Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Письменники і час “Війна не забрала єдину зброю – слово”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

Вистояли в часи буремні

Слово Просвіти, №03 за 2025 рік

Поет Станіслав Жуковський, просвітяни Марія Олійник і Володимир Півень, редактор газети “Донеччина” Ігор Зоц, журналіст Борис Мосьпан та інші учасники зібрання в Донецькій облорганізації НСПУ. 2006 рік єва і Донецька в Артемівському (наразі Бахмутському) районі самодіяльні артисти виконали кілька пісень на слова Жуковського, зокрема “Калинову воду”. Сам тоді почув уперше – фонтан емоцій! А хтось зауважив, що досі вважав цю пісню народною. Для поета це, мабуть, найвище визнання. Попри хвороби поет вирвався з окупації в Київ на з’їзд НСПУ в листопаді 2018-го і почув чимало слів підтримки на свою адресу. До привітань і теплих побажань долучив з десяток примірників “Донеччини”, де згадували поета і друкували його вірші в останні роки. Здавалося, що приязна атмосфера в колі побратимів з усієї Вкраїни додасть йому ще багато творчих років, але доля розпорядилася інакше. У січні 2020-го на 82 році життя Станіслав Жуковський пішов за вічну межу. Похований в Донецьку. Війна змінила плин життя поета і прозаїка Івана Білого, але не забрала єдину зброю – слово. Він продовжував творити. В шухляду, до того часу як українське слово повернеться в свій донецький дім... Так сталося, що моя дружина за кілька років до Широкої війни побувала в Донецьку, де навідала Івана Білого, і той віддав кілька довоєнних збірок своїх поезій з настановою подарувати, кому це цікаво. Каже, везла книжки і з нашого колишнього дому, але тільки на нашому блокпосту вої-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин