Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Позиція · “Чи не час створити комітет захисту наших героїв, полеглих на війні, та тих, кого вбили за їхню проукраїнську діяльність?” · с. 3сторінка оригіналу ↗

Ірина Фаріон та її ненависники

Слово Просвіти, №01 за 2025 рік

Любов ГОЛОТА Важко уявити, але в сьогоднішньому суспільстві існують люди, які можуть писати на адресу вдови воїна, матері двох малолітніх дітей прокляття та побажання смерті. А ще бажати дочці долі матері, яку вбили пострілом в голову на порозі дому. А ще, не будучи слідчими і не володіючи будь-якими матеріалами розслідування справи про вбивство, виправдовувати підсудного, робити з нього героя. А тоді ще й писати в мережі про те, що “вбита сама винна”, знецінювати її життя, її знання, її діяльність, її переконання. Дозволяють собі людці з прихованими лицями та іменами принижувати вбиту, впиваючись своєю безкарністю, – очевидно, що в нашій державі бракує законів, які б захищали честь і гідність мертвих і передбачали б відповідальність за висловлене і сподіяне проти них, зокрема, як у випадку з Іриною Фаріон, ще й за переслідування їхніх близьких. Дозволю собі відступ по темі. Стало відомо, що в Дніпрі в морзі діяла група мародерів, які грабували вбитих на війні бійців. Банківські картки, криваві бойові, все, що здавалося цінним і мало дійти до родини, ставало здобиччю вурдалаків, які навіть оформляли кредити на мертвих воїнів. Невже цих моральних некрофілів будуть судити лише за існуючими статтями Кримінального кодексу? Неприпустимо, але у випадку з Іриною Фаріон активізувалися духовні мародери. Ірина Дмитрівна Фаріон теж вбита на цій війні. Всім відомо, що в Москві проти неї були порушені кілька справ за її політичну та професійну діяльність. Коли навіть переглянути існуючі записи її ефірів, то легко визначити коло тих, хто кидався на неї запопадливо і люто. Нині серед них можемо впізнати сепаратистів різних рангів і статусів – від втікачів і перебіжчиків до поки що прикритих камуфляжем істот, які все сміливіше піднімають голови... Невже воєнний час в Україні і важкі бої на фронтах є для когось прикриттям, аби зводити політичне вбивство до якоїсь “битовухи”, мовляв, Фаріон постраждала через свій складний характер і нетерпимість? А й правда, підляків називала підляками, дворушників – дворушниками, а ворогів української мови – ворогами України. Так, її бездоганні формулювання звучали переконливо і в Конституційному Суді, і з трибуни ВР, і в наукових дослідженнях. І у Львівському суді, де захистила свою людську та професійну честь. Показово, що опоненти й хулителі навіть після її смерті дозволяють собі принижувати ім’я Ірини Фаріон в тій манері, яка після розгляду в суді цілком тягне на покарання. Чи не час створити комітет захисту наших героїв, полеглих на війні, та тих, кого вбили за їхню проукраїнську діяльність? Нині такого захисту потребують імена Ірини Фаріон та загиблого в бою Василя Особи. Негайного убезпечення потребує їхня родина – Софія Семчишин і її двоє малолітніх дітей. Показово, що в різдвяні, новорічні, водосвятські дні особливо біснується чорнота і грязь москви. Огляньтеся, люди! Не бійтеся – зло має бути покаране. Згадайте, як десятиріччями цькували імена тих, хто віддав своє життя за Україну, воскреслих в її Незалежності? Я щаслива, що знала і співпрацювала як журналістка з Іриною Дмитрівною. Вірила їй живій. Вірю й тепер, що її справа є важливою частиною Української Перемоги. Вона її захищала. Настав час захистити Фаріон. Емма Бабчук: – Дорога пані Любо! Безмежно вдячна Вам за Ваш допис, за Ваше прагнення захистити честь і гідність неймовірно мужньої і сміливої Захисниці Рідного Слова Ірини Фаріон, яка з відкритим заборолом пішла проти бездумної, всуціль зрусифікованої орди його нищителів. На “полі бою” вона була така безстрашна практично одна. Вибачте ті, хто був у “групі підтримки”. Але всі разом ми не змогли чи не зуміли захистити її від нападників, від того зміїного сичання, з яким зустрічалася вона щоденно – у друкованих і модерних ЗМІ. Вона передчувала свій кінець: “Такі, як я, своєю смертю не вмирають...” Але правильно сказали Ви, пані Любо, що й тепер не заспокоїлись її чорнороті хулителі, не визнаючи своєї ницості перед її геніальною обізнаністю і її справжнім Патріотизмом. Поділяю Ваше обурення безкарністю нападників і підтримую Вашу думку про те, що пора узаконити відповідальність за поганьблену честь і гідність Достойників України. Галина Пагутяк: – То якась незбагненна нелюдська ненависть, якої я не можу зрозуміти. Від білих пальт до махрових українофобів. Василь Лизанчук: – Ірина Фаріон — потужний інтелектуально-просвітницький, націоналістично-державотворчий, незгасний потенціал Великих Українців: Миколи Міхновського, Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича і багатьох-багатьох інших борців за самостійну Україну. Надзвичайно символічно, що одну з вулиць Львова названо іменем Ірини Фаріон 1 січня, вдень народження в Старому Угринові на Івано-Франківщині Степана Бандери. Як бандерівщина, так і фаріонівщина (Софія Особа) буде й надалі наснажувати мудрістю і мужністю в боротьбі з одвічними українськими ворогами московитами-росіянами-канібалами та найлютішими блудниками з українського поріддя, які ганебно прислужуються москальським варварам. Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава Бандері! Слава Фаріон! Слава національно свідомим українцям! Вічна ганьба зловісним покидкам, які облизують московські патинки! Ірина Головай: – Згодна з кожним Вашим Словом. Сьогодні Софія Семчишин потребує охорони і захисту. Маємо відстояти чесне ім’я Ірини Фаріон. Я особисто лише зараз збагнула, що рівних Ірині Фаріон немає. Тижневик “Слово Просвіти” завжди публікував матеріали І. Фаріон і підтримував її позицію, актуальні ідеї. Українці мають відстояти Ірину Фаріон. Вбивця має бути покараний! Наталія Фесенко: – Знищили інтелектуальний завтрашній день України! Але Ірина Фаріон залишилась із нами в боротьбі за порятунок нашої держави, бо вдалося записати відео, виступи, наукові філософські роботи, залишилась у серці її студентів, прогресивних колег і громадян Львова, міст, де вона виступала. Таку громадянку і патріотку люди не забудуть, бо вона внесла в пробудження свідомості нації свій вклад – надважкий – як для жінки, фізично слабшої за великих та важких тілом і чужих духом псевдоукраїнців, які тільки пожирали та крали те, що наша щедра Україна їм дозволяла! Ницо жерти наше добро безкінечно: повинен прийти край нищенню добрих! А тих, хто паплюжить пам’ять про Ірину Фаріон, приберуть свідомі українці.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин