Арт(калейдоскоп · “Національний театр має особливо ретельно обирати драматургію для свого репертуару”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
“Наталка Полтавка” заграла новими барвами
Слово Просвіти, №02 за 2023 рік
Едуард ОВЧАРЕНКО Фото із сайту театру
Саме тоді у творчого колективу на чолі з режисером Олександром Ануровим виникла ідея співпраці з однією зі знакових для української сучасної культури постатей – лідером гурту “ВВ” Олегом Скрипкою, який виступив у цьому проєкті композитором, адаптував відомі мелодії Миколи Лисенка, наблизивши образну мову вистави до сучасного глядача. Неординарний музичний ряд вистави покликав фантазію сценографа Андрія Александровича- Дочевського, художницю з костюмів Людмилу Нагорну, балетмейстерів Ірину Задаянну та Наталію Осипенко для створення вишуканого театрального дійства в сучасних ритмах. У визначенні жанру вистави є словосполучення “музично-драматичне”, що протягом багатьох десятиліть є пріоритетним визначенням українського театру. І тут Театр Франка виступає продовжувачем славних традицій театру корифеїв, які не знали фонограм, записів музики... У виставі звучать живі голоси в супроводі оркестру. – “Наталка Полтавка” завжди була для мене особливою п’єсою, – розповідає режисер оновленої версії, заслужений діяч мистецтв України Петро ІЛЬ- ЧЕНКО. – Ніколи не сприймав її як побутову психологічну комедію, а відчував як маніфест, якими б хотілося бачити людей. І, здається, ця постановка від початку відповідала моєму первинному почуттю. Думаю, що й Котляревський не тільки відображав певні глибинні процеси в українському суспільстві, а й створював певний модуль гармонійних стосунків. Коли люди розуміють, що, незважаючи на проблеми життя, треба бути мудрим, а не хитрим. То чим відрізняються мудрість і хитрість,
Іван ДЕРДА, народний артист України, професор, заступник голови Чернівецького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка
Завершуючи 2022 рік, в рамках музично-просвітницького проєкту “Мистецька ліра Буковини” та відзначення Року класичної та духовної музики на Буковині, на факультеті педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбувся концерт вокальної та інструментальної музики “За добро, красу і волю!”, присвячений 180-й річниці від дня народження геніального українського композитора, основоположника українського національного стилю в українській музиці, піаніста-віртуоза, хорового диригента, педагога, фольклориста, музично-громадського діяча Миколи Лисенка. Організаторами мистецько-виховного заходу виступили завідувач кафедри музики, доцент Вадим Лісовий та засновники проєкту “Мистецька ліра Буковини” – народний артист України, професор Іван Дерда і доцентка Ірина Боднарук. На початку ювілейного заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять воїнів ЗСУ та мирних жителів, загиблих у російсько-українській війні 2022 року, а також вшанували пам’ять одного із засновників і першого декана педагогічного адже там і там живість ума? У мудрості – поєднання розуму з добротою, а в хитрості – з егоїзмом. Ця п’єса для мене завжди була мудрою. Дивно було чути думки від поважних осіб, що вона застаріла чи просто етнографічна. Нічого подібного, це кодова річ. Недаремно вона має такий успіх ів опері, і в драмі, і в народній свідомості. Тож коли мені запропонували працювати над оновленням вистави, я залюбки погодився. Це одна з найуспішніших вистав Театру Франка, за що треба віддати належне вже покійному режисерові Олександру Анурову. Вистава прожила 17 сезонів, а це чималий термін. Змінюються артисти, адже молодь мають грати молоді виконавці. На роль Виборного з 1 січня став Анатолій Гнатюк. Свого часу цю роль робив під себе Олег Скрипка. Вважаю, потім її вдало перехопив Володимир Ніколаєнко. На роль Наталки ввели двох молодих актрис – Оксану Сидоренко і Катерину Артеменко. На роль Миколи – Івана Залуського, на роль Возного – Тараса Жирка. Отож, оновлення відбулося. Ідея зміни з’явилася ще на початку минулого театрального сезону. Тоді вистава вже мала багаторічну біографію. Це швидше не нова версія, а поновлення. Стояло завдання максимально зберегти авторський задум режисера Олександра Анурова, тому що він оригінальний, цікавий, широко сприймається глядачем. А це буває не так часто, коли вистава і глядач знаходять одне одного. Інколи трапляється так: кажуть “геніальна вистава”, а глядач може її не сприйняти. Тут же матриця та глядач зійшлися. І зійшлися на перлині української класичної драматургії. Це надзвичайно важливо, особливо для національного театру. Вистава має свій шарм, історію, своє місце. Особливо хотілося б подякувати всім, хто грав до цього. Особливо хотілося відзначити Ларису Руснак (Терпилиха), яка надзвичайно чітко тримає малюнок. А ще Петра Панчука (Возний) і Павла Піскуна (Петро). Наталія Ярошенко свого часу грала Наталку, тепер вона Терпи-лиха. “Наталка Полтавка” деякий час не йшла, а сьогодні повертається на сцену, і глядач добре її сприймає. Думаю, треба буде вводити нового Петра. І скільки житиме вистава, стільки триватиме ця ротація. Та головне, що постановка витримує найважчу річ – час. А якщо щось перемагає час, то це свідчить про серйозні фундаментальні досягнення. Вистава пронизана іронією, самоіронією, але доброю. Це дуже важливо, адже іронія може принижувати, а тут вона надає блиску, шарму… Звісно, маю творчі плани. Але зараз такий час, в реаліях російсько-української війни, що вони можуть бути різко скореговані. Якщо буде можливість, залюбки працюватиму над українською драматургією, та й загалом європейською (насамперед німецькомовною або італійською). Національний театр, на моє переконання, має особливо ретельно обирати драматургію для свого репертуару. А ось деякі враження та відчуття акторів, які грають у виставі: Володимир НІКОЛАЄНКО, народний артист України, вико' навець ролі Виборного: – Граю у “Наталці Полтавці” буквально з прем’єри. Це була наша друга спільна робота з режисером Олександром Ануровим. Спершу працювали над виставою за творами Григорія Сковороди. Вистава народжувалася напрочуд цікаво, не так, як завжди. Однак мій персонаж залишився таким, яким був від початку. Нові актори, які входять у виставу, теж намагаються дотримуватися чистоти початкового малюнку. Виборний має тримати все село у своїх руках, знати, хто звідки прийшов, куди йде. Йому відомо, що відбувається поза селом. Виборний для всіх сват, брат і кум. Це одна з ключових постатей села. Як і Возний. Мені дуже подобається ця роль. Завжди з радістю йду до цієї вистави. Для мене з дитинства цінне все, зв’язане з музикою. Згадав музичну школу, взяв до рук баян. Спершу був на цій ролі разом із Олегом Скрипкою. Він займався музикою, дещо її осучаснив. А комподимира Кобилянського); Аліна Романюк (клас доцентки Ірини Боднарук); Валентин Несторяк, Аліна Чечул, Тетяна Пелепюк, Людмила Українець (клас заслуженої артистки України, доцентки Ірини Куліковської); Аніта Мороз, Діана Фидишена, Тетяна Глевка, Роман Ковалик (клас народного артиста України, професора Івана Дерди). П’єса для скрипки з фортепіано “Елегія” філігранно прозвучала у виконанні аспіранта, асистента кафедри музики Миколи Полянка. Фортепіанний твір “Сумний спів” трепетно і щемливо прозвучав у виконанні старшого викладача музичної школи № 2 м. Чернівці Августи Шишкіної. Твір для фортепіано “Баркарола” майстерно виконав лавреат літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, завідувач кафедри музики, доцент Вадим Лісовий. Два твори з вокального циклу на вірші Т. Шевченка “Музика до Кобзаря” – “Минають дні” і “Доля”, з великим піднесенням виконав народний артист України, професор Іван Дерда. Якісний музичний супровід вокальних та інструментальних творів митця забезпечили доценти Вадим Лісовий та Ірина Боднарук, а також провідні концертмейстери кафедри музики Анжела Райляну, Олександра Кирстюк, Августа Шишкіна. Наприкінці музично-просвітницького заходу виступили начальник управління Державної служзитор Іван Небесний зробив аранжування. Лариса РУСНАК, народна ар' тистка України, виконавиця ролі Терпилихи: – Як і Володимир Ніколаєнко, граю у виставі від самого початку. У цій виставі чіткі схема і структура. Саме ця структура тримає образ Терпилихи. Мені дуже подобається моя героїня – жвава, енергійна. Нещодавно з’явилися нові виконавиці ролі Наталки. Це вже нові відчуття, завжди цікаве дослідження. Вистава набуває нових граней. А я відчуваю свою героїню важливою частиною цієї гри, і необхідно наповнити персонаж своєю енергією. “Наталка Полтавка” – це не анекдот, а вистава, наповнена глибоким сенсом і любов’ю. Кожна роль, навіть парубків і дівчат, так само важлива, як і основні ролі. Переконана, що нині глядачам особливо потрібні вистави, які дають позитивні емоції. Думаю, нам вдається їх зарядити таким позитивом, адже наприкінці вони разом із нами співають і ледь не танцюють.
би якості освіти у Чернівецькій області, депутатка Чернівецької обласної ради Оксана Палійчук; декан факультету педагогіки, психології та соціальної роботи ЧНУ ім. Ю. Федьковича, докторка педагогічних наук, професорка Тетяна Федірчик; завідувач кафедри музики, голова Чернівецького обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки, доцент Вадим Лісовий; заступник голови Чернівецького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, професор Іван Дерда; заслужений працівник освіти України, громадсько-культурна діячка і знана просвітянка Тамара Мінченко; завідувачка відділу мистецтв ЧО- УНБ ім. М. Івасюка Любов Шилюк; завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу археології, історії середніх віків і нової історії краю Чернівецького обласного краєзнавчого музею Оксана Драгомирецька. Шановні гості заходу подякували організаторам і всім виконавцям за чудовий концерт, адже спільними зусиллями студенти та викладачі кафедри музики створили для присутніх атмосферу справжнього мистецького свята, свята української класичної музики! На завершення заходу його ведучі – студентки кафедри музики Світлана Грищук і Ксенія Мендришора – запросили всіх учасників до спільної коляди. Під час проведення концерту відбувся збір коштів, переданих на закупівлю необхідного обладнання для військових Збройних Сил України, які боронять незалежність нашої держави.
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка представили оновлену версію вистави “Наталка Полтавка”, прем’єра якої відбулася на початку ХХІ століття.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
