Читацьке віче · “Для українців завжди була і буде Воля – понад усе. А Воля – це Україна”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
Знову про мову: “рускоязичний пєрєдок”. Деякі поради й інструкції
Слово Просвіти, №04 за 2023 рік
Володимир ГОНСЬКИЙ, публіцист, бард, волонтер, заслужений діяч мистецтв України
Війна з одвічним ворогом принесла нам страшне горе. Але багатьох вона нарешті отямила й вирвала з шеренг “разнощіков русского міра”, повернувши в благодатне лоно мови свого народу. Більш чи менш щиро. Той одягнув штани, та зняла кокошник, а мова яка гарна (про це якось напишу окремо)!.. Війна явила нам і екзотичну когорту останніх найзатятіших/найледачіших фанатів'“нєвсьоліравностів”, мислителів-поборників “какаяразніци”, дисидентів-оборонців власного комплексу етнічної неповноцінности. Всі вони відступили на останній плацдарм русского міра в гуманітарному тилу українства з останньою і, як їм здається, надпотужною “зброєю перемоги” – “беззаперечним, мегапереконливим супераргументом” у війні з рятівниками української мови в Україні. Вже майже 9 років ми чуємо, читаємо в найрізноманітніших суперечках щодо мови цей словесний шедевр малоросійськосовкових винахідників, який вони вкидають нам з переможним придихом, з тріумфальним витріщанням гордо-нєпоколєбімих очей і самовпевненим знаком оклику в кінці речення: “А вот на пєрєдкє ж общаютса па'русскі!!!” (кількість слів, ком і знаків оклику варіюється залежно від індивідуально-авторських чеснот суб’єктів “прєній”). І багато з нас розгублюється, не володіючи адекватною системою контраргументів. Принаймні, я на неї ще не натрапляв. Тому мушу реагувати. Мова-мовлення-мислення-творення – первні людського буття. Фундаментальні. Мегаскладні. Для того, щоб мінімально грамотно рефлексувати навколо теми мови, не достатньо бути фахівцем у сфері філології й мовознавства. Важко знайти ще таку ж багатокомпонентну науку-галактику про людське існування, яка б мала таке різноманіття взаємопроникнень в інші сфери, науки і практики, як мова: філософія, культура, медицина, політика, економіка, історія, психологія, педагогіка, соціологія, фізіологія, право… Але саме про мову у нас люблять висловлюватись найширші маси “трудящихся і отдихающихся”. Категорично й “кваліфіковано”, як про власне авто, футбол чи жінок після шостої чарки... Експерти тут всі! Отже, де нас “кидають”? Як нам відбивати подібні навколомовні атаки? Насамперед: максимально охолодіть емоції, які завжди закипають у таких суперечках. Розум любить спокій. Крик – ворог логіки. Друге. Намагаймося не принижувати опонента, якими б примітивними не були його “мнєнія”. Не слід робити ворога там, де можна зробити друга. Переконати значно важче, ніж “поставити на місце”, але спробуйте. Безнадійних дурнів значно менше, ніж банально неосвічених у цій складній і багатогранній сфері. Терпи, вдосконалюй аргументацію, спонукай мислити глибше – і воздасться! Втім, мушу визнати існування популяції унікально талановитих ліричних героїв, для яких єдиний аргумент переконання, так сказать, виходить за межі вербальности. Це відверті вороги, послідовні і агресивні бойовики русского міра, які будуть ненавидіти, шкодити завжди і всюди. Закон для них має встановити чітку схему пересторог і покарань. І пошвидше, бо самосуди назрівають… А тепер – до змісту і структури дискусії. Отже, якщо черговий “дєжурний по русскому міру” (цікава гра слів вийшла) апелює до “пєрєдка”, на якому він, скоріш за все, ніколи не був, але де, мовляв, майже всі посилено “розговарюють на русском”, не поспішайте посилати його за відомим кораблем. Найвірогідніше – це не ворог, а останній з могікан – класичний спадковий адепт “комплексу селюка”, якому (або його батькам-дідам) після переїзду в місто раптом стало “удобнєє розговарювати по' городськи”. Або ж – нащадок “дєдушкі, корєннова кієвляніна (черкащанина тощо) родом с Челябінска”. Цих нещасних ще можна врятувати. Перший етап – застосуйте максимум комунікативного мистецтва, щоб спонукати опонента послухати і зрозуміти не тільки самого себе. Це найважче, але вже половина успіху. Далі – відірвіть бідолагу з одновимірної площини його мислення і переведіть у багатовимірний простір реальности. Почніть з найпростішого, наприклад, відкрийте для нього очевидне й беззаперечне: у ЗСУ розмовляють не тільки українською й російською, а й грузинською, англійською, іспанською, польською тощо. Ну так же ж? – Та так… Наступне. Ведемо опонента далі, вмонтовуючи в паралельний, але такий же очевидний світ проблеми-явища. Наприклад, юридичний. Поцікавтеся, чи не випливає з його заяви про “русскоязичний пєрєдок”, що російськомовні і зрусифіковані громадяни України мають бути позбавлені почесного права/обов’язку захищати Вітчизну. Так? – Та наче ні… У цьому місці обов’язково похваліть, возвеличте вашого колишнього опонента, який щойно став однодумцем уже з двох позицій! Але потерпіть, ще рано пити на брудершафт. Доведіть святу справу до переможного кінця. Вирішальний етап – перетворити вчорашнього пасивного, байдужого, закомплексованого совка на гідного, гордого, активного патріота! Повірте, це можливо. Зробіть крок назустріч: погодьтеся, що там, на фронті, єдине завдання наших Святих Воїнів – і україно-, і російськомовних – звісно ж, не “вчити мову”, а бити ворога. Там, до речі, багато з них свідомо і принципово переходять (повертаються!!!) до мови свого народу. Правда ж? – Ну, опше то, да! Але тут, в тилу, на просторах рідної нам усім України, не гідно маскувати-прикривати свою байдужість і лінь спинами найвищого авторитету й Героїзму Воїнів. Тут ми маємо вести свою війну: по-перше, допомагати ЗСУ; по-друге, поборювати внутрішнього ворога. Так? – Да уж… Цей ворог – не менш підступний. Цей ворог – не той чи инший злодійкуватий політик, партія. Вони – вже наслідок. Найпідступніший наш ворог – це і є ті вади характеру багатьох українців, набуті віками колоніально-рабського становища й геноциду. Саме вони є першопричиною всіх наших бід. Так? – Получаєцця, що да… Фронти нашої боротьби – відродження національної пам’яти, гідности, патріотизму, пошани до Героїв і мучеників минулого й сьогодення; формування свідомости та світогляду Нового, сильного Українця, де ріднонаціональна мова відіграватиме належну їй роль і виконуватиме всі функції. (Знайдіть в інтернеті або в моїх книгах стару працю “Мова як чинник формування людини і нації” у двох частинах і зверніть увагу на всі фактори й 8 функцій мови. Там же – і тексти щодо впливів духовного на матеріальне, мови – на ковбасу, чести – на хліб тощо). Так? – Може й так, але нада ше подумать, почитать… Ненав’язливо і по-дружньому запросіть нового однодумця-побратима як мінімум, на пиво/каву. Але як максимум – чому б ні – на найпростішу волонтерську справу. І цілком вірогідно, що у вас з’явився найвірніший і дуже вдячний друг… Дякую, що вам цікаво, що дочитали, дорогий мій читачу. Я поділився з вами не гіпотезою чи фантазіями, а невеличкою дещицею власного наукового і практичного досвіду. Мільйонам людей, які пройшли через мене (і я через них) у процесі цього шляху, я щиро намагався угвинтити ту Україну, яку пізнав від своїх Батьків і виховників – Воїнів УПА, дисидентів, мудрої галицької/слобожанської інтелігенції 1970-80-х рр. Сцена Революції гідности, звичайно ж, – найпотужніший простір, найскладніше випробовування і найбільший успіх цього шляху. Але далеко не єдиний. Перемоги і нових звитяг на всіх фронтах нам, братики й сестрички!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
