Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” “Мабуть, що найважче у ньому залишитися собою”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

“Цей світ – вертеп…” Просвітянська премія ім. Григо1 рія Чубая – у Бориса Боровця

Слово Просвіти, №02–03 за 2026 рік

Інна ОМЕЛЯНЧУК, журналістка, просвітянка Церемонія вручення обласної просвітянської премії імені нашого земляка – українського поета, перекладача, художника Григорія Чубая – вже традиційно відбулася у день його народження, 23 січня. Цього разу – в затишній залі Літературного музею Уласа Самчука в Рівному. Здавалося, що й сам Волинський Гомер щиро радів разом із поважним товариством. Голова Рівненської обласної “Просвіти” Іван Вєтров оголошує рішення правління: лавреатом премії імені Григорія Чубая визнати члена двох Національних спілок – письменників і журналістів, багаторічного редактора газети “Надслучанський вісник”, автора десятків книг, невтомного дослідника рідного краю, активного просвітянина Бориса Боровця з Березного. – Ця щорічна премія є винагородою за особистий внесок у розвиток літератури, мистецтва, освіти, науки, культури Рівненщини. Вручаємо її достойним землякам, чия тривала просвітницька робота безпосередньо пов’язана з рідним краєм. Саме такий наш лавреат – просвітянин Борис Боровець, напродив скромний чоловік, який усе життя присвятив своєму синьоокому Поліссю, українському слову та подвижницькій справі національного відродження, – відзначив Іван Вєтров. Сам Борис Боровець не приховував приємного здивування, що його праця помітна, а головне – потрібна людям. – Із Григорієм Чубаєм, який так рано відійшов за вічний об- Євгенія ЮРЧЕНКО Лапатий сніг витанцьовував довкіл і затоптував її сліди. Цього лютневого ранку Оксана віднесла свого крихітного малюка до притулку і залишила там. Синові нещодавно минуло три тижні – той куций відтинок часу, який було подаровано їм бути разом. Тиждень тому молода матір намагалася втопитися разом із дитиною у Тетереві, але не змогла... витої постаті, – розповів лавреат. Борис Боровець передав до бібліотеки “Просвіти” та музею Уласа Самчука подарунки – свої книги. Видає їх переважно власним коштом – це і є справжнє подвижництво, бажання й покликання прислужитися тим, хто прийде після нас. І водночас, як у “Вертепі” Чубая, залишитися собою. Для творчих людей ці слова актуальні на всі часи. Голова Березнівського об’єднання “Просвіти” Наталія Бойчук відзначила залюбленість Бориса Боровця в рідний край – до села Яцьковичі він привитий пуповиною. Не розриває її ось уже 77 років, невпинно досліджує все, що пов’язане з його земляками, вигранюючи кожне слово, наче діамант. У його прискіпливому фокусі – й отаман “Поліської Січі” Тарас Бульба-Боровець, й іменитий тренер із греко-римської боротьби Станіслав Ко-вальс. Справжнім скарбом Полісся завжди були його люди. А чого вартий його роман “Омана”! Письменник і журналіст Віктор Мазаний розповів про непросту постать нашого талановитого земляка Григорія Чубая, зокрема, про львівський період особистого життя та творчості. Наголосив, що його непроста, зіткана з глибоких алегорій поезія ще чекає на серйозні дослідження. Бард Олександр Кривохиж виконав ліричну пісню на слова Григорія Чубая, які той написав у 15 років. Хто ж він, Григорій Чубай? Григорій Чубай народився 23 січня 1949 року в селі Березини тодішнього Козинського (нині Дубенського) району в селянській родині. Бабуся навчила його читати й писати вже в чотири роки. Школярем Григорій друкував власні вірші в районних газетах. Його творчість змалку носила антирадянське спрямування, бо формувався під впливом родини, де понад усе була Україна. Саме проукраїнська позиція юнака стала на заваді до вступу до Рівненського педагогічного інституту та Львівського державного університету імені Івана Франка. Тож перша збірка віршів вийшла самвидавом. У 1969 році вже сформований

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин