Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Молода країна · “Не кожному відома історія міста, в якому живеш, або місць, які минаєш щодня”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Нефутбольні таємниці “Динамо”

Слово Просвіти, №01 за 2025 рік

знаменитий некрополь, а місцевість із озерцем згодом загородили глухим парканом з колючим дротом, поставили вишки з озброєними людьми, нагнали за паркан в’язнів. Так починався стадіон – майбутня спортивна база каральних органів УРСР. Озерце загатили відходами будматеріалів, найперше “будівельним сміттям”, яке залишилося на місці “новопідірваної” святині – Михайлівського золотоверхого собору і приміщень монастиря. Насипали широкий насип, проклали дренажну систему, поєднали із великим колектором підземної річки під Хрещатиком. Ще “олімпійські” греки запровадили традицію будувати стадіони, орієнтовані зі заходу на схід. Ідеологи “до основанья, а затєм” і її порушили: розташували стадіон “Динамо” з півночі на південь. Футбольну команду заснували ще у 1927 році. Тоді стадіон носив імена більшовицьких катів України. Спершу головного енкаведиста УРСР Балицького, після його знищення його ж поплічниками як “ворога народу” – нового енкаведиста вже всього Союзу РСР. Коли ж і той пішов слідом у небуття, стадіону дали спокій із “найменуваннями”. На багато років. Лише по смерті динамівця Валерія Лобановського стадіону присвоїли ім’я легендарного футболіста і тренера. За словами Анатолія Колоші, кияни приймали тут майже всі європейські футбольні клуби і національні збірні. Особливо під час Євро-2012: саме на футбольному полі “Динамо” тренувалися команди-учасниці. Тепер тут тренуються і грають київське “Динамо”, інші команди. Пан Анатолій не міг не згадати плід своєї роботи і багаторічного досвіду – сам футбольний газон, створений за останньою розробкою європейських спеціалістів. Поєднання синтетичного і природного трав’яного покриву робить поле практично невразливим для бутсів, бо зазвичай після гарячої гри традиційний трав’яний газон доводиться ретельно і довго лікувати. Сьогодні стадіон уміщує 16 тисяч уболівальників. До його приватизації тут активно функціонувало чимало спортивних секцій. Був і популярний серед киян великий відкритий басейн. Нові господарі “реконструювали” його… під стоянку автомобілів. Двічі на стадіоні проводили генеральну реконструкцію: до Олімпіади 1980 року та до Євро- 2012. Під час першої онови виявили під родючим шаром ґрунту моторошні артефакти: людські кістки. Очевидно, тоді, коли стадіон-будову господарі з НКВС перетворили на концтабір, тут-таки, на майбутньому футбольному полі ховали померлих чи страчених в’язнів-рабів. “Динамівський” футбольний газон має “нетипові” розміри. На пропозицію тренера Валерія Лобановського, під час реконструкції поле розширили: замість тоді стандартних 68 м завширшки і 105 м завдовжки – відповідно до 75-ти м уздовж і 120-ти м ушир. Тоді під біговими доріжками знайшли міну часів Другої світової війни. Поки на полі працювали сапери, працівників стадіону евакуювали. А заодно і жителів цілого урядового кварталу. Цікаво було зазирнути до справжнього закулісся футбольного життя. Музей клубу “Динамо” виблискує золотом нагород, високих кубків, медалей, грамот. Стіни увінчані історичними фотографіями, старими вирізками з газет, яких давно немає, і такими ж шпальтами колись популярних спортивних видань. Світлини рудочубого Лобановського – тоді ще футболіста, яким захоплювалися мільйони футбольних фанів, і тієї команди динамівський зірок, про яку тоді співала вся Україна: Всюди гарно виграють кияни, Не страшні їм форварди й тарани, Бібу і Мунтяна, Сабо, Поркуяна Ждуть медалі, ждуть. Погляд у минуле викликає захоплення, повертає не лише до часів піднесення українського футболу, а й дає можливість заглянути в епоху, далеку від сьогодення. Дух перехоплює від усвідомлення, що в цій динамівській віп-зоні за склом перебували знамениті спортсмени, громадські діячі, політики, значні постаті новітньої України. Оббиті шкірою крісла, підлога, встелена ки-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин