Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Постаті · “Нема сторінок в його біографії, за які українець>патріот мав би червоніти”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

СТЕПАН БАНДЕРА: РУЙНУВАННЯ СТЕРЕОТИПІВ

Слово Просвіти, №01 за 2009 рік

З нагоди сторіччя від дня народження Степана Бандери в Україні й у зарубіжних українських громадах відбуваються різні заходи — “круглі столи”, читацькі конференції, презентації книжок, присвячених цій історичній постаті. 2009-й оголошено Роком Степана Бандери. Богдан ОЛЕКСЮК, прес-служба УІНП Степана Бандеру вважали вкрай небезпечним три окупаційні режими: польська влада 1936 р. засудила його до смертної кари (за організацію помсти за “пацифікацію” українців), нацистський режим 1941 р. ув’язнив у концтаборі за Акт проголошення незалежності України у Львові, а радянський за активну самостійницьку боротьбу 1959 року організував його вбивство. Попри розмаїття оцінок постаті Степана Бандери, сьогодні є всі підстави стверджувати, що його діяльність стала одним із наріжних каменів в утвердженні ідеї суверенітету України, вагомим внеском у розбудову української державності. Про це йшлося на “круглому столі” “Місце і роль Степана Бандери в українському національно-визвольному русі 20— 50-х років ХХ ст.”, який організував Український інститут національної пам’яті. Участь у ньому взяли науковці й експерти. Це, зокрема, в. о. голови Українського інституту національної пам’яті академік НАН України Ігор Юхновський, директор департаменту формування політики національної пам’яті та історичного аналізу УІНП доктор філологічних наук Олег Білий, начальник Галузевого державного архіву Служби безпеки України кандидат історичних наук Володимир В’ятрович, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету ім. Т. Шевченка, директор музею історії Київського університету кандидат історичних наук Іван Патриляк, доцент кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури кандидат історичних наук Василь Деревінський та інші. Як зазначив, відкриваючи “круглий стіл” Ігор Юхновський, завдання Українського інституту національної пам’яті — повернути добре ім’я Степана Бандери українському суспільству, а тому учасники “круглого столу” мають розробити відповідну тактику, знайти для цього засоби. Про символіку постаті Степана Бандери говорив начальник Галузевого державного архіву СБУ Володимир В’ятрович. “Чому постать Бандери неоднозначна? Ще за життя він став символом, і, напевно, сила символу полягає в тому, що ним або дуже захоплюються, або ненавидять”. Його біографія — це своєрідний фокус історії України ХХ століття. Його родина пройшла через польські, радянські, німецькі репресії, він сам став знаковою особою у протистоянні всьому антиукраїнському. Вороги зробили його уособленням усіх міфів, які були потрібні для поборювання українського визвольного руху. Ці міфи і закиди, як-от тероризм, співпраця з буржуазними розвідками, з німцями тощо — все це зосереджувалось на постаті самого Степана Бандери”, — зазначив Володимир В’ятрович. “Нема сторінок в його біографії, за які українець-патріот мав би червоніти. Вважаю, що, абсолютно логічним кроком буде указ про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України. Для того, щоб позиціонувати роль Степана Бандери в правильному розумінні й полегшити сприйняття цієї постаті в Україні, треба представляти Степана Бандеру в контексті української історії, тобто як одного з діячів визвольного руху, порівнювати із Симоном Петлюрою, Іваном Мазепою. Діячів такого формату найбільше шельмували ті сили, які не бажали, щоб український народ здобув незалежність. Ще важливіше показувати Степана Бандеру в контексті світової історії. Він — типовий діяч революційного визвольного руху, які були в інших країнах. А методика, яку використовували українці, була притаманна й іншим народам. Тож можна провести аналогію між Степаном Банде-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин