Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культура без провінції · “Робити те, що тобі подобається, – це свобода. Любити те, що ти робиш, – це щастя”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Унікальної кераміки творець

Слово Просвіти, №04 за 2024 рік

Чорнодимлена, чорнолощена, чорна, сива, задимлена або ж закурена кераміка привертає увагу своїм неймовірним зовнішнім виглядом – стійким чорним кольором з металевим блиском. Виготовлення такої кераміки, а особливо випалювання – процес цікавий і водночас напружений для гончаря. Адже сам випал відбувається за спеціальною технологією, яка вимагає особливої пильності й не пробачає розсіяності. Сьогодні лощена димлена ке$ раміка набирає обертів популяр$ ності. Як нині модно говорити – це одночасно визнаний must have та старожитнє традиційне кухон$ не начиння. Все більше такий по$ суд використовують для домаш$ нього вжитку та в закладах ресто$ ранного господарства. Уже років десять світом “править” масовий тренд – фото готових страв. Лю$ ди збагнули, що будь-яка страва має бути не лише смачною і ко$ рисною, а й красиво поданою. Чорнодимлений посуд на столі виглядає вишукано й елегантно, а їжа в ньому контрастно й апе$ титно. Тому фото такого посуду зі стравами виходять розкішними й ексклюзивними. Окрім стильної сервіровки столу, схожа на графіт кераміка може слугувати практичним до$ повненням будь-якого інтер’єру. До речі, зараз у дизайні внутріш$ нього простору будинку все попу$ лярнішою стає еклектика – нап$ рям, який поєднує елемен$ ти різних стилів у одному просторі. Тобто, змішують$ ся кольори й візерунки, ма$ теріали та текстури, культу$ ри і епохи. Тому дизайнери сміливо поєднують сучасні білосніжні порцелянові ви$ роби з чорними димлени$ ми. Такі цікаві тандеми ма$ ють вигляд надзвичайно вишуканих і додають особ$ ливого шарму оселі. Саме зараз “проситься” висновок: усе нове – це добре забуте старе. Особ$ ливо, якщо це “старе” пе$ реосмислене й адаптоване під сучасні потреби… Павло Константинов – єдиний майстер в Опішно$ му, що займається виготов$ ленням чорнодимленої кераміки. Чому чорнолощена кераміка та з чого все почалося – в ін$ терв’ю з гончарем. Світлана Пругло: – Знаю, що ви не місцевий. Як ви потрапили до Опішного й чому тут залишилися? Павло Константинов: – Родом я з Горлівки, що на Донеччині. В Опішне мене запросили друзі в гості. Чесно кажучи, я про це селище раніше не чув. Пам’ятаю, як похвалився своїй учительці французької мови, що їду в Опішне. А вона зраділа й сказала, що це славнозвісна столиця українського гончарства. Разом із друзями ми пішли на місцеву ярмарку кераміки. Я поба$ чив ці вироби й закохався в них. Вони мене вразили. Одразу ж ви$ никло нестримне бажання спро$ бувати щось зробити власними ру$ ками. Сам я в житті жодного разу не гончарював і не мав поняття, як все це робиться. Але моя жага до творчості не втихала. Я звернувся до місцевого молодого майстра Юрка Мирка, щоб подивитися, як відбувається процес і самому по$ мацати глину. І ви знаєте, мене за$ тягло. Разом із дружиною ми ви$ найняли в Опішному будинок, стали тут жити, і я ходив до Юрка на практику. Це був 2010 рік. У нас із майстром склалася гарна спів$ праця, я йому допомагав і заодно практикував, набирався досвіду. Вдома я обладнав у кімнаті для се$ бе робочий куточок з гончарним кругом, а на подвір’ї змайстрував горно для випалювання. Активно працював удома й потихеньку по$ чав продавати свої вироби. – Чому чорнодимлена кераміка? – Уперше димлену кераміку побачив у нас на базарі. Сподоба$ лися форми й вразив чорний ко$ лір. Я зацікавився. Одразу знай$ шов і переглянув в інтернеті ро$ лик про Гавареччину. Там виго$ товляють саме таку кераміку. Добре пам’ятаю цей ролик, де майстри робили чорнодимлену кераміку й у майстерні все закіп$ тили. Тому їх попросили піти в інше місце. І вони почали випа$ лювати прямо в лісі! От і я поду$ мав, що маючи своє подвір’я, я теж можу робити таку кераміку прямо у себе вдома. Для початку змайстрував маленьке горно. По$ бачив, що випали виходили більш$ менш вдалими, й потім збудував уже більше. – У чому ж специфіка випалу в такому горні? – У середньому на випал іде 12 годин і 3$4 дні горно вихоло# няє. Раніше відкривати його не можна. Процес такого випалу за# лежить від багатьох факторів. Проте найважливіша умова тако# го горна — це те, що воно має бу# ти герметичним. У кінці випалу, коли температура досягає 900$950 градусів, закладається повна топ# ка дров. Усі отвори мають бути герметично зачиненими, щоб там, усередині, задимілося. Якщо не задимиться, то не буде чорно# го кольору. Ще випал дуже зале# жить і від дров. Якщо вони сухі – все буде добре, якщо сирі – мо# жуть бути плями. І порода дров також має значення. Але й це ще не все. Потрібно уважно слідку# вати за температурою, щоб вона не була надто високою. Адже мо# же вигоріти чорний колір і не бу# де блиску – ефекту лощення. – Для не спеціалістів. Що таке в кераміці лощення? – Лощення – це полірування виробу камінчиком. Тобто, зро$ бив виріб, трішки підсушив і на$ півсухий беру його й починаю полірувати (загладжувати) гла$ деньким камінчиком до блиску. Якщо ще й умієш малювати, то можна камінчиком виводити різ$ ні узори. Тоді вироби виходять ще цікавішими. Особисто я малюва$ ти не вмію, то тільки полірую увесь виріб. Потім виріб досихає повністю і можна відправляти в горно на випал. – З вашої розповіді ніби все просто: зробив виріб, підсушив, вилощив, випалив його і вуаля – все готове. Що ж насправді “проживає” майстер під час всього процесу? – Чорнодимлену кераміку не потрібно розмальовувати, глазу$ рувати, двічі випалювати на від$ міну від традиційної. Але її виго$ товлення теж процес не з прос$ тих. От, наприклад, процес заг$ ладжування займає багато часу. Це трудомістка справа, адже пот$ рібно підлізти камінчиком під ву$ ха, ніс тощо. Та й не вся глина ло$ щиться. От візьмемо червону глину, слов’янську. Вона гарно піддається лощенню, але ця гли$ на легкоплавка. А сіра, опішнян$ ська, погано загладжується, але її важко перепалити. Тому я їх змі$ шую, щоб був баланс. Та й сам випал – процес ко$ піткий. – Згончарувати, вилощити виріб – це одне. Але ви не вперше говорите, що сам випал специфічний і повний сюрпризів. Чому ж так,

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин