Вавилон на Законі “Запорукою демократії є закон і гласність”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Дикун чи окупант?!
Слово Просвіти, №02 за 2013 рік
— Українізації не буде! Саме таку дикунську заяву виголосив з найвищої трибуни в державі, у Верховній Раді, ко# лишній перший секретар Дніп# ропетровського обкому ЛКСМУ Сергій Тигіпко, нині за значком, хоч як дивно, народний депутат незалежної України, але — з мен# тальністю раба і нахабством служки Московської екс#імперії. Цікаво, чи розуміє Тигіпко, що він живе в унітарній державі, а неу федеративній? У державі, де є два корінних народи: українці — близько 70 відсотків населення і кримські татари. Є невеличкі анклави з румунським, угор# ським, болгарським, гагаузьким населенням. Наша Конституція підтримує їхню культуру, духов# ність, віросповідання. Усі народ# ності, що населяють нашу держа# ву, за Конституцією мають право на свою мову, свої школи, свою духовність. Щодо російської на# ціональності, то росіяни не є і ні# коли не були корінною нацією в Україні. Усі росіяни або пересе# ленці після депортації інших на# родів із рідних споконвічних те# риторій, або завойовники, які осіли на цих землях ще з часів знищення Гетьманщини. У 30#ті роки минулого століття частина росіян прибула разом із пограбо# ваним зерном, худобою на тери# торію України з Російської Феде# рації за вказівкою компартії, щоб заповнити села і міста, де вимер# ло корінне населення після штучного Голодомору#геноциду, і залишилися на цій території. Решта “інтернаціоналістів” за комсомольськими путівками і путівками радянських концтабо# рів і тюрем з усієї “нєоб’ятної Ро# діни” прибула в Україну на будів# ництво “Всесоюзної кочегарки”, якою на той час був Донбас. І це не докір донеччанам. Це, на жаль, реальні й печальні факти. Але, незважаючи на такі зловісні історичні події, комуністична і фашистська ідеологія, офіційно засуджена в Європі і цивілізова# ному світі, у “демократичній” Україні не заборонена. Тепер ко# муністи служать постколоніаль#
ній адміністрації, яка всіма прав# дами і неправдами прийшла до влади, знищивши національні кадри. Одних — фізично, інших — психологічно, за допомогою інформаційної війни, яка ведеть# ся Російською Федерацією в Ук# раїні. Яскраве свідчення цьому виступ у Верховній Раді колиш# нього комсомольця#комуніста С. Тигіпка. До типових зразків таких прокремлівських холуїв в Україні належать уманський агроном і нардеп від русифікованого Се# вастополя Вадим Колесніченко та міністр освіти України невідо# мого національного походження Дмитро Табачник. Цей “політич# ний фрукт” у пресі заявив, що за# писався малоросом. Ось тільки невідомо, у який паспорт, оскіль# ки в українському 5#та графа від# сутня. На порядку денному в цих по# літичних перевертнів — не пок# ращення життя трудящих, а по# вернення України в лоно вчорашньої імперії. Саме тому 18 грудня минуло# го року на трибуну ВР піднявся прихований інтернаціоналіст — Сергій Тигіпко. (Моя совість ні# коли не дозволила б мені, при# їхавши навіть не в столицю Ки# шинів, а хоча б у село Драгонеш# ти Лазовського району, що в рес# публіці Молдова, вилізти на три# буну і заявити, якщо ви, молдова# ни, мене, українця, примусите розмовляти молдавською мовою, то я на зло вам розмовлятиму принципово українською або ро# сійською і плювати я хотів на ва# ші закони і вашу конституцію). Своїм виступом С. Тигіпко підтвердив, що він типовий пред# ставник учорашньої колоніальної адміністрації. Такі, як він, на пер# ших порах нашої незалежності десь сиділи у затінку і вичікували слушного часу. Наживалися на довірливості українців і збивали чималенькі статки для своїх сі# мей. Після масованої психічно# інформаційної війни екс#імперії проти України представники ко# лоністів перейшли на легальне становище. В унісон російським спецслужбам розпочали відкриту
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
