Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пряма мова 5 · “Не вірмо московитам та всім тим, хто «дружить» з цими опричниками.”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Ч и « п р о щ а є м о в и н у в а т ц я м н а ш и м … »?

Слово Просвіти, №04 за 2026 рік

Георгій ФІЛІПЧУК Чомусь (!?) цей минулотижневий допис у фейсбуці «протримався» зовсім недовго. «Конфіскували». Очевидно, що проста правда про «сатаністів, кровопивців, людиновбивців, якими є кремлівські супостати», муляє навіть тих, хто є ідеологічними (етичними) цензорами на цьому «невидимому фронті». Це мені нагадує смутну епоху початку ХХ століття, коли київський цензорукраїнофоб щоголєв люто «вирізАв» усе, що нагадувало про українськість. Хоча видалена «заборонна» річ взагалі не потребує такої уваги. Однак заради справедливості спробую відновити втрачений матеріал. Адже мова йде лише про природну реакцію на цей гріховний світ, точніше на (не)звичайну світлину, зроблену під час зустрічі Трампа та путіна на Алясці в серпні 2025-го, яку почепили нещодавно на видному місці в Білому домі. Нічого особливого, адже кожен є господарем у власній хаті, а тому й чинить відповідно. Нам, українцям, що до того, коли в нас стільки своїх не клопотів, а бід, трагедій, жахіть. Однак смію висловити дещо контраверсійну думку про те, що, мабуть, тому й тривають чотири роки повномасштабної війни та майже дванадцять просто війни кровожадної русні проти України, що світова політика і політики так ретиво «запедикульозилися» умиротворенням та толерацією агресії, людиновбивства, тиранії. Ніби й немає ніякої дивини, адже історія знала семилітні, тридцятилітні і столітні війни. Але хіба це пом’якшує наш біль, коли українців продовжують убивати деспоти на очах усього такого стурбованого «оонівського» світу лише за те, що не воліють бути обмоскаленими, уярмленими, приниженими. Чи весь цей стан означає, що сучасна політика опирається на цінності Нового Завіту «і ми прощаємо винуватцям нашим»? Але варто знати, що прощення («прощаєте людям їхні переступи…») стосується людей, а не сатаністів, кровопивців, людиновбивців, якими є кремлівські супостати. Тож треба бути або сліпим, або надто зухвало-«сміливим», знаючи, що путіноїди є саме такими злотворними страховидлами для людства, вішати головного тоталітарного ординця у центральному осідищі «світової демократії». Бо в цей час коли чіпляли цього злочинця в головному Офісі Вашингтона (а чому не в Гаазі чив Нюрнберзі?!), московські рашисти вбивали мирних людей у Києві, Харкові, Одесі, Кривому Розі, Запоріжжі.., розстрілювали шахедами пасажирські потяги, дощенту руйнували школи, дитсадки, енерго-водопостачання… Трохи пізніше в такий же спосіб цілеспрямовано вбивали в автобусах шахтарів із Павлограда. Не перелічити щоденних геноцидних діянь кремлівського ординства. І цій злочинній бойні не видно ні кінця, ні краю. «Віткоффо-човникової» дипломатії зовсім замало для припинення людожерної вакханалії з боку московитів, які своєю здичавілістю, абсурдністю і жорстокістю перевершили всі війни, які велися після Другої світової. Бо на передній план тут вийшло «на прю» навіть не воїнство проти воїнства, а хіть варвара на болотах, що воліє знищити (яке століття!) великий Народ український і пам’ять про нього. Про це ними заявляється відкрито, зухвало і… безкарно. Головний ідеолог «руського міра» дугін, відомий своїм україноненависництвом, зробив напередодні цього помпезного «вішання путіна» заяву про те, що Україна «повністю максимум через два роки» стане частиною росії, без «жодного суверенітету», реагуючи на новий «мирний» план. Хто і що мусять зарадити цьому? Очевидно, лише святість віри в Україну і відвага Українського Воїна. Однак поза нашою волею існують ті чинники, які, на жаль, «верховодять» народами і державами, війнами і миром, людськими життями і долями. Це – світова політика і влада. Нині усталено формальні оцінки владі вже не дають простих відповідей щодо причинностей цього вселенського зла. Бо, насправді, вона (влада) нібито деюре є невинуватою. Справді, колись Бернард Шоу зазначав, що «не влада псує людей, а дурні, коли вони у владі, псують владу». А наш великий мудролюб Сковорода дещо метафорично застерігав, що господарюючи, надважливо «не підпускати свиней до яблуні». А ще нині справедливим є ідіоматичний вираз – «не підпускати москаля». Історія засвідчує, що немає нічого більш потворного й деформованого в суспільних процесах, аніж ненаситне бажання мати владу, прагнучи її зухвало, підступно й кровожадно. Тоді настає, зазвичай, період смути і війн, насильств, бід, розрухи й тотальної брехні, тоді торжествує варваризація, обезлюднюючи світ. Сьогодні націями і навіть світом правлять здебільше саме діячі такого покрою. Наділені владно-деспотичними рисами, сповідуючи гасло «влада будь-якою ціною», вони фетишизують ії (як ідола), обдурюючи, що чинять це заради «гуманізму», «правди», «добра» і «миру». Такі якості як мораль, совість, право відходять навіть не на другий план, а просто викидаються узбіч. Людські цінності замінюються «ціною». Чомусь на міжнародних майданчиках, включно з ООН, ніхто не хоче визнати, що настала епоха найбільш богопротивного «макіавеллізму», коли владолюбство, користолюбство, диктатура і «право сили» ставиться вище Закону природнього, політичного, етичного. Ця гнітюча й трагічна реальність нинішньої цивілізації нагадує нам біблейську істину про фарисейство: «…говорять вони, та не роблять того! Вони ж в’яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена». Злотворна епоха відвертого цинізму, коли напівправду і відверту брехню називають істиною, злочинці й сатаністи (на кшталт путіних і лаврових, гундяєвих і соловйових) стають «проповідниками, навчителями і праведниками». Таким нелюдам, що найбільш гидко, ще й досі «подають руку», засвідчуючи наскільки морально низько впала «висока» світова політика, наскільки вона стала «знелюдненою». Свого часу, задовго до народження Христа Платон у праці «Держава» так характеризуватиме подібну якість влади. Він напише, що добра й помічна для людей влада (світова, національна чи місцева), як лікар, що позбавляє організм хворих виразок та органів. А погана і знелюднена влада завжди чинить навпаки. Вона вирізає з суспільного організму здорові органи, залишаючи хворі. Очевидно, що за цим мірилом маємо оцінювати, підтримувати ту чи іншу владу. Бо як продовжував згаданий просвітитель людства вона не появляється нізвідки, а її інколи обирають… Тому не вірмо московитам та всім тим, хто «дружить» з цими опричниками. «Бо москалі – чужі люде». Титан Прометей – уособлення Кирилівка чи Керелівка: історична правда про назву

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин