вкладають ! такі слова: «Батюшка ответил грустно м печально: «Бес в них войдет м они с сатанинском вятий, якому відкривалися во- зпобой ополчатся против православной зерь: м церкви, но их будет позорнь(ій конец, а их последователи понесут небесную кару от Господа Царя Сил». А яка ж кара чекає на тих, хто приписав праведнику ось такі чисто політичні проімперські думки? Чи ж міг наш український святий назвати боротьбу за духовну свободу, за повернення історичної справедливості, звільнення од неволі, в яку нас було загнано підступно й не по-християнськи за «три сорока соболей и двести рублей», «сатанинской злобой» і «бунтом против православной верь: и церкви»! Та ж кожному зрозуміло, чий це стиль, чия ментальність і чия філософія! Не пущать! З нині заперечити. Але ж що думають ті, що так лякають усіх підряд небесною карою, що запевняють, Що від московської патріархії ніяк не можна «Откальїтваться и отходить», що це «величайший и непростительньій грех и нив сей жизни, ни в будущей - зто хула на Святого Духа» не простится, Он як! Московський Патріархат вже ототожнює себе зі Святим Духом! Чи ж не є саме це хулою на Царя Небесного! Як же ось такі вісно, що наш святий не може "поч юововов новою ЩО ки д'є В шо т й я ооо йо Ле мини иучьноььн янь не и нач нявииииявиць нім юь»и ми ом У «киаіряв'яа вто ишввава вис се Лю о їй Б бий "ов "ван ий - пи ї-ш - ти ії б я ож вднумичии і вич и вового в по у вва во и а а ай в ня япчнинани в юн ниниммиь и нан о на нн чи би й бю вн ач - он лин ця и жи кон шою Р а и а о вн т и дн ан т вики нниямьнюкмииниииии ни ни а наочно по ва ав ян иинцямиа т ори ов айв» ит што я ен нн наз Зо з оо з ж во во мод мо ВОЗИ БУ тииивеиокьитчя ми з ні но вовною мини аванюя иа ай'ю а є нов возом м я кн АР Р на а чада зовн що ноша дон во нн п чн А и т о и АР п и вав нь ною - дво во вово я Що оно їе В - Р п а а чною я о чаазтаюово ої 4 Р и ь шо вою жо жо воно ВО "новою во то я й шо во я пив нжоюаоввовов вної в ов ов В овю йо моб боаой оо жо шої вве я тіюотою чанишцой я є як зв'я что мов "т пеню, оновцн"я тю - кни з ий Ре ч ж ьо ою ш - б ча чо мі ЇЙ лю тов " б я, чи , " а й, щі ній у " "бю вом що -а - нення У . би и й в ни иа лата я нано." т АЖ ния а ооо". зт р тата я я и чан, 7 9, бр и о о та МО КИ А чорно м я коморі мм нн о вав во й с ін кое . обов й би "і "і 4 коки ю Р - "і чт вовов ь'новов ооо й й в я і, РО її вий т РУ ши шов й чий вати "ой о обои ""-овою жи "чно вия тою цояоо щі п жо че яна ьо/ное и ою М НОТИ п ни ння» нн. виш мой ж пня жов во жо зо що п ня он мо мн ьо ком мово шов Мою воно оз ня зинанотіьох вжи зн нано до нодоя Рон нія - |. пи ня и - нн мі - Ро и я " и ах Р и чн ажуюоювиюя є з чя з но юс ит п нн и пит ий "ооо я Жов Ж -тофивозво РО їн дочи в а новою Покрова Пресвятої Богородиці. Церква св. Івана, Ламонт, Альберта лжесвідки з таким тягарем постануть на суд Божий! Чи ж вони не бояться самі того, чим так лякають «самосвятов»? Адже «яким судом судите...» Он він, таємничий код імперської сили і безсилля. У будь-який спосіб втримати Україну. Погрозами, залякуванням, пукавством. Про це волали царі, сатрапи, генсеки, усі демонічні владні утворення, і навіть ті, що мали б розуміти прагнення народу до волі. Народ, земля століттями виборюють Ії. Століттями Україна несе свій хрест мучеництва на імперську Голгофу. Тож не чиніть цьому опір. Не виловлюйте нас, не вдавайтеся до тих методів, яким вчить вас батько гріха. Але ж «глухі і сліпі» нечують і не бачать такого очевидного. ишуться ці рядки в ім'я того, Пп щоб усі, хто усвідомлено чи неусвідомлено належить до ря- дів фарисеїв та синедріону, що все ще судить та розпинає Україну, збагнули, що рядки Святого Письма живі, Ї нехай ті, що впринимнивимимамьцюоруимнивммиі певним» ва яйоївобвоой жор ю цво ш и новобо ой ен й вв вв най однак якщо вони не хочуть повернути свої душі і своє сумління до Правди, не хочуть пізнати Її, а їм любіша імперська гординя, то що ж це за віра? Бог - це любов, Чи, може, є ії різновиди? «Як хто скаже: «Я Бога люблю» та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачитьї» Якщо наші брати православні та не відчувають нашого прагнення до повної, духовної, волі, стражденної долі України в жорстокій імперії, нашої боротьби за рідну землю, рідну церкву, рідну мову, рідну культуру, власну душу, непоневолену і неперероджену, всіляко чинять опір нашому сходженню з Голгофи, то що ж це за брати? же й державницькі сили, В здається, змирилися з нашим волевиявленням, а ієрархи РПЦ чинять тому опір. Найбільша кривда, що свідчать ложно і вчать тому мирян, що Українська Церква Київського Патріархату «неблагодатна», позбавлена дарів Святого духа. Та ж цей дар дається Богом, а не імперією! Царем Небесним, а не царями земними, поневоленими імперськими «жруграми». Чи не про них Спаситель п нн и а нн ная . . "аж - - же сам Господь опікується В «третім Римом», у якому зійшли всі гріхи світу, і ділить її, кришить на «племена і язики», а дехто, не боячись тієї жо таки кари небесної, якою лякає інших, прагне те «поділене царство» зліпити докупи. Тож ще раз нагадаємо: роки 1654-й та 1686-й - роки нашого насильницького прирощення до імперії. Ї ні на мить за всі ці століття не припинялася боротьба українського духу за власну волю, за верховенство над собою лише Бога, а не богів імперських. Вирвалися з тих «обіймів» напівживі, голі, голодні, з потрощеними душами, переродженою свідомістю, фізично хворі, ослаблені інтелектуально (за роки відкачування наймудріших до центру й винищення різними бійнями та голодоморами), з розхитаною психікою. Чи ж не забагато?.. А нас знову хочуть туди загнати і мовби через єдиний православний простір. Тож радимо ще раз перечитати Мойсеєве П'ятикнижжя. Про стогін єврейського народу у Єгипетському царстві. 420 піт стогнав народ і молив Бога вивести його на волю. Це ж було ів нас. Ми понад триста літ втікали з московського полону і таки втекли, день Великого Суду, прийшовши з батьківщини земної на небес- ну, Господь кожного з нас за- питає, як ми несли свій хрест. Запитає, чому не все зробив, що міг зробити, бо «хто знає, як чинити добро, та не чинить, - той має гріх!» Чому не шанував, не цінував ії не любив Батьківщини земної - України. Чому не цінував Його великого дарунку - Волі. Чому не допомагали їй Підвестися з колін і поміняли святий жезл ч моя кни чию юиью нік моя я и о Чи на новою з з їв а - Р че ч'-". кіш Шо Во А и "во йон ці ОД «и я тою питанню ій аб, 4 нн тилу оон з зоною вовою - в ГУ ооо вто яой в юн -іш - г ки грн ві оп чо й б шов | би і "АЙ ОО з. во й н, во я. п з шо йо меРИ: "ато рий «паза й т ч-в ї їй п вінця Жир шов и на и о Р оо чєди роя дивну ньмьмо з. дна 00 тури Р во В БК НИ бе 33 97 00 - боб бю - МЕР ОР чаю 2 п а омю йо й - шт й чо отож з -озоов о зно мом а аме и -ом и Ма куа нят бони иа кою ко, чойонож я ючи в - Р ати п и а ная оця ш я зо що що й зо жово зо пофовозо 0 с ВИЛИТИ ТОРТ й оон вію - . « . - - - ї . і. . й "ки жим нако что - и - о "б б - "б |" "їі "ба - гг - п б ч "о ж - - і М за чо . нання аниюя колаж - - ян | єю я оч аа бьчи, - || чиї - - си чо - и - б "ово ж о 5 "- чн б |. У ж о ню ач й ч й -. й в пи ш - в оз ТИ - ' хо - Ренні бю | я зніднноен й лі ж пря ж и ни "б і М - - оно чи чн - з Ї - я клон мо бідою - а, у у р - чи 1 ЛО наятя и А нн нан на м панни -'ю я, | а пн он чн і чн о уч, нок о . і "зво о ом ми "бом юо ач в п й - . ' М Р де поводирів на робу конвоїрів... Чого не піднялися до Мойсеєвої місії, а опинилися серед тих, кого він сорок літ водив по пустелі? Чи ж таки мусимо і ми пройти тих сорок літ по власній, чорнобильській пустелі, де вигорить рабство?.. Як ми всі зрозуміли, що «третього Риму» не буде, дарма, що за інерцією ще дехто рухається до міфічного імперського трону, який усе ще піднімається у своїй неславі над «племенами та язиками». Його вже ніхто не хоче, хто має просвітлену свідомість. Не хоче і той народ, якому нав'язали ярмо «месії». Остання бойня в Чечні, гори людських трупів і розпач жінокросіянок, що відшукували у тих завалах тіла своїх синів, їхній протест, а не церкви (), яканевтрутилася і не зупинила побоїще криваве навіть на Різдво (!1!) ії Великдень, (11), промовляє про те, що цей народ давно втомився ї не бажає вже нікого «освобождать» і «спасать», бути «богоносцем» та третьоримським народом. Він, як і всі інші народи, що вийшли з «семьи трудовой», потребує довгого істо- ричного самооздоровлення. Дай, Боже, мому справжніх духовних поводирів, а не погоничів од батога та пряника. ам усім треба поспішати. Бо ж планета поспішає, ії роки минають, як місяці, місяці - як тижні, тижні -- як дні, а дні - як години. Досвід землян залишив на скрижалях вселенської історії прості й зрозумілі клянуться в любові та вірності Богові, мільйони разів на добу вимовляли б ім'я Боже і невтомно повторювали б молитву, сказав, що найважливіше «суд милосердя та віри». «Поводирі ви сліпі, що відЦіджуєте комара, а верблюда ковтаєте! . назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині сповнені лицемірства та беззаконня!» Благодать можна пізнати й відчути лише віруючою душею, духом очищеним. | найбільше через таїнства Христові! Таїнство сповіді й причастя. | Відчуття ці однаковісінькі що в храмах МІЇ, що КП. Однакові! | там, і там приймається часточка Вогню Небесного, який спалює через покаяння твій гріх або ж палить тебе, коли ти нещиро та черетельно готуєшся до цього таїнства. Через нього відбувається звільнення од хвороб. І це блаженство відбувається у всіх храмах. Бо ж храм - не політичний заклад однодумців, а щира молитва віруючих, що пустили в серце Господа Ісуса Христа. І це Він сказав: «Де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, - там Я середних». У наших храмах не двоє й не троє зібрані в Ім'я Боже, ався ч- Україна. Та її частина, що не плаче за «казанами, повними м'яса», яку не треба водити сорок літ пустелею, щоб вимерли раби, апросвітлена, що невтомно бореться за волю, найбільший подарунок Божий! письмена: усі народи всього лиш люди і мусять жити за законами смертних істот у | відведеному їм часі і просторі. Якщо ж якийсь народ ставав зброєю покарання іншим народам у Божій правиці, «терням у боки», то винен в тому і той, якого кара- | ють, і той, яким карають. Тавсеж, напевно, більше той, що опинився в ролі меча... Хід останньої цивілізації - від шумерів, вавилонян, ассирійців, персів, римлян, усіх ординців-завойовників промовляє про те, ЩО іХНнЮ «Славу» пожав таки сатана, авони взяли лише неславу: зійшла в небуття. Їх | таки ж добряче змела «хвостата мітла» з простору і часу, полишивши невеличку зарубинку на вселюдській пам'яті. Такий закон панує над світом: «Хто з мечем прийде, від меча і ...» Добряче трудиться вона і на великому тирловищі, де запанувала велика біблійна «багряна блудливиця». Час їй відведений, виявляється, «на одну годину». Уже багато зметено в безодню, але ще багато треба вимести, допоки не очиститься. До моменту, як сказано в Євангелії св. Апостола Петра: «Коли з гуркотом Небо мине, а стихії розпечені Бинуть, а земля та діла, що на ній, пого- Апе, за його обітницею, ми дожидаємо Неба нового й нової Землі, що правда на них перебуває». тт
Strona · s. 10strona oryginału ↗
ЛА - 130! (лово ПРОСВІТИ - Чі о дО ою ЛЮ - й й я "і Й 27 , 7 Рі жо З ? ро фол "7 ні у Р. іі ям иРИТжк, РРО ра ПУДИНГ АЛ, чи ч- - чи о ча - чі чч й м лю я М - тої КО Гадритіом паси самодіяльності при Товаристві «П росвіта». С пк бе - о у 353 в Чи з Чі |) он ть ть п - чи - о о РР А Розкриваючи сторінки славної історії Товариства «Просвіта» та вивчаючи сьогодні - Історію просвітянського руху в Україні, слід пам ятати й про те, що внаслідок національних катастроф, які випали на долю української землі та українського народу, понад 2 5 ман осіб українського походження нині мешкає пошуках кращого життя. Багато з них не з доброї волі опинились за Уралом; інші ж, до яких, як правило, прикладається назва «українські емігранти», вирушили на Захід, до Нового Світу, де змушені були виживати не тільки в новому економічному, але й культурному середовищі. Шоб зберегти себе, свою національну належність прибульці зорганізовуються та впроваджують у життя все те знане й відоме, що привезли з собою. Гак у багатьох країнах; де є поселення українців, з'являються просвітницькі організації, часто з назвою «ЇІросвіта». Нині нелегко писати історію «ГІросвіти» за океаном. Відчувається нестача документальних, архівних та інших джерел і матеріалів. Груднощів додає й географічна розпорошеність. Все ж СЬОГОДНІ можна з упевненістю сказати, що найбільшого розквіту діяльність Товариства «Просвіта» у світі набула в перюд між двома світовими війнами, під час так званої другої хвилі еміграції -- політичної. Як було вже зазначено, тепер важко іноді встановити конкретну дату появи Товариства в тій чи іншій країні. Так, в Енпиклопедії Українознавства (1970. т. 6, с. 2372) подається інформація, що в Канаді перші «ГІросвіти» виникають у 1903 р., тоді ж у довіднику «Зарубіжні україні» під ред. С. Лазебника (К., 1991) наводиться дата 1909 р. (с. 100). Спираючись на документальні матеріали, котрі засвідчують просвітянську діяльність у провінції Манітоба, а саме те, що у 1905 р. був заснований Народний Дім «Просвіти» у Вінніпезі, можна з упєвненістю стверджувати, що дата появи перших «Просвіт» у Канаді припадає на 1903.й. Товариство «Просвіта» в Канаді засноване рядом українських громадських організацій. її оловною метою його було створення школи для неписьменних дорослих та дітей. За час свого існування Ріародний Дім у Вінніпезі влаштував два просвітньо-т осподарських копи - греси (1923, 1930), З інших проснітянських закладів важливими були Канадський У краіІнський інститут «Г | росвіти» їм. Г. Г. Шевченка в Горонто (заснований у ЇЙ р.), Товариство «Прюєвіта» у Вест-Форт Вільямі ( Оитаріо), «Проєніта» У Порт-Артурі, шо згодом унійшла у Світовий Конгрес Вільних Українців, завдяки чому ми знаємо про її діяльність уже після практично повиого занепаду е ГЇ рос Віти» в Канаді, чому сприяла поява громадського об'єднання «Шкільна Рада» у 1953 р., яка й Лю бю перейняла на себе частково функції Говариства З 1935 по 1939 5, під назвою «Просвіта» діяло понад 116 просвітянських організацій на території Канади. Така ж сама неточність зустрічається у визначенні початку діяльності «Просвіти» в Бразилії. Уперше тут « Просвіта» з'явилась у Куритибі, згодом поширилась по інших українських колоніях цієї країни. Гри ній працювали хори, драматичні гуртки, бібліотеки. В різних історичних виданнях подаються дві різні дати заснування: 1902 та 1907 рр. Якщо взяти до уваги, що в 1907 р. вийшов перший номер просвітянської газети «Зоря», котра мала радикальний напрямок, то, имовірно, Говариство було зорганізоване раніше | проіснувало до 1940) р. У США першою просвітянською організацією була читальня «Просвіти». зорганізована 1887 р. у тодішньому осередку українського життя Шенондоа. З розвитком та поширенням Руського, згодом -- Українського Народного Союзу та інших СОЮЗів, до яких стали прилучатись просвітянські організації (так, у 1934 р. в УНСоюз входило 8 осередків «Просвіти»), діяльність Товариства припиняється. З метою заснування окремого осередку Товариства «Просвіта» у 1905 р. відбулося Всенародне Просвітянське віче у Філадельфії, яке, на жаль не дало конкретних результатів. У 1908 р. у Нью-Йорку засновано окремий осередок «ГІросвіти», який був водночас ; допомоговим Говариством, З 1953 р. у Філадельфії ДІЄ «Молода Просвіта», яка має при собі бібліотеку й архів. З 1921 по 1960 р. в Дейтройті діє Українське Жіноче Товариство «Просвіта», що згодом теж увійшло до (Федерації Американських Українців. Пентральною громадською організацією в Парагваї є Товариство «ГІ росвіта», що постало 1937 р. в Енкарнаціоналі. Ініціатором створення його був о. Гихон Гнатюк, колишній монах ШПеочаївської лаври, що емігрував з Волині, Організація нараховувала 10 філій, а після Другої світової війни стала членом СКВУ. «Просвіта» Парагваю об'єднує понад 120 тисяч українців. Гри ній діють хори, бібліотеки, пласні народні доми, Єдина національна організація україншів п У ругваї -- «Просвіта». Вона іоридично оформлена ї предстапляє україиів перед уругвайським урядом. Діє з 1934 р. в Монтепідео |і об'єднує близько 30 тисяч українців. Ініціаторами стиорення були Літошенко, СО. Галущак, І, Гопольницький та Вастопський. З 1946 Р. Говаристпо мії Є власне приміщення. Шо ж до істори створення «Гроспіти» в Аргентині, то й тут є розбіжності. Гак, у «Великій Їсторії України» (вид. Ї. Тиктора, о - | оо с, тд м, У З СУА чию |. - з - 0 тан стани па бе и Р ния Львів-- Вінніпег, 1948, с. 927) подано, що перша українська організація, яка постала Юр Аргентині, пе була «Просвіта» в м. Апостолесі (провінція Місіонес), яку в 1910 р. заснував о. Карпюк, який вів там пастирську працю, згодом, Ї серпня 1924 р., засноване Товариство і б Буснос-Айресі. СП дані підтверджує і Енциклопедія Українознавства (19/0) Проте дослідник С Кравець у своїй праці «Українці в країні срібної ріки» (Париж, 1955, с. 163) подає, що саме зі створення 1. 08. 1924 5, в Буенос-Айресі розпочинає СВОЇ ДІЯЛЬНІСТЬ Товариство «Просвіта» в Аргентині, ініціатором створення якої був Григорій Недобій. На жаль, за браком матеріалів важко встановити, яка ж дата істинна Нині центром просвітянського руху вкраїні є осередок в Буенос-Айресі. Загалом же в Аргентині діє 15 фіми, що мають власні будинки, 10 «Рідних шкіл», курси українознавства, балет і капелу бандуристів. 9 11928! р. «ГІросвіта» видає тижневик «Українське слово» та Календарі-Альманахи (з 1934 р.). Аргентинське Говариство є членом СКВУ. Що ж до діяльності «Просвіти» у країнах Європи, то найдавнішим був осередок, заснований 1894 р. у Кракові. Формувався він як читальня від матірного Говариства «Просвіта» зі Львова. З 1923 р. Читальня стає головним осередком культурного життя українців у Кракові. кінця 1908 по 1918 р. філія «Просвіти» діяла й у Відні. Гід час Першої світової війни Товариство вело роботу в таборах українських переселенців і в деяких таборах полонених вояків російської армії в Австрії та Німеччині. У Чехо-Словаччині «Просвіта» існувала як осередок при робітничому курорті в Брно (1922-1923) і довший час у Братиславі та Празі -- обидві діяли від Ужгородської «Просвіти». ) Гісля розпаду австро-Угорської імперії українці Барки і Срему в Югославії в липні 1919 р. заснували в Новому Саді осередок товариства Руське Народно-Просвітнє Дружество, яке проіснувало до окупації угорцями Бачки. У 1923 р у Загребі була заснована, на зразок Львівського товариства, «Просвіта», яка поширила свою діяльність на Славонію. Боснію, Белград. У 1936--1939 рр. видавала неперіодично бюлетень та «Вісник Українського товариства «Просвіта». Проіснувала ця «Просвіта» практично до 1940 р. Найзорганізованішим у Західній Європі було Говариство «Просвіта» у Франції, де поселялись у переважній більшості українці з так званої заробітчанської хпилі еміграції Перші згадки про Говариство належать до 1928 р. у м. Везін-Шалеті (на жаль, точнішу дату важко встановити, архів «Просвіти» згорів під час Другої світової війни). У період між світовими війнами осередки «Просвіти» були по всій території Франції. Так, на кінець 1932 р. їх нараховувалося 7/2. Гри осередках прашовали хори, гуртки, балет, школи, бібліотеки, «Просвіта» брала активну участь у купівлі ГГ Іершої україшської друкарні у Франції. Видапала ряд газет, біолетенів та альманах «У країиське слово» (1933), Шо діяльність, ЗГІДНО із законами Франції, було перервано па період війни, а по закінченті її підповлено і а І Їросріта» діяла до черния 1950 р., КОЛИ "рранпузький Жони з уряд заборонив їі, З 1918 5, і аж до 1945 р. прашюопала «Просвіта» і в Харбіні (Мантьчжурія) За час ї діяльності було чоргатаопано украпіські школу, гімназію та україську прапок лапну парафію, З 1922..193| рр. українське життя по Харбіні загальмовується у зв'язку з приєднанням до СРСР | відповідно жна нь нн розірванням зв'язків із Зеленим Клипом, що призвело до ліквідації Українського Народпого Дому та гімназії, проте з 1931 р., коли японці взяли під свій контроль Маньчжурію, українське життя знову оживає, стали виходити україські часописи й тижневик «Українське життя». На жаль, доводиться констатувати, шо пже по часі ПІСЛЯ Другої СВІТОВОЇ війни більшість організацій перестала існувати через ряд характерних причий: 1) у зв'язку зі змішого курсу керівництва в країні, так як пе сталось у Югослави, І Їольщі, Франції, Китаї, 2) у 20-х рр. розпочалося масове переселення украшшв я Європи до Америки, Австралії, що призвело до зменшення чисельності, а відповідно й активності українців у Західній Європі; 3) після війни в багатьох країнах, де проживали українці, відбулось об'єднання схожих за цілями організацій, так постала в Бразилії організація Український Союз, в США -- Український Народний Союз, в Канаді -- «Рідна школа», а згодом Конгрес У країнців Канади. У цих країнах залишились поодинокі та малочисельні організації «Просвіти», такі як «Молода Г Їросвіта» у Філадельфії (США), осередок Товариства в Порт-Артурі (провінція Онтаріо, Канада) чи просвітянські видавництва в Мельбурні ( Австралія ) Не менш важливою причиною, що призвела до ліквідації «І Їросвіти» або занепаду п ролі у світі, була в більшості країн відсутність централізаци та поділ серед українського громадянства через політичні мотиви, хоча в більшості випадків Говариство намагалося стояти осторонь політичних баталій Але як би там не було, доробок Говариства величезний, адже тільки наявність суто національного "Говариства «Просвіта» зберегла за ці роки тисячі українців від передчасної асиміляції і немалу кількість врятувала від переходу до ворожого Україні табору. Головною функшєю її було збереження культурних, політичних, народних традицій, захист національних інтересів, у той час коли співвітчизники в Україні змушені були мовчати. Зрештою, саме зусиллями українців за кордоном про Україну знає світ. Головна праця просвітян полягала в тому, щоб віднаходити українців, організовувати їх та націлювати на самостійну національно-культурну роботу. Адже на еміграції давно поширювались такі думки, що згодом стали називати шаповалівськими (першими їх висловив соціаліст М. Шаповал). Головна ідея зводилась до того, аби «вибороти самостійність У країни, треба, щоб наші народ був свідомий, мав свою численну інтелігенцію. Цього ми зараз не маємо, тому й треба нам бути з росіянами у федерації, а через 50--100 років можна буде вже думати й про самостійність України» Прикро, але ші думки набирають розмаху й сьогодні, але вже не серед емігрантів, а тут, на рідній землі, уже в незалежній У країні. | знову вирішення цього питання лягає на плечі просвітян -- зберегти та виховати ту численну інтелігеншио, щоб наш народ був свідомий того, що за держава, що за історія дісталась йому в спадок і якою ціною була здобута самостійність. Саме це зберегли просвітяни за кордоном, адже створення «ГІросвіти» зобов язувало кожного україшця бути п членом, тобто змушувало не тільки виявити його свою національну належність, але й відмежуватися Від інших. Здобуття самостійності Украшою призве- ЛО до появи нової хрилі просвітянських організацій серед українців на еміграції. Вже після 1991 р, у США та Канаді відновили СВОГО дДІіЯЛьШсСть громадсь організаці Говаристра української мови ім. Пе Їй | Їевченка Га утворено РЯД « | І оосріт» а Зеленому К.лиш, Байкотурі в Казахстані, Берестейську а І Ї ро шту» в Білорусії, у нещодавно створеши У країшській культурши автономії в Карелії ( Росія), Отож-бо, СЬОГОДНІ ми. просттяни, спятку - очи 130. річний іошлен, повинні пам'ятати й про ГИХ, Хто гиориш ЩІ торио «ТТ росвіти» МІ межами ПАОЛО ОВ крато, 1 про те, ЩО, під ГОГО, яко складеться наше подальше життя та діяльність п У країні, залежатиме й пупання украшеського проспітяни ького руху за кордо- ПОМ. Мирослава ФІ/Л/ПОВИЧ, м. Луцьк - ее ню ЧР - уран чн 0020 10 шли тр р РР Р
Strona · s. 11strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

за б 0 пт -- і -ооїоьі РЯЩДИРНИ - -- За 2 у "че Же о Я 5 Ані й тьь-РИ 1 11 - т і чо, в - жи? м Ж зомеінйіМ «ть ; ік , чі й п'є Фор зюо тивкдрцрю чн ке їж й у ь Р лінк Звіт Боіьоаьнцій! ' т - - -. і; - б - іній ь . НИ о кацій т - тео м-н рати - о М а Ч сь ще 2 ж-- Я Й и ЧУ 4 І і - РО плов ПРИ 1 Й не було, так | немає на книжкових ронепоодиноке дитя. Кілька масяців тому НЯ І потуляризації української історії че зкладках. А отже, віннес гав настільною | ямавщастя бути в Спілці письменників "птератури, піднесення національної ЗУ книгою наших науковців, інженерів, |на презентації книг «Іван Пулюй, Пан-свідомості народу. Навчаючись В професорів, студентів, дикторів радіо і телеймом Куліш -- подвижники мації», університеті, він створює студентські ТОгелебачення Чому? «Іван Шулюй. «збірник праць», «Іван вариства «Січ» У Відні й «Українську ЯЇ вирішив розшукати одного зтворців Пулюй. Молитовник Псалтир». На громаду» у Празі. Публікує низку ста- «С повника фізичної лексики» професотитульній сторінці кожного з ци г аштей на захист української мови, ра Василя Шендеровського дань стоїть: «За загальною редакцією забороненої у Великій Україні царським -- Словник високо оцінили фахівці, -- професора Василя Шенодеровськога». указом 1876 р, Під час першої світової уУказав пан Шендеровський -- Але він не -- Пантелеймон Куліші Іван Пулюй -- | війни закликає уряд Японії дозволити - рекомендативним, бо ми не отримали стовпи нашої нації. Але, на превеликий полоненим-українцям користуватися дозволу на видання його з Міністерства | жаль, творчість іхня (особливо І Пулюя) українськомовним «Псалтирем». ОСВІТИ й Академії наук. Панам-товари-незаслужено забута. Так, «Молитовник» Знаменно, що останньою публікацією шам з Міністерства та Академії не до і «Псалтир», перекладені Іваном Пулюєм І Пулюя була книга «Україна та її шмиги те, що ми послуговуємось право-зі ста рогебрейської, тобто з мови міжнародне політичне значення», в якій писом 1929 р. Не подобається їм і те, що оригіналу, не перевидавалися 130) років. учений-патріот (1915 р.!) пибав: «Понево- Х Хо ми, поряд із загальновживаними, стави- | А він ще й автор (поряд з П. Кулішем та | лені народи Росії мають бути звільнені Х ХУ мо терміни, свого часу заборонені І. Нечуєм-Левицьким) перекладу т зорганізовані в самостійні держави. о -.ФоАСС |. Хо більшовицьким ежимом. Візьмемо для «Біблі 1»! Перекладу, який ка рдинал Але найзначнішим для здійснення цієї М «сФсФ'Ш' ЗиСОКОї мети, для встановлення т рива- «м кн ою ко ою Мо ее м ню о 3 газети Українське слово; (ч | 2. |і квіТнЯ ц. р.) я дізнався, що вчена рада Інститу гу УК раїнської мови Національної Академії наук постановила зняти на- укову тему з розробки Словника Укорвінсі КОЇ| МОВИ | тепер, "пише Леонід інею -- НіДе в Україні, им паче у світі, нІХТО не працюватиме над словникОм мови зеликого європейсь Кого ХО п Х ЗО КУ Иосиф Сліпий назвав одним з лого миру в Європі може бути тільки "яроду», як ми полюбляємо казати-хвап о. З найдовершеніших. Та не тільки перекласамостійна Україна. Самостійність литися Хо о Ко дами Святого Письма на українську мову України є, на наш погляд, ключем для бі Шсля прочитання статті Леоніда Іва- М Хо З З Ж З іо зв яка Х УвІКОВічнив своє ім'я Іван Пулюй, Він -- (ша ирного дому Єв ропи. Завдяки ненка «Еіпіїа іа соготедіа» так Око ЗНнавдк оо великий учений світового масшта Оу: самостійній У країні московськиті цастало не серці, що хоч з мосту та у воду б За З У фізик, математик, астроном, Теолог, ризм був би витіснениії з Чорного моря, Комусь вельми хочеться, щоб ак філософ, електротехнік, видатний попу-з Балкан, з цієї росіїїської арени і чакнації була якомога швидше « пла». Адже ляризатор 1 блискучий педагог, знавець лунського котла Євроти, 1 з Дарданелл, 1 тарод, який не плекає свою мову-душу, і с : 15 чужоземних мов. тим самим було б знищено зазіхання приречений на повну загладу. Бо, як 00. | Це Іван Полюй удосконалив виготов- Росії на всесвітнє панування». пише Леонід Іваненко, «великий Слов- З ХУ о. лення розжарювальних ниток для Ї після всього вищесказаного академік чик -- це наріжний камінь національного, З З електроламп, першим дослідив холодне П. Толочко стверджує, що премію Ака- Лультурного й державного будівництва хо Ко б с СВІТЛО, ЯКесьОоГОдНІі називають неоновим. демії наук імені Івана Пулюя не слід Сам факт наявности Словника є ніби - 0 о З Це Іван Пулюй створив перші в Європі вста новлювати, тому що Пулюй не був.. доказом появи культурної нації та електростанції, що працювали на українським ученим! На щастя, не всі чИВІЛІЗованої держави». Прочитавши Ох Зо Хо З змінному та постійному струмах. так думають, як Толочко. Україна пошарядки, спонтанно хотів було запе речити У і З о Це Іван Пулюй -- автор підручників з | нуваласвого великого сина як належить. пану Іваненкові. Мовляв, що ви кажете, У За оо До геометри, електрики, праць «Непропаща 28 грудня 1995 р у м. Гримайлові на чановний Ми ж маємо «зелений» оди-зо. | сила» та «Про тертя повітря й слектрич- Тернопільщині, де народився Іван Путоми: «Словник "укра дана | З аа ня КВУ не сіяння матерії» | ЛЮЙ, відбулося відкриття гранітного й журналісти називають чай зелений » о а о зоаноео оно о зано Хі омана ОЗ У 2 З вартості, художник України Микола Обезюк). м Сл овник за його вІДВерто-Обілодідівськ У ЗЕ до З ково зо -Ї Ж 9 У СБ з А; я Жак ; цю Це Іван Пулюй Гримайлові одна з вулиць і школа носять (ІК Білодід очолював редакційну колегію) з ши: |||! обох З З зем. й З о Й винайшов Х. пройого ім'я. В школі ДІЄ музей, в якому як ростисько-російським , лише тяжко прикладу термін «бронза: В молитовник | й і люя, у Львові, стараннями доктора Зітхнув. Невже й -правді ми, українці, Всі ми знаємо, що це таке з о о НСА ЧТИР секр ані Володимира Демченка виготов лено повторимо с умну долю лтописних обрів? Але за порожці чле усь і В з Зк З З З оон а чі Р ко а окон - пам'ятну ювілейну медаль. Ї через сотню-другу літ залишиться по уперто називали свої бронсо Щ 1. б ЦЮ ц планові Заокці кошти на видання "ас пам'ять лишень у географічних на- | зов: ерматих її ядра й вона оон 8 озз43 Й зайво. наукової ї творчої спадщини Івана П узвах? спижевими! Тобто вживазн о о 310605. БУВ о ціє люя? Ні, незалишиться! Боє щевнаслюди, ли термін, який прийшов рими б со оно | вна о нщомИМ -2 Ці видання спонсорували ЯКІ, не чекаючи вка зівки згори, на свій донасзчасів Трипільської | Ан Зо сором се Міжнародний фонд «Відродження» цу страх т ризик. мозольно працюють 1 в цій, культури 1 який Білодід з рон САзн ве г22О Іо ЗЗонаКОа о нив рр Говариство зв'язків з українцями за гаки архіважливій для майбутнього компанієюна магалися вище зоб: ЦЕ З с о ато дна кБанннй України (Товариство «Україна») Української держави Геї ЛУ ЗІ Леотд Гвакорчувати з нашої мови З зок 5445 с г Й р Ро о усім, У о У Пане професоре, що спонукало Вас ченко, пишучи свою статтю. мабуть, не -7 За чиї кошти виданти че узятися за таку копітку й фінансово знав, що видавництво «Рада» в 1996 р. вався Словник? Миза ож маловдячну працю, як перевидання творвидало «Словник Фізичної лексики» Во- - Відділ освіти о З о обУВН КРОНОЮ 15000330 ОН ої! наукової спадщини Івана Пулюя? лодимира Козирського та Василя Київської міської ради ЛОША ЧАН з о 5 -7- Водному інтерв'ю Оксана Пахльо- Шендеровського Цей словник незвичайпообіцяв бути спонсором Й ська сказала, що, незважаючи на тяжку НИЙ не лише тим, що містить 30 тисяч видання А ле як о З -. економічну ситуацію, ми можемо препексем з усіх розділів сучасної фізики, а з ясувалося пізніше, це була швидше З зр зав о. зентувати себе світов ому товариству И тому, що в чьому під однією палітуркою символічна допомога, ми видавали Слові 33 до 1 внеском наших великих учених у світову чишлися чотири чотиримовні словники: | ник ОВО! Я винній сьогодні ПУЛЮ -о 5 г2Уку та культуру. Я ж хочу розвинути кожний український термін друкарні 18 тис ЗРИВеЕНЬ | АНТЕЛЕЙ! но. З її думку: не лише презентувати себе ей перекладається на англійську, німецьку -7 Чи маєте проблеми з реалізацією ка РР ХО кон передісвітом ай виховувати рідний ната російську мови. Але й це щеневсе У Словника? , і о б. ою род, вбивати в його душі почуття ЧИЙ синтетичній п раці автори послідовно -- Присобівартості одного примі рника о п ОВ Ка 0 меншовартості, людини другого сорту. дотриму ються останнього українського "| гривень реалізовувати Словник В ою зо ак і Но 1 У Іван Пулюй зУевлуєнте вершина айсберга науково обгрунтованого п равопису (в Українінавіть за 50 гривень дуже тя ОКО. во ов є цем. М | За ЗК Зо Зо незаслужено забутих уч ених, вихідців з редакції професора Олекси Синявсько- Викладачі вузів (а про студентів 1 годі і З 1 о б У 1 1. І України зуба лм відкриєтями го 1928 року, затвердженій говорити) при наших нинішніх мізерних 1 1 - ; с б 1. підносили життєвий рівень мешканців Всеукраїнською Академією наук у Києві ставках та АБИНЕЗНИХ ви Втах же БА Й 5 НО планети Земля. Ми хочемо повернути Та Науковим Товариством імені Тараса рилати Реорожожні ридати ОА З оо р каф Б М! Україні добрі імена хіміка Івана Горба- Шевченка у Львові 1929 року), що ним тієї ж причини зложуть придбати чевського, винахідника приладу нічного послуговуюу ься й досі українці на Словник і технічні оіоліотеки Словник бачення Олександра Смакулу. одного з "Міграції. В. Козирський та В. Шендедобре реалізовується за Доном за творців першої атомної бомби Юрія ровський збе рігають автентичніся ь 70--100 «американських соларів Але ру Кістяковського. одного з перших ректорів Української наукової мови, вживаної нас не тішить. Він повинен працювати на Санкт "Петербурзького університету - впродовж золотої доби вільного ронезалежну Україну Тому Ми через вашу . "паля азету звертаємось до на онально "ВОЮ української Філології. Саме тому газету І | ц український словниковий реєстр містить свідомих підприємців з проханням по- Петра Лодія і багато-багато імен Інших генальних синів та дочок нашого наро- | | : » і Ду, не зі своєї волі розсіяних по У багатьох випадках низку синонімів жертвувати кошти на бла ГОДІЙНЄ - чужинецьких «розпуттях велелюдних» | В ум іня цього незвичайного розповсюдження Словника. чатку ХХ століть Ще навчаючись у Сб "Д часу ниИдаї а "КО потУлОвник фізичної лексики» -» Ваше пмнази, він заснов сгурт яв - Словника минуло два роки, але мого як тОолов р | полу нро Ан виркан Микола ЛИТВвИм со ль - "4 і п коти -: . -
Strona · s. 12strona oryginału ↗
РР і Р - - аг встодисушщі бурсаки, купецтво й простий ВСТУ ПІ под. Шо всіх церквах гудуть дзвоми -- з радістю зустрічтають кияни Богдана Хмельницького після його тріумфальної о - я помах Б Р ні - - Б ДЕННЕ но лан сьо, пр ее ФВ ДР ---- и ПщЩІЇС:КА ни нн го от п ня Із сивої давнини дійшли до нас розповіді про сіл див стародавнь | ого світу. Таж назвали люди на икращі споруди, перемоги на Ковтих Водах. Гетьман в'їхав зведені тисячаліття тому. Найвідоміші серед них -- піраміди Єгипті ,"висяча» сади Вавилону, Олександрійський у Київ крізь Золоті ворота. Ї мабуть, маяк. А наш Київ -- ааба не диво? Понад тисячу рокта тому він уже славився на всю Євроту. Київська Русь була підбадьорилися, повесєлішали святі однією з найсильніших і найкультурнішит держав. Пишно розквттали в ній ремесла, торгівля, мистецтво: руши., Святковість вікопомної події не- Славився Київ красою своїх грамів.. І дивнийї зб1г! Якщо перера мовби надала міцності стародавнім царі Сім див стародавнього Києва... Про них 1 буде наша розповідь а зара яВ СІЮ п а и ворота ше дивували прочан спроєю) величавістю, бо були «такі високі, що два вози, коли їх поставити один на одного. не дістали б їхньої вершини », то на почат- лувати київські святиці -- найкращих теж стм. - Усе на світі має свій початок. Кожна історія з чогось-таки починалась, А з чого починався Китв? З давніх-давен котить сиві хвилі Славутич, приймає в обійми води річок та ручаїв і несе їх до самого Чорного моря. Лежать навколо нього розлогі луки, ліси, а за ними -- безкраї степи, Подекуди правий берег кручами здіймається над водою. І височать ку ХУПІ ст. більше враження справляла вони над Дніпром, наче стіни, побудовані казковимії велетнями, З незапам'ятних часів селилися на цих кручах люди, наші | варта на чолі з п'ятидесятником коло далекі пращури. Кмітливими були -- зручну місципу підшукали! Зійдеш на високий берег, глянеш: по один бік -- оксамитовий головного в'їзду до міста. килим степів до самого виднокола, по другий -- густі непрохідні лісові хащі, Спливали роки, а з ними зростала Тихо в лісі, Цвірінькають птахи, гудуть дикі Оджоли, лишень зареве часом велететь-тур. А поміж де нищівна сила руйнівних природних або ведмідь, чи обережна лисиця... | першими поселенцями маленького городища пад Дніпровими кручами були, мабуть, факторів - дощів, снігів, морозів, перед мисливці. У городище приходили степовики, вимінювали збіжжя на хутро й м'ясо, До високого берега почали причалювати якою не могли встояти кам'яні мури. мандрівні купці. Так на високому узбережжі Дніпра народжувалося велике місто, яке напевне захищали якісь укріплення, Свою долю мають навіть руїни. Зазирпроте якими вони були, ми не знаємо. Започаткування та становлення столиці давньої України-Руси відлунило у віковічних немо в архіви. Ось документ, адресований піснях, билинах, переказах, у літописних свідченнях, які протягом століть перевіряє час, | київс ькому генерал-губернатору |іра підписаний інженер-поОлковником Дебогс - ревами промайне вовк що б о р я Хто не пам'ятає ГІесторової розповіді: | Ди зо о з 5 55 кетом. Датовано документ 1750 роком У другому Щек, а третьому Хорив і сестра о сн р о «прийшли в остаточну непридатність, | їх Либідь... І сотвориша град в ім'я Ората ооо анн наван крізь них Із неабияким острахом піШоИ Ме свого старійшого, і нарекоша ім'я йому люди проходять, а провозиха артилерію | Київ... Оселився Кий на горі, яку зго- НІЯК ПОМОЖЛИВО» є тілом, і Де-зі дом стали називати Старокиївською. Тут боскет пропонує побудувати нові ворота, ги князі почали будувати свої палаци, перші кам'яні будівлі. Місто швидко росте, тісно стає йому в старому дитинці. За добу Володимира Красне Сонечко навколо Києва, що поширшав, поставили оборонні вали. Історики назвали їх «стіни міста Володимира». ХІ сторіччя. Часи Ярослава Мудрого. За укріпленнями спадкованої ним столиці стелилося поле, Тут, білястін міста, на честь своєї перемоги над печенігами будує князь храм Святої Софії. Та хіба годиться, щоб церква Божа стояла поза містом? А навколо собору вже чимало землянок, повиростали й дерев'яні зруби. Тягнуться до Києва іноземні купці, приймає він послів: княжіння Ярослава -- час найбільшого розвитку України-Руси. | встають навколо стольного града нові вали -- стіни «міста Ярослава». Пам'ять про них збереглась у назві вулиці «Ярославів вал», яка вирує нині на тому самому місці, де колись було стародавнє укріплення. У земляному валу існувало кілька воріт. Найголовнішнй, парадний в'їзд у місто звався -- Зототі ворота. У «Повісті минулих літ» знаходимо, що в літо 1037 р. «заложи Ярослав город великий, у нього ж града суть златая врата», а також «церков на Золотих вратах Святої Богородиці Благовіщення». Чимало легенд виникло навколо по- а старі, як пам ятку давнини, засипати землею, щоб зберегти від остаточної руйнації. Це й було зроблено Спливав час. Золоті ворота, всіма, здається, забуті, тихо спали попід шаром землі, тієї самої, якою насипав колись мудрий князь свій «Ярославів вал». Та невже всіма позабуті? 1822 року в Києві новий митрополит, владика Євгеній, в миру Єфимій Олексійович Болховитінов. Його, люди: ну широкого кола інтересів, відомого вченого, радо зустріла київська інтелігенція. Філолог, історик, знавець давнини, автор багатьох богословських праць, він написав у Києві розвідки, що не втратили свого значення й сьогодні «Описання Києво-Печерської лаври» та «Описання Києво-Софійського собору» Йому належить і честь повернення до життя одного з див стародавнього Києва -- Золотих воріт. Щоправда, розкопані стіни вже не були такими, як на малюнку Вестерфельда. І згадки не лишилося від надбрамної церкви, не було й арок, лише дві стіни похмурі, мовчазні. Навколишня територія ще тільки почала забудовуватися. І коли закінчилися археологічні роботи, навколо руїн стало тихо й безлюдно. Втім, знаходилися романтики, яких приваблював цей куточок Києва. Часто приходив сюди й Тарас І ригорович Шевченко зі своїм приятелем і художником Сажиним, що залишив ходження назви головних воріт Києва. бі замальовки Золотих воріт Подейкували, що ствІрки Х були З ЧИСТО- Минали дні. Золоті ворота вписались го золота. Інша версія твердить: назву у міський пейзаж. Люди до них звикли дано за аналогієїо із Золотими воротами, ий уйзвичаїлися | 2 заповідні руїни що красили Царгород (хоча архітектурно оз а Ай | київські зовсім не схожі на візантійські). Лось іще одна гіпотеза: ворота увінчувала надбрамна церква з позолоченою банею. Сонцесяйну золотаву маківку здалеку було видно подорожнім -- вони, можливо, Й назвали ворота Золотими. Та все це здогадки. Який зовнішній вигляд мали Золоті ворота на часи їх існування, достеменно ніхто не знає. Втім звернемося до деяких документів. Так званий Радзивіллівський літопис різниться од інших пиштим оздобленням - Кольоровими мініатюрами, жодну з яких не назовеш випадковою. Невідомий художник був сумлінним ілюстратором і намагався пензлем відтворити найважливіші події, про які йдеться у тексті, Одна з мініатюр присвячена будівництву Києва, а саме зведенню Золотих воріт. На жаль, намальовані вони в незавершеному вигляді -- це лише їх будівництво. Бачи- товське військо на чолі з литовським коронним гетьманом Якушем Радзивіллом. Гетьман не страждав від зайвої скромності і вважав за необхідне увічнювати все, пов'язане з його персоною. Тому в радзивіллівському почті -- голландський художник Абрагам ван Вестерфельд, який мав за обов'язок змальовувати ратні подвиги Януша, міста, що гетьман завойовував тощо. Та митець цим не обмежився. Замальовки тогочасних Софії Київської, Лаври, Золотих воріт, зроблені ним, -- справжній скарб для істориків, архітекторів, мистецтвознавців. На малюнку Вестерфельда бачимо арки над головним входом Золотих воріт і над ними рештки надбрамної Церкви -- залишки її стін, прорізі вікон, В обрамленні кучерявого зела дерев і кущів руїни ці виглядають самотньо і зажурливо. А тепер про одне історичне свідчення. 1654 року в Україні приймали гостей з пського й сьогодні -- джерело вивчення побуту України ХМІЇ сторіччя, Скільки цікавих записів! Ось лише оди, якиїї, на нашу думку, доречно згадати сьогодні «...пОо всій землі козаків ми помітили одну чудову рису: крім небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок уміють читати... Окрім того, священики навчають сиріт, а не залишають їх неуками блукати по вулицях...» Високих гостей зі Сходу цікавило в Києві все, зокрема Золоті ворота. Павло Алеппський пише: «Ми бачили руїни високих воріт з кам'яною вежею. Їх називають Святими воротами (золотими). Вони колись були вкриті золотом, але спалені татарами, коли вони спустошили і спалили місто. Місто було велике і препишне», Згадка про татарське нашестя в коттексті нотаток невипадкова: найурочистіша з брам міста здавна овіяна легендами і героїчною славою. Войовничі сусіди, 1654 рік. Багатотисячний натовп на площі біля Софійського собору: поважне духовенство й велике панство, міщани й неодмінно хвилюють поетичні серця, | тоді народжуються рядки, зокрема віІрШ Станіслава Тельнюка «Золоті ворота», в якому оспівана київська святиня І ЗНОВ ВОНИ встали В двадцятому віці, І рвуться у сонмище хмар білопінних Дивіться, дивіться, дивіться, дивіться. Як сонячні промені грають на стінах! А стіни... 4 стіни -- мовчать таємничо І слухають шерех тополь і каштанів І щось там шепочуть щоденно йі ШоОНнІЧНО У спокої й подиві безперестаннім Та як зберегти цю безперестанність? Плани збереження і реставрації Золотих воріт виникли давно, адже природа продовжувала свою руїнівну роботу. Щоб зберегти стіни, побудували контрфорси, залізні кріплення тощо. Але цього вияви: лося замало. Сьогодні вже не побачити сонячних далекої Сирії: відомого в усьому правосщо мріяли оволодіти Києвом, казали; окуня Кооовнн оь плввто оніднВЄ мо дерев'яну кліть, кам'яний підмурок, а лавному світі антиохійського патріарха | «Постукаєш мечем у Золоті ворота -- і зе меловароо М ж з зи и ес | над усім -- баню майбутньої надбрамної Макарія у супроводі великого почту растанеш переможцем». Га нікому з ворогів кю ам - п Не б мог і церкви. Працюють теслі з сокирами в зомізсином Павлом, архідняконом міста | не вдалося увійти в столицю Київської а із; - - ро Р кв: руках, чернець тримає аркуш пергамен- | Алеппо. Русі крізь її головний вхід. Навіть фаб - рожні дер раівннену за нн ту. От і все. Павло Алеппський (так підписав він тального 1240 року Батиєве військо, ке т уча вн . зум Рой вок С ще оди малюнок. Про нього варто свої нотатки) сумлінно розповідає про неспроможне здолати опір захисників Я ек Же аа з, вч слив 3 семи розповісти докладніше. подорож до нашої країни, її чудові Золотих воріт, прорвалося крізь підпалені ех я мя - бю 2 о ч зом | 16541 рік. Точиться Визвольна боротьба | краєвиди, пише про людей, з якими поз- | Лядські.. Д км ре ча а родьуьаміний | українського народу проти польської найомилися, чокрема згадує Богдана Так. були Й пошкоджені, І напаваруй Пи - сво ай ки іа ч ; майно шляхти, У Київ входить польсько-ли- Хмельницького ГІотатки Павла Алепновані, Але зазнали вони й зоряних часів Ь о нь Ь - зді. Київського метрополітенаь МЛМ історична ПОЗПуУ -- «30 ОТ зорота» Паола УТЕБСЬХКА, ЧМагалія САЗОНОВА
Strona · s. 13strona oryginału ↗
| 5 фанів Бліда Чі - чі чч " - т лк Ал - Гі ою хом М .- і - ь ч п о ли бач ь У б сю бей и ї тю "о бю - ее , чу СА іч омчальль ть п ин бе о - | за МО Узагалі окупант не дуже пПіКЛУЄТЬСЯ про стон влосної душі, 2 ще менше СОВІСТІ, доки спрови зогоронико складаються непогоно, о придушені ним народи не знаходять У собі сили для опору ( -мтуація різко змІНЮЄТЬСЯ, ДОСИТЬ Лише пригнобленим узятися до зброї От тоді-то із знахабнілого супермено роптом постає такий собі «гуманіто ІЙ» ЗІ СВІЧеЧКОЮ В руках І 3 БОГОМ-но устах оСстоє чоОС очищення і покаяння -- великі духовні ОКТИ, що оживлЯають грішних і ПІДНОСЯТЬ ПпЮДдсСькИиЙ дух до зірок. Проте «очищення» без каяття швидше нагодує ВІДМИВОННЯ ТІЛО зІД Оруду, коли уражена прокозою душо продовжує гнити, | чи є взагалі очищення без каяття -- очищенням?е Таке зопитоння виникає після перег пяду Фільму ООСІЙСЬКОГО тепежурналіста | режисера О Невзорово «ЧИСТИЛИЩЕЕ», покозаного нещодовно по «Інтерканалу» Для КОГО ж, 3а авторським задумом, призначене | очищення? Напевне, для нойбільш забрудненого? Хто ж це? Придивіться цо знеможених ООСІЙСЬКИХ необстріляних хЛОПпчОкіІВ, ЯКІ В неліОдДСсСЬКкИХ муках гинуть на очах телеї пядачіво Ось їХНІ ВІДІОВОНІ кінцівки чавлять впаосні танки, змішуючи тіпа з болотом щоб рупи не ДІСТОЛИСЯ но потолу жорстоким чеченцям!) Вороже чеченське корпо невмолпимо СТИСКОЄТЬСЯ, як зашморг; кулі снайперів ви: бивають МОЗОК з голів простих добрих російських КХЛОПЧОКІВ, Яких десь ТОМ, НО ПІВНОЧІ, чекають мами КОХАНІ ДІВЧаТа, ОО ІУТ СВОЯ артилерія здуру молотить по оточених; смерть видирає очі, кидає молодь зі смертельним ХОМПІННЯМ У криваву ІВОНЬ, РОСІЙСЬКИЙ юнак гине, проте не квилить про помилування, ВІН Просто робить гяжку, 1 "ВИвОву роботу на війні, куди МОГО, ЧепіДгОоТтОоОВЛеного, вкинули грачови і єльцини. НЇ, ці нещасні не потребують очищення Тоді, МОЖЛИВО, їм, воїнам великої Росії, є в ЧОму каятись? Апе в чому каятись ЧОПІВГОЛОДНІЙ, НОПІВП 'яніЙ, одурманеніийи ЖахОм смерті й норкотиками армії поспіхом мобілізованих ЮНОКІВ, які до того ж не Знають, 30 що воюють У чеканні облоги 8Они лише спроможні запалити прощальні Свічечки Трагізм У серпанку смертіине потребує ЧІ КОЯТТЯ н очищення Це Г ОВТОрсько версія Підкресленої «трагізації» миротворців НОВОЇ Росії Так ніби и не було звІДСТВ борців МОтІНнкИ-Росії за «консти тУціЙ ний Порядок», а ТОчніше -- бруд! ' Крові, жахливого насиль- «ТВО, звірячих удивств, творених російською ормією, освячених російською церквою та ВСІЄЮ кривавою ІСТОРІЄЮ Ре ОСІ, ЩО, немов по гопаоючий « зочерг ( учасній итаник», вже ує бортом воду, терміново потрібні Рятувальні засоби у вигляді шпорких телевізійних кухарів, г вони не забарилися 7 ЯВИТИСЯ чомяскравіший представник з них хо "евзоров Як ВСяЯкао брехня, Версія О "евзоровоа потребує документальної правдоподібності / дрібницях, щоб дістати | токим робом прово брехні 8 головному А гоповне зкинути телеглядачо з нотуролізм смерті зуСімо потологічними подробицями 1, доки він зе Оговтався ВІД РЯСНОЇ невзоровської «дДО- "Ументальщини» швидко розставити Чеобхідні Окценти, які покликані накинути "ЛЯдачеві необхідну інформацію Масовим Глядач, "08ляв, з обгорткою проковтне необхідне начиння, особливо глядач «при» "ЙЖеної» розволог «союзу» Росії, Перша "Євзоровсько брехня полягає у зображенні ЗОЮЮЧОЇ чеченської сторони... без чеченців, якщо не рахувати чеченського командиро -- МОлЛодого лкоря, який донедавно працю- ЗОВ У Лікорні, де засіли оточені РОСсІЙські "иротворці Друга брехня підпирає першу "роти Росії ведуть бій наймонці то впучни- Ай пострілами «іщьОЛКОЄТ» нещосних Російських пацанів?е і Литовки снайпери ТО Іа садистською насолодою відтинає го Ови "полоненим а російським мопьчікам» є -з о - нн нн ч кн . б | | ення обо нення з Ж т ан о о - - ні нні п рр - Р" ьо зле бе ие пр зе олив гуфтььсьо Й - ам, - т о яні Р яо. - сн учня и ії р ТУ | в х | . Найманці негритоської зовнішності та афганські «моджахеди-бандити». Якщо литовки зоюють виключно за гроші, то для (ронців, турків то ще цілої інтернаціональної зграї рІзунів гроші взагалі, як виявляється, не на першому плані: вони просто не можуть існувати без насолоди випускання крові. Мало їм різанини, яку «вони» учинили з радянськими військами в Афганістані, вони | гут регочуть на кров, що юшить з ПОВІДРІЗУВаниИих ще теплих ГОЛІВ, дО рота яких запхано чоловічі статеві органи СЬ КОМУ, ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, необхідно ОЧИСТИТИ сСЬ У ЧИСТИпи! Людожери, одне слово. А тепер поставте поруч «нєвінних мальчіков» Ангели та й годі! Отже, війна в Ічкерії -- не НОціОНнОЛЬНОоО-вВвИиЗзВвОоЛльна ВІЙйНО проти ООСІЙСЬКИХ загарбників, розпочата ще 130 років тому під проводом імама Шаміля. а типова «війна грошей». Браво, Гевзорові! Вашому попередникові -- ГОГОЛІВСЬКОМУ НЧоздрьову -- за подібне «пересмикування» кортами під час гри обривали бакенбарди |Дивно, якщо перемогу так пегко здобути С рахунок найманців, чому Росія собі не скористолась таким простим воєнним рецептом?2) Є в мистецтві режисера поняття «контрапунікт», запозичене 3 МУЗИЧНОЇ ТЄЕрМІНОЛОГІЇ, властиво, це -- гра но контрастах Невзорові тут виявляється неперевершеним, ГІЛЬКИ иого засіб зведений до примітиву грубого протиставлення -- нещасні ДОСІИСЬКІ ОТИЦІ | вгодовані «міжнародні найманці»: приглянь тесь до змученого, майже страдницького вигляду російського командира-полковника з вибитим кулею оком, пригляньтесь до знесилених хлопчаків з автоматами -- яка мука! Яке нопруження с ил! Майже титанічне! Хочеться «Варяга» співати! А тепер жахніться СИТОГО ВИГЛЯДУ прек отогастето сучас НОЮ екіпіровкоОю «найманців» з УСЬОГО СВІТУ Ось вони з реготом гримають за руки-ноги роОсСІЙСЬКОГО ХЛОПЧака, Який пручається, не лов баранець перед ножем, заходячись У КкОнВвУЛЬСІЯХх, 8 ТОЙ Час Як ЙОГО голово вже котиться сходами, Доки Ії не викинуть перед очі ще живих облпожених РОСІЙСЬКИХ солдатиків, таких собі топстовськиу «каратаєвих»! 1її об ДОДОТИ СОПЛІ ДО перцю, «питовки-найманці» не просто вбивають противника, о з садистською насолодою поціЛляють прямо в СТаОТеві органи сСоОлдаї Смерть Цих ДВОХ сномперів-жінок волею автора покликана оути своєрідним «актом справедливості»: російський «пацан», котрий чи не вперше в житті стріляє з автомата | сом дивується но власну безпомильність, випускає автоматну чергу в статеві органи «питовок». Що не кажи, військова тема в Невзорово не позбавлена оригінальності Режисер, досягаючи вражаючого документального ефекту в зображенні ВвіЙНИ, вправно дозує порції відвертої брехні, котру має проковтнути шокований глядач Задля «суворої документальності» розмови «наймманців» подано на нОЦІОнНнальних мовах (от де знадобилась всесоюзна брехня «про право кожного народу на власну мову»), а російський документальний мат довершує повну кортину «респектабельної правдоподібнос ГІ» Невзоров так старається зн б Кі ЕР розвінчати «ганебних найманців», що губить почуття млІрИ, Імушуючи «ЛИТОВОК» тут ЖО ПІД чосо смертельного бою «холоднокровно | цинічно» підраховувати «виручку» за кожного забитого солдата, ще й планувати, як витратити майбутній гонорар на господорські справи. Яких тільки вершин не досягоють вправні дезінформатори задля підмоченої російської «національної ідеї»! А тепер почитаймо історичні документи про втілення в життя згаданої ідеї та роботу «нєвінних мальчіков» в Ічкерії, Перед нами протокол допиту Дзияудіна Мальсагова -- свідка виселення | масових убивств чеченців 1944 року (мово оригінолу) «В Хабахе в конюшне колхоза им. Берия собрали людей 20, всех окрестньх хуторов и сел. Офицер НКВД приказал тем, кто не может идти, зайти в помещение, там приготовлено мес- То, завезено сено для утепления. Здесь собрались старики, женщинь, дети, больнье, а также здоровье люди, присматривающие за больньми и престорельми родственниками. Сюда зашли и здоровье люди, которье предполагали, что ик вместе с нетранспортабельньми могут увезти на машинах, подводах. Некоторье справедливий суд; в Україні стогне земля в Биківнянському лісі, угноєна людським трупом, жертви у Вінниці, закопані під тонцмайданчиком, волають про справедливість; спотворені чекістами трупи з повідрізуваними вухами і носами, закопані Дем'яновому Лазі, свідчать про зпочини КПСС, о люди в мундирах юристів ось уже більше піввіку роблять усе, щоб не допустити суду над убивцямиі | люди мовчать, соромно згадати - ГОЛОСУЮТЬ за вчорашніх катів, які сьогодні в ролі «будівничих» незалежної України у всіх на очах годуються за допомогою пільг від державного жебрацького пирого на голодну заздрість студентів та пенсіонеріві Нехай бенкетують кати, ще вдарить чеченський дзвін й у вимученій Україні, і, за словами поето: «царя до като поведуть». «Чистилище» знято на гроші російського мільйонера «близькосхідної національності» Березовського. Дай, Бог, щоб його «безкорисливий вчинок» пішов иому ж на користь, бо російський фашизм, що саме підіймає голову, використовуючи колоніальні війни, обов'язково вдасться, як це і личить фашизмові, до єврейських погромів. Ніякі «Чистилища» не допоможуть. поговариволи, что их вьвезут на самолетах. Го моему подсчету, в конюшню зашло 050--/00 человек. Зто происходило на она через Ялхорой под конвовм отправили в с. Галашки и оттуда до ж/д станции. "Їримерно в промежутке с Ї0 до ЇЇ часов, когда увели здоровую часть населения, ворото конюшни закрьли. Сльшу команду: «Огонь». Вспьхнул огонь, охвативший всю конюшню. Оказьваєтся, заранее било при- "отовлено сено, облитое керосином Когда пламя поднялось над конюшней, люди, находившиеся внутри конюшни, С пеестественньми криками о помощи вьбили ворота и рванулись к вьіходу. Генерал-полковник зала. стоявший недалеко от тих ворот, приказал: «Огонь», Тут же из автоматов и ручньх пулеметов начоли расстреливать вьбегающих людей. Вьход из конюшни бьл завален трупами» Пі, це не Хатинь, не Лідіце, не Орадур, це че варварство націонал-соціалістського окупанта, а звичайна практика інШОГО загарбника московсько-більшовицького У НОЦІОНОЛ-СОЦІОЛІісСтТСЬКОїЇ німецької робітничої портії та ЛЄеНІНСЬКОЇ ВСеСОЮЗНОЇ парти більшовиків ЗИЯВИЛОСЬ набагато більше СПІЛЬНОГО, НІЖ кольори партійно-державних прапорів. цим об'єднуючим фактором було сПльна методологія по фізичному знищенню супротивника органами СС та НКВД Тільки перші вже засуджені Міжнародним Трибу- РЧОЛОМ, ТОДІ Як Останні | ДОСІ пащекують про ВІДНОВЛенННЯ «С Оюзу» | «ЛеніІНСЬКО-СсТалінНС ЬКОЇ національної політики». Ось чому - пригадамо -- саме НО ЦІ роки припадає незабутня постанова ЦК ВКП(б) про засудження Шаміля Як «ОНГЛІЙСЬКОГО агента»! Знищу- ВОВСЯ цілий нород, стирапися з ПЮДСЬКОЇ пам'яті небезпечн Сторінки історії про опір Кавказу російським загарбникам! КОЮ ж ЖОЛЮГІДНО нікчемною виглядаоє спроба Н|евзорова покрити позолотою зОокриваовлені руки Москви! Далі Мальсагов у ДОПОВІДнІЙ записці на ім'я Хрущова продовжує «С промежутками в несколько метров по дорогам и тропам валяпись трупь расстрелянньх горцев. В самом Малхесть трудно било О. Невзорова «ЧИСТ ИЛИЩЕ») Майже півтора віку проминуло з того часу, як пролунали перші постріли повстанців ерегорніть сторінки історії загар- бання Кавказу під орудою генерала Єрмолово -- та ж картина, тільки замість ОВвТтОматів працює «Штьк-молодец», простромлюючи во славу імперії жінок разом з немовлятами. І той же захист «безстрашного православного російського воїнства», і Шаміля. ловіть поради великого Пушкіна відібрати в кожного чеченця зброю, щоб заспокоїти непокірний Кавказ. Воістину насильство | шовіністична лжоа від Пушкіна до Невзорова єднає докупи і генія, і нікчему. Як же шпоркий захисник «великого отечества» Олександр ГІіевзоров не скористався ПОВвІДОМЛеннЯям радіо «Свобода», коли із підбитого російського танкоО, який гусеницями то гарматним вогнем стиров із землі будинки у Грозному, вибрався переляканий ча смерть російський офіцер з благанням зберегти йому життя? Вирок бійців республіки Ічкерія був простий: «Якщо тобі подарує життя оцей підліток, батьків якого ти щойно Знищив своїм танком, -- будеш жити» Хлопець тут же випустив у живіт офіцера «ВТоматну чергу. 3 якою майстерністю баталісто показав би муки «мальчіка» вправний у документальній лжі "'евзорові Якими б незворушно-байдужими були б У невзоровській трактовці чеченці, якої вправності досягли б бутафори КІНОСТУДІЇ, виготовляючи із пап'є-маше відрізану голозу разом із відтятим членом у зубах ростиського карателя! А ось свідчення мого знайомого чеченця Мохамеда, викладача історії: «Російські со- ЛДОТи після захоплення села закидали гранатами всі пдволи, де ховалися ЖІНКИ, сторі 1 діти, після чого розважалися гвалтуванням дівчат-школярок. Після бойового секс-акту «мальчікі» розстріляли жертв власної розваги і, підвісивши но дротах трупи, спалили їх із вогнеметів Чому саме на дротахе Бо мотузки одразу перегорають, а на дроті обвуглені дівочі тіла ще довго гойдаються вітром». «Чистилище» -- згідно з біблейською ле- гендоїю -- місце між пеклом |і раєм, де номти дом, где не находился би груп расстрелянного чеченца. Через несколько дней, когда мь с Громовьм (російський офіцер, який разом з Мальсаговим спробував протестувати проти Звірячої розправи над мирним чеченським населенням і ТіЛльЬКИ чУДОМ разом з Мальсаговим уник розстрілу від рук вислоних за ними овтомотників -- 0 7) очищаються грішні душі. Але лжа і омана не допоможе. Ї чим зорово ДОСтОвірніше творить режисер звіряче обличчя війни, тим невмолиміше наміри. Даремно режисер вдається до дешевої театральщини, коли оточені в розпалі бою російські солдати запалюють свічки но брехня перекреслює його зозаращались обратно, в пещере видели много бездьханньіх расстрелянньх тел. Мне особенно запомнилась мертвая женщина, прижавшоя к себе трупь двух детей -- грудного ребенка и другого 2--3 леть Ось де втілення «російської НОЦІОНОЛЬНОїЇ ідеї», «месіанство» російської нації і ТП «нєвінних мальчіков»! Ось де ностальгія молоросійського комуністичного холуя за «твердою Вукоа Сталіно! | Міжнародний -Уд мовчить! Мовчить хвалена європейська демократія! |Як не згадати щирий вислів Д. Повличка в одному з віршів: «Європо -- «Урво старої») В білоруських Куропатах закотовані комуністами жертви чекаюті; на ин честь загиблих товаришів по зброї (вірніше 7 по злочинах), ще й... салютують із автома- Тичної зброї ВІЙНОЮ, не підена подібну казенну «дєШовку», але російським шовіністам -- Н березовському -- все стає в пригоді. абуть, існує одна умова, за якою автори фільму змогли б досягти успіху духовного Хто хоч трохи знайомий з евзорову та Чищення, провівши російське ВОїнство крізь вогонь чистипищо, тобто спробувати поча- Ти 3. покаяння та очищення власних душ, труєних великодержавною московською блекотою. Олеса ГРИБ, співголова Київської Ради об єдмамь громадян (КРОГ), режисер теа гру й гелебачемнмя і)
Strona · s. 14strona oryginału ↗
- о АТПУТЄВІмЛоХ пер СРЕС сх ; ГГ |ЖИУЙТЄВИХХ ПЕРЕ УД| 1080 "Гайчастіше запрошують дівчат із 1895 р, у Парижі. Відтак "рОводилися "приємною зовнішністю га гарною важлити зустрічі в Лондоні та Будапешті фігурою», іноді такі запрошення стосу У ТУО4 р. 16 держав були присутні на ються 1 молодих хлопців Пропонується, зустрічі в Парижі, результатом якої | "ала "КО правило, робота танцівниць, перша міжнародна угода «Бі ОГО офіціанток, продавців, хатніх робітниць о рабетпа» або ТЕТОТОЙ М о ІодЛих люлей ЯКІ /Ї си МОНА ШОЮ пияпиЛласи Конти ПТ1Ц1їЯ З Р відгукуються па та пропозиції, не зупи прав людини 1949 р., яка абороня! про- ПЯЄ То, ЩО пПОонИ й ПепоОтьЬ мови, їщознимиИ ЛА подеИ І примуєйти пикористання їз ПС ПІДПИСУЮТЬ ЖОДНОГО контракту, не у проституції оо У р 3 дають адреси їхнього майбутнього (Останним пайдоти рен шим документом ХУ рю у | и ро о ХУ місцеперебу вантгя та роботи стала Пекінська І латформа Дій по боротьбу Ще одна можливість для дівчини вВлаш поргідлею жінками. Документом передбачено) тувати своє життя -- вдало вийти заміж А ДІЯЛЬНІСТЬ Ккраїн-постачальниц. країн що може бути кращого, ніж : закордоп гранзиту та краї призначення ний» наречений. Але шлюбі агенції, -ам термін «біле рабство» явився общяючи "чарівного принца», найчастіше | після гого, як Оританські жінки мишу лого виступають просто звідниками в горгівлі о сторіччя, шукаючи роботу й перепливаю У дос й ода лапками. Ще недавно р У країні працювачи до Франції Іспанії, Гол тан дІї, с УА ла шлюбна агенція «Моїйцп) Те», яка приваблювали роботодавців ОїЛим ко: хо | р демонструвала на те тесекрані райські пором своєї шкіри. Оскільки роботи не «краєвиди | пропонувала шлюб у цій було й у Європі, щоб заробити хоч на Зо 5: гірській місцевості. де проживають сер повернення додому, жійки умушені були і Ой, пе пояг ШОЮчИ, що місцеві жінки віл продавати себе. Отак воно Й прижилося. "ЗО Зк РОК З і Що ЩЕ пестерпного життя, без Зоди, газу, елек оме визначення о. З ЦЕ ЗО трики, медичної допомоги вимерли. Села зе ов пе мають доріг, зв'язку з цивілізації 0, Україна -- постачальниця г Ю гаке собі похмуре середньовіччя. РІГапт «білих рабинь»ь ЗВ лики потрапляють у жахливі умови, а ./ і ЗВ ЯКЩО пробують утікКати, іх ІЯТСїОТь убив У краша палежить ло країн-постачать 3 ством, Одна така жінка змогла терезтори ниць, хоча частково її використовують як Ззтекти до ІОгославії, «Ле тепер не може країу-транзит (лля афгані ЬКИх, повернутись У СПОС МІСТО ДО батьків. бо б І ПаомМеькиИх жінок). За ОСТЯаннімИ да Фірма, яка її «видала аміІЖж», вимагає г ними МЗС, кілька гисяч українських З | по | 5: Х се гис. доларів викупу, інакше її погрожу Дівчат віком 18--25 років під прикриттям о | У Бо прозоре КО іоть убити ганцювальних, балетних | туристичних Е ЧК Зо КР я Урі ВОНО з раки На жаль, досить часто нещасливо, ато груп виїхали до деяких країн Західної ЧА НОЮ и трагічно закінчуються пшілюби для овропи, Близького ( ходу і там стали 3 З 38 ЗЛ З ДО ож чо У українських дівчат із турками, лівійцями повіями Ті пьки 1 | уреччині поліція ареш Зо око КИ і о ха | кА ОХ А З ХУ й То мусульманськими чоловіками дівчата товує щомісяця 15--30 наших повій ера к оо чо Хе Зою - 3 є з сю З б З Молодь З ІНШИХ країн, а особливо у проституції широкомаєштаг на: це Їм ково о5е зо Зк ом. З У Зою ристання їх у примусовій роботі, Голландія, Ізраїль. Мапр, навіть США та З пк ЗО 50353 ММ найчастіше у секс-бізнесі. Останнє Канада З | С З ЗОЇ викликає сериозне занепокоєння У У матеріалах відділу оп ративного сао | | Хо З о о міжнародної спільноти Жінки й дівчата. речтування консульського управління Які стали жертвами такої ІОргіІвлі, МЗС України фотознімки повіши НИХ со 3 р Хе | | Ж ЗМО ЧК страждають від жорстокості, гвалтуваниь, 1 ри ци українських повій, а в ( ША таке М Я - 5 М к Хто не чув про конкурси красунь -- від «міс» районного містечка до «мас України»?.. Чи не з нит починається торгівля «живим товаром», чи не там перебувають жертви цинічнит работорговців... Світлина В. Орлова У пошуках «кращого» життя МОЛОДІ УКРАЇНКИ МАЮТЬ ОСОБЛИВИЙ ПОПИТ СЕРЕД Не секрет, що, закитчуючи училище, СУЧ,А СНИХ РАБОТОРЛГІВЦІВ 7,4 /|хНІ/Х клі/єнтіІВ технікум чи вуз, наша молодь не отримує призначення па роботу. Працевлаштування лягає на її плечі та плечі батьків, На робітників з У країни, було наказано та зараження венеричними хворобами 1 бЗажко сказати, скільки батьків кожне нове робоче місце В Центральній зареєструвати всіх нелегально праціою- СНІДом. Вони стають хворими як розшукують нині своїх доньок. які виїхати Україні є 4--5 претендентів, у Західній -- | ЧИХ. Зареєстрували 42 тис. Осі0, а на фізично, так і морально, часто після за кордон або просто вийшли з дому і 20). Надивившись зарубіжних фільмів про решту місць були вислані поїменні запроповного виснаження їх просто вбивають пропали. уп язокіз ними ОбІрвався , лиш життя в розкошах, молодь звичайно | Шення. Тепер у Чеській Республіці Шукаючи щастя за МОрдоном, кожна доходять жахливі чутки "ро те, що вони найбільше мріє знайти працю в далеких Перебуває приблизно 240--270 | тис. думає, що саме з нею цеМкО статися не "працюють повіями., У загатьох країнах заможних країнах. Багато хто думає, що, Україців, Тобто більшість із пих працює може, і довіряє свою долю заледве зна пеурядові організації створили службу 1 потрапивши за кордоп, одразу матиме нелегально. Особливо важко помим Модям. пугуєкають бюлетень із фотокартками шикарні вілли з басейнами, дорогі влаштуватися жінкам. Їм пропонують За останніми міжнародними стати «Жінки, що зникли а якими інколи | автомобілі та великі гроші. роботу шпвей або посудомийок в рестора- | ТИЧНИМИ Рог зон КІ потрапили в знаходять ж ртв продажу за допомої | Офіційно чапрошувати па роботу за | Нах, де воїи працюють по І2 годи р ЕС ой ри, були прояві НАЖЯТОМО я сАризвиники ванною | кордон можна через службу працевлаш- Оплата-- 200 лі марів, що взагалі непогано 7 00щянкою роботи -- 34 и повіями тування, яка має угоди з Польщою "Кона українські заробітки, але Іі М общянкою одруження рожа Ча кожній проданій мо че кн Чехією Словаччиною Литвою,. найдешерше житло стільки ж потягне, 7 фальшивими шлюбними контракта постачальник заробляє 300--500Й1 | шо п Й «НИЗ аа | "ТВ 122: Імериканських доларів. У деяких країнах Вірменією. Білоруссю та Росіс і. У тако- Гому зРАТАМаЮть,; як правило, одн) купивлею жінки в батьків (у деяких Мнок розкуповують власники бор Му випадку укладається офіційний кімнату по 8--10 о І0, ЕНН, Па ПІДЛОЗІ народів це допустимо) -- 79, просто на вокзалах одразу ж пі - контракт, де зафіксовані вс! умови отри- або0почерзі, їдять раз на МАЛ гакі умови викраденням І: прибуття. Часто жінку перепролуї мання роботи й оплати праці. Але й ці зумликають порушення психіки і ні нні - за фальшивими контрактами на пра Одного борделю в другий, з однієї кр: країши пропонують для українських грозриви, хвороби, підштовхують, Ко по зобМ» о другої по кілька разі! малян низькооплачувату, «фізично важку крадіжок та тних з ДОПИТ, що щанише купівлею жінки в чоловіка "а РРО РР пекваліфіковату роботу Для чолошків призводить до в'язниці ГіЛьКИи у (справжній смак «великих це, як правило, будіпельні та вантажні | В язницях Чехії пи ребоуває 200 наших Історична ЛОВІіДКа та правові «ІЩРОФІТКІВН» роботи, для жінок -- «(рах шпеї -ПИМИТЧИЗНиИцЬ документи им бртозді Якщо взяти за приклад Чехію. го робо Га, незважаючи на це, газети Вукують | а багатьма матеріалає чих місць було штропоновано 60 ти СО заманливих рекламних оголошень Перша міжнародна конференція їз ять о чи жи При цьому господарям, які вже найняли із пропозиціями роботи за кордоном млпозичиня продажу жінок відбулася в равозахисєної органілац іа! чи
Strona · s. 15strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

клово ПРОСВІТИ І. ТТН КОЮ м ЧІЩО « програмі україн» Чехії. С б боти Голланди, | гіоваччини. м з гари га 110 що ) МОЖІІЛ ого іростежити шлях, яким вчата | готрап ІчЧЮТть о) тенет ІМПІДНИКІВ | і й ( Коли дівчина чи молода жінка шукає "розу або незадоволена ЄСПпО1М аробітком,. ьНКОВО і ЯВіІЯЄТЬСЯ «О0ЛО2гГО ПИ НИк з ( або відниця ) п описує чудове життя за корном. ПОЗОМЛЯОЮЧИ, СКІЛЬКИ МІНОК ІТ (вона) вже ощасливив (ла) «п ковою роботою або заміжжям. Пропонують, павіть допомогу для отримання зарубіжного пас-гроші И Н1О51І, « ФДОЗпоО ІЯЮТЬ» порта | повернути, коли будуть зароблені. Потім занок групами або ПООДдДНІЙ перевозять ДО РУДУ - ; місця призначення. Після прибуття паспорт (начебто відбирают 5 ДІЛЯ рек страції ) | ПОТІМ З ЯСОВУЄТЬ( 1, ЩО Вже всі можлИВІ РОООЧІ МІСЦЯ Зайняті. а повер- нути гроші за паспорт, візу, транспортні ВІЗИ необхідно Тер МІНОВО І ДОВеДеться ІХ відпрацьовувати з «клієнтами», Ї починають пояснювати: паспорта, грошей, квитка в тебе немає, мови ти не знаєш, утекти неможливо, поліція підкуплена. Тих, хто не погоджується, б'їють, пе году- ють, примушують паркотики Відомо, що наших жінок катували, відбиваючи нирки, ламаючи руки, ноги Неважко уявити умови праці й усі приниження та знущання, які чеклаоть на жінку-жертву: необмежена кількість клієнтів (іноді до 30) за добу); заборона безпечного сексу; ізольованість віл сві гу (пересування можливе тільки в межах клубу або готелю); використання жінки ще й для прибирання клубу; заборона звертатися за медичною допомогою, а якщо п надають, то це знову зараховується в борг; ненормований робочий день (на сон деколи залишається 4--5 годин) та безкінечні залякування поліціг Ю, тим, ЩО повіДОМЛЯТЬ покарають сім'ю. Після 3-4 місяців примусової роботи власник може сповістити радісну новину 7 Тивже відробила свої борги і тепер тобі віДдКЛадатимуть гроші. Але нечасто щастить жінці побачити хоч частину їх або и а -- Ста б ие т ПЕ РИ Р ж - ня жичиТЄв п о и т що - б а. Ж ГО пеє кордон. ІПкому не Докумени и, аки вирішив від їхати за довіряйте ваші паспорт '«СВІДдЧУЮТЬ Вашу особу. Оути тільки у вас | їбираєтеся працювати чи напотурбуйтеся. Щоб ваш коп гракт був написаний зрозумілою вам мовою, а УМОВИ, місце та час вашої майбутньої праці були чітко обумовлені | Залиште вдома або своїм друзям чи Олизьким де "альну інформацію про своє перебування за кордоном: з адресою та контактними телефонами, а також копіїо паспорта, коптракту та свою фотокартку. Не забудьте з'ясувати номери гелефонів українських поОСОлЛьсСті і Кконсульських представництв за кордоном. Гам працюють представники нашої країни г вони зобов'язані вам допомогти, "7 Термін перебування на території іноземної держави обмежений і вказаниїї у вашій візі. Порушення візового режиму унеможливить ваш наступний виїзд за кордоп. 7 Не забувайте, що знання елементарних іноземних слів значно полегшить ваше перебування за кордоном. - Спробуйте знайти адреси неурядових організацій і служб, які активно допомагають особам, що опинились У скрутному становищі. Часто ще при перетині кордонів дівчата починають розуміти, що їхня подорож песе небезпеку, але їх залякують, що вже все куплено і домовлено, або погрожують ' вони бояться звернутися до прикордонників чи митників, Пам'ятайте це останній шанс врятуватися: кричіть, утікайте, звертайтеся до поліції або працівників митної служби (їх сотні г підкупити всіх неможливо), інакше ваше подальше життя буде скалічене. УК Яабжди повинні - Якщо вчатися, Допомога та запобігання Один із напрямків діяльності «Ла Страда Україна» -- допомога жінкам, ЯКІ повернулись, адаптуватися до нового життя, отримати медичну та психологічну Живим ПРОЦВІТАЄ Поліція, роблячи чергову перевірку, арештовує нелегальних осіб (на той час, ЯК правило, віза вже давно закінчилася) " депортує на батьківщиту або ареша овує ЖІНОК без паспортів 1 ув'язнює до " Ясування громадянства й вирішення ЇХНЬОЇ долі. Годі відомості про наших ХІНОк потрапляють до українських ПОСОЛЬСТВ або консульств. Тепер уже працівники наших служб мають визволяти кертв із в'язниць та відправляти додому. Добре, ЩО в багатьох посольствах сТавляться ДО цієї проблеми з розумінням Та співчуттям У деяких країшах Європи ДІЮТЬ спеціальні неурядові служби, які в "пру можливості допомагають нашим ЧІНКкам і навіть при депортації виділяють Кишенькові гроші, які потім успішно ідбирає паша митниця, мотивуючи це ТИМ, ЩО коли вже вернулася без паспорта, Плати за це гроші 5 Що робити? Для поширення правдивої інформації г | | "РО ці проблеми га запобігання торгівлі к«Ивим говаром і підтримки жінок, ЯКІ али жертвами торгівлі, «Ла Страда «раїна» розробляє рекомендації, дає Поради, розпов юджує листівки Й "Рганізову; лекції з цієї тематики Ось деякі рекомсидації для тих, допомогу. В багатьох країнах для цього створені и діють центри адаптації, де жертва може переховуватися певний час від звідників і обдумати свої майбутні плани, пройти медичне обстеження та лікування, знайти житло й роботу. В Україні вже створено умови для тимчасового перебування дівчат, які постраждали від торгівлі. | Часто «Ла Страда» після дзвінків від родичів пробує допомогти жінкам вирватися з борделю або в'язниці іншої країни, але часом це зробити дуже важко. Кожна країна має свої закони, а адвокати кошгують 5--/ тис. доларів. Україна неспроможна оплачувати зарубіжних адвокатів. Тому легше запобігти цьому лихові, ніж ДОПОМОГТИ, КОЛИ жінка вже перебуває в скрутному становищі та ще й у чужій державі. Для ЦЬОГО в жіночій організації «Ла Страда Україна » працює телефонна гаряча лінія, по якій можна отримати відповіді на запитання, що хвилюють Дівчат, якщо вони вирішили виїхати за кордони на роботу, для одруження, навчання. Тел. у Києві: ([контакт приховано]. Працівники організації читають лекції для підлітків, студентів, працівників соціальних служб, взагалі для МОЛОДІ про небезпеку, яка загрожує їм за кордо- ПОМ Оксача ШВЕРЧЕНКО е- Ь равартии М нан чо бі вне РР - Ло ПЕРЕХРЕОЧІ СО НО ЕЕ зе но рат -.д з а о ння -ое п пень - В ЕЕ ж - ї- РР р Р ЕЕ - ня УКРАЇНСЬКО-ІТАЛІЙСЬКА Молода «Просвіта» ЛІНІЯ ІМЕНІ КОРОЛЕВИ БОНИ У грудні 1996 року в Київському чаціональному університеті ім. Т, Г. Шевченка відбувся збір закоханих у країну Італію молодих людей, На ньому було вирішено заснувати організацію для поглибленого вивчення Італійської культури та налагодження українсько-італійських зв'язків, Мета створення організації -- сприяння розвиткові тісних культурних, духовних та економічних відносин між Україною й Італією. Адже Італія дуже родюча на культуру та інтелект. В Італії було засновано перший університет, створено перший середньовічний цех, Італія -7 батьківщина Бароко та Ренесансу, «мати» гуманізму. Саме тут започатковувалися культурні хвилі, які поступово охоплювали країни Європи. І нині, на межі нового тисячоліття, саме в Італії має розпочатися нова європейська культурна революція, я Подія не має оминути Україну, бо Україна -- центр Європи. Організацію назвали «Українсько-італійська лінія ім. королеви Бони» узами УЇЛ) на честь відомої в історії країни італійки, яка була королевою частини українських земель. Бона Сфорца 77 дочка герцога міланського і барійського Іона Сфорца. Її роки життя -- 1494--1557. Вона була другою дружиною короля польського та Великого князя литовського Сигізм да І Старого і матір'ю Сигі змунда П. Відома вона своєю визначною історичною долею, бо привела майже до незалежності північно-західні землі сучасної України. Впроваджувала на цих землях нову економічну модель, культуру та право. Забудовувалися на новий зразок цілі міста. Приклад -- одна із резиденцій королеви місто Бар. Край такій політиці чоклав король Сигізмунд І. Останні роки свого життя королева провела в монастирі за наказом власного сина. Але її не забули. І тепер їй іменем названо молодіжну зрлажизацьях За час існування Лу проведено чизку культурних заходів. Крім ТОГО, п я б ми сприяємо консолідації українських молодіжних пуралв та організацій, передусім у КНУ ім. Т. евченка. ГЧалагоджуємо контакти і співпрацюємо з ними. Ми вивчаємо італійську історію, досліджуємо істо Інсько-італійських зв'язків. програму «Україна--Італія: минуле, сучасне, майбутнє». За словами українського поета «Вітер знову подув з України», ця програма поступово втілюється в життя. Ми проводимо науково-культурні конференції, влаштовуємо дні української гТалійської культури, розігруємо лоте- Ре! З цікавими призами, надаємо інформаційні послуги, стежимо за ПОДІЯМИ італійського життя. Наприклад, нещодавно в Італії було проведено Тижневу акцію з захисту навколишнього середовища. Жителі багатьох міст, у тому числі й Рима, ходили пішки, а не їздили в авто. Можливо, з цього буде започатковане «екологічне відродження» нашої планети. дитячій аудиторії ми розпові- аємо, що ж Таке «країна Італія». тавимо казки італійських казкарів. Влаштовуємо перегляди анімаційних та художніх фільмів про Італію. Ми плануємо видавати власну газету та журнал, співпрацювати з італійськими підприємствами, закладами освіти та культури. Намагаємося розширити коло діяльності. У зв'язку з цим завжди рада новим людям, яким не байдужа доля України та яких цікавить Італія, особливо тим, у кого цікаві ідеї та пропозиції. Наша адреса: клуб «Червоні вітрила» біля станції метро « рсенальна»). ацікавлені мо звертатися щоп'ятниці з 17.00 до 19.00. Олександр ГАРА НИН, голова УЇЛу, студент // курсу історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка мову та їю украозробили Свій до свого по своє ЕКОНОМІЧНА ПРОСВІТА СТУДЕНТІВ У Луганську побували представники Канадської Кооперативної Асоціації та Української Кооперативної Ради Кана- ДИ 7 виконавчий директор Програми розандку кредитних спілок в Україні етро Маковський і представники "Програми в К аматорську на чолі з Володимиром ЗВО Гості Луганська провели зустрічі зі студентами педагогічного Інституту, у ХОДІ Яких вони пояснили слухачам, що таке кредитна спілка, коли і як її можна і треба утворювати, зробили екскурс в | ію кредитних спілок в Україні, Розповсюдили серед присутніх буклети б о з інформацією про кооперативний рух. Петро Маковський повідомив, що вже створено першу в Луганській області кредитну спілку в Сватовому -- «Сватова Лучка». Зацікавлені обличчя студентів та їхні запитання засвідчили інтерес, який вони виявили до проблеми економічної кооперації в колективі. Організатором заходів було Луганське обласне об'єднання овариства «Просвіта» Юрія КИСЕЛЬ ОВ, голова Луганської організації «Молода Просвіта» р о р З фотолітопису «Молодої Просвіти» т ПТ Л1- ча тв
Strona · s. 16strona oryginału ↗
С і й з (лах МВС ФЛ То З - Ж ; ї ч рі - ії « ої! Зь , -- Й ж -- Й чуРі, Ії у АС є р і -іро" рис Рон ЛУ УС ув, - - ; та, | Пь ' н че й кфаіоь Ї ВТ і ков г Р од ; | щи . ЗА ча" о Г ЧУ "4 -, : й . Р й й Р У у М. ї і У і -з Р» ад б М; - ч | ча і і ї г - , ч-, й Й я і їй ча: а ; А 1 Ми | | ' Р й а гей і Р Ї й , І - що Кораблик повертав із-за гі р. Проходили повз Золоті ворота, то здалося, що в яскравому стовпі бризок сонця стоїть Пушкін: ретельно замальовує проточений водою камінь... Ну, звичайно, одного разу Пушкін пропливав отут, його замальовка Золотих воріт десь була. Однак скільки ж то мало пройти між тим днем і реальністю миті? Сто літ? Більше? А обриси каменя мов такі самі... | І тут пролунало: - Ведуть! Дельфіни. Троє. Попереду, тнучи воду, 5 ішов малюк. За ним, метром глибше, двоє хо 11 о. дорослих. Живий трикутник зі втіхою, з - 022 29. усмішками на фізіях, прочісував срібні Б | нитки просвіченої сонцем прозорої води. В 210 Збооо 0 СННЙ - й и кача в я З'юрмившись на носі, відпочиваючі М | Б По оса втішалися небуденністю дня, що дістався ко но оон їм за якісь чесноти. Поки всі надивлялися М 48. на щасливе подружжя дельфінів, він краєм не навернути! - РЧж Р и в М М б чі око нео ин но В отим че а б в и и и НЯ З нн наль Ок ьо о п а ніч вньлюкиюю ин мною ю и в ню" 1 | -злЖж я зни и ни ця зяиийинчаюво ій - ГІ па вна, Протиснувшись уперед, звісив голову: | НИ ка вав али й я а вої о и чн ний я я я ТНТУ о и Гм я ПОЛ РО РР РР з оо й зано М йти й Райо тот й тні те Йрійлниион ва Риги гомо. вн в "і б Йой Жімовой РА Чі Ру а нн Й Р, б ТТ, п РОТИ о а ін т о р ані Р ен ан чну кр нни ин Й палка ан и я ж зов а я РОЙ В нн п Я оно ож р йята за во ово ж ра Рої новою рор ов фіоіоє о ножові божі мно ш п нн і ві жна анг й а? "ай ий РИ й ІРР; я п ий п йотоя мі ян зотувой яти" "ой оводой ді яти йштоя мо ил Р а айв тільки йому, Пушкін. Ні воріт, кам'яний зо 482 1105 зно оноЯ пеньок якийсь, ні яскравого мерехткого | В ооо 83 ча з 3 а все змінилося... вичисляй чині, авидіння 1 п вия фо фовов ит я ай й Ровой ий й ілі - - зовоношо да звідтоді, як погляд його очей заплутався в Ко нон щасті, що так і струменіло від голівки дельфінчика, відчув незбориме сум'яття -- спливало щось дуже важливе чи то з душі, чи з глибини його пам'яті... Врешті схопив що потрібно! Геродот! У його історії є оповідка про те, як морські розбійники пограбували купця і, щоби не вбивати, Мн п ча но С чн и ани а и и паль чі о Чи З оон бі ва б яквевинии вові ь яв ачвів ія бо В а я чу ть, вна чо я, юн о и п м РФ д щ п. нталвнию товща глибочини. І гори поодалік обертаються. Підкова бухти розведеними краями норовить захопити кораблик -- мотор усе рушники и торбини тих, хто розтаборився коло самої води - Щось такого . Одразу обернувшись погодилися з тим, що він сам утопиться. ще вуркоче, однак змінено курс. Мали зайти в Сердолікову бухту, якщо не знайти лицем до моря, нічого не розуміючи, зрів те, з якою ретельністю кинулися хапати Багатство, придбане розбоєм, поглинуло їхню увагу: трюми просто вабили! А купець усе ще стояв на носі корабля і чи то молився, чи щось співав... доки пішов сторч головою в морську безодню. І яким же мав бути подив розбійників, коли вони причалюють у порт призначення і назустріч виходить жив-здоров купець із численною вартою. Скільки не думай над таким, був час, коли люди знали перемовляння з дельфіном! Коли між ними бувала не лишень утіха зріти одні одних! Якщо справді було, коли? Скільки тому віків? Чи тисяч літ... Пушкіна годі вичислити, а тут туман, туман! Синці під очі залягають, наче Од надміру любощів. Справді, не покладай глибоких знань на наші слабкі голови . особливо в години дозвілля, на морських курортах. Раптом щось стається. Гульк - і дел ьфінів мов небувало! Перед корабликом темна сердоліків, то принаймні скупнутися.. дизель вмовкає. До берега мали підійти своїм плавом. Урешті підійшли. Спустили трап. Через кілька хвилин три десятки людей осідлали розпечену кам'яну рінь, хто як схотів -- коло самої води чи трохи поодалік від прибережної хвилі, яка ліниво ледь-ледь шепотіла, пльоскаючись золотом брязкалець. Висадивши людей, кораблик одчалив. Зосталися лише ті, хто був зі спінінгами. - Ловитимуть барабульку! -- подумав. Обернувшись спиною до моря, прискіпливо вдивлявся в урвище, яким гори спускалися тут до води, Іще вчора, чи коли воно там насправді, академіка Ферсмана привозив сюди татарин на звичайному човнику, на веслах. А сердоліки тут пломеніли мов жар, жилою підіймаючись д/'горі! Щось стається! Скреготнуло, мов зуби об зуби, каміння. Спінило несподівану, високу, у зріст людини хвилю: попливли свої рушники чи курортні торбини: не існувало більше нічого! - Ось! - Із морської піни підводиться голова. Грохи поодалік друга. За мить з'ясовується, що море сплюнуло десяток чоловіків у чорних еластичних костюмах Якісь запаморочені, хто сів, хто лежав - усі як єсть видавлювали з червоних губів те саме: «Спокійно! Спокійно, ми свої!» А ніхто й не питав у них, ні хто вони, ні чиї. Хвиля одійшла, опала, Важливішої речі, ніж викрутити намочені рушники, просто не могло існувати, Хай би застив курортнику сонця! - Ось воно... - Не інакше, молоді дужі чоловіки вчилися опановувати глибочінь моря. Того, де дельфіни чулися,за людсь: ким словом, мов риба у воді Незборима втома упала йому на плечі Урешті сів. Зовсім поруч, за два кроки, собі завис корабель інопланетян! Тільки б не блово ПРОСВІТИ перекинувшись на живіт, опираючись на лікті, виринув із води пришелець Погляди їхні стрінулись... той, хто щойно ВИЙШОВ з пучини, всміхнувся Привернувши таким чином увагу, розчепіреними пальцями удав курку, яка прогрібає землю, шоб УПОЛЮВа. ти зернину... У моряка були хижо закроєні брови, міцні іскристі зуби. Од УСЬОГО його єства вже струменіла втіха бути таким, бути собою Бути братом одчайдушним Таким, які не плутаються в календарях. а живуть або вмирають. Весело 3 усмішкою Зі втіхою до будь-якої миті! Знову ш-шурхнуло потурбоване каміння Цілком несподівано підплив кораблик | спустив трап. Потрібно було негайно забрати відпочиваючих. Стало сумно завжди отак: знайшов -- згубив Здобувши утратив Підіймався на кораблик останнім. Скосив оком по бережку. Моряки все пльоскалися хто де був, наче не см Ппідвестись на ноги А отой ще іючи той простягав до нього руку і крізь сміх могутнім голосом рокотів - Брате, ти забув Вагатися не було коли Попустивши поручня, підбіг. Простяг правицю Відчувши, що в долоню ліг камінь, побіг назал Давно кораблик відчалив. Ставав курсом на Коктебель. А він стояв із каменем у долоні и боявся глянути. І подумки виправдовувався перед кимось: усе. всевтікає по воді! Все за водою Поки те та поки інше, день змінився Піднявся вітер. Хвилю поклало на гладь так, наче чорт заходився місити перед корабликом ями. Щоби випасти на причал. далеченько відійшли від гір у ВвіДКрите море. Ні Золотих Воріт, ні Бухти Якась жовтувата імла над похвиленим морем. Та камінь у долоні. Геплий чи від свого тепла. ЧИ від того, хто його подарував - Викинути? - Щось обривалося Става: ло шкода Він розкрив пальці і глянув. Сивий, мов крило горлиці, камінь. Форма й величина курячого яйця. Вбрання, по просвічують білі ЗІРКИ якому несть їм числа! Прозорий камінь, сокритий від байдужого - Та тут не без чуда! - І трохи згодом виправився: - Не без сердолікового чуда! Отакий був день. Отакий трапився день І позначило НОГО ЛИСТКОМ календаря НЄеТЛІННИМ -- МіЧениМм тисячолІТТЯМИ каменем. І думай, і думай що хоч Григорій КОЛІСНИК прання ОБЛИЧЧЯМ ДО ХВОРОБИ. ЧИ Є ХТО ПОРУЧ? Ми часто читаємо поради щодо необхідності знайти «свого» перукаря, косметолога, візажиста, стиліста. А що із сімейним лікарем і чи він потрібний? З чого почати пошук сімейного лікаря? Чи це особиста, чи соціальна проблема? Відоме ставлення держави в особі Міністерства охорони здоров'я до масо- 8ого захоплення самолікуванням, яке загрожує можливими наслідками, до безконтрольного продажу лікувальних препаратів у комерційній мережі, до біологічних харчових домішок та незчис- наших сусідів, жодний препарат не продається без рецепта. Та оскільки, незважаючи на декларацію наших з вами конституційних прав на безплатне лікування, його вже по суті не існує, то чине зробити цілеспрямований вибір у бік сімейної медицини? Можливо, нині це вибір небагатьох, але він існує і хочу розповісти про свій погляд на цю проблему. Сімейний лікар -- чи він потрібний? Він приходить до вашого дому, щоб лікувати, любити і доброзичливо ставитися до всіх пенної кількості сумнівних біостимуляторів. Мої пацієнти розповідають, що візит до аптеки часто супроводжується великим бажанням, якщо на це є кошти, придбати щось красиво упаковане г розрекламовапе «про всяк випадок» від страху захворіти, а споживацький попит так привабливо ІніцІЙОВаноО яскравою продуманою рекламою. Чи відповідатиме держава за самолікування громадян, адже відомо, що в більшості західноєвропейських країн, а в - «Слово Просвіти» («УМасновник - Всеукраїнське (товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка, Реєстраційне свідоцтво Мо 1007 від 16.03.1993 р. пан Еї Олександр Пономарів, Іван Ющук його мешканців. Головне слово лікаря- професіонала, що став вашим, сімейним, --«любити»., | він навчить вас «любові до себе». Занурення у світ ваших фізіологічних, психологічних проблем не тільки позбавляє недугів, алей сприяє розвиткові відчуття ЦІЛІСНОСТІ та унікальності, вчить розумінню природи ваших хвороб і потреб організму, а також поваги до членів вашої сім"ї, бо дуже часто хворими стає деспотом, неминучим «тягарем» для близьких. Побутує думка, щоб отримати право піклуватися про себе, треба захворіти -- | Шеф-редактор Павло Мовчан Відповідальний редактор Любов Голота! Редколегія: Ярема Гоян, Анатолій Журанський, Днатолій Погрібний, це лише один із наших підсвідомих стереотипів мислення, які невідворотно призводять до саморуйнування. Тут згадується: «Ось помру -- пожалкуєте!» Хвороба в нашому суспільстві стала «поважною причиною», виправданням будь-якої агресії і, що найстрашніше, передусім до близьких. | тут допомога Сімейного лікаря у філософському осмисленні себе самого, своєї хвороби, часом невиліковної, уміння пристосуватися до неї, знайти радість у кожному дні життя, подарованому Богом, навіть якщо цих днів не так багато, є тим уроком, який проходить пацієнт зі своїм лікарем. Адже недарма біблейська притча гласить, що не може сліпими водити сліпого, бо обидва упадуть у яму. Один мій знайомий, віДОМИЙ пПИСЬМменник, повертаючись від свого самотнього друга з Канади, дивувався, що той кожний ренок зустрічає словами: «Боже! Мені стільки років, а ти такий милостивий, що подарував мені ще один день життя» Цьому самотньому старцю допомагає прожити кожним день, хай з пігулкою, грілкою, антиастматиком, сімейний лікар. | тут «возлюби ближнього свого, як себе самого», зрозуміле як ніколи. Я часто дивуюсь успіху такого лікування і думаю: «Чому стільки років лікували і безуспішно!». Так, лікували, обстежували, але не могли зрозуміти, що конкретна пюдина цікава, необхідна, унікальна, відкрита усьому ! може сміливо рухатися по життю далі, тому що поруч є лікар, а отже, друг. | присутність цієї людини сприяє відчуттю безпеки, тому що вас троє: ти - він - хвороба. | якщо лікар осмислено аргументує, що хвороба потребує не тільки вживання пігулок, але м розв язання внутрішніх проблем (згадайте «Зціли себе сам»), то відчай перед хворобою неодмінно полишить вас Іі візити СсІМемнмоОГО піКкаря стануть більше схожими на зустріч з надійним другом, Вас пюбить ! береже ваші таємниці Якщо ця проблема вас зацікавмла, пе- акми реконала -- напишіть. Коли ж маєте інші питання до лікаря -- ми ГОТОВІ На мих ВІДПОВІСТИ. Тетяма ЖУРМЛО, доктор медичних маух Адреса "Слова Просвіти" -- 252001, Київ-і. завулок Музейнимй, б, Всеукраїнське товариство «ГІросвіта» Ім. Гараса ійевченка, тел.228-01-30; Е-тай: З.ОУО (?Ф РКОЗУТТА, іпісгсот. КІЕУ. (А Індекс ЗОбІ7 Зам. Мо | 271205 | БВидрукувано З ГОТОВИХ фотоформ на комбінаті «Проса України» Наклад З000 (ГРУ | ПИ) ДОЛЯ ЛО т, реьопотеть" ТиюР яко то 8 я 1 МН ІРОВИРИ: АРБОБЛАБТО|РІСТІЬРИМ В) Порлтяютуювншиоя рою.
Емблема «Просвіта»Prosvitianyn