16 Театр · “У суспільстві точиться чимало розмов, дискусій з приводу того, що треба робити свій культурний продукт”. · с. 16сторінка оригіналу ↗
Чайковський, прощавай!
Слово Просвіти, №02 за 2025 рік
Едуард ОВЧАРЕНКО Фото із сайту театру
– Київська опера пропонує нове прочитання відомої казки – прем’єру балетної вистави “Лускунчик Гофмана”. Знаний український композитор Іван Небесний створив оригінальну музику, надавши легендарному твору свіжого сучасного звучання. Наш балет поєднує класичні мотиви з новітніми тенденціями, відкриваючи глядачу незвідані глибини історії, знайомої з дитинства. Це унікальна можливість побачити казку Гофмана в неочікуваному ракурсі – з хореографією в неокласичному стилі, яскравим сценічним дизайном та музикою, що проникає в серце. Запрошуємо вас у світ, де класика оживає заново, а мистецтво дарує нові сенси, – зазначив напередодні прем’єри Артем Шошин, автор лібрето та хореографії балету. Про нову виставу ми попросили також розповісти директора – художнього керівника театру, заслуженого працівника культури України Петра Качанова. – У кого виникла ідея постановки “Лускунчика Гофмана”? – Це моя ідея. З погляду менеджменту та маркетингу це був виклик. І цей хід дав ефективний результат. А насправді ж цим кроком ми чітко акцентували на рішенні більше не повертатися до Чайковського. Деякі колективи сподіваються, що, коли закінчиться війна і мине якийсь час, ми почнемо дискутувати над тим, варто нам повертатися до російської культури чи ні. Для себе ми цю дискусію вже припинили і не повертаємося до неї у виставах. Сама ідея виникла у мене одразу після початку повномасштабного вторгнення. Ана початку минулого року ми домовилися з Іваном Небесним, що він напише музику. Це відомий і талановитий композитор. Тож думаю, що рішення правильне. У 2020 році неокласичний “Лускунчик” був поставлений у нашому театрі Артемом Шошиним, тоді ще на музику Чайковського. Але цього разу постановка має іншу назву й іншу музику. Ми внесли зміни в лібрето, особливо в другій дії – ввели нові сюжетні сцени і змінили хореографію. Якщо пам’ятаєте, у балеті “Лускунчик” Чайковського сюжет закінчується в першій дії, вся друга є суцільним дивертисментом. У нас же розвиток сценічної дії продовжується. Набагато активнішим і хореографічно цікавішим у “Лускунчику Гофмана” став образ Мишильди. Фінансово нам ніхто не допомагав здійснити постановку, все робили власними силами. Щодо наступної вистави (опера “Фальстаф”) – ми взяли фінансову допомогу від Департаменту культури Київської міської державної адміністрації за програмою “Поворотна фінансова допомога”. Тепер протягом трьох років повинні будемо повернути ці кошти. Серед людей, завдяки яким вистава “Лускунчик Гофмана” з’явилася на світ, насамперед хотів би згадати композитора Івана Небесного. Також, безумовно, хореографа, заслуженого артиста України Артема Шошина. А ще – Оксану Хамровську, яка займалася постановкою; головного балетмейстера нашого театру, народну артистку України Тетяну Боровик, яка очолила весь процес у царині хореографії та постановки балету; диригента-постановника, народну артистку України Аллу Кульбабу, сценографа Тетяну Бєлік, художника костюмів Катерину Маньковську, другого диригента вистави Романа Будзяка. У нас є кілька складів виконавців головних партій. Маленька Марі — це Ангеліна Тютєрєва та Діана Шпирна. Марі доросла – Яна Губанова, Емілія Лєгостаєва та Діана Шпирна – талановита юна танцівниця, яка в чотирьох виставах виконала одночасно партії обох героїнь. Принц – Дмитро Завада, Володимир Михайлов та Данило Шостак. Мишильда – заслужена артистка України Оксана Бондаренко та Анастасія Романицька.
Кожна вистава може потребувати вдосконалення. А наш “Лускунчик Гофмана” потрібно оцінювати ширше, ніж просто виставу в театрі. Це новий тренд у культурних процесах України. Ми не можемо віддавати світову культуру російським загарбникам. Робимо це різними методами. Раніше всі асоціювали “Лускунчика” з Чайковським, а після нашого балету глядачі цього не робитимуть. І мені здається, що глибинні культурні процеси тут важливіші від маркетингових ходів. – Будь ласка, розкажіть про творчі плани Київської опери. – 24 січня на сцені нашого театру запланована прем’єра останньої опери Джузеппе Верді “Фальстаф”, яка сьогодні не йде ніде на території України. Глядач побачить дещо іншу форму оперної постановки, ніж ту, до якої звик. Режисер-постановник – Георгій Ковтун, якого більше знають як хореографа-постановника. Але він робить з виставою те, що можна порівняти з кіношедевром. Всі дії будуть спрямовані на реалізацію ідеї опери-буфа, де все рухливе, живе й динамічне. Спів і видовище повинні бути рівноцінними. Сподіваюсь, глядач оцінить намагання режисера-постановника зробити оперу живою та цікавою. Плануємо завершити цей сезон або
Нещодавно в Київській опері (Київському муніципальному академічному театрі опери та балету) відбулася прем’єра балету “Лускунчик Гофмана”. Загалом за час різдвяно-новорічних свят цю виставу показали 17 разів при аншлагах.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
