Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Духовний простір · “Люби свій Край, як любиш Бога, А свій Народ, як Матір Божу”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

«Заслужений гуцул України»

Слово Просвіти, №02 за 2013 рік

Інна НАГОРНА, завідувач Літературного музею Уласа Самчука в Рівному У Бібліотечці Літературного музею Уласа Самчука в Рівному побачила світ книга митрополита Іларіона “Твою тільки луку ці руки косили”. У ній представлено часточку досить об’ємного поетичного доробку знаменитого українського вченого, відомого державного та церковного діяча. Серед імен Великих Українців ім’я Івана Огієнка (митрополита Іларіона) шановане особливо. Тож приємно усвідомлювати, що своєю високістю воно доторкується і нашого волинського краю: 1903 року фельдшер І. Огієнко екстерном склав іспити в Острозькій класичній гімназії і отримав матуру — свідоцтво зрілості. Це дало йому право вступити на навчання до університету. Згодом, коли Улас Самчук редагував у Рівному газету “Волинь”, то мав стосунки з посланцями холмського владики Іларіона. Про це ми читаємо в Самчуковій книзі споминів і вражень “На білому коні”: “Нас відвідувала безконечна кількість відвідувачів і гостей — зі сходу і заходу. Майже всі, що подорожували через Рівне, не минали нашої редакції, а то й моєї приватної хати. Доводилося часто приймати емісарів конкуруючих церковних ієрархій — митрополита Дениса Варшавського, митрополита Іларіона Холмського, архієпископа Луцького Полікарпа, які вели свою політику і мобілізували для цього нашу опінію”. Творчі набутки цієї людини вражають. Тут і “Дохристиянські вірування українського народу”, і “Словник Шевченкової мови”, і двотомна “Історія церковнослов’янської мови”, і чотиритомний “Етимологічно-семантичний словник української мови”. Митрополит Іларіон звершив другий в історії українського народу та історії його Церкви переклад Біблії, присвятивши цій подвижницькій праці сорок років. А ще були непроминального значення роботи “Українська культура” й “Українське писання” (граматика), наклади яких на той час (1918 рік) нечувано високі — понад мільйон примірників кожна; а ще фундамен- Василь МАРУСИК, радіожурналіст Таким гонором#званням вша# новують нині у Карпатах тих “ґречних ґаздів”, котрі досягли певного поважного ювілею, пе# ред тим освідчуючись громаді своїм талантом і наполегливою працею у царині народних реме# сел, освіти й культури. “Із ініціа# тиви нашої ради Всеукраїнського товариства “Гуцульщина”, — розповідає її голова Дмитро Вата# манюк, — одними з перших тако# го пошанування удостоїлись на# ші “наукові авторитети”, відомі просвітяни, педагоги, організато# ри освіти і фольклорно#краєз# навчих експедицій із райцентру Верховина Петро Шкрібляк та Іван Зеленчук”. Петро Васильович — автор краєзнавчої книжки “Гуцульська столиця”, численних публікацій на теми історико#культурної спадщини гуцулів. Він майже 20 років, із серпня 1993 р., очолює філію “Гуцульщина” і є заступни# ком директора Національного науково#дослідного інституту ук# раїнознавства і всесвітньої історії Міністерства освіти і науки Укра# їни у Києві. Іван Михайлович — заступ# ник завідувача філії “Гуцульщи# на”, кандидат фізико#математич# них наук, учень академіка Ігоря Юхновського. Широко знані йо# го етносоціальні проекти “Шко# ла гірського сільського госпо# дарства” чи організована робота із сином Ярославом Зеленчуком, кандидатом історичних наук, ук# раїнознавчих експедицій, зокре# ма “Писаний Камінь” і “Астро# номічна обсерваторія на горі піп Іван”, у гірські присілки та поло# нини. У ці січневі дні партії (гурти) колядників відвідують цих по# ХХ Міжнародний Гуцульський фестиваль, смт Верховина, 22 вересня 2012 р. Серед киян)учасників свята (справа наліво): Іван Зеленчук, Дмитро Небесійчук, Петро Шкрібляк, Петро Кононенко, Микола Гушул, Ярема Гоян, Василь Марусик

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин