Добрі новини · “Війна, захист рідної землі акумулюють силу духу, дивовижним чином відкривають натхнення людям, обдарованим талантами”. · с. 12сторінка оригіналу ↗
“Я вижив, мамо, ти завжди молилась…”
Слово Просвіти, №03 за 2024 рік
Галина ІЛЬЄВА, кандидатка філологічних наук, журналістка, м. Київ
Ці рядки з мого нового вірша, народженого взимку 2024 року, даю як заголовок до написаної тут розповіді про зустрічі, де не було байдужих. Війна, захист рідної землі акумулюють силу духу, ставлять на передній план пасіонаріїв та дивовижним чином відкривають натхнення людям, обдарованим талантами. Трагічне переплітається з романтичним, чудеса на фронті сприймаються як містика в чистому вигляді, а людські долі змінюються так, що в жодному сценарії не прочитаєш. Життєва дорога Дмитра Лінартовича – актора театру, кіно і дубляжу, заслуженого артиста України, педагога і воїна-десантника – подарувала йому багато адреналіну, болю і щастя в його ще досить молодому віці. Зігравши перші головні ролі в сучасних українських фільмах, відзначених на міжнародних фестивалях, він прокинувся, як то кажуть, знаменитим. Проте події в стрічках прийшли у фронтові випробування Дмитра. Ромський табір крутить кибитки з однієї країни в іншу. Ніби на екрані, змінюються пори року і способи виживання. З країни в країну демонструвалися і фільми “Той, що пройшов крізь вогонь”, “Осінні спогади”. Але в Соледарі, де він отримав важке поранення, Дмитро не одразу згадав свого героя, який за сюжетом мав контузію в АТО на Донбасі. Зараз повномасштабна війна. Відео подій з побратимами, кадри з особистого архіву стали основою для канви кліпу Світлани Мирводи, відзнятого Миколою Нагорним. Разом із солістом Академічного ансамблю Державної прикордонної служби України Володимиром Стельмахом вони втілили в життя пісню, створену поетесою Тетяною Левицькою і автором музики Олександром Чернегою. Микола є автором ідеї та режисером відео, він і запросив для реалізації цього задуму Світлану, Володимира та Дмитра. І мені приємно, що ця співпраця виникла після знайомства М. Нагорного та Д. Лінартовича на зйомках моєї авторської телепрограми “Життя під час війни”, оператором якої був пан Микола. Продюсерський центр народної артистки України Світлани Мирводи подарував глядачам калейдоскоп музичних і військових кадрів, які є символічними для багатьох хлопців і дівчат, котрих на носилках переносять на безпечну відстань від окопів. Вперше відео було показане при аншлазі в Національному музеї літератури України. Згодом – в ЕтноБібліотеці на Виноградарі в Києві. Участь відомих митців, громадських діячів, волонтерів, юних студентів та воєнних у глядацькому залі презентує різноманітну аудиторію твору “Молитва матері – сага про солдата”. Війна торкнулася практично кожної сім’ї. Прямо чи опосередковано. Молитва за сина чи дочку стала для тисяч співвітчизників та іноземців в лавах ЗСУ величезним захисним куполом під шквалом снарядів і куль. Під час заходів присутні могли побачити виставку картин і світлин у музеї та колекцію українських хусток Людмили Грабовенко в храмі книги, що раніше носив назву Дружби народів. Не обійшлося і без гостей з-за кордону. На показ кліпу завітала гостя з Італії, уродженка Івано- Франківська Леся Королик, котра днями приїхала до Києва для участі в мистецькому фестивалі. Я теж мала честь виступити на обох презентаціях та подарувати слухачам авторського вірша “Коли пройшов”, присвяченого другу Дмитру Лінартовичу. Скоро він буде надрукований в розділі “Поезії війни” моєї нової віршової збірки “Кольорові коралі”. Пісня пішла у світ. Як і збірка Дмитра “Словоспів”, скомпонована за роки, видана та знову додрукована вже після 24 лютого 2022 року. Запам’яталися зйомки молитви в храмі та національні орнаменти на концертних платтях співачки Світлани Мирводи, оксамитовий тембр Володимира Стельмаха, фото з передової, виступи заступниці директора Національного музею літератури України Раїси Сеннікової та завідувачки ЕтноБібліотеки на Виноградарі Ірини Соколової. В альбомі багато світлин. Не тільки мої, а й зроблені друзями, присутніми на заходах. У часи лихоліть вони стають свідченням нашої стійкості, реалізованості в складних умовах тривог, виття сирен, моральної підтримки одне одного. Ми – українці.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
