16 Цікаво знати · “Для держави принципово важливо, щоб Києво
Печерська лавра й надалі залишалася простором української духовності, культури та історичної тяглості”. · с. 16сторінка оригіналу ↗
Запорозька січ і випуск монет у Чернівцях
Слово Просвіти, №02–03 за 2026 рік
Ілля ШУТОВ, член Донецького клубу колекціонерів 1970-90 рр.
Восени 1708 року гетьман Іван Мазепа відкрито виступив проти російського царя Петра кривавого у Північній війні, центром запорозького козацтва була Чортомлицька Січ. Попри особисту неприязнь кошового отамана Костя Гордієнка до Мазепи він підтримав виступ гетьмана, за що Чортомлицька Січ була зруйнована російськими військами у травні 1709р. Після поразки під Полтавою деякі запорожці пішли на південь й в 1710р. заснували Кам’янську Січ, яка через рік також була зруйнована московитами, після чого Гордієнко разом із запорожцями перебрався на територію Кримського ханства і у гирлі Дніпра заснував Олешківську Січ. Коли влітку 1733 року козаки виступили на боці Туреччини у черговій війні проти Росії, їм була передана грамота імператриці про помилування за умови переходу в російське підданство. За підписаним наступного року Лубненським договором Запорозьке козацтво визнало протекторат Москви і зобов’язалось охороняти південні кордони Російської імперії у Північному Причорномор’ї та Приазов’ї —
Олешківська Січ була зруйнована і центром Запорозького козацтва став півострів у місці впадання ріки Підпільної у Дніпро. З Підпільненської (Нової) Січі запорозьке військо брало участь у двох російсько-турецьких війнах, остання з яких закінчилась у 1774 році підписанням Кючук — Кайнарджийського мирного договору. Він затвердив протекторат Росії над Молдавією і Валахією та право російських кораблів на судноплавство в Чорному морі. Через великий дефіцит дрібних монет на окупованій території в 1771 році було викарбовано спеціальні мідні монети. Ці монети карбувалися із захоплених турецьких гармат, які були непридатними для використання. Право карбувати мідну монету дісталося барону Гартенбергу. Барон-авантюрист заснував монетний двір у своєму маєтку Садагорі. Ніколаус Гартенберг, “Гартенберг” – це дослівний німецький переклад слов’янського “Садагора”, що означає “садова гора”. Починаючи з 1771 року, монети, що карбувалися в Садагорі, мали на одному боці герби Молдавії та Валахії а на іншому номінал. Садогура укр. Садгора; мн. Sadagora; рум. Sadгgura; Садигора, також “Садігер”). Раніше це було незалежне місто, зараз мікрорайон міста Чернівці/Україна/, який розташований за 6 км від центру міста. Монети карбувалися номіналом 2 пари (3 копійки) і є широковідомими, а от 5 копійок 1771 року для Молдавії та Валахії вийшли як велика, красива монета і відомі лише як пробні та “перекарбовані” (рос. “новодєли”). Тираж цих монет невідомий, але зовсім невеликий, у зв’язку з руйнуванням штемпелю ( це помітно на гербовій стороні з гербами Молдови і Валахії). Вони надзвичайно рідкісні на ринку і їхня ціна на аукціонах рідкісних монет у найгіршому стані перевищує 30 тисяч доларів. Перебування Січі у глибокому тилу на думку російських урядовців позбавляло Запорозьку Січ функцій бастіону проти турецько-татарської експансії, яка після ліквідації в 1764р. полковосотенного устрою Слобожанщини, залишалось єдиною автономною самоврядною територією України. Крім того, у 1764 році на території колишніх Миргородських і Полтавських полків була утворена була утворена Новоросійська губернія, яка активно колонізувалась сербами, мадярами і волохами, і їх розселення на межі із Запоріжжям приводило до земельних конфліктів із козаками.
Отримавши від імператриці практично необмежені повноваження для освоєння і розширення Новоросії з центром у Кременчуку, князь Григорій Потьомкін віддав наказ військам генерала Петра Текелія, які у червні 1775р. поверталися з турецького походу, повністю зруйнувати Підпільненську Січ, а все майно та козацькі архіви вивезти до Петербурга. Не зважаючи на те, що кошовий отаман Петро Калнишевський відмовився оборонятись, він разом із старшиною був звинувачений у захопленні та присвоєнні чужої власності, намаганні створити незалежне управління і заарештований. 3 серпня 1775 року Катерина II видала маніфест, яким офіційно оголодиректор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври єпископ Бориспільський Авраамій та протоієрей Петро Ландвитович. Сторони обговорили ключові завдання, які необхідно реалізувати в межах підготовки до 975-річчя Києво-Печерської лаври, ювілей якої у 2026 році. Окрему увагу приділили питанням функціонування Лаври як духовного та культурного центру України. Тетяна Бережна наголосила сила про ліквідацію Запорозької Січі. Згідно з переписом, у 1775 році на Запоріжжі козаків і посполитих разом з жінками проживало 59 тисяч 637 осіб. Кілька тисяч козаків врятувались втечею на Буг, звідки з дозволу султана Османської імперії перемістились спочатку в пониззя Дністра, а в 1792р., після завоювання Бессарабії росіянами, — в дельту Дунаю, де виникла Задунайська Січ. Вона проіснувала до 1828 року. Велика частина козаків разом з родинами переселилися на Кубань, яка історично була частиною Руського Князівства. Так закінчилась славна історія козацьких Січей. Принагідно надаю свої контакти: +380 67 476-29-17.
на важливості координації дій і збалансованого підходу до поєднання релігійної, культурної та державної складових: “Для держави принципово важливо, щоб Києво-Печерська лавра й надалі залишалася простором української духовності, культури та історичної тяглості”,- зазначила Віцепрем’єр-міністерка – Міністерка культури України. За підсумками зустрічі Тетяна Бережна подякувала Блаженнішому Митрополиту Епіфанію за зустріч та конструктивний діалог.
За інф. Мінкультури України
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
