Пошта “СП” · “Ми любили це місто, ми будували й плекали його. Проте ворогу не вдалося випалити його душу чи зламати дух”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
“Мій Маріуполь…”
Слово Просвіти, №05 за 2024 рік
виходу вже встиг потрапити до 34 країн світу. Створені методом аерофотознімання, мистецькі світлини Мирослава відтворюють кадри мирного міста, ще не спотвореного й не сплюндрованого російською агресією: міські пейзажі, буденний і святковий плин життя, красу природи Приазов’я в різні пори року. “Ми любили це місто, ми будували й плекали його. Проте ворогу не вдалося випалити його душу чи зламати дух”, – зазначає в передмові автор, для якого місто Марії, де прожив сім років, стало рідним. На жаль, на відкритті виставки військовий бути не зміг, тож до присутніх, яких заледве вміщувала музейна зала, він звернувся через відеозв’язок. Щирі слова вдячності й шани за захист України та збережену пам’ять у світлинах висловлювали генеральний директор Національного музею Ярослава Ткачук, голова Коломийської РДА Любомир Глушков, заступник міського голови Коломийської ОТГ Михайло Качанський. Особливо щемливими й проникливими були виступи мами Мирослава – Оксани та маріупольської тележурналістки, кураторки багатьох культурних проєктів Алевтини Швецової. До слова, торік вона презентувала музеєві колекцію писанок, створену переселенцями з Маріуполя. Чудовим музичним доповненням мистецької акції стали пісні, присвячені Маріуполю та українським воїнам, у виконанні Євгена Роттермана з Городенки. Модерував захід Ігор Королько.
Запрошуємо коломиян і гостей міста торкнутись спогадів про мирний Маріуполь, що спонукають пам’ятати та цінувати кожну мить життя.
Оксана ЯСІНСЬКА Світлини Ігоря Олійника
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
