Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Святкуємо! · “Святкування Маланки — · вияв духовних, естетичних потреб людей”. 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗

Закінчення статті «Буковинська Маланка дивує весь світ», с. 1

Буковинська Маланка дивує весь світ

Слово Просвіти, №03 за 2013 рік

Закінчення. Початок на стор. 1 Гурт “Вашківецька Маланка” торік був удостоєний першої премії Другого Міжобласного фольклорно-етнографічного фестивалю “Маланка-фест—2012”. Проте з ним може смiливо посперечатися Маланка з галицького села Горошова, що в Борщівському районі на Тернопiллi. Тутешнiй староноворiчний карнавал уже давно став легендарним i на нього, як i на вашкiвський, з’їжджаються гостi навiть iз-за кордону. Цими двома визнаними центрами географія свята не обмежується. Наприклад, у буковинському селi Горбiвцi, що пiд румунським кордоном, зберiгся унiкальний старовинний звичай ходiння по хатах iз “кониками”. Двоє хлопцiв, вбраних у костюми коней, разом iз вояками, Маланкою та ватагою музик ходять у переддень свята вiтати господарiв, а як знайдуть незамiжню дiвчину, танцюють iз нею, аж доки та невiдкупиться солодощами та грiшми. Особливо дивні їхні костюми вояків і вершників. Це звичайна військова форма, але як прикрашена! Десятки метрів намист, пришиті до рукавів кишенькові люстерка, вишиті бісером і блискітками на спині побажання щасливого нового року. Хоча жінок до маланкування й не допускають, та без їхньої участі хлопцям годі й мріяти про такі строкаті костюми. А на запитання, навіщо воякам стільки намист, горбівчани щиро дивуються: “Як навіщо? Щоб дівчатам подобатись!” Схожість Маланок у Вашківцях і Горошовій — у висміюванні найактуальніших життєвих і політичних ситуацій року, що минув. І тут часто поруч iз Чортом можна побачити якогось вiдомого полiтичного лiдера чи героїню телесерiалу. Наймасовіша, найнезвичніша Маланка — на румунському кордоні, у селищі Красноїльськ Сторожинецького району Буковини. У Красноїльську в політиків не перебираються. Усі чоловіки Красноїльська ходять від двору до двору — хто в костюмах дідів і бабів, хто царем або царицею. Є циганки, жиди і ведмеді (а ось чортів кілька років тому заборонив місцевий священик, тим самим перекресливши багатовіковий звичай). Увесь Красноїльськ завжди хором співає пісню про Ведмедя — неофіційний гімн селища; після удару ци- Змивання масок у Вашківцях ганської булави ведмеді борються між собою. Красноїльська Маланка — не шоу для туристів, а ритуал, якого дотримуються багато років. Щороку маланкове дійство стає різнобарвнішим: маланкарі вигадують нові костюми, втілюють цікаві творчі задуми. Бо дiйство, що дiйшло до нас крiзь вiки, — це тiльки початок карнавалу, а вже розвиток i фiнал можуть бути абсолютно непередбачуванi. Маланка — гнучка i багатогранна забава. Iз часом маски i персонажi оновлюються, але немає однакових персонажiв навiть у селах по сусiдству. Торік Міжобласний фольклорно-етнографічний фестиваль “Маланка-фест” зібрав 22 колективи. Розширився фестиваль і географічно: на костюмоване дійство до столиці Буковини прибули учасники з Тернопільської та Івано-Франківської області. — Цього року до нас приєдналися креативні молоді люди, які попрацювали над нашим логотипом, зберігши традиційну різдвяну зірку. Промені зірки символізують, що на Буковині Маланка різна, різнобарвна, зірку тримає, а це означає, що фест численний, — розповіла організатор фестивалю Маланки у Чернівцях, голова туристичної громадської організації “Палітра Буковини” Оксана Лелюк. У цьогорічному фестивалі взяли участь понад 1000 маланкарів із різних районів Буковини, а також з Івано- Франківської та Тернопільської областей. Було багато гостей із Києва і східних областей України, Австрії, Польщі, Румунії, інших країн Європи. Святкування ритуального дійства Маланки задовольняло духовні, естетичні потреби людей, у них проявляються їхні вірування, почуття, таланти, гостинність. “Тому ми дбаємо про те, аби фестиваль Маланок відбувався в атмосфері толерантності, піднесення та святковості”, — наголосила Оксана Лелюк. 15 січня чернівецькі площі нагадували справжню казку з улюбленими персонажами, театральним дійством і шаленою енергетикою. А попереду — обмивання ряджених у крижаній воді після її освячення. На Буковині ця традиція збереглася до наших днів. Саме очищенням водою, в якому беруть участь усі ряджені, закінчується буковинське різдвяно-новорічне дійство. Ватаги маланкарів ідуть до річки, де гуртом вмиваються, обливаються водою, купаються в ополонці. Збереглося чимало свідчень і про обов’язкове купання масок на святі Водохреща після виконання всіх ритуальних обов’язків, а в окремих місцевостях обряд “змивання масок” обов’язковий і донині. Наприклад, “перебраний на Маланку не міг уникнути купання. Інакше, за словами буковинців-старожилів села Білявинці, у хлопця, що виконував цю роль, міг вирости хвіст”. Обряд “змивання масок” у Вашківцях описав член Спілки архівістів України, краєзнавець Степан Карачко: “Купіль перебраних відбувається у потічку, що зветься Глибічок, у Долішньому куті. Місцеві мешканці вірять, що завдяки Вашківська Маланка 21 січня о 17.00 в Київському міському будинку вчите- ля відбудеться літературно-мистецький вечір, присвячений Дню Соборності України. Участь у вечорі візьмуть відомі мистецькі колективи: ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин